ANTIRAID

Нужны будут экспертизы и доказательства существенного увеличения стоимости имущества за период брака.Обратите внимание на ст. 62 СК: Стаття 62. Виникнення права спільної сумісної власності подружжя на майно, що належало дружині, чоловікові 1. Якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. 2. Якщо один із подружжя своєю працею і (або) коштами брав участь в утриманні майна, належного другому з подружжя, в управлінні цим майном чи догляді за ним, то дохід (приплід, дивіденди), одержаний від цього майна, у разі спору за рішенням суду може бути визнаний об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Наши мошенники и бюрократы хотят протянуть для себя очередную должность. Толку от омбудсмена никакого. Полномочия у него лишь давать рекомендации. У нас омбудсмен по правам человека ничего не может сделать. Есть еще омбудсмен по детям - много сделал? А по комментариям коллекторов вообще интересно выходит - причем тут НБУ, какие лицензии, агрессивная практика сегодня и так запрещена, а вот про бюро кредитных историй интересная информация. Т.е. продавая долг банк не вносит данные о его погашении? Хорошо придумали дать туда доступ еще и коллекторам. Просто не слов.

Из какого нормативного акта Вы их взяли?

Договор должен быть подписан Вами, иначе он просто ничтожен.Кроме того Вы так же можете предоставить и свои правила кредитования. Также обратите внимание на п.4 ст.11 ЗУ "Про захист прав споживачів": 4. Договір про надання споживчого кредиту укладається у письмовій формі, один з оригіналів якого передається споживачеві. Обов'язок доведення того, що один з оригіналів договору був переданий споживачеві, покладається на кредитодавця. Споживач не зобов'язаний сплачувати кредитодавцеві будь-які збори, відсотки комісії або інші вартісні елементи кредиту, що не були зазначені у договорі. Кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною. У договорі про надання споживчого кредиту зазначаються: 1) сума кредиту; 2) детальний розпис сукупної вартості кредиту для споживача (у процентному значенні та грошовому виразі) з урахуванням відсоткової ставки за кредитом та вартості всіх послуг (реєстратора, нотаріуса, страховика, оцінювача тощо), пов'язаних з одержанням, обслуговуванням, погашенням кредиту та укладенням договору про надання споживчого кредиту; 3) дата видачі кредиту або, якщо кредит видаватиметься частинами, дати і суми надання таких частин кредиту та інші умови надання кредиту; 4) право дострокового повернення кредиту; 5) річна відсоткова ставка за кредитом; 6) умови дострокового розірвання договору; 7) інші умови, визначені законодавством. Забороняється у будь-який спосіб ускладнювати прочитання споживачем тексту детального розпису сукупної вартості споживчого кредиту, зазначеного у договорі про надання споживчого кредиту або у додатку до такого договору, у тому числі шляхом друкування його кеглем, меншим за кегль шрифту основного тексту, злиття кольору шрифту з кольором фону.

А, что правильно?

А срок исковой давности не прошел?Если сама заявка подписана Вами, то доказать будет трудно, если нет, то можете принести другую заявку. Кроме того Вы должны были подписать с банком договор, а не заявку. Пусть предоставят сам договор.

Тут вопрос не касается нерезидента. Судья имела ввиду, что Ваш муж не может претендовать на право собственности, на имущество приобретенное до брака, а лишь на компенсацию.

Как только появится решение ВССУГУД сразу же будет и жалоба.

Напишите сегодня, что полный текст решения Вами не получен в связи с его отсутствием. И так подавайте заявления каждый день до момента выдачи. Тогда у Вас будет возможность подать ходатайство о возобновлении сроков.Можете еще направить жалобу в ВККСУ.

Еще раз обращаю Ваше внимание, нужна помощь, звоните.Вариантов и оснований есть масса. Самое главное, какую цель Вы в конце концов хотите достичь.

По этому решению цинизм банкиров и Киевской апелляции не имеет границ, оно было отменено: http://reyestr.court.gov.ua/Review/13361503 Киевская апелляция внимательно "обдумав" пришла к выводу что: "надані позивачем прибуткові касові ордери № 3 від 9 липня 2007 року на суму 50000 грн., № 7 від 17 жовтня 2007 року на суму 25000 грн., № 2 від 26 грудня 2007 року на суму 15000 грн., № 4 від 29 лютого 2008 року на суму 5000 грн. не є належними доказами, які підтверджують розміщення коштів на рахунку позивача (а.с. 7, 8, 9, 10). Інструкцією визначено зразки касових документів, на підставі яких здійснюється приймання і видача готівки. Надані позивачем прибуткові касові ордери відповідно до п. п. 2, 8 глави 2 розділу ІІІ Інструкції не є тими банківськими документами, які підтверджують приймання готівки національної валюти від фізичних осіб. Такими є заява на переказ готівки та квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. З огляду на викладене, договір банківського вкладу між ОСОБА_1 та ВАТ «Райффайзен Банк «Аваль» в особі Полтавської обласної дирекції ВАТ «Райффайзен Банк «Аваль» укладено з недодержанням письмової форми, він є нікчемним і не створює юридичних наслідків, а тому позов із заявлених підстав задоволенню не підлягає." Вот интересно, а если бы это был вклад одного из судей этой тройки, они также бы считали договор никчемным. Надеюсь ВССУ отменит это циничное и неправомерное решение, а судей за это привлекут к дисциплинарной ответственности.

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА 01001, м .Київ, вул. Хрещатик, 42-а Справа № 2-7444/10 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 вересня 2010 року Печерський районний суд м. Києва в складі: головуючого: судді Ільєвої Т.Г, при секретарях: Карпюк А.В., Сливка А.В. за участю представників позивача: ОСОБА_2, ОСОБА_3 представника відповідача: Боровика І.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен банк Аваль» про стягнення грошових коштів,- В С Т А Н О В И В : Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 09.07.2007 року між ним та відповідачем був укладений договір банківського вкладу №20/02-02/29, згідно з яким відповідач прийняв від позивача грошові кошти в сумі 50000 грн. 00 коп. строком до 09.07.2008 року з відсоткової ставкою 23 % річних. Відповідно до п. 2.5 Договору вкладник має право поповнювати вкладний рахунок, тому позивачем додатково було внесені грошові кошти у сумі 45200 грн. 00 коп. Загальна сума вкладу за договором складає 95200 грн. 00 коп. Звернувшись до відповідача з вимогою повернути належні грошові кошти згідно умов зазначеного договору, позивачу було відмовлено в поверненні банківського вкладу. Позивач вважає, що відповідач діє всупереч умовам договору, а також порушує норми цивільного законодавства. В зв'язку з чим, позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача вклад за договором банківського вкладу від 09.11.2007 року у розмірі 95200 грн. 00 коп., відсотки по вкладу у розмірі 18020 грн. 78 коп., інфляційні витрати у розмірі 25927 грн. 56 коп. та 3% річних у розмірі 6951 грн. 45 коп., всього на загальну суму 146099 грн. 79 коп. Просить стягнути зазначену суму та судові витрати. В судовому засіданні представники позивача позов підтримали, надали суду пояснення, посилаючись на викладені в позовній заяві підстави та обставини, просили задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив відмовити в задоволенні позову. Суд, заслухавши пояснення представників позивача у справі, представника відповідача, зясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами шляхом дослідження письмових доказів в матеріалах справи, приходить до наступних висновків. На підставі пояснень представників позивача, представника відповідача та наявних в матеріалах справи письмових доказів судом встановлено наступні обставини: 09.07.2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Полтавської обласної дирекції ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» був укладений договір банківського вкладу №20/02-02/29 на вклад «Універсальний» відповідно до умов якого вкладник передає банку 50000 (пятдесят тисяч) грн. 00 коп. шляхом внесення грошових коштів на вкладний рахунок НОМЕР_1 з виплатою 23% річних строком до 09.07.2008 року. 09 липня 2007 року позивач ОСОБА_5 виконав свої зобовязання по договору та вніс готівкою на депозитний рахунок НОМЕР_1 50000 (пятдесят тисяч) грн.00 коп., що підтверджується прибутковим касовим ордером №3 від 09.07.2007 року (а.с.7). Згідно п.2.5 Договору вкладник має право поповнювати вкладний рахунок, що було зроблено позивачем, згідно з прибутковими касовими ордерами: №7 від 17.10.2007 року на суму 25200 грн. 00 коп.; №2 від 26.12.2007 року на суму 15000 грн. 00 коп., №4 від 29.02.2008 року на суму 5000 грн. 00 коп. (а. с. 8,9,10). Загальна суму вкладу за договором складає 95200 (девяносто пять тисяч двісті) грн. 00 коп. Відповідно до умов пунктів 2.4.1-2.4.5 договору банк нараховує та сплачує відсотки відповідно до умов договору. За підрахунком позивача сума не отриманих відсотків, які повинен сплатити відповідач становить 18020 (вісімнадцять тисяч двадцять) грн. 78 коп. 30.03.2009 року позивач звернувся з заявою до банку з проханням повернути суму вкладу та нараховані відсотки. Відповідач листом від 16.04.2009 року відмовив позивачу в повернені вкладу, обгрунтовуючи тим, що перевіркою було встановлено, що договір банківського вкладу №20/02-02/29 від 09.07.2007 року відсутній, не зареєстрований і не облікується, рахунок НОМЕР_1 не відкривався і кошти до банку не надходили. Також, судом встановлено, що спірний договір від імені відповідача укладений та підписаний на той час начальником Миргородського територіально відокремленого безбалансового відділення Полтавського обласного філіалу АППБ «Аваль» ОСОБА_7 на підставі довіреності, якою вона була уповноважена представляти інтереси банку з усіх питань, повязаних з діяльністю відділення з правом підпису. Зазначений факт в судовому засіданні підтвердив представник відповідача. Відповідно до ст.239 ЦК України правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обовязки особи, яку він представляє. На даний час ОСОБА_7 перебуває у розшуку, відносно неї порушено кримінальну справу за фактом заволодіння майном громадян шляхом зловживання своїм службовим становищем, вчинено повторно, за ознаками злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України. В своїх поясненнях представник відповідача просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на нікчемність договору, вважає, що не було додержано письмової форми договору, так як приймання готівки національної валюти від фізичних осіб на вкладні (депозитні) рахунки здійснюється банком на підставі прибуткового касового документу заяви на переказ готівки. Після завершення приймання готівки клієнту видається квитанція, що є підтвердженням про внесення готівки. Крім того, у позивача відсутні дані про укладення ним вказаних договорів, так як грошові кошти від позивача на виконання умов цього договору до каси банку не надходили і зазначений у договорі рахунок не відкривався. Згідно ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямований на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Відповідно до ч.2 ст.631 ЦК України договір набирає чинності з моменту його укладення. Частиною 1 ст.638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Відповідно до ст.1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобовязується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. Згідно ч.1 ст.1059 ЦК України, письмова форма банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту. Відповідно до ч.2 ст. 1059 ЦК України, у разі недодержання письмової форми договору банківського вкладу цей договір є нікчемним. Пунктом 1 глави 1 розділу ІІІ Інструкції про касові операції у банках України, затвердженою постановою Правління Національного Банку України від 14 серпня 2003 року №337 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 5 вересня 2003 р. №768/8089 визначено, що до касових документів, які оформляються згідно з касовими операціями, визначеними цією Інструкцією, належать: заява на переказ готівки, прибутково-видатковий касовий ордер, грошовий чек, а також рахунки на сплату платежів та документи, установлені відповідною платіжною системою для відправлення переказу готівки та отримання його у готівковій формі. У відповідності до п.8 гл.2 розділу ІІІ зазначеної Інструкції передбачено, що після завершення приймання готівки клієнту видається квитанція (другий примірник прибуткового касового документа) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція, або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку, який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції, а також підпис працівника банку, який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку, засвідчений електронним підписом САБ. Надані позивачем прибуткові касові ордери № 3 від 09 липня 2007 року, №7 від 17 жовтня 2007 року, №2 від 26 грудня 2007 року, №4 від 29 лютого 2008 року, оригінали яких було оглянуто судом в судовому засіданні, відповідають вказаним вимогам Інструкції, отже вони являються документами, які підтверджують внесення грошової суми до банку, а також письмова форма договору банківського вкладу є додержаною. Крім того, позивач, укладаючи та підписуючи договір, бажав реального настання правових наслідків, що обумовлені ним, тому звернувся до банку із заявою про повернення депозитного вкладу та в подальшому з позовною заявою до суду. Відповідно до ч. 1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Представником відповідача в судовому засіданні не було надано доказів, що ОСОБА_7 діяла на час укладення спірного договору з перевищенням своїх повноважень. Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним. Статтею 17 Загальної декларації прав людини передбачено - ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна. Згідно ст.1074 ЦК України, обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом. Судом встановлено, що до цього часу ВАТ «Райффайзен банк Аваль» не повернуло вклад позивачу, тому суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення вкладу та відсотків за вищезазначеним Договором банківського вкладу в розмірі 113220 (сто тринадцять тисяч двісті двадцять) грн. 78 коп. є обгрунтованими та підлягають задоволенню. Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних за порушення грошового зобовязання та індексу інфляції на суму боргу, суд вважає, що вони не підлягають задоволенню, оскільки спільні правовідносини врегульовані договором, укладеним сторонами, яким не передбачено такі штрафні санкції, а передбачено нарахування відсотків за користування грошовими коштами позивача. Враховуючи, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено, тому з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судові витрати, які підтверджені документально, а саме: сплачений судовий збір у розмірі 1 132 (одна тисяча сто тридцять дві) грн.00 коп. та 120 (сто двадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. На підставі викладеного, керуючись ст. 41 Конституції України, ст.17 Загальної декларації прав людини, ст.ст. 3, 6, 11, 13, 15, 16, 23,525, 526, 530, 1058, 1059,1060, 1061,1167, 1074 ЦК України, ст.ст.3, 6, 10, 11, 60, 169, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд ,- В И Р І Ш И В : Позовну заяву ОСОБА_5 до Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен банк Аваль» про стягнення грошових коштів задовольнити частково. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен банк Аваль» на користь ОСОБА_5 заборгованість за договором банківського вкладу №20/02-02/29 від 09 липня 2007 року у розмірі 113220 (сто тринадцять тисяч двісті двадцять) грн. 78 коп. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен банк Аваль» на користь ОСОБА_5 понесені судові витрати у розмірі 1 252 (одна тисяча двісті пятдесят дві) грн. 00 коп. В іншій частині позовних вимог - відмовити. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення. Суддя Т.Г. Ільєва http://reyestr.court.gov.ua/Review/11585810

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ Справа № 22ц-/1690/552/12 Головуючий по 1-й інстанції Сидоренко Ю.В. Суддя-доповідач: Карнаух П. М. УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 лютого 2012 року м.Полтава Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Полтавської області в складі: Головуючого судді : Карнауха П.М. Суддів: Дряниці Ю.В., Пилипчук Л.І. при секретарі: Ткаченко Т.І. розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" на рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 26 грудня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про стягнення суми вкладів та відсотків по вкладам. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду Полтавської області Карнауха П.М., - в с т а н о в и л а : Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 26 грудня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про стягнення суми вкладів та відсотків по вкладам задоволені частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" на користь ОСОБА_3 40000 грн. в рахунок повернення банківського вкладу по договору на вклад Універсальний № 20/02-02/29 від 25 грудня 2007 р. та 5000 грн. відсотків по вказаному договору. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" на користь ОСОБА_3 119839,50 грн. в рахунок повернення банківського вкладу по договору на вклад Валютний № 20/02-02/30 від 25 грудня 2007 р. та 10785,56 грн. відсотків по вказаному договору. В решті позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" на користь ОСОБА_3 2068 грн. у відшкодування судових витрат. В апеляційній скарзі представник ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" просить рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 26 грудня 2011 року скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції. Перевіривши матеріали справи, зясувавши межі апеляційного оскарження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з підстав, визначених ст.308 ЦПК України. У відповідності з ч.3 ст. 10, ч.1ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно зясованих обставин. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності. Кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обовязки. Як вбачається із матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, що 25 грудня 2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_3 було укладено Договір № 20/02-02/30 на вклад Валютний, сума вкладу становила 15000 доларів США. В цей же день, 25 грудня 2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_3 було укладено Договір № 20/02-02/29 на вклад Універсальний, сума вкладу становила 40000 гривень. Умовами договорів було передбачено термін дії 12 місяців та відсоткова ставка 25% та 27% річних в доларах та гривні відповідно. Кошти по вказаних договорах були передані банку шляхом готівкового внеску на відкритий вкладний рахунок, про що ОСОБА_3 було видано прибутковий валютний ордер № 7 та прибутковий касовий ордер від 25 грудня 2007р. Договори та прибуткові ордери від імені відповідача укладені та підписані ОСОБА_4 на той час начальником Миргородського відділення Полтавської обласної філії ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», що підтверджено висновком судово-почеркознавчої експертизи від 30.11.2011р. Суд першої інстанції зясувавши всі обставини по справі, на підставі яких, вірно дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, враховуючи норми закріплені в статтях 95,237, 244, 525, 526, 631, 1059, 1060, 1074 ЦК України. Колегія суддів вважає, що задовольняючи частково позовні вимоги, місцевий суд обґрунтовано виходив з того, що статтею 1059 ЦК України встановлено, що договір банківського вкладу укладається у письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту. Згідно з п. 1.4 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 3 грудня 2003 року № 516 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2003 року за № 1256/8577, залучення банком вкладів (депозитів) юридичних і фізичних осіб підтверджується: договором банківського рахунку; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадної книжки; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадного (депозитного) сертифіката; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею іншого документа, що підтверджує внесення грошової суми або банківських металів і відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту. Згідно п. 2.1. цього Положення, грошові кошти в національній та іноземній валюті або банківські метали, залучені від юридичних і фізичних осіб, обліковуються банками на відповідних рахунках, відкриття яких здійснюється банком на підставі укладеного в письмовій формі договору банківського вкладу(депозиту) або договору банківського рахунку та інших документів відповідно до законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України з питань відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті. Відповідно до п. 2 глави 2 розділу ІІІ Інструкції про касові операції в банках України, затвердженої постановою правління Національного банку України від 14 серпня 2003 року № 337 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 5 вересня 2003 року за № 768/8089, приймання готівки національної валюти від клієнтів здійснюється через каси банків за такими прибутковими касовими документами: за заявою на переказ готівки - від юридичних осіб для зарахування на власні поточні рахунки, від фізичних осіб на поточні, вкладні (депозитні) рахунки, а також від юридичних та фізичних осіб - на рахунки інших юридичних або фізичних осіб, які відкриті в цьому самому банку або в іншому банку, та переказу без відкриття рахунку; за рахунками на сплату платежів - від фізичних осіб на користь юридичних осіб; заприбутковим касовим ордером - від працівників та клієнтів банку за внутрішньобанківськими операціями; за документами, установленими відповідною платіжною системою: від фізичних і юридичних осіб - для відправлення переказу та виплати його отримувачу готівкою в національній валюті. Пунктом 8 глави 2 розділу ІІІ зазначеної Інструкції передбачено, що після завершення приймання готівки клієнту видається квитанція (другий примірник прибуткового касового документа) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку, який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції), а також підпис працівника банку, який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку, засвідчений електронним підписом САБ. Надані позивачем прибутковий валютний та прибутковий касовий ордери відповідають вказаним вимогам Інструкції, внаслідок чого підтверджують внесення ОСОБА_3 грошових сум до банку. Встановивши, що положення вищевказаної Інструкції встановлюють порядок і вимоги щодо здійснення банками, їх філіями та відділеннями касових операцій і не встановлюють будь-яких обовязкових правил поведінки для клієнтів банку, суд дійшов обґрунтованого висновку відносно того, що позивач не може нести відповідальність за порушення працівниками банку положень Інструкції та інших внутрішніх банківських нормативних документів. Окрім того, встановивши, що відповідно до посадової інструкції начальника Миргородського відділення Полтавської обласної дирекції “Райффайзен Банк Аваль” ОСОБА_4, остання на час укладення договорів з позивачем мала право на заміщення будь-якого працівника банку, у тому числі і касира, забезпечувала належний стан організації касової роботи відділення, а також, на підставі діючої на той час довіреності, мала право підписувати від імені ВАТ “Райффайзен Банк Аваль” розрахунково-касові документи (прибуткові, видаткові та реєстри) і одержувати майно, суд вірно визначив, що при укладенні депозитних договорів між сторонами були дотримані передбачені законодавцем зміст та форма договорів. Згідно п. 6.4. спірного договору Банк брав на себе зобовязання нести відповідальність за дії службовця, уповноваженого приймати вклади від фізичних осіб, як за свої власні. Договори та прибуткові ордери від імені відповідача укладені та підписані ОСОБА_4 на той час начальником Миргородського відділення Полтавської обласної філії ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», що підтверджено висновком судово-почеркознавчої експертизи від 30.11.2011р. (а.с.107-110). А тому, є вірними висновки суду, що договори між ОСОБА_3 та ВАТ “Райффайзен Банк Аваль” на вклад Універсальний № 20/02-02/29 від 25.12.2007р. і на вклад Валютний № 20/02-02/30 від 25.12.2007р. є укладеними і такими, що набрали чинності. Також, суд обґрунтовано не взяв до уваги посилання представника відповідача ПАТ “Райффайзен Банк Аваль” на те, що кошти від позивачки до каси банку не надходили і рахунок по ним не відкривався, оскільки ці обставини не спростовують факту передання позивачкою коштів відповідальним працівникам Банку, тим більше що проведення по касі отриманих коштів та відкриття рахунків не могло залежати від волі вкладника. Крім цього, умовами п. 2.2. договору вказаний рахунок зобовязувався відкрити банк, а у виданому вкладнику прибутковому касовому ордеру банком був зазначений номер рахунку, який відповідав змісту договору. Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду, що при визначенні відсоткової ставки за період до 25 грудня 2008 року по депозитному вкладу «Валютний»слід виходити з розміру 8,25 % річних, а не 25 % річних, як це зазначено в договорі; по депозитному вкладу «Універсальний»слід виходити з розміру 12,5 % річних, а не 27 % річних, як це зазначено в договорі, оскільки стягнення більших відсотків ніж офіційно встановив Банк на момент укладення договорів не відповідає ст.ст.5,44 ЗУ «Про банки і банківську діяльність». Після 25 грудня 2008 року, тобто після закінчення строку вкладу, відсотки повинні бути нараховані по депозитному вкладу «Валютний»за тарифами Банку для рахунку «Для запитання»(відповідно до п. 5.4. договору) в розмірі 0,25% річних. Що стосується вкладу «Універсальний», то відповідно до п. 2.4.5. договору, банк не нараховує відсотки на суму вкладу після закінчення строку вкладу. Колегія суддів вважає, що висновок місцевого суду зроблений на підставі повного, всебічного та обєктивного дослідження наданих сторонами доказів, доводів та заперечень сторін, яким судом дана відповідна правова оцінка. Суд першої інстанції вірно провів аналіз норм чинного законодавства, що регулює вирішення даного спору та врахував всі обставини справи. Відповідно до ст. 11 ЦПК України зміст, аналіз підстав та предмету заявленого позову свідчить про розгляд справи місцевим судом з дотриманням принципу диспозитивності. Викладені в апеляційній скарзі доводи не заслуговують на увагу, є безпідставними та такими, що не спростовують висновків суду. За результатами апеляційного розгляду колегія суддів приходить до висновку, що при вирішенні спору по суті місцевим судом були вірно враховані та застосовані норми матеріального права, а також правильно встановлені фактичні обставини по справі та їм дано належну правову оцінку. Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, - у х в а л и л а: Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" відхилити. Рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 26 грудня 2011 року залишити без змін. Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий: Карнаух П.М. Судді: Дряниця Ю.В. Пилипчук Л.І. З оригіналом згідно: Суддя Апеляційного суду Полтавської області П.М.Карнаух http://reyestr.court.gov.ua/Review/21460656

У Х В А Л А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 жовтня 2011 року м. Київ Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Завгородня І.М., розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на рішення Миргородського міськрайонного суду від 29 червня 2011 року та рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області від 27 вересня 2011 року в справі за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», третя особа ОСОБА_4 про повернення вкладів, стягнення процентів, в с т а н о в и в : Рішенням Миргородського міськрайонного суду від 29 червня 2011 року позов задоволено частково. Постановлено стягнути з відповідача на користь позивача по договору № 20/02-02/29 на вклад «Універсальний» від 1 липня 2005 року 75176 гривень 83 копійки (62700 гривень депозитного вкладу, 12476 гривень 83 копійки відсотків); по договору № 20/02-02/24 на вклад «Універсальний» від 3 липня 2007 року 185999 гривень 40 копійок (148800 гривень депозитного вкладу, 37199 гривень 40 копійок відсотків) та 1820 гривень судових витрат, а всього 262996 гривень 23 копійки. У задоволенні решти вимог відмовлено. Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області від 27 вересня 2011 року вказане рішення суду першої інстанції в частині стягнення відсотків змінено. Постановлено стягнути з відповідача на користь позивача по договору № 20/02-02/29 на вклад «Універсальний» від 1 липня 2005 року 62700 гривень депозитного вкладу та 5 965 гривень 67 копійок відсотків; по договору № 20/02-02/24 на вклад «Універсальний» від 3 липня 2007 року 148800 гривень депозитного вкладу та 17856 гривень відсотків, а всього 235321 гривню 67 копійок. В іншій частині рішення суду залишено без змін. У касаційній скарзі публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» порушує питання про скасування зазначених судових рішень та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав. Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи. Із матеріалів касаційної скарги, оскаржуваних рішень вбачається, що скарга є необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначених судових рішень. Керуючись п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України, у х в а л и в : Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», третя особа ОСОБА_4 про повернення вкладів, стягнення процентів за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на рішення Миргородського міськрайонного суду від 29 червня 2011 року та рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області від 27 вересня 2011 року. Копію ухвали разом із доданими до касаційної скарги матеріалами направити заявникові. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ І.М. Завгородня http://reyestr.court.gov.ua/Review/19518131

Справа № 2-320/11 РІШЕННЯ іменем України 29.06.2011 року Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі: головуючої судді Куцин В.М. при секретарі Калініченко Л. О. з участю адвоката ОСОБА_1 розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду міста Миргород цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про повернення вкладів, стягнення процентів, третя особа ОСОБА_4 В С Т А Н О В И В: ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ВАТ "Райффайзен банк Аваль" про стягнення грошового вкладу та відсотків . В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 08.10.2002 року між ним та відповідачем(на той час Акціонерним Поштово-пенсійним Банком «Аваль») було укладено договір №20/02-02/345 на вклад "Святковий" на підставі якого він передав готівкою 4500 гривень терміном на 6 місяців, під відсоткову ставку - 25% річних. В зв'язку з цим на його ім'я було відкрито рахунок № 263056415/345, що підтверджується - договором та прибутковим касовим ордером №4 від 08.10.2002 року. 01.07.2005 року між ним та відповідачем було укладено договір №20/02-02/29 на вклад "Універсальний" терміном на 12 місяців, на підставі якого він 14.07.2005року передав готівкою 50000 гривень під відсоткову ставку - 25% річних. В зв'язку з цим на його ім'я було відкрито рахунок № 2625073452/29, що підтверджується - договором та прибутковим касовим ордером №7 від 14.07.2005 року. Відповідно до п.п.1.2 та 2.5 Договору він 02.02.2006 року в період дії договору поповнив вкладний рахунок коштами в сумі 12700 гривень що підтверджується - прибутковим касовим ордером №7 від 02.02.2006 року. 03.07.2007 року між ним та відповідачем було укладено договір №20/02-02/24 на вклад "Універсальний" терміном на 12 місяців, на підставі якого він 03.07.2007року передав готівкою 148800 гривень під відсоткову ставку - 25% річних. В зв'язку з цим на його ім'я було відкрито рахунок № 2625073452/24, що підтверджується - договором та прибутковим касовим ордером №7 від 03.07.2007 року. Грошові кошти передавалися позивачем в касу банку, підписувалися договори і передавалися позивачу разом з приходними касовими ордерами керуючою Миргородським відділенням Банку ОСОБА_4 В квітні 2009 року Банк відмовив йому у поверненні грошового вкладу 2007 року та рекомендував звернутися до правоохоронних органів за захистом своїх прав, оскільки в Банку відсутній грошовий вклад на його ім'я. Оскільки при укладенні договорів: №20/02-02/345 від 08.10.2002року на вклад "Святковий" ; №20/02-02/29 від 01.07.2005року на вклад "Універсальний"; №20/02-02/24 від 03.07.2007року на вклад "Універсальний" були дотримані вимоги ст. 1059 ЦК України, виходячи з положень ст.ст. 57 та 58 ЗУ "Про банки і банківську діяльність" та на підставі пунктів 3.2.1, 3.2.2 та 3.2.3 Договорів укладених між позивачем та відповідачем просив стягнути з відповідача на його користь по договору №20/02-02/345 на вклад "Святковий" від 08.10.2002 року - 5062 гривен 44 копійки( 4500гривень - депозитного вкладу, 562 грн.44коп. відсотків ); по Договору № 20/02-02/29 на вклад «Універсальний»від 01 липня 2005 року 75176 гривень 83 копійки( 62700гривень - депозитного вкладу, 12476 грн.83коп відсотків ); по Договору № 20/02-02/24 на вклад «Універсальний»від 03 липня 2007 року 185999 гривень 40 копійок( 148800 - депозитного вкладу, 37199грн.40 коп. відсотків), враховуючи нарахування відсотків за період дії договору з часу внесення коштів. В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 та його представник адвокат ОСОБА_1 позовні вимоги підтримали, просили поновити термін звернення до суду про стягнення вкладу та відсотків за договорами 2002 та 2005років,оскільки він про пущений з поважних причин так як про порушення права позивача отримати на його вимогу вклад та відсотки ОСОБА_2 дізнався після відмови Банку повернути вклад в квітні 2009року. Просили позов задовольнити в повному обсязі та стягнути судові витрати. Суду пояснили, що Договори банківського вкладу позивач укладав в приміщенні кабінету керуючої Миргородським відділенням ОСОБА_4, де їх підписував в двох екземплярах. Після передачі грошових коштів в касу банку керуюча разом з договорами передавала приходні касові ордери. Оскільки договори укладалися відкрито в приміщенні банку і ОСОБА_4 було передано належно оформлені документи, в позивача не було сумніву в законності своїх дій та дій керуючої відділенням банку. Відсоткова ставка була запропонована ОСОБА_4 і він погодився на запропоновані умови, зважаючи на тривалий час своєї трудової діяльності, особистий авторитет та особисті ділові відносини з керуючою, всі дії по укладенню договору будь-якого сумніву у позивача не викликали. Враховуючи умови договору, якими передбачено відповідальність Банку за дії своїх працівників, оскільки ОСОБА_4, яка підписала спірний договір мала право укладати кредитні договори від імені банку вважали позовні вимоги обґрунтованими, законними - такими що підлягають задоволенню. Представник відповідача, Слободчиков О.В. в ході судового розгляду позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні. Заперечуючи проти позову суду пояснив, що позивачем не доведено факт вчинення правочину - укладення банківського договору вкладу між ОСОБА_2 та АППБ «Аваль»(Банком), так як позивачем не надано доказів, що Договори та прибуткові ордери дійсно підписані від імені Банку начальником відділення ОСОБА_4 та скріплені відбитком печатки відділення. У Банка також відсутні дані про укладення Банком 08.10.2002 року між ним та відповідачем договору №20/02-02/345 на вклад "Святковий"; 01.07.2005 року договору №20/02-02/29 на вклад "Універсальний"; 03.07.2007року договору №20/02-02/24 на вклад "Універсальний" так як грошові кошти від Позивача на виконання договору до каси Банку не надходили, зазначені у Договорі рахунки у Банку на відкривався, що підтверджується аудиторським висновком незалежної аудиторської фірми "Баласт", яким встановлено, що зобов'язання за коштами на вимогу, за короткостроковими та довгостроковими вкладами (депозитами) фізичних осіб Миргородського відділення Банку станом на 30.06.2009 року не містять заборгованості за спірними договорами та актом позапланової виїзної ревізії КРВ в м. Миргороді та Миргородському районі від02.03.2010року, яким встановлено відсутність депозитних рахунків позивача в Миргородському відділені ПОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»у національній та іноземній валюті з 01.01.2003року по16.03.2009року За умови, якщо спірні договори були укладені позивачем і підписані начальником Миргородського відділення ОСОБА_4 вони не можуть вважатися дійсними, так як при їх укладенні не була дотримана письмова форма договору, передбачена ст. 1059 ЦК України. Оскільки прибуткові касові ордери № не можуть бути підтвердженням факту внесення позивачем суми вкладу до Банку, так як не відповідають вимогам ч.2, 8 гл. 1 розділу ІІІ Інструкції Про касові операції в банках України. Єдиним документом, що підтверджує факт внесення готівкових коштів у Банк, відповідно до п. 8 глави 2 розділу ІІІ Інструкції є квитанція, що оформлена відповідно до вищезазначених вимог. У наданих позивачем ордерах відсутні дані передбачені вищевказаною Інструкцією, що позбавляло Банк можливості провести операцію по внесенню ОСОБА_2 грошових коштів до каси Банку в наслідок чого документ і готівка підлягала поверненню платнику. За вище викладених обставин в зв'язку з недотриманням письмової форми Договору, як передбаченої ч.2 ст. 1059 ЦК України. Також представник відповідача наголошував, що згідно вказаної Інструкції приймання готівки від клієнтів здійснюється через каси банків за заявою про переказ готівки. Відповідно до Посадової інструкції та Довіреності до компетенції ОСОБА_4 не входило приймання готівкових коштів від клієнтів Банку. Крім того відповідно до умов Договору п. 5.1, договір вступає в силу з моменту зарахування суми коштів на рахунок Вкладника. Оскільки у Банку рахунки, що зазначені у Договорах не відкривалися і кошти до каси Банку не надходили, тому Договори не вступили в силу. Також представник Банку зазначав, що спірний договір не відповідає типовій формі договору, який мала право укладати ОСОБА_4, він не пройшов погодження, як того вимагає Положення про порядок укладення, обміну, зберігання договорів за банківської та господарської діяльності. В Договорі зазначена процентна ставка, яка не діяла на час укладення договорів, так в той час діяла найвища процентна ставка за договорами на вклад у гривнях у розмірі що не перевищує відповідно 15 % річних та 11% річних однак в порушення ст. 633 ЦК України спірний Договір був укладений з процентною ставкою 25% річних, що є нікчемною умовою. Крім того позивач при зверненні до Банку з вимогою про повернення вкладу зазначав лише вклад по договору 2007 року ,що свідчить про те що будь-які претензії до Банку по договорах за 2002 та 2005роки відсутні. Виходячи з вище викладеного вважав, що в задоволенні позову необхідно відмовити в повному обсязі оскільки Банком з ОСОБА_2 спірні Договори не укладалися, кошти до каси Банку від позивача на підставі Договорів не надходили, факти викладені в позові повивачем належним чином не підтверджені і не можуть бути встановлені без особистих пояснень ОСОБА_4 та потребують перевірки у порядку встановленому кримінально-процесуальним законодавством. Допитані в судовому засіданні в якості свідків касири Миргородського відділення Банку ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, пояснили, що прибуткові касові ордери №4 від 08.10.2002року, №7 від 02.02.2006року, №7 від 14.07.2005року та №7 від 03.07.2007року ними не видавалися, не підписувалися і така форма бланку не застосовується в діяльності Банку. Третя особа ОСОБА_4 в судове засідання не зявилася про місце та час розгляду справи повідомлена за місцем реєстрації. Заслухавши сторони, свідків, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що заявлений позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного. Судом встановлено, 01.07.2005 року між ОСОБА_2 та відповідачем було укладено договір №20/02-02/29 на вклад "Універсальний." (а.с.15). Строк дії укладеного договору 12 місяців, відповідно до п. 1.1 Договору. На виконання умов договору, ОСОБА_2 передав готівкою відповідачу грошову суму у розмірі 50000 гривень під відсоткову ставку - 25% річних. що підтверджується прибутковим касовим ордером № 7 від 14 липня 2005 року (а.с.18).В зв'язку з цим на його ім'я було відкрито рахунок № 2625073452/29, що підтверджується - договором та прибутковим касовим ордером №7 від 14.07.2005 року(а.с. 18). Відповідно до п.п.1.2 та 2.5 Договору ОСОБА_2 02.02.2006року в період дії договору поповнив вкладний рахунок коштами в сумі 12700 гривень що підтверджується - прибутковим касовим ордером №7 від 02.02.2006 року (а.с.18). 03.07.2007року між ОСОБА_2 та відповідачем було укладено договір №20/02-02/24 на вклад "Універсальний"(а.с.16). Строк дії укладеного договору 12 місяців, відповідно до п. 1.1 Договору. На виконання умов договору, ОСОБА_2 передав готівкою відповідачу грошову суму у розмірі148800 гривень під відсоткову ставку - 25% річних. що підтверджується прибутковим касовим ордером № 7 від 03 липня 2007 року (а.с.19).В зв'язку з цим на його ім'я було відкрито рахунок № 2625073452/29, що підтверджується - договором та прибутковим касовим ордером №7 від 03.07.2007 року. 15 квітня 2009 року ОСОБА_2 звернувся до відповідача з заявою про повернення суми вкладу(а.с.21), однак відповідач відмовив в задоволенні заяви, що змусило позивача звернутися до суду за захистом своїх прав. Статтею 17 Загальної декларації прав людини, передбачено - ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна. Згідно ст. 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним. У відповідності до статті 526 ЦК України, зобов'язання мають виконуватися відповідно умов договору та вимог Цивільного кодексу України. Статтею 525 ЦК України встановлено, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше встановлено договором або законом. Відповідно до п. 3.2.3. Договорів вкладник має право, по закінченню строку договору отримувати всі належні йому суми коштів за договором готівкою. Стаття 1060 ЦК України встановлює, за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Умови договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною. Згідно з положеннями статті 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунками за рішенням суду у випадках, встановлених законом. Відповідно до ст.1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових(службових) обовязків. Пунктом 6.4 спірних Договорів передбачено, що Договори укладені в двох примірниках, по одному для кожної із Сторін. Обидва примірники мають однакову юридичну силу. Кожний примірник договору завіряється номерним штампом Банку та підписом службовця, який уповноважений приймати вклади від фізичних осіб. Банк несе відповідальність за дії цього службовця при виконання ним посадових обов'язків як за свої власні. Виходячи з системного аналізу вищенаведеного законодавства, враховуючи обставини встановлені судом, відповідач зобов'язаний повернути позивачу суму вкладу на першу вимогу вкладника, а відмова від такої видачі є неправомірною, тому суд вважає, що вимога позивача про повернення вкладів, стягнення процентів, по Договору № 20/02-02/29 на вклад «Універсальний»від 01 липня 2005 року 75176 гривень 83 копійки(62700гривень - депозитного вкладу, 12476 грн.83 коп. відсотків ); по Договору № 20/02-02/24 на вклад «Універсальний»від 03 липня 2007року 185999гривень 40 копійок(148800грн. - депозитного вкладу, 37199грн.40 коп. відсотків) є обґрунтованою і підлягає задоволенню, враховуючи стягнення відсотків за період дії договору з часу внесення коштів. На думку суду є обґрунтованою вимога відповідача, про поновлення пропущення позивачем строку звернення до суду, оскільки про порушення свого права позивач дізнався лише в квітні 2009 року(а.с.20,21), а до суду звернувся в лютому 2011року(а.с.3). Суд не може погодитися з твердженнями представника відповідача, що спірні Договори є нікчемними, оскільки не дотримана письмова форма банківського вкладу, так як позивачем надано договір форма якого не відповідає внутрішньовідомчим типовим договорам і прибуткові касові ордери є неналежним документом, що підтверджує внесення готівкових коштів до Банку, так як внутрішньовідомчі документи на які посилається відповідач не були загально доступними і не були і не могли бути відомі позивачу, як клієнту банку. Суд не може взяти до уваги, заперечення відповідача, що договори між Банком та позивачем не укладалися, будь-які кошти не надходили, банківські рахунки не відкривалися, які підтверджуються аудиторським висновком, актом КРУ, оскільки відповідачем не підтверджені будь-якими об'єктивними даними повноваження особи, яка проводила перевірки та враховуючи, що особа, яка проводила перевірки не попереджалася про відповідальність за дачу неправдивого висновку. Більше того, суд вважає, що всі заперечення відповідача, які він вважає підставою для відмови в задоволенні позову не заслуговують на увагу виходячи з пунктом 6.4 спірних Договорів де передбачено, що Договори укладені в двох примірниках, по одному для кожної із Сторін. Обидва примірники мають однакову юридичну силу. Кожний примірник договору завіряється номерним штампом Банку та підписом службовця, який уповноважений приймати вклади від фізичних осіб. Банк несе відповідальність за дії цього службовця при виконання ним посадових обов'язків як за свої власні. Так як спірні Договори мають номери, підписані ОСОБА_4, яка відповідно до довіреностей від 21.08.2004року та від 27.12.2006 року мала право укладати та підписувати від імені відповідача депозитні (вкладні) договори (а.с.104,103), працювала на час укладення договору на посаді начальника Миргородського відділення, та згідно посадової інструкції, забезпечувала якісне обслуговування клієнтів, залучала та обслуговувала багатих, заможних клієнтів, забезпечувала контроль за організацією касової роботи у відділенні, за збереження готівки, проведення касових операцій (а. с. 97-102). Разом з тим позивачем не надано належних доказів про укладення 08.10.2002 року договору №20/02-02/345 на вклад "Святковий" між ОСОБА_2 та відповідачем(на той час Акціонерним Поштово-пенсійним Банком «Аваль») на суму 4500 гривень терміном на 6 місяців, під відсоткову ставку - 25% річних, оскільки і вказаний договір і прибутковий касовий ордер №4 від 08.10.2002 року не містить відбитку печатки Банку,тому в задоволенні вимог про стягнення суми вкладу та відсотків по цьому договору необхідно відмовити. Відповідно до ст.ст. 88 ЦПК України в зв'язку з задоволенням позову підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених позовних вимог, документально підтверджені судові витрати в сумі 1820 гривень 60 коп.: 1700 гривень 00 коп. - судовий збір (а.с. 1),120грн-витрати на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи (а.с.2). Керуючись ст. 41 Конституції України, ст. 17 Загальної декларацій прав людини, ст.ст. 525, 526, 1060, 1074 ЦК України,, ст.ст. 10, 11, 88, 208, 209, 212, 215, 223,294 ЦПК України, суд В И Р І Ш И В: Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" на користь ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Миргород Полтавської області по Договору № 20/02-02/29 на вклад «Універсальний»від 01 липня 2005 року 75176 гривень 83 копійки( 62700гривень - депозитного вкладу, 12476 грн.83коп відсотків ); по Договору № 20/02-02/24 на вклад «Універсальний»від 03 липня 2007 року 185999 гривень 40 копійок( 148800 - депозитного вкладу, 37199грн.40 коп. відсотків )та 1820грн.00 коп. - судових витрат, всього :262996 (двісті шістдесят дві тисячі девятсот девяносто шість) гривень 23 копійки. В задоволенні решти позовних вимог, відмовити. Рішення може бути апеляційно оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з часу проголошення до апеляційного суду Полтавської області, через Миргородський міськрайонний суд. Суддя:В. М. Куцин http://reyestr.court.gov.ua/Review/17461274

Попробуйте подать отдельный иск о признании кредитного договора мнимым и таким, который заключен в долларах Если ставка у Вас плавающая, можете подать отдельный иск о признании этого условия не действительным. Подобные решения уже есть. Ну и не прекращайте переговоров с банком. Надеюсь Вам удастся договориться.

Вышлите пожалуйста это решение и мне, либо укажите ссылку в реестре. Это очень Важно. Заранее спасибо.

Видимо Вы считаете, что банк будет настолько глуп, что за время пока нотариус будет снимать отягощение они не подадут иск в суд с требованием наложить арест на все имущество должника?

Как Вам сказать - под лежачий камень вода не течет Если Вас не устраивают предложения банка бороться необходимо. Иногда это дает положительный результат в переговорах.

Если для Вас важна зарплата и Вы готовы портить отношения с непосредственным руководством - направьте еще раз копию больничного в главный офис и заявление с требованием выплатить заработную плату в полном объеме. Перед этим можете попросить своего непосредственного руководителя сделать это без лишнего шума. Если не согласятся, то направьте жалобу в ПФ и Соцстрах.При стаже от 8 лет выплачивается 100% среднего заработка, от 5 до 8 лет - 80%, до 5 лет - 60%. Расчет стажа производится по всем записям в трудовой книжке. Средний заработок для оплаты пособия рассчитывается исходя из общей суммы заработков за 24 месяца, которую следует разделить на число календарных дней в расчетном периоде - на 730. В общей сумме учитываются только те заработки, с которых удерживался подоходный налог.

Скоро с Вас придется брать деньги . Похоже, что Вы не очень разбираетесь в вопросе кредитования, но судя по Вашей активности на форуме, очень часто представляете интересы заемщиков. Не страшно?

Попросите назначить судебно-экономическую экспертизу для определения реальной процентной ставки - если не совпадет с банком, тогда настаивайте на обмане и признавайте договор недействительным. Вот пример: http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=3783

Подать можно все что угодно. А как Вы деньги собираетесь возвращать?

Что бы я порекомендовал:1. Необходимо подать иск о признании исполнительной надписи не подлежащей исполнению вместе с ходатайством о приостановлении исполнительного производства. 2. Подать иск о признании договора ипотеки недействительным также с ходатайством о приостановлении исполнительного производства. 3. Обратится в банк письменно с предложением о добровольной реализации квартиры и прекращении исполнительного производства путем признания Вашего иска по исполнительной надписи. Это необходимо, чтобы не платить 10% в ГИС. Относительно выселения - Вас просто пугают. В моей практике еще не было случаев, чтобы суды выписывали несовершеннолетних детей просто на улицу. Если у родителей нет другого жилья, детей и одного из родителей никуда не выпишут. Нужна будет помощь, звоните.

Вы не рассматривали возможность добровольной реализации и списания остатка долга? В БТИ он не регистрируется. Просто на основании соответствующей записи в договоре ипотеки его можно отнести в БТИ и без судебных разбирательств перерегистрировать имущество на ипотекодержателя.