AntiBank

Вот вот. Я в суде в первой инстанции доказывал, что невозможно определить настоящую задолженность только на основании полученной вымоги и банковской таблички, которую они вытянули из компьютера, т.к. эти документы не доказывают бесспорность. Должна быть только первичка и/или согласие с суммой долга заемщика. Но им все равно.... Зато в апелляции очень даже мой аргумент сработал, так что апеляшка даже зацитировала мои доводы из апелляционной жалобы в своем решении: Причем сработал настолько, что остальные доводы даже не рассматривали, т.к. Как бы так. И вывод: Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис .... и пр. Т.е. бесспорность(ее отсутствие) это , на мой взгляд, один из самых сильных доводов. Хотя у меня их было порядка 7.

Ну не знаю, я и на опыте доказывал о таких нарушениях, мне кажется это проще, т.е. уже выигрывал по нот. надписи и судебная практика уже сложилась, аж до уровня ВСУ.

А зачем Вам приклеивать недействительность (ст. 215)? Если оспаривание нотариального напису четко регламентировано специальным законом "про нотариат" Софи написала правильно, что нотариальный надпись - это правочин. Но не смотрите на саму бумажку, зачем вам она нужна, нужно обжаловать именно предыдущее действие, а не сам документ. Т.е. действие должностного лица (нотариуса), которое его неправомерно вынесло. Нотариальный напис, а точнее номер реестра, это только письменное доказательство (факт) этих неправомерных действий. И соответственно Поэтому недействительность нотариальной надписи, как бы не имеет практического применения, зато имеет практическое применение в части признания ИНН не подлежащей исполнению, что, в принципе, по сути и есть той самой недействительностью. Цепляйтесь за слово "ДІЯ", действие....

Небольшая мотивация для заявы при отсутствии цены как существенного условия (аналогично и по порядку погашения, выдачи кредита можно сделать) : ... Відповідач не надав суду доказів того, що спірний договір містить в собі детальний розпис загальної вартості кредиту або між сторонами було укладено додаток до спірного договору, який містить детальний розпис загальної вартості кредиту та графік погашення заборгованості. Жодних посилань на будь-які додатки, які б були невід’ємною частиною кредитного договору, останній не містить. Отже з вищезазначеного можна зробити висновок, що Відповідач не виконав свій обов’язок щодо необхідного інформування, що стосується істотних умов кредитного договору, які встановлюють ціну договору та можуть вплинути на її зміну, особливо у разі її збільшення. Відповідач не зазначив сукупну вартість кредиту, отже ціна договору відсутня, та передбачалось її визначення на власний розсуд вже під час виконання. Згідно ч.2 ст. 638 ЦК істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. 11 статтею ЗУ «Про захист прав споживачів» визначено, що сукупна вартість (ціна) договору є істотною обов’язковою умовою і з цим погодився представник відповідача на судовому засіданні, що відбулося **.**.20** року. Під час укладання договору, кожна сторона вважала, що досягла згоди за умовами договору, проте ця згода полягала саме в тлумаченні цих умов на свій особистий розсуд і сприйняття. Проте відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Згідно з ч. 8 ст. 181 Господарського кодексу України у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України. Згідно ст.. 2 ГК України учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни. Отже в даному випадку норми господарського кодексу розповсюджені на відносини, що виникли між на відповідачем та позивачем. Відповідно до ч. 2 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. Частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Зі змісту ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 181 Господарського кодексу України слідує, що договір, в якому відсутні всі узгоджені сторонами істотні умови, вважається неукладеним, а сторони такого договору не можуть мати права та вважатись зобов’язаними відповідно до умов такого договору. Крім того, згідно п.4.ст.613 ЦКУ прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора. А згідно п.1. ст. 614 ЦКУ кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. ПРОШУ НА ВИДІЛЕНЕ ЗВЕРНУТИ УВАГУ Отже стягування суми заборгованості в розмірах, про які не було проінформовано споживача перед укладанням кредитного договору згідно актам цивільного законодавства, що виникла побічно внаслідок дії або бездіяльності банку неприпустимо. ..... Враховуючи вищенаведені обставини в тому числі і нові обставини по справі,- Прошу: Враховуючи наявність спору щодо тлумачення умов договору, вирішення якого має істотне значення і що не було вирішено під час розгляду справи в суді першої інстанції на підставі ст.. 213 ЦК України, п.3. Постанови Пленуму ВСУ N 9 від 06.11.2009 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними постановити рішення про тлумачення змісту правочину в частині вищезазначених спорів між сторонами (щодо нарахування процентів, пені, штрафів, зазначенні сукупної вартості кредиту); Встановити нові обставини по справі (юридичний факт), які не були встановлені або встановлені неправомірно судом першої інстанції, зазначити в мотивувальній частині рішення (ухвали): • в частині відсутності згоди сторін з усіма істотними умовами кредитного договору; • в частині наявності чи відсутності умислу в приховуванні обов’язкової інформації , що повинна бути надана банком перед підписанням договору; • в частині одноосібно зробленого розрахунку заборгованості банку, нарахуванні пені без надання первинних бухгалтерських документів. • в частині прострочення кредитодавця або боржника; • в частині можливості або неможливості встановити загальну вартість кредиту, щомісячні обов’язкові платежі; • в частині укладання кредитного договору в сенсі ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 181 Господарського кодексу України, зазначити це в мотивувальної частині рішення (ухвали). ПУПКИН Вася

Я тоже так думаю. Не станут они проявлять "благотворительность" просто так.

Думаю, если там коммерческая недвижимость в залоге, тогда скорее всего кредит оформлен именно на чп, а не на физ.лицо. Банк, конечно, рисковый. А если обанкротиться?

Да, защита прав потребителя здесь не причем. Этот закон не регулирует взаимоотношения между субъектами хозяйственной деятельности. Вам нужно по хозяйственному кодексу судиться. Есть решения и по хозяйственному кодексу, где суды были на стороне заемщика (фирмы, чп-шника). Посмотрите внимательно. Какие у банка есть нарушения? Вы написали, уйма... Если эти нарушения касаются существенных условий договора, то можно и без защиты прав потребителя обойтись. Если нарушения банка только в отсутствии предупреждения о валютных рисках, то шансов мало. Ну а третейку однозначно можно скасувати, т.к. Вас фактически лишили права на справедливое решение, лишили права на юридическую защиту. ...виходячи із положень ст. 6 ч. 1 Конвенції про захист прав людини та основоположним свобод, згідно якій «кожен має право на справедливий розгляд його справи…незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов’язків цивільного характеру…», суд має завжди бути «встановленим законом». Адже, правовий орган, що не є встановленим відповідно до законодавства завжди буде позбавлений легітимності, яка вимагається у демократичному суспільстві для вирішення справ приватних осіб. Вислів «встановлений законом» стосується не лише законності самого існування суду, а й складу суддів при розгляді кожної справи (див., mutatis mutandis, рішення у справах «Булут проти Австрії» (Bulut c. Autriche) від 22.02.1996 р., Recueil 1996-11, с. 359, п. 29, та «Бускаріні проти Сан-Марино» (Buscarini c. Saint-Marin) (ухв.) від 04 травня 2000 року, № 31657/96, неопубліковане). Термін «закон», про який ідеться в цьому положенні, стосується, таким чином, не лише законодавства щодо створення і компетенції судових органів, а й будь-якого іншого положення національного права, невиконання якого робить неправомірною участь одного або кількох суддів у розгляді справи. Тут йдеться, зокрема, про положення щодо повноважень, щодо несумісностей і щодо відводу суддів (див. рішення у справі «Коем та інші проти Бельгії» (Coeme et autres c. Belgidue), № 32492/96, 32547/96, 32548/96, 33209/96 та 33210/96, CEDH 2000-У11 п. 99). Недотримання судом зазначених положень означає в принципі порушення пункту 1 статті 6 (див. справи «Цанд проти Австрії» (Zand c. Autriche), заява № 7360/76, доповідь Комісії від 12 жовтня 1978 року, DR 15, c. 70, п. 68-71, та «Россі проти Франції» (Rossi c. France), заява № 11879/85, рішення Комісії від 06 грудня 1989 року, DR 63, с. 105). Про те, що термін «суд, встановлений законом» поширюється не лише на правову основу існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, звернуто також увагу Європейським Судом з прав людини у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (рішення від 20.07.2006 р. п. 24 рішення). http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=1766

я Вам сразу скажу, что шансов выиграть мало, даже при всей Вашей правоте. Первый вопрос: "А Вы обращались в банк с этой проблемой?" А может они просто ошиблись и сразу же все исправили бы и компенсировали? А может кто-то другой взломал Вашу карточку и пользуется Вашими деньгами, вот они и начисляют. Всегда должно быть досудебное разбирательство, без него выиграть суд практически нереально. Поэтому попробуйте просто вначале устно обратиться, пусть пояснят, может и правда какой-то нерадивый кассир что-то нахимичил. Если не поможет, тогда письменно. И уже потом только суд. Составьте свои вопросы банкирам! Например, Где именно вы считаете, что вас обманывают? Откуда идут такие непонятные начисления? Почему эти начисления такие высокие? и т.д. Если банк ничего не пояснит или проигнорирует или пояснит не так, как Вы считаете, тогда уже суд. Удачи.

Это все было. Но якобы в последний момент эти изменения не поддержали, (это по позасудовому стягненню). И осталось только по решению суда и при условии предоставления другого жилья. Но все равно надо ждать публикации закона.

Боржників банків не зможуть просто викинути з квартири чи в односторонньому порядку змінити умови договору позики. Депутати врегулювали відносини між кредиторами та споживачами фінпослуг. Як стверджують у профільному парламентському комітеті, закон унеможливлює перебільшення фінансовими установами своїх повноважень. Хочеш позику - бери у гривнях. Банкам заборонили видавати споживчі кредити в іноземній валюті. Відтепер купівля авто чи техніки можлива лише у національній валюті. Однак шпарина все ж залишилася. "Виключили із поняття споживчого кредиту іпотеку, що відкриває на мій погляд небезпеку того, що інші банки почнуть кредитувати людей, надавати іпотечні кредити в іноземній валюті", - зауважує Юрій Полунєєв, член комітету ВР з питань фінансів. Змінювати умови договору в односторонньому порядку банки тепер не зможуть. Це буде прописано в типовому договорі і погоджено з клієнтом. Також угода між споживачем та фінустановою не повинна містити додаткових послуг, не передбачених в законі та не зазначених у договорі. "Є страхування, є нотаріальні послуги, є інші послуги, які чітко викреслені в законі. Банк може застосовувати страхування, може не застосовувати, в законі саме таким чином сказано. Але інші послуги, які, скажімо так, будуть запропоновані банком, але не прописані в законодавчому акті, вони практично заборонені", - пояснив телеканалу UBR Віталій Хомутинник, голова комітету ВР з питань фінансів. Виселити з житла несумлінних боржників можна буде лише за рішенням суду і за однієї дуже важливої умови. Людину не можна просто викинути на вулицю. Перед виселенням боржнику треба запропонувати інше житло. Яке саме - має визначити суд чи прокурори. http://ubr.ua/uk/laws-and-business/legisla...-kvartiri-96619

Нет, на вымогу суду могут и позже. Но это только на вымогу суду. По своей инициативе уже поздно что-либо подавать. Разве, что открылись новые обставыны в ходе слушания, которые подлежат дополнительному доказыванию.

Не понимаю смысла этих заискиваний суда.Смысл ведь не в суде. Смысл ведь в нотариусе. Почему банк должен доказывать бесспорность долга перед судом, это нужно было делать раньше перед нотариусом. Суд должен принять решение по бесспорности или наличию спора только лишь по тем документам, по которым (на основании которых) нотариус вчиныв нотариальну дию. И ни по каким новым дополнительным документам. Причем здесь эти поднашивания новых документов уже в суд?

Зачем Вам эта бухгалтер вообще нужна. Подайте это заявление через приемную, на нем уже напишет резолюцию гл. врач: типа, " в бухгалтерию на исполнение". Если и в приемной не принимают, тогда заказным письмом с уведомлением о получении. Удачи.

Это , насколько я знаю , пожалуй, единственное припущення, законодательно урегулированное, на которое нужно судам полагаться и оно продублировано в соответствующей постанове ВСУ. Суды обязаны это делать. П О С Т А Н О В А N 5 від 12.04.96 м.Київ Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів ... 12. У справах за позовами про захист прав споживачів, порушених внаслідок недостовірної або неповної інформації про товар (роботу, послугу) чи недобросовісної його реклами, суд має виходити з припущення, що споживач не має спеціальних знань про властивості та характеристики товарів (робіт, послуг). Відповідно до ст.18 Закону ( 1023-12 ) продавець, виготівник, виконавець зобов'язані своєчасно надавати споживачеві необхідну достовірну інформацію про товар (роботи, послуги) у доступній наочній формі, яка б забезпечувала можливість компетентного вибору. Надання інформації у технічній документації, на етикетці, тощо іноземною мовою без перекладу в зазначеному вище обсязі слід розцінювати як відсутність необхідної інформації. http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main...reg=v0005700-96

Мне кажется, что здесь доказать нарушение права заемщика практически невозможно. Тот же суд скажет, а какая Вам разница с какого счета Вы получили деньги- 2203, 2206 или еще какого -нибудь? Наличными или безналичными? Вы или автосалон? Машину то Вы получили? Новую, такую как выбрали? В чем нарушение Вашего права? Ну да, банк нарушил процедуру выдачи, нарушил свои внутренние инструкции, нарушил законодательство, намутили - накрутили. Ну да, его надо привлечь к пусть даже к уголовной ответственности. Но каким боком нарушение Вашего права? В чем подлежит защита Вашего права? Ну привлекут банк к ответственности, но от этого вопрос действительности или недействительности договора ни в коей мере не возникает... Если милиционер, прокурор, судья посадил в тюрьму человека по какой-то статье, а потом были выявлены какие-то правонарушения не связанные с вердиктом, обвинением. Например, нарушили УПК в части уведомления повесткой или не допустили адвоката для защиты. Предположим, потом посадили этого милиционера за эти и другие нарушения... Так что, из-за этого того человека выпустят из тюрьмы? Или вот сейчас завели дело на директора супермаркета, где куры были не свежие и люди отравились. Предположим, присудят ему компенсацию для всех пострадавших. Но ведь только для пострадавших, а не для всех его клиентов, которые когда -нибудь у него что-то покупали. Присудят только тем, чье право было нарушено. Т.е. те, кто пострадали. А в нашем случае! В чем нарушение права? Разве мы пострадали именно от того, что нам выплатили деньги не с того счета? Разве мы пострадали от того, что деньги были переведены безналом на счет автосалона? Конечно нет! Вот если бы мы не получили эту самую машину, а нас заставляли платить...или если бы мы получили бракованную машину, а нас заставляли платить как за новую, тогда другое дело. Факт нарушения права налицо. Ведь нарушение процедуры выдачи ни как не влияет на те же валютные риски, на отсутствие цены договора, на агрессивную предпринимательскую практику, на убытки, которые заемщик в дальнейшем понес. А здесь все нужно привязывать именно к этому. Так вот, как привязать нарушение банком закона в части процедуры выдачи, к убыткам заемщика? Очень сложно. Тем более, что доказывать должны именно мы, а не банк.

спасибо

А можно нормативку по поводу исковой давности по пене?

Этим законом определен запрос к субъектам владных повноважень, т.е. к гос. служащим о себе, также о распределении (доходах -расходах) бюджетных средств. Т.е. если Ваш сосед не является чиновником, то такую информацию о нем никто не даст. Если бы Ваш сосед был, например судьей, Вы имеете право обратиться в тот же суд, как установу с просьбой предоставить его декларацию (этого судьи), в том числе и сведения о его земле, транспорте и пр. А БТИ тут не причем.

На мой взгляд эта форма для них, а не для граждан. Т.е. она рекомендательная для нас. Или что? если сделать запрос не по форме, то откажут? Думаю, достаточно иметь обязательные реквизиты в рамках ЗУ об обращении граждан (подпись, Ф.И.О, адрес) при запросе. А остальное то уже никого не волнует. Пусть впихивают сами в какие угодно рамочки и формы.

№ 2-1035/2009 ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 листопада 2009 року місто Маріуполь Іллічівський районний суд міста Маріуполя у складі головуючого судді Мальцевої Є.Є., при секретарі Моховій О.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Закритого акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк” до ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особа – Служба у справах дітей Іллічівської районної адміністрації Маріупольської міської ради, ВГІРФО Іллічівського РВ Маріупольського МУГУМВС України в Донецькій області, про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення, ВСТАНОВИВ: У квітні 2009 року представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення. Ухвалою суду від 29 травня 2009 року до участі у справі були залучені ОСОБА_2 в якості співвідповідача, та Служба у справах дітей Іллічівської районної адміністрації Маріупольської міської ради в якості третьої особи. Ухвалою суду від 13 жовтня 2009 року до участі у справі в якості третьої особи було залучено ВГІРФО Іллічівського РВ Маріупольського МУГУМВС України в Донецькій області. В обґрунтування позовних вимог, представник позивача пояснив, що відповідно до укладеного договору №MRAOGK 04005133 від 28.12.2006 року ОСОБА_1 за згодою дружини - ОСОБА_2 28.12.2006 року отримали кредит у розмірі 18616,36 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 29.12.2026 року. Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати відповідачі повинні надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати. У порушення норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав. У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідачі станом на 03.09.2009 року мають заборгованість -19351,18 доларів США, яка складається з наступного: 15227,93 [долар США] - заборгованість за кредитом; 2698,24 [долар США] - заборгованість по процентам за користування кредитом; 496,00 [долар США] - заборгованість по комісії за користуванням кредитом; 929,01 [долар США] - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПриватБанк і відповідачі 28.12.2006 року уклали договір іпотеки (надалі - договір іпотеки). Згідно з договором іпотеки відповідачі надали в іпотеку нерухоме майно, а саме: будинок загальною площею 47,00 кв.м. який розташований за адресою: М.Маріуполь, вул. Халхінгольська, буд.71. Майно належить відповідачам на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 28.12.2006 р. Відповідачі разом зі всіма мешканцями підлягають виселенню з житла, яке є предметом іпотеки розташованого за адресою: м.Маріуполь, вул.Халхінгольська, буд.71. Крім того, відповідно до ст. б Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», громадяни України, іноземці та особи без громадянства реєструють своє місце проживання. В статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» встановлено, що реєстрація - це внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесенням цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу. Таким чином, реєстрація фіксує офіційне місце проживання особи. За цією адресою особа має право проживати, на неї надсилаються усі офіційні документи, відповідно до даних про реєстрацію нараховуються усі комунальні послуги і таке інше. Наявність осіб, зареєстрованих по квартирі, на яку звертається, негативно відобразиться на її ціні, а також буде перешкоджати реалізації цього предмета іпотеки. З урахуванням уточнених позовних вимог, представник позивача просила: в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №MRAOGK04005133 від 28.12.2006 року, в розмірі 19351,18 доларів США, звернути стягнення на будинок загальною площею 47 кв.м., який розташований за адресою: м.Маріуполь, вул. Халхінгольська, буд.71, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки від 28.12.2006 р.) Закритим акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» з укладанням від імені відповідачів договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПриватБанку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу; виселити відповідачів разом зі всіма мешканцями неповнолітніми дітьми, які проживають у будинку, розташованому за адресою: М.Маріуполь, вул. Халхінгольська, буд.71, зі зняттям з реєстраційного обліку у Секторі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Іллічівського РВ Маріупольского УВС України в Донецькій області; стягнути з відповідачів судові витрати та судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1373,07 грн. судовий збір та 30,00 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судового процесу. Відповідачі до судового засідання не з’явилися за невідомих суду причин, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Представник третьої особи - Служби у справах дітей Іллічівської районної адміністрації Маріупольської міської ради, до судового засідання не з’явився, до суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги щодо виселення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 разом з дітьми не підтримав, тому що вони не відповідають інтересам дітей. Представник третьої особи - ВГІРФО Іллічівського РВ Маріупольського МУГУМВС України в Донецькій області, до суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, не заперечував проти задоволення позову Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що відповідно до укладеного договору №MRAOGK04005133 від 28.12.2006 року ОСОБА_1 за згодою дружини - ОСОБА_2 28.12.2006 року отримали кредит у розмірі 18616,36 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 29.12.2026 року, що підтверджено копією вказаного договору. Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати відповідачі повинні надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати. У зв'язку із невиконанням своїх обов’язків за кредитним договором відповідачі станом на 03.09.2009 року мають заборгованість в розмірі 19351,18 доларів США, яка складається з наступного: 15227,93 [долар США] - заборгованість за кредитом; 2698,24 [долар США] - заборгованість по процентам за користування кредитом; 496,00 [долар США] - заборгованість по комісії за користуванням кредитом; 929,01 [долар США] - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПриватБанк і відповідачі 28.12.2006 року уклали договір іпотеки. Згідно з договором іпотеки відповідачі надали в іпотеку нерухоме майно, а саме: будинок загальною площею 47,00 кв.м. який розташований за адресою: М.Маріуполь, вул. Халхінгольська, буд.71. Майно належить відповідачам на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 28.12.2006 р. Відповідно до свідоцтва про народження, ОСОБА_3 народилася 18.03.2008 року, батько – ОСОБА_1, мати – ОСОБА_2, актовий запис № 221. Відповідно до свідоцтва про народження, ОСОБА_4 народився 26.08.1995 року, батько – ОСОБА_1, мати – ОСОБА_2, актовий запис № 18. Відповідно до свідоцтва про народження, ОСОБА_5 народився 25.05.1997 року, батько – ОСОБА_1, мати – ОСОБА_2, актовий запис № 06. Згідно з довідкою, виданою Розрахунковим відділом ВАТ „ММК ім. Ілліча” № 2/3642, заробіток ОСОБА_1 за грудень 2008 року, та з січня 2009 року по травень 2009 року склав 9222,27 грн. Згідно з довідкою, виданою головою ГКК Іллічівського району м. Маріуполя №25 від 19.06.2009 року, ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3 проживають за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, б. 71. Згідно ч. 1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі остаточного рішення суду про позбавлення права власності або права користування житловим приміщенням. Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону Відповідно до частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України наслідками порушення боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту Відповідно до частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України наслідками порушення боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Відповідно до ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються і спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням процедури продажу, встановленою ч. 1 ст. 38 цього Закону, яка передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві. Згідно з ч. 2 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення, а також згідно з ч. 1 ст. 40 ЗУ «Про іпотеку» та с. 109 ЖК України - звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців. Відповідно до ст. б Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», громадяни України, іноземці та особи без громадянства реєструють своє місце проживання. В статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» встановлено, що реєстрація - це внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесенням цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу. Таким чином, реєстрація фіксує офіційне місце проживання особи. За цією адресою особа має право проживати, на неї надсилаються усі офіційні документи, відповідно до даних про реєстрацію нараховуються усі комунальні послуги і таке інше. Наявність осіб, зареєстрованих по квартирі, на яку звертається, негативно відобразиться на її ціні, а також буде перешкоджати реалізації цього предмета іпотеки. На підставі вищевикладеного суд дійшов до висновку, що позовні вимоги Закритого акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк” до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа – Служба у справах дітей Іллічівської районної адміністрації Маріупольської міської ради, ВГІРФО Іллічівського РВ Маріупольського МУГУМВС України в Донецькій області, про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення підлягають задоволенню у повному обсязі. Керуючись статтями 526, 527, 530, ч. 2 ст. 1050, ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України, ст. 12, 33, 39, 40 Закону України «Про іпотеку», ст. 109 Житлового кодексу України, ст.ст. 1, 3, 118-120, 122, 215 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», ст.ст. 10, 60, 209, 218,224-226 ЦПК України - ВИРІШИВ: Позов Закритого акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк” до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа – Служба у справах дітей Іллічівської районної адміністрації Маріупольської міської ради, ВГІРФО Іллічівського РВ Маріупольського МУГУМВС України в Донецькій області, про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення – задовольнити. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №MRAOGK 04005133 від 28.12.2006 року, в розмірі 19351,18 доларів США звернути стягнення на будинок загальною площею 47 кв.м., який розташований за адресою: М.Маріуполь, вул. Халхінгольська, буд.71, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки від 28.12.2006 р.) Закритим акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені ОСОБА_1, ОСОБА_2 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПриватБанку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. Виселити ОСОБА_1, ОСОБА_2 разом зі всіма мешканцями - неповнолітніми дітьми, які проживають у будинку, розташованому за адресою: м.Маріуполь, вул.Халхінгольська, буд.71, зі зняттям з реєстраційного обліку у Секторі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Іллічівського РВ Маріупольского УВС України в Донецькій області. Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»(49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, рах. № 64993919400001) судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1373,07 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судового процесу в розмірі 30,00 грн.. Рішення може бути переглянуто судом, який його прийняв, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд рішення може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії. Позивачем на рішення може бути подана апеляція в Апеляційний суд Донецької області через Іллічівський райсуд м. Маріуполя. Заява про апеляційне оскарження може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попередньої подачі заяви про апеляційне оскарження у строк, передбачений для подачі такої заяви. Суддя http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/6806019 Т.е. здесь судья цитировала не полностью статью ЖК и восприняла ее как разрешающую выселение детей: "звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців. " А надо цитировать так: "Звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом. " Т.Е. ЕСТЬ ОГРАНИЧЕНИЯ, которые установлены именно законом. Каким законом? Вот каким: (Цитата Конвенції про права дитини) …беручи до уваги, що, як зазначено в Декларації прав дитини, "дитина, внаслідок її фізичної і розумової незрілості, потребує спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист як до, так і після народження"…(Преамбула Конвенції) Стаття 3 1. В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами (!!!), адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Стаття 26 1. Держави-учасниці визнають за кожною дитиною право користуватися благами соціального забезпечення, включаючи соціальне страхування, і вживають необхідних заходів щодо досягнення повного здійснення цього права згідно з їх національним законодавством. 2. Ці блага в міру необхідності надаються з урахуванням наявних ресурсів і можливостей дитини та осіб, які несуть відповідальність за утримання дитини, а також будь-яких міркувань, пов'язаних з одержанням благ дитиною чи від її імені. Стаття 27 1. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. 2. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. 3. Держави-учасниці відповідно до національних умов і в межах своїх можливостей вживають необхідних заходів щодо надання допомоги батькам та іншим особам, які виховують дітей, у здійсненні цього права і у випадку необхідності надають матеріальну допомогу і підтримують програми, особливо щодо забезпечення дитини харчуванням, одягом і житлом (!!!). (Кінець цитати Конвенції про права дитини ) Отже суд прийняв сторону комерційної установи попре пріоритетної необхідності захисту прав саме дитини, її соціального забезпечення, її інтересів. Таке ставлення суду до правосуддя не є правомірним. Так як дія суду/банку/ДВС була спрямована на набуття прав та обов’язків щодо цивільного права користування іпотечним майном, що є житлом, в якому проживає малолітня дитина. Адже згідно ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Згідно ст. 12 Закону України "Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей" держава охороняє і захищає права та інтереси дітей при вчиненні правочинів щодо нерухомого майна. Неприпустимо зменшення або обмеження прав і охоронюваних законом інтересів дітей при вчиненні будь-яких правочинів стосовно жилих приміщень. Для здійснення будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, потрібна попередня згода органів опіки та піклування. В данном случае органы опеки не дали свое согласие, причем письменное. Но судье было по барабану. то ли по незнанию, то ли умышленно. Что касается непризнания суммы долга: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/6401299 Смысл в чем: Признали сумму долга - признали ответственность. Отсутствие денег, семейные обстоятельства и т.д. - не причина для освобождения от нее. Оспариваете сумму долга, - еще один козырь в рукаве, дело усложняется. А если Вы признали все, тогда какие проблемы. Вы им царский подарок сделали? Всем удачи.

Думаю, только аналогией закона и/или права. Вот пример другой статьи: Конституция. Стаття 27. Кожна людина має невід'ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов'язок держави - захищати життя людини. Кожен має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань. Т.Е. можно сказать, что, например, заказчик убийства только предлагает убить человека (пропонує позбавлення життя людини). Заказчик ведь не исполнитель заказа, не убийца? Поэтому он "чистый"? По такой логике сажать надо только непосредственно киллера, а заказчик тут не причем? Если бы нотариальная надпись не была исполнительным документом, тогда питань нема. Но нотариальная надпись это исполнительный документ, который принимает в производство ДВС именно для принудительного взыскания (примусового позбавлення житла), поэтому нотариус становится соучастником этого самого "примусового позбавлення житла".

Вы добьетесь своего...Привлекайте журналистов. Напишите на 5 канал, ТВ ай , во все средства массмедиа. Возмездие их найдет, не здесь, так там... Желаю Вам физической и духовной силы в этой неравной борьбе.

Не только можно, даже нужно.Вы думаете, судьи помнят все статьи наизусть? Цитируйте все статьи на которые Вы ссылаетесь и не только Конституцию. Плюс добавляйте свои комментарии. и обязательно являйтесь на заседания для устного пояснения и отстаивание свей позиции. Судьи любят ушами

Я так понимаю Вы толкуете так: ..які виховали їх (детей, ребенка) до цього віку (8 лет). При этом инвалидом с детства он становится в 15 лет и 11 месяцев. Однако зачем тогда оговорка про социальную пенсию для детей до 16 лет инвалидов детства? Или Вы думаете, что наше государство предусматривает и ту, и ту пенсию одновременно? Все упирается в местоимение "ИХ". Вы думаете, что местоимение "их" относится просто к детям (ребенку), суд отнес местоимение "ИХ" к ребенку - инвалиду с детства. Именно поэтому привязал воспитание именно ребенка инвалида с детства до 8 лет, а не просто ребенка. Вопрос в чем... Что именно дополняет местоимение ИХ? Просто детей или именно детей- инвалидов с детства? Здесь , думаю, надо обратиться к лингвисту, к специалисту русского или украинского языка с просьбой разъяснения этого сложного предложения. Сложное не в части понимания, а в части составляющих: В данной статье две и более грамматических основ. Как бы вот такая философия может возникнуть...