Громадський контроль банків

[west11]

Я уже разместил Ваше решение на форуме.

Меня интересует пункт договора.

 спасибо конечно, но такая реклама для меня наверное слишком, мы люди скромные :-)

[Obelix]

А кто представитель Натальи Нестерчук? Вполне адекватный товарищь. Мне понравилось его поведение в суде.

Сдержано, четко и по делу.

Судья его немножко давил авторитетом и такой подленькой херней как

- ну ми з вами розуміємо про що йдеться...

- ми всі розуміємо що то є не майнові права, а обб'єкт незавершеного будівництва

и т.д.

Правльный ответ был бы - 

- Ми не можемо у суді розглядати факти спираючись на тезіси "ми розуміємо" або "всім відомо". Є договір, в якому чітко прописоно "майнові права". Ось ці майнові права мі й розглядаємо. Це прописано у договорі.

Все інше це лише припущення та розміркування .

С тким же успіхом можливо казати, що ми всі розуміємо, що ніяких валютних кредитів не було. Була українська гривня, якою було профинансоване укрїнське будівництво для українських громадян, але цей факт мі не обговорюємо тут, хоча мі всі це розуміємо ))

 

(пишу по мере просмотра. суддя доповідач рыба ушлая, постоянно сбивает представителя на всякую херню. А то что истец не является специалистом в области банковского дела и договорного права, это суд учитывает? или теперь она не может обратиться за защитой своего права?)

[west11]

 

 

Дело Натальи Нестерчук о признании договора ипотеки недействительным. Верховный Суд Укранины не смог вынести решение и решил обратится за научным мнением. 

 

 

Да-а-а-а, схватка серъезная, ИМХО решение будет зависеть, от внешних факторов, сама фабула дела позволяет написать и так, и этак, если Кредитный Майдан организует массовость то..., а Наталья Нестерчук и ее адвокат МОЛОДЦЫ !!!

[west11]

А кто представитель Натальи Нестерчук? Вполне адекватный товарищь. Мне понравилось его поведение в суде.

Сдержано, четко и по делу.

Судья его немножко давил авторитетом и такой подленькой херней как

- ну ми з вами розуміємо про що йдеться...

- ми всі розуміємо що то є не майнові права, а обб'єкт незавершеного будівництва

и т.д.

Правльный ответ был бы - 

- Ми не можемо у суді розглядати факти спираючись на тезіси "ми розуміємо" або "всім відомо". Є договір, в якому чітко прописоно "майнові права". Ось ці майнові права мі й розглядаємо. Це прописано у договорі.

Все інше це лише припущення та розміркування .

С тким же успіхом можливо казати, що ми всі розуміємо, що ніяких валютних кредитів не було. Була українська гривня, якою було профинансоване укрїнське будівництво для українських громадян, але цей факт мі не обговорюємо тут, хоча мі всі це розуміємо ))

 

Спасибо за колоритное: "давил авторитетом и такой подленькой херней", в этом и во всем согласен полностью.

[Obelix]

Головуючий гаденыш ))

Юристу Натальи респект еще раз за терпение.

Клиентов зря притащил. Еще повезло, что суд не взялся за клиентов...А то они бы такого наговорили )))

Судьи такого уровня хитрейшие и подлейшие граждане, развести простую девочку с улицы на что угодно - раз плюнуть.

 

Я в процессе более эмоционален ))

... вчера в районе вытребовал оригиналы документов...так аж голова разболелась, так грузил судью и банкира ))

 

Досмотрел.

Резюме.

Предыдущий высновок ВСУ был тут

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=5513&hl=6-8%D1%86%D1%8113

решение ВСУ было промотиворовано. Цена вопроса позволяла.

 

Когда же этим правом начал пользоваться простой народ, ВСУ с подачи банков задумалось, что скоро в эту дырку ломонутся все, кто может.

Поэтому хочет ответственность за будущее свое козлячее решение переложить на "науковцив" котрых никто не видел ))

блеать, они бы еще британских ученых спросили ))

А по сути они сейчас обьявят банкирам сумму, и будут ждать.

Какбы иск касается одного банка, но пострадать могут многие, поэтому сумму нарисовали коллективную ))

Если соберут - будем иметь еще один прецедент, когда ВСУ принимает два диаметрально противоположных решения.(как с 25-50% уценкой имущества на торгах)

Не соберут - ВСУ подтвердит свою позицию. Науковци тут не при чем ))

 

О том, что такой прецедент впервые.

Да, все "науковци" должны быть задействованы на стадии подготовки к заседанию, когда ВСУ рассматривает конфликт по применению одинаковых норм права ВССУшниками. В заседании юрист Натальи ничего нового не сказал, тем более такого, что могло бы внести новые вводные в суть спора. Т.е. откладывать было не за чем.

Единственное логичное обьяснение - показать банкирам реальную угрозу и выдушить с них кучу бабла.

Почему в первый раз? Просто степень цинизма и безнаказанность достигает высшей меры.

Начали жити по новому ))

[Олег1964]

Очень скоро, когда Фронт окончательно останется голодным.

Только вопрос, что после этого останется от страны?

Руина

[mississ]

Ухвала ВССУ по справі Наталії Нестерчук 

 

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/40822040

[mississ]

А кто представитель Натальи Нестерчук? Вполне адекватный товарищь. Мне понравилось его поведение в суде.

Сдержано, четко и по делу.

 

Якщо Вам ще цікаво, то можу написати в приват.

[Obelix]

Да, мне интересно.

Напишите. 

Поведение в суде очень и очень ))

И еще, он вел процесс с самого начала, с района?

[west11]

Головуючий гаденыш ))

Юристу Натальи респект еще раз за терпение.

Клиентов зря притащил. Еще повезло, что суд не взялся за клиентов...А то они бы такого наговорили )))

Судьи такого уровня хитрейшие и подлейшие граждане, развести простую девочку с улицы на что угодно - раз плюнуть.

 

Я в процессе более эмоционален ))

... вчера в районе вытребовал оригиналы документов...так аж голова разболелась, так грузил судью и банкира ))

 

Досмотрел.

Резюме.

Предыдущий высновок ВСУ был тут

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=5513&hl=6-8%D1%86%D1%8113

решение ВСУ было промотиворовано. Цена вопроса позволяла.

 

Когда же этим правом начал пользоваться простой народ, ВСУ с подачи банков задумалось, что скоро в эту дырку ломонутся все, кто может.

Поэтому хочет ответственность за будущее свое козлячее решение переложить на "науковцив" котрых никто не видел ))

блеать, они бы еще британских ученых спросили ))

А по сути они сейчас обьявят банкирам сумму, и будут ждать.

Какбы иск касается одного банка, но пострадать могут многие, поэтому сумму нарисовали коллективную ))

Если соберут - будем иметь еще один прецедент, когда ВСУ принимает два диаметрально противоположных решения.(как с 25-50% уценкой имущества на торгах)

Не соберут - ВСУ подтвердит свою позицию. Науковци тут не при чем ))

 

О том, что такой прецедент впервые.

Да, все "науковци" должны быть задействованы на стадии подготовки к заседанию, когда ВСУ рассматривает конфликт по применению одинаковых норм права ВССУшниками. В заседании юрист Натальи ничего нового не сказал, тем более такого, что могло бы внести новые вводные в суть спора. Т.е. откладывать было не за чем.

Единственное логичное обьяснение - показать банкирам реальную угрозу и выдушить с них кучу бабла.

Почему в первый раз? Просто степень цинизма и безнаказанность достигает высшей меры.

Начали жити по новому ))

 

 

Уважаемый, Вы не только более эмоциональны в процессе, Ваши замечания улучшают качество восприятия окружающего, как минимум, в 2 раза, зокрема: "Головуючий гаденыш ))", просто, со вкусом и точно в цель :-))

Что каается Вашего тезиса про "науковцев", тут тоже нечего добавить, с каких это пор ВСУ во всеуслышание признает, что не в состоянии самостоятельно принять решение по делу ?

[mississ]

Да, мне интересно.

Напишите. 

Поведение в суде очень и очень ))

И еще, он вел процесс с самого начала, с района?

Ні

[Obelix]

Дело в том, что аналогичное дело я выиграл. 

Пока есть решение первой инстанции. Хотя срок в 10 дней кончился, в руки нам его, как "вступившее в силу" не дали. Ждут апеляшку от банка.

[mississ]

4.11.2014 Мітинг біля стін Міського суду м.Рівного. Правий Сектор за підтримки Кредитного майдану проти незаконних дій суддів (забрано житло в бійця АТО).

 

 

http://zik.ua/ua/news/2014/11/14/u_rivnomu_aktyvisty_vyrishyly_pochynaty_lyustratsiyu_z_suddiv_540504

[mississ]

Не трогайте Гонтареву. Дама отрабатывает свое назначение.

 

І Яценюк колись не так співав... Про доляри і про гАмерику...

 

 

[mississ]

Курсовую политику можно назвать валютным геноцидом относительно многих слоев населения. Во-первых, это – кредитные заемщики. У них сейчас просто безысходность. Также это банки, которые выдали валютные кредиты. Они тоже не знают, что делать, потому что им не возвращают средства. http://city.ck.ua/…/ekonomisti-obvinyayut-natsbank-v-dileta…

[mississ]

— Какие виды кредитов возвращают хуже всего?

— Проблематичнее всего погашают те кредитные договоры, когда заемщикам неинтересно их обеспечение. Там, где, к примеру, квартира является единственным местом жительства должника, проще достигнуть договоренности о погашении задолженности. Но есть небольшая часть заемщиков, которые верят, что существуют варианты невозвращения долга. Эту уверенность в них вселяют своими «уговорами» так называемые юристы-антиколлекторы. Людям промывают мозги, обещают прощение всех долгов и золотые горы, а в итоге заемщик остается должен и кредитору, и адвокату.

Подробнее: http://www.capital.ua/ru/publication/32683-andrey-konko-zaemschikam-my-gotovy-predlozhit-ochen-khoroshie-usloviya?issue=432#ixzz3J3689Mx5

[НБ Украины]

 

— Какие виды кредитов возвращают хуже всего?

— Проблематичнее всего погашают те кредитные договоры, когда заемщикам неинтересно их обеспечение. Там, где, к примеру, квартира является единственным местом жительства должника, проще достигнуть договоренности о погашении задолженности. Но есть небольшая часть заемщиков, которые верят, что существуют варианты невозвращения долга. Эту уверенность в них вселяют своими «уговорами» так называемые юристы-антиколлекторы. Людям промывают мозги, обещают прощение всех долгов и золотые горы, а в итоге заемщик остается должен и кредитору, и адвокату.

Подробнее: http://www.capital.ua/ru/publication/32683-andrey-konko-zaemschikam-my-gotovy-predlozhit-ochen-khoroshie-usloviya?issue=432#ixzz3J3689Mx5

 

 

Кому бухгалтерские проводки, а кому ч.1 ст.1051 ГК Украины …

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&page=304#entry120133

Справа № 405/10784/13-ц

Провадження №2/405/2078/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 травня 2014 року Ленінський районний суд м. Кіровограда у складі:

головуючого судді Іванової Л.А.,

при секретарі Береді Я.І.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Ленінського відділу ДВС Кіровоградського МУЮ про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з даним позовом до відповідачів приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, ТОВ «Кредитні ініціативи», в якому просить визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 від 23.10.2013 року, зареєстрований в реєстрі за №1724 таким, що не підлягає виконанню.

…

Так, рішенням Ленінського районного суду м.Кіровограда від 01 листопада 2012 року, яке залишено без змін ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області 19 листопада 2013 року, в задоволенні позовних вимог публічного акціонерного товариства «Сведбанк», яке є правонаступником прав та обов'язків АКБ «ТАС-Комерцбанк», до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором 30.06-04/30-КЛ від 27.12.2005 року було відмовлено, з тих підстав, що ОСОБА_2, підписавши кредитний договір, в подальшому, на виконання його умов, кредитних коштів не отримувала, нею не вчинялися будь-які дії щодо підписання заяв на видачу коштів, що має наслідком їх нікчемність, підписи від імені ОСОБА_2 в заявах на видачу коштів виконані не самою ОСОБА_2, а іншою особою, які (підписи) виконані з ретельним наслідуванням підпису (ів) ОСОБА_2 шляхом попереднього тренування з відпрацюванням стереотипу підпису ОСОБА_2, що, в свою чергу, не створює жодних юридичних наслідків та виключає обов'язок ОСОБА_2 нести відповідальність перед Банком за невиконання умов кредитного договору №30.06-04/30-КЛ від 27.12.2005 року, а відтак, відсутні і правові підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки, яким забезпечувалося виконання основного зобов'язання за зазначеним кредитним договором шляхом вчинення виконавчого напису.

Крім того, суд не приймає до уваги твердження представника відповідача про те, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права як визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, не передбачений ст.50 Закону України «Про нотаріат», виходячи з наступного.

Так, в п.3 листа від 07.02.2014 року «Про судову практику розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні» Вищий Спеціалізований Суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ зазначив, що особливої уваги потребує дослідження питання, пов'язаного з розглядом справ щодо визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, оскільки ст. 50 Закону N 3425-XII (після змін, внесених Законом України від 01 жовтня 2008 року N 614-VI "Про внесення змін до Закону України "Про нотаріат") не містить такого окремого способу захисту порушеного права. На сьогодні можливість вчинення виконавчого напису прямо передбачена ст.18 Цивільного кодексу України, ст. 110 ЦПК України, главою 14 Закону N 3425-XII, ч. 6 ст. 20 Закону України від 02 жовтня 1992 року N 2654-XII "Про заставу" (Закон N 2654-XII), ч. 3 ст. 33 Закону України від 05 червня 2003 року N 898-IV "Про іпотеку" (Закон N 898-IV), постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року N 1172 "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" (постанова Кабінету Міністрів України N 1172) та іншими законодавчими актами. У зв'язку з цим розгляд судом справи за позовом про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, є правомірним, і, крім того, відповідає конституційному положенню про всеосяжність права на звернення до суду та юрисдикцію суду (статті 55, 124 Конституції України).

З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку, про обгрунтованість позовних вимог та їх задоволення.

Судові витрати по справі, понесені позивачем, які складаються з судового збору в розмірі 229 грн. 40 коп. в порядку ст.88 ЦПК України стягнути з відповідача ТОВ «Кредитні ініціативи».

На підставі викладеного вище, відповідно до Закону України «Про іпотеку», Закону України «Про нотаріат», Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, керуючись ст.ст.3, 4, 10, 11, 59, 60, 88, 213-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Ленінського відділу ДВС Кіровоградського МУЮ про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити.

Визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, який вчинено 23 жовтня 2013 року, зареєстровано в реєстрі за №1724, та за яким пропоновано звернути стягнення на квартиру АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_2, та було передано в іпотеку на підставі договору іпотеки, посвідченого 27 грудня 2005 року приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_5, в забезпечення зобов'язань по кредитному договору №30.06-04/30-КЛ від 27 грудня 2005 року АКБ «ТАС-Комерцбанк», правонаступником якого в подальшому стало ВАТ «Сведбанк» та правонаступником якого на цей час є ПАТ «Сведбанк», яке 28 листопада 2012 року на підставі договору факторингу №15 відступило право вимоги за кредитним договором та 28 листопада 2012 року на підставі договору про відступлення прав за іпотечними договорами, відступило право вимоги за іпотечним договором ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс», яке надалі, 28 листопада 2012 року на підставі договору факторингу та на підставі договору про відступлення прав за іпотечними договорами відступило право вимоги за кредитним договором та право вимоги за іпотечним договором ТОВ «Кредитні ініціативи», та за рахунок коштів, отриманих від реалізації квартири АДРЕСА_1, задовольнити вимоги ТОВ «Кредитні ініціативи» у розмірі заборгованості, що виникла внаслідок невиконання/неналежного виконання боржником ОСОБА_2 умов кредитного договору з 28 листопада 2012 року по 01 серпня 2013 року в загальному розмірі 341 786 грн. 49 коп., таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», код ЄДРПОУ 35326253 на користь ОСОБА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1 судовий збір в розмірі 229 грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області через Ленінський районний суд м. Кіровограда шляхом подачі протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення

Суддя Ленінського районного суду

м. Кіровограда Л.А. Іванова

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/41194778

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/35389174

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2013 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого: Сімоненко В.М.,

суддів: Амеліна В.І., Гончара В.П.,

Карпенко С.О., Олійник А.С.,

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «Сведбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 17 січня 2013 року,

в с т а н о в и л а:

У вересні 2011 року ПАТ «Сведбанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що між сторонами було укладено кредитний договір у вигляді кредитної лінії. Зазначає, що зобов'язання виконав та надав кредитні кошти позивальнику у готівковій формі на підставі заяв про видачу готівки, оскільки відповідачем порушено виконання зобов'язання просить стягнути заборгованість за кредитним договором в розмірі 44 313, 13 грн.

Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 01 листопада 2012 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 17 січня 2013 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Сведбанк» в розмірі 44 313,1 дол. США. Вирішено питання про судові витрати.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати судове рішення апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та вивчивши матеріали справи, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судами встановлено, що 27 грудня 2005 року між сторонами укладено кредитний договір у вигляді кредитної лінії у розмірі 25 00 грн. строком до 27 грудня 2010 року.

В забезпечення виконання зобов'язання укладено іпотечний договір, відповідно до якого ОСОБА_3 передала в іпотеку належне їй на праві власності нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до висновку судово-почеркознавчої експертизи встановлено, що підпис на заяві про видачу готівки здійснений не самою ОСОБА_3, а отже підстав для задоволення позову не має.

Задовольняючи позовні вимоги апеляційний суд виходив з того, що відповідно до розрахунку наданого банком відповідачка сплатила тіло кредиту в сумі 9 232 грн.

Однак, з такими висновками апеляційного суду погодитись повною мірою не можна.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1051 ЦП України позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.

Заперечуючи проти позову ОСОБА_3 посилалась на те, що кошти за кредитним договором не отримувала.

Апеляційний суд ухвалюючи рішення про задоволення позову, належним чином на підставі належних та допустимих доказів наданих банком зазначене не перевірив та передчасно дійшов до висновку, що відповідачкою сплачувались кошти на виконання кредитного договору чим визнавався кредитний договір і наявність заборгованості.

Разом з тим відповідно до пункту першого глави першої розділу третього Інструкції про касові операції в банках України, затвердженої постановою правління Національного банку України 14.08.2003 N 337 до касових документів, які оформляються згідно з касовими операціями, визначеними цією Інструкцією, належать: заява на переказ готівки (додаток 6), прибутково-видатковий касовий ордер (додаток 7), заява на видачу готівки (додаток 8), прибутковий касовий ордер (додаток 9), видатковий касовий ордер (додаток 10 ), грошовий чек (додаток 11), а також рахунки на сплату платежів та документи, установлені відповідною платіжною системою для відправлення переказу готівки та отримання його в готівковій формі.

На зазначені положення матеріального законодавства апеляційний суд уваги не звернув та з огляду на заперечення відповідачкою сплати зазначених банком сум, не встановив на підставі допустимих доказів факт оплати ОСОБА_3 9 232 грн. у погашення заборгованості, а також процентів в розмірі 8 862, 59 грн.

Отже, судом при розгляді справи було порушено норми матеріального та процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи, а тому судове рішення відповідно до положень ст. 338 ЦПК України підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 17 січня 2013 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий В.М. Сімоненко

Судді: В.І. Амелін

В.П. Гончар

С.О. Карпенко

А.С. Олійник

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/32031041

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/28779846

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/27288894

До матеріалів справи не надано доказів в підтвердження права ПАТ «Сведбанк» на здійснення операцій в іноземній валюті, оскільки, відповідне право на здійснення таких операцій банку було надано Генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій № 38 лише 07.10.11року.

Справа № 127/1988/14-ц

Провадження № 2/127/5448/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.2014 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі : головуючого судді Федчишена С.А.,

при секретарі Підвисоцькій О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

Встановив:

ПАТ «Дельта Банк» звернулось в суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позов мотивовано тим, що 03.09.2008 року між ПАТ «Сведбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 0101/0908/02-219, згідно з умов якого банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 55900 доларів США, з розрахунку 12,5% річних за користування кредитом на строк з 03.09.2008 року до 02.09.2023 року. 25.05.2012 року між ПАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір купівлі - продажу прав вимоги, відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах визначених даним договором, ПАТ «Сведбанк» передає (відступає) ПАТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого ПАТ «Дельта Банк» замінює ПАТ «Сведбанк» як кредитора ( стає новим кредитором) у зазначених зобов'язаннях, а внаслідок передачі від ПАТ «Сведбанк» до ПАТ «Дельта Банк» прав вимоги до боржників, до ПАТ «Дельта Банк» переходить (відступається) право вимоги від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами. Відповідно до п. 3.1. кредитного договору позичальник зобов'язується здійснювати погашення заборгованості за кредитом в порядку передбаченому цим договором. Згідно п.3.2,3.3 кредитного договору проценти за користування кредитом нараховуються виходячи з розміру процентної ставки, встановленої в п.1.4 цього договору з дня виплати готівкою коштів з позичкового рахунку позичальника, зазначеного в п.2.1 цього договору, до моменту фактичного повернення кредиту в банк. При розрахунку процентів кількість днів у місяці приймається рівною фактичній кількості днів у місяці, а кількість днів у році 360 приймається рівною 360 днів. Згідно п.3.4 проценти за користування кредитом повинні сплачуватися позичальником щомісячно, в період з 01 по 10 число кожного місяця, за попередній місяць. Проценти, нараховані за останній календарний місяць фактичного користування кредитом, сплачуються позичальником одночасно з погашенням кредиту. Згідно п. 7.2 договору у випадку порушення умов кредитного договору та/або іпотечного договору, вимога про виконання порушеного зобов'язання направляється банком позичальнику у письмовому вигляді та підлягає виконанню у повному обсязі протягом тридцяти календарних днів з моменту її надіслання банком за адресою позичальника, зазначеною в реквізитах договору. Сторони досягли згоди, що датою, з якої починається відлік зазначеного вище тридцяти денного строку, вважається дата, зазначена на квитанції, яка надається банку відділенням зв'язку при відправленні листа з повідомленням про вручення або дата, зазначена в повідомленні, яке отримане позичальником особисто у банку. Виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором забезпечуються порукою відповідно до укладеного договору поруки №0101/0908/02-219-Р-01 від 03.09.2008 року між ПАТ «Сведбанк» та ОСОБА_2, згідно з ким поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником зобов'язань за кредитним договором № 0101/0908/02-219 від 03.09.2008 року. Відповідальність поручителя настає у випадку невиконання боржником зобов'язань за договором. Поручитель і боржник несуть перед кредитором солідарну відповідальність, а поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник. Однак зобов'язання не виконуються, у зв'язку з чим станом на 13.12.2013 рік наявна заборгованість у сумі 418045,65грн., з яких: 394115,65грн. - сума заборгованості за кредитом, 23930грн. - сума заборгованості за відсотками. В зв'язку з тим, що відповідач не виконує належним чином умов кредитного договору, позивач звернувся до суду з даним позовом, у якому просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором в розмірі 418045,65грн. та судовий збір в розмірі 3654грн.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала, за обставин викладених в позові. Просила позов задовольнити.

Представники відповідачів в судовому засідання позов не визнали, заперечили щодо його задоволення.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, з наступних підстав.

При розгляді справи судом встановленні наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 03.09.2008 року між ПАТ «Сведбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 0101/0908/02-219, згідно з умов якого банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 55900 доларів США, з розрахунку 12,5% річних за користування кредитом на строк з 03.09.2008 року до 02.09.2023 року (а.с. 6-15).

Відповідно до п. 3.1. кредитного договору позичальник зобов'язується здійснювати погашення заборгованості за кредитом в порядку передбаченому цим договором.

Згідно п.3.2,3.3 кредитного договору проценти за користування кредитом нараховуються виходячи з розміру процентної ставки, встановленої в п.1.4 цього договору з дня виплати готівкою коштів з позичкового рахунку позичальника, зазначеного в п.2.1 цього договору, до моменту фактичного повернення кредиту в банк. При розрахунку процентів кількість днів у місяці приймається рівною фактичній кількості днів у місяці, а кількість днів у році 360 приймається рівною 360 днів.

Відповідно до п.3.4 проценти за користування кредитом повинні сплачуватися позичальником щомісячно, в період з 01 по 10 число кожного місяця, за попередній місяць. Проценти, нараховані за останній календарний місяць фактичного користування кредитом, сплачуються позичальником одночасно з погашенням кредиту.

Згідно п. 7.2 договору у випадку порушення умов кредитного договору та/або іпотечного договору, вимога про виконання порушеного зобов'язання направляється банком позичальнику у письмовому вигляді та підлягає виконанню у повному обсязі протягом тридцяти календарних днів з моменту її надіслання банком за адресою позичальника, зазначеною в реквізитах договору. Сторони досягли згоди, що датою, з якої починається відлік зазначеного вище тридцяти денного строку, вважається дата, зазначена на квитанції, яка надається банку відділенням зв'язку при відправленні листа з повідомленням про вручення або дата, зазначена в повідомленні, яке отримане позичальником особисто у банку.

Виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором забезпечуються порукою відповідно до укладеного договору поруки №0101/0908/02-219-Р-01 від 03.09.2008 року між ПАТ «Сведбанк» та ОСОБА_2, згідно з ким поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником зобов'язань за кредитним договором № 0101/0908/02-219 від 03.09.2008 року (а.с.34-35), згідно умов якого відповідальність поручителя настає у випадку невиконання боржником зобов'язань за договором. Поручитель і боржник несуть перед кредитором солідарну відповідальність, а поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник.

Згідно довідки від 13.12.2013року заборгованість по кредитному договору №0101/0908/02-219 від 03.09.2008року станом на 13.12.2013 року складає 52301,47 доларів США, що еквівалентно 418045,65грн., з яких: 49307,6доларів США, що еквівалентно 394115,65 грн. - тіло кредиту, 2993,87доларів США, що еквівалентно 23930грн. - відсотки (а.с.38).

25.05.2012 року між ПАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір купівлі - продажу прав вимоги, відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах визначених даним договором, ПАТ «Сведбанк» передає (відступає) ПАТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого ПАТ «Дельта Банк» замінює ПАТ «Сведбанк» як кредитора ( стає новим кредитором) у зазначених зобов'язаннях, а внаслідок передачі від ПАТ «Сведбанк» до ПАТ «Дельта Банк» прав вимоги до боржників, до ПАТ «Дельта Банк» переходить (відступається) право вимоги від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами (а.с.46-56).

Відповідно до преамбули договору купівлі-продажу права вимоги від 25.05.12 року, укладеного між ПАТ «Дельта Банк» та ПАТ «Сведбанк» загальна купівельна ціна даного договору становить 908883404,01грн. При цьому, п.3.1 вказаного вище договору визначено, що 90000000,00грн. покупець - ПАТ «Дельта Банк» сплатив продавцю 08.05.12року, а решту мав сплатити у дату підписання(25.05.12),шляхом перерахування коштів на банківський рахунок продавця, зазначений у п.13 вказаного договору. А відтак, договір купівлі-продажу права вимоги від 25.05.12 має ознаки договору факторингу та на нього розповсюджуються норми ст.ст. 1077-1086 ЦК України.

Згідно ст. 1077ЦК України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Як вбачається з витягу договору, наданого позивачем до матеріалів справи, преамбула даного договору передбачає, що продавець (ПАТ «Сведбанк») бажає продати, а покупець (ПАТ «Дельта Банк») бажає купити права вимоги за винагороду та на умовах, визначених цим договором. Таким чином, даний договір за правилами ст.1077 ЦК України носить ознаки договору факторингу, але всупереч вимогам ст.1077 ЦК України, позивачем до матеріалів справи не було надано доказів проведення оплати за відступлене право вимоги.

Наданий позивачем витяг з Додатку №1 до договору купівлі-продажу права вимоги не є належним доказом в розумінні ст.ст.57, 58 ЦПК України, оскільки не відповідає вимогам ст.77 Закону України «Про нотаріат» та п.5.3 ч.5 гл.7 Положень Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.12року, відповідно яких «…при виготовленні виписки з багатосторінкового документа, обов'язково відтворюється текст першої і останньої сторінок, які надають можливість ідентифікувати документ, вірність виписки з якого засвідчується», а тому, суд прийшов до висновку, що наданий позивачем до матеріалів справи вказаний вище витяг з Додатку №1 до договору купівлі-продажу права вимоги не може бути належним доказом, так як суперечить вимогам, встановлених законом.

Згідно ату приймання-передачі кредитних файлів № 26, ПАТ «Сведбанк» передав ПАТ «Дельта Банк» лише кредитний договір, а договір поруки та іпотеки не був предметом передачі, а відтак, у ПАТ «Дельта Банк» відсутнє право вимоги до поручителя ОСОБА_2, яку останній визначив солідарним відповідачем та боржником.

Крім того, приймаючи до уваги, що вищезазначений договір носить ознаки договору факторингу, то на дані правовідносини розповсюджується дія ст.4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», відповідно якої до фінансових послуг належить операції з факторингу.

Згідно ст. 21 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» державне регулювання ринків фінансових послуг здійснюється щодо ринків фінансових послуг - Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (Нацкомфінпослуг).

Відповідно до п.п.1.2 розпорядження №231 від 03.04.09р.Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг» до фінансової послуги факторингу віднесено - набуття права грошової вимоги до боржників - суб'єктів господарювання за договором, на якому базується таке відступлення.

З викладених норм закону вбачається, що позивач, в порушення вказаних вимог, пред'являє вимоги, як фактор до фізичних осіб ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а не суб'єктів господарювання.

Аналогічна позиція щодо права вимоги фактора лише до боржників - суб'єктів господарювання також найшла своє відображена в ухвалі ВССУ від 18.12.13року у справі №6-43353св13 та відповідає положенням ст.2 Конвенції України «Про міжнародний факторинг» від 28.05.88року.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що позивачем не доведено розмір заборгованості та не доведено характер правовідносин, які склались у останнього з ПАТ «Сведбанк».

За правилами ст.1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомлені визначена сума грошової вимоги, яка підлягає виконанню.

З повідомлення про відступлення від 06.06.12року № SDP/25052012-00143/1, вбачається, що позивачем направлене на адресу боржника ОСОБА_1, повідомлення в порушення вимог ст.1082 ЦК України, оскільки дане повідомлення не містить суми грошової вимоги, яка передається.

Крім того, всупереч вимогам вказаної вище норми матеріального права та п.4.8 договору купівлі-продажу права вимоги, Банками не було направлено повідомлення про відступлення права вимоги на адресу поручителя - ОСОБА_2, а відтак, суд прийшов до висновку, що до позивача не перейшло право вимоги стягнення боргу з ОСОБА_2

Як вбачається з кредитного договору, останній було укладеного 03.09.08року між ПАТ «Сведбанк» та ОСОБА_1, на отримання кредиту в іноземній валюті - доларах США.

Згідно ч.3 ст.533 ЦК України використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

За умовами положень Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» № 15-93 від 19.02.93року НБУ видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування, згідно з цим Декретом. Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальних ліцензій на весь період дії режиму валютного регулювання.

До матеріалів справи не надано доказів в підтвердження права ПАТ «Сведбанк» на здійснення операцій в іноземній валюті, оскільки, відповідне право на здійснення таких операцій банку було надано Генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій № 38 лише 07.10.11року.

З викладеного вбачається, що кредитний договір № 0101/0908/02-219 від 03.09.08року укладений між ПАТ «Сведбанк» та ОСОБА_1 був укладений в період відсутності у банку Генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, та, як наслідок, кредитний договір №0101/0908/02-219 від 03.09.08 є нікчемним, оскільки не відповідає вимогам ч.3 ст.533 ЦК України, Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання», ст.47 Закону України «Про банки і банківську діяльність регулювання ринків фінансових послуг».

В силу норм ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом. В такому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 57 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В силу статей 58,59 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст. 212 ЦПК).

Судом встановлено, що представником позивача не надано належних доказів у підтвердження своїх позовних вимог.

Враховуючи викладене, зважаючи на положення ст. 212, ст. 60 ЦПК України, згідно якої кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення в повному обсязі.

На підставі викладено, керуючись ст. ст. 215, 533, 1077, 1082 ЦК України, Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», згідно ст. ст. 10, 57, 58, 59, 60, 212, 215-218 ЦПК України, суд -

вирішив:

В задоволенні позову публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя:

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/40968292

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2060&page=40#entry122569

 

[Siringa]

 

— Какие виды кредитов возвращают хуже всего?

— Проблематичнее всего погашают те кредитные договоры, когда заемщикам неинтересно их обеспечение. Там, где, к примеру, квартира является единственным местом жительства должника, проще достигнуть договоренности о погашении задолженности. Но есть небольшая часть заемщиков, которые верят, что существуют варианты невозвращения долга. Эту уверенность в них вселяют своими «уговорами» так называемые юристы-антиколлекторы. Людям промывают мозги, обещают прощение всех долгов и золотые горы, а в итоге заемщик остается должен и кредитору, и адвокату.

Подробнее: http://www.capital.ua/ru/publication/32683-andrey-konko-zaemschikam-my-gotovy-predlozhit-ochen-khoroshie-usloviya?issue=432#ixzz3J3689Mx5

 

неуважаемый таварисч, Канько! не волнуйтесь за мозг заемщиков и их долги перед адвокатами! Позаботьтесь лучче о своей карме и о показаниях в рамках уголовного дела, на Вас заведенного. Да и ваасче, после Вашего последнего фото в аднаклассниках, Вы шибко в весе прибавили, а это на сердечно-сосудистой системе плохо отражается... жить недолго будете...

[у.zaporozhskiy]

— Какие виды кредитов возвращают хуже всего?

— Проблематичнее всего погашают те кредитные договоры, когда заемщикам неинтересно их обеспечение. Там, где, к примеру, квартира является единственным местом жительства должника, проще достигнуть договоренности о погашении задолженности. Но есть небольшая часть заемщиков, которые верят, что существуют варианты невозвращения долга. Эту уверенность в них вселяют своими «уговорами» так называемые юристы-антиколлекторы. Людям промывают мозги, обещают прощение всех долгов и золотые горы, а в итоге заемщик остается должен и кредитору, и адвокату.

Подробнее: http://www.capital.ua/ru/publication/32683-andrey-konko-zaemschikam-my-gotovy-predlozhit-ochen-khoroshie-usloviya?issue=432#ixzz3J3689Mx5

Только мошенники могут такое говорить.

Но вполне реально за счет судебных процессов выбить себе нормальную,лояльную возможность погашение кредитных обязательств.

[у.zaporozhskiy]

По поводу решения Винницы,нужно дождаться апелляции.

[mississ]

Наталья Федак: я в 2008 г. по просьбе адвокатской компании подготовила статью по вопросу валютных кредитов, которую привожу ниже. Сейчас перечитала и поняла: прошло 6 лет, дважды менялась власть, а по сути этого вопроса так ничего и не изменилось.

 

О преступной жадности банкиров и валютном кредитовании потребителей

 

Путь развития мировой цивилизации никогда не был гладким и прямым. Его траектория похожа на американские горки, где взлёты сменяются падениями. За прошедшее столетие мировая экономика пережила не один кризис, однако нынешний уникален тем, что причиной кризиса стало именно то, что являлось движущей силой экономического роста 80-90 г.г. – потребительское кредитование.
На протяжении последних десятилетий происходило формирование потребительского общества, живущего по принципу «бери сейчас, плати потом». 
Кредитование достигло колоссальных размеров. В кредит приобреталось практически всё: дома, машины, образование, мебель и бытовая техника, нивелируя неравенство возможностей, определяемое уровнем дохода.
Заложники советского общества «нищеты, разделённой поровну», всю жизнь стоявшие на квартучете и десятилетиями копившие на автомобиль, мы отчаянно завидовали их достатку, не смея даже мечтать когда - нибудь приобщиться к этому празднику жизни.
И вот, наконец, свершилось! В 1990-2000 г.г. происходит перераздел банковского сектора Украины. Иностранные банки и страховые компании становятся полноправными хозяевами (читай- «монополистами») на рынке финансовых услуг. И началось!
Между банками разгорается настоящая война за клиента. Депозитные ставки растут, условия кредитования становятся всё лояльнее, промоакции соблазняют заманчивыми предложениями доверчивых сограждан, предлагая «торг до победы».
Классическое кредитование даёт банкам стабильный, но небольшой доход. Валютообменные операции сулят огромные барыши, однако это возможно исключительно в условиях стабильного спроса на валюту. Гиперинфляция на протяжении ряда лет успешно выполняла эту задачу, однако, со стабилизацией курса доллара, его роль как средства личных накоплений снизилась, и объёмы продаж валютной налички стали сокращаться. Необходимо было найти новые механизмы стимулировать спрос.
И таким инструментом стало долгосрочное кредитование. Существовавшие ранее ограничения как-то вдруг, хотя действующие законы никто не отменял, перестали действовать и с молчаливого согласия НБУ валютное кредитование становится доступным не только юридическим лицам – субъектам внешнеэкономической деятельности, но и рядовым гражданам не имеющим валютных доходов. Не имея источников валютных доходов, эти заёмщики превращаются в многолетних постоянных покупателей валюты. Цель достигнута!
С 2004 г. начинается интенсивное ипотечное кредитование и за 4 года доля жилья, приобретаемого в кредит, достигает 85 %. Новостройки растут, как грибы, цены на квадратные метры взлетают до небес, в десятки раз превосходя динамику роста ВВП и реальных доходов населения. 
Однако всё когда - нибудь заканчивается. Крушение этой порочной системы было вопросом не вероятности, а исключительно времени. И гром грянул. Летом 2007 г. мы впервые услышали термин «ипотечный кризис». 
Не очень хорошо понимая его суть и природу, наши сограждане, успокоенные заверениями членов правительства, что эта напасть нам не грозит по причине «слабой интегрированности Украины в мировую экономику» (!), особого беспокойства не проявили, продолжая закапывать кредитные деньги в землю приобретаемых участков. Но если иррациональное поведение неискушенного обывателя ещё как-то можно понять, то действия руководителей страны не поддаются никакому логическому объяснению, кроме одного – дикаго желания обогатится. 
Вместо того, чтобы прекратить игры с валютой страны, ставшей эпицентром кризиса, происходит необъяснимое: банки полностью сворачивают кредитование в национальной валюте, прикрываясь якобы поступившей от НБУ директивой (!), причём это происходит даже в случаях безналичных перечислений, вследствие чего армия валютных заёмщиков значительно увеличилась за счёт покупателей жилья на первичном рынке.
Приход кризиса в Украину ознаменовался беспрецедентным обвалом гривны. В течение октября – ноября 2008 г. курс доллара вырос вдвое, начался настоящий беспредел: пользуясь бесконтрольностью, банки в одностороннем порядке повышали процентные ставки, вводили комиссию на покупку валюты, путём психологического давления добивались от заёмщиков добровольной передачи залогового имущества. Власть безмолвствовала, отдав родной электорат, о котором так печётся перед выборами, на растерзание коллекторов. Эта позиция невмешательства со стороны регулятора принесла банкам щедрый урожай : по итогам 2008 г. согласно официальной статистике доходы банков на 70 % превысили уровень предыдущего года! 
Годичное противостояние банков и заёмщиков, переместившееся в залы судов, Донецкий хозяйственный суд вынес решение о признании недействительным договора валютного кредитования, устоявшее в апелляционной инстанции. Защитники банковских интересов всячески пытаются оспорить законность этого решения, опасаясь того, что этому примеру последуют и другие заёмщики. А у заёмщиков просто не будет другого выхода, если властью не будут предприняты срочные меры по урегулированию ситуации. В случае такого развития последствия могут быть катастрофическими: обанкротившиеся предприниматели, которые не только содержали себя, наполняли бюджет и давали работу другим, пополнят армию безработных, выброс на рынок, где уже сейчас предложение значительно превосходит спрос, залогового имущества полностью обвалит рынок недвижимости, банки, превратившиеся в риелторские конторы, должны будут обеспечить сохранность и обслуживание имущества - и это далеко не полный перечень того, во что обойдётся стране стремление защитить интересы банковских магнатов ценой разорения сотен тысяч своих сограждан. И главное вера населения в банки будет окончательно утеряна.
Сейчас в СМИ появляются различные публикации, цель у которых одна - скомпрометировать в глазах заемщиков и остальной части общественности их же успехи в борьбе за свои интересы. Это делается, прежде всего, для того чтобы обить у них охоту бороться за свои интересы и надавить на судей. 
Наступление развивается по двум направлениям. Первое идеологическое, суть которого внушение заемщикам и другим членам общества простой мысли: «ты взял в долг – значит во всех случаях умри но отдай», дальше игра на чувстве «если ты не отдашь, то пострадают очень много других хороших людей которые дали в долг твоему кредитору». Второе направление, так называемое материально-правовое, суть его заключается во внушении того, что: «у заемщика в соответствии з законом перед заключением договора было и есть только одно право – просить кредит, а после того как он его получил, только одна обязанность – отдать. И все». 
Что можно возразить по этому поводу? Да мы согласны с тем, что долги нужно отдавать, но только в том случае, если при появлении долга не было обмана. Представьте себе ситуацию: некто приходит в банк и говорит: «Я хочу купить квартиру за 100 грн., дайте мне в долг 100 грн.», а ему отвечают: «бери 20 баррелей нефти, через год отдашь столько же плюс 14%. И не волнуйся, как сегодня, так и через год 20 баррелей нефти будут стоить 100 грн., плюс минус 3 копейки». Через год, в нашем примере, выясняется, что 20 баррелей нефти стоят не 100, а 180 грн. Как по вашему, честно ли поступили в банке, обманув человека по поводу стоимости того, что давалось в долг? Этот пример упрощен и приводится здесь для того, что бы было легче понять, что не всегда человек не прав, если не может отдать то, что взял. Нужно понимать, что сам по себе кредит – это сложная финансовая услуга, предоставление которой регулируется множеством законов. Так если речь идет о потребительском кредите, то ст. 11 Закона «О защите прав потребителей» устанавливает целый перечень сведений, которые банк должен предоставить заемщику в письменном виде перед заключением договора, а уже ст. 19 того же закона четко говорит о том, что если предприниматель (в нашем случае банк) предоставляя услугу не сообщил о ней значимую информацию, то это считается не честной предпринимательской деятельностью и в этом случае сделка считается недействительной. Во всех случаях по закону все риски своей предпринимательской деятельности в сфере финансовых услуг банки должны нести сами, а не перекладывать их на граждан. Статья 524 ГК Украины предельно четко и однозначно устанавливает «зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України – гривні», если денежное обязательство не выражено в гривне оно не соответствует ГК, а значит в соответствии со ст. 215 ГК может и должно быть признано недействительным. А все банкиры во главе с главным гарантом закрывают на это глаза. 
По поводу тезиса о том, что лавина исков заемщиков обрушит банковскую систему, то это, во-первых, маловероятно с экономической точки зрения, во вторых такая банковская система, если мы строим справедливое общество, должна рухнуть. Иначе рухнем мы с вами, рухнем прямо в 17-й век, расцвет панщины без какой либо надежды на правовое государство и экономическое развитие.
Единственным способом возродить доверие к банкам и дать шанс обществу стать лучше может стать активная позиция СМИ в разностороннем освещении проблемы с участием всех сторон в диспуте в прямом эфире, с освещением всех позиций в статьях, материалах предоставленных на суд нашему мудрому народу, а не таком как сейчас, одностороннем, проводящемся исключительно в интересах банков. Кризис на сегодня столь глубок, что, только пожертвовав парой сотен миллиардов своих сверх прибылей, занявшись самобичеванием, самостоятельным исправлением своих ошибок допущенных ранее банки смогут вернуть доверие нации.

[НБ Украины]

По поводу решения Винницы,нужно дождаться апелляции.

 

Дело времени ...

 

Следовательно,  по порядку применения ч.1 ст.1051 ГК Украины вопросов уже нет?

 

 

Кому бухгалтерские проводки, а кому ч.1 ст.1051 ГК Украины …

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=6575&page=27#entry124231

Справа № 2-4336/14

760/12904/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2014 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Кізюн Л.І.,

при секретарі: Слепусі О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про визнання недійсним кредитного договору, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», в якому просила визнати недійсним кредитний договір № 11006626000 від 30 травня 2006 року, посилаючись на те, що відповідачем не виконано грошове зобов'язання за кредитним договором.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши представників позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 30 травня 2006 року між позивачем ОСОБА_1 та Акціонерним інноваційним банком «УкрСиббанк», який змінив назву на Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», був укладений кредитний договір №11006626000.

Зазначений Договір укладений сторонами із визначенням його змісту на основі стандартної форми, запропонованої відповідачем для будь-яких клієнтів-фізичних осіб (договір приєднання).

Відповідно до п.1.1 кредитного договору банк зобов'язався надати позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти (кредит) у сумі 80 000 доларів США в порядку і на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до додаткової угоди до кредитного договору №1100662600 від 30 травня 2006 року, укладеної сторонами 17 листопада 2007 року, внесено зміни до кредитного договору, відповідно до яких банк зобов'язався надати позичальнику, а позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит (грошові кошти) у сумі 115 000 доларів США двома траншами згідно з термінами вказаними в п. 1.2.1, а також у порядку і на умовах, зазначених у даному договорі.

В подальшому між ОСОБА_1 та АКІБ «УкрСиббанк» 22 червня 2007 року була укладена додаткова угода до кредитного договору №1100662600 від 30 травня 2006 року, відповідно до якої банк зобов'язався надати позичальнику, а позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит (грошові кошти) у сумі 190 000 тисяч доларів США трьома траншами згідно з термінами вказаними в п. 1.2.1, а також у порядку і на умовах, зазначених у даному договорі.

Згідно статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009 року №9 роз'яснено, що судам відповідно до статті 215 ЦК (435-15) необхідно розмежовувати види недійсності правочинів: нікчемні правочини - якщо їх недійсність встановлена законом (частина перша статті 219, частина перша статті 220, частина перша статті 224 тощо), та оспорювані - якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом (частина друга статті 222, частина друга статті 223, частина перша статті 225 ЦК тощо).

Нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом. Оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду.

Згідно статті 1051 ЦК України позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.

Відповідно до вимоги, викладеної в частині 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором .

У відповідності до положення частини 2 статті 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною 5 ст. 203 ЦК України визначено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства.

Статтею 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу та необережності), якщо інше не встановлено законом.

У ч. 1 ст. 626 ЦК України зазначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.2001 року № 2664-III (із змінами та доповненнями) встановлено, що фінансові послуги відповідно до положень цього Закону надаються суб'єктами господарювання на підставі договору.

Договір, якщо інше не передбачено законом, повинен містити:

1) назву документа;

2) назву, адресу та реквізити суб'єкта господарювання;

3) прізвище, ім'я і по батькові фізичної особи, яка отримує фінансові послуги, та її адресу;

4) найменування, місцезнаходження юридичної особи;

5) найменування фінансової операції;

6) розмір фінансового активу, зазначений у грошовому виразі, строки його внесення та умови взаєморозрахунків;

7) строк дії договору;

8) порядок зміни і припинення дії договору;

9) права та обов'язки сторін, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору;

9-1) підтвердження, що інформація, зазначена в частині другій статті 12 цього Закону, надана клієнту;

10) інші умови за згодою сторін;

11) підписи сторін.

Пунктом 1.5. кредитного договору було визначено, що кошти повинні видаватися готівкою через касу банку.

Разом з тим додатковою угодою від 22 червня 2007 року до кредитного договору №1100662600 від 30 травня 2006 року сторони визначили наступну редакцію п. 1.1. розділу 1 «Предмет договору», відповідно до якої банк зобов'язався надати позичальнику, а позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит (грошові кошти) у сумі 190 000 тисяч доларів США трьома траншами згідно з термінами вказаними в п. 1.2.1, а також у порядку і на умовах, зазначених у даному договорі.

Крім того, пунктом 4 додаткових угод до кредитного договору було викладено в новій редакції, а саме кредит надається шляхом зарахування кредитних коштів на поточний рахунок клієнта № 26202026533400 в АКІБ «УкрСиббанк».

Пунктом 6 додаткових угод до кредитного договору визначено, що додаткові угоди є невід'ємними частинами «договору» та мають однакову юридичну силу для кожної із сторін.

Як роз'яснив пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п. 16 постанови від 30.03.2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» суди повинні з'ясувати виконання банками чи іншими фінансовими установами положення статей 11, 18, 21 Закону України "Про захист прав споживачів", а також пункту 3.8 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 травня 2007 року № 541/13808 (щодо договорів, укладених після набрання постановою чинності), де передбачено обов'язок банків у разі надання кредиту в іноземній валюті під час укладення кредитного договору попередити споживача, що валютні ризики під час виконання зобов'язань за цим договором несе споживач.

Остаточною додатковою угодою до договору споживчого кредиту визначено перерахування кредиту траншами у наступні терміни:

перша сума 80 000,00 доларів США з 30 травня 2006 року;

друга сума 35 000,00 доларів США з 17 листопада 2006 року;

третя сума 75 000,00 доларів США з 22 червня 2007 року.

Разом з тим, відповідачем, який заперечував викладені у позовній заяві обставини, не надано суду доказів належності рахунку, на який перераховано кошти, позивачу.

Так, заявка на видачу готівки від 30.05.2006 року (а.с. 67), в якій зазначено банк отримувача - АКІБ «УкрСиббанк», містить лише дані про те, що позивач просила видати кошти, однак не містить даних про отримання нею коштів через касу банку, як вказано умовами договору про надання споживчого кредиту № 11006626000 від 30 травня 2006 року.

Платіжні доручення від 17 листопада 2006 року та від 22 червня 2007 року (а.с. а.с. 68-69) містять лише дані про перерахування коштів з одного рахунку АТ «УкрСиббанк» на інший рахунок АТ «УкрСиббанк».

Надана відповідачем виписка з особового рахунку не свідчить про отримання коштів позивачем.

Позивач ОСОБА_1 посилається на те, що вона не отримувала кошти за кредитним договором з каси банку у розмірі 190 000 доларів США.

Відповідно до абзацу 3 п. 2 та абзацу 6 п. 5 Інструкції про касові операції в банках України передбачено, що документ, який засвідчує видачу готівки з каси банку фізичним особам за операціями з клієнтами, є заява на видачу готівки, та в даній заяві повинно бути обов'язково підпис отримувача готівки.

Законом також визначено, що кошти можуть бути видані уповноваженій особі позивача на підставі довіреності.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

На спростування доводів позивача, стороною відповідача не надано суду належних доказів виконання умов кредитного договору та отримання ОСОБА_1 грошових коштів за цим договором.

Крім того, відповідач подав заяву про застосування строків позовної давності у зв'язку з пропуском 3 років за зобов'язанням банку надати перший транш.

Відповідно до ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності, зокрема, за вимогами про визнання недійсним правочину, вчиненого під впливом насильства, починається від дня припинення насильства.

Перебіг позовної давності за вимогами про застосування наслідків нікчемного правочину починається від дня, коли почалося його виконання.

За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Разом з тим, умовами додаткових угод передбачено надання першої суми не до певної дати, а з 30.05.2006 року.

Тому підстав для застосування строку позовної давності не вбачається.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України судовий збір у розмірі 243,60 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 203, 215, 216, 256-261, 526, 548, 614, 626, 627, 629, 1051, 1054 ЦК України, статтями 10, 11, 57-60, 88, 169, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про визнання недійсним кредитного договору - задовольнити.

Визнати недійсним договір про надання споживчого кредиту №11006626000 від 30 травня 2006 року, укладений між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_1.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» на користь держави судовий збір у розмірі 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/41015382

 

То есть, по порядку применения ч.1 ст.1051 ГК Украины вопросов уже нет?

 

[mississ]

Сьогодні почалася довгострокова акція протесту проти свавілля НБУ і Ко...

 

http://112.ua/obshchestvo/nbu-piketiruyut-zaemschiki-valyutnyh-kreditov-s-trebovaniem-perekonvertirovat-ih-v-grivnu-146670.html

 

http://for-ua.com/article/1069770#ad-image-0

[centurion]

Сьогодні почалася довгострокова акція протесту проти свавілля НБУ і Ко...

 

http://112.ua/obshchestvo/nbu-piketiruyut-zaemschiki-valyutnyh-kreditov-s-trebovaniem-perekonvertirovat-ih-v-grivnu-146670.html

 

http://for-ua.com/article/1069770#ad-image-0

Между тем, г-жа Гонтарева вчера представила себя во всей красе передовым работником производства макаронных изделий. Нужно заметить, признаков алкогольной неадекватности не наблюдалось. 

[Олег1964]

Между тем, г-жа Гонтарева вчера представила себя во всей красе передовым работником производства макаронных изделий. Нужно заметить, признаков алкогольной неадекватности не наблюдалось. 

Маскируется хорошо толстым слоем грима.