Виконавчий лист

[у.zaporozhskiy]

     Не претендуючи на ексклюзивність своєї точки зору, вважаю і роблю так:    Подаю заяву про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню по 369 ЦПК(там передбачається "якщо обовязок відсутній з інших підстав"  назалежно від того, що лист був виданий  правильно.

     Мотив: закінчення строку, протягом якого виконавчий документ міг бути виконаний примусово з посиланням на позицію 3-55гс14.

     Підстава: ст.19 Конституції (ч.1) і ЦК (ст.14). Підстава для припинення зобовязання (яке виникло на підставі договору і якому надано примусу судовим рішенням): ст.  607 ЦК ( Припинення зобов'язання неможливістю його виконання. 1. Зобов'язання припиняється неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає. ).        (ст. 607 ЦК, якщо не напрошується інша підстава припинення зобовязання, яка виникла раніше (наприклад-припинення поруки по 559ЦК,  або прострочення кредитора  , або одностороння відмова  ).   Дискусія непроста: ніби-то напрошується окремий спір про право. Але аргумент про те, що новий спір до набрання новим рішенням сили ніяк не може відобразитись на вже триваючому виконанні фактично нечинного рішення суду, як правило, має нормальний вплив на суд. 

     ПС. Зараз ( в квітні 2015р.) у Верховний зайшла справа де буде позиція щодо підстави виникнення цивільного зобовязання поруки: банк каже, що зобовязання трансформувалось з такого, що виникло на підставі договору в таке, що виникло на підставі судового рішення (перескакує з ч.2 на ч.4 ст.11 ЦК), а закон(на мою думку), каже, що зобовязання виникло з договору кредиту+поруки і таким залишиться назавжди, а суд тільки захистив порушене договірне право. 

Если на форум нельзя выкладывать, то сбросьте Вашу позицию по поручительству на почту.

 

А есть практика хотя бы апелляционных судов по признанию исполнительного листа не подлежащим исполнению на основаниях, о которых Вы говорите?

[yafet]

Если на форум нельзя выкладывать, то сбросьте Вашу позицию по поручительству на почту.

 

А есть практика хотя бы апелляционных судов по признанию исполнительного листа не подлежащим исполнению на основаниях, о которых Вы говорите?

    Різнобарвна тема. Потрібно роздробити питання на куски.

по ст. 369 внаслідок припинення поруки.

 Моє це   http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/43986787 . Тут порука припинилась по 559 ЦК внаслідок припинення основного по ст.609 ЦК (у звязку з ліквідацією юрособи-позичальника). Зараз ця справа у ВССУ http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/44460880   З цього ж питання "трансформація зобовязання з договірного в судове"  зайшла  справа у ВСУ (не я): ухвала ВССУ про допуск 6-8128зп15 ; http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/43555643    У х в а л а

 

06 квітня 2015 рокум. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

 

головуючого          Кузнєцова В.О., суддів: Карпенко С.О.,Писаної Т.О.,  Коротуна В.М.,Юровської Г.В.,-розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про перегляд Верховним судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 липня 2014 року у справі за заявою ОСОБА_7 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню,

в с т а н о в и л а:

 

У грудні 2013 року ОСОБА_7 звернувся до суду із заявою, у якій зазначав, що його зобов'язання за кредитним договором від 16 серпня 2007 року, укладеним між  ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «Захід-Агро», на підставі договору поруки від 16 серпня 2007 року, припинилося, оскільки основний боржник ліквідований, про що внесено відповідні відомості у Єдиний державний реєстр.

Просив визнати виконавчий лист про стягнення з нього на користь                         ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості у розмірі 1 242 183 грн 05 коп., виданий 27 листопада 2009 року Личаківським районним судом м. Львова, таким, що не підлягає виконанню.  

Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 31 березня

2014 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від              13 червня 2014 року, заяву ОСОБА_7 задоволено. Визнано виконавчий лист від 27 листопада 2009 року про примусове виконання рішення Личаківського районного суду м. Львова від 03 листопада 2009 року у частині стягнення з ОСОБА_7 на користь ВАТ «Райфайзен Банк Аваль» заборгованості за кредитним договором у розмірі 1 242 183 грн 05 коп. та судових витрат у розмірі 1952 грн таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08 грудня 2014 року відмовлено ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» у відкритті касаційного провадження у справі на підставі п. 5 ч. 4                   ст. 328 ЦПК України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана з підстав неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Згідно з ч. 1 ст. 356 ЦПК України заява  про  перегляд  судових  рішень  подається  протягом трьох місяців з дня ухвалення судового рішення, щодо якого подано заяву про перегляд, або з дня ухвалення судового рішення, на яке здійснюється посилання, на підтвердження підстав, установлених пунктом 1 частини першої статті 355 цього Кодексу, якщо воно ухвалено пізніше, але не пізніше одного року з дня ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява.

У заяві ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» посилається на неоднакове застосування касаційним судом положень ч. 1 ст. 559, ч. 1 ст. 609, ч. 4 ст. 369 ЦК України.  

До заяви додано як приклад неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, що, на думку заявника, потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, а саме, ухвали колегії судів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 листопада 2012 року, від 30 жовтня 2013 року, від 31 липня 2014 року, від 10 грудня 2014 року, від 17 грудня 204 року, від 24 грудня 2014 року.

У п. 6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 вересня 2011 року № 11 «Про судову практику застосування статей 353 - 360 Цивільного процесуального кодексу України» роз'яснено, що під судовими рішеннями у подібних  правовідносинах слід розуміти такі, де тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Зміст правовідносин із метою з'ясування їх подібності в різних судових рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

Неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права полягає, зокрема: у різному тлумаченні судами змісту і сутності правових норм, що призвело до різних висновків про наявність чи відсутність суб'єктивних прав та обов'язків учасників відповідних правовідносин; у різному застосуванні правил конкуренції правових норм при вирішенні колізій між ними з урахуванням юридичної сили цих правових норм, а також їх дії у часі, просторі та за колом осіб, тобто різне незастосування закону, який підлягав застосуванню; у різному визначенні предмета регулювання правових норм, зокрема застосуванні різних правових норм для регулювання одних і тих самих правовідносин або поширенні дії норми на певні правовідносини в одних випадках і незастосуванні цієї самої норми до аналогічних відносин в інших випадках, тобто різне застосування закону, який не підлягав застосуванню; у різному застосуванні правил аналогії права чи закону у подібних правовідносинах.

Під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі, де тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Зміст правовідносин із метою з'ясування їх подібності в різних судових рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

Ухвалення різних за змістом судових рішень означає, що суд (суди) касаційної інстанції при розгляді двох або більше справ за подібних правовідносин при однаковому їх матеріально-правовому регулюванні дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків.

Оскільки зі змісту заяви та доданих до неї ухвал колегії судів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 листопада 2012 року, від 30 жовтня 2013 року, від                   31 липня 2014 року, від 10 грудня 2014 року, від 17 грудня 204 року, від 24 грудня 2014 року, на які заявник посилається на підтвердження неоднакового застосування норм матеріального права, ухвали судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 липня 2014 року вбачається неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, зокрема, ч. 1 ст. 559, ч. 1 ст. 609, ч. 4 ст. 369 ЦК України, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, справу слід допустити до провадження Верховного Суду України.

Керуючись ст. ст. 356, 355, 360 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

у х в а л и л а:

 

Допустити до провадження Верховного Суду України справу за заявою ОСОБА_7 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалу про допуск справи до провадження разом із заявою про перегляд судового рішення та доданими до неї документами надіслати до Верховного Суду України, а копію ухвали разом із копією заяви особам, які беруть участь у справі.

Ухвала оскарженню не підлягає.

 

Головуючий     В.О. КузнєцовСудді:                                                                    С.О. Карпенко   В.М. Коротун Т.О. Писана Г.В. Юровська  

[yafet]

Викладаю своє заперечення на касацію :              

  Вищий спеціалізований суд України

з розгляду цивільних і кримінальних справ

01043, м.Київ , вул. Пилипа Орлика,4а

 

Представника боржника(заявника, відповідача)….

електронна пошта:  [email protected]

 

          Касатор(стягувач, позивач): Публічне акціонерне товариство ”УКРСИББАНК”

61050, м.Харків, проспект Московський, 60

 

СПРАВА  № 6-15026ск15  

(в першій інстанції справа № 463/3050/14 (6/463/93/14);

провадження в апеляційній інстанції №22-ц/783/7854/14 )

                                                                                                                     

                                                           ЗАПЕРЕЧЕННЯ

 на касаційну   скаргу АТ “УКРСИББАНК” вих. №30-4/514 від 27.04.2015р.

(на Ухвалу  Личаківського районного суду міста Львова від 17 жовтня 2014р. та Ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 15 квітня 2015р.)

 

     Касаційну  скаргу заперечую в повному обсязі, оскільки така  не містить посилань на обставини, мотивів і нормативного обгрунтування таких мотивів, які могли б стати підставою для скасування оскаржуваних  судових  рішень.

    Касатор не погоджується з ухвалами судів  першої та апеляційної інстанцій виключно з тих мотивів, що він застосовує норми матеріального права таким чином, що вважає , що після набрання законної  сили рішенням Личаківського районного суду від 06.10.2008р., яке ухвалене до припинення позичальника за кредитним договором (ЗАТ «Фрунзівський молзавод»), як юридичної особи - суб’єкта правовідносин кредиту, забезпечувальне зобов’язання поруки трансформувалось у самостійне зобов’язання Т….., тобто в обов’язок Боржника(колишнього поручителя) щодо виконання рішення суду, який має діяти до того часу, доки рішення суду не буде виконане в повному обсязі.

     Фактично Касатор не заперечує, що всі цивільні обов’язки позичальника (ЗАТ «Фрунзівський молзавод»), які виникли з кредитного договору №11088527000 від 01.12.2006р., і які не задоволені в процедурі банкрутства, учасником якої був Касатор, припинились. Касатор також не заперечує, що в момент державної реєстрації припинення юридичної особи ЗАТ «Фрунзівський молзавод», ця юридична особа вибула з будь-яких правовідносин на території України, оскільки втратила правосуб’єктність.

    Фактично Касатор  не заперечує, того факту, що цивільний обов’язок іншого поручителя (Б….., помер в 2011 році), примусове стягнення з якого по тому ж таки основному зобов’язанню відбувалось на підставі того ж самого рішення суду, і, відповідно, кореспондуюче йому цивільне право стягувача, припинились у зв’язку зі смертю.

    Помилковість правової позиції апелянта щодо підстав припинення цивільного обов’язку і кореспондуючих йому процесуальних повноважень суду згідно ст.369 ЦПК України, підтверджується змістом рішення суду апеляційної інстанції у цій самій справі, щодо стадії виконавчого провадження у якій подано заяву  ( ухвала Апеляційного суду Львівської області від 19 листопада 2009 року  у справі № 22ц-2887/09), яка розглянута за участю АТ»УКРСИББАНК»  і в якій зазначено: « Наявність майна у боржника «Фрунзівський молзавод» не звільняє поручителів від виконання своїх обов’язків за договорами поруки по погашенню кредитної заборгованості в грошах» та « договори поруки набирають чинності з моменту їх підписання обома сторонами та діють до повного припинення всіх зобов’язань боржника за основним договором».

    

      Звідси, твердження Касатора про те, що рішення суду є самостійною підставою виникнення цивільного зобов’язання на заміну зобов’язання поруки, не мають під собою юридичної підстави і заперечені змістом чинного судового рішення апеляційної інстанції у цій же справі.

 

      Помилкова  правова позиція Касатора сформувалась на підставі хибної судової практики суду касаційної інстанції у справах № 6-22009св12  (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/28309441),  № 6-29517св13 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/34634461),  № 6-43358св14 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/42009913).  Як вбачається з опублікованих в ЄДРСР судових рішень,  Вищий спеціалізований  суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійсно застосовував норму матеріального права про припинення акцесорних зобов’язань внаслідок припинення основного зобов’язання неоднаково.  Внаслідок такого неоднакового застосування норм матеріального права Ухвалою Вищого спеціалізованого  суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ  від 04 квітня 2015 року   (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/43555643 ;     цитата: «Оскільки зі змісту заяви та доданих до неї ухвал колегії судів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 листопада 2012 року, від 30 жовтня 2013 року, від        31 липня 2014 року, від 10 грудня 2014 року, від 17 грудня 204 року, від 24 грудня 2014 року, на які заявник посилається на підтвердження неоднакового застосування норм матеріального права, ухвали судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 липня 2014 року вбачається неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, зокрема, ч. 1 ст. 559, ч. 1 ст. 609, ч. 4 ст. 369 ЦК України, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах…») до перегляду Верховним Судом України за винятковими обставинами допущено справу № 6-8128зп15.   

 

      На переконання Боржника, неоднакова судова практика склалась внаслідок  того, що судами при вирішенні спорів з приводу кредитних правовідносин не враховується вимога ч. 1 ст. 55 Закону України “Про банки і банківську діяльність”, відносини банку   з   клієнтом   регулюються   законодавством України,  нормативно-правовими актами Національного банку  України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.  Діючи згідно нормативів формування страхових резервів в банках України та нормативів списання безнадійної заборгованості за рахунок страхового резерву,  Касатор  міг і повинен був, для уникнення виходу за межі здійснення цивільного права спрямованого на насення майнової шкоди Т..., списати заборгованість клієнта (ЗАТ «Фрунзівський молзавод») по завершенню 180 днів з моменту віднесення заборгованості по кредиту до 5-ої категорії (безнадійний), згідно з діючим Порядком  відшкодування банками України безнадійної заборгованості за рахунок резерву (затверджений Постановою НБУ №172 від 01.06.2011р.), але в будь-якому випадку не пізніше припинення правовідносин з цим клієнтом - контрагентом за договором кредиту (ЗАТ «Фрунзівський молзавод»), тобто не пізніше 24 грудня 2012 року.  З цієї дати подальше стягнення у виконавчому провадженні є таким, що вийшло за межі правомірного здійснення цивільного права кредитором - стягувачем. Касатор міг і повинен був відкликати виконавчий лист з примусового виконання і повернути його до суду.  Недоформування страхових резервів і, як наслідок, неможливість списання безнадійної заборгованості банком, свідчить про протиправне маніпулювання банком даними свого бухгалтерського обліку, що в свою чергу призвело до фактичної недостатності власного капіталу банку.  

 

        Необхідним і достатнім для вирішення справи за касаційною скаргою Касатора є з’ясування змісту правовідносин: підстави і дата виникнення цивільного права в управненої сторони і кореспондуючого йому цивільного обов’язку в зобов’язаної сторони і , відповідно, підстава і дата  припинення права та обовязку. Цивільний обов’язок Боржника, як поручителя, виник не з судового рішення, а з договору поруки. Судом тільки захищене порушене поручителем цивільне право Касатора. В даному випадку не існує жодних підстав вважати, що право Касатора(кредитора) і кореспондуючий йому обов’язок Боржника(поручителя), які виникли на підставі цивільно-правового договору поруки,  «трансформувались» у  право та обов’язок на підставі рішення суду.

 

      Незалежно від підстави виникнення цивільного забезпечувального зобов’язання, воно припиняється автоматично, як акцесорне, внаслідок припинення основного зобов’язання.

 

      Відповідно, Ухвала  Личаківського районного суду міста Львова від 17 жовтня 2014р. та Ухвала Апеляційного суду Львівської області від 15 квітня 2015р. є законними і обґрунтованими.

 

 Згідно п.1 ч.2 ст.336 ЦПК України, за наслідками розгляду касаційної скарги на ухвалу суд касаційної інстанції має право постановити ухвалу про відхилення касаційної скарги і залишення ухвали без змін.

 

Вважаю, що правова позиція Верховного Суду України щодо застосування на території України ч. 1 ст. 559, ч. 1 ст. 609, ч. 4 ст. 369 ЦК України може мати вирішальне значення для вирішення справи за касаційною скаргою АТ “УКРСИББАНК” вих. №30-4/514 від 27.04.2015р.

 

       Виходячи з викладеного,

прошу:

1.      Зупинити касаційне провадження  у справі  № 6-15026ск15  до часу оприлюднення правових позицій Верховного Суду України  у справі допущеній до перегляду за винятковими обставинами  Ухвалою Вищого спеціалізованого  суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ  від 04 квітня 2015 року   у справі № 6-8128зп15.

2.      Касаційну скаргу відхилити, Ухвалу  Личаківського районного суду міста Львова від 17 жовтня 2014р. та Ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 15 квітня 2015р. залишити без змін.

            

Додаток: заявка на отримання процесуальних документів в електронній формі.

 

 «______» червня 2015р. 

[Мироха]

Друзья, Ярослав!!! Помогите!

 

Есть Решение суда от 07.02.2011 года о взыскании с меня в пользу Кредитпромбанка. Я не знаю на какой срок выдали исполнительный лист - 1 год или три. В Деле его нет. (09.03.11 вступили изменения "Про виконавче провадження", где срок ИЛ три года уменьшено до одного). ИЛ был выдан - есть отметка на Зявлении Кредитпомбанка, что получено Решение и ИЛ. В ГИС банк не обращался.

 

20.05.2013 года Дельтабанк по Договору покупает "право вимоги" по моему кредиту у Кредитпромбанка.

 

09.06.2015 года Дельтабанк подаёт в суд Заяву на выдачу дубликатов ИЛ и "поновити пропущенний срок пред'явлення"

Дельта утверждает, что ИЛ утеряны. Ссылаются на ст. 370 ЦПК.

 

Для возобновления срока используют ст. 371 ЦПК.

В одном из коментариев к ст.371 ЦПК написано: "причина є поважною, якщо..... 3) ця причина виникла протягом сроку, який пропущено".

 

Можно ли опереться на какакие нибудь статьи Законов, чтобы утверждать, что Дельтабанком пропущен срок на подачу такого Заявления?

Действует ли какой то срок исковой давности? чтоб вырубить Заяву по этой прчине...

(с другими доводами судья морозится.....)

[yafet]

Друзья, Ярослав!!! Помогите!

 

Есть Решение суда от 07.02.2011 года о взыскании с меня в пользу Кредитпромбанка. Я не знаю на какой срок выдали исполнительный лист - 1 год или три. В Деле его нет. (09.03.11 вступили изменения "Про виконавче провадження", где срок ИЛ три года уменьшено до одного). ИЛ был выдан - есть отметка на Зявлении Кредитпомбанка, что получено Решение и ИЛ. В ГИС банк не обращался.

 

20.05.2013 года Дельтабанк по Договору покупает "право вимоги" по моему кредиту у Кредитпромбанка.

 

09.06.2015 года Дельтабанк подаёт в суд Заяву на выдачу дубликатов ИЛ и "поновити пропущенний срок пред'явлення"

Дельта утверждает, что ИЛ утеряны. Ссылаются на ст. 370 ЦПК.

 

Для возобновления срока используют ст. 371 ЦПК.

В одном из коментариев к ст.371 ЦПК написано: "причина є поважною, якщо..... 3) ця причина виникла протягом сроку, який пропущено".

 

Можно ли опереться на какакие нибудь статьи Законов, чтобы утверждать, что Дельтабанком пропущен срок на подачу такого Заявления?

Действует ли какой то срок исковой давности? чтоб вырубить Заяву по этой прчине...

(с другими доводами судья морозится.....)

Я не Ярослав, але тема мені дуже близька. Кредит споживчий?

1. Якщо на 3 роки, то все-одно (по Вашій фабулі) з 18.02.2011 по 18.02.2014. Що Вас так тривожить?

2. Не ждіть, подайте заяву по 369 ЦПК по тій інформації, що маєте. В мене був випадок, коли суд видав одночасно три однаковісіньких  виконавчих листи, які ми потім дружно розшуковували.

3. Дельта не зможе взяти дублікат зразу на себе. Їм всеодно необхідно замінювати сторону стягувача з Кредитпром на Дельту в судовому порядку, а Ви можете і не погодитись.

4. А для чистоти експерименту, я б подав позов про захист прав споживача шляхом визнання правовідносин кредиту припиненими. 

[yafet]

    Для зацікавлених в суті проблеми.

   Фабула: я граю за поручителя-2.

    Споживчий кредит 2007 року. Стягнення за ЗАОЧНИМ рішенням від 02.03.2011. Резолютивна: Стягнути солідарно з позичальника, поручителя-1 і поручителя-2.  Виконавчий лист для стягнення з поручителя-2  виданий 28.03.2011р. Вчасно відкрите ВП, триває дотепер.

    19.05.2015р. поручитель-2 отримує копію Заочного рішення від 02.03.2011. Подає заяву про скасування заочного. Ухвала про відмову в задоволенні заяви 17.06.2015.

    Подає заяву про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню (по 369) 18.06.2015.    

    Апеляцію на заочне подає в останній день - 30.06.2015р.

 

    Сьогодні (06.07.2015) розглянули заяву по 369.  Відмовили з таким обгрунтуванням: "судом встановлено, що виконавчий лист виданий 28.03.2011 на виконання рішення суду від 02.03.2011, яке станом на час видачі виконавчого листа набрало законної сили. Ухвалою від 17.06.2015р. заявнику відмовлено у перегляді заочного рішення, у звязку з чим з цього часу у нього виникло право на апеляційне оскарження рішення. Вказана обставина може бути підставою для вирішення питання про зупинення виконання до розгляду апеляційної скарги, однак не свідчить про те, що виконавчий документ виданий помилково чи про відсутність обовязку боржника в звязку з виконанням рішення суду чи про інші обставини з якими законодавство повязує підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню."      

     Питання:  Може хто знає, чи не випливає така позиція з якихось високих позицій, чи є, так як мислю, простою людською безграмотністю?

[Мироха]

Сегодня в судебном заседании были (на мой взгляд ))) все основания в отказе Дельте в их Заявлении... 

Прошли дебаты... Судья в нарадчу кимнату... (то есть мы вышли)...

Заходим... Заседание переносится на 10 дней, чтобы Дельта принесла пакет документов и суд успел их выслать финансовому поручителю, который не был привлечён для участия в судебном заседании, но является солидарным поручителем и вписан(?) в выданый Кредитпрому исполнительный лист...

 

1. Якщо на 3 роки, то все-одно (по Вашій фабулі) з 18.02.2011 по 18.02.2014. Що Вас так тривожить?

я не юрист... и не сталкивался с вопросами выдачи дубликата... и не знаю, что в него пишут... и как дальше его сможет банк использовать...

тревожит, что суд восстановит сроки на его исполнение...((

 

 

2. Не ждіть, подайте заяву по 369 ЦПК по тій інформації, що маєте. В мене був випадок, коли суд видав одночасно три однаковісіньких  виконавчих листи, які ми потім дружно розшуковували.

 Обязательно писать причину, почему не соответствует п. 18 Закона "Про виконавче провадження" (типа - "відсутня дата набрання законної (юридичної) сили рішенням) и "тому не підлягає виконанню"?..

 

 

3. Дельта не зможе взяти дублікат зразу на себе. Їм всеодно необхідно замінювати сторону стягувача з Кредитпром на Дельту в судовому порядку, а Ви можете і не погодитись.

 Это для них самое простое...(( Это только кассационные суды (и то не всегда) обращают внимание на то, что банками не даказано, что они Новые кредиторы...

Сегодня пытался доказать, что Дельта "Новий кредитор" в лучшем случае (если предоставит документы кроме своего Договора о продажу прав вимоги), а не "Правонаступник" как он пишет в своём Заявлении. Судья за своё: "Деньги брали? Вернули?"

[yafet]

Сегодня в судебном заседании были (на мой взгляд ))) все основания в отказе Дельте в их Заявлении... 

Прошли дебаты... Судья в нарадчу кимнату... (то есть мы вышли)...

Заходим... Заседание переносится на 10 дней, чтобы Дельта принесла пакет документов и суд успел их выслать финансовому поручителю, который не был привлечён для участия в судебном заседании, но является солидарным поручителем и вписан(?) в выданый Кредитпрому исполнительный лист...

 

я не юрист... и не сталкивался с вопросами выдачи дубликата... и не знаю, что в него пишут... и как дальше его сможет банк использовать...

тревожит, что суд восстановит сроки на его исполнение...((

 

 

 Обязательно писать причину, почему не соответствует п. 18 Закона "Про виконавче провадження" (типа - "відсутня дата набрання законної (юридичної) сили рішенням) и "тому не підлягає виконанню"?..

 

 

 Это для них самое простое...(( Это только кассационные суды (и то не всегда) обращают внимание на то, что банками не даказано, что они Новые кредиторы...

Сегодня пытался доказать, что Дельта "Новий кредитор" в лучшем случае (если предоставит документы кроме своего Договора о продажу прав вимоги), а не "Правонаступник" как он пишет в своём Заявлении. Судья за своё: "Деньги брали? Вернули?"

   Я не говорю, що просто. Не в Америці живем.     По порядку: 1. Це можливо, що буде виданий дублікат і поновлений строк на його предявлення. Через це і рекомендую Вам застовбити місце заявою по 369. Тобто вивернути ситуацію: виконавчий виданий , строк предявлення витік, за поновленням строку в межах цього строку кредитор не звертався, поважних причин непредявлення в межах 3х років нема. Аргументи про "неправильне" оформлення (по ст.18 швидше грають проти Вас-не посилайтесь. Суд їх сам проти себе описувати не захоче). Закінчення строку і відсутність поважної причини непредявлення достатньо. 2. Все-таки форуму маловато. Ви обовязково візміть когось в допомогу по юридичній лінії, щоб вивчив Вашу ситуацію в деталях.  Ці капосники з судів всі темні справи роблять на маніпулюванні процесом. 

[AntiBank]

 

3. Арифметично вирахувавши ( з врахуванням ч.3 ст. 23 про ВП), що 365/366 днів строку давності предявлення витекли  - дійте: а) подайте заяву про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню (по ст.369 ЦПК),               б) роздрукуйте і долучіть Постанову НБУ №172 від 01.06.2011р., як формальний натяк на те, що банк повинен був вже списати присуджену судом заборгованість після 180 днів того, як заборгованість віднесена в 5 категорію "безнадійні";                      в) роздрукуйте і додайте пару аркушів балансу банку де йдеться про стан кредитного портфеля і сформований страховий резерв під кожну категорію кредитів (від 1 до 5-ої),                           г) в заяві по 369, або заяві про оскарження постанови ДВС про відкриття ВП, або у своїх запереченнях на заяву банку про поновлення строку вимагайте матеріалів "кредитної справи" змісту Постанови НБУ №279(до 2012р.) або №23(діючої) для переконання, що заборгованість не списана.  

 

     Або розбийте мою позицію в прах, бо від тотального ступору суддів (висять по 3 місяці, поки не появиться який шлях для маневру) по моїх заявах мені забагато зайвих забот

последний пункт постановы 172 : списание за счет резерва не есть основанием для прекращения требований банка к заемщику.

Банк обязан продолжать работу по компенсации списанной за счет резерва безнадежной задолженности.

[yafet]

последний пункт постановы 172 : списание за счет резерва не есть основанием для прекращения требований банка к заемщику.

Банк обязан продолжать работу по компенсации списанной за счет резерва безнадежной задолженности.

   Саме так. Тільки після списання: 1. сума  зафіксована у гривні незалежно від валюти кредиту, 2. банк має обовязок  продовжити стягнення тільки фактично списаного. 

[Bolt]

   Сьогодні (06.07.2015) розглянули заяву по 369.  Відмовили з таким обгрунтуванням: "судом встановлено, що виконавчий лист виданий 28.03.2011 на виконання рішення суду від 02.03.2011, яке станом на час видачі виконавчого листа набрало законної сили. Ухвалою від 17.06.2015р. заявнику відмовлено у перегляді заочного рішення, у звязку з чим з цього часу у нього виникло право на апеляційне оскарження рішення. Вказана обставина може бути підставою для вирішення питання про зупинення виконання до розгляду апеляційної скарги, однак не свідчить про те, що виконавчий документ виданий помилково чи про відсутність обовязку боржника в звязку з виконанням рішення суду чи про інші обставини з якими законодавство повязує підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню."      

 

Подавали заяву про зупинення виконання...

[yafet]

Подавали заяву про зупинення виконання...

  Так, при поданні по 369. І про витребування виконавчого від ДВС також. По обох - ігнор. Подав апеляцію. В цій справі вже дві апеляції. Перша(на саме заочне) пішла в апеляцію (по "списку апеляційних справ") через 15 днів. Друга (на ухвалу по 369) вже висить в списку з 09.07.2015. без дати направлення в апеляційний. Окремо, так як "радить суд" подавати про зупинення в цій справі до розгляду апеляції на заочне нема необхідності (принаймні поки-що).     Мене цікавить практика на твердому грунті. В цій справі 3 відповідачі: позичальник і 2 поручителі: позичальник отримував повістку, але не прибув,і копію рішення отримав рекомендованим листом;  1-ий поручитель - аналогічно, але  отримав рішення на руки ще в 2011; 2-ий поручитель(мій) не отримував ні повісток, ні рішення (до 19.05.2015р.)   Дискусія про дату набрання чинності заочним буде цікава.        В цілому чи тільки щодо двох?  Чи набрало чинності  щодо поручителя-2 ?. ЦПК не має винятків коли набирає чинності заочне, якщо навіть один із всіх подав апеляцію. За загальним правилом не може переглядатись в апеляції те, що набрало чинності. Хай трохи розімнуть  звивини.

[Bolt]

  Так, при поданні по 369. І про витребування виконавчого від ДВС також. По обох - ігнор. Подав апеляцію. В цій справі вже дві апеляції. Перша(на саме заочне) пішла в апеляцію (по "списку апеляційних справ") через 15 днів. Друга (на ухвалу по 369) вже висить в списку з 09.07.2015. без дати направлення в апеляційний. Окремо, так як "радить суд" подавати про зупинення в цій справі до розгляду апеляції на заочне нема необхідності (принаймні поки-що).     Мене цікавить практика на твердому грунті. В цій справі 3 відповідачі: позичальник і 2 поручителі: позичальник отримував повістку, але не прибув,і копію рішення отримав рекомендованим листом;  1-ий поручитель - аналогічно, але  отримав рішення на руки ще в 2011; 2-ий поручитель(мій) не отримував ні повісток, ні рішення (до 19.05.2015р.)   Дискусія про дату набрання чинності заочним буде цікава.        В цілому чи тільки щодо двох?  Чи набрало чинності  щодо поручителя-2 ?. ЦПК не має винятків коли набирає чинності заочне, якщо навіть один із всіх подав апеляцію. За загальним правилом не може переглядатись в апеляції те, що набрало чинності. Хай трохи розімнуть  звивини.

 

Да у Вас там творческий подход... Даже интересно, чем это всё закончится... Так как у меня у самого несколько таких решений заочных есть и по всем исполнительные выданы исправно... 31 числа будет суд рассматривать тоже по 369, но не понятно как, так как справа уже ушла в апелляцию на оскарження заочного и тоже по одному поручителю...

[yafet]

Да у Вас там творческий подход... Даже интересно, чем это всё закончится... Так как у меня у самого несколько таких решений заочных есть и по всем исполнительные выданы исправно... 31 числа будет суд рассматривать тоже по 369, но не понятно как, так как справа уже ушла в апелляцию на оскарження заочного и тоже по одному поручителю...

Стандартно-не розглядають 369 поки нема матеріалів справи. Зі слів - щось там не клеїться з інструкціями по обліку справ. Питанням перевірити не задавався.   В моїй 369 (та, про яку останні пости) розглянули, при чому суддя чітко повідомила що справа вже пішла в апеляцію, через що мусив додавати копію ухвали про  перегляд заочного.  Тут правда є нюанс:  заяву про перегляд заочного розглядав інший суддя (система розписала), а на заяву по 369 вже знову суддя, який виносив заочне в 2011р. 

[yafet]

Питання по суті ст.369 ЦПК качнулось в сторону противника.  

 

ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ

у справі за № 6-608цс15

 

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини право на виконання рішення, яке виніс суд, є невід’ємною частиною «права на суд», а ефективний захист сторони у справі, а отже, і відновлення справедливості, передбачає зобов’язання адміністративних органів виконувати рішення (наприклад, пункт 41 рішення у справі «Горнсбі проти Греції» від 19 березня 1997 року).

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.

З огляду на зазначене ухвала суду про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, є перепоною у завершенні судового провадження і в реалізації громадянином його гарантованого Конвенцією «права на суд», а оскільки така ухвала унеможливлює виконання судового рішення про задоволення вимог кредитора, тому перешкоджає подальшому розгляду та провадженню у справі.

 

 

Суддя

Верховного Суду України                                                        Я.М. Романюк

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 http://reyestr.court.gov.ua/Review/45985244

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 

24 червня 2015 року                                                                                        м. Київ

 

Судова палата у цивільних справах

Верховного Суду України у складі:

Головуючого Романюка Я.М.,Суддів:Григор'євої Л.І.,Охрімчук Л.І.,Яреми А.Г., Гуменюка В.І.,Сеніна Ю.Л.,  Лященко Н.П.,Сімоненко В.М., розглянувши в судовому засіданні справу за заявою Австрійського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Рабмер-Україна» про визнання дубліката виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, за заявою ОСОБА_9 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 4 березня 2015 року,

 

в с т а н о в и л а :

 

У листопаді 2014 року Австрійське підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Рабмер-Україна» (далі - ТОВ «Рабмер Україна») звернулось до суду із заявою про визнання виконавчого    документу таким, що не підлягає виконанню. Свої вимоги заявник мотивував тим, що у зв'язку із фактичним закінченням виконавчого провадження                               7 березня 2014 року, відкритого на підставі оригіналу виконавчого листа      від 23 вересня 2009 року, неможливістю розпочати завершене виконавче провадження знову дублікат виконавчого листа не підлягає пред'явленню до виконання як такий.

 

 

 

Ухвалою Самбірського міськрайонного суду Львівської області від            25 листопада 2014 року в задоволенні заяви Австрійського підприємства        ТОВ «Рабмер-Україна» про визнання дублікату виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 16 лютого 2015 року ухвалу суду першої інстанції скасовано та постановлено нову ухвалу, якою заяву Австрійського підприємства ТОВ «Рабмер-Україна» про визнання дублікату виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню задоволено. Визнано таким, що не підлягає виконанню дублікат виконавчого листа           № 2-885/2009 від 17 березня 2014 року, виданого Самбірським міськрайонним судом у справі за позовом ОСОБА_9 до Австрійського підприємства ТОВ «Рабмер-Україна» про стягнення боргу на виконання рішення Самбірського міськрайонного суду від 9 липня 2009 року.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 4 березня 2015 року касаційну скаргу ОСОБА_9 повернуто.

У заяві про перегляд рішення суду касаційної інстанції ОСОБА_9 просить скасувати ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 4 березня 2015 року та направити справу на новий розгляд до суду касаційної інстанції, посилаючись на неоднакове застосування касаційним судом статті 324, пункту 28-1 частини першої статті 293, частини другої та четвертої статті 369 ЦПК України при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у заяві доводи, судова палата у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що заява підлягає задоволенню.

Відповідно до змісту ст. 360-4 ЦПК України Верховний Суд України скасовує судове рішення і передає справу на новий розгляд до відповідного суду першої, апеляційної чи касаційної інстанції, яка переглядається з підстави неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права, при оскарженні судового рішення, що перешкоджаю подальшому провадженні у справі, якщо установить, що воно є незаконним.

Відмовляючи у задоволенні заяви Австрійського підприємства              ТОВ «Рабмер-Україна» про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, суд  першої інстанції виходив із того, що правові підстави, якими боржник обґрунтовує свої вимоги, є безпідставними, оскільки не передбачені статтею 369 ЦПК України.  

Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд вказав, що відмовляючи у задоволенні заяви боржника по виконавчому провадженню про визнання виконавчого документа, яким є дублікат виконавчого листа, виданий стягувачу ОСОБА_9 17 квітня 2014 року, суд першої інстанції не врахував чинність постанови державного виконавця від 7 березня 2014 року про закінчення виконавчого провадження.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 4 березня 2015 року суд касаційної інстанції, повертаючи касаційну скаргу ОСОБА_9, керувався тим, що скарга подана на ухвалу, яка не підлягає касаційному оскарженню відповідно до пункту 2 частини першої статті 324 ЦПК України, оскільки не перешкоджає подальшому провадженню у справі.  

Проте у наданих для порівняння ухвалах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 вересня 2010 року, 7 грудня 2011 року, 7 листопада 2012 року, 30 жовтня 2013 року, 31 липня 2014 року, 10 грудня 2014 року, 17 грудня 2014 року, 24 грудня 2014 року,    20 квітня 2015 року, суд касаційної інстанції приймав до розгляду заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Отже, наявне неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права, а саме статей 324,293 ЦПК України.

Усуваючи розбіжності у застосуванні касаційним судом зазначених вище норм процесуального права, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України виходить із такого.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини право на виконання рішення, яке виніс суд, є невід'ємною частиною «права на суд», а ефективний захист сторони у справі, а отже, і відновлення справедливості, передбачає зобов'язання адміністративних органів виконувати рішення (наприклад, пункт 41 рішення у справі «Горнсбі проти Греції» від 19 березня 1997 року).

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.

З огляду на зазначене ухвала суду про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, є перепоною у завершенні судового провадження і в реалізації громадянином його гарантованого Конвенцією «права на суд».

Ураховуючи вищезазначене, суд касаційної інстанції безпідставно повернув касаційну скаргу ОСОБА_9, подану на ухвалу апеляційного суду Львівської області від 16 лютого 2015 року, якою скасовано ухвалу суду першої інстанції та постановлено нову про задоволення заяви Австрійського підприємства ТОВ «Рабмер-Україна» про визнання дублікату виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, оскільки така ухвала унеможливлює виконання судового рішення про задоволення вимог кредитора, а тому перешкоджає подальшому розгляду та провадженню у справі.

Таким чином, ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 4 березня 2015 року суд касаційної інстанції порушив норми процесуального права, а саме статті 324, 293 ЦПК України, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, тому відповідно до ст. 360-4 ЦПК України зазначену ухвалу слід скасувати і передати справу до касаційного суду для вирішення питання про прийняття касаційної скарги.

 

 

 

 

Керуючись п. 2 ст. 355, п. 1 ч. 1 ст. 360-3, ч.ч. 1, 2 ст. 360-4 ЦПК України, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України

 

 

п о с т а н о в и л а :

 

 

Заяву ОСОБА_9 задовольнити.

Ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 4 березня 2015 року скасувати і направити справу до касаційного суду для вирішення питання про прийняття касаційної скарги.

Постанова Верховного Суду України є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій п. 3 ч. 1 ст. 355 ЦПК України.

 

 

Головуючий Я.М. РоманюкСудді Л.І. Григор'єва В.І. Гуменюк Н.П. Лященко    Л.І. Охрімчук   Ю.Л. Сенін   В.М. Сімоненко А.Г. Ярема

[yafet]

Ну-ну

 

 

  ДЕРЖАВНА СУДОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

НАКАЗ

від 17 липня 2015 року N 107

Про надсилання до Єдиного державного реєстру судових рішень відомостей щодо набрання судовими рішеннями законної сили

З метою своєчасного і в повному обсязі надсилання до Єдиного державного реєстру судових рішень відомостей щодо набрання судовими рішеннями законної сили та належного виконання спільного наказу Міністерства юстиції України та Державної судової адміністрації України від 26.01.2012 N 12/152/5 "Про затвердження Порядку надсилання електронних копій судових рішень щодо осіб, які вчинили корупційні правопорушення" (зі змінами) в частині наповнення Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, судовими рішеннями, що набрали законної сили, наказую:

1. Керівникам апаратів місцевих та апеляційних судів загальної юрисдикції забезпечити надсилання:

1.1 до 1 вересня 2015 року до Єдиного державного реєстру судових рішень відомостей щодо набрання судовими рішеннями законної сили, починаючи з 1 січня 2010 року, у справах про адміністративні корупційні правопорушення, пов'язані з корупцією (глава 13-А Кодексу України про адміністративні правопорушення) та корупційні правопорушення, що містять ознаки злочинів, передбачені у примітці до статті 45 Кримінального кодексу України, а також про притягнення осіб до цивільно-правової відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, з метою виконання спільного наказу Міністерства юстиції України та Державної судової адміністрації України від 26.01.2012 N 12/152/5 "Про затвердження Порядку надсилання електронних копій судових рішень щодо осіб, які вчинили корупційні правопорушення" (зі змінами);

1.2 до 28 вересня 2015 року до Єдиного державного реєстру судових рішень відомостей щодо набрання судовими рішеннями законної сили в інших судових справах, починаючи з 1 січня 2010 року.

2. Персональну відповідальність за виконання пункту 1 цього наказу покласти на керівників апаратів місцевих та апеляційних судів загальної юрисдикції.

3. Управлінню організаційного забезпечення діяльності Державної судової адміністрації України (Т. Парубченко) в одноденний термін з дня видання цього наказу довести його текст до відома керівників апаратів апеляційних судів та начальників територіальних управлінь Державної судової адміністрації України.

4. Начальникам територіальних управлінь Державної судової адміністрації України в одноденний термін з дня отримання цього наказу довести його текст до відома керівників апаратів місцевих судів.

5. Прес-центру судової влади (на правах відділу) (О. Какауліна) у день видання цього наказу розмістити його текст на офіційному веб-порталі "Судова влада України" у розділі "Нормативно-правова база".

6. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

 

Голова

З. Холоднюк

http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/SA15025.html

[if so girl]

Добрый день! прошу совета у всех.есть решение суда( укрсоцбанк) - стягнути солидарно с заемщика и поручителя суму в грн.согласно исполнительного листа от 2104.2011 в адрес поручителя наложен арестнавсеневизначенемайно- то есть в реестре висит арест на квартирупоручителя.26.12.2013  принятя постанова про  повернення  виконавчогодокумента  стягувачеви .согласно постанови виконавчий документ може буди повторно предявлений для виконання в строк до 26.12.2014. в феврале 2015 г. я беседовала с исполнителем - он  посмотрел у себяв реестре и сказал что такого исплиста у них вработе нет.

а снять арест  я могу только  в суде.скажите  возможно ли снятьтакой  арест?извинитеклавиатураполомана

[yafet]

Добрый день! прошу совета у всех.есть решение суда( укрсоцбанк) - стягнути солидарно с заемщика и поручителя суму в грн.согласно исполнительного листа от 2104.2011 в адрес поручителя наложен арестнавсеневизначенемайно- то есть в реестре висит арест на квартирупоручителя.26.12.2013  принятя постанова про  повернення  виконавчогодокумента  стягувачеви .согласно постанови виконавчий документ може буди повторно предявлений для виконання в строк до 26.12.2014. в феврале 2015 г. я беседовала с исполнителем - он  посмотрел у себяв реестре и сказал что такого исплиста у них вработе нет.

а снять арест  я могу только  в суде.скажите  возможно ли снятьтакой  арест?извинитеклавиатураполомана

    Вам потрібно піднятись по вітці і уважно перечитати рішення ВСУ від серпня 2014р. про строк предявлення виконавчого документа. За фабулою: з того регулювання, що є зараз (принаймні поки Верховний суд не переглянув свою правову позицію), строк примусового виконання листа від 21.04.2011р. вже витік. А держвиконавець, традиційно надаючи новий один рік для виконання (з 26.12.2013 по 26.12.2014) також традиційно перевищив свої повноваження.  Відповідно: зараз є дискусійним питання чи припиняється зобовязання закінченням строку давності (ну і закінченням строку давності предявлення виконавчого листа до виконання). За діючими нормами - ТАК. Ви вільні від свого цивільного обовязку, а отже зняття арешту тільки питання часу,техніки і зусиль.     У Верховному суді цілком може появитись альтернативна точка, на що вказує шатання в рішенні від 24.06.2015 і європейська традиція  "рішення, що вступило в силу має бути виконане".  Як тільки Ви заворушитесь,  укрсоц побіжить поновлювати строк предявлення, а судам не  цікаво чи є таке право в банку, чи може ні.      Тому, не придумуйте велосипед, а вже  подавайте до суду заяву про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.  За результатом Ви вийдете і на зняття арешту.                                                                                                                                                       "Найкраща практика-це добре продумана теорія"(Ейнштейн)      Удачі.

[if so girl]

спасибо большое.почитаю обязательно.дело в том ,что на квартире  еще есть обтяження(ипотека) я сейчас с ней разбираюсь.хотела по порядку-сначала одно  снимать в суде  .потом заняться исп.службой

[Bolt]

    Вам потрібно піднятись по вітці і уважно перечитати рішення ВСУ від серпня 2014р. про строк предявлення виконавчого документа. За фабулою: з того регулювання, що є зараз (принаймні поки Верховний суд не переглянув свою правову позицію), строк примусового виконання листа від 21.04.2011р. вже витік. А держвиконавець, традиційно надаючи новий один рік для виконання (з 26.12.2013 по 26.12.2014) також традиційно перевищив свої повноваження.  Відповідно: зараз є дискусійним питання чи припиняється зобовязання закінченням строку давності (ну і закінченням строку давності предявлення виконавчого листа до виконання). За діючими нормами - ТАК. Ви вільні від свого цивільного обовязку, а отже зняття арешту тільки питання часу,техніки і зусиль.     У Верховному суді цілком може появитись альтернативна точка, на що вказує шатання в рішенні від 24.06.2015 і європейська тражиція  "рішення, що вступило в силу має бути виконане".  Як тільки Ви заворушитесь,  укрсоц побіжить поновлювати строк предявлення, а судам не  цікаво чи є таке право в банку, чи може ні.      Тому, не придумуйте велосипед, а вже  подавайте до суду заяву про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.  За результатом Ви вийдете і на зняття арешту.                                                                                                                                                       "Найкраща практика-це добре продумана теорія"(Ейнштейн)      Удачі.

 

Вы уже пробовали по этим основаниям из постановы подавать такую заяву...

[yafet]

Вы уже пробовали по этим основаниям из постановы подавать такую заяву...

    Так. Я вище згадував  про це. Є всяке: 1) відкрите провадження по заяві і  зупинене (справу витребувала касація); 2) не відкрите провадження бо справа витребувана в апеляцію; 3) відкрите провадження по заяві , але не призначене засідання ( а тим часом  виконавчий лист з ДВС повернений стягувачу), 4) агітація забрати заяву і подати скаргу на ДВС і т.д.  Але нема головного: ухвали по-суті саме з цих підстав ні так,  ні сяк.   Мені в жодній з моїх забавок  по часу не піджимає.  Головне щоб  суди першої дозріли  до чогось

[yafet]

спасибо большое.почитаю обязательно.дело в том ,что на квартире  еще есть обтяження(ипотека) я сейчас с ней разбираюсь.хотела по порядку-сначала одно  снимать в суде  .потом заняться исп.службой

  Не хочеться щось говорити без відомостей про деталі справи, тим більше, що у Вас своя стратегія, але: А яка підстава припинення іпотеки? Або яка підстава для скасування запису про реєстрацію іпотеки?  Якщо Ви не доведете існування  підстави для припинення зобовязання, то все решта (пріоритет, скасування арешту ДВС, виключення з опису, оскарження торгів і т.д. й т.п.)  має лише похідний характер.   По ст.369 ЦПК розглядаються заяви стосовно кожного виконавчого листа окремо. Виглядає, що у Вашому випадку процесуально одне не перешкоджає іншому.

[if so girl]

  Не хочеться щось говорити без відомостей про деталі справи, тим більше, що у Вас своя стратегія, але: А яка підстава припинення іпотеки? Або яка підстава для скасування запису про реєстрацію іпотеки?  Якщо Ви не доведете існування  підстави для припинення зобовязання, то все решта (пріоритет, скасування арешту ДВС, виключення з опису, оскарження торгів і т.д. й т.п.)  має лише похідний характер.   По ст.369 ЦПК розглядаються заяви стосовно кожного виконавчого листа окремо. Виглядає, що у Вашому випадку процесуально одне не перешкоджає іншому.

да -процесуально одне не перешкоджає іншому.НО ипотека -укрсиббанк. долг по договору факторинга и договору уступки прав требования по договорам ипотеки  уступлен кк. а исп лист выписан по решению суда с укрсоцбанком(муж-поручитель) . то есть есть обтяження всех трех субэктов.  мною подан иск  о разделе долга перед укрсибом.пока на стадии истребования документов у кк и банка.в соответствующей  ветке я писала.если можно повторюсь Судом дважды направлены соответствующие ухвалы. Банк прислал лишь копию кредитного договора и заявку на выдачу наличных.кк не дал ничего пока.в деле лежит не полная копия договора факторинга.додаток 1 без подписей- там сумма прав вимог выражена в грн. 

1.Правильно ли просить суд о назначении експертизы всех наявных документов в деле (для определения суммы)(моих квитанций,договора.графика ит.д?)

2.Если нет документов от кк,то  кк не может подвердить отримання своего  права вимоги ?

3.на момент заключения ипотечного договора -2006 в квартире проживали и зарегистрированы  двое несовершенолетних детей(дети ужевыросли.но отметка в паспорте о регистрации-2004 г),згоды органу опеки небыло,взять справку из жека-не проблема.Стоит ли подавать иск о недействительности договора ипотеки параллельно?есть же решение вссу от 01.07.2015 .

4.стоит ли подать заявление о сроке давности?( не знаю как правильно звучит )

договор факторинга от 11 06 2012.кк в суд неподавал.только звонки и письма с проханням выселиться добровольно   и заплатить им кучу денег в дол.после11.06 .2012 не зная о договоре факторинга уплачено банку(внесено на счет указанный в кредитном договоре)  пару тысяч дол.

Согласно додатка1 к договору факторинга ,если кк якобы получил права вимоги в гривневому еквиваленте. то кк  имел право предявлять вымоги до 11.06.2015? сроки предявления иска пропущены?

с кк пару раз говорили по телефону и написано письмо в их  адрес- если имеет местодогворфакторинга - пришлитедокументы.если нет то все дейстивия кк неправомочны.кк ничего не прислал.

на сколько вообще реально доказать факт не перехода  прав уступки у кк?будет ли это основанием припинення ипотеки? есть ли решения верховного суда на эту тему? 

ни банк ни кк на сегодняшнюю дату не дали толком ничего .хочу просить суд о назначении експертизы имеющихся документов- кредитный договор.график .где только указаны сроки оплаты тела кредита и квитанции об оплате. иначе никак не разобраться.

пока разбираюсь с укрсибом и кк и еще и исполнит лист. хотела закончить один процесс а потом заняться другим. извините что темы переплелись.

[centurion]

 

Согласно додатка1 к договору факторинга ,если кк якобы получил права вимоги в гривневому еквиваленте. 

Если договор в валюте, то на каком основании изменили валюту выполнения обязательства без Вашего согласия?  Должна быть реструктуризация договора в части замены валюты выполнения обязательства.

[yafet]

да -процесуально одне не перешкоджає іншому.НО ипотека -укрсиббанк. долг по договору факторинга и договору уступки прав требования по договорам ипотеки  уступлен кк. а исп лист выписан по решению суда с укрсоцбанком(муж-поручитель) . то есть есть обтяження всех трех субэктов.  мною подан иск  о разделе долга перед укрсибом.пока на стадии истребования документов у кк и банка.в соответствующей  ветке я писала.если можно повторюсь Судом дважды направлены соответствующие ухвалы. Банк прислал лишь копию кредитного договора и заявку на выдачу наличных.кк не дал ничего пока.в деле лежит не полная копия договора факторинга.додаток 1 без подписей- там сумма прав вимог выражена в грн. 

1.Правильно ли просить суд о назначении експертизы всех наявных документов в деле (для определения суммы)(моих квитанций,договора.графика ит.д?)

2.Если нет документов от кк,то  кк не может подвердить отримання своего  права вимоги ?

3.на момент заключения ипотечного договора -2006 в квартире проживали и зарегистрированы  двое несовершенолетних детей(дети ужевыросли.но отметка в паспорте о регистрации-2004 г),згоды органу опеки небыло,взять справку из жека-не проблема.Стоит ли подавать иск о недействительности договора ипотеки параллельно?есть же решение вссу от 01.07.2015 .

4.стоит ли подать заявление о сроке давности?( не знаю как правильно звучит )

договор факторинга от 11 06 2012.кк в суд неподавал.только звонки и письма с проханням выселиться добровольно   и заплатить им кучу денег в дол.после11.06 .2012 не зная о договоре факторинга уплачено банку(внесено на счет указанный в кредитном договоре)  пару тысяч дол.

Согласно додатка1 к договору факторинга ,если кк якобы получил права вимоги в гривневому еквиваленте. то кк  имел право предявлять вымоги до 11.06.2015? сроки предявления иска пропущены?

с кк пару раз говорили по телефону и написано письмо в их  адрес- если имеет местодогворфакторинга - пришлитедокументы.если нет то все дейстивия кк неправомочны.кк ничего не прислал.

на сколько вообще реально доказать факт не перехода  прав уступки у кк?будет ли это основанием припинення ипотеки? есть ли решения верховного суда на эту тему? 

ни банк ни кк на сегодняшнюю дату не дали толком ничего .хочу просить суд о назначении експертизы имеющихся документов- кредитный договор.график .где только указаны сроки оплаты тела кредита и квитанции об оплате. иначе никак не разобраться.

пока разбираюсь с укрсибом и кк и еще и исполнит лист. хотела закончить один процесс а потом заняться другим. извините что темы переплелись.

   Всього не охопиш.     1. Наскільки я розумію кредитних договорів є два: а)валютний укрсиб (іпотечний), який по факторингу пішов в кк ; б) укрсоц, по якому чоловік поручитель.  2. Дати Вам точні відповіді достатньо складно, оскільки ІМХО судова практика (Верховний) ще не визначилась приблизно з половиною питань, які виникли при кредитуванні. 3. Про строк давності потрібно подавати завжди (навіть якщо виходити з постулату: лучше перебдить чем недобдить). Заява звучить просто. Незалежно скільки слів Ви там напишете, має бути  в прохальній частині " При вирішенні спору прошу застосувати позовну давність" . 4.  Про витребування документів. Питання штучно складне. Але Ви вже можете використати  нову Постанову НБУ 467  ( розділ 4 п.5. Банку рекомендується безоплатно забезпечувати боржника, який звернувся до банку у зв’язку з виникненням/можливістю виникнення фінансових труднощів, повною і доступною інформацією щодо розміру його заборгованості, уключаючи всі платежі, передбачені умовами кредитного договору, умов проведення реструктуризації.  http://www.bank.gov.ua/doccatalog/document?id=19694422 ) крім того Ви маєте право звернутись до кредитора для надання розписки про фактично виконане (Стаття 545 ЦК  Прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі.). 5.  Загальний строк давності в 3 роки після договору факторингу витік АБО в цілому, АБО в частині окремих платежів. Принциповим є те, чи витребОвував укрсиб кредит достроково ще до передачі в кк . Банки не продавали борги категорією вище третьої. Однозначно це може бути видно ТІЛЬКИ з кредитної справи (або з експертного висновку). Часом багато можна побачити в додатках до дог.факторингу.  Принаймні так можна до цієї ситуації ставитись, поки ВСУ чітко не розмежував  "цесію" і "факторинг". Існує небезпідставна версія, що при факторингу відступаються тільки і виключно грошові вимоги, обумовлені договором факторингу.  Також є рішення Вищого адміністративного, що факторинг щодо споживчих кредитів протизаконний.  Тут до твердої ясності судової системи ще не близько.    6. Якщо обтяжень два, то зареєстрованих не може бути три. У Вас напевно зареєстрована, як чинна,  іпотека кк і арешт ДВС. Ви краще візьміть витяг з реєстру речових прав. 7. Про дітей: порушені їхні права й інтереси. Тут доцільно їх спитати, як повнолітніх, чи не бажають вони захищатись в тому числі і від Ваших порушень.  8. В нас ніхто не застосовує закон про іпотеку, так як в ньому пише. А там зазначено, що якщо стягувач з нижчим пріоритетом добрався до предмета іпотеки, то іпотекодержатель з вищим пріоритетом повинен рухатись. Тому, ЯКЩО ПО ЗАКОНУ, краще вести справи по обох Ваших кредитах паралельно.