Визнання кредитного договору недійсним


Recommended Posts

Справа № 2 – 2462

2009 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

4 серпня 2009 року Замостянський районний суд м.Вінниці

в складі: головуючого судді Старинщук О.В.

при секретарі Горплюк І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці цивільну справу за позовом ВАТ КБ «Хрещатик» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та за позовом третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_2 до ВАТ КБ «Хрещатик» про визнання кредитного договору та додаткової угоди до нього недійсними та повернення відсотків, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ВАТ КБ «Хрещатик» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, мотивуючи тим, що 15 листопада 2007 року між сторонами укладено в письмовій формі Кредитний договір №80/1128/07/фо про відкриття позичальнику відновлювальної кредитної лінії в сумі 16500 доларів США з поверненням відповідно до п.4.4. Кредитного договору в строк до 14.11.2008 року та сплатою відсотків за користування кредитом з розрахунку 14% річних.

14 липня 2008 року між сторонами було укладено додаткову угоду №1 про внесення змін до кредитного договору, за якою повернення кредиту було встановлено в строк до 14 лютого 2009 року.

Видача кредиту відбувалась шляхом отримання відповідачем готівкових коштів в касі позивача, що підтверджено випискою з позичкового рахунку позичальника НОМЕР_1. Станом на 14.02.2009 року заборгованість по кредиту позичальником погашена частково, але відповідачем прострочено повернення кредиту в строк до 14.02.2009 року та відсотків за користування кредитом за квітень 2009 року.

Таким чином, станом на 21.04.2009 року сума боргу відповідача перед банком за кредитним договором становить: 18640,24 грн., що еквівалентно 2 420,81 доларів США суми простроченого кредиту; 758,14 грн., що еквівалентно 98,46 доларам США заборгованості по відсотках; 4583,12 грн., що еквівалентно 595,21 доларів США пені за прострочене тіло кредиту. Загальна сума заборгованості відповідача перед банком станом на 21.04.2009 року становить 23 981,50 грн., що еквівалентно 3114,48 доларам США.

В свою чергу, третя особа на стороні відповідача ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ВАТ КБ «Хрещатик» про визнання кредитного договору та додаткової угоди до нього недійсними та повернення відсотків, мотивуючи тим, що їй стало відомо про те, що 15 листопада 2007 року між її чоловіком ОСОБА_1 та ВАТ КБ «Хрещатик» в особі Вінницької філії укладено в письмовій формі кредитний договір №80/1128/07/фо та додаткову угоду №1 до нього від 14.07.2008 року, внаслідок яких її чоловік отримав кредит для споживчих цілей у сумі 16500 доларів США з остаточним погашенням до 14.02.2009 року та сплатою відсотків за користування кредитом з розрахунку 14,0% річних.

Однак, відповідно до ч. 2 ст. 65 СК України при укладанні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.

Враховуючи те, що сума в розмірі 16500 доларів США є значною для сім'ї ОСОБА_1, протягом всього періоду кредитування відповідач приховував від ОСОБА_2 факт отримання кредиту в ВАТ КБ «Хрещатик» та за рахунок їх спільних сімейних коштів, сплачував відсотки за користування кредитом 3097,24 долари США, що еквівалентно 23818,09 грн., третя особа на стороні відповідача звернулася з даним позовом до суду та просила суд визнати кредитний договір №80/1128/07/фо від 15.11.2007 року та додаткову угоду до нього недійсними з тих підстав, що він виходить за межі дрібного побутового та укладений без її згоди та всупереч діючого законодавства, а також просила суд зобов'язати ВАТ КБ "Хрещатик" повернути одержані в якості відсотків за цією угодою грошові кошти в сумі 3097,24 долари США

В судовому засіданні представник позивача частково змінив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача на користь банку суму заборгованості по кредиту 18425 грн. 75 коп., 1 371 грн. 35 коп. заборгованості по відсотках з 1.04.09 року по 16.06.09 року, 5206 грн. 96 коп. пені за прострочку сплати кредиту, 29 грн. 76 коп. пені за прострочені відсотки, а всього 25033 грн. 82 коп. станом на 16 червня 2009 року, пославшись на обставини, викладені вище. Представник позивача позов третьої особи на стороні відповідача не визнав, мотивуючи тим, що сторонами повністю дотримані умови чинного законодавства при укладенні кредитного договору та додаткової угоди до нього.

Представник відповідача, який також є і представником третьої особи на стороні відповідача первісний позов визнав частково, не заперечивши щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь банку суми основного боргу по кредиту та відсотків за користування кредитом. Однак, він просив суд задовольнити і позов третьої особи на стороні відповідача щодо визнання договору кредиту та додаткової угоди до нього недійсними в зв’язку з тим, що він виходить за межі дрібного побутового та укладений без згоди дружини відповідача та всупереч діючому законодавству, а також стягнути з банку незаконно отримані відсотки за користування кредитом ОСОБА_1 з підстав, зазначених в позові третьої особи.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд встановив:

15 листопада 2007 року між сторонами укладено в письмовій формі Кредитний договір №80/1128/07/фо про відкриття позичальнику відновлювальної кредитної лінії в сумі 16500 доларів США з поверненням відповідно до п.4.4. Кредитного договору в строк до 14.11.2008 року та сплатою відсотків за користування кредитом з розрахунку 14% річних (а.с. 6-7).

14 липня 2008 року між сторонами було укладено додаткову угоду №1 про внесення змін до кредитного договору, за якою повернення кредиту було встановлено в строк до 14 лютого 2009 року (а.с.8).

ОСОБА_2 є дружиною відповідача ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про укладення шлюбу від 31 липня 1981 року.

Зі змісту кредитного договору та додаткової угоди до нього вбачається, що вони не підписані дружиною відповідача, яка вступила в справу в якості третьої особи на стороні відповідача, пред’явивши позовну заяву до банку та не погоджені з нею.

Видача кредиту відбувалась шляхом отримання відповідачем готівкових коштів в касі позивача, що підтверджено випискою з позичкового рахунку позичальника НОМЕР_1.

Відповідно до довідки ВАТ КБ «Хрещатик» Вінницької філії № 10/2601 від 16 червня 2009 року станом на 16 червня 2009 року Національним Банком України встановлено офіційний курс гривні до долара США – 7,6114 грн. за 1 долар США (а.с. 59).

Станом на 16 червня 2009 року сума заборгованості відповідача по кредиту складає 18425 грн. 75 коп., 1 371 грн. 35 коп. заборгованості по відсотках з 1.04.09 року по 16.06.09 року, 5206 грн. 96 коп. пені за прострочку сплати кредиту, 29 грн. 76 коп. пені за прострочені відсотки, а всього 25033 грн. 82 коп. відповідно до розрахунку банку (а.с. 60-61).

Згідно з ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ч.2 ст.1050 та ч.2. ст.1054 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Вказаним договорами така відмова не допускається.

Однак, як встановлено в ході судового розгляду відповідачем дійсно порушені вимоги взятого на себе зобов’язання та п.п.1.2, 4.1, 4.3, 4.4., 5.3.2 кредитного договору, в зв’язку з чим утворилася заборгованість відповідача перед банком, яка станом на 16 червня 2009 року становить 25033 грн. 82 коп., що складається з суми заборгованості відповідача по кредиту 18425 грн. 75 коп., 1 371 грн. 35 коп. заборгованості по відсотках з 1.04.09 року по 16.06.09 року, 5206 грн. 96 коп. пені за прострочку сплати кредиту, 29 грн. 76 коп. пені за прострочені відсотки, які би підлягали стягненню з відповідача на користь банку.

Проте, відповідно до ч. 1 ст. 65 СК України дружина, чоловік розпоряджається майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. Грошові кошти є об'єктом права спільної сумісної власності.

Відповідно до ч. 2 ст. 65 СК України при укладанні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.

Як вбачається з матеріалів справи: зі змісту кредитного договору, зі змісту додаткової угоди до нього, - дружина відповідача не давала згоду на отримання своїм чоловіком кредиту на суму 16500 доларів США, і даний кредитний договір виходить за межі дрібного побутового. Оскільки відповідно до ч. 1 ст. 31 ЦК України правочин вважається дрібним побутовим, якщо він задовольняє побутові потреби особи, відповідає її фізичному, духовному чи соціальному розвитку та стосується предмета, який має невисоку вартість.

Тому дані кредитний договір та додаткова угода до нього повинні бути визнані судом недійсними, оскільки відповідно до ст. 215, 216 підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний право чин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що слід визнати договір кредиту № 80/1128/07/фо від 15 листопада 2007 року, укладеного між ВАТ КБ «Хрещатик» до ОСОБА_1 на суму 16500 доларів США та додаткову угоду до нього від 14 липня 2008 року – недійсними та відмовити в задоволенні первісного позову.

Відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Враховуючи вимоги даної статті, кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, тобто ОСОБА_1 зобов’язаний повернути банку суму кредиту, яку він отримав в гривневому еквіваленті відповідно до вимог ч. І ст. 192 ЦК України, а банк, в свою чергу, все те, що отримав від ОСОБА_1 за кредитним договором та додатковою угодою до нього, які визнаються судом недійсними: відсотки за користування кредитом на загальну суму 23818 грн. 09 коп., які визнаються представником позивача.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 сплатив більшу частину отриманого кредиту, в нього залишився борг по кредиту 2420,81 доларів США, що еквівалентно 18425, 75 грн., а також те, що ОСОБА_1 сплатив банку незаконно сплачені відсотки за користування кредитом 23818, 09 грн., то шляхом проведення взаємозаліку (23828,09-18425,75=5392,34 грн.) банк повинен повернути ОСОБА_1 5392 грн. 34 коп. отриманих ним незаконно відсотків за користування кредитом.

Правовідносини, які виникли між сторонами регулюються ст.ст. 215, 216, 203, 525, 526, 625, 1050, 1054 ЦК України , ст. 65 ЦК України.

Оскільки суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні позову банку, то всі судові витрати відповідно до ст. 88 ЦПК України, понесені позивачем відповідачем не відшкодовуються.

Однак, підлягають відшкодуванню банком третій особі на стороні відповідача понесені нею судові витрати: сплачений судовий збір в розмірі 152 грн. 23 коп. та 31 грн. збору на інформаційно-технічне забезпечення суду, а також сплаті банком на користь держави судового збору 98 грн. 11 коп. (23828,09-152,23=98,11) відповідно од ст. 88 ПК України.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 215, 216, 203, 525, 526, 625, 1050, 1054 ЦК України , ст. 65 ЦК України, ст.ст. 10, 88, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ВАТ КБ «Хрещатик» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – відмовити.

Позов третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_2 до ВАТ КБ «Хрещатик» про визнання договору недійсним та повернення відсотків – задовольнити частково.

Визнати договір кредиту № 80/1128/07/фо від 15 листопада 2007 року, укладеного між ВАТ КБ «Хрещатик» до ОСОБА_1 на суму 16500 доларів США та додаткову угоду до нього від 14 липня 2008 року – недійсними.

Стягнути з ВАТ КБ «Хрещатик» на користь ОСОБА_1 5392 грн. 34 коп. сплачених відсотків на виконання договору кредиту № 80/1128/07/фо від 15 листопада 2007 року.

Стягнути ВАТ КБ «Хрещатик» на користь ОСОБА_2 сплачені нею судовий збір в розмірі 152 грн. 23 коп. та 31 грн. збору на інформаційно-технічне забезпечення суду, а також на користь держави судовий збір 98 грн. 11 коп.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Вінницької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Ну это же липа... Жена не знала :) Угу.

Я вообще не знаю, какой банк при заключении договора не берёт согласие жены или мужа на передачу кредита супругу.

Судя по апеляциям - решение оставят в силе.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Я тоже подала в суд на мужа и банк Альфа по причине-не знала о кредите, предварительное 27.02.10. Параллельно муж подал о признании кредита недействительным из-за валюты.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Антирейд, подскажите пожалуйста, что отвечать мужу, когда его спросят о том куда он потратил эти кредитные деньги?! этот вопрос почему-то не освещен в решении.

Згідно п.4 ст.65 Сімейного Кодексу України договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.

Можно конечно сказать, что на любовницу :blink: , а если, например, отдал другу на лечение или какой-то другой вариант...

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Я тоже подала в суд на мужа и банк Альфа по причине-не знала о кредите, предварительное 27.02.10. Параллельно муж подал о признании кредита недействительным из-за валюты.

А договор поручительства тоже можно по этим основаниям попробовать расторгнуть?

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

А договор поручительства тоже можно по этим основаниям попробовать расторгнуть?

Вот ссылка по этой теме, там Антирейд выложил ссылки решений судов по признанию договоров поручительства недействительными на основании неведения одного из супругов: http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...entry3013

Могу выложить свой иск, в принципе они не очень будут отличаться.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Вот ссылка по этой теме, там Антирейд выложил ссылки решений судов по признанию договоров поручительства недействительными на основании неведения одного из супругов: http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...entry3013

Могу выложить свой иск, в принципе они не очень будут отличаться.

Спасибо.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Антирейд, подскажите пожалуйста, что отвечать мужу, когда его спросят о том куда он потратил эти кредитные деньги?! этот вопрос почему-то не освещен в решении.

Згідно п.4 ст.65 Сімейного Кодексу України договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.

Можно конечно сказать, что на любовницу :blink: , а если, например, отдал другу на лечение или какой-то другой вариант...

В своих интересах (проиграл в автоматах) или вообще не помнит.
Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

:)

Тоже хотел написать, что пусть скажет, что проиграл в автоматах :)

Похоже это уже входит в пословицы и крылатые фразы.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

ВОТ И РЕШЕНИЕ АПЕЛЛЯЦИИ!

Справа № 22 – 2505 / 2009 Рішення ухвалено під головуванням Копія

Категорія 27 судді Старинщук О.В.

Доповідач : Морозовський В.І.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

4 листопада 2009 року місто Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого: Морозовського В.І.,

суддів: Колодійчука В.М. і Чуприни В.О.,

при секретарі: Липач Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Хрещатик» (далі – ВАТ КБ «Хрещатик», Банк) на рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 4 серпня 2009 року за позовом ВАТ КБ «Хрещатик» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за позовом третьої особи на стороні відповідача Бойчук Тетяни Самуїлівни до ВАТ КБ «Хрещатик» про визнання кредитного договору недійсним та повернення відсотків, -

в с т а н о в и л а:

23 квітня 2009 року ВАТ КБ «Хрещатик» звернувся до суду із позовом про стягнення з ОСОБА_1. заборгованості за кредитним договором в сумі 23.981,50 грн. В подальшому Банк збільшив вимоги та просив стягнути на його користь з відповідача борг за договором кредиту в розмірі 25.033,82 грн., до якого входить 18.425,75 грн. суми простроченого кредиту, 1.371,35 грн. заборгованості по відсотках, 5.206,96 грн. пені по простроченому тілу кредиту та 29,76 грн. пені по прострочених відсотках. Одночасно ставив питання про відшкодування понесених судових витрат у вигляді судового збору в розмірі 250,34 грн. та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Позов обґрунтований тим, що 15 листопада 2007 року між ВАТ КБ «Хрещатик» в особі Вінницької філії Банку та ОСОБА_1. укладено договір про відкриття останньому відновлювальної кредитної лінії в сумі 16.500 доларів США з поверненням кредиту в строк до 14 листопада 2008 року зі сплатою 14 % річних за користування кредитом.

14 липня 2008 року між сторонами договору укладено додаткову угоду, якою відстрочено строк повернення кредиту до 14 лютого 2009 року.

Проте, позичальник умов договору та додаткової угоди не виконав, кредит у встановлений строк не повернув, тому станом на 14 лютого 2009 року мав перед Банком заборгованість в розмірі 16.485,81 доларів США.

У зв’язку з невиконанням відповідачем договірних зобов’язань з нього, крім суми простроченого кредиту, підлягають стягненню також заборгованість по процентам, пеня по простроченому тілу кредиту та по прострочених процентах.

У липні 2009 року до участі в справі в якості третьої особи на стороні відповідача залучено ОСОБА_2., яка самостійно заявила позов про визнання недійсним укладеного 15 листопада 2007 року кредитного договору між ВАТ КБ «Хрещатик» і ОСОБА_1. та стягнення з Банку одержаних в якості процентів за цією угодою грошових коштів в сумі 3.097,24 доларів США (23.818,09 грн.). Також заявлено вимогу про відшкодування 238,18 грн. судового збору та 31 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Мотивується позов тим, що кредитний договір укладений з порушенням вимог ст.65 Сімейного кодексу України без згоди на це ОСОБА_2., яка є дружиною позичальника.

Ухвалою Замостянського районного суду м. Вінниці від 31 липня 2009 року позов ВАТ КБ «Хрещатик» до ОСОБА_1. про стягнення заборгованості об’єднано в одне провадження з позовом ОСОБА_2. до ВАТ КБ «Хрещатик» про визнання недійсним договору.

Рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 4 серпня 2009 року у задоволенні позову ВАТ КБ «Хрещатик» до ОСОБА_1. відмовлено. Позов ОСОБА_2. задоволено частково. Укладений 15 листопада 2007 року між ВАТ КБ «Хрещатик» і ОСОБА_1. договір кредиту на суму 16.500 доларів США та додаткова угода до нього від 14 липня 2008 року визнані недійсними. З ВАТ КБ «Хрещатик» на користь ОСОБА_1. стягнуто 5.392,34 грн. сплачених відсотків на виконання договору кредиту від 15 листопада 2007 року. На користь ОСОБА_2. з ВАТ КБ «Хрещатик» стягнуто судовий збір в розмірі 152,23 грн. та 31 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а також в дохід держави - судовий збір в сумі 98,11 грн.

В апеляційній скарзі представника Банку йдеться про скасування судового рішення і ухвалення нового рішення про задоволення первісного позову та відмову у задоволені позову третьої особи з підстав порушення норм матеріального права та неповного з’ясування обставин, що мають значення для справи.

У судовому засіданні апеляційного суду представник ВАТ КБ «Хрещатик» Головатюк О.В. наполягала на задоволенні апеляційної скарги з викладених у ній підстав.

ОСОБА_3., який одночасно є представником інтересів ОСОБА_1. і ОСОБА_2., доводів апеляційної скарги не визнав, просив її відхилити, а рішення суду – залишити без змін. Аналогічні за змістом письмові заперечення подані також й ОСОБА_2.

Заслухавши суддю-доповідача і пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ч.3 ст.303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

У відповідності до п.п.4 і 5 ч.1 ст.311 ЦПК України, якщо суд вирішив питання про права та обов’язки осіб, які не брали участь у справі; а також якщо суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції, рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

Частиною 1 статті 34 ЦПК України встановлено, що треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення судового розгляду, пред’явивши позов до однієї чи обох сторін. Ці особи мають усі процесуальні права і обов’язки позивача.

З матеріалів справи видно, що залучена до участі в справі як третя особа на стороні відповідача ОСОБА_2. самостійно заявила позов, вказавши в заяві в якості відповідачів не тільки ВАТ КБ «Хрещатик», а й ОСОБА_1.

Проте, з ухвали від 31 липня 2009 року про об’єднання позовів в одне провадження та зі змісту рішення суду вбачається, що суд вирішував вимоги ОСОБА_2., заявлені виключно до ВАТ КБ «Хрещатик», але не розглянув її позову, пред’явленого до ОСОБА_1.

Незважаючи на те, що останній фактично не брав участі в справі як сторона за позовом третьої особи, зустрічного позову до Банку не заявляв, між тим суд першої інстанції вирішив питання про права та обов’язки ОСОБА_1., ухваливши рішення про стягнення на його користь з ВАТ КБ «Хрещатик» 5.392,34 грн. сплачених на виконання договору кредиту відсотків, хоча таку вимогу у власних інтересах заявляла ОСОБА_2.

Тим самим суд одночасно безпідставно вийшов поза межі заявлених третьою особою вимог, що є грубим порушенням встановленого ст.11 ЦПК України принципу диспозитив-ності цивільного судочинства та процесуальних прав зазначеної особи.

Іншим порушенням наведених вище норм процесуального права є те, що суд поряд із визнанням недійсним договору кредиту від 15 листопада 2007 року визнав недійсною й додаткову угоду до нього від 14 липня 2008 року, про яку не йшлося в позовній заяві ОСОБА_2.

Допускаючи ОСОБА_3 до участі в справі як представника ОСОБА_1. і ОСОБА_2., суд не звернув уваги на положення ч.2 ст.40 ЦПК України, згідно яких одна й та сама особа не може бути одночасно представником іншої сторони, третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору або беруть участь у справі на другій стороні.

Так як ОСОБА_2., будучи третьою особою, подала позов до ОСОБА_1., тому в силу протилежності інтересів зазначених осіб одночасна участь ОСОБА_3 в якості представника їх обох суперечить викладеній вище нормі цивільного процесуального законодавства.

Колегія суддів звертає увагу також й на те, що, пославшись на ст.216 ЦК України, суд застосував передбачені цією нормою матеріального закону правові наслідки недійсності правочину, відновивши права однієї тільки сторони договору, але не вирішив питання про повернення другій стороні в натурі всього, що вона одержала на виконання цього правочину, як того вимагає ч.1 вказаної вище статті ЦК України.

За таких обставин рішення не може бути визнано законним і обґрунтованим. Оскільки при цьому суд допустив порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, тому колегія суддів вважає за необхідне вийти поза межі доводів апеляційної скарги та скасувати рішення суду першої інстанції з направленням справи на новий розгляд з інших, не вказаних у скарзі, підстав.

В ході нового розгляду суду належить усунути зазначені вище недоліки: залучити до участі в справі у визначений процесуальним законом спосіб усі належні сторони та їх повноважних представників, за участю яких перевірити доводи та заперечення кожної із сторін, з ’ ясувати усі істотні обставини, що мають значення для справи, в залежності від чого вирішити спір з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.307, 311-315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу представника відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Хрещатик» – частково задовольнити.

Рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 4 серпня 2009 року – скасувати, а справу направити на новий розгляд до того ж суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Головуючий: (Підлис)

Судді: (Підлиси)

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Читаю определение апелляции и мягко говоря "офигеваю".

Повторяется история с Донецкими судами. Когда решение было отменено по формальным основаниям. Так и тут, суд усмотрел нарушение процесса и отменил решение. Никто не хочет брать на себя ответственность и ставить точку в вопросе о признании валютных договоров недействительными.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Сегодня было предварительное заседание по иску, который я выкладывалв в это ветке , где я -истец, муж как заемщик и Альфабанк как кредитор - ответчики. Почитала заперечення, которое банк прислал по почте в суд в одном экземпляре, наулыбалась от души!!! договор беззалоговый за 2007 год, через год муж в этом же банке взял кредит под залог, где я поручитель и есть заявление, где я не против передать в залог автомобиль. Так вот юрист банка начал ссылаться на договор залога по второму кредиту и мое заявление на передачу в залог авто... :lol: Потом он пишет, что обращаю внимание суд, что договор залога был заключен в 2008 году, а брак заключен 3 марта 2009 года...(на самом деле в сентябре 2006). По их словам получается, что не понятно на каких основаниях я вообще писала это заявление о том, что я не против передать авто не будучи еще в браке...Потом они пишут, что т.к. в договоре поручительства и кредитном договоре есть третейская оговорка, то я должнабыла подавать в третейский суд-самый гуманный в мире суд. Только не понятно каким я боком к этой третейской оговорке?! я ж не подписывалась под этими договорами.... И в просительной части просят суд оставить мой иск без рассмотрения... :rolleyes: дааааа, наверное им просто нечего было написать по делу....

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Сегодня было предварительное заседание по иску, который я выкладывалв в это ветке , где я -истец, муж как заемщик и Альфабанк как кредитор - ответчики. Почитала заперечення, которое банк прислал по почте в суд в одном экземпляре, наулыбалась от души!!! договор беззалоговый за 2007 год, через год муж в этом же банке взял кредит под залог, где я поручитель и есть заявление, где я не против передать в залог автомобиль. Так вот юрист банка начал ссылаться на договор залога по второму кредиту и мое заявление на передачу в залог авто... :lol: Потом он пишет, что обращаю внимание суд, что договор залога был заключен в 2008 году, а брак заключен 3 марта 2009 года...(на самом деле в сентябре 2006). По их словам получается, что не понятно на каких основаниях я вообще писала это заявление о том, что я не против передать авто не будучи еще в браке...Потом они пишут, что т.к. в договоре поручительства и кредитном договоре есть третейская оговорка, то я должнабыла подавать в третейский суд-самый гуманный в мире суд. Только не понятно каким я боком к этой третейской оговорке?! я ж не подписывалась под этими договорами.... И в просительной части просят суд оставить мой иск без рассмотрения... :rolleyes: дааааа, наверное им просто нечего было написать по делу....

Да....как всё запущено...действительно прикольно.А судя-то как?Тоже на приколе?Как его настроение?на когда слушание назначил?
Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Да....как всё запущено...действительно прикольно.А судя-то как?Тоже на приколе?Как его настроение?на когда слушание назначил?

Самое веселое, что судья по-моему ни мой иск, ни их заперечення не читал.... Да и этот же судья у меня по признанию этого же кредитного договора недействительным из-за валюты. Я прождала 3,5 часа, оказалось, что на мое время еще и уголовное дело назначено, да и судья на часик опоздал...., и т.к. со второй стороны никто не пришел, то мне просто сказали дату заседания 26.06.2009, я пошла сделала копию заперечень и все...нужно готовится к заседанию, что бы быть убедительной...надежды, что судья будет вникать в иск нет. Кто будет убедительней, тот и получит победу!!!

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Самое веселое, что судья по-моему ни мой иск, ни их заперечення не читал.... Да и этот же судья у меня по признанию этого же кредитного договора недействительным из-за валюты. Я прождала 3,5 часа, оказалось, что на мое время еще и уголовное дело назначено, да и судья на часик опоздал...., и т.к. со второй стороны никто не пришел, то мне просто сказали дату заседания 26.06.2009, я пошла сделала копию заперечень и все...нужно готовится к заседанию, что бы быть убедительной...надежды, что судья будет вникать в иск нет. Кто будет убедительней, тот и получит победу!!!

От всего сердца желаю Вам удачи. Готовится к подобным заседаниям нужно обязательно. Мой совет выпишите себе на отдельный лиц аргументы очень сжато. После зачитывания своего искового заявления, подведите итог, зачитав еще раз свои выдержки. А также обратите внимание суда на безосновательность аргументов которые будет приводить банк. Благо у всех банков они одинаковы и здесь уже не одни раз обсуждались. Еще раз желаю Вам удачи.
Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

От всего сердца желаю Вам удачи. Готовится к подобным заседаниям нужно обязательно. Мой совет выпишите себе на отдельный лиц аргументы очень сжато. После зачитывания своего искового заявления, подведите итог, зачитав еще раз свои выдержки. А также обратите внимание суда на безосновательность аргументов которые будет приводить банк. Благо у всех банков они одинаковы и здесь уже не одни раз обсуждались. Еще раз желаю Вам удачи.

Спасибо за потдержку!!! как раз удача нам всем необходима очень и очень :rolleyes:

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

  • 1 month later...

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И


16 грудня 2009 року


м. Київ




Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Гнатенка А.В.,

суддів: Григор'євої Л.І., Данчука В.Г.,

Барсукової В.М., Косенка В.Й., -



розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, відкритого акціонерного товариства “Ерсте-Банк”, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, про визнання кредитного договору недійсним за касаційною скаргою відкритого акціонерного товариства “Ерсте-Банк” (далі – ВАТ “Ерсте-Банк”) на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 2 червня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 14 вересня 2009 року,


встановила:

У квітні 2009 року позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом, мотивуючи вимоги тим, що 5 липня 2006 року ОСОБА_4 уклав із відкритим акціонерним товариством ”Акціонерний комерційний банк “Престиж” (нині – ВАТ “Ерсте-Банк”) кредитний договір на суму 500 тис. доларів США терміном на 36 місяців зі сплатою 12,5 відсотків річних. Вказувала, що перебуває з ОСОБА_4 у зареєстрованому шлюбі. Оскільки, укладаючи кредитний договір, ОСОБА_4 діяв без її письмової згоди, просила суд визнати цей договір недійсним на підставі ст. 65 СК України та ст. 215 ЦК України.

Рішенням Васильківського міжрайонного суду Київської області від 2 червня 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 14 вересня 2009 року, позов задоволено.



У поданій до Верховного Суду України касаційній скарзі ВАТ “Ерсте Банк” просить скасувати судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перебували в зареєстрованому шлюбу з 5 серпня 1995 року.

19 жовтня 2007 року шлюб між ними було розірвано.

5 липня 2006 року ОСОБА_4 уклав із відкритим акціонерним товариством ”Акціонерний комерційний банк “Престиж” (далі – ВАТ АКБ “Престиж”) кредитний договір, відповідно до умов якого отримав кредит в розмірі 500 тис. доларів США з виплатою 12,5 відсотків річних із кінцевим терміном погашення кредиту до 5 липня 2009 року (а.с. 7-9).

Станом на 16 січня 2009 року заборгованість за кредитом складає 45 732, 09 доларів США, а залишок становить 124 970 доларів США (а.с. 24).

Задовольняючи позов ОСОБА_3, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив із того, що оспорюваний кредитний договір укладено з порушенням ст. 65 СК України без письмової згоди дружини ОСОБА_4 – ОСОБА_3, що є підставою для визнання цього договору недійсним згідно із ч. 3 ст. 215 ЦК України.

Однак з висновком судів не можна погодитись із таких підстав.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Зі змісту зазначеної норми випливає, що предметом кредитного договору є грошові кошти, а кредитодавцем – фінансова установа.

Таким чином, у розумінні ч. 1 ст. 1054 ЦК України кредитом є надання коштів у позику, що є одним із видів фінансової послуги.

Задовольняючи позов ОСОБА_3 на підставі ч. 3 ст. 65 СК України та ст. 215 ЦК України, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що договір кредиту є угодою щодо розпорядження спільним майном подружжя, яка потребує письмової згоди іншого із подружжя.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 65 СК України при укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.

Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена (ч. 3 ст. 65 СК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 65 СК України договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.

Застосовуючи до правовідносин сторін зазначені правові норми суд не звернув уваги на те, що вони регулюють відносини? які стосуються розпорядження майном, що є в спільній сумісній власності подружжя, і не стосуються права одного із подружжя на укладення цивільно-правових угод щодо набуття майна, зокрема на отримання кредиту, оскільки кредитний договір є угодою про отримання у власність грошових коштів і не створює обов’язків для другого із подружжя, а лише для ОСОБА_4, як сторони договору (ч. 1 ст. 1054 ЦК України).

Ухвалюючи рішення, суд, крім того, у порушення норм ст. 213, 214 ЦПК України не встановив, у чому саме полягають ці порушення прав ОСОБА_3, зважаючи на те, що 19 жовтня 2007 року шлюб між ОСОБА_4 і ОСОБА_3 було розірвано та що позов нею було подано після припинення сімейних відносин.

За таких обставин судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.



Керуючись ст.ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України



ухвалила:

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Ерсте-Банк” задовольнити.

Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 2 червня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 14 вересня 2009 року скасувати, передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.



Ухвала оскарженню не підлягає.



Головуючого А.В. Гнатенко



Судді: Л.І. Григор’єва

В.М. Барсукова



В.Г. Данчук



В.Й. Косенко
Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Справа № 22- 1986 - 2009 р. Головуючий у 1-й інст. – Кучина Н.Г.

Категорія № 27 Доповідач - Оніпко О.В.



РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2009 р. м. Рівне



Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі :



Головуючого судді - Оніпко О.В.

Суддів - Шеремет А.М. , Шимківа С.С.

При секретарі - Омельчук А.М.



розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою АТ « Укрінбанк» в особі Рівненської філії АТ « Украінбанк» на рішення Рівненського міського суду від 20 жовтня 2009 р. в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, АТ « Укрінбанк» про визнання кредитного договору недійсним.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з”явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів , -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Рівненського міського суду від 20 жовтня 2009 р. задоволено позов ОСОБА_1 : визнано кредитний договір від 23.08.2007 р. № 1917, укладений між АТ « Укрінбанк» в особі Рівненської філії АТ « Укрінбанк» та ОСОБА_2 на суму 40 000 доларів США недійсним, стягнуто зі ОСОБА_2 на користь АТ « Укрінбанк» в особі Рівненської філії АТ « Укрінбанк» 91 441 грн. 24 коп.

В поданій на рішення апеляційній скарзі відповідач АТ « Укрінбанк» вважає , що висновки суду не відповідають обставинам справи та вимогам закону. Позивачка не є стороною в даному договорі. У відповідності до вимог ст. 65 СК України, угода може бути визнана недійсною, у разі, коли вона потребувала нотаріального посвідчення або судом буде встановлено, що сторони діяли недобросовісно.

Укладання кредитного договору чоловіком позивачки не є розпорядженням спільним майном подружжя, а тому її згода в даному випадку не потрібна і на вказані правовідносини не поширюється дія ст. 65 СК України та ст. 369 ЦК України. Також позивачкою не доведено порушення її прав у зв»язку із укладанням вказаного договору і рішення суду в даному випадку грунтується на припущеннях. Просив рішення скасувати, ухвалити нове, яким відмовити ОСОБА_1 в позові.

Апеляційна скарга підлягає до задоволення, а рішення суду 1-ї інстанції- скасуванню з ухваленням нового рішення в справі, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 23.08.2007 р. між відповідачем ОСОБА_2, чоловіком позивачки та АТ « Укрінбанк» в особі Рівненської філії АТ « Укрінбанк» було укладено кредитний договір на суму 40 000 доларів США на споживчі цілі, строком до 22.08.2008 р., зі сплатою 13 % річних ( а.с. 3-4).

Вказаний договір оформлено у відповідності до вимог діючого законодавства.

Згідно листа АТ « Укрінбанк», станом на 16.05.2009 р. ОСОБА_2 на виконання договору було погашено 28 045 63 доларів США ( кредит + відсотки) та 3 835, 09 грн. комісії ( а.с. 40).

ОСОБА_1 18.03.2009 р. звернулася з позовом до суду про визнання вказаного договору недійсним, посилаючись на вимоги ч. 2 ст. 65 СК України та ст.ст. 203, 215, 216 ЦК України та зазначала, що про укладення договору їй не було відомо і вона не давала згоду своєму чоловіку , як подружжя, на його укладення у зв»язку з тим, що він виходить за межі дрібного побутового .

Задовольняючи позов ОСОБА_1 у повному обсязі, суд 1-ї інстанції виходив з того, що позивачка та відповідач ОСОБА_2 перебувають у шлюбі з 18.08.2001 р. Оскільки зазначений договір виходить за межі дрібного побутового , згоди на його укладення позивачка чоловіку не давала і цей правочин опосередковано може вплинути в подальшому на право власності на майно, що перебуває у спільній сумісній власності подружжя, він підлягає визнанню недійсним.

Однак, з висновком суду не можна погодитися з таких підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа ( кредитодавець) зобов»язується надати грошові кошти ( кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов»язується повернути кредит та сплатити проценти.

Таким чином, кредитний договір, укладений між АТ « Укрінбанк» та ОСОБА_2 є грошовим зобов»язанням лише між сторонами за вказаним договором , а не угодою щодо розпорядження майном, належним подружжю і не створює обов»язків для будь-яких інших осіб.

За таких обставин посилання позивачки і суду 1-ї інстанції у рішенні на вимоги ст. 65 СК України є безпідставними, оскільки норма вказаної статті , згідно з якою згода подружжя вимагається в разі розпорядження майном, що є об»єктом спільної сумісної власності подружжя, на спірні правовідносини не поширюється .

Окрім того, з метою забезпечення виконання ОСОБА_2, умов вказаного кредитного договору, 23. 08. 2007 р. та 5.06.2008 р. було укладено договори поруки між АТ «Укрінбанк» та ОСОБА_3 і ОСОБА_4 (а.с. 57- 59) , згідно з п.1.2. яких, у разі порушення боржником ( ОСОБА_2.) умов основного договору , боржник і поручитель несуть перед кредитором солідарну відповідальність.

У зв»язку з наведеним, рішення суду 1-ї інстанції підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення в справі про відмову в позові ОСОБА_1 за безпідставністю.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 313-31ё4, 316 ЦПК України, ст. 1054 ЦК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу АТ « Укрінбанк» - задовольнити.

Рішення Рівненського міського суду від 20 жовтня 2009 р. – скасувати.

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2, АТ «Укрінбанк» про визнання недійсним кредитного договору № 1917 від 23.08.2007 р. – відмовити .

Стягнути з ОСОБА_1 в доход держави судовий збір в сумі 897 грн. та витрати з ІТЗ розгляду цивільних справ в сумі 15 грн., сплачений не у повній мірі при зверненні з даним позовом до суду.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ « Укрінбанк» витрати , понесені останнім на сплату судового збору в сумі 457 грн. 20 коп. та на сплату ІТЗ розгляду цивільних справ в сумі 120 грн. у зв»язку із поданням апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили негайно і може бути оскаржено безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня його проголошення.


Головуючий

Судді

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2009 року

м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

самое страшное, что это решение ВСУ((

то есть этот путь уже отпадает?

правильно я понимаю?

как один из методов борьбы?

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2009 року

м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Гнатенка А.В.,

с

это решение есть в реестре?
Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

самое страшное, что это решение ВСУ((

то есть этот путь уже отпадает?

правильно я понимаю?

как один из методов борьбы?

Такой путь изначально был не совсем правильным. Вот признать недействительным договор залога на основании того, что супруг не дал разрешение можно. И решениями того же ВСУ это уже подтверждено неоднократно.
Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

самое страшное, что это решение ВСУ((

то есть этот путь уже отпадает?

правильно я понимаю?

как один из методов борьбы?

Обратите внимание, что в даном деле своя специфика. И суд правильно спрашивает, в чем порушення и какое значение это имеет в данное время если брак расторгнут.

Ухвалюючи рішення, суд, крім того, у порушення норм ст. 213, 214 ЦПК України не встановив, у чому саме полягають ці порушення прав ОСОБА_3, зважаючи на те, що 19 жовтня 2007 року шлюб між ОСОБА_4 і ОСОБА_3 було розірвано та що позов нею було подано після припинення сімейних відносин.

А насчет того, что такого не могло быть, nameless, видела немало случаев, самых настоящих - к сожалению, есть категория мужчин, которые легко ведутся на красивых хитрых куколок и исполняя их прихоти попадают вот в такие передряги, в результате которых страдает семья. :(

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...
  • Пользователи

    Нет пользователей для отображения