Решение апелляционного суда Кировоградской области об отказе Ощадбанку во взыскани с поручителя

[у.zaporozhskiy]

Державний герб України

 

Апеляційний суд Кіровоградської області

 

№ провадження 22-ц/781/2442/13

 

Головуючий у суді І-ї інстанції Шаєнко Ю.В.

Доповідач Гайсюк О. В. 

 

РІШЕННЯ

Іменем України

 

02.10.2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

 

головуючого судді - Гайсюка О.В.

суддів - Кодрула М.А., Белінської І.М. 

при секретареві - Ткаченко Т.О.

 

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», ОСОБА_2 на рішення Петрівського районного суду Кіровоградської області від 16 травня 2013 року, -

 

ВСТАНОВИЛА:

 

У листопаді 2012 року ПАТ «Державний ощадний банк України» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

 

Позивач зазначив, що 28 грудня 2006 року між Банком та ОСОБА_3 укладено кредитний договір, за яким ОСОБА_3 надано кредиту суму 25 000 гривень зі сплатою відсотків - 20 % річних та з остаточним погашенням кредиту не пізніше 27.12.2009 року. Для забезпечення виконання зобов'язань було укладено 28.12.2009 року договір застави між Банком та ОСОБА_3 та договір поруки між Банком та ОСОБА_2 За договором поруки ОСОБА_2 зобов'язався відповідати перед Банком по зобов'язанням ОСОБА_3 за кредитним договором.

 

ОСОБА_3 не виконав своїх зобов'язань за кредитним договором, має заборгованість у сумі 337 238, 22 грн., а саме:

 

- за кредитом - 220 201 грн.;

 

- відсотки - 58 000 грн.;

 

- комісія 6 900 грн.;

 

- пеня 40 186, 68 грн. за прострочення сплати кредиту;

 

- пеня за несплату відсотків - 10691,29 грн.;

 

- пеня по комісії - 1259,25 грн. .

 

Відповідно до п. 4.5 Договору поруки сторони домовилися про збільшення строків позовної давності.

 

Посилаючись на ці обставини, позивач просив стягнути солідарно з відповідачів 337 238, 22 грн. заборгованості за кредитним договором та судові витрати у сумі 3219 грн. .

 

Рішенням Петрівського районного суду Кіровоградської області від 16.05.2013 року позов задоволено частково. Суд стягнув з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 солідарно на користь банку заборгованість за кредитним договором у сумі 285 101 грн. та витрати по оплаті судового збору у сумі 2851, 01 грн. .

 

В апеляційній скарзі ПАТ «Державний ощадний банк України» просить змінити рішення суду в частині відмови в стягненні пені та задовольнити ці вимоги позивача, посилаючись на те, що суд неправильно застосував норми права, що регулюють позовну давність.

 

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволені вимог банку до нього відмовити, посилаючись на те, що відповідно до ч.4 ст. 559 ЦК України порука, яка забезпечувала виконання кредитного договору припинилася до звернення позивача з позовом до нього.

 

В судовому засіданні апеляційного суду представник позивача підтримав доводи своєї апеляційної скарги і не погодився з доводами апеляційної скарги відповідача ОСОБА_2 .

 

Відповідач ОСОБА_2 підтримав доводи своєї апеляційної скарги та не погодився з апеляційною скаргою позивача.

 

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

 

Апеляційні скарги підлягають задоволенню з таких підстав.

 

З матеріалів справи вбачається, що 28 грудня 2006 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_3, був укладений кредитний договір за яким ОСОБА_3 отримав від позивача кредит на споживчі цілі у сумі 250 000 грн. зі сплатою відсотків - 20 % річних з терміном остаточного погашення кредитних коштів - не пізніше 27.12.2009 року (а.с. 4-6). Також в забезпечення цього кредитного договору 28.12.2006 року між позивачем (Банком) та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір поруки , за яким ОСОБА_2 зобов'язався відповідати перед Банком (позивачем) по зобов'язанням ОСОБА_3 за кредитним договором від 28.12.2006 року (а.с 7-8).

 

Зазначені обставини судом першої інстанції встановлено правильно, як і те, що відповідач ОСОБА_3 станом на листопад 2012 року мав заборгованість за кредитним договором у сумі 337 238 , 22 грн. у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань, а саме :

 

- за кредитом - 220 201 грн.;

 

- відсотки - 58 000 грн.;

 

- комісія - 6 900 грн.;

 

- пеня - 40 186, 68 грн. за прострочення сплати кредиту;

 

- пеня за несплату відсотків - 10691,29 грн.;

 

- пеня по комісії - 1259,25 грн., що підтверджується розрахунком позивача (а.с 19), який сторони не оскаржили.

 

Відповідно до ст. 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, а тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 337 238, 22 грн. .

 

Суд першої інстанції відмовляючи позивачу в стягнені пені на загальну суму 52 137,22 грн. помилково вважав, що позивач по цим вимогам пропустив строк позовної давності, яка відповідно до ч.2 ст. 258 ЦК встановлена в один рік. Адже позивач надіслав позовну заяву поштою 20.11.2012 року (а.с. 30), а згідно розрахунку пеня нарахована за період, який не перевищує одного року перед зверненням до суду, починаючи з 19.11.2011 року (а.с. 19). Строк позовної давності до основної вимоги не сплив, а тому слід вважати, що і до додаткової вимоги (стягнення пені) позовна давність не сплинула (ст.. 226ЦК).

 

Адже згідно ч.5 ст. 226 ЦК за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

 

Строк виконання за кредитним договором встановлено 27.12.2009 року, отже позовна давність за основною вимогою спливає 27.12.2012 року, а позивач звернувся до суду у листопаді 2012 року, коли позовна давність за основною вимогою ще не сплила.

 

Отже, в межах трирічного строку позовної давності можливе стягнення з відповідача ОСОБА_3 пені нарахованої за один рік.

 

Позов до ОСОБА_3 підлягає задоволенню в повному обсязі.

 

Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі , якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

 

Строк виконання основного зобов'язання, як уже зазначалося наступив 27 грудня 2009 року (дата остаточного погашення кредиту за кредитним договором).

 

Із змісту договору поруки (а.с. 7-8) вбачається, що сторони не встановили строк припинення поруки. Відповідно до ч.1 ст. 251 ЦК строком є певний періоду часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення, а відповідно до ч.1 ст. 251 ЦК строк визначається роками , місяцями, тижнями , днями або годинами.

 

Посилання позивача на те, що строк припинення поруки був визначений п. 4.4 Договору поруки, згідно якого не допускається припинення поруки без припинення забезпеченого нею зобов'язання, та посилання позивача на п. 4.5 Договору згідно якого «сторони домовляються про збільшення строків позовної давності відповідно до ч.4 ст. 559 та ч.1 ст. 259 ЦК до 3 років для всіх грошових зобов'язань Поручителя (в тому числі, але не виключно, щодо строку пред'явлення Кредитором вимоги до Поручителя за цим договором, сплати поручителем суми кредиту, процентів, комісійних винагород, штрафів , пені та інших платежів), що передбачені умовами цього договору» не можуть бути прийняті судом, оскільки в цих пунктах не зазначено, що порука припиняється після спливу певного строку з початком періоду і закінченням періоду (наприклад, після закінчення трьох років, починаючи від останнього дня, передбаченого для виконання зобов'язань). А шестимісячний строк встановлений ч.4 ст. 559 ЦК сторони не вправі змінити в договорі , оскільки це забороняє абзац другий ч.3 ст. 6 ЦК, адже за своєю правовою природою цей строк є преклюзивним (припиняючим), після його закінчення припиняється порука.

 

Шестимісячний строк, це так званий «законний строк», який діє через те, що сторони не встановили «договірний строк», який би відповідав би поняттю строку визначеному статтям 251, 252 ЦК. Зазначений 3- річний строк пред'явлення вимоги в п. 4.5. Договору не містить даних про те, з якого саме часу обчислюється цей строк, до того ж цей строк в договорі визначений, як строк «позовної давності», а тому він не може розглядатися як строк після закінчення якого припиняється порука.

 

З наведеного вбачається, що оскільки строк виконання основного зобов'язання закінчився 27 грудня 2009 року, то позивач повинен був пред'явити вимогу до поручителя ОСОБА_2 не пізніше 27 червня 2010 року, але пред'явив цю вимогу лише 25.05.2011 року (а.с 14), а тому відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК порука ОСОБА_2 за договором поруки від 28.12.2006 року (а.с. 7-8) є припиненою.

 

Пред'явлення позову про визнання цієї поруки припиненою законом не вимагається.

 

Суд першої інстанції доводи ОСОБА_2 про те, що порука є припиненою (а.с. 93-94) не врахував і належним чином не перевірив та безпідставно задовольнив вимоги позивача до ОСОБА_2 . До того ж в порушення вимог ст..360-7 ЦПК не врахована постанова Верховного суду України від 13.02.2013 року ( у справі №6 ЦС13).

 

За таких обставин , висновки суду не відповідають обставинам справи.

 

Рішення ухвалене судом з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким позов Банку підлягає задоволенню частково.

 

З відповідача ОСОБА_3 необхідно стягнути заборгованість за кредитним договором у сумі 337 238, 22 грн. та понесені позивачем витрати по оплаті судового збору у сумі 3219 грн. (а.с. 1)

 

В задоволені вимог до ОСОБА_2 необхідно відмовити.

 

Керуючись ст.ст.307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів

 

ВИРІШИЛА: 

 

Апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_2 задовольнити.

 

Рішення Петрівського районного суду Кіровоградської області від 16 травня 2013 року скасувати.

 

Ухвалити нове рішення, яким позов Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» задовольнити частково.

 

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» заборгованість за кредитним договором у сумі 337 238,22 грн. та витрати по оплаті судового збору у сумі 3219 грн.

 

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

 

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили. 

 

Головуючий суддя: 

Судді: 

 

http://reyestr.court.gov.ua/Review/33938881