Tavrija77

Ребята прокоментируйте решение: Это о судебном сборе пр взыскании ипотеки, после взыскания задолженности http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/34590359 ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 листопада 2013 року Справа № 5021/2865/2011 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого суддіСаранюка В.І. - доповідача у справісуддівКролевець О.А. Попікової О.В.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська машинобудівна компанія "Салверст"на ухвалу відХарківського апеляційного господарського суду 01.08.2013у справі господарського суду№ 5021/2865/2011 Сумської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Полтавське РУ АТ "Банк "Фінанси та Кредит"до1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська машинобудівна компанія "Салверст" 2.Приватного підприємства "Українська верстатобудівна компанія "Салвер"треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1. Приватне підприємство "Квіч Василь Михайлович" 2. приватний нотаріус Київського нотаріального округу ОСОБА_4 3.Комунальне підприємство "Глухівське бюро технічної інвентаризації"прозвернення стягнення на предмет іпотеки за участю представників: від позивача - Іванов А.О. від відповідача 1 - не з'явились від відповідача 2 - не з'явились від третьої особи 1 - не з'явились від третьої особи 2 - не з'явились ВСТАНОВИВ: Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 01.08.2013 у справі № 5021/2865/2011 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Шевель О.В., судді Гетьман Р.А., Лакіза В.В.) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська машинобудівна компанія "Салверст" на рішення господарського суду Сумської області від 19.06.2013 повернуто заявнику. Не погоджуючись із прийнятою у справі ухвалою суду апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська машинобудівна компанія "Салверст" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою про її скасування. У відзиві на касаційну скаргу Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Полтавське РУ АТ "Банк "Фінанси та Кредит" просить залишити вказану скаргу без задоволення, посилаючись на те, що позивачем заявлено шість позовних вимог немайнового характеру та повинно було бути сплачено судовий збір у розмірі 3 441, 00 грн., однак у зазначеному розмірі судовий збір скаржником сплачено не було. Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши повноту встановлення апеляційним господарським судом обставин справи та правильність застосування норм процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з такого. Ухвала апеляційного господарського суду про повернення апеляційної скарги мотивована посиланням на ст.ст. 91, 94, 97 Господарського процесуального кодексу України, ч.ч. 1, 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", п. 2.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 № 7. При цьому суд апеляційної інстанції зазначив, що скаржником заявлено позовні вимоги як майнового так і немайнового характеру, проте судовий збір сплачено лише за позовні вимоги немайнового характеру. При визначенні позовної вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки як вимоги майнового характеру, апеляційний господарський суд виходив з того, що майну, яке є предметом іпотеки за договором іпотеки від 06.02.2008 № 021/11/0208 надано вартісну оцінку. В обґрунтування касаційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська машинобудівна компанія "Салверст" посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням пп. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір". При цьому скаржник зазначає, що судовий збір за вимогу про звернення стягнення на предмет іпотеки сплачується як з вимоги немайнового характеру, оскільки вона була пред'явлена після вирішення вимоги про стягнення заборгованості. Колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість доводів касаційної скарги з огляду на наступне. Відповідно до ч. 3 ст. 94 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено вимоги щодо форми і змісту апеляційної скарги, до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі. Частиною 2 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Згідно з до пп. 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми. Відповідно до пп. 1, 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється у розмірі 2 (двох) відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, а за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати. Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" від 06.12.2012 № 5515-VI визначено, що розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня становить 1147 грн. Як вбачається з матеріалів справи, рішення господарського суду Сумської області від 19.06.2013 у справі № 5021/2865/2011 прийнято за результатами розгляду позовних вимог про: звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення кредитної заборгованості в розмірі 6 817 442, 26 грн. з ціною реалізації не нижче оцінки суб'єкта оціночної діяльності, дійсної на момент продажу шляхом надання Публічному акціонерному товариству "Банк "Фінанси та Кредит" в особі Філії "Полтавське регіональне управління" права від свого імені продажу на підставі договору купівлі-продажу будь-якій особі, згідно з переліком, наведеним у рішенні; передання в управління Публічному акціонерному товариству "Банк "Фінанси та Кредит" в особі Філії "Полтавське регіональне управління" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська машинобудівна компанія "Салверст" предмету іпотеки; надання Публічному акціонерному товариству "Банк "Фінанси та Кредит" в особі Філії "Полтавське регіональне управління" права підпису договору купівлі-продажу іпотечного майна в якості продавця та про надання Публічному акціонерному товариству "Банк "Фінанси та Кредит" в особі Філії "Полтавське регіональне управління" прав на одержання дублікатів правовстановлюючих документів, витягу з реєстру речових прав на нерухоме майно, довідок та документів, що будуть необхідні для укладення та нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу. З огляду на те, що вимога про звернення стягнення на предмет іпотеки, за рахунок якого буде погашатись кредиторська заборгованість, підлягає вартісній оцінці, то колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що така вимога відноситься до вимог майнового характеру. Статтею 55 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, ціна позову визначається загальною сумою усіх вимог. Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. Враховуючи вимоги апеляційної скарги щодо скасування судового рішення у даній справі у повному обсязі, колегія суддів зазначає, що судовий збір за подання заявником апеляційної скарги повинен сплачуватись за ставками, встановленими для кожної з вимог майнового та немайнового характеру. Разом з тим, як доказ сплати судового збору за подання зазначеної апеляційної скарги заявником надано квитанції від 05.07.2013 № 81, № 83, № 85 та № 87 на загальну суму 2 294,00 грн., що підтверджують сплату судового збору лише за ставками, встановленими для позовних вимог немайнового характеру. Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. Беручи до уваги наведене, апеляційний господарський суд правомірно повернув апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська машинобудівна компанія "Салверст" на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України. Відтак, підстав для скасування постанови Харківського апеляційного господарського суду від 01.08.2013 у справі № 5021/2865/2011 колегія суддів не вбачає. Керуючись ст.ст. 106, 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В: Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська машинобудівна компанія "Салверст" залишити без задоволення. Ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 01.08.2013 у справі № 5021/2865/2011 залишити без змін. Головуючий суддя Саранюк В.І. Судді Кролевець О.А. Попікова О.В.

А еще не ждать иск банка, а подавать иск об истребовании имущества, полученного на незаконных основаниях

А судебный сбор хочется заставить их заплатить.

А у меня уже план выработан. Первое заседание 14.11.2013 по взысканию на ипотеку. Пишу клопотання о переносе: нет ухвалы об открытии производства не все докцументы приложены к сиковому, , исковое заявление не соотвествует ст.119 - нет ссылки на доказательства и еще много чего, вот думаю насчет судебного сбора. Прошу суд устранить недостатки искового заявления и направление мне исправленного искового. Это по п.1 ч.8. 207 ЦПК. Если банк не сможет исправить недостатки суд имеет право даже после открытия производства оставить без рассмотрения. А тем временем я получу Ухвалу об открытии производства по своему иску , который даст основание остановить рассмотрение по ипотеке. В запасе имею еще несколько оснований для исков. Так что процесс будет долгоиграющим.

Я думаю что суд должен вникать в то что оплачивалось и с какой суммы. А если например решение суда по взысканию задолженности на 10,0 гривен, а при взыскании ипотеки банк взыскивает 20,0 гривен. Что не нужно с разницы платить судебный сбор?

ВССУ выдал такое разъяснение с учетом того, что априори при взыскании задолженности оплачен уже судебный сбор как с иммущественного спора. Поэтому логично если решение не суда не выполнено, то с той же суммы судебный сбор не оплачивается. Но мой банк не платил судебный сбор, и не он подавал иск.

Готовлюсь защищатся.

С вами улыбнусь, но все же мысли умные хотелось бы услышать

Уважаемые Форумчане помогите определится. Есть решение суда по взыскании задолженности вступившее в законную силу. Подавал иск прокурор в интересах банка (государственный). Судебный сбор, который переложили на меня был какой-то смешной-54 гривны. Видимо прокуратура освобождена. Теперь банк подает уже сам иск на взыскание ипотеки. Судебный сбор пишет как с неиммущественного спора, т.к иск на ипотеку подается после решения суда о взыскании задолженности. Такой порядок действительно в Пленуме описан. Так вот у меня вопрос - должен ли банк заплатить судебный сбор по ипотеке как с иммущественного спора, ведь он не платил из-за прокурора судебный сбор при взыскании задолженности.

Путь подачи иска по недействительности, а по факту обоснование отсутствие существенных условий уже пройден. Суды всех инстанций тупо отморозились. Поэтому нужно "тяжелее" их напрягать. Если подавать иск о признании права не исполнять несуществующие обязательства, то суд будет прижат все таки рассматривать существенные условия.

Спасибо. А то я уже начиталась по этим срокам и каша в голове.

Уважаемые форумчане прошу срочно помочь. Что-то запуталась. Я подала Скаргу на исполнителя о неправомерсности открытия исполнительного производства. Постанову получила-06.08.2013 г. Ознакомилась с делом- 09.08.2013 года Скаргу подала - 16.08.2013 года. Дестяидневный срок посчитала с 07.08.2013 года ( со следующего дня после получения). Завтра заседание суда. И чего-то меня перемкнуло я правильно посчитала срок?

Исполнител может запросить у вас инфлрмацию. В моем случае ничего не просил и сам не искал. С первого дня рвался ипотеку продавать. За что и получил по носу.

Исполнитель будет присылать вам Вимогу находится дома в такой-то день и час для проведения исполнительных действий. Вимога долюна прийти рекомендованным листом. Если простое письмо - вы не получали и все. Если исполнитель подаст в суд - суд должен оповестить вас о проведении такого заседания. И хотя по ЦК Украины не требуется обязательного оповещения должника о судебном заседании, есть Пленум ВССУ который разясняет что должны оповестить. Если решение суда первой инстанции вас не устроит вы можете подать апеляци. и оно не вступит в законную силу, исполнпител ничего не будет делать. Исполнителю дадите уведомление что вы подали апеляцию и приложите первый лист со штампом суда.

Уважаемая Ана, прежде всего скачайте Инструкцию о организации принудительного исполнения решений №512/5 от 2 апреля 2012 года. Почитайте внимательно. Если у вас решение о взыскании денег, то существует очередность исполнительных действий. 1 - очередь исполнитель должен выполнить все действия по взысканию денежных средств. Какие действия описано в инструкции. 2- очередь другое иммущество движимое 3- очередь недвижимость. Исполнителя имеете право добровольно не пускать. Обычно они два три акта делают что вы препятствуете вхождению , а потом подают в суд на принудительное вхождение. Вот здесь исполнитель должен доказать свое право на вхождение. Ипотеку он не имеет право описывать для реализации в рамках решения суда о взыскании с вас денег. Если исполнител ь не провел действия по розыску ваших денежных средств и хочет только описать иммущество, то это основание в суде для возражения от принудительного вхождения. Откройте на этом сайте раздел форума по оспариванию исполнительных действий и перечитайте. Многие впросы вам станут понятны

И еще, добровольно можете не пускать его. Пусть обращается в суд. А если он в поданни на принудительное вхождение напишет что он хочет войти чтобы описать ипотеку то вам и карты в руки

Когда исполнитель захочет описать вашу ипотеку, т.е сообщит чтобы вы сидели дома и ждали его визита, то заранне напишите ему предупреждение об отсутствии у него такого права и обоснуйте ( я так делала). Если он вас не послушает и все же опишет ипотеку - в течении 10 дней оспаривайте акт описи и ареста.

от мой случай. Вы говорите о " восстановлении ппоизводства". Это другая статья. А здесь идет речь о том, что исполнительное производство ограничено во времени и имеет последствия его окончания.

Сейчас тоже занимаюсь этой темой. Исполнительное производство длилось 2 года. Никакими постановами исполнителя не останавливалось. Т.е срок не прерывался. Прошла все муки ада. Но исполнитель таки вернул исполнительный лист банку. Банк через месяц опять его подал. Вот сейчас продумываю боевые действия. Срок на исполнение 6 месяцев. По истечению срока исполнитель должен закончить исполнительное производство своей Постановой и вернуть исполнительный лист в суд. После этого повторное подача не производится. Это регулируется ст. 49 "Про виконавче провадження". Вот теперь и думаю что делать. Подавать скаргу на исполнителя, который вернул исполнительный лист банку о том чтобы он вынес Постанову о завершении исполнительного производства и вернул исполнительный лист суду. Стаття 49. Закінчення виконавчого провадження 1. Виконавче провадження підлягає закінченню у разі: 6) закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення; 3. Про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом. Стаття 50. Наслідки завершення виконавчого провадження 1. У разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Дайте пожалуйста решение ВССУ. Чем мотивировали?

Сумма не другая, это часть суммы которая уже взыскана за один и тот же период начислений. поэтому одназначно дважды.

Вы привязываетесь к фактическому исполнению. А речь идет о уже взысканной сумме судом. Суд взыскал полную сумму. Если банк не получил ее в полном размере и обращается в суд по второму разу за остатком неполученной суммы то идет второй раз взыскание той же суммы ( остатка). Вот если банк насчитал новые платежи после взыскания, тогда да. Может обращатся за ипотекой на сумму новых начислений. А за один и тот же период начислений по второму разу не может, вне зависимости от факта ее получения.

В этой теме я выкладывала решение апеляционной инстнации ( полный текс в теме). Бану обратился за ИНН по обращению на ипотеку, после решения суда о взыскании зодолженности. Вот выдержка из него: З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для стягнення у справі №2-29/3306-2009 були ті самі, що і при вчинені спірного виконавчого напису, а саме, неналежне виконання фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 зобов'язань за договором кредитної лінії №04 від 20.09.07 щодо погашення кредиту та відсотків. Тобто, акціонерний банк "Діамант" звернувся до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису для стягнення заборгованості, яка вже була стягнута судом з тих самих підстав. Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України особа має право на захист свого цивільного права. Згідно з частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України особа має право звернутись до суду за захистом свого права. Отже, функцією суду є захист права яке порушене, оспорюється або не визнається. Способи захисту права визначаються частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України і частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України. Названі статті передбачають способи захисту права, зокрема, примусове виконання обов'язку в натурі. У даному випадку одним зі способів захисту права є стягнення заборгованості за договором кредитної лінії №04 від 20.09.07. Прийнявши рішення від 07 грудня 2009 року у справі №2-29/3306-2009, господарський суд вже захистив порушене право акціонерного банку "Діамант", тому немає підстав для повторного стягнення заборгованості за спірним виконавчим написом, яка вже була стягнута судом з тих самих підстав. Отже, судом встановлено, що сума боргу не є безспірною; норми пункту 283 Інструкції щодо завчасного надіслання іпотекодавцю письмової вимоги не дотримані; немає підстав для повторного стягнення заборгованості за спірним виконавчим написом, яка вже була стягнута рішенням суду з тих самих підстав. И хотя здесь речь идет по ИНН, для судебного обращения будет та же история.

Это вы логически рассуждаете, и логика в этом есть. Однако законы не пускают. И реально ситуация тупиковая, о чем даже суд понимает. Я об этом много думала. Сегодня закон и пленум выписаны так, что прослеживается такое: банк может выбрать два способа защиты ( если в одном лице должник). Или взыскать деньги и другое иммущество( без ипотеки). Или взыскать за счет ипотеки. Объединять в каких-то комбинациях эти разные способы защиты невозможно.

Получается что банк может добратся до недвижимости, только если она будет освобождена от ипотеки.