ВСУ рассмотрит вопрос выдачи валютных кредитов без индивидуальной валютной лицензии

[kosugi]

Ну это в любом случае будет не решение и не определение, а постановление.

Радует, что согласно нового ЦПК:

Постанова Верховного Суду України про задоволення заяви має бути вмотивованою.

и при этом:

Якщо суд установить, що судове рішення у справі, яка переглядається, є незаконним, він скасовує його повністю або частково і направляє справу на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Будем ждать. Интересно, что потом еще ВССУГУД опять примет. Вот это сюжет

Каждый сваливает ответственность на соседа.

Точно постановление. Ох уж эти наши "творцы" полное пренебрежение терминологией!

Насчет незаконности кредитных договоров в валюте у меня своя точка зрения.

...

В якості підстави своїх позивних вимог про визнання недійсним кредитного договору № НОМЕР від ДАТА, позивач посилається на порушення сторонами при укладенні спірного договору вимог пп. г) , п. 4, ст. 5, Декрету Кабінету міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» обґрунтовуючи позов відсутністю у сторін на дату укладення оспорюванного договору індивідуальної ліцензії НБУ на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу як необхідної умови для виконання позивачем зобов’язань за кредитним договором у іноземній валюті (доларах США).

Відповідач вважає, що до правовідносин які виникли із кредитного договору № НОМЕР від ДАТА не поширюються вимоги пп. г) , п. 4, ст. 5, Декрету Кабінету міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю».

Правовідносини які виникають між сторонами, що уклали кредитний договір регулюються параграфом 2, глави 71, Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 1054, Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 345, Господарського кодексу України кредитні операції полягають у розміщенні банками від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб (позичальників) та громадян. Кредитними визнаються банківські операції, визначені як такі законом про банки і банківську діяльність.

Згідно ст. 49, Закону України «Про банки і банківську діяльність» до кредитних відносяться операції зазначені у п. 3, ч. 1 та у пунктах 3-7, ч. 2, ст. 47 цього Закону, а саме:

а). розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик;

В розумінні пп. 24, ч. 1, ст. 2, Закону України «Про банки і банківську діяльність» до коштів відносяться гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент.

Таким чином, надаючи кредит банк розміщає, залучені ним кошти, як у національній валюті (гривні) так й в іноземній валюті.

Право банку на здійснення кредитних операцій встановлюється ч. 1, ст. 47, Закону України «Про банки та банківську діяльність» та обумовлене наявністю банківської ліцензії. Право здійснення операцій з валютними цінностями встановлюється ч. 2, ст. 47, Закону України «Про банки та банківську діяльність» та обумовлене наявністю письмового дозволу Національного банку України необхідність та порядок надання якого встановлено ч. 4-5, ст. 47, Закону України «Про банки та банківську діяльність».

Зміст наведеної норми встановлює спеціальний порядок отримання ліцензій та додаткових дозволів на право здійснення кредитних операцій та операцій з валютними цінностями які здійснюються банками.

Зміст кредитної операції як цивільно-правового договору визначається ст. 1054,1046 та 1048, Цивільного кодексу України. Згідно з положеннями зазначених норм матеріального права, при укладенні кредитного договору у сторін виникають зобов’язання, зокрема у банка, передати у власність позичальнику обумовлену договором суму грошей, а у позичальника виникає зобов’язання щодо їх повернення та сплати процентів. За таких обставин, здійснення розрахунків по поверненню отриманого кредиту та процентів за кредитним договором охоплюється поняттям кредитної операції банку і відповідно підлягає ліцензуванню та отриманню письмового дозволу, визначеному ст. 47, Закону України «Про банки та банківську діяльність».

За таких обставин наявні два закони які регулюють правовідносини, пов’язані з використанням іноземної валюти як засобу платежу при виконанні зобов’язань на території України за кредитним договором, який передбачає надання кредиту у іноземній валюті. Це пп. г), п. 4, ст. 5, Декрету кабінету міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», а також п. 3, ч. 1, п. 1, ч. 2 та ч. 4-5, ст. 47, Закону України «Про банки та банківську діяльність». За таких обставин необхідно вирішити правову колізію, та визначити закон який належить застосувати до спірних правовідносин, за правилами вирішення таких правових колізій.

При вирішенні правової колізії до спірних правовідносин застосовується новіший із двох колізійних законів. Перевагу у часі набрання чинності має Закон України «Про банки та банківську діяльність» який набрав чинності 17.01.2001 в той час як Декрет кабінету міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» набрав чинності 19.02.1993, а положення пп. г), п. 4, ст. 5 цього Декрету з того час не змінювались. За таких обставин до правовідносин, пов’язаних з виконанням зобов’язань за кредитним договором у іноземній валюті необхідно застосовувати положення Закону України «Про банки та банківську діяльність» які встановлюють порядок ліцензування кредитних операцій та операцій з валютними цінностями.

При вирішенні правової колізії до спірних правовідносин застосовуються положення спеціального закону, якщо положення загального закону регулюють спірні правовідносини по іншому. Щодо регулювання правовідносин, пов’язаних з виконанням зобов’язань за кредитним договором у іноземній валюті укладеним з банком як кредитодавцем, спеціальним законом є Закон України «Про банки та банківську діяльність»

Системний аналіз норм чинного законодавства України, які регулюють правовідносини, пов’язані з укладенням кредитних договорів які передбачають надання кредитів у іноземній валюті та виконання зобов’язань за ними у іноземній валюті, реалізація яких потребує отримання ліцензій на право здійснення валютних операцій, показує що зазначені правовідносини регулюються Законом України «Про банки та банківську діяльність» та потребують наявності банківської ліцензії та письмового дозволу Національного банку України на право здійснення операцій з валютними цінностями якими надається право на здійснення розрахунків в іноземній валюті на виконання зобов’язань за кредитним договором.

Не ґрунтуються на вимогах закону і твердження позивача стосовно того, що ст. 47, Закону України «Про банки та банківську діяльність» та видані у порядку встановленому цією статтею банківська ліцензія та письмовий дозвіл Національного банку України, не надають банку права надавати кредити у іноземній валюті фізичним особам.

Відповідно до ст. 19, Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Як вбачається із наведених вище обґрунтувань, під кредитними операціями банку закон розуміє, право банку надавати кредити у національній та іноземних валютах. Закон України «Про банки і банківську діяльність» не встановлює обмежень щодо реалізації цього права, у тому числі і випадку коли кредит не може надаватись визначеному законом суб’єкту (фізичній особі).

Обмеження щодо надання банками фізичним особам кредитів у іноземній валюті були встановлені п. 6, Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України з метою подолання негативних наслідків фінансової кризи» який набрав чинності 24.11.2009.

Не відповідає обставинам справи і твердження позивача про те, що ініціатором укладення кредитного договору був позичальник і доказом цього є заява про надання кредиту за програмою роздрібного кредитування «Авто в кредит, нове» № НОМЕР від ДАТА

Як вбачається із змісту заяви позивач (позичальник) звернувся до банку з заявою надати йому кредит на умовах, визначених програмою кредитування «Роздрібне цільове кредитування «ПРОГРАМА КРЕДИТУВАННЯ».

На дату звернення позивача з заявою про надання кредиту, банком запропонована програма кредитування, за умовами якої банк зобов’язався укласти кредитний договір та надати кредит кожному хто звернувся з заявою про його отримання. Умовами програми кредитування визначені усі суттєві умови кредитного договору, стосовно яких сторони повинні досягти згоди для укладення кредитного договору, види забезпечення зобов’язань за кредитним договором.

Зазначені обставини справи доводять, що кредитний договір № НОМЕР від ДАТА укладався на умовах публічного договору, визначеного ч. 1, ст. 633, Цивільного кодексу України, який із суті такого способу укладення договору, укладається за ініціативою банку.

...

Это уже возражения на иск, но освещены три основных момента из решения Печерского суда и апелляционного суда г. Киева.

[CrassuS]

а в двух словах, все что не запрещено, все разрешено в цивилистике)))) Гуляем...

[AntiBank]

Я свое дело знаю. Читал, очень удивлен, что при такой практике ссылка только на одно решение! Но с другой стороны это решение Верховного Суда! Хоть и не совсем по теме! Но дело сделано! И у меня такое ощущение, что оно было сделано еще до определения от 17.12.2010.

По- ходу Ваше удивление не имеет никаких оснований. Объясню почему:

Стаття 355. Підстави для подання заяви

про перегляд судових рішень

1. Заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може

бути подана виключно з підстав:

1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної

інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло

ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних

правовідносинах;

ПОка все красиво, действительно, не только в указанном решении возникает противоречие. МОжно было сослаться и на другие решения. НО есть еще одно "НО":

Стаття 358. Порядок подання заяви про перегляд

судових рішень

До заяви додаються:

...

3) копії (!!!) різних за змістом судових рішень, в яких має місце

неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних

і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах;

Теперь понимаете, почему в Ухвале ВССУ на одобрение пересмотра в ВСУ была ссылка только на одно решение.

Потому что банк смог предоставить только это решение.

Суд принимает решение только на основании материалов в деле, на основании конкретных решений (их копий).

Вытяги из реестра в этом случае не предусмотрены ЦПК. В ЦПК четко обозначено, что надо прикладывать именно копии решений, которые противоречат друг другу.

Я направлял кассацию, так меня заставили устранять недостатки, потому что я предоставил копию копии решений. Так и то написали, что надо только копии и заверенные.

А здесь Вы хотите, чтобы ВССУ указывал ссылки на какие-то решения из реестра?

А почему банк не смог предоставить другие копии решений?

Да потому что он не был в них стороной по делу.

Попробуйте получить соответствующую заверенную копию какого-нибудь решения, где вы не участвовали.

Может и можно, но тяжелее, долго объяснять судам о такой необходимости и это потеря время, а значит и пропуск процессуальных сроков.

[vekt]

Насчет незаконности кредитных договоров в валюте у меня своя точка зрения.

Это ж каким идиотом быть надо, чтобы очередной раз за 300 лет римского права искать коллизий в римском праве.

Обратите внимание на формулировки такого очередного идиота. Этот идиот выражается формулами, которыми могут опереровать только конституционный суд. Очередной идиот хочет быть конститционным судьей.

Вобщем, если на такое нытье поведуться судьи ВСУ, то капец.

И они тогда хотят подменить Конституционный суд.

[kosugi]

Это ж каким идиотом быть надо, чтобы очередной раз за 300 лет римского права искать коллизий в римском праве.

Обратите внимание на формулировки такого очередного идиота. Этот идиот выражается формулами, которыми могут опереровать только конституционный суд. Очередной идиот хочет быть конститционным судьей.

Вобщем, если на такое нытье поведуться судьи ВСУ, то капец.

И они тогда хотят подменить Конституционный суд.

Римскому праву не 300 лет! Гражданскому кодексу Наполеона больше 300, а вот Римскому больше 2000! Не нужно передергивать факты! Особенно на чужой территории.

[AntiBank]

Насчет незаконности кредитных договоров в валюте у меня своя точка зрения.

Когда Вы честно ответите на эти вопросы, Вам станет все понятно.

«Статтею 1054 ЦКУ передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

При цьому згідно зі ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" кошти - це гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент. Статті 47 та 49 цього Закону визначають операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується. Вказані операції здійснюються на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу.»

З цього виникає незрозумілість.

Чи є вищезазначена норма, також норма ст..2 ЗУ «Про банки та банківську діяльність» дозвільна або забороняюча застосування іноземної та навіть національної валюти?

Чи повинен суд розглядати термін «Кошти» та/або «Гроши» виключно як кошти або гроші в Україні, так як справи, що розглядаються передбачають судові спори між резидентами України на території України?

Чи дозволяє окремо банківська ліцензія проводити будь-які валютні операції (операції з валютними цінностями)?

Незрозумілим також визначення , посилання на на п. 1.5 Положення про порядок видачі НБУ індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затвердженого постановою Правління НБУ від 14 жовтня 2004 р. № 483 .

Дійсно, це Положення передбачає використання іноземної валюти як засобу платежу без отримання індивідуальної ліцензії, але я вважаю, що застосування цієї норми у разі не вірного її сприйняття (тлумачення, висновку тощо) може привести до протиріччя з іншим чинним законодавством та самому цьому Положенню, воно не підлягає застосуванню, принаймні в цьому тлумаченні :

По-перше, норма пункту 1.5 Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти та території України як засобу платежу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 14.10.2004 року № 483 в частині, яка дозволяє використання іноземної валюти як засобу платежу без ліцензії, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк, суперечить вимогам Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», який має силу закону, що регулюють питання отримання індивідуальних ліцензій на здійснення разових валютних операцій, що, в силу приписів Закону України «Про Національний банк України» та/або відповідно до конкуренції норм права щодо застосування нормативно-правових актів вищої юридичної сили є неприпустимим.

По-друге, приписи п. 1.5 Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 14.10.2004 № 483 суперечать власне іншим вимогам цього ж Положення.

Так, у відповідності з п. 1.10 Положення, одержання ліцензії однією із сторін валютної операції означає також дозвіл на її здійснення іншою стороною або третьою особою, яка має відношення до цієї операції, якщо інше не передбачено умовами ліцензії. Це дозволяє зробити єдиний правильний висновок, що хоча б у однієї із сторін за договором повинна бути індивідуальна ліцензія на використання іноземної валюти як засобу платежу.

По-третє, вищезазначене Положення містить приписи, що не стосуються фізичної особи. П 1.2. Положення регламентує порядок та умови видачі Національним банком України (далі - Національний банк) резидентам і нерезидентам індивідуальних ліцензій на використання безготівкової іноземної валюти на території України як засобу платежу. За своїми зобов’язаннями позичальники переважно виконували платежі виключно готівкою. Тому це Положення не підлягає застосуванню при конкретних кредитних договорів;

В-четвертих, припис п.1.5. Положення містить також : «ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку, на здійснення яких Національний банк видав йому банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операції з валютними цінностями».

Тобто застосування цієї норми можливо лише за тими операціями, на які НБУ надав банківську ліцензію та письмовий дозвіл. Таким чином, в банківської ліцензії та/або в письмовому дозволі на здійснення операції з валютними цінностями повинна бути передбачена необхідність використання іноземної валюти як засобу платежу та цей платіж повинен бути виключно безготівковим (п.1.2 Положення). Позичальник за своїми зобов’язаннями виконував платежі готівкою, зазначена банківська ліцензія та дозвіл не містять відповідного припису (дозволу) в якому прямо чи непрямо передбачені як необхідні розрахунки між резидентами на території України в готівкової формі іноземною валютою у виконання будь-яких зобов’язань, ці приписи не містять навіть дозволу щодо кредитування в іноземній валюті.

По-п’яте, припис п.1.5. Положення НБУ протирічить власне іншій Постанові НБУ: Відповідно до ст. 2 Постанови НБУ № 119 від 26.03.1998р. «Про затвердження правил використання готівкової іноземної валюти на території України», яка зареєстрована в Міністерстві юстиції 15.04.1998 р. № 245/2685 (втратила чинність на підставі Постанови НБУ №200 від 30.05.2007р.), використання на території України готівкової іноземної валюти як засобу платежу або як застави дозволяється у разі відсутності в фізичних осіб – нерезидентів або резидентів, а також повноважних представників юридичної особи нерезидента – суб’єкта підприємницької діяльності коштів у грошовій одиниці України і неможливості здійснення валютно-обмінної операції через пункт обміну іноземної валюти в таких випадках:

п.2.1 – на територіях митниць;

п.2.2 – на територіях вокзалів, аеропортів та портів;

п.2.3 – використання на території України готівкової іноземної валюти як засобу платежу дозволяється у разі надання суб’єктами підприємницької діяльності готельних послуг фізичним особам нерезидентам з оплатою в іноземній валюті, у тому числі зі застосуванням дорожніх чеків міжнародних платіжних систем у вільно конвертованій валюті.

п.2.4 – використання готівкової іноземної валюти на території України як засобу платежу у випадках, що не передбачені цією главою, а також застави дозволяється за умови отримання індивідуальної ліцензії НБУ.

Тобто при розгляді справ, що стосуються кредитних відносин, що виникли до 30.05.2007р. ця Постанова застосуванню підлягає.

ВЫВОД:

1. Чи дозволено банку заздалегідь передбачати в умовах кредитного договору сплату за ним, за зобов’язанням, використання іноземної валюти як засіб платежу за цим зобов’язанням в іноземної валюті між резидентами на території України?

2. Які саме дозвільні документи дозволяють банку робити вищезазначене?

3. Чи дозволено використовувати іноземну валюту при сплаті процентів або інших вартісних елементів за банківським кредитом між резидентами на території України?

4. Який саме закон передбачає ПОРЯДОК, ВИПАДОК та УМОВИ використання іноземної валюти на території України між резидентами?

5. Чи є ст.. 2 ЗУ «Про банки та банківську діяльність» дозвільна щодо використання іноземної валюти як засіб платежу при кредитних відносинах між резидентами на території України?

6. Який саме пункт з переліку дозвільних операцій з валютними цінностями ототожнюється як кредитування резидентів резидентом на території України в іноземної валюті та виконання за цим кредитним зобов’язанням в іноземної валюті, використання іноземної валюти як засіб платежу за цим зобов’язанням?

7. Чи стосується п.п. «Г» п.4. ст.. 5 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» виконання зобов’язання за кредитним договором в іноземної валюті, сплати процентів за ним, сплати інших вартісних елементів кредиту?

8. Чи дозволено на підставі Банківської ліцензії, що була надана банком виконувати будь-які операції з валютними цінностями?

9. Яким саме пунктом Додатку до Дозволу дозволено кредитування резидентів резидентом на території України в іноземної валюті та виконання за цим кредитним зобов’язанням в іноземної валюті, використання іноземної валюти як засіб платежу за цим зобов’язанням?

10. Чи стосується Положення про порядок видачі НБУ індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу правостосунків, що виникли між Позивачем та Відповідачем?

11. Чи існувала у Відповідача Генеральна ліцензія на час вчинення правочину? Чи було це встановлено судом?

[vekt]

Римскому праву не 300 лет! Гражданскому кодексу Наполеона больше 300, а вот Римскому больше 2000! Не нужно передергивать факты! Особенно на чужой территории.

И все? Ну да ладно, продолжайте нас драконить. Может от вас пользы будет больше, чем, например от стаиртова.

Давайте, провоцируйте людей. Респект.

[kosugi]

Когда Вы честно ответите на эти вопросы, Вам станет все понятно.

«Статтею 1054 ЦКУ передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

При цьому згідно зі ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" кошти - це гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент. Статті 47 та 49 цього Закону визначають операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується. Вказані операції здійснюються на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу.»

З цього виникає незрозумілість.

Чи є вищезазначена норма, також норма ст..2 ЗУ «Про банки та банківську діяльність» дозвільна або забороняюча застосування іноземної та навіть національної валюти?

Чи повинен суд розглядати термін «Кошти» та/або «Гроши» виключно як кошти або гроші в Україні, так як справи, що розглядаються передбачають судові спори між резидентами України на території України?

Чи дозволяє окремо банківська ліцензія проводити будь-які валютні операції (операції з валютними цінностями)?

Незрозумілим також визначення , посилання на на п. 1.5 Положення про порядок видачі НБУ індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затвердженого постановою Правління НБУ від 14 жовтня 2004 р. № 483 .

Дійсно, це Положення передбачає використання іноземної валюти як засобу платежу без отримання індивідуальної ліцензії, але я вважаю, що застосування цієї норми у разі не вірного її сприйняття (тлумачення, висновку тощо) може привести до протиріччя з іншим чинним законодавством та самому цьому Положенню, воно не підлягає застосуванню, принаймні в цьому тлумаченні :

По-перше, норма пункту 1.5 Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти та території України як засобу платежу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 14.10.2004 року № 483 в частині, яка дозволяє використання іноземної валюти як засобу платежу без ліцензії, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк, суперечить вимогам Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», який має силу закону, що регулюють питання отримання індивідуальних ліцензій на здійснення разових валютних операцій, що, в силу приписів Закону України «Про Національний банк України» та/або відповідно до конкуренції норм права щодо застосування нормативно-правових актів вищої юридичної сили є неприпустимим.

По-друге, приписи п. 1.5 Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 14.10.2004 № 483 суперечать власне іншим вимогам цього ж Положення.

Так, у відповідності з п. 1.10 Положення, одержання ліцензії однією із сторін валютної операції означає також дозвіл на її здійснення іншою стороною або третьою особою, яка має відношення до цієї операції, якщо інше не передбачено умовами ліцензії. Це дозволяє зробити єдиний правильний висновок, що хоча б у однієї із сторін за договором повинна бути індивідуальна ліцензія на використання іноземної валюти як засобу платежу.

По-третє, вищезазначене Положення містить приписи, що не стосуються фізичної особи. П 1.2. Положення регламентує порядок та умови видачі Національним банком України (далі - Національний банк) резидентам і нерезидентам індивідуальних ліцензій на використання безготівкової іноземної валюти на території України як засобу платежу. За своїми зобов’язаннями позичальники переважно виконували платежі виключно готівкою. Тому це Положення не підлягає застосуванню при конкретних кредитних договорів;

В-четвертих, припис п.1.5. Положення містить також : «ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку, на здійснення яких Національний банк видав йому банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операції з валютними цінностями».

Тобто застосування цієї норми можливо лише за тими операціями, на які НБУ надав банківську ліцензію та письмовий дозвіл. Таким чином, в банківської ліцензії та/або в письмовому дозволі на здійснення операції з валютними цінностями повинна бути передбачена необхідність використання іноземної валюти як засобу платежу та цей платіж повинен бути виключно безготівковим (п.1.2 Положення). Позичальник за своїми зобов’язаннями виконував платежі готівкою, зазначена банківська ліцензія та дозвіл не містять відповідного припису (дозволу) в якому прямо чи непрямо передбачені як необхідні розрахунки між резидентами на території України в готівкової формі іноземною валютою у виконання будь-яких зобов’язань, ці приписи не містять навіть дозволу щодо кредитування в іноземній валюті.

По-п’яте, припис п.1.5. Положення НБУ протирічить власне іншій Постанові НБУ: Відповідно до ст. 2 Постанови НБУ № 119 від 26.03.1998р. «Про затвердження правил використання готівкової іноземної валюти на території України», яка зареєстрована в Міністерстві юстиції 15.04.1998 р. № 245/2685 (втратила чинність на підставі Постанови НБУ №200 від 30.05.2007р.), використання на території України готівкової іноземної валюти як засобу платежу або як застави дозволяється у разі відсутності в фізичних осіб – нерезидентів або резидентів, а також повноважних представників юридичної особи нерезидента – суб’єкта підприємницької діяльності коштів у грошовій одиниці України і неможливості здійснення валютно-обмінної операції через пункт обміну іноземної валюти в таких випадках:

п.2.1 – на територіях митниць;

п.2.2 – на територіях вокзалів, аеропортів та портів;

п.2.3 – використання на території України готівкової іноземної валюти як засобу платежу дозволяється у разі надання суб’єктами підприємницької діяльності готельних послуг фізичним особам нерезидентам з оплатою в іноземній валюті, у тому числі зі застосуванням дорожніх чеків міжнародних платіжних систем у вільно конвертованій валюті.

п.2.4 – використання готівкової іноземної валюти на території України як засобу платежу у випадках, що не передбачені цією главою, а також застави дозволяється за умови отримання індивідуальної ліцензії НБУ.

Тобто при розгляді справ, що стосуються кредитних відносин, що виникли до 30.05.2007р. ця Постанова застосуванню підлягає.

ВЫВОД:

1. Чи дозволено банку заздалегідь передбачати в умовах кредитного договору сплату за ним, за зобов’язанням, використання іноземної валюти як засіб платежу за цим зобов’язанням в іноземної валюті між резидентами на території України?

2. Які саме дозвільні документи дозволяють банку робити вищезазначене?

3. Чи дозволено використовувати іноземну валюту при сплаті процентів або інших вартісних елементів за банківським кредитом між резидентами на території України?

4. Який саме закон передбачає ПОРЯДОК, ВИПАДОК та УМОВИ використання іноземної валюти на території України між резидентами?

5. Чи є ст.. 2 ЗУ «Про банки та банківську діяльність» дозвільна щодо використання іноземної валюти як засіб платежу при кредитних відносинах між резидентами на території України?

6. Який саме пункт з переліку дозвільних операцій з валютними цінностями ототожнюється як кредитування резидентів резидентом на території України в іноземної валюті та виконання за цим кредитним зобов’язанням в іноземної валюті, використання іноземної валюти як засіб платежу за цим зобов’язанням?

7. Чи стосується п.п. «Г» п.4. ст.. 5 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» виконання зобов’язання за кредитним договором в іноземної валюті, сплати процентів за ним, сплати інших вартісних елементів кредиту?

8. Чи дозволено на підставі Банківської ліцензії, що була надана банком виконувати будь-які операції з валютними цінностями?

9. Яким саме пунктом Додатку до Дозволу дозволено кредитування резидентів резидентом на території України в іноземної валюті та виконання за цим кредитним зобов’язанням в іноземної валюті, використання іноземної валюти як засіб платежу за цим зобов’язанням?

10. Чи стосується Положення про порядок видачі НБУ індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу правостосунків, що виникли між Позивачем та Відповідачем?

11. Чи існувала у Відповідача Генеральна ліцензія на час вчинення правочину? Чи було це встановлено судом?

Правила! Без необходимости не опускаться ниже Закона!

[vekt]

Та нима питань. Толькож вы то сами чего про законы знаете? Какой то сраный системный анализ? Вы ж подменяете законы своим сраным системным анализом. Это ваше правило? Увильнуть от закона любыми средствами? И назвать эти средства каким то сраным системным анализом?

[kosugi]

По- ходу Ваше удивление не имеет никаких оснований. Объясню почему:

Стаття 355. Підстави для подання заяви

про перегляд судових рішень

1. Заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може

бути подана виключно з підстав:

1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної

інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло

ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних

правовідносинах;

ПОка все красиво, действительно, не только в указанном решении возникает противоречие. МОжно было сослаться и на другие решения. НО есть еще одно "НО":

Стаття 358. Порядок подання заяви про перегляд

судових рішень

До заяви додаються:

...

3) копії (!!!) різних за змістом судових рішень, в яких має місце

неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних

і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах;

Теперь понимаете, почему в Ухвале ВССУ на одобрение пересмотра в ВСУ была ссылка только на одно решение.

Потому что банк смог предоставить только это решение.

Суд принимает решение только на основании материалов в деле, на основании конкретных решений (их копий).

Вытяги из реестра в этом случае не предусмотрены ЦПК. В ЦПК четко обозначено, что надо прикладывать именно копии решений, которые противоречат друг другу.

Я направлял кассацию, так меня заставили устранять недостатки, потому что я предоставил копию копии решений. Так и то написали, что надо только копии и заверенные.

А здесь Вы хотите, чтобы ВССУ указывал ссылки на какие-то решения из реестра?

А почему банк не смог предоставить другие копии решений?

Да потому что он не был в них стороной по делу.

Попробуйте получить соответствующую заверенную копию какого-нибудь решения, где вы не участвовали.

Может и можно, но тяжелее, долго объяснять судам о такой необходимости и это потеря время, а значит и пропуск процессуальных сроков.

Если Вы не заметили, эти процессуальные новации применяются в первый раз. Лично я выгрузил бы весь этот список, тем более, что у меня прецедентов нет и заявил ходатайство о присоединении этих дел.

http://www.reyestr.court.gov.ua/

Герб, флаг, судебный молот и государственный домен. XXI век на дворе, а я уже давно предоставляю судам тексты решений из реестра, это официальная информация.

[kosugi]

Та нима питань. Толькож вы то сами чего про законы знаете? Какой то сраный системный анализ? Вы ж подменяете законы своим сраным системным анализом. Это ваше правило? Увильнуть от закона любыми средствами? И назвать эти средства каким то сраным системным анализом?

А по существеннее!?

[vekt]

Слышь ты сраный банковский коллизиатор!

генералка нужна банку для обслуживания кредитной операции между резидентами. Генереалка нужна обслуживающему банку.

индивидуалка нужна кредитору и заемщику, а не обслуживающему банку.

Ты когда нибудь возле банка стоял хоть. Системный анализ он свой сует

НО, т.к. кредитор и обслуживающий банк - это одно и то же лицо, то в наличии быть должны обе лицензии.

Ты когда нибудь про меморандный ордер кредитора слыхал?

А все туда же - в сраные системные анализаторщики.

[AntiBank]

Герб, флаг, судебный молот и государственный домен. XXI век на дворе, а я уже давно предоставляю судам тексты решений из реестра, это официальная информация.

Так надо было с этими аргументами написать в ВР, чтобы они внесли изменение в ЦПК и написали ... копії та(або) витяги із державного реєстру судових рішень.

А в качестве аргументов по внесению изменений использовать именно Ваши : "Так ведь Герб, флаг, судебный молот и государственный домен. XXI век на дворе... "

[anryzhkov]

а в двух словах, все что не запрещено, все разрешено в цивилистике)))) Гуляем...

только это не относиться к банкам. Они в соответствии с ЗоБиБД ст. 47 осуществляют банковские операции, которые имеют исключительный перечень и с оговоркой что данную деятельность банки могут осуществлять только при наличии разрешения (генеральной или индивидуальной лицензии). Поэтому плиз, банки работайте в соответствии с законом.

[kosugi]

И все? Ну да ладно, продолжайте нас драконить. Может от вас пользы будет больше, чем, например от стаиртова.

Давайте, провоцируйте людей. Респект.

Для того что-бы решить проблему необходимо определить в чем она заключается!? Вы считаете своей проблемой банк, а проблема не там! А за пользу спасибо!

[vekt]

Вот еще задачка для недоумков, которые ищут коллизий в римском праве.

Стаття 319. Здійснення права власності

1. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Стаття 27. Запобігання обмеженню можливості фізичної особи мати цивільні права та обов'язки

1. Правочин, що обмежує можливість фізичної особи мати не заборонені законом цивільні права та обов'язки, є нікчемним.

цель кредита - истотная умова. но противоречит ЦКУ 319, поэтому никчемная.

Слышь коллизиатощик! Разрулить такое можешь?

[kosugi]

Вот еще задачка для недоумков, которые ищут коллизий в римском праве.

Стаття 319. Здійснення права власності

1. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Стаття 27. Запобігання обмеженню можливості фізичної особи мати цивільні права та обов'язки

1. Правочин, що обмежує можливість фізичної особи мати не заборонені законом цивільні права та обов'язки, є нікчемним.

цель кредита - истотная умова. но противоречит ЦКУ 319, поэтому никчемная.

Слышь коллизиатощик! Разрулить такое можешь?

Вопрос!? Я Когда нибудь, здесь назвал кого либо недоумком, дебилом или еще каким-либо эпитетом!?!?

[Алексашка]

Слышь ты сраный банковский коллизиатор!

генералка нужна банку для обслуживания кредитной операции между резидентами. Генереалка нужна обслуживающему банку.

индивидуалка нужна кредитору и заемщику, а не обслуживающему банку.

Ты когда нибудь возле банка стоял хоть. Системный анализ он свой сует

НО, т.к. кредитор и обслуживающий банк - это одно и то же лицо, то в наличии быть должны обе лицензии.

Ты когда нибудь про меморандный ордер кредитора слыхал?

А все туда же - в сраные системные анализаторщики.

Плохо когда гнев затмевает разум. И хуже когда оскорбления на культурном форуме. Эмоции.... Некрасиво....

[vekt]

Вопрос!? Я Когда нибудь, здесь назвал кого либо недоумком, дебилом или еще каким-либо эпитетом!?!?

Наши суды уже давно персекли грань фола. Будем отмалчиваться?

[ydav]

Может приколоться, создать партию "по порьбе с банковской и судейской коррупцией" И пойти на выборы в ВЕРХОВНУ РАДУ ОПЫТ И ПРАКТИКА РАБОТЫ ЕСТЬ !

[kosugi]

Так надо было с этими аргументами написать в ВР, чтобы они внесли изменение в ЦПК и написали ... копії та(або) витяги із державного реєстру судових рішень.

А в качестве аргументов по внесению изменений использовать именно Ваши : "Так ведь Герб, флаг, судебный молот и государственный домен. XXI век на дворе... "

Пользуйтесь достижениями века!

[vekt]

Плохо когда гнев затмевает разум. И хуже когда оскорбления на культурном форуме. Эмоции.... Некрасиво....

Судебных решений в которых упоминается выражение "... системный анализ..." уже начитался в реестре.

Оскорблением для культурного форума является само это судеское выражение "системный анализ", которым прикрывают свою правовую безграмотрность, и, если хототе, культуру. Человеками быть надо. Все просто.

[kosugi]

Наши суды уже давно персекли грань фола. Будем отмалчиваться?

Суды в форуме не участвуют, по процессу! Но Вы уважаемый, называете меня идиотом! В чем мой идиотизм!?!?

[alexburko]

Суды в форуме не участвуют, по процессу! Но Вы уважаемый, называете меня идиотом! В чем мой идиотизм!?!?

Да в доводах Ваших. Вам разъясняют юридическое основание, а Вы - все туда же. Шире посмотрите, блин. Не в банке сейчас...

[vekt]

Суды в форуме не участвуют, по процессу! Но Вы уважаемый, называете меня идиотом! В чем мой идиотизм!?!?

Та нима питнь. Кем можно еще считать человека, который пытается найти противоречия в римском праве, который утверждает , что украинские институты, университеты, которые согласовывают нормы, допустили какие то коллизии.

Вы эти коллизии обнаружили? Вам памятник за это ставить?

Вы гениий? Вы переплюнули тысячи людей, которые работали над нормами?

Если нет, то ответ и так ясный. Хоть это то вам понятно? Или снова не понятно?