nameless

+1 Вернее как, обязаны пересмотреть только если вас не уведомили. Но при этом есть лазейка - если направили письмо по месту прописки - а вы не забираете его, то - это ваши проблемы. Что касается перепланировок - во первых, их сделали до изменения в УК, а во вторых - это не порча имущества, а улучшение!

Согласен. Суды не защищают наши права, потому нужно жарить банки как только можно, забив на всячие потуги совести найти с ними общий язык. Банки - это мошенники чистой воды. Насчёт практики по квартирам - всегда интересовал вопрос, заказывает ли ГИС выписку из БТИ перед продажей обекта? Раньше витала мысль с вопросом: А если планировку поменять? БТИ не даст вытяг, т.к. самовольное перепланирование/реконструкция. И получается продать никак.... Насчёт практики по нежилиым магазинам - если есть договор аренды, и тут банк забирает магазин - можно ли арендатору указывая на его право аренды - пользования, которое никто не отменял, сидеть там и посылать всех? что касается автомобилей - то перед тем как их заберёт ГИС на реальизацию, они могут быть неисправны настолько, что даже заводиться не будут. Например вы можете не чинить такое авто - у вас может не быть бамперов, крыльев, колёс, аккумулятора, фар, двигателя и КПП. Всё это может быть сломано, и не починено т.к. денег нет, или нет желания чинить то, что заберут. Впринципе если у вас есть друзья - они могут купить такое "чудо"-авто за копейки на торгах, если вы вдруг вспомните, что бампера и прочие детали впринципе-то рабочие, а впросто поторопились их выкинуть, а тут как на удачу - тем где вы их выкинули, они ещё лежат. . Мошенникам - меньше денег, другу - авто за пол цены. Был случай - недавно ГИС вместо авто забрало один кузов, и-то без дверей и ляды. Купил сие щастье дедушка заёмщика за 11 000 грн. А через месяц видел он заёмщика, который катается на целой машине по доверенности от деда. Вот такой дед - молодец, собрал всё заново, а что - имеет право, что нашёл, что купил... прикрутил - и новое авто. Ну а внука куда девать - дал покататься....

Засідання 01 листопада 2011 року заседание Высшей рады юстиции Рассмотрены куча жалоб Арбузова (НБУ), и Азарова на судей которые принимали решения в пользу людей по кредитам, в том числе нашемевшие дела суда одессы и печерского по ОТП. Судей не уволили, но ФАКТ давления на лицо.

фу-фу-фу.... не смотреите такое. Обеспеченные на должностях не бывают.

откуда? Доп. соглашение меняте только то, что указанно в ней. Там даже ссылка обычно есть всегда - "иные пункты договора остаются в силе"

Причём тут расторжение к выплате долга досрочно? Если вы выиграете дело по досрочному расторжению договора, и именно это вам скорее всего и нужно, то заёмщик должен будет вернуть банку некоторую сумму. Если не вернёт за пару месяцев - банк обратится в исполнительную, где исполнители будут искать денег у заёмщика. При этом, договор ипотеки тоже расторгнут, а значит продать дом, если он хоть чуть-чуть ваш, они не смогут. Более того, если дом у вас 1, то это ваше единственное жильё, вас не имеют право выкинуть на улицу.

Скажи что всё готов отдать - проси встречи. Приедут - запиши их требования, потом вперёд в прокуратуру за "принуждение к выполнению договорных обязательств". Только пусть за углом постоит 3-5 твоих друзей, желательно шедших с замены труб на батарее у тебя, с ключами и монтировками.

вряд-ли. Обязательство не увеличивали, я думаю оснований нет. Можно только признать пункт ануитета по 530 - недействительным, т.к. банк дал другую сумму. но пробуйте, хто знает...

ну это же очень частный случай, связанный с подделкой подписей.

Я думаю - "Голяк". У нас Суды забивают на прямые нарушения закона, а тут - такой спорный момент. Тем-более что "Замена" обязательства - это не сумма, а сама природа обязательства. Например замена оренды на продажу.

интересно....

Не катит. Есть же разъяснение что решение о взыскании не есть надлежащим выполненим. От когда денег вернёт - тогда и надлежаще выполнил

Меня интересует нормативка, т.е. основание требовать от банка список с * что в абзаце: "или путь 2". А воообще - прям дух поднимает

До 500 грн.

Это самое безобидно СМС напоминалка из всех что я видел. Чего паритесь?

Вам весело, а у меня Апелляционный суд так запутался, так запутался шо ж написать на решение месного суда об отказе в моём иске.... и написал: Из реестра: "Належна оцінка в рішенні суду надана і доводам позивача щодо незаконності використання у договірних відносинах іноземної валюти. Зокрема, суд правильно виходив з того, що «Правила використання готівкової іноземної валюти на території України», затв. Пост. НБУ від 30.5.2007 р. не містять заборони використання іноземної валюти для цих правовідносин. " Я плакаль.... Вы понимаете, мы тут сидим, ищем новые способы как доказать правоту - так блин - нашли уже, просто нам не верят Ну не верят эти недомантии в ст.193 и 192, как и в 524 и 533 ЦК, как и в ст.32 Зу про НБУ. А я сижу, как юрист, читаю их перлы и автомат хочется взять.

Ну теперь все суды пишут одну и ту-же лабуду на иски по валюте: Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно зі ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» кошти – це гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент. (НО ведь там сказанно - в рамках этого закона термин применяется!!) За положеннями ст. 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня. При цьому Основний закон не встановлює обмежень щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав. (Идиоты????) Відповідно до ст. 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. (вот именно - только в порядке установленным законом, а не всегда и везде, если не запрещено) Тобто відповідно до законодавства України гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, в той час коли обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України. (писец, инвалиды - ст.32 ЗУ про НБУ - ОБОРОТ ЗАПРЕЩЁН, а не обусловлен чем-то там) Основним законодавчим актом, який регулює правовідносини у сфері валютного регулювання та валютного контролю, є Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» (далі – Декрет КМУ). Відповідно до ст. 5 цього Декрету операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій НБУ . Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральна ліцензія) на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до п. 2 ст. 5 Декрету. Статті 47 та 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність» визначають операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції незалежно від виду валюти, яка використовується. Указані операції здійснюються на підставі банківської ліцензії. Порядок надання дозволу НБУ на банківські операції та генеральних ліцензій встановлюється також Положенням про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операції, затвердженим постановою Правління НБУ від 17 липня 2001 року № 275, у п. 5. 3 якого зазначено, що письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями , що перераховані в цьому Положенні, є генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій згідно з Декретом КМУ. Правовий аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банк як фінансова установа, отримавши в установленому законом порядку банківську ліцензію та відповідний письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями, який є генеральною ліцензією на валютні операції, має право здійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті. (кто ж спорит?) Щодо вимог пп. «в» п. 4 ст. 5 Декрету КМУ, який передбачає наявність індивідуальної ліцензії на надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують установлені законодавством межі, то на даний час законодавством не встановлено межі термінів і сум надання або одержання кредитів в іноземній валюті. (а кто про пункт В вообще спрашивал????? Инвалиды блин!) Таким чином, за відсутності нормативних умов для застосування режиму індивідуального ліцензування щодо вказаних операцій достатньою правовою підставою для здійснення банками кредитування в іноземній валюті згідно з вимогами ст. 5 Декрету КМУ є наявність у банку генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, отриманої в установленому порядку, тобто отримання письмового дозволу НБУ на операції, пов’язані з іноземною валютою. Тобто надання кредитів у валюті за наявності в банку відповідної генеральної ліцензії (дозволу НБУ на здійснення кредитних операцій у валюті) не суперечить вимогам чинного законодавства України. За таких обставин не ґрунтується на вимогах матеріального права висновок касаційного суду про те, що за відсутності в ПАТ «ОТП Банк» індивідуальної ліцензії спірний договір споживчого кредиту не відповідає вимогам закону, а тому є недійсним, наслідком чого є недійсним і договір іпотеки Мда. А ничё что иск был по пунтку "Г" Декрета и по тому что ЗАёмщик как физик не имеет лицензии на такие арсчёты, а не банк не имеет право выдавать кредиты? Да это же профанация полнейшая! Но вопрос в другом - как этот бред прекратить? Если ВСУ непрофпригодно даже??? Куда жаловаться? А если завтра ВСУ напишет что Убийство меллиционером челоека не уголовное преступление, а даминистративное, т.к. его совершил не человек, а милиционер?

У вас в договоре написанно должно быть о таких случаях. Если нет - только по желанию банка. Но - есть ли смысл? Если нет залога или поручителя - пусть себе получают неуплаты и взыскивают с него пустое место.

Из Апелляции: Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_5, суд першої інстанції послався на те, що на момент укладення кредитного договору у сторін не було індивідуальної ліцензії Національного банку України, яка передбачена пп. «г»п. 4 ст. 5 п. 4 ст. Декрету Кабінуту Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»і яка б дозволяла Банку використовувати іноземну валюту як засіб платежу при виконанні своїх зобов’язань за кредитним договором. Проте, з такими висновками суду погодитися не можна. З матеріалів справи вбачається, що 18 квітня 2007 року між ПАТ "Перший Український Міжнародний банк" в особі філії Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний банк" в м. Запоріжжі та ОСОБА_5 було укладено кредитний договір № 5365675 про надання кредитних коштів в сумі 70 000,00 доларів США зі сплатою відсоткової ставки за користуванням кредитом в розмірі 12,90 % річних з кінцевим погашенням заборгованості 18.04.2017 року. У якості забезпечення умов ПАТ "ПУМБ" за Кредитним договором № 5365675 від 18.04.2007р., між сторонами було укладено договір поруки № 5367969 і іпотечний договір від 18.04.2007 № 5367383. Пунктом 3.2.1 спірного кредитного договору та додатком №1 до спірного кредитного договору передбачено, що сплата суми кредиту та процентів за договором здійснюється в доларах США на рахунок банку. Зазначений вище договір підписаний уповноваженими особами сторін та скріплений печаткою. Відповідач виконав свої зобов’язання по наданню кредиту ОСОБА_5 Надання Банком Позивачу кредиту на суму 70 000 доларів США. підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами. Відповідно до ч. 3 ст. 533 ЦК України використання іноземної валюти, а також платіжних документів у іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом. Статтею 19 Закону України "Про банки і банківську діяльність" визначено, що банк має право здійснювати банківську діяльність тільки після отримання банківської ліцензії, яка видається НБУ. Відповідно до ст. 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність" на підставі банківської ліцензії банки мають право здійснювати операції з розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик. Частиною 1 ст. 49 цього Закону розміщення залучених коштів від свого імені визнається кредитною операцією. Відповідно до ст.2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" коштами є гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент. 02 жовтня 2006 року НБУ видано ЗАТ «Перший Український Міжнародний банк»найменування якого змінено на Публічне акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний банк»" банківську ліцензію № 8 на право здійснювати банківські операції, в тому числі щодо розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, та письмовий дозвіл № 8-1 від 02 жовтня 2006 року з додатком до нього на право здійснювати операції з валютними цінностями. Відповідно до ст. 5 Декрету КМУ "Про систему валютного регулювання і валютного контролю НБУ видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом. Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового зв'язку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання. Індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції. Тобто, виходячи з положень ст.5 Декрету, генеральні ліцензії видаються НБУ лише певному колу суб'єктів: банкам, фінансовим установам та оператору поштового зв'язку на здійснення ними валютних операцій на постійній основі. Натомість індивідуальні ліцензії можуть видаватися всім суб'єктам (резиденти і нерезиденти) на здійснення лише разової валютної операції, при цьому у Декреті визначено вичерпний перелік таких операцій. Крім того, необхідність в індивідуальній ліцензії на надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті передбачено підпунктом "в" пункту 4 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" у випадку, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі. Законодавство України не встановлює межі термінів і сум надання (одержання) кредитів в іноземній валюті, а тому на даний час не потребується індивідуальної ліцензії на видачу кредиту в іноземній валюті. Відповідно до п.5.3 постанови правління НБУ про порядок видачі банкам банківські ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій (затв. постанов Правління НБУ від 17 липня 2001 р. № 275) письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями є генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій згідно Декретом Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютної контролю" від 19.02.93 за № 15-93. Відповідно до п. 2.3 зазначеного Положення за умови отримання письмового дозволу НБУ банки мають право здійснювати операції валютними цінностями по залученню та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України. Також відповідно до п.1.5. Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 14.10.2004 року № 483 , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.11.2004 року №1429/10028 - використання іноземної валюти як засобу платежу без ліцензії дозволяється, зокрема, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку, на здійснення яких Національний банк видав йому банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операції з валютними цінностями). Судом апеляційної інстанції встановлено, що на час видачі кредиту позивачу відповідач діяв на підставі Банківської ліцензії від 02.10.2006 року № 8 та Дозволу на здійснення банківських операцій № 8-1, виданих Національним банком України ВАТ "Державний ощадний банк України" . Згідно п. 1 додатку до Дозволу, ПАТ «Перший Український міжнародний банк»має право здійснювати операції із залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України . З вказаного вбачається, що уповноважені особи на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями вправі здійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті. Отже, нормами спеціального законодавства, що регулюють кредитні відносини Позивача та Відповідача передбачена можливість здійснення кредитування у національній або іноземній валюті чи їх еквіваленті. Окрім цього, підтвердженням правомірності здійснення кредитних операцій у іноземній валюті є п. 10.1 ст. 10 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", яким платник податку - резидент має право включити до складу податкового кредиту частину суми процентів за іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику як у національній, так і в іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року. З цієї норми чітко слідує, що законодавець ніяким чином не визначає кредит у іноземній валюті незаконним, таким що суперечить вимогам інших актів законодавства у тому числі ч. 1 ст. 524 ЦК України. Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику. У відповідності до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Отже, з цього слідує, що обов’язок позичальника у даному випадку не є платежем позикодавцю за виконану роботу, надану послугу чи інше, а лише обов’язок повернути те, що позичальник отримав від позикодавця (повернути таку ж кількість грошей або речей, визначених родовими ознаками, такої ж якості, такого ж роду). Таким чином, при поверненні позичальником позикодавцеві предмету боргу (грошей чи інших речей, визначених родовими ознаками) повернуті грошові кошти не виступають, як засіб платежу , а є лише поверненням того, що було отримано. З цього слідує, що отримані Позивачем в кредит кошти в іноземній валюті та їх повернення Позивачем Відповідачу ніяким чином не є засобом платежу (Позивач повертає таку ж суму, такої ж іноземної валюти, що отримав). Отже, в кредитному договорі іноземна валюта виступає як предмет договору, а не як засіб платежу в розрахунках між резидентами (що не заборонено чинним законодавством). Окрім цього, як зазначалось, одним із спеціальних нормативно –правових актів, що регулюють відносини між Позивачем та Відповідачем є Закон України "Про банки і банківську діяльність" у відповідності до якого передбачена можливість здійснення кредитування у національній або іноземній валюті чи їх еквіваленті. Також слід зазначити, що у відповідності до прикінцевих положень даного нормативно-правового акту, а саме п. 2 до приведення законодавства у відповідність з цим законом закони та інші нормативно-правові акти застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону. Вказане свідчить про пріоритет дії норм Закону України "Про банки і банківську діяльність" над іншими нормативно-правовими актами (інструкціями, постановами тощо), що вкотре свідчить про правомірність здійснення операцій кредитування у іноземній валюті. Таким чином, кредитний договір укладений між ПАТ "Перший Український Міжнародний банк" в особі філії Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний банк" в м. Запоріжжі та ОСОБА_5 не суперечить приписам Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю". И вот чё делать? Такой у нас вот суд. Налицо перекручивание закона и статей под нужную тему. Антирейд, как вы думаете, реально ли как то это побороть? Т.е. какой механизм НЕ дать писать такое суду? Или не в нашей стране?

наверноге с топором за очередным коллектором или банкиром с его филиала гоняется

Чё-то тут какая-то ерунда творится. Недоговариваете чего-то. Если есть заочка, и вы не были уведомлены - её должны пересмотреть. Если отказали - пишите апелляцию. Если договор не подписывали - в Прокуратуру, а в суде - экспертизу подписи. Алекс - Приват иногда теряет решения и дела целиком . Человеческий фактор присутствует.

Жалоба в генпрокуратуру о сговоре, если он есть. Вообще могут представлять, ощадбанк - спец банк. Но в действительности это давление на суд и человека.

Юриста ищи. Пусть в Милиции бумагу возьмёт что кенты - мошенники, можно подвести под сделку с обманом. Долг не может быть больше чем сумма кредита +%. Исковая давность уже истекла наверное. То не проблема, самая простая ситуация из тех что тут.

не, т.к. в силу не вступило раз апелляция была.

Есть постанова где расписаны валютные операции - там есть приём налика как для обмена так и на счёта. Номер не помню, но копать туда - безсмысленно. Суть одна - касса не может выдать баксы без ТС, как и принять их как средство расчёта в рамках кредитной операции - в "рыбе" иска написанно