Считаете ли Вы решение справедливым и законным?  

3 голоса

  1. 1. Считаете ли Вы решение справедливым?

    • Да
      2
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      1
  2. 2. Считаете ли Вы решение законным?

    • Да
      2
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      1


Recommended Posts

Державний герб України

 

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 

 

11 квітня 2012 року м. Київ 

 

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в складі:

 

головуючого Луспеника Д.Д.,

суддів: Гулька Б.І., Лесько А.О.,

Хопти С.Ф., Черненко В.А.,

 

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра», приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про розірвання договорів та зобов'язання вчинити певні дії за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Волинської області від 22 грудня 2011 року,

 

в с т а н о в и л а:

 

У січні 2011 року ОСОБА_3 звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 7 лютого 2008 року між ним і відкритим акціонерним товариством комерційним банком «Надра» (далі - ВАТ КБ «Надра») був укладений кредитний договір у розмірі 250 тис. доларів США на строк до 7 лютого 2023 року з процентною ставкою 14,4 % річних. З метою забезпечення виконання вказаного кредитного зобов'язання між ним і відповідачем 7 лютого 2008 року був укладений договір іпотеки, згідно з яким він передав банку в іпотеку частину приміщення ресторану, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Зазначав, що він як позичальник виконав умови кредитного договору та надав у забезпечення виконання кредитного зобов'язання належне йому майно. Проте банк зобов'язання за вказаним договором не виконав, грошові кошти в розмірі 250 тис. доларів США йому не надав, незважаючи на звернення до банку з вимогою про видачу кредитних коштів.

 

Позивач вважав, що вищенаведені обставини є істотним порушенням умов кредитного договору, тому просив суд розірвати кредитний договір та договір іпотеки та зобов'язати приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_4 вилучити обтяження з Державного реєстру іпотек та зняти заборону на відчуження предмету іпотеки з Єдиного реєстру заборон нерухомого майна.

 

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18 жовтня 2011 року позов ОСОБА_3 задоволено. Розірвано кредитний договір та договір іпотеки, укладені 7 лютого 2008 року між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_3 Зобов'язано приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_4 вилучити обтяження з Державного реєстру іпотек та зняти заборону відчуження частини приміщення ресторану площею 192,7 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та належить позивачу, виключивши її з Єдиного реєстру заборон нерухомого майна. 

 

Рішенням апеляційного суду Волинської області від 22 грудня 2011 року рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

 

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення апеляційного суду скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального й процесуального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції. 

 

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. 

 

Відповідно до вимог ст. 324 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

 

Ухвалюючи рішення про задоволення позову ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив із того, що згідно зі ст. ст. 526, 611 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, також у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору. Зазначив, що банком не доведено факт отримання позивачем кредитних коштів.

 

Апеляційний суд, скасовуючи рішення місцевого суду та відмовляючи в задоволенні позову, виходив із того, що позивач не надав належних доказів обґрунтованості позову, крім того, часткове погашення ним кредиту свідчить про визнання та виконання умов кредитного договору, факт отримання кредитних коштів. 

 

Проте повністю погодитись із таким висновком апеляційного суду не можна, оскільки суд дійшов його з порушенням норм матеріального та процесуального права. 

 

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

 

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.

 

Таким вимогам закону рішення апеляційного суду не відповідає.

 

Судом установлено, що 7 лютого 2008 року між ОСОБА_3 та ВАТ КБ «Надра» було укладено кредитний договір у розмірі 250 тис. доларів США, які банк зобов'язався надати позивачу шляхом видачі готівки через касу банку, на строк до 7 лютого 2023 року з процентною ставкою 14,4 % річних. 7 лютого 2008 року між ними також було укладено договір іпотеки, згідно з яким позивач передав банку в іпотеку частину приміщення ресторану, що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Дундича (Ворошилова), 5.

 

Відповідно до ст. ст. 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. 

 

За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

 

Також судом першої інстанції установлено, що дата народження ОСОБА_3, зазначена в заяві про видачу готівки, не відповідає його паспортним даним.

 

Крім того, згідно з висновком судової почеркознавчої експертизи від 18 квітня 2011 року № 152 підпис у графі «Підпис отримувача» у заяві про видачу готівки ОСОБА_3 від 7 лютого 2008 року № 911 виконаний не ОСОБА_3, а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_3

 

Проте суд апеляційної інстанції не врахував, що відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості. Про необхідність урахування зазначених конституційних положень судам роз'яснено й в п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 5 березня 1977 року № 1 (з відповідними змінами) «Про підготовку цивільних справ до судового розгляду». 

 

Зазначений висновок судової почеркознавчої експертизи є письмовим доказом, що відповідає положенням ч. 2 ст. 57 ЦПК України, яку апеляційний суд неправильно застосував.

 

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності. 

 

Частиною 3 ст. 10 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

 

Проте апеляційний суд у порушення вимог ст. ст. 212-214 ЦПК України на зазначені положення закону уваги не звернув, належним чином доводів позивача та заперечень ВАТ КБ «Надра» не перевірив, не дослідив оригінали квитанцій про внесення ОСОБА_3 грошових коштів у рахунок погашення кредиту, не звернув уваги на те, що надані представником банку виписки по рахунках не засвідчені належним чином та не містять даних про належність їх позивачу, чи наявні на них його підписи, й дійшов передчасного висновку про відмову в задоволенні позову.

 

За таких обставин рішення апеляційного не відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, зазначені вище порушення призвели до неправильного вирішення спору, що в силу ст. 338 ЦПК України є підставою для його скасування з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

 

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

 

у х в а л и л а:

 

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

 

Рішення апеляційного суду Волинської області від 22 грудня 2011 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

 

Ухвала оскарженню не підлягає.

 

Головуючий Д.Д. Луспеник 

Судді: Б.І. Гулько

А.О. Лесько

С.Ф. Хопта

В.А. Черненко 

 


Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Мда... ;)

где-то я читала что-то подобное :) ... совсем недавно)))

ДДЛ или списывает здесь))), или кто-то ему подсказывает :)  Саш, это не вы?

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Державний герб України

 

Справа № 2-1461/11

Провадження № 22-ц/0390/977/2012

 

Головуючий у 1 інстанції: Іщук Л.П.

Доповідач: Свистун О. В.

 

Категорія:19

 

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

13 червня 2012 року місто Луцьк 

 

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

 

головуючого - судді Свистун О В

суддів - Овсієнка А.А., Осіпука В.В.,

при секретарі - Галицькій І.П.,

 

з участю: представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача - Павліка І.М.,

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра», приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про розірвання договорів та зобов'язання вчинити дії, за апеляційними скаргами представника відповідача Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» - Павліка І.М., приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_5 на рішення Луцького міськрайонного суду від 18 жовтня 2011 року, 

 

В С Т А Н О В И Л А:

 

В апеляційних скаргах представник відповідач Павлік І.М. та приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_5 вказують на незаконність рішення суду із-за неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просять рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким в задоволені позовних вимог відмовити повністю.

 

Рішенням Луцького міськрайонного суду від 18 жовтня 2011 року позов ОСОБА_3 до Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра», приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про розірвання договорів та зобов'язання вчинити дії - задоволено. 

 

Розірвано кредитний договір № 6М/2008/840-МК/749, укладений 07.02.2008 року між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра» та фізичною особою ОСОБА_3 Миколою Тихоновичем.

 

Розірвано договір іпотеки, який укладено 7 лютого 2008 року між ВАТ КБ «Надра» та фізичною особою ОСОБА_3

 

Зобов'язано приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_5 виключити з Державного реєстру іпотек на нерухоме майно запис про обтяження іпотекою та виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна заборону на частину приміщення ресторану, загальною площею 192,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер НОМЕР_1 та належить ОСОБА_3.

 

В апеляційній скарзі представник відповідача Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» - Павлік І.М. вказує, що рішення суду першої інстанції є незаконним, оскільки банком надано докази про надання коштів позивачу, про проведення позивачем оплати як основного кредиту, так відсотків, що дає підстави стверджувати, що ОСОБА_3 отримав кредит згідно умов кредитного договору та проводив його оплату.

 

В апеляційній скарзі приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_5 вказує, що нотаріус не може бути стороною по даній справі, оскільки не є стороною договорів. Крім того, зазначає, що суд не вірно застосував ст. 74 Закону України «Про нотаріат». Вважає, що суд не вправі був зобов'язувати нотаріуса знімати заборону, оскільки саме банк повинен подати звернення до нотаріуса про зняття заборони як сторона договору. А рішення суду є тільки підставою для банку із зверненням з таким проханням.

 

В судовому засіданні представника відповідача - Павлік І.М. апеляційні скарги підтримав з підстав у них зазначених.

 

Представник позивача ОСОБА_1 апеляційні скарги заперечив, оскільки вважає, що рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

 

Судом першої інстанції встановлено, що між позивачем ОСОБА_3 та відповідачем ВАТ КБ «Надра» 7 лютого 2008 року було укладено кредитний договір 6М/2008/840-МК/749, відповідно до умов якого банк зобов'язався надати позивачу кредит на споживчі потреби в розмірі 250000 доларів США шляхом видачі готівки через касу банку, а позивач зобов'язався повернути кредит до 7 лютого 2023 року та сплачувати 14,4% річних за користування даним кредитом. Для забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором, того ж дня між позивачем та ВАТ КБ «Надра» був укладений договір іпотеки, згідно умов якого ОСОБА_3 передав в іпотеку належну йому на праві власності частину приміщення ресторану у АДРЕСА_1.

 

Із висновку експерта № 152 від 18 квітня 2011 року встановлено, що підпис в графі «Підпис отримувача» в заяві про видачу готівки, зроблений не ОСОБА_3, а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_3, паспортні дані в заявці на видачу готівки також вказані не вірно.

 

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги підлягають відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін з наступних підстав.

 

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем ОСОБА_3 та відповідачем ВАТ КБ «Надра» 7 лютого 2008 року було укладено кредитний договір 6М/2008/840-МК/749 (а.с. 6-7), відповідно до умов якого банк зобов'язався надати позивачу кредит на споживчі потреби в розмірі 250000 доларів США шляхом видачі готівки через касу банку, а позивач зобов'язався повернути кредит до 7 лютого 2023 року та сплачувати 14,4% річних за користування ним.

 

Для забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором, того ж дня між позивачем та ВАТ КБ «Надра» був укладений договір іпотеки, згідно умов якого ОСОБА_3 передав в іпотеку належну йому на праві власності частину приміщення ресторану у АДРЕСА_1 (а.с.8-10).

 

З договору купівлі-продажу приміщення вбачається, що ОСОБА_3 придбав 07.02.2008 року у приватну власність частину приміщення ресторану в АДРЕСА_1, площею 192.7 кв.м.(а.с. 11-12).

 

Судом встановлено, що в заяві про отримання готівки є невідповідності у зазначених даних паспорта ОСОБА_3 (а.с. 22). З висновку експерта № 152 від 18 квітня 2011 року встановлено, що підпис в графі «Підпис отримувача» в заяві про видачу готівки, зроблений не ОСОБА_3, а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_3 (а.с.59-61).

 

З оглянутих в судовому засіданні копій заяв на переказ готівки, які було оглянуто в судовому засіданні у кредитній справі, оскільки оригінал кредитної справи було вилучено по кримінальній справі, вбачається, що підписи платника взагалі відрізняються від підпису позивача, що не заперечили представники позивача та відповідача. Крім того, паспортні дані також не відповідають тим, які зазначені у паспорті позивача.

 

Як вбачається з договору купівлі-продажу, витягу з Державного реєстру правочинів (а.с. 11, 12), даний договір було зареєстровано в даному реєстрі 07.02.2008 року в 17:03, а тільки 06.03.2008 року зареєстроване право власності в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно. Однак, 07.02.2008 року в 17:33 в Державному реєстрі іпотек вже зареєстровано договір іпотеки на придбану частину ресторану ОСОБА_3 А в 17:21 07.02.2008 року вже зареєстрована заборона на відчуження частини ресторану в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

 

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. 

 

Із статті 1051 ЦК України вбачається, що при оспорюванні позичальником договору позики з підстави, що грошові кошти не були ним одержані від позикодавця, якщо договір позики укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунт?уватися на свідченнях свідкі?в для підтвердження того, що гроші насправді не були отримані позичальником. 

 

Отже, із встановлених обставин справи, зокрема із висновку експерта, оглянутих в судовому засіданні заяв на переказ готівки в рахунок погашення даного кредиту можна зробити висновок про те, що кошти по оспорюваному кредитному договорі ОСОБА_3 не отримував.

 

Крім того, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що дії банку щодо видачі готівки та прийняття оплати не відповідали Інструкції про касові операції в банках України, затвердженої постановою правління національного банку України 14.08.2003 року.

 

Доказів, що саме ОСОБА_3 отримав кредит та проводив його оплату відповідач суду не надав та не спростував тих доводів, які довів в судовому засіданні представник позивача.

 

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про задоволення позову щодо розірвання оспореного кредитного договору. 

 

За змістом ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

 

Оскільки кредитний договір розірвано з наведених вище підстав, отже і договір іпотеки підлягає розірванню з вилученням обтяження з Реєстру іпотек та зняттю заборони.

 

Відповідно до Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 09.06.00 року № 31/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції 10.06.1999 року за № 364/3657 (далі Положення), розділ 1, п.1.5 - реєстраторами Реєстру заборон - є - державні нотаріальні контори, державні нотаріальні архіви, приватні нотаріуси, які уклали відповідні договори з Адміністратором і мають повний доступ до Реєстру заборон через комп'ютерну мережу. Реєстратори приймають заяви про реєстрацію обтяження об'єкта нерухомого майна від державних нотаріальних контор та приватних нотаріусів, які не є Реєстраторами, судів, слідчих органів та інших осіб, визначених цим Положенням; уносять та вилучають записи до (з) Реєстру заборон про заборони, арешти щодо нерухомого майна; отримують (видають) витяги з Реєстру заборон. Реєстратори також уносять та вилучають до (з) Реєстру заборон відомості про тимчасові застереження щодо нерухомого майна. Розділом 2 п. 2.1.2 цього ж Положення встановлено, що підставою для внесення до Реєстру заборон відомостей про накладення (зняття) заборони та арештів на об'єкти нерухомого майна є - заява про реєстрацію (вилучення) обтяження об'єкта нерухомого майна, що подається судами (крім третейських судів) і слідчими органами - у зв'язку з накладенням ними арешту на об'єкти нерухомого майна (звільненням з-під арешту). Згідно із п. 2.2 цього ж Положення - органи та посадові особи, зазначені в п. 2.1.2 - надсилають Реєстратору в день накладення (зняття) заборони (арешту) заяву встановленого цим Положенням зразка.

 

Отже, підстави, на які покликається в апеляційній скарзі відповідач приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_5 - не є тими, на підставі яких можна скасувати законне рішення суду першої інстанції. 

 

Таким чином, рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування судом не встановлено. Доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду.

 

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315, 317, 319, 218 ЦПК України, колегія суддів 

 

УХВАЛИЛА:

 

Апеляційні скарги представника відповідача Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» - Павліка І.М., приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_5 - відхилити.

 

Рішення Луцького міськрайонного суду від 18 жовтня 2011 року в даній справі залишити без змін.

 

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

 

Головуючий 

 

Судді

 


Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

где-то я читала что-то подобное :) ... совсем недавно)))

ДДЛ или списывает здесь))), или кто-то ему подсказывает :)  Саш, это не вы?

НБ Украины давно "продвигает" подобную тему с исками 

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

где-то я читала что-то подобное :) ... совсем недавно)))

ДДЛ или списывает здесь))), или кто-то ему подсказывает :)  Саш, это не вы?

 

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&page=169#entry55544

 

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&page=277#entry83756

 

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=5058&page=63#entry84406

 

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4, суд вірно послався на ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечить цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ст. 227 ЦК України, правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним. 

Судом було вірно встановлено, що ЗАТ «ОТП Банк» не мав законного права на укладання споживчого кредиту в іноземній валюті з ОСОБА_3, а відповідно до ч. 2 ст. 548 ЦК України та укладати договір іпотекі з ОСОБА_4, так як банк не мав ні індівідуальній ні генеральній ліцензії на здійснення валютних операцій. 

Посилання представника апелянта Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» на Банківську ліцензію № 191 від 08 листопада 2006 року, колегія суду не приймає до уваги, так як ця ліцензія не є ні індівідуальною та ні генеральною на здійснення валютних операцій. 

Згідно ч. 1 ст. 5 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», Національний Банк України видає індівідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом. 

Також колегія суду надала правову оцінку дозвілу № 191-1 та додаток до дозволу № 191 1 від 08 листопада 2006 року, яки надав представник апелянта банку, де чітко зазначено перелік операцій, які має право здійснювати ЗАТ «ОТП Банк», дє відсутне право відповідача надавати валютні кредити фізичної особі.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/12267631

Постановление Правлнения НБУ и два закона вместе указывают на то, что кредиты наличной иностранной валютой банки не могли выдавать. И этот факт был подтвержден определением Высшего специализированного суда Украины по рассмотрению гражданских и уголовных дел от 17 января 2011 года по делу №6-2235св10 http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/13146962

1. ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

15.08.2011 N 281

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

6 вересня 2011 р.

за N 1054/19792

Про затвердження Положення про порядок надання банкам і філіям іноземних банків генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій

II. Операції, що може здійснювати банк на підставі генеральної ліцензії

...

валютні операції на валютному ринку України, які належать до фінансових послуг згідно зі статтею 4 Закону України "Про

фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" ( 2664-14 ) та не зазначені в абзацах другому -

сімнадцятому цього розділу;

...

http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1054-11

2. З А К О Н У К Р А Ї Н И

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг

...

6) статтю 1054 доповнити частиною третьою такого змісту:

"3. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом"

...

8. У статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" ( 1023-12 ) (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., N 7, ст. 84):

частину першу доповнити абзацом третім такого змісту:

"Надання (отримання) споживчих кредитів в іноземній валюті на території України забороняється";

http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/3795-17

3. ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до статті 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" щодо видів фінансових послуг

Верховна Рада України постановляє:

I. Внести до статті 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 1, ст. 1; 2011 р., № 23, ст. 160, № 52, ст. 591; 2012 р., № 12-13, ст. 82) такі зміни:

1) у частині першій:

14) банківські та інші фінансові послуги, що надаються відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність";

http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/643-vii

Банки закончили исправлять ошибки после решения ВСУ по ОТП Банку, и тем самым проявили их.

«Шила в мешке не утаишь»

 

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

НБ Украины давно "продвигает" подобную тему с исками 

я знаю. И очень!!!!! очень благодарна за ту учебу, которую мы здесь проходим!

В своем сообщении я имела в виду немножко другое, в одной из тем (нет, во многих темах))) совсем недавно звучал такой же алгоритм действий, какой описан в этом решении. Но это так,кстати)))

А Ухвала мне понравилась. Спасибо НБ Украины, спасибо всем, кто помогает нам многое понять и применять на практике!!!

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

где-то я читала что-то подобное :) ... совсем недавно)))

ДДЛ или списывает здесь))), или кто-то ему подсказывает :)  Саш, это не вы?

Нет, я тут ни при чем.

Странно, что Луспеник принял такую позицию, при его известной заангажированности. Возможно, это объясняется временем - 2011 год.

Но.

В делах с подобными исками меня уже 2 раза просто недопустили в заседания по апелляции (апелляционные суды Черкасс и Луцка): в нарушение процессуальных норм в одном случае без каких либо повесток и вызово в суд получили по почте определение ап.суда в отклонении нашей жалобы, в другом, - суд вынес такое же определение без участия сторон, хотя мы с банком писали мотивированные ходатайства о переносе заседания, у меня к тому же была первая неявка...

 

Зайдем с иском еще раз, клиентов хватает.

 

Это решение определенно "выпирает" из "партийной линии": с какого перепугу тут стали обращать внимание на закон? Намек ясен?... ;)

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

где-то я читала что-то подобное :) ... совсем недавно)))

ДДЛ или списывает здесь))), или кто-то ему подсказывает :)  Саш, это не вы?

 

Не факт, что после того, как апелляция удовлетворит требования заемщика, ВССУГУД не пустит все на новое рассмотрение по формальным основаниям.

Жаль, что это решение нельзя использовать для подачи в ВСУ.

Остается ждать и надеяться, что будет новое решение ВССУГУД в пользу заемщика со схожими основаниями.

 

Зазначав, що він як позичальник виконав умови кредитного договору та надав у забезпечення виконання кредитного зобов'язання належне йому майно. Проте банк зобов'язання за вказаним договором не виконав, грошові кошти в розмірі 250 тис. доларів США йому не надав, незважаючи на звернення до банку з вимогою про видачу кредитних коштів.

 

Интересно, когда такое требование было направлено банку?

Жаль нет решений 1 инстанции и апелляции в реестре.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Нет, я тут ни при чем.

Странно, что Луспеник принял такую позицию, при его известной заангажированности. Возможно, это объясняется временем - 2011 год.

Но.

В делах с подобными исками меня уже 2 раза просто недопустили в заседания по апелляции (апелляционные суды Черкасс и Луцка): в нарушение процессуальных норм в одном случае без каких либо повесток и вызово в суд получили по почте определение ап.суда в отклонении нашей жалобы, в другом, - суд вынес такое же определение без участия сторон, хотя мы с банком писали мотивированные ходатайства о переносе заседания, у меня к тому же была первая неявка...

 

Зайдем с иском еще раз, клиентов хватает.

 

Это решение определенно "выпирает" из "партийной линии": с какого перепугу тут стали обращать внимание на закон? Намек ясен?... ;)

 

Вы тоже направляете требование банку о выдаче кредита?

Надра после определения апелляции, не подал кассацию, по крайней мере в реестре не нашел определений/решений ВССУГУД по кассационной жалобе Надры на определение апел. суда от 13.12.2012

 

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Вы тоже направляете требование банку о выдаче кредита?

Надра после определения апелляции, не подал кассацию, по крайней мере в реестре не нашел определений/решений ВССУГУД по кассационной жалобе Надры на определение апел. суда от 13.12.2012

 

Подали иск о признании договора ипотеки недействительным на том основании, что банк после вторых торгов не принял имущество на баланс, 3 лицом привлекли рег. службу. (к ним требования о снятии записей ипотеки и запретов отчуждения).

Суд оставил иск без движения.

сославшись на отсутствие обстоятельств, которыми мотивируются требования к рег службе.

 

Правомерно ли это?

Как лучше поступить, убрать требования к рег службе или адресовать их кому-то другому?

Коллеги, как Вы поступаете на данный момент?

или же вообще лучше подать иск к новому судье.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Вы тоже направляете требование банку о выдаче кредита?

Надра после определения апелляции, не подал кассацию, по крайней мере в реестре не нашел определений/решений ВССУГУД по кассационной жалобе Надры на определение апел. суда от 13.12.2012

 

По ситуации, смотря какой иск и что есть в деле. При наличии квитанций о погашении кредита доказывать сложно, квитанции надо "ломать" через договора комиссии, но опять же, там вопрос: " а почему совершали действия, направленные на погашение неполученного кредита"?...

То же касается исков о расторжении КД по таким основаниям.

Подаем иски о недействительности по псевдовалюте (ст.227 ГКУ), там выполнение неважно (пленум №9). Пока туго. Но оччень интересно (банкиры потеют).

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

По ситуации, смотря какой иск и что есть в деле. При наличии квитанций о погашении кредита доказывать сложно, квитанции надо "ломать" через договора комиссии, но опять же, там вопрос: " а почему совершали действия, направленные на погашение неполученного кредита"?...

То же касается исков о расторжении КД по таким основаниям.

Подаем иски о недействительности по псевдовалюте (ст.227 ГКУ), там выполнение неважно (пленум №9). Пока туго. Но оччень интересно (банкиры потеют).

Чел не  " совершал действия, направленные на погашение неполученного кредита", а добросовестно выполнял условия кредитного договора. В том числе, чтоб избежать санкций.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Подали иск о признании договора ипотеки недействительным на том основании, что банк после вторых торгов не принял имущество на баланс, 3 лицом привлекли рег. службу. (к ним требования о снятии записей ипотеки и запретов отчуждения).

Суд оставил иск без движения.

сославшись на отсутствие обстоятельств, которыми мотивируются требования к рег службе.

 

Правомерно ли это?

Как лучше поступить, убрать требования к рег службе или адресовать их кому-то другому?

Коллеги, как Вы поступаете на данный момент?

или же вообще лучше подать иск к новому судье.

Ну, если по сути, то правильно, так как Вы не обращались с требованием в регслужбу и предоставлением необходимых документов, которые бы подтверждали основания для исключения ипотеки.

То есть, суд по вашему иску к банку устанавливает, что ипотека прекратилась и Вы идете с этим решением в регслужбу, подаете вступившее в законную силу решение, заявление и вот если тут Вам регслужба откажет, то только тогда возникнут основания для иска. И это будет админиск. Пока как бы нет оснований.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...