Постановление КАС об отказе во взыскании с виновника ДТП суммы сверх выплаты страховой компании

[ANTIRAID]

Державний герб України

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 

Справа № 22-ц/824/2832/2019

Головуючий в 1-й інстанції - Миколаєць І.Ю.

759/10885/16-ц

Доповідач Чобіток А.О.

ПОСТАНОВА
Іменем України

18 лютого 2019 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого - Чобіток А.О.
суддів - Немировської О.В., Ящук Т.І.

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 10 жовтня 2018 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди,завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

у с т а н о в и в:

04 серпня 2016 року позивач пред'явив позов до відповідача про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 29 березня 2016 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участі автомобілів НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3, і «RENAULT KANGOO», д.н.з.НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_4.Власником автомобіля «RENAULT KANGOO» є позивач - ОСОБА_1.

Постановою Солом»янського районного суду м. Києва від 24 травня 2016 року відповідача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. У результаті дорожньо-транспортної пригоди позивачу було завдано майнову шкоду, що становить 147130,65 грн.. Страховою компанією «Країна» на користь позивача було виплачено страхове відшкодування у розмірі 50000,00 грн. та 20086,93 грн., що загалом складає 70086,93 грн., проте, невиплаченою залишилася сума у розмірі 77043,72 грн..

Посилаючись на вказані обставини, позивач просив суд стягнути на його користь з відповідача майнову шкоду врозмірі 77043,72 грн. та судовий збір у розмірі 771,00 грн..

Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 10 жовтня 2018 року позов залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі представник позивача просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позов. Зазначає, що суд при вирішенні даного спору допустив порушення норм матеріального та процесуального права. Так, зазначивши в рішенні про те, що витрати на ремонт пошкодженого автомобіля, указані в акті надання послуг №26 від 06 червня 2016 року, що підписано позивачем та ФОП ОСОБА_6, є завищеними, суд безпідставно не врахував ремонтну калькуляцію ПАТ «СК» «Країна» № 39347 від 03.08.2016 року, якою визначено вартість відновлювального ремонту 153 562 грн. та з урахуванням зносу дана сума складає 70 086,93 грн.. Уважає, що страховик виконав умови договору та умови ст. 29 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» і будь-яких претензій у нього до страхової компанії не може бути, у зв'язку з чим висновок суду щодо передчасності даного позову не ґрунтується на вимогах закону. Оскільки позивачем було затрачено реальні кошти на ремонт автомобіля, що підтверджується розпискою ФОП ОСОБА_6 у розмірі 147 130,65 грн., з відповідача підлягає стягненню у відшкодування майнової шкоди 77 043,72 грн..

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляційної скарги, обставини справи, колегія суддів при ходить до наступного.

Судом першої інстанції установлено, що 29 березня 2016 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участі автомобілів НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3, і «RENAULT KANGOO», д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4. Власником автомобіля «RENAULT KANGOO» є позивач - ОСОБА_1.

Постановою Солом»янського районного суду м. Києва від 24 травня 2016 року відповідача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Станом на дату вчинення дорожньо-транспортної пригоди, цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована у ПАТ «СК «Країна» відповідно до полісу обов'язкової відповідальності власників наземних транспортних засобів АЕ/6359350 від 10 грудня 2015 року в межах 50000,00 грн. за шкоду заподіяну майну потерпілого.

Крім того, крім договору обов'язкового страхування, відповідачем було укладено договір добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів №УА 126591 від 10 грудня 2015 року, відповідно до умов якого виплата по даному договору здійснюється у разі недостатності ліміту (страхової виплати) по договору обов'язкового страхування відповідальності власників наземних транспортних засобів, з лімітом відповідальності в межах 50000,00 грн..

Таким чином, цивільно-правова відповідальність відповідача за шкоду заподіяну майну потерпілого була забезпечена у межах ліміту 100000,00 грн. (у сукупному розмірі).

03.06.2016 року страховиком, на підставі акту огляду транспортного засобу від 05.04.2016 року, було складено ремонтну калькуляцію № 39347, відповідно до якої вартість ремонтних робіт пошкодженого автомобіля позивача складає 127 968,47 грн., що з урахуванням фізичного зносу пошкодженого автомобіля (52%) складає 70 086,93 грн..

Зазначена сума страхового відшкодування була погоджена страховиком з позивачем та останнім було отримано від страховика суму страхового відшкодування у вказаному розмірі, а саме: у розмірі 50000,00 грн. (а.с.12) та 20086,93 грн. (а.с.11).

Відповідно до акту надання послуг №26 від 06 червня 2016 року, виконавцем ФОП ОСОБА_6 були виконані роботи (надані послуги) на суму 128753,71 грн., всього до сплати 147130,65 грн. (а.с.8-10).

Посилаючись на те, що вартість ремонтних робіт його пошкодженого автомобіля становить 147 130,65 грн., позивач просив стягнути з відповідача 77 043,72 грн., тобто різницю між витратами понесеними ним за ремонт автомобіля та розміром отриманого ним страхового відшкодування.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції прийшов до висновку про передчасність пред'явлення такого позову, уважаючи, що саме на ПАТ «СК «Країна» як страховика відповідача покладений відповідний обов'язок відшкодувати матеріальну шкоду позивачу в межах суми страхового відшкодування, а відтак вимоги до відповідача є необґрунтованими та передчасними.

Відповідно до ч.1-5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Незважаючи на правильність встановлення судом обставин по справі , колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду, оскільки вони не ґрунтуються на вимогах закону, що регулює правовідносини, які виникли між сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Статтею 1192 ЦК України визначено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) ( ст. 22 ЦК).

Відповідно до ст.1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Згідно із ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Статтею 980 ЦК України передбачено, що предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Установлено, що цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована ПАТ СК «Країна», яка визнала дорожньо-транспортну пригоду, учасниками якої стали сторони, страховим випадком, і після огляду транспортного засобу позивача відповідно був складений акт та здійснено оцінку завданого збитку та калькуляцію витрат, необхідних для відшкодування шкоди позивачу.

Як убачається з ремонтної калькуляції № 39347, страховиком визначена вартість ремонтних робіт пошкодженого автомобіля позивача і складає 127 968,47 грн., що з урахуванням фізичного зносу пошкодженого автомобіля (52%) складає 70 086,93 грн..

Позивачем не оспорювався визначений страховиком розмір страхового відшкодування, який ним отриманий у повному розмірі. В апеляційній скарзі представником позивача також зазначено, що страхова компанія виконала умови договору та умови ст. 29 ЗУ « Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» і жодних претензій щодо додаткових доплат до страхової компанії позивач не має.

Аналізуючи вказані обставини, колегія суддів уважає, що у позивача відсутні правові підстави для пред'явлення позову до відповідача, у зв'язку з чим колегія суддів відхиляє аргумент апеляційної скарги про правомірність його вимог до особи, яка завдала позивачу шкоди в розмірі, що не охоплюється страховим відшкодуванням.

Відповідно до позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у Постанові у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18) від 4 липня 2018 року, покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності. У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов'язання припиняється його належним виконанням страховиком замість завдавача шкоди. За умов, передбачених у ст. 38 вказаного Закону та ст. 1191 ЦК України, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.

У зв'язку з наведеним колегія суддів уважає такими, що не ґрунтуються на вимогах закону, доводи апеляційної скарги про те, що він на власний розсуд має право обрати спосіб звернення вимоги виключно до особи, яка завдала йому шкоди.

На підтвердження позовних вимог позивачем було надано копію акту № 26 від 06.06.2016 року надання послуг ФОП ОСОБА_6 по здійсненню ремонтних робіт автомобіля позивача на суму 147 130,65 грн. та розписку ФОП ОСОБА_6 про отримання указаних коштів.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів, підтверджуючих відповідність ремонтних робіт автомобіля, зазначених у акті ФОП ОСОБА_6, пошкодженням, які утворилися унаслідок дорожньо-транспортної пригоди за участю відповідача та які визначено в акті №2674р огляду транспортного засобу, належного позивачу, складеного 05.04.2016 року ПАТ «СК «Країна».

При цьому актом №2674р огляду транспортного засобу, належного позивачу, складеного 05.04.2016 року ПАТ «СК «Країна» визначено, що, якщо під час ремонту КТЗ будуть виявлені приховані дефекти, про це необхідно повідомити страхову компанію та оцінювача з метою складання додаткової дефектної відомості ( а.с.55-56).

Будь-яких належних доказів того, що під час ремонту були виявлені приховані дефекти, які виникли унаслідок ДТП, яке відбулось 29 березня 2016 року та з цього питання позивач звертався до ПАТ «СК «Країна», матеріали справи не містять.

Акт ФОП ОСОБА_6 від 06.06.2016 року лише свідчить про перелік виконаних робіт по ремонту автомобіля позивача, але не вказує на те, що ремонтні роботи проводились для відновлення автомобіля, пошкодження якого отримані під час ДТП, яке відбулось 29 березня 2016 року.

Колегія суддів уважає, що в даному випадку позивач, відремонтувавши автомобіль указаним способом, діяв на свій розсуд, що не породжує ні для відповідача, ні для страхових компаній, зобов'язань щодо відшкодування різниці між розміром його витрат на ремонт автомобіля та отриманого страхового відшкодування, з розміром якого він погодився.

Суд звертає увагу на те, що по договору обов'язкового страхування та по договору добровільного страхування цивільно-правова відповідальність відповідача за шкоду заподіяну майну потерпілого була забезпечена в загальному розмірі 100 000 грн..

Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв"язок доказів у їх сукупності, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про скасування рішення суду першої інстанції та постановлення нового судового рішення про залишення позову ОСОБА_1 без задоволення, але з інших підстав ніж виходив суд першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 10 жовтня 2018 року скасувати та постановити нове судове рішення.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і на підставі ч. 3 ст. 389 ЦПК України не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий: А. О. Чобіток 
Судді: О. В. Немировська
Т.І. Ящук
 
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/79955354

[ANTIRAID]

Это наше решение. Фактически этим решением суды прикрыли довольно распространенную схему неправомерного и надуманного взыскание средств сверх сумм выплаченных страховой компанией виновного лица.

Суд сославшись на позицию БП ВС указал, что возложение обязанности по возмещению вреда в пределах страхового возмещения на страхователя, который заключил соответствующий договор страхования и оплачивает страховые платежи, противоречит цели института страхования гражданско-правовой ответственности. Таким образом согласившись с суммой страховой выплаты потерпевший уже не может в переделах суммы страхования, что-либо требовать сверх нее с виновника не обращаясь с требованием непосредственно к страховой.

[Dennisse]

Фактически, вред причененный владельцу 127 тыс - сумма установленная при оценке ущерба и необходимая для восстановления ТЗ.  70 тыс выплата за вычетом износа. Но разницу  пострадавший владелец должен доплатить из своего кармана, чтобы не вступать в противоречие с институтом страхования?

[ANTIRAID]

4 часа назад, Dennisse сказал:

Фактически, вред причененный владельцу 127 тыс - сумма установленная при оценке ущерба и необходимая для восстановления ТЗ.  70 тыс выплата за вычетом износа. Но разницу  пострадавший владелец должен доплатить из своего кармана, чтобы не вступать в противоречие с институтом страхования?

Владелец может не ставить новые детали и отремонтировать транспортное средство у этой же страховой за эти деньги. Кроме того перечень работ не совпадает с работами станции.

[Dennisse]

1. "Может не ставить новые детали" - согласитесь, звучит смешно. Вы готовы купить на свой автомобиль б.у., например, радиатор, или оптику, или подушки безопасности, а главное, почему Вы должны это делать?

2.   "отремонтировать транспортное средство у этой же страховой" - страховой нет дела до этого автомобиля, она не станет его "ремонтировать", ее задача выплатить по минимуму в соответствии с законодательством. И не всегда суммы страхового возмещения хватает на ремонт даже в условиях "гаражей".

3.  "Кроме того перечень работ не совпадает с работами станции" - ну, это наверное основное. Потерпевший не подготовился, не предоставил убедительных и допустимых доказательств ущерба, это да.

В противном случае никакого противоречия институту страхования, обращение потерпевшего к виновнику не должно быть, если страховой выплаты, определенной страховой компанией в соответствии с законодательством   не достаточно для возмещения ущерба.

[amator]

Цитата

Неясно, на каком основании потерпевший может истребовать со страховой полную стоимость восстановительного ремонта, если по Закону страховик должен компенсировать только материальный ущерб с учетом износа, о чем Вы и сказали. Есть ли решение ВС, где со страховой стягнули полную фактическую стоимость восстановительного ремонта, а не расчетную с учетом износа? Страховая от такого иска легко отобьется, если нет такой судебной практики.

"п. 22.1 статті 22, статтю 29, п. 12.1 статті 12 Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідно до яких страховик відшкодовує оцінену шкоду, а саме, витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, за виключенням франшизи. "

И что делать со статьями 1192, 1194?

Згідно до статті 1194 ЦК, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов´язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Тобто з метою захисту інтересів потерпілого на страхувальника (зокрема, винуватця ДТП) покладається додаткова (субсидіарна) відповідальність. Згідно зі статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Ответ:

Цитата

На сегодня это самая большая проблема для потерпевших. Можно требовать от страховщика виновника отремонтировать автомобиль за эти деньги. Но как показывает практика, довольно часто эту разницу удается компенсировать перечнем работ.

С учетом этой новой правовой позиции ВС, какой же должен быть правильный порядок действий потерпевшего, чтобы добиться полной компенсации ущерба?

1) Требовать от страховой выполнить восстановительный ремонт авто за сумму страховой выплаты? Но какие правовые нормы заставляют страховую выполнять этот ремонт. Страховая откажет, и суд откажет в иске.

2) Не соглашаться с суммой страховой выплаты и требовать ее увеличить за счет увеличения перечня работ?

Но тогда суд за размер страховой выплаты будет идти годами, и пострадавший не получит от страховой вообще ничего.

Или что имелось в виду под компенсацией разницы между фактическим ущербом и страховой выплатой с помощью перечня работ?

 

 

[Marina-NET]

В 18.03.2019 в 17:05, ANTIRAID сказал:

Владелец может не ставить новые детали и отремонтировать транспортное средство у этой же страховой за эти деньги. Кроме того перечень работ не совпадает с работами станции.

Здравствуйте! Вы совершенно правы, износ - это та часть материального блага, которую владелец уже успел самостоятельно использовать для удовлетворения своих потребностей.

Но была в жизни моих знакомых и такая история, когда один киевский чиновник, за "счесанный" правый бок статусного автомобиля, купленного им 1 год назад, потребовал такой же новый автомобиль и суд (включая кассационную инстанцию) присудил взыскать с виновной стороны в пользу истца полную стоимость автомобиля, для возможности покупки им аналога,  по текущей цене установленной в салоне авто-дилера, на основании нормы ЦКУ :

Стаття 1192. Способи відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого

1. З урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

И в этом случае, правомерна полемика : что считать "майном потерілого" - сам автомобиль или разбитую решетку радиатора или правую переднюю дверь автомобиля и т.п.

[west11]

В 19.03.2019 в 15:00, Dennisse сказал:

1. "Может не ставить новые детали" - согласитесь, звучит смешно. Вы готовы купить на свой автомобиль б.у., например, радиатор, или оптику, или подушки безопасности, а главное, почему Вы должны это делать?

2.   "отремонтировать транспортное средство у этой же страховой" - страховой нет дела до этого автомобиля, она не станет его "ремонтировать", ее задача выплатить по минимуму в соответствии с законодательством. И не всегда суммы страхового возмещения хватает на ремонт даже в условиях "гаражей".

3.  "Кроме того перечень работ не совпадает с работами станции" - ну, это наверное основное. Потерпевший не подготовился, не предоставил убедительных и допустимых доказательств ущерба, это да.

В противном случае никакого противоречия институту страхования, обращение потерпевшего к виновнику не должно быть, если страховой выплаты, определенной страховой компанией в соответствии с законодательством   не достаточно для возмещения ущерба.

Согласен, что п. 3 Потерпевший в ДТП - промах (или недоработка) со стороны участника ДТП... Но если абстрагироваться от этого обстоятельства, то  что мешает судам обратится к норме ст. 1194 ЦК України: "Особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням)".

В свое время Большая Палата ВС в Постанове от 04.07.2018 года у справі N 755/18006/15-ц (Провадження N 14-176цс18) указала:  "Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика" ...

[Marina-NET]

2 часа назад, west11 сказал:

ст. 1194 ЦК України: "Особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням)".

Здравствуйте! У виновной стороны страховой резерв 100 000 грн. , но пострадавшая сторона письменно согласовала со страховой компанией объем полученного ущерба в сумме 70 086,93 грн. и получила эту сумму в полном объеме,  а потом ... передумала. Потерпевшую сторону одолели мучительные сомнения: "как же это не кстати полностью восстанавливать свою более чем на половину изношенную машинку, учитывая, что мало какой потенциальный покупатель эту идеальность по достоинству оценит, а ведь можно же было на ней и безо всякого ремонта еще пару лет поездить и продать неопытному за какие-то достойные деньги". К сожалению, автомобиль - с его обслуживанием, ремонтом, бензином, хранением - это всегда затраты и, на мой взгляд, не всегда оправдывающие цель. Самые продвинутые пострадавшие (на стареньких машинках) - объем повреждений от ДТП определяют экспертным заключением (иногда для этого приходится заказывать дополнительно трасологию), акт ремонта составляют в авторизированном дилерском сервисном центре, получают оплату ущерба на карту и едут ремонтировать в дружественный ФОП. ИМХО

[ANTIRAID]

46 минут назад, Marina-NET сказал:

Здравствуйте! У виновной стороны страховой резерв 100 000 грн. , но пострадавшая сторона письменно согласовала со страховой компанией объем полученного ущерба в сумме 70 086,93 грн. и получила эту сумму в полном объеме,  а потом ... передумала. Потерпевшую сторону одолели мучительные сомнения: "как же это не кстати полностью восстанавливать свою более чем на половину изношенную машинку, учитывая, что мало какой потенциальный покупатель эту идеальность по достоинству оценит, а ведь можно же было на ней и безо всякого ремонта еще пару лет поездить и продать неопытному за какие-то достойные деньги". К сожалению, автомобиль - с его обслуживанием, ремонтом, бензином, хранением - это всегда затраты и, на мой взгляд, не всегда оправдывающие цель. Самые продвинутые пострадавшие (на стареньких машинках) - объем повреждений от ДТП определяют экспертным заключением (иногда для этого приходится заказывать дополнительно трасологию), акт ремонта составляют в авторизированном дилерском сервисном центре, получают оплату ущерба на карту и едут ремонтировать в дружественный ФОП. ИМХО

Так и есть. Просто прикрыли этим решением очередную схему развода.