Определение ВССУГУД об отмене решений предыдущих инстанций об удовлетворении требований БТА банка к поручителю

[у.zaporozhskiy]

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/37455195

 

Державний герб України

Ухвала

іменем   україни

26 лютого 2014 рокум. КиївКолегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Дьоміної О.О.,суддів:Кафідової О.В.,Коротуна В.М., Ступак О.В.,Штелик С.П.

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства "БТА Банк" до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором; за зустрічним позовом ОСОБА_7 до публічного акціонерного товариства "БТА Банк", ОСОБА_6 про визнання договору поруки та зобов'язання за договором припиненими, за касаційною скаргою ОСОБА_7, подану представником - ОСОБА_8, на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 30 квітня 2013 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 27 серпня 2013 року,

в с т а н о в и л а:

Публічне акціонерне товариство «БТА Банк» (далі - ПАТ «БТА Банк») звернулось до суду з позовом про солідарне стягнення з ОСОБА_6, ОСОБА_7 заборгованості за кредитним договором в розмірі 283279,76 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказував на те, що 02 листопада 2007 року між ВАТ «БТА Банк» та ОСОБА_6 був укладений кредитний договір № 55/07-А. Оскільки ОСОБА_6 взяті на себе зобов'язання за кредитним договором  не виконуються, банк просив позов задовольнити.

ОСОБА_7 звернулась із зустрічним позовом до ПАТ «БТА Банк» про визнання договору поруки припиненим на підставі ч. 4 ст. 559 ЦК України.

Позовні вимоги мотивувала тим, що позивач протягом встановленого шестимісячного строку від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явив вимоги до поручителя, а тому договір поруки припинив свою дію.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 30 квітня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 27 серпня 2013 року, позовні вимоги ПАТ "БТА Банк" задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь ПАТ "БТА Банк" заборгованість за кредитним договором в розмірі 283279,76 грн.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_7 відмовлено.

У касаційній скарзі заявник, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить вказані судові рішення скасувати та ухвалити в справі нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ПАТ "БТА Банк" до ОСОБА_7 відмовити, а позовні вимоги ОСОБА_7 задовольнити повністю.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню на таких підставах.

Відповідно до положень ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 30 квітня 2013 року та ухвала апеляційного суду м. Києва від 27 серпня 2013 року не відповідають.

Задовольняючи позов ПАТ «БТА Банк», суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, виходив з того, що відповідачі взятих на себе зобов'язань за кредитним договором та договором поруки не виконували, а тому позовні вимоги банку є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_7 про визнання поруки припиненою, суд виходив з того, що пред'явлення банком вимоги до боржника про дострокове стягнення суми заборгованості не є настанням строку основного зобов'язання за кредитним договором, а тому положення ч. 4 ст. 559 ЦК України в частині пред'явлення вимоги протягом 6 місяців від дня настання строку виконання зобов'язання не може відраховуватись з моменту закінчення 30 денного строку з моменту пред'явлення  вимоги.

З такими висновками судів погодитись не можливо з огляду на наступне.

На підставі ч. 2 ст. 1054  та ч. 2 ст. 1050 ЦК України у разі якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення чергової частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно із ч. 1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Судами встановлено, що 02 листопада 2007 року між ВАТ «БТА Банк» та ОСОБА_6 був укладений кредитний договір № 55/07-А, за умовами якого банк відкрив  ОСОБА_6  мультивалютну невідновлювальну кредитну лінію в доларах США та гривнях в межах загальної суми 48850,00 доларів США за офіційним курсом НБУ на дату надання кожного кредиту терміном до 02 листопада 2010 року та процентною ставкою в розмірі 22,0 % річних в національній валюті й 12,9 % річних в іноземній валюті.

В забезпечення виконання зобов'язань боржника за кредитним договором 02 листопада 2007 року між ВАТ «БТА Банк» та ОСОБА_7 був укладений договір поруки № 55/07-А-П.

За умовами вказаного договору ОСОБА_7 взяла на себе зобов'язання відповідати перед кредитором за виконання боржником зобов'язань за кредитним договором № 55/07-А від 02 листопада 2007 року.

Згідно із п. 6.5 договору поруки вказаний договір припиняє свою дію у випадку належного виконання боржником кредитного договору, а також з інших підстав, передбачених законом України.

ОСОБА_6 взятих на себе кредитних зобов'язань належним чином не виконувала у зв'язку з чим у неї виникла заборгованість у розмірі 283279,76 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 19 серпня 2009 року боржнику було вручено вимогу про усунення порушень та сплату Банку заборгованості за кредитним договором протягом 30 днів з дня отримання вимоги.

Вимогу про усунення порушень за кредитним договором направлено поручителю 27 березня 2010 року.

Згідно із ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Пленумом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 24 постанови від 30 березня 2012 № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" роз'яснено, що Пленумом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 24 постанови від 30 березня 2012 № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" роз'яснено, що відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов'язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам ст. 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

При вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі ст. 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов

договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Таким строком не може бути лише несплата чергового платежу.

Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

Зі змісту договору поруки вбачається, що строк її припинення не встановлено, тому згідно з вимогами вказаних вище норм матеріального права, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання, настання строку виконання зобов'язання в повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково не пред'явить вимоги до поручителя.

Вирішуючи спір, суди в порушення вимог ст. ст. 213, 214 ЦПК України на зазначене уваги не звернули та дійшли помилкового висновку про те, що пред'явлення вимоги про дострокове стягнення суми заборгованості не є настанням строку основного зобов'язання за кредитним договором.

Відповідно до ч. 2 ст.338 ЦПК України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

За таких обставин рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 30 квітня 2013 року та ухвала апеляційного суду м. Києва від 27 серпня 2013 року підлягають скасуванню з передачею справи на  розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити частково.

Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 30 квітня 2013 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 27 серпня 2013 року скасувати.

Справу за позовом публічного акціонерного товариства "БТА Банк" до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором; за зустрічним позовом ОСОБА_7 до публічного акціонерного товариства "БТА Банк", ОСОБА_6 про визнання договору поруки та зобов'язання за договором припиненими передати на новий розгляд до Голосіївського районного суду м. Києва.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий О.О. ДьомінаСудді:О.В. Кафідова В.М. Коротун О.В. Ступак С.П. Штелик
 

[у.zaporozhskiy]

Предлагаю обсудить такой вопрос.

Основная часть применения ч. 4 ст. 559 ЦК приходится на споры по иску банка о взыскании, другая на споры, где подается встречный иск о прекращении поручительства.

Почти нет положительных для поручителей решений (я имею ВССУГУД, возможно решения апелляционных судов есть), где иск о прекращении поручительства на основании ч. 4 ст. 559 ЦК подается после проигрыша дела о взыскании.

В чем причина этого?

[у.zaporozhskiy]

Предлагаю обсудить такой вопрос.

Основная часть применения ч. 4 ст. 559 ЦК приходится на споры по иску банка о взыскании, другая на споры, где подается встречный иск о прекращении поручительства.

Почти нет положительных для поручителей решений (я имею ВССУГУД, возможно решения апелляционных судов есть), где иск о прекращении поручительства на основании ч. 4 ст. 559 ЦК подается после проигрыша дела о взыскании.

В чем причина этого?

Ни у кого нет окончательного определения ВССУГУД за январь-апрель 2014 года о прекращении договора поручительства  на основании ч. 4 ст. 559 ЦК после решения о взыскании задолженности с поручителя по кредитному договору?

[wowasik2007]

Типа "после боя руками не машут".... Напевне суд в таких випадках не розбирається належним чином, або поручителі не подають після стягнення з них сум... Я таких рішень не зустрічав.  

[andrew33]

Ни у кого нет окончательного определения ВССУГУД за январь-апрель 2014 года о прекращении договора поручительства  на основании ч. 4 ст. 559 ЦК после решения о взыскании задолженности с поручителя по кредитному договору?

Ярослав, при такой ситуации нужен комплекс, надо понимать открыто или нет ИП, закрывать и тогда,да возможно и можно будет снять поруку по ч.4 ст.559, а так ведь решение не исполнено и на исполнении в ИП.

[у.zaporozhskiy]

Ярослав, при такой ситуации нужен комплекс, надо понимать открыто или нет ИП, закрывать и тогда,да возможно и можно будет снять поруку по ч.4 ст.559, а так ведь решение не исполнено и на исполнении в ИП.

Исполнительное производство не открывалось.

Поручитель в производстве о взыскании не заявлял о прекращении договора поручительства на основании ч. 4 ст. 559 ЦК.

Поэтому подал иск о прекращении поручительства на основании ч. 4 ст. 559 ЦК после проигрыша в суде по иску кредитора о взыскании.

какое отношение имеет исполнительное производство?

[yrist]

скорее всего суд будет предвзятый в связи с наличием решения о взыскании долга

но таким путем можно и прийти к пересмотру по вновьоткрывшимся)

[у.zaporozhskiy]

скорее всего суд будет предвзятый в связи с наличием решения о взыскании долга

но таким путем можно и прийти к пересмотру по вновьоткрывшимся)

Я знаю про предвзятость, есть ли у кого-то положительная практика в пользу поручителей о прекращении договора поручительства по ч. 4 ст. 559 ЦК после решения о взыскании задолженности с поручителя?

[andrew33]

Ярослав так проигранный иск был к должнику и поручителю, или только к должнику?