Лев

А я меньше, чем на 5%...

Вы на самом деле верите автору темы?

Да, уж, железная причина для развода... гостей форума, чтобы пугались и платили, платили, платили - за себя и за разведенных (банками) мужей... Если не секрет, давно в банке или каком-нибудь "ОПГ факторинг Украина" работаете?..

Я же говорил - сказки... Кого хотят развести?..

Она, однако, из порошенковцев, которые ввели монополию... Многоходовочка?..

Эта тема - совсем не политическая?..

Фактически подарили путину гражданина Украины Цемаха... а потом... а может и февраля не будет для...

Обтекаемое заключение как раз и может дать повод подредактировать проект, чтобы обойти отмену адвокатской монополии в отношении физлиц...

1. Что, не в первый раз? Были случаи?.. 2. Дочери на ночь рассказывать такую сказку не надо. Она может поверить и испугаться. 3. Выход выйдет через выход...

Никак, взяли тайм-аут, чтобы созвать консилиум...

Зачем брать, вам же манивей хорошую зарплату платит. Или минималку?..

А вот эти могут и ласты проекту склеить...

Суд не должен принимать отзыв, если нет подтверждения направления истцу его копии.

Ну, не совсем пугалка: Стаття 159. Види та зміст заяв по суті справи 1. При розгляді справи судом за правилами загального позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. 2. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. 3. Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у визначених цим Кодексом випадках. 4. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб’єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову. 5. Суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.

Хозяин-статист...

Слуги служат хозяину. Тем более, когда хозяин щедро платит...

Поправки пойдут всякие...

Не выводы, а предположения, основанные на анализе единственно правильного курса государства...

"Разом з тим, у юридичної спільноти виникло питання, що робити з адвокатською монополією в тих справах, які не стосуються представництва інтересів державних органів, а торкаються представництва в судах приватних осіб виключно адвокатами. Голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія повідомив нашому кореспонденту, що внесення змін стосовно скасування адвокатської монополії торкнеться лише державних органів. «Зміни стосовно монополії будуть внесені лише частково, для приватних осіб вона продовжить діяти», — відмітив він". https://sud.ua/ru/news/publication/148971-skasuvannya-advokatskoyi-monopoliyi-bude-chastkovim Скорее всего, так и будет, к сожалению... Зачем физлицам такие увесистые подарки дарить? Они же свою функцию выполнили до конца - избрали "Его" и теперь "Он" им уже ничего не должен...

Откуда взялись 108% - это же не двойные проценты от 36% "одинарных", это тройные! Или же судья невзначай умножил 3% годовых на 36 и это у него вписалось в ст. 625 ГКУ (в извращенной форме). Хотя о применении "охранного права", как я понял, истец и не заявлял. Кстати, удвоенных проценты - это не неустойка (не соответствует определению ст. 549 ГКУ, там только пеня и штраф), зато попадает под признаки двойной ответственности за одно и то же нарушение договора.

Под воздействием 40 градусов жары в Одесской области...

Да нет, тут судья явно запутался в собственных сетях, может внешние факторы, там, магнитные бури воздействовали на аналитический ум, судя по фрагментам мотивации: Як вбачається з розрахунку наданого позивачем (а.с.18-19), Банком нараховувалися відсотки за користування кредитними коштами до 20.03.2015 року, що не відповідає вимогам діючого законодавства. ........................ С приводу стягнення підвищених відсотків, слід зазначити наступне: Статтею 625 ЦК України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання. Згідно з наведеною нормою боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Формулювання статті 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3% річних не визнаються неустойкою у розумінні положень статті 549 ЦК України і статті 230 Господарського кодексу України (далі - ГК України). Отже, за змістом наведеної норми закону інфляційні втрати, нараховані на суму боргу, та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки вони є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні кредитору матеріальних втрат від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними коштами, що належать до сплати кредиторові. Правовий аналіз положень статей 526, 599, 611, 625 ЦК України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за час прострочення. Так судом встановлено, що п.2.4. кредитного договору №CL30297 від 07.04.2008 року передбачено, що за користування кредитом понад встановлений строк (прострочення терміну сплати Щомісячного Платежу) встановлюється підвищена процентна ставка, що вказана в Додатку 1 до Договору, а саме 108 % річних (а.с.7,13). Відповідно до кредитного договору №CL30297 від 07.04.2008 року, договір було укладено на строк 84 місяця, по 20.03.2015 року включно. Але останній платіж сплачено відповідачем 29.11.2017 році в сумі 446,66 грн., що підтверджується меморіальним ордером № 832_39 (а.с.42 на звороті), тобто саме до цієї дати має нести відповідальність відповідач за прострочення повернення суми кредитних коштів. ....... З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що сума яка підлягає стягненню не повинна перевищувати трирічного строку, а тому: позивач звернувся до суду 20.02.2019 року, датою з якою необхідно стягувати подвійній розмір процентів буде 20.02.2016 року, останньою датою нарахування процентів буде дата повного погашення кредиту, а саме 29.11.2017 року, тому сума підвищених відсотків складає - 13 360,23 грн., саме цю суму суд вважає необхідним стягнути з відповідача, а до інших нарахувань застосувати строк позовної давності. На підставі вищезазначеного суд приходить до висновку, щодо часткового задоволенні позовних вимог, а саме вважає доведеними та обґрунтованими позовні вимоги щодо стягнення подвійних відсотків в сумі 13 360,23 грн., с приводу стягнення судових витрат понесених позивачем за розгляд справи у суді, позивачем не додано жодного доказу, тому в цієї частині також позов не підлягає задоволенню. Где логика? Причем здесь ст. 625 ГКУ?..

Проценты после досрочного требования начислять нельзя, а повышенные проценты - можно! Капец...

ЗЕ-труппы...

Из-за такой "непредвзятости" может не набраться 300 давителей ЗЕленых кнопок...