nameless

Не занимайтесь ерундой, набрали проедальческих кредитов в 5 конторах, теперь ай-ай-яй! Зачем брать? Это ж даже не валютные кредиты, где вас страна и банки взули как хотели, а самые простые мелкие микро-кредиты. Вот скажите чесно - Банк нарушал ваши права? Процены там повышал сам, обманывал по сумам, или ещё что-то? Нет наверное.... Потому рекомендации читать форум и что-там собирать для суда - не в этом случае. Потому тут вопрос нужно ставить иначе - Что делать, попала..... 1. Узнать документально у кого ваш кредит - у Банка или уже у коллекторов. ДОКУМЕНТАЛЬНО только узнать, а не спросить. Если у Банка - идти туда и сказать ДЕНЕГ НЕТ, Муж ушёл, отстаньте на пол-года. Если у коллекторов - прийти к ним, первым делом послать нафик, вторым -спросить с кем можно РЕАЛЬНО поговорить о вопросе, и узнать у уполномоченного на это хрена сколько нужно дать, что-бы отстали. Имущества у вас нет, забрать у вас я так понимаю нечего, потому и относиться вам нужно к этому всему "философски" - - "несложилось". Если ни первые, ни вторые вам нормально не ответят - просто посылайте их наф. Спишут сами, когда получат с исполнительной бумагу, что у вас кроме носков и кактуса ничего нет. На мужа кредит переписать нельзя без согласия банка.

Ёлы палы, уже ж всё обсуждали чёрти когда. Бабки молги дать только с ДЕПОЗИТНОГО или ТЕКУЩЕГО счёта. Про них должен быть договор. Но дать не могли, т.к. нет у вас счетов. Заява про видачу нала - это ваше распоржение с вашего ТС. Если нет ТС, - нет распоржяения,

С кем объедениться? Ты этих па***** слышал, разговаривал с ними? Это ж как с стеной разговаривать.

Заставить банк довыдать кредит в баксах - неполучится, т.к. нельзя. Можно расторгнуть договор, сославшись на невыполнение банком условий договора. Это бы бы самый верный путь. Но, у вас в итоге образуется долг, который банк захочет стащить. Скорее всего стаскивать будет с залога - непонятно есть он у вас или нет. Если залога нет - будет стаскивать с имущества предприятия. Если залога нет - имущество можно продать, в том числе и комплекс целиком. Если в залоге имущество - продать невыйдет, т.к. как только вы расторгните договор, Банк наложит арест на имущество. Потому нужно в иске просить взыскать ущерб, нанесенный невыполением банком условий договора, равным % по кредиту. Но тело кредита всё-равно попытаются выбить за счёт залога.

Верно, А насчёт почему она мне не нравится: как юристу она мне не нравится. ст.227 - "бла-бла.... без лицензии". Ни одним актом не предусмотренно, что банку нада получить индивидуалку для того, что-бы выдать кредит - факт. Пункт "В" не в счёт - нет сум и сроков. Ни одним актом не предусмотренно, что нада банку индивидуалка для принятия (!) расчётов. Вопрос - куда её тулить? Верно - она нада физику. НО! ст. 227 Предусматривает Юр. лицо, а не физ. Потому незаконным есть ПОРЯДОК расчётов, который есть условием, и который есть СУЩЕСТВЕННЫМ условием договора.

Уважаемые Активисты, прошу прислушаться к мнению. Нужно клонить вопрос не в сторону Индивидуалки, а в сторону того что гражданин Вася НЕ имеет право проводить расчёты, установленные договором, т.к. законом ему такое право не дано. Таким образом, договор содержит сущщественные условия "Порядок расчётов" которые противоречат законодательству. По индивидуалку всё скользко, очень скольско.

Відповідно до ч.3 ст. 1056-1 ЦК України умова кредитного договору щодо права банку, іншої фінансової установи змінювати розмір процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною. Ці зміни до закону набрали чинності з 10 січня 2009 року. Оскільки позивачка не надала своєї письмової згоди на підвищення процентної ставки з 1 квітня 2010 року, тобто не погодилася на зміну суттєвих умов договору, (а попередня умова договору щодо цього є нікчемною з 10 січня 2009 року), тому підвищення відсоткової ставки в односторонньому порядку є незаконним. До того ж, встановлена договором відсоткова ставка за користування кредитом, за своєю правовою природою є платою за користування грошовими коштами згідно ст. 1054 ЦК України, а не мірою відповідальності за порушення за порушення зобов’язання (неустойка), яка передбачена главою 51 ЦК України. Можно было вставить ещё Конституцию и Решение ВСУ - Никто не может быть 2 раза отштафован за одно и то-же, т.е. и пеня и повышение % как ответственность.

Щоза флуд? Модераторы - Удалите.

Помилка, обман, тяжкі обставини. Узагальнення ВСУ „Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними” 2008 р. Відповідно до статей 229—233 ЦК правочин, здійснений під впливом помилки, обману, або внаслідок збігу тяжких обставин (кабальний правочин), є оспорюваним та може бути визнаний судом недійсним. Заявлені вимоги можуть бути задоволені, якщо доведені факти обману або збіг тяжких для сторони обставин і наявність їх безпосереднього зв’язку із волевиявленням сторони вчинити правочин на вкрай невигідних для неї умовах. Застосування закону про „Про захист прав споживачів” до кредитних відносин. Абз. 3 п. 7 постанови Пленуму ВСУ від 12.04.96 № 5 Із змінами від 25.05.98. «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» серед іншого передбачає ….Умови договору, що обмежують права споживача порівняно з положеннями, передбаченими законодавством, визнаються недійсними. Якщо внаслідок застосування умов такого договору споживачеві завдано збитків, вони мають бути відшкодовані винною особою в повному обсязі. Абз. 2 пункту 2 передбачає, що …….відносини, які витікають із договорів про надання фінансово-кредитних послуг для задоволення власних побутових потреб громадян у тому числі про надання кредитів регулюються положеннями Закону України «Про захист прав споживачів». Правочин, який суперечить законодавству є недійсним. Узагальнення Верховного Суду України суддями Я.М. Романюком, В.Й. Косенко та старшим консультантом управління вивчення та узагальнення судової практики З.П. Мельник. 2007 рік.: Правові наслідки невідповідності змісту правочину, законодавству Зміст правочину становлять права та обов’язки, про набуття, зміну або припинення яких учасники правочину домовилися. Зміст договору чи іншого правочину закріплюється у його статтях (пунктах). У ст. 203 ЦК, в якій визначено основні критерії чинності правочину, зазначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. У судовій практиці нерідко виникають питання, чи застосовується зазначене правило до актів іншого галузевого спрямування, як-то: трудового, сімейного, законодавства про соціальне забезпечення. Більшість нормативно-правових актів, зокрема ЦК, мають комплексні положення, які містять норми різних галузей права. Відповідно до статей 203, 204 ЦК підстави і наслідки недійсності правочину можуть бути передбачені винятково законами. Проте положення зазначених статей необхідно застосовувати з урахуванням ст. 4 ЦК. Виходячи з буквального тлумачення норм статей 4 та 203 ЦК, зміст правочину має відповідати: ЦК; іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК; актам Президента України у випадках, встановлених Конституцією; постановам Кабінету Міністрів України; актам органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим, що видаються у випадках і в межах, встановлених Конституцією та законом. Таким чином, враховуючи загальні принципи цивільного права, правочини не повинні суперечити положенням законів, галузевих законодавчих актів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції. Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК недодержання сторонами або стороною в момент вчинення правочину вимог, встановлених частинами 1—3, 5, 6 ст. 203 ЦК, як правило, має наслідком визнання правочину недійсним. Термін «нікчемність правочину», передбачений ЦК, до прийняття цього Кодексу у вітчизняному законодавстві не вживався. Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК нікчемний правочин є недійсним через його невідповідність вимогам законодавства. Такий правочин недійсний з моменту його вчинення незалежно від того, чи визнав його таким суд. Що ж стосується оспорюваного правочину, то він може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду. Нікчемні та оспорювані правочини розрізняються: – ступенем важливості дефектів у складі правочину; – характером прав та інтересів, які порушено у зв’язку з укладенням правочину; – судовим порядком встановлення недійсності правочину й незалежністю встановлення недійсності правочину від судового рішення; – строками позовної давності, які встановлені для звернення до суду з приводу визнання правочину недійсним. Судам потрібно мати на увазі, що з огляду на ч. 2 ст. 215 ЦК підстави недійсності правочину, встановлені нормами ЦК та інших законодавчих актів, повинні мати імперативний характер. При розгляді позовів про встановлення нікчемності правочину з посиланням на ст. 203 ЦК необхідно враховувати, що ця стаття передбачає загальну підставу для визнання нікчемності правочину і застосовується лише в тому випадку, якщо в ЦК немає спеціальної підстави (норми) для цього. Недійсність правочину визначається наявністю дефектів його елементів, а саме: дефекти (незаконність) змісту правочину (невідповідність умов правочину вимогам законодавства, наприклад, фіктивні, удавані правочини, правочини, що порушують публічний порядок); дефекти (недотримання) форми правочину, що стосуються письмової форми правочину (недодержання сторонами простої письмової форми правочину, яка передбачена законом, тягне недійсність правочину лише у випадках, передбачених законом, на відміну від цього недодержання нотаріальної форми правочину спричинює його недійсність); дефекти суб'єктного складу (відсутність у сторін правочину дієздатності - у фізичних та правоздатності - у юридичних осіб); - дефекти волі — невідповідність волі та волевиявлення (правочини, вчиненні без внутрішньої волі на їх вчинення, та угоди, в яких внутрішня воля особи сформувалася неправильно). Так, без внутрішньої волі вчиняються правочини особою, яка не усвідомлювала значення своїх дій або не могла керувати ними, або правочини, вчинені особою під впливом обману. Крім вищезазначеної підстави, ст. 215 Цивільного Кодексу України передбачає недійсність правочину у наступних двох випадках: ч.2. Якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину судом недійсним не вимагається. У випадках, встановлених ЦК України, нікчемний правочин є недійсний з моменту його підписання, але якщо почав виконуватись тільки судом визнається його недійсність. ч.3. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом ( оспорю ванний), але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин визнається судом недійсним.

Почему? Монжо подать в суд и сказать что 16% - недействителен, т.к. я подписывал на другое - вот смотрите!. Но я посмотрю как вы будете обосновывать недействительность - обман?

Ещё одно решение с ИПотекой - Имущественным поручительтсвом приравняным к поручительству простому. Супер. Блин, ну хоть где-то не продались.

Тупо показывайте своё 12 % и говорите что незнаете откуда у них на 16%.

Мидас, то о чём вы пишете, уже давно проезжено. Может просто вы в суде не были по этим вопросам, и незнаете как и чего происходит? Ладно, это всё бла-бла-бла. По сути - Нужно внимательно читать Закон. Я вижу очень много ошибок в исках и решениях соответственно, вязанных с тем, что народ просит рипзнать Договор недействительным, т.к. банк не имеет права совершать валютные операции. Это вроде бы как и верно, но - нет. КД - это договор, который действителен если отвечает требованиям закона о договорах. И нужно вести речь о том, что Договором предусмотрен незаконный порядок расчётов, а обязательство выражено в противоречие императиву. А потом вести речь уже о том, что физик не может расчитываться валютой по обязательствам. А-то понапишут, что банки не имеют права на валютные операции - и началась вонь всерху. Самое смешное, что 90% исков - безграмотные, но и решения по ним такие-же. Страншо то, что сейчас ВСУ отменит решения по иску на ОТП, и скажет что Индивидуалка банку не нужна, т.к. нигде не сказана что нужна, а банк может совешать валютные операции. короче - выкрутят через зад. Но это положит болт на остальные, более правильные иски.

ага, вы дальше почитайте - Методика конвертации в валюту платежа (!) О как. т.е. платить мы должны гривной, по курсу. А не баксом, хрустящим в кассу. А показывать показывал - толку нуль. Я незнаю, может я на вид добрый? Вот был суд, всё рассказал, всё показал, вышло решение - ни в *и*ду ни в красну армию, ий-богу. Извините. Стоишь как дурак, показываешь - графика процентов Н-э-ма. А закон говорит маэ бути. Методики конвертации - Нэ-ма. А маэ бути. Баксы выдали? где доказательство? Нэма? А как так? а можэ нэ видавали? И потом, тужась и скрипя, фемида извергает решение: Понимая конституцию как список рекомендаций, непригожих к исполнению, ЗУ "Про зашиту потребителей" как что-то непонятное и не касающееся ничего кроме проблем обвеса на рынке, а декрет как анархизм, забытый и заплесневелый, суд решил: на ст.192, 193, 524, 533 - Забить. Решение можно обжалова.... тьфу! Не подлежит всмысле. Тут Товаришь олег рекомендует не трындеть а действовать - Ну... наверное вы ещё не представляете насколько всё грустно

Нет, скажут что у банка есть генералка на валютные операции, а заёмщик по 1054 должен платить проценты в той же ввалюте, что и получил. А раз (типа) банк имел право выдать кредит в валюте, то в силу (ст. э-э-э-э-......ну....кодекса об "очень нада") имеет право получать оплату в валюте, а раз так - то заёмщик должен выполнять эту плату в валюте, т.к. выполняет право Банка, которому можно. Как-то так. Просто выкрутят через зад. А пересмотр тут понятен: есть КУЧА решений ВССУ об отказе в апелляциях народа, котрым месный и апеляционный зарубил иск по валюте. Как так - там правильно применили, а тут нет? Вот и пересмотр. ИМХО это решение было изначально банкирами куплено, дабы потом его показательно отменить. Типа "Опа! Неждали?". А причём тут дупозиты? в ХК и ЦК написано чётко что депозиты в валюте законны и что плата процентов тоже законна. Чем не случай установленный законом?

Постанова Верховної Ради України від 26.01.2009р. «Про діяльність національного банку в період фінансової кризи та стан виконання рішень верховної ради України з цих питань», якою встановлено: п. 2: «Визнати роботу Національного банку України в період фінансової кризи незадовільною», п. 3: «визнати обсяги і процедури рефінансування, які здійснювалися Національним банком України протягом жовтня - грудня 2008 року та організацію ним валютного ринку такими, що за попереднім висновком Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань перевірки діяльності Національного банку України в період фінансової кризи є непрозорими, упередженими на користь окремих фінансових структур, сприяли різкій девальвації національної валюти та поглибленню інфляції». +Подвязка Конституции на право возмещения от действий\бездействий НБУ+ ЗУ"Про НБУ" с основными обязанностями - и вперёд. Ну - нас пошлют, но может....может это обратит внимание на проблему.

Круто они телеграммами декрет оменяли. Действие ограничений - отменяется Абалдеть.

Незаценят, я думаю. Суд не приостановит начисление. Самоя большая наша проблемав в продажных СМИ, которые предоствляют нас как врагов народа, из-за которых страдают друзья человека - Банки. Что делать с ними - незнаю. Нада через личные знакомства в газетах писать "заметки заёмщика.

З балансів комерційних банків списано близько 10 млрд. грн. безнадійної заборгованості. Про це в інтерв'ю газеті «Дзеркало тижня» повідомив голова Національного банку України Сергій АРБУЗОВ. Він повідомив, що також НБУ провів консультації з міністром фінансів стосовно порядку оподаткування. «Він дав роз'яснення: податки буде сплачено тоді, коли буде продано заставу. Реальне оподаткування відбудеться, тому що наша постанова не дає права банкам не займатися поверненням заборгованості, зокрема реалізацією застави, після її списання за рахунок резервів» - відзначив АРБУЗОВ. За його словами Нацбанк веде активну роботу з формування ринку «поганих» активів, при цьому вже зараз видно що в даному напрямі дуже багато нормативних прогалин. «Наприклад, виникла проблема — як продавати активи, під які сформовані резерви в іноземній валюті. Довелося вирішувати питання про видачу індивідуальної ліцензії. Тому що є компанії, які готові купити, але як правильно здійснити цей продаж, ніхто не знає» - говорить АРБУЗОВ.

тю, ё, так это то самое решение по ОТП? ...

А касация?

Теме свет!

Ничё. Там впоросы задавали только с пунктов приёма вопросов по городам, и судя по вопросам и лицам задающих - они были неслучайные. 3 часа ни-о-чём. Какая ваша любимая собака, что едите, приезжайте к нам на сало, дайте денег на музей.

Санта барбара, ий-Богу. Ну нехочет вас муж прописывать, причём тут банк. Или он реально напуган банком так, что вас не прописыват боясь за ваше благосостояние? Нужно смотреть договор кредитаБанк может досрочно его взыскать только в случае не проплат более месяца по закону, а не от того кто прописан в обеспечении кредита - ипотеке. Прописаны вы или нет - не влияет. Читайте договор внимательно. Повысить ставку банк не может в одностороннем порядке.

В Данном случае Апелляция снесла это решение, но ВССУ должен снести это решение апелляции. Если Истец не балбес конечно. И елси он не балбес - срок пропушен ввиду апелляции, и решение будет пожизненным. Банк влип. http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main...reg=v0012700-08