Решение Краматорского райсуда об отказе Приватбанку во взыскании задолженности

[ANTIRAID]

Державний герб України

 

Справа № 2-4736/11

 

Провадження № 2/234/2743/13

 

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

09 серпня 2013 року

 

Краматорський міський суд Донецької області у складі:

 

судді Марченко Л.М.

при секретарі Кайряковій К.О.,

 

за участю представника позивача Филипенок К.Ф.,

представника відповідача ОСОБА_2,

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Краматорську цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором кредиту, -

 

В С Т А Н О В И В:

 

26.10.2011 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором кредиту №КТНЗRХ07781172 від 02.05.2006 року станом на 10.03.2011 року в розмірі 15850,76 грн. (а.с.2).

 

16.12.2011 року за вказаним позовом Краматорським міським судом було постановлено заочне рішення, яким позовні вимоги задоволено (а.с.27).

 

За заявою відповідача ОСОБА_3 ухвалою Краматорського міського суду від 06.06.2013 року заочне рішення було скасовано, а справу призначено до нового судового розгляду (а.с.43).

 

Під час нового судового провадження позивачем ПАТ КБ «Приватбанк» позовні вимоги були збільшені шляхом надання суду уточненої позовної заяви, за якою просив стягнути з відповідача заборгованості за договором кредиту №КТНЗRХ07781172 від 02.05.2006 року станом на 19.06.2013 року в розмірі 29859,70 грн. (а.с.61-63).

 

За заявою представника позивача Филипенок К.Ф. (а.с.74) ухвалою суду від 09.08.2013 року (а.с.75) позов ПАТ КБ «Приватбанк» в частині вимог про стягнення кредитної заборгованості станом на 10.03.2011 року в розмірі 15850,76 грн. був залишений без розгляду, а провадження за іншими позовними вимогами з урахуванням їх збільшення - продовжено.

 

У судовому засіданні представник позивача ПАТ КБ «Приватбанк» Филипенок К.Ф. позовні вимоги підтримала та показала, що відповідно до укладеного договору №КТНЗRХ07781172 від 02.05.2006 року відповідач ОСОБА_3 02.05.2006 року отримав кредит в розмірі 2117,50 грн. зі сплатою за користування кредитом відсотків в розмірі 12% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 01.11.2007 року. Зазначений кредитний Договір складається з Заяви позичальника та Умов надання споживчого кредиту фізичним особам, про що зазначено в Заяви позичальника, підписавши яку ОСОБА_3 погодився з Умовами кредитування. Відповідач щомісячно погашав кредит, але з листопада 2006 року став систематично допускати прострочення та по закінченню строку договору (01.11.2007 року) його не виконав. З урахуванням встановленого п.6.6. Умов надання споживчого кредиту 5-річного строку позовної давності банк вчасно 26.10.2011 року звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_3 кредитної заборгованості, розмір якої станом на 19.06.2013 року складає 29859,70 грн., де: 1336,28 грн. - заборгованість за кредитом, 9833,49 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 372,72 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом, 17240,09 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, а також штрафи відповідно до п.6.3 Умов - 500 грн. (фіксована частина), 547,12 грн. (процентна складова). На підставі наведеного, представник позивача просить суд позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» задовольнити та стягнути з ОСОБА_3 на користь банка кредитну заборгованість в розмірі 29859,70 грн., а також відшкодувати за його рахунок понесені судові витрати.

 

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_2 позов не визнав та показав, що позивач необґрунтовано посилається на Умови надання споживчого кредиту, оскільки останні позичальником ОСОБА_3 не підписані та видані йому не були, є нікчемними. Тому кредитні правовідносини між ним та ПАТ КБ «Приватбанком» регулюються лише Заявою позичальника №КТНЗRХ07781172 від 02.05.2006 року. Вказаною Заявою строк позовної давності не визначений, у зв'язку з чим слід застосовувати загальний строк позовної давності в 3 роки, який позивач пропустив, оскільки після закінчення строку кредитного договору 01.11.2007 року звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості лише 26.10.2011 року. Щодо пені законом встановлено ще менший строк позовної давності тривалістю в 1 рік, який також позивачем пропущено. На підставі наведеного, представник відповідача ОСОБА_2 просив суд в позові відмовити.

 

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, вважає, що позов задоволенню не підлягає за пропуском строків позовної давності.

 

Судом встановлено, що 02.05.2006 року ОСОБА_3 звернувся з письмовою заявою до ПАТ КБ «Приватбанк» про надання йому споживчого кредиту в розмірі 2117,50 грн. на 18 місяців за умови сплати за користування кредитом відсотків в розмірі 1,00% у місяць на суму залишку заборгованості по кредиту, щомісячної винагороди за надання фінансового інструменту в розмірі 46,59 грн. та єдино разової винагороди за надання фінансового інструменту в розмірі 192,50 грн. в обмін на зобов'язання позичальника по поверненню кредиту, сплати відсотків, винагороди комісії в обумовленому в Заяві та Умовах надання споживчого кредиту фізичним особам строки. В Заяві також зазначено, що погашення заборгованості здійснюється щомісяця в період з « 1» по « 5» число кожного місяця, коли позичальник повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) в сумі 175,88 грн. для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, відсотків, винагороди, комісії, а також інших витрат згідно Умов. В заяві міститься посилання на п.4.2 Умов, за яким при порушенні позичальником зобов'язань по погашенню кредиту, позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом в розмірі 10,10% в місяць, розрахованих від суми залишку непогашеної заборгованості за кредитом. (а.с.5 на звороті, розділ «Кредит»).

 

Як зазначено в Заяві позичальника в розділі «Перерахування коштів» надання кредиту відбувається шляхом перерахування банком за дорученням позичальника грошових коштів на поточний рахунок продавця товару, що купується позичальником. (а.с.5 на звороті). Факт видачі кредиту за такими умовами підтверджується копією меморіального ордеру від 02.06.2006 року. (а.с.60).

 

Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

 

Згідно ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

 

Суд вважає, що письмова форма договору споживчого кредиту дотримана, оскільки сторонами підписана Заява позичальника №КТНЗRХ07781172 від 02.05.2006 року, яка містить певні умови кредитування.

 

В Заяві позичальника зазначається про його згоду, що ця Заява разом Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») («Стандарт») складає кредитно-заставний договір. (а.с.5 на звороті).

 

Разом з тим Умови надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») («Стандарт»), підписані головою ПАТ КБ «Приватбанк», не мають підпису позичальника, його реквізитів, відсутня дата їх складання або підпису, а також не мається жодної ідентифікуючої ознаки на предмет їх невід'ємності від конкретної Заяви позичальника. У Заяві ж не зазначено, що неврегульовані у ній питання, регулюються відповідно до конкретних Умов надання споживчого кредиту фізичним особам; у Заяві є посилання на Умови лише щодо нарахування та сплати 10,10% на місяць при порушенні позичальником зобов'язань. (а.с.6-7). 

 

Таким чином, підстав вважати, що банком отримана згода ОСОБА_3 на укладання кредитного договору з урахуванням вказаних Умов, на які посилається позивач, немає, а тому правовідносини між сторонами з приводу кредитування регулюються тільки Заявою позичальника №КТНЗRХ07781172 від 02.05.2006 року, строк виконання зобов'язань за якою встановлений до 01.11.2007 року.

 

Представник відповідача ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою та наданими до неї правовими обґрунтуваннями (а.с.51-55) про відмову в позові у зв'язку з пропуском позивачем строку позовної давності, встановленої ст.257 ЦК України.

 

Відповідно до положень ст.ст.256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

 

Частиною 5 ст.261 ЦК України передбачено, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

 

Згідно ст.266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

 

Відповідно до п.7 ч.13 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув.

 

В пункті 31 постанови №5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз'яснив, що, враховуючи положення пункту 7 частини 13 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», суди мають виходити з того, що у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. У зв'язку із цим позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі. Оскільки зі спливом строків позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо), положення пункту 7 частини 13 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» застосовуються й до додаткових вимог банку (іншої фінансової установи). 

 

Як вбачається з Заяви позичальника строк дії кредитного договору №КТНЗRХ07781172 від 02.05.2006 року закінчився 01.11.2007 року. (а.с.5 на звороті).

 

ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом про стягнення кредитної заборгованості 26.10.2011 року (а.с.2), тобто з пропуском трирічного строку позовної давності.

 

За таких обставин, в задоволенні позову ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором кредиту №КТНЗRХ07781172 від 02.05.2006 року слід відмовити.

 

Відповідно до ст.88 ЦПК України, у зв'язку з прийняттям судом рішення про відмову у позові, судові витрати позивачу не відшкодовуються.

 

Керуючись ст.ст.8,14,15,215,223 ЦПК України, ст.ст.256, 257, 261, 266, 1054, 1055 ЦК України, Законом України «Про захист прав споживачів», постановою Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», суд -

 

В И Р І Ш И В:

 

В задоволенні позову публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором кредиту №КТНЗRХ07781172 від 02.05.2006 року відмовити.

 

На рішення суду може бути подана апеляція до Апеляційного суду Донецької області через Краматорський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

 

Суддя Л. М. Марченко

 

http://reyestr.court.gov.ua/Review/32913131

[Виталий10]

09.12.2013 года была апелляция. Решение было изменено, но в иске всё-равно отказали.

[Obelix]

09.12.2013 года была апелляция. Решение было изменено, но в иске всё-равно отказали.

в чем изменили? Полный текст на след.неделе будет в реестре или в скане?

[Виталий10]

в чем изменили? Полный текст на след.неделе будет в реестре или в скане?

сегодня еще нет в реестре