mississ

Громадський контроль банків

Recommended Posts

Создана инициативная группа "Громадський контроль банків", обсуждения ведется на разных площадках. Поскольку именно здесь много юристов и борцов с банками, предлагаю присоединятся и предлагать свои варианты КАК достучаться к власти и ЧТО ей донести. Итак, пока наработано вот это (лично я не согласна с некоторыми пунктами, поскольку считаю их слишком мягкими): 

 

 

З метою подолання негативних наслідків фінансової кризи та девальвації гривні в 2014 році, зважаючи на нагальну необхідність налагодження ситуації у фінансово-кредитній сфері та прагнучи до забезпечення макроекономічної стабільності в Україні, з метою забезпечення конституційних прав громадян на власне житло та надання їм у цьому соціального захисту і рівноправності,

 

1. Ввести мораторій терміном на 2 роки всім банківським установам України на набуття права звернути стягнення на предмет застави чи іпотеки в разі, якщо предметом застави чи іпотеки є житлова нерухомість, в якій постійно проживають громадяни, якщо така житлова нерухомість була придбана такими громадянами за кредитні кошти, отримані в таких банківських установах.
 

2. Зобов'язати всі банківські установи України списати всі штрафні санкції, передбачені умовами договорів та чинного законодавства України, які були нараховані банківськими установами чи можуть бути нараховані станом на дату прийняття цього Закону по іпотечним валютним кредитам, які були видані громадянам України у вільноконвертованій валюті та по яким існує порушення зобов’язань чи має місце прострочення виконання умов таких договорів.
 

3. Ввести терміном на 2 роки мораторій на нарахування та застосування всіма банківськими установами України до позичальників будь-яких штрафних санкцій за порушення взятих на себе зобов’язань чи прострочення виконання умов іпотечних валютних кредитів.
 

4. Внести зміни до статті 534 Цивільного кодексу України шляхом доповнення її частиною другою в наступній редакції: «У разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання по погашенню кредитних зобов’язань громадян України перед банківськими установами у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором: 
1) у першу чергу сплачуються проценти, нараховані відповідно до умов укладеного договору;
2) у другу чергу сплачується основна сума боргу;
3) у третю чергу сплачується неустойка, пеня та інші штрафні санкції;
4) у четверту чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання.». 

 

5. Зобов'язати всі банківські установи України в термін до 31.05.2014 року включно здійснити переведення всіх виданих раніше валютних кредитів незалежно від мети їх отримання та правового статусу в гривневі кредити по курсу НБУ, який діяв на момент видачі таких кредитів. При цьому встановити економічно обґрунтований розмір відсотків за користування такими кредитами, який би відповідав загальній практиці в Україні, але в будь-якому випадку загальних розмір відсотків не може перевищувати 25% річних. Банківські установи України мають право не переводити видані раніше валютні кредити в гривневі за умови отримання письмової відмови позичальників від такого переведення.

  • Like 3

Share this post


Link to post
Share on other sites

От   alexburko


 


Є велика проблема фактично геноциду народу банками: через валютні махінації банкірів та їх скажених лобістів у владі маємо більше 200 суїцидів, - це ДВІ Небесних Сотні за кількістю. Обдирати населення банки продовжують і далі. В ситуації з валютними кредитами було застосовано оборудку, в результаті якої людина гарантовано не може вилізти з боргової ями, хоча насправді валютних кредитів не надавали.


 


Розслідування цієї ситуації - додаткове джерело надходження коштів до бюджету, причому ЗАКОННЕ, ніяких революційних складових для вирішення не потрібно, лише чітке виконання закону. Нацбанк всі офіційні заяви ігнорував. 


 


Необхідно сформувати вимогу Майдану про розслідування валютних махінацій зі споживчими кредитами та про знищення банківсько-судової змови при розгляді судових справ з кредитних відносин.


  • Like 9

Share this post


Link to post
Share on other sites

Текст немного изменился)

 

З метою подолання негативних наслідків фінансової кризи та девальвації гривні в 2014 році, зважаючи на нагальну необхідність налагодження ситуації у фінансово-кредитній сфері та 
прагнучи до забезпечення макроекономічної стабільності в Україні, з метою забезпечення конституційних прав громадян на власне житло та надання їм у цьому соціального захисту і рівноправності,

1. Ввести мораторій терміном на 2 роки всім банківським установам України на набуття права звернути стягнення на предмет застави чи іпотеки в разі, якщо предметом застави чи іпотеки є житлова нерухомість, в якій постійно проживають громадяни і яка є єдиною їх житловою нерухомістю.
2. Зобов'язати всі банківські установи України списати всі штрафні санкції, передбачені умовами договорів та чинного законодавства України, які були нараховані банківськими установами чи можуть бути нараховані станом на дату прийняття цього Закону по іпотечним валютним кредитам, які були видані громадянам України у вільноконвертованій валюті та по яким існує порушення зобов’язань чи має місце прострочення виконання умов таких договорів.
3. Ввести терміном на 2 роки мораторій на нарахування та застосування всіма банківськими установами України до позичальників будь-яких штрафних санкцій за порушення взятих на себе зобов’язань чи прострочення виконання умов іпотечних валютних кредитів.
4. Внести зміни до статті 534 Цивільного кодексу України шляхом доповнення її частиною другою в наступній редакції: «У разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання по погашенню кредитних зобов’язань громадян України перед банківськими установами у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором: 
1) у першу чергу сплачується основна сума боргу;
2) у другу чергу сплачуються проценти, нараховані відповідно до умов укладеного договору;
3) у третю чергу сплачується неустойка, пеня та інші штрафні санкції; 
4) у четверту чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання.». 
5. Зобов'язати всі банківські установи України в термін до 31.05.2014 року включно здійснити переведення всіх виданих раніше валютних кредитів незалежно від мети їх отримання та правового статусу в гривневі кредити по курсу НБУ, який діяв на момент видачі таких кредитів. При цьому встановити економічно обґрунтований розмір відсотків за користування такими кредитами, який би відповідав загальній практиці в Україні, але в будь-якому випадку загальних розмір відсотків не може перевищувати 25% річних. Банківські установи України мають право не переводити видані раніше валютні кредити в гривневі за умови отримання письмової відмови позичальників від такого переведення.
6. Зобов'язати всі банківські установи України на вимогу позичальників, які отримували валютні кредити в них, здійснювати реструктуризацію погашення заборгованості по таким кредитам, в тому числі, основної суми заборгованості та нарахованих відсотків, таким чином, щоб загальний розмір щомісячного платежу по такому кредиту не перевищував 50% розміру загального офіційно підтвердженого доходу сім'ї позичальників.
 
  • Like 1

Share this post


Link to post
Share on other sites
ОЧЕНЬ ВАЖНАЯ ИНФОРМАЦИЯ!!!!!!!

 

 


 

Напоминаем, что сегодня в 19:00 состоится встреча в Киеве на метро "Олимпийская". Ориентир - кассы стадиона (10 метров от выхода из метро). Не будьте равнодушны, все кто имеет возможность - приходите сами и берите своих близких. Нас должно быть много (будет пресса). Помогите распостранить эту информацию.

 

 

Если у кого-то есть свои пожелания, видения, а главное - что Вы хотите получить от государства или банков (прощение штрафных санкций, запрет (мораторий) на применение штрафов и взыскания предмета ипотеки, перевод валютных кредитов в гривневые по льготному курсу и т.д.) - подготовьте своё видение на встречу

 

  • Like 2

Share this post


Link to post
Share on other sites

не забывайте о продлении сроков исполнительного производства, ведь суды иногда по своему усмотрению делают такое...

Share this post


Link to post
Share on other sites

Дайте нормальный суд (там, где право и юриспруденция) и тогда оставляйте все как есть, - сами все решим.

  • Like 4

Share this post


Link to post
Share on other sites
Текст немного изменился)

Отличное предложение, поддерживаю обеими руками, но везде идет речь о банковских учреждениях, а Вектор плюс и Кредитные инициативы, которым продали ипотечные долги по многим из нас, банковским учреждением не являются, и получается, что данные требования на них не будут распространяться. Или будет распространяться и на них, как Вы считаете?

Share this post


Link to post
Share on other sites
Текст немного изменился)

Отличное предложение, поддерживаю обеими руками, но везде идет речь о банковских учреждениях, а Вектор плюс и Кредитные инициативы, которым продали ипотечные долги по многим из нас, банковским учреждением не являются, и получается, что данные требования на них не будут распространяться. Или будет распространяться и на них, как Вы считаете?

Нет, не будет.

 

В целом, вопрос касается разных заемщиков:

А) Тех, которые до сир пор платят (это письмо как раз для решения их проблем)

Б) Но есть те, кто перестал платить и попали в руки коллекторов

В) А также те, с кого стянули долг или ипотеку (авто)...

 

Хотя вопрос можно легко решить для:

А) Внести изменения в НПА с учетом стоимости валюты и т.п. Но тут проблема: с какого момента переводить (с момента подписания КД или с момента принятия НПА) и как быть с клиентами Б) и В)?

Б) Суды и коллекторы  ... Здесь очень все просто - обязать исполнять действующее законодательство и есть шансы и возможность отбиться)

В) не знаю, что писать....

  • Like 1

Share this post


Link to post
Share on other sites

Нет, не будет.

 

В целом, вопрос касается разных заемщиков:

А) Тех, которые до сир пор платят (это письмо как раз для решения их проблем)

Б) Но есть те, кто перестал платить и попали в руки коллекторов

В) А также те, с кого стянули долг или ипотеку (авто)...

 

Хотя вопрос можно легко решить для:

А) Внести изменения в НПА с учетом стоимости валюты и т.п. Но тут проблема: с какого момента переводить (с момента подписания КД или с момента принятия НПА) и как быть с клиентами Б) и В)?

Б) Суды и коллекторы  ... Здесь очень все просто - обязать исполнять действующее законодательство и есть шансы и возможность отбиться)

В) не знаю, что писать....

Спасибо, mississ, за ответ!

Просто хотелось бы как-то включить в данные требования и то, что продажи кредитных портфелей шарашкиным конторам типа Вектора и КИ признать недействительными и вернуть нас нашим банкам, которым мы уже будем платить на указанных выше условиях. Меня бы например это очень устроило.

А пока ничего не оставется делать, как отбиваться от этих пришлепков в суде...

Share this post


Link to post
Share on other sites

И как это все протягивать? Кто внесет "в зал" все эти изменения?

Короче, не смешите мои тапочки!

Share this post


Link to post
Share on other sites
У Міністерстві юстиції відкрили три додаткові лінії:

 

486-71-56 – для надання правової допомоги жителям Автономної республіки Крим.

 

486-42-09 – для повідомлень щодо діяльності Міністерства юстиції України, органів державної влади та місцевого самоврядування.

 

486-71-32 – «гаряча» лінія для осіб, які мають намір звернутись до Європейського суду з прав людини.

 

Графік роботи: щоденно у робочі дні з 08:00 до 20:00.

 

У разі потреби - телефонуйте!», - написав профільний міністр Петренко.

 

Як переконалося Еспресо.TV, “Гарячі телефоні лінії” та “Лінії довіри”, куди громадяни можуть поскаржитися на неправочини, відкриті у Міністерстві юстиції при кожному головному управлінні.http://espreso.tv/new/2014/04/02/ministerstvo_yustyciyi_vidkryvaye_try_haryachi_liniyi

  • Like 1

Share this post


Link to post
Share on other sites

Кто поможет юридически грамотно составить письмо в банк? Не бесплатно. Подробности в личку. Суть - пересчёт платежей по Н-курсу в связи с нынешним форсмажором, с ссылками на все возможные и невозможные нарушения банка по моему кредитному договору в валюте.

Share this post


Link to post
Share on other sites

Создана инициативная группа "Громадський контроль банків" - неужели кто-то проснулся? Есть официальная страница, что они делают, кто они и т.д.?

Share this post


Link to post
Share on other sites

Создана инициативная группа "Громадський контроль банків" - неужели кто-то проснулся? Есть официальная страница, что они делают, кто они и т.д.?

Кликайте по ссылкам и читайте...

Share this post


Link to post
Share on other sites
Текст немного изменился)

Отличное предложение, поддерживаю обеими руками, но везде идет речь о банковских учреждениях, а Вектор плюс и Кредитные инициативы, которым продали ипотечные долги по многим из нас, банковским учреждением не являются, и получается, что данные требования на них не будут распространяться. Или будет распространяться и на них, как Вы считаете?

Думаю, если таких как МЫ услышат....,и будут созданы ЗУ, защищающие заемщиков.то это  коснется и  факторинги     .....

Share this post


Link to post
Share on other sites

Встреча ЗАЕМЩИКОВ БАНКОВ и ТЕЛЕВИДЕНИЯ. состоится 12.04.2014 в 12:00 Киев. парк им. Тараса Шевченка. Все кто в сложной ситуации и не может больше платить банкам, ПРИХОДИТЕ!

  • Like 1

Share this post


Link to post
Share on other sites

Только что посмотрели на UBR сюжет про встречу заёмщиков.Молодцы!Я харьковчанин,если бы у нас провели подобный митинг/встречу,то поддержали/поучаствовали бы с огромным удовольствием!

Возникла идея о коллективном обращении заёмщиков(валютных) в банк.У меня кредит с 2008 в ОТП.Если найти ещё заёмщиков с этого банка и написать коллективное письмо,с просьбой о пересмотре %/валюты кредита/курса?Будет ли от этого хоть какой-то толк?Была ли подобная практика у кого-то?Был ли результат?Очень интересно мнение форумчан...

  • Like 1

Share this post


Link to post
Share on other sites

Только что посмотрели на UBR сюжет про встречу заёмщиков.Молодцы!Я харьковчанин,если бы у нас провели подобный митинг/встречу,то поддержали/поучаствовали бы с огромным удовольствием!

Возникла идея о коллективном обращении заёмщиков(валютных) в банк.У меня кредит с 2008 в ОТП.Если найти ещё заёмщиков с этого банка и написать коллективное письмо,с просьбой о пересмотре %/валюты кредита/курса?Будет ли от этого хоть какой-то толк?Была ли подобная практика у кого-то?Был ли результат?Очень интересно мнение форумчан...

да плевать им на ваши просьбы

 

тупо не платите, и спасайте имущество которое есть

  • Like 1

Share this post


Link to post
Share on other sites

Доброго дня!

Рада,що знайшла однодумців. Кредит в ОТП банку з 2007 року на випадок  компаньйонів в написанні листів.

На жаль, пропустила зібрання. Підкажіть, будь ласка, які наші подальші дії? 

Share this post


Link to post
Share on other sites

Уже пробовал - это очень дорого! 

а на письма с вашими просьбами банк реагировать не обязан и не будет. Они решения судов не выполняют, а уж наши просьбы.... вообще не замечают

Share this post


Link to post
Share on other sites

Еще нет никаких результатов, а Вы уже так настроены, к сожалению "тупо не платить" не решит вопрос с Банком и с долгов в целом.

А на встрече, к Вашему сведению и к моему удивлению, люди говорили, о том, что они хотят и готовы платить, поэтому хотят и готовы решать данный вопрос.

каких результатов вы ждете? олигархи простят вам кредиты? или пожалеют и снизят ставку? 

 

хотят и готовы платить - ну ну, до тех пор пока не лишатся средств к существованию 

Share this post


Link to post
Share on other sites

1. Банк обязан отреагировать на письма в течении 30 дней /как он это сделает - это уже 2й вопрос/

2. Банки выполняют Р/судов /не согласие с ними и апеллировать - это уже 2й вопрос/

апеллируйте на здоровье, годика 2-3 

Share this post


Link to post
Share on other sites

каких результатов вы ждете? олигархи простят вам кредиты? или пожалеют и снизят ставку? 

 

хотят и готовы платить - ну ну, до тех пор пока не лишатся средств к существованию 

Что происходит с банками

Финансово-кредитные учреждения ожидают проверок и стресс-тестов

Финансисты готовятся к масштабным стресс-тестам, которые должны пройти банки в соответствии с договоренностью с МВФ. Так, международные рейтинговые агентства сомневаются в достаточности капитализации украинских банков. По данным Fitch, с начала января по начало марта банки потеряли порядка 9% депозитов. Уровень общей капитализации системы пока что остается под вопросом, несмотря на то, что только при новом главе НБУ Степане Кубиве банкам было выдано почти 22 млрд гривен на поддержание ликвидности. И одним из условий, на которых МВФ предварительно согласился предоставить Украине кредит в $14-18 млрд, является проверка реального состояния банков.

Предварительные результаты проверок, проходивших в украинских банках, НБУ уже обнародовал. Под прицелом оказалось более 12 учреждений – в них регулятор усмотрел пособников в теневых финансовых операциях. Но сколько всего из более чем 170 банков смогут успешно пройти это тестирование, пока неясно.

2 апреля Национальный банк заявил о мерах воздействия на банки, в которых были обнаружены множественные случаи нарушения действующего валютного законодательства, требований финансового мониторинга и т.д. Факты использования так называемых «схемных операций» были обнаружены в 13 банках. Только физические лица получили через кассы этих учреждений наличные средства на 146 млрд гривен. Данные операции подпадают под признаки легализации криминальных доходов и конвертации средств.

«Нужно определиться, что такое «конвертация» – отмывание средств или их обналичивание? В первом случае в банк заводят в виде пассивов или капитала средства для отмывания, и выдают их как кредит, в реальности не ожидая его возврата. Во втором – банк постоянно через кассу выдает значительно больше средств, чем получает, а заводят в банк средства в безналичной форме», – объясняет аналитик Международного центра перспективных исследований Александр Жолудь.

http://forbes.ua/business/1368754-chto-proishodit-s-bankami

Неполное оприходование поступающих в кассу наличных денег

Среди недобросовестных бухгалтеров и кассиров получил распространение такой способ легкой наживы, как неполное оприходование поступающих в кассу предприятия наличных денежных средств. Отмечу, что этот вид мошенничества удобно реализовывать на предприятиях, где наличные деньги поступают в кассу регулярно (например, каждый день) и от многих контрагентов (покупателей, заказчиков, подотчетных лиц и др.), иначе говоря – при большом документообороте, связанном с наличными деньгами.

Что делает бухгалтер (кассир), принимающий наличные деньги? Правильно – выписывает приходный кассовый ордер. А у приходного кассового ордера есть отрывной корешок, который выдается лицу, сдающему наличные деньги в кассу; этот корешок является подтверждением того, что деньги поступили по назначению. Сумма поступивших в кассу денег указывается и в приходном кассовом ордере, и на отрывном корешке, в обоих случаях – цифрами и прописью. Казалось бы, все просто и понятно, и какие здесь могут быть злоупотребления?

Оказывается, могут, причем осуществляются они довольно просто, если не сказать – примитивно. На отрывном корешке бухгалтер указывает реальную сумму, которую он получил от лица, сдающего деньги в кассу, расписывается на корешке, ставит печать, отрывает его и вручает человеку, который сдал деньги. Тот разворачивается и уходит – для него операция закрыта, вопросов никаких нет. А вот уже в самом приходном ордере, на основании которого будет производиться оприходование денег в кассу, бухгалтер указывает сумму ниже реально поступившей. Разницу, разумеется, он кладет себе в карман. Если человек, получивший корешок приходного ордера, выбросит или потеряет его, то обнаружить и доказать такой обман будет практически невозможно.

Однако подобные злоупотребления могут быть обнаружены при проведении налоговой проверки. Например, инспектор заинтересуется подробнее операцией, расчет по которой производился наличными деньгами. Если наличные деньги поступили от юридического лица или индивидуального предпринимателя, то инспектор проведет встречную проверку, попросив предоставить тот самый корешок приходного кассового ордера (этот корешок является документом, подтверждающим факт совершения платежа, и должен храниться в бухгалтерии). Если имело место мошенничество, то, сверив суммы на корешке приходного ордера и в самом ордере, инспектор легко его обнаружит.

Кстати, подобный обман может обнаружиться и с другой стороны – когда в компании (либо у индивидуального предпринимателя), от которой поступили наличные денежные средства, проводится налоговая проверка и инспектор решит выполнить встречную проверку по данной сделке. В этом случае он попросит предоставить приходный ордер, корешок которого хранится в проверяемой организации. В таком случае обман также будет легко обнаружен.

Некоторые наглые бухгалтеры (кассиры) иногда позволяют себе вообще не приходовать в кассу суммы по некоторым приходным ордерам. Они поступают так: принял от человека деньги, заполнил и выдал ему корешок приходного кассового ордера – и на этом все. Деньги – в карман, а сам приходный ордер – в мусорную корзину. Сразу выявить подобный обман непросто, но он может обнаружиться при проведении встречной налоговой проверки.

Практика показывает, что неполное оприходование поступающих в кассу предприятия наличных финансов – одно из самых распространенных злоупотреблений среди бухгалтеров и кассиров. В некоторых случаях суммы украденных таким образом денег выглядят очень впечатляюще.

http://www.uhlib.ru/delovaja_literatura/ne_dai_sebja_nadut_buhgalteru_kniga_dlja_rukovoditelja_i_vladelca_biznesa/p3.php

 

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" липня 2013 р. м. Київ К/9991/81569/12

 

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого - судді Леонтович К.Г.,

суддів: Калашнікової О.В., Сіроша М.В.,

секретаря - Наумця О.В.,

за участю представників: Національного банку України - Шведович В.М., ПАТ КБ "Правекс-Банк" - Півтора Н.А., Хмель О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за касаційною скаргою Національного банку України в особі головного управління Національного банку України Автономної Республіки Крим на постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 20 вересня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2012 року у справі № 2а-8122/12/2670 за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "Правекс-Банк" до Національного банку України про скасування постанови, -

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем списувалася комісійна винагорода за операціями з використанням спеціальних платіжних засобів в іноземній валюті, що суперечить вищенаведеним нормативним положенням, оскільки нормативні акти НБУ підлягають до обов'язкового виконання. За встановлених обставин позивач на території України використовував іноземну валюту як засіб платежу. Разом з тим, відповідно ст.5 Декрету КМ України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.1993 р. на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції необхідно отримання індивідуальної ліцензії НБУ, однак, при списанні комісійної винагороди в іноземній валюті з переведенням її на відповідні рахунки у позивача була відсутня вказана ліцензія.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі норми та встановлені судами обставини справи колегія суддів вважає, що відповідач прийняв оскаржувану постанову про притягнення позивача до відповідальності за порушення валютного законодавства відповідно діючого законодавства та в межах наданих повноважень.

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Національного банку України в особі головного управління Національного банку України в Автономній Республіці Крим задовольнити частково.

Постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 20 вересня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2012 року скасувати, ухвалити по справі нове рішення.

У позові публічного акціонерного товариства комерційний банк "Правекс-Банк" до Національного банку України про скасування постанови відмовити.

Может быть банки не выдавали валютные кредиты, а всего лишь выдавали кредит в национальной валюте и покупали иностранную валюту на валютном рынке (валютно-обменная операция, конвертация)?

Но мы же платили по кредитным договорам?

Неужели?

Не сложно представить сейчас такой монолог, и Вы его часто слышите в судах:

«Клиент должен уважать банк, обязан уважать. У него даже мысли не должно возникнуть, что банкир может быть мошенником, который создал в Украине и поддерживает финансовую пирамиду в виде неучтенных вкладов в иностранной валюте под 10-12 процентов, т.е. под проценты больше, чем в США и Европе. Клиент банка должен забыть слово «финансовая пирамида», а вместо него запомнить слово – «финансовый туууууурррииииизм». У клиентов-заемщиков даже мысли не должно возникнуть, что их платежи по псевдовалютным кредитам еще поддерживают эту «финансову пирамиду».

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=6048&page=2#entry100575

Номер провадження 2/754/1017/14

Справа №754/21140/13-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

04.04.2014 Деснянський районний суд м. Києва в складі :

головуючого судді Мальченко О.В.

при секретарі Яремус-Байсановій А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства « ОТП Банк» про визнання недійсним пункту кредитного договору ,

в с т а н о в и в :

02.12.2013 р. позивач звернувся до суду з позовом до відповідач про визнання недійсним пункту 2 «Розмір та валюта кредиту» кредитного договору № МL-020/043/2008 від 18.07.2008 р. , посилаючись на те , що 18.07.2008 р. між позивачем та ЗАТ « ОТП Банк» , правонаступником якого є ПАТ « ОТП «Банк» був підписаний кредитний договір у пункті другому якого зазначено про надання банком позичальнику кредиту у валюті , розмір якого складав 71 050 дол.США . Надання кредиту позивачу у валюті було здійснено відповідачем з навмисним введенням в оману , щодо обставин , які впливають на вчинення правочину. Зокрема відповідач не надав позивачу інформацію про те , що він не мав цивільної правоздатність фінансової установи , не був уповноваженим банком щодо надання фінансових послуг (операцій) та не мав банківської та генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій .

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав з обставин , що викладені у позовній заяві . Зазначив про те , що відповідно до ст. 15 Закону України "Про захист прав споживачів" споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Банком було допущене істотне порушення прав позивача , як споживача фінансових послуг, через невиконання банком вимог закону щодо надання споживачу повної, своєчасної та достовірної інформації про послугу, що є предметом договору, у зв'язку з чим позивач був позбавлений можливості належним чином оцінити властивості такої фінансової послуги (операції) та можливі негативні для позивача наслідки, що можуть настати внаслідок її отримання. Спеціальним нормативним актом , який регулює відносини спеціальних суб»єктів - учасників ринку фінансових послуг є Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» із подальшими змінами , які були внесені 10.10.2013 р. до зазначеного Закону щодо видів фінансових послуг . Відповідно до вимог зазначеного Закону відповідач не мав права станом на 18.07.2008 р. надавати кредити готівкою іноземною валютою фізичній особі за відсутності генеральної ліцензії ( з додатком ) . Право надавати фінансові кредити готівкою іноземною валютою відповідач отримав лише 05 жовтня 2011 р. відповідно до генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій. Також в судовому засіданні представник позивача зазначив про те , що укладений між сторонами кредитний договір не містить необхідних реквізитів банку , як фінансової установи , а саме номеру та дати ліцензії на підставі якої банк діяв в момент укладення кредитного договору , що також свідчить про введення позивача в оману щодо обставин , які мали істотне значення при укладенні договору .

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала , надала заперечення , в яких зазначила про те , що випадки і порядок використання іноземної валюти визначаються Законом України « Про Національний банк України» , Декретом КМ України « Про систему валютного регулювання і валютного контролю », Законом України « Про банки та банківську діяльність ». До підписання кредитного договору від 18.07.2008 р. позивач був повідомлений про всі його істотні умови , свою обізнаність з умовами договору та їх погодження засвідчив власноручним підписом в анкеті -заяві на отримання іпотечного договору зазначив суму та валюту грошових коштів , які бажав отримати . 08.11.2006 р. ЗАТ « ОТП Банк» отримало генеральну банківську ліцензію № 191 на право здійснення банківських операцій , визначених частиною першою та п.п. 5-11 ч.2 ст. 47 Закону України « Про банки і банківську діяльність» , серед яких передбачено право здійснювати операції з валютними цінностями . Заперечуючи проти позовних вимог по суті , представник відповідача також зазначила про те , що позивачем пропущено строк позовної давності та не ставиться питання про його поновлення .

Вислухавши пояснення сторін , дослідивши матеріали справи , суд приходить до висновку , що позовні вимоги не підлягають задоволенню , виходячи з наступного .

Судом встановлено , що 18.07.2008 р. між позивачем ОСОБА_1 та ЗАТ « ОТП Банк» , правонаступником якого на час розгляду справи є ПАТ « ОТП Банк» був укладений кредитний договір № МL-020/043/2008 , який складався з двох частин ( а.с. 54- 57 ) . Відповідно до п. 2 Кредитного договору ( частина перша) Банк надає Позичальнику кредит , а Позичальник приймає його на наступних умовах :

- Розмір кредиту - 71 050 , валюта : долар США ;

- Цільове використання кредиту : - на оплату комісії Банку

- на споживчі цілі ;

- Річна база нарахування процентів : 360 календарних днів у році ;

- Дата остаточного повернення кредиту : 18 липня 2023 р..

Підписанню вищезазначеного Кредитного договору передувало заповнення позичальником 23.06.2008 р. анкети-заяви , в якій останній зазначив призначенням кредиту - споживчі цілі та бажаною суму кредиту - 71 050 дол. США ( а.с. 24 ) . Також в зазначеній анкеті позивач зазначив про те , що підписанням цієї анкети -заяви він підтверджує , що Банк надав йому в письмовій формі та в повному об»ємі інформацію , передбачену п.2 ст. 11 Закону України « Про захист прав споживачів». Анкета-заява підписана позивачем 23.06.2008 р.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа ( кредитодавець ) зобов»язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах , встановлених договором , а позичальник зобов»язується повернути кредит та сплатити проценти .

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків,.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається в письмовій формі.

З встановлених по справі обставин вбачається , що кредитний договір від 18.07.2008 р. № МL-020/043/2008 укладений між сторонами у письмовій формі та

містить необхідні реквізити , які ідентифікують відповідача як фінансову установу , зокрема найменування банку , адресу місцезнаходження , ідентифікаційний номер , МФО , тощо .

Посилання представника позивача про відсутність в зазначеному договорі номеру та дати ліцензії на здійснення валютних операцій , як ідентифікуючої ознаки фінансової установи є необгрунтованим , оскільки зазначена інформація не є реквізитами фінансової установи та ідентифікуючою ознакою останньої відповідно до діючого законодавства України.

Відповідно до ч. 3 ст. 91 ЦК України юридична особа може здійснювати окремі види діяльності , перелік яких встановлюється законом , після одержання нею спеціального дозволу ( ліцензії ) .

Відповідно до ст. 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку , встановлених законом . Як вбачається з матеріалів справи , на час укладення вищезазначеного кредитного договору , Закрите акціонерне товариство « ОТП Банк» діяло на підставі наступних , виданих 03.12.2001 р. Національним Банком України Акціонерному комерційному банку ( АКІБ ) « Райффайзенбанк Україна» ( згідно з рішенням позачергових Загальних Зборів Акціонерів від 09 жовтня 2006 р. ( Протокол № 40) Акціонерний комерційний банк « Райффайзенбанк Україна» змінив свою назву на Закрите акціонерне товариство « ОТП Банк» ( а.с. 29 ) документів :

- Банківська ліцензія № 191 на право здійснювати банківські операції , визначені частиною першою та пунктами 5-11 частини другої статті 47 Закону України « Про банки і банківську діяльність » ( а.с. 25) ;

- Дозвіл № 191-1 на право здійснення операцій , визначених пунктами 1-4 частини другої та частиною четвертою статті 47 Закону України « Про банки і банківську діяльність » ( а.с. 26) ;

- Додаток до дозволу № 191-1 , який містить перелік операцій , які має право здійснювати Акціонерний комерційний банк « Райффайзенбанк Україна» ( а.с. 27 ) .

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансовою послугою вважається надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту.

Відповідно до ч. 3 ст. 5 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг » в редакції від 15.12.2006 року, яка діяла на момент укладення кредитного договору, надавати фінансові кредити за рахунок залучених коштів має право на підставі відповідної ліцензії лише кредитна установа.

Відповідно до Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг » кредитною установою є фінансова установа, яка відповідно до закону має право за рахунок залучених коштів надавати фінансові кредити на власний ризик.

Відповідач є фінансовою (кредитною) установою, яка відповідно до закону має право за рахунок залучених коштів надавати фінансові кредити.

Закон України «Про банки і банківську діяльність» регулює відносини, що виникають під час заснування, реєстрації, діяльності, реорганізації та ліквідації банків.

Випадки і порядок використання іноземної валюти визначаються Законом України «Про Національний банк України» від 20.05.99 р. із подальшими змінами та доповненнями та Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.93 р. із подальшими змінами та доповненнями , виданими відповідно до них нормативними актами, якими передбачена можливість здійснення розрахунків в іноземній валюті при одержанні комерційного чи банківського кредиту в іноземній валюті і його погашенні.

Згідно з ч. 2 ст. 44 Закону про Національний Банк України зазначено, що Національний банк діє як уповноважена державна установа при застосуванні законодавства України про валютне регулювання і валютний контроль. До компетенції Національного банку у сфері валютного регулювання та контролю належить, зокрема видача та відкликання ліцензій, здійснення контролю, у тому числі шляхом здійснення планових і позапланових перевірок за діяльністю банків, юридичних та фізичних осіб (резидентів та нерезидентів), які отримали ліцензію Національного банку на здійснення валютних операцій, в частині дотримання ними валютного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 Декрету Національним банком України видаються генеральні ліцензії комерційним банкам на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання.

Відповідно до ч. З ст. 47 ЗУ «Про банки та банківську діяльність» на підставі лише банківської ліцензії, банки мають право здійснювати банківську операцію щодо «Розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик» (кредитування).

Листом від 07.12.2009 р. за № 13-210/7871-22612 Національний Банк України повідомив територіальним управлінням Національного банку України , банкам України та їх філіям , Асоціації українських банків про правомірність укладання кредитних договорів в іноземній валюті , зокрема вказав про те , що операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу ( генеральна ліцензія) на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до пункту 2 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України « Про систему валютного регулювання і валютного контролю». Також в зазначеному листі Національний банк України повідомив , що уповноважені банки на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями мають право здійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті .

У пункті 10 Постанови Пленуму ВССУ від 30.03.2012 р. № 5 « Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів , що виникають із кредитних правовідносин» пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз»яснив , що банк , як фінансова установа , отримавши у встановленому законом порядку ( статті 19, 47 ЗУ « Про банки і банківську діяльність») банківську та генеральну ліцензії на здійсненні валютних операцій або письмовий дозвіл на здійснення операцій із валютними цінностями , який до переоформлення Національним банком України відповідних ліцензій на виконання вимог пункту 1 розділу ІІ Закону України від 15 лютого 2011 року № 3024-VI «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності банків» є генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій , має право здійснювати операції з надання кредитів у іноземній валюті ( пункт 2 статті 5 Декрету про валютне регулювання ) .

18 липня 2012 р. Верховний Суд України , розглянувши справу № 6-79цс12 , предметом якої був спір про стягнення коштів за договором позики , зробив правовий висновок про те , що Закон України « Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» є спеціальним нормативним актом , який регулює відносини спеціальних суб»єктів - учасників ринку фінансових послуг , і не поширюється на всіх інших юридичних і фізичних осіб - суб»єктів договору позики , правовідносини яких регулюються нормами ст.ст. 1046-1048 ЦК України .

Посилаючись на вищезазначений правовий висновок та норми Закону України « Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» представник позивача зазначав про те , що відповідно до останніх відповідач не маючи генеральної ліцензії ( з додатком) не був уповноваженим банком та не мав право на здійснення валютних операцій . Приховування такої інформації є умислом в діях відповідача та свідчить про відсутність наміру в діях останнього щодо реального настання наслідків правочину , введення позивача в оману , що є підставою для визнання правочину недійсним .

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи , спрямована на набуття , зміну або припинення цивільних прав та обов»язків .

Відповідно до п.5 ст. 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків , що обумовлені ним .

Відповідно до ч.1 ст. 230 ЦК України якщо одна сторона правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин , які мають істотне значення ( частина перша ст. 229 цього Кодексу) , такий правочин визнається судом недійсним .

Згідно з п.20 Постанови Пленуму ВС України № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009 р. правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин , які впливають на вчинення правочину .

Ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину .

Встановлені по справі обставини та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності не дають суду підстав вважати , що при укладені між сторонами 18.07.2008 р. кредитного договору відповідач вводив позивача в оману щодо обставин , які впливають на вчинення правочину , а саме в частині правомірності надання кредиту в іноземній валюті .

Виходячи з вищевикладеного , суд приходить до висновку про необгрунтованість та недоведеність позовних вимог .

Відповідно до ст. 256 ЦК України , позовна давність - це строк , у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу .

Так як за наслідками розгляду справи суд дійшов висновку про необгрунтованість вимог позову , заява представника відповідача про застосування строку позовної давності судом не віршується , як самостійна підстава для відмови у позові .

Оскільки суд відмовля позивачу в задовлені позовних вимог , відповідно до ст. 88 ЦПК України понесені ним витрати по сплаті судового збору відшкодуванню не підлягають .

На підставі викладеного , керуючись ст. ст. 10, 11,60,88, 212-215 ЦПК України , суд

в и р і ш и в :

В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства « ОТП Банк» про визнання недійсним пункту 2 « Розмір та Валюта Кредиту» кредитного договору № МL-020/043/2008 від 18.07.2008 р.- відмовити .

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Деснянський районний суд м. Києва протягом 10-ти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя :

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/38148355

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&page=278#entry85328

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&page=280#entry92508

Какой умысел у недобросовестных банков?

 

Сравните и проверьте свои квитанции. А у некоторых есть и заявления на перевод наличных. Почему?

 

  • Like 3

Share this post


Link to post
Share on other sites

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Guest
Reply to this topic...

×   Pasted as rich text.   Paste as plain text instead

  Only 75 emoji are allowed.

×   Your link has been automatically embedded.   Display as a link instead

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Loading...

  • Пользователи

    No members to show