AntiBank

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=1418 Кроме вот этого не знаю. Вы ведь видели это решение. Пробовать можно и нужно однозначно в случае проигрыша по нот. надписи.

Грамотнее было бы "положила на него апеляционную жалобу"или поклала?

Он просто Вас развел и все.Заманил пряником, можно сказать, чтобы Вы заплатили ему. Вы думаете они хотят судиться с Вами? Им тоже это не нужно, куда проще вот такими способами продолжать дурить заемщика. Возникнет у Вас новая просроченная задолженность или продлится старая - пришлют Вам новую вымогу с уже новой суммой долга и пойдет новый срок исковой давности.

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=3166

Совершенно верно, именно это я и имел в виду. Ведь клиент фактически повторно сделает "нарушение"(после всупления в действие этого закона). Новое "нарушение" - новая надпись. Не удавалось, потому что и не пытался. Не было прецедентов. Да и смысла не вижу (см. ниже) Однако в случае применения нового закона банком и/или нотариусом, а также в случае отсутствия прямого и четкого пункта в КД о возможности нотариальной надписи возникнут новые обстоятельства, которые стороны не могли предусмотреть и одна из сторон явно не согласилась бы на подписание (речь о заемщике). Т.е. заемщик не соглашался на подписание договора если бы его авто может вот так просто быть отобранным по нотариальной надписи. Это существенное условие. Т.е. возможно будет применение ст. 652 ЦК: Стаття 652. Зміна або розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин 1. У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. 2. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. 3. У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору. 4. Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом. Согласитесь все подпадает. И существенность обставыны, и невозможность ее предусматривания на момент подписания, и отсутствие прямого недвозначного по смыслу пункта об этом. Сейчас же может проканать разрыв договора ввиду фактического прекращения обязательств по нему. Т.е. банк уже стягнул по нот. надписи , т.е. фактически отозвал кредит (відкликаний кредит). Кроме того, тут либо признание нот. надписи и разрыв договора, или признание нот. надписи неподлежащей исполнению и дальнейшее исполнение его. Нельзя ведь и признать надпись неподлежащей исполнению и разорвать договор на основании присутствия ее. Либо то, либо то. А ведь признать нот. надпись неподлежащей исполнению куда выгоднее для заемщика, чем разрыв договора, по причине того, что стягуется именно майно, которое хотят продать куда дешевле, чем куплено. Это не выгодно заемщику. Я признавал нот. надпись неподлежащей исполнению, соответственно даже попытка разрыва договора по этим причинам исключается. Это взаимоисключающие себя судебные споры.

Совершенно верно. Ключевая фраза: "... в той період..."Но есть одно "НО"... Кредитный договор предусматривает права и обязанности, которые распространены во времени (на срок действия договора). Это не разовый договор обязанностей и прав, как, например, купли - продажи и подобные. Отсюда вывод: Никто не помешает банкирам предъявить новую вымогу на новую дату якобы нарушения (на новый період), отсюда и нот. надпись вполне будет легитимной по этим основаниям. Новое нарушение - новая вымога - новая нотариальная надпись. Или Вы устраните все недолики по предыдущим якобы нарушениям? Вот в этом и подвох этого закона. Однако в случае возникновения (применения этого положения) такой ситуации есть все основания для разрыва договора.

То- то и оно, что им не помешает "забить" на ту нот. надпись и издать новую, уже после подписания. Нигде ведь нет ограничений на количество нот. надписи, если они чередуются. Так что не хороший закон даже для старых заемщиков :angry:

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА до проекту Закону України Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення поняття “документ” 1. Обгрунтування необхідності прийняття Закону Очевидно немає такої сфери суспільного життя, де б не вживалося поняття “документ”. Однак у даний час в Україні визначення змісту поняття, що позначається терміном “документ”, офіційно зафіксовано у сімох нормативно-правових актах : трьох Законах України – “Про інформацію”, “Про бібліотеки і бібліотечну справу” і “Про обов’язковий примірник документів”, а також у чотирьох національних стандартах України – ДСТУ 2392–94 “Інформація та документація. Базові поняття. Терміни та визначення”, ДСТУ 3017–95 “Видання. Основні види. Терміни та визначення”, ДСТУ 3843 – 99 “Державна уніфікована система документації. Основні положення”, ДСТУ 2732 : 2004 “Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять”. Трактування змісту поняття “документ” зазначеними актами подано у наведеній нижче таблиці : Чинні в Україні визначення поняття терміна “документ” № пп Нормативний акт, який визначає поняття терміна “документ” Дефініція поняття терміна “документ” 1 2 3 1. Закон України “Про інформацію” Передбачена законом матеріальна форма одержання, зберігання, використання і поширення інформації шляхом фіксації її на папері, магнітній, кіно-, відео-, фотоплівці або іншому носієві 2. Закон України “Про бібліотеки і бібліотечну справу” Матеріальна форма одержання, зберігання, використання і поширення інформації, зафіксованої на папері, магнітній, кіно-, фотоплівці, оптичному диску або іншому носієві 3. Закон України “Про обов’язковий примірник документів” Матеріальна форма одержання, зберігання, використання і поширення інформації, зафіксованої на папері, магнітній, кіно-, фотоплівці, оптичному диску або іншому носієві 4. ДСТУ 2392–94 “Інформація та документація. Базові поняття. Терміни та визначення” Записана інформація, яка може розглядатися як одиниця в ході здійснення інформаційної діяльності 5. ДСТУ 3017–95 “Видання. Основні види. Терміни та визначення” Матеріальний об’єкт з інформацією, закріпленою створеним людиною способом для її передавання в часі та просторі 6. ДСТУ 3843 – 99 “Державна уніфікована система документації. Основні положення” Оформлений згідно з установленим порядком матеріальний об’єкт, що містить у зафіксованому вигляді інформацію і має відповідно до чинного законодавства юридичну силу 1 2 3 7. ДСТУ 2732 : 2004 “Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять” Інформація, зафіксована на матеріальному носії, основною функцією якого є зберігати та передавати її в часі та просторі Як вбачається з наведеної таблиці, дефініції поняття терміна “документ” співпадають лише у двох (пор. № 2, 3 у таблиці) з семи чинних в Україні варіантів – у Законах України “Про бібліотеки і бібліотечну справу” і “Про обов’язковий примірник документів”. Таке розмаїття суперечливих визначень спричиняє плутанину з вживанням терміна “документ”. Крім того, за загальновідомим правилом теорії права у разі наявності колізії має застосовуватися той акт, який прийнятий пізніше. У даному випадку це національний стандарт України ДСТУ 2732 : 2004 (див. № 7 у таблиці). Однак він має меншу юридичну силу, ніж названі вище Закони України, що містять інші визначення поняття документа. Ми схильні вважати найбільш вдалою дефініцію поняття “документ”, визначену національним стандартом ДСТУ 2732 : 2004, так як вона, у порівнянні з усіма іншими визначеннями, має ширший обсяг змісту. Усі попередні формулювання визначення документа, на наш погляд, є менш вдалими через те, що наявна у них деталізація звужує межі змісту поняття, а, отже, і обмежує сферу вживання терміна. Нам, наприклад, видається проблематичною практична можливість законодавчого передбачення всіх форм одержання, зберігання, використання і поширення інформації, коли навіть у закріплених Законами визначеннях через неможливість перерахування всіх наявних і потенційних носіїв інформації вжито узагальнене посилання на інші носії. Очевидно, що дефініція документа за ДСТУ 2732:2004, як найпізніша, у найбільшій мірі увібрала у свій зміст найсучасніші уявлення про цей феномен і могла б бути закріплена законодавчо. Проте, на нашу думку, не порушуючи змісту даного визначення, варто було б його сформулювати так : “Документ – зафіксована на матеріальному носієві інформація з метою її зберігання і передавання у часі та просторі”. У такій редакції ми пропонуємо закріпити визначення поняття терміна “документ” у зазначених вище Законах України, внісши до них зміни шляхом прийняття Верховною Радою України розробленого нами законопроекту. 2. Цілі і завдання проекту Закону Проект Закону призначений для усунення колізії між нормами Законів України “Про інформацію”, “Про бібліотеки і бібліотечну справу” і “Про обов’язковий примірник документів” щодо визначення поняття терміна “документ” з метою досягнення однаковості законодавчого трактування його змісту і внаслідок цього уникнення складнощів у практичному обігу терміна “документ”. 3. Загальна характеристика і основні положення проекту Закону Проект Закону передбачає викласти визначення поняття терміна “документ”, встановлені частиною 1 статті 27 Закону України “Про інформацію”, частиною 7 статті 1 Закону України “Про бібліотеки і бібліотечну справу”, частиною 4 статті 1 Закону України “Про обов’язковий примірник документів”, у такій редакції : “ Документ – зафіксована на матеріальному носієві інформація з метою її зберігання і передавання у часі та просторі”. 4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання У даній сфері суспільних відносин діють : Закони України : 1. “Про інформацію” від 02.10.1992 р. № 2657-ХІІ. 2. “Про бібліотеки і бібліотечну справу” від 27.01.1995 р. № 32/95-ВР. 3. “Про обов’язковий примірник документів” від 09.04.1999 р. № 595-ХIV. Національні стандарти України : 4. ДСТУ 2392–94. Інформація та документація. Базові поняття. Терміни та визначення. – К.: Держстандарт України, 1995. 5. ДСТУ 3017–95. Видання. Основні види. Терміни та визначення. – К.: Держстандарт України, 1995. 6. ДСТУ 3843–99. Державна уніфікована система документації. Основні положення. – К.: Держстандарт України, 2000. 7. ДСТУ 2732 : 2004. Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять. – К.: Держспоживстандарт України, 2005. 5. Фінансово-економічне обгрунтування проекту Закону Прийняття зазначеного законопроекту не призведе до додаткових витрат Державного бюджету України. 6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття проекту Закону З прийняттям зазначеного законопроекту буде усунуто колізію між нормами чинного законодавства України щодо визначення поняття терміна “документ”, що сприятиме однаковості тлумачення змісту означуваного цим терміном поняття і уникненню складнощів у практичному використанні терміна “документ” у різних сферах суспільного життя. Народні депутати України Б.Я.Беспалий В.М.Олуйко Вот он основной закон, касающийся этого Про обов'язковий примірник документів http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=595-14 Действительно в нем нет четкого требования про бумажный носитель. документ - матеріальна форма одержання, зберігання, використання і поширення інформації, зафіксованої на папері, магнітній, кіно-, фотоплівці, оптичному диску або іншому носієві; Т.к. именно он визначає правові засади функціонування системи обов'язкового примірника документів та регулює інформаційні відносини, пов'язані з поповненням національного інформаційного фонду України. Согласно Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003 ДЕРЖСПОЖИВСТАНДАРТ УКРАЇНИ Тоже нет таких строгих требований, там в основном о порядке оформления (реквизиты и т.п.) Кроме того он относится к : 1.1 Цей стандарт поширюється на організаційно-розпорядчі документи (далі — документи) — постанови, розпорядження, накази, положення, рішення, протоколи, акти, листи тощо, створювані в результаті діяльності: — органів державної влади України, органів місцевого самоврядування; — підприємств, установ, організацій та їх об'єднань усіх форм власності (далі — організацій). Т.е. здесь нет физ.лиц. Так что приколоться можно... :rolleyes:

С худой овцы хоть шерсти клок. (это про 500 грн вместо 15 000). В Европе, думаю, штук 5 евриков получила бы.

Но уголовку, думаю, отменять не стоит.Может протрезвится мурло? Там надо давить на злоупотребление доверием в корыстных целях. Корысть налицо, цель понятна - нажива.

Ну как же. Расписка разве не свидетельствует об этом? Какого она содержания? Плюс показания свидетелей, что Вы изначально даже не планировали пользоваться кредитными деньгами и не пользовались ими. Т.е. фактически Вы только формально оформили правочин, в действительности этот правочин предусматривал права и обязанности другого лица (мурла). Ведь 1. Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. у Вас по факту было спрямовано на набуття іншої особи Ну вот как доказать фиктивный или даже не фиктивный, но гражданский брак. Так же само - расписки, свидетели и т.п.

Однако если рассматривать это в гражданском провадженни, то более всего Вам подходит ситуация с удаваным или фиктивным правочином Стаття 235. Правові наслідки удаваного правочину 1. Удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. 2. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили. Согласитесь, у Вас похожая ситуация. Была фактическое приховування одного правочина, где заемщик одно лицо, другим, где уже другое лицо. Также может проканать и фиктивность Стаття 234. Правові наслідки фіктивного правочину 1. Фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Возможно, это даже ближе.

Молодец мужик, с чувством юмора. И не жалко было оборотных средств на такую претензию? Спасибо, история просто улыбнула :rolleyes:

Не повредит, если Вы дополнительно обратитесь с аргументированным заявлением в милицию по данному факту мошенничества (уж очень на то похоже). Свидетели и расписка в этом могут помочь. Может тогда заднюю включит? Это получается новый вид рэкета и мошенничества под прикрытием цивильными делами с использованием судов. Уже не секрет, что суды являются цепочкой в этой коррупционной схеме.

Небольшой офтоп, простите... Думаю, удобнее будет следующим образом указывать на ответ по теме. Может Вы немного не до конца используете возможность движка этого форума. Нажимаете на правую ссылку над топиком и ссылка готова, прям на то место, о котором идет речь.

Дополню http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main...reg=vc006534-05

Новый закон Украины о Судебном сборе, который пока еще не набрал чинности (наберет с 1 ноября 2011 года) содержит исчерпывающий перечень условий, согласно которым заявитель освобождается от оплаты судебного сбора, а именно: Как видим, в этом исчерпывающем перечне нет освобождения от оплаты судебного сбора при подачи заявы в суд с целью защиты прав потребителей. Нет даже намека на это Т.е. как бы может возникнуть коллизия, когда суды еще больше будут препятствовать такому "бесплатному" обращению в суд. Не секрет, что и в данный момент суды и так не сильно хотят провадження по защите прав потребителей, отфутболивают заявы граждан, оставляют без движения, вымогая оплаты судебного сбора "по-полной". При этом могут быть различные формулировки: Приведу наиболее встречающиеся: 1. 2. 3. Т.е. судьи находят массу лазеек, используя различные трактовки так называемого "действующего законодательства" в своих интересах. И это несмотря на то, что згідно Постанови ВСУ № 5 від 12.04.1996 р. “Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів” важливою гарантією здійснення прав споживачів є їх судовий захист…. «Оскільки Закон не визначає певних меж своєї дії, судам слід мати на увазі, що до відносин, які ним регулюються, належать, зокрема, ті, що виникають із ... договорів про надання фінансово-кредитних послуг для задоволення власних потреб громадян (у тому числі про надання кредитів...)”. Ця теза (определение суда) не ґрунтується на законі і прямо протирічить вищезазначеної Постанові ВСУ, так як в неї зазначено «Оскільки Закон не визначає певних меж своєї дії…», при цьому суд за власною ініціативою робить це обмеження, не застосовуючи Закон, аргументуючи це обмеження існуванням рішення, що «оскаржується в повному обсязі, в т.ч. в частині стягнення заборгованості» та інш. Т.е. с вступлением этого закона теперь добавляется еще одна дополнительная лазейка, еще одно ограничение действия ЗУ О защите прав потребителей. А именно лазейка, где в исчерпывающем перечне нет осовобождения от оплаты судебного сбора при подачи заявы о защите прав потребителя. Напомню, что в ныне действующем Декрете "Про державне мито" 22 статья Закона Украине "О защите прав потребителей" дублируется: В новом пока не действующем законе этого дублирования уже нет. Однако, если мы почитаем Статтю 10. Прикінцеві та перехідні положення , то выявляем там следующее: Т.е. этот закон не будет исключать действие 22 статьи ЗУ о защите прав потребителей, он лишь приведет ее в "формальное соответствие". Таким образом, может возникнуть следующая дополнительная коллизия: С одной стороны Закон Украины О Государственном сборе не исключает 22 статью закона О защите прав потребителей, с другой стороны - в исчерпывающем перечне не содержит освобождения от оплаты судебного сбора потребителями услуг, товаров, т.е. не дублирует ее. А ведь при справлянни мыта именно этот закон имеет верховенство над другими законами: Не возникнет ли теперь (с 1 ноября) еще одно препятствие, когда судьи тупо не будут находить в этом законе положения об освобождении от оплаты мыта споживачами? Ведь этот закон равен по силе с законом О защите прав потребителя, и в то же время выше, учитывая, что его приняли позднее и его специфику (специализацию). Не новая ли коллизия возникает? Ну почему депутаты такие глупые? Неужели трудно четко все прописать, неужели сложно было продублировать 22 статью споживачей, чтобы не было таких противоречий. Вот он этот закон http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=3674-17 Делайте выводы сами.

Пахнет жареным. Корреспондент констатирует, что ручейки протестов начинают сливаться в бурную реку Ручейки протестов становятся мощнее и начинают сливаться в бурную реку, пишет в новом выпуске издание Корреспондент. Украинский бунт - уже осмысленный, но еще не беспощадный. 20 сентября члены Украинского союза ветеранов Афганистана с помощью кулаков, флагштоков и какой-то матери, пишет Корреспондент, взяли штурмом здание Верховной Рады. Чем ближе раздавались голоса митингующих, тем активнее члены парламента искали запасной выход. "Мы стояли с журналистами в сессионном зале, и видели как существенное количество депутатов большинства, снимая (депутатские) значки, покидали заседание через подземный коридор", - рассказал депутат БЮТ Роман Забзалюк. ... Социальные сети - взрывоопасная среда. Мировой опыт последних лет показал: именно там зарождаются первые манифесты революций, после чего даже самый устойчивый режим сносится в считаные дни. "Мне кажется, что там [во власти] сидят недальновидные люди, которые или провоцируют вот такой социальный взрыв, или не понимают, что социальный взрыв назрел", - резюмирует Деревянко. http://korrespondent.net/ukraine/politics/...-v-burnuyu-reku

Ну, то ж самое, только вид с боку. :rolleyes:

ЧП на Днепропетровщине: сын прокурора найден повешенным перед прокуратурой http://antiraid.com.ua/forum/index.php?s=&...ost&p=38996

http://www.segodnya.ua/news/14291370.html ЧП на Днепропетровщине: сын прокурора найден повешенным перед прокуратурой ....

Найменування суду, який ухвалив заочне рішення, - Т.Е. четко укажите Соломянский районный суд справа такая, решение от такого-то Им-я (найменування) відповідача або його представника, яки подають заяву, їх місце проживання, номер засобів зв-язку. - Ну это Вы вроде написали, кроме телефона истца, дополните, на всякий случай. Возможно, здесь судья цепляется именно из-за отсуствия телефона банка. попутал. Кроме того, Вы почему то указали ответчиком банк: Відповідач: ПАТ. Банк «Фінанси та кредит». М. Київ, вул.. Щорса,31. А он ведь истец. Ответчик Вы. От этого и путаница. Пишите четко: Заява в такой то суд от ответчика - Вы , адрес телефон, ниже истец - банк , адрес ,, телефон Обставини,що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання ї неповідомлення їх суду ,і докази про це; - это описание Вашего отсутствия с посыланням на документы, то, что писал выше. Посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача; - здесь тоже самое, опишите почему не согласны с решением, но уже не в части вашего отсутствия, а как будто вы бы были на заседании и заперечувалы. Т.е. заперечення по предмету спора Клопотання про перегляд заочного рішення. - Это вроде есть, суд, наверное не дочитал. Выделите им отдельным абзацем, пунктом. До заяви про перегляд заочного рішення додаються ії копії за кількістю осіб, які беруть участь в справі, та копії всіх доданих до неї матеріалів. - ну это понятно. Все материалы умножить на два. Один для суда, другой- для банка Не паникуйте, успеете, пять минут делов, отредактируйте вашу заяву и направьте с сопровождением (с заявой про усунення, см. выше).

А , понял, то наверное у вас суд сидит в двух помещениях, от этого и эти странные примищення?

Заява про перегляд заочного рішення такого-то суда у цивільній справі № 2...... від 20 грудня 2010 року И потом, что это за перше приміщення: 03680, м. Київ, вул. Максима Кривоноса, 25; друге приміщення :03113, м.Київ, вул.Полковника Шутова, 1 Наименование суда надо, а не примищення. Скорее всего в этом дело, а остальное просто цитаты из кодекса. Оформите как надо и все. В тексте так и пишите была там -то, что подтверждается тем-то (штамп таможни на стр. такой-то паспорта) (додаток № такой-то). Это и есть посылання на доказы. Свидетельство о смерти никак не свидетельствует о Вашем отсутствии в Украине. Зачем вы его вообще долучалы? Разжуйте им все по полочкам. Судя по додаткам нельзя судить о том, что вы были заграницей. Вы написали: документы додаются. Мол, пусть сами разбираются. Никто ничего исследовать не будет. Пишите как для первоклассника. После того как все оформите, пишите еще одну заяву про усунення недоликив по такой-то ухвале. И подкладывайте к ней Вашу отредактированную заяву о пересмотре дела. Вот вам аналогия ЗАЯВА Про усунення недоліків за Ухвалою апеляційного суду .... області в м. .... від 13 вересня 2011 року по справі 25-1641/2011, суддя Пупкина В.В. 20 вересня 2011 року заявником не належним чином отримана Ухвала Апеляційного суду від 13 вересня 2011 року, згідно з якої Апеляційна скарга Иванова ивана ивановича на рішення словянского районного суду м. ..... від 12 червня 2011 року залишена без руху з наступних підстав: .... (цитуйте) Надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги, який не може перевищувати двох днів з дня отримання ухвали апеляційного суду. З метою усунення недоліків з цією заявою додається ..... Сошлитесь еще на доступ к правосудию, на право на справедливое рассмотрение дела, право на юридическую защиту. Мол, вас лишили этого права Удачи.

Европейский суд по правам человека (ЕСПЧ) признал судебное разбирательство по делу нефтяной компании ЮКОС несправедливым. Рассмотрев жалобу ЮКОСа, ЕСПЧ признал Россию нарушившей статью 6 (право на справедливое судебное разбирательство) Европейской конвенции о защите прав человека и основных свобод, передает РИА Новости со ссылкой на официальное сообщение ЕСПЧ. Суд также частично признал действия российских налоговых органов в отношении компании нарушением ее права на защиту собственности. http://korrespondent.net/russia/1263282-es...-nespravedlivym Так что может и у нас есть шанс?