Siringa

Уже давала ссылку, тут ИТишники копают и совершенствують. https://kap.minjust.gov.ua/services?usertype= Регимся, делаем эккоунт, выбираем сервис, ищем адрес, платим картой 21 юань - и будэ вам вытяг. По земле (и, возможно домам с землей может быть проблемка), по земле велись данные бти на бумаге, по домам - можетт быть некорректный адрес. По квартирам - вроде все находилось.

Li Bym, спасибо за Вашу историю. Очень поучительно. Интересно, остались ли еще "бывшие" клиенты ПИБа, которые счиатет, что операция по внесению денег на счет Кредитин-Эльфо-банки имеет какой-либо экономический смысл? Данная история показывает, что если Вам некуда девать деньги - отдайте их на нужды армии или лечение больных. Уважаемый пользователь, Li Bym, никоим способом не хотела Вас лично обидеть или задеть. Вы проверяли у нотариуса или в реестре, КТО на данный момент является ипотекодержателем Вашего залогового имущества? Проверьте, пожалуйста, а потом напишите заявление в Броварское ГО РУ ГУ МВД Украины о совершении преступления сотрудниками ООО "Кредитины"- Альфа-банк по ст. 190 (мошенничество).

Ухвалою Галицького районного суду Івано-Франківської області від 21 жовтня 2014 року відмовлено ОСОБА_2 в прийнятті зустрічного позову до ПАТ «Альфа-банк», ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» про захист прав споживачів (т.1 а.с. 202). Встречку подали поздно по процесу, уже началось рассмотрение по сути. Отказ в приеме встречки не оспаривали.

Коллегия судей попалась терпеливая и, как выяснилось позже, "в теме". На первом заседании, которое длилось часа полтора, судьи сами попросили о перерыве, потому что за дверью у них скопилось четыре следующих дела, а это все-таки не Киев и они привыкли по расписанию рассматривать дела. Во втором заседании, судья получил веер из заявлений о фальшивости доказательств, и такой же веер из отдельных ходатайств о вытребовании оригинала Доп.-а к договору, доказательств получения кредита и выписок по банк. счету. Мечтательно на все это хозяйство посмотрев, судья спросил: "І шо Ви хочете цим сказать? Чи правильно я розумію, шо Ви хочете кредитну справу?" - "Ну так, саме її ми і хочемо" ;-))) "А типо сразу прямо сказать низзя было? Тут бы я поспорила, потому что если б я просто попросила кредитну справу, начали б задавать вопросы: "а Вам зачем? А может не надо и т.п." А так предложили сами ))) А в третье заседание банк просто не пришел, кредитну справу не направил, коллегия подумала и вынесла решение, которым ап. скаргу частково задовольнила, а кривое решение первой инстанции судди Гаполяка скасувала. Ну, там трудно было не скасувать такое кривое решение, в котором указывалось, что "надано кредит в зазначеній сумі (навіть чомусь більше). При этом сумм в решении было несколько, а формулировка "навіть чомусь більше" на фоне лежащих в деле копий фальшивих видаткових ордерів 2007 года со штампом ПАТ обсуждалась мной несколько раз с особым цинизмом и смакованием ;-) Решение первой инстанции: http://www.reyestr.c...Review/41355453 "Відповідно до п. 2.1. Кредитного Договору, Банк встановлює позичальнику ліміт кредитної лінії - в сумі 39 600 Доларів США, що за курсом НБУ на дату укладення Договору у національній валюті становить 199 980 грн. на умовах, передбачених цим Договором. Відповідно до п.п. 2.1 - 2.3 Кредитного Договору, за користування кредитом встановлюється процентна ставка в розмірі 10 % річних. Кінцевий термін погашення - 07 травня 2027 року. Погашення здійснюється відповідно до графіку. Договором про внесення змін № 1 від 24 жовтня 2007 року до Кредитного договору, збільшено ліміт кредитної лінії до 59 400 Доларів США (т. 1, а.с. 22). Відповідачу надано кредит в зазначеній сумі (навіть чомусь більше), що стверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових касових ордерів (т. 2 а.с. 1-14)." Решение апеляшки: http://www.reyestr.c...Review/43406701 А вот и пояснение, почему судья Малеев был в курсе и относился с пониманием, когда я показала ему окрему ухвалу по ПИБу-Кредитинам и рассказала, что Проминвест списывал кредиты физиков "пакетами" 2-я 17.02.2015 http://www.reyestr.c...Review/42832985 1-я 2014 http://www.reyestr.c...Review/41656581 1-я 2013 http://www.reyestr.c...Review/31658674 http://galtv.if.ua/n...014/11/11/5501/

Судья Малеев - молодец! http://galtv.if.ua/news/view/2014/11/11/5501/

Пишем запрос в НБУ, выходил ли Укрсиббанк с продажей-покупкой франков на межбанк такого-то числа (указанного как дата выдачи кредита). Я знаю случай, когда НБУ честно ответил - нет.

почему "без движения"? Его регулярно переносят из Броварского МВ в Броварскую прокуратуру и обратно ... ;-)

по квартирам можно получить пдф-ку здесь: сцылко Регимся, правильно вводим адрес, платим 21 юань картой, вуаля. По земле - печалько, она регилась в бумажном виде в бти. По домам - надо проверять, если адрес находит - вуаля, если адрес где-то некорректно зареген - то может не найти.

Пересела поближе, и тут товарищ Ляшко ... ))) Хит по просмотрам ))), как в лицевой книге, так и на ютюбке.

Вышла во время слушаний из зала, в вестибюле слушаю трансляцию... Бодрый докладчик несет елей в уши слушателей: "Шановні колеги! Моя доповідь стосується питань забезпечення доступу до правосуддя в Україні та захисту прав кредиторів. Судова реформа є одним з важливіших пріоритетів. Суспільство чітко висловило свій соціальний заказ стосовно перезавантаження і оновлення функціонування судової системи. Першим значним кроком на цьому шляху стало прийняття парламентом у другому читанні проекту Закону про забезпечення права на справедливий суд № 1656, наданий на розгляд Президентом України. Проект передбачає кілька значних перетворень, в тому числі доступ скарг до розгляду Верховним Судом, конкурсний відбір суддів, їх переатестацію, чіткий перелік можливостей щодо відсторонення суддів та притягнення їх до дисциплінарної відповідальності. Ці кроки дуже важливі. Але їх імплементація потребує часу та значних зусиль для їх реалізації. Та зміни в судовій системі та процесах потребуються негайно. Як свідчить судова практика, вищими спеціалізованими судами не вдалось забезпечити належне функціонування системи допуску скарг до розгляду у Верховному Суді України. На сьогодні існують прецеденти, коли законні права та інтереси громадян та суб'єктів господарювання порушуються через суперечливість рішень судів різних інстанцій. Навіть Верховний Суд України своїми рішеннями, наприклад, стосовно поруки створює руйнуючі та дестабілізуючі економіку країни чинники. Підставами для цього слугують як об'єктивні, так і суб'єктивні фактори. Саме тому необхідно посилити відповідальність суддів за прийняття завідомо неправосудних рішень, для чого відновити та забезпечити ефективність роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів та Вищої ради юстиції. При цьому обов'язковою є участь представників громадськості у роботі цих органів та публічне висвітлення їх рішень. Наприклад, у прийнятому Законі про Вищу раду юстиції переважну більшість буде складати судді чи колишні працівники судів, які мають досвід роботи більше 15 років. Хто буде контролювати суддів? Як кажуть, ворон ворону глаза не выклюет. Це є дуже важливим. Нам потрібні реформи, нам потрібні реальні зміни, які допоможуть зруйнувати корупцію та відтворити довіру не тільки до банків, насамперед, до судової системи, яка є одним із ключових факторів розвитку економіки в тому числі...." Мой нежный мозх замер в удивлении: КТО? КТО этот докладчег, жаждущий справедливости и реформы правосудия..." Запыхавший, вбегаю в зал, смотрю на табло... и держусь за креселко, шоб не впасты.... Оказывается, это вещал: ЗАСТУПНИК Голови Правління Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", товарисч Панов С.М. P.S. Спасибо, товарисчу Святашу... это ж как он Правление Укрсиба воспитал... Они теперячи за правосудие будут ратовать ;-)))))) Как же любовь к справедливости на собственной шкурке быстро воспитывается. А когда Укрсиб заемщиков пачками засуживал, то вопрос о том "хто ж будэ контролюваты суддив ваасче не стоял".

Максим Поляков ефективним механізмом фінансово-кредитної підтримки малого бізнесу та виробників сільськогосподарської продукції. Адже, наявність ефективних механізмів кредитування є однією з передумов виходу з кризового стану та подальшого розвитку національного виробника. Безумовно, комерційні банки відіграють вирішальну роль у кредитуванні виробництва. Але, малі й тим більше мікропідприємства не мають можливості використовувати традиційну схему банківського кредитування через типові проблеми з відсутністю майнової застави, або занадто малі, щоб їх було вигідно кредитувати або тільки-но виникли і ще не мають кредитної історії. Тому зрозуміло, великого бажання надавати мікрокредити банки не мають. Між тим, ринок кредитної має низку переваг. По-перше, кредитна спілка на відміну від банку є структурою досить відкритою, й працює на громадських засадах. Кожен з членів спілки має цілком законні підстави контролювати діяльність об’єднання. По-друге, є нагода напрацювати позитивну кредитну історію поза банком. По-третє, якщо статут КС ліберальний, позичку можна отримати навіть без застави. Основна різниця між банками і КС в тому, що банки мають клієнтів і акціонерів, а клієнти КС є одночасно і клієнтами, і акціонерами. Кредитні спілки вийшли на фінринок пізніше і з значно меншими обсягами. Не треба забувати, що крім залучення грошей КС виконують ще й соціальну функцію. Однак, кредитні союзи стикаються з системними проблемами, які накопичились протягом останнього десятиліття та потребують найскорішого вирішення. А саме: 1. Проблема підтримки адекватного рівня ліквідності 2. Проблема належного корпоративного управління 3. Проблема достатньої капіталізації та платоспроможності 4. Проблема захисту прав членів кредитних спілок При цьому, ключова проблема – це відсутність механізму гарантування внесків (вкладів) фізичних осіб на депозитні рахунки кредитних спілок, що призвело до неповернення вкладів неплатоспроможними КС. За орієнтовними даними сума заборгованості неплатоспроможних кредитних спілок перед вкладниками, яка накопичилась з 2008 року становить приблизно 1 млрд. 400 млн. грн., кількість вкладників проблемних кредитних спілок - приблизно 30 тисяч громадян. За результатами роботи Громадської приймальні при Нацкомфінпослуг станом на 31.01.2015 року зареєстровано близько 8203 заяв, поданих для включення у список вкладників проблемних кредитних спілок. Загальна сума заборгованості за зазначеними заявами складає близько 232 млн. гривень. Зменшення довіри населення до банківської системи у зв’язку з регулярним введенням тимчасової адміністрації в комерційні банки, призвело до збільшення вкладів населення у кредитні спілки. В умовах, коли 15 років не вносились зміни до закону про кредитні спілки та відсутності системи гарантування проблеми в діяльності кредитних спілок та неповернення вкладів неминуче загостриться. Зважаючи на те, що майже 70 % вкладників - це пенсіонери, така ситуація є соціально небезпечною та потребує невідкладного вирішення. Пропонується наступний шлях вирішення проблеми, який може зробити Верховна Рада цього скликання – це прийняти у новій редакції Закон України «Про кредитні спілки», діючий з 2001 року. Після впровадження норм законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування та розвитку національної системи кредитної кооперації» очікуються такі результати: 1.Створення механізму гарантування внесків (вкладів) фізичних осіб на депозитні рахунки кредитних спілок шляхом створення фонду гарантування (забезпечення) вкладів (внесків) на депозитні рахунки кредитних спілок, учасниками якого є кооперативні банки. 2.Створення кооперативного банку та механізму рефінансування кредитних спілок - учасників цього банку; 3.Акумулювання загальних коштів кредитних спілок - учасників кооперативного банку з метою підтримки їх ліквідності та інвестування вільних коштів кредитних спілок у більшу кількість фінансових інструментів (кредити юридичним особам, цільові проекти, цінні папери); 4.Створення умов доступного кредитування фермерських господарств, малих та середніх сільськогосподарських товаровиробників у тому числі через інструменти кооперативного банку; 5.Створення саморегулівної організації кредитних спілок з обов’язковим членством кредитних спілок та їх об’єднань для взаємного контролю та взаємної відповідальності кредитних спілок за свою діяльність через механізм СРО; 6.Зменшення навантаження в частині державного контролю для кредитних спілок, які не потребують ліцензування своєї діяльності; 7.Посилення прозорості діяльності та розкриття інформації кредитних спілок, шляхом збору та висвітлення такої інформації СРО, що призведе до більшої обізнаності вкладників та членів кредитних спілок, зменшить рівень шахрайства кредитних спілок та «псевдо фінансових установ», збільшить довіру до ринку кредитної кооперації; Висновок один: сектор небанкiвських фiнансових послуг в Україні ще недостатньо розвинений, хоча має величезний потенціал, який можна реалізувати і це може бути дієвий механізм, який зможе ефективно доповнювати банківську систему України.

Ростислав Кравец После сегодняшних слушаний в Верховной раде по вопросам банков вывод один - НБУ и его руководитель основная причина девальвации и уничтожения национальной экономики. ....Она сама в этом косвенно призналась, во первых строках письма, так сказать... см. стенограмму: "15:07:32 ГОНТАРЕВА В.О. Шановні присутні, парламентські слухання – це знакова подія для банківського співтовариства. І я дуже вдячна Верховній Раді за нагоду виступити з цієї трибуни. ХТО ВИНЕН у повномасштабній фінансовій кризі, ВЖЕ ВСІМ ВІДОМО". СТЕНОГРАММА здесь, почитайте - занимательно! ПАРЛАМЕНТСЬКІ СЛУХАННЯ "Про шляхи стабілізації банківської системи України" Сесійний зал Верховної Ради України 18 лютого 2015 року, 15 година http://static.rada.gov.ua/zakon/new/par_sl/SL180215.htm

18 лютого 2015 року у Верховній Раді України відбулися парламентські слухання на тему: "Про шляхи стабілізації банківської системи України" 18 ЛЮТОГО 2015 РОКУ У ВЕРХОВНІЙ РАДІ УКРАЇНИ ВІДБУЛИСЯ ПАРЛАМЕНТСЬКІ СЛУХАННЯ НА ТЕМУ: "ПРО ШЛЯХИ СТАБІЛІЗАЦІЇ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ". У парламентських слуханнях взяли участь представники Національного банку України, Міністерства фінансів, інших центральних органів влади, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Громадської Ради Національного банку України, Асоціації українських банків, Незалежної асоціації банків України, Українського кредитно-банківського союзу, профільних громадських організацій та банківських об'єднань, банківських та небанківських фінансових установ, дослідницьких організацій, експерти. http://iportal.rada.gov.ua/news/Novyny/Parlamentski_slukhannya/104349.html

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, правильно встановив характер спірних правовідносин сторін у справі та застосував норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини та дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для відмови в задоволенні позовних вимог ТОВ «Кредитні ініціативи». При цьому відмовляючи у зверненні стягнення на предмет іпотеки, суди вірно вважали, що до спірних правовідносин слід застосовувати норми Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», який набрав чинності 7 червня 2014 року і діяв на час ухвалення оскаржуваних судових рішень. У зв'язку з цим у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити. http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/42008487