VladimirD

Пользователи
  • Число публикаций

    393
  • Регистрация

  • Последнее посещение

Весь контент пользователя VladimirD

  1. примеры: http://vkka.net/?p=1128 http://www.uts.dn.ua/download/konst_zv171108.pdf гугль вам в помощь!
  2. 2 и более. Можно и в канцелярии суда заверить. Да, другие решения можете, но не из реестра. как Вы их заверите ? думаете основания отсутствуют вовсе ? Хотябы начните составлять и мы тут все обсудим, подкорректируем. Решения нужны и заверенные копии. Дальше дело за малым. И у заявителя должно быть также в производстве суда дело аналогичное.
  3. До Конституційного Суду України Суб'єкт права на конституційне звернення: ________________________________, (П. І. Б.) що проживає за адресою: ________________________________. КОНСТИТУЦІЙНЕ ЗВЕРНЕННЯ В процесі практичного застосування ст. ___________ Конституції України при ____________________________ (зазначити конкретні правовідносини, в яких застосовувалась стаття Конституції України). При цьому виникла необхідність в офіційному тлумаченні ст. ____________ Конституції України з метою забезпечення реалізації та захисту моїх конституційних прав та свобод. Так, неоднозначне правозастосування названої норми Основного Закону призвело до порушення ____________________________________________________. Отже, необхідність офіційного тлумачення викликана такими обставинами ________________________ (наводиться обґрунтування необхідності офіційного тлумачення статті Конституції України, посилання на нормативно-правові акти, документи, матеріали). На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 147, 150 Конституції України, п. 4 ст. 13, ст. ст. 42, 43 і 94 Закону України "Про Конституційний Суд України", ПРОШУ: Дати офіційне тлумачення ст. _______ Конституції України стосовно ________________. Додатки: 1. Копії Конституційного звернення у трьох примірниках. 2. (Копії документів і матеріалів, на які посилаються суб'єкти конституційного звернення). 3. _______________________________________________. 4. _______________________________________________. 5. _______________________________________________. "___" ________________ 20__ р. __________________/___________________/ (підпис)
  4. Пока не обратитесь в КСУ за разяснениями - толку не будет. Порядок та умови звернення громадян та юридичних осіб до Конституційного Суду України Кожен має знати, з яких питань він може звертатися до Конституційного Суду України і які вимоги до таких звернень встановлено Законом України “Про Конституційний Суд України” від 16 жовтня 1996 року (далі – Закон). І. Згідно із Законом громадяни, іноземці, особи без громадянства та юридичні особи можуть звертатися до Конституційного Суду лише з питань офіційного тлумачення Конституції та законів України. ІІ. Формою звернення зазначених осіб до Конституційного Суду України є конституційне звернення. ІІІ. Конституційне звернення повинно відповідати вимогам, встановленим Законом щодо форми, змісту та підстав для такого звернення. Недотримання заявником хоча б однієї з цих вимог є підставою для відмови у прийнятті до розгляду конституційного звернення. ІV. За статтею 42 Закону конституційне звернення – це письмове клопотання до Конституційного Суду України про необхідність офіційного тлумачення Конституції та законів України з метою забезпечення реалізації чи захисту конституційних прав та свобод людини і громадянина, а також прав юридичної особи. Конституційне звернення надсилається до Конституційного Суду України як поштова кореспонденція або подається безпосередньо до Секретаріату Суду. У конституційному зверненні обов’язково зазначаються: 1) прізвище, ім’я, по батькові громадянина України, іноземця чи особи без громадянства, адреса, за якою особа проживає, або повна назва та місцезнаходження юридичної особи; 2) відомості про представника особи за законом або уповноваженого за дорученням; 3) статті (окремі положення) Конституції та/або законів України, тлумачення яких має дати Конституційний Суд України; 4) обґрунтування необхідності в офіційному тлумаченні положень Конституції та/або законів України; 5) дані щодо інших документів і матеріалів, на які посилаються суб’єкти права на конституційне звернення (копії цих документів і матеріалів додаються); 6) перелік документів і матеріалів, що додаються. До конституційного звернення має бути додано: - тексти статей (окремих положень) Конституції та/або закону України, офіційне тлумачення яких необхідно дати, із зазначенням джерел їх опублікування; - довіреність або інший документ, що підтверджує повноваження представника за законом або уповноваженого за дорученням; - належним чином оформлені копії рішень судів або інших органів державної влади, які підтверджують факти неоднозначного застосування положень Конституції та/або законів України, що потребують офіційного тлумачення; - інші матеріали та документи, на які посилаються автори, обґрунтовуючи необхідність в офіційному тлумаченні положень Конституції та/або законів України. Правильність копій документів має бути належним чином завірена (печаткою (штампом) та підписом відповідної посадової особи юридичної особи за місцем роботи чи проживання). Конституційне звернення, документи та інші матеріали до нього подаються у трьох примірниках. Конституційні звернення надсилаються до Конституційного Суду без сплати державного мита (стаття 60 Закону). Направляючи звернення до Конституційного Суду України, автори повинні врахувати два важливих моменти. По-перше, за Законом однією з основних вимог до змісту конституційного звернення є наявність обґрунтування необхідності в офіційному тлумаченні положень Конституції та/або законів України (стаття 42). По-друге, підставою для конституційного звернення щодо офіційного тлумачення Конституції та/або законів України є наявність неоднозначного застосування положень Конституції та/або законів України судами України, іншими органами державної влади, якщо суб’єкт права на конституційне звернення вважає, що це може призвести або призвело до порушення його конституційних прав і свобод (стаття 94). Неоднозначність застосування положень Конституції та/або законів України судами, іншими органами державної влади полягає в тому, що за юридично однакових обставин у справах однієї і тієї ж категорії положення Конституції та/або законів України у загальній юридичній практиці застосовуються по-різному. Не є підставою для конституційного звернення неоднозначне трактування (роз’яснення) правових норм органами державної влади, органами місцевого самоврядування, установами, організаціями в листах, коментарях тощо. Конституційні звернення, які не відповідають зазначеним вимогам Закону, не підлягають розгляду Конституційним Судом України, про що суб'єкту права на конституційне звернення надається письмова відповідь. м. Київ, вул. Жилянська, 14 Довідкова АТС Конституційного Суду України 8-044-238-10-11.
  5. Процессуальные сроки - это уже тонкости )
  6. Только вот старик тот жизнь прожил уже (хотя и прав во многом в своих словах), а заемщикам в основном грозит остаться без крова и в долгах по уши.
  7. вот что вызывает сомнение - так это "Трансбанк"..... Такое бы решение по "Привату" или "Укрсибу", например.
  8. А банкирам какой хрен кому башлять за унижение рабов ? (тоесть заемщиков) "Каждый народ имеет то правительство, которого заслуживает" (с) Жозеф де Местр (1753-1821), французский философ, писатель и политический деятель. Сказано, между прочим, о России. "Они сами больше, чем тираны, виновны в том, что влачат рабскую долю, если терпеливо смотрят на то, о чем и слышать-то непереносимо!" (с) Брут по Плутарху
  9. Предприниматели уже выходят тысячами на улицы под администрации местные с митингами в связи с рассмотрением Налогового кодекса и имоверным принятием его в редакции проекта. Когда "бомжи-заемщики" выйдут???
  10. ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ Колишня друга секція Р І Ш Е Н Н Я Справа "Проніна проти України" (Заява N 63566/00)Страсбург, 18 липня 2006 року Переклад офіційний Це рішення стане остаточним за обставин, що викладені у пункті 2 статті 44 Конвенції. Воно може підлягати редакторській правці. У справі "Проніна проти України" Європейський суд з прав людини (друга секція), засідаючи палатою, до складу якої увійшли: п. Ж.-П.Коста (J.-P.Costa), Голова, п. А.Б.Бака (A.B.Baka), п. І.Кабрал Баррето (I.Cabral Barreto), п. Р.Тюрмен (R.Turmen), п. В.Буткевич (V.Butkevych), пані Д.Йочєнє (D.Jociene), п. Д.Поповіч (D.Popovic), судді, а також пані С.Доллє (S.Dolle), Секретар секції, після обговорення в нарадчій кімнаті 10 січня та 27 липня 2006 року, постановляє таке рішення, ухвалене в останній із зазначених днів: ПРОЦЕДУРА 1. Справа порушена за заявою (N 63566/00), поданою до Суду проти України громадянкою України пані Проніною Світланою Володимирівною (далі - заявниця) 25 жовтня 2000 року відповідно до статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). 2. Уряд України (далі - Уряд) був представлений його Уповноваженими - пані В.Лутковською та п. Ю.Зайцевим з Міністерства юстиції. 3. Заявниця стверджувала, зокрема, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень у її цивільній справі. 4. Заяву було передано до другої секції Суду (пункт 1 правила 52 Регламенту Суду. Для розгляду справи (пункт 1 статті 27 Конвенції зі складу цієї секції було створено палату, як передбачено пунктом 1 статті 26. 5. Ухвалою від 10 січня 2006 року Суд оголосив заяву частково прийнятною. 6. 1 квітня 2006 року Суд змінив склад секцій (пункт 1 правила 25), однак ця справа залишилася на розгляді палати, створеної у складі колишньої другої секції. 7. Заявниця подала свої зауваження щодо суті. Уряд не подав своїх зауважень (пункт 1 правила 59). ФАКТИ I. ОБСТАВИНИ СПРАВИ 8. Заявниця народилась у 1944 році та проживає в місті Ялта, Україна. 9. У березні 2000 року у зв'язку з відмовою нарахувати їй більшу пенсію заявниця звернулась до Ялтинського міського суду з позовом до місцевого управління праці та соціального захисту населення. У своєму позові заявниця стверджувала, що відповідно до статті 46 Конституції та статті 19 Закону "Про пенсійне забезпечення" її пенсія не може бути нижчою прожиткового мінімуму. Виходячи з того, що їй було призначено пенсію в розмірі 74,70 грн, а прожитковий мінімум було встановлено у розмірі 118,30 грн на місяць, заявниця вимагала відповідного збільшення пенсії. 10. 4 квітня 2000 року суд відмовив у задоволенні позову заявниці. Суд, зокрема, встановив, що, хоча стаття 19 Закону "Про пенсійне забезпечення" передбачає можливість підвищення пенсії, але вона також обмежує максимальний розмір пенсії, яку заявниця фактично отримувала. Суд не розглянув аргумент заявниці щодо невідповідності розміру її пенсії прожитковому мінімуму, гарантованому статтею 46 Конституції. 11. Заявниця оскаржила рішення Ялтинського міського суду до Верховного Суду Автономної Республіки Крим. У своїй касаційній скарзі заявниця повторно стверджувала, що відповідно до статті 46 Конституції її пенсія не може бути нижчою, ніж прожитковий мінімум, а норми Конституції мають перевагу над нормами звичайних законів. 12. 3 липня 2000 року Верховний Суд Автономної Республіки Крим залишив у силі рішення суду першої інстанції. Суд не розглядав скаргу заявниці з точки зору статті 46 Конституції. II. ВІДПОВІДНЕ НАЦІОНАЛЬНЕ ПРАВО 1. Конституція України 1996 року 13. Відповідні положення проголошують наступне: Стаття 8 "... Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується". Стаття 46 "... Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом". Стаття 147 "... Конституційний Суд України є єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні. Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України". Стаття 150 "До повноважень Конституційного Суду України належить: 1) вирішення питань про відповідність Конституції України (конституційність): - законів та інших правових актів Верховної Ради України; - актів Президента України; - актів Кабінету Міністрів України; - правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Ці питання розглядаються за зверненнями: Президента України; не менш як сорока п'яти народних депутатів України; Верховного Суду України; Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; Верховної Ради Автономної Республіки Крим; 2) офіційне тлумачення Конституції України та законів України. З питань, передбачених цією статтею, Конституційний Суд України ухвалює рішення, які є обов'язковими до виконання на території України, є остаточними і не можуть бути оскаржені". 2. Цивільний процесуальний кодекс 1963 року (скасований 1 вересня 2005 року) 14. Статтею 11 Кодексу було передбачено, що суди виносять рішення у справі на підставі Конституції, інших актів законодавства або міжнародних договорів України у порядку, передбаченому цим Кодексом. Стаття 202 передбачала, що судове рішення повинно містити факти справи, встановлені судом, докази, якими обґрунтовується висновок суду, причини визнання або відхилення того чи іншого аргументу, а також закони, застосовані судом. 3. Закон "Про Конституційний суд України" від 16 жовтня 1996 року 15. Відповідні положення проголошують наступне: Стаття 83. Питання конституційності, що виникають у процесі загального судочинства "У разі виникнення у процесі загального судочинства спору щодо конституційності норми закону, яка застосовується судом, провадження у справі зупиняється. За таких умов відкривається конституційне провадження у справі і справа розглядається Конституційним Судом України невідкладно". Стаття 94. Підстава для конституційного звернення "Підставою для конституційного звернення щодо офіційного тлумачення Конституції України та законів України є наявність неоднозначного застосування положень Конституції України або законів України судами України, іншими органами державної влади, якщо суб'єкт права на конституційне звернення вважає, що це може призвести або призвело до порушення його конституційних прав і свобод". 4. Закон України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року 16. Стаття 19 цього Закону проголошує наступне: "Пенсії за віком призначаються в розмірі 55 процентів заробітку, але не нижче мінімального розміру пенсії... Мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі мінімального споживчого бюджету. В умовах кризового стану економіки та спаду виробництва мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі не нижче межі малозабезпеченості... Максимальний розмір пенсії не може перевищувати трьох... мінімальних пенсій за віком..." 5. Закон України "Про встановлення величини вартості межі малозабезпеченості та розміру мінімальної заробітної плати на 1999 рік" (25 грудня 1998 року) 17. Закон установив величину вартості межі малозабезпеченості на перше півріччя 1999 року в розмірі 90,7 гривень на місяць, а на друге півріччя - 118,3 гривень. 6. Закон України "Про підвищення мінімального розміру пенсії" (15 липня 1999 року) 18. Цим Законом встановлено мінімальний розмір пенсії за віком 24,9 гривні. 7. Постанова Пленуму Верховного Суду України "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" (1 листопада 1996 року) 19. Відповідні частини Постанови проголошують наступне: "2. Оскільки Конституція України, як зазначено в її ст. 8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення мають ґрунтуватись на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй. У разі невизначеності в питанні про те, чи відповідає Конституції України застосований закон або закон, який підлягає застосуванню в конкретній справі, суд за клопотанням учасників процесу або за власною ініціативою зупиняє розгляд справи і звертається з мотивованою ухвалою (постановою) до Верховного Суду України, який відповідно до ст. 150 Конституції може порушувати перед Конституційним Судом України питання про відповідність Конституції законів та інших нормативно-правових актів. Таке рішення може прийняти суд першої, касаційної чи наглядової інстанції..." ПРАВО I. СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ ПУНКТУ 1 СТАТТІ 10 КОНВЕНЦІЇ 20. Заявниця скаржилася, що суди не розглянули повністю її аргументи, зокрема щодо розміру її пенсії в порівнянні з прожитковим мінімумом, встановленим статтею 46 Конституції. Заявниця посилалася щодо суті на пункт 1 статті 6 Конвенції, який передбачає, що: "Кожен має право на справедливий... розгляд його справи... судом..., який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру..." 21. Уряд нагадав прецедентну практику Суду щодо того, що пункт 1 статті 6 Конвенції не зобов'язує національні суди надавати детальну відповідь на кожен аргумент заявника. Далі Уряд стверджував, що попри той факт, що заявниця згадувала конституційне положення у своєму позові та касаційній скарзі, вона не надавала жодних усних аргументів з цього питання під час слухань, а обґрунтовувала свій позов положеннями Закону "Про пенсійне забезпечення". Уряд дійшов висновку, що звичайне посилання на свої конституційні права у її письмових заявах до суду не зобов'язували останній детально вивчати це питання. 22. Заявниця стверджувала, що державні органи не дотримувалися конституційних положень про соціальну допомогу пенсіонерам. 23. Суд нагадує, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. "Руїз Торія проти Іспанії" (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.94 р., Серія A, N 303-A, параграф 29). 24. Суд нагадує, що Конвенція як така не гарантує право доступу до суду, який має повноваження визнати закон недійсним чи позбавити його юридичної сили або давати офіційне тлумачення закону (див. mutatis mutandis, рішення у справі "Горіздра проти Молдови" (Gorizdra v. Moldova) (ухв.), N 53180/99 від 2 липня 2002 року; а також рішення у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" (James and Others v. the United Kingdom) від 21 лютого 1986 року, Серія А, N 98, с. 81). Не гарантує вона й права на передання справи національним судом іншому національному або міжнародному органу для винесення попередньої ухвали (див. "Коем та інші проти Бельгії" (Coeme and Others v. Belgium), NN 32492/96, 32547/96, 32548/96, 33209/96 та 33210/96, параграф 114 ECHR 2000-VII). У правовій системі України, де фізична особа не має права індивідуального звернення до Конституційного Суду України, національні суди мають досліджувати питання відповідності нормативних актів Конституції і, якщо існує сумнів, звертатися з клопотанням про відкриття конституційного провадження (див. пункти 14 і 15 вище). Однак з точки зору відповідного законодавства цю систему не можна тлумачити як таку, що вимагає від звичайних судів детально розглядати питання щодо конституційності, яке порушує сторона цивільного провадження, або зобов'язує суди передавати кожне таке питання до Конституційного Суду. Очевидно, суди загальної юрисдикції користуються певною дискрецією щодо розгляду питань конституційності, які виникають в рамках цивільного провадження. Таким чином, питання, чи достатньо суд обґрунтував своє рішення щодо цього питання, може бути визначено тільки у світлі обставин справи, про що згадувалося вище. 25. У цій справі заявниця зверталась до національних судів з вимогою вирішити її спір щодо пенсії з органами соціального забезпечення. Заявниця посилалася, зокрема, на положення статті 46 Конституції, заявляючи, що її пенсія не повинна бути нижчою за прожитковий мінімум. Однак національні суди не вчинили жодної спроби проаналізувати позов заявниці з цієї точки зору, попри пряме посилання у кожній судовій інстанції. Не у компетенції Суду вирішувати, який шлях міг би бути найадекватнішим для національних судів при розгляді цього аргументу. Однак, на думку Суду, національні суди, цілком ігноруючи цей момент, хоча він був специфічним, доречним та важливим, не виконали свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції. Відповідно було порушення цього положення. II. ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ 26. Стаття 41 Конвенції передбачає: "Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію". A. Шкода 27. Заявниця вимагала відшкодування моральної шкоди, однак не уточнила розмір суми, залишивши її визначення на розсуд Суду. 28. Уряд стверджує, що встановлення будь-якого порушення становитиме достатню справедливу сатисфакцію в цій справі. Як альтернативу він запропонував Суду винести рішення по цій справі, керуючись принципом справедливості. 29. Для надання потерпілій стороні справедливої сатисфакції згідно зі статтею 41 Конвенції Суд вважає розумним присудити заявниці 1500 ЄВРО на відшкодування моральної шкоди. B. Судові втрати 30. Заявниця не вимагала відшкодування за цим пунктом; відповідно Суд нічого не присуджує. C. Пеня 31. Суд вважає за доцільне призначити пеню на підставі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої мають бути додані три відсотки. ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО 1. Вирішує, що було допущено порушення пункту 1 статті 6 Конвенції; 2. Вирішує, що: (a) протягом трьох місяців від дати, коли рішення стане остаточним згідно з пунктом 2 статті 44 Конвенції, держава-відповідач повинна виплатити заявниці 1500 ЄВРО (одна тисяча п'ятсот ЄВРО) для відшкодування моральної шкоди; ( вищезазначена сума має бути конвертована у національну валюту держави-відповідача на дату розрахунку, а також сума будь-якого податку, який може бути стягнуто з заявниці; © після закінчення вищезазначених трьох місяців і до остаточного розрахунку на вказану суму нараховуватиметься відсоток у розмірі граничної позичкової ставки (marginal lending rate) Європейського центрального банку, що діятиме протягом періоду несплати, плюс три відсотки (simple interest); 3. Відхиляє решту вимог заявниці щодо справедливої сатисфакції. Вчинено англійською мовою, повідомлено письмово 18 липня 2006 року відповідно до пп. 2 та 3 правила 77 Регламенту.Секретар секції Голова секції С.Доллє (S.Dolle) Ж.-П.Коста (J.-P.Costa)
  11. Европейский Суд по Правам Человека является главным органом Совета Европы, который следит за соблюдением государствами - членами Совета Европы Конвенции о защите прав и основных свобод человека. Он предназначен для рассмотрения претензий со стороны лиц, которые считают что права, предусмотренные Конвенцией, были нарушены одним из государств подписавших и ратифицировавших Конвенцию. Заявителем может быть, в соответствии со ст. 33, любая Высокая Договаривающаяся Сторона, то есть любое государство-участник Конвенции или на основании статьи 34 любое физическое лицо, неправительственная организация или другая группа частных лиц. Жалобы в ЕСПЧ могут относиться только к вопросам, находящимся в ведении публичных властей, а именно: органов власти, государственной администрации, судов и т.п. КОНВЕНЦИЯ ПРО ЗАЩИТУ ПРАВ ЧЕЛОВЕКА И ОСНОВНЫХ СВОБОД 4 ноября 1950 года ... Статья 6 Право на справедливое судебное разбирательство 1. Каждый человек имеет право при определении его гражданских прав и обязанностей или при рассмотрении любого уголовного обвинения, предъявляемого ему, на справедливое и публичное разбирательство дела в разумный срок независимым и беспристрастным судом, созданным на основании закона. ...
  12. Бороться нужно. Но ьеперь без решения Евросуда не обойтись!
  13. Это правда с некоторых пор. Сейчас те кто "кормится" в рядах первой инстанции прекрасно знают что апелляция не пропустит. Им просто "по барабану", у них безсрочный статус. Почти никто этого не понимает. А зря. В Евросуд писать НУЖНО! Это последний и единственный выход.
  14. Имущество "вывели", а чтоб не признали мнимой сделку - апеллировали и писали касацию. Перестраховались.
  15. По месту жительства (как и с места работы) если будете заверять доверенность учтите одно но : заверять нужно круглой печатью организации (ЖЭУ, Исполком и т.п.) а не штампом треугольным или прямоугольным. Предоставляя доверенность с места работы - приложите еще свеженькую справку оттуда же о том что там работает доверитель.
  16. У нас народ такой : "моя хата скраю..." Ничего не поменяется - даю 1000%. Писал тут гдето уже, что нужно рушить планы коммерческих банков на прибыль. Нужно поднимать ОщадБанк: кредиты там, обмен валют там, счета там и т.п....... но никто не будет этого делать. Каждый думает что решит всетаки свой вопрос втихаря за бабло в суде и будет в шоколаде.
  17. Да просто банкиры переполошились и "решили" вопрос таким образом. Был шанс, что ВСУ оставил бы эту (положительную) ухвалу аппеляции и решение суда 1 инстанции в силе. Потому, думаю, пошли таким путем они.
  18. Антирейд - рейдерство в Украине тел.:(044)2296950 [email protected] Если консультация Вам понравилась, поддержите проект. Реквизиты WebMoney: Z178527365984 U194883950928 E304747429778 R383987592956 ___________ это его подпись... позвони....
  19. Так на что вы жалуетесь ? Что вы хотите забрать? Какое возмещение ?