Определение Новозаводского райсуда об отмене решения третейского суда в пользу Альфа-банка

[ANTIRAID]

Державний герб України

 

Справа №751/2955/13-ц

Провадження №6/751/13/2014 

 

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

28 травня 2014 року

 

м.Чернігів

 

Новозаводський районний суд міста Чернігова

 

у складі: головуючого-судді Деркача О. Г.

при секретарі Лящинська М. В. 

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнській фінансовий союз» від 11.03.2011 за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

 

В С Т А Н О В И В :

 

У березні 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 11.03.2011 за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, поновлення строку оскарження рішення третейського суду (а.с.2-4).

 

В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що оскаржуваним рішенням Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнській фінансовий союз» від 11.03.2011 постановлено стягнути з неї заборгованість за кредитним договором № 490084387 від 14.08.2008 на суму 456 908,66 грн. Новозаводський районний суд м. Чернігова на підставі рішення третейського суду видав виконавчий лист № 6-2290/11 від 01.08.2011. Вказує, що вперше дізналася про вищезазначені рішення третейського суду та виконавчий лист після звернення 03.07.2012 до ПАТ «Альфа-Банк» з заявою про виведення автомобіля з застави банку та надання можливості прийняти участь в акції ДС 50/50. Проте не мала можливості оскаржити рішення третейського суду, оскільки відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 389-2 ЦПК України до заяви про скасування рішення третейського суду необхідно додавати його оригінал або належним чином завірену копію, тому змушена була чекати рішення апеляційного суду Чернігівської області за її апеляційною скаргою на ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 01.08.2011 про видачу виконавчого листа на підставі рішення третейського суду. Вказує, що копію оскаржуваного рішення третейського суду отримала 27.12.2012. Вважає, що дане рішення підлягає скасуванню, оскільки вона як відповідач по третейській справі не брала участі у розгляді справи, у зв'язку з тим, що не була належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, а третейським судом було вирішене питання про її права та обов'язки. Вказувала, що видача готівкової іноземної валюти здійснювалася банком з численними порушеннями нормативно-правових актів у сфері банківської діяльності.

 

Враховуючи вищевикладене просить поновити строк на оскарження та скасувати рішення Третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 11.03.2011 по справі № 680-10/190/11 за позовом ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, а також стягнути судові витрати.

 

Заявник або її представники в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку (а.с.149-151), представник заявника надіслала клопотання про відкладення розгляду справи (а.с.152).

 

Представник учасника третейського розгляду ПАТ «Альфа-Банк» в судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином (а.с.148), з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не звертався.

 

Причину неявки заявника або її представника, суд не вважає поважною, а тому, враховуючи процесуальний строк розгляду даної категорії справ, визначений ст. 389-4 ЦПК України, та беручи до уваги те, що неявка осіб, які беруть участь у справі не перешкоджає розгляду справи, суд вважає за можливе слухати справу у відсутність сторін на підставі наявних матеріалів в справі.

 

У відповідності до ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

 

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, висновок експерта, оглянувши матеріали справи третейського суду № 680-10/190/11, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

 

Як встановлено в судовому засіданні, Постійно діючим Третейським судом при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз» 11.03.2011, суддею Зоценко В.А., по справі за позовом ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 490084387 від 14.08.2008 було прийнято рішення, згідно якого позовні вимоги ПАТ «Альфа-Банк» були задоволені у повному обсязі, постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа-Банк» заборгованість за кредитним договором на загальну суму 456 808,66 грн. та витрати по сплаті третейського збору в сумі 100,00 грн. (а.с.9-11).

 

При вирішенні питання про дотримання ОСОБА_1 строків, передбачених ст. 51 Закону України «Про третейські суди», суд враховує, що як наголосив Європейський суд з прав людини у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії», сторони повинні мати можливість скористатися правом на вчинення позову з того моменту, коли вони ознайомилися із рішенням, що покладають на них обов'язки або можуть порушувати їхні законні права чи інтереси. Як засіб спілкування між органами та сторонами, вручення рішення створює можливість для сторін знайомитись з рішенням та підставами для нього, таким чином надаючи їм змогу оскаржити його, якщо вони вважатимуть це за доцільне. 

 

Враховуючи те, що рішення третейського суду було винесено 11.03.2011, заява про скасування рішення була подана до суду у березні 2013 року, після того, як заявник 27.12.2012 отримала копію оскаржуваного рішення, що знайшло своє підтвердження в судовому засіданні, тому виходячи з положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст. 55 Конституції України, суд вважає, що строк звернення до суду пропущений з поважних причин, а тому він підлягає поновленню.

 

Щодо суті заявлених вимог, то в ході судового розгляду заяви про скасування вищезгаданого спірного рішення третейського суду, судом була призначена судово-економічна експертиза, за висновками якої експертом встановлено, що видача готівкової іноземної валюти за кредитним договором № 490084387 від 14.08.2008 була здійснена з численними порушеннями відповідних нормативно-правових актів у сфері банківської діяльності. Більш того, сума фактично перерахованих банком коштів за придбаний ОСОБА_1 автомобіль (95 030,00 грн.) не відповідає розміру його вартості, наведеній безпосередньо в самому кредитному договору (111 800,00 грн.) (а.с.236-245).

 

Згідно із ст. 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати їм шкоди, не допускати зловживання своїм правом тощо. Встановлення даної обставини, на підставі ч. 3 ст. 16 ЦК України, є законною правовою підставою для відмови у захисті цивільного права та інтересу відповідної особи.

 

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

 

Законодавством визначено перелік підстав для скасування рішення третейського суду.

 

Разом з тим, враховуючи встановлені в судовому засіданні вищезгадані обставини справи та беручи до уваги положення цивільно-процесуального законодавства України щодо можливості застосування аналогії закону, суд приходить до висновку про необхідність задоволення заявлених вимог і скасування спірного рішення.

 

На підставі ст. 389-5 ЦПК України скасування судом рішення третейського суду не позбавляє сторони права повторно звернутися до третейського суду, крім випадків, передбачених законом.

 

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з ПАТ «Альфа-Банк» витрати по сплаті судового збору у розмірі 573,50 грн. (а.с.1) та витрати по проведенню судово-економічної експертизи у розмірі 2 937,60 грн. (а.с.229,235), а всього у сумі 3 511,10 грн.

 

Керуючись ст. 51 Закону України «Про третейські суди», ст. ст. 10, 11, 88, 197, 213, 294, 389-5 ЦПК України, суд, -

 

Ухвалив:

 

Поновити ОСОБА_1 строк подання заяви про скасування рішення третейського суду.

 

Заяву ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 11.03.2011 - задовольнити.

 

Скасувати рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 11.03.2011 у справі № 680-10/190/11, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа Банк» заборгованість за кредитним договором № 490084387 від 14.08.2008 у сумі 456 808,66 грн. та витрат по сплаті третейського збору в сумі 100,00 грн.

 

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 3 511 (три тисячі п'ятсот одинадцять) грн. 10 коп.

 

Повернути Постійно діючому Третейському суду при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз» цивільну справу № 680-10/190/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

 

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення ухвали можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

 

Суддя О.Г. Деркач

 

http://reyestr.court.gov.ua/Review/39015690

[ANTIRAID]

Интересно было бы увидеть экспертизу.

[у.zaporozhskiy]

Интересно было бы увидеть экспертизу.

Решение сильнейшее.

Посмотрим, что скажет апелляция.

 

При вирішенні питання про дотримання ОСОБА_1 строків, передбачених ст. 51 Закону України «Про третейські суди», суд враховує, що як наголосив Європейський суд з прав людини у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії», сторони повинні мати можливість скористатися правом на вчинення позову з того моменту, коли вони ознайомилися із рішенням, що покладають на них обов'язки або можуть порушувати їхні законні права чи інтереси. Як засіб спілкування між органами та сторонами, вручення рішення створює можливість для сторін знайомитись з рішенням та підставами для нього, таким чином надаючи їм змогу оскаржити його, якщо вони вважатимуть це за доцільне.

 

И вопрос: экспертизу назначали в деле по отмене решения третейского суда?

[НБ Украины]

Решение сильнейшее.

Посмотрим, что скажет апелляция.

 

При вирішенні питання про дотримання ОСОБА_1 строків, передбачених ст. 51 Закону України «Про третейські суди», суд враховує, що як наголосив Європейський суд з прав людини у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії», сторони повинні мати можливість скористатися правом на вчинення позову з того моменту, коли вони ознайомилися із рішенням, що покладають на них обов'язки або можуть порушувати їхні законні права чи інтереси. Як засіб спілкування між органами та сторонами, вручення рішення створює можливість для сторін знайомитись з рішенням та підставами для нього, таким чином надаючи їм змогу оскаржити його, якщо вони вважатимуть це за доцільне.

 

И вопрос: экспертизу назначали в деле по отмене решения третейского суда?

 

АНАЛІЗ

практики застосування судами ст. 16 Цивільного кодексу України

…

Відповідно до ст. 13 ЦК цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства (ч. 1). При їх здійсненні особа зобов’язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині (ч. 2). Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживанням правом в інших формах (ч. 3). При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства (ч. 4). Не допускається використання цивільних прав для неправомірного обмеження конкуренції, зловживанням монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція (ч. 5). У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені чч. 2-5 ст. 13 ЦК, суд може зобов’язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом. Зокрема, згідно із ч. 3 ст. 16 ЦК суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень чч. 2-5 ст. 13 ЦК.

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=6767#entry110247

 

Цивільне право України - Дзера О.В.

…

4. Принцип неприпустимості зловживання правом

…

Встановлення факту зловживання судом є для нього правовою підставою зобов'язати особу припинити зловживання своїми правами або застосувати інші наслідки, встановлені законом (ч. 6 ст. 13 ЦК). Зміст цих "інших наслідків" у ЦК безпосередньо не визначений. Поза сумнівом, що такими наслідками може бути застосування загальних способів захисту цивільних прав та інтересів, передбачених ст. 16 ЦК, іншими статтями ЦК, які регулюють окремі види договірних зобов'язань, а також нормами інших актів цивільного законодавства.

У зв'язку з цим показовими є норми Закону України "Про захист прав споживачів" від 12 травня 1991 р. (у редакції Закону від 1 грудня 2005 р.), в якому передбачено, зокрема, 17 підстав визнання недійсними умов договорів, що обмежують права споживача (ст. 18), та багато конкретних видів нечесної підприємницької практики, використання якої при укладенні правочинів є також підставою визнання їх недійсними (ст. 19).

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=6575&page=7#entry110204

 

 

Стенограма пленарного засідання

18 Червня 2014

ЗАСІДАННЯ П'ЯТДЕСЯТ ТРЕТЄ

Сесійний зал Верховної Ради України

18 червня 2014 року, 10 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України О.В.ТУРЧИНОВ

…

10:37:50

…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я прошу заспокоїтись, прошу емоції свої приборкати. (Шум у залі)

Колеги, ми починаємо працювати відповідно до порядку денного сьогоднішнього сесійного засідання. І я запрошу на парламентську трибуну голову Національного банку Кубіва Степана Івановича для того, щоб він проінформував Верховну Раду про роботу Національного банку України. Будь ласка.

КУБІВ С.І.

Доброго дня, шановний Олександр Валентинович! Доброго дня, шановні колеги депутати! Вважає за доцільне по вимогах багатьох людей, з ким я зустрічався і в Національному банку, і біля стін Національного банку, тим більше, і брав участь у засіданні комітетів, проінформувати про ситуацію, яка є сьогодні в банківській системі України.

Ми всі прекрасно розуміємо, що Україна знаходиться в стадії і в реальних діях неоголошеної війни, гинуть люди.

Ми розуміємо, що те, що ми отримали в Криму, для банківської системи України це був великий удар, який вплинув на діяльність банківської системи, вплинув на ліквідність і платоспроможність банків.

Хочу нагадати, що в Криму сума, яка вплинула на ліквідність і на активи банку, - це 22 мільярди гривень. Це представництво 53 банків, це 22 балансові філії, це 1 тисяча 20 безбалансових відділень.

Разом з тим, "Ощадбанк", який має біля 300 відділень, "Приватбанк", який має більше 330 відділень, разом з урядом забезпечили до останнього всі соціальні виплати, пенсії, стипендії і максимальну віддачу депозитів. До того часу, поки не була призупинена діяльність з боку російських терористів, які захопили відділення територіальне Національного банку України. Почала вгамовуватися ситуація – і ми отримали взрив на Сході. Я говорю про Донецьк і я говорю сьогодні про Луганськ. Це активи більше 100 мільярдів, це депозитна база і зобов'язання на поточних рахунках в сумі більше 76 мільярдів, це неможливість проводити спокійно банківські розрахунки. І останній випадок, який був позавчора, - це захоплення обласного територіального управління у Донецьку Національного банку України, де були вторгнені люди з автоматами, де всіх працівників обласного управління було покладено на підлогу, де були забрані засоби зв'язку, де під дулом автомата заставляли писати заяви на звільнення. За рішенням і уряду, і Президента, про що я проінформував, були вжиті всі заходи і вчора за один день, Розрахункову палату, 11 банків юридичних осіб, 10 балансових філій, 1576 відділень перенесли в Київ. За ніч нам вдалося зробить резервну площадку, яка продовжила розрахунки виплачувати, соціальні пенсії, стипендії, розрахунки клієнтів і, саме головне, навіть, і сплата поповнення нашого бюджету.

На сьогоднішній день, ми говоримо про зберігання стабільної банківської системи, за час незалежності України в дуже критичний, не простий час. За всі роки незалежності не було такої ситуації, яка є на сьогоднішній день, 86 мільярдів відтоку депозитів за чотири місяці, 86 мільярдів, це вплив на ліквідну банківську систему. Правління Національного банку разом із асоціаціями, разом із нарадою банкірами, яка була проведена три рази на протязі цього періоду, прийняли не стандартні рішення щодо забезпечення банківської системи ліквідними коштами, збереження платоспроможності і виконання зобов'язань банківської системи перед вкладниками, перед клієнтами, виконуючу основну функцію щодо стабілізації гривні, яка є прописана Конституцією. Ми надали банкам необхідну ліквідність.

Звинувачення, які в адрес мене, як голови банку, правління Національного банку, що було видано більше 112 мільярдів під ліквідність – це неправда. Під ліквідність ми видали біля 53 мільярдів. З них на сьогодні 5 мільярдів 100 мільйонів повернуто, із них 1 мільярд 400 повернуто достроково. Вся інша сума, це були дуже короткі кошти, депозитні сертифікати, які ми робили і використовували, як інструмент для діяльності банківської системи.

Разом з тим, я хочу сказати, що на сьогодні Національний банк України розпочав діагностику банків – це 37 банків, де буде відповідно проведено стрес-тестування для того, щоби визначити надійність банківської системи, для того щоби подивитися, яка сума капіталу необхідна для банківської системи, для забезпечення платоспроможності, ліквідності, для довіри громадян до банківської системи, до конкретних банків, для того, щоб ми виконали ці державні завдання, які стоять сьогодні перед нами.

Разом з тим, не буду називати цифри, вам роздатковий матеріал надано кожному, що було зроблено за цей період діяльності банку, правлінням банку, яке на сьогоднішній день надає інформацію депутатам Верховної Ради.

Ми створили аудиторський комітет при Раді банку. Відбулося засідання, два рази, Ради банку, де були розглянуті складні не прості питання про поточну ситуацію і швидкі рішення, які ми повинні зробити.

Разом з тим, хочу поставити до відома те, що правління Національного банку прийняло ряд рішень, які впливають, і я би хотів, щоб ви зараз почули конкретні цифри, на прозору діяльність Національного банку, на боротьбу з мийками і конвертаційними пунктами за останні 3 роки. Хочу назвати, що біля 20 банків за 2012 і 2013 рік проводили невластиву функцію для банківської системи України, яка вплинула негативно на довіру громадян до банків. Це банки є маленькі, це не великі банки, це банки майже всі останньої групи.

Я хочу сказати цифру. Через готівку з цих банків за 2 роки було знято 240 мільярдів гривень. Я хочу сказати, що активізація фінансового моніторингу по банкам, які на сьогоднішній день проходять перевірку, викрито дуже серйозну групу злочинців проти людей, народу перш за все, і банківської системи, і держави, які зуміли, які зуміли вивести за межі країни через елемент інвестиційних рахунків більше 10 мільярдів доларів. Це ці банки, які за останній рік, а це 2 банки, я назву приклад, 10 мільярдів вивели і провели готівкові операції, невластиві, використовуючи інструмент сільськогосподарських підприємств, 110 мільярдів.

Ми відповідно забрали ліцензії у тих банків. І ви знаєте, чим це закінчилося? Рішення суду дніпропетровського одного і одного київського призупиняють дію Постанови Національного банку! Я мав розмову і з Прем'єром, і Президентом, де вживаються невідкладні заходи по вчинених тих, я би сказав, діях, які є злочинними на сьогоднішній день, що визначить відповідно суд.

Хочу також проінформувати, що остання перевірка Національного банку одного маленького київського банку на одну фізичну особу відкрито 252 поточних рахунків. За два місяці за січень-лютий виведено через цю особу 4,9 десятих мільярда гривень. Ви розумієте, це цифри, які говорять про себе, що, якщо правоохоронна система здатна на сьогодні по цих фактах швидко пропрацювати, у нас достатньо ресурсів, які можемо повернути в казну держави.

Разом з тим хочу проінформувати вас, що при Національному банку України створена громадська рада. Громадська рада створена тому, що декілька десятків зустрічей біля стін Національного банку по рішенню правління банку і розуміння ситуації сьогодні серед вкладників, бізнесменів вирішили зробити більш прозорими і відкритими діяльність Національного банку, щодо участі якраз членів громадської ради, зустрічі з ним і співпраці з асоціаціями.

Разом з тим хочу сказати, що на сьогоднішній день ми правлінням Національного банку розробили стратегію розвитку банківського сектору до 2020 року. Це не є документ, який затверджений правлінням. Він обговорений сьогодні з правлінням. Обговорюється цей документ з Асоціаціями українських банків, незалежною асоціацією Київським банківським союзом, де будуть враховані всі зауваження для того, щоб ми отримали документ, який тягне за собою важливі позиції переходу до сучасної монетарної політики, запровадження режиму інфляційного таргетування, поступове зниження інфляційних очікувань.

Разом з тим сьогодні потрібно сказати, що проходить процес консолідації банківської системи. Ті банки, які займаються не властивими функціями, приймаються відповідні рішення щодо передачі їх у Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. Вчора рішенням правління було прийнято постанову, де ми надали 4,2 мільярда гривень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб для виконання гарантованих зобов'язань держави, для тих вкладників, які сумлінно довірили свої вклади тим чи іншим банкам. Ми також хочемо підвищити якість менеджменту як в Національному банку України, так і підняти якість менеджменту в комерційних банках. Я хочу проінформувати, що оптимізовано в Національному банку України більше 600 чоловік на сьогоднішній, виходячи з вимог часу.

Разом з тим, коли ми говоримо про те, що Національному банку необхідно робити на перспективу, ми повинні продовжити реформування банківської системи для забезпечення довіру вкладу громадян, для того, щоби режим інфляційного таргетування відповідав вимогам часу; щоб не було те, що було в нас за роки незалежності, коли курс долара був 1,8-3,42, 3,42-5, 5-9, 9-8, 8-11. Не може жити людина в стресах. І саме цей механізм, про який ми запровадити повинні за рік, дозволить який курс долара кожному громадянину зняти з думки, він буде відповідно відповідати тим стандартам, які сьогодні є в Європі.

Я мав неодноразові зустрічі з урядом, з Комітетом фінансів і банківської діяльності, з іншими комітетами, я побував більше як на 6 засіданнях комітету по поточних питаннях, законопроектах, які ми вирішуємо з вами в залі. Я би сказав, що стратегія Національного банку, робота з міжнародними фінансовими установами, з Міжнародними валютним фондом – це теж частина реформ, які повинен провести Національний банк на середню перспективу і на довгу перспективу. Ми маємо шанс і ми не повинні його на сьогоднішній день втратити, адже банківська система України, велика професійність працівників Національного банку, тих комерційних і державних банків, які працюють за сумлінням і державницькою позицією. Ті люди, які відповідають сьогодні викликам, які ми маємо в суспільстві, можуть відновити довіру до банківської системи України. Я хочу сказати те, що проєвропейська діяльність уряду, проєвропейська діяльність Президента на сьогоднішній день повинна консолідувати швидкі прийняття законів, які повинні сьогодні бути впроваджені в суспільство.

Ми, на сьогоднішній день, відповідальні і ця відповідальність є з цінностями Майдану, і ця відповідальність є з цінностями кожної людини. Для мене цінності – це Бог і Україна. Дякую вам. (Оплески)

http://iportal.rada.gov.ua/meeting/stenogr/show/5638.html

[НБ Украины]

 

Державний герб України

 

Справа №751/2955/13-ц

Провадження №6/751/13/2014 

 

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

28 травня 2014 року

 

м.Чернігів

 

Новозаводський районний суд міста Чернігова

 

у складі: головуючого-судді Деркача О. Г.

при секретарі Лящинська М. В. 

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнській фінансовий союз» від 11.03.2011 за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

 

В С Т А Н О В И В :

 

...

 

Щодо суті заявлених вимог, то в ході судового розгляду заяви про скасування вищезгаданого спірного рішення третейського суду, судом була призначена судово-економічна експертиза, за висновками якої експертом встановлено, що видача готівкової іноземної валюти за кредитним договором № 490084387 від 14.08.2008 була здійснена з численними порушеннями відповідних нормативно-правових актів у сфері банківської діяльності. Більш того, сума фактично перерахованих банком коштів за придбаний ОСОБА_1 автомобіль (95 030,00 грн.) не відповідає розміру його вартості, наведеній безпосередньо в самому кредитному договору (111 800,00 грн.) (а.с.236-245).

 

Згідно із ст. 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати їм шкоди, не допускати зловживання своїм правом тощо. Встановлення даної обставини, на підставі ч. 3 ст. 16 ЦК України, є законною правовою підставою для відмови у захисті цивільного права та інтересу відповідної особи.

 

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

 

Законодавством визначено перелік підстав для скасування рішення третейського суду.

 

Разом з тим, враховуючи встановлені в судовому засіданні вищезгадані обставини справи та беручи до уваги положення цивільно-процесуального законодавства України щодо можливості застосування аналогії закону, суд приходить до висновку про необхідність задоволення заявлених вимог і скасування спірного рішення.

 

На підставі ст. 389-5 ЦПК України скасування судом рішення третейського суду не позбавляє сторони права повторно звернутися до третейського суду, крім випадків, передбачених законом.

 

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з ПАТ «Альфа-Банк» витрати по сплаті судового збору у розмірі 573,50 грн. (а.с.1) та витрати по проведенню судово-економічної експертизи у розмірі 2 937,60 грн. (а.с.229,235), а всього у сумі 3 511,10 грн.

 

Керуючись ст. 51 Закону України «Про третейські суди», ст. ст. 10, 11, 88, 197, 213, 294, 389-5 ЦПК України, суд, -

 

Ухвалив:

 

Поновити ОСОБА_1 строк подання заяви про скасування рішення третейського суду.

 

Заяву ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 11.03.2011 - задовольнити.

 

Скасувати рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 11.03.2011 у справі № 680-10/190/11, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа Банк» заборгованість за кредитним договором № 490084387 від 14.08.2008 у сумі 456 808,66 грн. та витрат по сплаті третейського збору в сумі 100,00 грн.

 

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 3 511 (три тисячі п'ятсот одинадцять) грн. 10 коп.

 

Повернути Постійно діючому Третейському суду при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз» цивільну справу № 680-10/190/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

 

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення ухвали можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

 

Суддя О.Г. Деркач

 

http://reyestr.court.gov.ua/Review/39015690

 

 

Справа № 751/2955/13-ц Провадження № 22-ц/795/1493/2014 Категорія -цивільнаГоловуючий у I інстанції -Деркач О. Г. Доповідач - Онищенко О. І.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2014 року м. ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіОнищенко О.І.,суддів:Лакізи Г.П., Шевченка В.М.,при секретарі:Позняк О.М.,за участю:представника заявника ОСОБА_5 - ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» на ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 28 травня 2014 року у справі за заявою ОСОБА_5 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 11.03.2011 року за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

Рішенням Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 11.03.2011 по справі за позовом ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості позовні вимоги ПАТ «Альфа-Банк» були задоволені у повному обсязі. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ПАТ «Альфа-Банк» заборгованість за кредитним договором № 490084387 від 14.08.2008 у сумі 456 808,66 грн. та витрат по сплаті третейського збору в сумі 100,00 грн.

У березні 2013 року ОСОБА_5 звернулась до суду з заявою про скасування вказаного рішення третейського суду та поновлення строку його оскарження. Вимоги заяви мотивує, тим що строк звернення до суду з вказаною заявою пропустила з поважних причин. Вважає, що дане рішення підлягає скасуванню, оскільки вона як відповідач по третейській справі не була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи хоча судом при постановленні рішення було вирішене питання про її права та обов'язки.

Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 28 травня 2014 року поновлено ОСОБА_5 строк подання заяви про скасування рішення третейського суду. Задоволено заяву ОСОБА_5 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації від 11.03.2011 року.

Не погоджуючись з даною ухвалою, представник ПАТ «Альфа-Банк» звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 28 травня 2014 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити ОСОБА_5 в задоволенні її заяви про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 11.03.2011 року.

Апелянт зазначає, що в оскаржуваній ухвалі не наведено жодної передбаченої законом підстави для скасування рішення третейського суду.

Крім того, апелянт зазначає, що посилання суду першої інстанції на те, що вартість кредиту не відповідає вартості автомобіля є незаконним, оскільки вартість автомобіля згідно договору купівлі-продажу № 08-188 від 07.08.2008 року складає 111 800,00 грн., ОСОБА_5 відповідно до п. 2.5 кредитного договору внесла першочерговий внесок в розмірі 16770,00 грн., а решту було оплачено в сумі 95 030,00 грн. згідно п. 2.7 кредитного договору.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_5 -ОСОБА_6, дослідивши матеріали справи, матеріали третейської справи № 680-10/190/11 та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції, виходячи з наступних підстав.

По справі встановлено, що 14 серпня 2008 року між ЗАТ „Альфа-Банк" та ОСОБА_5 було укладено кредитний договір № 490084387, відповідно до якого банком було надано позичальнику 21 225,31 доларів США зі сплатою 18,5 % річних та строком остаточного повернення кредиту до 14 серпня 2015 року, цільове використання якого було придбання транспортного засобу (а.с.17-18).

Через невиконання позичальником своїх зобов'язань згідно умов кредитного договору виникла заборгованість по кредиту, у зв'язку з чим кредитор звернувся до третейського суду з вимогою про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 456 808,66 грн.

Рішенням Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 11.03.2011 року позов ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 490084387 від 14.08.2008 було задоволено у повному обсязі. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ПАТ «Альфа-Банк» заборгованість за кредитним договором на загальну суму 456 808,66 грн. та витрати по сплаті третейського збору в сумі 100,00 грн.

Постановляючи ухвалу про скасування зазначеного рішення третейського суду, суд першої інстанції виходив з того, що призначеною судово-економічною експертизою було встановлено, що видача готівкової іноземної валюти за кредитним договором № 490084387 від 14.08.2008 була здійснена з численними порушеннями відповідних нормативно-правових актів у сфері банківської діяльності. Сума фактично перерахованих банком коштів за придбаний ОСОБА_5 автомобіль (95030,00 грн.) не відповідає розміру його вартості, наведеній безпосередньо в самому кредитному договорі (111 800,00 грн.).

Статтею 389-5 ЦПК України та ст.51 Закону України „Про третейські суди" встановлено, що рішення третейського суду може бути скасоване лише з наступних підстав: 1) справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; 2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; 3) третейську угоду визнано недійсною компетентним судом; 4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей 16 - 19 цього Закону; 5) третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

Суд першої інстанції постановляючи ухвалу не встановив наявності жодної із вказаних вище підстав.

Так, з матеріалів справи вбачається, що судом було призначено судову економічну експертизу, хоча позовні вимоги про визнання недійсним кредитного договору та третейського застереження у даній справі ОСОБА_5 заявлені не були, і судом не було роз"яснено їй право на пред"явлення такого позову.

Згідно з наданими суду доказами, Шевченківським районним судом м. Києва відкрито провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства " Альфа-Банк" про визнання недійсним договору, в тому числі третейського застереження. Дана справа до цього часу не вирішена по суті.

За наведених обставин висновок суду першої інстанції про наявність підстав для скасування рішення третейського суду є передчасним.

Також у порушення вимог ст.169 ЦПК України суд розглянув справу без участі заявника та її представника при наявності в матеріалах справи клопотання про перенесення розгляду справи в зв'язку з неможливістю прибути в судове засідання.

Допущені судом першої інстанції порушення вимог процесуального закону дають підстави для висновку про порушення порядку, встановленого для вирішення спірного питання, що є підставою для скасування ухвали та передачі питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 303, 307, ч.1 п.3 ст. 312, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» задовольнити частково.  

Ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 28 травня 2014 року скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:Судді:

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/40482465

3. Готівкова іноземна валюта не була видана з операційної каси ПАТ «__________ Банк» з поточного рахунку фізичної особи за кредитним договором, у зв’язку з тим, що банківський (поточний) рахунок позичальнику не був відкритий

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&page=290#entry115902

 

[Obelix]

После возврата дела в район, судье оптимально было бы остановить пр-во "до набуття законної сили рішеням суду по справі  

Шевченківським районним судом м. Києва відкрито провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства " Альфа-Банк" про визнання недійсним договору, в тому числі третейського застереження

 

 

Не знаю, какой иск в Шевченковском суде.. Если тривиальный для затяжки времени, то результат предсказуем.

Дальнейшее развитие событий по данному решению ТС вижу в негативе

[у.zaporozhskiy]

К сожалению да.нужно не унывать. Распространяются ли действия ст 201 цпк на отмену решения третейского суда. Из практики суды крайне не охотно останавливают производство.

[Obelix]

Остановить по 201-й не проблема, т.к. в Ш.суде иск о недейств. И о третейской оговорке.

Просто через 3-4 мес будет отказное решение и все вернётся на круги своя.

А сносить решение ТС по тем основаниям не годится.

Основной лейтмотив сноса решений ТС это то, что суд вышел за границы своих полномчий.

Если не вышел, то суть решения не есть причиной для отмены.

[у.zaporozhskiy]

У Вас останавливают производство о выдаче исполнительного листа на решение третейского суда на основании открытого производства о недействительности договора?

[Obelix]

У меня остановили выдачу исп.листа на основании поданного заявления об отмене решения третейского суда.

Там прямая норма закона.

А при наличии спора, который может снести весь КД, или оговорку, обязанность суда остановить производство.

Просто не все суды выполняют свои обязанности

Но для этого есть 2 инстанция... А иногда и 3 уместна

[у.zaporozhskiy]

У меня остановили выдачу исп.листа на основании поданного заявления об отмене решения третейского суда.

Там прямая норма закона.

А при наличии спора, который может снести весь КД, или оговорку, обязанность суда остановить производство.

Просто не все суды выполняют свои обязанности

Но для этого есть 2 инстанция... А иногда и 3 уместна

Отказ в остановке производства не оспаривается.

Уже несколько раз пробовали.

Или у Вас останавливают?

[Obelix]

Это почему же? 

Есть решения КСУ, где русским по белому написано, что оспорить можно как и ЗА, так ПРОТИВ.

Есть письмо ВССУ к неразумным апляхам с рекомендациями рассматривать ВСЕ, (и ЗА и ПРОТИВ) с ссылками на решения КСУ.

У меня сейчас такая жалоба в работе.

Решения пока нет, к слушанию не назначено, но дело уехало в апеляху.

Меня и это устраивает на нынешнем этапе

[у.zaporozhskiy]

Это почему же? 

Есть решения КСУ, где русским по белому написано, что оспорить можно как и ЗА, так ПРОТИВ.

Есть письмо ВССУ к неразумным апляхам с рекомендациями рассматривать ВСЕ, (и ЗА и ПРОТИВ) с ссылками на решения КСУ.

У меня сейчас такая жалоба в работе.

Решения пока нет, к слушанию не назначено, но дело уехало в апеляху.

Меня и это устраивает на нынешнем этапе

У меня 3 раза не уезжало, потом перестал пробовать.

Нужно восстанавливать практику.

[Obelix]

Со стороны райсуда это волюнтаризм.

Получив бумажку с надписью "Апелляционная жалоба", райсуд должен описать дело и отправить его в апеляху.

Не им решать, можно или нет.

Ап. суд смотрит, и решает открывать ап. про-во или нет.

 

Не знаю, почему у  тебя не уехало...

Возможно я более страшен внешне :)

[west11]

Это почему же? 

Есть решения КСУ, где русским по белому написано, что оспорить можно как и ЗА, так ПРОТИВ.

Есть письмо ВССУ к неразумным апляхам с рекомендациями рассматривать ВСЕ, (и ЗА и ПРОТИВ) с ссылками на решения КСУ.

У меня сейчас такая жалоба в работе.

Решения пока нет, к слушанию не назначено, но дело уехало в апеляху.

Меня и это устраивает на нынешнем этапе

 

Согласен, тоже использовал на практике, правда иногода суд был очень удивлен (мол, не слышал о такой позиции КСУ) :-), ну тогда приходилось доставать ришення и показывать, после некоторых раздумий приходили к правильным выводам

[у.zaporozhskiy]

Согласен, тоже использовал на практике, правда иногода суд был очень удивлен (мол, не слышал о такой позиции КСУ) :-), ну тогда приходилось доставать ришення и показывать, после некоторых раздумий приходили к правильным выводам

Я ссылался на все это,но суд превой инстанции не отправлял дело в апелляцию.а судья скрывалась.

[Obelix]

Получил я ухвалу нашей апеляхи. Дело вернули в первую инстанцию, Ап.жалобу не смотрели как не отвечающую 293-й ЦПК.

Хочу обжаловать в кассачке. Руки чешуться.

Клиент пока думает...

[КомпаньонЪ]

 

Есть письмо ВССУ к неразумным апляхам с рекомендациями рассматривать ВСЕ, (и ЗА и ПРОТИВ) с ссылками на решения КСУ.

 

Уважемый Обеликс, буду очень признателен, если дадите реквизиты вышеуказанного письма. Очень нужно. Спасибо заранее.

[Obelix]

http://vvlas.kiev.ua/home/235-2011-06-19-14-48-16/566-oskarzhennja-sudovogo-rshennja-mozhlive-v-ush-vipadkah-krm-tih-koli-zakon-mstit-zaboronu-na-ce-vishhij-spec-sud-list-vd-12072011r.html

 

так навскидку что первое попалось.

оригинал найдете сами

[у.zaporozhskiy]

УХВАЛА
КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ


про припинення конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянина Тропанця Євгена Анатолійовича щодо офіційного тлумачення положень пункту 13 частини першої статті 293, пункту 2 частини першої статті 324 Цивільного процесуального кодексу України у взаємозв'язку з положеннями пунктів 2, 8 частини третьої статті 129 Конституції України

м. Київ
5 липня 2011 року
N 24-уп/2011
Справа N 1-16/2011

Конституційний Суд України у складі суддів:

Головіна Анатолія Сергійовича - головуючого,

Бауліна Юрія Васильовича,

Бринцева Василя Дмитровича,

Вдовіченка Сергія Леонідовича,

Винокурова Сергія Маркіяновича,

Гультая Михайла Мирославовича,

Запорожця Михайла Петровича,

Кампа Володимира Михайловича,

Колоса Михайла Івановича,

Лилака Дмитра Дмитровича,

Маркуш Марії Андріївни,

Овчаренка В'ячеслава Андрійовича,

Сергейчука Олега Анатолійовича,

Стецюка Петра Богдановича - доповідача,

Стрижака Андрія Андрійовича,

Шаптали Наталі Костянтинівни,

Шишкіна Віктора Івановича,

розглянув на пленарному засіданні справу за конституційним зверненням громадянина Тропанця Євгена Анатолійовича щодо офіційного тлумачення положень пункту 13 частини першої статті 293, пункту 2 частини першої статті 324 Цивільного процесуального кодексу України у взаємозв'язку з положеннями пунктів 2, 8 частини третьої статті 129 Конституції України.

Заслухавши суддю-доповідача Стецюка П. Б. та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України установив:

1. Громадянин Тропанець Євген Анатолійович звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням дати офіційне тлумачення положень пункту 13 частини першої статті 293, пункту 2 частини першої статті 324 Цивільного процесуального кодексу України (далі - Кодекс) у взаємозв'язку з положеннями пунктів 2, 8 частини третьої статті 129 Конституції України.

На думку автора клопотання, необхідність в офіційному тлумаченні зазначених положень зумовлена нечітким врегулюванням у процесуальному законі питання стосовно забезпечення апеляційного та касаційного оскарження ухвал відповідно судів першої та апеляційної інстанцій про відмову в зупиненні провадження у справі, що призводить до неоднозначних висновків судів. В одних випадках суди вважали зазначені ухвали такими, що підлягають оскарженню, в інших - такими, що не підлягають оскарженню.

На підтвердження неоднозначної практики застосування судами загальної юрисдикції зазначених положень Кодексу при вирішенні питання щодо можливості апеляційного оскарження ухвали суду першої інстанції про відмову в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі суб'єкт права на конституційне звернення посилається на ухвали Генічеського районного суду Херсонської області від 11 червня 2010 року, Київського районного суду міста Полтави від 21 червня 2010 року, Свалявського районного суду Закарпатської області від 21 липня 2010 року, у резолютивних частинах яких вказано на можливість їх апеляційного оскарження, та на ухвали Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 25 червня 2010 року, Київського районного суду міста Полтави від 18 червня 2010 року, у резолютивних частинах яких зазначено, що ухвала оскарженню не підлягає.

Стосовно можливості касаційного оскарження ухвал апеляційних судів щодо відмови у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі автор клопотання долучає ухвали апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 30 червня 2010 року, апеляційного суду Одеської області від 16 грудня 2009 року, у резолютивних частинах яких вказано на можливість їх касаційного оскарження, та ухвали апеляційного суду міста Києва від 6 липня 2010 року, апеляційного суду Одеської області від 25 травня 2010 року, апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 червня 2010 року, у резолютивних частинах яких зазначено, що ухвала оскарженню не підлягає.

Така невизначеність, як стверджує автор клопотання, може призвести до порушення його конституційних прав та свобод, адже позбавляє права на апеляційне та касаційне оскарження судових рішень.

2. Друга колегія суддів Конституційного Суду України Ухвалою від 19 січня 2011 року відкрила конституційне провадження у цій справі.

3. У процесі розгляду справи Конституційний Суд України дійшов висновку, що конституційне провадження у справі підлягає припиненню, з огляду на таке.

Згідно з Законом України "Про Конституційний Суд України" питання про офіційне тлумачення положень Конституції України, законів України може бути розглянуте Конституційним Судом України за конституційними зверненнями громадян України, іноземців, осіб без громадянства та юридичних осіб з метою забезпечення реалізації чи захисту конституційних прав та свобод людини і громадянина, а також прав юридичної особи; підставою для конституційного звернення щодо офіційного тлумачення Конституції України та законів України є наявність неоднозначного застосування положень Конституції України або законів України судами України, іншими органами державної влади, якщо суб'єкт права на конституційне звернення вважає, що це може призвести або призвело до порушення його конституційних прав і свобод (пункт 4 статті 13, статті 42, 43, 94).

Конституційний Суд України виходить з того, що конституційне звернення має бути внесено особою, яка є суб'єктом відповідних конституційних прав і свобод та має підстави стверджувати про їх порушення або можливість порушення внаслідок неоднозначного застосування норм Конституції або законів України судами України, іншими органами державної влади, а тому прагне отримати офіційну інтерпретацію норм, які були застосовані при розв'язанні спірних правовідносин з метою забезпечення реалізації чи захисту своїх конституційних прав та свобод (Ухвала Конституційного Суду України від 31 травня 2011 року N 15-у/2011).

З доданих до конституційного звернення Тропанцем Є. А. рішень судів вбачається, що вони не приймалися щодо нього особисто і не призвели чи не могли призвести до порушення саме його конституційного права на апеляційне, касаційне оскарження судових рішень.

За таких обставин Конституційний Суд України вважає, що звернення громадянина Тропанця Є. А. подане на захист не його конституційного права, а конституційних прав інших осіб. Однак, він не є повноважним суб'єктом на звернення з такого приводу до єдиного органу конституційної юрисдикції в Україні.

Оскільки зазначені обставини виявлені в процесі пленарного засідання, провадження у справі підлягає припиненню на підставі пункту 1 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" та пункту 1 § 51 Регламенту Конституційного Суду України.

Враховуючи викладене та керуючись статтею 153 Конституції України, пунктом 1 статті 45, статтями 51, 52 Закону України "Про Конституційний Суд України", пунктом 1 § 51 Регламенту Конституційного Суду України, Конституційний Суд України ухвалив:

1. Припинити конституційне провадження у справі за конституційним зверненням громадянина Тропанця Євгена Анатолійовича щодо офіційного тлумачення положень пункту 13 частини першої статті 293, пункту 2 частини першої статті 324 Цивільного процесуального кодексу України у взаємозв'язку з положеннями пунктів 2, 8 частини третьої статті 129 Конституції України на підставі пункту 1 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" - відсутність встановленого цим Законом права на конституційне звернення.

2. Ухвала Конституційного Суду України є остаточною.

 

КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД УКРАЇНИ

 

ОКРЕМА ДУМКА

судді Конституційного Суду України Стецюка П. Б. стосовно Ухвали Конституційного Суду України про припинення конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянина Тропанця Євгена Анатолійовича щодо офіційного тлумачення положень пункту 13 частини першої статті 293, пункту 2 частини першої статті 324 Цивільного процесуального кодексу України у взаємозв'язку з положеннями пунктів 2, 8 частини третьої статті 129 Конституції України

Ухвалою від 5 липня 2011 року N 24-уп/2011 (далі - Ухвала) Конституційний Суд України припинив конституційне провадження у справі за конституційним зверненням громадянина Тропанця Євгена Анатолійовича щодо офіційного тлумачення положень пункту 13 частини першої статті 293, пункту 2 частини першої статті 324 Цивільного процесуального кодексу України у взаємозв'язку з положеннями пунктів 2, 8 частини третьої статті 129 Конституції України. У зв'язку з цим вважаю за необхідне висловити таке.

1. Громадянин Тропанець Євген Анатолійович звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням дати офіційне тлумачення положень пункту 13 частини першої статті 293, пункту 2 частини першої статті 324 Цивільного процесуального кодексу України (далі - Кодекс) у взаємозв'язку з положеннями пунктів 2, 8 частини третьої статті 129 Конституції України. На думку автора клопотання, необхідність в офіційному тлумаченні зазначених положень викликана відсутністю в законодавстві чітко визначених норм стосовно забезпечення апеляційного оскарження ухвали суду першої інстанції про відмову в зупиненні провадження у справі та касаційного оскарження ухвали апеляційного суду про відмову в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі, що призводить до неоднозначних висновків судів при вирішенні цих питань.

Як вказує Тропанець Є. А., в одних випадках суди відмовляли у задоволенні клопотань про зупинення проваджень у справах і в резолютивних частинах відповідних ухвал зазначали, що вони оскарженню не підлягають, а в інших - підлягають відповідному (апеляційному, касаційному) оскарженню. На підтвердження неоднозначної практики судів загальної юрисдикції при вирішенні питання щодо можливості апеляційного оскарження ухвали суду першої інстанції про відмову в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі автор клопотання посилається на дані, отримані з Єдиного реєстру судових рішень, які містили тексти ухвал Генічеського районного суду Херсонської області від 11 червня 2010 року, Київського районного суду міста Полтави від 21 червня 2010 року, Свалявського районного суду Закарпатської області від 21 липня 2010 року, у резолютивних частинах яких вказано про можливість їх апеляційного оскарження, та на тексти ухвал Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 25 червня 2010 року, Київського районного суду міста Полтави від 18 червня 2010 року, у резолютивних частинах яких зазначено, що ухвала оскарженню не підлягає.

Стосовно можливості касаційного оскарження ухвал апеляційних судів щодо відмови у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі Тропанець Є. А. долучає дані, отримані з Єдиного реєстру судових рішень, які містили тексти ухвал апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 30 червня 2010 року, апеляційного суду Одеської області від 16 грудня 2009 року, у резолютивних частинах яких вказано про можливість їх касаційного оскарження, та ухвали апеляційного суду міста Києва від 6 липня 2010 року, апеляційного суду Одеської області від 25 травня 2010 року, апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 червня 2010 року, у резолютивних частинах яких зазначено, що ухвала оскарженню не підлягає.

Така невизначеність, як стверджує автор клопотання, може призвести до порушення його конституційних прав та свобод, оскільки необґрунтована відмова в апеляційному оскарженні ухвали суду першої інстанції про відмову в зупиненні провадження у справі та касаційному оскарженні ухвали апеляційного суду про відмову в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі позбавляє особу права на апеляційне та касаційне оскарження судових рішень.

Друга колегія суддів Конституційного Суду України 19 січня 2011 року відкрила конституційне провадження у цій справі.

Під час розгляду справи Судом були отримані відповідним чином завірені копії всіх судових рішень, на які посилається у конституційному зверненні Тропанець Є. А.

2. Обґрунтовуючи Ухвалу, Конституційний Суд України, посилаючись на текст своєї Ухвали від 31 травня 2011 року N 15-у/2011, зазначає, "що конституційне звернення має бути внесено особою, яка є суб'єктом відповідних конституційних прав і свобод та має підстави стверджувати про їх порушення або можливість порушення внаслідок неоднозначного застосування норм Конституції або законів України судами України, іншими органами державної влади, а тому прагне отримати офіційну інтерпретацію норм, які були застосовані при розв'язанні спірних правовідносин з метою забезпечення реалізації чи захисту своїх прав та свобод" (абзац восьмий пункту 2 мотивувальної частини Ухвали). В Ухвалі стверджується, що з "доданих до конституційного звернення Тропанцем Є. А. рішень судів вбачається, що вони не приймалися щодо нього особисто і не призвели чи не могли призвести до порушення саме його конституційного права на апеляційне, касаційне оскарження судових рішень. За таких обставин Конституційний Суд України вважає, що звернення громадянина Тропанця Є. А. подане на захист не його конституційного права, а конституційних прав інших осіб. Однак, він не є повноважним суб'єктом на звернення з такого приводу до єдиного органу конституційного юрисдикції в Україні" (абзаци четвертий та п'ятий пункту 3 мотивувальної частини Ухвали). З огляду на це, Конституційний Суд України дійшов такого висновку: оскільки зазначені обставини виявлені в процесі пленарного засідання, провадження у справі підлягає припиненню на підставі пункту 1 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" - відсутність встановленого цим Законом права на конституційне звернення (абзац шостий пункту 3 мотивувальної частини, пункт 1 резолютивної частини Ухвали).

4. На мій погляд, юридично не коректним є посилання в Ухвалі на правову позицію Конституційного Суду України, висловлену в Ухвалі від 31 травня 2011 року N 15-у/2011, оскільки ця ухвала у справі за конституційним зверненням громадянина Пономарьова Сергія Сергійовича щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 148 Кодексу законів про працю України приймалася за юридично інших обставин, якісно відмінних від тих обставин, які мали місце у справі за конституційним зверненням громадянина Тропанця Є. А.

Так, громадянин Пономарьов С. С. на підставі договору про надання правової допомоги Посашко А. В., з метою забезпечення реалізації та захисту саме її конституційних прав і свобод звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням (яке він же і підписав) щодо офіційного тлумачення частини першої статті 148 Кодексу законів про працю України. Розглядаючи цю справу, Конституційний Суд України, зважаючи на те, що "законодавець визначив коло суб'єктів права на конституційне звернення і не передбачив передачі права на його внесення іншим особам" (абзац восьмий пункту 2 Ухвали Конституційного Суду України від 31 травня 2011 року N 15-у/2011), не визнав Пономарьова С. С. належним суб'єктом права на конституційне звернення.

Натомість, у справі за конституційним зверненням громадянина Тропанця Є. А. до Конституційного Суду України звернувся безпосередньо сам громадянин Тропанець Є. А. з клопотанням щодо офіційного тлумачення положень пункту 13 частини першої статті 293, пункту 2 частини першої статті 324 Цивільного процесуального кодексу України у взаємозв'язку з положеннями пунктів 2, 8 частини третьої статті 129 Конституції України. Автор клопотання навів факти неоднозначного застосування пункту 13 частини першої статті 293 Цивільного процесуального кодексу України та заявив, що така неоднозначність може призвести до порушення його (Тропанця Є. А.) конституційних прав та свобод.

5. Конституційний Суд України дійшов хибного висновку, що громадянин Тропанець Є. А. "не є повноважним суб'єктом на звернення з такого приводу до єдиного органу конституційної юрисдикції в Україні", аргументувавши свою позицію тільки тим, що з "доданих до конституційного звернення Тропанцем Є. А. рішень судів вбачається, що вони не приймалися щодо нього особисто і не призвели чи не могли призвести до порушення саме його конституційного права на апеляційне, касаційне оскарження судових рішень" і "звернення громадянина Тропанця Є. А. подане не на захист його конституційного права, а конституційних прав інших осіб" (абзаци четвертий та п'ятий пункту 3 мотивувальної частини Ухвали).

Фактично протилежний за змістом висновок вбачається з системного аналізу положень статті 94 Закону України "Про Конституційний Суд України", за якими підставою для конституційного звернення щодо офіційного тлумачення Конституції України та законів України "є наявність неоднозначного застосування положень Конституції України або законів України судами України, іншими органами державної влади", якщо суб'єкт права на конституційне звернення вважає, що це може призвести або призвело до порушення його конституційних прав і свобод.

Таким чином, словосполучення "наявність неоднозначного застосування положень Конституції або законів України" в контексті пункту 4 частини другої статті 42 Закону України "Про Конституційний Суду України" означає обов'язок суб'єкта права на конституційне звернення наводити факти такого неоднозначного застосування. Далі по тексту законодавець застосовує слово "вважає", яке має зовсім іншу правову природу, а саме: з одного боку воно виступає вихідним (базовим) моментом, який спонукає (надає можливість, але не зобов'язує) суб'єкта права на конституційне звернення вчинити відповідну дію (тобто звернутися до Конституційного Суду України з клопотанням про тлумачення Конституції України або законів України) з метою забезпечення реалізації своїх конституційних прав та свобод, оскільки внаслідок неоднозначного застосування Конституції України або законів України його конституційні права та свободи можуть бути порушені, а з іншого боку, будучи виключно суб'єктивним (оціночним) за своїм змістом, це слово не може передбачати у будь-якій формі обов'язку суб'єкта права на конституційне звернення обґрунтовувати можливість настання у майбутньому порушення його конституційних прав та свобод. Законодавець в цьому випадку дозволяє суб'єкту права на конституційне звернення вносити клопотання до Конституційного Суду України на основі власного бачення і розуміння того, чи може неоднозначне застосування Конституції України та законів України призвести до порушення його конституційних прав і свобод. Така позиція законодавця є повністю співзвучною з конституційним положенням, що "людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави" (стаття 3 Основного Закону України).

6. Наведеної в конституційному зверненні аргументації щодо необхідності в офіційному тлумаченні положень пункту 13 частини першої статті 293, пункту 2 частини першої статті 324 Цивільного процесуального кодексу України у взаємозв'язку з положеннями пунктів 2, 8 частини третьої статті 129 Конституції України, а також зібраних та досліджених у судовому засіданні матеріалів у справі було достатньо для завершення розгляду справи по суті.

7. Враховуючи викладене, вважаю, що Конституційний Суд України помилково припинив провадження у справі за конституційним зверненням громадянина Тропанця Євгена Анатолійовича щодо офіційного тлумачення положень пункту 13 частини першої статті 293, пункту 2 частини першої статті 324 Цивільного процесуального кодексу України у взаємозв'язку з положеннями пунктів 2, 8 частини третьої статті 129 Конституції України. Розгляд цієї справи по суті мав завершитися прийняттям обґрунтованого рішення.

 

Вся проблема в этом определении КСУ.

В отличии от других определений, которые должны обжаловаться в апелляции, КСУ решил промолчать по остановке производства.

[Obelix]

Да не в том дело, что промолчать.

Просто не то лицо подало 

...звернення громадянина Тропанця Є. А. подане на захист не його конституційного права, а конституційних прав інших осіб. Однак, він не є повноважним суб'єктом на звернення з такого приводу до єдиного органу конституційної юрисдикції в Україні.

 

вот и все.

Дело не в остановке пр-ва, а в том, что разрешено все, что прямо не запрещено. В этом суть правовых выводов КСУ. И если определение суда внесено в список "важных", то можно оспаривать их...как ЗА так и ПРОТИВ.

ВССУ письмом рязьяснило апеляхам, но они и (или) не читают, и (или) делат вид что не в курсе.

[у.zaporozhskiy]

А что Вы думаете о возможности остановки производства по иску банка о выселении после того, как было решение об обращении взыскания на предмет ипотеки, на основании открытого производства о недействительности кредитного договора?

[Obelix]

Что я думаю, это дело такое...

Важно, что решит судья.

Но тем не менее я думаю, что не действительность основного договора первична, а его обеспечение вторично.

В связи с этим есть смысл остановить производство по выселению.

Но опять же, все индивидуально.

Чтоб давать верные советы, нужно знать дело.

Иногда легче довести до ГИС и там его заблокировать навечно, чем рвать клиенту нервы в 3х процессах в 4х инстанциях.

[у.zaporozhskiy]

Что я думаю, это дело такое...

Важно, что решит судья.

Но тем не менее я думаю, что не действительность основного договора первична, а его обеспечение вторично.

В связи с этим есть смысл остановить производство по выселению.

Но опять же, все индивидуально.

Чтоб давать верные советы, нужно знать дело.

Иногда легче довести до ГИС и там его заблокировать навечно, чем рвать клиенту нервы в 3х процессах в 4х инстанциях.

Тоже согласен.

Вот и блокируем решение об обращении взыскания на предмет ипотеки путем предоставления права ипотекодержателю на продажу квартиры от имени ипотекодателя - прописываем в предмет ипотеки людей, детей и т.д.

Тут к сожалению в ГИС не поблокируешь.

[КомпаньонЪ]

так навскидку что первое попалось.

оригинал найдете сами

 

Огромное спасибо за помощь.