у.zaporozhskiy

Вы имели в виду этот вывод?

я имел виду в ВАСУ, когда Вектор подал кассационную жалобу.

Вроде нет. В этом деле подавали и возражения, и письменные пояснения.

Многим, у кого закрыли производство суды предыдущих инстанций и ВАСУ поддержал такое мнение, пригодится данное определение для подачи в ВСУ.

Как и обещал. Интересный вывод по поводу речовых прав. Многим, у кого закрыли производство суды предыдущих инстанций и ВАСУ поддержал такое мнение, пригодится данное определение для подачи в ВСУ.

А вот и положительное определение ВАСУ спустя год: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/67751159 Державний герб України ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ У Х В А Л А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 12 липня 2017 року м. Київ К/800/20567/16 Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі суддів: Мороз Л.Л., Горбатюка С.А., Шведа Е.Ю., розглянувши у попередньому розгляді касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Факторингова компанія „Вектор плюс" на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 22 березня 2016 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2016 року по справі №806/55/16 за позовом ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобєлєвої Алли Михайлівни, третя особа товариство з обмеженою відповідальністю „Факторингова компанія „Вектор плюс" про визнання дій неправомірними, скасування рішення та запису, - в с т а н о в и л а : У січні 2016р. ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобєлєвої А.М., третя особа товариство з обмеженою відповідальністю „Факторингова компанія „Вектор плюс"(далі - ТОВ „Ф.К. „Вектор плюс", в якому просив: визнати неправомірними дії приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої А.М. щодо реєстрації права власності ТОВ „Ф.К. „Вектор плюс" на квартиру, загальною площею (кв.м): 47.4, житловою площею (кв.м): 32.9, розташовану за адресою: АДРЕСА_1; скасувати рішення приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Кобелєвої А.М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 24921242 від 30.09.2015 року 19:44:29, а саме права власності ТОВ „Ф.К. „Вектор плюс" на квартиру, загальною площею (кв.м): 47.4, житловою площею (кв.м): 32.9, розташовану за адресою: АДРЕСА_1; скасувати запис про право власності: 11410086, від 30.09.2015 року 19:40:48 ТОВ „Ф.К. „Вектор плюс" на квартиру, загальною площею (кв.м): 47.4, житловою площею (кв.м): 32.9, розташовану за адресою: АДРЕСА_1. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення є неправомірним, оскільки прийняте за відсутності встановлених Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень документів, крім того чинне законодавство наділяє нотаріуса повноваженнями державного реєстратора щодо прав на нерухоме майно, які виникають лише у результаті вчинення нотаріальних дій з таким майном, а також повинні реалізовуватися одночасно з їх вчиненням та за наслідками перевірки правильності оформлення документів в офіційному порядку, що дозволяє забезпечити належний рівень захисту гарантованих Конституцією речових прав осіб на нерухоме майно. Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 22 березня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2016 року, позовні вимоги задоволені частково. Визнане протиправним та скасоване рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої А.М. від 30.09.2015 року № 24921242 про державну реєстрацію права власності на квартиру, що розташована АДРЕСА_2, за ТОВ „Ф.К. „Вектор плюс". В решті позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями ТОВ „Ф.К. „Вектор плюс" звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права. В запереченнях на касаційну скаргу ОСОБА_2 просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції - без змін. Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судових рішень, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 18.04.2008р. між ВАТ „Сведбанк" та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №0501/0408/71-073 про надання кредиту для здійснення позивачем розрахунку за договором купівлі - продажу квартири. В подальшому, на забезпечення виконання зобов'язання по кредитному договору між вказаними сторонами був укладений іпотечний договір від 18.04.2008р. №7198, за яким ОСОБА_2 передає в іпотеку відкритому акціонерному товариству „Сведбанк" квартиру АДРЕСА_3. Зазначений договір був посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Сєтаком В.Я. При посвідченні договору іпотеки була накладена заборона відчуження на предмет іпотеки та внесений запис про обтяження іпотекою до Державного реєстру іпотек. На підставі договору факторингу № 15 та договору про відступлення прав за іпотечним договором укладених від 28 листопада 2012 року ВАТ „Сведбанк" відступило свої права вимоги за укладеними з позивачем кредитним та іпотечним договорами ТОВ „Ф.К. „Вектор плюс". Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кобєлєва А.М., 30.09.2015р. за наслідком розгляду заяви ТОВ „Ф.К. „Вектор плюс" від 30.09.2015р. №13590439, з якою був поданий договір іпотеки від 18.04.2008р. № 7198, виданий приватним нотаріусом ЖМНО Сєтаком В.Я., прийняла рішення №24921242 про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_3, за ТОВ „Ф.К. „Вектор плюс" та внесла відповідний запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за №11410086. Суди першої і апеляційної інстанцій, частково задовольняючи позовні вимоги виходили з того, що дії відповідача щодо прийняття рішення про державну реєстрацію права власності, яке виникає на підставі договору іпотеки, що містять застереження про задоволення вимог іпотекодержателя були протиправними у зв'язку з відсутністю у нотаріуса повноважень щодо прийняття рішення про державну реєстрацію права власності без вчинення нотаріальної дії з майном. Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не вбачає підстав для скасування рішень судів попередніх інстанцій та задоволення вимог касаційної скарги виходячи з наступного. Відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулює Закон України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 1 липня 2004 року №1952-IV(далі - Закон № 1952-IV). Згідно ст. 1 Закону № 1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. У відповідності до ч.1 ст.9 Закону №1952-IV державним реєстратором може бути громадянин України, який має вищу освіту та відповідає кваліфікаційним вимогам, установленим Міністерством юстиції України. У випадку, передбаченому цим Законом, державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно. Державний реєстратор є державним службовцем, крім випадку, коли державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб'єкт. Умови оплати праці державного реєстратора визначаються Кабінетом Міністрів України згідно із законодавством. Згідно ч.1 ст. 3 Закону України „Про нотаріат" від 02.09.1993 №3425-XI(далі - Закон №3425-XII) нотаріус - це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності, а також здійснює функції державного реєстратора прав на нерухоме майно у порядку та випадках, встановлених Законом України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Відповідно до ч.5 ст.3 Закону № 1952-IV державна реєстрація прав є публічною, проводиться органом державної реєстрації прав, який зобов'язаний надавати інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом. Державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в порядку черговості надходження заяв. Державна реєстрація прав власності, реєстрація яких проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчиняється така дія. Державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчинено таку дію. Згідно ч.2 ст. 9 Закону № 1952-IV державний реєстратор: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав; 2) приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав; 3) відкриває і закриває розділи Державного реєстру прав, вносить до них відповідні записи; 4) веде реєстраційні справи щодо об'єктів нерухомого майна; 5) присвоює реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна під час проведення державної реєстрації; 6) видає свідоцтво про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 7) надає інформацію з Державного реєстру прав або відмовляє у її наданні у випадках, передбачених цим Законом; 8) у разі потреби вимагає подання передбачених законодавством додаткових документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень; 8 1) під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та оформлені в установленому порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент оформлення права законодавства проводили таке оформлення, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов'язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо оформлених речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки; 9) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами України. У відповідності до абз. 2 ч. 2 ст. 9 Закону № 1952-IV нотаріус як спеціальний суб'єкт здійснює функції державного реєстратора, крім передбачених пунктами 4 і 6 ч. 2 ст. 9 цього Закону. Згідно положень ч.9 ст.15 Закону № 1952-IV державна реєстрація прав, їх обтяжень у результаті вчинення нотаріальної дії (надання відмови в ній) проводиться одночасно з вчиненням такої дії. В абзаці третьому і четвертому частини першої статті 16 Закону №1952-IV передбачено, що заява про державну реєстрацію прав власності, реєстрація яких проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подається нотаріусу, який вчиняє таку дію. Заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подається нотаріусу, яким вчинено таку дію. На підставі ч.2 ст. 30 Закону №1952-IV дії або бездіяльність державного реєстратора, державного кадастрового реєстратора, нотаріуса, державного виконавця можуть бути оскаржені до суду. У відповідності до ч.1 ст. 19 Закону № 1952-IV державна реєстрація прав проводиться на підставі: 1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом, та актів прийому-передачі активів та/або зобов'язань неплатоспроможного банку приймаючому або перехідному банку, крім випадків, визначених законом; 2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; 3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; 5) рішень судів, що набрали законної сили; 6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою. Згідно ч.1 ст.36 Закону „Про іпотеку" від 5 червня 2003р. №898-IV (далі - Закон №898-IV) сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. На підставі ч.1 ст.37 Закону №898-IV іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання. Пунктом 46 Порядку №868 передбачено, що для проведення державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, подає: 1) завірену у встановленому порядку копію письмової вимоги про усунення порушень, надіслану іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця, в якій зазначається стислий зміст порушеного зобов'язання, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш як 30-денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання такої вимоги; 2) документ, що підтверджує завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у письмовій вимозі, надісланій іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним відіпотекодавця; 3) заставну (якщо іпотечним договором передбачено її видачу). Положеннями ч.2 ст.37 Закону №898-IV передбачено, що рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді. Предметом оскарження у цій справі є рішення приватного нотаріуса Кобелєвої А.М. про державну реєстрацію за ТОВ ФК „Вектор Плюс" права власності на нерухоме майно на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя. Згідно ч.1 ст.1 Закону №3425-XII нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності. Нотаріусом, відповідно до ч.3 ст.3 цього Закону, є уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності, а також здійснює функції державного реєстратора прав на нерухоме майно у порядку та випадках, встановлених Законом України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Перелік нотаріальних дій, право на вчинення яких має нотаріус, наведений у ст.34 Закону №3425-XII і цей перелік не є вичерпним. Поряд з тим нотаріусу, з огляду на його правовий статус, делеговані функції державного реєстратора речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, реалізовувати які він може лише у випадках і в порядку, визначених Законом № 1952-IV. З аналізу положень наведених ст.ст. 3, 9, 15, 16 Закону №1952-IV вбачається, що нотаріус має право здійснити державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно в тому разі, якщо це пов'язано з вчиненням ним нотаріальної дії з таким об'єктом нерухомості. Таким чином, нотаріус, будучи наділеним повноваженнями державного реєстратора (за винятком тих, які передбачено пунктами 4, 6 ч.1 ст.9 Закону №1952-IV(в редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин), може реалізовувати їх лише поряд з вчиненням нотаріальної дії, зокрема при посвідчені ним правочину, внаслідок якого в особи виникає речове право на об'єкт нерухомості. У такому випадку нотаріус одночасно з вчиненням нотаріальної дії проводить й державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно відповідно до статті 15 Закону №1952-IV. Судами встановлено, що ТОВ „Ф.К. „Вектор плюс" звернулося до відповідача із заявою про державну реєстрацію за ним речового права на нерухоме майно (права власності на квартиру АДРЕСА_4,) на підставі договору іпотеки, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя. Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кобєлєва А.М. на підставі заяви поданої ТОВ „Ф.К. „Вектор плюс" прийняла рішення про державну реєстрацію прав від 30 вересня 2015р. Разом з тим, у спірних правовідносинах відповідач, реалізовуючи свої функції як державного реєстратора, не вчинив жодних нотаріальних дій, внаслідок яких виникали б речові права, що підлягають державній реєстрації. Тому за встановлених у цій справі обставин колегія суддів дійшла висновку, що приватний нотаріус Кобелєва А.М. не мала повноважень на прийняття рішення про державну реєстрацію №24921242 від 30 вересня 2015р. Отже, дії відповідача щодо прийняття рішення про державну реєстрацію права власності, яке виникає на підставі договору іпотеки, що містять застереження про задоволення вимог іпотекодержателя були протиправними у зв'язку з відсутністю у нотаріуса повноважень щодо прийняття рішення про державну реєстрацію права власності без вчинення нотаріальної дії з майном. Окрім вказаного, судами встановлено, що згідно картки прийому заяви № 24921197, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кобєлєвою А.М. для здійснення державної реєстрації прав та їх обтяжень щодо предмету іпотеки було отримано заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 30.09.2015 року та договір іпотеки від 18.04.2008 року № 7198, посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Сєтаком В.Я.. Інших документів, передбачених п.46 Порядку № 868, в картці прийому заяви №24921197 не зазначено, як і не зазначено їх у Внутрішньому опису документів справи №13590439, який відповідач передав до Реєстраційної служби Житомирського міського управління юстиції. Таким чином, відповідачу не були надані всі необхідні документи для прийняття спірного рішення, що підтверджується карткою прийому заяви № 24921197 та внутрішнім описом документів справи №13590439. З огляду на зазначене колегія суддів вважає вірним висновок судів першої та апеляційної інстанції про неправомірність спірного рішення відповідача. При цьому, визнання протиправним та скасування спірного рішення відповідача свідчить також про неправомірність дій приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобєлєвої А.М. щодо реєстрації права власності третьої особи на квартиру, тому не потребує прийняття окремого рішення щодо таких дій. Також судами обгрунтовано відмовлено в задоволенні позовних вимог про скасування запису про право власності: 11410086, від 30.09.2015 року 19:40:48 ТОВ „Ф.К. „Вектор плюс" на квартиру, через наступне. Статтею 26 Закону № 1952-IV визначено, що записи до Державного реєстратора прав на нерухоме майно вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав. Внесення записів про скасування державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень здійснюється відповідно до Порядку прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затверджено наказом Міністерства юстиції України від 12.12.2011 року № 3502/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 грудня 2011 року за № 1429/20167(далі - Порядок № 3502/5). Згідно п. 2.1 Порядку 3502/5 для внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав та скасування записів Державного реєстру прав заявник подає органу державної реєстрації прав, державним реєстратором якого було проведено державну реєстрацію прав, або нотаріусу, яким проведено державну реєстрацію прав, заяву та документи, визначені цим Порядком. Пунктом 2.3 Порядку 3502/5 зазначено, що заявник під час подання заяви пред'являє органові державної реєстрації прав або нотаріусу документи, що посвідчують його особу, визначені Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України. Відповідно до пункту 2.6 Порядку 3502/5 для внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав заявник подає рішення суду про скасування рішення державного реєстратора, що набрало законної сили, та копії документів, визначених у пункті 2.3 цього Порядку. Згідно з п.2.10 та п.2.11 Порядку 3502/5 за результатами розгляду заяви та документів, що додаються до неї, державний реєстратор приймає рішення щодо внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав або рішення щодо відмови у внесенні змін до записів, відмови у внесенні записів про скасування державної реєстрації прав, відмови у скасуванні записів Державного реєстру прав. Державний реєстратор на підставі прийнятого рішення щодо внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав або скасування записів Державного реєстру прав вносить зміни до записів, вносить записи про скасування державної реєстрації прав або скасовує записи Державного реєстру прав. Записи в Державному реєстрі прав скасовуються на підставі судового рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, що набрало законної сили. Зазначене судове рішення подається реєстратору разом із заявою та іншими документами, визначеними Порядком № 3502/5. Скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень є правовою підставою для скасування запису у Державному реєстрі прав. Таким чином, для внесення записів про скасування державної реєстрації прав та скасування записів Державного реєстру прав заявник подає органу державної реєстрації прав, державним реєстратором якого було проведено державну реєстрацію прав, документи, визначені Порядком № 3502/5. Враховуючи викладене, суди першої і апеляційної інстанцій дійшли до вірного висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог. Згідно ч.3 ст.220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення. Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається. Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, - у х в а л и л а : Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Факторингова компанія „Вектор плюс" відхилити. Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 22 березня 2016 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2016 року залишити без змін. Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст.237-239 Кодексу адміністративного судочинства України. Судді:

1) этого далеко недостаточно. Как минимум, нужно потребовать информацию, кто и когда был в ней зарегистрирован. И какие основания для снятия с регистрации. 2) сбрасывайте ссылки на положительные решения. Вытяг по квартире будет только по ее истории с 2013 года и то не всегда. А вот информацию о том, кто и как был заргегистрирован и снят с регистрации нужно получать в миграционной службе и другими способами.

Кому что проще, мне, например,если до 50 страниц, проще поставить на каждой копия верна, чем прошивать все.

Это неплохой вариант,если и уполномоченный работник страховой на каждой странице распечатки напишет согласно електронный копии ,которая содержится на такой-то интернет странице,а также все это будет заверено печатью страховой

Подтверждаю. Наданный момент в моей практике не было ни одного в случая,когда банк, либо якобы новые кредиторы законно осуществили регистрацию права собственности на себя. А я ознакомлен более,чем с сорока такими случаями.

Это все не для форума. При желании пользователя,Есть индивидуальные средства коммуникации в профиле.

Это я поспешил написать.

Покупка жилья в нашей стране-целое искусство.

Лучше запрет любых регистрационных действий.

К Вам подали иск? від 2 грудня 2015р. у справі 6-249цс15 - бредовая позиция. Кроме указанной Вами, есть еще несколько положительных постановлений ВСУ.

Есть же постановление о том, что исковая давность прерывается с момента подачи иска о взыскании и на следующий день начинается заново.

Регистрация банком права собственности на предмет ипотеки на себя никак не влияет на прерывание исковой давности.

Ещё пару лет и человек получит окончательное решение. Непонятно почему отказали по материальным убыткам?

А вы не предлагали им подать в суд?

Ее нужно составлять с учётом индивидуальных обстоятельств.

П.с.2. долгиза коммуналку Вам придется погасить,но не перед Приватом.

Вы к бражника никакого отношения не имеете. Рекомендуете кредиторам обращаться с письменными требованиями к Вам,а ещё лучше в судебном порядке. Единственный риск,который есть для Вас-это риск подачи бражником иска о признании торгов недействительными. На сегодняшний день,как мне кажется прошло три года. Да и для таких требований установлен сокращённый срок исковой давности. П.с. ничего,никому ни в коем случае не отправляйте без предварительной консультации с профильным юристом.

Сегодня специально посмотрю новый порядок и напишу,а также выложу новое решение ВАСУ о неудовлетворение требования об отмене записи.

Есть вариант это сделать и через суд общей юрисдикции,но необходимы нарушения со стороны якобы нового кредитора,в том числе нарушения договора ипотеки.

По последнем Порядку не смотрел, по предыдущему можно было отменять на основании недействительности сделки.