Постановление Ровенского апелляционного хозсуда об отказе во взыскании коллекторам с поручителя по валютному договору с банком Форум

[ANTIRAID]

Державний герб України

 

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

 

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

 

ПОСТАНОВА

 

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

20 вересня 2012 року

 

Справа № 5004/477/12

 

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 

головуючий суддя Юрчук М.І.,

суддя Василишин А.Р. , суддя Філіпова Т.Л.

при секретарі Левчук І.О.

 

за участю представників сторін:

позивача: представник не з'явився 

відповідача: представник Бугайов А.О.

третя особа 1: представник не з'явився

третя особа 2: представник не з'явився

третя особа 3: представник не з'явився

третя особа 4: представник не з'явився

третя особа 5: представник не з'явився

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Континіум-Укр-Ресурс" на рішення господарського суду Волинської області від 14.06.12р. у справі № 5004/477/12

 

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сантос Капітал" 

 

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Континіум-Укр-Ресурс"

 

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

 

1. Приватне акціонерне товариство "Роздільський керамічний завод"

 

2. Товариство з обмеженою відповідальністю «Континіум-Укрнафто-Ресурс»

 

3. Товариство з обмеженою відповідальністю «Золотий Екватор»

 

4. Товариство з обмеженою відповідальністю «Континент Нафто Трейд»

 

5. Товариство з обмеженою відповідальністю «Євротон»

 

про стягнення 5 481 779,27 дол. США, що в гривневому еквіваленті становить 43798868,19 грн.

 

ВСТАНОВИВ:

 

Рішенням господарського суду Волинської області у справі №5004/477/12 від 14.06.12р. позовні вимоги задоволено повністю.

 

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Континіум-Укр-Ресурс" як із солідарного боржника за кредитним договором №0028/06/22-KLMVI від 25.09.2006р. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сантос Капітал" 5 481 779,27 дол. США, з них: 5 353 881 дол. США заборгованості за кредитом, наданим на підставі кредитного договору № 0028/06/22-KLMVI від 25.09.2006р., 127 898,27 дол. США заборгованості за процентами, 64 380 грн. судового збору.

 

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що позичальник не виконав взятих на себе за кредитним договором зобов'язань, вимога про стягнення з поручителя - ТОВ "Континіум-Укр-Ресурс" як із солідарного боржника за кредитним договором № №0028/06/22-KLMVI від 25.09.2006р. 5 481 779,27 дол. США, що в гривневому еквіваленті станом на 21.12.2011 року становить 43 798 868,19 грн., з них: 5 353 881 дол. США заборгованості за кредитом, наданим на підставі кредитного договору № 0028/06/22-KLMVI від 25.09.2006р., що в гривневому еквіваленті станом на 21.12.2011 року становить 42 776 973,80 грн., 127 898,27 дол. США заборгованості за процентами, що в гривневому еквіваленті станом на 21.12.2011 року становить 1 021 894,38 грн., обґрунтована і підлягає до задоволення. 

 

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Континіум-Укрнафто-Ресурс» звернулося до Рівненського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції від 14.06.12р. у справі 5004/477/12 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

 

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню. Крім того, апелянт, як на підставу скасування рішення суду першої інстанції, посилається на те, що оспорюване рішення є незаконним та необґрунтованим. Також скаржник зазначає, що встановивши відсутність у позивача ліцензії Національного банку України на здійснення валютних операцій в порядку, що є обов'язковою передумовою здійснення валютних операцій, місцевий господарський суд повинен був відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Сантос Капітал". 

 

Представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого він просить суд рішення господарського суду Волинської області від 14.06.12р. залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення з підстав, викладених у відзиві.

 

Представником третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 5 - Товариством з обмеженою відповідальністю «Євротон»подано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого він просить суд рішення господарського суду Волинської області від 14.06.12р. скасувати.

 

Представники третіх осіб 1, 2, 3, 4 не скористалися правом подачі письмового відзиву на апеляційну скаргу, що у відповідності ч.2 ст.96 ГПК України не перешкоджає перегляду судового акту.

 

Рівненський апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представників сторін у судових засіданнях, розглянувши доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційну скаргу скаржника слід задовольнити, а рішення господарського суду Волинської області від 14.06.12р. у даній справі слід - скасувати, виходячи з наступного.

 

Як вбачається із матеріалів справи 21.12.2011 року між первісним кредитором - публічним акціонерним товариством "Банк Форум" (надалі - банк), яке є правонаступником АКБ "Форум" та ТОВ "Сантос Капітал" було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами № 3 (далі по тексту постанови - договір купівлі-продажу прав вимоги №3).

 

Згідно з п.2.1. договору купівлі-продажу прав вимоги №3, ПАТ "Банк Форум" погодився продати (відступити) права вимоги за кредитами та передати їх ТОВ "Сантос Капітал", а останнє погодилось купити права вимоги за кредитами та прийняти їх, а також сплатити ціну купівлі.

 

Як прослідковується із умов п.1.1. договору купівлі-продажу прав вимоги №3 під правами вимоги за кредитами розуміються права вимоги продавця у якості кредитора до позичальника за кредитним договором щодо виплати основної суми кредитних коштів (основного зобов'язання) та сплати нарахованих станом на дату відступлення процентів за кредитним договором, а також будь-які та всі права вимоги продавця у якості кредитодавця стосовно виплати основної суми кредитних коштів та сплати нарахованих процентів.

 

Згідно із договором купівлі-продажу прав вимоги №3 під "кредитним договором" розуміється кредитний договір між позичальником та продавцем у якості кредитора, разом з усіма доповненнями, додатковими договорами та додатками (якщо такі є) до нього, перелік яких наведено у частині 1 додатку 1 до цього договору.

 

Так 25.09.2006р. між АКБ "Форум", як зазначалося у постанові вище, правонаступником якого є ПАТ "Банк Форум" (надалі - банк) та закритим акціонерним товариством (ЗАТ) "Роздільський керамічний завод", правонаступником якого є публічне акціонерне товариство (ПАТ) "Роздільський керамічний завод" (надалі - позичальник) було укладено кредитний договір № 0028/06/22-KLMVI, згідно з п.п. 1.1., 1.2. якого банк надає позичальнику кредитні кошти у формі кредитної лінії для придбання корпоративних прав, а саме: купівля цінних паперів ЗАТ "Укргазпром" згідно договору купівлі-продажу цінних паперів №К240506/1/1 від 24.05.2006р. з максимальним лімітом заборгованості в сумі 25 250 000 грн. Кредитні кошти надаються строком по 24.09.2007р.

 

У подальшому, шляхом укладення додаткового договору № 0028/06/22-KLMVI-1 від 29.11.2006 року максимальний ліміт заборгованості позичальника було встановлено у розмірі 29 350 000 грн. Кредитні кошти були надані боржнику для придбання корпоративних прав, а саме купівлі цінних паперів ЗАТ "Укргазпром".

 

Згідно з п. 3.6.2. кредитного договору в редакції додаткового договору № 0028/06/22-KLMVI-16 від 27.05.2011 року погашення кредиту має відбуватись поетапно відповідно до встановленого п. 3.3.2. кредитного договору графіку.

 

На виконання умов кредитного договору банком було перераховано позичальнику грошові кошти в розмірі 25 250 000 грн. та 5 811 881 доларів США, що підтверджується:

 

меморіальним ордером № 4156 від 25.09.2006 року - 25 250 000 грн.;

 

меморіальним ордером № 124 від 01.11.2006 року - 1 000 000 дол. США;

 

меморіальним ордером № 3215 від 16.11.2006 року - 1 500 000 дол. США.;

 

меморіальним ордером № 4695 від 23.11.2006 року - 1 000 000 дол. США.;

 

меморіальним ордером № 5376 від 27.11.2006 року - 1 000 000 дол. США;

 

меморіальним ордером № 6198 від 29.11.2006 року - 500 000 дол. США;

 

меморіальним ордером №6306 від 27.12.2006 року-811 881 дол. США. 

 

Згідно з умовами додаткового договору №0028/06/22-KLMVI-16 від 27.05.2011р. початкова дата повернення позичальником кредитних коштів була змінена з 24.09.2007 року на 30.01.2014 року.

 

Шляхом підписання додаткового договору №0028/06/22-KLMVI-16 від 27.05.2011 року сторони підтвердили, що на дату його підписання заборгованість позичальника перед банком становить 5 353 881 дол. США.

 

Підпунктом 3.3.2. пункту 3.2. кредитного договору в редакції додаткового договору № 0028/06/22-KLMVI-16 від 27.05.2011 року передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути банку суму наданих кредитних коштів в повному обсязі в порядку та в строки, визначені цим договором, своєчасно та в повному обсязі сплачувати проценти за користування кредитними коштами.

 

Відповідно до підпункту 3.2.3 кредитного договору кредитор вправі вимагати повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитними коштами у випадку невиконання чи неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за договором, а також, у випадку невиконання чи неналежного виконання поручителем/заставодавцем/ іпотекодавцем зобов'язань за договорами, які є забезпеченням виконання позичальником зобов'язань за цим договором.

 

Згідно із підпунктом 3.2.6 кредитного договору кредитор вправі стягнути з позичальника неустойку, штраф, пеню за невиконання чи неналежне виконання умов цього договору.

 

Відповідно до пункту 3.3.6 кредитного договору позичальник зобов'язався повернути кредитні кошти та сплатити проценти за користування кредитом на письмову вимогу кредитора у випадках, передбачених цим договором та договором/ами, які є забезпеченнями за цим договором.

 

Згідно з пунктом 5.3. кредитного договору №0028/06/22-KLMVI від 25.09.2006 року сторони домовилися, що невиконання або неналежне виконання позичальником зобов'язань по поверненню суми кредиту, сплаті процентів та інших зобов'язань, передбачених п. 3.3. цього договору є умовами, при настанні яких припиняється кредитування банком позичальника, а позичальник здійснює повернення отриманих кредитних коштів банку проценти за користування кредитними коштами. Для цього, банк надає під розписку уповноваженій особі, або надсилає рекомендованим листом позичальнику письмову вимогу про повернення позичальником кредитних коштів, сплату ним процентів за користування кредитними коштами з можливим нарахуванням штрафних санкцій та пені. У випадку не погашення зазначеної в вимозі суми, банк по закінченню 15-ти денного строку з дати надіслання такої вимоги, звертає стягнення на заставлене майно у розмірі наданих кредитних коштів, заборгованості по сплаті процентів, неустойки, збитків та інших витрат банку, у порядку, визначеному цим договором, договором застави та чинним законодавством України.

 

Судом першої інстанції встановлено, що позичальник неналежно виконував свої зобов'язання за кредитним договором: не здійснював повернення кредитних коштів відповідно до порядку, встановленого пунктом 3.3.2 кредитного договору; не сплачував належним чином проценти за користування кредитними коштами.

 

Внаслідок цього за ним згідно із розрахунком позивача утворилась заборгованість за кредитним договором № 0028/06/22-KLMVI від 25.09.2006р., яка станом на 21.12.2011р. становила 5 481 779,27 дол. США, що в гривневому еквіваленті станом на 21.12.2011р. становило 43 798 868,19 грн., з них: 5 353 881 дол. США заборгованості за кредитом, наданим на підставі кредитного договору № 0028/06/22-KLMVI від 25.09.2006р., що в гривневому еквіваленті станом на 21.12.2011 року становило 42 776 973,80 грн., 127 898,27 дол. США заборгованості за процентами, що в гривневому еквіваленті станом на 21.12.2011р. становило 1 021 894,38 грн.

 

Станом на час розгляду справи як в суді першої інстанції так і в суді апеляційної інстанції заборгованість позичальника не змінилась.

 

Неналежне виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором згідно із підпунктом 3.2.3 кредитного договору надає право кредитору вимагати повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитними коштами.

 

Поряд з тим з метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором від 29.11.2006 року між АКБ "Банк Форум", як кредитором, і ТОВ "Континіум-Укр-Ресурс", як поручителем, було укладено договір поруки, згідно з п. 1.1. якого, в редакції, викладеній у додатковій угоді від 27.05.2011 року, поручитель поручається перед кредитором за виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором (а також за усіма додатковими угодами та додатковими договорами до нього, які укладені або можуть бути укладені в майбутньому), який було укладено між кредитором та боржником у повному обсязі зобов'язань, за умовами якого позичальник зобов'язаний в строк до 30.01.2014 року повернути кредиторові кредитні кошти в розмірі 5 353 881 доларів США згідно з графіком погашення кредиту, передбаченим п. 5 додаткового договору №0028/06/22-KLMVI-16 від 27.05.2011 року, сплатити проценти за користування кредитними коштами з розрахунку 10 % річних в доларах США та/або згідно умов кредитного договору, в разі несвоєчасної повної чи часткової сплати процентів відсоткова ставка підвищується на 2% на період порушення, а також можливу неустойку (штраф, пеню) у розмірі і у випадках, передбачених кредитним договором.

 

Згідно з п. 1.2. договору поруки вказані зобов'язання поручителя перед кредитором є безумовними і ніяких умов, крім передбачених цим договором не потребують.

 

Пунктом 2.1. договору поруки встановлено, що поручитель зобов'язується в разі невиконання та/або порушення боржником будь-яких своїх зобов'язань за кредитним договором - погасити заборгованість по кредитному договору, а саме: суму кредиту, нараховані проценти по кредиту, неустойку по простроченому кредиту (штраф, пеню) та інші платежі, передбачені кредитним договором.

 

Дослідивши такі обставини, місцевий господарський суд Волинської області визнав доведеним факт наявності боргу відповідача перед позивачем на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги №3 та задовольнив позов у повному обсязі.

 

Із таким висновком не погоджується суд апеляційної інстанції, вважає, що він є передчасним, та помилковим, прийнятий без дослідження усіх обставин справи.

 

Відповідно до п. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

 

Згідно з п. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

 

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

 

Згідно з додатком 1 до договору купівлі-продажу прав вимоги №3 до ТОВ "Сантос Капітал" перейшли права вимоги згідно з кредитним договором №0028/06/22-KLMVI від 25.09.2006 року, укладеним між АКБ "Форум" та ЗAT "Роздільський керамічний завод".

 

Відповідно до кредитного договору № 0028/06/22-KLMVI від 25.09.2006 року кредит надавався в іноземній валюті, свідченням чого є меморіальні ордери за № 124 від 01.11.2006 року на суму 1 000 000 дол. США, № 3215 від 16.11.2006 року - 1 500 000 дол. США, № 4695 від 23.11.2006 року - 1 000 000 дол. США, № 5376 від 27.11.2006 року -1 000 000 дол. США, № 6198 від 29.11.2006 року - 500 000 дол. США, № 6306 від 27.12.2006 року-811 881 дол. США.

 

Згідно із п. 2.3 кредитного договору повернення кредитних коштів має здійснюватись у валюті кредитування (тобто, іноземній валюті).

 

У відповідності із п. 2.4 кредитного договору сплата процентів за користування кредитними коштами має здійснюватись у валюті кредитування (тобто, іноземній валюті).

 

Позивач в позовній заяві просив стягнути заборгованість у доларах США. Суд першої інстанції задовольнив ці вимоги позивача.

 

Проте, встановивши, що кредит за кредитним договором мав бути повернутий у валюті, суд першої інстанції повинен був перевірити можливість реалізації прав позивача відповідно до вимог валютного законодавства.

 

Здійснення валютних операцій в Україні є обмеженим та має відбуватись із додержанням вимог валютного законодавства. Отже, правовідносини, що виникають з валютних кредитів, мають складний характер і регулюються як цивільним законодавством (яким, зокрема, визначено порядок передачі та набуття права вимоги за валютним кредитом) так і валютним законодавством (яким, зокрема, визначено умови реалізації права вимоги, вираженої в іноземній валюті).

 

Відповідно до ч. 2 ст. 198 ГК України виконання зобов'язань, виражених в іноземній валюті, здійснюється відповідно до закону.

 

У відповідності із ч. З ст. 533 ЦК України використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

 

Згідно із ч. 2 ст. 1 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19 лютого 1993 року № 15-93, зі змінами та доповненнями (далі - "Декрет") валютними операціями є операції, пов'язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України.

 

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Декрету до валютних цінностей відноситься, зокрема, іноземна валюта (тобто, іноземні грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти у грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях, що перебувають на рахунках або вносяться до банківських та інших фінансових установ за межами України).

 

Згідно із ч.ч. 1, 2, 4 ст. 5 Декрету здійснювати валютні операції мають право лише ті суб'єкти, які отримали індивідуальну ліцензію НБУ на здійснення валютних операцій.

 

Згідно із п. "г"ч. 4 ст. 5 Декрету індивідуальної ліцензії потребують, в тому числі, операції щодо використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави.

 

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Сантос Капітал" не має індивідуальної ліцензії НБУ на здійснення валютних операцій.

 

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

 

Разом з тим, права вимоги ТОВ "Сантос Капітал" щодо повернення кредитних коштів та процентів за кредитним договором може бути реалізовано лише за умови наявності у ТОВ "Сантос Капітал" індивідуальної ліцензії НБУ на здійснення валютних операцій.

 

У зв'язку з відсутністю такої ліцензії ТОВ "Сантос Капітал" немає право на отримання грошових коштів у іноземній валюті.

 

Таким чином, встановивши, що у позивача відсутня ліцензія НБУ на здійснення валютних операцій в порядку, що є обов'язковою передумовою здійснення валютних операцій, місцевий господарський суд повинен був відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ "Сантос Капітал".

 

Поряд з тим, як встановлено в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, відповідно до п.2.1. договору купівлі-продажу прав вимоги №3 продавець цим погоджується продати (відступити) Права Вимоги за Кредитами та передати їх Покупцю, а Покупець цим погоджується купити Права Вимоги за Кредитами та прийняти їх, а також сплатити Ціну Купівлі. Предметом купівлі продажу за цим Договором є Права Вимоги за Кредитами. Сторони погоджуються, що Ціна Купівлі Прав Вимоги за Кредитами визначається не беручи до уваги Права Вимоги за Забезпеченням чи права вимоги за будь-якими договорами страхування щодо Забезпечення чи права вимоги за неустойками (пенею), нарахованими Продавцем на несплачені суми за Кредитними Договорами.

 

Сторони визначили (абзац 8 п.1.1 договору купівлі-продажу прав вимоги №3, що під терміном «Права Вимоги за Кредитами» слід розуміти права вимоги продавця у якості кредитодавця до позичальника за кредитним договором щодо виплати основної суми кредитних коштів (основного зобов'язання) та сплати нарахованих станом на дату відступлення процентів за кредитним договором, а також будь-які інші права та засоби захисту прав, які доступні продавцю у якості кредитодавця стосовно виплати основної суми кредитних коштів та сплати нарахованих процентів. Розміри несплачених сум основного зобов'язання та нарахованих процентів за кредитним договором вказані у частині 1 Додатку 1 до цього Договору.

 

Як вбачається із частини 1 Додатку 1 до договору купівлі-продажу прав вимоги №3 у табличній формі відображений як основний кредитний договір №0028/06/22-KLMV від 25 вересня 2006 року, так і наведений перелік додаткових договорів, яким вносилися зміни та доповнення до кредитного договору.

 

При цьому Банком було повідомлено ТОВ «Сантос Капітал» (а.с.77, т.1), що станом на 21.12.2011р. заборгованість позичальника - з ПрАТ «Роздільський керамічний завод» становить по кредитній заборгованості: 5 353 881доларів США (в т.ч. прострочена заборгованість: 3120000доларів США); по нарахованих процентах: 127 898,27доларів США (в т.ч. прострочених процентів: 90718,54 доларів США). Додані в обґрунтування зазначеної суми виписки по особовим рахункам позичальника (а.с.78-82, т.1).

 

Ця ж сума знайшла своє відображення у частині 1 додатку 1 договору купівлі-продажу прав вимоги №3.

 

Будь-якого посилання на договори застави чи договори поруки у своїй сукупності абзац 8 п.1.1 та п.2.1. договору купівлі-продажу прав вимоги №3 не містять. Не містять матеріали справи повідомлення банківської установи із підтвердженням суми заборгованості щодо поручителя.

 

Покликання на договори застави, договори поруки, права вимоги за заставами, права вимоги за поруками має місце у договорі купівлі-продажу прав вимоги №3, однак предметом договору купівлі-продажу прав вимоги №3 не охоплюється.

 

Таким чином колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що договір купівлі-продажу прав вимоги №3 стосується виключно правовідносин із позичальником з приводу отриманого кредиту, і жодним чином поручителя у даній справі не стосується.

 

Місцевим господарським судом під час розгляду справи не було звернуто увагу на зазначені обставини.

 

З огляду на вищевикладене Рівненський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню із прийняттям нового рішення, яким позивачу у позові слід відмовити.

 

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги слід віднести на позивача. Видачу наказу слід доручити господарському суду Волинської області. 

 

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103 - 105 ГПК України, суд -

 

ПОСТАНОВИВ:

 

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Континіум-Укрнафто-Ресурс» задовольнити.

 

Рішення господарського суду Волинської області від 14.06.12р. у справі № 5004/477/12 скасувати.

 

Прийняти нове рішення.

 

Позивачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Сантос Капітал" в позові відмовити.

 

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сантос Капітал" (01001, м. Київ, пров. Музейний, 28, код ЄДРПОУ 37700941) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Континіум-Укрнафто-Ресурс» (43010, м. Луцьк, вул. Рівненська, 48, код ЄДРПОУ 32269816) 32190,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

 

Видачу наказу доручити господарському суду Волинської області. 

 

Справу №5004/477/12 повернути господарському суду Волинської області.

 

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

 

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

 

Головуючий суддя Юрчук М.І.

Суддя Василишин А.Р. 

Суддя Філіпова Т.Л. 

 

http://reyestr.court.gov.ua/Review/26266077