Recommended Posts

Уважаемые форумчане!В теме у Pavel2001 прочитала реплику о том, как легко банк восстанавливает сроки на подання ИЛ. Залезла в реестр и была неприятно удивлена причинами, которые суд вважае поважными. С общего позволения, хотела бы немного изучить эту тему, тем более, что многие форумчане находятся сейчас на стадии исполнительного производства, и, возможно, сталкиваются с такой ситуацией и хотели бы знать, как бороться.

Уважаемые форумчане!В теме у Pavel2001 прочитала реплику о том, как легко банк восстанавливает сроки на подання ИЛ. Залезла в реестр и была неприятно удивлена причинами, которые суд вважае поважными. С общего позволения, хотела бы немного изучить эту тему, тем более, что многие форумчане находятся сейчас на стадии исполнительного производства, и, возможно, сталкиваются с такой ситуацией и хотели бы знать, как бороться.

Очень рада, что есть такие люди, которым интересно развивать такие темы.

Вот у нас тоже на днях по клиенту был суд апел.суде киеве, гду суд уважительной причиной на востановление сроков для подачи ИЛ, признал потерю ИЛ банком в 2010году.

Я понимаю, что у нас в судах у кого деньги тот и прав, но не дотакой же степени!

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

  • Ответы 215
  • Created
  • Последний ответ

Top Posters In This Topic

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/33558811

Банк подает на выдачу дубликата ИЛ, а суд еще и поновляет строк подання. Насколько это правомерно и отменит ли апелляция на основании рассмотрения только в рамках исковых требований?

В рішенні суду не має посилань на дослідження питань не отримання банком цих листів. Суд прийняв рішення не перевіривши докази, не отримання банком даного документа.

Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п'ятої статті 267 ЦК України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску строку позовної давності.Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини. Щодо фізичної особи (громадянина) останніми можуть бути документально підтверджені тяжке захворювання, тривале перебування поза місцем 3свого постійного проживання (наприклад, за кордоном) тощо. Стосовно підприємства (установи, організації) зазначені обставини не можуть братися судом до уваги, оскільки за відсутності (в тому числі й з поважних причин) особи, яка представляє його в судовому процесі, відповідне підприємство (установа, організація) не позбавлене права і можливості забезпечити залучення до учце витягасті у такому процесі іншої особи; відсутність зазначеної можливості підлягає доведенню на загальних підставах.

Це витяг з постанови господарького суду номер 10 від 2013р.

Про поновлення сроків

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Очень рада, что есть такие люди, которым интересно развивать такие темы.

Спасибо, очень приятно.

На сегодняшний день большое количество заемщиков находятся именно в стадии ИП. А пропуск сроков (в принципе, любими сторонами :) ) очень популярен. Но у банков это, действительно, переходит всяческие границы. Тема эта открыта для того, чтобы лучше понять, как вести себя в таких случаях. Два важных вывода мы уже сделали:

1. ОБЯЗАТЕЛЬНО присутствовать на заседании по поновленню строка подання ИЛ;

2. ТРЕБОВАТЬ ДОКУМЕНТАЛЬНЫХ ДОКАЗАТЕЛЬСТВ "уважительных" причин.

Ну, и в процессе, я думаю, еще и подсоберем мотивировочки :)

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Вот, "нагуглила" :)

Это для тех, у кого была смена кредитодавца.

http://zakon-i-pravo.net/case/pismove-zaperechennya-na-zayavu-pro-ponovlennya-propushchenogo-stroku-dlya-predyavlennya

Уважаемые специалисты! Прошу вашего комментария. Если добавить в заяву отсутствие первички, можно ли еще одним основанием для отказа считать недоказанность перехода прав?

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Очень понравился коментар до ст.102 касу:

1. Стаття визначає можливість незастосування негативних наслідків пропущення процесуальних строків з метою сприяння лише тим особам, які добросовісно ставляться до виконання своїх обов'язків, але які пропустили строки за відсутності їхньої волі до цього.

Банк добросовестным назвать низзяяя :)

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Вот что пишет коментар до ст.73

причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам:

1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк;

2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк. Тому не може бути визнано поважною причиною пропуску строку, наприклад, умисне неодержання особою поштової кореспонденції з суду;

3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено;

4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

В Одесской области тоже прикольно. Главное, что в материалах дела более 150 страниц, а в реестре все так кратко :(

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/33623792

Почему подобную хрень судьи считают уважительной причиной?! Если банку ИЛ пришел после завершения срока на его предъявление, то когда же он заяву на его выдачу подал?

 

 

 Питання, пов'язані із зверненням судового рішення до виконання, вирішує місцевий суд, який розглянув справу (ст.368 ЦПК України).

Закон не запрещает суду самостоятельно направить взыскателю исполнительный лист. В решении прописана мотивировка действий суда , "Представник заявника надіслав до суду заяву про проведення судового засідання у його відсутність (а.с.148)."

 

Вывод: ИЛ выдаётса по заявлению взыскателя, но все вопросы связанные с обращением судебного решения к выполнению решает суд рассматривавший дело и на своё усмотрение суд может отправить почтой ИЛ . Такие действия судами очень часто практикуютса.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Оно, конечно, понятно. Но, согласитесь, письмо не будет идти год, даже полгода.

Почему подобные действия не практикуются хозяйственными и административными судами?

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Оно, конечно, понятно. Но, согласитесь, письмо не будет идти год, даже полгода.

 

 

Письмо может быть отправлено в течении года.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Подскажите, а если наш банк 2 года не подавал исполнительный лист, и успел переуступить кредит "дельта банку", то наша задача требовать от банка "уважительных" причин пропуска?

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Подскажите, а если наш банк 2 года не подавал исполнительный лист, и успел переуступить кредит "дельта банку", то наша задача требовать от банка "уважительных" причин пропуска?

 

  Почитайте темы об отказах суда в замене стягувача в исполнительном производстве, в связи с тем, что новый кредитор не является правонаступником. Вы не конкретно описали ситуацию, но возможно подойдет в Вашем случае.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Решение хоз.апелляции Одесса.

Прекрасная аргументация, на мой взгляд: Поважними причинами визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Вот такое бы найти в цивильной справе для примера.

Суд не вызнал причины пропуска срока подачи ап.скарги уважительными -копия решения пришла поздно - т.к. сторона присутствовала на заседании и была в курсе вынесенного решения. А то, что не поторопились - их проблемы.

Справа № 5024/1477/2012

 

Это хозяйственные суды, они более правильно и аргументированно пишут решения.

У них еще до сих пор встречается практика прекращения договора ипотеки на основании ст. 553-559 ЦК Украины.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Вот, "нагуглила" :)

Это для тех, у кого была смена кредитодавца.

http://zakon-i-pravo.net/case/pismove-zaperechennya-na-zayavu-pro-ponovlennya-propushchenogo-stroku-dlya-predyavlennya

Уважаемые специалисты! Прошу вашего комментария. Если добавить в заяву отсутствие первички, можно ли еще одним основанием для отказа считать недоказанность перехода прав?

 

Можно.

 

Подскажите, а если наш банк 2 года не подавал исполнительный лист, и успел переуступить кредит "дельта банку", то наша задача требовать от банка "уважительных" причин пропуска?

 

Скорее всего исполнительный лист действовал еще 3 года, поэтому, как правильно указала Мари-Анна нужно искать основания для препятствия в замене стороны исполнительного производства.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

  • 2 weeks later...

Да Да ....

что искать?

Где искать?

 

Если законом не определено уважительных причин. А написано - судья на свое усмотрение (глядя на своих тараканов в голове и настроения) определяет причину уважительной или нет.

 

26.11.2013 получила по клиенту Апеляшку.

В которой указано, что апеляц. суд отменил ухвалу районного суда, по причине того , что районный суд не принял во внимание тот факт, что уважительной причиной для востановления срока на ИЛ, есть - САМО ОБРАЩЕНИЕ БАНКА В СУД О ВОСТАНОВЛЕНИИ СРОКОВ!

 

Какова мысль............

На .... кол..... всех

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Да Да ....

что искать?

Где искать?

 

Если законом не определено уважительных причин. А написано - судья на свое усмотрение (глядя на своих тараканов в голове и настроения) определяет причину уважительной или нет.

 

26.11.2013 получила по клиенту Апеляшку.

В которой указано, что апеляц. суд отменил ухвалу районного суда, по причине того , что районный суд не принял во внимание тот факт, что уважительной причиной для востановления срока на ИЛ, есть - САМО ОБРАЩЕНИЕ БАНКА В СУД О ВОСТАНОВЛЕНИИ СРОКОВ!

 

Какова мысль............

На .... кол..... всех

ВАААААААЩЕ ЖЕСТЬ !!!

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

  • 1 year later...

Интересно долго думали ????

Вы имеете в виду долго ли об этом думал банк?

такие случаи, когда безосновательно восстанавливают сроки встречаются часто, поэтому будьте бдительны.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Леді і Джентльмени, дозвольте ще разок викласти свою позицію.

 

1. Виконавчий лист може бути предявлений до виконання тільки протягом 365/366 календарних днів з дня, наступного за днем набрання рішенням суду сили закону. (п.1 ч.2 ст 22 Закон про виконавче провадження: Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для: 

1) виконання судових рішень - з наступного дня після набрання 
рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі
відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове
рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після
його постановлення)  

    Пропуск цього строку стягувачем законодавець називає     "строком давності" (Стаття 23. Переривання строку давності пред'явлення

виконавчого документа до виконання )   і вказує в ч.2 ст23 : Після переривання строку пред'явлення виконавчого

документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. Верховний суд ювелірно розібрав на запчасті формулу "не зараховується" і у справі № 3-55гс14  визнав: "строк пред'явлення переривається і поновлюється, а не починається спочатку"

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 

19 серпня 2014 року                                                                               м. Київ

 

Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у складі:

головуючого

Барбари В.П., 

суддів:

Балюка М.І., Берднік І.С., Гуля В.С., Ємця А.А.,
Колесника П.І., Потильчака О.І., Шицького І.Б.,

 

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Укргазбанк» (даліПАТ «АБ «Укргазбанк») про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України  від 17 березня 2014 року у справі № 54/376 за позовом ПАТ «АБ «Укргазбанк» до товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний центр торгівлі» (даліТОВ «Міжнародний центр торгівлі») про стягнення грошових коштів і за скаргою ТОВ «Міжнародний центр торгівлі» на дії відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України (даліВДВС України), –

 

 

      в с т а н о в и л а:

 

 

У провадженні господарського суду міста Києва перебувала справа                 № 54/376 за позовом ПАТ «АБ «Укргазбанк» до ТОВ «Міжнародний центр торгівлі» про стягнення грошових коштів.

Рішенням господарського суду міста Києва від 10 лютого 2012 року у справі № 54/376 позов задоволено частково.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14 червня 2012 року у справі № 54/376 рішення господарського суду міста Києва від
10 лютого 2012 року змінено.

16 липня 2012 року господарським судом міста Києва на виконання зазначеної постанови Київського апеляційного господарського суду було видано відповідний судовий наказ № 54/376 про стягнення з                                  ТОВ «Міжнародний центр торгівлі» на користь ПАТ «Укргазбанк» грошових коштів, що пов’язані з виплатою кредиту.

20 жовтня 2013 року ТОВ «Міжнародний центр торгівлі» звернулося до господарського суду міста Києва зі скаргою на дії ВДВС України.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «Міжнародний центр торгівлі» (позивач) зазначило, що постановою старшого державного виконавця ВДВС України від 15 липня 2013 року відкрито виконавче провадження з виконання наказу господарського суду міста Києва від 16 липня 2012 року № 54/376, проте, як зазначає скаржник, строк пред’явлення зазначеного наказу до виконання закінчився 15 липня 2013 року, тому ДВС України мала відмовити у відкритті виконавчого провадження.

ПАТ «АБ «Укргазбанк» проти позову заперечувало, зазначаючи, що строк пред’явлення до виконання наказу господарського суду міста Києва від
16 липня 2012 року № 54/376 переривався 4 червня 2013 року у зв’язку з пред’явленням його до виконання до ВДВС України Іванківського РУЮ Київської області. Після цього перебігу строку пред’явлення наказу до виконання було поновлено в порядку частини другої статті 23 Закону України «Про виконавче провадження», і річний строк розпочався заново.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 5 грудня 2013 року скаргу ТОВ «Міжнародний центр торгівлі» задоволено, визнано дії ВДВС України незаконними, а постанову старшого державного виконавця ВДВС України від 15 липня 2013 року про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду міста Києва від 16 липня 2012 року № 54/376 скасовано.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22 січня 2014 року ухвалу господарського суду міста Києва від 5 грудня 2013 року залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 17 березня
2014 року ухвалу господарського суду міста Києва від 5 грудня 2013 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22 січня 2014 року залишено в силі.

В основу постанови суду касаційної інстанції покладено висновок, що після переривання строку предявлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється, але час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується, як зазначено у змісті частини другої статті
23 Закону України «Про виконавче провадження». Тому з урахуванням вищенаведеного суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що період із 4 червня 2013 року до 21 червня 2013 року не зараховується до строку, відведеного для предявлення виконавчого документа до виконання, оскільки відбулося переривання строку, а відтак, позивач мав предявити наказ до виконання у строк до 2 липня 2013 року, натомість наказ безпосередньо було предявлено до виконання 15 липня 2013 року.

ПАТ «АБ «Укргазбанк» у порядку статті 11119 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) подало заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 17 березня 2014 року у справі № 54/376 з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції положень частини другої статті
23 Закону України «Про виконавче провадження» та підпункту 7 пункту
2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у спірних правовідносинах.

В обґрунтування неоднаковості застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права заявником надано копію постанови Вищого господарського суду України від 12 листопада 2013 року у справі23/120-11, у якій, на його думку, судом касаційної інстанції по-іншому, ніж у справі, що переглядається, застосовано одну й ту саму норму матеріального права в подібних правовідносинах.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 10 червня 2014 року  у справі № 54/376 вирішено питання про допуск справи до провадження для перегляду Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 17 березня 2014 року в цій справі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши викладені у заяві доводи, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що заява не підлягає задоволенню з нижченаведених підстав.

Вищий господарський суд України, допускаючи справу № 54/376 до провадження Верховного Суду України, виходив із того, що заявником додано копію судового рішення, у якому по-іншому, ніж у справі яка переглядається, застосовано положення частин першої та другої статті 23 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до пункту 1 статті 11116 ГПК України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана, зокрема, з підстав неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень має місце у разі, коли суд (суди) касаційної інстанції при розгляді двох чи більше справ за подібних предмета спору, підстав позову, змісту позовних вимог та  встановлених судом фактичних обставин справи і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

У справі, що переглядається, наказ господарського суду м. Києва був дійсним для пред'явлення до виконання до 14 червня 2013 року. До спливу цього строку, 4 червня 2013 року, ПАТ «АБ «Укргазбанк» подало для виконання наказ до ВДВС України Іванківського РУЮ, але постановою від
21 червня 2013 року головним державним виконавцем ВДВС України Іванківського РУЮ було відмовлено у відкритті виконавчого провадження. На підставі норм частин першої–другої статті 23 Закону України «Про виконавче провадження» суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що внаслідок пред'явлення наказу до виконання строк пред'явлення переривається і поновлюється, а не починається спочатку. Передбачений законом строк пред'явлення перервався на період з 4 по 21 червня 2013 року, який не зараховується до строку, відведеного для пред'явлення виконавчого документа до виконання, а тому позивач повинен був пред'явити наказ до виконання у строк до 2 липня 2013 року. Оскільки ж ПАТ «АБ «Укргазбанк» пред'явив наказ до належного органу ДВС лише 15 липня 2013 року, то строк пред'явлення наказу до виконання було пропущено.

У свою чергу, у постанові від 12 листопада 2013 року у справі
№ 23/120-11 Вищий господарський суд України, посилаючись на ті ж норми частин першої–другої статті 23 Закону України «Про виконавче провадження» погодився з висновками судів попередніх інстанцій, якими визнано недійсною постанову ВДВС України про відмову у відкритті виконавчого провадження. У зазначеній справі стягувач подав наказ до ВДВС України Броварського МУЮ 24 січня 2012 року в межах строку пред'явлення до виконання (до 17 січня
2013 року), але 21 січня 2013 року йому було відмовлено у відкритті виконавчого провадження внаслідок неподання довіреності чи іншого документа на підтвердження його повноважень. Під час подання наказу вдруге (20 лютого 2013 року) та втретє (26 квітня 2013 року) ВДВС України Броварського МУЮ відмовив стягувачу з огляду на пропуск строку пред'явлення наказу до виконання. Суд касаційної інстанції, застосувавши вказані норми Закону, дійшов висновку, що пред'явлення наказу до виконання вдруге і втретє було здійснено в межах установлених Законом строків, оскільки внаслідок першого пред'явлення наказу до виконання строк перервався і після цього його перебіг було поновлено.

Аналіз зазначених рішень суду касаційної інстанції не дає підстав вважати, що ним було неоднаково застосовано положення частин першої другої статті 23 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки  предмет позову у цих справах є іншим: постанова у справі № 54/376, яка переглядається, стосується скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, а у постанові, на яку посилається заявник, вирішувалося питання визнання недійсною постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження.

Крім того, постанова, на яку посилається заявник, приймалася з огляду на фактичні обставини первісного звернення стягувача до належного органу виконавчої служби, проте без довіреності. У свою чергу, у справі, що переглядається, стягувач спочатку звернувся до неналежного органу ДВС України і тільки в подальшому, після спливу строку пред'явлення наказу до виконання, наказ було подано до належного органу ДВС України.

Таким чином, згідно з частиною першою статті 11126 ГПК України Верховний Суд України відмовляє в задоволенні заяви, якщо обставини, що стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.

Керуючись статтями 11123, 11124, 11126 ГПК України, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України

 

 

 

 

п о с т а н о в и л а:

 

У задоволенні заяви публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Украгазбанк» про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 17 березня 2014 року у справі
№ 54/376 відмовити.

Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 2 частини першої статті 11116 ГПК України.

 

2. Якщо йдеться про строк давності предявлення, то корисним може бути огрунтування ЄСПЛ:    "Пономарев против Украины" ...

41. Суд зазначає, що ця справа стосується не екстраординарного перегляду остаточного та

обов’язкового рішення суду в порядку нагляду чи за нововиявленими обставинами (див., серед інших справ, рішення у справі «Трегубенко проти України» (Tregubenko v. Ukraine), заява № 61333/00, пп. 34–38, рішення від 2 листопада 2004 року; та рішення у справі «Правєдная проти Росії» (Pravednaya v. Russia), заява № 69529/01, пп. 27–34, рішення від 18 листопада 2004 року), а відновлення провадження через значний період часу шляхом поновлення строку на ординарне апеляційне оскарження. Суд зазначає, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, як у цій справі, де нібито складне економічне становище перешкоджало відповідачу сплатити державне мито (див. пункти 19 та 20 вище), таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України» (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та «Трух проти України» (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява № 50966/99, від 14 жовтня 2003 року). У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків.

 

3. Арифметично вирахувавши ( з врахуванням ч.3 ст. 23 про ВП), що 365/366 днів строку давності предявлення витекли  - дійте: а) подайте заяву про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню (по ст.369 ЦПК),               б) роздрукуйте і долучіть Постанову НБУ №172 від 01.06.2011р., як формальний натяк на те, що банк повинен був вже списати присуджену судом заборгованість після 180 днів того, як заборгованість віднесена в 5 категорію "безнадійні";                      в) роздрукуйте і додайте пару аркушів балансу банку де йдеться про стан кредитного портфеля і сформований страховий резерв під кожну категорію кредитів (від 1 до 5-ої),                           г) в заяві по 369, або заяві про оскарження постанови ДВС про відкриття ВП, або у своїх запереченнях на заяву банку про поновлення строку вимагайте матеріалів "кредитної справи" змісту Постанови НБУ №279(до 2012р.) або №23(діючої) для переконання, що заборгованість не списана.  

 

     Або розбийте мою позицію в прах, бо від тотального ступору суддів (висять по 3 місяці, поки не появиться який шлях для маневру) по моїх заявах мені забагато зайвих забот :)

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Леді і Джентльмени, дозвольте ще разок викласти свою позицію.

 

     Або розбийте мою позицію в прах, бо від тотального ступору суддів (висять по 3 місяці, поки не появиться який шлях для маневру) по моїх заявах мені забагато зайвих забот :)

Все правильно, что разбивать?

вступил в законную силу, банк обязан предъявить исполнительный документ к исполнению в течении 365/366 дней

Единственное исключение, если суд например 2 месяца морочил голову взыскателю и не выдавал ему исполнительный лист по надуманным причинам (это подтверждается определениями ВССУ, я их выкладывал на форуме).

По прерыванию тоже все понятно.

Прошло 100 дней до предъявления исполнительного листа к исполнению.

Исполнительное производство закрыли, значит у взыскателя с этого момента есть 265/266 дней для подачи исполнительного документа к исполнению.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Что то я вообще ничего не понял... То есть у взыскателя есть всего год на подачу, хоть целиком, хоть частями, а потом всё поезд ушёл... Только ведь так никто не делает и не считает так никто... Это что то новое...

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Что то я вообще ничего не понял... То есть у взыскателя есть всего год на подачу, хоть целиком, хоть частями, а потом всё поезд ушёл... Только ведь так никто не делает и не считает так никто... Это что то новое...

Нет.

Есть еще прерывание, когда исполнительный документ находится на исполнении в исполнительной службе.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Нет.

Есть еще прерывание, когда исполнительный документ находится на исполнении в исполнительной службе.

 

Ну это то понятно... Ну например... Есть ИЛ и год на предъявление... прошло десять месяцев... подали в ВДВС... открыли ВП - ничего не нашли - закрыли ВП... вернули ИЛ стягувачу... Сколько теперь у него времени на подачу ИЛ снова в ВДВС... Вообще то обычно один год снова с даты когда ему его вернули... или как...

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...