Решение Радивиловского райсуда о признании недействительными договор кредита, залога, поручительства с Приватбанком


Считаете ли Вы решение законным и справедливым?  

3 голоса

  1. 1. ???????? ?? ?? ??????? ?????????

    • ??
      3
    • ???
      0
    • ??????????? ????????
      0
  2. 2. ???????? ?? ?? ??????? ?????????????

    • ??
      3
    • ???
      0
    • ??????????? ????????
      0


Recommended Posts

Справа №2-299-10 року

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2010 року

Радивилівський районний суд

Рівненської області

в складі: головуючого судді Драновської С.З.

при секретарі Краєвській Г.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Радивилів справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного комерційного банку «Приват Банк» , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_2, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_3 банк України, про визнання договорів недійсними, неправомірними дій банку та дійсним зобов’язання ОСОБА_1 про повернення Акціонерному комерційному банку «Приват Банк» кредитних коштів в сумі 75 750,00 грн. у строк до 12 грудня 2011 року

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом.

В обґрунтування позову посилається на те, що 14.12.2007 року між нею та Закритим Акціонерним товариством комерційним банком «Приват Банк» укладено Договір про надання споживчого кредиту №0712/48 відповідно до якого отримала кредит 75 750,00 гривень, що становило (15 000,00 доларів США) шляхом видачі готівки через касу. У забезпечення виконання боргових зобов’язань за кредитним Договором №0712/48 від 14.12.2007 року між позивачкою і банком 14.12.2007 року укладено Договір застави майна №0712/48/М, Договір застави товару в обороті №0712/48/ТО та Договір застави автотранспорту № 0712/48/ТЗ.

Відповідно до ст. 99 Конституції України та ст. 533 ЦК України, грошовою одиницею України є гривня і грошове зобов’язання має виконуватися у гривнях.

Актом законодавства, що регулює порядок використання іноземної валюти (іноземних грошових знаків), що є законним платіжним засобом на території відповідної держави і встановлює здійснення валютних операцій на території України є Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» № 15-93 від 19.02.1993 року із змінами і доповненнями. Однак, в процесі укладення кредитного договору відповідачем не було зазначено ні номера, ні дати дозволу, ліцензії на право видачі кредиту у іноземній валюті (доларах США). Відповідно вимог ст.533 ЦК України сплата комісійних банкові, відсотків за користування кредитними коштами у іноземній валюті, доларах США є розрахунками за надані послуги між резидентами і повинна здійснюватися виключно у національній валюті.

Згідно ст.227 ЦК України, правочин вчинений юридичною особою без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним. Якщо юридична особа ввела другу сторону в оману щодо свого права на вчинення правочину, вона повинна також відшкодувати моральну шкоду, завдану таким правочином.

Враховуючи вищезазначене просила задоволити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник позивача ОСОБА_4 позовні вимоги ОСОБА_1 підтримав і пояснив, що відповідачем було видано ОСОБА_1 споживчий кредит готівкою не для оплати позивачем товарів (робіт, послуг) на території України, а з метою перекладення ризику зростання валютного курсу долара США (законного платіжного засобу на території іноземної держави) щодо гривні (законного платіжного засобу на території України). Згідно із заявкою, посвідченою відповідачем, на дату видання кредиту його сума 15000 доларів США становила 75750 гривень. Для придбання товарів на території України позивачка вправі була використовувати виключно гривні і відповідачеві було відомо, що кредит можна було використати на споживчі цілі виключно у сумі 75750 грн., так як на дату отримання кредиту у позивача не було ліцензії НБУ на використання доларів США на території України як засобу платежу. Таким чином, позивачка змушена була продати отриману валюту для оплати товарів, а банком було перекладено ризик зростання курсу долара США щодо гривні на позивачку, що порушило її права, так як покладало на неї ризик зростання валютного курсу та не відповідало п.3 ч.1 ст.47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» де зазначено, що банк розміщує залучені кошти від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.

Крім того, у ліцензії (дозволі) відповідача, виданого НБУ, не було передбачено такого виду валютної операції як «надання та отримання кредиту в іноземній валюті», а стягнення банком процентів по валютному кредиту у іноземній валюті (доларах США) є використанням на території України іноземної валюти як засобу платежу, що потребує обов’язкової наявності індивідуальної ліцензії НБУ згідно з відповідними нормами Декрету Кабінету Міністрів України « Про систему валютного регулювання та валютного контролю». Отже, банк не вправі був видавати валютний кредит та стягувати проценти за користування кредитом в іноземній валюті. Представник позивачки ОСОБА_4 також просив звернути увагу, що у статуті відповідача відсутній такий вид діяльності як надання резидентам споживчих кредитів у іноземній валюті, а відповідно до ст. 16 Закону України «Про банки і банківську діяльність», статут банку обов’язково має містити види діяльності, які має намір здійснювати банк.

Відповідно до ст.227 ЦК України правочин (договір про надання споживчого кредиту у іноземній валюті) юридичної особи (відповідача), вчинений без відповідного дозволу (ліцензії) може бути визнаний судом недійсним. Статтею 548 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсність основного зобов’язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення. Тому, у випадку визнання недійсним кредитного договору (основного зобов’язання) усі договори забезпечення виконання зобов’язання по такому кредитному договору (договори застави майна, застави товару в обороті, застави автотранспорту, поруки третьої особи) підлягають визнанню недійсними в силу п. 2 ст. 548 ЦК.

Представник відповідача ОСОБА_5 позову не визнавав і пояснив, що використання індивідуальної ліцензії ОСОБА_3 банку України при укладенні банком кредитного договору № 0712/48 від 14.12.2007 р. із ОСОБА_1, діючим законодавством не передбачене з огляду на норми п.п. «в» та «г» ч. 4 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю». А відповідно до п. 1.5. Положення про порядок видачі ОСОБА_3 банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, - таке використання без ліцензії дозволяється якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку, на здійснення яких НБУ видав йому банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями).

На момент укладення оспорюваного кредитного договору у ПриватБанка була ліцензія № 22 від 29 липня 2009 року. Крім того, відповідно до листа НБУ від 29.05.2001 р. № 28-313 /2178 на сьогоднішній день законодавством не встановлено будь-яких обмежень щодо граничних розмірів сум і строків повернення кредитів в іноземній валюті, тому здійснення резидентами операцій по одержанню або наданню кредитів в іноземній валюті не вимагає індивідуальної ліцензії НБУ.

Відповідач вважає, що права позивача не були порушені у зв’язку з укладенням кредитного договору у іноземній валюті - доларах США.

Третя особа на стороні відповідача - представник ОСОБА_3 банку України в судове засідання не з’явився і надав письмові пояснення де вважає надання банками кредитів у іноземній валюті правомірним.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи належним чином повідомлений.

Заслухавши представника позивачки ОСОБА_4, представника Публічного Акціонерного Товариства Комерційний банк «Приват Банк» ОСОБА_5 та вивчивши матеріали справи суд знаходить, що позов підлягає частково до задоволення.

Так, 14 грудня 2007 року між ОСОБА_1 (позивачем) та Закритим акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» (відповідачем), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» було укладено Договір про надання споживчого кредиту № 0712/48 (надалі - кредитний договір) у сумі 15 000 доларів США.

З метою забезпечення виконання боргових зобов’язань по кредитному договору, 14.12.2007 року цими ж сторонами було укладено договори: застави майна № 0712/48/М, застави товару в обороті № 0712/48/ТО, застави автотранспорту № 0712/48/ТЗ, і договір поруки між ОСОБА_6Г і Закритим акціонерним товариством комерційним банком «Приват Банк» № 0712/48/ДП.

Згідно із заявою на видачу готівки № 1 від 14.12.2007 р. про видачу крединих коштів у сумі 15 000 доларів США, що еквівалентно 75 750 гривень 00 коп. на підставі ордера-розпорядження №01/1 від 14.12.2007 р. кредитні кошти позивачкою були отримані. Номеру та дати ліцензії (письмового дозволу) на здійснення валютної операції з видачі споживчого кредиту в доларах США у кредитному договорі не вказано, інформацію про правомірність надання банком споживчого кредиту у іноземній валюті до позивачки не доведено. Таким чином, на момент укладення кредитного договору позивачці не було відомо про наявність у відповідача дозволу (ліцензії) на здійснення валютної операції - надання кредиту у іноземній валюті.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України - за кредитним договором банк або інша фінансова уставнова (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно з нормою ст. 192 ЦК (Гроші, грошові кошти) - законним платіжним засобом, обов’язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Згідно зі ст. 193 ЦК України - види майна, що вважаються валютними цінностями, та порядок вчинення правочинів з ними встановлюється законом.

У статті 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» зазначено: банківський кредит - будь-яке зобов’язання банку надати певну суму грошей, будь-яка ґарантія, будь-яке зобов’язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов’язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов’язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми. Зазначений вище закон містить визначення поняття коштів (кошти - гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент), однак, на відміну від ст. 192 Цивільного кодексу, не містить визначення поняття грошей.

За нормою ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - на підставі банківської ліцензії банки мають право здійснювати такі банківські операції:

1) приймання вкладів (депозитів) від юридичних та фізичних осіб;

1. відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів і банків-кореспондентів, у т.ч. переказ грошових коштів з цих рахунків за допомогою платіжних інструментів та зарахування коштів на них;

2. розміщення та залучення коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.

Крім перелічених операцій банк має право здійснювати такі операції й угоди:

1. операції з валютними цінностями;

2. емісію власних цінних паперів;

3. організацію купівлі та продажу цінних паперів за дорученням клієнтів;

4. здійснення операцій на ринку цінних паперів від свого імені (включаючи андеррайтинг);

5. надання ґанантій і поручительств та інших зобов’язань від третіх осіб, які передбачають їх виконання у грошовій формі;

6. придбання або відчуження права вимоги на виконання зобов’язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог та прийом платежів (факторинг);

7. лізинг;

8. послуги з відповідального зберігання та надання в оренду сейфів;

1. випуск, купівлю, продаж і обслуговування чеків, векселів інших оборотних платіжних інструментів;

2. випуск банківських платіжних карток і здійснення операцій з використанням цих карток;

3. надання консультаційних та інформаційних послуг.

Відповідно до ст. 49 Закону України про банки і банківську діяльність - як кредитні операції розглядаються: розміщення та залучення коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик; організація купівлі та продажу цінних паперів за дорученням клієнтів; здійснення операцій на ринку цінних паперів від свого імені (включаючи андеррайтинг); надання ґанантій і поручительств та інших зобов’язань від третіх осіб, які передбачають їх виконання у грошовій формі; придбання або відчуження права вимоги на виконання зобов’язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог та прийом платежів (факторинг); лізинг.

Отже, операції з валютними цінностями (п. 1 ч. 2 ст. 47 Закону України про банки і банківську діяльність) не належать до кредитних операцій в силу ст. 49 цього Закону.

Актами спеціального законодавства, які слід застосовувати при вирішенні питань регулювання правовідносин щодо валютних операцій, є Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.1993 р. № 15-93 та Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 р.

Відповідно до ст. 1 Декрету:

Іноземна валюта - іноземні грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території іноземної держави.

Згідно норми ст.2 Декрету - резиденти і нерезиденти мають право бути власниками валютних цінностей. Резиденти і нерезиденти мають право здійснювати валютні операції з урахуванням обмежень, встановлених цим Декретом та іншими актами валютного законодавства. Стаття 5 Декрету містить обмеження щодо певних видів валютних операцій.

Згідно пп. «в» і «г» п.4 ст. 5 Декрету потребують індивідуальної ліцензії такі операції:

• надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі;

• використання іноземної валюти на території України як засобу платежу.

Відповідно до п.6 ст.5 Декрету - порядок і терміни видачі ліцензій, перелік документів, необхідних для одержання ліцензій, а також підстави для відмови у видачі ліцензій визначаються ОСОБА_3 банком України.

Згідно ст. 11 Декрету ОСОБА_3 банк України у сфері валютного регулювання видає у межах, передбачених Декретом, обов’язкові для виконання нормативні акти щодо здійснення операцій на валютному ринку.

ОСОБА_3 банком було ухвалено наступні нормативно-правові акти:

• Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій, затверджене постановою Правління НБУ від 17.07.2001 р., № 275 із змінами;

• Правила використання готівкової іноземної валюти на території України, затверджені Постановою Правління НБУ від 30.05.2007 р., № 200;

• Положення про порядок видачі ОСОБА_3 банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затверджене Постановою Правління НБУ від 14.10.2004 р., № 483;

• Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, затверджене Постановою Правління НБУ від 29.08.2005 р., № 281.

Згідно з п.4 ст. 16 Закону про банки і банківську діяльність - статут банку обов’язково має містити інформацію про види діяльності, які має намір здійснювати банк. Із наданої відповідачем копії статут ПАТ КБ «ПриватБанк» не передбачено такий вид діяльності банку у валютній сфері як надання та одержання кредитів в іноземній валюті. Статуту банку, який діяв на дату укладення кредитного договору відповідачем суду не надано.

Відповідно до гл. 8 Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій, затвердженого постановою Правління НБУ від 17.07.2001 р., № 275, - банк для отримання письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями зобов’язаний подати внутрішні положення, що регулюють виконання ним операцій, право на здійснення яких надає йому письмовий дозвіл НБУ. Такого внутрішнього положення відповідачем суду надано не було.

Згідно наданого відповідачем ОСОБА_7 № 22-1 від 04.12.2001 р. ЗАТ КБ «ПриватБанк» вбачається, що на дату укладення кредитного договору банк мав право здійснювати наступні операції з валютними цінностями:

• неторговельні операції з валютними цінностями;

• ведення рахунків клієнтів (резидентів і нерезидентів) в іноземній валюті та клієнтів-нерезидентів у грошовій одиниці України;

• ведення кореспондентських рахунків банків (резидентів і нерезидентів) в іноземній валюті;

• ведення кореспондентських рахунків банків (нерезидентів) у грошовій одиниці України;

• відкриття кореспондентських рахунків в уповноважених банках України в іноземній валюті та здійснення операцій за ними;

• відкриття кореспондентських рахунків у банках (нерезидентах) в іноземній валюті та здійснення операцій за ними;

• залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України;

• залучення та розміщення іноземної валюти на міжнародних ринках;

• інші операції з валютними цінностями на міжнародних ринках.

Згідно наданого додатку до письмового дозволу № 22-1 від 04.12.2001 р. на дату укладення кредитного договору були відсутні такі види операцій з валютними цінностями:

• надання та одержання кредитів в іноземній валюті

• операції з готівковою іноземною валютою

• торгівля іноземною валютою на валютному ринку України (за винятком валютно-обмінних операцій)

• інші операції з валютними цінностями на валютному ринку України,

зазначені вище види операцій з валютними цінностями наявні у додатку до дозволу № 22-3 від 21.09.2009 року.

Отже, на дату укладення оспорюваного правочину готівкова іноземна валюта, долари США, видавалися відповідачем неправомірно, - без наявності такого виду операції з валютними цінностями у його генеральній ліцензії (письмовому дозволі НБУ).

Як зазначено у «Положенні про порядок та умови торгівлі іноземною валютою», затвердженому Постановою Правління НБУ від 29.08.2005 р., № 281, - надання та отримання резидентами фінансових кредитів і позик є валютною операцією, що пов’язана з рухом капіталу (п.12 розд.І Положення).

Згідно глави 3 зазначеного Положення, - резиденти мають право купувати, обмінювати іноземну валюту з метою виконання зобов’язань в іноземній валюті за кредитними договорами резидентів-позичальників про залучення коштів від нерезидентів або у випадках, передбачених законодавством України, від суб’єктів ринку.

Законодавство України не обмежує терміни і суми кредитів у іноземній валюті для яких потрібно одержання індивідуальної ліцензії.

При цьому, для купівлі резидентом валюти з метою виконання зобов’язань за кредитними операціями та платежами за цими операціями, - наявність індивідуальної ліцензії є обов’язковою згідно п. 1 глави 3 Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, затвердженого постановою правління НБУ № 281 від 10.08.2005 р.

Посилання відповідача на пп. «в» п. 4 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України про систему валютного регулювання і валютного контролю як на правову підставу надання споживчого кредиту позивачеві у іноземній валюті є необґрунтованим, так як зазначений пункт визначає необхідність наявності індивідуальної ліцензії. А в силу п. 2 ст. 5 Декрету, комерційним банкам (у тому числі й відповідачеві) видаються генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії. Так як законодавством не визначено термінів і сум кредитів у іноземній валюті, що потребувало б індивідуальної ліцензії, то наявність такої індивідуальної ліцензії не є обов’язковою.

Відповідачем в порядку ст. 60 ЦПК України не доведено, що законодавство України, генеральна ліцензія, статут, внутрішні положення надавали відповідачеві право на здійснення такого виду валютної операції як «надання споживчого кредиту у іноземній валюті».

Під час судового слідства доведено, що сума кредиту, отриманого від відповідача згідно оспорюваного правочину, яка могла бути нею використана на споживчі цілі становила 75750 грн.

Стосовно наявності індивідуальної ліцензії НБУ щодо використання іноземної валюти як засобу платежу або як застави слід зазначити, що пп. «г» п. 4 ст. 5 Декрету носить імперативний характер, який не може бути змінений підзаконним нормативним актом. Так, наявність у банку (фінансової установи) індивідуальної ліцензії НБУ на отримання процентів, комісійних, інших платежів у іноземній валюті є обов’язковим і не скасовується нормою п.1.5 Положення про порядок видачі ОСОБА_3 банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, що затверджене Постановою Правління НБУ від 14.10.2004 року № 483. Згідно з п.6 ст.5 Декрету - ОСОБА_3 банк визначає виключно порядок і терміни видачі ліцензій, перелік документів, необхідних для одержання ліцензій, а також підстави для відмови у видачі ліцензій. До компетенції НБУ не належить зміна встановленого Декретом порядку щодо необхідності наявності індивідуальної ліцензії на валютну операцію - використання іноземної валюти на території України як засобу платежу.

Крім того, зазначене Положення про порядок видачі ОСОБА_3 банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затверджене Постановою Правління НБУ від 14.10.2004 р., № 483, стосується використання безготівкової іноземної валюти.

Із оглянутих прибуткових касових ордерів ( платник ОСОБА_8О.) встановлено, що повернення кредиту здійснювалося позивачем готівкою. Згідно з Правилами використання готівкової іноземної валюти на території України, що затверджені Постановою Правління НБУ від 30.05.2007 р., № 200, таке використання готівкової валюти як «погашення кредиту» не передбачене.

Відповідно до п.п. 6.2 п. 6 зазначених Правил фізичні особи - резиденти (до яких належить позивач) можуть використовувати на території України готівкову іноземну валюту як засіб платежу виключно у випадках: сплати мита, інших податків і зборів (обов’язкових платежів) митних зборів та фінансових санкцій відповідно до митного законодавства України; сплати платежів за охорону та супроводження підакцизних і транзитних товарів митними органами; оплати товарів і послуг у зоні, що звільнена від сплати мита й податків.

Враховуючи зазначене, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення вимоги про визнання недійсним кредитного договору. Вимога про визнання недійсним кредитного договору в частині що стосується зобов’язання відповідача надання позивачу та повернення відповідачу кредиту у сумі 15000 доларів США, що в силу визначення ст. 1054 згідно із заявою позивача охоплює визнання недійсним кредитного договору в цілому, у тому числі й Додатку № 1, як складової кредитного договору, підлягає до задоволення на підставі ст.ст. 215, 216, 227 ЦК України.

Вимога про визнання неправомірними дій відповідача щодо нарахування відсотків та комісій по кредитному договору задоволенню не підлягає через недоведеність.

Вимога про визнання дійсним зобов’язання позивача про повернення відповідачу кредитних коштів у сумі 75750 грн. у строк до 12.12.2011 р. щомісячними платежами у сумі не меншій як 2161,40 грн. до задоволення не підлягає так як не відповідає правовим наслідкам визнання кредитного договору недійсним. Така вимога може носити окремий характер тільки після вирішення по суті спору щодо недійсності правочину.

Вимога про визнання недійсним нарахування та стягнення банком-відповідачем комісій і процентів за користування кредитом у доларах США охоплюється вимогою про недійсність кредитного договору.

Вимоги про визнання договорів застави майна, товару в обороті, автотранспорту, поруки третьої особи підлягають задоволенню в силу п. 2 ст. 548 ЦК України.

Суд частково задовольняє вимогу позивача щодо стягнення з відповідача судових витрат (вартості правової допомоги) у частині суми підтвердженої документально, згідно з договором про надання правової допомоги та відповідного акта в сумі- 2 000 грн.

На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про захист прав споживача», ст.ст.192,193,215, 216, 227, 524, 533, 548, 1054 ЦК України, ст.ст.16, 47, 48, 49, Закону України «Про банки і банківську діяльність», Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», Законом України «Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті», ст.ст.10, 11, 60, 84, 88, 110, 209, 212, 213, 218 ЦПК України суд,-

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до Публічного Акціонерного Товариства Комерційного Банку «ПриватБанк», третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_2, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_3 банк України, про визнання договорів недійсними, неправомірними дій банку та дійсним зобов’язання ОСОБА_1 про повернення Акціонерному комерційному банку «Приват Банк» кредитних коштів в сумі 75 750,00 грн. у строк до 12 грудня 2011 року задоволити частково.

Визнати недійсними:

Договір про надання споживчого кредиту №0712/48 від 14 грудня 2007 року та Додаток №1 до договору №0712/48 від 14.12.2007 року, укладеного між ОСОБА_1 та Закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» щодо надання кредиту в сумі 15 000, 00 ( п’ятнадцять тисяч) долларів США;

Договір застави товару в обороті №0712/48/ТО від 14.12.2007 року укладений між ОСОБА_1 та Закритим акціонерним товариством комерційний банк «Приват Банк»;

Договір застави автотранспорту №0712/48/ТЗ від 14.12.2007 року укладений між ОСОБА_1 та Закритим акціонерним товариством комерційний банк «Приват Банк»;

Договір застави майна №0712/48/М від 14.12.2007 року укладений між ОСОБА_1 та Закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк»;

Договір поруки №0712/48/ДП від 14.12.2007 року укладений між ОСОБА_2 та Закритим акціонерним товариством комерційний банк «ОСОБА_9.

Стягнути із Публічного Акціонерного Товариства Комерційного Банку «Приват Банк» на користь ОСОБА_1 2 000 (дві тисячі) гривень у відшкодування витрат на правову допомогу, 120 (сто двадцять) гривень у відшкодування витрат на інформаційно технічне забезпечення розгляду цивільної справи.

Стягнути із Публічного Акціонерного Товариства Комерційного Банку «ПриватБанк» на користь держави 1 700 (тисячу сімсот) гривень державного мита.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через Радивилівський районний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя: Драновська С.З.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/10919830

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Вижу добросовестную работу...очень детально и четко все расписано...

Жалко нельзя арендовать судью... ;)

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/10919830

Справа №2-299-10 року

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2010 року

Радивилівський районний суд

Рівненської області

в складі: головуючого судді Драновської С.З.

при секретарі Краєвській Г.П.

Як зазначено у «Положенні про порядок та умови торгівлі іноземною валютою», затвердженому Постановою Правління НБУ від 29.08.2005 р., № 281, - надання та отримання резидентами фінансових кредитів і позик є валютною операцією, що пов’язана з рухом капіталу (п.12 розд.І Положення).

Згідно глави 3 зазначеного Положення, - резиденти мають право купувати, обмінювати іноземну валюту з метою виконання зобов’язань в іноземній валюті за кредитними договорами резидентів-позичальників про залучення коштів від нерезидентів або у випадках, передбачених законодавством України, від суб’єктів ринку.

Законодавство України не обмежує терміни і суми кредитів у іноземній валюті для яких потрібно одержання індивідуальної ліцензії.

При цьому, для купівлі резидентом валюти з метою виконання зобов’язань за кредитними операціями та платежами за цими операціями, - наявність індивідуальної ліцензії є обов’язковою згідно п. 1 глави 3 Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, затвердженого постановою правління НБУ № 281 від 10.08.2005 р.

Суддя: Драновська С.З.

вот я о том же...

да о чем речь...

НБУ со своими валютными аукционами сам же нарушал свою Постанову №281...

ну времена...ну и нравы

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Решением установлено невозможность выдачи Приватбанком валютных кредитов до 21.09.2009, а также отсутствие в уставе Приватбанка пункта видов деятельности разрешающего кредитовать в иностранной валюте.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Я чего-то не поняла???

Банк предьявил лицензию от 21.09.2009

с какого перепуга...кредит же в 2007 году выдали

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Я чего-то не поняла???

Банк предьявил лицензию от 21.09.2009

с какого перепуга...кредит же в 2007 году выдали

зачем Приват вообще показал этот Додаток от 21.09.2009...я думаю именно благодаря этому он и доказал суду, что все-таки разница есть...тогда нельзя было , а в новом варианте написали именно кредитовать в валюте...во молодцы!!!

А вот интересно у Укрсиба новая банковская лиценция от 28.12.2009, а дозвилы тоже должны быть новые? Это всязано с тем что они теперь ПАТ?

для интереса нужно зайти в отделение ближайшее и посмотреть

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Я чего-то не поняла???

Банк предьявил лицензию от 21.09.2009

с какого перепуга...кредит же в 2007 году выдали

так в тех лицензиях не было разрешения на этот беспредел, а потом , после обвала гривни начали протягивать в НПА и даже закон состряпал Ющ, запретил, то что и так было запрещено, но типа разрешил кредиты на лечение, обучение за границей, заодно и покупку валюты на межбанке узаконил.

Все замечательно прослеживается.

А судья молодец, добросовестно, и внаших реалиях - мужественно поступила. Слава Героям Украины! Приняла решение по закону, но против системы.

Западная рулит.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

так в тех лицензиях не было разрешения на этот беспредел, а потом , после обвала гривни начали протягивать в НПА и даже закон состряпал Ющ, запретил, то что и так было запрещено, но типа разрешил кредиты на лечение, обучение за границей, заодно и покупку валюты на межбанке узаконил.

Все замечательно прослеживается.

А судья молодец, добросовестно, и внаших реалиях - мужественно поступила. Слава Героям Украины! Приняла решение по закону, но против системы.

Западная рулит.

что самое главное, четко все по полочкам...интересно найдет аппеляция слабое место, чтоб зарубить решение...на мой непрофессиональный взгляд...решение проработано очень добросовестно...даже на секунду создалось впечатление, что это первое заказное (в смысле законное) решение...
Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

что самое главное, четко все по полочкам...интересно найдет аппеляция слабое место, чтоб зарубить решение...на мой непрофессиональный взгляд...решение проработано очень добросовестно...даже на секунду создалось впечатление, что это первое заказное (в смысле законное) решение...

мне бы хотллось увидеть в решении, посыл на Декрет, где прямо указано, что рассчеты в инвалюте между резидентами вообще не предусмотрены ни в каких лицензиях, а также ст.92 КУ. Этого еще в решениях не видели.

А Прихват здорово подкинул все банки со своими двумя (старой и новой) лицензиями. Супер! Бум знать, что в новых лицензиях теперь есть кредиты. Так есть же с чем сравнивать!!! В старых они лепилилсь к размещению на валютном рынке.

Кстати, отрымувати та надавати кредитит в нов лицензиях , тоже из пост.281 - про валютный рынок. Снова на лохов рассчитывают. Законы то не менялись, ЦК,ХК, Декрет - чинни.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

мне бы хотллось увидеть в решении, посыл на Декрет, где прямо указано, что рассчеты в инвалюте между резидентами вообще не предусмотрены ни в каких лицензиях, а также ст.92 КУ. Этого еще в решениях не видели.

А Прихват здорово подкинул все банки со своими двумя (старой и новой) лицензиями. Супер! Бум знать, что в новых лицензиях теперь есть кредиты. Так есть же с чем сравнивать!!! В старых они лепилилсь к размещению на валютном рынке.

Кстати, отрымувати та надавати кредитит в нов лицензиях , тоже из пост.281 - про валютный рынок. Снова на лохов рассчитывают. Законы то не менялись, ЦК,ХК, Декрет - чинни.

именно на лохов и рассчитано

а Приват лоханулся по полной...оказал неоценимую услугу...

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

мне бы хотллось увидеть в решении, посыл на Декрет, где прямо указано, что рассчеты в инвалюте между резидентами вообще не предусмотрены ни в каких лицензиях, а также ст.92 КУ. Этого еще в решениях не видели.

А Прихват здорово подкинул все банки со своими двумя (старой и новой) лицензиями. Супер! Бум знать, что в новых лицензиях теперь есть кредиты. Так есть же с чем сравнивать!!! В старых они лепилилсь к размещению на валютном рынке.

Кстати, отрымувати та надавати кредитит в нов лицензиях , тоже из пост.281 - про валютный рынок. Снова на лохов рассчитывают. Законы то не менялись, ЦК,ХК, Декрет - чинни.

Як зазначено у «Положенні про порядок та умови торгівлі іноземною валютою», затвердженому Постановою Правління НБУ від 29.08.2005 р., № 281, - надання та отримання резидентами фінансових кредитів і позик є валютною операцією, що пов’язана з рухом капіталу (п.12 розд.І Положення).

Згідно глави 3 зазначеного Положення, - резиденти мають право купувати, обмінювати іноземну валюту з метою виконання зобов’язань в іноземній валюті за кредитними договорами резидентів-позичальників про залучення коштів від нерезидентів або у випадках, передбачених законодавством України, від суб’єктів ринку.

Законодавство України не обмежує терміни і суми кредитів у іноземній валюті для яких потрібно одержання індивідуальної ліцензії.

При цьому, для купівлі резидентом валюти з метою виконання зобов’язань за кредитними операціями та платежами за цими операціями, - наявність індивідуальної ліцензії є обов’язковою згідно п. 1 глави 3 Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, затвердженого постановою правління НБУ № 281 від 10.08.2005 р.

так получается что раньше, несмотря на свой додаток до письмового дозволу и даже на полученную индивидуальную лицензию, банки не могли действовать по Пост. 281?

мне вот этот выход к реституции понравился...

Під час судового слідства доведено, що сума кредиту, отриманого від відповідача згідно оспорюваного правочину, яка могла бути нею використана на споживчі цілі становила 75750 грн.

кто-то очень сильно интересовался этим вопросом.

очень классно и продуманно

еще суд указал, что вопрос реституции можно решать только после признания к.д недействительным отдедльным иском

интересно чем он руководствувался?

кто-то серьезный занимался проработкой решения и процессом

так еще и надання правової допомоги умудрился через суд протащить, а для этого должно быть

Отже, можна підсумувати, що для правильного застосування норм матеріального і процесуального права, суд першої інстанції мав встановити такі обставини:

1) Перевірити чи є Приватне Підприємство фахівцем у галузі права, адвокатом (проте як було зазначено вище це не можливо), чи просто здійснювало представництво інтересів позивача в суді.

2) Перевірити наявність в договорі про надання юридичних послуг, який є в матеріалах справи, пункту, який мав би погодинну оплату праці виконавця послуг.

3) Перевірити наявність чеку за оплату договору про надання юридичних послуг.

4) Перевірити чи не перевищила ціна юридичних послуг за договором, граничний розмір компенсації витрат на оплату правової допомоги встановлений постановою від 27 квітня 2006 року № 590 Кабінету Міністрів України Про Граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави».

5) Перевірити чи є усі вищезазначені підстави для стягнення з відповідача компенсації понесених позивачем витрат на оплату правової допомоги.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Я чего-то не поняла???

Банк предьявил лицензию от 21.09.2009

с какого перепуга...кредит же в 2007 году выдали

Это не с перепуга. Просто обычный набор разрешительных документов для судебного разбирательства. Так помоему везде должно быть. По крайней мере судье так же как и мне были переданы копии всех перечисленых документов. Банковская лицензия, Старый Дозвіл за 2007, Новый Дозіл за 2009, Статут Банку. Только у меня даже в Новом нет пункта о кредитовании, а все остальное точно такое как и вышеприведеном решении суда.
Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

решение очень продуманое.

видно, что люди старались.

МОЛОДЦЫ!

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

  • 4 weeks later...

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...
  • Пользователи

    Нет пользователей для отображения