vassylek

Позовна заява немайнового характеру, з вимогами майнового характеру Про признання недійсним Кредитного договору. Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України “Про захист прав споживачів”, споживачі звільняються від сплати державного мита за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав. Кредитний договір № _____________ та Додаток № 1 до Кредитного договору № _____________ підпадає під поняття споживчого договору, оскільки укладається між фізичною особою із споживчою метою з однієї сторони, і юридичною особою, яка надає подібні послуги у публічному порядку (невизначеному колу осіб) в ході здійснення нею підприємницької діяльності, з другої сторони. Аналогічної точки зори додержується й Пленум Верховного Суду України, який у п. 2 Постанови № 5 від 12.04.1996 р. “Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів” зазначив, що “Оскільки Закон не визначає певних меж своєї дії, судам слід мати на увазі, що до відносин, які ним регулюються, належать, зокрема, ті, що виникають із ... договорів про надання фінансово-кредитних послуг для задоволення власних потреб громадян (у тому числі про надання кредитів...)”. Відповідно до ч. 5 ст. 110 ЦПК України, позови про захист прав споживачів можуть пред'являтися також за місцем проживання споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

Вы не должны ничего платить, кроме 120 грн. за ИТЗ. В понедельник 1 ноября необходимо подать изменённую ап.скаргу. Я не знаю, что вы написали в иске, по которому проиграли, но догадываюсь. Теперь ищите повод для иска по другим статьям, в ОТП -недействительность ФИДР, в других - по удаваному правочину. Думать надо.. Да никогда апеляция не была последней инстанцией- есть ещё касация и европейский суд, ну а потом можно и к самому Главному.. Да пусть простит он меня грешного!

Господа, позвольте Вас дополнить - если раньше иски были достаточно простыми и необоснованными, то сейчас в суды подают умные, обоснованные иски+ пояснення к ним и ещё десятка три вопросов к юристу банка, которых он болтается,как гавно в проруби, и вот здесь у судей наступает ступор. Значит, чтобы тупо слить дело судье надо хорошо дать, а расценки, видимо растут, +в апеляции отслюнявить, вот банковские и придумывают атаки с самого верху, но тупые уроды, нельзя идти в атаку с холостыми патронами - шапками закидают.

Голова суду не решает такие вопросы и называться должно скарга и оформлено более эмоционально. Он же не решит НИЧЕГО. Судья всё правильно сделал- значит в вашем иске есть недочёты, попробуйте ещё раз подать данному судье только исправленный иск.

Голова апеляционного суда принимает один раз в месяц и то по вопросам организации работы суда, но не по вопросам работы судей, а вот если вы напишете жалобу и её аргументируете, ответить придётся в любом случае. Если что то не так пишите заявы и жалобы каждый день, приходите и пишите. В них чётко ссылайтесь, на статьи законов, точно также в исполнительной службе- можете орать, только без матов. Бояться НЕЧЕГО, наш страх - порождает их беспредел и они не читают листовки, но они видят поступки. Сам всё это проходил, да здоровья теряешь много, но ведь какой кайф получаешь от такого общения....

г) із апеляційних і касаційних 50 відсотків ставки, скарг на рішення та постанови, що підлягає сплаті у а також заяв про перегляд їх разі подання заяви, за нововиявленими обставинами для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми Це Закон про державне мито Лично я всегда плачу 120 ИТЗ и всё, остальное мы обосновываем по Закону про захист прав споживачив и принимают, со скрипом, но принимают. Вам дали пять дней на устранение? Наверняка дали, и в ухвале так написано. Вот вы и должны написать, что платить вы будете только 120 за ИТЗ и всё, а другую часть обосновываете. Такие ухвалы нельзя оспорить их нет в списке 293 ЦПК Даже при заявленой реституции не доказали, кредит споживчий.

Повторяю сообщение поближе к своей теме, очень интересно мнение всех. Когда мы начнём углублятся в деятельность банков, "нас убьют на месте или отведут за бруствер?" И может я ВООБЩЕ НЕ ПОЛУЧАЛ КРЕДИТ В ДОЛЛАРАХ, амнезия у меня что ли? Cели, проанализировали, как же нам выдали кредит по банковским проводкам и что говорит договор по этому поводу. Смотрим квитанцию о получении денег. Итак операция дебет-2620 -кошти на вимогу фізичної особи - кредит -1002 -касса . нижче в квитанції -зміст операції - зняття з рахунку фізичної особи.(і сума 36000 доларів, а нижче в дужках(181800 в гривні) як зрозуміти, що получили і в якій валюту нереально. Далі дивимось операцію по сплаті 1% комісійних за видачу кредиту(зняття нала) -1818 гривень ідуть з дебета 1002 -касса на 2216 -неамортизований дисконт за кредитами в інвестиційну діяльність, що надані фізичній особі. вікриваю кредитний договір, читаю -відкрити позичальнику позичковий рахунок -2213- довгострокові кредити в інвестиційну діяльність видані фізичній особі, а проценти сплачувати на 2218 -нараховані проценти за кредитами в інвестиційну діяльність. Здесь начинаю не понимать, у нас, что потребительские кредиты - это инвестиционная деятельность? в 2008 году номера счетов самостоятельно меняются, как впрочем и мфо и много чего другого-без внесения изменений в договор. 2233 -довгострокові іпотечні кредити, що надані фізичним особам. це тепер оплата по кредитному договору та 2238-нараховані доходи за іпотечним кредитом, що надані фізичній особі. То есть сначала они дали кредит на инвестиционную деятельность, а потом он превратился в ипотечный кредит, хотя в договоре -потребительский кредит. Но и это не самое интересное - нигде в квитанциях не видно, как деньги появились в валютной кассе? если я снял эти деньги со своего счёте, то причём здесь банк, но здесь вопрос другой? А как у меня смог появиться валютный счёт? Ни одна инструкция не разрешает открытие валютного счёта без прихода валюты. Если даже такой счёт открыт -он открыт на моё имя и я снимаю свои деньги, а не деньги банка, потому что счёт открыт на моё имя, а не на имя банка- в квитанции так и написано- зняття з рахунку фізичної особи. Если банк имеет, что то против, пусть доказывает, что это не мои деньги и как они туда попали будет для него сложной проблемой -ведь если банк прислал эти деньги на счёт -он перестал быть владельцем, вот потому операции и проводятся через кассу и другими закрытыми путями. Нигде не написано, кроме счетов кассы, в какой валюте открыты счета, может они мультивалютные, тогда как это клеится с декретом и инструкциями? Кроме всего прочего -потребительский кредит -это не позыка и это не ипотечный кредит и уж совсем не инвестиционная деятельность. Ведь здесь явное нарушения Закона об бухгалтеской отчётности и массе инструкций НБУ. Завтра постараюсь получать дальнейшие ответы.

Да сколько же можно говорить, что ЕЗДИТЬ В БАНК НА КРЕДИТНОЙ МАШИНЕ НЕЛЬЗЯ! ПОДПИСЫВАТЬ В БАНКЕ НИЧЕГО НЕЛЬЗЯ (НЕ ПОСОВЕТОВАВШИСЬ С ЮРИСТОМ).! ЕСЛИ, ЧТО НЕ ТАК ВЫЗЫВАТЬ МИЛИЦИЮ, СКОРУЮ, ПОЖАРНУЮ, И ОРАТЬ БЛАГИМ МАТОМ! Люди, когда же вы запомните простые истины!.

Честно скажу, я нихрена не понял, что вы хотели всем этим сказать. если и кандидатская у вас такая....... тоды йой!

Ну пусть клеят, чего здесь плохого, хоть какое то моральное давление будет, ведь такое уже кажется было года два назад.Только это 0,1% от того что надо. Оставлю данные начинания без оценки.

Прочитайте новый Закон об судоустройстве. Все дела сданные до 15 октября рассматривает ещё судова палата по цивільним справам, а после 15 октября уже До Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 01024, м. Київ, вул. П.Орлика, 4-а Свою работу он начнет согласно Закону об судоустройстве с 1 ноября, но там много но... о которых я писал выше. Если вам уже один раз отказали, не думаю, что во второй раз примут и откроют провадження. Моё мнение.

Вам даже думать нечего, надо подавать два иска и обязательно необходимо выделить долю ребёрка в данной квартире. Вам никто не запрещает рожать детей, никто не может это сделать и ваши дети по любому имеют такое же право на квартиру, как и вы. Просто здесь надочочень постараться доказать, надо подавать иск, главное чтобы его приняли и потом на предварительном вносить изменения. Банк ведь подаст заперечення и вот от него уже можно плясать.

То что приписывать никого нельзя -пусть банк засунет себя плашмя, и то что ваш ребёнок имеет права на квартиру, это также факт, но что его не было при подписании догоовра ипотеки, тут надо подумать.

Сделайте в суде запрос письменный, чтобы они дали вам выписку по кредитному договору - именно для суда и потом надо просить суд сделать независимую экспертизу, правда за неё придётся платить, пусть суд назначает, кто будет делать экспертизу? Вопрос очень важный, но такие ходотайства не попадают под апеляцию, разве провести его, как обеспечение иска. кстати мой договор также сентябрь 2006 года, а вот графика в вашем договоре я так и не увидел.

Просто когда люди при таких встречах мне советуют как лучше сделать, я доверюсь их опыту, тем более когда это красивая женщина.А факт номер два-это всё таки, то что поехал сдавать касацию сам и захватил все копии -значит так должно было быть.

Писать кому то можно разве для коллекции, у меня уже собрана вся коллекция -детям достанется. Но писать всё равно нужно. А кстати сколько вашему ребёнку? Может пойти другим путём. Наример по тому же ФИДР, у ОТП он ведь везде или ипотека по деткам.

и в догонку решение суда, чтобы вы долго не искали и иск у вас готов. Справа № 2-683/2010 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 квітня 2010 року м. Запоріжжя Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Геєць Ю.В., при секретарі: Ровенській В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання кредитного договору, договору іпотеки та договору поруки недійсними, ВСТАНОВИВ: Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк», яке є правонаступником ЗАТ «ОТП Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором № ML-200/858/2008 від 24.03.2008 року в розмірі 1340686,06 грн. , яка складається з: 1 180 217, 53 грн. основного боргу, 86 817,81 грн. процентів за користування коштами, 73 650,71 пені за порушення зобов’язань, а також судових витрат в сумі 1820,00 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачами умов кредитного договору щодо повернення кредиту та сплати відсотків. Спір в досудовому порядку сторонами не врегульований – Досудова вимога вих. № 22-2, що була направлена ПАТ «ОТП Банк» на адресу відповідачів 01.04.2009 року не виконана та відповідні суми позивачу не сплачені. 26 березня 2010 року через канцелярію до суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 до ПАТ «ОТП Банк», треті особи ОСОБА_2 та ОСОБА_3, про визнання кредитного договору, договорів іпотеки та поруки недійсними. Зустрічний позов поданий ОСОБА_1 в порядку ст. 123 ЦПК України. Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 29 березня 2010 року позов ПАТ «ОТП Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором № ML-200/858/2008 від 24.03.2008 року про стягнення суми в розмірі 1340686,06 грн. та зустрічний позов ОСОБА_1 до ПАТ «ОТП Банк» про визнання кредитного договору, договорів іпотеки та поруки недійсними, треті особи ОСОБА_2 та ОСОБА_3, об’єднані в одне провадження. В судовому засіданні представник ПАТ «ОТП Банк» просив позов задовольнити з підстав викладених у ньому, проти зустрічного позову заперечує. Представник відповідачки ОСОБА_1 в судовому засіданні проти задоволення позову ПАТ «ОТП Банк» заперечує, посилаючись на те, що позовні вимоги банку ґрунтуються на пунктах кредитного договору, які позивачка тепер вважає несправедливими умовами та просить задовольнити зустрічні позовні вимоги. Відповідачі по первісному позову та треті особи по зустрічному позову ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилися, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Через канцелярію суду надали заяви у яких просять розглянути справу за їх відсутності. За вищевказаних обставин, вислухавши думку представників сторін, суд вважає за можливе проведення розгляду справи за відсутності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Заслухавши пояснення осіб, що приймали участь у розгляді справи, дослідивши обставини справи, оцінивши у сукупності письмові докази, суд прийшов до наступного висновку. Судом встановлено, що 24.03.2008 року між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № ML-200/858/2008, який складається з двох частин, що нерозривно пов’язані між собою. В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором ОСОБА_1 було передано в іпотеку квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_1, про що укладено договір іпотеки № РМL -200/858/2008, який посвідчено приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_4 24.03.2008 року за реєстраційним № 816 та накладена заборона відчуження зазначеної квартири, реєстровий номер № 100. Крім того, 24.03.2008 року в забезпечення виконання зобов’язань за вищевказаним кредитним договором були укладені договори поруки № SR-200/858/2008 між ОСОБА_2 і ПАТ «ОТП Банк» та між ОСОБА_3 і ПАТ «ОТП Банк». Згідно п. 2 Частини № 1 Кредитного договору банк надав ОСОБА_1 кредит у сумі 155 000 (сто п’ятдесят п’ять тисяч) доларів США на придбання нерухомого майна зі строком повернення 24 березня 2025 року. Як вбачається з матеріалів справи кредит виданий ОСОБА_1 з цільовим призначенням на придбання нерухомого майна є споживчим кредитом в розумінні п.1.ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», що не заперечувалося представником ПАТ «ОТП Банк» в судовому засіданні. Пунктом 4 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що обов’язковою умовою договору споживчого кредиту є річна відсоткова ставка за кредитом. Згідно ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати визначаються в договорі. В пункті 3.3. «Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту», які затверджені Постановою Правління НБУ № 168 від 10.05.2007 року, вказано, що банки зобов’язані в кредитному договорі зазначати сукупну вартість кредиту з урахуванням процентної ставки за ним, визначивши її як в процентному значенні у вигляді реальної процентної ставки (в процентах річних), так і в грошовому виразі. Проаналізувавши вищезазначені акти цивільного законодавства України у сукупності суд дійшов висновку, що розмір процентів за користування кредитними коштами повинен визначатися в кредитному договорі у вигляді річної відсоткової ставки (в процентах річних). Всупереч вищевказаним актам цивільного законодавства України кредитним договором передбачений інший порядок визначення розміру процентів. Пунктом 3 Частини № 1 Кредитного договору передбачено, що для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватися плаваюча процентна ставка, яка складається з фіксованого відсотка в розмірі 3,99 % річних + FIDR. FIDR - це процентна ставка по строкових депозитах фізичних осіб у валюті, тотожній валюті кредиту, що розміщені у банку на строк 366 днів. В цьому пункті також вказано, що ставка FIDR може змінюватися банком в порядку передбаченому договором. Інформація щодо розміру ставки FIDR розміщується на сайті банку, а також в приміщеннях банку на інформаційних стендах. В пп. а) п. 3.3. «Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту» наведена формула розрахунку значення реальної процентної ставки, елементами якої є процентна ставка, чиста сума кредиту, порядковий номер періоду дії кредитного договору та загальна кількість періодів. Застосування вищевказаної формули спрямоване на те, щоб точно розрахувати, з урахуванням дисконтування, усі майбутні грошові платежі споживача. Використання будь-яких інших показників для розрахунку реальної процентної ставки за кредитом законом не передбачено. За таких обставин суд дійшов висновку про те, що порядок розрахунку процентів за користування кредитом встановлений пунктом 3 Частини № 1 та пунктом 1.4. Частини № 2 Кредитного договору суперечить нормам чинного законодавства України, що регулюють спірні правовідносини - ст. 1056-1 ЦК України, ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», пп. 3.3. «Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту». Згідно пункту 5 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» до договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах. Зокрема несправедливою умовою договору вважається встановлення дискримінаційних стосовно споживача правил зміни відсоткової ставки. Застосування ставки FIDR для розрахунку процентів за користування кредитом передбачає зміну розміру процентів впродовж всієї дії кредитного договору, при цьому вартість кредитних ресурсів для позичальника буде залежати від волевиявлення інших фізичних осіб - клієнтів Банку, що розмістили вільні кошти на строкових депозитах у валюті, тотожній валюті кредиту на строк 366 днів Пунктом 1.4. Частини № 2 Кредитного договору встановлений порядок розрахунку та зміни плати за користування кредитом. Так в п.п. 1.4.1.1.3. Частини № 2 Кредитного договору вказано, що плаваюча процентна ставка по кредиту підлягає корегуванню протягом дії кредитного договору. В Листі НБУ № № 40-117/2093-6134 від 16.06.2007 року «Про окремі питання практичного застосування правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту» вказано, що несправедливим є встановлення жорстких обов’язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» надання фізичній особі коштів на визначений строк під процент є фінансовою послугою. FIDR формується на основі процентних ставок по строковим депозитам для фізичних осіб, при цьому банк на власний розсуд встановлює такі проценти. Внаслідок вищенаведеного ОСОБА_1 як споживач фінансової послуги не може взяти участь у формуванні FIDR. Оскільки, FIDR є найбільшою складовою частиною плаваючої процентної ставки за користування кредитом, а її розмір обумовлений виключно власним розсудом виконавця, суд дійшов висновку про те, що позивачем по первісному позову фактично здійснюється формування вартості фінансової послуги без участі споживача та його згоди. В п. 3.5. Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту вказано, що банки не мають права змінювати процентну ставку за кредитом у зв’язку з волевиявленням однієї зі сторін. Всупереч вищевказаній нормі закону порядок обчислення процентів встановлений кредитним договором дозволяє банку змінювати процентну ставку за кредитом за власним бажанням. За таких обставин споживач фінансової послуги не може спрогнозувати свої витрати на оплату процентів за користування кредитом. Крім того, що позичальник не має можливості вплинути на формування ставки FIDR, він також обмежений і в способах отримання інформації про неї. Так пункт 1.4.1.6 Частини № 2 Кредитного договору зазначає, що протягом дії договору, позичальник може з’ясовувати суми нарахованих процентів, що належать до сплати, в приміщенні банку – філії або відділенні, в якому позичальником відкривався поточний рахунок. Таким чином, для того щоб сплатити проценти, позичальник повинен кожного разу з’ясовувати їх розмір у відділенні банку. Згідно ч.1, ч. 2 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» виконавець не повинен включати у договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов’язків на шкоду споживача. З огляду на зазначене, суд вважає, що положення що положення п. 3 Частини № 1 та п.1.4. Частини № 2 кредитного договору № ML-200/858/2008 укладеного між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 24.03.2008 року є несправедливими. Частиною 5 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що якщо положення договору визнано несправедливим таке положення може бути замінено або визнане недійсним. Оскільки умови кредитного договору викладені в п. 3 Частини № 1 та п.1.4. Частини № 2 кредитного договору № ML-200/858/2008 є несправедливими умовами договору в розумінні Закону України «Про захист прав споживачів» суд дійшов висновку, що вищевказані пункти підлягають визнанню недійсними. Суд критично ставиться до доводів позивача, викладених в письмових запереченнях, який в обґрунтування законності застосування плаваючої ставки FIDR посилається на Методичні вказівки з інспектування банків «Система оцінки ризиків», затверджені постановою Правління НБУ № 104 від 15.03.2004 року, «Стандарт надання рефінансування та обслуговування іпотечних житлових кредитів» затверджений протоколом засідання Наглядової ради Державної іпотечної установи від 11.09.2008 року та Лист НБУ № 40 -210/34-62 від 05.01.2009 року. Відповідно до ч. 3 п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» № 14 від 18.12.2009 року за наявності суперечності між нормами матеріального права, застосуванню підлягають норми, що мають вищу юридичну силу. На підставі наведеного при розгляді справи судом застосовуються норми Цивільного кодексу України, Закону України «Про захист прав споживачів» та «Правила надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту», які є нормами матеріального права, що регулюють спірні правовідносини та мають вищу юридичну силу ніж норми права, вказані позивачем. Вимоги ОСОБА_1 про визнання недійсним п. 1.11.1 Частини № 2 Кредитного договору не підлягають задоволенню виходячи з наступного. Пунктом 3.8. «Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту» передбачено, що у разі надання кредиту в іноземній валюті банки зобов’язані під час укладання кредитного договору попередити позичальника, що він несе валютні ризики під час виконання зобов’язань за кредитним договором. Всупереч вищевказаній нормі права банк не попередив позичальника про те, що він несе валютні ризики. Однак, відсутність такого попередження не може бути підставою для визнання недійсним пункту кредитного договору яким встановлюється валюта платежу. З тексту зустрічної позовної заяви вбачається, що заявляючи вимогу про визнання недійсним кредитного договору в цілому, відповідач (позивач по зустрічному позову) не обґрунтував та взагалі не доводив суду несправедливість інших положень цього договору. За таких обставин суд не вбачає підстав для визнання недійсними інших положень кредитного договору № ML-200/858/2008 від 24.03.2008 року, окрім положень п. 3 Частини № 1 та п.1.4. Частини № 2. Крім того, відсутні і підстави для задоволення інших вимог позивача за зустрічним позовом про застосування реституції, а також про визнання недійсними договору іпотеки та договорів поруки, оскільки належних та допустимих доказів щодо їх невідповідності вимогам законну позивачем не надано. Згідно ч.1. ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю. Відповідно до ч.1 ст. 236 Цивільного кодексу України правочин визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Оскільки положення п. 3 Частини № 1 та п.1.4. Частини № 2 кредитного договору № ML-200/858/2008 від 24.03.2008 року, які регулюють порядок нарахування процентів за користування коштами, визнані судом недійсними, вони є недійсними з моменту укладення договору. Виходячи з вищенаведеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги ПАТ «ОТП Банк» в частині стягнення процентів не підлягають задоволенню. В частині вимог щодо стягнення суми основного судом встановлено наступне. В позовній заяві позивач вказує, що правовою підставою для стягнення є невиконання позичальником умов кредитного договору щодо повернення суми кредиту. Однак, це твердження позивача не відповідає фактичним обставинам та спростовується матеріалами справи. Відповідно до п. 2 Частини № 1 кредитного договору кредит підлягає поверненню позичальником на протязі 17 років у строк до 24.03.2025 року. Згідно п. 4 Частини № 1 кредитного договору позичальник зобов’язаний здійснювати повернення кредиту щомісячно, не пізніше 24 числа кожного місяця. Враховуючи, що кількість місяців за весь строк користування кредитом становить 204 (17х12), а погашення кредиту повинно відбуватися рівними частинами, судом встановлено, що позичальник ОСОБА_1 зобов’язана щомісячно повертати банку 759,80 доларів США (155 000 : 204). З моменту укладення кредитного договору до дати розгляду справи судом пройшло 24 повних місяці. Відповідно до вищевказаних пунктів кредитного договору за цей період ОСОБА_1 повинна була повернути позивачу за первісним позовом грошові кошти в розмірі 18235,02 доларів США. Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Порядок повернення кредиту встановлений пунктом 1.5 Частини № 2 кредитного договору, в якому зазначено, що повернення кредиту здійснюється шляхом внесення готівки коштів на поточний рахунок позичальника, що відкритий в банківський установі. Як вбачається з квитанцій про погашення кредиту, ОСОБА_1 за період з квітня 2008 року по дійсний час сплатила на користь ПАТ «ОТП Банк» 22987,98 доларів США, що на 4752,97 доларів більше ніж підлягало сплаті за кредитним договором на дату розгляду справи судом. Оскільки, порушення обов’язків по поверненню суми кредиту з боку позичальника судом не встановлені, у банка відсутні і правові підстави вимагати від нього дострокового повернення всієї суми наданих кредитних коштів та сплати пені. За таких обставин вимоги позивача за первісним позовом про стягнення суми кредиту та пені задоволенню не підлягають. Керуючись ст.ст. 3, 13, 192, 198, 216, 236, 524, 526, 533, 548, 593, 601, 1056-1 Цивільного кодексу України, ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд, - ВИРІШИВ: Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - залишити без задоволення. Зустрічний позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання кредитного договору, договору іпотеки та договору поруки недійсними, - задовольнити частково. Визнати недійсним положення п. 3 частини № 1 та п. 1.4 частини № 2 Кредитного договору № МL-200/858/2008 від 24.03.2008 року укладеного між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк». В іншій частині в задоволенні зустрічного позову про визнання недійсним кредитного договору в цілому, про застосування реституції, визнання недійсним договору іпотеки, визнання недійсними договорів поруки – відмовити. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі у 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України. Суддя Ю.В. Геєць

Я ещё раз повторюсь. Мне кажется, что к сказанному добавить ещё немножко и хватит. Только там приссылке на учётную ставку НБУ, надо ещё сделать поравку, она сейчас кажется уже меньше. Згідно з п.3.3. Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління НБУ №168 від 10.05.2007 року, банки зобов’язані в кредитному договорі зазначати сукупну вартість кредиту з урахуванням процентної ставки за ним, вартості всіх сукупних послуг та інших фінансових зобов’язань споживача, які пов’язані з отриманням, обслуговуванням та погашенням кредиту, а також зазначити її в процентному значенні та в грошовому виразі у валюті платежу за кредитним договором. Варто підкреслити, що під час укладення кредитного договору, Позивач та Відповідач підписали і сам договір і додаток до договору, з розрахунком сукупної вартості кредиту та реальної процентної ставки. Вважаю протиправним, що банк із посиланням на окремі положення договору змінив процентну ставку щодо збільшення в односторонньому порядку, що означає, що під час підписання договору мені було надано неповну інформацію про сукупну вартість кредиту та мої обов’язки. Враховуючи положення ст.229 ЦК України правочин укладений під впливом помилки щодо істотних умов договору, зокрема прав та обов’язків сторін може бути визнано недійсним як у цілому так і в частині окремих положень, в нашому випадку - плаваюча ставка FIDR . Згідно з абз.2 п.3.5 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, банки не мають права змінювати процентну ставку за кредитом у зв’язку з волевиявленням однієї із сторін. Згідно п.3 ст.1056-1 ЦК України - умова договору щодо права банку, іншої фінансової установи змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною. Відповідно до п.2.2. постанови правління НБУ від 11 жовтня 2008 року №319 « Про додаткові заходи щодо діяльності банків» банки повинні враховувати, що ненадання позичальником інформації про сукупну вартість кредиту, що не відповідає змінам облікової ставки НБУ, кваліфікується як порушення вимог ст. 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність». Таким чином, відповідач при укладенні договору допустив порушення положень, закріплених нормами банківського законодавства. Також при укладенні договору відповідачем було порушено низку норм передбачених законодавством про захист прав споживачів. Так у Договорі відсутні положення(методика), що детально регулює порядок обчислення процентів, на підставі викладених у договорі положень не можна зрозуміти, чим керувався відповідач підвищивши ставку на __%, які розрахунки проводив, щоб прийти саме до такого результату. На сайті відповідача розміщена загальна інформація, в якій сказано, « що плаваюча процентна ставка складається із перемінної частини (FIDR – Floating Interest Deposit Rate) та фіксованого відсотка. FIDR – це процентна ставка по строкових депозитах фізичних осіб у валюті тотожній Валюті Кредиту, що розміщені в Банку на строк в 366 днів, з виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору. В залежності від зміни вартості кредитних ресурсів на фінансовому ринку України ставка FIDR може змінюватись (збільшуватись чи зменшуватись) в порядку передбаченому Сторонами у Кредитному договорі. Згідно умов Кредитного договору плаваюча процентна ставка фіксується відповідно до умов Кредитного договору в перший банківський день місяця, наступного за місяцем закінчення вищезазначеного 11/12 (одинадцяти/дванадцяти) місячного періоду дії попереднього розміру плаваючої процентної ставки. З зазначених дат, проценти нараховуються виходячи із ставок FIDR (фактично діюча на дату корегування) + фіксований відсоток з розрахунку 360/365 календарних днів у році.» Проаналізувавши дану інформацію можна прийти до висновку, що плаваюча ставка FIDR, не відповідає ні одній із відомих формул банківського розрахунку, так як така ставка існує тільки в деяких банках і не є загальноприйнятною. В словниках фінансово – банківських термінів під редакцією Гленна Дж. Манна (Glenn G. Munn) (США), Я.М.Міркіна (Росія) та інших, подібного терміна не існує, що говорить про внутрішньобанківський термін, який неможливо розрахувати і навіть, в назві якого закладено протиріччя. Адже в перекладі з англійської FIDR – Floating Interest Deposit Rate, що дослівно значить плаваючий процент депозитної ставки. Виникає резонне запитання, а як може бути плаваючою ставка по любих видах депозитів, якщо згідно ст.1061 ЦК України – «умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів на строковий вклад в односторонньому порядку є нікчемною». І про які депозитні угоди йде річ, адже є десятки різних видів депозитів - прибуткові депозитні вклади, ощадні депозитні вклади, накопичувальні депозитні вклади, універсальні депозитні вклади, вклади в золоті, також є депозити банківські, базові, гарячі, державні, закладні, звичайні, спеціальні, трастові і т.д. Також приведу офіціальні тлумачення схожих термінів: ПЛАВАЮЧА ПРОЦЕНТНА СТАВКА/floating INTEREST RATE - процентна ставка, розмір якої періодично передивляється через погоджених між дебітором і кредитором проміжки часу. Час, протягом якого ставу змінюється, називається процентним періодом. П.п.с. застосовується в умовах високих темпів інфляції, швидкого зростання і різких коливань рівня позикового відсотка, а також на міжнародному облігаційному ринку. floating-rate interest (плаваюча ставка відсотка): Ставка відсотка (interest rate) по певних облігаціях, депозитним сертифікатам і тому подібне, яка відповідним чином змінюється у міру зміни ринкової ставки, зазвичай орієнтуючись на базову ставку (*base rate). ПЛАВАЮЧА ПРОЦЕНТНА СТАВКА (floating interest rate) — процентна ставка по середньострокових і довгострокових кредитах і облігаційних позиках, розмір якої не фіксується на весь термін кредитування, а передивляється через погоджених між кредитором і позичальником проміжки часу залежно від зміни ситуації на ринку. Час, протягом якого ставу залишається на незмінному рівні, називається процентним періодом. Таким чином, у зв’язку з вищевикладеним вважаю положення договору, щодо обчислення процентних ставок дискримінаційними і такими, що суперечать п.4 ч.5 ст.11 Закону України « Про захист прав споживачів». Також вважаю, що було порушені мої права споживача на отримання достатньої інформації щодо наданої мені послуги, так відповідно до п.4 ч.1 ст.4 Закону України «Про захист прав споживачів» кожен споживач має право на необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про товари та послуги, що йому надаються, крім того договір фактично закріплює істотний дисбаланс сторін. Відповідно до сч.3 ст.19 Закону України про захист прав споживачів забороняється як таке, що вводить в оману споживачів пропонування для реалізації продукції за визначеною ціною, якщо існують підстави вважати, що продавець або виконавець не зможе надати таку продукцію за такою ціною або у таких обсягах, що можна передбачити з огляду на пропоновану ціну та характеристику продукції. Відповідач при укладенні договору визначив процентну ставку, що і складає ціну кредиту. Проте тепер відповідач змінює процентну ставку, що істотно впливає на вартість кредитних ресурсів, хоча на момент укладення кредитного договору, позивач мав всі підстави вважати, що ціна кредитних ресурсів не буде змінюватись тільки волевиявленням відповідача. Пояснити збільшення процентної ставки не можна і збільшенням облікової ставки НБУ, тому що постановою НБУ від 30.04.2008 р. облікова ставка встановлена в 12%, а за постановою НБУ №343 від 12.06.2009 року облікова ставка НБУ з 15.06.2009 року знижена до 11%, за постановою НБУ №348 від 10.08.2009 року, облікова ставка понижена з 12.08.2009 року до 10.25%, що, виходячи з логіки пояснень відповідача, повинно призвести до пониження процентної ставки по кредитному договору, а не до її збільшення. Встановлення дискримінаційних стосовно споживача, правил зміни відсоткової ставки порушує п.5 ст.11 «Закону про захист прав споживачів» . На підставі вищесказаного прошу суд зобов’язати Відповідача надати матеріали для пояснення, а також провести наступні дії для встановлення істини по предмету спору: 1. Представити фактичну формулу для обчислення ставки FIDR, з чітким числовим показником кожної із невідомих величин. 2. Провести слідчий експеримент по обчисленню ставки FIDR на момент проведення експерименту, працівниками банку, які мають право підписувати кредитні договори. 3. Провести незалежну експертизу, наявності даної формули по обчисленню ставки FIDR. 4. Встановити числове значення процентної ставки FIDR на момент підписання кредитного договору між Позивачем і відповідачем. 5. Представити відповідачем докази того, що ставка FIDR є плаваючою, а значить повинна мати різні значення кожний банківський день. 6. Представити відповідачем графічні, табличні, числові або інші дослідження збільшення плаваючої ставки FIDR, в залежності від пониження облікової ставки НБУ, адже Позивач рахує, що пониження облікової ставки НБУ повинно тягнути за собою і пониження процентної ставки по кредитному договору. 7. Представити пояснення даних запитань в формі, яка буде зрозуміла не тільки спеціалістам, але й усім учасникам процесу. 8. У випадку неможливості привести пояснення по суті заданих запитань, вважати плаваючу ставку FIDR неіснуючою і робити розрахунки по кредитному договору, виходячи тільки з процентної ставки в розмірі __%, яка є фіксованою.

жалоба председателю суда даёт возможность получить на неё ответ, потому что вы обращаетесь к нему как гражданин. Закон про звернення громадян прочитайте. Каждая бумажка в ваше дело с жалобой на нарушение процессуальных и материальных норм добавляет вам вистов, а иногда в преферанс можно выиграть и не рисковать.А здесь покруче чем в префе. Правда жалобу к делу не подшивают, а вот заявления на имя судьи, поданные через канцелярию - обязательно.

Да, копии заверенные надлежащим образом, то есть мокрыми печатями суда. А чем предусмотрены? Ответ - а чем предусмотрена выдача кредитов в валюте?

Первое, что вы должны были сделать в первый день. Это подать жалобу председателю суда+ заявление на получение копии технической записи+копию решения+разъяснение по решениюи т.д. Придти на второй день и в случае отказа, опять по кругу-новые заявление, но уже с формулировкой, в связи с отказом, прошу повторно + новую жалобу председателю суда и т.д. Все заявления идут в ваше дело .А потом всё собираете и в высший квалифакиционный совет судей и ВСЮ. Нечего сдаваться, надо делать с ними, то что они с нами делает -срать им везде.А после прочтения нового закона об судоустройстве, подумалось, что теперь конкуренция в среде судей, будет поболе, чем пауков в банке.

Отвёз касацию, получил массу комментариев от работника ВСУ. Спрашиваю, ну и когда рассмотрят? Ответ -Ну может месяца через полтора. Выражаю удивление, она в ответ, так ведь даже нет номера телефона по которому вы можете позвонить в высший спец.суд по гражданским и уголовным делам. Вопрос мой - а кому я сейчас сдаю касацию? Ответ- в судовую паллату по гражданским делам, а мы передаём их во вновь образованный суд. Вопрос - и к кому мне обращаться? ответ- ждите вам сообщат, либо сами смотрите, ведь ещё и финансирования нет и системы автоматизированной, есть только судьи. Тихо охренел, ладно у меня то дело не столь серьёзное, а у кого ведь судьба на волоске висит. Нет слов, одни маты. Да, совет тем, кто везёт касацию: необходимы копии, заверенные мокрыми печатями судов -копии решений, ухвал и желательно нотариально заверенная копия доверенности представителя. И если вы оспаривате ухвалу апеляции, необходимы и все первые решения.Копии такие нужны только для ВСУ, а для остальных сойдут и просто копии. Касацию не буду выкладывать, когда примут или отклонят -отпишусь. Всем здоровья!

На квитанции о получении кредита, например у нас , стоит сумма в долларах и еквивалент в гривне, а вот за получение кредита мы платим комиссию-1% в гривне,это можно добавить к вопросам и посеять зерно сомнения у судьи, а собственно, чем докажете? Ну банковский скажет, она же писала заявление, ответ, ну писала, а где подтверждение, что получила в долларе? Думаем, где могут быть такие следы.

Интересный получается вывод, если я не могу платить в валюте, через другой банк, потому что у меня нет валютного счёта, то тогда в чём открыт счёт у меня в моём банке? Ответ логичен - в гривне, я плачу им валюту-они продают её на межбанке без моего согласия и закидывают мне гривну на мой счёт, который индексируется с каждым повышением курса доллара. И подсчитывая просто арифметически, вроди бы банк попадает, но мы не знаем же всей кредитной истории банка...

Прошу нормально воспринять данную тему - мы ведь люди, не только зацикленные на кредитах, депозитах, налогах,кодексах. Мы ведь умеем смеяться и плакать, писать стихи и эссе - МЫ ВЕДЬ ЛЮДИ,ГОСПОДА, ПАНОВЕ! Мне вспомнился конец мая 2009 года, когда под ВР стояли палатки, забор ВР был обвешан плакатами типа : Украина,2009 год, Смертную казнь заменили ипотекой! и много чего интеерсного. Тогда и я написал стишок-перепевку, Заповіт Банкіра. Як умру то поховайте мене біля банку. Щоб зміг бачити його, я кожного ранку, Чорний мармур, граніт, базальт Навіть трохи глини Ви на пам’ятник потратьте Знайте, я не винний. Що в людей забрав останнє, Вигнав дітей с хати, А авто, як я кохав, Не встиг всіх забрати. Знав, що я свиня й худоба, Але ж кругом гроші, Хіба можна відмовитись, Знайте я хороший. Адже знав я тільки долар, Який крав в офшори. Може було трохи євро, Тільки для опори, Гривну також крав як міг, Запихав до дупи, Але все не встиг украсти Закороткі руки. От тепер стою я тут, бачу двері в пекло, Де смола тече гаряча, Де вже не воскресне НІХТО і ніколи.