Решение Червонозаводского райсуда об отказе Дельта-банку по долгу перед Укрсиббанком во взыскании и признание договоров недейстительными

[ANTIRAID]

Справа № 2-458/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.02.2012 року Червонозаводський районний суд м. Харкова у у складі:

головуючого –судді Шелест І.М.

За участю секретаря – Вождаєвої Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до АТ «УкрСиббанк», треті особи, що не заявляють самостійних позовних вимог ОСОБА_2, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання договору про надання споживчого кредиту, договору іпотеки та договору поруки недійсними;

за зустрічним позовом АТ „ УкрСиббанк ” до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, який в подальшому неодноразово уточнював та доповнював і в остаточно просив суд визнати недійсним договір про надання споживчого кредиту №11248925000 від 09.11.2007 р. та всі додаткові угоди, що укладені сторонами до нього, визнати недійсним договір іпотеки від 09.11.2007р., визнати недійсним договір поруки №П/11248925000 від 09.11.2007 р укладений з ОСОБА_2, та всі додаткові угоди, що укладені сторонами до нього, припинити взаємні права та обов’язки сторін за Договором №11248925000, укладеним 09.11.2007 року між ОСОБА_1 та ПАТ «УкрСиббанк», стягнути з ПАТ «УкрСиббанк» на користь ОСОБА_1 подвійну суму завданих збитків, а саме 1156460,06 грн відповідно до наданого розрахунку, стягнути з ПАТ «УкрСиббанк»на користь ОСОБА_1 15000,00 грн моральної шкоди, витрати пов’язані з проведенням судово-економічної експертизи, у сумі 4935,00 грн., витрати пов’язані з правовим обслуговуванням справи у сумі 8000,00 грн., зобов’язати відповідача провести взаємозаліки по зустрічних зобов’язаннях з позивачем, зобов’язати приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 виключити з реєстру іпотек та заборон запис №10901 від 09.11.2007р. про заборону відчуження майна: житлового будинку з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки, площею 0,1000 га.

У судовому засіданні представник позивача уточнені позовні вимоги підтримала, пояснила, що ПАТ «УкрСиббанк»навмисно ввів в оману позичальника при прийнятті рішення про отримання кредиту та під час підписання кредитного Договору №11248925000 від 09.11.2007р. Не повідомив позичальника про реальну процентну ставку та суму абсолютного значення подорожчання кредиту. Ці покажчики згідно Постанови НБУ №168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту»є істотними умовами кредитного договору. Позичальник не мав достовірну та повну інформацію про істотні умови кредитування про сукупну вартість кредиту до та під час підписання кредитного договору.

Крім того, відповідач вніс оманну інформацію у графік погашення платежів до кредитного договору про залишки за кредитом кожного платіжного періоду у результаті чого позичальник повинен сплатити значно більшу суму, ніж це зазначено у тексті самого договору; навмисно ввів в оману ОСОБА_1 про необхідність сплати комісії у розмірі 29 329,98 грн., чим порушив Постанову НБУ №168, положення ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів»та положення ст.203 Цивільного Кодексу України.

Також, введення в оману позичальника ОСОБА_1 виявилося у тому, що згідно п.п.1.1 та 1.5 Договору №11248925000 ПАТ «УкрСиббанк» зобов’язався надати кредит у сумі 328 710,00 шв. франків, яка дорівнювала еквіваленту 1466498,00 грн. за курсом НБУ на день укладання Договору, шляхом зарахування на поточний рахунок позичальника НОМЕР_2, який було відкрито на ім’я ОСОБА_1 у шв. франках. Згідно договору 878-283Ф вказаний рахунок не є мультивалютним. Відповідно до виписки банку по рахунку НОМЕР_2 за 09.11.2007 року на цей рахунок було перераховано кредит у сумі 1466498,00 грн., але за квитанцією №27 від 09.11.2007 року готівкою було видано кредит з поточного рахунку НОМЕР_2 в іншому розмірі - у сумі 1 416 740,10 грн.

Крім того, у процесі виконання своїх зобов’язань банк ввів його в оману щодо продажу 328 710,00 шв.франків на Міжбанковському Валютному Ринку (далі МВР) України, в результаті чого позивач недоотримав кредитних коштів у сумі 49757,90 грн. Проте, відповідно до листа НБУ №06-042/9048 від 16.09.2010 року ПАТ «УкрСиббанк»09.11.2007 року не виходив на торги МВРУ з вищезазначеною сумою шв.франків. Зазначеними діями, банк оманним шляхом заволодів так званими курсовими різницями у розмірі 49 757,90 грн., чим завдав позичальникові збитків на цю суму.

Відповідач АТ „УкрСиббанк”, який є правонаступником АКІБ «УкрСиббанк» позовні вимоги не визнав, звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і просив суд стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором №11248925000 від 09.11.2007р. в сумі 322 267 швейцарських франків в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ станом на дату ухвалення рішення суду, та понесені ним судові витрати: судовий збір у розмірі 1700 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду - 120 грн.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог відповідач зазначив, що 09.11.2007 р. між АТ «УкрСиббанк»та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту №11248925000, згідно з яким відповідач надав кредит у сумі 328 710 швейцарських франків. Вказані грошові кошти було надано строком до 08.11.2024 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 9,49 % річних. Позичальник зобов’язався, щомісячно сплачувати кредит та відсотки шляхом сплати ануїтетних платежів у розмірі 3 255 шв.франків 09 числа кожного календарного місяця. Відповідно до умов додаткової угоди №1 від 16.02.2009р. було змінено схему погашення кредиту, метод нарахування процентів і кінцевий термін повернення кредиту на 06.11.2026р.

Проте, у зв’язку із неналежним виконанням умов договору саном на 11.06.2010р. загальна сума простроченої заборгованості за кредитним договором, що підлягає поверненню, складає 8 896, 81 шв.франків, з яких 6 244, 48 шв. франків –прострочення заборгованість за кредитом; 2 652, 33 шв.франків –прострочена заборгованість за відсотками. Загальна сума нарахованої пені складає 145, 88 шв. франків, з яких 121,81 шв. франків –пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, 24,07 шв. франків –пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по відсоткам.

Станом на 11.06.2010р. частина кредиту, що залишилася до виплати, становить 313 224, 31 шв. Франків, які ОСОБА_1 до теперішнього часу не повернув.

У забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором було укладено договір поруки №П/11248925000 від 09.11.2007р та додаткову угоду від 16.02.2009р. з ОСОБА_2, яка згідно з п. 1.3. договору поруки, зобов’язалася відповідати перед банком в тому ж обсязі, що і позичальник. Пунктом 1.4 договору поруки встановлена солідарна відповідальність ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Тому просив стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за зустрічним позовом 322 267 шв. франків.

У судовому засіданні представник відповідача АТ «УкрСіббанк», який є правонаступником АКІБ «УкрСиббанк» проти позову ОСОБА_1 заперечувала та пояснила, що банк отримав комісію за отримання кредиту у розмірі 29329,98грн. законно, відповідно до умов договору №878-283ф від 09.11.2007р. про відкриття поточного рахунку №НОМЕР_2 у швейцарських франках за тарифом «Базовий».

Відповідач вважає, що на підставі ст.ст.229,1048-1052,1054ЦК України сукупна вартість кредиту не є істотною умовою кредитного договору. Крім того, на підставі п.2 ст.604 ЦК України після підписання додаткової угоди №1 від 16.02.2009 року, зобов’язання між сторонами щодо «Графіку погашення платежів та визначення сукупної вартості кредиту», який було підписано 09.11.2007 року, припинилися.

Банк свій обов’язок за кредитним договором виконав у повному обсязі, шляхом зарахування на поточний рахунок позивача обумовленої договором суми кредиту 328710,00 швейцарських франків, що підтверджується даними меморіального ордеру №0609292194, який оформлено належним чином, у відповідності до Постанов НБУ №№316 від 06.12.1996 року та 132 від 15.04.2005 р.

Вказані кредитні кошти позивач на власний розсуд вирішив обміняти на гривню, надавши відповідну заяву про продаж валюти.

Банк належним чином провів продаж безготівкової валюти у шв. франках у розмірі 328710,00 на МВР України 09.11.2007р. за заявою Позивача. Гривневий еквівалент від такого продажу було видано Позивачу за заявкою на отримання готівки №27 від 09.11.2007 року у сумі 1 416 740,10 грн. з рахунку №НОМЕР_2.

Меморіальний ордер №0609292194, на думку Відповідача, оформлений належним чином та містить усі необхідні реквізити та підписи, у відповідності до Постанов НБУ №№316 від 06.12.1996 року та 132 від 15.04.2005 р.

Третя особа за позовом ОСОБА_1, відповідач за зустрічним позовом -ОСОБА_2 позов свого чоловіка підтримала, проти зустрічного позову заперечувала, пояснила суду що до укладання кредитного договору банк не повідомив її та її чоловіка ОСОБА_1 про утримання комісії у розмірі 2% від виданої суми, не повідомив про неможливість видачі грошів безпосередньо у валюті - шф. франках та про необхідність здійснення валюто обмінної операції. У результаті чого при підписанні договору купівлі –продажу домоволодіння їм не вистачило грошів у сумі 80 000 грн. щоб розрахуватися з продавцем будинку. Крім того, лише після укладання договору вона та чоловік дізналися про необхідність розміщення депозиту у сумі 20 тисяч доларів США. Цю суму родина вимушена була позичати у сторонніх осіб під відсотки. В момент укладання кредитної угоди позивач та вона зрозуміли, що їх обібрали, але не мали будь-якої можливості відмовитися від угоди та змінити умови кредитування, оскільки внесли завдаток за будинок.

До 16.02.2009р. позивач виконував свої зобов’язання належним чином за графіком не допускаючи будь-якого відхилення. Але, після підписання додаткової угоди №1 до договору 16 лютого 2009р. йому надали новий графік погашення платежів, до якого як вхідний залишок була внесена інша сума ніж та, що лишилася до сплати за попереднім договором, а саме 319 552,11 шв. франків, замість 283 015,82 шв.франків. Додаткове збільшення складало 36 536,29 шв.франків, але це не було передбачено додатковою угодою, вважає, що проведений розрахунок заборгованості за кредитним договором не відповідає дійсності, не враховано всі внесені суми щодо погашення боргу.

У зв’язку з такими обставинами ОСОБА_2 та її чоловік неодноразово зверталися до АТ «УкрСиббанк» з проханням роз’яснити графік та виправити помилку. У ході отримання інформації позивач зрозумів, що його обманули не лише при укладанні кредитного договору, а й ще продовжували обманювати протягом всього часу, коли він виконував зобов’язання.

Третя особа за первісним позовом ОСОБА_1 - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 до судового засідання не з’явилась, надала до суду лист № 64 від 23.09.2010р., у якому повідомила, що вона посвідчувала договор іпотеки від 09.11.2007р.,. у зв’язку з чим нотаріусом було включено в реєстру іпотек та заборон запис №10901 від 09.11.2007р. Сторони прибули до нотаріальної контори з паспортами, кодами та належними повноваженнями. Просила справу слухати за її відсутності.

Вислухавши сторони та вивчивши надані сторонами докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено і не заперечувалося сторонами у справі, що 09.11.2007 р. між ОСОБА_1 та Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк»укладено Договір про надання споживчого кредиту № 11248925000 та додаткові угоди до нього. (том а.с. 9-18, 19 )

Відповідно до п. 1.1. кредитного договору № 11248925000 АКІБ зобов’язався надати позивачу кредит у іноземній валюті у сумі 328 710 швейцарських франків, а позивач зобов’язався прийняти, належним чином використовувати та повернути кредит та сплатити проценти за його використання 9,49% річних та наступним порядком погашення суми: шляхом внесення ануїтетних платежів щомісяця строком до 09.11.2024 р. Як зазначено у п. 1.1 вказана сума кредиту дорівнює еквіваленту 1 466 498,00 грн. за курсом НБУ на день укладання договору. Цільове призначення кредиту –придбання нерухомості.

Відповідно до п. 1.5 кредит надається шляхом зарахування Банком коштів на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_2 у Банку для подальшого використання за цільовим призначенням .(том а.с. 9-18, 83-92 ).

Для забезпечення виконання умов боргових зобов’язань за кредитним договором між ОСОБА_1 та АКІБ «УкрСиббанк»був укладений договір іпотеки від 09.11.2007 р. (а.с. 37-38), а також був укладений Договір поруки за №П/11248925000 від 09.11.2007 р. з дружиною ОСОБА_2 (том а.с. 39 ).

Відповідно до п.4 Постанови НБУ №254 від 18.06.2003р. «Про затвердження Положення про організацію операційної діяльності в банках України»вказано, що операції, які здійснюють банки, мають бути належним чином задокументовані; підставою для відображення операцій за рахунками бухгалтерського обліку є первинні документи; первинні документи мають бути складені під час здійснення операції, а якщо це неможливо –безпосередньо після її закінчення в паперовій та в електронній формі; незалежно від виду операцій та типу контрагентів одним з первинних документів банку є меморіальні ордери (для здійснення безготівкових розрахунків із банками, клієнтами, списання коштів з рахунків та внутрішньо банківських операцій);

у первинних документах мають зазначатися номери кореспондуючих рахунків за дебетом та кредитом, сума операції у грошовому виразі, дата виконання, підпис відповідального виконавця, підпис контролера, підпис уповноваженої особи. Первинні документи складаються на бланках форм, відповідно до законодавства України, на паперових носіях або в електронній формі та мають містити такі обов’язкові реквізити: назву документу (форми), дату та місце складання, назву підприємства (банку), що склало документ; зміст та обсяг операції; посади осіб, відповідальних за здійснення операції і правильність її оформлення; особистий підпис, та інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні операції. До обов’язкових реквізитів первинних документів, що використовуються для розрахунків, крім перелічених вище, також належать: назва одержувача коштів, сума операції, номери рахунків, назва банку (одержувача та платника коштів).

Судом встановлено, що відповідно до даних про заяви про видачу готівки від 09.11.2001 року , посвідченою підписом працівників АКІБ «.УкрСиббанк»(ОСОБА_1 отримав готівкою 1 416 740,10 грн. (том 1 а.с. 49 ).

Так, на підтвердження виконання Договору споживчого кредиту позивачем надано копію документу «Меморіальний ордер № 0609292194 від 09.11.2007р.» відповідно до якого на розрахунковий рахунок позивача зараховано 328 710 шв. франків (том 1 а.с. 186).

Суд вважає, що зазначений документ - «Меморіальний ордер № 0609292194 від 09.11.2007р.» не відповідає вимогам Постанови № 254, оскільки не містить: назви платника та одержувача коштів, підпису відповідальних осіб за здійснення операції, відмітку банку про виконання операції.

Крім того, на момент укладання Договору і зарахування коштів банк мав назву АКІБ «УкрСиббанк», проте платником та одержувачем коштів у наданому суду на підтвердження належного виконання умов договору міститься назва платника та одержувача коштів - АТ «УкрСиббанк» (назва банку з 2010р). (том 1 а.с. 186).

Відповідно до виписки банку про рух грошових коштів на рахунку № НОМЕР_2, що відкритий на ім’я ОСОБА_1, та на який зі слів представника відповідача була зарахована вказана сума, зазначений інший номер первинного документу (меморіальний ордер 644296).

Відповідно до висновку судово-економічної експертизи №3989 від 31.08.2011р. «в межах наданих на дослідження документів, встановити яку саме операцію по банківських рахунках ОСОБА_1 у АТ «УкрСиббанк», зарахування валюти у сумі 328 710 шв. франків чи зняття готівки у національній валюті у сумі 1 424 072, 50 грн. вважати за фактичне отримання Позичальником кредиту не надається за можливе».(а.с. 24-39 том 2).

Таким чином, відсутність відмітки про виконання операції, підписів відповідальних осіб, не зазначення належних реквізитів операції, відсутність документу у виписці з рахунку, свідчить, що копія документу «Меморіальний ордер № 0609292194 від 09.11.2007р.» була складена штучно для пред’явлення до суду. Оригіналу доказу до суду надано не було. Тому суд, при вирішені питання про суму та валюту отриманого ОСОБА_1 кредиту керується іншими доказами, що містяться у матеріалах справи.

Судом встановлено, що відповідно до заяви про продаж іноземної валюти або банківських металів №1 від 09.11.2007р.» ОСОБА_1 доручив уповноваженому банку здійснити від його ім’я продаж валюти у сумі 328 710 шф. франків та перерахувати на той же рахунок отримані від продажу гривні. Строк дії заяви - 1 день. (а.с. 185 том 1)

Відповідно до Постанови Правління НБУ №435 від 18.12.2002р. та Постанови Правління НБУ №281 від 10.08.2005р., Постанови НБУ №40 від 10.02.2005р. встановлено, що уповноважені банки зобов’язані здійснювати операції з купівлі та/або продажу безготівкової іноземної валюти за гривні протягом часу функціонування Системи підтвердження угод на міжбанківському валютному ринку України НБУ з дотриманням нижчезазначених вимог:

- Банк здійснює валютні операції у першу чергу безпосередньо зі своїми клієнтами (крім банків) в межах самого банку з 10-00 до 14- 00 години за Київським часом;

- Банк від власного імені здійснює купівлю іноземної валюти від своїх клієнтів (крім банків) за узгодженим з ними курсом та продає її власним клієнтам (крім банків) також за узгодженим з ними курсом.

Подання банками заявок, підтвердження угод між банками, між банком і НБУ, а також операції за заявами чи дорученнями клієнтів (крім банків), які банком фактично здійснені в межах самого банку, здійснюються під час функціонування Системи підтвердження угод з використанням її засобів з 12-00 до 16-00 годин за київським часом.

Суб’єкт ринку зобов’язаний виставити за дорученням клієнта на купівлю та /або продаж на прямому міжбанківському валютному ринку України іноземну валюту з використанням засобів Системи підтвердження угод: виключно у сумі та за курсом, що визначені клієнтом у його заяві або дорученні; у той самий день, якщо заява або доручення клієнта отримано суб’єктом ринку не пізніше ніж за годину до часу закінчення функціонування Системи підтвердження угод, або на наступний робочий день, якщо заяву або доручення клієнту отримано після зазначеного часу.

Якщо за курсом, що визначений клієнтом, іноземна валюта не була куплена або продана, то зазначена сума іноземної валюти виставляється суб’єктом ринку на купівлю або продаж, починаючи з наступного дня функціонування Системи підтвердження угод до дня її купівлі або продажу, або до зміни клієнтом заявленого курсу.

Такі вимоги повністю підтверджуються роз’ясненнями Управління НБУ у Харківській області листом №06-042/8366 від 31.08.2010 р. (а.с. 228-229 том 1)

Відповідно до Витягу з Державного реєстру правочинів від 09.11.2007р. реєстрація договору купівлі- продажу житлового будинку АДРЕСА_1 відбулася 15 год.47 хв. (а.с. 73 т. 1). Кредитні кошти можуть бути видані банком лише для розрахунку по реальному зобов’язанню. Таким чином, перерахувати кошти у сумі 328 710 шф.франків раніше ніж був зареєстрований договор купівлі- продажу банк не міг. З таких обставин суд вважає, що з урахуванням часу реєстрації угоди - 15 год. 47 хв., та дотримання вимог Постанови НБУ № 435 банк не мав можливості своєчасно подати заявку на продаж валюти на МВР та здійснити такий продаж.

Доказів на підтвердження обставин, викладених у запереченні представника відповідача за первісним позовом, які свідчать, що продаж фактично відбувся - суду не надано.

Відповідно до с. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи у межах заявлених вимог та на підставі наданих сторонами доказів.

Відповідно до листа НБУ №06-042/9048 від 16.09.2010р. інформація про здійснення 09.11.2007 р. продажу іноземної валюти АТ «УкрСиббанк»в інтересах ОСОБА_1 відсутня. (а.с. 232 том 1).

Таким суд вважає, що видавши кредитні кошти у гривневому еквіваленті у меншому розмірі, ніж зазначено у договорі споживчого кредиту на 49 757,90 грн. із посиланням на курсові різниці при виконанні його доручення про продаж іноземної валюти, відповідач ввів позивача ОСОБА_1 в оману, завдавши йому збитки на вказану суму..

Відповідно до ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (ч. 1 ст. 229 цього Кодексу), такий право чин визнається судом недійсним. Омана має місце , якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Під обманом у таких випадках слід розуміти умисне введення в оману учасника угоди шляхом повідомлення відомостей, що не відповідають дійсності, або замовчування обставин, що мають істотне значення для угоди.

Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму ВСУ України від 06.11.2009р. № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину. Наявність умислу в діях відповідача, істотність зазначення обставин, що яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину немає істотного значення.

Посилання позивача у позовній заяві про неправомірність отримання банком комісії за видачу кредитних коштів у розмірі 29 329,98 грн. також знайшла своє підтвердження у судовому розгляді з наступних підстав.

Відповідно до «Квитанції №11 від 09.11.2007р.»встановлено, що платник ОСОБА_1 перерахував АКІБ «УкрСиббанк»суму 29 329,98 грн. призначення платежу: погашення нарахованих комісій. (том 1 а.с. 29)

Відповідно до «Квитанції №16 від 09.11.2007р.»встановлено, що платник ОСОБА_1 перерахував АКІБ «УкрСиббанк»суму 111,53 грн. призначення платежу: погашення кредиторської заборгованості за кредитним договором №0000011248925 .

Відповідно до Додатку №2 «Тарифи банку»до кредитного договору №11248925000 від 09.11.2007р. встановлено, що комісія за надання кредиту у CHF (шв. франки) становить еквівалент 25 CHF (а.с. 28)

Відповідно до Додатку №1 «Графік платежів, визначення сукупної вартості кредиту»графа «комісія за надання кредиту», стовбець 5, рядок 3 вказана сума 111, 54 грн. (а.с. 20-28 )

З наведений документів вбачається, що позивач сплатив належну за договором комісію у сумі 111,54 грн. (а.с. 50), перерахуванням суми 29 329,98 грн. умовами договору передбачено не було.

Посилання відповідача, на те, що вищевказана комісія було утримана з позивача не з приводу отримання ним кредиту, а як комісія, яка вживається за перерахування безготівкових коштів до поточного рахунку НОМЕР_2 у швейцарських франках за тарифом «Базовий»по договору№878-283 від 08.11.2007 р. не знайшло свого підтвердження матеріалами справи. Відповідно Договору 878-283Ф про відкриття рахунку від 08.11.2007 р., шляхом підписання Додаткової угоди №1 від 08.11.2007 р., банк сам змінив вказаний у договорі тариф «Базовий»на тариф «Офсет». Згідно тарифу «Офсет»безготівкове зарахування коштів на поточний рахунок у іноземній валюті здійснюється безкоштовно, що також підтверджується даними заяви про продаж валюти. . (а.с 171 том 1.)

Висновки суду про необґрунтоване стягнення з позивача комісії у сумі 29 329,98 грн. також зазначено у висновку судово-економічної експертизи №3989 від 31.08.2011р., де по п’ятому питанню зазначено, що «в межах наданих для дослідження документів, у відповідності до умов договору про надання споживчого кредиту №11248925000 від 09.11.2007р. розмір комісії за видачу кредиту складає 111,53 грн.

Надлишкова сплата комісії позивачем у сумі 29 329,98 грн. суд вважає збитками позивача.

Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму ВСУ України від 06.11.2009р. №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»встановлено, що за змістом ст.216 ЦК та виходячи із загальних засад цивільного законодавства суд може застосувати з власної ініціативи реституцію, як наслідок недійсності оспорюваного правочину. Інші наслідки недійсності оспорюваного правочину (відшкодування збитків, моральної шкоди тощо) суд застосовує відповідно до ст.11 ЦПК України.

Вирішуючи зазначений спір щодо визнання договору про надання споживчого кредиту недійсним, суд виходить також знаступного.

Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_5 щодо офіційного тлумачення положень п. 22, 23 ст. 1, ст. 11, ч. 8 ст. 18, ч.3 ст.і 22 Закону України „Про захист прав споживачів“ у взаємозв’язку з положеннями ч.4 ст.і 42 Конституції України (справа про захист прав споживачів кредитних послуг) від 10.11. 2011 р. № 15-рп/2011 встановлено, що держава сприяє забезпеченню споживання населенням якісних товарів (робіт, послуг), зростанню добробуту громадян та загального рівня довіри в суспільстві. Разом з тим споживачу, як правило, об’єктивно бракує знань, необхідних для здійснення правильного вибору товарів (робіт, послуг) із запропонованих на ринку, а також для оцінки договорів щодо їх придбання, які нерідко мають вид формуляра або іншу стандартну форму (частина перша статті 634 Кодексу). Отже, для споживача існує ризик помилково чи навіть унаслідок уведення його в оману придбати не потрібні йому кредитні послуги. Тому держава забезпечує особливий захист більш слабкого суб’єкта економічних відносин, а також фактичну, а не формальну рівність сторін у цивільно-правових відносинах, шляхом визначення особливостей договірних правовідносин у сфері споживчого кредитування та обмеження дії принципу свободи цивільного договору. Це здійснюється через встановлення особливого порядку укладення цивільних договорів споживчого кредиту, їх оспорювання, контролю за змістом та розподілу відповідальності між сторонами договору. Тим самим держава одночасно убезпечує добросовісного продавця товарів (робіт, послуг) від можливих зловживань з боку споживачів.

Згідно п. 2. ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів" , перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов’язаний повідомити споживача у письмовій формі про кредитні умови.

Вказані вимоги до переддоговірної роботи з позичальником встановлені також положеннями Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, які затверджені Постановою національного банку України від 10.05.2007р. №168 , зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.05.2007р. (далі Постанова НБУ № 138). Вказана інформація і розрахунок сукупної вартості кредиту мають бути надані споживачу в письмовій формі до укладення ним кредитного договору.

Ця інформація в більшій частині обсягу не була надана позивачу, таким чином в порушення вказаних норм Відповідачем не надана інформація про умови кредитування та орієнтовану сукупну вартість кредиту.

Згідно частині 2 п. 4 ст. 11 Закону україни "Про захист прав споживачів" , у договорі про надання споживчого кредиту зазначається детальний розпис загальної вартості кредиту для споживача. Детальний розпис загальної вартості кредиту відсутній.

Таким чином відсутня істотна умова договору - ціна (ст. 632 ЦК України ).

Згідно п. 6 ч. 2 ст. 19 ЗУ "Про захист прав споживачів" підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надасться або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору.

Суд вважає, що Графік №1 не відповідає вимогам умовам Договору про надання споживчого кредиту № 11248925000 від 09.11.2007р. та Додаткової угоди №1 до Договору про надання споживчого кредиту № 11248925000 від 09.11.2007р. в частині нарахування процентів за користування кредитом.

Істотність значення обставин, щодо яких позивача введено в оману, і якими сторони керувались при укладенні Договору кредиту, - підтверджується висновком судово-економічної експертизи №3989 від 31.08.2011р. встановити чи вірно розрахована реальна процентна ставка та абсолютне значення подорожчання кредиту не надається за можливе, оскільки за проведеним розрахунком у таблиці у відповідності до п.3.3 цього положення, наявне неспівпадіння врахованих сум на певну дату і тих що наведені у Графіку. Отже не зрозуміло які саме і грошові зобов'язання за кредитом бралися банком до розрахунку чи в повній відповідності до вимог Постанови НБУ №168 від 10.05.2007р. чи ні.

Суд вважає, що складання графіку платежів таким чином, що навіть спеціаліст у галузі банківської справи не може вирахувати суму реальної процентної ставки та абсолютного значення подорожчання кредиту є порушенням Постанови НБУ №168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

На підставі викладеного, суд вважає доведеним факт обману збоку АКІБ «УкрСіббанк», який полягає у повідомленні відомостей, які не відповідають дійсності, видачі суми кредиту у меншому розмірі, ніж встановлено договором за рахунок нібито курсових коливань від продажу валют, безпідставного стягнення комісії, замовчувавання обставин, щодо мають істотне значення –дійсної сукупної вартості кредиту, тому знаходить зустрічний позов в частині визнання Договору про надання споживчого кредиту недійсним та укладених щодо нього додаткових угод таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 236 Цивільного кодексу України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до приписів частини 2 статті 548 Цивільного кодексу України недійсне зобов’язання не підлягає забезпеченню. Недійсність основного зобов’язання (вимоги) спричиняє недійсність правочинів, щодо його забезпечення, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

З таких обставин підлягають задоволенню вимоги позивача щодо визнання недійсним договору іпотеки від 09.11.2007р., засвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3, визнання недійсним договору поруки №П/11248925000 від 09.11.2007р укладений з ОСОБА_2, зобов’язання приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 виключити з реєстру іпотек та заборон запис про заборону відчуження майна.

Позовні вимоги позивача про припинення взаємних прав та обов’язків сторін за Договором №11248925000, укладеним 09.11.2007 року між ОСОБА_1 та ПАТ «УкрСиббанк»не підлягають задоволенню, оскільки на відповідно до абз.3 п.5 Постанови Пленуму ВСУ України від 06.11.2009р. №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»встановлено, що «вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги в разі нікчемності правочину та наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги».

Обставини, що викладені у позову про заподіяння моральної шкоди ОСОБА_1 з боку ПАТ «УкрСиббанк»належним чином доведені не були, у судовому засіданні підтвердження не знайшли, тому задоволенню не підлягають.

Суд вважає правильним відмовити у задоволенні зустрічного позову ПАТ «УкрСиббанк», виходячи з наступного.

Відповідно до оригіналів квитанцій, що залучені до матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 починаючи з дати укладання кредитного договору № 11248925000 від 09.11.2007 р. щомісяця перераховував на користь банку у погашення кредитних зобов’язань грошові кошти. Загальна сума коштів, що була перерахована складає: 27 796,40 шв.франків, 34 995 дол США та 179 504,88 грн. На дату звернення до суду заборгованості за кредитом позивач не мав, тому не є обґрунтованим твердження відповідача про намагання ОСОБА_1 ухилитися від виконання зобов’язань шляхом звернення до суду.

Заборгованість за кредитом утворилася у позивача вже у період перебування справи у суді. Відповідач у зустрічній позовній заяві вказує на те, що станом на 11.06.2010р. загальна сума простроченої заборгованості за кредитним договором, що підлягає поверненню, складає 8 896, 81 шв. франків, з яких 6 244, 48 шв. франків –прострочення заборгованість за кредитом; 2 652, 33 шв. франків –прострочена заборгованість за відсотками. Загальна сума нарахованої пені складає 145, 88 шв. франків, з яких 121,81 шв. франків –пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, 24,07 шв. франків –пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по відсоткам.

Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму ВСУ України від 06.11.2009р. №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» судам необхідно враховувати, що виконання чи не виконання сторонами зобов’язань, які виникли з правочину, має значення лише для визначення наслідків його недійсності, а не для визначення правочину недійсним. У разі якщо правочин ще не виконаний, він є таким, що не створює жодних юридичних наслідків (ч.1 ст.216 ЦК).

Статтею 22 ЦК України надає визначення тих збитків, на відшкодування яких має право особа, право якої порушено, а саме: якщо особа, яка порушила право, одержала у зв’язку з цим доходи, то розмір збитків, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

Згідно зі ст. 4 Законом України «Про оподаткування прибутку»№334/94-ВР до складу валових доходів фінансової установи входять комісії, пені, відсотки по виданих кредитах, курсові різниці, отримані у зв’язку із купівлею-продажем іноземної валюти.

Отже, доходами відповідача, які він отримав у зв’язку з порушенням норм права є:

- комісія у розмірі 29 329,98 грн

- курсові різниці,отримані відповідачем внаслідок фіктивного продажу іноземної валюти, у розмірі 49 757,90 грн

Відсотки, отримані за кредитним договором становлять 499 141, 61 грн., що містяться у розрахунку відповідача та підтверджені квитанціями позивача, які додано до матеріалів справи, за курсом НБУ на дату зарахування кожного платежу, який вказано у виписках по рахункам позивача .

Отже, згідно ст. 230 ЦК України розмір збитків, який повинен відшкодувати відповідач, як особа яка застосувала обман дорівнює:(29 329,98 грн. + 49 757,90 грн. + 499 141,61 грн.)х2=1 156 458,98 грн.

У відповідності до ст.216 ЦК у разі недійсності кожна із сторін зобов’язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину. Також, у відповідності п.2 ст.216 ЦК України якщо у зв’язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні, або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

У справі проведено заміну відповідача: притягнуто замість Публічного акціонерного товариства «УкрСіббанк» його правонаступника Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», оскільки у зв’язку з укладанням 08 грудня 2011 року мід АТ «УкрСіббанк»і АТ «Дельта банк»договору купівлі –продажу прав вимог за кредитами від 08.12.2011 року за зобов’язаннями, яке виникло на підставі Договору про надання споживчого кредиту № 11248925000 від 09.11.2007 року та заміною кредитора у зобов’язанні.

Застосування судом реституції, яка є наслідком недійсності правочину, та з урахуванням норм ст. 230 ЦК України, щодо недійсності правочину вчиненого під впливом обману, поверненню підлягає:

стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк», –1 424 072,60 грн., які позивач отримав від відповідача згідно квитанцій №27 від 09.11.2007р. та №27 від 22.11.2007 р.

стягнення з ПАТ «Дельта Банк», на користь ОСОБА_1 –1 156 458,98 грн, що є подвійним розміром завданих збитків, та підлягає поверненню сума погашення позивачем основного тіла кредиту, а саме 47 470,26 грн ( відповідно до квитанцій, які додані до матеріалів справи).

Щодо проведення взаємозаліку, позовні вимоги задоволенню не підлягають, як безпідставні.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з ПАТ «Дельта Банк» підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати у сумі 12 972 грн., які складаються з витрат, понесених на оплату судово –економічної експертизи у розмірі 4935,00 грн. та на правову допомогу у розмірі 8000 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 10,11, 60, 212, 214-215 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Публічного Акціонерного Товариства „УкрСиббанк”, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», треті особи ОСОБА_2, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Визнати недійсним договір про надання споживчого кредиту №11248925000 від 09.11.2007р., додаткову угоду №1 від 09.11.2007р., додаткову угоду б/н від 09.12.2008р., додаткову угоду №1 від 16.02.2009р., що укладені між АТ «УкрСиббанк»та ОСОБА_1.

Застосувати до сторін наслідки недійсності правочину:

- визнати недійсним договір іпотеки від 09.11.2007р., укладений між АТ «УкрСиббанк»та ОСОБА_1, реєстрацій №10900, засвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3; договор поруки №П/11248925000 від 09.11.2007р укладений з ОСОБА_2;

- зобов’язати приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 виключити з Реєстру іпотек та заборон відчуження запис про іпотеку та заборону відчуження предмету іпотеки, а саме – житловий будинок з надвірними будівлями та земельну ділянку площею 0,100 га за адресою : АДРЕСА_1, які належать ОСОБА_1, які були передані у іпотеку за іпотечним договором від 09.11.2007 року, укладеним між ПАТ «УкрСиббанк»та ОСОБА_1 за реєстраційним № 10901.

Застосувати до сторін наслідки недійсності правочину - реституцію, за якою

- стягнути з ОСОБА_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» 1 424 072,60 грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на користь ОСОБА_1 1 203 929, 24 грн,

Стягнути з ПАТ «УкрСиббанк»на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 12 972 грн.

В задоволенні позову ОСОБА_1 в іншій частині відмовити.

У задоволені зустрічної позовної заяви Публічного Акціонерного Товариства „УкрСиббанк”, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення солідарно заборгованості за кредитним договором №11248925000 від 09.11.2007р. в сумі 322 267 швейцарських франків в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ станом на дату постановлення рішення суду на користь ПАТ «УкрСиббанк», стягнення державного мита у 1700 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду у сумі 120 грн. відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти з дня проголошення. Особи, які брали участі у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга подається апеляційному суду Харківської області через Червоно заводський районний суд м. Харкова.

Суддя І.М.Шелест

http://reyestr.court.gov.ua/Review/21694127

[Йивгеней]

Відповідно до висновку судово-економічної експертизи №3989 від 31.08.2011р. «в межах наданих на дослідження документів, встановити яку саме операцію по банківських рахунках ОСОБА_1 у АТ «УкрСиббанк», зарахування валюти у сумі 328 710 шв. франків чи зняття готівки у національній валюті у сумі 1 424 072, 50 грн. вважати за фактичне отримання Позичальником кредиту не надається за можливе».(а.с. 24-39 том 2).

Интересно было бы почитать.

[НБ Украины]

Відповідно до висновку судово-економічної експертизи №3989 від 31.08.2011р. «в межах наданих на дослідження документів, встановити яку саме операцію по банківських рахунках ОСОБА_1 у АТ «УкрСиббанк», зарахування валюти у сумі 328 710 шв. франків чи зняття готівки у національній валюті у сумі 1 424 072, 50 грн. вважати за фактичне отримання Позичальником кредиту не надається за можливе».(а.с. 24-39 том 2).

Интересно было бы почитать.

Справа № 2-458/11

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2011 року Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі: головуючого судді –Шелест І.М.

За участю секретаря – Штода А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", третя особа ОСОБА_2 про визнання договорів недійсними та за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк"до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення суми

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в обгрунтування якого зазначив, що 09.11.2007 року між АТ "УкрСіббанк, та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11248925000, в забезпечення якого було укладено Іпотечний договір та договір поруки. Позивач вважає, що кредитний договір укладено внаслідок омани з боку відповідача, з порушенням норм діючого законодавства, що банк на момент укладання договору не мав право на здійснення операцій з іноземною валютою, уклавши договір про надання споживчого кредиту у швейцарських франках, банк не мав наміру виконувати договір належним чином, сума виданого кредиту не відповідає умовам укладеного ним договору, деякі положення кредитного договору суперечать вимогам ЗУ "Про захист прав споживачів"тому просив суд визнати недійсним Договір про надання споживчого кредиту № 11248925000 від 9.11.2007 та всі додаткові угоди до нього, укладені між ним та ПАТ "УкрСиббанк", визнати недійсним договір іпотеки від 09.11.2007 р., посвідчений приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_3, визнати недійсним договір поруки № П/112489250000 від 09.11.2007 року, укладений між ПАТ "УкрСиббанк"та ОСОБА_2, зобов'язати відповідача прийняти від ОСОБА_1 грошову суму у розмірі 920406,63 грн.з розстрочкою платежів на 72 місяці, за таких умов, що місячний платіж буде складатиме 12783,43 грн., зобов'язати приватного нотаріуса ХМНО ОСОБА_3 виключити з реєстру іпотек та заборон запис № 10901 від 09.11.2007 про заборону відчуження житлового будинку з надвірними будівлями по вул. Немишлянській, 65. В подальшому позивач свої вимоги уточнив і просив суд визнати також недійсним договір банківського рахунку № 878-283Ф від 08.11.2007 року.

Представник відповідача ПАТ "УкрСиббанк", який є правонаступником АКІБ "УкрСиббанк", позовні вимоги не визнав, звернувся до суду із зустрічним позовом, в якому просив стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за Кредитним договором № 11248925000 від 09.11.2007 року в сумі 322267,00 шв. Франків в гривневому еквіваленті за офіційним обмінним курсом НБУ станом на дату постановлення судового рішення, ат також понесені банком судові витрати.

Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 у судовому засіданні зустрічні вимоги не визнала, зазначила, що сума виданого кредиту не відповідає умовам укладеного сторонами у справі договору, повернення кредиту здійснювалось за графіком, який, розрахований з „помилками" на користь банку. Послуги банку у вигляді процентів, у відповідності до графіку, є завищеними, не співпадають з умовами договору. Позивав вважає, що банком не враховано всі внесені ним суми на погашення кредиту, графік № 1 до Договору споживчого кредиту від 09.11.2007 року не відповідає вимогам методики, затвердженої ПАТ "УкрСиббанк" для розрахунків графіку погашення кредитів ануїтетними платежами, банком невірно проведено його борг перед банком складає суму, еквіваленту 920 406 грн., проте банк ставить питання про стягнення на його користь 2 228 827 грн. При співставленні зустрічних позовних вимог, на думку представника позивача, вбачається що різниця між визнаним позивачем боргом та сумою, на якій наполягає банк становить 1 308 421 грн., про що надав свій розрахунок заборгованості за кредитним договором.

У судовому засіданні представник позивача заявив клопотання про призначення і проведення у справі судової бухгалтерської експертизи, зазначив, що позивач за первісним позовом з розрахунком доданим до зустрічного позову не погоджується, вважає його упередженим, не обґрунтованим первинними документами, таким, що навіть містить математичні помилки, надав до суду власний розрахунок фактичного погашення кредиту.

Представник позивача вважає, що позиції сторін обґрунтовані розрахунками, які виконані штучно, на власний розсуд сторін, але, при цьому розрахунки повинні спиратися на вимоги законодавства, на вимоги укладеного договору про надання споживчого кредиту № 1124892500 від 09.11.2007 року, на первинні банківські документи, що підтверджують як суму виданого кредиту, так і суму виконаних зобов'язань і на підтвердження своїх позовних вимог та обґрунтування заперечень на зустрічний позов просив задовольнити його клопотання про призначення у справі зазначеної експертизи.

Представник ПАТ "УкрСиббанк"проти заявленого клопотання заперечував.

Суд, виходячи з того, що у розрахунку, наданому представником ПАТ "УкрСиббанк"(а.с. 80 –82) не містяться дані про всі, внесені позивачем ОСОБА_1 платежі, визначена у розрахунку заборгованості процентна ставка, на думку відповідачів за зустрічним позовом, не відповідає умовам Договору про надання споживчого кредиту №11248925000 від 09.11.2007р та Додаткової угоди до нього № 1 від 09.11.2007 року (а.с. 83-87, 92), що станом на 16.02.2009 року залишок за Договором про надання споживчого кредиту №11248925000 від 09.11.2007р. складав 283 015, 98 шв. франків (у відповідності до Графіку стр. 16 стовбець 2 (а.с. 88-91), а після укладання Додаткової Угоди № 1 від 16.02.2009 року (а.с. 94) до нового Графіку № 2 як початкова сума боргу перенесена сума 319 555,11 шв. франків (а.с. 85-98, 99-101), що на 36 536,29 шв. франків більше, що методика розрахунків графіку погашення платежів кредитів ануїтетними платежами, на думку відповідачів за зустрічним позовом, не відповідає вимогам діючого законодавства, а вирішення зазначених та інших питань, які потребують спеціальних знань в області банківської справи, має суттєве значення, суд вважає правильним заявлене клопотання про призначення у справі судової бухгалтерської експертизи задовольнити.

На період проведення експертизи суд вважає правильним провадження у справі зупинити.

На підставі вищевикладеного, керуючись п. 5 ч. 1 ст. 202, п. 2 ч. 1 ст. 203, ст.143 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Призначити у справі і судову – бухгалтерську експертизу, проведення якої доручити експертам Харківського науково - дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса.

На вирішення експертизи поставити питання:

1. Чи відповідає графік №1 до Договору про надання споживчого кредиту №11248925000 від 09.11.2007р., який укладено між ОСОБА_1 та ПАТ "УкрСіббанк"(правонаступник АКІБ "УкрСіббанк") вимогам діючого у банківській сфері законодавства, якщо ні, то якім саме вимогам не відповідає?

2. Чи відповідає графік №1 до Договору про надання споживчого кредиту №11248925000 від 09.11.2007р. вимогам Договору про надання споживчого кредиту №11248925000 від 09.11.2007р. та Додаткової угоди до нього № 1 від 09.11.2007 року (а.с. 83-87, 92)

3. Чи відповідає встановлена у ПАТ „УкрСиббанк" методика розрахунків графіку погашення платежів кредитів ануїтетними платежами вимогам діючого законодавства.

4. Яка фактична сума кредиту була видана ОСОБА_1 за Договором про надання споживчого кредиту №11248925000 від 09.11.2007р відповідно до первинних документів.

5. В якому розмірі повинна була сплачена комісія за видачу кредиту з боку ОСОБА_1 у відповідності до умов Договору про надання споживчого кредиту №11248925000 від 09.11.2007р. та Договору №878-283Ф (поточний рахунок фізичної особи - резидента) від 08 листопада 2007р.?

6. Чи відповідає умовам Договору про надання споживчого кредиту №11248925000 від 09.11.2007р та Додаткової угоди до нього № 1 від 09.11.2007 року і чи підтверджується первинними документами та умовами Довідка-розрахунок заборгованості за кредитом ОСОБА_1, що додана до зустрічної позовної заяви ПАТ „УкрСиббанк"?

7. Як сума боргу за кредитним договором існувала на 16.02.2009 року?

8. Яка сума у зв'язку з неналежним виконанням умов Договору підлягає стягненню солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 станом на 11.06.2010 року?

Попередити експертів про кримінальну відповідальність за ст.ст. 364, 365 КК України.

В розпорядження експертів надати матеріали цивільної справи № 2-458/11 та оригінали квитанцій про перерахування грошових коштів ОСОБА_1 на користь ПАТ „УкрСиббанк" на 54 аркушах.

Зобов'язати ПАТ УкрСиббанк"надати суду для проведення експертизи затверджену належним чином методику розрахунку графіків виконання кредитних зобов'язань за ануїтетною схемою погашення платежів.

Оплату витрат на проведення експертизи покласти на позивача ОСОБА_1.

Попередити сторони, що в разі несплати витрат на проведення ексепртизи справу буде розглянуто на підставі наявних у справі доказів.

На час проведення ексепртизи провадження у справі зупинити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду в частині зупинення провадження у справі подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. Особи, які брали участі у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення ухвали, можуть подати апеляційну скаргу протягом п'яти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Апеляційна скарга подається апеляційному суду Харківської області через Червоно заводський районний суд м. Харкова.

Суддя І.М.Шелест

http://reyestr.court.gov.ua/Review/21631833

　

Справа № 2-458\11

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.09.2011 року м. Харків

Червонозаводський районний суд м.Харкова у складі головуючого судді Шелест І.М., за участю секретаря Штода А.В., розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Укрсиббанк", третя особа-ОСОБА_3 про визнання договорів недійсними та за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсиббанк"до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення суми.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в обгрунтування якого зазначив, що 09.11.2007 року між АТ "УкрСіббанк, та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11248925000, в забезпечення якого було укладено Іпотечний договір та договір поруки. Позивач вважає, що кредитний договір укладено внаслідок омани з боку відповідача, з порушенням норм діючого законодавства, що банк на момент укладання договору не мав право на здійснення операцій з іноземною валютою, уклавши договір про надання споживчого кредиту у швейцарських франках, банк не мав наміру виконувати договір належним чином, сума виданого кредиту не відповідає умовам укладеного ним договору, деякі положення кредитного договору суперечать вимогам ЗУ "Про захист прав споживачів"тому просив суд визнати недійсним Договір про надання споживчого кредиту № 11248925000 від 9.11.2007 та всі додаткові угоди до нього, укладені між ним та ПАТ "УкрСиббанк", визнати недійсним договір іпотеки від 09.11.2007 р., посвідчений приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_4, визнати недійсним договір поруки № П/112489250000 від 09.11.2007 року, укладений між ПАТ "УкрСиббанк"та ОСОБА_3, зобов'язати відповідача прийняти від ОСОБА_1 грошову суму у розмірі 920406,63 грн.з розстрочкою платежів на 72 місяці, за таких умов, що місячний платіж буде складатиме 12783,43 грн., зобов'язати приватного нотаріуса ХМНО ОСОБА_4 виключити з реєстру іпотек та заборон запис № 10901 від 09.11.2007 про заборону відчуження житлового будинку з надвірними будівлями по вул. Немишлянській, 65. В подальшому позивач свої вимоги уточнив і просив суд визнати також недійсним договір банківського рахунку № 878-283Ф від 08.11.2007 року.

Представник відповідача ПАТ "УкрСиббанк", який є правонаступником АКІБ "УкрСиббанк", звернувся до суду із зустрічним позовом, в якому просив стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 заборгованість за Кредитним договором № 11248925000 від 09.11.2007 року в сумі 322267,00 шв. франків в гривневому еквіваленті за офіційним обмінним курсом НБУ станом на дату постановлення судового рішення, а також понесені банком судові витрати.

25 лютого 2011 року ухвалою суду провадження по справі було зупинено до закінчення проведення судово-бухгалтерської експертизи, провадження якої доручено експертам Харківського науково-дослідному інституту судових експертиз ім. засл. проф. Бокаріуса.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 ЦПК України суд розглядає справу за відсутності сторін на підставі наявних в ній доказів та без фіксування судового процесу звукозаписувальними технічними засобами.

В теперішній час на адресу суду надійшов висновок експертизи № 3989 від 31.08.2011 року.

Виходячи з вищенаведеного, керуючись ст. 204 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Укрсиббанк", третя особа-ОСОБА_3 про визнання договорів недійсними та за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсиббанк"до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення суми-відновити.

Розгляд справи призначити на 10 жовтня 2011 року о 11годині 00 хвилин.

Викликати у судове засідання сторони.

Ухвала остаточна.

Суддя І.М. Шелест

http://reyestr.court.gov.ua/Review/21668809

З тексту рішення від 17.01.12:"...Відсотки, отримані за кредитним договором становлять 499 141, 61 грн., що містяться у розрахунку відповідача та підтверджені квитанціями позивача, які додано до матеріалів справи, за курсом НБУ на дату зарахування кожного платежу, який вказано у виписках по рахункам позивача."

По яким рахункам? Поточним? Чому за курсом НБУ на дату зарахування?

Якщо договір про надання споживчого кредиту № 11248925000 від 09.11.2007 не був виконаний, що ОСОБА_1 могла ще зробити з оригіналами квитанцій про перерахування грошових коштів на користь ПАТ „УкрСиббанк" на 54 аркушах?

Можливо, грошові кошти (27 796,40 шв.франків, 34 995 дол США та 179 504,88 грн) ОСОБИ_1 були банківськими вкладами: частина перша статті 1061 або частина друга статті 1070 Цивільного кодексу України?

Дополнительно:

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&view=findpost&p=34282 сообщение #210 9.6.2011 12:26

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/11956497

Вы получили кредит швейцарскими франками или не получили? - Не получал.

Вы кредитор или должник банка по кредитному договору (франки)? - Кредитор.

Вы соучастник или потерпевший в преступных деяниях неустановленных лиц банка по отмыванию доходов, полученных преступным путем? - Потерпевший.

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&view=findpost&p=45582 сообщение #2318 27.1.2012 9:52

　

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.11.2011Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого –судді Літвінової І.А.

секретар судового засідання –Ганєв А.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль”в особі Одеської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль”про стягнення неустойки за прострочення виконання договірних зобов’язань,

…

Для зменшення розміру неустойки суд також не передбачає підстав оскільки він не перевищує розміру збитків та за результатами розгляду справи не встановлені інші обставини, які мають істотне значення. Крім того, відповідач не заявляв таких вимог, взагалі заперечуючи право позивача на стягнення пені.

Керуючись ст.ст. 1, 3, 10, 11, 57, 60, 88, 169, 208, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 253, 525, 530, 546, 549, 599, 611, 625, 1066, 1068, 1069 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Уточнені позовні вимоги ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль”в особі Одеської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль”про стягнення неустойки за прострочення виконання договірних зобов’язань задовольнити частково.

Стягнути з “Райффайзен Банк Аваль”в особі Одеської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль”(65000, м. Одеса, вул. Садова, 10, МФО 328351, Код ЄДРПОУ 23876031, р/р 2909949) на користь ОСОБА_4, ідентифікаційний код НОМЕР_1 пеню за прострочення виконання зобов’язання за Договором про відкриття та ведення рахунку до запитання від 21.04.2006 року у розмірі 199 165 (сто дев’яносто дев’ять тисяч сто шістдесят п’ять) гривень 71 копійок.

Іншу частину позовних вимог залишити без задоволення.

…

http://reyestr.court.gov.ua/Review/21213339

[chegevar]

Послушайте уважаемый НБ откуда у Вас эти материалы из дела?

Это МОЕ решение!!! Выстраданное втечение 2-х лет и саморучно написанное.

Я могла бы дать ознакомиться с заключением экспертизы, но не терплю наглецов.

А прежде чем ерничать по поводу - "Вы потерпелый или нет" сходите хоть раз на заседание суда с банком. Сразу видно Вы там не были.

[alexburko]

Послушайте уважаемый НБ откуда у Вас эти материалы из дела?

Это МОЕ решение!!! Выстраданное втечение 2-х лет и саморучно написанное.

Я могла бы дать ознакомиться с заключением экспертизы, но не терплю наглецов.

А прежде чем ерничать по поводу - "Вы потерпелый или нет" сходите хоть раз на заседание суда с банком. Сразу видно Вы там не были.

Вы, наверное, не совсем все правильно поняли... Здесь наглецов нет, скорее наоборот...

Под каждой приведенной Ухвалой, - ссылка на Реестр судебных решений, следовательно, материалы дела, - оттуда.

НБ Украины дает наводящие вопросы (за что ему большое спасибо), для возможности разобраться в происходящем.

Если у Вас есть чем, - поделитесь, мы ж общее дело делаем, зачтется...

[Йивгеней]

Судя по реестру - все дело в свободном доступе в интернете, и если человек его нашел - и привел нам как пример - честь ему и хвала.

А Вам ещё больше честь и хвала, что получили его. Но грубить - я думаю это не наш метод.

[Динаа Львовна]

могли бы заключение экспертизы выслать?

[AlexKharkov]

Прошу выслать скан экспертизы. Или хотя бы пообщаться по телефону.

Мой номер и мейл в Ваших личных сообщениях .

[AntonZ17]

Прошу автора темы сообщить о результатах апелляции после рассмотрения дела.

[AntonZ17]

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

________________________________________________________________________________

___________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2012 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого-судді: Гальянової І.Г.

суддів: Бородіна М.М.

Міненкової Н.О.

при секретарі: Сватенко А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на рішення Червонозаводського районного суду міста Харкова від 17 лютого 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до акціонерного товариства «УкрСиббанк», треті особи ,що не заявляють самостійних вимог : ОСОБА_3, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання договору про надання споживчого кредиту , договору іпотеки та договору поруки недійсними, за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 третя особа у справі : акціонерне товариство «УкрСиббанк »про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИЛА :

09 квітня 2010 року позивач ОСОБА_2 звернувся у суд з позовом, просив суд визнати недійсним договір про надання споживчого кредиту №11248925000 від 09.11.2007 р. та всі додаткові угоди, що укладені сторонами до нього, визнати недійсним договір іпотеки від 09.11.2007р., визнати недійсним договір поруки №П/11248925000 від 09.11.2007 р укладений з ОСОБА_3. Зобов»язати відповідача прийняти від нього грошову суму в розмірі 920 406, 63 грн. з розстрочкою платежів на 72 місяця за умови ,що місячний платіж буде складати 12783, 43 грн.. Зобов'язати приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 виключити з реєстру іпотек та заборон запис №10901 від 09.11.2007р. про заборону відчуження майна: житлового будинку з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки, площею 0,1000 га.

Як на підставу визнання недійсним укладеного між ним та відповідачем зазначеного вище кредитного договору позивач зазначав на його невідповідність вимогам ст. 203 ЦК України. При цьому позивач зазначав, що окремі його умови містять елементи примусу, а саме п.4,8 умов зазначеного договору так як під загрозою дострокового повернення кредиту відповідач зобов»язував його в рекомендованій ним страховій компанії, де він є одним із засновників, застрахувати предмет застави, а п.4.12 умов договору зобов»язував його у строк до 16.04.2008 року розмістити у відповідача депозитний рахунок на суму не менше 20 000 доларрів США, що на думку позивача суперечить вимогам п.6 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів». Позивач також зазначав,що вказаний договір не був спрямований на реальне настання правових наслідків, оскільки був укладений у

швейцарських франках , що суперечить на думку позивача вимонам ст.35 Закону України «Про національний банк України», а фактично був виданий у гривневому еквіваленті.

Як на підставу визнання недійсними зазначених вище договорів поруки та іпотеки позивач зазначав на те, що визнання недійсним кредитного договору, у відповідності до вимог ч.2 ст. 548 ЦК України, тягне недійсність правочинів,щодо його забезпечення.

( т.1 а.с.2-6).

16 листопада 2010 року позивач доповнив позовні вимоги та просив визнати недійсним Договір банківського рахунку № 878-283Ф від 08 листопада 2007 року та всі додаткові угоди, що укладені сторонами до нього.

Підствою визнання вказаного правочину недійсним позивач зазначав на недодержання в момент вчинення зазначеного правочину частин 1-6 чт. 203 ЦК України при цьому зазначмв,що окремі умови оспорюваного Договору містять елементи примусу,що заборонено п.6 ст. 19 Закону Закону України «Про захист прав споживачів »( т.1 а.с.285-287).

Ухвалою суду першої інстанції від 16.11.2010 року,занесеної до журналу судового засідання , суд приняв дло розгляду вказану уточнену ну позовну заяву позивача (т.1 а.с.288).

В запереченнях на уточнену позовну заяву міститься заява АТ «УкрСиббанку»про застосування строку позовної давності до доповнених вказаних позовних вимог позивача ( т.1 а.с.295-296).

В період розгляду судом справи по суті , 05.12.2011 року позивач уточнивши позовні вимоги, змінив підстви позову та як на підству недійсності правочину посилався на введення його відповідачем в оману та просив визнати недійсним договір про надання споживчого кредиту №11248925000 від 09.11.2007 р. та всі додаткові угоди, що укладені сторонами до нього, визнати недійсним договір іпотеки від 09.11.2007р., визнати недійсним договір поруки №П/11248925000 від 09.11.2007 р укладений з ОСОБА_3. та всі додаткові угоди, що укладені сторонами до нього, припинити взаємні права та обов'язки сторін за Договором №11248925000, укладеним 09.11.2007 року між ОСОБА_2 та ПАТ «УкрСиббанк», стягнути з ПАТ «УкрСиббанк»на його користь подвійну суму завданих збитків, а сааме: 1156460,06 грн відповідно до наданого ним розрахунку, стягнути з ПАТ «УкрСиббанк»на його користь моральну шкоду, розмір якої визначає у 15000,00 грн., а також витрати пов'язані з проведенням судово-економічної експертизи, у сумі 4935,00 грн., витрати пов'язані з надання йому правової допомоги у сумі 8000,00 грн., зобов'язати відповідача провести взаємозаліки по зустрічних зобов'язаннях з позивачем. Зобов'язати приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 виключити з реєстру іпотек та заборон запис №10901 від 09.11.2007р. про заборону відчуження майна: житлового будинку з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки, площею 0,1000 га.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що ПАТ «УкрСиббанк»навмисно ввів його в оману при прийнятті рішення про отримання кредиту та під час підписання кредитного Договору №11248925000 від 09.11.2007року. При укладанні кредитного договору Не надав інформації про реальну процентну ставку та суму абсолютного значення подорожчання кредиту, хоча ці покажчики згідно Постанови НБУ №168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту»є істотними умовами кредитного договору.

Позивач зазначає, що до укладання та під час підписання кредитного договору він не мав достовірної та повної інформації про істотні умови кредитування про сукупну вартість кредиту .

Позивач також зазначає, що відповідач вніс оманну інформацію у графік погашення платежів до кредитного договору про залишки за кредитом кожного платіжного періоду у результаті чого він повинен сплатити значно більшу суму, ніж це зазначено у тексті самого договору; навмисно ввів його в оману про необхідність сплати комісії у розмірі 29 329,98 грн., чим порушив Постанову НБУ №168, положення ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів»та положення ст.203 Цивільного Кодексу України.

Як на підству своїх вимог позивач також зазначає, що введення його в оману виявилося у тому, що згідно п.п.1.1 та 1.5 Договору №11248925000 ПАТ «УкрСиббанк»зобов'язався надати кредит у сумі 328 710,00 швейцарських франків, яка дорівнювала еквіваленту 1466498,00 грн. за курсом НБУ на день укладання Договору, шляхом зарахування на поточний рахунок позичальника НОМЕР_1, який було відкрито на його ім'я у швейцарських франках. Згідно договору 878-283Ф вказаний рахунок не є мультивалютним. Відповідно до виписки банку по рахунку НОМЕР_1 за 09.11.2007 року на цей рахунок було перераховано кредит у сумі 1466498,00 грн., але за квитанцією №27 від 09.11.2007 року готівкою було видано кредит з поточного рахунку НОМЕР_1 в іншому розмірі - у сумі 1 416 740,10 грн.

Позивач також посилається на те, що у процесі виконання своїх зобов'язань банк ввів його в оману щодо продажу 328 710,00 шв.франків на Міжбанковському Валютному Ринку (далі МВР) України, в результаті чого він недоотримав кредитних коштів у сумі 49757,90 грн., однак відповідно до листа НБУ №06-042/9048 від 16.09.2010 року ПАТ «УкрСиббанк»09.11.2007 року не виходив на торги МВРУ з вищезазначеною сумою шв.франків, а також вважає, що зазначеними діями, банк оманним шляхом заволодів так званими курсовими різницями у розмірі 49 757,90 грн., чим завдав йому збитків на цю суму. Як на підставу недійсності вказаних вище договорів поруки та іпотеки , позивач , посилаючись на ч.2 ст. 548 ЦК України, зазначає на те ,що недійсність основного зобов»язання спричиняє недійсність правочинів щодо його забезпечення.( т.2 а.с.95-99).

Ухвалою суду першої інстанції від 05 грудня 2011 року, вказаний позов був судом прийнятий до розгляду ( т.2 а.с.103 ).

В судовому засіданні суду першої інстанції представник позивача підтримала уточнені позовні вимоги з зазначених підстав.

Ухвалою суду першої інстанції від 16.01.2012 року,занесеної до журналу судового засідання до участі у справі в якості правонаступника ПАТ «УкрСиббанк»було залучено ПАТ «ДельтаБанк», а ПАТ «УкрСиббанк»- в якості третьої особи у справі ( т.2 а.с. 186-187)

Відповідач AT „УкрСиббанк", який є правонаступником АКІБ «УкрСиббанк»позовні вимоги не визнав14.06.2010 року звернувся у суд із зустрічним позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3, в якому просив суд стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором №11248925000 від 09.11.2007р. в сумі 322 267 швейцарських франків в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ станом на дату ухвалення рішення суду, та понесені ним судові витрати: судовий збір у розмірі 1700 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду - 120 грн.

Свої зустрічні вимоги обґрунтовує тим, що 09.11.2007 р. між AT «УкрСиббанк»та ОСОБА_2 було укладено договір про надання споживчого кредиту №11248925000, згідно з яким Банк надав йому кредит у сумі 328 710 швейцарських франків. Вказані грошові кошти було надано строком до 08.11.2024 року, зі сплатою відсотків за

користування кредитом у розмірі 9,49 % річних. Позичальник зобов'язався, щомісячно сплачувати кредит та відсотки шляхом сплати ануїтетних платежів у розмірі 3 255 швейцарських франків 09 числа кожного календарного місяця. Відповідно до умов додаткової угоди №1 від 16.02.2009р. було змінено схему погашення кредиту, метод нарахування процентів і кінцевий термін повернення кредиту на 06.11.2026р.

Позивач за зустрічним позовом зазначає, що у зв'язку із неналежним виконанням умов договору, станом на 11.06.2010р. загальна сума простроченої заборгованості за кредитним договором, що підлягає поверненню, складає 8 896, 81 швейцарських франків, з яких: 6 244, 48 швейцарських франків - прострочення заборгованість за кредитом; 2 652, 33 швейцарських.франків - прострочена заборгованість за відсотками. Загальна сума нарахованої пені складає 145, 88 швейцарських франків, з яких 121,81 швейцарських франків - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, 24,07 швейцарських франків - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по відсоткам.

Станом на 11.06.2010р. частина кредиту, що залишилася до виплати, становить 313 224, 31 швейцарських франків, які ОСОБА_2 до теперішнього часу не повернув.

АТ «УкрСиббанк»також зазначав, що у забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором було укладено договір поруки №П/11248925000 від 09.11.2007р та додаткову угоду від 16.02.2009р. з ОСОБА_3, яка згідно з п. 1.3. договору поруки, зобов'язалася відповідати перед банком в тому ж обсязі, що і позичальник та пунктом 1.4 договору поруки встановлена солідарна відповідальність ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Посилаючись на вказані обставини, просив стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на його користь заборгованість у сумі 322 267 швейцарських франків.

У судовому засіданні представник АКІБ «УкрСиббанк»проти позову ОСОБА_2 заперечувала. Свої заперечення обгрнутовувала тим, що банк отримав комісію за отримання кредиту у розмірі 29329,98грн. законно, відповідно до умов договору №878-283ф від 09.11.2007р. про відкриття поточного рахунку НОМЕР_1 у швейцарських франках за тарифом «Базовий» та вважає, що підстави для визнання вказаних провачинів недійсними, відсутні . Як на підставу заперечень також посилалась на те, що на підставі п.2 ст.604 ЦК України після підписання додаткової угоди №1 від 16.02.2009 року, зобов'язання між сторонами щодо «Графіку погашення платежів та визначення сукупної вартості кредиту», який було підписано 09.11.2007 року, припинилися.

Представник АТ «УкрСиббанк»також пояснила, що Банк свій обов'язок за кредитним договором виконав у повному обсязі, шляхом зарахування на поточний рахунок позивача обумовленої договором суми кредиту 328710,00 швейцарських франків, що підтверджується даними меморіального ордеру №0609292194, який оформлено належним чином. Вказані кредитні кошти позивач на власний розсуд вирішив обміняти на гривню, надавши відповідну заяву про продаж валюти.

Представник АТ «УкрСиббанк»зазначила, що Банк належним чином провів продаж безготівкової валюти у швейцарських франках у розмірі 328710,00 на МВР України 09.11.2007р. за заявою ОСОБА_2. Гривневий еквівалент від такого продажу було видано Позивачу за заявкою на отримання готівки №27 від 09.11.2007 року у сумі 1 416 740,10 грн. з рахунку НОМЕР_1.

Представник ПАТ «Дельта Банк»в судовому засіданні суду першої інстанції підтримав зустрічний позовм та не визнав уточнений позивачем позов .

Третя особа за позовом ОСОБА_2, відповідач за зустрічним позовом -ОСОБА_3 , в судовому засіданні суду першої інстанції позовні вимоги ОСОБА_2 підтримала, проти зустрічного позову заперечувала, пояснила суду що до укладання кредитного договору банк не повідомив її та ОСОБА_2 про утримання комісії у розмірі 2% від виданої суми, не повідомив про неможливість видачі грошів безпосередньо у валюті - швейцарських франках та про необхідність здійснення валюто- обмінної операції, у результаті чого при підписанні договору купівлі - продажу домоволодіння їм не вистачило грошових коштів у сумі 80 000 грн. щоб розрахуватися з продавцем будинку.

ОСОБА_2 також пояснила, що лише після укладання договору вона та чоловік дізналися про необхідність розміщення депозиту у сумі 20 тисяч доларів США. Цю суму родина вимушена була позичати у сторонніх осіб під відсотки. В момент укладання кредитної угоди позивач та вона зрозуміли, що їх обібрали, але не мали будь-якої можливості відмовитися від угоди та змінити умови кредитування, оскільки внесли завдаток за будинок.

ОСОБА_3 також зазначила, що до16.02.2009року позивач виконував свої зобов'язання належним чином за графіком, не допускаючи будь-якого відхилення, але після підписання додаткової угоди №1 йому надали новий графік погашення платежів, до якого як вхідний залишок була внесена інша сума ніж та, що лишилася до сплати за попереднім договором, а саме: 319 552,11 швейцарських франків, замість 283 015,82 швейцарських франків. Додаткове збільшення складало 36 536,29 швейцарських франків, але це не було передбачено додатковою угодою, вважає, що проведений розрахунок заборгованості за кредитним договором не відповідає дійсності, не враховано всі внесені суми щодо погашення боргу.

ОСОБА_3 також пояснила, що вона та ОСОБА_2 неодноразово зверталися до AT «УкрСиббанк»з проханням роз'яснити графік та виправити помилку. У ході отримання інформації вони зрозуміли , що їх обманули не лише при укладанні кредитного договору, а й ще продовжували обманювати протягом всього часу, коли виконувались зобов'язання за кредитним договором.

Рішенням Червонозаводського районного суду міста Харкова від 17 лютого 2012 року, позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Суд визнав недійсним договір про надання споживчого кредиту №11248925000 від 09.11.2007р., додаткову угоду №1 від 09.11.2007р., додаткову угоду б/н від 09.12.2008р., додаткову угоду №1 від 16.02.2009р., що укладені між AT «УкрСиббанк»та ОСОБА_2

Суд застосував до сторін наслідки недійсності правочину та визнав недійсним договір іпотеки від 09.11.2007р., укладений між AT «УкрСиббанк»та ОСОБА_2, реєстрацій №10900, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5; договор поруки №П/11248925000 від 09.11.2007р укладений з ОСОБА_2; зобов'язав приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 виключити з Реєстру іпотек та заборон відчуження запис про іпотеку та заборону відчуження предмету іпотеки, а саме - житловий будинок з надвірними будівлями та земельну ділянку площею 0,1000 га за адресою : АДРЕСА_1, які належать ОСОБА_2, які були передані у іпотеку за іпотечним договором від 09.11.2007 року, укладеним між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 за реєстраційним № 10901.

Суд застосував до сторін наслідки недійсності правочину - реституцію, за якою стягнув з ОСОБА_2, на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»1 424 072,60 грн. та стягнув з Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»на користь ОСОБА_2 1 203 929, 24 грн..

Суд стягнув з ПАТ «УкрСиббанк»на користь ОСОБА_2 судові витрати у сумі 12 972 грн.

Суд відмовив ОСОБА_2 в задоволенні іншої частини позовних вимог .

Суд відмовив у задоволені зустрічної позовної заяви Публічного Акціонерного Товариства „УкрСиббанк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк»до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором №11248925000 від 09.11.2007р. в сумі 322 267 швейцарських франків в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ станом на дату постановления рішення суду та солідарне стягнення на користь ПАТ «УкрСиббанк»державного мита у 1700 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду у сумі 120 грн.

.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить змінити рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні його позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди та задовольнити ці вимоги в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує невідповідністю висновків суду обставинам справи та наявним у справі доказам та вважає.що довів як факт спричинення відповідачем такої шкоди. так і її розмір.

В апеляційній скарзі ПАТ «Дельта Банк», в особі свого представника,просить скасувати вказане рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог та задовольнити зустрічний позов АТ «УкрСиббанк»правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк» про солідарне стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованості за зазначеним вище кредитним договором.

Доводи апеляційної скарги обгрунтовує невідповідністю висновків суду обставинам справи та наявним у справі доказам а також тим, що суд дав невірну правову оцінку виниклим між сторонами правовідносинам, при цьому зазначає,що суд необґрунтовано взяв до уваги та дав перевагу як доказу висновку судової економічної експертизи, який на її думку містить лише вірогідні та суб»ктивні розмиті судження експерта та повністю проігнорував надані докази банком.

В запереченнях на апеляційну скаргу ПАТ «ДельтаБанк», ОСОБА_2посилаючись на законності і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в частині задоволення його позовних вимог, просить рішення в цій частині залишити без змін. а апеляційну скаргу-без задоволення.

В запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_2, ПАТ «Дельта Банк». в особі свого представника, посилаючись на законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в частині відмови ОСОБА_2 в задоволенні позову щодо відшкодування моральної шкоди, просить рішення і цій частині залишити без змін. а апеляційну скаргу -без задоволення.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб. які з»явились, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг та заперечень на апеляційні скарги, судова колегія приходить до висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_2 та часткове задоволення апеляційної скарги ПАТ «Дельта Банк», з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В даному ж випадку рішення суду першої інстанції, ухвалене по справі, не відповідає цим вимогам

Задовольняючи позов ОСОБА_2, суд першої інстанції, вважав доведеними твердження позивачки про те, що при укладанні зазначеного вище кредитного договору відповідач ввів позивача в оману, що за висновками суду полягає в повідомленні відповідачем відомостей, які не відповідають дійсності; у видачі суми кредиту у меншому розмірі, ніж встановлено договором за рахунок нібито курсових коливань,що мають істотне значення дійсної сукупної вартості кредиту та на підставі ст. 216 ЦК України стягнув з відповідача понесені позивачем збитки, а також визнав недійсними вказані вище договір іпотеки та поруки.

Проте, з такими висновками суду першої інстанції, колегія суддів погодитися не може, оскільки ці висновки суперечать матеріалам справи та не ґрунтуються на законі.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно до статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частина 2 статті 6 даного Кодексу передбачає, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.

Частиною 1 статті 628 ЦК України визнає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

В ч.1 ст. 230 ЦК України встановлено, що якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення ( частина перша ст. 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкоджати вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

В ч.1 ст. 229 ЦК України встановлено, що істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов»язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням.

Таким чином , за змістом ч.1 ст. 230, ч.1 ст. 229 ЦК України, правочин може бути визнано вчиненим пыд впливом обману у випадку навмисного, цілеспрямованого введення іншої сторони в оману стосовно фактів, які впливають на вчинення правочину. Ознакою оману умисел. Установлення у недобросовісної сторони умислу ввести в оману другу сторону, щоб спонукати її до укладення правочину, є обов»язковою умовою кваліфікації недійсності правочину за ст. 230 ЦК України.

Наявність умислу в діях Банку, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення ( п.20 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»).

Частиною 3 ст. 10 ЦПК України передбачено,що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, установлених законом.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджено наявними у справі доказами та не заперечувалося сторонами у справі, що 09.11.2007 р. між ОСОБА_2 та Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк»укладено Договір про надання споживчого кредиту № 11248925000 та додаткові угоди до нього, (том1 а.с. 9-18,19).

Відповідно до п. 1.1. вказаного кредитного договору, Банк зобов'язався надати позивачу кредит у іноземній валюті у сумі 328 710 швейцарських франків, а позивач зобов'язався прийняти, належним чином використовувати та повернути кредит та сплатити проценти за його використання 9,49% річних та наступним порядком погашення суми: шляхом внесення ануїтетних платежів щомісяця строком до 09.11.2024 р. Як зазначено у п. 1.1 вказана сума кредиту дорівнює еквіваленту 1 466 498,00 грн. за курсом НБУ на день укладання договору. Цільове призначення кредиту - придбання нерухомості.

Відповідно до п. 1.5, кредит надається шляхом зарахування Банком коштів на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_1 у Банку для подальшого використання за цільовим призначенням .

В п.10.13 зазначеного договору встановлено,що підписанням даного Договору позивачем свідчить про те,що всі умови договору йому цілком зрозумілі і він вважає їх справедливими по відношенню до нього та перед його підписанням ним отримано інформаційний лист відповідно до вимог п.2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів»(том 1а.с. 9-18).

Як свідчать матеріали справи , при укладанні зазначеного кредитного договору сторонами також було укладено додаткову угоду № 1 щодо графіку платежів та визначення сукупної вартості кредиту та тарифів банку ( т.1 а.с.19).

Відповідно до п.1.1. вказаної угоди вказаний графік розрахований на дату підписання Додаткової угоди та може бути зміненим шляхом підписання сторонами відповідної додаткової угоди Та згідно до умов договору, позивач брав на себе зобов»язання щодо сплати платежів за вчинення нотаріальних дій, сплати страхових платежів оплати послуг суб»єктів оціночної діяльності.

Згідно ж додадатку № 1 при підписанні договору сторонами був узгоджений та підписаний графік сукупної вартості кредиту відповідно до якого, його сукупна вартість складає із погашення основної суми кредиту у швейцарських франках в розмірі 328710 фр., процентів в розмірі 33 523, 16 шв.франків, комісії за надання кредиту в сумі 11, 54 грн., платежі, пов»язані з лплатою стахових послуг, в сумі 74331,93 грн, сплачення державного мита за посвідчення іпотечного договору в сумі 1578,50,послуг нотаріуса в сумі 15090 грн. та сплати експертної оцінки майна в сумі 1000 грн. . У вказаному графіку також зазначено на те, що сума погашення основної суми та процентів за розрахунковий період може відрізнятись у разі погашення заборгованості у терміни. Які відрізняються від зазначених у даному графіку ( а.с.20-27).

Відповідно до підписаного сторонами додатку №2 «Тарифи банку», при наданні тарифів,що застосовуються при наданні кредити, позивач сплачує банку 25 шв. франків за надання кредиту, які нараховуються та сплачуються в гривні по курсу НБУ на дату нарахування »( т.1 а.с.28)

Крім того, як свідчать матеріали справи видачі кредиту передувала заява позивача про надання іпотечного кредиту, подана ним 25 жовтня 2007 року ( т.1 а.с.117).

9 листопада 2007 року Банком позивач за основним позовом був ознайомлений з умови кредитування та тарифи банку, сукупну вартість кредиту в тому числі в швейцарських франках та позивачу було роз»яснено можливість здійснення за власним бажанням продаж або конвертацію коштів , а також той факт,що операції з продажу або купівлі національної валюти здійснюються за ринковим курсом та можливість при отриманні кредитних коштів в швейцарських франках виникнення курсових різниць(коливань) валюти кредиту про що свідчить підписаний ОСОБА_2 інформаційний лист, наданий Банком у відповідності до вимог Закону України «Про захист прав споживачів»та Постанови НБУ № 168 ( т.1 а.с.119-120).

Відповідно ж до поданої Банку позивачем заяви 09.11.2007 року ,він просив Банк надати йому кредит у швейцарських франках ( т.1 а.с.118).

Матеріали справи також свідчать про те, що до укладання вказаного вище кредитного договору 08 листопада 2007 року сторонами було укладено договір банківського рахунку № 878-283 Ф, відповідно до п. 2.1 якого , відповідач відкриває позивачу поточний рахунок при відкриття якого позивач у заяві про відкриття рахунку визначає вид та валюту рахунку. В п.2.6. зазначеного договору передбачено що послуги за цим договором є платними, а в п. 2.6.1. встановлено обов»язок позивача сплатити позивачу комісію в момент надання разової послуги, а щомісячної комісії у день нарахування такої комісії ,згідно діючих тарифів і обраного тарифного пакету. Укладанням вказаного договору позивач доручив банку здійснювати на користь останнього договірне списання коштів з відкритих у банку рахунків за надані послуги за цим договором та іншими договорами укладеними між сторонами та доручає банку списувати грошові кошти з будь-якого рахунку та здійснювати купівлю-продаж валюти(п.2.6.2 2.6.3.умов). При укладанні зазначеного договору своїм підписом позивач засвідчив факт ознайомлення з діючими тарифами, факт обрання і отримання Тарифного пакету , свою згоду з порядком зміни тарифу та тарифного пакету ( п. 8.3. умов договору ) ( т. 1 а.с. 172-179). Відповідно до додатку № 1 . при укладанні такого договору позивачем був вибраний тариф «Базовий»( т.1 а.с.180).

Додатковою угодою № 1 до зазначеного договору № 878-283 Ф від 08.11 2007 року , на підставі цього договору та у зв»язку з укладання кредитного договору, відповідач відкриває позивачу поточний рахунок № НОМЕР_1 у іноземній валюті за тарифом «Оффсет» та своїм підписом позивач засвідчив факт ознайомлення з вказаним тарифом, згоди з умовати цього тарифу, згоду на оплату вартості операцій за цим тарифом, а також засвідчував, свою згоду з цими умовами та вважав ці умови справедливими по відношенню до нього ( п.2 умов).

Вказані обставини справи свідчать про те, що що між сторонами виникли правовідносини пов»язанні, як з укладанням оспорюваного позивачем кредитного договору , так і договору банківського рахунку, який позивачем з урахуванням уточнень позовних вимог, не оспорюється.

Крім того, як свідчать матеріали справи 09 листопада 2007 року позивач звертався до відповідача з заявами про відкриття поточних рахунків № № НОМЕР_2 по тарифу «Базовий» у гривневому еквіваленті та № НОМЕР_1 в швейцарських франках ( т.1 а.с.170-171) та 09 листопада 2007 року з заявою про продаж 328 710 швейцарських франків з рахунку НОМЕР_1 та перехування їх гривневого еквіваленту на рахунок № НОМЕР_1 .

Згідно до наданої відповідачем виписки із особистого рахунку позивача № НОМЕР_1 , 09.11.2007 року грошоі кошти в сумі 328 710 швейцарських франків

були зараховані на вказаний особистий рахунок позивача, що відповідає умовам вказаного редитного договору ( т.1 а.с.211) . Відповідно ж до меморіального ордеру № 1 від 09.11.2007 року грошові кошти в сумі 328710 швейцарських франків надійшли у вільний продаж на МВРУ згідно до його заяви ( т.1 а.с.211 т.2 а.с.93) та видані готівкою позивачу 09.11.2007 року з поточного рахунку № НОМЕР_2 в сумі 1 416 760, 10 грн. ( т.1 а.с.49) .

Відповідно до наданої відповідачем за основним позовом довідки, курс швейцарського фраку на 09.11.2007 року по НБУ складав 4, 461376 грн. за 1 швейцарський франк , а по МВР -4, 31 грн. за 1 швейцарський франк ( т.1 а.с.163).

Таким чином, вказані вище обставини справи та вимоги норм матеріального права свідчать про відсутність умислу відповідача за основним позовом на введення ОСОБА_2 в оману щодо істотних умов укладеного між сторонами кредитного договору та додаткових угод до нього. Виникнення між сторонами за основним позовом спору щодо розрахунків позивача за наданий ПАТ «УкрСиббанк»кредит, не може бути підставою для визнання зазначеного вище кредитного договору недійсним.

Суд першої інстанції на вказані обставини справи та вимоги норм матеріального права уваги не звернув та прийшов до помилкового висновку про наявність підстав для визнання оспорюваного кредитного договору та зазначених вище додаткових угод до нього недійсними, хоча такі підстави, відсутні. При цьому судова колегія вважає, що суд першої інстанції безпідставно взяв до уваги як докази введеня позивача в оману, тільки висновки судово-економічної експертизи № 3989 від 31.08.2011 року щодо відсутності можливості встановлення відповідності розрахунків Графіку ,умовам договору від 09.11. 2007 року , а також відсутності можливості встановлення яку саме операцію по банківським рахункам ОСОБА_2 у ПАТ «Укрсиббанку»,зарахування валюти у сумі 328710 швейцарських франків чи зняття готівки у національній валюті вважати за фактичне отримання Позичальником кредиту( т.2 а.с. 38) та не взяв до уваги, що в

дослідницькій частині, єкперт підтверджує, що наданий на дослідження Додаток № 1 від 09.11.2007 року до договору про надання споживчого кредиту, за структурою відповідає

вимогам Правил надання банками України інформації про умови кредитування та сукупну вартість кредиту. Договір про надання споживчого кредиту в частині методу погашення заборгованості за кредитом проценти за користування кредитом відповідає внутрішньому регламенту роботи банку ( т.2 а.с.30-31). Експерт також підтверджує факт купівлі Банком 328710 швейцарських франків за курсом МВР -4, 31 грн. за 1 швейцарський франк, переведення на поточний рахунок ОСОБА_2 коштів в сумі в сумі 1 416 760, 10 грн., зарахування їх на рахунок позивача за основним позовом та отримання позивачем кредитних коштів за вказаним кредитним договором , при цьому як на підставу відсутності можливості встановлення яку саме операцію по банківським рахункам ОСОБА_2 у ПАТ «Укрсиббанку»,зарахування валюти у сумі 328710 швейцарських франків чи зняття готівки у національній валюті вважати за фактичне отримання Позичальником кредиту , експерт посилається на те,що вказані операції Банком проведені по мільтівалютному рахунку № 262001058765300( т.2 а.с.32-33).

Оскільки підстави, передбачені ч.1 ст. 230 ЦК України, для визнання оспорюваного ОСОБА_2 кредитного договору та додаткових угод до нього недійсними, відсутні, то вітсутні також підстави , встановлені ч.2 ст. 230 ЦК України для відшкодування ОСОБА_2 матеріальної та моральної шкоди.

Крім того як свідчать матеріали справи, ОСОБА_2 , посилаючись на ч.2 ст. 548 ЦК Україние, як на підставу для визнання вказаних вище іпотечного договору та

договору поруки недійсними, вказував на те, що недійсність основного зобов»язання спричиняє недійсність правочинів щодо його забезпечення.( т.2 а.с.95-99).

Вказана норма права передбачає, що недійсність основного зобов»язання, спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення.

З огляду на наведене, відсутні також підстави і для визнання недійсними зазначених вище іпотечного договору та договору поруки .

За таких обставин судова колегія важає, що рішення в цій частині підлягає скасуванню з підстав невідповідності висновків суду обставнам справи, наявним у справі доказам та порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, з ухваленням нового рішення про відмову позивачу в задоволенні позовних вимог в цій частині з зазначених вище підстав.

Між тим, враховуючи зазначені вище обставини справи та вимоги норм матеріального права, судова колегія погоджується з висновком суду щодо відмови ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог про стягнення з ПАТ «УкраСиббанк»моральної шкоди та в цій частині рішення суду першої інстанції вважає за необхідне залишити без змін.

Судова колегія також не може погодитись з висновком суду щодо підстав відмови позивачу за зустрічним позовом щодо солідарного стягнення з відповідачів заборгованості за вказаним вище кредитним договором.

Відмовляючи позивачу за зустрічним позовом в задоволенні вказаних позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що заборгованість за вказаним кредитним договором у ОСОБА_2 відсутня.

Судова колегія не може погодитись з вказаним висновком суду, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, звертаючись у суд позовом щодо дострокового стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованості за зазначеними кредитним договором та договором поруки в сумі 322 267 швейцарських франків, позивач за зустрічним позовом зазначав на неналежне виконанням умов договору, у зв»язку з чим, станом на 11.06.2010р. загальна сума простроченої заборгованості за кредитним договором, що підлягає поверненню, складає 8 896, 81 швейцарських франків, з яких: 6 244, 48 швейцарських франків - прострочення заборгованість за кредитом; 2 652, 33 швейцарських.франків - прострочена заборгованість за відсотками. Загальна сума нарахованої пені складає 145, 88 швейцарських франків, з яких: 121,81 швейцарських франків - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, 24,07 швейцарських франків - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по відсоткам.

Між тим, матеріали справи свідчать про те, що 09 листопада 2007 року ОСОБА_2 було перераховано на рахунок № НОМЕР_1 - 29, 329, 98 грн. з зазначенням платежу - погашення нарахованої комісії , із яких : 21997, 48 грн. Банком 14.11.2007 року. було зараховано в погашення нарахованої комісії та 7 332, 50 22.11.2007 року йому повернуто ( т.1 а.с.49,50 ,т.2 а.с.167).

Згідно до додатку №2 зазначеного вище кредитного договору «Тарифи банку», при наданні кредити, ОСОБА_2 повинен був сплатити комісію в сумі 25 шв. Франків, яка нараховуються та сплачуються в гривні по курсу НБУ на дату нарахування »та складає 111, 53 грн. , які ОСОБА_2були сплачені 09.11.2007 року ( т.1 а.с.28, 50).

ОСОБА_2 оспорюється обгрунтованість стягнення ПАТ «УкрСиббанк»зазначеної комісії. Доказів, які б підтверджували, що ПАТ «УкрСиббанк»мав право стягувати з позивача вказану комісію, матеріали справи не містять.

За таких обставин, судова колегія вважає,що ПАТ «УкрСиббанк»не мав права на отримання вказаної комісії.

У зв'язку ж з тим, що вказані грошові кошти в сумі 21997 грн. 48 коп. з моменту їх сплати ОСОБА_2 09 листопада 2007 року, безпідставно знаходяться в користуванні ПАТ «УкрСиббанк», а їх зарахування на рахунок погашення кредиту та процентів за вказаним кредитним договором, впливає на наявність виниклої у ОСОБА_2 заборгованості станом на 11.06.2010 року ,то судова колегія вважає, що підствою для відмови позивачу в задоволенні зустрічного позову, є недоведеність позивачем навності у ОСОБА_2 непогашеної на 11.06.2010 року заборгованості за кредитом та процентам, як підстви для дострокового стягнення з нього та його поручителя всієї суми кредитних коштів та нарахування штрафних санкцій.

З урахуванням наведеного, рішення суду першої інстанції і в цій частині підлягає скасуванню з підств невідповідності висновків суду обставинам справи та наявним у справі доказам, з ухваленням нового рішення про відмову ПАТ «ДельтаБанк»в задоволенні зустрічного позову з зазначених вище підстав.

Керуючись ст. ст.303, 309, 313, 316, 319, 218 ЦПК України, судова колегія ,-

ВИРІШИЛА :

Апеляційну скаргу , ОСОБА_2 , відхилити.

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», задовольнити частково.

Змінити рішення Червонозаводського районного суду міста Харкова від 17 лютого 2012 року, скасувавши його в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 щодо визння недійсним договіру про надання споживчого кредиту №11248925000 від 09.11.2007р., додаткової угоди №1 від 09.11.2007р., додаткової угоди б/н від 09.12.2008р., додаткової угоди №1 від 16.02.2009 р., укладених між AT «УкрСиббанк»та ОСОБА_2 ; застосування до сторін наслідків недійсності правочину та визнання недійсним договіру іпотеки від 09.11.2007р., укладеного між AT «УкрСиббанк»та ОСОБА_2, реєстрацій №10900, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5; договору поруки № П/11248925000 від 09.11.2007р укладеного з ОСОБА_3; зобов'язання приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 виключити з Реєстру іпотек та заборон відчуження, запис про іпотеку та заборону відчуження предмету іпотеки, а саме: житлового будинку з надвірними будівлями та земельної ділянки площею 0,1000 га за адресою : АДРЕСА_1, які належать ОСОБА_2 та були передані у іпотеку за іпотечним договором від 09.11.2007 року, укладеним між ПАТ «УкрСиббанк»та ОСОБА_2 за реєстраційним № 10901 ; застосування до сторін наслідків недійсності правочину -реституції та стягнення з ОСОБА_2, на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»1 424 072,60 грн. ( одного мільйона чотириста двадцяти чотирьох тисяч семидесяти двох грн. 60 коп.) , стягнення з Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»на користь ОСОБА_2 1 203 929, 24 грн. одного мільйона двохсот трьох тисяч девятисот двадцяти дев»яти грн. 24 коп), та стягнення з ПАТ «УкрСиббанк»на користь ОСОБА_2 судових витрат у сумі 12 972 грн., а також відмови ПАТ «Дельта Банк »в задоволенні зустрічного позову до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

Відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог в цій частині.

Відмовити Публічному акціонерного товариству «Дельта Банк»в задоволенні зустрічного позову з інших підстав.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та можу бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий, суддя:

Судді :

http://reyestr.court.gov.ua/Review/25095676

Читаю и плачу. Я просто в шоке с наших судей. Даже не смотря на материалы дела, можно было сказать, что Укрсиббанк придумал схему для выманивания из людей денег при получении валютного кредита. А именно, на момент выдачи кредита у банка не оказывалось наличной иностранной валюты и приходилось менять на МВР по хрен знает какому курсу и еще заплатить хрен знает какие комиссии. При этом апелляционный суд просто забывает о том, что нбу дал ответ о том, что банк не выходил на торги МВР. Также суд не увидел причинной связи между заключением договоров кредита и договора банковского счета. Тут же вся схема раскрыта.

Также мне понравилось высказывание апелляции:

" 9 листопада 2007 року Банком позивач за основним позовом був ознайомлений з умови кредитування та тарифи банку, сукупну вартість кредиту в тому числі в швейцарських франках та позивачу було роз»яснено можливість здійснення за власним бажанням продаж або конвертацію коштів , а також той факт,що операції з продажу або купівлі національної валюти здійснюються за ринковим курсом та можливість при отриманні кредитних коштів в швейцарських франках виникнення курсових різниць(коливань) валюти кредиту про що свідчить підписаний ОСОБА_2 інформаційний лист, наданий Банком у відповідності до вимог Закону України «Про захист прав споживачів»та Постанови НБУ № 168 ( т.1 а.с.119-120)."

Каким интересно образом суд узнал об этом? Неужели банкиры записали на диктофон как они ознакомили заемщика с информацией о кредитовании и обмене валюты. Бред.

Также очень интересно, что они все решение описывали правомерность кредитного договора, а в конце отказали во взыскании))))

Вывод один. Судьи у нас и эксперты и свидетели и специалисты. Нет смысла делать экспертизу - это не доказательство. Чтобы уличить банк в обмане нужно, чтобы банкиры сами об этом заявили в суде, иначе все доказательства - не доказательства.)))))))))

Сочувствую в таком повороте событий!

[benya]

Апеляційний суд боїться створити прецедент. Уявляю скільки кредитних договорів будуть визнані недійсними. Суди убивають у зародку навіть надію позичальників на справедливість.

[у.zaporozhskiy]

Апеляційний суд боїться створити прецедент. Уявляю скільки кредитних договорів будуть визнані недійсними. Суди убивають у зародку навіть надію позичальників на справедливість.

Між тим, матеріали справи свідчать про те, що 09 листопада 2007 року ОСОБА_2 було перераховано на рахунок № НОМЕР_1 - 29, 329, 98 грн. з зазначенням платежу - погашення нарахованої комісії , із яких : 21997, 48 грн. Банком 14.11.2007 року. було зараховано в погашення нарахованої комісії та 7 332, 50 22.11.2007 року йому повернуто ( т.1 а.с.49,50 ,т.2 а.с.167).

Згідно до додатку №2 зазначеного вище кредитного договору «Тарифи банку», при наданні кредити, ОСОБА_2 повинен був сплатити комісію в сумі 25 шв. Франків, яка нараховуються та сплачуються в гривні по курсу НБУ на дату нарахування »та складає 111, 53 грн. , які ОСОБА_2були сплачені 09.11.2007 року ( т.1 а.с.28, 50).

ОСОБА_2 оспорюється обгрунтованість стягнення ПАТ «УкрСиббанк»зазначеної комісії. Доказів, які б підтверджували, що ПАТ «УкрСиббанк»мав право стягувати з позивача вказану комісію, матеріали справи не містять.

За таких обставин, судова колегія вважає,що ПАТ «УкрСиббанк»не мав права на отримання вказаної комісії.

У зв'язку ж з тим, що вказані грошові кошти в сумі 21997 грн. 48 коп. з моменту їх сплати ОСОБА_2 09 листопада 2007 року, безпідставно знаходяться в користуванні ПАТ «УкрСиббанк», а їх зарахування на рахунок погашення кредиту та процентів за вказаним кредитним договором, впливає на наявність виниклої у ОСОБА_2 заборгованості станом на 11.06.2010 року ,то судова колегія вважає, що підствою для відмови позивачу в задоволенні зустрічного позову, є недоведеність позивачем навності у ОСОБА_2 непогашеної на 11.06.2010 року заборгованості за кредитом та процентам, як підстви для дострокового стягнення з нього та його поручителя всієї суми кредитних коштів та нарахування штрафних санкцій.

Решение поразительное.

Видно решалово со стороны банка.

Нужно подавать кассацию пробовать додавить систему.

Хотя давно известно благодаря чему она давится.

По поводу вопроса недействительности договора, сказать сложно.

Соответствовали ли расчеты в графике -- условиям договора.

Так как в решении суда первой инстанции об этом вроде не сказано.

А вот по поводу того, что было выдано на самом деле, и что установить невозможно, то здесь основания для незаключенности договора.

[AntonZ17]

Між тим, матеріали справи свідчать про те, що 09 листопада 2007 року ОСОБА_2 було перераховано на рахунок № НОМЕР_1 - 29, 329, 98 грн. з зазначенням платежу - погашення нарахованої комісії , із яких : 21997, 48 грн. Банком 14.11.2007 року. було зараховано в погашення нарахованої комісії та 7 332, 50 22.11.2007 року йому повернуто ( т.1 а.с.49,50 ,т.2 а.с.167).

Згідно до додатку №2 зазначеного вище кредитного договору «Тарифи банку», при наданні кредити, ОСОБА_2 повинен був сплатити комісію в сумі 25 шв. Франків, яка нараховуються та сплачуються в гривні по курсу НБУ на дату нарахування »та складає 111, 53 грн. , які ОСОБА_2були сплачені 09.11.2007 року ( т.1 а.с.28, 50).

ОСОБА_2 оспорюється обгрунтованість стягнення ПАТ «УкрСиббанк»зазначеної комісії. Доказів, які б підтверджували, що ПАТ «УкрСиббанк»мав право стягувати з позивача вказану комісію, матеріали справи не містять.

За таких обставин, судова колегія вважає,що ПАТ «УкрСиббанк»не мав права на отримання вказаної комісії.

У зв'язку ж з тим, що вказані грошові кошти в сумі 21997 грн. 48 коп. з моменту їх сплати ОСОБА_2 09 листопада 2007 року, безпідставно знаходяться в користуванні ПАТ «УкрСиббанк», а їх зарахування на рахунок погашення кредиту та процентів за вказаним кредитним договором, впливає на наявність виниклої у ОСОБА_2 заборгованості станом на 11.06.2010 року ,то судова колегія вважає, що підствою для відмови позивачу в задоволенні зустрічного позову, є недоведеність позивачем навності у ОСОБА_2 непогашеної на 11.06.2010 року заборгованості за кредитом та процентам, як підстви для дострокового стягнення з нього та його поручителя всієї суми кредитних коштів та нарахування штрафних санкцій.

Решение поразительное.

Видно решалово со стороны банка.

Нужно подавать кассацию пробовать додавить систему.

Хотя давно известно благодаря чему она давится.

По поводу вопроса недействительности договора, сказать сложно.

Соответствовали ли расчеты в графике -- условиям договора.

Так как в решении суда первой инстанции об этом вроде не сказано.

А вот по поводу того, что было выдано на самом деле, и что установить невозможно, то здесь основания для незаключенности договора.

Что тут сложного, неужели не видно обман? За что комиссии такие, для чего нужны договора банковских счетов, если цель кредитования - покупка недвижимости. Мы ведь платим банку процент (плату) за пользование (получение) кредитными средствами. За что тогда комиссия? Ведь никто не расшифровывает что входит в процентную ставку. И никто не расшифровывает куда идут деньги с комиссий. И наконец, почему нельзя сразу забить все комиссии в процентную ставку, ответ один - обмануть, ограбить, кинуть, навариться..... Можно много перечислять, но суть одна - обман. И никто на это не смотрит - система!

[Siringa]

Решение поразительное.

Видно решалово со стороны банка.

Нужно подавать кассацию пробовать додавить систему.

Хотя давно известно благодаря чему она давится.

По поводу вопроса недействительности договора, сказать сложно.

Соответствовали ли расчеты в графике -- условиям договора.

Так как в решении суда первой инстанции об этом вроде не сказано.

А вот по поводу того, что было выдано на самом деле, и что установить невозможно, то здесь основания для незаключенности договора.

Похоже Андрей Степаненко был прав в том, что на недействительность такое наложено "табу", шо судей аж трусит, и они забывають обо всем. Недействительность может потянуть за собой ком аналогичных исков. А вот к незаключенности судьи гораздо проще: ведь незаключенным признается отдельный договор по ряду отдельных причин.

Но на незаключенность отдельно не подается. А вот может ли касация вынудить предыдущие инстанции признать договор незаключенным по причине того, что франков не было "в природе"?

[alexburko]

Похоже Андрей Степаненко был прав в том, что на недействительность такое наложено "табу", шо судей аж трусит, и они забывають обо всем. Недействительность может потянуть за собой ком аналогичных исков. А вот к незаключенности судьи гораздо проще: ведь незаключенным признается отдельный договор по ряду отдельных причин.

Но на незаключенность отдельно не подается. А вот может ли касация вынудить предыдущие инстанции признать договор незаключенным по причине того, что франков не было "в природе"?

В таких случаях другая техника: нужно подавать на недействительность договора, обосновывая его незаключенность. В иске откажут, установив незаключенность в отказном решении (здесь вопрос в том, чтобы судья эту незаключенность увидел и сам описал в решении...).

Или же обосновать незаключенность в возражении на иск банка о взыскании.

[lex]

Решение поразительное.

Видно решалово со стороны банка.

Нужно подавать кассацию пробовать додавить систему.

Хотя давно известно благодаря чему она давится.

Предложение!!!!

Всем практикующим юристам, компаниям их клиентам скинуться на касацию и поломать систему!!!- их же методом

[у.zaporozhskiy]

Решение поразительное.

Видно решалово со стороны банка.

Нужно подавать кассацию пробовать додавить систему.

Хотя давно известно благодаря чему она давится.

Предложение!!!!

Всем практикующим юристам, компаниям их клиентам скинуться на касацию и поломать систему!!!- их же методом

кто будет вкладывать средства

и кто продавит Гаранта.

Ведь это его негласное слово?

Головуючий судья вышки получит минимум догану, а потом подадут в ВСУ и решение отменят.