Recommended Posts

Иск по защите прав потребителей приняли, первое заседание в конце месяца.

 

хочу добавить моральный и материальный ущербы (суд с газовщиками, незаконность отключения уже есть)

 

Как правильно добавить эти требования.

Link to comment
Share on other sites

До рассмотрения дела по сути увеличить исковые требования согласно ГПК путем подачи письменного заявления об увеличении исковых требований.

  • Like 1
Link to comment
Share on other sites

Иск по защите прав потребителей приняли, первое заседание в конце месяца.

 

хочу добавить моральный и материальный ущербы (суд с газовщиками, незаконность отключения уже есть)

 

Как правильно добавить эти требования.

Кстати, собираетесь делать психологическую экспертизу морального вреда?

Кто ее делал?

какие Вопросы ставили?

в каких городах ее возможно сделать?

Link to comment
Share on other sites

Кстати, собираетесь делать психологическую экспертизу морального вреда?

Кто ее делал?

какие Вопросы ставили?

в каких городах ее возможно сделать?

Под клиента узнавал, нашел через и-нет в Киеве, созвонился, мне на мыло скинули ориентировочные вопросы и те обстоятельства, на которые следовало обратить внимание, но не срослось...

  • Like 1
Link to comment
Share on other sites

Под клиента узнавал, нашел через и-нет в Киеве, созвонился, мне на мыло скинули ориентировочные вопросы и те обстоятельства, на которые следовало обратить внимание, но не срослось...

А телефончик не подскажите?

Сбросьте пожалуйста перечень вопросов на почту.

Link to comment
Share on other sites

Думаете без психологической экспертизы не получится? На материальный есть чеки и еще делаю "экономическую записку" с фото по плану дома размороженные трубы, упавший потолок и т. д. Записку делает не экспетрт а техник-архитектор.Ну а моральный просто буду давить на здравый смысл (отключение в феврале месяце в доме двое несовершеннолетних).Если честно то на экспертизы просто нет денег. Тем более незаконность уже доказывать не надо.Что-то выиграть понимаю практически нереально, но попытаться и потрепать нервы шанс есть.

Link to comment
Share on other sites

Думаете без психологической экспертизы не получится? На материальный есть чеки и еще делаю "экономическую записку" с фото по плану дома размороженные трубы, упавший потолок и т. д. Записку делает не экспетрт а техник-архитектор.Ну а моральный просто буду давить на здравый смысл (отключение в феврале месяце в доме двое несовершеннолетних).Если честно то на экспертизы просто нет денег. Тем более незаконность уже доказывать не надо.Что-то выиграть понимаю практически нереально, но попытаться и потрепать нервы шанс есть.

Если бы проводили экспертизу можно было бы выставить и получить значительно большую суммы.

Это по словам отдельных специалистов, но как оно на самом деле пока не выяснил.

Link to comment
Share on other sites

До рассмотрения дела по сути увеличить исковые требования согласно ГПК путем подачи письменного заявления об увеличении исковых требований.

 

Только нет такой заяви об увеличении исковых требований... Есть согласно ЦПК заява про уточнення позовных вымог... а это может быть как увеличение так и уменьшение или изменение предмета позову...

Link to comment
Share on other sites

Верно, но по-моему это общеизвестно.

 

Я так не думаю.. Нам то с Вами это общеизвестно (от слова общие понятия), а вот обществу это не известно полагаю...

Link to comment
Share on other sites

Не суть, всё зависит от настроения "на клиента" головуючого и не более . 

 

Вообще верным будет :"ПОЗОВНА ЗАЯВА про .................................................  нова редакція в порядку ч.2 ст.31 ЦПК України (збільшення позовних вимог) .

 

Не согласен с Вами... Где Вы тут (ч.2 ст.31) такое нашли... Я на этом основании даже отклонил одну такую заяву... ибо не предусмотрено такого процессуального документа... Суд вообще может расценить это как подачу нового позову и потребовать уплатить судебный сбор снова... Или потребовать отказаться о предыдущего позову...

 

Крім прав та обов'язків, визначених у статті 27 цього Кодексу, позивач має право протягом усього часу розгляду справи збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову, а відповідач має право визнати позов повністю або частково. До початку розгляду судом справи по суті позивач має право шляхом подання письмової заяви змінити предмет або підставу позову, а відповідач - пред'явити зустрічний позов.

Link to comment
Share on other sites

Позивач має право протягом усього часу розгляду справи збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову. При цьому можливість реалізації цього права обмежується стадією розгляду справи, тобто до винесення судом рішення.

До початку розгляду судом справи по суті позивач має право шляхом подання письмової заяви змінити предмет або підставу позову.

Позов у цивільному процесі - це письмово оформлена та адресована суду письмова вимога, яка складається з вимоги процесуального характеру (відкрити провадження по справі) і вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право).

Предмет позову - це матеріальний зміст позовних вимог позивача, проявляється в матеріально-правовій заінтересованості - отримати певне матеріальне благо (див. коментар до ст. 26 ЦПК України)

Підстава позову - обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, які об'єктивуються у поданих доказах. Верховний Суд України відзначив, що під підставами позову, які згідно зі ст. 31 ЦПК може змінити лише позивач, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а не самі по собі посилання позивача на певну норму закону, яку суд може замінити, якщо її дія не поширюється на дані правовідносини.

Позивач може змінити або підставу, або предмет позову. Зміна підстав і предмету позову не допускається. Верховний Суд України відзначив, якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з ЦПК і одночасною відмовою від раніше заявлених вимог.

Зміна підстав або предмет позову здійснюється шляхом подання суду відповідної письмової заяви. Отже, усною заявою це процесуальне право не може бути реалізоване і така заява не породжує правових наслідків. Проте, якщо позивач бажає змінити підстави або предмет позову, він може клопотати про оголошення перерви в судовому засідання для надання йому можливості скласти відповідну заяву.

Зміна підстав або предмет позову можлива лише до початку розгляду судом справи по суті, тобто до того моменту, коли суд почне проголошувати позовну заяву. Ця норма спрямована на усунення зловживання процесуальним правом на зміну підстав або предмету позову. Заява, подана після початку розгляду справи по суті, залишається без розгляду і повертається позивачеві.

Link to comment
Share on other sites

Зміна підстав або предмету позову має важливе тактичне значення. Відповідач захищається проти тих вимог, які зафіксовані в позовній заяві. Зміна предмету чи підстав позову вимагає від відповідача нових аргументів та нової тактики захисту. Позивач може декілька разів змінювати предмет чи підстави позову. Використання цього прийому дозволяє виявити аргументи та докази відповідача, які потім можна використати для обгрунтування власних вимог, заявити найбільш незручні для захисту вимоги.

Первинний позов може взагалі мати спеціальне тактичне призначення - "розкрити" відповідача, виявити його найслабші місця. Згодом позовні вимоги формулюються так, як потрібно.

Найкращий спосіб використання такої тактики - поставити відповідача у ситуацію, коли після зміни позовних вимог він змушений спростовувати те, що раніше стверджував.

Link to comment
Share on other sites

Збільшення (зменшення) розміру позовних вимог - це зміна позивачем ціни первісно заявлених вимог. Розмір позовних вимог визначається у відповідності до ст. 80 ЦПК. Зміна розміру позовних вимог може бути викликана уточненням розрахунку ціни позову, частковим виконання спірного зобов'язання відповідачем, тактичними міркуваннями.

Тактичне значення зміни розміру позовних вимог полягає в тому, що застосування цього прийому дозволяє мінімізувати державне мито, що сплачується при поданні позовної заяви. До того ж відповідач захищатиметься проти малих вимог так само, як і проти великих. Отже, позивач матиме змогу перевірити, які у відповідача є докази і аргументи проти позову.

Цивільне процесуальне законодавство не пов'язує зміну ціни позову із зміною підстав позову. Але ці елементи взаємообумовлені, а тому зміну ціни позову потрібно супроводжувати зміною підстав позову.

Під час застосування цього прийому слід враховувати, що безпідставна та немотивована зміна ціни позову діє проти позивача, свідчить про відсутність чіткої правової позиції у справі.

Потреба змінити ціну позову може виникати також коли позивач змінює позовні вимоги і замість витребування майна в натурі вимагає відшкодування збитків. Наприклад, позивач звернувся з позовом про витребування у відповідача автомобіля. Заявлена ціна позову - 15000 гривень. Позивач знає, що автомобіль коштує дорожче, але це не має значення, адже йому потрібний автомобіль, а не гроші.

У процесі підготовки справи до розгляду встановлено, що автомобіль був проданий іншій особі. Позивач розуміє, що вимога про витребування майна в натурі не буде задоволена, оскільки у відповідача спірного майна немає. Тому він змінює позовні вимоги і вимагає відшкодування збитків. Тепер позивач зацікавлений у встановлені дійсного розміру збитків. Він наводить суду докази про ринкову вартість автомобіля у розмірі 31000 грн. (наприклад, висновок спеціаліста) і подає заяву про збільшення розміру позовних вимог. У межах цих вимог суд розглядає справу далі.

Відповідно до ст. 206 старого ЦПК України суд, присуджуючи майно в натурі, повинен вказати в рішенні вартість майна, яку належить стягнути з відповідача, якщо при виконанні рішення присудженого майна не буде в наявності. Аналогічної норми в новому ЦПК немає, але суддям, на наш погляд, надалі слід користуватися традиціями, які виробилися ще за старим ЦПК. Тим більше, що вони новому ЦПК не суперечать.

Відомості про вартість майна суд отримує з доказів, наданих сторонами, і насамперед з ціни позову, вказаної позивачем. Отже, він зацікавлений вказати суду дійсну або навіть завищену вартість майна, якщо припускає, що спірного майна у відповідача не виявиться.

Link to comment
Share on other sites

Именно там и нашли  :)

 

Болт, в данном случае важно не Ваше согласие, а определение суда  :)

 

Болт, так Вы судья? Что ж Вы сразу не сказали :)

 

...можно я промолчу, чтоб Вас не огорчать до невозможности... :)

 

Я вообще-то из своей практики это привёл...

 

Я не сомневаюсь, что всё проходит и так как Вы пишите, но если следовать букве закона, то всё на усмотрение судьи... Но это уже как повод для процессуальных нарушений...

Link to comment
Share on other sites

Блять. О какой "букве закона" мы говорим в этой стране?

В начале февраля иск в суде. Но с точно таким же обоснованием (основанием иска) и с точно такими же требованиями (предметом) иск уже рассмотрен.

Я готовлю "заяву про смену исковых требований".... И заявляю ее в судебном заседании. Ответчик говорит, что "у него ходотайство про закрытие производства" до того, как было рассмотрено мое заявление про изменение исковых требований. Я напоминаю судье, что последовательность действий в с/з регламентирована ГПК, а не ответчиком (сначала смена исковых требований, потом ходотайства ответчика)... И этот пидарас говорит: хорошо, раз так, то так: я отклоняю "заявление о смене исковых требований". Я ему: "хорошо, в соответствии с 210 ГПК скажи почему отклоняешь!"

-"потому что заявление про смену и предмета и оснований!".

Далее все прогнозированно: закрытие производства....

ПС: И как этого пидараса не "кастрировать"!

Link to comment
Share on other sites

Ой, я почти запуталась! 

 

Первичный иск основание  

 « О защите нарушенных прав Потребителей. О  возмещение убытков, причиненных потребителю природного газа в следствии нарушения предприятием поставляющим газ Правил предоставления  населению услуг с газопостачання,  согласно Постановлению  НКРЕ  от 29.05.2003 N 476"      

  По пункту 2.6 . У разі безпідставного припинення газопостачання газопостачальне (газорозподільне) підприємство відшкодовує споживачу збитки (обсяг недовідпущеного газу), які обчислюються, виходячи з фактичного середньогодинного споживання газу за останній розрахунковий період, кількості годин перерви та цін на газ, що діяли в період припинення газопостачання. 

Незаконность уже есть (доказывать не надо)

 

 

Добавить хочу моральный и материальный 

 

1)  п.1.3.  « Порушення газопостачальним (газорозподільним) підприємством Правил (2246-99-п) , які тягнуть за собою відповідальність з відшкодування збитків, завданих споживачеві газу:

- несвоєчасне надання інформації або надання інформації, що не відповідає дійсності;

- Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.1999 р. N 2246 (2246-99-п) , договору про надання послуг з газопостачання та інших нормативно-правових актів, що регламентують відносини газопостачального (газорозподільного) підприємства і споживачів у сфері надання послуг з газопостачання;

- безпідставне припинення газопостачання.»

(на мое заявление с просьбой разобраться о незаконности отключения-ответ мы правы и оплатите нам ущерб, ответ получила за 20 дней до решения о незаконности отключения)

 

2) пункту 2.3  Постановления № 476 установлен порядок возмещения убытков причиненных потребителю газа:

«За необгрунтовану відмову у наданні відповідної інформації, наданні інформації, що не відповідає дійсності, несвоєчасному наданні інформації та навмисному приховуванні інформації газопостачальне (газорозподільне) підприємство, якщо це завдало споживачу матеріальної та/або моральної шкоди, відшкодовує її на підставі рішення суду.»

 

3) п.2.5. Шкода, заподіяна житловому приміщенню і майну споживача, а також його життю та здоров’ю підлягає відшкодуванню в повному обсязі газопостачальним (газорозподільним) підприємством, якщо ця шкода стала наслідком порушення газопостачальним або газорозподільним підприємством Правил надання населенню послуг з газопостачання

 

испорчены трубы отопления, сырость, грибок и т.д

нарушены общественные связи (соседи), потеря авторитета и т.д.

здоровье подорвано куча больничных, пришлось уволиться, требуется санаторное лечение

еще много слов об испытанном моральном унижении

 

 

Назвала это творение 

"Заявление  об увеличении размера исковых требований" основание ст.31 ГПК 

или не то?

Link to comment
Share on other sites

  • 2 weeks later...

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Guest
Reply to this topic...

×   Pasted as rich text.   Paste as plain text instead

  Only 75 emoji are allowed.

×   Your link has been automatically embedded.   Display as a link instead

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Loading...