Решение Киевского апелляционного хозсуда оставленное в силе ВХСУ об отказе банку Креди Агриколь во взыскании по не заключенному договору


Считаете ли Вы решение справедливым и законным?  

36 members have voted

  1. 1. Считаете ли Вы решение справедливым?

    • Да
      32
    • Нет
      4
    • Затрудняюсь ответить
      0
  2. 2. Считаете ли Вы решение законным?

    • Да
      33
    • Нет
      3
    • Затрудняюсь ответить
      0


Recommended Posts

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.09.2010 № 34/121

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Моторного О.А.

суддів:

при секретарі

за участю представників:
від позивача Вергун І.В., Грицай М.А.,
від відповідача Саєнко Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фірми «Т.М.М.» - Товариства з обмеженою відповідальністю

на рішення Господарського суду м.Києва від 30.06.2010

у справі № 34/121 ( .....)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Корпоративний та інвестиційний Банк Креді Агріколь»

до Фірми «Т.М.М.» - Товариства з обмеженою відповідальністю

про стягнення 5949899,45 грн.

ВСТАНОВИВ :

Публічне акціонерне товариство «Каліон Банк Україна», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Корпоративний та інвестиційний Банк Креді Агріколь» (позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Фірми «Т.М.М.» - Товариства з обмеженою відповідальністю (відповідач) про стягнення боргу у розмірі основної суми кредиту 5 949 899,45 грн.

Згідно з заявою про уточнення позовної заяви позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь борг в сумі 5 949 861,61 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.06.2010 у справі № 34/121 позов задоволено повністю. Стягнуто з Фірми «Т.М.М.» - Товариства з обмеженою відповідальністю на користь Публічного акціонерного товариства «Корпоративний та інвестиційний Банк Креді Агріколь» 5 949 861,61 грн. боргу, а також 25 500,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Фірма «Т.М.М.» - Товариство з обмеженою відповідальністю звернулась з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить зазначене рішення скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Підставами для скасування рішення відповідач вважає неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених в рішенні суду, обставинам справи та порушення норм матеріального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.07.2010 прийнято до провадження апеляційну скаргу відповідача та її розгляд призначено на 10.08.2010.

У судовому засіданні 10.08.2010 у розгляді справи відповідно до ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 12.08.2010.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.08.2010 розгляд апеляційної скарги відкладено на 23.09.2010 та зобов’язано Публічне акціонерне товариство «Корпоративний та інвестиційний Банк Креді Агріколь» надати суду довідку про рух коштів по гривневому та валютному рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми «Т.М.М.» за 31.07.2009 та надати оригінали документів, на підставі яких списувались кошти із вказаних рахунків.

Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.

07.08.2008 між АТ «Каліон Банк Україна», правонаступником якого є ПАТ «Корпоративний та інвестиційний банк Креді Агріколь» (Банк) та Фірмою «Т.М.М.»- ТОВ було підписано договір про надання кредитної лінії для фінансування капітальних витрат, включаючи купівлю обладнання в межах, дозволених українським законодавством, в тому числі нормативними актами Національного банку України (п. 3 договору).

Відповідно до п. 1, п. 2 договору загальний розмір кредитної лінії становить 3 517 950 Євро або еквівалент у гривнях чи доларах США з терміном дії до 1 серпня 2009 року.

24.07.2009 між сторонами по справі підписано Доповнення № 1 до договору про надання кредитної лінії, причому у примірнику доповнення № 1, наданого банком, вказано договір від 07.08.2008, а в примірнику доповнення № 1, наданого товариством, зазначено договір від 31.07.2008.

Вказаним Доповнення № 1 було змінено пункт 1 та пункт 2 договору, згідно яких загальний розмір кредитної лінії становить 550 000 Євро або еквівалент у гривнях; кредитна лінія чинна до 01.09.2009, або до її скасування банком, залежно від того, що настане раніше.

31.08.2009 між сторонами по справі підписано Доповнення № 2 до договору від 07.08.2008, яким змінено пункт 1 та пункт 2 договору, згідно яких загальний розмір кредитної лінії становить 5 949 899,45 грн.; кредитна лінія чинна до 21.12.2009, або до її скасування банком, залежно від того, що настане раніше.

Позивач звернувся до суду з даним позовом у зв’язку з тим, що відповідач не погасив 21.12.2009 кредит за останнім повідомленням № 11 від 09.12.2009 у розмірі 5 949 899,45 грн.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, посилається на те, що Фірми «Т.М.М.» - ТОВ не списувала зі свого гривневого рахунку, відкритому у банку, суму у розмірі 5 949 899,45 грн.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2010 у справі № 34/213 за позовом Фірми «Т.М.М.» - Товариства з обмеженою відповідальністю до Публічного акціонерного товариства «Корпоративний та інвестиційний Банк Креді Агріколь» про визнання недійним договору та доповнень до нього встановлено, що кредитний договір від 07.08.2008 та доповнення до нього не містять усіх істотних умов для даного виду договору, і в силу ч. 8 ст. 181 Господарського кодексу України є неукладеним (таким, що не відбувся).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Згідно з ч. 8 ст. 181 Господарського кодексу України у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Зі змісту ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 181 Господарського кодексу України слідує, що договір, в якому відсутні всі узгоджені сторонами істотні умови, вважається неукладеним, а сторони такого договору не можуть мати права та вважатись зобов’язаними відповідно до умов такого договору. Отже, правовий наслідок неузгодження сторонами істотних умов договору полягає у відсутності такого договору.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Корпоративний та інвестиційний Банк Креді Агріколь» про стягнення з Фірми «Т.М.М.» - Товариства з обмеженою відповідальністю 5 949 861,61 грн. на підставі договору про надання кредитної лінії від 07.08.2008 та доповнень № 1 від 24.07.2009 та № 2 від 31.08.2009 до нього, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

За таких обставин, апеляційна Фірми «Т.М.М.» - Товариства з обмеженою відповідальністю підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2010 у справі № 34/121 - скасуванню.

У відповідності до статті 49 ГПК України при відмові в позові судові витрати покладаються на позивача.

Тому, витрати відповідача зі сплати державного мита за подання апеляційної скарги у розмірі 12 750,00 грн., сплачені платіжним дорученням № 525132 від 02.07.2010, підлягають відшкодуванню за рахунок позивача.

Відповідно до викладеного, керуючись ст. 101, п. 2 ст. 103, п. 1, п. 4 ч. 1 ст. 104, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Головуючий суддя

Судді

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/12326702








ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2011 р.

№ 34/121

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Губенко Н.М.
суддів Барицької Т.Л. Мирошниченка С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Публічного акціонерного товариства "Корпоративний та інвестиційний Банк Креді Агріколь"

на постанову від Київського апеляційного господарського суду 23.09.2010 у справі № 34/121

за позовом Публічного акціонерного товариства "Корпоративний та інвестиційний Банк Креді Агріколь"

до Фірми "Т.М.М."- Товариство з обмеженою відповідальністю

про стягнення 5 949 899, 45 грн.

у судовому засіданні взяли участь представники:
- позивача Грицай М.А.; Колесник В.В.;
- відповідача Саєнко Ю.М.;

ВСТАНОВИВ:

29.01.2010 Публічне акціонерне товариство "Каліон Банк Україна", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Корпоративний та інвестиційний Банк Креді Агріколь", звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Фірми "Т.М.М."- Товариство з обмеженою відповідальністю про стягнення боргу у розмірі 5 949 861, 61 (з урахуванням заяви про уточнення суми позову – т.1 а.с. 85).

Рішенням господарського суду міста Києва від 01.06.2010 у справі № 34/121 (суддя Сташків Р.Б.) позовні вимоги задоволено. За рішенням стягнуто з Фірми "Т.М.М."- Товариство з обмеженою відповідальністю на користь Публічного акціонерного товариства "Корпоративний та інвестиційний Банк Креді Агріколь" 5 949 861, 61 грн. боргу, 25 500, 00 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2010 (колегія суддів у складі: Моторний О.А. –головуючий суддя, судді Кошіль В.В., Шапран В.В.) рішення господарського суду міста Києва від 01.06.2010 у справі № 34/121 скасовано; в позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, Публічне акціонерне товариство "Корпоративний та інвестиційний Банк Креді Агріколь" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2010 у справі № 34/121, та залишити без змін рішення господарського суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга Публічного акціонерного товариства "Корпоративний та інвестиційний Банк Креді Агріколь" не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Спір, що виник між сторонами, стосується виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором про надання кредитної лінії від 07.08.2008 в частині повернення основної суми кредиту.

Частина 1 статті 67 Господарського кодексу України встановлює, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Досягнення сторонами згоди з усіх істотних умов може відбуватися лише у формі вільного волевиявлення (ст. 203 ЦК України).

Абзацом 2 частини 1 ст. 638 ЦК України та ч. 2 ст. 180 ГК України визначено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди; якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов, то такий договір згідно із ст. 638 ЦК України та ст. 180 ГК України вважається укладеним, натомість, у випадку недосягнення сторонами згоди щодо всіх істотних умов договору, останній вважається неукладеним; відповідно до інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.10.2006 № 01-8/2351 про визнання договору неукладеним може зазначатися виключно у мотивувальній частині рішення як про обставину справи, встановлену господарським судом .

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Здійснивши перегляд справи, господарський суд апеляційної інстанції встановив, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2010 у справі № 34/213 за позовом Фірми "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю до Публічного акціонерного товариства "Корпоративний та інвестиційний Банк Креді Агріколь" про визнання недійним договору та доповнень до нього встановлено, що договір про надання кредитної лінії від 07.08.2008 та доповнення до нього не містять усіх істотних умов для даного виду договору, і в силу ч. 8 ст. 181 Господарського кодексу України є неукладеним (таким, що не відбувся).


Отже, оскільки укладений між позивачем та відповідачем договір про надання кредитної лінії постановою Київського апеляційного господарського суду у справі № 34/213 визнано неукладеним, тобто таким, що не створює жодних юридичних наслідків, вказана постанова є преюдиціальною в силу приписів ст. 35 ГПК України, то суд апеляційної інстанції правомірно відмовив у задоволенні позову, оскільки у позивача відсутні правові підстави для стягнення 5 949 861, 61 грн. у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором про надання кредитної лінії від 07.08.2008 в частині повернення основної суми кредиту.

Доводи Публічного акціонерного товариства "Корпоративний та інвестиційний Банк Креді Агріколь", викладені в касаційній скарзі, стосовно неправомірного посилання судом апеляційної інстанції (постанова Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2010 у справі № 34/213) на неузгодженість сторонами за спірним кредитним договором від 07.08.2008 істотних умов, які передбачені законом і є обов’язковими для даного виду договору та на ч.8 ст. 181 Господарського кодексу України, не можуть бути прийняті колегією суддів касаційної інстанції до уваги, оскільки постанова Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2010 у справі № 34/213 набрала законної сили та відповідно до частини п’ятої статті 124 Конституції України, ст. 115 Господарського процесуального кодексу України є обов’язковою до виконання на всій території України, а її оцінка не може здійснюватись в межах даного позовного провадження.

Не погоджується Вищий господарський суд України також із твердженням скаржника про порушення судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови положень ч. 2 ст. 35 ГПК України, з огляду на таке.

Відповідно до частини 2 ст. 35 ГПК України , факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони .

Отже, зі змісту частини 2 статті 35 ГПК України слідує, що преюдиціальне значення мають факти встановлені рішенням господарського суду зі справи, в якій беруть участь ті самі сторони, що й у справі, яка розглядається, тобто обов'язковою умовою преюдиціальності є повна тотожність суб'єктного складу сторін спору, а відтак посилання скаржника на різні предмети спорів у справі № 34/213 та у даній справі є безпідставними.

Беручи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, встановлені ч. 2 ст. 1117 ГПК України, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана постанова відповідає вимогам матеріального та процесуального права і підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Корпоративний та інвестиційний Банк Креді Агріколь" залишити без задоволення, постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2010 у справі № 34/121 залишити без змін.

Головуючий суддя Н.М. ГУБЕНКО

Судді Т.Л. БАРИЦЬКА

С.В. МИРОШНИЧЕНКО

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/13650068

Link to comment
Share on other sites

Здорово.

Но где ссылки на реестр?

И какие последствия не заключенного договора?

Последствия недействительности?

реституция?

Как то не понятно...

Написано:

Відповідно до викладеного, керуючись ст. 101, п. 2 ст. 103, п. 1, п. 4 ч. 1 ст. 104, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Головуючий суддя

Судді

И что постановил? :o

Нашел сам: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/12326702 это ссылка на эту апеляшку

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/12984405 касачка

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/13650068 вот та самая

Можно еще пробивать по теме неуладенного договора, если недействительность не проканала.

Edited by AntiBank
Link to comment
Share on other sites

Как какие последствия - никакие. Нет договора и всё. Банк имеет право требовать возврата необоснованно полученных денег + инфляция+неустойка и т.д.

Link to comment
Share on other sites

Как какие последствия - никакие. Нет договора и всё. Банк имеет право требовать возврата необоснованно полученных денег + инфляция+неустойка и т.д.

имеет право . также как и мы имеем право :D

но в большинстве случаев есть квитанция и ее щот начинается с

| 22|Кредити, що надані фізичним особам

|-----+----------------------------------------------------------|

| 220|Кредити на поточні потреби, що надані фізичним особам

|-----+----+-----------------------------------------------------|

| 2203| А |Довгострокові кредити на поточні потреби,

що надані фізичним особам Призначення рахунку:

облік довгострокових кредитів на поточні потреби,

що надані фізичним особам.

Пункт 2 глави 3 розділу 3 Інструкції „Про касові операції в банках України” затвердженої Постановою НБУ № 337 від 14.08.2003р:

2. З каси банку готівка національної валюти видається за такими видатковими документами:

- за грошовими чеками - юридичним особам, їх відокремленим підрозділам, а також підприємцям;

- за заявою на видачу готівки - фізичним особам з поточних, вкладних (депозитних) рахунків та фізичним і юридичним особам переказ без відкриття рахунку (з представленням юридичною особою довіреності на уповноважену особу) за операціями з клієнтами (видача кредиту тощо);

- за документом на отримання переказу готівкою в національній валюті, установленим відповідною платіжною системою, - фізичним і юридичним особам (з представленням юридичною особою довіреності на уповноважену особу);

- за видатковим касовим ордером - працівникам банку за внутрішньобанківськими операціями.

Вот и смотри,каким документом у тебя деньги проведены? Заявой на выдачу готивки со счета 2203 - позычкового счета. Следовательно - это гривна.

Олег, еще раз задашь этот вопрос - побью. mad.gif :D усвоил

тоесть банку возвратить надо именно то что он дал без неустойки и прочего ну и можно в качестве вознаграждения предложить приэент всегото 150 гр http://www.zakatigubu.com/index.php?page=mashine

ну и ето не все при обращении в эту установу вы ращитывать получить что ...

а в качестве кредита ращитывал получить наличными законное платежное средство и использовать его как средство платажа

что и было сделано но чем !!!!!!

вот и доказывайте что вас банк обманул и привлекайте за нарушение обяз вал контроля

\а то что есть у него дозвол нет у него дозвол меня как потребителя не трахает это его проблема

ваша проблема доказувать что вас обманули и могут привлеч к ответственности

за совершение взаимо ращота с резидентом иностранной валютой

ну и кром того я не имел желания получать позыку меня интересовал кредит

а позыка и кредит разные по сути вещи

фактически в большем числе случаев вас кредитовали вашей собственностью потому что купив у банка ино валюту вы стали ее законным владельцем банк просто дал вам гривну на ее покупку

вот на нее он и может ращитывать при недействительном точнее неукладенном точнее при отсутствии правовидносын которые могут быть закреплены только договором

надеюсь намек всем ясен :D

  • Like 2
Link to comment
Share on other sites

Кто сказал что 2203 - это гривна? Конкретно ссылку пожалуйста. У меня вот по заяве на выдачу с 2203 выдали баксы :)

дело в том что у меня есть ещо и заявление на продажу как доказ а подписал я ее как заявление на получение из кассы наличной валюты как мне сказали не давая при этом прочесть пояснив что это просто формальность ла и после на руки не дали хоть 2 документа один для дела а второй на руки .

а как это делается ---просто . в кассе постоянно находится резервная валюта а когда необходимо ее реализовать то и идут на такие уловки

а точнее ксану на ковер она щас все докажет

Link to comment
Share on other sites

Кто сказал что 2203 - это гривна? Конкретно ссылку пожалуйста. У меня вот по заяве на выдачу с 2203 выдали баксы :)

Пункт 2 глави 3 розділу 3 Інструкції „Про касові операції в банках України” затвердженої Постановою НБУ № 337 від 14.08.2003р:

2. З каси банку готівка національної валюти видається за такими видатковими документами:

- за заявою на видачу готівки - фізичним особам з поточних, вкладних (депозитних) рахунків та фізичним і юридичним особам переказ без відкриття рахунку (з представленням юридичною особою довіреності на уповноважену особу) за операціями з клієнтами (видача кредиту тощо);

А про инвалюту пункта про заявку - нету. Т.е. нельзя по заявке на выдачу налички в банке получить наличный бакс в кредит...

  • Like 1
Link to comment
Share on other sites

Пункт 2 глави 3 розділу 3 Інструкції „Про касові операції в банках України” затвердженої Постановою НБУ № 337 від 14.08.2003р:

2. З каси банку готівка національної валюти видається за такими видатковими документами:

- за заявою на видачу готівки - фізичним особам з поточних, вкладних (депозитних) рахунків та фізичним і юридичним особам переказ без відкриття рахунку (з представленням юридичною особою довіреності на уповноважену особу) за операціями з клієнтами (видача кредиту тощо);

А про инвалюту пункта про заявку - нету. Т.е. нельзя по заявке на выдачу налички в банке получить наличный бакс в кредит...

вот вам и не валютное решение что никому кредит валютой не выдавалса а была проведена продажа тоесть получена была собственность в кассе и вашей собственностью вам расписан якобы кредит что противоречит здравому смыслу

Link to comment
Share on other sites

Пункт 2 глави 3 розділу 3 Інструкції „Про касові операції в банках України” затвердженої Постановою НБУ № 337 від 14.08.2003р:

2. З каси банку готівка національної валюти видається за такими видатковими документами:

- за заявою на видачу готівки - фізичним особам з поточних, вкладних (депозитних) рахунків та фізичним і юридичним особам переказ без відкриття рахунку (з представленням юридичною особою довіреності на уповноважену особу) за операціями з клієнтами (видача кредиту тощо);

А про инвалюту пункта про заявку - нету. Т.е. нельзя по заявке на выдачу налички в банке получить наличный бакс в кредит...

А есть ли нормативка про выдачу валютного кредита? С каких счетов должна выдаваться, где написано?

Вот как это прилепить к делу, если судья не станет смотреть на правильность бухгалтерских проводок, ему это не важно, важно то, что кредит получен заемщиком, и его надо вернуть, как и просит банк-кредитор в исковом заявлении?...

Link to comment
Share on other sites

А есть ли нормативка про выдачу валютного кредита? С каких счетов должна выдаваться, где написано?

Вот как это прилепить к делу, если судья не станет смотреть на правильность бухгалтерских проводок, ему это не важно, важно то, что кредит получен заемщиком, и его надо вернуть, как и просит банк-кредитор в исковом заявлении?...

что вы имеете ввиду, "получен"? Это "получено" должно быть чем -то подкреплено, подписью получателя в первую очередь.

такого термина, как валютный кредит, в зак- ве нет.Любой кредит - валютный, т.к. грошови кошты это в любом случае валюта (наличные), не стулья и не ценные бумаги. Просто операции с инвалютой зарегулированы, лицензируются, а с национальной - свободное обращение.

Link to comment
Share on other sites

Получается бумажка, выданная банком "Заява на видачу готівки" - это филькина грамота.

Как бы ссылаться на то, что в ней банк допустил "ашипку", перепутал местами.

Изображение

Ведь "Заява" есть неотъемлемой частью КД, а соответственно она должна отвечать всем требованиям Законов, предъявляемым КД.

Стаття 524. Валюта зобов'язання.

1. Зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні.

2. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Стаття 533. Валюта виконання грошового зобов'язання.

1. Грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.

2. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

То есть и "Заява" ОБЯЗАННА быть оформлена ПРАВИЛЬНО, то есть сумма в ГРИВНЯХ, а ЭКВИВАЛЕНТ в долларах, а не наоборот.

И, кстати, в кредитном договоре указано, что я должен платить на 2208 иностранную валюту, а НЕ гривны, и так постоянно на протяжении всего кредита...а это - СИСТЕМАТИЧЕСКОЕ нарушение закона!

Вот, что сказано, в КД у меня:

Изображение

Изображение

Link to comment
Share on other sites

Судьи принимают это все упрощенно: нарушения бухгалтерских проводок (следовательно, - номеров счетов, транзакций и прочего) - к делу не относится. Суть рассматриваемого дела - взыскание задолженности по кредиту, кредит получен, в доказательство этому - заява на выдачу кредита, подписанная клиентом, банк предоставил график, просрочка доказана, решение - "взыскать"... У меня суд через 2 часа, я поручитель, есть подписанная заемщиком заява на получение наличных из кассы банка (без паспортных данных), валюта - доллар США, со счета 2203.... Что еще придумать, чтобы отбиться, - не знаю...

Link to comment
Share on other sites

Если первая инстанция...то они не читают ничего...надо в апелляцию просто нормально подавать...единственный выход...

Тем более иск НА вас от банка, а мы тут рассматриваем иск о признании недействительным КД. А тут немного другое, тут ты отбиваешься от банка, а то есть сразу не прав. А при недействительности, немного попетлять можно..

Link to comment
Share on other sites

НЕЗАКОННОСТЬ ВЫДАЧИ НАЛИЧНОЙ ИНОСТРАННОЙ ВАЛЮТЫ СО ССУДНОГО СЧЕТА, МИНУЮ ТЕКУЩИЙ СЧЕТ КЛИЕНТА. ч.1

Уважаемые заемщики-физические лица!

На основании генеральной лицензии на осуществление валютных операций (письменное разрешение НБУ) наличную ИНОСТРАННУЮ валюту банк имеет право выдавать только с текущего счета клиента (балансовые счета 26 "денежные средства клиентов"), т.е. с БАНКОВСКОГО СЧЕТА, открытого согласно гл.72 ГК Украниы:

Дебет - 2620 "Денежные средства по требованию физических лиц", Кредит - 1001 "Банкноты и монеты в кассе банка", 1002 "Банкноты и монеты в кассе отделений банка".

Основание:

- ГК Украины,ст.91,640, глава 71,72;

- Закон "О Национальном банке Украины";

- Закон "О банках и банковской деятельности";

- Декрет "О системе валютного регулирования и валютного контроля";

- Закон "О защите прав потребителей"

- "Инструкция о кассових операциях в банках Украины";

- "Инструкция о порядке открытия, использования и закрытия счетов в национальной и иностранной валюте";

- "Инструкция о бухгалтерском учете операций с наличными денежными средствами и банковскими металлами в банках Украины", и иные.

Те банки, которые выдали наличную иностранную валюту с балансового счета 2203 "Долгосрочные кредиты на текущие нужды, которые выданы физическим лицам", не имеют надлежащих и допустимых доказательств передачи в собственность наличной иностранной валюты (клиент не подписывал заявку на выдачу налички с ТЕКУЩЕГО счета). Обычно договоры на расчетно-кассовое обслуживание банки с клиентом не подписывают, текущие счета не открывают. Без текущего счета нельзя осуществить платежи в иностранной валюте без индивидуальной лицензии НБУ на осуществление валютных операций, если это не перевод денежных средств.

Таким образом, кредитный "валютный" договор надлежаще не исполнен банком, а денежные средства были выданы по ничтожному кредитному "гривневому" договору. Данная форма выдачи "валютных" кредитов - это скрытая форма выдачи БЛАНКОВЫХ кредитов по учетной ставке НБУ.

Поэтому банки, которые допустили данные ошибки, и предлагают "валютные" кредиты перевести в гривневые на основании ст.604 ГК, во избежании грубого нарушения генеральной лицензии на осуществление валютных операций. Сотрудники банка могут быть привлечены к уголовной ответственности согласно ст.200 УК Украины.

Однако, выдача наличной НАЦИОНАЛЬНОЙ валюты с балансового счета 2203 ДОПУСКАЕТСЯ, т.е. не запрещена, на основании банковской лицензии.

Желаем успехов и Вам.

Link to comment
Share on other sites

Уважаемые заемщики-физические лица!

На основании генеральной лицензии на осуществление валютных операций (письменное разрешение НБУ) наличную ИНОСТРАННУЮ валюту банк имеет право выдавать только с текущего счета клиента (балансовые счета 26 "денежные средства клиентов"), т.е. с БАНКОВСКОГО СЧЕТА, открытого согласно гл.72 ГК Украниы:

Дебет - 2620 "Денежные средства по требованию физических лиц", Кредит - 1001 "Банкноты и монеты в кассе банка", 1002 "Банкноты и монеты в кассе отделений банка".

Основание:

- ГК Украины,ст.91,640, глава 71,72;

- Закон "О национальном банке Украины";

- Закон "О банках и банковской деятельности";

- Декрет "О системе валютного регулирования и валютного контроля";

- Закон "О защите прав потребителей"

- "Инструкция о кассових операциях в банках Украины";

- "Инструкция о порядке открытия, использования и закрытия счетов в национальной и иносранной валюте";

- "Инструкция о бухгалтерском учете операций с наличными денежными средствами и банковскими металами в банках Украины", и иные.

Те банки, которые выдали наличную иностранную валюту с балансового счета 2203 "Долгосрочные кредиты на текущие нужды, которые выданы физическим лицам", не имеют надлежащих и допустимых доказательств передачи в собственности валюти (клиент не подписывал заявку на выдачу налички с ТЕКУЩЕГО счета). Обычно договоры на расчетно-кассовое обслуживание банки с клиентом не подписывают, текущие счета не открывают. Без текущего счета нельзя осуществить платежи в иностанной валюте без индивидуальной лицензии НБУ на осуществление валютных операций, если это не перевод денежных средств.

Таким образом, кредитный "валютный" договор надлежаще не исполнен банком, а денежные средства были выданы по ничтожному кредитному "гривневому" договору. Данная форма выдачи "валютных" кредитов - это скрытая форма выдачи БЛАНКОВЫХ кредитов по учетной ставке НБУ.

Поэтому банки, которые допустили данные ошибки, и предлагают "валютные" кредиты перевести в "гривневые" на основании ст.604 ГК, во избежание грубого нарушения генеральной лицензии на осуществление валютных операций. Сотрудники банка могут быть привлечены к уголовной ответственности согласно ст.200 КК Украины.

Однако, выдача наличной НАЦИОНАЛЬНОЙ валюты с балансового счета 2203 ДОПУСКАЕТСЯ, т.е. не запрещена, на основании банковской лицензии.

Желаем успехов и Вам.

интересній у вас ник, а с вышеизложенными доводами абсолютно согласна.

а почему( основания) Вы считаете ничтожным гривневый договор? по отсутствию письменной формы?

в суде такая мотивировка уже проходила?

Link to comment
Share on other sites

интересній у вас ник, а с вышеизложенными доводами абсолютно согласна.

а почему( основания) Вы считаете ничтожным гривневый договор? по отсутствию письменной формы?

в суде такая мотивировка уже проходила?

НЕЗАКОННОСТЬ ВЫДАЧИ НАЛИЧНОЙ ИНОСТРАННОЙ ВАЛЮТЫ СО ССУДНОГО СЧЕТА, МИНУЮ ТЕКУЩИЙ СЧЕТ КЛИЕНТА. ч.2

С такой мотивировкой они соглашались и соглашаются, но пытаются скрыть свой непрофессионализм или халатность контролеров и кассиров. Это тоже самое, что выдать кредит фальшивой гривной. Обычно контролеры-кассиры сразу не пропускают такие операции, но в дальнейшем вынуждены подписывать заявки на выдачу налички, т.к. по вине кассира у банка нет иных документов о выдаче налички. Почти у всех заемщиков экземпляры таких заявок на выдачу налички не содержат оттиска печати кассы. Данные заявки по устоявшейся банковской практике оформляет специалист кредитного отдела, а не кассир, но с Вашего молчаливого согласия. Заполняет кассовые документы клиент или работнк банка по согласию клиента с использованием САБ.

Вы давали или имели законное право давать такое согласие на оформление заявки на выдачу налички со ссудного счета? Вы имеете право свободно распоряжаться денежными средствами на ссудном счете? Деньги на ссудном счете принадлежат Вам или банку? Ссудный счет является текущим счетом клиента? Работники банка пояснили правовой режим ссудного счета, или вы специалист в этой отрасли? А Закон "О защите прав потребителя" считает иначе.

Юристы банка Вам будут предоставлять решения судов, в которых суд принял как доказательство передачу валюты со счета 2203. Но при принятии данных решений отсутствовали ответчики или они соглашались с этим. Используйте ст.1051 ГК Украины. Хороший юрист не доводит дело до суда, а решает все в порядке досудебного урегулирования спора. Банки подписывают дополнения к договорам согласно ст.604 ГК Украины. Они не хотят проведения проверки прокуратуры или отзыва генеральной лицензии на осуществление валютных операций после вашего заявления в НБУ и прокуратуру. Они опасаются появления в госреестре Вашего будущего решения об отказе в иске банку.

Верховный суд Украины подтвердил, что банк обязан проводить операции в строгом соостветсвии с генеральной лицензией на существление валютных операций.

Выдача валюты со счета 2203 позволяет банкам осуществлять манипуляции при формировании и использовании резерва для компенсации возможных убытков по кредитным операциям и вводить в заблуждение кредиторов и вкадчиков данных банков.

Требуйте выполнения условий письменного разрешения НБУ на осуществление валютных операций по ведению счетов клиентов-резидентов в иностранной валюте.

Желаем и Вам удачи.

  • Like 1
Link to comment
Share on other sites

Очень интересно...осталось определиться в каком виде все это подавать и кому? То ли банку, пусть попускается и "подписывают дополнения к договорам согласно ст.604 ГК Украины." или сразу в суд, прикладывать к своим искам по недействительности, заранее подкрепившись ответами от НБУ о невозможности выдачи налички в долларах с 2203.

Стаття 1051. Оспорювання договору позики

1. Позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.

Якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Це положення не застосовується до випадків, коли договір був укладений під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем або під впливом тяжкої обставини.

Стаття 604. Припинення зобов'язання за домовленістю сторін

1. Зобов'язання припиняється за домовленістю сторін.

2. Зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація).

3. Новація не допускається щодо зобов'язань про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, про сплату аліментів та в інших випадках, встановлених законом.

4. Новація припиняє додаткові зобов'язання, пов'язані з первісним зобов'язанням, якщо інше не встановлено договором.

Круто...

Link to comment
Share on other sites

интересній у вас ник, а с вышеизложенными доводами абсолютно согласна.

а почему( основания) Вы считаете ничтожным гривневый договор? по отсутствию письменной формы?

в суде такая мотивировка уже проходила?

Хорошо, а если он выдал инвалюту с текущего? 2620?

И погашение идет обратно на 2620 и договорное списание в счет погашения.

Link to comment
Share on other sites

Хорошо, а если он выдал инвалюту с текущего? 2620?

И погашение идет обратно на 2620 и договорное списание в счет погашения.

НЕЗАКОННОСТЬ ВЫДАЧИ НАЛИЧНОЙ ИНОСТРАННОЙ ВАЛЮТЫ СО ССУДНОГО СЧЕТА, МИНУЮ ТЕКУЩИЙ СЧЕТ КЛИЕНТА. ч.3

Надо платить.

Выдача наличной иностранной валюты со счета 2203 практиковалась в случае одновременной ее конвертации и принятия наличной национальной валюты для перевода на текущие счета иных лиц. Если клиент брал наличную иностранную валюту и уходил, то банк все делал правильно, как в Вашем случае со счетом 2620.

Тоже желаем Вам удачи и терпения.

Link to comment
Share on other sites

Верховный суд Украины подтвердил, что банк обязан проводить операции в строгом соостветсвии с генеральной лицензией на существление валютных операций.

Ссылку на решение или определение можно? буду очень признателен

Link to comment
Share on other sites

"Если клиент брал наличную иностранную валюту и уходил, то банк все делал правильно, как в Вашем случае."

Даже если он брал её с 2203? Как в моем случае? А погашение идет на дебет 1002, кредит 2209.

http://saveimg.ru/pictures/05-04-11/438e9e...6c970f12465.JPG

Кстати печати нет. Только вверху печать банка. Кассира печать отсутствует. Или её не видно вообще...(((

Я, когда получал, даже не было камер наблюдения )))

стоял кредитный эксперт, я, поручитель, кассир в кассе

Link to comment
Share on other sites

Ссылку на решение или определение можно? буду очень признателен

НЕЗАКОННОСТЬ ВЫДАЧИ НАЛИЧНОЙ ИНОСТРАННОЙ ВАЛЮТЫ СО ССУДНОГО СЧЕТА, МИНУЮ ТЕКУЩИЙ СЧЕТ КЛИЕНТА. ч.4

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6-7ц11

21 березня 2011 року м. Київ

Верховний Суд України у складі:

головуючого Жайворонок Т.Є.

суддів: Барбари В.П., Берднік І.С., Глоса Л.Ф.,

Гошовської Т.В., Гриціва М.І., Гуля В.С.,

Гуменюка В.І., Ємця А.А., Заголдного В.В.,

Колесника П.І., Короткевича М.Є., Коротких О.А.,

Косарєва В.І., Кривенди О.В., Кузьменко О.Т.,

Луспеника Д.Д., Лященко Н.П., Маринченка В.Л.,

Онопенка О.О., Охрімчук Л.І., Панталієнка П.В.,

Патрюка М.В., Пивовара В.Ф., Пилипчука П.П.,

Пошви Б.М., Прокопенка О.Б., Романюка Я.М.,

Сеніна Ю.Л., Скотаря А.М., Терлецького О.О.,

Тітова Ю.Г., Шицького І.Б., Школярова В.Ф.,

Яреми А.Г., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяви ОСОБА_36, публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», Національного банку України про перегляд рішення Печерського районного суду м. Києва від 14 травня 2010 року, ухвали апеляційного суду м. Києва від 27 жовтня 2010 року та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 грудня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_37 до публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» (далі – ПАТ «ОТП Банк»), ОСОБА_36, треті особи: Національний банк України (далі – НБУ), ОСОБА_38, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_39, про визнання кредитного договору та договору іпотеки недійсними,

в с т а н о в и в :

У січні 2010 року ОСОБА_37 звернувся до суду з позовом до ПАТ «ОТП Банк» про розірвання договору іпотеки з підстав істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при його укладенні. У березні ОСОБА_37 змінив підставу, предмет та розмір позовних вимог, посилаючись на те, що 17 червня 2008 року між ОСОБА_36 (позичальник) і закритим акціонерним товариством «ОТП Банк», яке в подальшому було перетворене в публічне акціонерне товариство, укладено договір споживчого кредиту № ML 700/1198/2008, відповідно до якого банк надає позичальнику кредит у розмірі 155 тис. доларів США. На забезпечення виконання ОСОБА_36 зобов’язань за цим договором 17 червня 2008 року між ОСОБА_37 і ПАТ «ОТП Банк» укладено договір іпотеки (майнової поруки) № PML 700/1198/2008, відповідно до якого ОСОБА_37 передав в іпотеку банку трикімнатну квартиру АДРЕСА_1. На час укладення договору споживчого кредиту в його сторін не було індивідуальної ліцензії, необхідної для надання й одержання резидентами кредитів в іноземній валюті та використання іноземної валюти на території України як засобу платежу. ОСОБА_37 просив визнати недійсними договір споживчого кредиту від 17 червня 2008 року № МL 700/1198/2008, укладений між ПАТ «ОТП Банк» і ОСОБА_36, та договір іпотеки (майнової поруки) від 17 червня 2008 року № РМL 700/1198/2008, укладений між ним і ПАТ «ОТП Банк»; виключити з Державного реєстру іпотек та Єдиного державного реєстру заборон відчуження нерухомого майна записи про державну реєстрацію договору іпотеки й про заборону відчуження нерухомого майна за цим договором.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 14 травня 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 27 жовтня 2010 року, позов задоволено: визнано недійсними договір споживчого кредиту від 17 червня 2008 року № МL 700/1198/2008, укладений між ПАТ «ОТП Банк» і ОСОБА_36, та договір іпотеки (майнової поруки) від 17 червня 2008 року № РМL 700/1198/2008, укладений між ОСОБА_37 і ПАТ «ОТП Банк»; виключено з Державного реєстру іпотек запис про державну реєстрацію договору іпотеки від 17 червня 2008 року № МL 700/1198/2008; виключено з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомості майна запис про державну реєстрацію заборони відчуження нерухомого майна за договором іпотеки від 17 червня 2008 року № МL 700/1198/2008.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 грудня 2010 року касаційну скаргу ПАТ «ОТП Банк» відхилено, рішення Печерського районного суду м. Києва від 14 травня 2010 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 27 жовтня 2010 року залишено без змін.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 21 січня 2011 року виправлено описку в резолютивній частині рішення Печерського районного суду м. Києва від 14 травня 2010 року та зазначено: виключити з Державного реєстру іпотек запис від 18 червня 2008 року за реєстровим № 7407321 про державну реєстрацію договору іпотеки № 3187 від 17 червня 2008 року; виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомості майна запис від 17 червня 2008 року за №7400767 про державну реєстрацію заборони відчуження нерухомого майна за договором іпотеки від 17 червня 2008 року № 3187.

У січні 2011 року ПАТ «ОТП Банк», ОСОБА_36, НБУ звернулися до Верховного Суду України із заявами про перегляд судових рішень, ухвалених у даній справі, у зв’язку з неоднаковим застосуванням судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права.

ПАТ «ОТП Банк» і ОСОБА_36 просять скасувати рішення Печерського районного суду м. Києва від 14 травня 2010 року, ухвалу апеляційного суду м. Києва від 27 жовтня 2010 року, ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 грудня 2010 року та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

НБУ просить скасувати ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 грудня 2010 року та направити справу на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

В обґрунтування неоднакового застосування касаційним судом норм матеріального права заявники надали рішення Верховного Суду України від 20 жовтня 2010 року у справі № 6 – 50418св10, рішення Верховного Суду України від 1 грудня 2010 року у справі № 6-50418св10, ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 3 листопада 2010 року у справі №2-25/2010, від 12 листопада 2010 року у справі №2-1832/10, від 26 листопада 2010 року у справі №2-1662/10, правовідносини в яких подібні до правовідносин у даній справі.

У доданих судових рішеннях міститься висновок про те, що за відсутності нормативних вимог для застосування індивідуального ліцензування щодо валютних операцій, пов’язаних із наданням резидентами (банками та іншими фінансовими установами) кредитів в іноземній валюті іншим резидентам, єдиною правовою підставою для здійснення банками кредитів в іноземній валюті згідно зі ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» є наявність у банку генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, отриманої в установленому порядку ; наявність у банку відповідної генеральної ліцензії або дозволу НБУ на здійснення кредитних операцій у валюті не суперечить вимогам чинного законодавства України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши наведені заявниками обставини в межах їхніх доводів, Верховний Суд України вважає, що заява НБУ підлягає задоволенню, заяви ПАТ «ОТП Банк» і ОСОБА_36 – частковому задоволенню.

Судами встановлено, що 17 червня 2008 року між ОСОБА_36 (позичальник) та ПАТ «ОТП Банк» укладено договір споживчого кредиту № ML 700/1198/2008, відповідно до якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 155 тис. доларів США. На забезпечення виконання ОСОБА_36 зобов’язань за цим договором 17 червня 2008 року між ОСОБА_37 та ПАТ «ОТП Банк» укладено договір іпотеки (майнової поруки) № PML 700/1198/2008, відповідно до якого ОСОБА_37 передав в іпотеку банку трикімнатну квартиру АДРЕСА_1. 8 листопада 2006 року, тобто до надання кредиту, ПАТ «ОТП Банк» отримало в НБУ банківську ліцензію № 191, дозвіл № 191-1 та додаток до нього на право здійснення операцій з валютними цінностями.

Залишаючи без змін рішення суду першої й апеляційної інстанцій, касаційний суд погодився з висновками судів про те, що ПАТ «ОТП Банк» не мало права на укладення договору споживчого кредиту з ОСОБА_36, оскільки кредит надано в іноземній валюті, а банк не отримав індивідуальної ліцензії, необхідної для надання й одержання резидентами кредитів в іноземній валюті та використання іноземної валюти на території України як засобу платежу; наявність у банку банківської ліцензії й дозволу на право здійснення операцій з валютними цінностями, виданих НБУ, не є достатньою підставою для здійснення банком валютних операцій.

З таким рішенням касаційного суду погодись не можна.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» кошти – це гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент.

За положеннями ст. 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.

При цьому Основний закон не встановлює обмежень щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.

Відповідно до ст. 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Тобто відповідно до законодавства України гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, в той час коли обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.

Основним законодавчим актом, який регулює правовідносини у сфері валютного регулювання та валютного контролю, є Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» (далі – Декрет КМУ).

Відповідно до ст. 5 цього Декрету операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій НБУ . Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральна ліцензія) на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до п. 2 ст. 5 Декрету.

Статті 47 та 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність» визначають операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції незалежно від виду валюти, яка використовується. Указані операції здійснюються на підставі банківської ліцензії.

Порядок надання дозволу НБУ на банківські операції та генеральних ліцензій встановлюється також Положенням про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операції, затвердженим постановою Правління НБУ від 17 липня 2001 року № 275, у п. 5. 3 якого зазначено, що письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями , що перераховані в цьому Положенні, є генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій згідно з Декретом КМУ.

Правовий аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банк як фінансова установа, отримавши в установленому законом порядку банківську ліцензію та відповідний письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями, який є генеральною ліцензією на валютні операції, має право здійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті. Щодо вимог пп. «в» п. 4 ст. 5 Декрету КМУ, який передбачає наявність індивідуальної ліцензії на надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують установлені законодавством межі, то на даний час законодавством не встановлено межі термінів і сум надання або одержання кредитів в іноземній валюті .

Таким чином, за відсутності нормативних умов для застосування режиму індивідуального ліцензування щодо вказаних операцій достатньою правовою підставою для здійснення банками кредитування в іноземній валюті згідно з вимогами ст. 5 Декрету КМУ є наявність у банку генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, отриманої в установленому порядку, тобто отримання письмового дозволу НБУ на операції, пов’язані з іноземною валютою.

Тобто надання кредитів у валюті за наявності в банку відповідної генеральної ліцензії (дозволу НБУ на здійснення кредитних операцій у валюті) не суперечить вимогам чинного законодавства України.

За таких обставин не ґрунтується на вимогах матеріального права висновок касаційного суду про те, що за відсутності в ПАТ «ОТП Банк» індивідуальної ліцензії спірний договір споживчого кредиту не відповідає вимогам закону, а тому є недійсним, наслідком чого є недійсним і договір іпотеки

Відповідно до чч. 1, 2 ст. 360-4 ЦПК України суд задовольняє заяву в разі наявності однієї з підстав, передбачених статтею 355 цього Кодексу. Якщо суд установить, що судове рішення у справі, яка переглядається, є незаконним, він скасовує його повністю або частково і направляє справу на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Ураховуючи викладене, ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 грудня 2010 року підлягає скасуванню, а справа – направленню на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 353, 360-3, 360-4 ЦПК України, Верховний Суд України

постановив:

Заяву Національного банку України задовольнити.

Заяву ОСОБА_36, публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» задовольнити частково.

Ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 грудня 2010 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Постанова Верховного Суду України є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій п. 2 ч. 1 ст. 355 Цивільного процесуального кодексу України.

Головуючий Т.Є.Жайворонок

Судді В.П. Барбара

І.С. Берднік

Л.Ф. Глос

Т.В. Гошовська

М.І. Гриців

В.С. Гуль

В.І. Гуменюк

А.А. Ємець

В.В. Заголдний

П.І. Колесник

М.Є. Короткевич

О.А. Коротких

В.І. Косарєв

О.В. Кривенда

О.Т. Кузьменко

Д.Д. Луспеник

Н.П. Лященко В.Л. Маринченко

В.В. Онопенко

Л.І. Охрімчук

П.В. Панталієнко

М.В. Патрюк

В.Ф. Пивовар

П.П. Пилипчук

Б.М. Пошва

О.Б. Прокопенко

Я.М. Романюк

Ю.Л. Сенін

А.М. Скотарь

О.О. Терлецький

Ю.Г. Тітов

І.Б. Шицький

В.Ф. Школяров

А.Г. Ярема

Link to comment
Share on other sites

Надо платить.

Выдача наличной иностранной валюты со счета 2203 практиковалась в случае одновременной ее конвертации и принятия наличной национальной валюты для перевода на текущие счета иных лиц. Если клиент брал наличную иностранную валюту и уходил, то банк все делал правильно, как в Вашем случае.

Тоже желаем удачи и Вам и еще терпения.

а как рассматривать тот вариант, когда банк "отправлял" валюту с 2203 на межбанк по реквизитам Заявы на продажу валюты по поручению заемщика - физлица? ПРи этом сама Заява не составлялась, заемщиком не подписывалась, сумма в гривнах от продажи нигде не оговаривалась , как и суммы возможных комиссий , сборов с заемщика? Продажа на межбанке валюты с ссудного счета - нарушение правил по281? и прямая ответственность банка по ст.16 декрета? Надо ли писать об этом в нацбанк?

далее, в результатете такой продажи безналичная гривна зачисляется на текущий счет физлица -К-т 2625, но,почему-то, дебет счета 3801 - эквивалент валютной позиции. назначение платежа - кредитные средства (ХХХгривна) для расчетов по догов куп-прод цели кредита. Можете разъяснить что либо по этому поводу?

спасибо за участие

Link to comment
Share on other sites

"Если клиент брал наличную иностранную валюту и уходил, то банк все делал правильно, как в Вашем случае."

Даже если он брал её с 2203? Как в моем случае? А погашение идет на дебет 1002, кредит 2209.

http://saveimg.ru/pictures/05-04-11/438e9e...6c970f12465.JPG

Кстати печати нет. Только вверху печать банка. Кассира печать отсутствует. Или её не видно вообще...(((

Я, когда получал, даже не было камер наблюдения )))

стоял кредитный эксперт, я, поручитель, кассир в кассе

НЕЗАКОННОСТЬ ВЫДАЧИ НАЛИЧНОЙ ИНОСТРАННОЙ ВАЛЮТЫ СО ССУДНОГО СЧЕТА, МИНУЮ ТЕКУЩИЙ СЧЕТ КЛИЕНТА. ч.5

Вы не внимательно прочитали первый комментарий по поводу применения балансового счета 2203.

Желаем Вам успехов.

Link to comment
Share on other sites