AntiBank

Не могу не поделиться, нашел в просторах интернета. Один пользователь Viktor Mishkovskyi нашел этот факт. Выводы делайте сами. П О С Т А Н О В А від 28 березня 2011 р. N 346 Київ Про ліквідацію урядових органів На виконання пункту 4 статті 7 Указу Президента України від 9 грудня 2010 р. N 1085 ( 1085/2010 ) "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є: 1. Ліквідувати урядові органи за переліком згідно з додатком. .... Додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 28 березня 2011 р. N 346 ПЕРЕЛІК урядових органів, що ліквідуються ... Державна інспекція з контролю за цінами http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/346-2011-п Как бы все логично, зачем государству лишние конторы. Презик решил, что не нужны. Рехвормы, понимаш... НО не спешите делать выводы... Указ Президента України Про Державну інспекцію України з контролю за цінами Відповідно до пункту 15 частини першої статті 106 Конституції України постановляю: 1. Утворити Державну інспекцію України з контролю за цінами, поклавши на неї функції з реалізації державної політики з контролю за цінами. .... 3. Кабінету Міністрів України подати у місячний строк проект Положення про Державну інспекцію України з контролю за цінами. 4. Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування. Президент України В.ЯНУКОВИЧ м. Київ 19 січня 2012 року № 19/2012 http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/19/2012 Обратите внимание на даты документов и на инициатора в первом. Кто-нибудь что-нибудь может понять? :lol:

Очень интересно.... А почему до сих пор никто не сидит? Вы писали в органы и другие конторки?

Ну я думаю, Вам не нужно рассказывать в каком месте свернутая трубочка с этой статьей располагается нынче....Только бакс, да будем мы злоумышленниками теперь. Нехай нас сажают.

Немного уточненный иск на Н БУ и КАБмин. Читать внимательно и подбирать под свою ситуацию. Адміністративний позов про захист конституційних прав людини, відшкодування моральної та фізичної шкоди внаслідок дій/бездіяльності суб’єктів владних повноважень Даний позов не є позовом з оскарженням неправосудних рішень інших судів. Конституцією України, а саме ст.. 47 закріплено право кожного громадянина на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Згідно ст.. 48 Конституції кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло. Проте станом на 2006 рік та до цього часу держава не створила відповідних прозорих умов для безперешкодної реалізації даних конституційних прав громадянами України, зокрема позивачем та/або членам його сім’ї. Тому з метою реалізації даного конституційного права задля придбання для позивача та/або для членів його сім’ї житла у власність він звернувся до комерційного банку для отримання іпотечного кредиту. Відповідні позитивні тенденції для такої дії – довіри до держави та банківського сектору, сталися завдяки прогнозам та висновкам Кабінету Міністрів України , Національного банку, всі ці висновки, прогнози та інформаційно-аналітичні дані були зазначені в Висновку Колегії Рахункової палати щодо виконання Державного бюджету України за перший, другий, третій квартали 2006 року. Таким чином, «__» ____ 200__ року між Позичальником (позивачем) _________________, та Закритим акціонерним товариством «______________»(надалі за текстом — Банк) підписано кредитний Договір № _________ від __________ року. Зазначений Договір укладений сторонами із визначенням його змісту на основі стандартної форми, запропонованої Банком для клієнтів-фізичних осіб, грошове зобов’язання в якому було виражене у доларах США, при цьому вищезазначений договір не містив відповідного застереження, що всі валютні ризики при його виконанні покладаються виключно на клієнта, на споживача фінансових послуг. Одночасно перед підписанням кредитного Договору споживачем фінансових послуг Банку була достовірно надана інформація про його фінансово-майновий стан та відповідно до умов надання кредитних коштів була надана довідка про отримання доходу у національній валюті України за шість місяців, що передували місяцю отримання кредиту. Проте незважаючи на переконання з боку банку щодо стабільності національної валюти, через певний період часу долар США, в якому було виражене зобов’язання за кредитним договором виріс в ціні по відношенню до гривні майже в два рази. Всі спроби споживача фінансових послуг привести кредитний договір в рамки діючого законодавства, зокрема в частині вираження ціни договору в гривні були марними. Спроби довести через державні суди, що цим суттєво порушуються права споживача фінансових послуг, так як створюється істотний дисбаланс прав та обов’язків, виникають несправедливі умови договору в наслідок чого споживач несе значні збитки, тоді як лихвар лише збільшує свої статки за рахунок своїх клієнтів, також не принесло жодних позитивних результатів. Держава в особі своїх судів всіх інстанцій встала виключно на сторону комерційної установи, попре прямого обов’язку захищати права споживача, громадянина України. Проте згідно ст.. 42 КУ Держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів. Згідно ст.. 55 Права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Згідно ст.. 56 Кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень. Одночасно Статтею 8 Конституції передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Стаття 8 Кодексу Адміністративного Судочинства розширює і уточнює вищезазначене конституційне положення. Згідно з якої суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. 2. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. 3. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. 4. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини. Отже держава зобов’язана при вирішенні публічно – правових спорів застосовувати пріоритет прав громадянина України, а не комерційної установи, юридичної особи. Проте держава в особі своїх судів при вирішенні справ: Про визнання кредитного договору та договору іпотеки недійсним та Про захист прав споживачів та визнання кредитного договору недійсним відмовила в задоволенні позовних вимог свого громадяниа, але по справі Про стягнення заборгованості за кредитним договором встала на сторону банку та стягнула з громадянина суму, яка майже вдвічі перевищує ту, на яку розраховував споживач, яка передбачена кредитним договором. Отже держава своїми діями лобіює виключно інтереси комерційних структур залишаючи свого громадянина без відповідного захисту перед свавіллям банку, що стало можливим саме в наслідок дій або бездіяльності відповідних суб’єктів владних повноважень. Позивач вважає, що саме Національний банк України, Кабінет Міністрів України та Президент України, як гарант Конституції (окреме провадження за підсудністю до Вищого адміністративного суду) винні в виникненні такої ситуації, коли споживач, незважаючи на свою обачність, внаслідок дій/бездіяльності суб’єктів владних повноважень не може реалізувати свої конституційні права, зокрема, права на достатній рівень життя, право на житло, право на судовий захист, право на компенсацію моральної та фізичної шкоди від суб’єктів владних повноважень. Вищезазначене твердження підтверджується наступним: Згідно п. 3, 4 ст. 116 Конституції України саме до повноважень Кабінету Міністрів України віднесено забезпечення фінансової цінової, інвестиційної, податкової політики шляхом розроблення і здійснення загальнодержавних програм економічного розвитку країни. До того ж, згідно зі ст. 6 Закону України «Про Національний банк України» основною функцією Національного банку є забезпечення стабільності грошової одиниці України. На виконання своєї основної функції Національний банк сприяє дотриманню стабільності банківської системи, а також, у межах своїх повноважень, - цінової стабільності. Тому, саме вищі державні та фінансові інституції, а не позивач наділені повноваженнями впливати на фінансово-економічну стабільність держави. В Постанові Кабінету Міністрів від 25 травня 2006 р. N 733 «Про підсумки соціально-економічного розвитку України у I кварталі 2006 року» КМУ відзначив себе як основним виконавцем та відповідальним за напрямок урядової політики в економічній та соціальній сфері , затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 2006 р. N 42, а також на підтримання конкурентоспроможності національної економіки на належному рівні у зв'язку з новими умовами постачання в Україну природного газу та ускладненням торговельних взаємовідносин з деякими іноземними державами, збереження соціальних пріоритетів економічного зростання. В вищезазначеної Постанові КМУ відзначив, що завдяки роботі КМУ в національній економіці відбулися позитивні зміни, знижується порівняно з відповідним періодом минулого року рівень інфляції, зменшується вартість позик - середньозважена ставка за кредитами в національній валюті знижена з 16,4 до 15,8 відсотка, в іноземній - з 11,7 до 11,5 відсотка, збільшується фінансова спроможність суб'єктів господарювання, що сприяло зростанню частки довгострокових кредитів банківської системи до 61,9 відсотка, а їх обсяг порівняно з початком року збільшився на 10,2 відсотка, тощо. Одночасно згідно Закону України «Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України» учасником державного прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України є саме Кабінет Міністрів України. Згідно ст.. 5 вищезазначеного закону прогнози економічного і соціального розвитку України на середньо- та короткостроковий періоди та Державна програма економічного і соціального розвитку України на короткостроковий період розробляються в строки та в порядку, встановлені Кабінетом Міністрів України. Згідно ст..16 закону КМУ забезпечує та контролює виконання Державної програми економічного і соціального розвитку України і програм розвитку окремих галузей економіки. Отже саме Кабінет Міністрів України відповідає за забезпечення фінансової цінової, інвестиційної, податкової політики шляхом розроблення і здійснення загальнодержавних програм економічного розвитку країни. Проте важливе місце в економічному розвитку країни посягає і Національний банк. Більш того, Національний банк України є центральним банком, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, Законом України «Про Національний банк України» та іншими законами України. Відповідно до ст.. 7 Закону України «Про Національний банк України» Національний банк України виконує, зокрема, такі функції: встановлює для банків правила проведення банківських операцій, бухгалтерського обліку і звітності захисту інформації, коштів і майна; здійснює банківське регулювання та нагляд, веде державний реєстр банків, здійснює ліцензування банківської діяльності та операцій у передбачених законом випадках; здійснює відповідно до до визначених спеціальним законом повноважень валютне регулювання, визначає порядок здійснення операцій в іноземній валюті, організовує і здійснює валютний контроль за банками та іншими фінансовими установами, які отримали ліцензію Національного банку на здійснення валютних операцій. Згідно зі ст.. 14 Закону України «Про Національний банк України» Правління Національного банку України згідно з Основними засадами грошово-кредитної політики через відповідні монетарні інструменти та інші засоби банківського регулювання, забезпечує реалізацію грошово-кредитної політики, організує виконання інших функцій відповідно до статей 6 і 7 цього Закону та здійснює управління діяльністю Національного банку. Відповідно до статті 44 Закону України «Про Національний банк України» Національний банк діє як уповноважена державна установа при застосуванні законодавства України про валютне регулювання і валютний контроль. До компетенції Національного банку у сфері валютного регулювання і валютного контролю належать видання нормативно-правових актів щодо ведення валютних операцій, видача та відкликання ліцензій тощо. Згідно зі статтею 56 Закону України «Про Національний банк України» Національний банк видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов’язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, банків, підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб. Нормативно-правові акти Національного банку видаються у формі постанов Правління Національного банку. Вони не можуть суперечити законам України та іншим законодавчим актам України і не мають зворотної сили крім випадків, коли вони згідно з законом пом’якшують або скасовують відповідальність. Але вищенаведені положення не були виконані Національним банком належним чином в період з 2008 року до цього часу, що по суті і спричинило моральні та фізичні збитки позивачу. З цим твердженням позивача цілком погоджується Верховна Рада України. Так, незадовільна робота Національного банку України в період фінансово-економічної кризи, внаслідок чого відбулась різка девальвація національної валюти та інфляція, підтверджується Постановами Верховної Ради України від 26.12.2008 року № 831-VI та №904-VI від 26.01.2009 року. Верховною Радою України визнано роботу Національного банку України в період фінансової кризи такою, що не забезпечила основної функції Національного банку України - стабільності грошової одиниці України, що створило загрозу національній економічній безпеці та суверенітету України. Також визнано, що процедури рефінансування, які здійснювалися Національним банком України протягом жовтня - грудня 2008 року та организацию ним валютного ринку такими, що за попереднім висновком Тимчасової слідчої комісії (ТСК) є непрозорими, упередженими на користь окремих фінансових структур, мають ознаки корупції і призвели до масштабної і різкої девальвації національної валюти та інфляції. Верховною Радою України прийнято Постанову за № 700-VI від 18 грудня 2008 року „Про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань перевірки діяльності Національного банку України в період фінансової кризи”. Цією Постановою було запропоновано ТСК перевірити діяльність Національного банку України щодо виконання ним основної конституційної функції – забезпечення стабільності грошової одиниці України, а також щодо сприяння стабільності банківської системи та виконання основних засад грошово-кредитної політики в період фінансової кризи. По результатах попереднього звіту ТСК Верховна Рада України прийняла 26 грудня 2008 року Постанову номер 831-VI, якою визнала роботу Національного банку України такою, що не забезпечила основної функції Національного банку України – стабільності грошової одиниці України, що створило загрозу національній економічній безпеці та суверенітету України. В процесі діяльності ТСК було зроблено висновок, що процедури рефінансування, які здійснювалися Національним банком України протягом жовтня-грудня 2008 року, та організація валютного ринку, на думку Тимчасової слідчої комісії, є непрозорими, упередженими на користь окремих фінансових структур, мають ознаки корупції і призвели до масштабної та різкої дестабілізації національної валюти та інфляції. Постановою від 26 грудня 2008 року № 831-VI Верховна Рада України доручила Рахунковій палаті України перевірити обґрунтованість і забезпеченість наданих НБУ протягом жовтня-грудня 2008 року обсягів рефінансування. Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 09.03.2009р. за № 2-о-23-1/09 вирішено розкрити Рахунковій палаті інформацію НБУ для здійснення контрольного заходу та зобов’язати НБУ надати Рахунковій палаті визначені документи за період жовтень – грудень 2008 року. Згідно з листом від Рахункової палати № 08-1076 від 21.05.2009р., Рахунковою палатою проведено перевірку обґрунтованості рішень Національного банку України щодо наданих протягом жовтня - грудня 2008 року обсягів рефінансування банків та поінформовано ТСК про висновки Колегії Рахункової палати за результатами здійсненої перевірки. Висновки Колегії Рахункової палати України підтверджують висновки ТСК, зроблені у Попередньому звіті Верховній Раді України 26 грудня 2008 року, а саме: - непрозорість процедур рефінансування, які здійснювалися Національним банком України протягом жовтня-грудня 2008; - заходи Національного банку України з підтримки ліквідності банків під програми фінансового оздоровлення, здійснені у жовтні-грудні 2008 року, хоча і сприяли нейтралізації впливу зовнішньої фінансової кризи та забезпеченню стабільності банківської системи, однак мали негативний вплив на ситуацію на валютному ринку країни; - мета надання банкам значних обсягів рефінансування, що полягала у поліпшенні їх ліквідності та фінансового оздоровлення, в багатьох випадках не досягнута. Як наслідок, у шести банках, що отримали більше третини стабілізаційних кредитів, ситуація із ліквідністю і платоспроможністю погіршилася і надалі в них введено тимчасові адміністрації або кураторів від Національного банку України. Висновки Колегії Рахункової палати України частково підтверджуються результатами міжнародного аудиту консолідованої фінансової звітності НБУ за 2008 фінансовий рік. Кредити банкам для підтримання ліквідності надавались протягом 2008 року, і їх загальна сума станом на 31 грудня 2008 року становила 60 716 мільйонів гривень. Згідно з аудиторським висновком «відповідно до облікової політики Національного банку, кредити банкам та іншим позичальникам повинні обліковуватись у фінансовій звітності Національного банку за амортизованою собівартістю з урахуванням резервів під знецінення.» Проте керівництвом НБУ не визначено суму очікуваного відшкодування для створення резервів під знецінення відносно кредитів, наданих комерційним банкам для підтримання ліквідності, що не відповідає вимогам облікової політики Національного банку. Також правлінням НБУ не визначено справедливу вартість цих кредитів. За відсутності інформації, необхідної для оцінки суми очікуваного відшкодування та справедливої вартості кредитів, наданих комерційним банкам для підтримання ліквідності, міжнародні аудитори не змогли переконатись у правильності оцінки кредитів банкам станом на 31 грудня 2008 року. Висновки Рахункової палати України та міжнародного аудиту про відсутність належного забезпечення значної кількості кредитів рефінансування, наданих НБУ протягом жовтня-грудня 2008 року, а також про відсутність провізій, які НБУ згідно з вимогами своєї облікової політики мав зробити під видані таким чином кредити, свідчать про те, що прямим наслідком політики рефінансування НБУ під час піку кризових явищ може стати вже в 2009 році наступне: 1) концентрація на балансі НБУ великої кількості неліквідних застав із суттєво заниженою ринковою вартістю; 2) зростання заборгованості комерційних банків НБУ за кредитами рефінансування, яке вже має місце; 3) збитки на балансі НБУ, які не матимуть адекватних джерел погашення, і які ляжуть додатковим тягарем на плечі українських платників податків. Незважаючи на безпрецедентний за обсягами масштаб рефінансування, який НБУ здійснив для оздоровлення банківської системи, невпинно продовжував збільшувати кількість банків з тимчасовими адміністраціями при цьому жодним чином не забезпечив захист прав громадян. Подібне оздоровлення банківської системи привело до отримання останніми надприбутків. Так, згідно офіційної інформації НБУ лише за січень 2012 року банки України отримали чистий прибуток у 0.7 млрд. гривень , одночасно з цим відбулося масове погіршення матеріального стану простих громадян, зокрема позивача. При цьому, слід зауважити, що дохід позивача з 2006 року і до цього моменту зріс, але за рахунок значної девальвації гривні, погіршення фінансової, соціальної політики держави залишку ледь вистачає для мінімального забезпечення своєї родини. Суперечливі дії НБУ в умовах глобальної фінансової кризи, що почала розповсюджуватися на Україну у другій половині 2008 року і до цього часу, свідчать про недосконалість чинної системи державного регулювання банківської та валютної сфери. НБУ на сьогодні одночасно поєднує виконання функцій регулятора банківської системи та нагляду за нею, а також безпосереднього учасника цієї системи. Тому в його діях не простежується першочергова зацікавленість у забезпеченні інтересів позичальників та клієнтів банківської системи. Крім того, відповідно до статті 36 Закону України "Про Національний банк України" офіційний курс гривні до іноземних валют встановлюється саме Національним банком України. Валютні курси, як зазначено у частині першій статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання та валютного контролю", встановлюються Національним банком України за погодженням з Кабінетом Міністрів України. Поряд з цим, згідно Положення про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року N 496, офіційний курс гривні до іноземних валют, зокрема до долару США, установлюється щоденно. Для розрахунку курсу гривні до іноземних валют використовується інформація про котирування іноземних валют за станом на останню дату. Отже, враховуючи, що незмінність курсу гривні до іноземних валют законодавчо не закріплена. НБУ, Кабінет Міністрів України як основні суб’єкти владних повноважень, що суттєво вливають на цей курс і на його динаміку, у виконання регламентуючих їх діяльність нормативно правових актів, включаючи і Конституцію України, як основний закон прямої дії, повинні були з 2008 року і до цього часу вжити необхідних заходів по мінімізації негативних наслідків від різкої девальвації національної валюти, що спричинило порушення права громадянина і на житло, і на достатній рівень матеріального забезпечення (життєвий рівень) і на справедливий захист своїх прав в державному суді. Проте цього даними суб’єктами владних повноважень зроблено не було. Отже внаслідок бездіяльності вищезазначених суб’єктів при забезпеченні своїх конституційних прав на житло, на достатній життєвий рівень шляхом отримання валютного кредиту споживач фінансових послуг банку був залишен сам на сам с комерційним банком, який в свою чергу зловживая своїми правами ввів в оману споживача, покладаючи на нього значні витрати, які не булу зумовлені кредитним договором. Тобто було допущено неправомірне використання іноземної валюти як засіб платежу, не було визначено ціни договору, тобто ціна була прихована, а в подальшому призначалася банком на свій розсуд. Споживач на протязі маже 2 років спромагався захиститися в судах від свавілля банку, але держава встала на сторону банку. На даний час держава стягує з позивача і житло і суму заборгованості, тобто загальна переплата за даним кредитом є в 2.5. рази більше ніж отримувалось і на що був розрахунок споживача. Враховуючи, що даний позов не є оскарженням неправосудних рішень судів, позивач вважає, що тепер держава, так як вона лобіює інтереси комерційної установи, а не людини, повинна скомпенсувати всі збиткі, які поніс споживач, громадянин України під час виконання своїх обов’язків, які були покладені на нього без його згоди, так як ці збитки були нанесені саме внаслідок дій /бездіяльності вищезазначених суб’єктів владних повноважень. Якби Національний банк не лобіював інтереси комерційних банків, виконав би свій обов’язок по забезпеченості стабільності гривні, вжив всіх заходів по захисту прав найменш захищеного суб’єкту економічних відносин – споживача фінансових послуг, а Кабінет Міністрів виконав би свій конституційний обов’язок щодо вжиття заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина, забезпечення проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики, соціального захисту (ст.. 116 КУ), то безумовно до таких збитків з боку громадянина – споживача фінансових послуг це не призвело. Отже внаслідок цій дій/бездіяльності і виникло порушення конституційних прав громадянина України, позивача. Згідно первинних умов договору, з урахуванням комерційного курсу долара банка, що діяв на момент укладання позивач отримав _____,00 доларів США, що у гривневому еквіваленті _____ грн. 00 коп. (________ грн.. 00 коп). А згідно ВИМОГИ достроково повернути всю суму кредиту та проценти за ним від ____ року № ___________ позивач повинен повернути банку _________ доларів США кредиту та ___________ доларів США процентів за ним , що в сумі становить ______________ грн. (_________________) в гривневому еквіваленті за курсом НБУ 7,9 . З моменту укладання договору по теперішній час було сплачено згідно квитанцій _________ що в сумі за цією ВИМОГОЮ становить ________________ грн. З вищезазначених розрахунків встановлено, що ціна кредиту, компенсація за кредитом збільшується майже в два рази та становить збільшення на 95 % лише за 4 роки виконання договору. Цим визначено істотний дисбаланс прав та обов’язків, несправедливу, дискримінаційну умову надання кредиту в іноземній валюті та відповідна сплата за ним. Позивач вносив кредитні кошти за своїм зобов’язанням у встановлений графіком платежів (у справі) строки та в сумах, що перевищували зазначені в графіку. А саме: -в 2007 року було сплачено _________доларів США, що в еквіваленті становило _________ грн. -в 2008 року сплачено 5_________ доларів США, що в еквіваленті становило __________3 грн. - в 2009 року ______ доларів США, що в еквіваленті становило ___________ грн. -в 2010 року _________ доларів США, що в еквіваленті становило __________ грн. Загальна сума, що була сплачена за графіком (з перевищенням зазначених сум) становила __________ доларів США, що в еквіваленті становить _________ грн. А згідно графіку повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом (додаток № 1 до кредитного договору № ______) позивач повинен був сплатити: - в 2007 року __________ доларів США; - в 2008 року-__________ доларів США; -в 2009 року- ___________ доларів США; -в 2010 року _____________ доларів США. Що в сумі становить ____________ доларів США. Тобто загальна переплата за графіком становила: _______________доларів США. Виключно виходячи із зазначених в графіку сум наступний платіж, що дорівнює сумі сплачених платежів наступить лише __________2016 року. Крім того, згідно рішенню суду сума до стягнення збільшилася. _________ доларів США за тілом і процентами кредиту; ____________ грн. пені. А згідно додатковому позову банку пропонується достягнення житло, вартість якого 40 000 доларів. Одночасно отримано від банку ____________ доларів США. Сплачено за кредитом ________________ доларів США. Враховуючи існування фізичних збитків, що перевищують початкові узгоджені в 2 рази, в наслідок причин, що не залежать від споживача фінансових послуг банка, громадянина України, вважаю, що Держава як винна сторона , що стала на сторону комерційних банків, в особі НБУ, Кабінету міністрів та Президента України зобов’язані компенсувати ці збитки. Крім того, порушення прав позивача та охоронюваних законом інтересів призвело до душевних переживань, які у розумінні ст. 23 ЦК України є завданою моральною шкодою. Зокрема, під час судових процесів з метою захисту своїх прав і прав своєї родини були порушені важливі питання, які безпосередньо впливають на фінансовий стан родини позивача, так як на протязі майже 3 років позивач сподівався на позитивне його вирішення, на те, що держава захистить свого громадянина і дозволить реалізувати йому свої конституційні права. Проте марність юридичного захисту в державі Україна лише призводить до більш суттєвих душевних переживань, внаслідок яких позивач відчуває себе беззахисною та безпорадною. Враховуючи вищенаведене, на підставі ст.ст.. 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.8, 55,56 Конституції України, ст.. 8 КАС,- ПРОШУ: Прийняти до розгляду адміністративний позов для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України; Визнати роботу Національного банку України такою, що не забезпечила основної функції Національного банку України – стабільності грошової одиниці України, що створило загрозу національній економічній безпеці та суверенітету України, що суттєво порушило конституційні права позивача та/або членів його родини в контексті суті позову; Визнати незадовільною роботу Кабінету Міністрів України щодо забезпечення фінансової цінової, інвестиційної, податкової, соціальної політики шляхом розроблення і здійснення загальнодержавних програм економічного розвитку країни, що спричинило порушення конституційних прав позивача та/або членів його родини в контексті суті позову; Стягнути на користь позивача в солідарному порядку з відповідачів компенсацію за нанесені фізичні збитки під час виконання основного зобов’язання за кредитним договором у суммі _______________ Стягнути на користь позивача в солідарному порядку компенсацію за нанесені моральні збитки під час виконання основного зобов’язання за кредитним договором та під час марних судових захистів в державних судах у сумі ___________________. На підставі п.13 ч.2 ст. 3 ЗУ «Про судовий збір» звільнити від сплати судового збору

Была ухвала про усунення недоликив по мотивам "незаверенных" копий. Направил им просто сканы копий судебных решений. Написал ответ чемберлену про устранение недостатков, сославшись на то, что все они козлы, но "подарил" (вложил) им копии изготовленные аппаратом судов, т.е. с мокрыми печатями. В одном экземпляре (не нужно по количеству сторон в деле) Проканало, приняли к "предварительному" производству, но к реальному так и не приняли.... . Т.к. потом вернули мне все это барахло ну уже по другим известным причинам. Ну, как везде... " У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав. Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи. Із матеріалів касаційної скарги, оскаржуваних судових рішень вбачається, що скарга є необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначених судових рішень. Керуючись п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України, у х в а л и в: Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі...." 95 процентов таких решений ждало/ждет всех заемщиков (по валютным основаниям 100 %, по споживачам 90 %) Иными словами ложили они на то, что нужно что-то обосновать.

Вот именно вряд ли.... Т.к. рассказали такой случай, что однажды некая бабушка продала свою долю 1/3 квартиры, в ней был несовершеннолетний ребенок. И что вы думаете? Купили! Есть такая схема и очень даже выгодный бизнес. Порядочный человека такую геморройную квартиру не купит, но мошенники очень даже. Схема выглядит следующим образом: Башляется органу опеки, чтобы он разрешил купить и поселиться очень даже порядочному и тихому человеку в теперь уже свою 1/3 часть. Возможно даже башляется в судах. Короче вопрос решается, в результате которого вселяется некий "тихий" и "порядочный " человек. Но вот беда, любит он гостей принимать в своей квартире (1/3)... И тут начинается самое интересное... Создаются такие (!!!) условия для оставшихся членов семьи (шум, гам, курение,беспорядки, пьянки, угрозы/ моральное давление и т.п.), что те уже готовы выкупить у того совладельца его долю. НО беда в том, что продать он ее хочет за сумму, на которую можно купить целую квартиру. Одновременно предлагает своим совладельцам выкупить уже их долю, правда уже по стоимости туалета. Вот такая схема. Нужно быть настороже. НО такие покупатели это стопроцентно мошенники. НОрмальный человек никогда не купит такой геморрой.

А не прошла ли исковая давность? Имеется в виду срок предъявления вымоги ипотекодателю? Просрочка когда возникла? ПОчему тогда раньше не предъявляли? Кроме того, должна быть вымога об устранении нарушения (просрочки), а не просто о взыскании всей суммы.

очень сильное решение. при этом суд четко в мотивувальной части установил о недействительности договора. НО, боюсь снесут его наши "доблестные" судьи высших инстанций.

А насколько реально вносить депозит у баксах? Т.е. в валюте обязательства.

а если дофига попросит нотарь? или раз дело пошло на принцип, то назло кондуктору заплачу и пойду пешком? Думаю, тут надо все обмозговать.

Но ведь тогда нотариус будет извещать банк о таких платежах. И сколько стоит такая услуга?

Для Украины пойдет следующее определение государства — это «особая организация политической власти общества, располагающая специальным аппаратом принуждения, выражающая волю и интересы господствующего класса за счет своего народа»

Посмотрите основные мотивы привлечения судей к ответственности , это навскидку: Із наведеного вбачається, що суддею порушено вимоги процесуального права, щодо строків та порядку розгляду цивільної справи, розгляд справи переносився на тривалий строк необґрунтовано. З часу відкриття провадження у справі минуло більше року. В ході проведеної перевірки встановлено, що відкладення розгляду справи відбувалося не завжди з об'єктивних на те причин, крім того мало місце оголошення перерв в судових засіданнях без обгрунтування їх тривалості майже півтора, два та два з половиною місяці. Перебіг судового розгляду цивільної справи № 2-151/10 свідчить про невиконання суддею Решетніком М.О. наведених вимог процесуального закону щодо строку розгляду справи. З огляду на зазначене та з урахуванням характеру проступку судді Додатка В.Д., ступеню його вини та наслідків, Комісія прийшла до висновку про наявність в діях судді Бородянського районного суду Київської області Додатка В.Д. складу дисциплінарного проступку, передбаченого частиною 1 статті 83 Закону України „Про судоустрій і статус суддів”, а саме невжиття суддею заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом. Короче, в основном нарушение сроков рассмотрения. http://vkksu.gov.ua/ua/distsiplinarne-prov...idalnosti-2011/ Может кто дочитает о привлечении за аналогичные нарушения?

Ясно, спасибо. Но это не то. Там не было ничего, никакой вымоги.

не нашел.Ни на форуме По вашему запросу ничего не найдено. Расширьте критерии поиска и попробуйте снова. Ни в рестре. На Ваш запит не знайдено жодного документа. Спробуйте змiнити пошукові параметри.

Получается опять законы толкуют в пользу банков. Ведь написано именно предупреждение и требование устранить нарушение. Считаю, что взыскание всей суммы никак нельзя отнести к устранению нарушения. Поскольку требование погасить всю сумму задолженности сразу это уже мера ответственности. Т.е. фактически происходит следующее: привлекают к ответственности поручителя автоматически. При этом его лишают права устранить просрочку, устранить нарушение. А ведь поручитель мог взять на себя основное обязательство. Фактически ему это не дали сделать.

Это че за доска объявлений?

по идее оплачивается как неимущественный спор. Хотя можно попытаться подвязать и к потребителям, мол связан с договором споживчего кредитування, маэ похидний характер, випливае из основного зобовязання. и т.п. Но я обычно сразу ничего не плачу, жду ухвалу об устранение недостатков.

Уважаемые форумчане, думаю, эта ветка не для того, чтобы рассматривать здесь какие-то отношения с банком. Считаю, что здесь что-то промежуточное между европейским судом и органами гос. власти или имеющими такие полномочия (Нбу, кму, ананасы и всякая иная вшивота). Т.е. тема о привлечении вышеуказанной публики к ответственности. как они к нам так и мы к ним. Кстати, в тему здесь Афганцы повернулись задом к людишке на букву П.....

Пацанчики шось перепутали, заблудились ре/инатки, витьки, андрюшки, сергийкы, кольки и всякие прочие на букву П..... Пусть не обижаются тезки (это просто совпадение). И просьба не уточнять кого я имел ввиду....

Не переживайте. Его обицянки прописались не только на его "вшивом" сайте. Найдем и брошюрки, надеюсь, помогут форумчане. Плюс видеоролики, в том числе и сохраненные на компьютерах, а не только на Ютубе. Как говорится, по сусекам... Давайте создадим тему по компроматам. Туда все скидывать и свидетельства и НПА и прочие факты включая сканы их обицянок (брошюрок). Первый ролик уже готов. Тот который поместил в подписи Arc4i - - Янукович у Шустера сказал, что поможет решить проблему валютных кредитов.Плюс нормативка из потенциального админ иска и других мыслей и мнений. Все наших руках. Да не будет всякое быдло считать нас быдлом.

Это даже не работа, это черновик - мысли вслух. Ваши мысли только приветствуются. Считаю, что каждый читающий для себя создаст свой "неповторимый" иск и поделится своими мыслями для создания такого же "неповторимого" иска другим человеком. Поскольку каждый человек будет вкладывать свою душу в этот иск. Потому что когда ставят свечу - ее не ставят под столом, но ставят на возвышенности, чтобы всякий смотрящий и сидящий за столом смог увидеть.... В этом именно иске, судя из контекста ответчики - НБУ и Кабмин (пока без П.... а). На П... обязательно будем писать отдельно. НО , дело в том, что оно, в отдельной юрисдикции. Т.е. оного выделили, чтобы по решению вопросов с оным писалось именно через высший админ суд. Будет обгрунтування и по оному. Там подвязка будет еще и к его "обицянкам" плюс к положениям о гаранте. Доказательства будут и изменение Конституции, где оному дали полномочий "дафига" и больше (вертикаль влады..., президентско - парламентская забегаловка...), плюс видеоролик с этими обицянками. Однако, учитывая нынешнюю конъюнктуру, считаю, что все это напрасно. НО даже понимая это, считаю, что нужно сделать это, несмотря на нынешнюю конъюнктуру (простите за тавтологию). А что касается общественности... Не знаю. Возможно от большого количества в одно время подобных исков от простых физических лиц будет больше толку, чем какая- то конторка, типа от общественности подаст такой иск. Не доверяю я всяким там конторкам типа таких

Адміністративний позов про захист конституційних прав людини та відшкодування моральної та фізичної шкоди внаслідок дій/бездіяльності субєктів владних повноважень Конституцією України, а саме ст.. 47 закріплено право кожного громадянина на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Згідно ст.. 48 Конституції кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло. Проте станом на 2006 рік та до цього часу держава не створила відповідних прозорих умов для безперешкодної реалізації даних конституційних прав громадянами України, зокрема позивачем та/або членам його сім’ї. Тому з метою реалізації даного конституційного права задля придбання для позивача та/або для членів його сім’ї житла у власність він звернувся до комерційного банку для отримання іпотечного кредиту. «__» ____ 200__ року між Позичальником _________________, та Закритим акціонерним товариством «______________»(надалі за текстом — Банк) підписано кредитний Договір № _________ від __________ року. Зазначений Договір укладений сторонами із визначенням його змісту на основі стандартної форми, запропонованої Банком для клієнтів-фізичних осіб, грошове зобов’язання в якому було виражене у доларах США, при цьому вищезазначений договір не містив відповідного застереження, що всі валютні ризики при його виконанні покладаються виключно на клієнта, на споживача фінансових послуг. Одночасно перед підписанням кредитного Договору споживачем фінансових послуг Банку була достовірно надана інформація про його фінансово-майновий стан та відповідно до умов надання кредитних коштів була надана довідка про отримання доходу у національній валюті України за шість місяців, що передували місяцю отримання кредиту. Проте незважаючи на переконання з боку банку щодо стабільності національної валюти, через певний період часу долар США, в якому було виражене зобов’язання за кредитним договором виріс в ціні по відношенню до гривні майже в два рази. Всі спроби споживача фінансових послуг привести кредитний договір в рамки діючого законодавства, зокрема в частині вираження ціни договору в гривні були марними. Спроби довести через державні суди, що цим суттєво порушуються права споживача фінансових послуг, так як створюється істотний дисбаланс прав та обов’язків, виникають несправедливі умови договору в наслідок чого споживач несе значні збитки, тоді як лихвар лише збільшує свої статки за рахунок своїх клієнтів, також не принесло жодних позитивних результатів. Держава в особі своїх судів всіх інстанцій встала виключно на сторону комерційної установи, попре прямого обов’язку захищати права споживача, громадянина України. Проте згідно ст.. 42 КУ Держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів. Згідно ст.. 55 Права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Згідно ст.. 56 Кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень. Одночасно Статтею 8 Конституції передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Стаття 8 Кодексу Адміністративного Судочинства розширює і уточнює вищезазначене конституційне положення. Згідно з якої 1. Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. 2. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. 3. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. 4. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини. Отже держава зобов’язана при вирішенні публічно – правових спорів застосовувати пріоритет прав громадянина України, а не комерційної установи, юридичної особи. Проте держава в особі своїх судів при вирішенні справ: Про визнання кредитного договору та договору іпотеки недійсним та Про захист прав споживачів та визнання кредитного договору недійсним відмовила в задоволенні позовних вимог свого громадяниа, але по справі Про стягнення заборгованості за кредитним договором встала на сторону банку та стягнула з громадянина суму, яка майже вдвічі перевищує ту, на яку розраховував споживач, яка передбачена кредитним договором. Отже держава своїми діями лобіює виключно інтереси комерційних структур залишаючи свого громадянина без відповідного захисту перед свавіллям банку, що стало можливим саме в наслідок дій або бездіяльності відповідних суб’єктів владних повноважень. Позивач вважає, що саме Національний банк України, Кабінет Міністрів України та Президент України, як гарант Конституції (окреме провадження за підсудністю до Вищого адміністративного суду) винні в виникненні такої ситуації, коли споживач, незважаючи на свою обачність, внаслідок дій/бездіяльності суб’єктів владних повноважень не може реалізувати свої конституційні права, зокрема, права на достатній рівень життя, право на житло, право на судовий захист, право на компенсацію моральної та фізичної шкоди від суб’єктів владних повноважень. Вищезазначене твердження підтверджується наступним: Згідно п. 3, 4 ст. 116 Конституції України саме до повноважень Кабінету Міністрів України віднесено забезпечення фінансової цінової, інвестиційної, податкової політики шляхом розроблення і здійснення загальнодержавних програм економічного розвитку країни. До того ж, згідно зі ст. 6 Закону України «Про Національний банк України» основною функцією Національного банку є забезпечення стабільності грошової одиниці України. На виконання своєї основної функції Національний банк сприяє дотриманню стабільності банківської системи, а також, у межах своїх повноважень, - цінової стабільності. Тому, саме вищі державні та фінансові інституції, а не позивач наділені повноваженнями впливати на фінансово-економічну стабільність держави. Крім того, Національний банк України є центральним банком, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, Законом України «Про Національний банк України» та іншими законами України. Відповідно до ст.. 7 Закону України «Про Національний банк України» Національний банк України виконує, зокрема, такі функції: встановлює для банків правила проведення банківських операцій, бухгалтерського обліку і звітності захисту інформації, коштів і майна; здійснює банківське регулювання та нагляд, веде державний реєстр банків, здійснює ліцензування банківської діяльності та операцій у передбачених законом випадках; здійснює відповідно до до визначених спеціальним законом повноважень валютне регулювання, визначає порядок здійснення операцій в іноземній валюті, організовує і здійснює валютний контроль за банками та іншими фінансовими установами, які отримали ліцензію Національного банку на здійснення валютних операцій. Згідно зі ст.. 14 Закону України «Про Національний банк України» Правління Національного банку України згідно з Основними засадами грошово-кредитної політики через відповідні монетарні інструменти та інші засоби банківського регулювання забезпечує реалізацію грошово-кредитної політики, організує виконання інших функцій відповідно до статей 6 і 7 цього Закону та здійснює управління діяльністю Національного банку. Відповідно до статті 44 Закону України «Про Національний банк України» Національний банк діє як уповноважена державна установа при застосуванні законодавства України про валютне регулювання і валютний контроль. До компетенції Національного банку у сфері валютного регулювання і валютного контролю належать видання нормативно-правових актів щодо ведення валютних операцій, видача та відкликання ліцензій тощо. Згідно зі статтею 56 Закону України «Про Національний банк України» Національний банк видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов’язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, банків, підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб. Нормативно-правові акти Національного банку видаються у формі постанов Правління Національного банку. Вони не можуть суперечити законам України та іншим законодавчим актам України і не мають зворотної сили крім випадків, коли вони згідно з законом пом’якшують або скасовують відповідальність. Незадовільна робота Національного банку України в період фінансово-економічної кризи, внаслідок чого відбулась різка девальвація національної валюти та інфляція, підтверджується Постановами Верховної Ради України від 26.12.2008 року № 831-VI та №904-VI від 26.01.2009 року. Верховною Радою України визнано роботу Національного банку України в період фінансової кризи такою, що не забезпечила основної функції Національного банку України - стабільності грошової одиниці України, що створило загрозу національній економічній безпеці та суверенітету України. Також визнано, що процедури рефінансування, які здійснювалися Національним банком України протягом жовтня - грудня 2008 року та організацію ним валютного ринку такими, що за попереднім висновком Тимчасової слідчої комісії є непрозорими, упередженими на користь окремих фінансових структур, мають ознаки корупції і призвели до масштабної і різкої девальвації національної валюти та інфляції. Крім того, Верховною Радою України прийнято Постанову за № 700-VI від 18 грудня 2008 року „Про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань перевірки діяльності Національного банку України в період фінансової кризи”. Цією Постановою було запропоновано ТСК перевірити діяльність Національного банку України щодо виконання ним основної конституційної функції – забезпечення стабільності грошової одиниці України, а також щодо сприяння стабільності банківської системи та виконання основних засад грошово-кредитної політики в період фінансової кризи. По результатах попереднього звіту ТСК Верховна Рада України прийняла 26 грудня 2008 року Постанову номер 831-VI, яка визнала роботу Національного банку України такою, що не забезпечила основної функції Національного банку України – стабільності грошової одиниці України, що створило загрозу національній економічній безпеці та суверенітету України. В процесі діяльності ТСК було зроблено висновок, що процедури рефінансування, які здійснювалися Національним банком України протягом жовтня-грудня 2008 року, та організація валютного ринку, на думку Тимчасової слідчої комісії, є непрозорими, упередженими на користь окремих фінансових структур, мають ознаки корупції і призвели до масштабної та різкої дестабілізації національної валюти та інфляції. Постановою від 26 грудня 2008 року № 831-VI Верховна Рада України доручила Рахунковій палаті України перевірити обґрунтованість і забезпеченість наданих НБУ протягом жовтня-грудня 2008 року обсягів рефінансування. Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 09.03.2009р. за № 2-о-23-1/09 вирішено розкрити Рахунковій палаті інформацію НБУ для здійснення контрольного заходу та зобов’язати НБУ надати Рахунковій палаті визначені документи за період жовтень – грудень 2008 року. Згідно з листом від Рахункової палати № 08-1076 від 21.05.2009р., Рахунковою палатою проведено перевірку обґрунтованості рішень Національного банку України щодо наданих протягом жовтня - грудня 2008 року обсягів рефінансування банків та поінформовано ТСК про висновки Колегії Рахункової палати за результатами здійсненої перевірки. Висновки Колегії Рахункової палати України підтверджують висновки ТСК, зроблені у Попередньому звіті Верховній Раді України 26 грудня 2008 року, а саме: - непрозорість процедур рефінансування, які здійснювалися Національним банком України протягом жовтня-грудня 2008; - заходи Національного банку України з підтримки ліквідності банків під програми фінансового оздоровлення, здійснені у жовтні-грудні 2008 року, хоча і сприяли нейтралізації впливу зовнішньої фінансової кризи та забезпеченню стабільності банківської системи, однак мали негативний вплив на ситуацію на валютному ринку країни; - мета надання банкам значних обсягів рефінансування, що полягала у поліпшенні їх ліквідності та фінансового оздоровлення, в багатьох випадках не досягнута. Як наслідок, у шести банках, що отримали більше третини стабілізаційних кредитів, ситуація із ліквідністю і платоспроможністю погіршилася і надалі в них введено тимчасові адміністрації або кураторів від Національного банку України. Висновки Колегії Рахункової палати України частково підтверджуються результатами міжнародного аудиту консолідованої фінансової звітності НБУ за 2008 фінансовий рік. Кредити банкам для підтримання ліквідності надавались протягом 2008 року, і їх загальна сума станом на 31 грудня 2008 року становила 60 716 мільйонів гривень. Згідно з аудиторським висновком «відповідно до облікової політики Національного банку, кредити банкам та іншим позичальникам повинні обліковуватись у фінансовій звітності Національного банку за амортизованою собівартістю з урахуванням резервів під знецінення.» Проте керівництвом НБУ не визначено суму очікуваного відшкодування для створення резервів під знецінення відносно кредитів, наданих комерційним банкам для підтримання ліквідності, що не відповідає вимогам облікової політики Національного банку. Також правлінням НБУ не визначено справедливу вартість цих кредитів. За відсутності інформації, необхідної для оцінки суми очікуваного відшкодування та справедливої вартості кредитів, наданих комерційним банкам для підтримання ліквідності, міжнародні аудитори не змогли переконатись у правильності оцінки кредитів банкам станом на 31 грудня 2008 року. Висновки Рахункової палати України та міжнародного аудиту про відсутність належного забезпечення значної кількості кредитів рефінансування, наданих НБУ протягом жовтня-грудня 2008 року, а також про відсутність провізій, які НБУ згідно з вимогами своєї облікової політики мав зробити під видані таким чином кредити, свідчать про те, що прямим наслідком політики рефінансування НБУ під час піку кризових явищ може стати вже в 2009 році наступне: 1) концентрація на балансі НБУ великої кількості неліквідних застав із суттєво заниженою ринковою вартістю; 2) зростання заборгованості комерційних банків НБУ за кредитами рефінансування, яке вже має місце; 3) збитки на балансі НБУ, які не матимуть адекватних джерел погашення, і які ляжуть додатковим тягарем на плечі українських платників податків. Незважаючи на безпрецедентний за обсягами масштаб рефінансування, який НБУ здійснив для оздоровлення банківської системи, невпинно продовжував збільшувати кількість банків з тимчасовими адміністраціями. Суперечливі дії НБУ в умовах глобальної фінансової кризи, що почала розповсюджуватися на Україну у другій половині 2008 року, свідчать про недосконалість чинної системи державного регулювання банківської та валютної сфери. НБУ на сьогодні одночасно поєднує виконання функцій регулятора банківської системи та нагляду за нею, а також безпосереднього учасника цієї системи. Тому в його діях не простежується першочергова зацікавленість у забезпеченні інтересів позичальників та клієнтів банківської системи. Отже внаслідок цій дій/бездіяльності і виникло порушення конституційних прав громадянина України, позивача. Згідно первинних умов договору, з урахуванням комерційного курсу долара банка, що діяв на момент укладання позивач отримав _____,00 доларів США, що у гривневому еквіваленті _____ грн. 00 коп. (________ грн.. 00 коп). А згідно ВИМОГИ достроково повернути всю суму кредиту та проценти за ним від ____ року № ___________ позивач повинен повернути банку _________ доларів США кредиту та ___________ доларів США процентів за ним , що в сумі становить ______________ грн. (_________________) в гривневому еквіваленті за курсом НБУ 7,9 . З моменту укладання договору по теперішній час було сплачено згідно квитанцій _________ що в сумі за цією ВИМОГОЮ становить ________________ грн. З вищезазначених розрахунків встановлено, що ціна кредиту, компенсація за кредитом збільшується майже в два рази та становить збільшення на 95 % лише за 4 роки виконання договору. Цим визначено істотний дисбаланс прав та обов’язків, несправедливу, дискримінаційну умову надання кредиту в іноземній валюті та відповідна сплата за ним. Позивач вносив кредитні кошти за своїм зобов’язанням у встановлений графіком платежів (у справі) строки та в сумах, що перевищували зазначені в графіку. А саме: -в 2007 року було сплачено _________доларів США, що в еквіваленті становило _________ грн. -в 2008 року сплачено 5_________ доларів США, що в еквіваленті становило __________3 грн. - в 2009 року ______ доларів США, що в еквіваленті становило ___________ грн. -в 2010 року _________ доларів США, що в еквіваленті становило __________ грн. Загальна сума, що була сплачена за графіком (з перевищенням зазначених сум) становила __________ доларів США, що в еквіваленті становить _________ грн. А згідно графіку повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом (додаток № 1 до кредитного договору № ______) позивач повинен був сплатити: - в 2007 року __________ доларів США; - в 2008 року-__________ доларів США; -в 2009 року- ___________ доларів США; -в 2010 року _____________ доларів США. Що в сумі становить ____________ доларів США. Тобто загальна переплата за графіком становила: _______________доларів США. Виключно виходячи із зазначених в графіку сум наступний платіж, що дорівнює сумі сплачених платежів наступить лише __________2016 року. Крім того, згідно рішенню суду сума до стягнення збільшилася. _________ доларів США за тілом і процентами кредиту; ____________ грн. пені. Отримано від банку ____________ доларів США. Сплачено за кредитом ________________ доларів США. Враховуючи існування фізичних збитків, що перевищують початкові узгоджені в 2 рази, в наслідок причин, що не залежать від споживача фінансових послуг банка, громадянина України, вважаю, що Держава як винна сторона , що стала на сторону комерційних банків, в особі НБУ, Кабінету міністрів та Президента України зобов’язані компенсувати ці збитки. Крім того, порушення прав позивача та охоронюваних законом інтересів призвело до душевних переживань, які у розумінні ст. 23 ЦК України є завданою моральною шкодою. Зокрема, під час судових процесів з метою захисту своїх прав були порушені важливі питання, які безпосередньо впливають на фінансовий стан родини позивача, так як на протязі майже 3 років позивач сподівався на позитивне його вирішення, на те, що держава захистить свого громадянина і дозволить реалізувати йому свої конституційні права. Враховуючи вищенаведене, на підставі ст.ст.. 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.8, 55,56 Конституції України, ст.. 8 КАС,- ПРОШУ: Прийняти до розгляду адміністративний позов для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України; Визнати роботу Національного банку України такою, що не забезпечила основної функції Національного банку України – стабільності грошової одиниці України, що створило загрозу національній економічній безпеці та суверенітету України, що суттєво порушило конституційні права позивача та/або членів його родини в контексті суті позову; Визнати незадовільною роботу Кабінету Міністрів України щодо забезпечення фінансової цінової, інвестиційної, податкової політики шляхом розроблення і здійснення загальнодержавних програм економічного розвитку країни, що спричинило порушення конституційних прав позивача та/або членів його родини в контексті суті позову; Стягнути на користь позивача в солідарному порядку компенсацію за нанесені фізичні збитки під час виконання основного зобов’язання за кредитним договором у суммі _______________ Стягнути на користь позивача в солідарному порядку компенсацію за нанесені моральні збитки під час виконання основного зобов’язання за кредитним договором та під час судового захисту в державних судах у сумі ___________________. На підставі п.13 ч.2 ст. 3 ЗУ «Про судовий збір» звільнити від сплати судового збору Додатки: Договора, решения судов, расчеты, квитанции и т.п. Обоснования По людишке на букву П здесь нет. Это отдельное производство в вісшимй админ суд. на этих м. думаю, нужно подавать в окружной админ суд по месту жительства. Это черновик, - добавляйте, удаляйте, редактируйте и направляйте. Главное делать.