Siringa

Как вариант - признать недействительным (незаключенным) договор комиссии. То бишь рассматривать отдельно взятый первичный документ - "расчетный документ с незаконными реквизитами" как договор комиссии. Т.е. когда клиент дает деньги банку он просит шота с деньгами сделать банк (зачислисть на счет. передать соседу, обменять на тугрики) за небольшую комиссию банку (комиссия может равняться и нулю). Если клиент договор банковского счета не просил открыть, значит он и не просил на него зачислять деньги. А сам первичный документ с незаконными реквизитами есть недействительный, ну или признается договор комиссии незаключенным потому что стороны не согласовали куда девать деньги (перечислять). Иски такие, канеш, мозхсудьямвыносящие, но в пути собачка может и подрасти - т.е. вдруХ выяснится, что на заявке на переказ наличности подписи левые (т.е. кроме квитанции, которая выдается на руки клиенту надо вытребовать первую часть - заявку), договор банковского счета отсутствовал, сотрудник банка, чья подпесь якобы там в то время уже был уволен и т.п. Единственный момент - сроки исковой давности - но тут можно сослаться на то, что либо о существовании данного дока клиент узнал недавно, либо о незаконности транзакции ему стало известно только после обращения к специалисту.

отсутствие такого договора и наличие исполненного расчетного документа с незаконными реквизитами это основание для освобождение заемщика от отвественности, предусмотренной ст. 200 Уголовного кодекса Украины "Подделка платежных документов".Т.е. привлечены к отвественности в этом случае могут быть только работники банка - лица типа "методологов" по новым банковским продуктам, которые не имеют малейших понятий в области гражданско - правовых отношений в области банковского кредита, безналичных расчетов, стандартов бухгалтерского учета. В результате чего их творчество может привести не только к лишению банков лицензии на соответсвующие виды деятельности, но и к очень большим материальным убыткам. Ну как же нет ответа? Нет договора, значит расчетный документ с незаконными реквизитами. Нет договора - значит нет подтверждения, что этот текущий счет именно счет Васи Иванова, а не Пети Пупкина. К текущему счету клиента обязательно должны прилагаться не только договор банковского счета, но и карточки с образцами подписи клиента и прочая дребедень. Отсутствие этого всего свидетельствует о противозаконном "творчестве" банковских сотрудников.

Мне кажется, что ответ на Ваш вопрос в этом сообщении (с банкирского форума, тема, кажется, там была удалена еще в 2012 ) Автор: Stanisl 15.01.2008, 14:15 Цитата(KUK_K @ 28.08.2007, 16:45) Кредитные счета - счета клиента, а не банка. Подтвердением этого - отсутствие у Банка права, без согласия клиента, платить с кредитного счета, либо поашать задолженность клиента по кредиту. Кредитные счета открываются под конкретного клиента в карточку счета вводятся индивидуальные параметры клиента для форирования отчетности. Группа счетов -20- называется - "Кредити, що наданы суб"єктам господарювання", а не "Кошти банку, що видані в кредит". Как бухгалтер не могу понять какое может біть нарушение при перечислении средств на свой ссудный счет с назначением платежа - "Погашение кредита согл......." ? Когда юр. лицо платило со своего ссудного счета кредитными деньгами в графе "Плательщик" банк не значился, почему же при погашении он дорлжен быть в графе "Получатель"? Кредитные счета это внутрибанковские счета (т.е. счета бухучета финансовых активов банка). Список счетов которые банки имеют право открывать своим клиентам определен п. 7.1 Закона Украины "О платежных системах и переводе денег в Украине" (текущие, вкладные (депозитные), корреспондентские и все). То есть, только эти виды счетов предназначены для хранения клиентских денег и проведения операций на основании платежных документов клиентов по списанию и зачислению денег на эти счета. А на так называемых кредитных счетах учитываются не остатки денежных средств, а сумма задолженности клиентов перед банком. В соответствии же с п. 22.1 ЗУ "О платежных системах и переводе денег в Украине" иницировать перевод денежных средств клиенты имеют право только с тех счетов, которые им банки открывают на основании п. 7.1 этого же Закона. Поэтому, п. 22.6 ЗУ "О платежных системах и переводе денег в Украине" предусматривает, что банки имеют право исполнять только те платежные документы в которых номер счета соответствует плательщику (т.е. его владельцу). На основании этих законодательных норм изданы все нормативные акты НБУ в области безналичных расчетов. В т.ч. и норм п. 22.9 ЗУ "О платежных системах и переводе денег в Украине" предусматривающих, что банки исполняют расчетные документы в соответствии с очередностью их поступления и ИСКЛЮЧИТЕЛЬНО в пределах ОСТАТКА ДЕНЕГ на СЧЕТАХ ПЛАТЕЛЬЩИКОВ, кроме случаев предоставления ПЛАТЕЛЬЩИКУ обслуживающим его банком кредита. Кредит который предоставляется в таких случаях называется овердрафтом, а выдача его осуществляется банком путем кредитования ТЕКУЩЕГО счета клиента, который является собственностью этого клиента. Причем делается это только в том случае, если такие обязанности банка предусмотрены договором банковского счета (см. ст. 1069 Гражданского кодекса Украины). Но при этом соблюдаются требования п. 22.1 ЗУ "О платежных системах и переводе денег в Украине" , поскольку клиент инициирует перевод кредитных денежных средств исключительно со своего текущего счета, открытого ему банком на основании п. 7.1 этого же Закона. В вашем же случае "инициирование" перевода денежных средств осуществлялось с внутрибанкоского счета (група счетов второго порядка - 20, а не 26). Поэтому, в качестве "плательщика" в расчетном документе был указан заемщик, а не настоящий инициатор перевода денег - банк. Соответственно, исполняя этот документ операционные работники вашего банка грубым образом нарушили требования п. 22.6 ЗУ "О платежных системах и переводе денег в Украине", т.к. плательщик не являлся собственником этого счета. Да и никогда не мог бы им стать. Не следует приравнивать словосочетание "счет открытый под клиента" с словосочетанием "счет открытый для клиента". А также карточку счета нельзя путать с договором банковского счета. Ведь отсутствие такого договора и наличие исполненного расчетного документа с незаконными реквизатами это основание для освобождение заемщика от отвественности, предусмотренной ст. 200 Уголовного кодекса Украины "Подделка платежных документов". Т.е. привлечены к отвественности в этом случае могут быть только работники банка - лица типа "методологов" по новым банковским продуктам, которые не имеют малейших понятий в области гражданско - правовых отношений в области банковского кредита, безналичных расчетов, стандартов бухгалтерского учета. В результате чего их творчество может привести не только к лишению банков лицензии на соответсвующие виды деятельности, но и к очень большим материальным убыткам. Ведь выдача кредита таким способам приводит к тому, что по отношению к законодательным нормам кредитный договор вважається не укладеним (см. внимательно на нормы п. 2 ст. 1054, 2-й абзац ст. 1046, ст. 1051 ГК Украины), поскольку деньги были переданы банком отнюдь не в собственность заемщика, а третьего лица (контрагента своего заемщика). При этом не советую "потверждать" факт предоставления банковского кредита заемщика платежным документом, который в качестве доказательства может рассматриваться только в контексте ст. 200 УК Украины. Вам же как бухгалтеру следует задуматься над тем каким образом должник (заемщик) может быть получателем своих же денег, которые он направляет на погашение своей задолженности перед банком? Может из-за того, что Вы считаете заемщиком лицом, которое само себе предоставило кредит путем списания "денег" с "собственного" счета.

Да-да, канеш, начинается "работа". Мы помним как "работают" недоюристы: сперва реклама-замануха онлайн, потом обманутые и "кинутые" клиенты, прогулы заседаний и в итоге - решения судов в пользу банков просто патамушта "недойурист" не явился и даже не предупредил клиента.

Вот такое появилось в реестре: Кредитины стали "скидывать" крепостных ТОВ "ВВС-Факторинг". Им надоело погоняло "КРЕДИТИНЫ"? http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/43628813 31.01.2014 між ТОВ «Кредитні ініціативи» та ТОВ «ВВС-Факторинг» було укладено договір про відступлення прав вимог за кредитним договором №09-2818/2-1 від 03.11.2005 та договором про іпотечний борг № 20-5263/2-1 від 06.08.2007, згідно умов якого ТОВ «Кредитні ініціативи» передав ТОВ «ВВС-Факторинг» право вимоги до фізичних осіб - позичальників, які уклали договори з ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» і в зв'язку з чим він став новим кредитором та відповідно належним стягувачем у виконавчому провадженні. печерський районний суд міста києва Справа № 2-5247/11 У Х В А Л А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 квітня 2015 року Печерський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді - Москаленко К.О., при секретарі - Горбатюк І.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості та зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» про розірвання договору,- В С Т А Н О В И В: 06.02.2015 головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаною заявою про заміну сторони виконавчого провадження - стягувача ТОВ «Кредитні ініціативи» на правонаступника ТОВ «ВВС-Факторинг». Свої вимоги обґрунтовує тим, що на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 21.03.2013 державним виконавцем винесено постанову про заміну сторони виконавчого провадження, а саме стягувача - ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» на його правонаступника ТОВ «Кредитні ініціативи». 31.01.2014 між ТОВ «Кредитні ініціативи» та ТОВ «ВВС-Факторинг» було укладено договір про відступлення прав вимог за кредитним договором №09-2818/2-1 від 03.11.2005 та договором про іпотечний борг № 20-5263/2-1 від 06.08.2007, згідно умов якого ТОВ «Кредитні ініціативи» передав ТОВ «ВВС-Факторинг» право вимоги до фізичних осіб - позичальників, які уклали договори з ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» і в зв'язку з чим він став новим кредитором та відповідно належним стягувачем у виконавчому провадженні. Сторони в судове засідання не з'явились, про час та місце судового розгляду справи повідомлялись належним чином. Головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві ОСОБА_1 до суду надала заяву про проведення розгляду заяви без участі їх представника. Інші сторони виконавчого провадження причини неявки суду не повідомили. Суд, на підставі ст. 378 ЦПК України визнав можливим розгляд заяви за відсутності нез'явившихся сторін, оскільки їхня неявка, не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного. Відповідно до ч. 1 ст. 378 ЦПК України у разі вибуття однієї сторони виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою сторони суд змінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 20.02.2015 аналогічну заяву головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження задоволено та замінено сторону виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа Печерського районного суду м. Києва від 22.11.2012 року по справі № 2-5247/11 про стягнення солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» заборгованість за договором в розмірі 3 489 843 грн. 99 коп., судовий збір в розмірі 1 700 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн. - стягувача стягувача Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» на стягувача Товариство з обмеженою відповідальністю «ВВС-Факторинг» (т.2 а.с.170-172). Таким чином, оскільки дана заява вже була предметом розгляду, суд вважає відсутніми підстави для її розгляду. Відтак заява не підлягає задоволенню. На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 378, 209,210 ЦПК України, суд,- У Х В А Л И В: Заяву головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості та зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» про розірвання договору-залишити без задоволення. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва. Суддя К.О. Москаленко

Воть исчо http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/44872675 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И м. Київ 12 червня 2015 року № 826/5727/15 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді - Добрівської Н.А., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послугпро визнання бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1) звернулася до суду з позовом до Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері ринків фінансових послуг (далі по тексту - відповідач, Нацкомфінпослуг) про: 1) визнання бездіяльності Нацкомфінпослуг щодо скарги позивача на порушення ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» законодавства у сфері фінансових послуг; 2) зобов'язання відповідача вчинити наступні дії: - надати інформацію, на якій підставі ТОВ «Кредитні ініціативи», які не мають генеральної ліцензії на здійснення операцій з іноземною валютою, уклали договір з ТОВ «ФК «Вектор Плюс», а останні в свою чергу з ПАТ «Сведбанк» про відступлення права вимоги по кредитним договорам в іноземній валюті; - надати інформацію, на якій підставі ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» та ТОВ «Кредитні ініціативи», які не мають генеральної ліцензії на здійснення операцій з іноземною валютою, можуть обслуговувати кредитні договори в іноземній валюті, приймати готівку іноземної валюти від резидентів України, проводити операції з нарахування процентів в іноземній валюті, комісій, пені, тощо в іноземній валюті; - застосувати заходи впливу до ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» та анулювати свідоцтво фінансової установи ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс»; - виключити ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» з Державного реєстру фінансових установ за систематичне неповідомлення Нацкомфінпослуг у встановлені законодавством строки про зміни в інформації, яка міститься в документах, поданих для внесення інформації щодо фінансової компанії або її відокремлених підрозділів до Реєстру, та/або установлений перевіркою факт відсутності фінансової компанії за місцезнаходженням, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію юридичної особи, та неповідомлення Нацкомфінпослуг та державного реєстратора в строки, установлені законодавством, про зміну свого місцезнаходження. В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем приписів п. 2.1 розділу ІІ Положення про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги, затвердженого Указом Президента України від 23.11.2011 №1070/2011, в частині незастосування до суб'єктів господарювання заходів впливу, а також пунктів 3.1, 3.4 Інструкції з діловодства за зверненнями громадян, затвердженої розпорядженням Нацкомфінпослуг від 11.09.2012 №1206 щодо ненадання вмотивованої відповіді на скаргу, а також її розгляд з порушенням встановленого строку. Ухвалою суду від 10 квітня 2015 року за вказаним позовом відкрито провадження у справі, розгляд якої, відповідно до статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, здійснюється у порядку скороченого провадження. Одночасно вказаною ухвалою суду відповідачу запропоновано подати через відділ документообігу суду заперечення на позов або заяву про визнання позову. 15 травня 2015 року через загальний відділ документального обігу до суду від відповідача надійшли заперечення на адміністративний позов, в яких останній просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі у зв'язку з тим, що питання, порушені позивачем у скарзі, були врегульовані судом. Оцінивши повідомлені позивачем обставини, розглянувши наявні у справі документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд при вирішенні питання щодо наявності підстав для задоволення вимог позивача суд виходить з наступного. Позивач 11.11.2014 звернувся до відповідача зі скаргою на порушення ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» законодавства у сфері фінансових послуг, яка отримана Нацкомфінпослуг 14.11.2014 за вх. №О-8282. У своїй скарзі ОСОБА_1 просила, зокрема: надати інформацію, на якій підставі ТОВ «Кредитні ініціативи», які не мають генеральної ліцензії на здійснення операцій з іноземною валютою, уклали договір з ТОВ «ФК «Вектор Плюс», а останні в свою чергу з ПАТ «Сведбанк» про відступлення права вимоги по кредитним договорам в іноземній валюті; надати інформацію, на якій підставі ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» та ТОВ «Кредитні ініціативи», які не мають генеральної ліцензії на здійснення операцій з іноземною валютою, можуть обслуговувати кредитні договори в іноземній валюті, приймати готівку іноземної валюти від резидентів України, проводити операції з нарахування процентів в іноземній валюті, комісій, пені, тощо в іноземній валюті; застосувати заходи впливу до ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» та анулювати свідоцтво фінансової установи ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс»; виключити ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» з Державного реєстру фінансових установ за систематичне неповідомлення НАцкомфінпослуг у встановлені законодавством строки про зміни в інформації, яка міститься в документах, поданих для внесення інформації щодо фінансової компанії або її відокремлених підрозділів до Реєстру, та/або установлений перевіркою факт відсутності фінансової компанії за місцезнаходженням, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію юридичної особи, та неповідомлення Нацкомфінпослуг та державного реєстратора в строки, установлені законодавством, про зміну свого місцезнаходження. Листом від 19.01.2015 №458/16-12 відповідач повідомив позивача про те, інформація, викладена у скарзі, взята Нацкомфінпослуг до уваги, направлено запит до ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» щодо надання інформації та документів стосовно скарги. Листом від 16.02.2015 №1672/15-12 Нацкомфінпослуг повідомила позивача, що у ході відпрацювання документів, які надійшли від ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» було встановлено, що судом врегульовано відносини між позивачем та ТОВ «ФК «Вектор Плюс», у зв'язку з цим питання врегулювання відносин з ТОВ «ФК «Вектор Плюс» щодо стягнення грошових коштів, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди повинно бути врегульовано відповідно до рішення суду. Вважаючи, що відповідачем не було по суті розглянуто скаргу у встановлений законодавством строк, а надана відповідь є невмотивованою, позивач звернувся до суду із вказаним позовом. Надаючи правову оцінку заявленим позивачем вимог з урахуванням викладених ним обставин, а також заперечень відповідача в межах компетенції адміністративного суду щодо даного предмету спору, суд враховує наступне. Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач просить визнати бездіяльності Нацкомфінпослуг щодо скарги позивача на порушення ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» законодавства у сфері фінансових послуг, обґрунтовуючи таку вимогу тим, що, по-перше, відповідачем порушено строки розгляду скарги, а також не зазначено порядок оскарження прийнятого рішення, по-друге, відповідь на скаргу є невмотивованою, по-третє, Нацкомісією не вжито заходів впливу до ТОВ «ФК «Вектор Плюс» у відповідності до п. 2.1 розділу ІІ Положення про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги, затвердженого Указом Президента України від 23.11.2011 №1070/2011. Надаючи оцінку таким доводам позивача, суд виходить з такого. Відповідно до статті 20 Закону України «Про звернення громадян» звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів. На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну. Згідно з пунктом 3.4 Інструкції з діловодства за зверненнями громадян, затвердженої розпорядженням Нацкомфінпослуг від 11.09.2012 №1206 (далі по тексту - Інструкція №1206) звернення розглядаються і вирішуються в строк не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше 15 днів від дня їх отримання. Якщо в місячний строк вирішити порушені у зверненні питання неможливо, то члени Комісії відповідно до розподілу обов'язків та повноважень за поданням керівника самостійного структурного підрозділу апарату Нацкомфінпослуг встановлюють термін, необхідний для розгляду звернення, про що повідомляється особа, яка подала звернення. При цьому загальний строк вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати 45 днів. Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що за загальним правилом звернення розглядаються і вирішуються в строк не більше одного місяця з дня надходження. Виключно у випадку, коли вирішити порушені у зверненні питання в місячний строк неможливо, то члени Комісії відповідно до розподілу обов'язків та повноважень за поданням керівника самостійного структурного підрозділу апарату Нацкомфінпослуг встановлюють термін, необхідний для розгляду звернення, про що повідомляється особа, яка подала звернення. При цьому загальний строк вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати 45 днів. Матеріали справи свідчать, що скаргу позивача від 11.11.2014 відповідачем отримано 14.11.2014 (вх. №О-8282), водночас, проінформувавши ОСОБА_1 про хід розгляду скарги листом від 19.01.2015 №458/16-12, відповідь по суті звернення Нацкомфінпослуг направила позивачу листом від 16.02.2015 №1672/15-12, тобто з порушенням встановлено Законом України «Про звернення громадян» та Інструкцією №1206 строку. При цьому жодних доказів повідомлення позивача про продовження строку розгляду скарги відповідачем як суб'єктом владних повноважень не надано. Крім того, абзацом 3 пункту 3.4 Інструкції №1206 закріплено, що рішення про відмову в задоволенні вимог або прохань, викладених у зверненні, доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення. Водночас, повідомляючи позивача листом від 16.02.2015 №1672/15-12 про те, що правовідносини між ним та ТОВ «ФК «Вектор Плюс» врегульовані судом, Нацкомфінпослуг фактично відмовила у задоволенні вимог позивача, викладених у скарзі від 11.11.2014. Однак, всупереч положень Інструкції №1206 відповідач, ухваливши рішення про відмову у задоволенні вимог скарги, не зазначив порядку оскарження такого рішення. Оцінюючи доводи позивача щодо надання відповідачем невмотивованої відповіді на скаргу від 11.11.2014, що є порушенням вимог п.3.1 Інструкції №1206, суд вважає за необхідне зазначити таке. Відповідно до п.3.1 Інструкції №1206 посадові особи Нацкомфінпослуг при розгляді звернень громадян зобов'язані уважно вивчати їх по суті, застосовувати інші заходи для об'єктивного вирішення порушених автором звернення питань, з'ясовувати та приймати рішення про усунення причин і умов, які спонукають авторів скаржитись. Рішення, які приймаються за зверненнями, мають бути вмотивованими. Досліджуючи зміст листа Нацкомфінпослуг від 16.02.2015 №1672/15-12 в контексті наявних у матеріалах справи копій рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 07.06.2011 у справі №2-449/11, ухвали Ленінського районного суду м. Кіровограда від 17.10.2014 у справі №2-449/11, а також рішення Печерського районного суду м. Києва від 12.06.2014 у справі №757/6578/14-ц, суд приходить до висновку, що відповідачем обґрунтовано наголошено на тому, що правовідносини, які склалися між ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «Вектор Плюс», врегульовані у судовому порядку. Так, зокрема, з ухваленого у відкритому судовому засіданні рішенням Печерського районного суду м. Києва від 12.06.2014 у справі №757/6578/14-ц вбачається, що судом надавалася оцінка у тому числі договорам факторингу, укладеним між ПАТ «Сведбанк» та ТОВ «ФК «Вектор Плюс», а в подальшому ТОВ «ФК «Вектор Плюс» з ТОВ «Кредитні ініціативи». Зазначене рішення, як випливає з даних Єдиного державного реєстру судових рішень, оскаржене позивачем в апеляційному порядку. Відтак посилання відповідача на положення ст.124 Конституції України, яким передбачено здійснення правосуддя виключно судами, в контексті спірних правовідносин є обґрунтованими та свідчать про відсутність у Нацкомфінпослуг повноважень надавати оцінку обставинам та правовідносинам, які є предметом розгляду в суді. Крім того, на думку суду, викладені позивачем у скарзі вимоги, зокрема, щодо роз'яснення підстав укладення договорів про відступлення права вимоги та обслуговування кредитних договорів в іноземній валюті без отримання генеральної ліцензії, свідчать про незгоду ОСОБА_1 з такими договорами, а не з провадженням господарської діяльності ТОВ «ФК «Вектор Плюс». За таких обставин, посилаючись на те, що предметом судового розгляду є відносини позивача з ТОВ «ФК «Вектор Плюс», відповідач обґрунтовано з посиланням на ст.124 Конституції України зазначив про відсутність підстав для задоволення вимог скарги. З огляду на викладене колегія суддів вважає необґрунтованими позовні вимоги про зобов'язання відповідача вчинити дії шляхом: надання інформації, на якій підставі ТОВ «Кредитні ініціативи», які не мають генеральної ліцензії на здійснення операцій з іноземною валютою, уклали договір з ТОВ «ФК «Вектор Плюс», а останні в свою чергу з ПАТ «Сведбанк» про відступлення права вимоги по кредитним договорам в іноземній валюті; надання інформації, на якій підставі ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» та ТОВ «Кредитні ініціативи», які не мають генеральної ліцензії на здійснення операцій з іноземною валютою, можуть обслуговувати кредитні договори в іноземній валюті, приймати готівку іноземної валюти від резидентів України, проводити операції з нарахування процентів в іноземній валюті, комісій, пені, тощо в іноземній валюті. Крім того, зважаючи не безпідставність позовних вимог у вказаній частині не підлягають задоволенню і позовні вимоги про зобов'язання Нацкомфінпослуг: застосувати заходи впливу до ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» та анулювати свідоцтво фінансової установи ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс»; виключити ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» з Державного реєстру фінансових установ за систематичне неповідомлення Нацкомфінпослуг у встановлені законодавством строки про зміни в інформації, яка міститься в документах, поданих для внесення інформації щодо фінансової компанії або її відокремлених підрозділів до Реєстру, та/або установлений перевіркою факт відсутності фінансової компанії за місцезнаходженням, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію юридичної особи, та неповідомлення Нацкомфінпослуг та державного реєстратора в строки, установлені законодавством, про зміну свого місцезнаходження. До такого висновку з урахуванням наведеного суд приходить у зв'язку з тим, що в силу приписів пунктів 2, 3, 10 частини 1 статті 28 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» вчинення таких дій належить до виключних повноважень Нацкомфінпослуг. Зі змісту Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 року на 316-й нараді та частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, адміністративний суд не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, передбаченими статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України. За таких обставин, враховуючи, що до виключної компетенції Нацкомфінпослуг належить повноваження щодо: здійснення реєстрації та ведення Державного реєстру фінансових установ, а у визначених нею випадках - реєстрів осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги; видачі фінансовим установам відповідно до законів з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг відповідних дозволів, а також ліцензій на провадження діяльності з надання фінансових послуг та затвердження умов провадження діяльності з надання фінансових послуг, здійснення яких потребує відповідної ліцензії чи дозволу, та порядок контролю за їх додержанням; у разі порушення законодавства про фінансові послуги, нормативно-правових актів національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосування заходів впливу та накладення адміністративних стягнень, покладання судом будь-яких обов'язків на відповідача шляхом встановлення способу виконання положень Закону є формою втручання у дискреційні повноваження Нацкомфінпослуг, що, в силу вищевикладеного, є неприпустимим. Водночас, правила статті 105 КАС України стосовно зазначення позивачем у позовній заяві способу захисту судом порушених прав, не виключають можливості обрання іншого способу захисту самим судом. Зміст принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі зобов'язує адміністративний суд до активної ролі у судовому засіданні, в тому числі і до уточнення змісту позовних вимог, з наступним обранням відповідного способу захисту порушеного права (постанова Верховного Суду України від 20.04.2010, ЄДРСР №9341137). Відповідно до ч.2 ст.162 КАС України суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Враховуючи вищевикладене, а також факт нерозгляду відповідачем скарги позивача у встановлений законодавством строк, а також не зазначення ним порядку оскарження прийнятого рішення, суд, для належного захисту порушених прав ОСОБА_1, визнає протиправною бездіяльність Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, щодо несвоєчасного розгляду скарги позивача від 11.11.2014, а також не зазначення в листі від 16.02.2015 №1672/15-12 порядку оскарження рішення. У той же час решта позовних вимог підлягає залишенню без задоволення за необґрунтованістю. Враховуючи викладене і керуючись ст.ст.11, 69-71, 94, 183-2, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, - П О С Т А Н О В И В: Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково. Визнати протиправною бездіяльність Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, щодо несвоєчасного розгляду скарги ОСОБА_1 від 11 листопада 2014 року (вх. №О-8282 від 14 листопада 2014 року), а також не зазначення в рішенні Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, викладеного в листі від 16 лютого 2015 року №1672/15-12 порядку його оскарження. У задоволенні решти позовних вимог відмовити. Постанова набирає законної сили у порядку, встановленому в ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, визначені ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя Н.А. Добрівська

Воть такое появилось в реестре: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/47843214 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 УХВАЛА м. Київ 03 серпня 2015 року № 826/2190/15 за позовом ОСОБА_1 до третя особа Державного реєстратора приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гречаної Руслани Тарасівни, ТОВ "Кредитні ініціативи"про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії Суддя: Кротюк О.В. Обставини справи: В провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва знаходиться справа №826/2190/15 за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гречаної Руслани Тарасівни, третя особа ТОВ «Кредитні ініціативи» про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії. В позовні заяві позивач просить суд: 1) визнати неправомірними дії Державного реєстратора приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гречаної Руслани Тарасівни щодо проведення державної реєстрації обтяжень іпотекою квартири АДРЕСА_1 за реєстраційним номером в Державному реєстрі іпотек НОМЕР_1 від 05.12.2012; 2) скасувати рішення Державного реєстратора приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гречаної Руслани Тарасівни за реєстраційним номером НОМЕР_1 від 05.12.2012 про державну реєстрацію обтяження іпотекою квартири АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_3; 3) вилучити з Державного реєстру іпотек запис за реєстраційним номером НОМЕР_1 від 05.12.2012 про державну реєстрацію іпотеки, внесений Державним реєстратором приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гречаною Русланою Тарасівною щодо обтяження іпотекою квартири АДРЕСА_1, яка ОСОБА_3 Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.04.2015 про відкриття провадження в адміністративній справі витребувано від Державного реєстратора приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гречаної Руслани Тарасівни належним чином засвідчені копії документів на підставі яких вчинялися нотаріальні дії щодо посвідчення договору про передачу прав за іпотечним договором №2187 від 28.11.2012 та матеріали справи, що стосуються проведення державної реєстрації іпотеки за реєстраційним номером НОМЕР_2 від 05.12.2012, а також письмові заперечення та всі докази, які наявні на їх підтвердження. Згідно поштового повідомлення про вручення вказаної ухвали, остання отримана адресатом 05.05.2015. Проте жодних документів і інформації судом з цього приводу не було отримано. Про жодні причини, в тому числі поважні, які зумовили неможливість надання такої інформації адресатом суд не повідомлено. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.06.2015 повторно зобов'язаного Державного реєстратора приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Гречану Руслану Тарасівну надати суду запитувані ним документи. Слід зауважити, що вказана ухвала отримана 08.07.2015. Окрім того, в судові засідання на 03.06.2015, 13.07.2015 Державний реєстратор приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гречана Руслана Тарасівна не зв'являлась, про дату, час та місце судового засідання була повідомлена належним чином. В свою чергу, суд звертає увагу, що ч. 4 ст. 11 КАС України передбачено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.07.2015 повторно зобов'язаного держаного реєстратора надати запитувані судом документи. Вказана ухвала отримана останнім 20.07.2015. Слід зауважити, що зазначена ухвала є третьою, з урахуванням ухвали суду від 03.06.2015. При цьому, в ухвалі Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.07.2015 вказано про необхідність відповідачу подати запитувані документи у триденний строк з дня отримання цієї ухвали безпосередньо через канцелярію суду за адресою: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, б. 81-а. Згідно ст. 129 Конституції України рішення суду є обов'язковим до виконання на всій території України. Вказана норма кореспондується з приписами ст. 14 КАС України. Однак, станом на 30.07.2015 Державний реєстратор приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гречана Руслана Тарасівна вимоги ухвали суду від 13.07.2015 не виконала, жодних обґрунтованих та прийнятних пояснень причин неможливості подання вказаних документів до суду надано не було. Разом із тим, згідно із положеннями п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Внаслідок грубого нехтування вимог суду Державним реєстратором приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гречаною Русланою Тарасівною вимог, викладених в ухвалах суду, суд змушений вийти за межі строків розгляду справи, передбачених КАС України. Крім того, у зв'язку з систематичним невиконанням вимог суду зі сторони Державного реєстратора приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Гречаної Руслани Тарасівни, суд позбавлений можливості об'єктивно дослідити обставини справи та прийняти законне та обґрунтоване рішення в адміністративній справі №826/2190/15. У відповідності до ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. У відповідності до ч. 4 ст. 71 КАС України, суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали. Одночасно, для з'ясування всіх обставин справи, у суду є необхідність витребувати від Державного реєстратора приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Гречаної Руслани Тарасівни матеріали реєстраційної справи щодо проведення державної реєстрації іпотеки за реєстраційним номером НОМЕР_1 від 05.12.2012. Відповідно до ч. 1 ст. 271 КАС України, у разі неподання без поважних причин письмових чи речових доказів, що витребувані судом, та неповідомлення причин їх неподання суд може постановити ухвалу про тимчасове вилучення цих доказів для дослідження судом. Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що, оскільки, на неодноразові вимоги суду, Державним реєстратором приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гречаною Русланою Тарасівною документи надані не були, у суду наявні підстави для тимчасового вилучення у Державного реєстратора приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гречаної Руслани Тарасівни матеріали реєстраційної справи щодо проведення державної реєстрації іпотеки за реєстраційним номером НОМЕР_1 від 05.12.2012. Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.69, ст.150, ст.160, ст.271 КАС України, суд - УХВАЛИВ: 1. Тимчасово вилучити у Державного реєстратора приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гречаної Руслани Тарасівни матеріали реєстраційної справи щодо проведення державної реєстрації іпотеки за реєстраційним номером НОМЕР_1 від 05.12.2012, що знаходяться за адресою місця роботи приватного нотаріуса (АДРЕСА_2). 2. Тимчасове вилучення матеріалів перевірки доручається Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві 3. Вилучені документи надати до Окружного адміністративного суду м. Києва протягом трьох днів з дня отримання даної ухвали. 4. Зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві подати до Окружного адміністративного суду м. Києва письмовий звіт про виконання даної ухвали в місячний строк з дати отримання даної ухвали. 5. Попередити про кримінальну відповідальність за невиконання рішень суду, які набрали законної сили. 6. Копію ухвали направити Державному реєстратору приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Гречаній Руслані Тарасівні та Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає. Суддя Кротюк О.В. ст.382 Кримінального кодексу України Умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню - карається штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років. Ті самі дії, вчинені службовою особою, - караються штрафом від семисот п'ятдесяти до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені службовою особою, яка займає відповідальне чи особливо відповідальне становище, або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, або якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам і свободам громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам юридичних осіб, - караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Умисне невиконання службовою особою рішення Європейського суду з прав людини - карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Только один человек написал мне в личку. Другим неинтересно? Вопросы по уголовным производствам надо обсуждать отдельно, в закрытом режиме. Более того, надо кое-что сообща сделать в этом направлении.

Уважаемые друзья! По поводу уголовщины на Кредитинушек. Я, как топикстартер "кредитинско-уголовной" темы приглашаю еще раз всех объединяться. В этой теме о новейших веяниях я писать не буду в связи с тем, что "наши зверушки" являются преступными элементами, злодеяния которых покрываются некоторыми органами благодаря коррупционной составляющей. Борьба с ними будет долгой и упорной (потому как бороться надо не тока со "зверушками", но и системой.) Добаляйтесь ко мне в фейсбук, звоните по тел. или пишите по электронке. Найти меня не сложно. ;-) Если не знаете контактов - есть ЛС этого форума. У меня есть апдейты по ситуации, о которых я писать в открытом доступе ни здесь, ни в "лицевой книге" не буду! Ваша помощь в плане подачи письменных заявлений очень нужна.

Ну, о том, что ООО "Кредитные инициативы" (в миру - "Кредитины") - мошенники, которые подделвают документы - знают и должны знать многие установы страны. Кредитины не нашли ниче лучше как прислать заемщикам копии уведомлений якобы от Облнерго (причем разных, не тока киеффского региону) о том, что дескать заемщику надо срочно явиццо в облэнерго для переоформления договоров - потому что владелец квартиры изменился, и им стало ООО Кредитины. Невдомек бесмосклым зверушкам, шо если владелец изменился, то касательно старого всем пофик, я знаю случай когда формально "договор ликтричества" оставался за старым владельцем лет 5 после продажы квартиры , и ниче. Потому как переоформление договоров - головняк нового владельца.

Вы вот прально подметили то, что я выделила жирненьким шрифтом. Но... это не юристы такие, это страна такая, к сожалению. Кредитины давно сидеть должны: по крайней мере главные предводители должны уже привыкать к полосатой форме одежки. Но положение такое, что кредитины даже не удосуживаются нормальных юристов трудоустроить: бегають по судам невменяшки безработные с двумя извилинами, блеють и мекають в судах: (воды нэт, раститэльности нэт, населена роботами...) Ни оригиналов договоров, ни первички, ни правил этикета не знают. Внаглую заносят кэш в апеляху, невменяема апеляха выносит часто решения высосанные из пальца... Ну, тот кто бодрый и настойчивый, канеш, через третью весь этот невменяшкин апеляшкин бред сносит. Но всьо таки... Дело не в юристах: хотя, если какова кассла уличИте в колаборационизме - то мочите его сразу, для профилактики. Дело в общем положении дел, так сказать

Нет, ну никак не вяжется эта концепция. Кредитины нанимают безработных, которым платят зарплату в конвертах, шоб те бегали по судам... А тут Вы пишите о каких-то средствах для оплаты труда адвоката "на два фронта"... ну нэт... Если б Кредитины так думали, то просто б наняли НОРМАЛЬНЫХ юристов, чтоб те представляли ихние интересы в суде. НОРМАЛЬНЫЙ юрист, который работает на нормальную зарплату, увидев в суде другого нормального адвоката с той стороны - аргументировано б уже давно объяснил работодателю, что лучче и эффективнее с другой стороной договориццо. Но ньеть ... нэт у кредитин клёпки.

а Вы шо, думаете, шо кредитины будут больше платить отдельно взятому адвокату за отдельно взятое заседание чем клиент???

Да ну нах этих Вердиктов. Тут другая тема. Как призвать кассла к ответственности. Я б таких "изчезнувших" быстро на чисту воду вывела. Он бы 10 кредитофф оплатил авансом, гадЪ.

Нажать кнопочку "СКАЧАТЬ". Я же писала, что с предпросмотром могут быть проблемы, надо скачивать. Это расшаренный док. Если гугля не даст скачать - пишите.

Да, конечно. В связке Свед-Вектор-Кредитины даже больше нарушений чем в "простой" схеме ПИБ-Кредитины.

Да, был, адресован лично мне. И шо? А ниче. Потом руководство НацкомА призналось на встрече, шо их после письма типо жучили, что эт все замяли, пункт розпорядження 231 убрали. Не хочет Нацком этими жуликами заниматься, говорят - рычагов нету. Только налоговая, только хард корд!

Не жалобу, а ЗАЯВУ про вчинення злочину по 212 и 209 именно по договору переуступки ПИБ-Кредитины! И то, что было полтора года назад - уже не считается. У меня в подписи - текст заявы. Чего еще надо? Только вставить данные и запечатать в конверт. Текст можно сократить при желании.

katod, а в чем Ваш лично интерес? Где в моем сообщении, которое было Вами процитировано буквосочетание "НБ Украины"? Вы это где это увидели? Вы сами обо мне что-то додумываете или Вам просто померещилось? Я не желаю вести дискуссию с теми пользователями, которые не умеют читать, которые начинают приписывать мне то, чего я никогда не делала, не писала, не говорила. katod, узбагойтесь и перестаньте "тянуть мазу" за НБ. "недоюрист" он и в Африке "недоюрист", могу еще звучных эпитетов добавить. То, что Вы в этом описании узнаете кого-то из Ваших личных знакомых - это Ваши проблемы. Сравнение сообщений dyx и Bolt с поведением ироничных старшеклассников по отношению к малолеткам касалось исключительно их сообщений на форуме #3121 и #3122, и никоим образом не касалось поведения dyx и Bolt за пределами виртуальной реальности, просто потому что я с ними в реале не знакома.

Даже не надейтесь. Почему - было пояснено ранее. Никто на гражданке не признает договор двух юрлиц недействительным по причине того, что это не понравилось физику. Только налоговая, только через уголовное дело, только "хард корд". Вы уже отправили в налоговую заяву про вчинення злочину Кредитинами по ст.ст. 209,212?

Провадження было не "закрыто", а приостановлено. Если это такие же основания иска - просите оставить второй иск - "дубликат" Кредитинов без розгляду. Стаття 207 ЦПК. Залишення заяви без розгляду 4) спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав розглядається в іншому суді; Т.е. Вы подаете ходатайство про залишення позовной заявы Кредитинов без розгляду по причине, что такой же иск между Вами и Кредитинами на деньги з пидстав, шо Вы им не платите рассматривается в другом суде. К сожалению, практика такова, что Кредитины ща подают одновременно два иска: один на деньги, второй - на стягнення ипотеки. И никто им по зубам в высших инстанциях еще не дал за это. Исходя из здравого смысла - ну явно ж подвийне стягнення, тем не менее, сейчас это их подход. Т.е. если иск на ипотеку, а приостановленный был на деньги - то так не получится. И надо пробовать приостанавливать так же как первый.