vassylek

На первой странице фраза сразу вверху. Хотя в принципе по этому решению банку нереально подать на стягнення, потому что решение снесли и отказали, а новое решение по сути не постановили. и решение зависло. Ведь не сказано нигде, что есть долг и что есть нарушения с нашей стороны. Решение, которое говорит, что решение отсутствует. Завтра поговорю, ещё с народом и посоветуюсь, очень подмывает пойти в банк и спросить в письменном виде, а вы господа, чего собственно хотите больше 150 баксов в месяц? Кстати в суде представитель банка раза два подтвердил, что мы должны платить 150 и судьи это оглашали. так что будем жить.

По обращению граждан открыто уголовное дело, прокуратура отменила постановление в отказе об возбуждении уголовного дела и вот теперь пусть выясняют, что произошло. Самое страшное, что человеку, которого уже нет на свете несколько месяцев, пишут письма, звонят и продолжают угрожать. Представляете, какая будет обратная реакция с того света. Это страшно.

Более дебильного и идиотского решения нельзя придумать - это классика нарушений ЦПК. Но надо быть очень осторожным с касацией, можно вспугнуть очень жирную рыбу. Тот кто читал договор на первой странице и всё дальнейшее поймёт. И самое главное, мы ведь не просили разрывать договор. И нигде не говорили о переводе в гривну. А у них видно рыба решений по разрыву договора и вот они этого горбатого к моей гладкой стене хотят присобачить. НО главное это первая страница, ведь там ответ на мой вопрос. Самое прикольное, а банк, что будет подавать касацию на удовлетворение своей жалобы?????Ведь суд признал, что мы должны платить 150 долларов в месяц.

Обращение к Антирейду! Прошу разрешения превысить лимит рамещения файлов, Просто апеляционное решение - это перл, там 5 страниц. Комментировать буду уже по ходу. Проблему решили через радикал. Прошу оставлять комментарии. Если честно сказать, то отказ такой меня устраивает. Банк переиграл сам себя.

Добрый всем вечер! Сегодня добил апеляцию, но даже получив отказ, почему то чувствую себя удовлетворённо. Итак по порядку. Заседание состоялось 06.10. Суд оглашает вступительную и резолютивную часть и берёт тайм аут на 5 дней, в связи с охренительной сложностью вопроса. В тот же день пишу заявление на получение записи. На следующий день пишу заявление на получение копии ухвалы про открытие ап.провадження, копию решения (вступительной и резолютивной) ст.222.ч.1. разъяснение к решению, ознакомления с делом. Пишу скаргу на имя председателя ап.суда. Прихожу на следующий день, никого нет - у них плядей праздник. Соответсвенно ничего не получаю. Прихожу в понедельник 11.10. Секретарь уже шарахается, прошу дать дело для ознакомления и т.д. Побежала к судье, возвращается, говорит-судья занят , ничего не даёт. Иду в секретариат, регистрирую очередную жалобу на судью, и все заявления, в которых пишу, что в звязку з відмовою, прошу повторно и т.д. Прихожу сегодня 11 часов , секретарей нет, жду, появляется перед обедом, говорю, что если сегодня не будет ничего сделано, всё буду писать по кругу. Заверяет, что в 15 часов помощник судди Кокоша В.В, всё вынесет, жду. 16.40 пишу нвоые скарги и заявления и тут появляется оно. секретарь судьи. Увидев меня лишается дара речи, Вы ещё здесь? Ну и тут Остапа понесло и я рассказл ей всё о чём думаю, только без матов. Думаю, слышал весь апеляционный суд. За пять минут, мне были выданы все необходимые документы, запись и дело для ознакомления. И вроди бы случайно в кабинет попадает суддя Кокоша, с которым я успел перекинуться парой слов и рассказть, что на него буду жаловаться куда только можно и как только можно. С каким удовльствием я ему всё это рассказал, сидел там мычал что то в углу. Многое успел ему рассказать, на душе полегчало. Отснял всё дело -237 страниц. В конце дела написал, пронумеровано и прошнуровано 237 страниц. в период с 06-до 11.10.2010 в ознакомлении с делом было отказано. С делом ознакомился 12.10. Из суда вышел в 17.45. и это в свой день рождения.

Подавайте касацию, обязательно, много не попадёте, но только здесь ошибаться уж нельзя.

Да уж, подписав такое дополнение, потерял оплату только тела кредита.

Класс - подавай в суд на банк, а уже в суде пусть они доказывают, каким образом твой договор переполз в другую контору?Ведь ты же не подписывала ничего, кроме договора с банком?

Много вопросов возникает при перерасчёте, когда человек платит с опережением графика, тогда надо считать каждый день. Если проводить правовую и экономическую экспертизу, тогда надо искать тех, кто имеет влияние и вес, при выдаче официального заключения. И разрешит ли это суд? Ведь есть Закон Про судову експертизу ст. 7 говорит "Для проведення деяких видів експертиз, які не здійснюються виключно державними спеціалізованими установами, за рішенням особи або органу, що призначили судову експертизу, можуть залучатися крім судових експертів також інші фахівці з відповідних галузей знань." И оспорить в апеляции ухвалу об отказе нельзя, нет экспертной оценке в списке. Каким образом притянуть за уши такие экспертизы и кому их проводить? Также вопрос, пока ответа я не слышал.

А вообще как Конституция 1996 года контактирует с Законами принятыми позже? Мне кажется, что ответ хрен его знает, самый правильный.

Если сказать -так это всё таки неплохой плюс при подачи кассации, тем более что сегодня пошёл в суд сразу после обеда и охерел. А никого уже нет - день юриста. Вот это гондурасия, такого я ещё не слышал- люди, которые должны вершить судьбы людей, мало того, что подмываются банковским баблом, да ещё и забили на всё и ушли бухать. Класс, как красиво всё будет расписано в скарге. Прослушал запись ещё раз, нет всё таки решение и удовлетворить ап.скаргу банка - отменить заочное решение и отказать в исковых требованиях. Но ведь этого нет в повноваженнях Ап.суда. Это что вызов? Или по договорус с банком, судьи удовлетворяют все ап.скарги, но не отвечают за касацию.

Колегия судей огласила вступительную и резолютивную часть. Значит они приняли это решение и менять они его уже не могут, а только заполнить. Ведь данное решение уже набрало законную силу. Неужели они идут на такие явные нарушения? Да, что бабки делают с людьми.

Стаття 307. Повноваження апеляційного суду 1. За наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право: 1) постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін; 2) скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог; 3) змінити рішення; 4) постановити ухвалу про скасування рішення суду першої інстанції і закриття провадження у справі або залишення заяви без розгляду Ещё раз всё анализирую. Банк просит снести решение первой инстанции і відмовити в позовних вимогах. Апеляційний суд виносить рішення в якому задовольняє Апеляційну скаргу банку- скасовує рішення Жовтневого районного суду і відмовляє в позовних вимогах. Тепер дивомось на статтю 307 і бачимо, що Ап.суд немає права відмовити в позовних вимогах, він повинен ухвалите нове рішення по суті позовних вимог. Я ще раз прослухав запис - та ні, все правильно проголошена вступна і резолютивна частина, але ніде не звучить фраза, що судом буде винесене нове рішення по суті позовних вимог. То есть получается, что суд сознательно нарушает ст.307 ЦПК. Прошу высказать мнение, может я чего то не так в этой статье прочитал. ведь без вынесения нового решения по сути исковых требований судебный спор не разрешён. Тем более, что юрист банка подтвердил пару раз, что оплата по договору должна быть 150 долларов в месяц. Тогда я резонно заметил, а о каких задолженностях идёт речь если за год надо заплатить 12*150=1800 долларов, значит за тригода 5400 долларов, а оплачено -почти 20 тысяч долларов. Была немая сцена. Быстро перевели стрелки на 652 статью, но главное что запись суда есть у меня и есть возможность сравнить с диском. и если не будет решения, непонятно график кредитного договора есть правильным или нет? если неправильный то его, что суд будет считать?

Ну господа, ну не майтесь дурью, тут Конституцию и ЦК обосрали уже с ног до головы. а вы будете ссылаться на "методичні рекомендації".

Да уже поданы заявы на получение решения ст.222 ч.1 ЦКУ, ухвалы. розъяснения решения и прочая лобуда. Завтра пойду всё получать, если нет, опять жалобы и так по кругу. А это всё подошьётся в дело и в ВС, а там будем объясняться.

За поддержку спасибо всем..Очень рад, что никогда не остаюсь один, а это очень придаёт сил.

Вот такая вот проба пера. Проигрыш не страшен- если он законен. Впереди касация, ещё выложу этот апеляционный перл с понедельника. Голові Апеляційного суду Харківської області Бородіну М.М. _________ Скарга. 06.10.2010 року об 11.30 було розглянуто справу по Апеляційній скарзі ПАТ «Райффайзен банк Аваль» на рішення Жовтневого районного суду м.Харкова по цивільній справі №2-786/10, за позовом ________до АППБ «Аваль» про внесення змін до кредитного договору. Про судове засідання Позивачеві стало відомо із телефонного дзвінка секретаря судді Кокоша В.В. на її мобільний телефон 04.10.2010 року приблизно о 10 годині дня. В телефонній розмові секретар судді пояснила, що суд не встигає вислати повістку, а засідання уже призначене на 06.10.2010 року. Чому так поспішно було призначене засідання суду і чи була винесена ухвала про прийняття апеляційної скарги до розгляду, повідомлено не було. Сторона Позивача не мала достатньо часу для підготовки до даного процесу. В судовому засіданні 06.10.2010 року колегія судів в складі: головуючої- судді____________, судді-доповідача –Кокоша В.В. та судді Шевченко провела засідання, розглянувши апеляційну скаргу однобоко та упереджено. На протязі всього судового засідання суддя Шевченко читала газету, головуюча –суддя _________, знайомилась с матеріалами справи і задавала питання, які не мають відношення до даної справи, а суддя – доповідач Кокоша В.В. зробив все щоб поставити такі запитання, які не мають абсолютно ніякого відношення до розгляду справи. Суддя-доповідач ігнорував відповіді на запитання, і навіть дозволив собі сказати наступну фразу « мало що вони в тій Верховній Раді наприймають», чим зразу показав відношення до заперечення на апеляційну скаргу зі сторони Позивача, про яке в судовому засіданні навіть не згадувалось. А дійсно, для чого щось придумувати, якщо рішення було уже майже готове, але тут стала впиратися сторона Позивача і суду прийшлося взяти перерву на п’ять днів для винесення основної частини рішення. Колегія судів, яка розглядала дану справу допустила всі можливі порушення норм матеріального і процесуального права, які тільки існують в юриспруденції. Апелянт не представив жодного доказу в своїй скарзі, але суд цим навіть не поцікавився, зате суддя Кокоша дуже хотів знати чи получає Позивач дохід в валюті, якщо вона вибрала кредитний договір в іноземній валюті. Але в позовній заяві не розглядається питання дійсності чи не недійсності видачі кредиту в валюті, в позовній заяві розглядається зміна деяких пунктів договору, які стосуються приведення в норму цих пунктів відповідно до графіку платежів. І стороні Позивача дуже цікаво, якщо прийнято рішення про скасування рішення і відмовлено в позовних вимогах, то як бути з виконанням кредитного договору, в додатку до якого розписана сума щомісячних платежів? Якщо шановний суд буде розробляти нові види кредитних договорів між БАНКАМИ та позичальниками та мабуть суд нехай і підписує такі договори. Прошу дати правову та службову оцінку діям даних судів. Сторона Позивача оставляє за собою право звернення до захисний організацій та оприлюднення даного розгляду цивільної справи в ЗМІ. В даній скарзі описана ситуація без застосування статей Законів та Кодексів України, все це буде переведено в юридичну площину в скаргах на дії даних суддів до Міністерства юстиції, Верховного Суду України та до інших українських та міжнародних правових організацій. Дана скарга подається відповідно до Закону України « Про звернення громадян» Термін розгляду скарг зазначений у ст. 20 Закону України «Про звернення громадян». Відповідь прошу направляти за адресою: ___ 07.10. 2010 року ____

Привет всем! Апеляцию благополучно просрал. Суд был приблизительно такой. Вы говорите что это слон? Ну да, это слон. -Да нихрена это заяц. Какой же это заяц? в нём веса пять тонн.- Но вы посмотрите на уши. Завтра опишу подробнее, ведь огласили только вступительную и резолютивную часть решения, а полное решение будет через пять дней. Подаю кучу скарг, заявлений, потом будут скарги на заявления и прочая ерунда. Надо набрать побольше негатива и загрузить всё это в дело перед касацией. Нас так просто не возьмёшь, они думали, что это конец - это конец первой серии, господа.

Олег во всех случаях нужны документы - их надо читать и видеть, а также хронология происходящего. Здесь же нет ясновидцев, ты же сам понимаешь.

я сам относил повестки в банк и сам отвозил все документы под роспись. Только так можно добиться потверждения, по другому, суд не будет напрягаться. И если юристик банка говорит, что ничего не получал, так пусть ему всё вручат на заседание и дадут время на ознакомление, что за проблема?

Да они все ссылаются на эту статью, но это всё полная херня. Пусть покажут закон в котором разрешён их вид деятельности. Нет такого закона, значит все действия незаконны. Пускаете в квартиру и стреляете, всё самооборона, ввалились, выскочили из-за угла и т.д. Что вы все с ними панькаетесь, глушить их и всё. Это незаконные бандформирования. такой деятельности, как коллекторская или получение чужих долгов или ещё чего то, нет в списке классификатора. Звонят, отвечайте, что будете писать в прокуратуру и пишите, ещё звонят, вызывайте скорую и пусть они фиксируют психические расстройства, ещё звонят и приходят вызывайте милицию, убэп, сбу, кого угодно, а потом всё собираете и в суд. Пусть этих уродов тягают. Лучший способ защиты - это нападение. Нужно быть бессшабашным, но не бесстрашным.

Всем добрый день! Сегодня получили телефонограмму, а проще позвонили из апеляции и сказали, что судебное заседание будет 6 октября, они не успевают нам сообщить вот так вот. Интересная коллизия, а если бы меня не было в городе, а я был у друзей в Лос-Анжелесе или ловил рыбу у себя на Родине, выключив телефон? Вот такие вот ходы применяются в нашей юриспруденции. Хорошо, что заперечення написал раньше. Теперь могу его выставить на всеобщее обозрение, принимаю любую критику - один хрен уже отдал в канцелярию. До Апеляційного суду Харківської області 61050 м.Харків, площа Руднєва 36 Судова палата у цивільних справах Судді _______________ Справа ______________ ___________________________ ЗАПЕРЕЧЕННЯ НА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ ( на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 01 березня 2010 року, по цивільній справі №_______) 26.08.2010 року, Публічним акціонерним товариством «Райффайзен банк»Аваль» 61166, м.Харків, вул. Новгородська,11; ЄДРПОУ 23321095, в особі головного юрисконсульта Свиридова І.Б., до Апеляційного суду Харківської області, через суд І інстанції, а саме Жовтневий районний суд м. Харкова, було подано Апеляційну скаргу на рішення Жовтневого районного суду м Харкова від 01 березня 2010 року, по цивільній справі №2-786/10. 01.03.2010 р. Жовтневим районним судом м. Харкова було ухвалено заочне рішення за позовом _________далі - Позивач) до ПАТ «Райффайзен банк»Аваль»(далі – Апелянт), в якому позовні вимоги Позивача були задоволені в повному обсязі. В своєму позові ____________ просила суд внести зміни до кредитного договору № __________________________ року (далі – Кредитний договір), керуючись відповідними статтями законодавства України. Суд першої інстанції провів розгляд справи в повному обсязі і відповідно до Цивільно - процесуального кодексу України (далі – ЦПК), жодного разу не порушивши права Апелянта. Довожу до відома суду, що Апелянт на жодне засідання суду, на протязі СЕМИ місяців не з’явився, на листи, направлені в центральний офіс Апелянта в м. Київ, від імені Жовтневого районного суду м. Харкова, не відповідав і ніяких доказів, при перегляді заочного рішення не представив, що відмічено в ухвалі від 19 серпня 2010 року, в якій відмовлено Апелянту в перегляді заочного рішення, на підставі ст. 228, 231,232 ЦПК. Дані дії Апелянта свідчать про повну зневагу до суду, Конституції України і країни в цілому, що і підтверджується текстом апеляційної скарги Апелянта. В Апеляційній скарзі навіть немає посилання на статті ЦПК в частині апеляційного оскарження, а саме: розділ «Перегляд судових рішень», глава 1 «Апеляційне оскарження», статті з 291 по 322 ЦПК. Апелянт при подачі Апеляційної скарги, керується ст. 231, 232 ЦПК, які мають відношення до заочного розгляду справи в суді першої інстанції. В Апеляційній скарзі, Апелянт, посилається на статті Цивільного кодексу України (далі –ЦК), адже дійсно, відповідно до ст. 1054 ЦК: «1. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. 2. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.» В п. 1.3 Кредитного договору сказано, що « погашення кредиту… може здійснюватися згідно графіку погашення кредиту (додаток до Договору) ануїтетними платежами. Під терміном «ануїтетний платіж» розуміється платіж, що включає повний платіж за відсотками, які нараховуються на залишок поточної заборгованості за кредитом, та частину основного боргу, який розраховується таким чином, щоб всі щомісячні ануїтетні платежі при фіксованій процентній ставці були рівними на весь період дії кредитного договору. В Додатку до кредитного договору, який є невід’ємною його частиною, установлена щомісячна оплата в розмірі 150 (сто п’ятдесят) доларів США, строком до 08 вересня 2026 року. Ніяких інших графіків погашення кредиту, таблиць, діаграм, додаткових договорів, і т.д., Позивач не підписувала і на інші умови була б незгодна. Сума оплати Позивачем, за кредитним договором на 1 вересня 2010 року дорівнює 19753 (дев’ятнадцять тисяч сімсот п’ятдесят три) долари США 96 центів, що відповідає за графіком погашення кредиту, строку оплати в жовтні 2017 року, так що твердження про заборгованість по кредитному договору, яке констатується в Апеляційній скарзі, не має під собою ніяких підстав, більше того графік погашення кредиту є пріоритетним для Позивача. Вся сума оплати за кредитним договором підтверджується квитанціями про оплату на рахунки Апелянта. Копії квитанцій про оплату за кредитним договором знаходяться в матеріалах справи. Кредитний договір був розроблений Апелянтом, на протязі двох місяців переговорів, при отриманні кредиту в 2006 році. Кредитний договір неодноразово перероблявся, обговорювався, і допрацьовувався між Позивачем і Апелянтом, поки не був вироблений остаточний варіант, який і був підписаний Позивачем і Апелянтом, і повинен виконуватися. Відповідно до ст. 627 ЦК: - «сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору…» Відповідно до ст. 629 ЦК: – « договір є обов’язковим для виконання сторонами». Відповідно до ст. 631 ЦК: - «договір набирає чинності з моменту його укладення». Апелянт, коментуючи ст. 652 ЦК, не приводить жодного доказу на свою користь, а тільки викладає в Апеляційній скарзі свої припущення та міркування, але згідно до ч.4 ст. 60 ЦПК: - «доказування не може базуватися на припущеннях». В кредитному договорі, в жодному пункті, не указана відповідальність Позивача за валютні та інші ризики, а якщо кредитний договір розроблений і запропонований до підпису Апелянтом, то всі ризики, по його виконанню покладаються на ту сторону, яка розробила договір і запропонувала укласти договір (оферту), такою стороною в даних договірних зобов’язаннях є Апелянт. Згідно із ст. 100 Конституції України: - «Рада Національного банку України(далі - Рада НБУ) розробляє основні засади грошово-кредитної політики та здійснює контроль за її проведенням.» Відповідно до ст.ст.1,4-7 Закону України «Про Національний Банк» основною функцією Національного Банку України ( далі – НБУ) є забезпечення стабільності грошової одиниці України. НБУ відповідно до розроблених Радою НБУ основних засад грошово-кредитної політики, визначає та проводить грошово-кредитну політику; здійснює відповідно до визначених спеціальним законом повноважень валютне регулювання, визначає порядок здійснення операцій в іноземній валюті, організовує і здійснює валютний контроль за банками та іншими фінансовими установами, які отримали ліцензію Національного банку на здійснення валютних операцій; складає платіжний баланс, здійснює його аналіз та прогнозування і т.д. Аналізуючи офіціальні видання Ради НБУ, про основні засади грошово-кредитної політики з 2002 по 2009 роки, можна пересвідчитись в стабільності курсу гривні по відношенню до іноземних валют, в тому числі і до долару США. Курс гривні по відношенню до долару США, прогнозувався на рівні 4,85- 5,90 гривні за один долар США, що підтверджується офіційними документами. Зокрема, в основних засадах грошово-кредитної політики на 2006 рік, затверджених Радою НБУ 09.09.2005 року, середньорічний обмінний курс гривні до долара США прогнозовано у межах 5,0 – 5,2 грн. за дол. США; в основних засадах грошово – кредитної політики на 2007 рік, затверджених Радою НБУ 01.01.2007 року, обмінний курс гривні до долару США (середній за період) – 4,95 – 5,25 грн. за долар США. Підтверджує стабільність гривні і Президент України, в своїх указах і посланнях до Верховної Ради і Кабінет Міністрів України в своїх постановах. Зокрема, в постанові КМ України №1586 від 25 жовтня 2002 року «Про Прогноз економічного і соціального розвитку України на 2002-2006 роки» обмінний курс гривні до долару США, прогнозується на рівні 5,40- 5,90 гривні за один долар США. Всі ці дані публікуються в офіційних виданнях, доводяться до відома населення з допомогою, радіо, телебачення, Інтернету, що дає змогу знайомитися з даною інформацією і робити висновки в надійності національної валюти, по відношенню до іноземних валют, на протязі десяти років. Якщо Апелянт знав інші дані про зміну фінансових ринків, він повинен був попередити Позивача про дані події при підписанні кредитного договору, чого зроблено не було, що і зазначається в позовній заяві. Апелянт, в Апеляційній скарзі, безпідставно і в цинічній формі, спростовує весь Державний устрій нашої країни, роботу всіх державних інституцій, які займаються глибоким аналізом фінансово – економічної ситуації в нашій країні і не довіряти даним яких, Позивач, як громадянка України, немає права. Крім того Апелянт безпідставно звинувачує Позивача у підриві банківської системи України, що відповідає звинуваченню у кримінальному злочині, а саме ст. 111 Кримінального кодексу України - «Державна зрада – діяння умисно вчинене громадянином України … на шкоду …економічній безпеці України.» Посилаючись на тяжкий фінансовий стан і неможливість виконувати свої обов’язки за іншими договорами, Апелянт дає неправдиві дані, адже всім відомо, що ПАТ «Райффайзен банк «Аваль» є структурною одиницею банківської групи «Райффайзен» (Австрія). Згідно основних фінансових показників, розміщених на офіціальному сайті, за адресою в Інтернеті: http://www.ri.co.at , чистий прибуток даної групи банків в 2008 році склав 3 мільярди 232 мільйони євро, в 2009 році – 2 мільярди 932 мільйони євро, за перше півріччя 2010 року – 1 мільярд 430 мільйонів євро, внесок українського банку –в 2008 році – 467 мільйонів євро, в 2009 році – 410 мільйонів євро. Дані взяті з офіційного щорічного фінансового звіту, розміщення якого є обов’язковим за кордоном, на офіційних Інтернет сторінках комерційних банків. Крім того, Апелянт посилається на умисне уникнення виконання Позивачем зобов’язань перед Апелянтом, але це не відповідає дійсності і є тільки міркуваннями Апелянта. Посилання на те що, листи Апелянта до Позивача, можуть бути доказами в даній справі, не мають під собою ніяких законних підстав, адже під час розгляду справи в суді першої інстанції, копії даних листів представлялись суду для ознайомлення, але як докази прийняті не були, так як не несуть в собі офіційних пропозицій, а мають лише декларативний характер Вказуючи на неприпустимість застосування ст. 652 ЦК до вказаних правовідносин, Апелянт не приводить доказів, крім власних припущень і міркувань. На думку Позивача, всі чотири умови ч.2 ст. 652 ЦК мають місце одночасно: - в момент укладення кредитного договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане – як ми бачимо із досліджень офіційних матеріалів Президента України, КМ України, Ради НБУ, жодна із державних інституцій не прогнозувала різкої зміни валютного курсу гривні до іноземних валют (долару США), якби Позивач могла передбачити девальвацію гривні на 60-80% за один місяць, то вона не стала б укладати кредитний договір на таких умовах і в іноземній валюті, а заключила б договір на споживчий кредит в національній валюті – гривні, або взагалі не підписувала даний кредитний договір; - зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачливості, які від неї вимагалися – причини девальвації національної валюти не можуть бути усунуті Позивачем при всій її відповідальності, оскільки дані причини не залежать від волі Позивача, тому що пов’язані з об’єктивними причинами фінансової кризи; Слід зазначити, що настання економічної кризи в Україні визнано вищим органом законодавчої влади – Верховною Радою України прийняттям наступних Законів України: Закону України від 23 червня 2009 року N 1533-VI “Про внесення змін до деяких законів України з метою подолання негативних наслідків фінансової кризи ” Закону України від 31.10.2008, № 639-VI "Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України"; Закону України від 18.12.2008, № 694-VI "Про внесення змін до деяких законів України щодо мінімізації впливу фінансової кризи на розвиток вітчизняної промисловості" Закону України від 25.12.2008, № 799-VI "Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення впливу світової фінансової кризи на сферу зайнятості населення ” Закону України від 25.12.2008, № 800-VI "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва"; Закону України від 04.02.2009, № 922-VI "Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання негативним наслідкам впливу світової фінансової кризи на розвиток агропромислового комплексу; Закону України від 25.06.2009, № 1573-VI "Про внесення змін до статті 31 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" щодо зменшення впливу світової економічної кризи на діяльність електронних засобів масової інформації в Україні Положеннями даних законодавчих актів визначено наявність кризових явищ в економіці України починаючи з 31.10.2008 року, а ст. 3 Закону України від 25.12.2008, № 800-VI "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва" визначена тривалість даних явищ до 01.01.2012 року. Тобто наявність кризових явищ в економіці України є загальновідомими обставинами і відповідно до ч. 2 ст. 61 ЦПК України не потребує доказування. - подальше виконання кредитного договору, в умовах девальвації національної валюти порушить співвідношення майнових інтересів і позбавить заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при підписанні договору; - із суті кредитного договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. Таким чином, одночасно дотримані всі чотири умови, при яких можлива зміна умов договору за рішенням суду, що й було встановлено в суді першої інстанції. Апелянт, в Апеляційній скарзі не зазначає, і не посилається на відповідні норми законодавства, також не зазначає підстав на апеляційне оскарження і причин, згідно яких Апеляційний суд має скасувати рішення суду першої інстанції і постановити нове рішення. Ст. 309 ЦПК визначає виключний перелік підстав для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення, але Апелянт не приводить жодних доказів, які могли б бути задіяні в розгляді даної справи. Скасування рішення суду першої інстанції можливо як Ухвалою так і Рішенням, як те передбачено ст. 307 ЦПК. Апелянт же в проханні № 3 зазначає як вид реагування Апеляційного суду - Рішення. Виходячи з ч.2 ст. 307 ЦПК передбачено як компетенція Апеляційного суду – ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, але такого прохання апелянт не висуває. Прийняття ж рішення Апеляційним судом щодо відмови в задоволенні позовних вимог ****_________, як те просить Апелянт не передбачено в повноваженнях Апеляційного суду. Таким чином Апелянт підштовхує Апеляційний суд до вчинення дій, які не передбачені процесуальним законодавством. Відмовити в задоволенні позовних вимог неможливо, можливо лише ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, але такого прохання зі сторони Апелянта не поступило, що унеможливлює винесення Апеляційним судом Рішення, як виду реагування на Апеляційну скаргу. Таким чином, враховуючи вищевикладене і керуючись ст.ст. 10, 27, 60, 61, 121, 295, 297, 307, 308, 309 ЦПК ПРОШУ: 1. Постановити ухвалу Апеляційного суду Харківської області про відхилення Апеляційної скарги ПАТ «Райффайзен банк «Аваль»від 26 серпня 2010 року на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 01 березня 2010 року, по цивільній справі №________ і залишити рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 01 березня 2010 року, по цивільній справі №_______ без змін. _________ 2010 року _________________________

Главное, что этот вопрос озвучен, это первое, а то люди вообще были зашуганы. Второе-что прокуратура будет посылать запросы во всякие эти сраные агенства, пусть дёргают их.+ менты пусть работают.И третье - постараемся в ближайшее время подготовить материал и рассказать людям об этих агенствах, или по ТВ или с помощью листовок.

Получен ответ из областной прокуратуры. Дело направлено в районную прокуратуру, будем держать на контроле и следить за ходом действий об чём будем обязательно рассказывать.