nameless

С момента фактической просрочки - 1 год пеня, 3 года на обращение в суд посе истечения срока договора для банка, и с момента нарушения банком договора для вас.

Причём тут проплата? Срок давности регулируется порядком истечения срока давности. Мож я чего прозевал?

А чё там переводить - с 32 дня...

Вект, - ЧИТАЛИ. Громко. Акцентировали. Суд кивает... очки поправляет. А потом решение: А нас - рать Постанова № 200 НЕ запрещает расчёты, значит можно всегда!

Так и написано Постанова разрешает в 7 случаях, но в остальных не запрещает = можно хоть картошку купить на рынке. Я вот даже Письмо в НБУ закатал с тупым вопросом ЧТО запрещает мне расчитываться баксами с резидентами на территории, или ничего не запрещает, т.к. постанова № 200 - НЕ запрещает, а лишь указывает когда однозначно можно. ПИСЕЦ!.. Гондурасия... А, ещё прикол - признали Директора департаменту методології банківського регулювання Іванченко Н. В., - девочкой, допустившей техническую ошибку в виде постановы НБУ № 168. Это так сказал представитель Ответчика "девочка допустила тех. ошибку", а суд влепил в решение под моими словами о том, что посатнова утверждена НБУ и там есть додаток подписагный Иванченко, но это опровергается доводами Ответчика. Я вот непомню, а можно в Апелляцию пригласить 3-ю сторону, котрая не брала участие в деле? И спросить у него, когда он стал "девочкой"

Vect, Заседание по сути было? Вы накосячили конкретно... Сори. Нада или подавать уточнённый иск (если не было по сути заседания) или забирать иск. Уточнённый - это значит предыдущий не читается вообще, читается поданный. А забрать - значит потом можно подать. Но это только в месном суде. В хоз суде забрать нельзя. Меня по спожывачам побрили - написали, что постанова НБУ №200 не запрещает расчётов в баксах, потому все доводы о несправедливости судом не принимаются Причём тут это к спожывачам - для меня загадка, но суд уверен что причём

Тю... ну так Фин установам выдавали Генералку. А для Этой конторы - "Вестерн Ен-Ай-Ес Ентерпрайз Фонду", которая давала кредиты бизнесу, указано что индивидуалка - автоматически. Причём не просто фин-установам, а именно финансово-кредитным! А банки..Х.З. какие они

Круто. У меня такой-же иск лежал, но я решил, что он сильно умный для нешей фемиды.

А у нас суды сами тлумачат. У нас один перл на все суды насчёт валюты: Утвержение о незаконности использования как средства платежа иностранной валюты опровергается (Внимание! Опасно для ума) - Постановлением НБУ №200, которые не содержат запрет на использование иностранной валюты как средства платежа физическими лицами на территории Украины, а только устанавливают ряд случаев, когда физические лицаимеют безусловное право использования иностранной валюты как средства платежа без конвертаций. Т.е. Есть постанова, которая от фанаря указала пару случаев, когда можно, но это просто так.... можно всегда, т.к. НЕ ЗАПРЕЩНЕНО этой постановой. И фиг оспоришь - не запрещено ведь? И шо ты им скажешь? Есть кто умный?

Так они никак не мотивируют.... они НЕ читают иск, и пишут решение отфанарно. Мне он после 11 страниц 192-х и 533-х в купе с конституцией и декретом отписали: Постанова №200 не запрещает операции с иностранной валютой, отже посылания меня на незконность операций по договору судом не принимается. А я на 200-ую постанову вообще НЕ ссылался!.... И от чё ты им напишешь после этого?

Опять понеслась... Предложил же конкретный пример и суть. Владимир ниже поддержал и расписал по нормам. Единственное, что я бы убрал Пункт "Г" как заполитизированный. Оставил бы вопрос ТАК может ли чем-то кроме закона разрешаться использование иностранной валюты как средства платежа? Значят ли нормы 533, 192, ГК, 198 ХК, 92КУ что использовать ин. валюту можно только когда конкретно сказанно кому и как можно, или значит что никакого запрета нет, можно использовать везде и всюду.

Ой.... отказать могут. А за самоподключение - уголовка. Так что заключайте договор с энергопоставляющей организацией, и не морочьте себе то, что на пасху красят

Последствия - правоотношения прекращаются. Вот и все последствия. И естественно вы должны будете в течение месяца отдать банку весь долг.

Да какая разница интеллигенты или нет? Они НИЧЕГО не решают по кредиту. Решения принимает тупоголовое создание из отеделения банка, которому побарабану на деньги хозяев, и на клиента. Коллекторы просто имет нам им что-бы мы заплатили - и Всё... Они не могут принимать решения о реструктуризации или уменьшении %, отмены штрафа, пени.. Это всё лажа, извините.

Ага, щяс Долг*курс подачи в суд=грн. Вот и вся формула. Но они гонят, т.к. могут писать "взыскать в баксах" а наши безрукие и безухие суды им удовлятворят их похоть. Луспеник постарался.

Верно. Сначала получи документы, потом будет ясно кому ты должен

Я не думаю, что по пунтку "Г" что-то выйдет. Противоречий особо нет - только ссылка на право банка не брать индивидуалку т.к. он получатель и инициатор. Я думаю, нужно спрашивать о конституционности Постановы НБУ в котором отменена норма Декрета-Закона. Но..... Всё ж верно, только через зад. Постанова про индивидуалки с инициаторами касается кредитов по 270 постанове - меж резидентом и нет. А декрет - меж резидентами на территории. Вот потому нужно написать, что может ли применятся постанова про инициаторов при расчётах налом между резидентами? И вверху описать: 1. Постанова регулирует Безнал. 2. Постанова касается Резидентн-нерезидент по п. 270. = не может. Короче отправить вопрос=ответ. А другое обращение - означет ли то, что расчёты допускаются "в слуаях установленных законом" то, что если законом не разрешено конкретного вида расчётов, то делать их нельзя?

Х.З. О чё мпросить - отказать в иске? Основания? Если они будут - то да. Тут прелесть в том, что судья отказала во встречном, и вынесла решение. Вот...я незнаю чё делать....

1. Добрый день форумчане. В 2008 г. заключил с приватом КД №DNLOP 05234 в $ на приобретение авто. КД содержит пункты отражающие перечень комиссий, неустоек, пени и т.д., но не указываются их размеры (нет чисел и знаков%), - значит взыщут в рамках закона, который устанавливает размеры по умолчанию - учётная ставка НБУ. 2. открыто три счета 1) для зачисления средств, 2) счет по кредиту 3) счет по %. Это как это открыто? Вы договор подписывали, образцы подписи давали? У вас ТЕКУЩИЙ счёт? Или какой-нибуть "пазЫчкОвый"? 3. Залогом по КД выступает не известный автомобиль. Договор залога №DNLOP 00055 составлен более менее грамотно, однако никак не связан с КД ("по этому договору залогом обеспечивается выполнение обязательств Заемщика - по кредитному довору №DNLOP 00055. Изучив все платежные квитанции обнаружил, что погашаю задолженность по КД №DNLOP 00055?????? Обращался к юристам (видно не к тем), и связываться не хотят. Хочу побороться, не знаю пока с чего начать??? Ну, им будет сложно взыскать с вас что-то, но они скажут - это опечатка, и ввиду запуганности судов - скорее всего им поверят. Хотя если покричать, то могут и не доказать. Но... тогда вы уже не платили чёрти-скока, т.к. проплаты идёт непонятно куда.

Ой... ну вы то правы. Но в ЦПК такого нет. Попробуйте апеллировать к тому, что нужно отменить решение т.к. оно розглянуто без встречки, и приложите апелляционную бумагу. Хотя.... скорее всего откажут.

совершенно верно, Приват забыл, что Луспеника из ВСУ убедили что можно в баксах взыскивать, и тот написал - судам "взыскивать в баксах". А те забыли, и в гривне написали. А курс подаётся на момент подачи иска в суд. Лучше не дёргаться, курс хороший

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/12944557 Так от жэ ж.... От тётке повезло.... А суд.. - ну молодцы.... нарушение валютного мы тут в упор не видим, Недействительности по ЦК нет, т.к. решение касается ЦК а при подписании стороны были вменяемые, и ЦК договор не противоречит, а недействительность написана в ЗУ "Потребители", но решение основано не на ст.18 и 19. Но один фиг решение отменить, т.к. СУД, УСТАНОВИВ ЧТО ДОГОВОР НЕЗАКЛЮЧЁННЫЙ признал его недействительным! От негодяй Воробъёв! не Чтёт ВСУ №9 где сказано шо если договор незаключенный, нужно отказывать в иске! О как.... Тут мы слепые как кошенята, а тут мы прям Правовое государство в лучшие времена рима.

Ну и каша Называется Кумэ.... ну шо вам напысать щэ? Апелляция снесёт в прах. П.С. Вы лучше почитайте то что ЗапорАпел написал в последнем решении.... ото вешь.

Официально не имеет право разьяснять. Но суд тлумачит для себя как хочет ЦПК. Это если нет официального толкования.

МИНЮСТ Примусове стягнення нерухомого та рухомого майна, яке виступає предметом іпотеки чи застави, можливе лише на підставі рішення суду. Примусити боржника здійснювати дії, спрямовані на відчуження предмету іпотеки чи застави, не вправі ніхто інший, ніж суд. Ураховуючи вищенаведені норми, слід звернути увагу на таке. Договором згідно з Цивільним кодексом України є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків (частина перша статті 626). Тобто, договір – це домовленість, що свідчить про волевиявлення сторін та узгодженість їх дій. За своєю юридичною природою договір є інститутом добровільного виконання зобов’язань з метою досягнення результату, задля якого був укладений договір, і якого намагаються досягти сторони у договорі шляхом вчинення певних дій. У зв’язку з цим, через умови договору закладена поведінка боржника, яку вправі вимагати кредитор від боржника. У разі відхилення боржником від поведінки, встановленої договором, кредитор, керуючись фактом виникнення цих обставин, може вимагати від боржника виконання його обов’язку шляхами, передбаченими договором. У цьому полягає сутність зобов’язання. Водночас боржник, у разі порушення ним взятого зобов’язання, має можливість виконати договір, правовим наслідком якого є припинення договору, або укласти окремий договір між кредитором і боржником про задоволення вимог іпотекодержателя, який підлягає нотаріальному посвідченню, що свідчить про згоду боржника на звернення стягнення на предмет іпотеки (слід зазначити, що боржник, у цьому випадку, не несе витрат, які б він зазнав у разі примусового стягнення, зокрема, стосовно сплати державного мита, виконавчого збору). Проте, якщо боржник не погоджується діяти у такий спосіб, воля боржника для кредитора виражається шляхом невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) договору. Тому законодавець у разі настання вказаних подій, пропонує боржнику і кредитору розв’язати їх спір через інститут правосуддя, тобто через суд. Таким чином, неналежне виконання умов договору (тобто порушення договору) однією із сторін є лише підставою для звернення до суду з позовом про примусове виконання стороною взятих на себе зобов’язань. Але кредитор не є суб’єктом примусового стягнення (стаття 2 Закону України “Про виконавче провадження“) і не може примусити боржника, всупереч його волі, до певної поведінки. Це застереження в іпотечному договорі можливо реалізувати лише шляхом укладення окремого договору між кредитором та боржником і саме цим договором можливо урегулювати їх відносини з приводу предмету іпотеки. Цивільний кодекс України вказує про неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; рівність сторін перед законом; їх вільне волевиявлення; справедливість, добросовісність та розумність тощо (стаття 3). При цьому, Конституцією України встановлено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним (стаття 41). Слід звернути увагу, що на відміну від Закону України “Про іпотеку“, Закон України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень“ містить чітку послідовність дій у разі позасудового звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, яким є рухоме майно. А саме, він визначає позасудові способи звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, порядок повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов’язання, правові наслідки невиконання вимоги обтяжувала, порядок передачі обтяжувачу права власності на предмет забезпечувального обтяження. Правові наслідки невиконання вимоги обтяжувача визначені у статті 28 Закону. Зокрема, якщо боржник, у володінні якого знаходиться предмет забезпечувального обтяження, не виконує обов’язок щодо передачі предмета забезпечувального обтяження у володіння обтяжувача, звернення стягнення здійснюється на підставі рішення суду. Вказаним Законом також визначена і процедура передачі обтяжувачу права власності на предмет забезпечувального обтяження (статті 29). Зокрема, якщо заперечення проти переходу права власності на предмет забезпечувального обтяження надійшло від боржника, набуття обтяжувачем, який ініціює звернення стягнення, права власності на предмет забезпечувального обтяження можливе на підставі рішення суду. Нотаріуси не вправі вчиняти виконавчій напис на договорі іпотеки що закінчення строку кредитного договору, згідно п. 283 "Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України" от 03.03.2004 № 20/5, за яким виконавчий напис на іпотечному договорі вчиняється у зв'язку з простроченням виплат обов'язкових платежів у разі закінчення строку основного зобов'язання та іпотечного договору. В своїй роботі нотаріус, в першу чергу, керується Законом України «Про нотаріат» та Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій. Це «призма», через яку нотаріус розглядає всі інші нормативно-правові акти. Статті 101 - 103 Інструкції, які регламентують дії нотаріуса щодо іпотечних договорів та порядку звернення стягнення, не зазнали змін. У відповідності до вимог Закону «Про нотаріат» та Інструкції виконавчий напис вчиняється «на документах, що встановлюють заборгованість». Таким документом може бути тільки договір про задоволення вимог іпотекодержателя. Застереження, яке міститься в іпотечному договорі, хоча й прирівнюється до такого договору, заборгованість не підтверджує. Але найважливішим для нотаріуса є встановлення безспірності боргових вимог (ст. 88 Закону «Про нотаріат»). У відповідності до ч. 3 п. 284 Інструкції заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України. Цей перелік міститься в Постанові від 29 червня 1999 р. N 1172. Згідно пункту першого постанови, при зверненні стягнення на заставлене майно для отримання виконавчого напису нотаріусу подаються документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов’язання . Тобто нотаріус опиняється в замкнутому колі: перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку вимагає надання нотаріусу документів, які підтверджують безспірність заборгованості боржника. Окрім безспірності заборгованості, необхідно ще встановлення прострочення виконання зобов’язання. Безспірність та прострочення можуть бути підтверджені тільки договором про задоволення вимог іпотекодержателя, але не застереженням у договорі. Застереження не встановлює фактів, воно тільки визначає умови настання таких фактів. Важливим для нотаріуса є також дотримання норм ст. 35 Закону «Про іпотеку» та вимог ст. 283 Інструкції щодо процедури направлення Іпотекодержателем Іпотекодавцю (боржнику) повідомлення про порушення основного зобов’язання або договору іпотеки. У разі порушення основного зобов'язання або умов іпотечного договору Іпотекодержателя надсилає Іпотекодавцю (боржнику) письмову вимогу про усунення порушення. У вимозі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж 30-денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом цього строку вимога Іпотекодержателя залишається без задоволення, Іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки. Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов’язання або умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу 30 днів з моменту одержання Іпотекодавцем (боржником) письмової вимоги. Твердження іпотекодержателя про порушення основного зобов’язання або договору іпотеки не обов’язково є безспірним. Сторони можуть по-різному тлумачити умови договору, з приводу чого, доречи, можуть звернутись до суду. На даний момент за основним зобов’язанням – кредитним договором, існує багато спірних питань щодо виконання зобов’язань по кредитних договорах в іноземній валюті, зміни процентної ставки. Тому відсутність відповіді Іпотекодавця (боржника) на вимогу або сам факт залишення вимоги без задоволення не можуть бути достатнім для нотаріуса доказом безспірності боргових вимог. У відповідності до ст. 35 Закону України „Про іпотеку” доказом безспірності та факту прострочення може бути тільки ствердна відповідь боржника на письмову вимогу Іпотекодержателя про виконання порушеного зобов'язання. Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій та Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку не містять вказівки на те, які саме документи підтверджують безспірність боргових вимог та прострочення виконання зобов’язання;