Antonina

По преамбуле закона, не распостраняется, а что говорит судебная практика?

про 1%: Я понимаю так, юристы поправте, если что: Пример, банк с вас хочет взыскать 100 грн. пени насчитанную за год при долге по телу и процентам 200 грн. Пусть пеня начислялась в период, когда учетная ставка НБУ была равна 10, значит имеем 20% годовых пени. Теперь исходя из этого пересчитываем пеню насчитанную за год(20% от 200 грн. , если б пеня была насчитана за месяц, то я так понимаю, 20% :12=1,66%) и получаем 40 грн пени за год или 3,32грн за месяц, вместо 100 грн. запрошенных банком. Остается открытым вопрос: если СПД по кредитному договору выступает как физлицо?! можно в гражданском судопроизводстве ссылаться на Закон "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань"

Точно, вспомнила, я видела несколько решений ВСУ по этому вопросу: именно ограничение размера взыскания, а не размер штрафных санкций в договоре. Уважаемый yrist, так а что говорит судебная практика, если СПД по кредитному договору выступает как физлицо?!

Ну по-крайне мере это ни одним законом не регламенировано. Хотя можно попробовать пройтись по несправедливым условиям, т.к. банки писали в договорах свою ответственность за не выдачу вовремя кредитных средств явно не 1% за день просрочки, если вообще писали... На лицо явный дисбаланс прав и обязаностей! Также можно просить освободить от пени на основании Ч. 3 ст. 550 ЦК України встановлює, що кредитор не має права на неустойку в разі, якщо боржник не відповідає за порушення зобов’язання (ст. 617 ЦК України). Відповідно до ч.1 ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов’язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. - мотивацию из http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=802. Где суд установил юридический факт-кризис 2008 -це форсмажор!!!! iturup, что именно смутило вас в преамбуле?! все верно...Вот только вопрос, если СПД выступает в договоре как физ лицо?!

Во лошары в банке.... Но долг то остался у вас перед банком, его банк и просит взыскать. Обратитесь к хорошему юристу. Вам нужно срочно переоформлять квартиру. Т.к. банк может ходотайствовать в суде про арест имущества, в том числе на ту же бывшую ипотечную квартиру,что б обеспечить иск на сумму долга. Тут нужно действовать очень быстро. Я надеюсь другое имущество вы уже переоформили с себя?!

По исполнительной надписи срока давности нет.

Пыталась через банк получить кредитное дело, т.е. его копии, меня конечно же проигнорировали, вообще не ответили на мое письмо. За две недели до заседания по сути, подала заяву про витребування доказів, суд ее удовлетворил в тот же день. На заседании я продублировала эту заяву, т.к. не знала, что суд ее удовлетворил, т.к. ухвала была направлена только в банк. Представитель банка начал приставать ко мне, что именно меня интересует в кредитном деле, так как все дело, по его мнению, не имеет смысла предоставлять....Судья послушал-послушал и еще раз заявил о том, что дело в полном объеме истребовать у банка. Следующее слушание назначили на ноябрь. Представитель банка, вот уже прошел почти месяц, кредитное дело так в суд и не предоставил. Я правильно понимаю, что если в ухвале не стоит дата, когда должны были предоставить кредитное дело, то его должны были предоставть сразу как только получили ухвалу?! Я хочу пожаловаться в прокуратуру на банк, что мое право на информацию нарушили, проигнорировав мое письмо, ну что они не исполняют решение суда, только вот не могу в процесуальном кодексе найти нужную статью про то, что должны выполнить сразу. Подскажите пожалуйста.

1. Поручитель может подать иск о прекращении поручительства на основании п.1 ст.559 Припинення поруки "Порука припиняється .... у разі зміни зобовязання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності." 2. Изучите ветку про третейские суды http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...c=805&st=80, в сообщении №100 вы найдете ходотайство, которое должны направить в ваш третейский суд. Если третейский суд проигнорирует ваше ходотайство, то вы можете подать в районный суд иск о признании третейской оговорки в вашем договоре недействительной и когда иск приймут в производство, то в третейский суд отправить ухвалу об открытии производства с заявой о приостановлении дела в третейском суде на основании ч. 4 ст. 201 ЦПКУ "суд зобовязаний зупинити провадження у справі у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку цивільного судочинства" 3. Повестка может прийти нескоро, например, у меня банк подал документы в третейку в апреле, а ухвалу я получила за три дня до заседания в августе...правда у меня Альфа, а я так понимаю у вас УкрПОЦ?! если не будет повестки и трет.суд рассмотрит дело без вас, то у вас будет основание его решение отменить... 4. Кстати, очень хорошая судебная практика по признанию недействительным поднятия процентных ставок, вы смело можете подавать в суд заодно просить признать третейскую оговорку в договоре недействительной, т.к. по закону, если банк и мог поднять ставку, то только на разницу учетной ставки НБУ, а она поднялась во время кризиса на 4 %, по-моему. Вот почитайте судебную практику на антирейде: antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=577 antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=538 antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=536 antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=535 antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=534 antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=680 antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=679 antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=678 antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=819 antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=689 antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=687 antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=678 antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=598

Уважаемый Антирейд! помнится вы обещали помочь форумчанам с исками в Европейский суд. В свете последних событий, а именно нелицеприятных решений ВСУ и ВГСУ, близок час, когда будет пройдена касация и в запасе останется 3 месяца на подачу иска в Европейский суд. Вы уже прорабатывали этот вопрос?! Или может кто-то из форумчан-юристов может поделиться наработками?! и пошаговой инструкцией что да как?!

Ну ответчик по данному иску "про исключение автомобиля с акта описи и ареста и освобождение его из-под ареста", я так понимаю, исполнительная служба? т.е. гос орган. А правоотношения с госорганами регулируются админ законодательством. А районные суды рассматривают и административные иски в том числе Стаття 18 КАСУ. Предметна підсудність адміністративних справ 1. Місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: 1) адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам; 2) усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності; 3) усі адміністративні справи у спорах фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг. { Частину першу статті 18 доповнено пунктом 3 згідно із Законом N 808-VI ( 808-17 ) від 25.12.2008 } А аппеляционный суд уже отдельный, т.е. аппеляционный административный суд соответствующей области. 'y.voronizhskiy, а какими нормами законов керувався суд відкривая провадження по справі "про исключение автомобиля с акта описи и ареста и освобождение его из-под ареста" ЦПКУ чи КАСУ?!

Прям в яблочко!!!

Сумы, Заречный суд.... Я так понимаю суд руководствуется: ПЛЕНУМ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ П О С Т А Н О В А від 22.12.2006 N 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову": 9. Звернути увагу судів на те, що відповідно до частин 9, 10 ст. 153 ЦПК ( 1618-15 ) ухвала про забезпечення позову виконується негайно, а її оскарження, на відміну від ухвали про скасування цього забезпечення, не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи. Для забезпечення виконання цих норм як спеціальних, на відміну від загальної - ст. 296 ЦПК ( 1618-15 ), та розгляду справи в установлені строки необхідно в разі оскарження ухвали про забезпечення позову направляти суду апеляційної інстанції виділені відповідні матеріали (копії позовної заяви й заяви про забезпечення позову, оригінал оскарженої ухвали, копії документів про звернення її до виконання тощо) та вживати заходів до подальшого розгляду справи по суті заявлених вимог. Після розгляду скарги апеляційним судом зазначені матеріали долучають до матеріалів цивільної справи. Отак вот....

Дааа, стремненькая схемка, особенно исходя из того, что у меня опыта ноль....а можно поподробней про неверные шаги?! а то так неохота оказаться в ж... И чем мотивировать заявление об оставлении без рассмотрения, должны ж я так понимаю быть причины почему я прошу суд оставить иск без рассмотрения, а потом я должна их усунуты и снова обратиться в суд. А что вы подразумеваете под процессуальной бомбой?! затягивание процесса?! например, по взысканию банк обеспечил иск арестом нашего имущества с мужем на сумму иска, хотя КД обеспечен ипотекой. Я написала аппеляционную жалобу, так суд руководствуясь Постановлением пленума ВСУ Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову передал часть документов в аппеляционный суд и рассмотрение дела по взысканию продолжается параллельно. Отак от...

Сначала хроника событий: 1.Я подаю на недействительность КД (судья 1). 2.Банк подает на взыскание долга с меня и мужа (судья 2). 3.На предварительном заседании по недействительности банк дает ходатайство об объединении исков. Я говорю, что я против. Судя 1 говорит, что вернемся к ходатайству на заседании по существу. 4. На предварительном заседании по взысканию долга банк дает опять ходатайство об объединении исков. Я в письменном виде за месяц подала ходатайство об остановке рассмотрения дела по взысканию до решения дела по недействительности. И перепутав время проведения этого заседания отсутствовала и судья 2 отказывает мне в остановке, и объединяет дела недействительность - взыскание. Дело отдается судье 1. 5. Потеряв право заявить встречный иск, на следующий день я подаю иск о расторжении КД, договоров поруки, признания недействительной ставки ФИДР, как несправедливой, с момента заключения КД и освобождения от уплаты пени. 6. Получив постановление об открытии производства по расторжению КД (судья 3), заявляю ходатайство уже по делу недействительность-взыскание об объединении дел взыскания-расторжения и отделения в отдельное производство недействительности. Представитель банка сказал, что против, пусть у того судьи рассматривается. Хотя взыскание-расторжение содержат встречные требования, и подразумевает факт действительности КД. А в деле о недействительности этот факт оспаривается. Теперь вопрос, что мне делать?! Я хочу, чтобы были два дела взыскания-расторжения и недействительность. Можно заявить ходатайство на предварительном заседании по расторжению КД про объединение дел взыскание-недействительность-расторжение и тогда это дело отправится к судье 1. Но боюсь, что судья 3 может отказать, а может объединить взыскание-недействительность-расторжение, но судья 1 может отказать в отделении дела по недействительности в отдельное производство, потом скопом откажет и в расторжении и недействительности, сказав - взыскать и как я буду оскаржувати такое решение если в одном деле я буду просить разорвать, и признать недействительным КД?! Возникла идея, одновременно изменить исковые требования у судьи 1 вместо недействительности заявить расторжение, а у судьи 3 вместо расторжения просить недействительность. Хотя возникает вопрос, а не пошлют меня в сад за таки махинации, т.к. я то буду просить изменить исковые требования на такие же, которые уже рассматриваются в суде?! или судьям можно будет показать 2 иска с изменениями и с штампами канцелярии, из которых будет понятно, что произошел взаимозамен?! Как вы думаете?! Как мне нужно действовать?

Для сравнения: например, автомобильный салон, их предложение тоже носит публичный харектер, то есть они тоже взяли обязательство продать автомобиль каждому, кто к ним обратится, но это не обозначает, что они продадут авто человеку у которого нет денег. Т.е. если вы не платежеспособны, то вам ничего не светит. "Каждому" предоставить кредит банк тоже публично заявил. Во-первых, через свой сайт-у каждого банка есть свой сайт с разделом кредитования, банеры по улицам стоят и публично зазывают : ПРИЙДИ И ВОЗЬМИ КРЕДИТ!!! - это два. Средства массовой информации, а именно реклама в них: газеты, телевидение, радио - все трубят возьми кредит!!! - это три. Рекламные буклеты в каждом отделении-это четыре. Вот спросите представителя банка рекламируют ли они свою продукцию-предоставление кредита и к кому они обращаются-к Петрову, Сидорову или ко всему платежеспособному населению?! Т.е. в понятие "каждому" подразумевается каждому кто обратиться к ним и будет отвечать их требованиям платежеспособности, может есть еще какие-то показатели, например возраст, вид деятельности, наличие имущества, наличие денег для аванса и т.д., эти показатели должны быть утверждены кредитным комитетом. А теперь вспомним ЦКУ, а именно 633 статью: ст. 633 ГКУ - Публичным является договор, в котором одна сторона - предприниматель, взяла на себя обязательство осуществлять продажу товаров, выполнения работ или предоставления услуг, каждому, кто к ней обратится (розничная торговля, перевозка транспортом общего пользования, услуги связи, медицинское, гостиничное, банковское обслуживание, и тому подобное). Все признаки публичного договора!!! может суду предоставить распечатку интернет-странички банка с разделом кредитования и сходить в отделение банка и взять рекламный буклет с предложением предоставить кредит?! может тогда до них дойдет?! что скажут по этому поводу юристы?!

Тоже не по теме. У моего мужа была такая ситуация на днях, он сказал составляй протокол, ищи понятых...Тот забрал документы и пошел к себе в машину. Муж сразу позвонил мне, я быстро по инету пробила телефон доверия ГАИ нужного региона, муж позвонил туда и пожаловался, через три минуты документы были отданы ему и ему пожелали счастливого пути Просто конечно проще открыть багажник, времени и вправду сэкономите, только в следующий раз вам выпишут штраф за то, что вы не нарушали, а послезавтра еще в чем-нибудь обвинят. Безнаказанность пораждает беспредел. С банками ситуация такая же. Их не нужно боятся, с ними нужно бороться и чем больше людей будет бороться, тем быстрее мы одержим победу.

Вот-вот, об этом уже много писали, что теоретически можно судится до посинения, благо оснований море, но как остановить исполнительное производство по вступившему в силу решению, что б 100%, если оно уже есть?! В другой ветке afromystigon кому-то в ответе написал, что нужно не прозевать момент, когда банк подаст заявление про выдачу исполнительного листа, в этот момент в суде должен быть уже принятый в производство альтернативный иск, например по мнимости, и тогда нужно писать Ходатайство в суд о приостановлении рассмотрения Заявления о выдаче исполнительного листа по 201 ч 4 ГПКУ. Но опять-таки может ли суд отказать в приостановлении?!

А как это сделать?! распиской оформить долг и право на имущество?! и нужно ли нотариальное заверение?!

Ну про два выхода, когда вас съели- это поговорка, и ответ у нее: выходы через рот и через жо.... Это очень оптимистичный взгляд на проблему! Мне когда говорят, что вся моя борьба бесполезна в судах, я задаю встречный вопрос: что вы предлагаете взамен: смириться, и отдаться на расстерзание банков?! и как-то сразу все вопросы отпадают сами собой. Так что боритесь и не сдавайтесь! я верю в положительный исход борьбы... выходов на самом деле намного больше , чем мы видем. Я кроме недействительности, подала иск на расторжение КД, расторжение договоров поручительства, где прошу рассрочку долга, освобождение от пени, на сайте есть хорошие решения по этому поводу. Судиться можно бесконечно долго, а так гляди, что-то измениться. Спасение иногда приходит очень неожиданно и тогда, когда ты уже не ждешь, так что нужно верить и не сдаваться. А дезертирство-это не про нас, оставлять на поругание неньку Украину нельзя

Интересная тема про моральне відшкодування http://www.urist.in.ua/showthread.php?t=44430&page=6. Здесь тоже придерживаются мнения, что должна быть официальная экспертиза. Мне кажется, что моральный ущерб, если будет доказана недействительность КД, нужно подать после положительного решения отдельным иском, заказав экспертизу и потратив на нее деньги, я думаю там вырисуется круглая сумма. И тогда суд не должен отказать...

Почему, были решения с рассрочкой, надо искать. Были и рассрочки и при рассторжении. По крайне мере, не видела не в одном решении, что б в рассрочке было отказано, вывод-значит не просили. Ну или тупо обошли....

Именно важно !!!! потомучто именно из этого становиться понятным, что нельзя кредитовать на потребительские цели, так как для потребителя доллары не являются средством платежа, так как за них он не может купить квартиру, машину..., а значит доллары не являются денежным средством. А согласно статье 1054 именно денежные средства даются в кредит!!! а если дали вам не деньги, то это не кредитный договор...а договор вещевого займа вещами с родовими ознаками....а это другие юридические последствия и содержание сделки...но банк то у тверждает, что договор кредитный!!!! имеем несоответствие кодексу, а значит недействительность, либо удаванность в гривне, либо удаванность -дали займ речами з родовими ознаками (решение Московского суда)....

А для этого в своем иске нужно просить рассрочку со следующей мотивацией, цитирую Гранд Иншура: Окремо хочу зазначити, у зв’язку із чим я прошу суд надати розстрочку на _____ місяців. Зазвичай при застосуванні наслідків недійсності правочину, сторони зобов’язані повернути одна одній усе що отримали у рамках виконання недійсного договору. Але і Цивільний Кодекс України, і ЗУ «Про захист прав споживачів» зобов’язуються сторону, винну у вчиненні недійсного правочину, відшкодувати іншій стороні збитки, пов’язані із вчиненням цього правочину. Виникає питання, що це за збитки? Всієї залишкової суми боргу, щоб одночасно її повернути, в нас немає. Отже ми змушені будемо отримати інший кредит або позику. Суми, яки підлягають поверненню, у рішенні суду зазначаються у гривні. В 200__ році ми отримали кредит під ___% річних, а зараз гривню, необхідну для повернення ми зможемо узяти під 30-40% річних у банку, або під 70-100% річних у кредитній спілці або у приватного кредитора. Таким чином, усі надлишкові відсотки (усе що більше ____% річних, під яки брався первісний кредит) є нашими збитками, що виникли у зв’язку із недійсністю кредитного договору. Таким чином, якщо суд зобов’яже нас повернути усю суму боргу негайно, ми змушені будемо звернутися до суду із позовом про відшкодування збитків, щоб зобов’язати банк сплачувати надлишкові відсотки. Це завдасть банкові істотної шкоди. А зважаючи на те, що ми не маємо на меті завдавати банку шкоди, а бажаємо лише захистити власні права, то просимо суд надати розстрочку на той період, що спочатку передбачався сторонами для повернення грошей

На кону всего лишь квартира...не думаю, что она стоит хатинки в Швейцарії

це закріплено ст.192 ЦКУ Грошові кошти. з дозволу samuraj , цитую його пост, не памятаю з якої теми: Згадується діалог Джона Поллака і касирші в фільмі "Дежа вю": - К: Это не деньги! - П: Доллары это не деньги??? А все правильно. Долари це не гроші в Україні. Розміщу кусочок своїх "домислів" (Тут використовув і форум, зокрема Неймлесса): 2. Єдиним законним платіжним засобом в Україні є гривня. У ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» дане визначення банківського кредиту - це будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми; Згідно ст. 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Відповідно до ст. 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня. Відповідно до ст. 35 Закону України „Про Національний банк України” гривня, як національна валюта, є єдиним законним платіжним засобом на території України. Відповідно до ст. 32 Закону України "Про Національний банк України" встановлює, що обіг і використання, як засобу платежу, на території України інших грошових одиниць, окрім національної, забороняються. Відповідно до ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю” № 15-93 від 1993р., валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов'язань. Відповідно до ст. 3 Закону України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” гривня як грошова одиниця України (національна валюта) є єдиним законним платіжним засобом в Україні, приймається усіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України. Відповідно до ст. 533 ЦК України, грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом. Таким чином, ст.192 ЦК України визначає гроші як особливий об’єкт цивільного права, який наділені ознакою засобу платіжу. Поняття «гроші як об’єкт цивільних правовідносин» в Україні стосується виключно гривні. 3. Законодавством встановлений обов’язок щодо вираження договірного зобов’язання у гривні. Ст. 524 Цивільного кодексу України вимагає визначення договірного зобов’язання у гривні. Сторони за договором можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті. Таким чином дана норма стосується вираження зобов’язання в іноземній валюті лише у якості еквівалента і не стосується розрахунків за договором. Грошове зобов'язання як кредитора, так і позичальника у кредитному договорі не виражене у грошовій одиниці України - гривні, отже, у такому договорі не може бути визначений грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті Права виражати зобов’язання в іноземній валюті надається лише у випадку, коли сторона договору займається зовнішньоекономічною діяльністю та має відповідні дозволи і ліцензії. Оскільки зобов’язання сторін по кредитному договору є грошовими, ціна договору є його істотною вимогою; порушення закону в цій частині призводить до недійсності договору. 4. Іноземна валюта в Україні з точки зору права не є «грошовими коштами» і її використання може відбуватися лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Згідно ст. 92 Конституції України, виключно законами України встановлюються Державний бюджет України і бюджетна система України; система оподаткування, податки і збори; засади створення і функціонування фінансового, грошового, кредитного та інвестиційного ринків; статус національної валюти, а також статус іноземних валют на території України; порядок утворення і погашення державного внутрішнього і зовнішнього боргу; порядок випуску та обігу державних цінних паперів, їх види і типи; Оскільки національна валюта є невід’ємною ознакою суверенітету держави, стосовно іноземної валюти на території України застосовується принцип публічного права – «дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Згідно ст. 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Відповідно до ч. 3 ст. 533 ЦК України використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов’язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом. Оскільки єдиним законним платіжним засобом в Україні є гривня, іноземна валюта на території Україні, за загальним правилом, не володіє ознакою платіжного засобу, тобто вона в розумінні законодавства не є грошима. Іноземна валюта відноситься до речей, виражених родовими ознаками, використання яких обмежене законом. Поняття «грошові кошти» включає в себе іноземну валюту лише у випадках, коли вона може виступати у якості платіжного засобу, наприклад при оплаті зовнішньоекономічних контрактів чи при придбанні товарів у магазинах безмитної торгівлі. Таким чином, статус іноземної валюти, випадки, порядок та умови її використання іноземної валюти повинні визначатися виключно законом. 5. Жодним законом чи іншим актом законодавства не передбачена можливість надання банком-резидентом кредитів у іноземні валюті іншому резиденту для розрахунків на території України. Відповідно до ч. 3 ст. 533 ЦК України використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов’язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом. В той же час ні жодний закон чи інший акт ззаконодавства не передбачає права банку-резиденту надавати резиденту споживчі кредити в іноземній валюті, яка володіє в Україні ознакою засобу платежу. Чинне законодавство встановлює лише умови і порядок використання іноземної валюти при наданні кредитів лише резидентом - нерезиденту і нерезидентом – резиденту, а саме Положення про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам, затверджене Постановою НБУ № 270 від 17.06.2004 року. Саме цих випадків і стосується п. «в» ч. 4 ст. 5 Декрету КМУ, який передбачає надання надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі. Ч. 6 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України з метою подолання негативних наслідків фінансової кризи», передбачено, що фінансові установи мають право надавати кредити, позики в іноземній валюті фізичним особам — резидентам і нерезидентам, які не займаються підприємницькою діяльністю, тільки для оплати послуг нерезидентам за лікування та навчання за кордоном. У той же час, цим законом не зупинено і не скасовано жодної норми законодавства. Це пояснюється тим, що жодним нормативно-правовим актом не передбачена можливість надання банком-резидентом кредитів у іноземні валюті іншому резиденту для розрахунків на території України. Таким чином, надання резиденту кредитів у іноземні валюті для розрахунків на території України є незаконним. Користуйтеся, розвивайте, і чужого научайтесь і свого не цурайтесь... )))