Решение Киевского апелляционного хозсуда оставленное в силе ВХСУ об отказе банку Креди Агриколь во взыскании по не заключенному договору

[sofi]

Пожалуйста, подробно расшифруйте ваше заключение.

Вы меня смущаете, Вы лучше всех разбираетесь в нбу шных постановах, я вам очень в этом плане доверяю, а своим вопросом повергли меня в смятение, может я че-то не понимаю...

моя логика такова, я ее уже излагала, но повторюсь, возможно я где-то в чем то и ошибаюсь, варится приходится в собственном соку, никого эта тема не волнует, почему -то..., так что прошу ваше резюме.

!.Банк надає кредит, як він сам зазначає на підставі банківької ліцензії (ст.47ч.3 зу про банки)

2.на операции с валютой ему нужна еще одна, генеральная, по ней можно производить лишь те операции, которые указаны в додатке.

3. банк "выдергивает" из додатка дозвол на розмищення и залучення валюты на валютном рынке, наверное потому, что там слова совпадают с банковской))) розмищення. и говорит, что этот дозвил дает им право давать кредит.

ключевое слово - валютный рынок, поэтому смотрим что это такое в постанове 281, что они там размещают и как это соотносится с нашим получением (кстати, ни разу не встречала выражение, что заемщик- физлицо "залучив" средств, всегда - "Отримав" кредит.

4. в постанове 281 указано что такое инвалюта, которую мы с вами залучилы, исходя из представлений банка, а именно ст1абз х, и что именно в этом значении нужно понимать этот термин в данной постанове.

5. а дальше сказано, что банк имеет право проводить операции связаные с движением капитала, к которым относится : надання та отримання кредитов резидентами.

и хоть это все абсолютно к нам никакого отношения не имеет, так как мы можем с валютой обращаться только так как предписано декретом для нас, физлиц, но банк, нацбанк в своих безадресных Листах, а вместе с ними и суд , считают что вот оно, банк соблюдает все лицензионные условия.

6. но в определении , что такое инвалюта, сказано что это- банкноты.... и средства на счетах в банках или внесенные на счета за пределами украины. то есть доллар он и в африке зеленый, а вот на счетах в украине - национальная валюта, в том же декрете указано. И несмотря на то что план счетов мультивалютный, на нем может отображаться валюта только внесенная наличкой, или переведенная с одного счета владельца на его же счет другой (физлица), или поступившая из-за границы, а наличка по тому же плану счетов - это касса.

безналичная валюта, является инвалютой исходя из декрета только когда она прошла через границу, была внесена на счет -корреспондент за межами украины.

Возможно, что Декрет устарел, но последние изменения вносились в него уже после введения этих мультивалютных счетов (пост280), и в этой части (определения инвалюты, национальной валюты) - ничего не менялось. Тем более, когда речь заходит о валютном рынке, то в постанову 281 тоже много раз вносились нацбанком изменения, но этот термин , его определение остается неизменным.

Поэтому, я думаю, что перечисление на текущий счет заемщика валюты с ссудного, который открыт в украине ,тобишь получение валюты таким образом в кредит, противоречит самому определению, что такое инвалюта и такого дозвола на такую операцию у банка нет, несмотря на то что в постанове 492 и указано, что на текущий счет зачисляются кредиты в инвалюте. Так как такие кредиты предусмотрены 281пост., то валюта при этом должна пройти через границу, то есть от кредитора за рубежом. в любом случае по международным платежным системам, а не так, что на бумаге формата А4 написали что мы вам даем валюту, но на самом деле выдадим гривну, но возвращать вы будете валюту, причем уже настоящую, а не ввиде записи в квитанции.

То есть для того чтобы убедится что на мой счет в этом банке от него же поступила именно валюта, я должна получить ее в кассе, иначе, почему я должна банку верить, в том случае, когда он и не собирался мне ее выдавать, а у меня же ( но через счета того же банка, практически сам у себя) ее невидимым образом купил или типа отправил на межбанк для продажи. Поэтому законом и дано такое определение валюты.

вот вкратце, понимаю что сумбурно, но если согласны, то причешите, а я не умею. Если нет, то укажите пжт, в чем я ошибаюсь.

благодарю за внимание.

[Йивгеней]

Самое смешное, что в проекте закона "Про валютне регулювання та валютний контроль в Україні" указано все четко:

Стаття 13. Валютні операції, пов'язані з рухом капіталу

1. До валютних операцій, пов'язаних з рухом капіталу, відносяться:

4) надання резидентами нерезидентам фінансових кредитів і позик та отримання резидентами фінансових кредитів і позик від нерезидентів;

http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/JE2CJ00B.html

Но его ещё в 2007 закопали в землю...

12. Валютними операціями, пов'язаними з рухом капіталу, є такі:

надання та отримання резидентами фінансових кредитів і позик;

Фінансовий кредит

кошти, що надаються банком-резидентом або нерезидентом, що кваліфікується як банківська установа згідно із законодавством країни перебування нерезидента, або резидентами і нерезидентами, які мають згідно з відповідним законодавством статус небанківських фінансових установ, а також іноземною державою або його офіційними агентствами, міжнародними фінансовими організаціями та іншими кредиторами - нерезидентами юридичній чи фізичній особі на визначений строк для цільового використання та під процент.

(ВР України, Податковий кодекс України від 02.12.2010 N 2755-VI)

1.11. Кредит - кошти та матеріальні цінності, які надаються резидентами або нерезидентами у користування юридичним або фізичним особам на визначений строк та під процент. Кредит розподіляється на фінансовий кредит, товарний кредит, інвестиційний податковий кредит та кредит під цінні папери, що засвідчують відносини позики:

1.11.1. Фінансовий кредит - кошти, які надаються банком-резидентом або нерезидентом, кваліфікованим як банківська установа згідно із законодавством країни перебування нерезидента, або резидентами і нерезидентами, які мають статус небанківських фінансових установ, згідно з відповідним законодавством, а також іноземними урядами або його офіційними агентствами чи міжнародними фінансовими організаціями та іншими кредиторами-нерезидентами у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк, для цільового використання та під процент. Правила надання фінансових кредитів встановлюються Національним банком України (стосовно банківських кредитів), а також Кабінетом Міністрів України (стосовно небанківських фінансових організацій) відповідно до законодавства.

http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link...01/Z0334_0.html

[Йивгеней]

7. 7. РЕГУЛЮВАННЯ НБУ ВАЛЮТНИХ ОПЕРАЦІЙ, ПОВ'ЯЗАНИХ З РУХОМ КАПІТАЛУ

В Україні досі відсутнє спеціальне законодавство, що регулює здійснення резидентами капітальних операцій за кордоном (на від­міну від здійснення нерезидентами інвестицій в Україну, що регу­люється Законом України «Про режим іноземного інвестування» від 25 березня 1996 р. ). Також у законодавчих актах України не дається визначення самого поняття «операції, пов'язані з рухом капіталу».

За відсутності законодавчих актів прямої дії, Національний банк України своїми нормативними документами встановив, що до ва­лютних операцій, пов'язаних з рухом капіталу, належать:

а) здійснення прямих інвестицій у вигляді валютних цінностей нерезидентами в Україну або резидентами за кордон, включаючи участь в акціонерному капіталі, реінвестування доходів, інші форми довгострокового (на строк понад один рік) та короткострокового (на строк не більше від одного року) вкладення капіталу, пов'язані з на­ буттям контролю над підприємствами чи компаніями або придбан­ням права власності на будівлі, споруди, природні ресурси та інше нерухоме майно;

б) здійснення портфельних інвестицій нерезидентами в Україну або резидентами за кордон;

в) розміщення резидентами валютних цінностей на рахунках і вкладах за межами України;

г) одержання резидентами фінансових кредитів від іноземних міжнародних фінансових організацій та інших кредиторів.

Оскільки в Україні існує режим валютного контролю, окремі операції, зазначені у цьому переліку, можуть відбутися за наявності індивідуальної ліцензії Національного банку України. Не потре­бують одержання ліцензій НБУ інвестиції нерезидентів в Україну, що здійснюються відповідно до Закону України «Про режим іно­земного інвестування». Операції резидентів, зазначені у пункті г), потребують не одержання індивідуальної ліцензії, а реєстрації у На­ціональному банку України кредитів, отриманих від іноземних кре­диторів з видачею відповідного реєстраційного свідоцтва.

Операції резидентів, зазначені у пунктах а), б), в), потребують попереднього одержання разових індивідуальних ліцензій Націо­нального банку України.

Для з'ясування політики Національного банку України під час регулювання капітальних операцій розглянемо зміст цих операцій.

Інвестиції нерезидентів в Україну. Одним із пріоритетних нап­рямів загальнодержавної політики є сприяння залученню в Україну іноземних інвестицій. За даними експертів ООН, потреба України в іноземних капіталовкладеннях становить близько 40 млрд дол. США за річної потреби 7-8 млрд дол. США. За обсягами залучення інвестицій у розрахунку на душу населення Україна посідає одне з останніх місць серед країн з перехідною економікою — 28 дол. США, водночас в Угорщині цей показник дорівнює 1107 дол., в Чеській Республіці — 575 дол., в Естонії — 420 дол., Латвії — 227 дол., в Словенії— 132 дол.

Для поліпшення ситуації в Україні здійснюється комплекс за­ходів, спрямованих на створення іноземним інвесторам сприятливо­го інвестиційного клімату. Зокрема, створення при Президентові України Консультативної Ради з питань іноземних інвестицій, до складу якої входять керівники української держави та представники всесвітньовідомих міжнародних банків та корпорацій.

З метою запобігання спорам між іноземними інвесторами та орга­нами виконавчої влади і місцевого самоврядування, сприяння їх опе­ративному позасудовому врегулюванню при Президентові України також створена Палата незалежних експертів з іноземних інвестицій.

Національний банк України відповідно до своїх функцій регулює приплив іноземних інвестицій у банківську систему України. Основ­ним нормативним документом з цього питання є «Положення про порядок видачі ліцензій на створення комерційних банків за участю іноземних юридичних та фізичних осіб», затверджене постановою Правління НБУ від 7 лютого 1994 р. (відповідні зміни та доповнен­ня внесені постановами Правління НБУ від 17 червня 1995 р. та від 20 червня 1997 р. ). Цими документами передбачено, що в Україні можуть створюватися комерційні банки як із 100-відсотковою учас­тю іноземного капіталу, так і з частковою участю іноземних юри­дичних та фізичних осіб.

Засновниками банків за участю іноземного капіталу можуть бути суб'єкти підприємництва (за винятком офшорних компаній і бан­ків). Іноземні засновники новостворених банків мусять сплатити свою частку статутного фонду у вільно конвертованій валюті.

Під час розгляду установчих документів засновників (учасників) комерційного банку за участю іноземного капіталу Національний банк України керується «Принципами нагляду за іноземними філія­ми банків», розробленими у 1992 р. Базельським комітетом з бан­ківського нагляду, серед яких обов'язковими є:

— наявність попередньої згоди центрального банку країни, де зареєстрований іноземний учасник або звідки залучається іноземний капітал, на відкриття банків з українським капіталом;

— повна «прозорість» усіх засновників іноземних банків чи бан­ків за участю іноземного капіталу з погляду їхньої фінансової надійності, ділової репутації та запобігання можливим спробам відми­вання «брудних грошей»;

— наявність повідомлення керівництва центрального банку іно­земної держави або його уповноваженого органу про належний кон­троль за діяльністю своїх комерційних банків—засновників (акціо­нерів) українського банку за участю іноземного капіталу.

Національний банк України видає ліцензію на створення банку за участю іноземного капіталу, враховуючи:

— фінансове становище засновників та результати їхньої фінан­сово-економічної діяльності протягом останніх п'яти років;

— наявність в іноземних засновників гарантій відносно їхньої платоспроможності;

— наявність угод між Національним банком України та цент­ральними банками інших держав щодо можливості здійснення бан­ківського нагляду;

— участь громадян України в керівних органах банку та його підрозділів.

Станом на 1 серпня 1998 р. в Україні функціонували 27 комер­ційних банків з участю іноземного капіталу.

Нормативними документами Національного банку України регу­люються також і питання придбання нерезидентами цінних паперів, що емітовані в Україні (зокрема, облігацій внутрішньої державної позики — ОВДП). Операції з ОВДП на договірній основі з нерези­дентами проводять тільки уповноважені банки-резиденти, які укла­ли відповідні договори з Національним банком України. Уповнова­жені банки за дорученням нерезидентів можуть здійснювати:

— придбання облігацій на аукціонах, що проводяться Національ­ним банком України, і грошові розрахунки за їхніми результатами;

— операції з купівлі та продажу облігацій на вторинному ринку;

— депозитарний облік облігацій, що перебувають у власності нерезидентів;

— платежі за облігаціями під час їх погашення та виплати доходу. Ведення реєстрів нерезидентів, які проводять операції на ринку облігацій, здійснюється Національним банком України.

Інвестиції резидентів за кордоном. Слід наголосити, що такі операції потребують підвищеного контролю з боку НБУ, нагляду за ефективним використанням коштів.

Традиційно метою інвестицій резидентів за кордоном є створен­ня спільних підприємств чи підприємств, що повністю належать ук­раїнським резидентам, участь у розробленні та експлуатації за кор­доном сировинних родовищ для одержання необхідної Україні сировини, придбання високоліквідних цінних паперів, майна, прав інтелектуальної власності тощо.

Джерелами коштів, за рахунок яких резиденти можуть здійсню­вати інвестиції за кордон, можуть бути обліковані у балансі їхні власні кошти. При цьому необхідно пам'ятати, що здійснення інвес­тицій за кордон за рахунок бюджетних коштів дозволяється лише на підставі відповідної постанови Верховної Ради України. Забороня­ється здійснення інвестицій за рахунок кредитів, одержаних від упов­новажених та іноземних банків, інших резидентів і нерезидентів.

На здійснення інвестиції за кордон, а також на реінвестування отриманих доходів та дивідендів НБУ видає резидентам України — юридичним особам, а також фізичним особам, які зареєстровані як підприємці згідно із Законом України «Про підприємництво», разові індивідуальні ліцензії.

Усі види інвестицій у грошовій формі за кордон мають здійсню­ватися резидентами у безготівковій формі лише через кореспондент­ські рахунки уповноважених банків у банках країни інвестицій.

Усі надходження на користь резидентів в іноземній валюті, одер­жані від здійснення інвестиційної діяльності за межами України, зараховуються на валютні рахунки резидентів в уповноважених банках після сплати податків та інших зборів, передбачених законо­давством іноземної держави. Резиденти повинні подати до уповно­важеного банку та податкової адміністрації офіційне підтвердження відповідного органу країни інвестицій про суми сплачених податків та інших зборів.

Одержання резидентами за кордоном дивідендів (прибутків) у будь-якій майновій формі, а також прав інтелектуальної власності, потребує їх обов'язкового декларування згідно з установленим по­рядком.

Як зазначалося вище, на здійснення інвестиції за кордон резиде­нти мусять отримати в Національному банку України разову індиві­дуальну ліцензію. Однак під час розгляду у Національному банку України клопотань резидентів можуть виникнути обставини, коли НБУ має право відмовити заявнику у виданні згаданої ліцензії. Та­кими обставинами можуть бути:

— незадовільний фінансовий стан резидента-заявника;

— наявність висновку державних органів (міністерств закордон­ них справ, економіки, зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі то­ що) про неможливість або економічну чи геополітичну недоціль­ ність здійснення інвестицій резидентами у конкретну країну;

— відсутність у законодавстві країни інвестицій правових гаран­тій щодо недоторканності іноземних інвестицій, безперешкодної їх репатріації тощо.

Відкриття резидентами рахунків за кордоном. Згідно з україн­ським законодавством, розрахунки між суб'єктами господарської діяльності (резидентами та нерезидентами) здійснюються тільки че­рез кореспондентські рахунки уповноважених банків.

Однак при цьому слід враховувати два важливі аспекти, які фак­тично є винятками із загального правила.

1. Законодавства окремих країн, валюта яких є «замкнутою», тобто обмежено конвертованою, і які відчувають нестачу вільно конвертованої валюти (насамперед це Індія, Єгипет, В'єтнам та ін. ), передбачають особливі механізми розрахунків своїх резидентів з нерезидентами-експортерами (у тому числі українськими). Суть цього механізму полягає в тому, що під час поставок товарів (робіт, послуг) до цих країн експортери зобов'язані відкрити у їхніх банках так звані «ескроу-рахунки» лише у місцевій валюті, користуючись якими вони можуть придбавати товари (переважно місцевого вироб­ництва і за обмеженим переліком) та вивозити їх за межі цих країн. При цьому конвертація цих коштів у вільно конвертовану валюту або заборонена, або здійснюється з суттєвими обмеженнями.

2. Другий аспект полягає в необхідності забезпечення українськими транспортними організаціями (пароплавствами, авіакомпанія­ми, автотранспортними підприємствами тощо) своєчасних розрахун­ків з іноземними постачальниками в іноземних портах, аеропортах, вантажних терміналах, куди постійно здійснюються рейси українсь­кими перевізниками.

Це обумовлюється, по-перше, короткотерміновим перебуванням українських транспортних засобів за кордоном, по-друге, відсутніс­тю, у деяких випадках, можливостей українських банків установити прямі кореспондентські відносини з банківськими установами тієї чи іншої країни. У зв'язку з цим і виникає необхідність відкриття транспортними організаціями власних рахунків в іноземних банках, з яких і забезпечується оплата послуг нерезидентів.

В обох випадках відкриття окремих рахунків за кордоном здійс­нюється на підставі індивідуальної ліцензії Національного банку України, яка надається згідно з «Порядком надання індивідуальних ліцензій на відкриття резидентами рахунків в іноземних банках», за­твердженим постановою правління НБУ від 29 грудня 1995 р.

Регулювання залучення іноземних кредитів. З метою здійс­нення контролю за рухом коштів, що надходять в Україну у вигляді кредитів в іноземній валюті, Національний банк України здійснює реєстрацію одержання юридичними особами-резидентами кредитів в іноземній валюті від іноземних кредиторів.

Кредити в іноземній валюті від нерезидентів отримуються рези­дентами в безготівковій формі для забезпечення діяльності, перед­баченої їхніми статутними документами. Такі кредити залучаються резидентами як через уповноважені банки, так і через інші фінансо­во-кредитні установи. Одержання та погашення кредитних коштів має проводитися через систему відкритих уповноваженими банками кореспондентських рахунків у закордонних банках.

Погашення резидентами отриманих від нерезидентів кредитів здійснюється за рахунок валютних надходжень від усіх видів зов­нішньоекономічної діяльності, резиденти для погашення кредитів можуть використовувати також іноземну валюту, придбану на між­банківському валютному ринку.

Національний банк України здійснює реєстрацію усіх кредитів в іноземній валюті, що їх резиденти отримують від нерезидентів, і ви­дає резидентам реєстраційні свідоцтва встановленої форми. При цьому резидент-позичальник має одержати реєстраційне свідоцтво після підписання кредитної угоди з банком-кредитором, але до фак­тичного отримання коштів за кредитом.

Уповноважений банк у межах отриманої ним ліцензії на право здійснення операцій з валютними цінностями може залучати креди­тні ресурси від іноземних банків-кореспондентів на термін до одно­го року (з урахуванням можливої пролонгації кредиту) без одер­жання реєстраційного свідоцтва Національного банку України. Для залучення кредитних ресурсів на термін понад один рік уповнова­жений банк мусить одержати реєстраційне свідоцтво.

Національний банк України не здійснює реєстрацію таких опе­рацій, як одержання резидентом від нерезидента (компанії, фірми) кредиту у формі відстрочення платежу за реалізовані товари, вико­нані роботи, надані послуги. Вказані операції регулюються чинним законодавством України та міжнародними угодами.

[SeKor]

http://forum.liga.net/Messages.asp?sort=lastd&did=136438

НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ Департамент бухгалтерського обліку

Л И С Т

01.06.2011 N 12-110/801-6826

Територіальним управлінням Національного банку України, департаментам та самостійним структурним підрозділам НБУ, Асоціації українських банків, Асоціації "Український кредитно-банківський союз", банкам України

Щодо використання позабалансових рахунків для здійснення окремих операцій з іноземною валютою

На запити банків надаємо роз'яснення щодо відображення в бухгалтерському обліку операцій в іноземній валюті за позабалансовими рахунками.

В бухгалтерському обліку зобов'язання та вимоги за укладеними, але ще не виконаними договорами відображаються за позабалансовими рахунками розділів 90-93 Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України(1) ( z0918-04 ) (далі - План рахунків).

_______________ (1) Затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17.06.2004 N 280 ( z0918-04 ) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.07.2004 за N 918/9517 (зі змінами);

Правила відображення в бухгалтерському обліку операцій банків встановлюються окремими нормативно-правовими актами Національного банку України. Реєстрація операцій здійснюється за рахунками Плану рахунків, який забезпечує мультивалютний облік операцій, суть якого полягає в обліку операцій в іноземній валюті за тими самими рахунками, що і операцій у гривні.

Так, відповідно до Інструкції з бухгалтерського обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій та формування і використання резервів під кредитні ризики в банках України(2) ( z0048-08 ) банк на дату укладення договору про розміщення вкладу (депозиту) на міжбанківському ринку, тобто до руху коштів, відображає за активними та пасивними позабалансовими рахунками одночасно вимоги за розміщеним вкладом (депозитом) та зобов'язання щодо перерахування коштів згідно з укладеним договором банківського вкладу (депозиту). Відповідно за договором про залучення вкладу (депозиту) на міжбанківському ринку банк на дату укладення такого договору відображає за активними та пасивними позабалансовими рахунками одночасно вимоги щодо отримання коштів та зобов'язання за залученим вкладом (депозитом).

_______________ (2) Затвердженої постановою Правління Національного банку України від 27.12.2007 N 481 ( z0048-08 ) та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 22.01.2008 за N 48/14739 (зі змінами);

Згідно з вимогами Інструкції з бухгалтерського обліку операцій з цінними паперами в банках України(3) ( z1265-05 ) у разі купівлі (або продажу) цінних паперів на дату укладення договору, тобто до руху коштів, на суму договору банк одночасно відображає свої вимоги щодо отримання цінних паперів (або коштів) та зобов'язання щодо відсилання коштів (або цінних паперів) за позабалансовими рахунками.

_______________ (3) Затвердженої постановою Правління Національного банку України від 03.10.2005 N 358 ( z1265-05 ) та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26.10.2005 за N 1265/11545.

Відображення в бухгалтерському обліку операцій з похідними фінансовими інструментами визначає Інструкція з бухгалтерського обліку операцій з похідними фінансовими інструментами в банках України(4) ( z1104-07 ).

_______________ (4) Затверджена постановою Правління Національного банку України від 31.08.2007 N 309 ( z1104-07 ) та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 26.09.2007 N 1104/14371.

Операції з купівлі (продажу, обміну) іноземної валюти на умовах своп розглядаються як дві окремі операції. Бухгалтерський облік таких операцій здійснюється залежно від умов їх укладення.

Якщо перша операція здійснюється на умовах тод, то на дату укладення договору банк одразу відображає операцію з купівлі (продажу, обміну) іноземної валюти за кореспондентськими рахунками. У разі здійснення першої операції на умовах том або спот банк відображає одночасно вимоги щодо отримання однієї іноземної валюти та зобов'язання з поставки іншої іноземної валюти за відповідними балансовими рахунками з обліку дебіторської та кредиторської заборгованості. За другою операцією, що здійснюється на умовах форвард, вимоги щодо отримання однієї іноземної валюти та зобов'язання щодо поставки іншої іноземної валюти банк відображає одночасно за відповідними позабалансовими рахунками.

Враховуючи викладене, зазначаємо, що за операціями з фінансовими інструментами (за якими одночасно виникають вимоги та зобов'язання) банк на дату укладення договору відображає в бухгалтерському обліку як вимоги, так і зобов'язання за відповідними позабалансовими рахунками.

Заступник Голови В.І.Ричаківська

[Йивгеней]

Не пойму, что это нам дает? Кто у нас по бухгалтерии? Расшифруйте мне - идиоту?

[werter]

Йивгеней писал(а):

Самое смешное, что в проекте закона "Про валютне регулювання та валютний контроль в Україні" указано все четко:

Стаття 13. Валютні операції, пов'язані з рухом капіталу

1. До валютних операцій, пов'язаних з рухом капіталу, відносяться:

4) надання резидентами нерезидентам фінансових кредитів і позик та отримання резидентами фінансових кредитів і позик від нерезидентів;

http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/JE2CJ00B.html

Но его ещё в 2007 закопали в землю...*****

Не понимаю сути интриги, но закон, которым должен быть установлен порядок обращения на уркаине валютных ценностей тупо динамится уже 19 лет.

Стаття 192. Гроші (грошові кошти)

1. Законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня.

2. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Стаття 193. Валютні цінності

1. Види майна, що вважаються валютними цінностями, та порядок вчинення правочинів з ними встановлюються законом.

Стаття 4. Акти цивільного законодавства України

1. Основу цивільного законодавства України становить Конституція України.

2. Основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України.

Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу (далі - закон).

Стаття 5. Дія актів цивільного законодавства у часі

1. Акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

Т.е., с 01.01.2004 года, только закон Украины мог установить порядок совершения в гражданском обороте сделок с валютными ценностями (вчинэння правочинив) в уркаине, а так же перечень видов гражданско-правовых отношений (у выпадках) в которых иностранная валюта может использоваться, порядок осуществления этих отношений.

Основным актом гражданского законодательства - ЦКУ, установлены отдельные правила осуществления отдельных гражданско-правовых отношений, предметом которых являются валюта и валютные ценности.

Так, положениями ч.3 ст. 533 ЦКУ, определено, что: "Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом".

Т.е., в случае если субъекты гражданских правоотношений желают вступить в отношения, относимые к регулируемым нормами института гражданского права - обязательственного права, и желают выразить денежный эквивалент обязательства в валюте (ч.2 ст. 524 ЦКУ), то, с учетом общих норм и норм института договорного права, в силу ч.3 ст. 6 ЦКУ, они не могут условиями договора, опосредующего данное обязательственное правоотношение, самостоятельно установить ни сам порядок осуществления этого обязательственного правоотношения, ни порядок использования валюты для осуществления расчетов по этому обязательству, так как ЦК императивно относит эти вопросы к ведению парламента: "Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом" (ч.3 ст. 533 ЦКУ).

Отсутствие права самостоятельно устанавливать порядок исполнения обязательства в валюте:

1) ч.3 ст. 6 ЦКУ - "Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.";

2) ч.1 ст. 55 Закона о ворах в законе (Про банки и банковскую деятельность) - "Відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком".

А с учетом того, что специального закона - нет и возможности регулировать в договорном порядке обращение в гражданском обороте такого объекта гражданских прав, как - валюта и валютные ценности.

они могут заключить договор, условиями которого рк

Изменено February 20, 2019 пользователем werter
це було написано в часи бандюковича

[Йивгеней]

Собсна, вывод - банк по закону не имел права требовать в договорах исполнения в валюте.

Да...нада полигон...хорошо бы объединить усилия и попытаться вымучить прецедент...из сборной солянки в соседних темах. Но, это скорее всего не реально....

[НБ Украины]

Собсна, вывод - банк по закону не имел права требовать в договорах исполнения в валюте.

Да...нада полигон...хорошо бы объединить усилия и попытаться вымучить прецедент...из сборной солянки в соседних темах. Но, это скорее всего не реально....

НЕЗАКОННОСТЬ ВЫДАЧИ НАЛИЧНОЙ ИНОСТРАННОЙ ВАЛЮТЫ СО ССУДНОГО СЧЕТА, МИНУЮ ТЕКУЩИЙ СЧЕТ КЛИЕНТА. ч.17

Лирическое отступление ........... .

Евгений задел за живое. Пришлось вытереть скупую мужскую слезу.

Статья 16 Боевого устава сухопутных войск (БУСВ ч.III):

"16. Получив боевую задачу, командир взвода уясняет ее, оценивает обстановку, принимает решение, проводит рекогносцировку, отдает боевой приказ, организует взаимодействие, боевое обеспечение и управление, затем он проверяет подготовку личного состава, вооружения и боевой техники к бою в установленное время докладывает командиру роты о готовности взвода к выполнению боевой задачи.

При уяснении полученной задачи командир взвода должен понять задачу роты и взвода и какие объекты (цели) на направлении действий взвода поражаются средствами старших командиров, задачи соседей и порядок взаимодействия с ними, время готовности к выполнению задачи.

Оценивая обстановку, командир взвода должен изучить: состав, положение и возможный характер действий противника, места расположения его огневых средств; состояние, обеспеченность и возможности взвода и приданных подразделений; состав, положение, характер действий соседей и условия взаимодействия с ними; местность, ее защитные и маскирующие свойства, выгодные подступы, заграждения и препятствия, условия наблюдения и ведения огня; наиболее вероятные направления действий самолетов, вертолетов и других воздушных целей противника на малых и предельно малых высотах. Кроме того, командир взвода учитывает время суток и состояние погоды.

В решении командир взвода определяет порядок выполнения полученной задачи, задачи отделениям (танкам), приданным подразделениям и огневым средствам и порядок взаимодействия.

При проведении рекогносцировки командир взвода на местности указывает ориентиры, положение противника (направление его действий), места расположения его огневых средств; уточняет задачи отделениям (танкам) и указывает места спешивания мотострелковых отделений (места позиций отделений, огневых позиций боевых машин пехоты, бронетранспортеров, танков и других огневых средств).

В боевом приказе командир взвода указывает:

состав, положение и характер действий противника, места расположения его огневых средств;

объекты и цели на направлении действий взвода, поражаемые средствами старших командиров, а также задачи соседей;

боевые задачи отделениям (танкам), приданным подразделениям и огневым средствам, а командир мотострелкового взвода, кроме того, - снайперу и стрелку-санитару;

время готовности к выполнению задачи;

свое место и заместителя.

Боевой приказ должен излагаться кратко, четко и так, чтобы подчиненные ясно поняли свою задачу.

При организации взаимодействия командир взвода должен согласовать усилия штатных и приданных огневых средств для успешного выполнения поставленной задачи, добиться правильного и единого понимания всеми командирами отделений (танков) боевой задачи и способов ее выполнения, а также указать сигналы оповещения, управления, взаимодействия и порядок действий по ним.

Организуя боевое обеспечение, командир взвода указывает порядок наблюдения и действий личного состава при применении противником ядерного, химического и зажигательного оружия, порядок инженерного оборудования позиций, их маскировки и охраны."

Евгений, так на полигоне принимает решение командир взвода перед тем, когда надо сказать: "Я решил".

Алгоритм ясен, но Вы очень долго оцениваете обстановку. Замените боевую терминологию на юридическую, и примите решение, если Вы на "юридическом полигоне":

- командир взвода - юрист;

- командир роты - клиент;

- противник - юрист банка;

- огневые средства противника - заявление на выдачу налички, квитанции об уплате и иное, что клиент подписал по просьбе банка (кроме кредитного договора);

- самолеты, вертолеты противника - законы и нормативные акты НБУ, которые применяет банк. А может они вообще не летательные аппараты, а только муляжи, чтобы Вас ввести в заблуждение;

- провести рекогносцировку - разложить все документы (свои и банка) и приобщить к каждому нормативно-правовые акты, которые регламентируют данный документ. Затем расположите их в хронологической последовательности: действительные - с правой (от слова "правильный") стороны, а недействительные - с левой (от слова "ЛЕВЫЙ") стороны.

.... и в таком духе, и так далее .....

В каждой шутке - есть доля шутки.

Юрист - правозащитник клиента в суде, не так ли?

Процедуре принятия решения не учат на юридическом факультете и на курсах MBA.

Участники форума - это уже не взвод, и не рота юристов. А профессиональная армия квалифицированых юристов, которые не стоят на месте и способны выполнить любую сложную юридическую задачу.

Вы с нами согласны?

[stairtov]

Лирическое отступление ........... .

Евгений задел за живое. Пришлось вытереть скупую мужскую слезу.

Статья 16 Боевого устава сухопутных войск (БУСВ ч.III):

"16. Получив боевую задачу, командир взвода уясняет ее, оценивает обстановку, принимает решение, проводит рекогносцировку, отдает боевой приказ, организует взаимодействие, боевое обеспечение и управление, затем он проверяет подготовку личного состава, вооружения и боевой техники к бою в установленное время докладывает командиру роты о готовности взвода к выполнению боевой задачи.

При уяснении полученной задачи командир взвода должен понять задачу роты и взвода и какие объекты (цели) на направлении действий взвода поражаются средствами старших командиров, задачи соседей и порядок взаимодействия с ними, время готовности к выполнению задачи.

Оценивая обстановку, командир взвода должен изучить: состав, положение и возможный характер действий противника, места расположения его огневых средств; состояние, обеспеченность и возможности взвода и приданных подразделений; состав, положение, характер действий соседей и условия взаимодействия с ними; местность, ее защитные и маскирующие свойства, выгодные подступы, заграждения и препятствия, условия наблюдения и ведения огня; наиболее вероятные направления действий самолетов, вертолетов и других воздушных целей противника на малых и предельно малых высотах. Кроме того, командир взвода учитывает время суток и состояние погоды.

В решении командир взвода определяет порядок выполнения полученной задачи, задачи отделениям (танкам), приданным подразделениям и огневым средствам и порядок взаимодействия.

При проведении рекогносцировки командир взвода на местности указывает ориентиры, положение противника (направление его действий), места расположения его огневых средств; уточняет задачи отделениям (танкам) и указывает места спешивания мотострелковых отделений (места позиций отделений, огневых позиций боевых машин пехоты, бронетранспортеров, танков и других огневых средств).

В боевом приказе командир взвода указывает:

состав, положение и характер действий противника, места расположения его огневых средств;

объекты и цели на направлении действий взвода, поражаемые средствами старших командиров, а также задачи соседей;

боевые задачи отделениям (танкам), приданным подразделениям и огневым средствам, а командир мотострелкового взвода, кроме того, - снайперу и стрелку-санитару;

время готовности к выполнению задачи;

свое место и заместителя.

Боевой приказ должен излагаться кратко, четко и так, чтобы подчиненные ясно поняли свою задачу.

При организации взаимодействия командир взвода должен согласовать усилия штатных и приданных огневых средств для успешного выполнения поставленной задачи, добиться правильного и единого понимания всеми командирами отделений (танков) боевой задачи и способов ее выполнения, а также указать сигналы оповещения, управления, взаимодействия и порядок действий по ним.

Организуя боевое обеспечение, командир взвода указывает порядок наблюдения и действий личного состава при применении противником ядерного, химического и зажигательного оружия, порядок инженерного оборудования позиций, их маскировки и охраны."

Евгений, так на полигоне принимает решение командир взвода перед тем как сказать: "Я решил".

Алгоритм ясен, но Вы очень долго оцениваете обстановку. Замените боевую терминологию на юридическую, и примите решение, если Вы на "юридическом полигоне":

- командир взвода - юрист;

- командир роты - клиент;

- противник - юрист банка;

- огневые средства противника - заявление на выдачу налички, квитанции об уплате и иное, что клиент подписал по просьбе банка (кроме кредитного договора);

- самолеты, вертолеты противника - законы и нормативные акты НБУ, которые применяет банк. А может они вообще не летательные аппараты, а только муляжи, чтобы Вас ввести в заблуждение;

- рекогносцировка - разложить все документы (свои и банка) и приобщить к каждому нормативно-правовые акты, которые регламентируют данный документ. Затем расположите их в хронологической последовательности: действительные - с правой (от слова "правильный") стороны, а недействительные - с левой (от слова "ЛЕВЫЙ") стороны.

.... и в таком духе, и так далее .....

В каждой шутке - есть доля шутки.

Юрист - правозащитник клиента в суде, не так ли?

Процедуре принятия решения не учат на юридическом факультете и на курсах MBA.

Участники форума - это уже не взвод, и не рота юристов. А профессиональная армия квалифицированых юристов, которые не стоят на месте и способны выполнить любую сложную юридическую задачу.

Вы с нами согласны?

он согласен

вечером подтвердит лично

[Йивгеней]

Лирическое отступление ........... .

Евгений задел за живое. Пришлось вытереть скупую мужскую слезу.

Юрист - правозащитник клиента в суде, не так ли?

Процедуре принятия решения не учат на юридическом факультете и на курсах MBA.

Участники форума - это уже не взвод, и не рота юристов. А профессиональная армия квалифицированых юристов, которые не стоят на месте и способны выполнить любую сложную юридическую задачу.

Вы с нами согласны?

Согласен абсолютно...вот, пока сижу обезьянничаю тут (ввиду не юридического образования и узости мышления) все таки патроны готовлю...пишу в НБУ запросы идиотские, пишу и шлю клопотання в суд, систематизирую все сказанное здесь (вами и другими умными людьми) в один файлик MSWord (Определения (УСТАКАНЕНО).doc), поэтапно разбираю каждый пост (выведенный опять же умными людьми), подгоняю туда все статьи, на которые ссылаетесь, ссылки в интернете, набиваю нормативную базу так сказать. Пишу речь в суд на 5е августа, сразу предполагая, что судья будет рубить на корню все мои потуги, потому заручаюсь наибольшим количеством всяких просьб, требований, "клопотаннь", фактов и т.д., пытаюсь подкрепить свои мысли и доводы наибольшим количеством весомых аргументов. Ложусь спать с этими вопросами и встаю утром с ними. Ну, и параллельно парю вам всем мозг, простите уж меня великодушно, ибо не для себя стараюсь - для Родины. ))

[Йивгеней]

Вы с нами согласны?

У меня такое ощущение, что мы общаемся с целым юр.отделом. Все взвешенно, четко...потыкали нас носом куда надо...а то мы тут пищим, как кошенята....И вот те на....

[sofi]

Лирическое отступление ........... .

В каждой шутке - есть доля шутки.

Юрист - правозащитник клиента в суде, не так ли?

Процедуре принятия решения не учат на юридическом факультете и на курсах MBA.

Участники форума - это уже не взвод, и не рота юристов. А профессиональная армия квалифицированых юристов, которые не стоят на месте и способны выполнить любую сложную юридическую задачу.

Вы с нами согласны?

Так вы оказывается штаб армии? А я то думала юрист с экономическим уклоном

Ой, мама, я летчика люблю, военного...

так как ротный Марусик готов к нападению, в отсутствии раненых в боях взводных, уточняю поставленную задачу:

каковы объекты и цели на направлении действий взвода, поражаемые средствами старших командиров, а также задачи соседей? - возможные требования в иске

Стаття 227. Правові наслідки укладення юридичною особою

правочину, якого вона не мала права вчиняти

1. Правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного

дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.

2. Якщо юридична особа ввела другу сторону в оману щодо свого

права на вчинення такого правочину, вона зобов'язана відшкодувати

їй моральну шкоду, завдану таким правочином.

Стаття 230. Правові наслідки вчинення правочину під впливом

обману

1. Якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону

в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша

статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом

недійсним.

Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин,

які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує

їх існування.

2. Сторона, яка застосувала обман, зобов'язана відшкодувати

другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що

завдані у зв'язку з вчиненням цього правочину.

Стаття 229. Правові наслідки правочину, який вчинено під

впливом помилки

1. Якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо

обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути

визнаний судом недійсним.

Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та

обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно

знижують її цінність або можливість використання за цільовим

призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного

значення, крім випадків, встановлених законом.

2. У разі визнання правочину недійсним особа, яка помилилася

в результаті її власного недбальства, зобов'язана відшкодувати

другій стороні завдані їй збитки.

Сторона, яка своєю необережною поведінкою сприяла помилці,

зобов'язана відшкодувати другій стороні завдані їй збитки.

1) визнати правочин недійсним по ч.1 ст227

2) визнати правочин недійсним в звязку з введенням в оману щодо прав та обовязків сторін ст227, 229, 230.

разведка - какие документы необходимо и достаточно потребовать у банка до подачи иска,

предполагаемый перечень:

1.Договор на открытие счета(счетов), если его (их) нет на руках

2. Выписки о движении средств по счету(счетам) текущим, карточным, тем что принадлежат заемщику, а не расчет задолженности по кредиту.

3. Копию заявления на получение кредита ( ни у кого его на руках нет, а банк хранит его как страшную тайну. мне СБ рассказывает, что это внутрибанковский документ строгой секретности, забыв при этом что на нем моя подпись и лишь может быть какая- то резолюция банка. Возникает неподдельный интерес, что же я там такое написала и подписала, что теперь мне это нельзя увидеть)

4.оригинал заявки на выдачу наличных (второй экземпляр) или заявы на продажу валюты

5. оригинал квитанций по обмену валюты (у кого не было)

что еще???

является ли необходимым условием перед подачей иска письмо к банку о возврате безосновательно уплаченных сумм?

на чье имя писать? Как обеспечить ответ? Достаточно ли мотивировки, что внесенные доллары не зачислялись на текущий счет, а генеральной лицензией не предусмотрено зачисление валюты на какие либо другие счета, кроме текущего, а посему банк нарушил лицензионные условия?

Как быть с тем, что заемщик при этом тоже нарушал закон, все платежи в украине должны проводится в гривне? Незаконные - подлежат конфискации в бюджет ст. 162 КУАП, ст16 Декрета, ст 228ч.3 ЦКУ?

Подозреваю, что банк доллары не вернет, и на письмо не ответит , а нас пошлет куда дальше.

И самое главное, как заставить суд вникать в лицензионные условия, если у него конституция и процессуальный кодекс под ногами валяются?

Суд не видит ст 192, 193, 533цку, куда бы на суд подать?))))

то есть много вопросов у ротных, потому и промедление, а взводные в нашей дискуссии пока отмалчиваются, не участвуют,

Благодарим за содействие и помощь.

[Йивгеней]

что еще???

Оригиналы всех платежек по кредиту я попросил. Что куда погашалось и погашалось ли вообще.

Всё, я оформил обращение в банк, ыы....завтрашлём....

[sofi]

Оригиналы всех платежек по кредиту я попросил. Что куда погашалось и погашалось ли вообще.

Всё, я оформил обращение в банк, ыы....завтрашлём....

а зачем вам оригиналы платежек просить у банка, они же у вас есть.

а поделиться ,что там написали банку, слабо?

[Бонар]

У меня такое ощущение, что мы общаемся с целым юр.отделом.

... какого то банка...

у меня такое ощущение.

[Йивгеней]

а зачем вам оригиналы платежек просить у банка, они же у вас есть.

а поделиться ,что там написали банку, слабо?

Взял "клопотання в суд про доказы", поменял адресата, и что нужно - и все. А, что нужно, взял из вашего списка. Перевел на украинский и ок. Завтра скину с работы.

А по платежкам...я писал где-то у меня платежки НИ ОДНОЙ нет, где заемщик расписывался...все время платил либо поручитель, либо работнику банка завозили денег. А если заемщик ни разу не платил - значит он кредит не признает.

[sofi]

Взял "клопотання в суд про доказы", поменял адресата, и что нужно - и все. А, что нужно, взял из вашего списка. Перевел на украинский и ок. Завтра скину с работы.

А по платежкам...я писал где-то у меня платежки НИ ОДНОЙ нет, где заемщик расписывался...все время платил либо поручитель, либо работнику банка завозили денег. А если заемщик ни разу не платил - значит он кредит не признает.

так к Вы просите предоставить документы?

А я подумала, что требуете назад денег.

[Йивгеней]

Пока да. Нужно ж типа провести правовой анализ, и знать точно, что я в горячке кредитной не подписал всех документов нужных, а не только тех, которые на суд банк предоставил.

[werter]

ЦК

ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

4. Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Стаття 4. Акти цивільного законодавства України

1. Основу цивільного законодавства України становить Конституція України.

2. Основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України.

Т.е., если до принятия ЦК, вполне возможно, что, гражданское законодательство допускало возможность установления порядка осуществления гражданско-правовых сделок с валютой и валютными ценностями (а так же, и порядка исполнения частноправовых обязательств и осуществления расчетов по гражданско-правовым обязательствам в валюте) таким актом гражданского законодательства, как - Декрет КМУ о валютном регулировании, но, с 01.01.2004 года, в силу ст.4 ч.2, ст. 5 ч.1 ЦКУ, на основании ч.4 раздела "Заключительные и переходные положения" ЦКУ, Декрет не подлежал применению к регулированию вышеуказанных гражданско-правовых отношений, так, как ЦКУ прямо указывает на вид, форму и суть акта гражданского законодательства, в форме которого государство реализует свои регулятивные функции в порядке установленном Конституцией.

Т.е., регулирование этой группы гражданско-правовых отношений (объединенной материальным предметом - валюта и валютные ценности) иным образом, чем путём установления ЗАКОНОМ - "порядку вчинення правочинів з валютою", "переліку випадків, порядку, умов використання іноземної валюти на території України", "переліку випадків, порядку, умов використання іноземної валюти при здійсненні на території України розрахунків за зобов'язаннями", является неконституционным.

Возможность урегулирования отношений самими их участниками, путём установления порядка использования валюты в обязательстве путём согласования, результат которого оформляется договором, невозможно в силу императивности конституционных норм, которые данные вопросы выводят из области правосубъектности участников гражданско-правовых отношений, и устанавливают наличие исключительной компетенции разрешения этих вопросов у парламента.

Виключно законами України встановлюються:

1) *** статус національної валюти, а також статус іноземних валют на території України; ***

[Laura]

//2. Выписки о движении средств по счету(счетам) текущим, карточным, тем что принадлежат заемщику, а не расчет задолженности по кредиту.

3. Копию заявления на получение кредита ( ни у кого его на руках нет, а банк хранит его как страшную тайну. мне СБ рассказывает, что это внутрибанковский документ строгой секретности, забыв при этом что на нем моя подпись и лишь может быть какая- то резолюция банка. Возникает неподдельный интерес, что же я там такое написала и подписала, что теперь мне это нельзя увидеть)

4.оригинал заявки на выдачу наличных (второй экземпляр) или заявы на продажу валюты//

Пункт 2 абсолютно верный в том, что мне в 2010 г. Укрсиб отказал выдать распечатку о движении средств по счету 3739, указанный в договоре для погашения кредита, а выдал расчет задолженности по кредиту. Теперь будем требовать как положено движение средств по счету 3739.

Внимание, по пункту 4. Мне Укрсибовцы сказали, что в 2007 г. не нужны были заявы от заемщиков на продажу долларов. Видимо склепали какой-то внутренний документ и им пользуются.

[sofi]

Не понимаю сути интриги, но закон, которым должен быть установлен порядок обращения на уркаине валютных ценностей тупо динамится уже 19 лет.

Стаття 192. Гроші (грошові кошти)

1. Законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня.

2. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Стаття 193. Валютні цінності

1. Види майна, що вважаються валютними цінностями, та порядок вчинення правочинів з ними встановлюються законом.

Стаття 4. Акти цивільного законодавства України

1. Основу цивільного законодавства України становить Конституція України.

2. Основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України.

Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу (далі - закон).

Стаття 5. Дія актів цивільного законодавства у часі

1. Акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

Т.е., с 01.01.2004 года, только закон Украины мог установить порядок совершения в гражданском обороте сделок с валютными ценностями (вчинэння правочинив) в уркаине, а так же перечень видов гражданско-правовых отношений (у выпадках) в которых иностранная валюта может использоваться, порядок осуществления этих отношений.

Основным актом гражданского законодательства - ЦКУ, установлены отдельные правила осуществления отдельных гражданско-правовых отношений, предметом которых являются валюта и валютные ценности.

Так, положениями ч.3 ст. 533 ЦКУ, определено, что: "Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом".

Т.е., в случае если субъекты гражданских правоотношений желают вступить в отношения, относимые к регулируемым нормами института гражданского права - обязательственного права, и желают выразить денежный эквивалент обязательства в валюте (ч.2 ст. 524 ЦКУ), то, с учетом общих норм и норм института договорного права, в силу ч.3 ст. 6 ЦКУ, они не могут условиями договора, опосредующего данное обязательственное правоотношение, самостоятельно установить ни сам порядок осуществления этого обязательственного правоотношения, ни порядок использования валюты для осуществления расчетов по этому обязательству, так как ЦК императивно относит эти вопросы к ведению парламента: "Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом" (ч.3 ст. 533 ЦКУ).

Отсутствие права самостоятельно устанавливать порядок исполнения обязательства в валюте:

1) ч.3 ст. 6 ЦКУ - "Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.";

2) ч.1 ст. 55 Закона о ворах в законе (Про банки и банковскую деятельность) - "Відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком".

А с учетом того, что специального закона - нет и возможности регулировать в договорном порядке обращение в гражданском обороте такого объекта гражданских прав, как - валюта и валютные ценности.

они могут заключить договор, условиями которого рк

уважаемый werter!

а что Вы можете сказать по поводу:

Стаття 192. Гроші (грошові кошти)

1. Законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за

номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця

України - гривня.

отже, якщо банк навіть виразив грошове зобовязання в іноземный валюті (що протирічить ст99 КУ, та ст524 ЦКУ або визначив єквівалент (вважаю, що це різні випадки), а розрахунок з другою стороною провів у гривні по ст.533 ч.2, то сума прийнятих (отриманих) позичальником грошей не може змінюватись у часі, розмір фінансового активу отриманного позичальником залишається за номінальною вартістю.

Відповідно до

Стаття 1049. Обов'язок позичальника повернути позику

1. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику

(грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими

ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої

самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в

порядку, що встановлені договором.

3. Позика вважається повернутою в момент передання

позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування

грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Стаття 1054. Кредитний договір

1. За кредитним договором банк або інша фінансова установа

(кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит)

позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а

позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

2. До відносин за кредитним договором застосовуються

положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим

параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Розмір грошових коштів (кредиту), навіть виражений у іноземній валюті є сума в гривнях, так як одиницею виміру грошей в Укріні є гривня (99КУ)

тобто , договір порушує публічний порядок., та є нікчемним.

от і вся інтрига, а тепер спробуєм вгадати, чи може наш справедливий суд таке визнати????? Навіть якби й хотів, то йому не дадуть, ті хто спланували і організували таке кредитування, та ті для кого дійсно гривня нічого не варта.

[sofi]

//2. Выписки о движении средств по счету(счетам) текущим, карточным, тем что принадлежат заемщику, а не расчет задолженности по кредиту.

3. Копию заявления на получение кредита ( ни у кого его на руках нет, а банк хранит его как страшную тайну. мне СБ рассказывает, что это внутрибанковский документ строгой секретности, забыв при этом что на нем моя подпись и лишь может быть какая- то резолюция банка. Возникает неподдельный интерес, что же я там такое написала и подписала, что теперь мне это нельзя увидеть)

4.оригинал заявки на выдачу наличных (второй экземпляр) или заявы на продажу валюты//

Пункт 2 абсолютно верный в том, что мне в 2010 г. Укрсиб отказал выдать распечатку о движении средств по счету 3739, указанный в договоре для погашения кредита, а выдал расчет задолженности по кредиту. Теперь будем требовать как положено движение средств по счету 3739.

Внимание, по пункту 4. Мне Укрсибовцы сказали, что в 2007 г. не нужны были заявы от заемщиков на продажу долларов. Видимо склепали какой-то внутренний документ и им пользуются.

3739 - это тразитник банка, а Вы можете требовать только выписку по движению средств по счету который ваш (2600,2620,2605,2625, депозитному)

4. не все так просто, в 281 постанове на то время действительно такого требования не было, потом ввели

здесь надо увязывать с договором купли продажи по цку, в любом случае аргументы можно найти.

[werter]

Я не однократно оглашал свою позицию - порядок обращения и использования во внутреннем гражданском обороте Украины такого объекта гражданских прав, как - валюта (валютные ценности), легитимным (предусмотренным Конституцией) законодательством не определен, а правила такого обращения и использования - не установлены.

Использование для регулирования частно-правовых отношений связанных с таким объектом прав, норм публично-правового законодательства, регулирующего финансово-правовые отношения в области денежно-кредитной политики государства - вообщем, и в её сегменте валютного рынка - в частности, - МОШЕННИЧЕСТВО и ПОДМЕНА ПОНЯТИЙ.

Нормативные положения финансово-правовых норм, установленные специальным финансово-правовым законодательством, регулируют правоспособность субъектов гражданско-правовых отношений, только в части их специальной компетенции (финансово-правовой, организационно-хозяйственной, административной, т.п.), но ни коим образом не подменяют нормативные положения актов гражданского законодательства, и даже оказывая регулятивное воздействия на определенную группу общественных отношений, объединенную единым предметом - действиями банка по передаче (выдачи) иному лицу денежных средств, никак не заменяют юридическое содержание всех элементов этих отношений, своим особым смыслом, отличном от содержания гражданско-правовых категорий, установленного актами гражданского законодательства.

[Йивгеней]

Скажите мне по-русски? Я феноменально туп (((

[Laura]

3739 - это тразитник банка, а Вы можете требовать только выписку по движению средств по счету который ваш (2600,2620,2605,2625, депозитному)

4. не все так просто, в 281 постанове на то время действительно такого требования не было, потом ввели

здесь надо увязывать с договором купли продажи по цку, в любом случае аргументы можно найти.

Sofi, какая мне разница 3739 транзит или не транзит? У меня в кредитном договоре указан этот счет и я имею право увидеть движение денежных средств по этому счету. Зачем мне это нужно и что я хочу там увидеть это уже банк не должно волновать.