Шутники из Дельта Банка

[bankam kaput]

а откуда известно что после 21.01.10 г. у укрпрома не было лицензии?

эта инфо есть на сайте укрпрома и сайте НБУ(раздел - банки в стадии ликвидации).

[ddDmitry]

а откуда известно что после 21.01.10 г. у укрпрома не было лицензии?

Про відкликання банківської ліцензії та ініціювання процедури ліквідації ТОВ <Укрпромбанк>

Правління Національного банку України, керуючись Законом України <Про Національний банк України>, постановою Правління Національного банку України №19 від 21 січня 2010 року відкликало банківську ліцензію та ініціювало процедуру ліквідації товариства з обмеженою відповідальністю <Український промисловий банк> (01133, Україна, м. Київ, бульв. Л.Українки, 26, ідентифікаційний код 19357325, код банку в системі електронних платежів (МФО) 321228) з 21.01.2010 р.

З 21.01.2010 року припинено повноваження тимчасового адміністратора, правління, спостережної ради і загальних зборів ТОВ <Укрпромбанк>.

Ліквідатором ТОВ <Укрпромбанк> призначено фізичну особу - службовця Національного банку України Раєвського Костянтина Євгеновича (виконує обов'язки з 21 січня 2010 року за адресою м. Київ, бульв. Л.Українки, 26).

[puma]

Сравните аргументационные базы ответчиков в обоих случаях.

Ребята, о чем вы, какие аргументы? В реестре полным полно февральских решений в пользу Дельты, принятых на основании "доказательств", такие же я уже держала в руках. И оные в процессуальном смысле таковыми не являются, правда суд на следующей неделе...запрос в реестре делайте не на укрпром а на "Український промисловий банк". Я поддерживаю бороться до конца, но прогнозировать результат не отрываясь сильно от земли. Поискать бы чем закончился процесс между Укрпромом и Родовидом, возможно на этом можно было бы сыграть.

[puma]

эта инфо есть на сайте укрпрома и сайте НБУ(раздел - банки в стадии ликвидации).

Т.е. эта информация есть общеизвестной и общедоступной.

[puma]

Про відкликання банківської ліцензії та ініціювання процедури ліквідації ТОВ <Укрпромбанк>

Правління Національного банку України, керуючись Законом України <Про Національний банк України>, постановою Правління Національного банку України №19 від 21 січня 2010 року відкликало банківську ліцензію та ініціювало процедуру ліквідації товариства з обмеженою відповідальністю <Український промисловий банк> (01133, Україна, м. Київ, бульв. Л.Українки, 26, ідентифікаційний код 19357325, код банку в системі електронних платежів (МФО) 321228) з 21.01.2010 р.

З 21.01.2010 року припинено повноваження тимчасового адміністратора, правління, спостережної ради і загальних зборів ТОВ <Укрпромбанк>.

Ліквідатором ТОВ <Укрпромбанк> призначено фізичну особу - службовця Національного банку України Раєвського Костянтина Євгеновича (виконує обов'язки з 21 січня 2010 року за адресою м. Київ, бульв. Л.Українки, 26).

Мерси. Т.е. позичальники с 21.01.2010 г. не могли рассчитываться по кредитам в связи с невозможностью приема платежей в принципе? А с 30.06.2010 г. до момента предоставления доказательств перехода прав к новому кредитору(например, нам до сих пор так и не предоставили, ксерокопии для суда во внимание не беру)действует просрочка кредитора? Думается, что для проведения параллелей можно поискать судебные решения по Тасбанку, по-моему Сведу все передавали таким же образом. но могу и ошибаться.

[ANTIRAID]

Мерси. Т.е. позичальники с 21.01.2010 г. не могли рассчитываться по кредитам в связи с невозможностью приема платежей в принципе? А с 30.06.2010 г. до момента предоставления доказательств перехода прав к новому кредитору(например, нам до сих пор так и не предоставили, ксерокопии для суда во внимание не беру)действует просрочка кредитора? Думается, что для проведения параллелей можно поискать судебные решения по Тасбанку, по-моему Сведу все передавали таким же образом. но могу и ошибаться.

Просрочка кредитора присутствует и представители Дельта-банка, когда об этом говоришь в судебном заседании даже не сопротивляются.

У Шведов немного по другому получилось. Но это связано с попыткой Тигипко запутать следы при объединении банков.

[puma]

Просрочка кредитора присутствует и представители Дельта-банка, когда об этом говоришь в судебном заседании даже не сопротивляются.

У Шведов немного по другому получилось. Но это связано с попыткой Тигипко запутать следы при объединении банков.

Да, у шведов было правопреемство. Так и не нашла продолжения по решению Хозсуда Киева, которым Укрпром обязали исполнить договор про передачу активів та зобов’язань ТОВ «Укрпромбанк»від 10.11.2009 року та передати ПАТ «Родовід Банк» активи. Вам ничего не известно было ли продолжение истории?

А еще в смысле передачи права требования по кредитным обязательствам видела ссылки в решениях на Договор про передачу активів Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк», укладеного 2 липня 2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк»та зареєстрованого в реєстрі за №2263. Это не тот документ, которым Дельта сейчас обосновывает свою позицию в исках к заемщиках. Может кто видел этот документ?.

И еще. Получается, что с момента отзыва лицензии Укрпрома до заключения договора с Дельтой тоже присутствует просрочка кредитора. только Укрпрома?

[shoblavobla]

Форумчане!

Тут такая котлета получается странная, я как добрел до нее, сразу даже и не пойму че можно выудить из этого.

В общем, многие получали иск Дельта банка о взыскании (короче, иск, довидка про заборгованисть, и др. а также копия Договору про передачу активив на 3 аркушах).

А тут клиенту прислали ВИПИСКУ З цього договору (прилагается).

Получилось по моим подсчетам, что хоть и написано, что договор составлен в 4 (зачем?? стороны-то три?) экземплярах, но по бланкам (я проверял в реестре - типа подходят) выходит только один договор!

Как это понимать??

[у.zaporozhskiy]

Форумчане!

Тут такая котлета получается странная, я как добрел до нее, сразу даже и не пойму че можно выудить из этого.

В общем, многие получали иск Дельта банка о взыскании (короче, иск, довидка про заборгованисть, и др. а также копия Договору про передачу активив на 3 аркушах).

А тут клиенту прислали ВИПИСКУ З цього договору (прилагается).

Получилось по моим подсчетам, что хоть и написано, что договор составлен в 4 (зачем?? стороны-то три?) экземплярах, но по бланкам (я проверял в реестре - типа подходят) выходит только один договор!

Как это понимать??

Не совсем понятно, что вы имеете в виду.

[puma]

Форумчане!

Тут такая котлета получается странная, я как добрел до нее, сразу даже и не пойму че можно выудить из этого.

В общем, многие получали иск Дельта банка о взыскании (короче, иск, довидка про заборгованисть, и др. а также копия Договору про передачу активив на 3 аркушах).

А тут клиенту прислали ВИПИСКУ З цього договору (прилагается).

Получилось по моим подсчетам, что хоть и написано, что договор составлен в 4 (зачем?? стороны-то три?) экземплярах, но по бланкам (я проверял в реестре - типа подходят) выходит только один договор!

Как это понимать??

Думаю, что в смысле почему прислали, так это надо понимать как надлежащее доказательство(для суда), у меня просто ксерокопии нескольких страниц договора.Другое дело что нет доказательств исполнения этого договора, мне например, акт приема-передачи моего кредитного дела так и не предоставили.

[ddDmitry]

Думаю, что в смысле почему прислали, так это надо понимать как надлежащее доказательство(для суда), у меня просто ксерокопии нескольких страниц договора.Другое дело что нет доказательств исполнения этого договора, мне например, акт приема-передачи моего кредитного дела так и не предоставили.

это вы очень верно подметили!

получается, что акт приема-передачи является не менее важным документом, чем договор о передаче и додаток №2

в нем как раз и должна быть зафиксирована сумма долга, перечень документов кредитного дела и пр.

и тут они уже не смогут сослаться на коммерческую тайну

[shoblavobla]

Не совсем понятно, что вы имеете в виду.

Попробую внести ясность в вопросы:

1. что это за документ?

2. Какие принципиальные различия между тем, что присылал дельтабанк в иске, и тем, что я выложил?

3. Считаете ли вы, что данный документ левый?

4. Смущают ли вас упоминание о 4 экземплярах договора?

5. Вызывает ли удивление количество бланков, уоптребленных для составления основного договора и не возникает ли вопрос "а сколько можно было вместить договоров на таком количестве бланков"?

Примерно так.

Может быть еще какие вопросы есть?

Прошу поучаствовать в обсуждении - тема интересная может получиться

[puma]

это вы очень верно подметили!

получается, что акт приема-передачи является не менее важным документом, чем договор о передаче и додаток №2

в нем как раз и должна быть зафиксирована сумма долга, перечень документов кредитного дела и пр.

и тут они уже не смогут сослаться на коммерческую тайну

Ранее такой же договор был заключен с Родовидом, однако исполнен не был - т.е. передачи активов не произошло. вот так вот.

[puma]

Попробую внести ясность в вопросы:

1. что это за документ?

2. Какие принципиальные различия между тем, что присылал дельтабанк в иске, и тем, что я выложил?

3. Считаете ли вы, что данный документ левый?

4. Смущают ли вас упоминание о 4 экземплярах договора?

5. Вызывает ли удивление количество бланков, уоптребленных для составления основного договора и не возникает ли вопрос "а сколько можно было вместить договоров на таком количестве бланков"?

Примерно так.

Может быть еще какие вопросы есть?

Прошу поучаствовать в обсуждении - тема интересная может получиться

Думаю, что суд посчитает данную выписку надлежащим доком. А ответы на остальные вопросы, на мой взгляд, в спорах с заемщиками о взыскании помочь не могут, мое субъективное, может в каких других...

[shoblavobla]

Думаю, что суд посчитает данную выписку надлежащим доком. А ответы на остальные вопросы, на мой взгляд, в спорах с заемщиками о взыскании помочь не могут, мое субъективное, может в каких других...

А вот не согласен!

Как Вы посмотрите на то, что

138. Нотаріуси засвідчують вірність копій документів, виданих

підприємствами, установами і організаціями за умови, що ці

документи не суперечать законові, мають юридичне значення і

засвідчення їх копій не заборонено законом.

Вірність копії документа, виданого громадянином,

засвідчується у тих випадках, коли справжність підпису громадянина

на оригіналі цього документа засвідчена нотаріусом або посадовою

особою виконавчого комітету сільської, селищної, міської Ради

народних депутатів чи підприємством, установою, організацією за

місцем роботи, навчання, проживання чи лікування громадянина.

Забороняється засвідчувати вірність копій паспорта,

документів, що його замінюють, військового квитка, депутатського

посвідчення, службових посвідчень та інших документів, знімання

копії з яких не допускається.

139. Вірність копії з копії документа може бути засвідчене

нотаріусом, якщо вірність копії засвідчена в нотаріальному порядку

або якщо ця копія видана підприємством, установою, організацією,

що видала оригінал документа. В останньому випадку копія документа

повинна бути викладена на бланку даного підприємства, установи,

організації з прикладенням печатки і з відміткою про те, що

оригінал документа знаходиться на даному підприємстві, в установі,

організації.

140. Вірність виписки може бути засвідчена лише у тому

випадку, коли її зроблено з документа, в якому міститься рішення

кількох не зв'язаних між собою питань. Виписка повинна

відтворювати повний текст частини документа з певного питання.

Засвідчення вірності виписки з документа здійснюється за

правилами, викладеними в пунктах 138, 139 цієї Інструкції.

141. Нотаріус зобов'язаний звірити з оригіналом копію чи

виписку з документа, вірність яких він засвідчує.

Это инструкция о порядке освершения нотариальных действий нотариусами Украины

[puma]

А вот не согласен!

Как Вы посмотрите на то, что

138. Нотаріуси засвідчують вірність копій документів, виданих

підприємствами, установами і організаціями за умови, що ці

документи не суперечать законові, мають юридичне значення і

засвідчення їх копій не заборонено законом.

Вірність копії документа, виданого громадянином,

засвідчується у тих випадках, коли справжність підпису громадянина

на оригіналі цього документа засвідчена нотаріусом або посадовою

особою виконавчого комітету сільської, селищної, міської Ради

народних депутатів чи підприємством, установою, організацією за

місцем роботи, навчання, проживання чи лікування громадянина.

Забороняється засвідчувати вірність копій паспорта,

документів, що його замінюють, військового квитка, депутатського

посвідчення, службових посвідчень та інших документів, знімання

копії з яких не допускається.

139. Вірність копії з копії документа може бути засвідчене

нотаріусом, якщо вірність копії засвідчена в нотаріальному порядку

або якщо ця копія видана підприємством, установою, організацією,

що видала оригінал документа. В останньому випадку копія документа

повинна бути викладена на бланку даного підприємства, установи,

організації з прикладенням печатки і з відміткою про те, що

оригінал документа знаходиться на даному підприємстві, в установі,

організації.

140. Вірність виписки може бути засвідчена лише у тому

випадку, коли її зроблено з документа, в якому міститься рішення

кількох не зв'язаних між собою питань. Виписка повинна

відтворювати повний текст частини документа з певного питання.

Засвідчення вірності виписки з документа здійснюється за

правилами, викладеними в пунктах 138, 139 цієї Інструкції.

141. Нотаріус зобов'язаний звірити з оригіналом копію чи

виписку з документа, вірність яких він засвідчує.

Это инструкция о порядке освершения нотариальных действий нотариусами Украины

Что имеете ввиду?

[ddDmitry]

Попробую внести ясность в вопросы:

1. что это за документ?

2. Какие принципиальные различия между тем, что присылал дельтабанк в иске, и тем, что я выложил?

3. Считаете ли вы, что данный документ левый?

4. Смущают ли вас упоминание о 4 экземплярах договора?

5. Вызывает ли удивление количество бланков, уоптребленных для составления основного договора и не возникает ли вопрос "а сколько можно было вместить договоров на таком количестве бланков"?

Примерно так.

Может быть еще какие вопросы есть?

Прошу поучаствовать в обсуждении - тема интересная может получиться

4-й экземпляр остается у нотариуса - тут вроде все в порядке

по поводу количества бланков - 18 бланков на 4 никак не делится

как вижу этот документ я:

1. В любом договоре существенными условиями являются предмет договора, стоимость и сроки. Если они говорят, что стоимость - это коммерческая информация, то в данной выписке полностью отсутствуют предмет договора и сроки.

2. В п.4.1. написано "в порядку, в обсязі та на умовах, визначених цим договором.." - где можно увидеть "ПОРЯДОК и обсяг"? Т.е. дельтабанк должен действовать в каком-то определенном порядке

3. В п.4.3. "переходять права вимоги в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав"

4. Выписка годичной давности. Может к договору уже 10 допсоглашений сделано, где все долги прощаются

получается, из этого следует :

1. выложенная выписка является ненадлежащим доказательством

2. просить предоставить выписку с указанием минимум сроков и предмета договора, а также "порядка и обсяга"

3. для отображения актуальной информации выписка по идее должна быть сделана не позднее месяца. Справки с ПРЭЖО, вытяги БТИ - все имеет срок

[lighta]

это вы очень верно подметили!

получается, что акт приема-передачи является не менее важным документом, чем договор о передаче и додаток №2

в нем как раз и должна быть зафиксирована сумма долга, перечень документов кредитного дела и пр.

и тут они уже не смогут сослаться на коммерческую тайну

Каждый док-т, каждая строчка важны. И по каждому пункту нужно в суде истребовать доказательства, а не так, как в проигрышных делах, где один намек на додаток 2 и тчк.

[lighta]

Дельта обязана предоставить в суде:

1. Оригинал Вашего с Укрпромом кредитного договора + оригиналы договоров всех обеспечений (поруки, залоги, ипотеки и тп)

2. Оригинал договора передачи активов (либо нотар копию)

3. Оригинал Додатка 2 (либо нотар копию)

4. Оригинал Акта приема передачи Вашего конкретного кредита, где зафиксирована сумма Вашего предаваемого кредита на дату передачи оного, + опись Вашего кредитного дела, которое тоже передается, со всеми обеспеч. договорами в т.ч. (либо нотар копию)

Если речь идет о вытягах из п. 2 и п.3 - эти вытяги должны отображать название, номер и дату договора, стороны договора, цену и условия передачи Вашего кредита, реквизиты сторон с печатями и подписями.

[lighta]

А тут клиенту прислали ВИПИСКУ З цього договору (прилагается).

И как клиент понял, что его кредит входит в переданные активы да еще и со скрытым порядком передачи?

[Самуил]

Красивая "вздрючка" дельтабанды:

http://reyestr.court.gov.ua/Review/21694127

Справа № 2-458/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.02.2012 року Червонозаводський районний суд м. Харкова у у складі: головуючого –судді Шелест І.М.

За участю секретаря – Вождаєвої Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до АТ «УкрСиббанк», треті особи, що не заявляють самостійних позовних вимог ОСОБА_2, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання договору про надання споживчого кредиту, договору іпотеки та договору поруки недійсними;

за зустрічним позовом АТ „ УкрСиббанк ” до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, який в подальшому неодноразово уточнював та доповнював і в остаточно просив суд визнати недійсним договір про надання споживчого кредиту №11248925000 від 09.11.2007 р. та всі додаткові угоди, що укладені сторонами до нього, визнати недійсним договір іпотеки від 09.11.2007р., визнати недійсним договір поруки №П/11248925000 від 09.11.2007 р укладений з ОСОБА_2, та всі додаткові угоди, що укладені сторонами до нього, припинити взаємні права та обов’язки сторін за Договором №11248925000, укладеним 09.11.2007 року між ОСОБА_1 та ПАТ «УкрСиббанк», стягнути з ПАТ «УкрСиббанк» на користь ОСОБА_1 подвійну суму завданих збитків, а саме 1156460,06 грн відповідно до наданого розрахунку, стягнути з ПАТ «УкрСиббанк»на користь ОСОБА_1 15000,00 грн моральної шкоди, витрати пов’язані з проведенням судово-економічної експертизи, у сумі 4935,00 грн., витрати пов’язані з правовим обслуговуванням справи у сумі 8000,00 грн., зобов’язати відповідача провести взаємозаліки по зустрічних зобов’язаннях з позивачем, зобов’язати приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 виключити з реєстру іпотек та заборон запис №10901 від 09.11.2007р. про заборону відчуження майна: житлового будинку з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки, площею 0,1000 га.

У судовому засіданні представник позивача уточнені позовні вимоги підтримала, пояснила, що ПАТ «УкрСиббанк»навмисно ввів в оману позичальника при прийнятті рішення про отримання кредиту та під час підписання кредитного Договору №11248925000 від 09.11.2007р. Не повідомив позичальника про реальну процентну ставку та суму абсолютного значення подорожчання кредиту. Ці покажчики згідно Постанови НБУ №168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту»є істотними умовами кредитного договору. Позичальник не мав достовірну та повну інформацію про істотні умови кредитування про сукупну вартість кредиту до та під час підписання кредитного договору.

Крім того, відповідач вніс оманну інформацію у графік погашення платежів до кредитного договору про залишки за кредитом кожного платіжного періоду у результаті чого позичальник повинен сплатити значно більшу суму, ніж це зазначено у тексті самого договору; навмисно ввів в оману ОСОБА_1 про необхідність сплати комісії у розмірі 29 329,98 грн., чим порушив Постанову НБУ №168, положення ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів»та положення ст.203 Цивільного Кодексу України.

Також, введення в оману позичальника ОСОБА_1 виявилося у тому, що згідно п.п.1.1 та 1.5 Договору №11248925000 ПАТ «УкрСиббанк»зобов’язався надати кредит у сумі 328 710,00 шв. франків, яка дорівнювала еквіваленту 1466498,00 грн. за курсом НБУ на день укладання Договору, шляхом зарахування на поточний рахунок позичальника НОМЕР_2, який було відкрито на ім’я ОСОБА_1 у шв. франках. Згідно договору 878-283Ф вказаний рахунок не є мультивалютним. Відповідно до виписки банку по рахунку НОМЕР_2 за 09.11.2007 року на цей рахунок було перераховано кредит у сумі 1466498,00 грн., але за квитанцією №27 від 09.11.2007 року готівкою було видано кредит з поточного рахунку НОМЕР_2 в іншому розмірі - у сумі 1 416 740,10 грн.

Крім того, у процесі виконання своїх зобов’язань банк ввів його в оману щодо продажу 328 710,00 шв.франків на Міжбанковському Валютному Ринку (далі МВР) України, в результаті чого позивач недоотримав кредитних коштів у сумі 49757,90 грн. Проте, відповідно до листа НБУ №06-042/9048 від 16.09.2010 року ПАТ «УкрСиббанк»09.11.2007 року не виходив на торги МВРУ з вищезазначеною сумою шв.франків. Зазначеними діями, банк оманним шляхом заволодів так званими курсовими різницями у розмірі 49 757,90 грн., чим завдав позичальникові збитків на цю суму.

Відповідач АТ „УкрСиббанк”, який є правонаступником АКІБ «УкрСиббанк» позовні вимоги не визнав, звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і просив суд стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором №11248925000 від 09.11.2007р. в сумі 322 267 швейцарських франків в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ станом на дату ухвалення рішення суду, та понесені ним судові витрати: судовий збір у розмірі 1700 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду - 120 грн.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог відповідач зазначив, що 09.11.2007 р. між АТ «УкрСиббанк»та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту №11248925000, згідно з яким відповідач надав кредит у сумі 328 710 швейцарських франків. Вказані грошові кошти було надано строком до 08.11.2024 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 9,49 % річних. Позичальник зобов’язався, щомісячно сплачувати кредит та відсотки шляхом сплати ануїтетних платежів у розмірі 3 255 шв.франків 09 числа кожного календарного місяця. Відповідно до умов додаткової угоди №1 від 16.02.2009р. було змінено схему погашення кредиту, метод нарахування процентів і кінцевий термін повернення кредиту на 06.11.2026р.

Проте, у зв’язку із неналежним виконанням умов договору саном на 11.06.2010р. загальна сума простроченої заборгованості за кредитним договором, що підлягає поверненню, складає 8 896, 81 шв.франків, з яких 6 244, 48 шв. франків –прострочення заборгованість за кредитом; 2 652, 33 шв.франків –прострочена заборгованість за відсотками. Загальна сума нарахованої пені складає 145, 88 шв. франків, з яких 121,81 шв. франків –пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, 24,07 шв. франків –пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по відсоткам.

Станом на 11.06.2010р. частина кредиту, що залишилася до виплати, становить 313 224, 31 шв. Франків, які ОСОБА_1 до теперішнього часу не повернув.

У забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором було укладено договір поруки №П/11248925000 від 09.11.2007р та додаткову угоду від 16.02.2009р. з ОСОБА_2, яка згідно з п. 1.3. договору поруки, зобов’язалася відповідати перед банком в тому ж обсязі, що і позичальник. Пунктом 1.4 договору поруки встановлена солідарна відповідальність ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Тому просив стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за зустрічним позовом 322 267 шв. франків.

У судовому засіданні представник відповідача АТ «УкрСіббанк», який є правонаступником АКІБ «УкрСиббанк» проти позову ОСОБА_1 заперечувала та пояснила, що банк отримав комісію за отримання кредиту у розмірі 29329,98грн. законно, відповідно до умов договору №878-283ф від 09.11.2007р. про відкриття поточного рахунку №НОМЕР_2 у швейцарських франках за тарифом «Базовий».

Відповідач вважає, що на підставі ст.ст.229,1048-1052,1054ЦК України сукупна вартість кредиту не є істотною умовою кредитного договору. Крім того, на підставі п.2 ст.604 ЦК України після підписання додаткової угоди №1 від 16.02.2009 року, зобов’язання між сторонами щодо «Графіку погашення платежів та визначення сукупної вартості кредиту», який було підписано 09.11.2007 року, припинилися.

Банк свій обов’язок за кредитним договором виконав у повному обсязі, шляхом зарахування на поточний рахунок позивача обумовленої договором суми кредиту 328710,00 швейцарських франків, що підтверджується даними меморіального ордеру №0609292194, який оформлено належним чином, у відповідності до Постанов НБУ №№316 від 06.12.1996 року та 132 від 15.04.2005 р.

Вказані кредитні кошти позивач на власний розсуд вирішив обміняти на гривню, надавши відповідну заяву про продаж валюти.

Банк належним чином провів продаж безготівкової валюти у шв. франках у розмірі 328710,00 на МВР України 09.11.2007р. за заявою Позивача. Гривневий еквівалент від такого продажу було видано Позивачу за заявкою на отримання готівки №27 від 09.11.2007 року у сумі 1 416 740,10 грн. з рахунку №НОМЕР_2.

Меморіальний ордер №0609292194, на думку Відповідача, оформлений належним чином та містить усі необхідні реквізити та підписи, у відповідності до Постанов НБУ №№316 від 06.12.1996 року та 132 від 15.04.2005 р.

Третя особа за позовом ОСОБА_1, відповідач за зустрічним позовом -ОСОБА_2 позов свого чоловіка підтримала, проти зустрічного позову заперечувала, пояснила суду що до укладання кредитного договору банк не повідомив її та її чоловіка ОСОБА_1 про утримання комісії у розмірі 2% від виданої суми, не повідомив про неможливість видачі грошів безпосередньо у валюті - шф. франках та про необхідність здійснення валюто обмінної операції. У результаті чого при підписанні договору купівлі –продажу домоволодіння їм не вистачило грошів у сумі 80 000 грн. щоб розрахуватися з продавцем будинку. Крім того, лише після укладання договору вона та чоловік дізналися про необхідність розміщення депозиту у сумі 20 тисяч доларів США. Цю суму родина вимушена була позичати у сторонніх осіб під відсотки. В момент укладання кредитної угоди позивач та вона зрозуміли, що їх обібрали, але не мали будь-якої можливості відмовитися від угоди та змінити умови кредитування, оскільки внесли завдаток за будинок.

До 16.02.2009р. позивач виконував свої зобов’язання належним чином за графіком не допускаючи будь-якого відхилення. Але, після підписання додаткової угоди №1 до договору 16 лютого 2009р. йому надали новий графік погашення платежів, до якого як вхідний залишок була внесена інша сума ніж та, що лишилася до сплати за попереднім договором, а саме 319 552,11 шв. франків, замість 283 015,82 шв.франків. Додаткове збільшення складало 36 536,29 шв.франків, але це не було передбачено додатковою угодою, вважає, що проведений розрахунок заборгованості за кредитним договором не відповідає дійсності, не враховано всі внесені суми щодо погашення боргу.

У зв’язку з такими обставинами ОСОБА_2 та її чоловік неодноразово зверталися до АТ «УкрСиббанк»з проханням роз’яснити графік та виправити помилку. У ході отримання інформації позивач зрозумів, що його обманули не лише при укладанні кредитного договору, а й ще продовжували обманювати протягом всього часу, коли він виконував зобов’язання.

Третя особа за первісним позовом ОСОБА_1 - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 до судового засідання не з’явилась, надала до суду лист № 64 від 23.09.2010р., у якому повідомила, що вона посвідчувала договор іпотеки від 09.11.2007р.,. у зв’язку з чим нотаріусом було включено в реєстру іпотек та заборон запис №10901 від 09.11.2007р. Сторони прибули до нотаріальної контори з паспортами, кодами та належними повноваженнями. Просила справу слухати за її відсутності.

Вислухавши сторони та вивчивши надані сторонами докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено і не заперечувалося сторонами у справі, що 09.11.2007 р. між ОСОБА_1 та Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк»укладено Договір про надання споживчого кредиту № 11248925000 та додаткові угоди до нього. (том а.с. 9-18, 19 )

Відповідно до п. 1.1. кредитного договору № 11248925000 АКІБ зобов’язався надати позивачу кредит у іноземній валюті у сумі 328 710 швейцарських франків, а позивач зобов’язався прийняти, належним чином використовувати та повернути кредит та сплатити проценти за його використання 9,49% річних та наступним порядком погашення суми: шляхом внесення ануїтетних платежів щомісяця строком до 09.11.2024 р. Як зазначено у п. 1.1 вказана сума кредиту дорівнює еквіваленту 1 466 498,00 грн. за курсом НБУ на день укладання договору. Цільове призначення кредиту –придбання нерухомості.

Відповідно до п. 1.5 кредит надається шляхом зарахування Банком коштів на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_2 у Банку для подальшого використання за цільовим призначенням .(том а.с. 9-18, 83-92 ).

Для забезпечення виконання умов боргових зобов’язань за кредитним договором між ОСОБА_1 та АКІБ «УкрСиббанк»був укладений договір іпотеки від 09.11.2007 р. (а.с. 37-38), а також був укладений Договір поруки за №П/11248925000 від 09.11.2007 р. з дружиною ОСОБА_2 (том а.с. 39 ).

Відповідно до п.4 Постанови НБУ №254 від 18.06.2003р. «Про затвердження Положення про організацію операційної діяльності в банках України»вказано, що операції, які здійснюють банки, мають бути належним чином задокументовані; підставою для відображення операцій за рахунками бухгалтерського обліку є первинні документи; первинні документи мають бути складені під час здійснення операції, а якщо це неможливо –безпосередньо після її закінчення в паперовій та в електронній формі; незалежно від виду операцій та типу контрагентів одним з первинних документів банку є меморіальні ордери (для здійснення безготівкових розрахунків із банками, клієнтами, списання коштів з рахунків та внутрішньо банківських операцій);

у первинних документах мають зазначатися номери кореспондуючих рахунків за дебетом та кредитом, сума операції у грошовому виразі, дата виконання, підпис відповідального виконавця, підпис контролера, підпис уповноваженої особи. Первинні документи складаються на бланках форм, відповідно до законодавства України, на паперових носіях або в електронній формі та мають містити такі обов’язкові реквізити: назву документу (форми), дату та місце складання, назву підприємства (банку), що склало документ; зміст та обсяг операції; посади осіб, відповідальних за здійснення операції і правильність її оформлення; особистий підпис, та інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні операції. До обов’язкових реквізитів первинних документів, що використовуються для розрахунків, крім перелічених вище, також належать: назва одержувача коштів, сума операції, номери рахунків, назва банку (одержувача та платника коштів).

Судом встановлено, що відповідно до даних про заяви про видачу готівки від 09.11.2001 року , посвідченою підписом працівників АКІБ «.УкрСиббанк»(ОСОБА_1 отримав готівкою 1 416 740,10 грн. (том 1 а.с. 49 ).

Так, на підтвердження виконання Договору споживчого кредиту позивачем надано копію документу «Меморіальний ордер № 0609292194 від 09.11.2007р.» відповідно до якого на розрахунковий рахунок позивача зараховано 328 710 шв. франків (том 1 а.с. 186).

Суд вважає, що зазначений документ - «Меморіальний ордер № 0609292194 від 09.11.2007р.» не відповідає вимогам Постанови № 254, оскільки не містить: назви платника та одержувача коштів, підпису відповідальних осіб за здійснення операції, відмітку банку про виконання операції.

Крім того, на момент укладання Договору і зарахування коштів банк мав назву АКІБ «УкрСиббанк», проте платником та одержувачем коштів у наданому суду на підтвердження належного виконання умов договору міститься назва платника та одержувача коштів - АТ «УкрСиббанк» (назва банку з 2010р). (том 1 а.с. 186).

Відповідно до виписки банку про рух грошових коштів на рахунку № НОМЕР_2, що відкритий на ім’я ОСОБА_1, та на який зі слів представника відповідача була зарахована вказана сума, зазначений інший номер первинного документу (меморіальний ордер 644296).

Відповідно до висновку судово-економічної експертизи №3989 від 31.08.2011р. «в межах наданих на дослідження документів, встановити яку саме операцію по банківських рахунках ОСОБА_1 у АТ «УкрСиббанк», зарахування валюти у сумі 328 710 шв. франків чи зняття готівки у національній валюті у сумі 1 424 072, 50 грн. вважати за фактичне отримання Позичальником кредиту не надається за можливе».(а.с. 24-39 том 2).

Таким чином, відсутність відмітки про виконання операції, підписів відповідальних осіб, не зазначення належних реквізитів операції, відсутність документу у виписці з рахунку, свідчить, що копія документу «Меморіальний ордер № 0609292194 від 09.11.2007р.»була складена штучно для пред’явлення до суду. Оригіналу доказу до суду надано не було. Тому суд, при вирішені питання про суму та валюту отриманого ОСОБА_1 кредиту керується іншими доказами, що містяться у матеріалах справи.

Судом встановлено, що відповідно до заяви про продаж іноземної валюти або банківських металів №1 від 09.11.2007р.» ОСОБА_1 доручив уповноваженому банку здійснити від його ім’я продаж валюти у сумі 328 710 шф. франків та перерахувати на той же рахунок отримані від продажу гривні. Строк дії заяви - 1 день. (а.с. 185 том 1)

Відповідно до Постанови Правління НБУ №435 від 18.12.2002р. та Постанови Правління НБУ №281 від 10.08.2005р., Постанови НБУ №40 від 10.02.2005р. встановлено, що уповноважені банки зобов’язані здійснювати операції з купівлі та/або продажу безготівкової іноземної валюти за гривні протягом часу функціонування Системи підтвердження угод на міжбанківському валютному ринку України НБУ з дотриманням нижчезазначених вимог:

- Банк здійснює валютні операції у першу чергу безпосередньо зі своїми клієнтами (крім банків) в межах самого банку з 10-00 до 14- 00 години за Київським часом;

- Банк від власного імені здійснює купівлю іноземної валюти від своїх клієнтів (крім банків) за узгодженим з ними курсом та продає її власним клієнтам (крім банків) також за узгодженим з ними курсом.

Подання банками заявок, підтвердження угод між банками, між банком і НБУ, а також операції за заявами чи дорученнями клієнтів (крім банків), які банком фактично здійснені в межах самого банку, здійснюються під час функціонування Системи підтвердження угод з використанням її засобів з 12-00 до 16-00 годин за київським часом.

Суб’єкт ринку зобов’язаний виставити за дорученням клієнта на купівлю та /або продаж на прямому міжбанківському валютному ринку України іноземну валюту з використанням засобів Системи підтвердження угод: виключно у сумі та за курсом, що визначені клієнтом у його заяві або дорученні; у той самий день, якщо заява або доручення клієнта отримано суб’єктом ринку не пізніше ніж за годину до часу закінчення функціонування Системи підтвердження угод, або на наступний робочий день, якщо заяву або доручення клієнту отримано після зазначеного часу.

Якщо за курсом, що визначений клієнтом, іноземна валюта не була куплена або продана, то зазначена сума іноземної валюти виставляється суб’єктом ринку на купівлю або продаж, починаючи з наступного дня функціонування Системи підтвердження угод до дня її купівлі або продажу, або до зміни клієнтом заявленого курсу.

Такі вимоги повністю підтверджуються роз’ясненнями Управління НБУ у Харківській області листом №06-042/8366 від 31.08.2010 р. (а.с. 228-229 том 1)

Відповідно до Витягу з Державного реєстру правочинів від 09.11.2007р. реєстрація договору купівлі- продажу житлового будинку АДРЕСА_1 відбулася 15 год.47 хв. (а.с. 73 т. 1). Кредитні кошти можуть бути видані банком лише для розрахунку по реальному зобов’язанню. Таким чином, перерахувати кошти у сумі 328 710 шф.франків раніше ніж був зареєстрований договор купівлі- продажу банк не міг. З таких обставин суд вважає, що з урахуванням часу реєстрації угоди - 15 год. 47 хв., та дотримання вимог Постанови НБУ № 435 банк не мав можливості своєчасно подати заявку на продаж валюти на МВР та здійснити такий продаж.

Доказів на підтвердження обставин, викладених у запереченні представника відповідача за первісним позовом, які свідчать, що продаж фактично відбувся - суду не надано.

Відповідно до с. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи у межах заявлених вимог та на підставі наданих сторонами доказів.

Відповідно до листа НБУ №06-042/9048 від 16.09.2010р. інформація про здійснення 09.11.2007 р. продажу іноземної валюти АТ «УкрСиббанк»в інтересах ОСОБА_1 відсутня. (а.с. 232 том 1).

Таким суд вважає, що видавши кредитні кошти у гривневому еквіваленті у меншому розмірі, ніж зазначено у договорі споживчого кредиту на 49 757,90 грн. із посиланням на курсові різниці при виконанні його доручення про продаж іноземної валюти, відповідач ввів позивача ОСОБА_1 в оману, завдавши йому збитки на вказану суму..

Відповідно до ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (ч. 1 ст. 229 цього Кодексу), такий право чин визнається судом недійсним. Омана має місце , якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Під обманом у таких випадках слід розуміти умисне введення в оману учасника угоди шляхом повідомлення відомостей, що не відповідають дійсності, або замовчування обставин, що мають істотне значення для угоди.

Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму ВСУ України від 06.11.2009р. № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину. Наявність умислу в діях відповідача, істотність зазначення обставин, що яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину немає істотного значення.

Посилання позивача у позовній заяві про неправомірність отримання банком комісії за видачу кредитних коштів у розмірі 29 329,98 грн. також знайшла своє підтвердження у судовому розгляді з наступних підстав.

Відповідно до «Квитанції №11 від 09.11.2007р.»встановлено, що платник ОСОБА_1 перерахував АКІБ «УкрСиббанк»суму 29 329,98 грн. призначення платежу: погашення нарахованих комісій. (том 1 а.с. 29)

Відповідно до «Квитанції №16 від 09.11.2007р.»встановлено, що платник ОСОБА_1 перерахував АКІБ «УкрСиббанк»суму 111,53 грн. призначення платежу: погашення кредиторської заборгованості за кредитним договором №0000011248925 .

Відповідно до Додатку №2 «Тарифи банку»до кредитного договору №11248925000 від 09.11.2007р. встановлено, що комісія за надання кредиту у CHF (шв. франки) становить еквівалент 25 CHF (а.с. 28)

Відповідно до Додатку №1 «Графік платежів, визначення сукупної вартості кредиту»графа «комісія за надання кредиту», стовбець 5, рядок 3 вказана сума 111, 54 грн. (а.с. 20-28 )

З наведений документів вбачається, що позивач сплатив належну за договором комісію у сумі 111,54 грн. (а.с. 50), перерахуванням суми 29 329,98 грн. умовами договору передбачено не було.

Посилання відповідача, на те, що вищевказана комісія було утримана з позивача не з приводу отримання ним кредиту, а як комісія, яка вживається за перерахування безготівкових коштів до поточного рахунку НОМЕР_2 у швейцарських франках за тарифом «Базовий»по договору№878-283 від 08.11.2007 р. не знайшло свого підтвердження матеріалами справи. Відповідно Договору 878-283Ф про відкриття рахунку від 08.11.2007 р., шляхом підписання Додаткової угоди №1 від 08.11.2007 р., банк сам змінив вказаний у договорі тариф «Базовий»на тариф «Офсет». Згідно тарифу «Офсет»безготівкове зарахування коштів на поточний рахунок у іноземній валюті здійснюється безкоштовно, що також підтверджується даними заяви про продаж валюти. . (а.с 171 том 1.)

Висновки суду про необґрунтоване стягнення з позивача комісії у сумі 29 329,98 грн. також зазначено у висновку судово-економічної експертизи №3989 від 31.08.2011р., де по п’ятому питанню зазначено, що «в межах наданих для дослідження документів, у відповідності до умов договору про надання споживчого кредиту №11248925000 від 09.11.2007р. розмір комісії за видачу кредиту складає 111,53 грн.

Надлишкова сплата комісії позивачем у сумі 29 329,98 грн. суд вважає збитками позивача.

Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму ВСУ України від 06.11.2009р. №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»встановлено, що за змістом ст.216 ЦК та виходячи із загальних засад цивільного законодавства суд може застосувати з власної ініціативи реституцію, як наслідок недійсності оспорюваного правочину. Інші наслідки недійсності оспорюваного правочину (відшкодування збитків, моральної шкоди тощо) суд застосовує відповідно до ст.11 ЦПК України.

Вирішуючи зазначений спір щодо визнання договору про надання споживчого кредиту недійсним, суд виходить також знаступного.

Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_5 щодо офіційного тлумачення положень п. 22, 23 ст. 1, ст. 11, ч. 8 ст. 18, ч.3 ст.і 22 Закону України „Про захист прав споживачів” у взаємозв’язку з положеннями ч.4 ст.і 42 Конституції України (справа про захист прав споживачів кредитних послуг) від 10.11. 2011 р. № 15-рп/2011 встановлено, що держава сприяє забезпеченню споживання населенням якісних товарів (робіт, послуг), зростанню добробуту громадян та загального рівня довіри в суспільстві. Разом з тим споживачу, як правило, об’єктивно бракує знань, необхідних для здійснення правильного вибору товарів (робіт, послуг) із запропонованих на ринку, а також для оцінки договорів щодо їх придбання, які нерідко мають вид формуляра або іншу стандартну форму (частина перша

статті 634 Кодексу). Отже, для споживача існує ризик помилково чи навіть унаслідок уведення його в оману придбати не потрібні йому кредитні послуги. Тому держава забезпечує особливий захист більш слабкого суб’єкта економічних відносин, а також фактичну, а не формальну рівність сторін у цивільно-правових відносинах, шляхом визначення особливостей договірних правовідносин у сфері споживчого кредитування та обмеження дії принципу свободи цивільного договору. Це здійснюється через встановлення особливого порядку укладення цивільних договорів споживчого кредиту, їх оспорювання, контролю за змістом та розподілу відповідальності між сторонами договору. Тим самим держава одночасно убезпечує добросовісного продавця товарів (робіт, послуг) від можливих зловживань з боку споживачів.

Згідно п. 2. ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів" , перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов’язаний повідомити споживача у письмовій формі про кредитні умови.

Вказані вимоги до переддоговірної роботи з позичальником встановлені також положеннями Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, які затверджені Постановою національного банку України від 10.05.2007р. №168 , зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.05.2007р. (далі Постанова НБУ № 138). Вказана інформація і розрахунок сукупної вартості кредиту мають бути надані споживачу в письмовій формі до укладення ним кредитного договору.

Ця інформація в більшій частині обсягу не була надана позивачу, таким чином в порушення вказаних норм Відповідачем не надана інформація про умови кредитування та орієнтовану сукупну вартість кредиту.

Згідно частині 2 п. 4 ст. 11 Закону україни "Про захист прав споживачів" , у договорі про надання споживчого кредиту зазначається детальний розпис загальної вартості кредиту для споживача. Детальний розпис загальної вартості кредиту відсутній.

Таким чином відсутня істотна умова договору - ціна (ст. 632 ЦК України ).

Згідно п. 6 ч. 2 ст. 19 ЗУ "Про захист прав споживачів" підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надасться або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору.

Суд вважає, що Графік №1 не відповідає вимогам умовам Договору про надання споживчого кредиту № 11248925000 від 09.11.2007р. та Додаткової угоди №1 до Договору про надання споживчого кредиту № 11248925000 від 09.11.2007р. в частині нарахування процентів за користування кредитом.

Істотність значення обставин, щодо яких позивача введено в оману, і якими сторони керувались при укладенні Договору кредиту, - підтверджується висновком судово-економічної експертизи №3989 від 31.08.2011р. встановити чи вірно розрахована реальна процентна ставка та абсолютне значення подорожчання кредиту не надається за можливе, оскільки за проведеним розрахунком у таблиці у відповідності до п.3.3 цього положення, наявне неспівпадіння врахованих сум на певну дату і тих що наведені у Графіку. Отже не зрозуміло які саме і грошові зобов'язання за кредитом бралися банком до розрахунку чи в повній відповідності до вимог Постанови НБУ №168 від 10.05.2007р. чи ні.

Суд вважає, що складання графіку платежів таким чином, що навіть спеціаліст у галузі банківської справи не може вирахувати суму реальної процентної ставки та абсолютного значення подорожчання кредиту є порушенням Постанови НБУ №168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

На підставі викладеного, суд вважає доведеним факт обману збоку АКІБ «УкрСіббанк», який полягає у повідомленні відомостей, які не відповідають дійсності, видачі суми кредиту у меншому розмірі, ніж встановлено договором за рахунок нібито курсових коливань від продажу валют, безпідставного стягнення комісії, замовчувавання обставин, щодо мають істотне значення –дійсної сукупної вартості кредиту, тому знаходить зустрічний позов в частині визнання Договору про надання споживчого кредиту недійсним та укладених щодо нього додаткових угод таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 236 Цивільного кодексу України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до приписів частини 2 статті 548 Цивільного кодексу України недійсне зобов’язання не підлягає забезпеченню. Недійсність основного зобов’язання (вимоги) спричиняє недійсність правочинів, щодо його забезпечення, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

З таких обставин підлягають задоволенню вимоги позивача щодо визнання недійсним договору іпотеки від 09.11.2007р., засвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3, визнання недійсним договору поруки №П/11248925000 від 09.11.2007р укладений з ОСОБА_2, зобов’язання приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 виключити з реєстру іпотек та заборон запис про заборону відчуження майна.

Позовні вимоги позивача про припинення взаємних прав та обов’язків сторін за Договором №11248925000, укладеним 09.11.2007 року між ОСОБА_1 та ПАТ «УкрСиббанк»не підлягають задоволенню, оскільки на відповідно до абз.3 п.5 Постанови Пленуму ВСУ України від 06.11.2009р. №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»встановлено, що «вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги в разі нікчемності правочину та наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги».

Обставини, що викладені у позову про заподіяння моральної шкоди ОСОБА_1 з боку ПАТ «УкрСиббанк»належним чином доведені не були, у судовому засіданні підтвердження не знайшли, тому задоволенню не підлягають.

Суд вважає правильним відмовити у задоволенні зустрічного позову ПАТ «УкрСиббанк», виходячи з наступного.

Відповідно до оригіналів квитанцій, що залучені до матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 починаючи з дати укладання кредитного договору № 11248925000 від 09.11.2007 р. щомісяця перераховував на користь банку у погашення кредитних зобов’язань грошові кошти. Загальна сума коштів, що була перерахована складає: 27 796,40 шв.франків, 34 995 дол США та 179 504,88 грн. На дату звернення до суду заборгованості за кредитом позивач не мав, тому не є обґрунтованим твердження відповідача про намагання ОСОБА_1 ухилитися від виконання зобов’язань шляхом звернення до суду.

Заборгованість за кредитом утворилася у позивача вже у період перебування справи у суді. Відповідач у зустрічній позовній заяві вказує на те, що станом на 11.06.2010р. загальна сума простроченої заборгованості за кредитним договором, що підлягає поверненню, складає 8 896, 81 шв. франків, з яких 6 244, 48 шв. франків –прострочення заборгованість за кредитом; 2 652, 33 шв. франків –прострочена заборгованість за відсотками. Загальна сума нарахованої пені складає 145, 88 шв. франків, з яких 121,81 шв. франків –пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, 24,07 шв. франків –пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по відсоткам.

Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму ВСУ України від 06.11.2009р. №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» судам необхідно враховувати, що виконання чи не виконання сторонами зобов’язань, які виникли з правочину, має значення лише для визначення наслідків його недійсності, а не для визначення правочину недійсним. У разі якщо правочин ще не виконаний, він є таким, що не створює жодних юридичних наслідків (ч.1 ст.216 ЦК).

Статтею 22 ЦК України надає визначення тих збитків, на відшкодування яких має право особа, право якої порушено, а саме: якщо особа, яка порушила право, одержала у зв’язку з цим доходи, то розмір збитків, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

Згідно зі ст. 4 Законом України «Про оподаткування прибутку»№334/94-ВР до складу валових доходів фінансової установи входять комісії, пені, відсотки по виданих кредитах, курсові різниці, отримані у зв’язку із купівлею-продажем іноземної валюти.

Отже, доходами відповідача, які він отримав у зв’язку з порушенням норм права є:

- комісія у розмірі 29 329,98 грн

- курсові різниці,отримані відповідачем внаслідок фіктивного продажу іноземної валюти, у розмірі 49 757,90 грн

Відсотки, отримані за кредитним договором становлять 499 141, 61 грн., що містяться у розрахунку відповідача та підтверджені квитанціями позивача, які додано до матеріалів справи, за курсом НБУ на дату зарахування кожного платежу, який вказано у виписках по рахункам позивача .

Отже, згідно ст. 230 ЦК України розмір збитків, який повинен відшкодувати відповідач, як особа яка застосувала обман дорівнює:(29 329,98 грн. + 49 757,90 грн. + 499 141,61 грн.)х2=1 156 458,98 грн.

У відповідності до ст.216 ЦК у разі недійсності кожна із сторін зобов’язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину. Також, у відповідності п.2 ст.216 ЦК України якщо у зв’язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні, або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

У справі проведено заміну відповідача: притягнуто замість Публічного акціонерного товариства «УкрСіббанк» його правонаступника Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», оскільки у зв’язку з укладанням 08 грудня 2011 року мід АТ «УкрСіббанк»і АТ «Дельта банк»договору купівлі –продажу прав вимог за кредитами від 08.12.2011 року за зобов’язаннями, яке виникло на підставі Договору про надання споживчого кредиту № 11248925000 від 09.11.2007 року та заміною кредитора у зобов’язанні.

Застосування судом реституції, яка є наслідком недійсності правочину, та з урахуванням норм ст. 230 ЦК України, щодо недійсності правочину вчиненого під впливом обману, поверненню підлягає:

стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк», –1 424 072,60 грн., які позивач отримав від відповідача згідно квитанцій №27 від 09.11.2007р. та №27 від 22.11.2007 р.

стягнення з ПАТ «Дельта Банк», на користь ОСОБА_1 –1 156 458,98 грн, що є подвійним розміром завданих збитків, та підлягає поверненню сума погашення позивачем основного тіла кредиту, а саме 47 470,26 грн ( відповідно до квитанцій, які додані до матеріалів справи).

Щодо проведення взаємозаліку, позовні вимоги задоволенню не підлягають, як безпідставні.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з ПАТ «Дельта Банк» підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати у сумі 12 972 грн., які складаються з витрат, понесених на оплату судово –економічної експертизи у розмірі 4935,00 грн. та на правову допомогу у розмірі 8000 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 10,11, 60, 212, 214-215 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Публічного Акціонерного Товариства „УкрСиббанк”, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», треті особи ОСОБА_2, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Визнати недійсним договір про надання споживчого кредиту №11248925000 від 09.11.2007р., додаткову угоду №1 від 09.11.2007р., додаткову угоду б/н від 09.12.2008р., додаткову угоду №1 від 16.02.2009р., що укладені між АТ «УкрСиббанк»та ОСОБА_1.

Застосувати до сторін наслідки недійсності правочину:

- визнати недійсним договір іпотеки від 09.11.2007р., укладений між АТ «УкрСиббанк»та ОСОБА_1, реєстрацій №10900, засвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3; договор поруки №П/11248925000 від 09.11.2007р укладений з ОСОБА_2;

- зобов’язати приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 виключити з Реєстру іпотек та заборон відчуження запис про іпотеку та заборону відчуження предмету іпотеки, а саме – житловий будинок з надвірними будівлями та земельну ділянку площею 0,100 га за адресою : АДРЕСА_1, які належать ОСОБА_1, які були передані у іпотеку за іпотечним договором від 09.11.2007 року, укладеним між ПАТ «УкрСиббанк»та ОСОБА_1 за реєстраційним № 10901.

Застосувати до сторін наслідки недійсності правочину - реституцію, за якою

- стягнути з ОСОБА_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» 1 424 072,60 грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на користь ОСОБА_1 1 203 929, 24 грн,

Стягнути з ПАТ «УкрСиббанк»на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 12 972 грн.

В задоволенні позову ОСОБА_1 в іншій частині відмовити.

У задоволені зустрічної позовної заяви Публічного Акціонерного Товариства „УкрСиббанк”, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення солідарно заборгованості за кредитним договором №11248925000 від 09.11.2007р. в сумі 322 267 швейцарських франків в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ станом на дату постановлення рішення суду на користь ПАТ «УкрСиббанк», стягнення державного мита у 1700 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду у сумі 120 грн. відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти з дня проголошення. Особи, які брали участі у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга подається апеляційному суду Харківської області через Червоно заводський районний суд м. Харкова.

Суддя І.М.Шелест

[pav-alex]

Хорошее решение. У меня в договоре практически все тоже самое за исключением швейцарских франков. С графиком в Укрсибе что-то непонятное нагородили

через год на момент подписания реструктуризации, расхождение между первым и вторым графиком составило больше 9000$ хотя платежи исправно вносились.

[evgen21]

Как-то всё стремительно развивалось и резко остановилось...

Неужели нет никаких новостей?

Очень хотелось бы решить что-то с кредитом, но пока ответа (совета) не увидел.

Или все успокоились?

[puma]

Как-то всё стремительно развивалось и резко остановилось...

Неужели нет никаких новостей?

Очень хотелось бы решить что-то с кредитом, но пока ответа (совета) не увидел.

Или все успокоились?

хотите совет-Вам нада к юристам...

[sonetpriz]

рекомендую вообще не звязываться с Даельта Банком это конченный банк.