Образец иска о признании недействительным передачи активов и кредитных обязательств от Укрпромбанка Дельтабанку

[ANTIRAID]

До:

Печерського районного суду міста Києва

01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 42-А

 

Позивач:

ПІБ

_______, м. ______________, вул. ________________________

Засоби зв’язку - поштові

 

Відповідач 1:

Публічне акціонерне товариство

«Дельта Банк»

04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 39

тел. 095-274-07-75

 

Відповідач 2:

Товариство з обмеженою відповідальністю

«Український промисловий банк»

01133, м. Київ, бул. Л. Українки, 26

тел. 044-537-47-01

 

Відповідач 3:

Національний Банк України

01601, м. Київ, вул. Інститутська, 9

тел. 044-253-01-80

 

Третя особа:

ПІБ2

_______, м. ______________, вул. ________________________

Засоби зв’язку - поштові

 

Ціна позову:

спір немайнового характеру

 

 

 

ПОЗОВНА ЗАЯВА

про визнання частково недійсним

договору про передачу Активів та Кредитних зобов'язань

Укрпромбанку на користь Дельта Банку від 30.06.2010 року

 

30.06.2010 року між ПАТ «Дельта Банк», ТОВ «Укрпромбанк» та Національним банком України був укладений договір про передачу Активів та Кредитних зобов'язань Укрпромбанку на користь Дельта Банку, відповідно до умов якого ТОВ «Укрпромбанк» передало ПАТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, що забезпечують виконання кредитних зобов'язань перед Національним банком України (надалі – Договір про передачу активів).

Відповідно до додатку №2 до зазначеного договору ТОВ «Укрпромбанк» передало ПАТ «Дельта Банк» зобов'язання ____________________________ за Кредитним договором №___________ від __________ року (надалі – Кредитний договір).

В забезпечення виконання зобов’язань за цим Кредитним договором між  ______ПІБ2___________ та Банком також було укладено Договір поруки №_____________ від _______________ року.

Позивач вважає, що зазначений вище Договір про передачу активів вчинено з порушенням вимог чинного законодавства, а тому він має бути визнаний недійсним в частині передачі кредитних зобов'язань за вказаним вище Кредитним договором виходячи з наступного.

 

Відповідно до ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Однак, звертаємо увагу, що статтею 91 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (в редакції, чинній на момент укладення спірного договору) передбачено наслідки призначення ліквідатора, зокрема, передбачено, що з дня прийняття рішення про відкликання ліцензії та призначення ліквідатора допускається укладення угод, пов’язаних з відчуженням майна банку чи передачею його майна третім особам, лише в порядку, передбаченому цим Законом.

Відповідно до інформації, оприлюдненої на офіційному сайті Укрпромбанку (www.ukrprombank.com.ua), Правління Національного банку України, керуючись Законом України «Про Національний банк України», постановою Правління Національного банку України №19 від 21 січня 2010 року відкликало банківську ліцензію та ініціювало процедуру ліквідації Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк».

Зазначена інформація є загальнодоступною та підтверджується також переліком банків України, які знаходяться у процесі ліквідації, розміщеним на офіційному сайті НБУ (www.bank.gov.ua). Повідомлення №19357325 про ліквідацію надруковане в газеті «Голос України», №12, 26 січня 2010 року.

Вимоги кредиторів до банку, щодо якого розпочато ліквідаційну процедуру, вирішуються з дотриманням норм законодавства про реалізацію активів банку – боржника в ході ліквідаційної процедури, зокрема положень статті 96 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), якою врегульовано черговість та порядок задоволення вимог до банку, оплата витрат та здійснення платежів.

Отже, виходячи з вимог діючого законодавства з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії й ініціювання процедури ліквідації банк втратив право укладати угоди, пов’язані з відчуженням свого майна, у тому числі і здійснювати відступлення права вимоги до своїх боржників третім особам.

 

Важливо зауважити, що викладене вище узгоджується з правовою позицією Верховного суду України, відображеною в постанові від 10 жовтня 2012 року по справі №6-102цс12, яка була прийнята за результатом перегляду судових рішень у зв’язку з неоднаковим застосуванням судами касаційної інстанції одних і тих же норм права.

Так, відповідно до правової позиції Верховного Суду України у справі за №6-102цс12, з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії й ініціювання процедури ліквідації банку останній втрачає можливість відчуження свого майна.

В силу вимог ч. 1 ст. 360⁷ ЦПК України, зазначена правова позиція є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.

Зазначена стаття також передбачає, що суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.

У ст. 24 і п. 2 ч. 3 cт. 129 Конституції України, яка має найвищу юридичну силу, закріплено демократично-правовий принцип «всі рівні перед законом і судом». Він міститься і в ст. ст. 5, 10 ЦПК України. Очевидно, що рівність перед судом означає не просто рівний правовий статус всіх учасників процесу, що виступають в однакових правових ролях, не лише створення рівних прав та можливостей для сторін при відстоюванні своїх інтересів у судовому засіданні, але й однакове ставлення суду до вирішення схожих за своїм змістом справ.

Незлагодженість в судовій практиці, прийняття судами нетотожних рішень при аналогічних обставинах підриває конституційний принцип рівності, як ідею правової визначеності. Як зазначено у рішенні від 29 червня 2010 року Конституційного суду України – принцип правової визначеності можливий лише там, де існує передбачуваність застосування правових норм.

 

Ч. 1 ст. 215 ЦК України передбачає, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

У свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Таким чином, підставою недійсності правочину є суперечливість змісту цього правочину законодавству України, чинному на момент його укладення.

 

Стосовно тої обставини, що позивач не є стороною оспорюваного договору, в доказ того, що оспорюваний договір зачіпає права та інтереси позивача вважаємо необхідним зазначити наступне.

 

За приписами ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтями 628, 629 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

 

Спосіб і порядок погашення кредиту був встановлений пунктами 2.5, 2.7 кредитного договору і надавав можливість позичальнику сплачувати відповідні кошти шляхом безготівкового перерахування або шляхом внесення готівки у касу ТОВ «Укрпромбанк» за визначеними у договорі реквізитами (номер рахунку, код ЄДРПОУ, код банку в системі електронних платежів тощо).

Укладення оспорюваного договору та заміна кредитора у зобов'язанні потягнула за собою фактичну зміну вказаних пунктів (умов) кредитного договору в частині порядку повернення коштів.

Згідно з п. 6.1 кредитного договору у випадку зміни порядку кредитування банк має право переглянути умови кредитування, встановлені цим договором, про що повідомляє позичальника в письмовій формі за тридцять календарних днів до введення в дію зазначених змін.

Пунктом 7.7, кредитного договору встановлено, що всі зміни та доповнення до цього договору вносяться в письмовій формі шляхом укладення відповідних додаткових договорів або шляхом надіслання банком позичальнику повідомлення у випадку, передбаченому п. 6.1.

Проте при укладенні Договору про передачу активів, у порушення наведених вище умов кредитного договору, відповідач 2 не лише не уклав з позивачем додаткових договорів, а й не повідомив його в установлений договором спосіб про зміну умов (пунктів) договору стосовно порядку повернення коштів.

Вважаємо, що недотримання ПАТ «Дельта Банк» зазначених умов кредитного договору та укладення Договору про передачу активів створило перешкоди позивачу у виконанні взятих нею зобов'язань за кредитним договором. Укладення ж оспорюваного договору зачіпає законні права та інтереси позивача (в частині, що стосується передачі його прав та обов’язків) також тим, що цим договором змінюються пункти укладеного з ТОВ «Укрпромбанк» умов кредитного договору.

 

Звертаємо увагу, що Апеляційним судом Волинської області при розгляді справи №0308/13939/2012 було досліджено текст договору про передачу Активів та Кредитних зобов'язань Укрпромбанку на користь Дельта Банку від 30.06.2010 року.

Рішенням Апеляційного суду Волинської області від 08 листопада 2012 року по справі №0308/13939/2012 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/27386518) встановлено, що пунктом 4.8 цього договору визначено порядок повідомлення боржників про передачу «Укрпромбанком» «Дельта Банку» прав вимоги. Зокрема, п.п. 4.8.1, 4.8.2 договору передбачено, що «Дельта Банк» та «Укрпромбанк» зобов'язані письмово повідомити боржників про передачу відповідних прав вимоги шляхом направлення їм спільного повідомлення за формою, узгодженою «Дельта Банком» та Укрпромбанком в усіх істотних аспектах впродовж 5 (п'яти) робочих днів з дати укладення цього договору. Повідомлення направляються рекомендованими листами з повідомленням про вручення або цінними листами з описом вкладення.

Повідомлення про передачу прав у передбаченому договором порядку позивач не отримувала.

Згідно з ч. 2 ст. 516 та ч. 2 ст. 517 ЦК України, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Таким чином, зазначений вище пункт оспорюваного договору створює права безпосередньо для _______________________.

На даний час позивач не має у своєму розпорядженні повного тексту Договору про передачу активів, тому їй невідомо які ще пункти оспорюваного договору можуть створювати для неї права, обов’язки чи іншим чином зачіпають її інтереси. У зв’язку з цим вважаємо необхідним просити суд витребувати у відповідача 1 повний текст цього договору з додатками, змінами та доповненнями.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України у випадках, коли щодо отримання доказів у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, є складнощі, суд за їх клопотанням зобов'язаний витребувати такі докази.

Ч. 1 та 2 ст. 133 ЦПК України передбачають, що особи, які беруть участь у справі і вважають, що подання потрібних доказів є неможливим або у них є складнощі в поданні цих доказів, мають право заявити клопотання про забезпечення цих доказів. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням.

Вважаємо, що ознайомлення сторін спору з повним текстом договору необхідне також через те, що за інформацією, яку має позивач, зобов’язання за укладеним з нею кредитним договором було продано ПАТ «Дельта Банк» зі значним дисконтом, проте позивач наразі змушений виплачувати новому кредитору непомірно велику суму коштів. Можливо, якби передачі зобов’язань позивача не відбулось, то заборгованість за кредитом склала б меншу суму та вже була б погашена позичальником.

Звертаємо увагу суду, що у роз’ясненнях, наданих Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ в інформаційному листі №10-1386/0/4-12 від 27.09.2012 року Про деякі питання практики застосування Закону України «Про судовий збір», зазначається, що сплата судового збору у випадку, передбаченому підпунктом 13 пункту 1 частини другої статті 4 Закону, за подання до суду заяви про забезпечення доказів здійснюється лише у випадку, якщо така заява розглядається у порядку, визначеному статтею 135 ЦПК, а не за подання клопотання про витребування доказів (стаття 137 ЦПК ), яке розглядається за правилами статей 130, 168 ЦПК (п. 6)

 

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 88, 110, 118, 119, ЦПК України,

 

ПРОШУ:

 

1.    Визнати недійсним договір про передачу Активів та Кредитних зобов'язань Укрпромбанку на користь Дельта Банку від 30.06.2010 року, укладений між ПАТ «Дельта Банк», ТОВ «Укрпромбанк» та Національним банком України в частині передачі кредитних зобов'язань за Кредитним договором №103/Пв-06 від 31.07.2006 року, укладеним між _____________________________ та ТОВ «Укрпромбанк».

2.    На підставі ст. 137 ЦПК  України витребувати у відповідача Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» повний текст договору про передачу Активів та Кредитних зобов'язань Укрпромбанку на користь Дельта Банку від 30.06.2010 року, укладений між ПАТ «Дельта Банк», ТОВ «Укрпромбанк» та Національним банком України з усіма додатками, змінами та доповненнями до цього договору.

3.    Стягнути з Відповідачів на користь Позивача суму оплаченого судового збору.

 

 

Додатки:

1)    Копія виписки з договору про передачу Активів та Кредитних зобов'язань Укрпромбанку на користь Дельта Банку від 30.06.2010 року;

2)    Копія додатку №2 до договору про передачу Активів та Кредитних зобов'язань Укрпромбанку на користь Дельта Банку від 30.06.2010 року;

3)    Копія кредитного договору№_________ від __________ року;

4)    Копія договору поруки №__________ від __________ року;

5)    Копія постанови Верховного Суду України у справі за №6-102цс12;

6)    Копія рішення Апеляційного суду Волинської області від 08 листопада 2012 року по справі №0308/13939/2012;

7)    Квитанції про оплату судового збору;

8)    Копії позову з додатками для учасників спору.

 

 

25 липня 2013 р.                                                              

Позовна заява Дельта-Укпромбанк_общий.doc

[ANTIRAID]

Иск подавать можно и со ссылкой на ЗУ "О защите прав потребителей" без уплаты судебного сбора и в суд по месту нахождения истца.

[ANTIRAID]

Это начало трилогии по приобретенным Дельта-банком активам.

[logoped]

У нас на подходе пару клиентов с Укрпрома. Спасибо за иск. 

А есть уже какие - либо результаты?

[shoblavobla]

ВООООТ! это - оно!!! Спасибо за идею, выраженную на бумаге! щас начнем лупить. 

Скажите, а практика уже была?

[kristi]

Это начало трилогии по приобретенным Дельта-банком активам.

а укрсиббанк - дельта иски будут?

[shoblavobla]

Это начало трилогии по приобретенным Дельта-банком активам.

продолжение - укрсиб, свед? я правильно понял? или пусть будет сюрпризом?)))

[shoblavobla]

а решение по волынской области пережило касач?

[ANTIRAID]

продолжение - укрсиб, свед? я правильно понял? или пусть будет сюрпризом?)))

Это будет сюрприз

[shoblavobla]

Это будет сюрприз

Интрига? хм, еще один респект от меня

[logoped]

http://reyestr.court.gov.ua/Review/27386518 В судовому засіданні представник позивача, пояснила, що вона не може подати не лише первинні платіжні документи, а й детальний розрахунок заборгованості в період з часу отримання відповідачем кредиту 15 серпня 2008 року до моменту передачі активів та кредитних зобов'язань від «Укрпромбанку»на баланс «Дельта Банку», тобто до 01 липня 2010 року.

 

Это поголовно в исках Дэльто!!! Предоставляют "справку" о задолженности должника (тело проценты, пеня)  . Мы просим предоставить детальный расчет со времени получения кредита, а представитель банка заявляет, что если вам надо, истребуйте у укрсиба сами. Такой наглости и некомпетентности даже суд удивляется. Обязанность доказать наличие задолженности лежит исключительно на истце (ч. 1 ст. 60 ГПКУ)! Мы в ответ предоставляем свою "справку" об отсутствии задолженности. Справка против справки. Суд боится вынести решение против банка, судье до пенсии немного осталось. Каждый шаг с боем приходится преодолевать.    

[Obelix]

Тащи их на экспертизу. Так судья снимет с себя ответственность, и апеляшке нечего будет сказать.

[logoped]

Тащи их на экспертизу. Так судья снимет с себя ответственность, и апеляшке нечего будет сказать.

Зачем экспертиза? У них нет расчета задолженности. Они не могут доказать соответствие начисления % и пени условиям договора (из чего он исходили при расчете задолженности? какая % ставка? какая ставка по пене? и дт.). Я что ли за них буду это доказывать?

 

Ч.1. ст. 60 ЦПК Украины их не касается?

[Obelix]

Нет. Вам доказывать не нужно.

Но есть понимание того прискорбного факта, что судья примет решение на основе их "безосновательных бумажек".

В лучшем случае подумает как скинуть с себя это дела ...с больной головы на здоровую.

Примеров тому - масса.

[lioness_m88]

Супер, спасибо за идеи и практику, у меня тоже заочно вынесенное решение в пользу Дельты, ( я должник по валютному кредиту Укрпрома). Воспользуюсь. Кто знает, Укрпромбанк имел право выдавать валютные кредиты в период своей деятельности, я получала кредит на приобретение жилья в 2007 г.??? Спасибо!

[centurion]

Нет. Вам доказывать не нужно.

Но есть понимание того прискорбного факта, что судья примет решение на основе их "безосновательных бумажек".

В лучшем случае подумает как скинуть с себя это дела ...с больной головы на здоровую.

Примеров тому - масса.

На основании ст. 212 ЦПКУ.

[Alec]

Есть какие-то результаты по этому иску?

Форумчане, подскажите, если проигран суд по взысканию суммы (все три инстанции), этот иск можно подать с ходатойством о приостановлении исп производства?

[ANTIRAID]

Есть какие-то результаты по этому иску?

Форумчане, подскажите, если проигран суд по взысканию суммы (все три инстанции), этот иск можно подать с ходатойством о приостановлении исп производства?

Подать можно и нужно, но вот исполнительное производство вряд ли остановят.

[sirota88]

Зачем экспертиза? У них нет расчета задолженности. Они не могут доказать соответствие начисления % и пени условиям договора (из чего он исходили при расчете задолженности? какая % ставка? какая ставка по пене? и дт.). Я что ли за них буду это доказывать?

 

Ч.1. ст. 60 ЦПК Украины их не касается?

Верно, истребовать не нужно. Банк должен доказывать эти обстоятельства. Просто написать в возражение что не предоставили расчет задолженности. Вот судебная практика в аналогичной ситуации(банк не предоставил расчет): http://reyestr.court.gov.ua/Review/33240867        

[sirota88]

По этой теме есть также и другая судебная практика: http://reyestr.court.gov.ua/Review/33724056

[lerik]

Это будет сюрприз

Очень уже нужен этот сюрприз...  Для Сведбанк-Дельтабанк.

[lerik]

Тащи их на экспертизу. Так судья снимет с себя ответственность, и апеляшке нечего будет сказать.

Извините за непонятливость, на какую экспертизу?

[Олег1964]

Извините за непонятливость, на какую экспертизу?

Да лишь бы ляпнуть.

[у.zaporozhskiy]

Да лиж бы ляпнуть.

А почему не назначить бухгалтерско-экономическую экспертизу?

Она лишь подтвердит, что правильность расчетов с 2008 года невозможно установить, так как истец не предоставляет первичных документов или вообще каких-либо документов.

Кроме того, установить другие возможные нарушения в расчетах Дельты.

[Олег1964]

А почему не назначить бухгалтерско-экономическую экспертизу?

Она лишь подтвердит, что правильность расчетов с 2008 года невозможно установить, так как истец не предоставляет первичных документов или вообще каких-либо документов.

Кроме того, установить другие возможные нарушения в расчетах Дельты.

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=5787#entry75313

 

Есть лишние деньги на экспертизу?