Договора комисии между ОТП Банком и ОТП Факторингом (то же Кей Коллект и Укрсиббанк)

[logoped]

Вчера получили ответ от банка - что валютный счет закрыт.

Второе письмо получили, что факторин имеет только счет в грн.

Банк принимает только на счет факторинга и в грн.

А факторинг пересчитывает уже в валюту по непонятной схеме.

Задайте им вопрос, каким образом, без Вашего согласия были изменены существенные условия кредитного договора (валюта договора) и на основании чего они навязывают Вам (как потребителю) ненужные валютно обменные операции. и не забудьте - Частиною 1 ст. 527 ЦК України визначено, що: «Боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом…». 

[Polina Smetana)]

У меня есть договор комиссии отп фак

Добрый вечер! АЛЕНКА! Поделитесь договором комиссии отпфакт.,что-то мутит БАНК, не могу ничего пока понять..Буду очень благодарна!

[logoped]

Добрый вечер! АЛЕНКА! Поделитесь договором комиссии отпфакт.,что-то мутит БАНК, не могу ничего пока понять..Буду очень благодарна!

в теме есть сканы. скачайте

[west11]

Добрый вечер! АЛЕНКА! Поделитесь договором комиссии отпфакт.,что-то мутит БАНК, не могу ничего пока понять..Буду очень благодарна!

мутит не Банк, а точнее, не только банк, там просто - "одна контора". Договор купли-продажи кредитного портфеля "укладено з порушенням суб"єктного складу сторін, адже ОТП Факи не можуть бути стороною правочину за умовами якого ОТП Факи мають приймати погашення боргових зобов"язань в іноземній валюті, не отримавши перед тим валютну ліцензію відповідно до положень Декрету КМУ  "Про систему валютного регулювання і валютного контролю". Что касается договора комиссии, то тут, вне всяких сомнений, нарушается ст. 527 ЦК України

 

[Polina Smetana)]

мутит не Банк, а точнее, не только банк, там просто - "одна контора". Договор купли-продажи кредитного портфеля "укладено з порушенням суб"єктного складу сторін, адже ОТП Факи не можуть бути стороною правочину за умовами якого ОТП Факи мають приймати погашення боргових зобов"язань в іноземній валюті, не отримавши перед тим валютну ліцензію відповідно до положень Декрету КМУ  "Про систему валютного регулювання і валютного контролю". Что касается договора комиссии, то тут, вне всяких сомнений, нарушается ст. 527 ЦК України

 

    Здравствуйте ! С новым годом! Самые ниучшие пожелония! Благодарю за ответ! Если я прав.поняла, Банк мутит, потому-что скрываеет  схему приема платежей  т.е. принимает САМ, а деньги переводит в ФАКТОРИНГ, а фактг  занимается продажей квартиры или выбиванием долгов? Правильно я понял? и КАК ЭТИ факты вскрыть мне как заемщику, имею ли я право, если они это скрывают? Не навредит ли это МНЕ и можно применять ЗУ ст11-18" О защите прав потребителя",ЗУ №661-v-! от 12.12.08." О запрете банков менять условия договора...", ст526- о выполнение условий договора, Пост.НБУ№168" от 10.05.2007г" Предоставление  банками Украины информации потреб. финуслуг",постан. НБУ№281"Порядок и условия торговли инвалютой", а также ЗУ№№;%№-!V п"ст13 от21.02.2006 согласно Декрета КМУ  15-93 ст.5  без  индлицензии  невозможны вал. операции и что  операции с валютой- (это ст47 ч.2 и ст 49)- которые не являются кредитной операцией ??

[Polina Smetana)]

Задайте им вопрос, каким образом, без Вашего согласия были изменены существенные условия кредитного договора (валюта договора) и на основании чего они навязывают Вам (как потребителю) ненужные валютно обменные операции. и не забудьте - Частиною 1 ст. 527 ЦК України визначено, що: «Боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом…». 

 

 

    Здравствуйте ! С новым годом! Самые ниучшие пожелония! Благодарю за ответ! Если я прав.поняла, Банк мутит, потому-что скрываеет  схему приема платежей  т.е. принимает САМ, а деньги переводит в ФАКТОРИНГ, а фактг  занимается продажей квартиры или выбиванием долгов? Правильно я понял? и КАК ЭТИ факты вскрыть мне как заемщику.( Ведь я только догадываюсь,т.как моим залогом занимается рег.отд.гОдессы) и  имею ли я право, если они это скрывают?  Можно применять ЗУ ст11-18" О защите прав потребителя",ЗУ №661-v-! от 12.12.08." О запрете банков менять условия договора...", ст526- о выполнение условий договора, Пост.НБУ№168" от 10.05.2007г" Предоставление  банками Украины информации потреб. финуслуг",постан. НБУ№281"Порядок и условия торговли инвалютой", а также ЗУ№№;%№-!V п"ст13 от21.02.2006 согласно Декрета КМУ  15-93 ст.5  без  индлицензии  невозможны вал. операции и что  операции с валютой- (это ст47 ч.2 и ст 49)- которые не являются кредитной операцией ??

[west11]

    Здравствуйте ! С новым годом! Самые ниучшие пожелония! Благодарю за ответ! Если я прав.поняла, Банк мутит, потому-что скрываеет  схему приема платежей  т.е. принимает САМ, а деньги переводит в ФАКТОРИНГ, а фактг  занимается продажей квартиры или выбиванием долгов? Правильно я понял? и КАК ЭТИ факты вскрыть мне как заемщику, имею ли я право, если они это скрывают? Не навредит ли это МНЕ и можно применять ЗУ ст11-18" О защите прав потребителя",ЗУ №661-v-! от 12.12.08." О запрете банков менять условия договора...", ст526- о выполнение условий договора, Пост.НБУ№168" от 10.05.2007г" Предоставление  банками Украины информации потреб. финуслуг",постан. НБУ№281"Порядок и условия торговли инвалютой", а также ЗУ№№;%№-!V п"ст13 от21.02.2006 согласно Декрета КМУ  15-93 ст.5  без  индлицензии  невозможны вал. операции и что  операции с валютой- (это ст47 ч.2 и ст 49)- которые не являются кредитной операцией ??

Не думаю что они скрывают саму схему приема платежей, иначе бы не фигурировали договора комиссии между ОТП банком и ОТП Факторингом. Суть тут в том, что ОТП Фактор не имеет права быть стороной договора уступки права требования по кредитам, где валютою обязательства является иностранная валюта, для этого они и придумали договор комиссии, и наверное очень гордятся своим "изобретением" :-), потому что считают что "спрятались" от санкций за нарушения валютного законодательства - ведь ОТП Фактор фактически не принимает у должника иностранную валюту, а делает это по дог. комиссии ОТП Банк, который валютную лицензию как раз имеет..., Но не так все складывается, как хотелось бы ОТП-ам, потому что валютой кредита ( И ВАЛЮТОЙ ПОГАШЕНИЯ) по кредитным договорам ОТП банка - есть иностранная валюта, что является существенным условием договора и менять такое условие Договора в одностороннем порядке, ни ОТП банк, ни ОТП Факт не имеет права, а значит, когда Вы погашаете кредит в доларах (например), то в сответствии с требованиями ч. 1 ст. 527 ЦКУ ОТП Фактор ОБЯЗАН ЛИЧНО принять у Вас валюту в погашении валютного кредита и тогда, Фактор накалывается на операции с валютой без наличия валютной лицензии, то есть как ни крути, а договор уступки права требования так и "просится" на недействительность.

[uadnk]

1. Группа - это корпоративное объединение компаний для оптимизации менеджмента, не более. Это не юрлицо.

 

2. Принимать платежи в валюте может уполномоченный банк. Всякие ООО не являются ни банками, ни тем более уполномоченными банками в понимании Декрета КМУ "О системе валютного регулирования".

 

Так что это все ерунда.

Всех с Новым годом! Полностью поддерживаю данный пост, поскольку является единственным адекватным в этой ветке... Можно убеждать себя в чем угодно и готовиться к войне))) только есть еще практика, в свое время пытался выписывать в исках неправомерность данной схемы, но к сожалению добрые люди в мантиях при всей своей лояльности посоветовали зреть в корень, а именно, что тебе это даёт? Реституция да без проблем, пеню отменим, но только всё это вместе взятое с условием оплаченных % складывается в сумму значительно большую чем рыночная цена предмета ипотеки... Можно поздравить Вы победили, естественно не бесплатно))) По крайней мере, факторинг ОТП предлагает гораздо более лояльные условия чем ОТП Банк - это факт, их внутренние оптимизации их дело, а вот беспроцентные рассрочки или добровольная продажа с полным списанием задолженности - это реалии...

[Polina Smetana)]

Всех с Новым годом! Полностью поддерживаю данный пост, поскольку является единственным адекватным в этой ветке... Можно убеждать себя в чем угодно и готовиться к войне))) только есть еще практика, в свое время пытался выписывать в исках неправомерность данной схемы, но к сожалению добрые люди в мантиях при всей своей лояльности посоветовали зреть в корень, а именно, что тебе это даёт? Реституция да без проблем, пеню отменим, но только всё это вместе взятое с условием оплаченных % складывается в сумму значительно большую чем рыночная цена предмета ипотеки... Можно поздравить Вы победили, естественно не бесплатно))) По крайней мере, факторинг ОТП предлагает гораздо более лояльные условия чем ОТП Банк - это факт, их внутренние оптимизации их дело, а вот беспроцентные рассрочки или добровольная продажа с полным списанием задолженности - это реалии...

С Новым годом! 

Спасибо за информацию и точку зрения! Очень интересно. можно поподробнее про лояльные условия.. что это за безпроцентные рассрочки                                или добровольная продажа со списанием задолженности..!!

[Polina Smetana)]

в теме есть сканы. скачайте

 С Новым годом! Зашла на сайт  Украина ОТРФакторинг, контакты  и увидела ОТПБанк своего города, который с 2009г стал Банк Факторингом- а я ничего об єтом не знала и ношу туда оплату ,то-го я не могла понять почему ВСЕ вопросы  и мне приходится решать с Киевом или регион. отд.г.Одессы! И как теперь поступать и что это даст....прокоментируйте.буду благодарна!

[west11]

Всех с Новым годом! Полностью поддерживаю данный пост, поскольку является единственным адекватным в этой ветке... Можно убеждать себя в чем угодно и готовиться к войне))) только есть еще практика, в свое время пытался выписывать в исках неправомерность данной схемы, но к сожалению добрые люди в мантиях при всей своей лояльности посоветовали зреть в корень, а именно, что тебе это даёт? Реституция да без проблем, пеню отменим, но только всё это вместе взятое с условием оплаченных % складывается в сумму значительно большую чем рыночная цена предмета ипотеки... Можно поздравить Вы победили, естественно не бесплатно))) По крайней мере, факторинг ОТП предлагает гораздо более лояльные условия чем ОТП Банк - это факт, их внутренние оптимизации их дело, а вот беспроцентные рассрочки или добровольная продажа с полным списанием задолженности - это реалии...

Никто не навязывает свою позицию, "хотите быть "терпилой" всегда пожалуйста, я не хочу..." ( за цитату, спасибо фильиму "Бумер"), только не забудьте детальнее рассказать на форуме про беспроцентные рассрочки в части санкций за наименьшее нарушение такого доп. соглашения. Что касается добровольной продажи, то и это на усмотрение получателя кредита, ну а если это единственное жилье у должника ? Почему-то усиленно обходится молчанием отсутствие у ОТП-ков ( или нет ?) програмы погашение кредита с дисконтом, как например в Укрсиббанке - 60 на 40. Можно поговорить еще и о шагах правительства Венгрии - родины ОТП, которое выдвинуло требование о рефинансировании ипотеки в Фольксбанке перед покупкой его Сбербанком России: " Сделка затянулась из-за убытков венгерского банка (власти страны принудили банки рефинансировать валютную ипотеку по льготному курсу) и была закрыта с дисконтом; ее сумма составила 505 млн евро" ?!  

"Реституция да без проблем" - а кто говорит о реституции ? Тут тоньшее надо дорогой товарищ, зачем Вам заявлять в иске реституцию ? Чтобы заплатить максимальный судебный збор ? А самостоятельно Суд может выходить "за межи позовних вимог" ?

"пеню отменим" - отлично, ведь у ОТП-ков пеня раз в 5 (а иногда и в 10...) превышает саму задолженность.

А расформированные резервы ОТП Банком, после перекидки проблемных кредитов на ОТП Фактор, которые они держали под проблемные валютные кредиты и НБУ за это о-о-о-о-очень сильно наказывал ? Чем не предмет торга ? А налог на прибыль, котрый сэкономил ОТП Банк (и Миндоходов сейчас их давит за это) после операций факторинга исчисляется сотнями миллионов ? Да и не только это... Если бы все было у них так хорошо, то ОТП-ки не копейки не пропустили.

[Andrik]

Всех с Новым годом! Полностью поддерживаю данный пост, поскольку является единственным адекватным в этой ветке... Можно убеждать себя в чем угодно и готовиться к войне))) только есть еще практика, в свое время пытался выписывать в исках неправомерность данной схемы, но к сожалению добрые люди в мантиях при всей своей лояльности посоветовали зреть в корень, а именно, что тебе это даёт? Реституция да без проблем, пеню отменим, но только всё это вместе взятое с условием оплаченных % складывается в сумму значительно большую чем рыночная цена предмета ипотеки... Можно поздравить Вы победили, естественно не бесплатно))) По крайней мере, факторинг ОТП предлагает гораздо более лояльные условия чем ОТП Банк - это факт, их внутренние оптимизации их дело, а вот беспроцентные рассрочки или добровольная продажа с полным списанием задолженности - это реалии...

Практика практикой, а как же Закон?

Как то: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_210/print1383384571836728

Конвенція УНІДРУА

про міжнародний факторинг

(Оттава, 28 травня 1988 року)

(укр/рос)

Статус Конвенції див.( 995_a94 )

 ( Про приєднання до Конвенції див. Закон

N 3302-IV ( 3302-15 ) від 11.01.2006 )

 Дата підписання: 28.05.1988

 Дата приєднання України: 11.01.2006

 Дата набрання чинності для України: 01.07.2007

Офіційний переклад

 

Розділ I. Сфера застосування та загальні положення

 Стаття 1

 1. Ця Конвенція регулює договори факторингу і відступлення

права грошової вимоги, зазначені в цьому розділі.

 2. Для цілей цієї Конвенції "договір факторингу" означає

договір, укладений між однією стороною (постачальником) та іншою

стороною (фактором), відповідно до якого:

(a) постачальник відступає або може відступати фактору право

грошової вимоги, яке випливає з договорів купівлі-продажу товарів,

укладених між постачальником та його покупцями (боржниками), крім

договорів купівлі-продажу товарів, придбаних в першу чергу для

їхнього особистого, сімейного або домашнього використання; (Що таке "Споживчий кредит"? (авт.)) 

.....

Стаття 2

1. Ця Конвенція застосовується щоразу, коли грошові вимоги,

відступлені згідно з договором факторингу, випливають з договору

купівлі-продажу товарів між постачальником та боржником, які

здійснюють господарську діяльність на території різних держав і:  (Так до чого тут фізичні особи? (авт.))

....

 

Хотя это обсуждается в других ветках....

Всем добра в Новом году!!!

[НБ Украины]

Практика практикой, а как же Закон?

Как то: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_210/print1383384571836728

Конвенція УНІДРУА

про міжнародний факторинг

(Оттава, 28 травня 1988 року)

(укр/рос)

Статус Конвенції див.( 995_a94 )

 ( Про приєднання до Конвенції див. Закон

N 3302-IV ( 3302-15 ) від 11.01.2006 )

 Дата підписання: 28.05.1988

 Дата приєднання України: 11.01.2006

 Дата набрання чинності для України: 01.07.2007

Офіційний переклад

 

Розділ I. Сфера застосування та загальні положення

 Стаття 1

 1. Ця Конвенція регулює договори факторингу і відступлення

права грошової вимоги, зазначені в цьому розділі.

 2. Для цілей цієї Конвенції "договір факторингу" означає

договір, укладений між однією стороною (постачальником) та іншою

стороною (фактором), відповідно до якого:

(a) постачальник відступає або може відступати фактору право

грошової вимоги, яке випливає з договорів купівлі-продажу товарів,

укладених між постачальником та його покупцями (боржниками), крім

договорів купівлі-продажу товарів, придбаних в першу чергу для

їхнього особистого, сімейного або домашнього використання; (Що таке "Споживчий кредит"? (авт.)) 

.....

Стаття 2

1. Ця Конвенція застосовується щоразу, коли грошові вимоги,

відступлені згідно з договором факторингу, випливають з договору

купівлі-продажу товарів між постачальником та боржником, які

здійснюють господарську діяльність на території різних держав і:  (Так до чого тут фізичні особи? (авт.))

....

 

Хотя это обсуждается в других ветках....

Всем добра в Новом году!!!

Заява про фальшивість доказу

отримання кредиту за кредитним договором № ________

від ________ року у вигляді заяви на видачу готівки №____ від ______ року (ч.2 ст.185 ЦПК)

Позивач надав суду фальшивий та підроблений доказ у вигляді копії заяви на видачу готівки №________ від _________ року (а.с.___). Даний доказ не підтверджує видачу готівкової іноземної валюти в сумі _______ доларів США з операційної каси безбалансового відділення банку. На заяві відсутня печатка касира, тобто не можливо встановити номер безбалансового відділення та його адресу. Також, відсутність інших обов’язкових реквізитів підтверджують фальшивість даного доказу відповідно до ч.2 ст.185 ЦПК України:

1. В обов’язковому реквізиті “Сума” не зазначено, що з рахунку №1002__________ (рахунок 1002 - банкноти та монета в касі безбалансових установ банку) була отримана сума ________ доларів США, у зв’язку з порушенням принципу подвійності запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку (ч.3 ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”) та зразку касового документу ( пункти 1, 2 глави 1 “Загальні вимоги до оформлення касових документів” розділу III “Касові операції банків з клієнтами”, додаткам №8 (Заява на видачу готівки) та №14 (Правила заповнення реквізитів касових документів) “Інструкції про касові операції в банках України” в редакції станом на 23.08.07 (затверджене постановою Правління НБУ від 14.08.2003 №337);

2. В обов’язковому реквізиті “Еквівалент у гривнях” не зазначено еквівалент у гривнях _______ грн відповідно до рахунку №1002_______ (рахунок 1002 - банкноти та монета в касі безбалансових установ банку) у зв’язку з порушенням принципу подвійності запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку (ч.3 ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”) та зразку касового документу ( пункти 1, 2 глави 1 “Загальні вимоги до оформлення касових документів” розділу III “Касові операції банків з клієнтами”, додаткам №8 (Заява на видачу готівки) та №14 (Правила заповнення реквізитів касових документів) “Інструкції про касові операції в банках України” в редакції станом на 23.08.07 (затверджене постановою Правління НБУ від 14.08.2003 №337).

Пунктом 2.1.1 “Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України” (затверджене постановою Правління НБУ від 30.12.98 року №566) визначений порядок оформлення первинних документів на отримання (видачу) готівкових коштів:

“Первинні документи, які не містять обов'язкових реквізитів, є недійсними і не можуть бути підставою для бухгалтерського обліку.

…

Документи на отримання (видачу) готівкових коштів мають бути оформлені згідно з вимогами Національного банку України щодо ведення касових операцій.

…

Відповідальність за своєчасне складання первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку, а також за правильність відображення операцій в регістрах бухгалтерського обліку несуть особи, які склали і підписали ці документи (регістри).

Відповідальність за прийняття до виконання документів, які суперечать законодавству України, несуть особи, які їх ініціювали та підписали.

Керівник банку несе відповідальність за проведення документів, що суперечать чинному законодавству і які виконані з його дозволу за письмовим зверненням ініціатора.”

Відповідач не був ініціаторами оформлення заяви на видачу готівки №____ від _______ року, а підпис його підроблений.

Керуючись ч.2 ст.185 ЦПК України заявляю про фальшивість доказу у вигляді заяви на видачу готівки №_____ від _______ року (а.с.___) (Луспеник Д.Д. Розгляд судом заяв про фальшивість доказів відповідно до нового Цивільного процесуального кодексу України//Вісник Верховного Суду України. - 2004. - №12. - С. 33-37.; Луспеник Д.Д. Застосування новел ЦК і ЦПК України в судовій практиці. Серія "Судова практика". - Х.: Харьків юридичний, 2005. - С.285-303; Луспеник Д.Д. Настільна книга професійного судді при розгляді цивільних справ (складання судових процесуальних документів за новим ЦПК України). - Х.: Харьків юридичний, 2005. - С.171-173; Луспеник Д.Д. Розгляд судом цивільних справ судом першої інстанції. - Х.: Харьків юридичний, 2006. - С.285-289)

В п.28 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.09 №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» зазначене наступне:

«28. Якщо при дослідженні письмових доказів особою, яка бере участь у справі, буде подана заява про те, що доданий до справи або поданий іншою особою для ознайомлення документ викликає сумнів з приводу його достовірності або є фальшивим, особа, яка подала цей документ, може відповідно до частини другої статті 185 ЦПК ( 1618-15 ) просити суд виключити його з числа доказів і розглядати справу на підставі інших доказів. При відсутності з її боку таких процесуальних дій, особа, яка подала заяву, має згідно із загальними правилами доказування (стаття 60 ЦПК ( 1618-15 )) подати відповідні докази, що спростовують значення відомостей оспорюваного документа і могли бути підставою неприйняття його до уваги під час оцінки доказів. У разі необхідності за клопотанням особи, яка зробила таку заяву, суд відповідно до правил частини четвертої статті 10 ЦПК ( 1618-15 ) сприяє їй у збиранні цих доказів (призначає експертизу, витребовує інформацію від особи, за іменем якої видано документ, оголошує перерву або відкладає розгляд справи, якщо це потрібно, тощо).

Суд має право в ході відповідей експерта на питання з'ясовувати їх суть та ставити експерту питання після закінчення його допиту особами, які беруть участь у справі.

Роз'яснення та доповнення до висновку експерта викладаються письмово, підписуються ним і приєднуються до справи.»

Закон України «Про статус суддів», Кодекс професійної етики судді, норми статей 1, 2, 4 ЦПК України, передбачають, що суддя повинен бути прикладом законослухняності неухильно додержувати присяги й завжди поводиться так, щоб зміцнювати віру громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду, суддя повинен старанно й неупереджено виконувати покладені на нього обов'язки і підтримувати свою професійну компетентність на належному рівні, виконувати свої обов'язки і враховувати гідність суду та всіх інших осіб, повинен гарантувати права сторін в процесі з дотриманням процесуальних норм. Вони повинні сприяти тому, що права людини будуть захищені в чесному і відкритому процесі в незалежному безсторонньому та законному суді впродовж розумного строку.

Умовою звернення до суду повинно бути дійсне або добросовісно передбачуване порушення права позивача, всяке інше звернення до суду є зловживання правом при пред’явленні позову.

«Ще відомий дореволюційний процесуаліст Васьковський Є.В. називав такі випадки симуляцією. Вчений виділяв три види симуляції: 1) повна, коли сторони бажають замінити судовим рішенням юридичну угоду або спричинити шкоду третім особам – кредиторам відповідача, вступаючи при цьому в змову із суддями; 2) симуляція суду лише з однією із сторон (тобто ухвалення неправосудного рішення, що розцінюється як злочин); 3) симуляція сторін без участі суду.” (Луспеник Д.Д. Розгляд судом цивільних справ судом першої інстанції. - Х.: Харьків юридичний, 2006. - С.97).

Згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 р. №14 «Про судове рішення в цивільній справі» правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (частини перша та друга статті 3 ЦПК України), то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

ПАО «ОТП Банк» переливает решетом (выписка по счету) из пустого (ссудный счет) в порожнее (текущий счет). Затем это решето (выписка по счету) передает ООО «ОТП Факторинг Украина. А суд берет решето (выписка по счету) и взыскивает долг за воду (иностранную валюту), которая не была истрачена в банке, а заемщиком не біла потреблена (заявление на выдачу наличных или платежное поручение, подписанное заемщиком). Данная схема виртуального долга – это мечта организованных преступных групп 90-х годов, которая реализуется сейчас в украинских судах. Таким образом судья становится соучастником данной преступной схемы по легализации доходов, полученных преступным путем в ООО «ОТП Факторинг Украина».

Вы спросите: «Почему выписка по счету – это решето?». Да потому, что в банке никогда не было действительных первичных документов, на основании которых сделаны записи в данной выписке.

Таким образом, кредит для физического лица в иностранной валюте - это миф, мираж, но не реальность. Никто не обязан платить за воду, которую мы видим в мираже.

Проверьте выписки ПАТ “ОТП Банк” по личным счетам, в том числе и клиентским.

Подтверждали Вы остатки по личным счетам на 1 января каждого календарного года?

Данные выписки ПАТ “ОТП Банк” являются допустимыми доказательствами?

Каким образом выписки, составленные на английском языке, являются допустимыми доказательствами?

Какими первичными документами подтверждается запись в выписке – “… LOAN TO …”?

ЗАТВЕРДЖЕНО

Постанова Правління

Національного банку України

18.06.2003 N 254

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

8 липня 2003 р.

за N 559/7880

ПОЛОЖЕННЯ

про організацію операційної діяльності в банках України

( У тексті Положення слова "облікових регістрах" у всіх відмінках замінено словами "регістрах бухгалтерського обліку" у відповідних відмінках згідно з Постановою Національного банку N 280 від 15.06.2010 )

1. Загальні положення

1.1. Це Положення розроблено згідно з вимогами Законів України "Про банки і банківську діяльність", "Про Національний банк України", "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", а також Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 30.12.98 N 566 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.02.99 за N 56/3349, та інших нормативно-правових актів Національного банку України (далі - Національний банк).

( Пункт 1.1 глави 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 203 від 23.05.2012 )

1.2. Метою цього Положення є встановлення основних вимог до організації операційної діяльності банків та визначення операційних ризиків і вжиття заходів щодо управління ними.

…

1.10. У цьому Положенні терміни вживаються в такому значенні:

…

клієнтські рахунки - це особові рахунки, за якими обліковуються кошти клієнтів банку. До клієнтських рахунків належать кореспондентські, поточні (у тому числі рахунки за спеціальним режимом їх використання) та вкладні (депозитні) рахунки;

…

особовий рахунок - рахунок аналітичного обліку операцій з клієнтами банку, що здійснюються відповідно до укладених між банком і клієнтами договорів;

первинний документ - документ, який містить відомості про операцію та підтверджує її здійснення;

сторно - спосіб виправлення помилок у регістрах бухгалтерського обліку шляхом зворотного запису на величину помилки та одночасного зазначення правильної суми. Виправлення вносяться до регістру бухгалтерського обліку в тому звітному періоді, у якому виявлені помилки, що можуть виникати під час математичних підрахунків, застосування облікової політики, неправильної інтерпретації фактів, помилкового зарахування та/або списання коштів за рахунками, неналежного виконання посадових обов'язків;

…

2. Організація операційної діяльності банків

…

2.15. Для здійснення валютних операцій клієнти подають документи, що визначені відповідними нормативно-правовими актами Національного банку.

2.16. Під час приймання розрахункових документів відповідальний виконавець перевіряє правильність їх оформлення і засвідчує своїм підписом та відбитком штампа банку. Якщо операція потребує додаткового контролю, то документ, на підставі якого здійснена така операція, перевіряється особою, яка виконує контрольні функції (далі - контролер), і засвідчується її підписом. Електронні документи засвідчуються електронним цифровим підписом відповідних працівників під час їх створення. Контролер має засвідчувати електронні документи своїм цифровим підписом лише після того, як перевірив наявність цифрових підписів відповідальних виконавців та отримав позитивний результат.

2.17. Документи на отримання та видачу готівкових коштів мають складатися відповідно до вимог Національного банку щодо організації касової роботи в банках України.

…

4. Документування операцій у банках

4.1. Операції, які здійснюють банки, мають бути належним чином задокументовані.

4.2. Підставою для відображення операцій за балансовими та/або позабалансовими рахунками бухгалтерського обліку є первинні документи.

4.3. Первинні документи мають бути складені під час здійснення операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення в паперовій та/або в електронній формі.

4.4. Залежно від виду операції та типу контрагентів первинні документи банку (паперові та електронні) класифікують за такими ознаками:

а) за місцем складання:

зовнішні (одержані від клієнтів, державних виконавців та інших банків);

внутрішні (оформлені в банку);

б) за змістом:

касові;

меморіальні (для здійснення безготівкових розрахунків із банками, клієнтами, списання коштів з рахунків та внутрішньобанківських операцій).

4.5. Касовими документами оформляються операції з готівкою. Вони поділяються на прибуткові та видаткові. Касові документи оформляються відповідно до вимог, визначених нормативно-правовими актами Національного банку з організації касової роботи в банках України.

4.6. Меморіальні документи застосовуються банками для здійснення і відображення в обліку операцій банку і його клієнтів за безготівковими розрахунками відповідно до нормативно-правових актів Національного банку. До меморіальних документів (паперових або електронних), що використовуються для безготівкових розрахунків, належать такі розрахункові документи:

меморіальні ордери;

платіжні доручення;

платіжні вимоги-доручення;

платіжні вимоги;

розрахункові чеки;

інші документи (інші платіжні інструменти, що визначаються нормативно-правовими актами Національного банку).

4.7. Внутрішньобанківські операції оформляються меморіальними ордерами та іншими документами, що складаються банками відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку і внутрішніх процедур банку. Операції, що відображаються за позабалансовими рахунками, також оформляються меморіальними ордерами.

4.8. У первинних документах, на підставі яких здійснюються записи в бухгалтерському обліку, мають зазначатися номери кореспондуючих рахунків за дебетом і кредитом, сума операції в грошовому виразі, дата виконання, підпис відповідального виконавця, підпис контролера (якщо операція підлягає додатковому контролю), підпис уповноваженої особи (якщо підставою для здійснення операції було відповідне розпорядження).

…

5. Регістри аналітичного та синтетичного обліку

5.1. Інформація, що міститься в первинних документах, систематизується в регістрах синтетичного та аналітичного обліку. Регістри синтетичного та аналітичного обліку ведуться на паперових носіях або в електронній формі.

Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа (паперового або електронного).

5.2. Регістри бухгалтерського обліку повинні містити назву, період реєстрації операції, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні.

5.3. Банки обов'язково мають складати на паперових та/або електронних носіях такі регістри:

особові рахунки та виписки з них;

аналітичні рахунки з обліку внутрішньобанківських операцій;

книги реєстрації відкритих рахунків;

оборотно-сальдовий баланс;

інші регістри відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку.

У разі складання регістрів бухгалтерського обліку на електронних носіях інформації банки зобов'язані зробити їх копії на паперових носіях на вимогу учасників операції, а також органів контролю та правоохоронних органів відповідно до вимог законодавства України.

5.4. Особові рахунки є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня.

5.5. Форма особових рахунків затверджується банком самостійно залежно від можливостей програмного забезпечення. Особові рахунки та виписки з них мають містити такі обов'язкові реквізити:

номер особового рахунку;

дату здійснення останньої (попередньої) операції;

дату здійснення поточної операції;

код банку, у якому відкрито рахунок;

код валюти;

суму вхідного залишку за рахунком;

код банку-кореспондента;

номер рахунку кореспондента;

номер документа;

суму операції (відповідно за дебетом або кредитом);

суму оборотів за дебетом та кредитом рахунку;

суму вихідного залишку.

5.6. Виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій чи електронній формі) із особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.

( Абзац другий пункту 5.6 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 422 від 06.11.2006 )

5.7. У разі втрати клієнтом виписки з його особового рахунку на вимогу клієнта видається дублікат. Порядок видачі дублікатів виписок обумовлюється в договорі банківського рахунку.

( Пункт 5.7 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 422 від 06.11.2006 )

5.8. За станом на 1 січня банки надають клієнтам виписки за їх особовими рахунками. Після вивіряння даних цих виписок клієнти складають у письмовій формі підтвердження про залишки на їх особових рахунках за станом на 1 січня. Порядок складання підтверджень слід передбачати в договорах банківського рахунку. Якщо підтвердження про залишки на особових рахунках клієнтів не отримані банком протягом місяця, то ці залишки вважаються підтвердженими.

( Абзац перший пункту 5.8 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 422 від 06.11.2006 )

Інформація про стан особових рахунків клієнтів може надаватись їх власникам, уповноваженим власниками рахунків особам та державним органам, які мають право на отримання такої інформації згідно із законодавством України.

5.9. Операції в іноземній валюті в аналітичному обліку ведуться в подвійній оцінці, а саме: в іноземній валюті - за номіналом, у гривневому еквіваленті - за офіційним курсом гривні до іноземних валют.

http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0056-99

Наявність факту зловживання правом в діях позивача

(ч.3 ст.13 ЦК України) у зв’язку із порушенням Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму”

Представник позивача порушив статті 3 та 4 ЦПК України, звернувся до суду із позовом до ________ з метою приховати суспільно небезпечне діяння посадових осіб ПАТ “___________”, що передує легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Інколи виписки підробляють або прикладають не повністю, що дає можливість, застосовуючи неправильну кореспонденцію рахунків, приховувати в обліку зловживання на значні суми. У разі виникнення сумнівів у наявності та достовірності документів (відсутність банківського штампа, виправлення перерахованих сум, найменування одержувача готівки, дати здійснення розрахункових операцій та інше) необхідно провести зустрічну перевірку платіжних документів, що зберігаються у справах підприємства, із платіжними документами банку. Одночасно необхідно з'ясовуюти правильність кореспонденції рахунків і записів у облікових регістрах, бо деколи зловживання можуть бути приховані шляхом складання неправильних бухгалтерських записів, не підтверджених документами, а також сторнувальних записів без документальних підтверджень і без дійсної потреби або неправильним підрахунком чи перенесенням підсумків з одної сторінки регістру на іншу.

Позивач, як суб’єкт первинного фінансового моніторінгу, порушив Закон України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму”, статті 200, 212 та 209 Кримінального кодексу України. Представник позивача порушив статті 3 та 4 ЦПК України, звернувся до суду із позовом до _______ з метою приховати суспільно небезпечне діяння посадових осіб ПАТ “________”, що передує легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Держфінмоніторингом України спільно з суб’єктами державного фінансового моніторингу, а також органами державної влади, в тому числі правоохоронними органами, проведено типологічне дослідження на тему «Актуальні методи і способи легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансування тероризму».

У типологічному дослідженні наведено ключові категорії відмивання злочинних доходів, основні способи та механізми відмивання злочинних доходів, за допомогою яких злочинці приховують та маскують джерела походження доходів, а також, в кінцевому результаті, інтегрують їх у реальний сектор економіки під виглядом легальних доходів.

Крім того, у типологічному дослідженні описані типові інструменти, а також ризики використання фінансових установ для відмивання злочинних доходів, які широко використовуються у складних схемах відмивання злочинних доходів.

З текстом наказу можна ознайомитись на офіційному веб-сайті Держфінмоніторингу України (www.sdfm.gov.ua), розділ «Типології/ Рекомендації по виявленню схем відмивання коштів».

"Актуальні методи і способи легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансування тероризму" 27.12.2012

…

Розділ II.

ОСНОВНІ СПОСОБИ ТА МЕХАНІЗМИ ВІДМИВАННЯ ЗЛОЧИННИХ ДОХОДІВ

Відмивання злочинних доходів, являє собою складний процес, що включає безліч операцій, проведених різними методами, які постійновдосконалюються.

Актуальність розмежування стадій відмивання злочинних доходів

пояснюється тим, що в процесі виявлення підозрілих операцій та в умовах обмеженої інформації, важливо встановити на якій стадії знаходиться процес відмивання злочинних доходів. Це дасть відповідь на питання які в подальшому необхідно вживати дії під час розслідування схеми відмивання злочинних доходів – встановлювати джерела походження коштів чи з’ясовувати подальший рух коштів, або те й інше.

На сьогодні існує декілька моделей відмивання злочинних доходів, до найбільш поширених належать наступні:

…

3. Чотирифазова модель. Цей підхід до структурування процесу

відмивання злочинних доходів використовують експерти ООН. Основними стадіями легалізації є:

…

Третя стадія – маскування слідів скоєного злочину. Перед злочинцем, що відмиває доходи, постає на цій стадії наступне завдання: вжити всіх заходів для того, щоб стороння особа не довідалася, звідки отримані гроші та за допомогою кого вони розподілені в ті або інші установи/організації.

З метою виконання цього завдання вони, як правило, застосовують наступні прийоми:

- використання банків для відкриття рахунків, розташованих,зазвичай, далеко від місця роботи й проживання злочинців;

- переказ грошей у країну проживання через кордон, але вжелегально з нових рахунків фірм або інших установ;

- використання підпільної системи банківських рахунків.”

Попович Володимир Михайлович, автор економіко-кримінологічної теорії детінізації економіки в розділі «2.1.2. Термінологія з питань тінізації, детінізації цивільного обороту речей, прав, дій та відмивання доходів незаконного походження.» монографії «Економіко-кримінологічна теорія детінізації економіки» (Ірпінь: Академія державної податкової служби України, 2001. – 546 с.) визначив поняття «Намивання тіньових капіталів» відповідно до рекомендацій FATF:

«Намивання тіньових капіталів - незаконні емісії, тобто утворення та випуск у платіжний обіг фіктивних грошових коштів чи інших платіжних, гарантійних, боргових засобів шляхом використання паперових, пластикових чи електронних фінансових інструментів, випущених (емітованих) у платіжний обіг за допомогою банківських електронних мереж звязку або іншим способом.

Прикладом намивання тіньових капіталів можуть бути незаконні емісії фіктивних безготівкових грошових коштів або фіктивних чеків, дружніх, зустрічних, бронзових чи дутих векселів, інших фіктивних цінних паперів. До таких належать також фіктивні боргові зобовязання, фіктивні гарантії, страхові поліси, що використовуються як засоби різних видів гарантій застави, закладу, платежу на ринку цінних паперів. У зміст терміну намивання тіньових капіталів також включаються інвестиційно-акумуляційні операції з додатковими фіктивними коштами, оскільки в їх основі лежить не просто відмивання незаконних, але за своєю природою реальних капіталів, а й інфляційне, фіктивне за своїм характером (намивання) збільшення загальної маси платіжних ресурсів за рахунок впровадження у фінансово-господарську систему країни фіктивних фінансових засобів».

В подальшому прошу Вас не залучати _________ до співучасті у злочинних діях представників ПАТ "________" щодо ухилення від сплати податків та легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом (ст.31 Кримінального кодексу України) у вигляді нібито виконання кредитного договору №(не зазначений в рішенні суду) від 01.06.07. Необхідно чітко відрізняти фінансовову послугу у вигляді надання кредиту безготівковою національною валютою за нікчемним кредитним договором (бланковий кредит) від фінансової псевдопослуги (незаконна емісії фіктивних безготівкових коштів) у вигляді нібито надання фінансового кредиту іноземною валютою. У бухгалтерському обліку та фінансовій звітності ПАТ «_______» не зазначений фінансовий кредит в іноземній валюті за кредитним договором №_________ від _____ відповідно до "Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків" (затвердженого постановою Правління НБУ від 06.07.2000 №279) та "Положення про порядок формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями" (затвердженого постановою Правління НБУ від 25.01.12 №23).

Згідно з «Комплаєнс та комплаєнс-функції в банках» (Compliance and the compliance function in banks, Basel Committee on Banking Supervision, April 2005) та обов'язкового критерію 6 принципу 17 "Основних Принципів ефективного банківського нагляду" (Core Principles Methodology, Basel Committee on Banking Supervision, October 2006) в постанові Правління НБУ від 28.03.07 №98 дано визначення комплаєнс-ризику. Комплаєнс-ризик - це ризик юридичних санкцій, фінансових збитків або втрати репутації внаслідок невиконання банком вимог законодавства України, нормативно-правових актів, внутрішніх положень і правил, а також стандартів саморегулівних організацій, що застосовуються до його діяльності. Нездатність передбачати вплив неналежних дій працівників банку може призвести до негативного суспільного резонансу та завдати шкоди репутації банку, навіть якщо не було порушено вимог законодавства України.

Внаслідок відсутністі в ПАТ "_________", належного контролю за дотриманням актів цивільного законодавства України і внутрішніх правил виник комплаєнс-ризик у правовідносинах зі мною.

Засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. №996-ХІV.

Відповідно до ст.9 розділу 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Господарські операції, як зазначено в п.5 ст.9 цього Закону, повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. Відповідно до ст.11 Закону, на основі даних бухгалтерського обліку підприємства, установи та організації зобов'язані складати фінансову звітність.

Визначення терміну «первинний документ» наведено у ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Так, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частиною другою ст.9 даного Закону передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних бухгалтерського та податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, відсутні правові підстави подачі позову ПАТ «________» до _______________ за кредитним договором №______________ від ________________ згідно статей 1049, 1050 ЦК України.

Конституційний Суд України у рішенні від 01.12.04 №18-рп/2004 надав офіційне тлумачення поняттю "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "правá", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.

Також, в цьому рішенні Конституційний Суд України зазначив, що коли інтерес не підлягає охороні ані законом, ані правом, законодавець завжди прямо про це зазначає. Так, у Цивільному кодексі України містяться поняття інтересу, який може суперечити загальним засадам цивільного законодавства (стаття 15), інтересам інших (стаття 64), та інтересу, який не суперечить закону (стаття 980), чим підкреслюється, що у тих чи інших правовідносинах, з одного боку, існують інтереси, які не підлягають охороні законом, оскільки вони йому суперечать, а з другого – може виникнути конфлікт інтересів. Частина третя статті 16 названого Кодексу застерігає, що суд може відмовити у захисті інтересів особи, якщо при реалізації останніх вона не утримується від дій, які могли б порушувати права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині, має намір завдати шкоди іншій особі або зловживати правом в інших формах, не додержується моральних засад суспільства, неправомірно обмежує конкуренцію, вдається до недобросовісної конкуренції, зловживає монопольним становищем на ринку.

Цивільний кодекс України (частина друга статті 16) встановлює способи захисту інтересів, зокрема: визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Такий перелік способів захисту інтересів у Цивільному кодексі України не є вичерпним, оскільки ця стаття вміщує ще й припис про те, що "суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом".

Отже, інтерес може бути як охоронюваним законом, правоохоронюваним, законним, так і незаконним, тобто таким, що не захищається ні законом, ні правом, не повинен задовольнятися чи забезпечуватися ними, оскільки такий інтерес спрямований на ущемлення прав і свобод інших фізичних і юридичних осіб, обмежує захищені Конституцією та законами України інтереси суспільства, держави чи "всіх співвітчизників" або не відповідає Конституції чи законам України, загальновизнаним принципам права. Наголос на "охоронюваності законом" чи законності того чи іншого інтересу законодавець робить не завжди, зважаючи на те, що згадувані у законах інтереси не суперечать Конституції України або випливають з її змісту. Таке акцентування, про що, у першу чергу, свідчать Цивільний процесуальний кодекс України, Кримінально-процесуальний кодекс України, Господарський процесуальний кодекс України, застосовується лише у разі, коли не виключена можливість шляхом зловживання інтересами, прагненнями, використовуючи ті чи інші юридичні норми, забезпечити реалізацію незаконних інтересів. Саме на запобігання таким можливостям спрямоване положення статті 4 Цивільного процесуального кодексу України: заінтересована особа вправі звертатись до суду за захистом не будь-якого, а виключно охоронюваного законом інтересу, законного інтересу.

Для правильного розуміння поняття "охоронюваний законом інтерес" важливо враховувати й те, що конфлікт інтересів притаманний не тільки правовим і не правовим інтересам, а й конгломерату власне законних, охоронюваних законом і правом інтересів. Йдеться про виключно легітимні, але конкуруючі інтереси покупця і продавця, боржника і кредитора, наймача і наймодавця, споживача і товаровиробника, прокурора і адвоката, слідчого і підозрюваного тощо. Певною конфліктністю характеризуються і охоронювані законом та правом інтереси громадянина і держави, особи і суспільства, акціонера і акціонерного товариства, національні і загальнолюдські, приватні і публічні тощо.

Позивач не має права, відповідно до частини другої ст. 15 ЦК України, на захист інтересу тому, що він суперечить загальним засадам цивільного законодавства, зокрема:

1. Неприпустимо позбавляти відповідача права власності на нерухомість, крім випадків встановлених ст. 41 Конституції України та законом, зокрема статтею 1049 ЦК України;

2. Сторони додержуються принципу свободи договору шляхом здійснення цивільних прав на підставі частини четвертої ст. 12 ЦК України, тобто я можу за відплатним або безвідплатним договором передати своє майнове право ПАТ «___________» або іншій особі. Законом у даному випадку не передбачений інший порядок передачі Відповідачем свого майнового права, тобто неприпустимість адміністративного втручання в цивільний оборот лише тільки зверненням до суду з позовом. Частиною шостою ст. 319 ЦК України державі, тобто суду, заборонено втручатися у здійснення власником права власності.

3. Принципи справедливості, добросовісності, розумності договору при зверненні стягнення на квартиру, я є моєю власностю, в рахунок погашення заборгованості за кредитним №__________ від __________ у сумі ___________ доларів США, повинні виконувати доповнюючи або виправну функцію при застосуванні моральних вимог як вимог правових до договору позики (кредиту). ПАТ «________» зобов’язаний додержуватися моральних засад суспільства, як це передбачено частиною першою та частиною п’ятою ст.203 ЦК України.

Виходячи з принципів добросовісності і розумності (п.6 ч.1. ст.3 ЦКУ), ПАТ «____________» при подачі позову про стягнення:

1) порушив права інших осіб, зокрема ________ (ч.2 ст.13 ЦКУ);

2) вчинив дії з наміром завдати шкоди _________, а також зловживає правом в інших формах (ч.3 ст.13 ЦКУ);

3) при подачі позову не додержується моральних засад суспільства (ч.4 ст. 13 ЦКУ), в якому всі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах (ст.21 Конституції України).

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. Цивільним кодексом України заборонена шикана під загрозою відмови в захисті на підставі частини третьої ст. 16 ЦК України. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої – п’ятої ст.13 цього ЦК України.

Між ПАТ «__________» та Білецьким ______ взагалі відсутній спір щодо при зверненні стягнення в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №__________ від _________ на суму __________ доларів США.

Позов ПАТ «______________» до ___________ про зверненні стягнення на квартиру поданий з грубим порушенням статей 3, 4 ЦПК України та Рішення Конституційного Суду України від 01.12.04 №18-рп/2004.

Порушення норм процесуального права

Рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.

Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом. (ч.1, 2 ст.360-7 ЦПК України)

Відповідно до статті 34 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статті 360-7 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) Верховним Судом України за наслідками розгляду заяв про перегляд судових рішень з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах прийнято ряд постанов у справах, що виникають із правочинів, та сформульовано обов’язкові для всіх судів України правові позиції щодо застосування Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» є спеціальним нормативним актом, який регулює відносини спеціальних суб'єктів - учасників ринку фінансових послуг (Правова позиція Верховного Суду України у постановах від 30 травня 2012 р. № 6-48цс12, від 18 липня 2012 року № 6-79цс12 доведена до судів в п.8 інформаційного листа №10-1390/0/4-12 від 27.09.12 Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ).

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 213 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно та всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Статтею 214 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Із рішення суду не вбачається, що суд вирішував питання які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Отже, суд належним чином не здійснив перевірку доказів, якими підтверджуються позовні вимоги в частині про звернення стягнення за кредитним договором, тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню повністю.

Суд в порушення ст. ст. 213, 214 ЦПК не встановив обставини, що мають значення для справи.

Таким чином допущені судом при вирішені цієї справи порушення норм процесуального права унеможливлюють встановлення фактичних обставин, що мають значення для її правильного вирішення. Судом були порушені норми процесуального права та неправильно застосовані норми матеріального права, що призвело до постановлення рішення, яке не ґрунтується на законі.

Ст.3 п.6 ЦК України передбачає загальні принципи цивільного законодавства. До них відносяться справедливість, добросовісність та розумність. Принцип справедливості означає визначення нормою права обсягу, межі здійснення захисту цивільних прав та обов'язків особи адекватно її ставленню до вимог правових норм. Добросовісність означає прагнення сумлінно захистити цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків. Розумність - це зважене вирішення питань регулювання цивільних відносин з урахуванням інтересів усіх учасників, а також інтересів громадян (публічного інтересу).

Також, ст. 7 ЦК України визначає, що цивільні відносини можуть регулюватися звичаєм, зокрема, звичаєм ділового обороту. Звичаєм є правило поведінки, яке не встановлене актами цивільного законодавства, але є усталеними у певній сфері цивільних відносин.

Стаття 13 ЦК України визначає, свої цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. У загальному вигляді вимога до здійснення суб'єктивних прав виражена у ст. 68 Конституції України, яка передбачає, що кожний зобов'язаний неухильно дотримуватись Конституції України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Частина 3 ст. 1З ЦК України передбачає, що не допускаються дії особи, що вчинюються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. Зазначені два види зловживання правом: 1) зловживання правом шляхом навмисного завдання шкоди іншій особі; 2) зловживання правом пов'язане з використанням недозволених форм його реалізації, але у рамках загального дозволеного типу поведінки щодо даного права.

Доказательства по валютному кредиту физическому лицу – это как обертки от конфет.

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&page=279#entry87998

Позов про визнання недійсним п.2 «Розмір та Валюта Кредиту»

кредитного договору№ ___________ від ____________ року

та про захист прав споживачів

Відповідно до вимог ст.ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, способи захисту права визначені ст. 16 ЦК України.

Стаття 110 ЦПК України регулює альтернативну підсудність та дає можливість позивачу за певними категоріями справ обирати між кількома судами.

Зокрема, відповідно до ч.5. ст.110 ЦПК України позови про захист прав споживачів можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

Частиною 14 ст.110 ЦПК України передбачено, що позивач має право на вибір між кількома судами ,яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 114 цього Кодексу.

______________ року між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» (його правонаступник ПАТ «ОТП Банк») та _____________ був підписаний кредитний договір №______________. В пункті 2 цього договору зазначене, що:

«2. Банк надає Позичальнику Кредит, а позичальник приймає його на наступних підставах:

Розмір та Валюта Кредиту _____ (_________) Валюта: Долар США»

В кредитному договорі №________ від _______ р. відповідач не зазначив що він має банківську ліцензію та генеральну ліцензію на здійснення валютних операції. Відповідно до ч.3 ст.91 ЦК України не надав інформацію що він мав цивільну правоздатність фінансової (кредитної) установи та є уповноваженим банком щодо надання наступних фінансових послуг (операцій) (п.3 ст.1 Декрету):

- валютні операції на валютному ринку України, які належать до фінансових послуг згідно зі статтею 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", а саме надання коштів у позику, і на умовах фінансового кредиту.

Всупереч вимогам п.1 ст.11 Закону України "Про захист прав споживачів", ст.80, 91, 92 ЦК України, ст.11 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" мені при підписанні кредитного договору № ________ від _______ року банком не було надано інформацію про особу кредитодавця, його спеціальну правоздатність та дієздатність.

Відповідно до ст. 15 Закону України “Про захист прав споживачів” споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Банком було допущене істотне порушення моїх прав, як споживача фінансових послуг, через невиконання банком вимог закону щодо надання споживачу повної, своєчасної та достовірної інформації про послугу, що є предметом договору, у зв’язку з чим я був позбавлен можливості належним чином оцінити властивості такої фінансової послуги (операції) та можливі негативні для мене наслідки, що можуть настати внаслідок її отримання.

Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Банк не мав наміру виконувати кредитний договір № ________ від _________ р., який також не був спрямований на реальне настання правових наслідків шляхом надання мені кредиту іноземною валютою, що є порушенням ч.5 ст.203 ЦК України.

Згідно з п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009 року правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину.

Ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину.

Факт приховування важливої інформації перед підписанням кредитного договору та невідповідність встановленим між сторонами у договорі умовам до фактично встановлених з метою отримання прихованого прибутку, в даному випадку і є умислом в діях відповідача.

Згідно ч.1 ст.230 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним.

Відповідно до ч.1 ст.236 ЦК України недійсний правочин є недійсним з моменту його вчинення.

Станом на _______ року ПАТ «ОТП Банк» відповідно до умов кредитного договору №____________ від ______ р. не мав право надавати кредити готівковою іноземною валютою фізичній особі відповідно до п.6 ч.1 ст.4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Право надавати фінансові кредити готівковою іноземною валютою ПАТ “ОТП Банк” отримав лише 5 жовтня 2011 року відповідно до генеральної ліцензії (з додатком) на здійснення валютних операцій, ст.1054 (“Кредитний договір”) та п.6 ч.1 ст.4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»:

“6) надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту”

Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» регулює відносини лише за участю учасників ринків фінансових послуг, а відносини між фізичними особами, зокрема щодо договорів позики, поруки, регулюються нормами ЦК України (статті 553 – 559, 1046 – 1053).

Таким чином, Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» є спеціальним нормативним актом, який регулює відносини спеціальних суб’єктів – учасників ринку фінансових послуг, і не поширюється на всіх інших юридичних і фізичних осіб – суб’єктів договору позики, правовідносини яких регулюються нормами статей 1046 – 1048 ЦК України (постанови від 30 травня 2012 р. № 6-48 цс 12, від 18 липня 2012 р. № 6-79 цс 12).

10 жовтня 2013 року прийнятий Закон України “Про внесення змін до статті 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" № 643-VII щодо видів фінансових послуг, та набирає чинності лише 8 лютого 2014 року. Таким чином, послуги, що надаються банками відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність", визначені в доповненні пункту 14 частини першої статті 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" є чинними лише з 8 лютого 2014 року.

Даний проект закону про внесення змін до статті 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" був наданий за законодавчою ініціативою Кабінета Міністрів України. Проект зазначеного вище Закону було розроблено на виконання підпункту 4.5.2 пункту 4.5 Державної програми економічного і соціального розвитку України на 2010 рік, затвердженої Законом України від 20.05.2010 № 2278-VІ, а саме: розроблення проекту Закон України про внесення змін до Закону України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" (щодо заборони провадження діяльності з надання фінансових послуг, види яких не визначені законом по суті). Предмет регулювання проекту Закону належить до сфери фінансових послуг як пріоритетної сфери адаптації законодавства України до законодавства ЄС, визначеної в статті 51 Угоди про партнерство та співробітництво між ЄС та Україною.

На даний час в спеціальному Законі України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" в статті 4 не діє норма про порядок надання споживачам фінансових послуг (фінансовий кредит) в іноземній валюті відповідно до вимог Закону України "Про банки та банківську діяльність".

Закон України “Про захист прав споживачів” регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів. Захист інтересів споживачів фінансових послуг є метою державного регулювання ринків фінансових послуг також відповідно до пункту 2 статті 19 Закону України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг“ від 12 липня 2001 року.

Згідно із частиною 3 статті 91 ЦК України юридична особа може здійснювати окремі види діяльності, перелік яких встановлюється законом, після одержання нею спеціального дозволу (ліцензії).

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансова послуга - операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, тобто надання коштів у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк та під процент, вважається фінансовою послугою та підлягає обов'язковому ліцензуванню. Здійснення діяльності з надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів дозволяється тільки після отримання відповідної ліцензії (пункт 3 частини 1 статті 1, пункт 6 частини 1 статті 4, пункт 3 частини 1, частина 2 статті 34 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»).

З огляду на викладене суд не з'ясував питання про те, чи була потрібна ліцензія для здійснення банком діяльності з надання фінансових кредитів іноземною валютою на момент укладення кредитного договору. Юридичне значення з'ясування судом цих обставин полягає в тому, що в разі встановлення незаконності надання фінансових коштів у позику під проценти (фінансовий кредит) поверненню підлягає лише сума, яка реально отримана з операційної каси або перерахована за цільовим призначенням.

Відповідно до статті 34 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статті 360-7 Цивільного процесуального кодексу України дана правова позиція визначена Верховним Судом України обов’язковою та доведена до судів інформаційним листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в пункті 8 інформаційного листа № 10-1390/0/4-12 від 27.09.12 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів із зобов’язань, що виникають із договорів та інших правочинів» (постанови від 30 травня 2012 р. № 6-48цс12, від 18 липня 2012 р. № 6-79цс12).

При виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 цього Кодексу.

Пунктом першим статті 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» визначено, що фінансова установа – це юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки. Пунктом третім даної статті визначено поняття фінансового кредиту, тобто це кошти, які надаються у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк та під процент.

Перелік окремих видів діяльності щодо надання фінансових послуг встановлений частиною першою статті 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» № 2664-III від 12.07.2001 року, який набрав чинності 22.08.2001 року.

Відповідно до ч.3 ст.91 Цивільного Кодексу України та ч.1 ст.4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», статей 5, 11, 13 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", ПАТ “ОТП Банк” є уповноваженим банком на здійснення валютних операцій з надання коштів в іноземній валюті у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, лише з 5 жовтня 2011 року на підставі генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій № 191 та додатку до даної генеральної ліцензії:

- валютні операції на валютному ринку України, які належать до фінансових послуг згідно зі статтею 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" та не зазначені в абзацах другому - сімнадцятому розділу II «Операції, що може здійснювати банк на підставі генеральної ліцензії» Положенням про порядок надання банкам і філіям іноземних банків генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.08.2011 № 281, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.09.2011 за № 1054/19792.

Пунктом п’ятим розділу VIII “Прикінцеві положення” Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" встановлено:

“5. До приведення законодавства у відповідність з цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону, якщо інше не передбачено цим Законом.”

ПАТ «ОТП Банк» станом на _______ року відповідно до умов кредитного договору №___________ від __________ не мав право надавати кредити готівковою іноземною валютою з операційної каси банку.

ПАТ «ОТП Банк» та ___________ ніколи не підписували договір на розміщення коштів на вкладному рахунку (ст.1058 ЦК України) або договір на розміщення коштів на валютному ринку (міжбанківському валютному ринку України). ________ не є суб’єктом валютного ринку України, а є лише клієнтом суб’єкта валютного ринку України, тобто банку. ПАТ «ОТП Банк» розміщує іноземну валюту лише на вкладних рахунках і у своїй фінансовій звітності перед НБУ звітує лише про розміщення коштів в іноземній валюті на вкладних рахунках фізичних осіб.

Керуючись статтями 4, 15, 16, ч.1 ст.230 ЦК України, Законом України “Про захист прав споживачів”, ст.4, ч.3 ст.5 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", статтями 1, 2, ч.5, 14 ст.110, 118-120 Цивільного процесуального кодексу України,

П Р О Ш У

1. Визнати недійсним п.2 «Розмір та Валюта Кредиту» кредитного договору № __________ від ____________ року.

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=3219#entry40179

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=3219#entry40184

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=6138#entry85343

 

[uadnk]

И так, по порядку: 1) госпоже Полине Сметане) настоятельно рекомендую самой не ходить по банкам и факторингам, во-первых по причине волнения, они это любят и давить умеют, а когда человек профессионал и беседует на подобные темы в разных инстанциях по 5 раз на день, а главное не за свои кровные)) тембр голоса более уверенный, поведение спокойное на переговорах подобного рода - это один из решающих факторов. Так что на адвоката либо юриста лучше потратится )), а во-вторых, форум то юридический, давайте будем корректны и признательны тем немногим юристам здесь, которые свой хлеб не за зря кушают.

2) про решето, конвенции и финансовые оптимизации банков))) ничего, никому доказывать не хочу, могу только заверить, что у меня в день по несколько заседаний в судебных органах разных инстанций по кредитным обязательствам клиентов. Я бы хотел просто поприсутствовать, когда уважаемые пользователи, именно пОЛЬЗОВАТЕЛИ подчеркиваю данного форума изложат свои доводы представленные в предыдущих постах в суде, лучше перед коллегией)) сколько раз люди в мантиях зевнут и через сколько минут (2 или 3) остановят с вопросом, а какое отношение это имеет к материалам данного дела?? И конечно же вы скажете, как же ваша честь... самое самое, что не на есть непосредственное... Я дико извиняюсь,  НО весь этот онанизм не имеет никакого отношения к реалиям... И пеню утверждают в 10 раз больше тела кредита, потому как это будет предусмотрено условиями кредитного договора, а её упразднение "на розсуд суду"  и выписки принимаются и про МЕМОРИАЛЬНЫЙ ОРДЕР забывать не нужно, в котором четко указано, что получил в кассе банка ...дцать тысяч швейцарских франков или долларов США если повезло)) и все остальное всего лишь ваши бурные фантазии господа пОЛЬЗОВАТЕЛИ  доказывайте, что они были виртуальными или фальшивыми, потому как вы их в кассе не проверяли, а банк вам выдал подделки, много здесь историй можно поведать, НО следует помнить мудрость великого народа "дурень думкой багатіє"...

Удачи всем! При добровольной продаже предмета ипотеки сейчас уже и Приват списывает остаток, безусловно там есть определенные критерии по которым не все проходят, правда фискалы через время начнут письма счастья слать о налогообложении с прощенного остатка, но это уже другая история и как пойдет практика можно догадаться с одного раза, а время нынче удивительное... Всем хорошего настроения, спасибо посмешили))

[kristi]

многие форумчане, не юристы, благородя своей харизме и этому форуму превзошли и юристов банка и многих юристов практиков......

кто хочет и кого прижало учится.....и делает.....

[doroshal]

И так, по порядку: 1) госпоже Полине Сметане) настоятельно рекомендую самой не ходить по банкам и факторингам, во-первых по причине волнения, они это любят и давить умеют, а когда человек профессионал и беседует на подобные темы в разных инстанциях по 5 раз на день, а главное не за свои кровные)) тембр голоса более уверенный, поведение спокойное на переговорах подобного рода - это один из решающих факторов. Так что на адвоката либо юриста лучше потратится )), а во-вторых, форум то юридический, давайте будем корректны и признательны тем немногим юристам здесь, которые свой хлеб не за зря кушают.

2) про решето, конвенции и финансовые оптимизации банков))) ничего, никому доказывать не хочу, могу только заверить, что у меня в день по несколько заседаний в судебных органах разных инстанций по кредитным обязательствам клиентов. Я бы хотел просто поприсутствовать, когда уважаемые пользователи, именно пОЛЬЗОВАТЕЛИ подчеркиваю данного форума изложат свои доводы представленные в предыдущих постах в суде, лучше перед коллегией)) сколько раз люди в мантиях зевнут и через сколько минут (2 или 3) остановят с вопросом, а какое отношение это имеет к материалам данного дела?? И конечно же вы скажете, как же ваша честь... самое самое, что не на есть непосредственное... Я дико извиняюсь,  НО весь этот онанизм не имеет никакого отношения к реалиям... И пеню утверждают в 10 раз больше тела кредита, потому как это будет предусмотрено условиями кредитного договора, а её упразднение "на розсуд суду"  и выписки принимаются и про МЕМОРИАЛЬНЫЙ ОРДЕР забывать не нужно, в котором четко указано, что получил в кассе банка ...дцать тысяч швейцарских франков или долларов США если повезло)) и все остальное всего лишь ваши бурные фантазии господа пОЛЬЗОВАТЕЛИ  доказывайте, что они были виртуальными или фальшивыми, потому как вы их в кассе не проверяли, а банк вам выдал подделки, много здесь историй можно поведать, НО следует помнить мудрость великого народа "дурень думкой багатіє"...

Удачи всем! При добровольной продаже предмета ипотеки сейчас уже и Приват списывает остаток, безусловно там есть определенные критерии по которым не все проходят, правда фискалы через время начнут письма счастья слать о налогообложении с прощенного остатка, но это уже другая история и как пойдет практика можно догадаться с одного раза, а время нынче удивительное... Всем хорошего настроения, спасибо посмешили))

Ну вот суд думает иначе(конечно это полный бред и впереди апеляция ,но маэмо те що маэмо) :

             

 

Справа № 758/6231/13-ц

Категорія 26

 

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

 

19 листопада 2013 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Войтенко Т. В. ,

при секретарі      -  Злобарю А. Г.,  розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1  до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» про визнання договору факторингу частково недійсним,-

 

В С Т А Н О В И В :

 

В травні 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» про визнання договору факторингу частково недійсним.  

Згідно уточненої позовної заяви (а.с. 121-137) позовні вимог обґрунтовані тим, що 02 грудня 2005 року між АКІБ „УкрСиббанк", правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк»,  та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №219/225/05, відповідно до умов якого банк надав позивачці  кредит в сумі 43 300 дол. США.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за  даним кредитним договором, між АКІБ „УкрСиббанк " та ОСОБА_2   було укладено договір поруки №219/225/05, відповідно до якого він зобов'язався відповідати перед банком за виконання ОСОБА_1 її зобов'язань, що виникли із кредитного договору, в повному обсязі, в тому числі за повернення основної суми боргу, процентів за користування кредитними коштами, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених кредитним договором.

Крім того, в забезпечення виконання кредитного договору від 02 грудня 2005 року між АКІБ „УкрСиббанк " та ОСОБА_1 був укладений договір іпотеки №219/225/05.

03 травня 2006 року між АКІБ „УкрСиббанк ", правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк»,  та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №11001661, відповідно до умов якого банк надав позивачці  кредит в сумі 66 770 швейцарських франків.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за  даним кредитним договором, між АКІБ „УкрСиббанк " та ОСОБА_2   було укладено договір поруки №11001661, відповідно до якого він зобов'язався відповідати перед банком за виконання ОСОБА_1 її зобов'язань, що виникли із кредитного договору, в повному обсязі, в тому числі за повернення основної суми боргу, процентів за користування кредитними коштами, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених кредитним договором.

Крім того, в забезпечення виконання кредитного договору від 03 травня 2006 року між АКІБ „УкрСиббанк " та ОСОБА_1 був укладений договір іпотеки №11001661.

30 жовтня 2006 року між АКІБ „УкрСиббанк", правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк»,  та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №11067213, відповідно до умов якого банк надав позивачці  кредит в сумі 117 800 дол. США.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за  даним кредитним договором, між АКІБ „УкрСиббанк " та ОСОБА_2   було укладено договір поруки №54949, відповідно до якого він зобов'язався відповідати перед банком за виконання ОСОБА_1 її зобов'язань, що виникли із кредитного договору, в повному обсязі, в тому числі за повернення основної суми боргу, процентів за користування кредитними коштами, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених кредитним договором.

Крім того, в забезпечення виконання кредитного договору від 30 жовтня 2006 року між АКІБ „УкрСиббанк " та ОСОБА_3  був укладений договір іпотеки №29269.

В забезпечення виконання кредитного договору від 30 жовтня 2006 року між АКІБ „УкрСиббанк " та ОСОБА_1  був укладений договір іпотеки №5063.

02 листопада 2006 року між АКІБ „УкрСиббанк ", правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк»,  та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №11069297000, відповідно до умов якого банк надав позивачці  кредит в сумі 30 500 дол. США.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за  даним кредитним договором, між АКІБ „УкрСиббанк " та ОСОБА_2   було укладено договір поруки №56031, відповідно до якого він зобов'язався відповідати перед банком за виконання ОСОБА_1 її зобов'язань, що виникли із кредитного договору, в повному обсязі, в тому числі за повернення основної суми боргу, процентів за користування кредитними коштами, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених кредитним договором.

Крім того, в забезпечення виконання кредитного договору від 02 листопада 2006 року між АКІБ „УкрСиббанк " та ОСОБА_1  був укладений договір іпотеки №1512.

В забезпечення виконання кредитного договору від 02 листопада 2006 року між АКІБ „УкрСиббанк " та ОСОБА_4  був укладений договір іпотеки №1513.

Листом за вих.№12-22/26983 від 15 грудня 2011 року ПАТ «УкрСиббанк» повідомив позивачку про відступлення права вимоги заборгованості за даними кредитними договорами  на користь ТОВ «Кей-колект» на підставі договору факторингу №1 від 12 грудня 2011 року.

Позивачка вважає, що такий договір, укладений між відповідачами, суперечить умовам укладених з нею кредитних договорів та порушують її права щодо надання дозволу на укладення будь-яких договорів відступлення прав вимог, в тому числі договору факторингу, з огляду на наступне:

Так, відповідно до кредитних договорів, сторони чітко визначились, до будь-яка передача кредитних договорів, тексту матеріалів договорів, інформація, що стосується даних договорів має відбуватися лише за  письмовою згодою сторін договору, а саме за згодою позивачки .

В той же час заміна сторони в кредитному договорі призводить до заміни сторін в зобов»язанні, а отже в силу вимог даних договорів, потребує укладання додаткової угоди між первинним кредитором та позичальником, а тому дії відповідачів по укладанню договору факторингу в частині передачі прав вимог за кредитними договорами суперечать положенням кредитних договорів та ст.ст.513, 516 УК України.

Крім того, ПАТ «УкрСиббанк»   в порушення укладених кредитних договорів з позивачкою, замінюючи сторону договору, передав текст договорів, конфіденційну інформацію, матеріали, що стосуються договору без попередньої згоди ОСОБА_1

Крім того, уклавши договір факторингу права іпотеко держателя залишились у ПАТ «УкрСиббанк», оскільки всі зміни до договору іпотеки мали б відбуватися в нотаріальній формі, тобто заміни сторони в зобов'язанні за договорами іпотеки  мали статися шляхом підписання додаткової угоди, яка нотаріально засвідчується.

Крім того, відповідно до кредитних договорів, банк зобов'язався надати кредитні кошти в іноземній валюті - доларах США та швейцарських франках, а позивачка зобов'язалась виконати перед банком своє зобов'язання та повернути грошові кошти саме в іноземній валюті, причому банк мав на таку діяльність відповідні дозволи НБУ та Генеральну ліцензію на таку діяльність. Однак, ТОВ «Кей-Колект» відповідних ліцензій на ведення рахунків клієнтів в іноземній валюті не має, а отже не має права вимоги на отримання іноземних коштів для погашення кредиту, та не мав права укладати договір факторингу з банком, незважаючи на те, що у договорі засвідчив, що має необхідний обсяг дієздатності.

Також, посилався на те, що укладення договору факторингу суперечить вимогами Конвенції УНІДРУА про міжнародний факторинг, оскільки відповідно до Конвенції, факторинг не можливий за договорами купівлі-продажу товарів, придбаних в першу чергу для їхнього особистого, сімейного або домашнього використання.

Посилаючись на те, що зміст договору факторингу суперечить вимогам ЦК України, іншим актам законодавства та інтересах суспільства, позивачка звернулась за даним позовом до суду, в якому просила  визнати частково недійсним договір факторингу №1 від 12 грудня 2011 року, укладений між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект», додаток до договору факторингу від 12 грудня 2011 року в частині передачі (відступлення) прав вимоги за кредитним договором №219/225/05 від 02 грудня 2005 року, кредитним договором №11001661 від 03 травня 2006 року, договором про надання споживчого кредиту №11067213 від 30 жовтня 2006 року, договором про надання споживчого кредиту №111069297000 від 02 листопада 2006 року від первинного кредитора ПАТ «УкрСиббанк» до нового кредитора ТОВ «Кей-Колект» стосовно вимог  до позивачки ОСОБА_1.

У судовому засіданні представник позивачки вимоги позовної заяви підтримав та просив позов задовольнити з викладених у ньому підстав.

Представники відповідача у судове засідання не з'явилися, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Заслухавши пояснення представника позивачки, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову у зв'язку з  наступним.

З матеріалів справи вбачається, що 02 грудня 2005 року між АКІБ „УкрСиббанк", правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк»,  та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №219/225/05, відповідно до умов якого банк надав позивачці  кредит в сумі 43 300 дол. США (а.с.13-23).

В забезпечення виконання кредитного договору від 02 грудня 2005 року між АКІБ „УкрСиббанк " та ОСОБА_1 був укладений договір іпотеки №219/225/05 (а.с.50-52).

03 травня 2006 року між АКІБ „УкрСиббанк ", правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк»,  та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №11001661, відповідно до умов якого банк надав позивачці  кредит в сумі 66 770 швейцарських франків (а.с.24-29).

В забезпечення виконання кредитного договору від 03 травня 2006 року між АКІБ „УкрСиббанк " та ОСОБА_1 був укладений договір іпотеки №11001661 від 03 травня 2006 року (а.с. 52-53).

30 жовтня 2006 року між АКІБ „УкрСиббанк", правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк»,  та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №11067213, відповідно до умов якого банк надав позивачці  кредит в сумі 117 800 дол. США (а.с. 30-40).

З метою забезпечення виконання зобов'язань за  даним кредитним договором, між АКІБ „УкрСиббанк " та ОСОБА_2,    а також між АКІБ „УкрСиббанк " та ОСОБА_3  були укладені договори іпотеки №29269 та №5063 (а.с.54-59).

02 листопада 2006 року між АКІБ „УкрСиббанк ", правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк»,  та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №11069297000, відповідно до умов якого банк надав позивачці  кредит в сумі 30 500 дол. США (а.с.40-49).

З метою забезпечення виконання зобов'язань за  даним кредитним договором, між АКІБ „УкрСиббанк " та ОСОБА_2   був укладений договір іпотеки №1512 та між АКІБ „УкрСиббанк " та ОСОБА_4  був укладений договір іпотеки №1513 (а.с.60-64).

Листом за вих.№12-22/26983 від 15 грудня 2011 року ПАТ «УкрСиббанк» повідомив позивачку про відступлення права вимоги заборгованості за даними кредитними договорами  на користь ТОВ «Кей-колект» на підставі договору факторингу №1 від 12 грудня 2011 року.

В листі повідомляється про передачу всієї документації та даних по ОСОБА_1 до ТОВ «Кей-Колект», повідомляється розмір заборгованості за кредитними договорами та обов'язок погашати заборгованість на незмінними рахунками  (а.с.71).

Так, 12 грудня 2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект» було укладено договір факторингу, відповідно до умов ПАТ «УксСиббанк» передав у власність ТОВ «Кей-Колект» права вимоги в обсязі, визначеному Додатком №1 до договору (а.с. 72-82).

Відповідно до витягу з Додатку № 1  ПАТ «УкрСиббанк» передав ТОВ «Кей-Колект» право вимоги за кредитними договорами від 02.12.2005 року, від 03.05.2006 року, 30.10.2006 року, 02.11.2006 року (а.с. 82).

Посилаючись на те, що договір факторингу містить умови, які суперечать вимога чинного законодавства, ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом.

Разом з тим, позовні вимоги ОСОБА_1 не знайшли свого доведення у суді у зв'язку з наступним.

Обґрунтовуючи позов про визнання недійсним договору факторингу від 12.12.2011 р., ОСОБА_1 зазначає, що підставами для визнання недійсним договору є передача  матеріалів  кредитної справи іншій   особі без згоди  чи  повідомлення ОСОБА_1, що фактично є розголошенням банківської таємниці; не підписання сторонами кредитного договору додаткової угоди про внесення змін до кредитного договору за  участю  ТОВ   «Кей-Колект», відсутність у ТОВ   «Кей-Колект» генеральної і індивідуальної ліцензії НБУ на право здійснення валютних операцій; відсутністю реєстрації ТОВ   «Кей-Колект» як фінансової установи.

Проте, дані висновки є необґрунтованими та такими, які суперечать нормам матеріального права та фактичним обставинам справи.

Так, відповідно до ч.1 п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року N 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину.

Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням   вимог   цього    Кодексу,    інших    актів цивільного  законодавства,   звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч.1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

З огляду на вище викладене, отримання первісним кредитором згоди боржника на укладення договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, передачу документів, які підтверджують дійсність, виникнення і наявність прав грошової вимоги, нормами ст.ст. 516-517 ЦК України не передбачено.

Таким чином, посилання ОСОБА_1 в позовній заяві на те, що банк повинен був отримати у неї згоду на передачу матеріалів кредитної справи ТОВ «Кей-Колект» є необґрунтованим.

Відповідно до ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.516 ЦК України заміна кредитора здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Умови кредитних договорів,  укладених між банком та ОСОБА_1, не містять будь-яких застережень чи/або обмежень щодо відступлення права вимоги за кредитним договором.

Крім того, норми ст.ст. 512, 516-517 Цивільного кодексу України не передбачають укладення договору про зміни до договору, права кредитора за яким передаються іншій особі.

Цивільний кодекс України, не пов'язує можливість визнання договору недійсним, у зв'язку з не укладенням додаткової угоди до договору, права кредитора за яким передаються іншій особі.

Таким чином, висновок ОСОБА_1 про недійсність договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, у зв'язку з не укладенням додаткової угоди до кредитних договорів суперечить нормам матеріального права, зокрема ст. 516 ЦК України, та умовам кредитних договорів.

Щодо відсутності у ТОВ «Кей-Колект» індивідуальної валютної ліцензії на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, на що вказує ОСОБА_1 як на підставу для визнання кредитного договору недійсним, то слід заначити наступне.

Відповідно до положень Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" валютною операцією є операції, пов'язані з переходом права власності на валютні цінності.

Між АТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект» укладено Договір про обслуговування платежів від 12.12.2011р., відповідно до умов якого Банк зобов'язується приймати від платників готівкові та безготівкові платежі в рахунок погашення заборгованості за кредитними договорами, право вимоги за яким належать ТОВ «Кей-Колект», у національній валюті та/або в іноземній валюті із наступним перерахуванням коштів на рахунок ТОВ «Кей-Коллект» у національній валюті.

Про те, що рахунки для здійснення платежів за кредитними договорами не змінилися, ОСОБА_1 повідомлялася листом від 15 листопада 2011 р. (а.с. 71).

Таким чином, грошові кошти в іноземній валюті, які підлягають сплаті ОСОБА_1, спрямовуються на рахунок АТ «УкрСиббанк» з подальшим перерахуванням коштів у національній валюті України на рахунок ТОВ «Кей-Колект».

Таким чином, отримувачем валютного платежу за валютною операцією по погашенню Позивачем заборгованості за кредитним договором є не ТОВ «Кей-Колект», а являється АТ «УкрСиббанк».

Аналіз положень ст.47 та ст.49 ЗУ «Про банки і банківську діяльність», та ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" дозволяє зробити висновок, що наявність у банку генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій є достатньою підставою для здійснення Банком операцій з валютними цінностями, в тому числі операцій з використання іноземної валюти як засобу платежу.

Відповідно до п. 1.5 Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затвердженого постановою НБУ від 14.11.2004р. №483, використання іноземної валюти як засобу платежу без ліцензії дозволяється якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку, на здійснення яких Національний банк видав йому банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операції з валютними цінностями).

Таким чином, Національний банк України у своєму нормативно-правовому акті підтвердив позицію, закріплену в Декреті, та встановив, що операції з використання іноземної валюти як засобу платежу на території України дозволяється без отримання індивідуальної ліцензії, якщо однією стороною операції є банк, який має генеральну ліцензією.

Зазначена правова позиція також буда підтримана Пленумом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, який у своїй постанові від 30 березня 2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» зазначив, що у разі виникнення спору щодо отримання сторонами кредитного договору індивідуальної ліцензії на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, суд має виходити з того, що Національним банком України на виконання положень статті 11 цього Декрету, статті 44 Закону України "Про Національний банк України" в межах своїх повноважень прийнято Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затверджене постановою Правління Національного банку України від 14 жовтня 2004 року N 483. Згідно з пунктом 1.5 цього Положення використання іноземної валюти як засобу платежу без ліцензії дозволяється, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк.

Крім того, ТОВ «Кей-Колект»  зареєстроване як фінансова установа, що не заперечувалося сторонами.

Посилання на невідповідність умов договору факторингу умовам Конвенції УНІДРУА про міжнародний факторинг не знайшли свого доведення у суді з огляду нате, що сфера дії Конвенції відмінна від відносин, що склалися між сторонами даного договору.

Таким чином, позовні вимоги щодо визнання недійсним договору факторингу є безпідставними та такими, що не ґрунтується на нормах чинного законодавства, а відтак, у їх задоволенні потрібно відмовити у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 203, 215, 513, 516, 533   ЦК України, ст. ст. 3-14, 60, 88, 213- 215, 294 ЦПК України, -

 

 

 

В И Р І Ш И В :

 

ОСОБА_1 у задоволенні її позову - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Подільський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

  

 

 

Суддя          Т. В. Войтенко

[logoped]

И так, по порядку: 1) госпоже Полине Сметане) настоятельно рекомендую самой не ходить по банкам и факторингам, во-первых по причине волнения, они это любят и давить умеют, а когда человек профессионал и беседует на подобные темы в разных инстанциях по 5 раз на день, а главное не за свои кровные)) тембр голоса более уверенный, поведение спокойное на переговорах подобного рода - это один из решающих факторов. Так что на адвоката либо юриста лучше потратится )), а во-вторых, форум то юридический, давайте будем корректны и признательны тем немногим юристам здесь, которые свой хлеб не за зря кушают.

2) про решето, конвенции и финансовые оптимизации банков))) ничего, никому доказывать не хочу, могу только заверить, что у меня в день по несколько заседаний в судебных органах разных инстанций по кредитным обязательствам клиентов. Я бы хотел просто поприсутствовать, когда уважаемые пользователи, именно пОЛЬЗОВАТЕЛИ подчеркиваю данного форума изложат свои доводы представленные в предыдущих постах в суде, лучше перед коллегией)) сколько раз люди в мантиях зевнут и через сколько минут (2 или 3) остановят с вопросом, а какое отношение это имеет к материалам данного дела?? И конечно же вы скажете, как же ваша честь... самое самое, что не на есть непосредственное... Я дико извиняюсь,  НО весь этот онанизм не имеет никакого отношения к реалиям... И пеню утверждают в 10 раз больше тела кредита, потому как это будет предусмотрено условиями кредитного договора, а её упразднение "на розсуд суду"  и выписки принимаются и про МЕМОРИАЛЬНЫЙ ОРДЕР забывать не нужно, в котором четко указано, что получил в кассе банка ...дцать тысяч швейцарских франков или долларов США если повезло)) и все остальное всего лишь ваши бурные фантазии господа пОЛЬЗОВАТЕЛИ  доказывайте, что они были виртуальными или фальшивыми, потому как вы их в кассе не проверяли, а банк вам выдал подделки, много здесь историй можно поведать, НО следует помнить мудрость великого народа "дурень думкой багатіє"...

Удачи всем! При добровольной продаже предмета ипотеки сейчас уже и Приват списывает остаток, безусловно там есть определенные критерии по которым не все проходят, правда фискалы через время начнут письма счастья слать о налогообложении с прощенного остатка, но это уже другая история и как пойдет практика можно догадаться с одного раза, а время нынче удивительное... Всем хорошего настроения, спасибо посмешили))

 Что за бред? Вы такие советы даете своим клиентам за гонорар? Я им сочувствую... Это ваша гражданская позиция? А кто ее тут спрашивал?

[НБ Украины]

И так, по порядку: 1) госпоже Полине Сметане) настоятельно рекомендую самой не ходить по банкам и факторингам, во-первых по причине волнения, они это любят и давить умеют, а когда человек профессионал и беседует на подобные темы в разных инстанциях по 5 раз на день, а главное не за свои кровные)) тембр голоса более уверенный, поведение спокойное на переговорах подобного рода - это один из решающих факторов. Так что на адвоката либо юриста лучше потратится )), а во-вторых, форум то юридический, давайте будем корректны и признательны тем немногим юристам здесь, которые свой хлеб не за зря кушают.

2) про решето, конвенции и финансовые оптимизации банков))) ничего, никому доказывать не хочу, могу только заверить, что у меня в день по несколько заседаний в судебных органах разных инстанций по кредитным обязательствам клиентов. Я бы хотел просто поприсутствовать, когда уважаемые пользователи, именно пОЛЬЗОВАТЕЛИ подчеркиваю данного форума изложат свои доводы представленные в предыдущих постах в суде, лучше перед коллегией)) сколько раз люди в мантиях зевнут и через сколько минут (2 или 3) остановят с вопросом, а какое отношение это имеет к материалам данного дела?? И конечно же вы скажете, как же ваша честь... самое самое, что не на есть непосредственное... Я дико извиняюсь,  НО весь этот онанизм не имеет никакого отношения к реалиям... И пеню утверждают в 10 раз больше тела кредита, потому как это будет предусмотрено условиями кредитного договора, а её упразднение "на розсуд суду"  и выписки принимаются и про МЕМОРИАЛЬНЫЙ ОРДЕР забывать не нужно, в котором четко указано, что получил в кассе банка ...дцать тысяч швейцарских франков или долларов США если повезло)) и все остальное всего лишь ваши бурные фантазии господа пОЛЬЗОВАТЕЛИ  доказывайте, что они были виртуальными или фальшивыми, потому как вы их в кассе не проверяли, а банк вам выдал подделки, много здесь историй можно поведать, НО следует помнить мудрость великого народа "дурень думкой багатіє"...

Удачи всем! При добровольной продаже предмета ипотеки сейчас уже и Приват списывает остаток, безусловно там есть определенные критерии по которым не все проходят, правда фискалы через время начнут письма счастья слать о налогообложении с прощенного остатка, но это уже другая история и как пойдет практика можно догадаться с одного раза, а время нынче удивительное... Всем хорошего настроения, спасибо посмешили))

и про МЕМОРИАЛЬНЫЙ ОРДЕР забывать не нужно, в котором четко указано, что получил в кассе банка ...дцать тысяч швейцарских франков или долларов США если повезло)) и все остальное всего лишь ваши бурные фантазии господа пОЛЬЗОВАТЕЛИ доказывайте, что они были виртуальными или фальшивыми, потому как вы их в кассе не проверяли, а банк вам выдал подделки, много здесь историй можно поведать, НО следует помнить мудрость великого народа "дурень думкой багатіє"...

Неужели мемориальный ордер подтверждает получение кредита?

Иногда мемориальные ордеры фальсифицируют (ч.2 ст.185 ГПК) путем составления его из трех документов: мемориальный ордер (название), заявление на выдачу налички (записи на счетах 1001 или 1002), заявление перевод налички (назначение платежа).

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&page=265#entry75953

Кстати, фальшивыми мемориальными ордерами выдачу и принятие наличной иностранной валюты оформлял Приватбанк. Не так ли?

Удачи всем! При добровольной продаже предмета ипотеки сейчас уже и Приват списывает остаток, безусловно там есть определенные критерии по которым не все проходят, правда фискалы через время начнут письма счастья слать о налогообложении с прощенного остатка, но это уже другая история и как пойдет практика можно догадаться с одного раза, а время нынче удивительное... Всем хорошего настроения, спасибо посмешили))

Хотите посмеяться вместе с судьями?

Если Вы понимаете, что такое пространство и время, то в заседании суда задайте простые вопросы представителю банка:

1. По какому адресу и в котором часу была осуществлена выдача Вашему клиенту наличной иностранной валюты по кредитному договору?

2. Какими доказательствами подтверждается адрес и время выдачи наличной иностранной валюты по кредитному договору?

Увидите бесплатное цирковое выступление шута-представителя банка (факторинговой компании, коллекторской компании).

Вы до сих пор верите в «непорочное зачатие валютного кредита»?

А может быть «дух валютного кредита» впервые материализуется только в решении суда первой инстанции?

Недействительные первичные документы позволяют профессиональным судьям отличить:

- оспариваемый кредитный договор в наличной иностранной валюте от ничтожного кредитного договора в наличной национальной валюте и последующей валютно-обменной операции, или;

- оспариваемый кредитный договор в наличной иностранной валюте от ничтожного кредитного договора в безналичной национальной валюте (перечисление мемориальным ордером на счет продавца недвижимости, земельного участка или автомобиля).

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1915/10350/2012Головуючий у 1-й інстанції Сливка Л.М. Провадження № 22-ц/789/1125/13 Доповідач - Парандюк Т.С.Категорія - 27

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2013 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Парандюк Т.С.

суддів - Дикун С. І., Жолудько Л. Д.,

при секретарі - Матусів Ю.Б.

з участю сторін - третя особа ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 03 липня 2013 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_1 про звернення стягнення на майно на предмет іпотеки, колегія суддів,-

ВСТАНОВИЛА:

ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" звернувся в суд із позовом до ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_1 про звернення стягнення на нежиле приміщення, площею 35, 8 кв. м. по АДРЕСА_1 шляхом продажу предмету іпотеки за договором іпотеки № 02-3.1/188 від 07.11.2007 року ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", з укладенням від імені ОСОБА_3 договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем, а також із наданням ПАТ "Промінвестбанк"' усіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

В обгрунтування своїх вимог посилається на те, що між банком та ОСОБА_3 було укладено договір іпотеки від 13.12.2007 року на забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 03-2/855 від 10.12.2007 року, укладеним між банком та ОСОБА_4 В порушення умов договору ОСОБА_4 не виконала взятих на себе зобов'язань по сплаті відсотків та щомісячних платежів за кредитом, тому банк на підставі ст. ст. 526, 611 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" вправі задовольнити свої вимоги за основним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 25 червня 2013 року здійснено заміну позивача з ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на ТзОВ "Кредитні ініціативи", у зв"язку з укладенням між ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційвий банк" та ТзОВ "Кредитні ініціативи", договору про відступлення права вимоги, в тому числі й за договором іпотеки із ОСОБА_3

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 24 липня 2013 року у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_1 про звернення стягнення на майно на предмет іпотеки - відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ "Кредитні ініціативи" вказав, що рішення суду винесене з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, тому просить його скасувати та ухвалити нове рішення, задовольнивши їх вимоги в повному обсязі.

Представник апелянта належним чином повідомлений про день та час розгляду справи і просять справу розглядати у їх відсутності.

ОСОБА_3 належним чином повідомлена про розгляд справи.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення третьої сторони та її представника, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з наступних мотивів.

Згідно ст. 308 ЦПК України - апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що договір кредиту, на забезпечення якого підписано договір іпотеки, є припиненим в силу ст. 559 ч.1 ЦК України, банком не доведено належними та допустимими доказами надання позичальнику (ОСОБА_4) кредиту в сумі 35000 євро відповідно до умов кредитного договору, жодних прав та обов'язків у поручителя за договором іпотеки не виникало, і як наслідок - не виникло жодних прав у позивача за договором відступлення права вимоги.

З таким висновком суду слід погодитись, оскільки він відповідає вимогам закону та грунтується на матеріалах справи.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним; договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст.1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Судом встановлено, що 10.12.2007 року між ЗАТ "АК Промислово-інвестиційний банк", правонаступником якого є -ПАТ "Промінвестбанк" , з однієї сторони, та ОСОБА_1, з іншої сторони, підписано кредитний договір № 03-2/855.

На забезпечення виконання зобов'язань за вищевказаним кредитним договором 13.12.2007 року між банком та ОСОБА_3, як майновим поручителем підписано договір іпотеки, посвідчений 13.12.2007 року приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_5., зареєстрований в реєстрі за № 7802.

Як вбачається із п. 2.1 кредитного договору,банк надає ОСОБА_1 кредит у сумі 35 000 (тридцять п'ять тисяч) євро на умовах передбачених цим договором. Відповідно до п.2.2. кредитного договору за користування кредитом встановлюється процентна ставка в розмірі 10,5 % річних у валюті кредиту.

06.10.2008 року між банком та ОСОБА_1 підписано Договір про внесення змін №1 до кредитного договору №03-2/855 від 10.12.2007року відповідно до умов якого п.2.2, 2.4, 3.4, 5.2.1 викладено в новій редакції, зокрема: "2.2 За користування кредитом з 22.10.2008р. встановлюється процентна ставка в розмірі - 15 % річних у валюті кредиту.

2.4. Погашення кредиту за ним здійснюється позичальником щомісячно відповідності до графіку (Додаток №1 до Договору про внесення змін №1 до кредитного договору №03-2/855 від 10.12.2007 року), який є невід'ємною частиною договору. Погашення здійснюється валютою, якою отриманий кредит."

17.12.2012 року між ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та ТзОВ "Кредитні ініціативи" укладено договір про відступлення права вимоги. З витягу до додатку №1 входить і кредитний договір з ОСОБА_1

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Доводячи обставину про отримання ОСОБА_4 коштів, передбачених умовами кредитного договору № 03-2/855 від 10.12.2007 року, банк посилається як на доказ - заяву на видачу готівки № 1 від 13.12.2007 року.

Разом із тим, третя особа ОСОБА_4 заперечує факт отримання коштів у сумі 35 000 євро, посилаючись на те, що вказаний документ є лише проханням про видачу готівки і не підтверджує факту передачі-отримання коштів.

Згідно з ч. 2 ст. 59 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на це, представник третьої особи в порядку ст. 185 ЦПК України подала суду заяву про фальшивість заяви про видачу готівки як доказу про надання їй кредиту в іноземній валюті в сумі 35000 євро та клопотання про призначення судово-економічної експертизи.

Із висновку № 08 від 21.03.2013 року, проведеної у справі судово-економічної експертизи, судом установлено, що : заява на видачу готівки № 1 від 13.12.2007 року, подана до філії ПАТ "Відділення Промінвестбанку в м. Тернополі" не відповідає вимогам чинних нормативно-правових актів України. Видача готівки іноземної валюти проводиться банком за заявою на видачу готівки юридичним особам або фізичним особам з їх поточних або депозитних (вкладних) рахунків та переказу без відкриття рахунку оформлення ЗАТ «Промінвестбанк» операції з надання ОСОБА_4 кредиту у готівковій іноземній валюті за кредитним договором №03-2/855 від 10.12.2007 року, не відповідає вимогам чинних на момент укладення кредитного договору нормативно-правових актів, оскільки видача готівки іноземної валюти фізичним особам за заявою на видачу готівки проводиться з їх поточних або депозитних (вкладних) рахунків та переказу без відкриття рахунку; встановлений у п.3.3 договору не відповідає вимогам чинних на момент укладення кредитного договору нормативно-правових актів. Приймання готівки іноземної валюти від фізичних осіб проводиться банком за заявою на переказ готівки на поточні, вкладні (депозитні) рахунки та переказ без відкриття рахунку.

Відповідно до п. 4 глави 3 розділу III "Інструкції про касові операції і банках України" №337 від 14 серпня 2003 року ( із наступними змінами і доповненнями), видача готівки іноземної валюти здійснюється, зокрема, зі такими видатковими документами: за заявою на видачу готівки - юридичним особам, їх відокремленим підрозділам, а також підприємцям з їх поточних рахунків на цілі, передбачені нормативно-правовими актами; фізичним особам з їх поточних, вкладних (депозитних) рахунків та переказу без відкриття рахунку, а також за операціями з відшкодування банкнот іноземної валюти, прийнятих на інкасо.

Згідно з заявою на видачу готівки №1 від 13.12.2007 року грошові кошти було видано з рахунку № 22038550686940.

Про відкриття ОСОБА_4 поточного рахунку або в іноземній або в національній валюті в Договорі кредиту № 03-2/855 від 10.12.2007 року - не зазначено (п. 3. 9.), Інших доказів про відкриття такого поточного рахунку ОСОБА_4, в тому числі окремого договору, банк не надав, вказавши, що такий договір із позичальником не укладався.

Відповідно до п.2 глави 3 розділу III вищевказаної Інструкції №337, за заявою на видачу готівки видача кредитних коштів фізичним особам може проводитись тільки в національній валюті - гривні.

Отже, за даним документом можна видавати готівку в іноземній валюті фізичній особі тільки в разі відкриття їй поточного або депозитного (вкладного) рахунку або здійснення переказу без відкриття рахунку, або ж видача кредитних коштів може проводитись тільки в гривнях.

Окрім цього, згідно з поданою до банку заявою від 15.08.2012 року ОСОБА_4 заявила про відмову від отримання кредиту за кредитним договором № 03-2/855 від 10.12.2007 року.

Таким чином, позивачем належними та допустимими доказами не доведено факту передачі ОСОБА_4 35 000 євро, тобто надання кредиту в іноземній валюті, згідно з п. 2.1 Кредитного договору, а доведеним є факт отримання ОСОБА_1 коштів в розмірі 259380,63 грн., що еквівалентно 35000 євро.

Окрім наведеного, виходячи з вимог, передбачених п. З, п. 8 глави 2 розділу III "Інструкції про касові операції в банках України" №337 від 14 серпня 2003 року, п.2.2 та п.2.5 "Інструкції про бухгалтерський облік операцій з готівковими коштами та банківськими металами в банках України" , затвердженої Постановою Правління Національного банку України № 495 від 20 жовтня 2004 року, приймання готівки іноземної валюти від фізичних осіб проводиться банком за заявою на переказ готівки на поточні, вкладні (депозитні) рахунки та переказ без відкриття рахунку, Погашення кредиту в іноземній валюті готівкою іноземної валюти здійснюється банком із використанням поточного рахунку клієнта відповідно до укладених між банком та клієнтом договору.

Як було вказано вище, поточного рахунку на ім'я ОСОБА_4 відкрито не було, отже порядок погашення кредиту, встановлений у п.3.3 договору не відповідає вимогам чинних на момент укладення кредитного договору нормативно-правових актів.

З огляду на це наявні у справі квитанції : №val 1/102 від 28.05.2009 року (проводка дебет 10010911- кредит 2909150686940); № val 1/103 від 28.05.2009 року (проводка дебет 10010911- кредит 22038550686940);' №орег 27/2 від 29.09.2009 року (проводка дебет 10010911 - кредит 22038550686940); №орег 27/52 від 31.08.2009 року (проводка дебет 10010911 - кредит 22094550686940); №орег 27/51 від 31.08.2009 року (проводка дебет 10010911 - кредит 22083550686940), не доводять вчинення ОСОБА_4 дій щодо погашення кредиту в іноземній валюті.

З цих підстав, встановлені судом обставини, з урахуванням підписання тексту кредитного договору, договору про внесення змін до кредитного договору та сукупності решти доказів, наявних у справі, свідчать про те, що правовідносин валютного кредитування між сторонами не виникали, оскільки без передбачених законом шляхів видачі та погашення валютного кредиту - кредитний договір неможливо виконувати.

Так, відповідно до п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року, № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", встановлено, що судам необхідно правильно визначати момент вчинення правочину (статті 205-210, 640 ЦК тощо). Зокрема, не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (зокрема, не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо).

На забезпечення виконання зобов'язань за вищевказаним кредитним договором, між банком (Іпотекодержателем) та ОСОБА_3 (майновим поручителем) підписано договір іпотеки, посвідчений 13.12.2007 року приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрований в реєстрі за № 7802, де з п. 1.2 Договору іпотеки - предметом іпотеки є нежиле приміщення площею 35, 8 кв м в будинку АДРЕСА_1

Відповідно до ст.1 ЗУ "Про іпотеку", іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст.11 ЗУ "Про іпотеку", майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

Таким чином, з огляду на те, що кредитний договір (основне зобов'язання) не породив жодних юридичних наслідків (не відбувся), отже договір щодо забезпечення такого не існуючого зобов'язання також не породжує жодних прав та обов'язків, в тому числі і тих, які випливають із ч. 1 ст. 33 ЗУ "Про іпотеку", розділу 5 договору іпотеки "Порядок звернення стягнення на предмет іпотеки та його реалізації".

Крім того з тексту вказаного договору іпотеки вбачається, що він є змішаним договором, оскільки містить елементи договору іпотеки та договору поруки.

Так, за змістом ч.І ст. 583 ЦК України та ч. 2 ст. 11 ЗУ "Про іпотеку" заставодавцем (іпотекодавцем) може бути боржник або третя особа (майновий поручитель). При цьому застава (іпотека) завжди є забезпеченням певного узгодженого із заставодавцем (іпотекодавцем) зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Зміст та розмір основного зобов'язання, передбачені п. 1.1 іпотечного договору, яким визначено, що майновий поручитель зобов'язався забезпечувати вимоги іподекодержателя (банку), що випливають із кредитного договору № 03-2/855 від 10.12.2007 року щодо повернення позичальником кредиту в розмірі 35000 євро та процентів за користування ним у розмірі 10, 5 % річних.

В силу ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється в тому числі у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Наведене дає підстави для висновку, що до припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов'язання без згоди поручителя, які призвели або можуть призвести до збільшення обсягу відповідальності останнього. Збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов'язання виникає в тому числі в разі підвищення розміру процентів (Постанова ВСУ від 10.12.2012 року у справі №6-112цс12| прийнята за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п. 1 ч.І ст. 355 ЦПК України).

Враховуючи те, що між банком та ОСОБА_1 06.10.2008 р. відсоткова ставка за користування кредитом була збільшена з 10,5 % до 15 %. без згоди поручителя, які привели до збільшення обсягу його відповідальності по основному зобов"язанню, тому суд вірно прийшов до переконання щодо припинення поруки. Доказів щодо згоди майнового поручителя ОСОБА_6 на внесення змін до основного зобов'язання апелянтом не представлено, а судом не здобуто.

Так, відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи з того, що порука припинена перед банком, тому й жодних прав чи обов'язків по договору про відступлення права вимоги від 17.12.2012 року до TOB "Кредитні ініціативи", зокрема майна ОСОБА_3, переданого в іпотеку, не відбулось.

Безпідставним є посилання апелянта щодо порушення судом норм матеріального права - ст.553-559 ЦК України, як поруки, оскільки спростовуються вищезгаданими доказами та нормами діючого законодавства.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування з підстав, викладених в апеляційній скарзі, не вбачає.

Керуючись ст. ст. 307 ч.1 п.1, 308, 313, 314 ч.1 п.1, 315, 324, ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" - відхилити.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 03 липня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області Т.С. Парандюк

http://reyestr.court.gov.ua/Review/34162178

Юристы банков предупреждали экономистов, сотрудников кредитных и валютных отделов, не баловаться с законами и нормативно-правовыми актами, и не имитировать выдачу валютных кредитов.

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&page=277#entry83756

Парадоксы квантовой физики к гражданскому праву не применяются

Это уже не риторика, а дополнительные иски по аналогичным беспроцентным вкладам в иностранной валюте.

В Украине c 2005 года была распространена иная форма "финансовой пирамиды": банковские вклады в наличной иностранной валюте и платежи наличной иностранной валютой по псевдовалютным кредитам (они в этой пирамиде рассматриваются как вклады, но беспроцентные).

Почему в Украине проценты по вкладам в иностранной валюте превышали проценты по аналогичным вкаладам, но в стране-эмитенте данной валюты?

Неужели кто-то еще сомневается в существовании данной формы «финансовой пирамиды»?

…

Банкир Фирташа: «Я не исключаю, что какими-то способами баланс банка «надувался»

Дмитрий Зинков, председатель правления Надра Банка

– Тогда же бывший председатель правления банка Игорь Гиленко очень красиво рассказывал о планах по выходу банка на IPO. Вам не кажется, что он и другие акционеры попросту строили большую потемкинскую деревню для ее продажи иностранным инвесторам?

– Насколько мне известно, интерес к банку как к активу существовал всегда. И потенциальные инвесторы были, и переговоры о продаже Надра Банка велись на протяжении нескольких лет.

Не скажу точно, но я не исключаю, что какими-то способами баланс банка «надувался».

– И сеть надувалась?

...

Надра Банк, в отличие от них, привлекал гривневые депозиты, а выдавал валютные кредиты.

…

О кредитах Нацбанка

…

– Какая у вас сейчас задолженность по рефинансированию НБУ?

– 7 млрд грн.

http://forbes.ua/bus...anka-naduvalsya

Может быть данная «финансовая пирамида» и держится за счет кредитов НБУ, а иначе давно бы уже рухнула?

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=5614&page=2#entry73618

http://www.epravda.com.ua/publications/2013/11/4/401448/

 

[у.zaporozhskiy]

И так, по порядку: 1) госпоже Полине Сметане) настоятельно рекомендую самой не ходить по банкам и факторингам, во-первых по причине волнения, они это любят и давить умеют, а когда человек профессионал и беседует на подобные темы в разных инстанциях по 5 раз на день, а главное не за свои кровные)) тембр голоса более уверенный, поведение спокойное на переговорах подобного рода - это один из решающих факторов. Так что на адвоката либо юриста лучше потратится )), а во-вторых, форум то юридический, давайте будем корректны и признательны тем немногим юристам здесь, которые свой хлеб не за зря кушают.

2) про решето, конвенции и финансовые оптимизации банков))) ничего, никому доказывать не хочу, могу только заверить, что у меня в день по несколько заседаний в судебных органах разных инстанций по кредитным обязательствам клиентов. Я бы хотел просто поприсутствовать, когда уважаемые пользователи, именно пОЛЬЗОВАТЕЛИ подчеркиваю данного форума изложат свои доводы представленные в предыдущих постах в суде, лучше перед коллегией)) сколько раз люди в мантиях зевнут и через сколько минут (2 или 3) остановят с вопросом, а какое отношение это имеет к материалам данного дела?? И конечно же вы скажете, как же ваша честь... самое самое, что не на есть непосредственное... Я дико извиняюсь,  НО весь этот онанизм не имеет никакого отношения к реалиям... И пеню утверждают в 10 раз больше тела кредита, потому как это будет предусмотрено условиями кредитного договора, а её упразднение "на розсуд суду"  и выписки принимаются и про МЕМОРИАЛЬНЫЙ ОРДЕР забывать не нужно, в котором четко указано, что получил в кассе банка ...дцать тысяч швейцарских франков или долларов США если повезло)) и все остальное всего лишь ваши бурные фантазии господа пОЛЬЗОВАТЕЛИ  доказывайте, что они были виртуальными или фальшивыми, потому как вы их в кассе не проверяли, а банк вам выдал подделки, много здесь историй можно поведать, НО следует помнить мудрость великого народа "дурень думкой багатіє"...

Удачи всем! При добровольной продаже предмета ипотеки сейчас уже и Приват списывает остаток, безусловно там есть определенные критерии по которым не все проходят, правда фискалы через время начнут письма счастья слать о налогообложении с прощенного остатка, но это уже другая история и как пойдет практика можно догадаться с одного раза, а время нынче удивительное... Всем хорошего настроения, спасибо посмешили))

 

У каждого своя правда и свои способы борьбы.

Никто не запрещает паралельно использовать судебные разбирательства и мирное урегулирование вопроса.

Как показывает практика, если ты сразу приходишь к банку с просьбой закрыть кредит или получить реструктуризацию, то тебе предложат такие условия, что уже никогда не выберешься с кредитного ярма.

 

[Obelix]

У каждого своя правда

Правда всегда одна...(с)

Только суды...только партизанские методы борьбы заставят банк сесть за стол переговоров на приемлимых условиях.

Но проблема в том, что заемщик, попробывавший на вкус победы и свободу...потерявший страх перед словами банк и суд...уже не хочет перговоров и своё кредо должника уже сформулировал как "Никому никуя"

[у.zaporozhskiy]

Із висновку № 08 від 21.03.2013 року, проведеної у справі судово-економічної експертизи, судом установлено, що : заява на видачу готівки № 1 від 13.12.2007 року, подана до філії ПАТ "Відділення Промінвестбанку в м. Тернополі" не відповідає вимогам чинних нормативно-правових актів України. Видача готівки іноземної валюти проводиться банком за заявою на видачу готівки юридичним особам або фізичним особам з їх поточних або депозитних (вкладних) рахунків та переказу без відкриття рахунку оформлення ЗАТ «Промінвестбанк» операції з надання ОСОБА_4 кредиту у готівковій іноземній валюті за кредитним договором №03-2/855 від 10.12.2007 року, не відповідає вимогам чинних на момент укладення кредитного договору нормативно-правових актів, оскільки видача готівки іноземної валюти фізичним особам за заявою на видачу готівки проводиться з їх поточних або депозитних (вкладних) рахунків та переказу без відкриття рахунку; встановлений у п.3.3 договору не відповідає вимогам чинних на момент укладення кредитного договору нормативно-правових актів. Приймання готівки іноземної валюти від фізичних осіб проводиться банком за заявою на переказ готівки на поточні, вкладні (депозитні) рахунки та переказ без відкриття рахунку.Згідно з заявою на видачу готівки №1 від 13.12.2007 року грошові кошти було видано з рахунку № 22038550686940.

Про відкриття ОСОБА_4 поточного рахунку або в іноземній або в національній валюті в Договорі кредиту № 03-2/855 від 10.12.2007 року - не зазначено (п. 3. 9.), Інших доказів про відкриття такого поточного рахунку ОСОБА_4, в тому числі окремого договору, банк не надав, вказавши, що такий договір із позичальником не укладався.

Відповідно до п.2 глави 3 розділу III вищевказаної Інструкції №337, за заявою на видачу готівки видача кредитних коштів фізичним особам може проводитись тільки в національній валюті - гривні.

Отже, за даним документом можна видавати готівку в іноземній валюті фізичній особі тільки в разі відкриття їй поточного або депозитного (вкладного) рахунку або здійснення переказу без відкриття рахунку, або ж видача кредитних коштів може проводитись тільки в гривнях.

Окрім цього, згідно з поданою до банку заявою від 15.08.2012 року ОСОБА_4 заявила про відмову від отримання кредиту за кредитним договором № 03-2/855 від 10.12.2007 року.

Таким чином, позивачем належними та допустимими доказами не доведено факту передачі ОСОБА_4 35 000 євро, тобто надання кредиту в іноземній валюті, згідно з п. 2.1 Кредитного договору, а доведеним є факт отримання ОСОБА_1 коштів в розмірі 259380,63 грн., що еквівалентно 35000 євро.

Окрім наведеного, виходячи з вимог, передбачених п. З, п. 8 глави 2 розділу III "Інструкції про касові операції в банках України" №337 від 14 серпня 2003 року, п.2.2 та п.2.5 "Інструкції про бухгалтерський облік операцій з готівковими коштами та банківськими металами в банках України" , затвердженої Постановою Правління Національного банку України № 495 від 20 жовтня 2004 року, приймання готівки іноземної валюти від фізичних осіб проводиться банком за заявою на переказ готівки на поточні, вкладні (депозитні) рахунки та переказ без відкриття рахунку, Погашення кредиту в іноземній валюті готівкою іноземної валюти здійснюється банком із використанням поточного рахунку клієнта відповідно до укладених між банком та клієнтом договору.

Як було вказано вище, поточного рахунку на ім'я ОСОБА_4 відкрито не було, отже порядок погашення кредиту, встановлений у п.3.3 договору не відповідає вимогам чинних на момент укладення кредитного договору нормативно-правових актів.

З огляду на це наявні у справі квитанції : №val 1/102 від 28.05.2009 року (проводка дебет 10010911- кредит 2909150686940); № val 1/103 від 28.05.2009 року (проводка дебет 10010911- кредит 22038550686940);' №орег 27/2 від 29.09.2009 року (проводка дебет 10010911 - кредит 22038550686940); №орег 27/52 від 31.08.2009 року (проводка дебет 10010911 - кредит 22094550686940); №орег 27/51 від 31.08.2009 року (проводка дебет 10010911 - кредит 22083550686940), не доводять вчинення ОСОБА_4 дій щодо погашення кредиту в іноземній валюті.

http://reyestr.court.gov.ua/Review/34162178

 

Классное решение апелляционного суда.

[west11]

Правда всегда одна...(с)

Только суды...только партизанские методы борьбы заставят банк сесть за стол переговоров на приемлимых условиях.

Но проблема в том, что заемщик, попробывавший на вкус победы и свободу...потерявший страх перед словами банк и суд...уже не хочет перговоров и своё кредо должника уже сформулировал как "Никому никуя"

Полностью поддерживаю, только "прибив банк гвоздями к стене" можно расчитывать на понимание с его стороны - спасибо за очень точное описание ситуации... Правда, мне посчастливилось познакомиться и с исключениями (когда замещик все-таки почувствовав вкус победы и "глотнув" воздуха свободы, соглашается на переговоры, но такие переговоры, ой, как трудно протекают :-)  см. выше - кредо заемщика.

[Obelix]

Нужно точно понимать психологию как личности, так и социума.

И банкиры в этом преуспели, т.к. опыт деятельности ведется от времен Шумерского царства и не прерывается.

Мы ( мы и вы) - скорее исключение из правил, нежели правило.

Но такое исключение четко вписывается в правила кредитования, так что мы (мы и вы) плановые исключения из правил.

Прогнозируемая группа риска.

 

И хочется напомнить всем ростовщикам старую мудрость, сформулированную еще древнегреческими философами :

Aes debitorem leve, grave inimicum facit. 

(небольшой долг делает должником, а большой — врагом.)

[west11]

Нужно точно понимать психологию как личности, так и социума.

И банкиры в этом преуспели, т.к. опыт деятельности ведется от времен Шумерского царства и не прерывается.

Мы ( мы и вы) - скорее исключение из правил, нежели правило.

Но такое исключение четко вписывается в правила кредитования, так что мы (мы и вы) плановые исключения из правил.

Прогнозируемая группа риска.

 

И хочется напомнить всем ростовщикам старую мудрость, сформулированную еще древнегреческими философами :

Aes debitorem leve, grave inimicum facit. 

(небольшой долг делает должником, а большой — врагом.)

Не столько приятно, что причислен к исключению :-), особенно радует то, что в этом исключении уже присутствуют ОЧЕНЬ ДОСТОЙНЫЕ ЛЮДИ.  Еще раз спасибо Вам и большой респект, уверен, что к моим словам присоединяются большинство адекватных участников этого форума.

P.S.  афоризм древних процитирую при первой же возможности представителям банков (может даже в заседании :-) )

[Obelix]

Вышеуказанный перевод с латыни смысловой.

Дословно это звучит как "Мелочь (бронзовая) должников плодит, груз (долга) врага рождает".