Считаете ли Вы решение справедливым и законным?  

1 голос

  1. 1. Считаете ли Вы решение законным?

    • Да
      1
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      0
  2. 2. Считаете ли Вы решение справедливым?

    • Да
      1
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      0


Recommended Posts

Опубликовано
ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

23 грудня 2014 року

 

м. Київ

 

Судова палата у господарських справах та Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України у складі:

 

головуючого

Барбари В.П., 

суддів: Берднік І.С., Григор’євої Л.І., Гуля В.С., Гуменюка В.І., 

Ємця А.А., Жайворонок Т.Є., Колесника П.І., Лященко Н.П.,

Охрімчук Л.І., Потильчака О.І., Сеніна Ю.Л., Сімоненко В.М.,

Шицького І.Б. та Яреми А.Г., 

 

за участю представників сторін,

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву публічного акціонерного товариства “Державний експортно-імпортний банк України” в особі філії АТ “Укрексімбанк” в місті Одесі (далі – Банк) про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 15 липня 2014 року у справі № 916/101/14 за позовом Банку до товариства з обмеженою відповідальністю “ЗАРС” (далі – ТОВ “ЗАРС”), за участю третьої особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором та за зустрічним позовом про визнання поруки припиненою,

 

встановили:

 

До Верховного Суду України звернувся Банк із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 15 липня 2014 року у справі № 916/101/14 із підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції положень частини першої статті 559 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України), внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

 

В обґрунтування неоднаковості застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права заявником надано копії постанов Вищого господарського суду України від 7 червня 2011 року у справі № 33/509, від 18 лютого 2010 року у справі № 6/179/09, від 20 липня 2011 року у справі № 5021/80/2011, від 29 листопада 2011 року у справі № 04/5004/647/11(6/40-93), рішення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 4 липня 2012 року та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 листопада 2011 року, в яких, на думку заявника, до подібних правовідносин по-іншому застосовано зазначену норму матеріального права. 

 

Ухвалою Вищого господарського суду України від 14 листопада 2014 року вирішено питання про допуск справи до провадження для перегляду Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 15 липня 2014 року.

 

У заяві Банк просить скасувати постанову Вищого господарського суду України від 15 липня 2014 року у справі № 916/101/14 та прийняти нове судове рішення. 

 

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши наведені заявником доводи, Судова палата у господарських справах та Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України вважають, що слід відмовити у задоволенні заяви з таких підстав.

 

Як встановлено судами, 27 грудня 2006 року між Банком і ОСОБОЮ_1 як позичальником укладено кредитний договір № 6306С28, за умовами якого Банк надає позичальнику кредит у сумі 1 190 000 доларів США з кінцевою датою погашення 24 грудня 2027 року для оплати за дачні будівлі та гараж. 

 

27 грудня 2006 року на забезпечення виконання зобов’язань позичальника за кредитним договором № 6306С28 між Банком і ТОВ “ЗАРС” як поручителем укладено договір поруки. За змістом пункту 4.4.2 зазначеного договору поручитель зобов’язаний нести солідарну відповідальність за невиконання або неналежне виконання позичальником основного зобов’язання, включаючи, крім основного боргу, відсотки, пеню, інші витрати та збитки, понесені кредитором внаслідок неналежного виконання позичальником основного зобов’язання. 

 

Крім того, 15 квітня 2009 року між Банком та ОСОБОЮ_1 укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору № 6306С28, за умовами якої сторони домовилися про встановлення Банком позичальнику повної відстрочки погашення основного боргу терміном на 6 місяців (починаючи з квітня 2009 року), та виклали пункт 2.2.1 кредитного договору у новій редакції. Зокрема, цей пункт доповнено реченням наступного змісту: “У разі невиконання Позичальником обов’язку, встановленого частиною шостою пункту 3.3.2 договору, щодо надання звітності про фінансово-майновий стан у зазначений договором строк, Банком буде підвищено відсоткову ставку за кредитом на 1 % річних”. Також Банком і боржником узгоджено інший графік погашення кредиту за кредитним договором, відповідно до якого місячний розмір повернення кредиту з 1 жовтня 2009 року збільшився з 4 722,22 доларів США до 4 851,60 доларів США.

 

У зв’язку з порушенням боржником зобов’язань за кредитним договором Банк звернувся до суду з позовом про стягнення з поручителя боргу достроково. Водночас ТОВ “ЗАРС” подало зустрічну позовну заяву про визнання припиненою поруки, що виникла на підставі договору поруки від 27 грудня 2006 року. 

 

За результатами розгляду справи суди відмовили у задоволенні позову та задовольнили зустрічний позов (т. 2, а.с. 89-94, 160-168, 222-226). 

 

При цьому в основу постанови суду касаційної інстанції покладено висновки про те, що надання позичальнику додатковою угодою від 15 квітня 2009 року № 1 відстрочки з погашення кредиту строком на 6 місяців, під час якої ОСОБА_1 не здійснював чергові платежі за кредитним договором, призвело до збільшення обсягу відповідальності поручителя без його згоди. Зокрема, збільшився розмір щомісячного платежу та сума залишку несплаченої кредитної заборгованості позичальника порівняно з графіком, визначеним до укладення додаткової угоди, а також збільшився розмір нарахованої пені за порушення виконання кредитного зобов’язання. Крім того, збільшилася сума відсотків, які нараховуються на фактичну суму заборгованості за кредитом.

 

Аналіз застосування частини першої статті 559 ЦК України Вищим господарським судом України у цій справі та в судових рішеннях, наданих заявником на підтвердження неоднакового застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, дає підстави для наступного висновку.

 

Статтею 553 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. 

 

У разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (частина перша статті 554 ЦК України). 

 

Відповідно до частини першої статті 559 ЦК України порука припиняється, зокрема, у разі зміни зобов’язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. 

 

Тобто закон пов’язує припинення договору поруки зі зміною основного зобов’язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови, що така зміна призведе до збільшення обсягу відповідальності поручителя.

 

Отже, припинення поруки на підставі частини першої статті 559 ЦК України можливе тоді, коли наслідком таких змін стало збільшення матеріальної відповідальності поручителя без його згоди. У зв’язку з цим надання Банком позичальнику повної відстрочки погашення основного боргу терміном на 6 місяців без продовження строку дії кредитного договору хоча і є зміною зобов’язань, але не припиняє поруки, оскільки не збільшує розміру відповідальності самого поручителя. 

 

Водночас ці висновки суду касаційної інстанції не спростовують правильності рішення про припинення поруки з іншої підстави.

 

Так, за змістом частини першої статті 559 ЦК України до припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов’язання, здійснені без згоди поручителя, які призвели до збільшення обсягу відповідальності останнього, зокрема: підвищення розміру процентів; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення розміру) неустойки; встановлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення тощо.

 

Як встановлено судами, при укладенні додаткової угоди № 1 до кредитного договору сторони домовилися про викладення пункту 2.2.1 основного договору у новій редакції, у результаті чого передбачили можливість підвищення відсоткової ставки за кредитом на 1 % річних у разі невиконання позичальником обов’язку, встановленого частиною шостою пункту 3.3.2 договору, щодо надання звітності про фінансово-майновий стан у зазначений договором строк. При цьому згоди поручителя на таку зміну не було одержано та за умовами договору поруки не передбачено можливості зміни розміру процентів. 

 

Таким чином, у справі, що розглядається, суд дійшов обґрунтованого висновку, що відповідно до частини першої статті 559 ЦК України до припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов’язання без згоди поручителя, які призвели або можуть призвести до збільшення обсягу відповідальності останнього. Збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов’язання виникає, зокрема, у разі встановлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення.

 

Відповідно до частини першої статті 11126 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) Верховний Суд України відмовляє у задоволенні заяви, якщо обставини, що стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися. 

 

Враховуючи викладене, Судова палата у господарських справах та Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України відмовляють у задоволенні заяви про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 15 липня 2014 року у справі № 916/101/14.

 

Керуючись статтями 11123, 11124, 11126 ГПК України, Судова палата у господарських справах та Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України:

 

п о с т а н о в и л и:

 

Відмовити у задоволенні заяви публічного акціонерного товариства “Державний експортно-імпортний банк України” в особі філії АТ “Укрексімбанк” в місті Одесі про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 15 липня 2014 року у справі № 916/101/14. 

 

Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 2 частини першої статті 11116 ГПК України.

 

Головуючий В.П. Барбара 

Судді:

І.С. Берднік

Л.І. Григор’єва 

В.С. Гуль

В.І. Гуменюк

А.А. Ємець

Т.Є. Жайворонок

П.І. Колесник

Н.П. Лященко

Л.І. Охрімчук

О.І. Потильчак

Ю.Л. Сенін

В.М. Сімоненко

І.Б. Шицький

А.Г. Ярема

 


Опубликовано

Данное решение существенно отличается от ранее принятых Верховным судом в той части, что здесь поручительство прекращается не только при увеличении ответственности, а и при возможности такого увеличения.

Опубликовано

Данное решение существенно отличается от ранее принятых Верховным судом в той части, что здесь поручительство прекращается не только при увеличении ответственности, а и при возможности такого увеличения.

Очень интересное,единственный нюанс:оно принято хозяйственной палатой.

Вы же помните ответ на Ваше обращение.

П.с. никому не попалались решения ВССУ по Укрсиббанку или по другим банкам,где банк и заемщик заключали допсоглашение, которым менялся график: например,согласно первичного графика,на 01.09.2009г.заемщик должен был 20 тыс по телу кредита,согласно графика по допсоглашению-21 тыс.

Вроде,как и тело не менялось,но фактически на конкретное число размер тела увеличился.

П.с. проверить увеличение ежемесячного платежа невозможно,так как нет расчета совокупной стоимости кредита.

Кто-то сталкивался?

Какими способами можно локазать увеличение объема обязательств?

Опубликовано

Очень интересное,единственный нюанс:оно принято хозяйственной палатой.

Вы же помните ответ на Ваше обращение.

П.с. никому не попалались решения ВССУ по Укрсиббанку или по другим банкам,где банк и заемщик заключали допсоглашение, которым менялся график: например,согласно первичного графика,на 01.09.2009г.заемщик должен был 20 тыс по телу кредита,согласно графика по допсоглашению-21 тыс.

Вроде,как и тело не менялось,но фактически на конкретное число размер тела увеличился.

П.с. проверить увеличение ежемесячного платежа невозможно,так как нет расчета совокупной стоимости кредита.

Кто-то сталкивался?

Какими способами можно локазать увеличение объема обязательств?

Доказать можно проведением экспертизы.

  • 3 weeks later...
Опубликовано

Доброго всім дня, пані та панове. Постало питання, трохи суті: у 2012 році Аваль пред"явив позов до позичальника та 2-х поручителів (фінансових). Судом позов був залишений без розгляду. На цей суд банком не було надано підтвердження щодо направлення досудових вимог поручителям, і не факт що вони направлялись (що являлось би зміною строку виконання основного зоов"язання). У договорах поруки строк не встановлено, як як діють до повного виконання ... бла бла бла. У 2014 році Аваль знову звернувся до суду про стягнення боргу з позичальника та 2-х цих же поручителів. Чи являвся факт звернення до суду у 2012 році фактичною вимогою до поручителів (Пост. пленуму ВССУ № 5 п. 24 абз. 3) і чи припинилася порука, якщо після звернення до суду у 2012 році (фактично пред"явлення вимоги) минув 6-місячний строк? Питання можна поставити ще так: чи є вимогою до поручителів звернення банком до суду у 2012 році, т.я. пленум каже Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову.  В той же час . При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання. 

Опубликовано

Після звернення до суду в 2012 р. і залишення позову без розгляду банк мав подати наступний позов не пізніше 6-місячного строку після дати винесення ухвали (вступу в силу), я так розумію? 

  • 1 month later...
Опубликовано

добрый день!

подскажите пож., есть валютный кредит укрсиббанка, есть кредитный к нему график погашения, в самом низу в графике погашения указана сумма тело итого, проценты итого и другие значения. в 2009 году заемщик делает отсрочку платежей по кредиту сроком на 12 мес и платит только проценты, при этом срок кредита не увеличился, но в графике к доп соглашению (отсрочка) сумма процентов итого уже на 5 000 дол. больше - это есть онования по ч. 1 ст. 559? т.к. в обобщениях практики речь идет об отсрочке исполнения обязательства и при этом должен увеличиваться срок, в данном случае обязательства увеличились, а срок остался прежним.

спасибо!

  • 2 weeks later...
Опубликовано

добрый день!

подскажите пож., есть валютный кредит укрсиббанка, есть кредитный к нему график погашения, в самом низу в графике погашения указана сумма тело итого, проценты итого и другие значения. в 2009 году заемщик делает отсрочку платежей по кредиту сроком на 12 мес и платит только проценты, при этом срок кредита не увеличился, но в графике к доп соглашению (отсрочка) сумма процентов итого уже на 5 000 дол. больше - это есть онования по ч. 1 ст. 559? т.к. в обобщениях практики речь идет об отсрочке исполнения обязательства и при этом должен увеличиваться срок, в данном случае обязательства увеличились, а срок остался прежним.

спасибо!

Это основания для прекращения поручительства.

Единственное к этому вопросу нужно подходить грамотно.

Банк подал к Вам иск?

Откуда Вы узнали об изменениях объема ответственности по кредитному договору?

Важно,что бы Вы не пропустили исковую давность,если будете подавать иск о прекращении поручительства.

Если банк подал иск,то необходимо готовить ходатайство об истребовани,возможно ходатайство о назначении экспертизы,встречный иск,отдельный иск и возражения.

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...