AntiBank

Вся проблема в Вас. Вы сами создаете себе трудности. Попробуйте , для начала, обуздать свои мысли (шальные).... Поверьте, это не та сумма, о которой стоит беспокоиться (ни Вам , ни привату)... Также это не та сумма, чтобы судиться. В общем, нет оснований для беспокойства. Если речь идет о принципе. Т.е. Вы считаете, что Вас просто разводят на эту несчастную штуку, тогда судитесь... Но нафиг оно Вам надо. а вообще, не понятно как это может быть минус 210 грн., надо читать договор. Лично я считаю, что это просто развод очередных кораблей. Спите спокойно. Все проблемы внутри Вас, никак не в Привате. Мужайтесь.

Ну это нормально. Значит они уже нас шарахаются , т.е. боятся. Заставить всегда можно, ведь в нашей стране надо именно ЗАСТАВЛЯТЬ.

Ну это понятно. Не напишут же они, что Ой, мы виноваты, конечно не платите... Они ссылаются на свой закон, мотивируя, что пенсионные сборы это не относится к налогообложению. Но ведь предприниматель делает вывод , потому что в Указе прямо написано, черным по белому: 6. Суб’єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником таких видів податків і зборів (обов’язкових платежів): - збору на обов’язкове державне пенсійне страхування; Т.е. этим Указом мы определили , что сборы в ПФ все таки являются обязательным платежом и сбором. (Заметьте, я не пишу о том, что не надо платить только из-за этого Указа, т.к. он меньше по силе чем ЗУ о ПФ). Указ нам нужен для определения обязательного платежа. Или что ПФ хочет поспорить с Президентом???? Но ведь их же закон о ПФ (Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування) говорит о том же: 3. Страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. В этой части нет никакого противоречия. Скорее наоборот, еще одно подтверждение, что это все же обязательный платеж и взнос. 4. Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство. Так никто и не поширюе. Никто и не включает. Мухи отдельно, котлеты отдельно. Налог это налог, сбор в ПФ это сбор в ПФ. Никто не смешивает их. Речь идет о том, что устанавливать и изменять их можно только законами о налогообложении. Дальнейшее применение, пожалуйста пусть регулируют своими специальными законами. Т.е. например сейчас вступает в силу налоговый кодекс. Это и есть закон о налогообложении. Он же не отменит закон о ПФ (Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування )? Он просто установит этот или какой-либо другой сбор как необходимый. А дальнейшее регламентирование, порядок все также будет осуществлять закон о ПФ. При правильном применении никакого противоречия. КАЖДЫЙ ЗАКОН отвечает за свое. НО УСТАНАВЛИВАТЬ -ПЛАТИТЬ или НЕ ПЛАТИТЬ можно только ЗАКОНАМИ о НАЛОГООБЛОЖЕНИИ. Сейчас новый НК установит необходимость оплаты единого социального взноса. И все, -дальнейший порядок начислений (механизм) будет осуществлять специальный закон , а не Налоговый кодекс. Т.е. здесь никакого противоречия с законодательством. Законы о налогообложении определяют эти взносы как необходимые, а дальнейшее их регламентирование (администрирование) осуществляет специальный закон, т.е. в данном случае закон Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Эти специальные законы не должны определять эти взносы. Они должны только создавать порядок их применения, начисления, т.е. эти законы являются "исполнителями" законов о налогообложении. Эти законы - это механизм взыскания этих взносов и не более. Эти законы не могут изменить этот механизм, это делается только законами о налогообложении. Но у нас же законы- дышло... Далее... Стаття 5. Сфера дії Закону 1. Цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Здесь может снова возникнуть противоречие. Т.к. закон Про систему оподаткування равен по силе закону о ПФ, то снова применяем ЗУ Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами Ну а как быть, Если каждый закон содержит в себе, что он самый главный? И вообще есть еще Конституция нам в помощь. Стаття 22. Права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. А сейчас предлагается ограничение прав предпринимателей (единщики являются физ.особами, гражданами), за счет наложения дополнительных обязанностей. Если суд не примет во внимание, что в случае противоречия (двузначного толкования) по правам и обязанностям плательщика налога, решение принимается в пользу плательщика налога, тем самым он поставит под сомнение п. 4.4. ЗУ Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами и ст. 22 КУ. Здесь надо обязательно подвязывать Конституцию Еще немного статей, которые могут пригодиться,,, Стаття 58. Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. (положенню частини першої статті 58 дано офіційне тлумачення згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09.02.99 р. N 1-рп/99) Стаття 64. Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення. В общем, бороться ради борьбы, даже невзирая на то, что зло победить невозможно.

Обратите внимание на фамилию судьи в Касации.

Они по жизни запутались. Впрочем это только в нашу пользу.

Так питань нема, а как же Цитата узагальнення (29 лист): "У зв’язку з наведеним вище слід дійти висновку, що не суперечить чинному законодавству України стягнення заборгованості за кредитним договором чи договором банківського вкладу в іноземній валюті, якщо саме вона надавалась за договором і позивач просить стягнути суму у валюті. Проте слід переконатись, що у банку наявна генеральна ліцензія та письмовий дозвіл на здійснення валютних операцій, отримані у встановленому порядку." Т.е. нужно иметь и генеральну ліцензію та письмовий дозвіл. Как объяснить это?

Мотивация такого иска и его правовая аргументация , думаю такая (я уже писал здесь на форуме): Существует такой себе У К А З ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва (В редакції Указу Президента № 746/99 від 28.06.99) ... 6. Суб’єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником таких видів податків і зборів (обов’язкових платежів): ... - збору на обов’язкове соціальне страхування; - збору на обов’язкове державне пенсійне страхування; - внесків до Фонду України соціального захисту інвалідів; - внесків до Державного фонду сприяння зайнятості населення; http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=727%2F98 Т.е. согласно этому Указу Единщики не платят отдельно в ПФ. Но даже этого недостаточно. Существует еще Закон З А К О Н У К Р А Ї Н И Про систему оподаткування (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1991, № 39, ст.510) ... Ставки, механізм справляння податків і зборів (обов’язкових платежів, за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України,крім законів про оподаткування.Особливі види мита справляються на підставі рішень про застосування антидемпінгових, компенсаційних і спеціальних заходів, прийнятих відповідно до законів України. ... http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1251-12 Т.е. по этому закону необходимость оплаты в ПФ должна устанавливаться законами О налогообложении, любыми другими законами недопустимо вводить/ изменять существующие механизмы оплаты, ставки, сборы (обязательные платежи) и пр. Думаю, нет смысла доказывать, что пенсионный сбор- это обязательный платеж (см. Указ Президента Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва ). Т.е. их так называемое решение не основано на Законах о налогообложении. Т.е. эта уплата нелегитивна пока она не будет установлена законами про оподаткування. ВЫВОД: Возникло противоречие? Платить или не платить? С одной стороны есть закон, который говорит, что такие платежи недопустимы, если они установлены какими-то законами (кроме как про налогообложение), постановами. А с другой стороны этот пенсионный закон, который обязывает платить.... И здесь на помощь единщикам приходит уже другой закон: З А К О Н У К Р А Ї Н И Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2001, N 10, ст.44) Цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), включаючи збір на обов’язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення. ... 4.4. Конфлікт інтересів та податкові роз’яснення 4.4.1. Конфлікт інтересів У разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків. http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2181-14 Этот закон говорит, что при возникновении таких противоречий правы единщики. Поэтому это решение на счет оплаты в ПФ можно оспорить. С Нового Года начнется другая кухня, т.к. вступит в действие Налоговый кодекс. А пока.... Думайте сами Платить или не платить???? Думаю, в правовой стране победили бы предприниматели. Любой суд не сможет ничего противоречить этим фактам. Но у нас то страна, увы.... Хотя, помните как было с тимошенковской Постановой на счет сборов в ПФ? Отменили ведь ее через суд... Поэтому есть шанс , что и тут отменят. Тогда просто аргументация иска была построена, что такие вещи могут приниматься только законом, и никакими Постановами. Сейчас влада решила установить это ЗАКОНОМ. Но опять не тут-то было... Закон то должен быть только ПРО ОПОДАТКУВАННЯ... Ну безграмотные у нас депутаты, свои же правила не читают и не исполняют....

А я давно говорил, что в их перечне, который предусмотрен в додатке до дозволу (он ведь только там есть) просто нет операций, которые касаются нас. И второе,- каким именно документом они подменили генеральную лицензию? На каком основании? Номер документа, дата принятия, название документа, который разрешает подменять ген. лицензию каким-то другим документом? Ведь в их же пресловутом узагальненни сказано, что банк должен иметь и генеральную лицензию, и письмовый дозвил.... Они сами себе завязали узел, которые развязать не могут. Я написал заяву в суд с требованием разъяснения своего решения. Так они стояли как двухлетние дети, которых чихвостят, когда непроизвольно сделали по-большому в штаны, и понимают, что сделали плохо... И в то же время, разве они виноваты????

Да, что здесь интересного. Обычное решение. Просто судья справедливой оказалась. Не думаю, что там был иск какой-то необычный, судя по определениям суда.

Отсутствие уведомления о нот. надписи это существеннои и отсутствие оговорки в договоре о нот. надписи.. Да они просто разводят. Думаю, это дело выигрышное- очень много у них боков. Но прекрасно понимаю продажность наший судов....

Судья обязана была направить иск нотариусу,- это по ЦПК.Не могу понять. Обратитесь к нотариусу официально согласно ЗУ об обращении граждан. Пусть он предоставит Вам официально копию нот. надписи (бланка). Или через суд затребовать доказательство (сам бланк нот. надписи) Тот ответ от нотариуса это наверное заперечення. Не обязательно на его запереченнях должна быть печать. Вам нужна копия самой надписи. Как Вы узнали, что ее сделали? Есть ли номер в реестре? Какой срок взыскания по ней? Не превышен ли он? Т.к. уже ноябрь 2010 года, больше года уже прошло после надписи. А то, что судья Вам говорит, это уже свидетельствует о ее предвзятости, т.е. есть основание для отвода и жалоб. Никаких диалогов с ней, все через канцелярию посредством заявлений.

Немного не понял, как это - подделанный ответ нотариуса на основании чего она вчиныла напис. Если нотариальная надпись не является подлинной, т.е. ее не было фактически (не внесена в реестр), а как бы была на бумаге..... То здесь уголовная статья- внесение заведомо неправдивой информации, т.е. подлог., также мошенничество (попытка), ну и еще пару статей можно накинуть (превышение, злоупотребление). Судья в принципе, здесь не виновата. Она могла и не знать , что этот документ поддельный. Но раз выяснилось, что он таковой, значит надо искать, кто это сделал, доказать это. Намек на банк. Суд, если обнаружил факт уголовного преступления обязан обозначить это и передать в соответствующие инстанции. Если суд не способствует раскрытию данного дела, значит это свидетельствует о его предвзятости и необъективности. Основание для отвода судьи, жалоб в мин. юст, квалиф. комиссию, комитет ВР по вопросам правосудия и Высшую раду Юстиции и т.д. (список неполный) ОБЭП тут тоже не причем. Это не их юрисдикция. Здесь компетенция прокуратуры, т.к. должностные лица органов власти участвуют. Или простой рай.отдел - если банк. Если рай.отдел отказывает, - значит в прокуратуру....

Протокол здесь не при чем. Вот такие же клопотання должен был предоставить и банк. Если их нет в деле... Значит перенос заседаний из-за инициативы банка был по блату. А вообще сложно объяснить. Тут нужна чуйка (оперативная хватка). Каждая бумажка в деле (или ее отсутствие) это может стать очень важным аргументов в Вашу пользу, ровно как и против Вас. Чем больше Вы клопочите и чем меньше дает клопотання банк, там больше в Вашу пользу. Все должно быть зафиксировано письменно и быть в материалах дела. В общем, удачи Вам в этом нелегком деле. Фиксирует не секретарь. Банк должен предоставить клопотання. И столько раз, сколько происходил перенос. Не забывайте: п.8 ст. 130 ЦПК : «8. За заявою однієї або обох сторін про неможливість явки до суду проведення попереднього судового засідання може бути відкладено, якщо причини неявки буде визнано судом поважними. » Аналогично идет и по всем другим заседаниям по сути. Т.е. должна быть заява (или клопотання), что есть одно и тоже. Надо что-то подшить в дело. Если в деле этого нет, значит нет никаких заяв и клопотань. Т.е. просто блат. Ну.. попросили... Устно...

Суд не имеет права долучати их доказательства в дело с нарушением сроков. Пишите новую заяву в суд. Тыры- пыры об обстоятельстве по предоставлению лицензии. А далее: Я вважаю ці дії як порушення процесуальних строків подання відповідних заперечень та доказів по цивільної справи з наступних причин: Цивільний Кодекс України Стаття 128. Заперечення відповідача проти позову 1. Після одержання копій ухвали про відкриття провадження у справі і позовної заяви відповідач має право подати суду письмове заперечення проти позову із зазначенням доказів, що підтверджують його заперечення. { Частина перша статті 128 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2453-VI ( 2453-17 ) від 07.07.2010 - щодо набрання чинності зміни див. п.1 розділу XII "Прикінцеві положення" Закону N 2453-VI від 07.07.2010 } Дійсно, згідно вищезазначеної статті не передбачені строки (граничні терміни) подання письмового заперечення з відповідними доказами, встановлено лише те, що відповідач має право подати його після отримання відповідної ухвали. Але ці терміни встановлені відповідною ухвалою суду та іншою нормою ЦПК, а саме, - Стаття 27. Права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі 2. Особи, які беруть участь у справі позовного провадження, для підтвердження своїх вимог або заперечень зобов'язані подати усі наявні у них докази до або під час попереднього судового засідання, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться - до початку розгляду справи по суті. { Частина друга статті 27 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2453-VI ( 2453-17 ) від 07.07.2010 - щодо набрання чинності зміни див. п.1 розділу XII "Прикінцеві положення" Закону N 2453-VI від 07.07.2010} 3. Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. Під особами, що беруть участь у цивільній справі вважаються сторони по справі (п1. ст. 26 ЦПК) в тому числі і відповідач (п.1 ст.. 30 ЦПК). Виходячи з вищезазначеного встановлено, що позивач, тобто я, повинен був надати усі свої вимоги з письмовими доказами під час або до попереднього судового засідання, що я і зробив, виконуючи зауваження судді та вимоги Цивільно Процесуального Кодексу, а саме ст..27. Але ці вимоги також стосуються і відповідача. Проте, виходячи с зауваження судді, відповідач таки має право надати ці заперечення в будь-який момент, тобто виникає підстава вважати не лише про нерівність прав та обов’язків сторін (ст..1, п.1 ст.31 ЦПК) але і покриття суддею порушення процесуальних термінів та порядку надання заперечень до позовної заяви з відповідними доказами, також певної необ’єктивності. . Це додатково підтверджується п.1, п.2 ст. 131 Цивільно Процесуального Кодексу України: 1. Сторони зобов'язані подати свої докази суду до або під час попереднього судового засідання у справі, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, - до початку розгляду справи по суті. 2. Докази, подані з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, не приймаються, якщо сторона не доведе, що докази подано несвоєчасно з поважних причин. А в п.1. ст.. 64 ЦПК зазначено поняття (формулювання) письмового доказу: 1. Письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи. Тобто можна вважати усі додатки до заперечення як докази. Попереднє судове засідання відбулося ___________року о 09-00, проте Відповідач на нього не з’явився. Я вважаю, що він не з’явився з неповажних причин. Так як, якщо ці причини були поважними, це попереднє засідання мало бути відкладеним на підставі п.8 ст. 130 ЦПК : «8. За заявою однієї або обох сторін про неможливість явки до суду проведення попереднього судового засідання може бути відкладено, якщо причини неявки буде визнано судом поважними. » Крім того, п.9 ст.. 130 ЦПК також встановлює певні обмеження подання доказів з порушенням строків : «9. У разі неявки у попереднє судове засідання сторони без поважних причин або неповідомлення нею причин неявки з'ясування обставин у справі проводиться на підставі доказів, які було подано до або під час попереднього судового засідання.» Терміни подання заперечень відповідачем також зазначено в УХВАЛІ про відкриття провадження по справі від ________ року : «Запропонувати відповідачу, якщо він не визнає позов, у вказаний строк (строк вказано ________р. о 09-00) надати суду письмові заперечення проти позову з посиланням на докази, якими вони обґрунтовуються» Виходячи з вищезазначеного є підстави вважати, що мені були надані заперечення до моєї позовної заяви з письмовими доказами з порушенням процесуальних строків, що передбачені Цивільно-Процесуальним Кодексом, тобто з порушенням порядку вчинення цих дій. Сам факт неявки відповідача на попереднє судове засідання не може стати об’єктивною підставою для ненадання письмових заперечень з доказами щодо моєї позовної заяви. Тобто на даний момент ця справа повинна розглядатися лише з доказами, що були надані до або під час попереднього судового засідання. Я не маю на меті скомпрометувати суддю, можливо суддя не зрозуміла суть мого заперечення, та не знала, що саме містять надані відповідачем заперечення, та стосовно чого вони були. Але у разі безпідставної відмови виконати моє прохання за цією заявою, яке ґрунтується на законі, залишаю за собою право на викладених вище підставах та вже наявних доказах упередженості та несправедливості суду додатково заявити про відвід головуючого судді. На підставі вищезазначеного ,- ПРОШУ: 1. Оголосити цю заяву на наступному судовому засіданню (по факту отримання) з наданням відповідної мотивованої та обґрунтованої з чітко зазначеними нормами/посиланнями цивільно-процесуального законодавства ухвали; 2. Не долучати до справи надані заперечення Відповідача з відповідними письмовими доказами (додатками) на підставі порушених процесуальних строків їх надання без поважних причин. 3. Долучити цю заяву до справи. И изучите дело. Если там нет клопотань банка о переносе дела. То капец. Скопируйте его. Сделайте отметку какие документы в нем (перечень), прямо отдельной заявой или прямо в деле. В общем суд не имеет права принимать его лицензию. Можно сказать банк ее не предоставил.

Можно все повернуть и так http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=1769 Думайте. Удачи!

Да фигня это все по неявкам в этом случае. Здесь другое. Здесь неравность сторон. Суд трижды пошел навстречу банку. Если не пойдет навстречу заемщику, - это капец. Предвзятость налицо. Если в материалах дела есть ходатайства банка, и /или есть повестки. Короче, доказательства о таких переносах. Тогда можно смело давать отвод, писать жалобы и т.д. Надеюсь nstjanva, подала сильное заявление...

Не могу понять. А для чего ДВС? Хай працюють хлопці. Дайте им возможность кушать свой хлеб. Вони же зголодніли, бідненькі... Не всегда ведь стягувати с заемщиков.... Пусть и против банков поработают... :P

А вообще, если Вас срочно вызвали в суд. ТО смотрите на своевременность оповещения, нет ли нарушений??? Глава 7 СУДОВІ ВИКЛИКИ І ПОВІДОМЛЕННЯ Стаття 74. Судові повістки 1. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. 2. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. 3. Судові повістки про виклик у суд надсилаються особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а судові повістки-повідомлення - особам, які беруть участь у справі з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов'язковою. 4. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за три дні до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Положення цієї частини не поширюються на випадки, передбачені абзацом другим частини третьої статті 191 цього Кодексу. За три дня Вас должны были оповестить о заседании (с момента получения Вами , а не отправки ими). Если оповестили позднее,- это причина на поновлення сроков, т.е. на перенос заседания. Три дня это на самом деле почти 5 дней. Потому что: Стаття 69. Початок перебігу процесуальних строків 1. Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Стаття 70. Закінчення процесуальних строків 4. Перебіг строку, закінчення якого пов'язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події. Т.е. у Вас должно быть чистых три дня на подготовку. Не считается затраченный день, если Вы получили повестку вечером или днем. Срок исчисления этих трех дней начнется только со следующего дня и закончится только на четвертый (следующий) день. Т.е. на этом тоже можно сыграть. Судьи (секретари) об этом и не знают. Часто- густо всунут повестку за 1 день и думают, что справились. Поэтому, набравшись смелости, можно провести бесплатный семинар судье на тему своевременности оповещения о заседании. О необходимости подготовке к делу, об изучении заперечень, их доказательств. Кстати, они их должны были подать на предварительном, не позднее, если оно было. И еще момент: 6. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку. Т.е. Вы можете спокойно пойти в больницу, взять справку и написать заявление. Отнести его на почту и отправить заказным письмом. Дата штампа будет считаться датой уведомления суда. И желательно просто позвонить или как-то передать, что так мол и так болеем, справка будет предоставлена. На суд может пойти кто-то один из Вас, пока второй будет заниматься справкой. Короче, дело творческое. Надо стать немного футболистом. Они так любят симулировать падения и травмы.... Но все эти мероприятия помогут оттянуть время.

Думаю, нет. Это никого не волнует. Хотя если бы о такой просьбе попросил банк, то им бы не отказали. Если хотите перенести- заболейте и подколите справку. Получается у Вас уже было предварительное? Или его и не назначали? Сразу по сути?

Даже если у Вас не ипотека, тогда тем более под Вас попадает там еще остается Ці Правила регулюють порядок надання банками споживачу повної, необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про сукупну вартість споживчого кредиту (кредиту на поточні потреби, кредиту в інвестиційну діяльність,

Не обращайте внимание на эту ерунду. НБУ сам признал, что ипотечные кредиты относятся к ЗУ о ЗПП в своей Постанове 168 http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=1699 (сокращенная версия) Вот небольшой ликбез для судов, чтобы даже не думали, чтобы отфутболить заемщика , который судится по нарушениям ЗУ о ЗПП. Додаткове обґрунтування щодо застосування ЗУ «Про захист прав споживачів» при вчиненом правочині В позовної заяві є посилання на Закон України «Про захист прав споживачів», в якості додаткового обґрунтування, що взаємовідносини між Відповідачем та Позивачем регламентуються і підпадають під дії цього закону вважаю зазначити наступне: Кредитний договір № 0000000 від 00.00.0000 р. (надання інформації перед укладанням його, його подальше виконання) та Додаток № 1 до Кредитного договору підпадає під поняття договору згідно з яким надається певна банківська послуга на отримання іншою стороною матеріальних благ, оскільки укладається між фізичною особою із споживчою метою з однієї сторони, і юридичною особою, яка надає подібні послуги у публічному порядку (невизначеному колу осіб) в ході здійснення нею підприємницької діяльності, з другої сторони. У ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб. Більш того Закон чітко визначає терміни, що прямо вказують на те, що вони стосуються безпосередньо кредитних відносин між Позивачем та Відповідачем: (Цитата закону) «7) договір - усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном або іншими документами (далі - розрахунковий документ); 14) нечесна підприємницька практика - будь-яка підприємницька діяльність або бездіяльність, що суперечить правилам, торговим та іншим чесним звичаям та впливає або може вплинути на економічну поведінку споживача щодо продукції; 17) послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб; 19) продукція - будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб; 22) споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника; 23) споживчий кредит - кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції; (Кінець цитати закону) Додаткове підтвердження, що правочин між Позивачем та Відповідачем повинен бути регламентованим законодавством про захист прав споживачів знаходиться в ЗУ " Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг " (Цитата закону) Метою цього Закону є створення правових основ для захисту інтересів споживачів фінансових послуг, правове забезпечення діяльності і розвитку конкурентоспроможного ринку фінансових послуг в Україні, правове забезпечення єдиної державної політики у фінансовому секторі України. (Преамбула закону) ст. 1. 1) фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг; 3) фінансовий кредит - кошти, які надаються у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк та під процент; 5) фінансова послуга - операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів; Стаття 4. Фінансові послуги 1. Фінансовими вважаються такі послуги: 6) надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту; (Кінець цитати закону) Про те, що оспорюваний кредитний договір та суть позову стосується Закону України «Про захист прав споживачів» підтверджено і п.1.1 та 1.2 Постанови Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року N 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту» (Цитата постанови) 1.1. Ці Правила розроблено відповідно до пункту 4 статті 7 Закону України "Про Національний банк України", статей 47, 49 та 56 Закону України "Про банки і банківську діяльність", статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів", з метою захисту прав споживачів під час укладення договорів про надання споживчих кредитів (далі - кредитні договори), запобігання завданню споживачам моральної чи матеріальної шкоди через надання свідомо недостовірної чи неповної інформації. 1.2. Ці Правила регулюють порядок надання банками споживачу повної, необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про сукупну вартість споживчого кредиту (кредиту на поточні потреби, кредиту в інвестиційну діяльність, іпотечного кредиту) з урахуванням процентної ставки за ним, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов'язань споживача, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням та погашенням кредиту (у тому числі наданого у формі кредитної лінії, овердрафту за картковим рахунком тощо) і мають бути оплачені споживачем згідно з вимогами законодавства України та/або кредитного договору про надання споживчого кредиту. (Кінець цитати постанови) В листі Національного Банку від 16.06.2007 р. N 40-117/2093-6134 Національний Банк додатково зауважив про необхідність застосування банками приписів ЗУ «Про захист прав споживачів» навіть і до видання вищезазначених Правил (Цитата листу) У зв'язку зі зверненнями окремих банків щодо практичного застосування вимог постанови Правління Національного банку України від 10.05.2007 N 168 "Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25.05.2007 за N 541/13808, Національний банк України повідомляє наступне. При підготовці Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту (далі - Правила) Національний банк України діяв в межах вимог чинного законодавства України і, зокрема, вимог Закону України "Про захист прав споживачів" (у редакції від 01.12.2005 N 3161-IV), безумовне виконання яких банки мали забезпечувати вже впродовж півтора року. Метою розробки Правил було встановлення єдиного для усіх банків порядку надання споживачу повної та достовірної інформації про сукупну вартість кредиту. Одночасно слід зазначити, що листом від 19.01.2006 N 18-112/219-637 Національний банк України звертав увагу банківської спільноти на необхідність врахування банками в своїй кредитній політиці вимог статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" (Кінець цитати листу) Тобто цим листом НБУ зауважив банкам, що безумовне виконання ЗУ «Про захист прав споживачів» банки повинні були робити ще з 2005 року, а ця постанова має на меті лише встановлення єдиного порядку надання інформації при укладанні кредитних договорів. Тобто навіть і без її існуванні в обов’язку банків було застосування вищезазначеного закону при кредитуванні споживачів фінансових послуг. А в листі від 19.01.2006 р. N 18-112/219-637 «Про застосування в банківській діяльності Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про захист прав споживачів"» НБУ також націлив банки на виконання ЗУ «Про захист прав споживачів» (Цитата листу) Повідомляємо, що 1 грудня 2005 року Верховною Радою України прийнятий Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про захист прав споживачів", яким Закон України "Про захист прав споживачів" викладено в новій редакції. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування. Звертаємо увагу на те, що нормами статті 11 цього Закону врегульовано права споживачів на випадок укладення ними кредитних договорів (у тому числі при здійсненні операцій з кредитування банківських рахунків споживачів), відповідно до яких кредитодавець надає кошти на придбання продукції. Зокрема, встановлено вимоги щодо письмової форми таких договорів, визначено обсяг інформації, яку кредитодавець (у тому числі банк) має право вимагати від позичальника (споживача) з метою перевірки платоспроможності останнього, на кредитодавця покладено обов'язок доведення факту передання позичальнику (споживачу) оригіналу такого договору, а також врегульовано інші аспекти відносин між кредитодавцем та позичальником (споживачем), що можуть мати місце під час виконання ними взятих на себе зобов'язань відповідно до укладеного кредитного договору. (кінець цитати листу) Листи Національного Банку не є нормативно правовими актами, вони не можуть сприйматися як законодавчі документи, але вони можуть сприйматися як свідчення та відомості уповноваженого органу, що регламентує діяльність банківських установ зокрема при наданні фінансових послуг, кредитуванні. Тобто Національний Банк України сам встановив необхідність застосування банками приписів ЗУ «Про захист прав споживачів» ще з 1 грудня 2005 року. Аналогічної точки зори додержується й Пленум Верховного Суду України, який у п. 2 Постанови № 5 від 12.04.1996 р. “Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів” зазначив, що “Оскільки Закон не визначає певних меж своєї дії, судам слід мати на увазі, що до відносин, які ним регулюються, належать, зокрема, ті, що виникають із ... договорів про надання фінансово-кредитних послуг для задоволення власних потреб громадян (у тому числі про надання кредитів...)”. Застосування Закону України «Про захист прав споживачів» до спорів, які виникають з кредитних правовідносин, необхідне також якщо предметом і підставою позову є питання надання інформації споживачеві про умови отримання кредиту, типи відсоткової ставки, валютні ризики, процедура виконання договору тощо, які передують укладенню договору. Вот как бы так. И на основании 22 статьи ЗУ о ЗПП попросите Вас освободить от оплаты гос.пошлины (это в просительной части)

Иск и заявление о обеспечении иска это неразрывные вещи. Просите приостановку провадження их дела в связи с приоритетностью Вашего и , соответственно, вместе с их заявой. На форуме есть образцы таких заявлений. А по встречке, не переживайте. Внимательно читайте ЦПК, предварительное заседание здесь не при чем. Т.е. за день до слушания подайте (да хоть за пять минут) через канцелярию и в сроки Вы уложились, никаких поновлень не надо. Стаття 123. Зустрічний позов 1. Відповідач має право пред'явити зустрічний позов до початку розгляду справи по суті. { Частина перша статті 123 в редакції Закону N 2453-VI ( 2453-17 ) від 07.07.2010 - зміни щодо здійснення повноважень Верховного Суду України та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вводяться в дію після початку діяльності Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ - з 1 листопада 2010 року } 2. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин, або коли вимоги за позовами можуть зараховуватися, або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. 3. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом. И разделить дела вряд ли удастся. Да и какая Вам разница? Вместе оно будет или раздельно? Если затянуть время, так и других способов куча.

Попросить оно, конечно, можно и даже нужно. Но не факт, что судья удовлетворит это ходатайство. Если даже не удовлетворит. Ничего страшного. Но заявить протест вслух уже можно. Можно даже за такое отвод дать. Еще варианты, чтобы судья не смог так быстро вынести решение: Затяните максимально само слушание, его процесс. Требуйте исследования доказательств, требуйте дать Вам возможность комментировать каждое доказательство. Это примерно на часа 2-3. Стаття 159. Безпосередність судового розгляду. Перерви в судовому засіданні 1. Суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі. 2. Справа розглядається одним і тим самим складом суду. У разі заміни одного із суддів під час судового розгляду справа розглядається спочатку. 3. У судовому засіданні можуть бути оголошені перерви, тривалість яких визначається відповідно до обставин розгляду справи, що їх викликали. Стаття 185. Дослідження письмових доказів 1. Письмові докази або протоколи їх огляду оголошуються в судовому засіданні та надаються для ознайомлення особам, які беруть участь у справі, а в необхідних випадках - також експертам, спеціалістам і свідкам. Особи, які беруть участь у справі, можуть давати свої пояснення з приводу цих доказів або протоколу їх огляду. Особами, які беруть участь у справі, з приводу зазначених доказів можуть ставитися питання свідкам, а також експертам, спеціалістам. А перед этим давайте объяснения на как можно большее время. Поверьте, судья просто устанет и объявит перерыв. Обязательно ведение технической записи и обязательно возьмите копию себе.

Если то решение было заочное, значит надо написать заявление, что суд происходил без Вашего участия (Ваших родителей), о дате и времени сообщено не было, тем самым лишили Вас права на защиту, на справедливый , объективный и неупрежденный суд. А само заочное решение получили только 3 дня назад , т.к. оно также не направлено было должным образом. Отсюда и просьба пересмотреть это решение, обновить процессуальные сроки для подачи заявления и повторного рассмотрения дела по сути. Назначить новую дату предварительного заседания или рассмотрения дела по сути. Ну там все это на державной мове, оформить надо, конечно, по-красивее, но примерно такую суть изложить. Сейчас просто нет времени составлять такую заяву, но может из формумчан кто и писал, так выложит свой образец? Если у Вас принимают это заявление и соглашаются с ним, то исполнение суда автоматически приостанавливается (напишите об этом в просительной части). И я думаю, что лучше подать встречный или отдельный иск,- по крайней мере это затянет больше времени на рассмотрение, хотя можно ограничиться и возражением (запереченням) - это по тому решению. Главное обосновать пропущенные сроки, убедить суд, что Вы их пропустили по уважительной причине, т.е. Вас просто не уведомили.

Здесь ситуация похожая. Вам нужно было чуть -чуть ниже заглянуть. http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=1371 Здесь 90 процентов тоже не юристы. Старайтесь либо сами вникнуть, и/ либо адвокат (лучше и то и другое). Тот адвокат, куда Вы обращались, не Ваш это точно. Адвокаты, которые боятся банков и сразу предлагают искать мировую...- бегите от них. Ищите другого. Выход есть- это точно. Но надо знать детали. Если то решение было заочное, то его можно обжаловать всего лишь по заявлению. Мол не оповестили должным образом, лишили права на защиту на справедливый суд и пр. Также можно стопорнуть действия ДВС по процедуре. Возможно, суд не учел (не знал) наличие детей, надо напомнить об этом и суду и ДВС. Можно также подать другой иск, вплоть даже от Вас в интересех детей. Тем самым остановить исполнение решение суда. Ищите выход, и Вы его найдете. Нет безвыходных ситуаций. Бороться надо всегда