Громадський контроль банків


Recommended Posts

Институтскую никто и не переименовывал!

ПС: Ростислав небось в депутаны собрался ;)

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

  • Ответы 987
  • Created
  • Последний ответ

Top Posters In This Topic

Институтскую никто и не переименовывал!

 

Фух... Ну и слава Богу... Аж от сердца отлегло... Перегорело значит, не актуально... Ну и ладненько...

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc0


 


ПРОЕКТ


вноситься народним депутатом України


Рудьковським М.М. (посвідчення №431) 


 


  


 


ЗАКОН УКРАЇНИ


Про переведення кредитних зобов'язань з іноземної валюти в національну


 


Стаття 1. Мета закону


 


Цей Закон спрямований на мінімізацію негативних наслідків інфляції національної валюти для громадян України, що мають невиконані зобов’язання за кредитними договорами в іноземній валюті (валютних кредитів), укладеними з фінансовими установами та банками України шляхом встановлення порядку і умов реструктуризації зобов’язань за кредитними договорами в іноземній валюті та їх переведення в національну валюту України. 


 


Стаття 2. Забезпечення реструктуризації зобов’язань за Кредитним договором.


Всі банки та інші фінансові установи, які діють на території України (надалі – Кредитори), за письмовою заявою громадян України, що мають невиконані зобов’язання за кредитними договорами в іноземній валюті (надалі – Позичальники) зобов’язані провести реструктуризацію зобов’язань за кредитним договором на умовах і в порядку визначеному цим законом.


Кредиторам забороняється вимагати від Позичальників сплати будь-яких платежів, зборів, комісій тощо на свою користь за проведення реструктуризації зобов’язань за кредитними договорами.


Кредиторам забороняється переуступати право вимоги за кредитними договорами іншим фінансовим установам без попередньої пропозиції погашення заборгованості позичальником за ціною відступлення права вимоги.


 


Стаття 3. Порядок реструктуризації зобов’язань за Кредитним договором.


 


Реструктуризація зобов’язань за Кредитним договором здійснюється шляхом перерахунку та фіксації у національній валюті України розміру щомісячного платежу по кредитному договору, про що укладається додаткова угода до діючого кредитного договору між Кредиторами та Позичальниками в порядку визначеному чинним законодавством України.


Розмір зобов’язання за Кредитним договором визначається виходячи з офіційного курсу національної валюти України по відношенню до іноземної валюти Кредитного договору, встановленим Національним банком України, на момент укладення Кредитного договору.


Всі платежі, що були сплачені за кредитним договором до моменту проведення реструктуризації зобов’язань за кредитним договором перерахунку не підлягають.


Заборгованість в сумі різниці між розміром зобов’язань за кредитним договором та розміром зобов’язань позичальника, перерахованих відповідно до цього Закону, підлягає анулюванню (прощенню) кредитором.


 


Стаття 4. Умови погашення заборгованості за кредитними договорами в іноземній валюті


 


Після проведення реструктуризації зобов’язань за кредитними договорами в іноземній валюті, погашення кредиторської заборгованості здійснюється позичальником в національній валюті згідно умов додаткової угода, графіку платежу та умов визначених кредитним договором, крім відсотку (проценту) за користування кредитом.


Відсоток (процент) за користування кредитом визначається банком, іншою фінансовою установою, не може перевищувати облікової ставки Національного банку України та не може перевищувати ставки, встановленої поточним кредитним договором.


Після визначення банком, іншою фінансовою установою розміру відсотку (проценту) за користування кредитом, він може змінюватись лише за згодою сторін шляхом укладання додаткової угоди.  


 


Стаття 5. Строки реструктуризації зобов'язань за кредитом  


 


Реструктуризація зобов’язань за кредитними договорами здійснюється  кредиторами протягом шести місяців з моменту набуття чинності цим Законом.  


З моменту набуття чинності цим Законом на строк проведення реструктуризації зобов’язань за кредитними договорами вводиться мораторій (заборона) на примусове відчуження рухомого і нерухомого майна позичальників (боржників) кредитні зобов'язання яких підлягають реструктуризації.


 


Стаття 6. Умови забезпечення виконання зобов'язань


  


Суми неустойки у вигляді пені, штрафу, які виникли внаслідок неналежного виконання кредитних зобов'язань фізичних осіб в іноземній валюті в період з 1 грудня 2008 року до моменту укладання додаткових угод до діючих кредитних договорів підлягають анулюванню (прощенню) кредитором одночасно з проведенням реструктуризації зобов’язань за кредитними договорами.


 


Стаття 7. Звернення стягнення кредитором на предмет застави за кредитом


 


Після проведення реструктуризації відповідно до статті 1 цього Закону при неможливості виконувати зобов'язання за кредитними зобов'язаннями Позичальник – фізична особа має право звернутись з односторонньою заявою, посвідченою нотаріально, про передачу предмета застави Кредитору. Кредитор зобов’язаний прийняти предмет застави у тридцятиденний строк з моменту отримання заяви.


Передача Кредитору предмета застави, у порядку, передбаченому частиною першою цієї статті, є підставою для припинення зобов’язань за кредитом, навіть якщо вартість предмета застави є недостатньою для повного задоволення вимог Кредитора.


Заборгованість, що становить різницю між розміром зобов’язань позичальника за кредитним договором та сумою, отриманою кредитором, внаслідок реалізації предмета застави, підлягає анулюванню (прощенню) кредитором.


 


Стаття 8. Прикінцеві положення


 


1. Законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону. 


 


2. Кабінету Міністрів України:


підготувати та подати до Верховної Ради України пропозиції про внесення змін до законодавчих актів, що випливають з цього Закону;


розробити та привести у відповідність із цим Законом відповідні нормативно-правові акти;


забезпечити розроблення та прийняття міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади України нормативно-правових актів відповідно до цього Закону.


 


3. Цей Закон набирає чинності з дня наступного за днем його опублікування.


 


 


Голова Верховної Ради О.В. Турчинов                                                       


             України                                                      


Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

"Говори то, что люди хотят слышать,

И делай то, что считаешь нужным."

Это краткое резюме действий каждого политика, кто хочет на волне (хоть какой) массовых ожиданий заехать в рай на очередную каденцию.

 

Полный популизм и профанация.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Полный популизм и профанация.

 

Это уже традиция такая... Правильно я всегда говорю, что вся проблема не в них, а в народе... который регулярно уши развешивает... да царей себе подбирает... а потом стабильно на майдан идёт... скакать...

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Это уже традиция такая... Правильно я всегда говорю, что вся проблема не в них, а в народе... который регулярно уши развешивает... да царей себе подбирает... а потом стабильно на майдан идёт... скакать...

А по сути есть, что сказать? Я понимаю маразм сего творения, но не могу массам объяснить, что это кидок! Плюс проект комитеты еще не прошел, также не подан альтернативный проект от НБУ (приблизительный текст имеется).

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Голові Національного банку України

п.Кубіву С.І.

 

Про розгляд законопроекту «Про

врегулювання ситуації з погашенням

 зобов'язань за кредитами в іноземній

валюті, забезпеченими іпотекою»

 

Шановний Степане Івановичу !

 

Асоціація українських банків розглянула підготовлений Юридичним департаментом НБУ законопроект «Про врегулювання ситуації з погашенням зобов'язань за кредитами в іноземній валюті, забезпеченими іпотекою» і повідомляє  наступне.

Не викликає жодного сумніву гострота цієї ситуації та її вплив на збільшення соціальної напруги в суспільстві.

Проте обрані шляхи розв’язання даної проблеми, які фактично перекладають всі збитки лише на кредитора, на наш погляд, не відповідають принципам справедливості і збалансованості інтересів всіх сторін. А в умовах вкрай незадовільного поточного фінансового стану банків, напруженості з виконанням ними економічних нормативів (особливо достатності капіталу) через фактор девальвації гривні, додатковий фінансовий тягар несе загрозу дестабілізації всієї банківської системи, наслідки якої для економіки і населення України недооцінювати просто недопустимо.

Через брак часу, відведеного на розгляд законопроекту, АУБ не здійснювала детальний розрахунок фінансових втрат для банків від запровадження його норм.

Як свідчить офіційна статистика НБУ, за перший квартал 2014 року (коли девальвація офіційного курсу гривні до долара США склала 37 відсотків, а станом на 14.05.14 вона вже перевищує 47 відсотків) збільшення гривневого еквіваленту заборгованості за валютними кредитами лише за «тілом» кредиту, не кажучи вже про відсотки, складало близько 9 млрд. гривень, що відображає орієнтовну суму втрат банків за цей період.

Згідно з проектом закону, після так званої реструктуризації сплата зобов’язань за валютним кредитом здійснюється у гривні (при цьому без зміни процентної ставки).

Зміна валюти кредиту призведе до посилення існуючого дисбалансу між активами та зобов’язаннями банків в іноземній валюті (зростання короткої валютної позиції), що означатиме зростання фінансових втрат за рахунок негативних курсових різниць при можливому подальшому знеціненні гривні після реструктуризації, а необхідність виконання банками нормативів валютної позиції потребуватиме одномоментної купівлі ними значних обсягів іноземної валюти із відповідним тиском на обмінний курс в умовах обмеженності валютних резервів НБУ.

Додаткові, непередбачувані за розміром, втрати банків несе норма законопроекту щодо «прощення» боргу у вигляді різниці між сумою кредитної заборгованості та сумою, отриманою іпотекодержателем внаслідок реалізації предмета іпотеки.

Таким чином, додаткове фінансове навантаження на банки здійснюватиметься по трьох каналах:

·        одномоментне віднесення на витрати не перекритої створеними резервами курсової різниці під час реструктуризації;

·        негативні курсові різниці в разі подальшого знецінення гривні після реструктуризації за рахунок перевищення валютних зобов’язань над активами банків;

·        збитки від неперекритої різниці між вартістю реалізації іпотеки та сумою кредитної заборгованості.

В існуючих надскладних умовах такі додаткові навантаження банківська система цілком ймовірно може просто не витримати.

Під час кризи в 2008 року пропонувалась, неодноразово розглядалась в Уряді та НБУ, але так і не була реалізована принципово інша модель вирішення цієї проблеми, суть якої полягає в залученні до процесу трьох сторін:

·        держави в особі Уряду та НБУ, які безперечно причетні до різкої девальвації національної валюти;

·        банків, які недостатньо прораховували можливі ризики від знецінення гривні, погано інформували позичальників про них, а часто навіть нав’язували в якості валюти кредиту саме іноземну валюту;

·        самих позичальників, які в погоні за здешевленням вартості кредиту не бажали рахуватись з потенційними курсовими ризиками.

Збитки від курсових різниць пропонувалось розділити порівну між цими трьома сторонами.

На наш погляд, зазначений механізм є більш справедливим і адекватним ситуації в банківській сфері.

До сторони позичальників так зване прощення частини боргу може застосовуватись лише стосовно найбільш соціально вразливих верств населення (в такому випадку витрати діляться порівну між державою та банками), при цьому має бути обов’язковим адресний підхід із залученням органів соціального захисту.

Просимо Вас, шановний Степане Івановичу, розглянути вищевказані застереження і пропозиції та врахувати їх при прийнятті остаточного рішення по позиції НБУ, як суб’єкта законодавчої ініціативи, з даної нагальної проблеми.

 

З глибокою повагою,

Президент АУБ

 http://aub.org.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=9020&menu=119&Itemid=113

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Это уже традиция такая... Правильно я всегда говорю, что вся проблема не в них, а в народе... который регулярно уши развешивает... да царей себе подбирает... а потом стабильно на майдан идёт... скакать...

 

1. Референдум за «федерализацию» недобросовестных банков

Чем неграмотные украинцы-потребители финансовых услуг отличаются от таких же украинцев, которые проголосовали в Крыму, в Луганской и Донецкой области на референдумах за федерализацию Украины?

Каждый, кто подписал недействительный кассовый документ, проголосовал и предоставил право недобросовестным банкам:

- не учитывать в бухгалтерском учете наличную иностранную валюту;

- уклоняться от уплаты налогов;

- совершать легализацию (отмывание) доходов, полученных преступным путем;

- финансировать терроризм.

Вам при подписании недействительных кассовых документов говорили, что Вы таким образом голосуете за «федерализацию» недобросовестных банков, т.н. «автономию» от украинской банковской системы?

Недействительный кассовый документ не является первичным бухгалтерским документом и бухгалтерскому учету не подлежит. Данный документ как фальшивый бюллетень на фальшивом референдуме.

Таким образом, необходимо принять всего лишь один закон.

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України і

Національного банку України

від 25 грудня 2013 р. № 971

ПЛАН

заходів на 2014 рік із запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму

Удосконалення законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму

1. Забезпечити супроводження у Верховній Раді України проекту Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму”.

Держфінмоніторинг, Національний банк (за згодою).

До прийняття Закону.

http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/971-2013-п

ПРОЕКТ

З а к о н У к р а Ї н и

Про внесення змін до Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму"

Розділ X

ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

2. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

2) у статті 209 Кримінальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 25 - 26, ст. 131):

в пункті 1 примітки cлова "(за винятком діянь, передбачених статтями 212 і 212-1 Кримінального кодексу України)" виключити;

Какой умысел у недобросовестных банков?

Сравните и проверьте свои квитанции. А у некоторых есть и заявления на перевод наличных. Почему?

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=6575&page=2#entry104982

2. «Генеральная банковская» лицензия

Зачем принимать иные законы, если банки получают генеральные банковские лицензии.

Что это за лицензии такие интересные?

ПАТ «ОТП Банк» 08.11.2006 року отримало генеральну банківську ліцензію № 191 на право здійснення банківських операцій, визначених частиною першою та пунктами 5-11 ч.2 статті 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», серед яких передбачено право здійснювати операції з валютними цінностями.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/38720944

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем списувалася комісійна винагорода за операціями з використанням спеціальних платіжних засобів в іноземній валюті, що суперечить вищенаведеним нормативним положенням, оскільки нормативні акти НБУ підлягають до обов'язкового виконання. За встановлених обставин позивач на території України використовував іноземну валюту як засіб платежу. Разом з тим, відповідно ст.5 Декрету КМ України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.1993 р. на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції необхідно отримання індивідуальної ліцензії НБУ, однак, при списанні комісійної винагороди в іноземній валюті з переведенням її на відповідні рахунки у позивача була відсутня вказана ліцензія.

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=6575&page=2#entry102339

З огляду на викладене, враховуючи у іншій площині цього питання юридичні статуси з однієї сторони Конституції України, Цивільного кодексу України і Господарського кодексу України, які забороняють виражати та виконувати зобов`язання в іноземній валюті, з другої сторони Декрету, що надає право через ліцензування (отримання індивідуальних ліцензій) НБУ здійснювати відносини стосовно зобов`язань та використання зобов`язань між особами - резидентами в іноземній валюті, - суд відповідно до конкуренції норм права має застосувати Конституцію України, ЦК України і ГК України. Декрет застосуванню не підлягає як такий, що суперечить нормативно-правовим актам вищої юридичної сили.

Зазначення в кредитних договорах валюти зобов`язання і валюти виконання зобов`язання в іноземній валюті суперечить нормі прямої дії ст.99 Конституції України, ч.1 ст.524, ч.1 ст.533 ЦК України, ч.2 ст.189, ч.2 ст.198 ГК України, ч.1 ст.6 Закону України «Про Національний банк України», що свідчить про незаконність укладення договору кредиту в іноземній валюті. При цьому також, як встановлено вище, сам спірний договір суперечить наведеному Декрету.

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&page=283#entry108323

Всупереч вимогам п.1 ст.11, ч.1, п.5 ч.2 ст.19 Закону України "Про захист прав споживачів", ст.80, 91, 92 ЦК України, ст.11 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" мені при підписанні кредитного договору ______________ від ________________ року банком не було надано інформацію про особу кредитодавця, його статус (спеціальну правоздатність та дієздатність), наявність будь яких ліцензій.

Відповідач приховав від позивача інформацію про те, що в ____ році (при підписанні кредитного договору) банк мав право лише надавати кредит готівковою національною валютою та здійснювати валютно-обмінну операцію (кредитний договір та договір міни валют (або договір купівлі-продажу) одночасно). Замість цього, у звичайному кредитному договорі про надання кредиту національною валютою позивач вписав слова «доларів США». І таким чином в пункті 2 кредитного договору №______________ від __________ приховав два договори: кредитний договір в національній валюті да договір міни валют (валютно-обмінну операцію).

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=5170&page=83#entry104566

За положеннями ч.1, п.5 ч.2 та ч.6 ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів» забороняється нечесна підприємницька практика, яка включає: 1) вчинення дій, що кваліфікуються законодавством як прояв недобросовісної конкуренції; 2) будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Якщо підприємницька практика спонукає або може спонукати споживача дати згоду на здійснення правочину, на який в іншому випадку він не погодився б, така практика вводить в оману стосовно характеру, атрибутів та прав продавця або його агента, зокрема інформації про його особу та активи, кваліфікацію, статус, наявність ліцензії, афілійованість та права інтелектуальної або промислової власності, його відзнаки та нагороди. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Закон України “Про захист прав споживачів” регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів. Захист інтересів споживачів фінансових послуг є метою державного регулювання ринків фінансових послуг також відповідно до пункту 2 статті 19 Закону України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг“ від 12 липня 2001 року.

Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» регулює відносини лише за участю учасників ринків фінансових послуг, а відносини між фізичними особами, зокрема щодо договорів позики, поруки, регулюються нормами ЦК України (статті 553 – 559, 1046 – 1053).

Таким чином, Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» є спеціальним нормативним актом, який регулює відносини спеціальних суб’єктів – учасників ринку фінансових послуг, і не поширюється на всіх інших юридичних і фізичних осіб – суб’єктів договору позики, правовідносини яких регулюються нормами статей 1046 – 1048 ЦК України (постанови від 30 травня 2012 р. № 6-48 цс 12, від 18 липня 2012 р. № 6-79 цс 12).

Пунктом п’ятим розділу VIII “Прикінцеві положення” Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" встановлено:

“5. До приведення законодавства у відповідність з цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону, якщо інше не передбачено цим Законом.”

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=3690&page=4#entry104427

Не сложно представить сейчас такой монолог, и Вы его часто слышите в судах:

«Клиент должен уважать банк, обязан уважать. У него даже мысли не должно возникнуть, что банкир может быть мошенником, который создал в Украине и поддерживает финансовую пирамиду в виде неучтенных вкладов в иностранной валюте под 10-12 процентов, т.е. под проценты больше, чем в США и Европе. Клиент банка должен забыть слово «финансовая пирамида», а вместо него запомнить слово – «финансовый туууууурррииииизм». У клиентов-заемщиков даже мысли не должно возникнуть, что их платежи по псевдовалютным кредитам еще поддерживают эту «финансову пирамиду».

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=6641#entry104436

3. Вклад в иностранной валюте в украинском банке – это «финансовый туризм» или «финансовая пирамида»?

Какое нормативно-правовое обоснование принятия украинскими банками вкладов в иностранной валюте?

Какая учетная ставка НБУ в иностранной валюте?

В статье 4 Закона Украины «О финансовых услугах и государственном регулировании рынков финансовых услуг» в перечне финансовых операций есть вклад, предусмотренный ст.1058 Гражданского кодекса Украины?

С какого числа, месяца и года вступил в силу Закон Украины «О внесении изменений в статью 4 Закона Украины «О финансовых услугах и государственном регулировании рынков финансовых услуг» № 643-VII от 10.10.2013?

С какой даты украинские банки на основании генеральной лицензии получили право осуществлять операции в иностранной валюте на валютном рынке Украины в соответствии с пунктом 14 части первой статьи 4 Закона Украины «О внесении изменений в статью 4 Закона Украины «О финансовых услугах и государственном регулировании рынков финансовых услуг», предусмотренные пунктом 1 части третьей статьи 47 Закона Украины «О банках и банковской деятельности»?

Если запретили выдачу потребительских кредитов в иностранной валюте, необходимо ли запретить принятие вкладов (депозитов) в иностранной валюте?

Возможно ли привлечение украинским банками иностранной валюты во вклады (депозиты) без ее размещения?

Необходимо готовить законопроект о запрете вкладов в иностранной валюте в Украине?

 

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

1. Референдум за «федерализацию» недобросовестных банков

Чем неграмотные украинцы-потребители финансовых услуг отличаются от таких же украинцев, которые проголосовали в Крыму, в Луганской и Донецкой области на референдумах за федерализацию Украины?

Каждый, кто подписал недействительный кассовый документ, проголосовал и предоставил право недобросовестным банкам:

- не учитывать в бухгалтерском учете наличную иностранную валюту;

- уклоняться от уплаты налогов;

- совершать легализацию (отмывание) доходов, полученных преступным путем;

- финансировать терроризм.

Вам при подписании недействительных кассовых документов говорили, что Вы таким образом голосуете за «федерализацию» недобросовестных банков, т.н. «автономию» от украинской банковской системы?

Недействительный кассовый документ не является первичным бухгалтерским документом и бухгалтерскому учету не подлежит. Данный документ как фальшивый бюллетень на фальшивом референдуме.

Таким образом, необходимо принять всего лишь один закон.

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України і

Національного банку України

від 25 грудня 2013 р. № 971

ПЛАН

заходів на 2014 рік із запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму

Удосконалення законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму

1. Забезпечити супроводження у Верховній Раді України проекту Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму”.

Держфінмоніторинг, Національний банк (за згодою).

До прийняття Закону.

http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/971-2013-п

ПРОЕКТ

З а к о н У к р а Ї н и

Про внесення змін до Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму"

Розділ X

ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

2. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

2) у статті 209 Кримінальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 25 - 26, ст. 131):

в пункті 1 примітки cлова "(за винятком діянь, передбачених статтями 212 і 212-1 Кримінального кодексу України)" виключити;

Какой умысел у недобросовестных банков?

Сравните и проверьте свои квитанции. А у некоторых есть и заявления на перевод наличных. Почему?

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=6575&page=2#entry104982

2. «Генеральная банковская» лицензия

Зачем принимать иные законы, если банки получают генеральные банковские лицензии.

Что это за лицензии такие интересные?

ПАТ «ОТП Банк» 08.11.2006 року отримало генеральну банківську ліцензію № 191 на право здійснення банківських операцій, визначених частиною першою та пунктами 5-11 ч.2 статті 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», серед яких передбачено право здійснювати операції з валютними цінностями.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/38720944

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем списувалася комісійна винагорода за операціями з використанням спеціальних платіжних засобів в іноземній валюті, що суперечить вищенаведеним нормативним положенням, оскільки нормативні акти НБУ підлягають до обов'язкового виконання. За встановлених обставин позивач на території України використовував іноземну валюту як засіб платежу. Разом з тим, відповідно ст.5 Декрету КМ України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.1993 р. на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції необхідно отримання індивідуальної ліцензії НБУ, однак, при списанні комісійної винагороди в іноземній валюті з переведенням її на відповідні рахунки у позивача була відсутня вказана ліцензія.

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=6575&page=2#entry102339

З огляду на викладене, враховуючи у іншій площині цього питання юридичні статуси з однієї сторони Конституції України, Цивільного кодексу України і Господарського кодексу України, які забороняють виражати та виконувати зобов`язання в іноземній валюті, з другої сторони Декрету, що надає право через ліцензування (отримання індивідуальних ліцензій) НБУ здійснювати відносини стосовно зобов`язань та використання зобов`язань між особами - резидентами в іноземній валюті, - суд відповідно до конкуренції норм права має застосувати Конституцію України, ЦК України і ГК України. Декрет застосуванню не підлягає як такий, що суперечить нормативно-правовим актам вищої юридичної сили.

Зазначення в кредитних договорах валюти зобов`язання і валюти виконання зобов`язання в іноземній валюті суперечить нормі прямої дії ст.99 Конституції України, ч.1 ст.524, ч.1 ст.533 ЦК України, ч.2 ст.189, ч.2 ст.198 ГК України, ч.1 ст.6 Закону України «Про Національний банк України», що свідчить про незаконність укладення договору кредиту в іноземній валюті. При цьому також, як встановлено вище, сам спірний договір суперечить наведеному Декрету.

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&page=283#entry108323

Всупереч вимогам п.1 ст.11, ч.1, п.5 ч.2 ст.19 Закону України "Про захист прав споживачів", ст.80, 91, 92 ЦК України, ст.11 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" мені при підписанні кредитного договору ______________ від ________________ року банком не було надано інформацію про особу кредитодавця, його статус (спеціальну правоздатність та дієздатність), наявність будь яких ліцензій.

Відповідач приховав від позивача інформацію про те, що в ____ році (при підписанні кредитного договору) банк мав право лише надавати кредит готівковою національною валютою та здійснювати валютно-обмінну операцію (кредитний договір та договір міни валют (або договір купівлі-продажу) одночасно). Замість цього, у звичайному кредитному договорі про надання кредиту національною валютою позивач вписав слова «доларів США». І таким чином в пункті 2 кредитного договору №______________ від __________ приховав два договори: кредитний договір в національній валюті да договір міни валют (валютно-обмінну операцію).

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=5170&page=83#entry104566

За положеннями ч.1, п.5 ч.2 та ч.6 ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів» забороняється нечесна підприємницька практика, яка включає: 1) вчинення дій, що кваліфікуються законодавством як прояв недобросовісної конкуренції; 2) будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Якщо підприємницька практика спонукає або може спонукати споживача дати згоду на здійснення правочину, на який в іншому випадку він не погодився б, така практика вводить в оману стосовно характеру, атрибутів та прав продавця або його агента, зокрема інформації про його особу та активи, кваліфікацію, статус, наявність ліцензії, афілійованість та права інтелектуальної або промислової власності, його відзнаки та нагороди. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Закон України “Про захист прав споживачів” регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів. Захист інтересів споживачів фінансових послуг є метою державного регулювання ринків фінансових послуг також відповідно до пункту 2 статті 19 Закону України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг“ від 12 липня 2001 року.

Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» регулює відносини лише за участю учасників ринків фінансових послуг, а відносини між фізичними особами, зокрема щодо договорів позики, поруки, регулюються нормами ЦК України (статті 553 – 559, 1046 – 1053).

Таким чином, Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» є спеціальним нормативним актом, який регулює відносини спеціальних суб’єктів – учасників ринку фінансових послуг, і не поширюється на всіх інших юридичних і фізичних осіб – суб’єктів договору позики, правовідносини яких регулюються нормами статей 1046 – 1048 ЦК України (постанови від 30 травня 2012 р. № 6-48 цс 12, від 18 липня 2012 р. № 6-79 цс 12).

Пунктом п’ятим розділу VIII “Прикінцеві положення” Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" встановлено:

“5. До приведення законодавства у відповідність з цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону, якщо інше не передбачено цим Законом.”

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=3690&page=4#entry104427

Не сложно представить сейчас такой монолог, и Вы его часто слышите в судах:

«Клиент должен уважать банк, обязан уважать. У него даже мысли не должно возникнуть, что банкир может быть мошенником, который создал в Украине и поддерживает финансовую пирамиду в виде неучтенных вкладов в иностранной валюте под 10-12 процентов, т.е. под проценты больше, чем в США и Европе. Клиент банка должен забыть слово «финансовая пирамида», а вместо него запомнить слово – «финансовый туууууурррииииизм». У клиентов-заемщиков даже мысли не должно возникнуть, что их платежи по псевдовалютным кредитам еще поддерживают эту «финансову пирамиду».

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=6641#entry104436

3. Вклад в иностранной валюте в украинском банке – это «финансовый туризм» или «финансовая пирамида»?

Какое нормативно-правовое обоснование принятия украинскими банками вкладов в иностранной валюте?

Какая учетная ставка НБУ в иностранной валюте?

В статье 4 Закона Украины «О финансовых услугах и государственном регулировании рынков финансовых услуг» в перечне финансовых операций есть вклад, предусмотренный ст.1058 Гражданского кодекса Украины?

С какого числа, месяца и года вступил в силу Закон Украины «О внесении изменений в статью 4 Закона Украины «О финансовых услугах и государственном регулировании рынков финансовых услуг» № 643-VII от 10.10.2013?

С какой даты украинские банки на основании генеральной лицензии получили право осуществлять операции в иностранной валюте на валютном рынке Украины в соответствии с пунктом 14 части первой статьи 4 Закона Украины «О внесении изменений в статью 4 Закона

Украины «О финансовых услугах и государственном регулировании рынков финансовых услуг», предусмотренные пунктом 1 части третьей статьи 47 Закона Украины «О банках и банковской деятельности»?

Если запретили выдачу потребительских кредитов в иностранной валюте, необходимо ли запретить принятие вкладов (депозитов) в иностранной валюте?

Возможно ли привлечение украинским банками иностранной валюты во вклады (депозиты) без ее размещения?

Необходимо готовить законопроект о запрете вкладов в иностранной валюте в Украине?

 

Спасибо, очень рада Вашему посту, хотя не все понимаю. Т.е. достаточно требовать принять

 

З а к о н  У к р а Ї н и

Про внесення змін до Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму"?

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Спасибо, очень рада Вашему посту, хотя не все понимаю. Т.е. достаточно требовать принять

 

З а к о н  У к р а Ї н и

Про внесення змін до Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму"?

 

Некоторые наглые бухгалтеры (кассиры) иногда позволяют себе вообще не приходовать в кассу суммы по некоторым приходным ордерам. Они поступают так: принял от человека деньги, заполнил и выдал ему корешок приходного кассового ордера – и на этом все. Деньги – в карман, а сам приходный ордер – в мусорную корзину. Сразу выявить подобный обман непросто, но он может обнаружиться при проведении встречной налоговой проверки.

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=6651&page=3#entry106053

Національний банк у разі установлення фактів порушень (або наявності в Національного банку документально підтвердженої інформації від спеціальних органів по боротьбі з організованою злочинністю чи органів державної влади про порушення) банком вимог банківського законодавства, валютного законодавства України, законодавства України з питань регулювання ринків фінансових послуг, у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку, та/або у разі застосування до банку заходів впливу або штрафних санкцій за порушення вищезазначеного законодавства України має право розглянути питання про відкликання в банку генеральної ліцензії з урахуванням такої інформації.

Привлечение наличной иностранной валюты осуществляется на основании договора банковского вклада. Почему у Вас принимали наличную иностранную валюту, но грубо нарушали статью 1059 Гражданского кодекса Украины. Было большое желание привлечь наличную иностранную валюту любыми способами? А может быть незаконно завладеть ею?

Транзитный счет позволяет, благодаря Вашему добровольному согласию, не применять ст.1059 ГК Украины.

В данном случае Вы как бы и вкладчик, а по первичным документам - и нет.

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&page=128#entry47419

 

Висновок експерта

за результатами проведення

судово-економічної експертизи

...

На вирішення експертизи поставлені питання:

1. Чи відповідає законодавству України у сфері банківської діяльності та Інструкції «Про касові операції в банках України», затвердженої постановою Правління НБУ №337 від 14.08.2003, видача готівкової іноземної валюти з внутрішньобанківського рахунку №2203_____?

2. Чи може заява на видачу готівки №_____ від ______ використовуватися в бухгалтерському обліку у випадку відсутності обов’язкового реквізиту – «Банк отримувача», відповідно пункти 1, 2 глави 1 «Загальні вимоги до оформлення касових документів» розділу ІІІ «Касові операції банків з клієнтами», додатки №8 (Заява про видачу готівки) та №14 (Правила заповнення реквізитів касових документів) Інструкції «Про касові операції в банках України» в редакції станом на 23.08.2007 (затверджене постановою Правління НБУ №337 від 14.08.2003)?

3. Чи може заява про видачу готівки №_____ від ______ використовуватися в бухгалтерському обліку банку у випадку відсутності обов’язкового реквізиту – «№ рахунку», тобто номер поточного рахунку позичальника для видачі готівкової іноземної валюти відповідно п.4 гл.3 розділ ІІІ «Інструкції про касові операції в банках України» в редакції станом на 23.08.2007 (затверджене постановою Правління НБУ №337 від 14.08.2003)?

4. Чи може заява про видачу готівки №_____ від _____ використовуватися в бухгалтерському обліку банку у відсутності обов’язкового реквізиту – в реквізиті «Сума» не зазначено, що з рахунку №1002_____ була отримана сума _____ доларів США, відповідно до ч.3 ст.9 ЗУ «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» та зразку касового документу (пункти 1, 2 глави 1 «Загальні вимоги до оформлення касових документів» розділу ІІІ «Касові операції банків з клієнтами», додатки №8 (Заява про видачу готівки) та №14 (Правила заповнення реквізитів касових документів) Інструкції «Про касові операції в банках України» в редакції станом на ______ (затверджене постановою Правління НБУ №337 від 14.08.2003)?

5. Чи може заява про видачу готівки №______ від _______ використовуватися в бухгалтерському обліку банку у випадку відсутності обов’язкового реквізиту – «Еквівалент у гривнях» не зазначено еквівалент у гривнях ____ грн відповідно до рахунку №1002______ у зв’язку з порушенням принципу подвійності запису їх на взаємопов’язаних рахунках бухгалтерського обліку (ч.3 ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні») та зразку касового документу (пункти 1, 2 глави 1 «Загальні вимоги до оформлення касових документів» розділу ІІІ «Касові операції банків з клієнтами», додатки №8 (Заява про видачу готівки) та №14 (Правила заповнення реквізитів касових документів) Інструкції «Про касові операції в банках України» в редакції станом на _______ (затверджене постановою Правління НБУ №337 від 14.08.2003)?

...

ВИСНОВКИ

По першому питанню

Видача готівки з внутрішньобанківського рахунку №2203_______ не відповідає Положенню про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України (в редакції станом на 23.08.2007), затвердженого постановою Правління НБУ від 30.12.1998р. №566, Інструкції про касові операції в банках України, затвердженої постановою Правління НБУ від 14.08.2003 р. №337, так як видача грошових коштів за заявкою про видачу готівки здійснюється з поточного (клієнтського) рахунку фізичної особи.

По другому питанню

У випадку відсутності обов’язкового реквізиту - «Банк отримувача», заява про видачу готівки №______ від ________ року в бухгалтерському обліку банку, відповідно до п.4 гл.3 розділу ІІІ «Інструкції про касові операції в банках України» в редакції станом на ________ (затверджене постановою Правління НБУ №337 від 14.08.2003), та відповідно до п.2.1.1 «Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України» (затверджене постановою Правління НБУ №566 від 30.12.1998р.), не може бути підставою для відображення в бухгалтерському обліку банку.

По третьому питанню

У випадку відсутності обов’язкового реквізиту - «№ рахунку», тобто номер поточного рахунку позичальника для видачі готівкової іноземної валюти, заява про видачу готівки №______ від ________ року в бухгалтерському обліку банку, відповідно до п.4 гл.3 розділу ІІІ «Інструкції про касові операції в банках України» в редакції станом на ________ (затверджене постановою Правління НБУ №337 від 14.08.2003), та відповідно до п.2.1.1 «Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України» (затверджене постановою Правління НБУ №566 від 30.12.1998р.), не може бути підставою для відображення в бухгалтерському обліку банку.

По четвертому питанню

У випадку відсутності обов’язкового реквізиту - «Сума» не зазначено, що з рахунку №1002________ була отримана сума _____ доларів США, заява про видачу готівки №______ від ______ року в бухгалтерському обліку банку, відповідно до п.4 гл.3 розділу ІІІ «Інструкції про касові операції в банках України» в редакції станом на ________ (затверджене постановою Правління НБУ №337 від 14.08.2003), та відповідно до п.2.1.1 «Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України» (затверджене постановою Правління НБУ №566 від 30.12.1998р.), не може бути підставою для відображення в бухгалтерському обліку банку.

По п’ятому питанню

У випадку відсутності обов’язкового реквізиту - «Еквівалент у гривнях» не зазначено еквівалент у гривнях ______ грн відповідно до рахунку №1002_____ у зв’язку з порушенням принципу подвійності запису їх на взаємопов’язаних рахунках бухгалтерського обліку, заява про видачу готівки №______ від ______ року в бухгалтерському обліку банку, відповідно до п.4 гл.3 розділу ІІІ «Інструкції про касові операції в банках України» в редакції станом на _______ (затверджене постановою Правління НБУ №337 від 14.08.2003), та відповідно до п.2.1.1 «Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України» (затверджене постановою Правління НБУ №566 від 30.12.1998р.), не може бути підставою для відображення в бухгалтерському обліку банку.

 

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Ув. НБ Украины! Посоветуйте в таком деле. В связи с очередным подорожанием валюты взбунтовались те немногочисленные заемщики, который до сир платят и желают платить дальше по валютным кредитам. Подобное движение уже было в 2009 году, было создано несколько ГО, в т.ч. ГО "Захист", были проведены съезды потребителей фин.услуг и пр. "Помогал" тогда один юрист, который и сейчас пытается курировать это движение, а депутат от ПР Полунеев протянул на той волне знаменитую поправку

 

Законом України від 22 вересня 2011 року N 3795-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг" (Закон N 3795-VI), який набрав чинності 16 жовтня 2011 року, ч. 1 ст. 26 Закону N 1255-IV, яка визначає позасудові способи звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження доповнено п. 5 такого змісту: "реалізація заставленого майна на підставі виконавчого напису нотаріуса".

 

Так вот сейчас люди начали объединяться снова, но нет понимая в группе по поводу незаконности валютного кредитирования в 2007-8 г.г., а в актив группы вошли люди, не только не имеющие валютных кредитов, но и работающие до недавнего времени в банке в отделе по взысканию проблемной задолженности. 24 мая под НБУ был первый митинг. Группа выдвинула Кубиву ряд требований, включая создание гром.рады при НБУ из участников протестной группы. Он согласился. Были высланы ок. 100 анкет для отбора, но НБУ поменял правила и пытается уже протолкнуть спилку без полномочий, в которую войдут банки( Об этом узнали на митинге 15 мая от Дубаса. Словом, начался слив как со стороны НБУ, так и изнутри... Дивным и непонятным образом появился проект ЗУ http://w1.c1.rada.go.../zweb2/webproc0  и депутат Рудьковский, как из табакерки. Есть уже текст альтернативного ЗУ от НАБУ. Словом все пока идет по сценарию Полунеев-2.

 

Но в этот раз не все так безнадежно, поскольку в группе есть люди из антирейда, а также выстоявшие в 2009-ом и готовые побороться. Т.е. часть группы реально уже прозревшая и понимает маразм проекта ЗУ, внесенного Рудьковским (авторы тоже известны). Кроме того, постоянно идет общение на ФБ https://www.facebook.com/groups/gromadskij.kontrol/, пытаемся людям вдолбить, что валютные кредиты - это была афера. Желание побороться есть)

 

И вот вопрос к Вам. Что делать с этим недолугим проектом? Он и так сырой, а после правок непонятно что на выходе получится. Но это глупость, а не требование от заемщиков. Что требовать от НБУ, кроме создания гром.рады? И что сделать с КИ? (Кубив послал с этим вопросом в Нацкомфинуслуг, пошли туда, Поляков отослал в НБУ).

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Ув. НБ Украины! Посоветуйте в таком деле. В связи с очередным подорожанием валюты взбунтовались те немногочисленные заемщики, который до сир платят и желают платить дальше по валютным кредитам. Подобное движение уже было в 2009 году, было создано несколько ГО, в т.ч. ГО "Захист", были проведены съезды потребителей фин.услуг и пр. "Помогал" тогда один юрист, который и сейчас пытается курировать это движение, а депутат от ПР Полунеев протянул на той волне знаменитую поправку

 

Законом України від 22 вересня 2011 року N 3795-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг" (Закон N 3795-VI), який набрав чинності 16 жовтня 2011 року, ч. 1 ст. 26 Закону N 1255-IV, яка визначає позасудові способи звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження доповнено п. 5 такого змісту: "реалізація заставленого майна на підставі виконавчого напису нотаріуса".

 

Так вот сейчас люди начали объединяться снова, но нет понимая в группе по поводу незаконности валютного кредитирования в 2007-8 г.г., а в актив группы вошли люди, не только не имеющие валютных кредитов, но и работающие до недавнего времени в банке в отделе по взысканию проблемной задолженности. 24 мая под НБУ был первый митинг. Группа выдвинула Кубиву ряд требований, включая создание гром.рады при НБУ из участников протестной группы. Он согласился. Были высланы ок. 100 анкет для отбора, но НБУ поменял правила и пытается уже протолкнуть спилку без полномочий, в которую войдут банки( Об этом узнали на митинге 15 мая от Дубаса. Словом, начался слив как со стороны НБУ, так и изнутри... Дивным и непонятным образом появился проект ЗУ http://w1.c1.rada.go.../zweb2/webproc0  и депутат Рудьковский, как из табакерки. Есть уже текст альтернативного ЗУ от НАБУ. Словом все пока идет по сценарию Полунеев-2.

 

Но в этот раз не все так безнадежно, поскольку в группе есть люди из антирейда, а также выстоявшие в 2009-ом и готовые побороться. Т.е. часть группы реально уже прозревшая и понимает маразм проекта ЗУ, внесенного Рудьковским (авторы тоже известны). Кроме того, постоянно идет общение на ФБ https://www.facebook.com/groups/gromadskij.kontrol/, пытаемся людям вдолбить, что валютные кредиты - это была афера. Желание побороться есть)

 

И вот вопрос к Вам. Что делать с этим недолугим проектом? Он и так сырой, а после правок непонятно что на выходе получится. Но это глупость, а не требование от заемщиков. Что требовать от НБУ, кроме создания гром.рады? И что сделать с КИ? (Кубив послал с этим вопросом в Нацкомфинуслуг, пошли туда, Поляков отослал в НБУ).

Что и требовалось доказать .Тут просьбами ничего не добиться,ПОРА СТАВИТЬ УЛЬТИМАТУМЫ.Создавать нужно не группы которые ничего не решат, которых будут футболить  с НБУ на Нацкомфинуслуг или еще куда подальше.Я понимаю акцент на валютных кредита,а обстоятельства с гривновыми разве не такая?После последних событий люди потеряли работы,банки доводят до нервных срывов "клиентов".Нужно организовывать активные группы по охране своего имущества, а не просить в банке и НБУ милостыню,маратории ,списанию штрафов....... Все равно позже начнется все та же травля, суды и тд.НАДО РАЗРУБИТЬ ЭТОТ УЗЕЛ РАЗ И ПОЖИЗНЕННО.Я лично к более жестким мерам........ Банки в убытке не станут,таких процентов ,штрафов ,пени нет ни в одном государстве,хватит просить,нужно требовать.Мне далеко ехать в Киев но я буду 24 го и приведу человек с 20 в поддержку

Да это все эмоции,повторюсь нас заемщиков 15мл  Если каждый перестанет платить ,как банк себя поведет !??. Могут получить кредитный майдан......

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Спасибо, очень рада Вашему посту, .....

мисис, имейте совесть, не копируйте целиком такие длинные посты! любой желающий прочтет первоисточник.

(тоже самое ярослава касается и еще нескольких форумчан).

спасибо за понимание!

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Что и требовалось доказать .Тут просьбами ничего не добиться,ПОРА СТАВИТЬ УЛЬТИМАТУМЫ.Создавать нужно не группы которые ничего не решат, которых будут футболить  с НБУ на Нацкомфинуслуг или еще куда подальше.Я понимаю акцент на валютных кредита,а обстоятельства с гривновыми разве не такая?После последних событий люди потеряли работы,банки доводят до нервных срывов "клиентов".Нужно организовывать активные группы по охране своего имущества, а не просить в банке и НБУ милостыню,маратории ,списанию штрафов....... Все равно позже начнется все та же травля, суды и тд.НАДО РАЗРУБИТЬ ЭТОТ УЗЕЛ РАЗ И ПОЖИЗНЕННО.Я лично к более жестким мерам........ Банки в убытке не станут,таких процентов ,штрафов ,пени нет ни в одном государстве,хватит просить,нужно требовать.Мне далеко ехать в Киев но я буду 24 го и приведу человек с 20 в поддержку

Да это все эмоции,повторюсь нас заемщиков 15мл  Если каждый перестанет платить ,как банк себя поведет !??. Могут получить кредитный майдан......

Бля, это пи3дец.

Послушайте, ВЫ, 15.000.000. А вы не пробовали жить по средствам? Отказывать себе в чем то? не купить баночку черной икры (копченой колбасы, новых туфель), а отложить 100/200/1000 грн. на покупку телевизора/холодильника/автомобиля/участка/дома или на ремонт в квартире? Накопить за некоторое время нужную сумму, и сделать необходимую покупку. Конечное, хочется ЗДЕСЬ И СЕЙЧАС! А отдавть... Ну берешь то чужие, а отдаешь СВОИ!

ПС: Я НИРАЗУ в жизни не брал кредит, живу по средствам.... "протягиваю ножки по одежке!".

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

 

http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc0

 

ПРОЕКТ

вноситься народним депутатом України

Рудьковським М.М. (посвідчення №431) 

 

  

 

 

Как я бы изменил этот закон, но его нужно пару раз вычитать, убрать шероховатости.

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про переведення кредитних зобов'язань з іноземної валюти в національну

 

Стаття 1. Мета закону

 

Цей Закон спрямований на мінімізацію негативних наслідків інфляції/ здешевлення національної валюти для осіб, що мають невиконані зобов’язання за кредитними договорами в іноземній валюті (валютних кредитів), укладеними до 01 січня 2009 року відповідно до Глави 71 Цивільного кодексу України з фінансовими установами та банками України шляхом встановлення порядку і умов реструктуризації зобов’язань за кредитними договорами в іноземній валюті та їх переведення в національну валюту України.

 

Стаття 2. Забезпечення реструктуризації зобов’язань за Кредитним договором.

Всі банки та інші фінансові установи, які діють на території України (надалі – Кредитодавці), за письмовою заявою осіб, які уклали кредитні договори в іноземній валюті до 01 січня 2009 року та додаткові договори до них на нових умовах, та/або їх правонаступників, що мають невиконані зобов’язання за вказаними договорами (надалі – Позичальники) зобов’язані провести реструктуризацію зобов’язань за кредитним договором на умовах і в порядку, визначеними цим законом (укласти додаткову угоду про реструктуризацію на умовах і в порядку, визначених цим законом).

Кредитодавцям забороняється вимагати від Позичальників, Поручителів, Заставо- та Іпотекодавців сплати будь-яких платежів, зборів, комісій тощо на свою користь за проведення реструктуризації зобов’язань за кредитними договорами.

Кредитодавцям забороняється будь-яким чином переуступати право вимоги за кредитними договорами, укладеними в іноземній валюті до 01 січня 2009  року та тих, які діють на нових умовах, внаслідок укладення додаткових угод до вказаних кредитних договорів і за додатковими угодами про реструктуризацію на умовах і в порядку, визначених цим законом, іншим фінансовим установам та третім особам.

 

Стаття 3. Порядок реструктуризації зобов’язань за Кредитним договором.

 

Реструктуризація зобов’язань за Кредитним договором здійснюється шляхом укладення додаткової угоди про перерахунок та фіксацію у національній валюті України розміру щомісячного платежу та розміру залишку усіх інших зобов’язань за Кредитним договором, про що укладається додаткова угода між Кредитодавцями та Позичальниками на підставі якої всі положення кредитного договору втрачають чинність.

Розмір зобов’язань за Кредитним договором, які залишилися станом на дату укладення додаткової угоди, визначається, виходячи з офіційного курсу національної валюти України по відношенню до іноземної валюти Кредитного договору, встановленим Національним банком України, на момент укладення Кредитного договору.

Всі платежі, що були сплачені за кредитним договором до моменту проведення реструктуризації зобов’язань за кредитним договором перерахунку не підлягають.

Відсоток (процент) за користування кредитом, запропонований банком, іншою фінансовою установою, не може перевищувати облікової ставки Національного банку України, що встановлена станом на дату реструктуризації, та не може перевищувати ставки, встановленої поточним кредитним договором до якого укладається додаткова угода про реструктуризацію на умовах визначених цим законом.

У додатковій угоді до кредитного договору може передбачатися, що відсоткова ставка може змінюватися виключно за письмовою згодою сторін. При цьому у випадку відсутності згоди Позичальника, Кредитодавець позбавлений права вимагати дострокового повернення кредиту.       

Заборгованість в сумі різниці між розміром зобов’язань за кредитним договором та розміром зобов’язань позичальника, перерахованих відповідно до цього Закону, станом на дату укладення додаткової угоди, підлягає анулюванню (прощенню) кредитором.

Кредитодавцям забороняється включати до додаткових угод про реструктуризацію на умовах, визначених цим законом, положення щодо збільшення загальної позовної давності, встановленої статтею 257 Цивільного кодексу України, та спеціальної позовної давності, встановленої пунктом 1 частини 2 статі 258 Цивільного кодексу України за вимогами, що випливають з таких угод, а також здійснювати нарахування неустойки за межами спеціальної позовної давності, визначеної пунктом 1 частини 2 статі 258 Цивільного кодексу України і нарахування інших платежів за кредитними договорами за межами загальної позовної давності, визначеної статтею 257 Цивільного кодексу України.

 

         Стаття 4. Умови погашення заборгованості за кредитними договорами в іноземній валюті

 

         Після укладення додаткової угоди про реструктуризацію на умовах і в порядку, визначених цим законом, погашення заборгованості за такими додатковими угодами здійснюється позичальником в національній валюті згідно з умовами вищезазначеної додаткової угоди про реструктуризацію та графіку платежів до такої додаткової угоди.

        

 

Стаття 5. Строки реструктуризації зобов'язань за кредитом 

 

Укладення додаткової угоди про реструктуризацію на умовах і в порядку, визначених цим законом, здійснюється Кредитодавцями протягом 30 днів з моменту отримання письмової заяви Позичальника, яка може бути подана одразу після набуття чинності цим Законом.

З моменту набуття чинності цього Закону та до укладення додаткової угоди про реструктуризацію вводиться мораторій (заборона) на примусове стягнення майна (рухомого і нерухомого майна, майнових права) позичальників, поручителів, заставо- та іпотекодавців (боржників) і на нарахування штрафних санкцій за кредитними договорами та договорами забезпечення до них, за якими мають бути укладені додаткові угоди про реструктуризацію на умовах, визначених цим законом.

 

         Стаття 6. Умови забезпечення виконання зобов'язань

 

Суми неустойки у вигляді пені, штрафу та підвищених відсотків, які виникли внаслідок неналежного виконання кредитних зобов'язань фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців в іноземній валюті в період з 1 грудня 2008 року до моменту укладення додаткових угод про реструктуризацію на умовах, визначених цим законом, підлягають анулюванню (прощенню) кредитором одночасно з проведенням реструктуризації зобов’язань за кредитними договорами.

Усі виконавчі провадження, відкриті за виконавчими документами, поданими на підставі примусового стягнення заборгованості за кредитними договорами в іноземній валюті до 01 січня 2009 року та договорами забезпечення до них і не закінчені на підставах, передбачених законом «Про виконавче провадження», підлягають закриттю у випадку укладення додаткової угоди про реструктуризацію на умовах і в порядку, визначених цим законом, до кредитного договору на підставі якого відбувається примусове стягнення заборгованості у виконавчому провадженні. При чому, після закриття виконавчого провадження, органам та посадовим особам, визначеним ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження», забороняється вимагати стягнення будь-яких зборів і платежів з боржників у вищезазначених виконавчих провадженнях.

 

 

Стаття 7. Звернення стягнення кредитором на предмет застави за кредитом

 

Після укладення додаткової угоди про реструктуризацію на умовах і в порядку, визначених цим законом, відповідно до статті 1 цього Закону, при неможливості виконувати зобов'язання за кредитними зобов'язаннями, Позичальник має право звернутись з односторонньою заявою, посвідченою нотаріально, про передачу предмета іпотеки та/чи застави Кредитору. Кредитор зобов’язаний прийняти предмет іпотеки та/чи застави у тридцятиденний строк з моменту отримання заяви.

Передача Кредитору предмета іпотеки та/чи застави, у порядку, передбаченому частиною першою цієї статті, є підставою для припинення зобов’язань за кредитом, навіть якщо вартість предмета іпотеки та/чи застави є недостатньою для повного задоволення вимог Кредитора. При цьому припинення зобов’язань за кредитом тягне припинення зобов’язань за усіма договорами забезпечення до кредитного договору.

Заборгованість, що становить різницю між розміром зобов’язань позичальника за кредитним договором та сумою, отриманою кредитором, внаслідок реалізації предмета іпотеки та/чи застави, підлягає анулюванню (прощенню) кредитором.

Якщо заборгованість позичальника за тілом кредиту становить менше половини від початкової суми тіла кредиту, то на предмет іпотеки та/чи застави, який забезпечує виконання зобов’язань за кредитним договором, не може бути звернено стягнення до закінчення строку, на який укладено додаткові угоди про реструктуризацію на умовах, визначених цим законом.

 

Стаття 8. Прикінцеві положення

        

1. У Податковому кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 13-17, ст. 112):

 

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

мисис, имейте совесть, не копируйте целиком такие длинные посты! любой желающий прочтет первоисточник.

(тоже самое ярослава касается и еще нескольких форумчан).

спасибо за понимание!

ВАВАНчик, сама не люблю довгих постів і їх перепостів, однак не можу зараз по-іншому чинити по тій простій причині, що скопійовані повідомлення зберігаються, якщо раптом автор надумає їх видалити. Відповіді НБ України дуже цінні, це не цитування новин чи перепощування жовтих сайтів. До того ж тема специфічна і важлива, тому в цьому топіку просто доведеться працювати саме таким чином. Вибачайте за незручності)

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Ув. y.voronizhskiy, продолжайте, Ваше мнение тоже важно.

А что продолжать? я изменил закон с учетом того, что писал Ростислав.

Также добавил свои взгляды, но нужно, что бы кто-то пробежался свежим взглядом и подкорректировал юридические неточности.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

А что продолжать? я изменил закон с учетом того, что писал Ростислав.

Также добавил свои взгляды, но нужно, что бы кто-то пробежался свежим взглядом и подкорректировал юридические неточности.

Спасибо, просто в конце Вы поставили двоеточие)

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Спасибо, просто в конце Вы поставили двоеточие)

Я не анализировал тонкости, но в части внесения изменений в ПК, нет каких-то проблемных моментов.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Спасибо, очень рада Вашему посту, хотя не все понимаю. Т.е. достаточно требовать принять

 

З а к о н  У к р а Ї н и

Про внесення змін до Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму"?

 

Привлечение наличной иностранной валюты осуществляется на основании договора банковского вклада? Почему у Вас принимали наличную иностранную валюту, но грубо нарушали статью 1059 Гражданского кодекса Украины. Было большое желание привлечь наличную иностранную валюту любыми способами? А может быть незаконно завладеть ею?

Транзитный счет позволяет, благодаря Вашему добровольному согласию, не применять ст.1059 ГК Украины.

В данном случае Вы как бы и вкладчик, а по первичным документам - и нет.

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=6575&page=3#entry108410

 

Вклад в иностранной валюте в украинском банке – это «финансовый туризм» или «финансовая пирамида»?

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=6575&page=3#entry108404

Проект Закону про заборону фінансових пірамід в Україні

Номер, дата реєстрації: 2700 від 03.04.2013

Сесія реєстрації: 2 сесія VII скликання

Включено до порядку денного: 739-VII від 06.02.2014

ПРОЕКТ

Вноситься

Кабінетом Міністрів України

ЮМ. АЗАРОВ

“ ” 2013 р.

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про заборону фінансових пірамід в Україні

_______________________________________

Стаття 1. В Україні забороняється умисне створення умов для фінансової піраміди, пропонування участі у ній або залучення (отримання) фінансових активів за допомогою фінансової піраміди.

Стаття 2. Фінансовою пірамідою є будь-які операції з фінансовими активами (кошти, цінні папери, боргові зобов’язання та право вимоги боргу, що не віднесені до цінних паперів), які здійснюються фізичними або юридичними особами з метою набуття або можливості набуття вигоди для себе чи інших осіб за рахунок перерозподілу активів інших осіб, зокрема без провадження фактичної господарської діяльності.

До фінансової піраміди не належать операції з фінансовими активами, що здійснюються фінансовими установами під час надання ними фінансових послуг, визначених статтею 4 Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” або законами з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг.

Стаття 3. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

2. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1) у Кримінальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 25—26, ст. 131):

у примітці до статті 185:

у пункті 3 цифри “185—191” замінити цифрами “185—190, 191”;

у пункті 4 цифри “189—191” замінити цифрами “189, 190, 191”;

доповнити Кодекс статтею 1901 такого змісту:

“Стаття 1901. Фінансова піраміда

1. Умисне створення умов для фінансової піраміди, пропонування участі у ній або залучення (отримання) фінансових активів за допомогою фінансової піраміди —

карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років.

2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, —

караються обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони вчинені у великих розмірах або шляхом здійснення незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем і мереж, систем електронних платежів, —

караються позбавленням волі на строк від трьох до шести років з конфіскацією майна.

4. Дії, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, якщо вони вчинені в особливо великих розмірах або організованою групою, —

караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років з конфіскацією майна.

Примітка. Дії, передбачені цією статтею, вважаються вчиненими у великому розмірі у разі, коли сума операцій з фінансовими активами у двісті п’ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян; в особливо великому розмірі — у разі, коли сума операцій з фінансовими активами у шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.”;

2) частину першу статті 8 Закону України “Про рекламу” (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 8, ст. 62; 2008 р., № 18, ст. 197; 2010 р., № 34, ст. 486; 2012 р., № 39, ст. 463, із змінами, внесеними Законом України від 6 листопада 2012 року № 5481-VІ) доповнити абзацом такого змісту:

“розповсюджувати рекламу щодо фінансових пірамід.”;

3) пункт 7 частини третьої статті 19 Закону України “Про захист прав споживачів” (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 7, ст. 84) після слів “пірамідальних схем” доповнити словом “продажу”, а після слів “яка надається” — словом “переважно”.

Голова

Верховної Ради України

http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_2?pf3516=2700&skl=8

ВИСНОВОК

на проект Закону України «Про заборону фінансових

пірамід в Україні» (реєстр. № 2700 від 03.04.2013 р.,

внесений Кабінетом Міністрів України)

У проекті пропонується визначити зміст поняття «фінансова піраміда» та «заборонити умисне створення умов для фінансової піраміди, пропонування участі у ній або залучення (отримання) фінансових активів за допомогою фінансової піраміди». Крім цього, відповідні зміни вносяться до Кримінального кодексу України, законів України «Про рекламу» та «Про захист прав споживачів».

Головне управління, розглянувши зазначену законодавчу пропозицію, вважає за необхідне підтримати встановлення заборони на створення та функціонування в Україні фінансових пірамід (в тому числі на кшталт МММ), оскільки це спрямовано на захист майнових прав громадян України. При цьому вважаємо за доцільне висловити щодо змісту законопроекту наступні зауваження та пропозиції.

1. Поданий проект складається всього з трьох статей, в яких: забороняється створення фінансових пірамід (ст. 1); визначається поняття «фінансова піраміда» (ст. 2); формулюються прикінцеві положення (ст. 3), що засвідчує про відсутність самостійного предмету правового регулювання, необхідного для прийняття окремого закону з відповідного питання. Це відображається також у тому, що загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, порядок здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг визначаються у Законі України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг». За цих умов, на нашу думку, питання заборони створення та функціонування в Україні фінансових пірамід юридично слід вирішувати шляхом внесенням відповідних змін до вищезгаданого закону та інших законодавчих актів, а не шляхом прийняття окремого закону про таку заборону. Такий підхід більше узгоджується з потребами систематизації законодавства, яка виключає множинність законів з одних і тих же питань.

2. Вважаємо, що визначені ст. 1 проекту дії, які пропонується заборонити (створення умов для фінансової піраміди тощо), мають бути конкретизовані більш детально, оскільки за їх умисне вчинення у проекті передбачається кримінальна відповідальність (зміни до Кримінального Кодексу України). При цьому у разі прийняття запропонованих змін до КК України існування цієї статті само по собі втрачає будь-який сенс.

3. Вважаємо, що запропонований варіант визначення змісту поняття «фінансова піраміда» у ст. 2 проекту потребує уточнення, адже його окремі формулювання не відповідають вимогам щодо юридичної визначеності правової норми. Зокрема, йдеться про використання при визначенні змісту цього терміну такого юридично невизначеного, оціночного виразу як «операції …здійснюються… з метою… можливості набуття вигоди», що створює передумови для певних зловживань, у тому числі корупційних правопорушень, у цій сфері. У деяких випадках текст норми має не нормативно-правовий, а описовий характер. Це зауваження стосується використання у абзаці першому цієї статті слів «зокрема, без провадження фактичної господарської діяльності».

Із ст. 2 проекту пропонуємо також виключити абзац другий, оскільки в ньому фактично дозволяється створення фінансових пірамід фінансовими установами.

4. Потребує відповідного корегування назва та текст диспозиції частини першої ст. 1901, якою доповнюється КК України. Зокрема, пропонуємо назву цієї статті привести у відповідність з змістом її першої частини, виклавши в наступній редакції: «Стаття 1901. Створення або сприяння діяльності фінансової піраміди», а у її частині першій слова «Умисне створення умов для фінансової піраміди» пропонуємо замінити на «створення та діяльність фінансових пірамід», оскільки наведене вище формулювання характеризується відсутністю належної юридичної визначеності і дозволяє досить широке тлумачення, що на практиці може призвести до певних зловживань. Зазначене стосується і такої форми об’єктивної сторони пропонованого законопроектом злочину, як пропонування участі у фінансовій піраміді, оскільки само по собі таке діяння, на нашу думку, не досягає рівня суспільної небезпечності, щоб визнаватися злочином.

При цьому слід врахувати, що залучення (отримання) фінансових активів за допомогою фінансової піраміди підпадає під ознаки такого злочину як шахрайство (ст. 190 КК України), яке в разі його вчинення в особливо великих розмірах або організованою групою (частина четверта цієї статті), карається позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Крім того, якщо така діяльність фінансових пірамід «поставлена» на постійну основу, до неї залучені десятки (а, можливо, й сотні) співучасників і в результаті якої отримуються «надприбутки», то у такому випадку організатори та учасники такої фінансової піраміди додатково несуть кримінальну відповідальність за злочин, передбачений статтею 255 КК України «Створення злочинної організації».

У зв‘язку з цим логічно непослідовною виглядає пропозиція, згідно з якою найтяжчим покаранням, передбаченим ст. 1901 КК України (у редакції проекту) є позбавлення волі на строк від п’яти до восьми років з конфіскацією майна. Тобто, у разі запровадження запропонованої «спеціальної» (щодо ст. 190 КК) кримінально-правової норми, фактично матиме місце пом’якшення кримінальної відповідальності за окреслені вище діяння, з чим з огляду на ступінь суспільної небезпеки відповідного злочину навряд чи можна погодитися.

4. Внесення запропонованих у проекті змін до ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» суперечить змісту Пояснювальної записки до проекту, оскільки у ній стверджується, що «норми Закону України «Про захист прав споживачів» не можуть бути застосовані до фінансових пірамід, оскільки їх організаторами та учасниками є суб‘єкти, на яких не поширюється дія вказаного Закону».

Узагальнюючий висновок: за результатами розгляду в першому читанні проект Закону України «Про заборону фінансових пірамід в Україні» може бути прийнятий за основу з наступним урахуванням висловлених зауважень та пропозицій.

Керівник Головного управління В.І. Борденюк

Вик.: І.В.Зуб, Е.В.Вальковський, Н.В. Кідіна

http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_2?pf3516=2700&skl=8

Поіменне голосування про проект Закону про заборону фінансових пірамід в Україні (№2700) - за основу

19.11.2013 13:32

За:310 Проти:0 Утрималися:2 Не голосували:82 Всього:394

Рішення прийнято

Фракція Партії регіонів у Верховній Раді України

Кількість депутатів: 207

За:154 Проти:0 Утрималися:0 Не голосували:40 Відсутні:13

Фракція політичної партії Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина" у Верховній Раді України

Кількість депутатів: 90

За:49 Проти:0 Утрималися:1 Не голосували:31 Відсутні:9

Фракція Політичної партії "УДАР (Український Демократичний Альянс за Реформи) Віталія Кличка"

Кількість депутатів: 42

За:24 Проти:0 Утрималися:0 Не голосували:5 Відсутні:13

Фракція Всеукраїнське об'єднання "Свобода"

Кількість депутатів: 36

За:30 Проти:0 Утрималися:0 Не голосували:0 Відсутні:6

Позафракційні

Кількість депутатів: 35

За:27 Проти:0 Утрималися:1 Не голосували:1 Відсутні:6

Фракція Комуністичної партії України

Кількість депутатів: 31

За:26 Проти:0 Утрималися:0 Не голосували:5 Відсутні:0

http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radan_gs09/ns_golos?g_id=3283

Громкие дела, рассматриваемые судами, в отдельных случаях могут привести к весьма отрицательным последствиям. Ведь большинство усматривает проблему не в соблюдении норм закона, что в результате влечет за собой принятие справедливого и законного решения, а в поиске виновной стороны.

Причем самое неприятное то, что ситуацией, как ни странно, воспользовались те, кто должен был бы признать и свою вину в ненадлежащем оформлении документов.

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=6594&page=2#entry102407

 

В статье 4 Закона Украины «О финансовых услугах и государственном регулировании рынков финансовых услуг» в перечне финансовых операций есть вклад, предусмотренный ст.1058 Гражданского кодекса Украины?

С какого числа, месяца и года вступил в силу Закон Украины «О внесении изменений в статью 4 Закона Украины «О финансовых услугах и государственном регулировании рынков финансовых услуг» № 643-VII от 10.10.2013?

С какой даты украинские банки на основании генеральной лицензии получили право осуществлять операции в иностранной валюте на валютном рынке Украины в соответствии с пунктом 14 части первой статьи 4 Закона Украины «О внесении изменений в статью 4 Закона Украины «О финансовых услугах и государственном регулировании рынков финансовых услуг», предусмотренные пунктом 1 части третьей статьи 47 Закона Украины «О банках и банковской деятельности»?

Необходимо готовить законопроект о запрете вкладов в иностранной валюте в Украине?

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=6575&page=3#entry108404

 

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Бля, это пи3дец.

Послушайте, ВЫ, 15.000.000. А вы не пробовали жить по средствам? Отказывать себе в чем то? не купить баночку черной икры (копченой колбасы, новых туфель), а отложить 100/200/1000 грн. на покупку телевизора/холодильника/автомобиля/участка/дома или на ремонт в квартире? Накопить за некоторое время нужную сумму, и сделать необходимую покупку. Конечное, хочется ЗДЕСЬ И СЕЙЧАС! А отдавть... Ну берешь то чужие, а отдаешь СВОИ!

ПС: Я НИРАЗУ в жизни не брал кредит, живу по средствам.... "протягиваю ножки по одежке!".

Уважаемый, не судите, да не судимы будете! Какая икра? какая колбаса? если люди в браке хотят иметь свою крышу и создавать семью, как простите,учитель и сварщик с их з/п могут "накопить на квартиру". Или прикажете им протянуть ножки на вокзале? Не для того ли избирались наши уважаемые чиновники,чтобы помогать людям, и тем самым укреплять и развивать страну?? Нам чужого не надо, мы хотим справедливости. 

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Уважаемый, не судите, да не судимы будете! Какая икра? какая колбаса? если люди в браке хотят иметь свою крышу и создавать семью, как простите,учитель и сварщик с их з/п могут "накопить на квартиру". Или прикажете им протянуть ножки на вокзале? Не для того ли избирались наши уважаемые чиновники,чтобы помогать людям, и тем самым укреплять и развивать страну?? Нам чужого не надо, мы хотим справедливости. 

Современное общество и капитализм создает такие условия, что люди до 30 лет в нашей стране, если им не могут помочь родители, не могут себе позволить семью, жилье и авто, поэтому и остается заботится о будущем благосостоянии, но явно не брать кредит.

Если не можешь зарабатывать и при этом откладывать деньги, то какие могут быть мысли о семье?

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Современное общество и капитализм создает такие условия, что люди до 30 лет в нашей стране, если им не могут помочь родители, не могут себе позволить семью, жилье и авто, поэтому и остается заботится о будущем благосостоянии, но явно не брать кредит.

Если не можешь зарабатывать и при этом откладывать деньги, то какие могут быть мысли о семье?

 

Ну это Вы здравомыслящий человек... А 90% населения это просто биомасса которая ведётся на всё подряд, а уж тем более на разрекламированный банками американский образ жизни в кредит... И банки этим пользуются очень активно...

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Как я бы изменил этот закон, но его нужно пару раз вычитать, убрать шероховатости.

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про переведення кредитних зобов'язань з іноземної валюти в національну

 

Звучит как утопия, особенно в Украине ((( к великому сожалению..

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...