ANTIRAID

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 червня 2011 року м. Київ Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі: головуючого Дьоміної О.О., суддів: Гвоздика П.О., Завгородньої І.М., Колодійчука В.М., Штелик С.П., - розглянувши в судовому засіданні справу за позовом відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра» до ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про стягнення заборгованості по кредитному договору за касаційною скаргою відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра» (далі – ВАТ КБ «Надра») на рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернігівської області від 23 листопада 2010 року, в с т а н о в и л а : У липні 2010 року ВАТ КБ «Надра» звернулося до суду в порядку ст.ст. 553, 554, 575, 589, 1048, 1050, 1054 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) з позовом до ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про стягнення заборгованості по кредитному договору, посилаючись на те, що 30 листопада 2007 року між ВАТ КБ «Надра» і ОСОБА_6 був укладений договір кредитної лінії № 59-14/МК/2007-980 (з подальшими змінами і доповненнями), згідно з яким останній отримав кредит на загальну суму 2 850 000 гривень до 20 листопада 2014 року зі сплатою 18,9 % річних. У цей же день між ВАТ КБ «Надра» і ОСОБА_6 був укладений договір іпотеки належного ОСОБА_6 нежитлового приміщення. Поручителем по даному кредитному договору виступила ОСОБА_7 відповідно до укладеного між нею та банком договору поруки від 30 листопада 2007 року. Вона ж виступила заставодавцем на забезпечення виконання зобов’язань ОСОБА_6 по кредитному договору згідно з договором застави товарів в обігу від 30 листопада 2007 року. Оскільки боржник ОСОБА_6 належним чином не виконує свої зобов’язання по кредитному договору, позивач після уточнення вимог просив стягнути з відповідачів в солідарному порядку заборгованість за кредитним договором, яка станом на 2 вересня 2010 року складає 2 408 332 гривні 96 копійок. Рішенням Прилуцького міськрайонного суду від 29 вересня 2010 року позов задоволено. Стягнуто з відповідачів у солідарному порядку на користь позивача 2 408 332 гривні 96 копійок заборгованості за кредитним договором та вирішено питання про стягнення судових витрат. Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернігівської області від 23 листопада 2010 року вказане рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ОСОБА_7 у солідарному порядку заборгованості за договором кредитної лінії від 30 листопада 2007 року за № 59-14/Мк/2007-980 скасовано, в задоволенні позову ВАТ КБ «Надра» до ОСОБА_7 відмовлено. У касаційній скарзі ВАТ КБ «Надра» порушує питання про скасування рішення апеляційного суду і залишення в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судом установлено, що 30 листопада 2007 року між ВАТ КБ «Надра» і ОСОБА_6 був укладений договір кредитної лінії № 59-14/МК/2007-980, згідно з яким позичальнику була відкрита кредитна лінія на суму 1 300 000 гривень з поверненням кредиту згідно з графіком погашення, але не пізніше 20 листопада 2014 року зі сплатою 18,9 % річних. Вказаним договором передбачено, що видача кредиту буде здійснюватися окремими траншами після підписання окремих додаткових угод і що в забезпечення зобов’язань по цьому договору, які полягають у поверненні кредиту, сплаті відсотків, можливій сплаті неустойки та відшкодуванні збитків у зв’язку з порушенням цього договору, поручителем виступає ОСОБА_7, яка передає в заставу товар у обігу (а.с. 7). У цей же день між ВАТ КБ «Надра» і ОСОБА_6 був укладений договір іпотеки належного ОСОБА_6 нежитлового приміщення (а.с. 16-21). Крім того, 18 лютого 2008 року між сторонами укладено договір про внесення змін до іпотечного договору від 30 листопада 2007 року (а.с. 22-24). На виконання умов зазначеного договору кредитної лінії між ВАТ КБ «Надра» і ОСОБА_6 була укладена додаткова угода № 1 від 30 листопада 2007 року до договору кредитної лінії, згідно з якою відповідач отримав від банку транш у розмірі 1 066 000 гривень на термін до 20 листопада 2014 року зі сплатою 18,9 % річних по терміновому кредиту і 37,8 % по простроченому кредиту (а.с. 10). 18 лютого 2008 року між ВАТ КБ «Надра» і ОСОБА_6 був укладений додатковий договір до договору кредитної лінії, згідно з яким банк відкрив позичальнику кредитну лінію в сумі 2 850 000 гривень терміном на 84 місяці з 30 листопада 2007 року до 20 листопада 2014 року (а.с. 11). Цим же додатковим договором передбачено, що в забезпечення зобов’язань по цьому договору, які полягають у поверненні кредиту, сплаті відсотків, можливій сплаті неустойки та відшкодуванні збитків у зв’язку з порушенням цього договору, майновим поручителем є ОСОБА_7, яка передає в заставу товар у обігу. 18 лютого 2008 року між ВАТ КБ «Надра» і ОСОБА_6 була укладена додаткова угода № 3 до договору кредитної лінії, згідно з якою відповідач отримав від банку транш у розмірі 510 000 гривень терміном користування з 18 лютого 2008 року до 18 листопада 2014 року зі сплатою 18,9 % річних по терміновому кредиту і 37,8 % по простроченому кредиту (а.с. 12). 29 лютого 2008 року між ВАТ КБ «Надра» і ОСОБА_6 була укладена додаткова угода № 4 до договору кредитної лінії, згідно з якою відповідач отримав від банку транш у розмірі 274 000 гривень терміном користування з 29 лютого 2008 року до 20 лютого 2014 року зі сплатою 18,9 % річних по терміновому кредиту і 37,8 % по простроченому кредиту (а.с. 13). Поручителем по даному кредитному договору виступила ОСОБА_7 відповідно до укладеного між нею та банком договору поруки від 30 листопада 2007 року (а.с. 14-15). Вона ж виступила заставодавцем на забезпечення виконання зобов’язань ОСОБА_6 по кредитному договору згідно з договором застави товарів в обігу від 30 листопада 2007 року (а.с.25-26). Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_6, отримавши грошові кошти, не виконує своїх зобов’язань по їх поверненню, в зв’язку з чим заборгованість по кредиту і відсотки за користування кредитом підлягають стягненню з відповідачів у солідарному порядку. Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ОСОБА_7 у солідарному порядку заборгованості за договором кредитної лінії від 30 листопада 2007 року і відмовляючи в задоволенні позову ВАТ КБ «Надра» до ОСОБА_7, суд апеляційної інстанції виходив із того, що за умовами договору кредитної лінії ОСОБА_6 отримав від позивача грошові кошти в сумі 1 300 000 гривень, а в подальшому шляхом укладання додаткового договору від 18 лютого 2008 року сума отриманих у кредит коштів була збільшена до 2 850 000 гривень, що свідчить про збільшення відповідальності як боржника, так і його поручителя, тобто обох відповідачів у справі. При цьому суд указав, що згоди ОСОБА_7 як поручителя за зобов’язаннями ОСОБА_6, які випливають із кредитного договору, на укладення таких угод отримано не було, а тому вважав, що порука припинилася на підставі ч. 1 ст. 559 ЦК України. Проте з таким висновком апеляційного суду повністю погодитися не можна. Згідно зі ст. 14 ЦК України цивільні обов’язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Судами правильно встановлено, що права й обов’язки сторін установлені договором кредитної лінії, договорами поруки, іпотеки та застави. Відповідно до вимог ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку та відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов’язання частково або у повному обсязі. Статтею 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов’язання забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки. У разі солідарного обов’язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов’язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов’язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов’язаними доти, доки їхній обов’язок не буде виконаний у повному обсязі ( ч. ч. 1,2 ст. 543 ЦК України). Порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов’язання, а також у разі зміни зобов’язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності ( ч. 1 ст. 559 ЦК України). Таким чином, встановивши, що внаслідок порушення ОСОБА_6 умов кредитного договору виникла заборгованість за кредитом, апеляційний суд виходив із того, що в зв’язку з укладенням додаткового договору до договору кредитної лінії розмір зобов’язань як боржника, так і поручителя збільшився з 1 300 000 гривень до 2 850 000 гривень. При цьому згоди ОСОБА_7 як поручителя на збільшення обсягу її відповідальності позивачем отримано не було. У зв’язку з цим суд апеляційної інстанції, правильно застосувавши норми ч. 1 ст. 559 ЦК України і ст. 598 ЦК України, дійшов обгрунтованого висновку про необхідність відмовити в задоволенні вимог до поручителя ОСОБА_7 Однак, скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ОСОБА_7 у солідарному порядку заборгованості за договором кредитної лінії від 30 листопада 2007 року та відмовляючи в позові до неї, апеляційний суд не ухвалив рішення в частині вимог про стягнення заборгованості з позичальника ОСОБА_6 За таких обставин рішення апеляційного суду підлягає скасуванню з підстав, передбачених ст. 338 ЦПК України, із направленням справи на новий розгляд до цього ж суду. Керуючись ст.ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, у х в а л и л а : Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра» задовольнити частково. Рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернігівської області від 23 листопада 2010 року скасувати, справу передати на новий апеляційний розгляд до цього ж суду. Ухвала оскарженню не підлягає. Головуючий Дьоміна О.О. Судді: Гвоздик П.О. Завгородня І.М. Колодійчук В.М. Штелик С.П. http://reyestr.court.gov.ua/Review/17086618

ВССУГУД оставил данное решение в силе: http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=3090

Справа № 22ц-236/11 Суддя по 1 інстанції – Батченко О.В. Категорія 27 Доповідач апеляційного суду - Шолох З.Л. Рішення Іменем України 19 січня 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі: головуючого - Галущенка О.І., суддів - Кутової Т.З., Шолох З.Л., при секретарі судового засідання - Голубкіній О.О., за участю: - представника позивача - Матвєєнка І.Ю., - представника відповідачки ОСОБА_3 – ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 10 листопада 2010 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_3 та ОСОБА_5 про дострокове стягнення кредитної заборгованості, встановила: У вересні 2010 року публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» (далі – Банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_5 про дострокове стягнення кредитної заборгованості в солідарному порядку. Банк посилався на те, що 13 вересня 2007 року уклав кредитний договір з ОСОБА_3, за яким видав їй 65 000 доларів США строком до 13 вересня 2025 року під 10,5 % річних. На забезпечення кредитного договору в цей же день з позичальницею укладено договір іпотеки, посвідчений нотаріально, та договір поруки з ОСОБА_5. Позивач вказував, що позичальниця неналежно виконує умови кредитного договору, в зв’язку з чим станом на 6 вересня 2010 року утворилося 63 327,27 доларів США заборгованості, що еквівалентно 500 757,27 грн., із яких: 62 123,57 дол. – заборгованість за основним і простроченим кредитом, 1 088,77 дол. – по строковим і простроченим процентам, 108, 93 дол. – пеня. Посилаючись на викладене, позивач просив достроково стягнути кредитну заборгованість у солідарному порядку з боржниці та її поручителя. Заперечуючи проти позову, ОСОБА_3 посилалась на те, що за умовами договору погашення кредиту повинно відбуватися в гривнях, тому заборгованості не існує. Крім того, вона не отримувала повідомлення про наявність заборгованості та дострокове повернення кредитних коштів. Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 10 листопада 2010 року відмовлено у задоволенні позовних вимог Банку. В апеляційній скарзі представник позивача, посилаючись на незаконність та необгрунтованість рішення суду, просив його скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обгрунтованість рішення районного суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог Банку, районний суд виходив з того, що вимога про дострокове повернення кредитних коштів є передчасною, оскільки позивач не дотримався вимог ч.2 п.10 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» та умов кредитного договору про необхідність направлення попереднього повідомлення про дострокове повернення кредитних коштів у встановлений строк. Між тим, з такими висновками районного суду колегія не погоджується, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам закону. У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановленим договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити відсотки. Статтею 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову відповідальність поручителя. Порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов’язання, а також у разі зміни зобов’язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності (ч.1 ст. 559 ЦК України). Як вбачається із матеріалів справи, між Банком та ОСОБА_3 13 вересня 2007 року укладено кредитний договір, за умовами якого вона отримала 65 000 доларів США на споживчі цілі під 10,5 % річних строком до 13 вересня 2025 року. Додаток № 2 до кредитного договору є графік погашення ануїтентних платежів (а.с. 8- 16). Крім того, в забезпечення вказаного кредитного зобов’язання в цей же день з нею укладено в нотаріальній формі договір іпотеки, яким вона передала в заставу належну їй квартиру АДРЕСА_1, а також договір поруки з ОСОБА_5. 13 вересня 2007 року ОСОБА_3 уклала додаткову угоду до кредитного договору, відповідно до п.1.5 якого процентна ставка за користування кредитними коштами збільшена вдвічі ( до 21 %). Між тим, за умовами договору поруки ОСОБА_5 поручився лише за основним зобов’язанням позичальника. Доказів того, що з поручителем укладалася додаткова угода або ж він брав зобов’язання й щодо додаткової угоди немає. В зв’язку з неналежним виконанням позичальником умов кредитного договору з 13 березня 2010 року утворилася прострочена заборгованість. Як вбачається із розрахунку заборгованості за кредитним договором уся заборгованість станом на 6 вересня 2010 року, яку позивач просив стягнути достроково, становила 63 327,27 долари США, що еквівалентно 500 757,27 грн. (із розрахунку 1 дол. США = 7,908 грн.), зокрема: - заборгованість за основним і простроченим кредитом – 62 123,57 дол. США = 491 285,62 грн.; - заборгованість за строковими простроченими процентами за користування кредитом -1 088,77 дол. США = 8 610,21 грн.; - пеня – 108,93 дол. США = 861,44 грн. Вимога Банку про погашення заборгованості, яка утворилася станом на 21 травня 2010 року, залишена без задоволення. Враховуючи викладене, позовні вимоги Банку до ОСОБА_3 є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Разом з тим, вимоги позивача до поручителя задоволенню не підлягають, оскільки згідно ч. 1 ст. 559 ЦК України збільшення кредитної ставки навіть за згодою банку та боржника, але без згоди поручителя, не дає підстав покладення на поручителя відповідальності за невиконання або неналежне виконання позичальником своїх зобов’язань перед банком. Доводи ОСОБА_3 про те, що вона не отримувала повідомлення від Банку про дострокове погашення кредитних коштів, спростовуються матеріалами справи, які свідчать про її ухилення від отримання такого повідомлення. Так, 25 травня 2010 року Банк направив вказане повідомлення – попередження цінним рекомендованим листом з повідомленням про вручення за вказаною у договорі адресою, яка є фактичним місцем проживання відповідачки. Проте, кореспонденція не вручена та адресат не з’явився за її отриманням, тому вона повернута за спливом терміну зберігання. До того ж, вимоги Банку відомі відповідачці з дня звернення позивача до суду з зазначеним позовом. Крім того, ОСОБА_3 належно виконувала умови кредитного договору до 13 березня 2010 року, сплачуючи кошти у відповідності до графіку платежів, який є невід’ємною частиною договору, в якому розмір щомісячних платежів визначений в доларах США. Тому її посилання на те, що в тексті (п.1.2.2) кредитного договору зазначено, що позичальник зобов’язується повертати суму кредиту та сплачувати проценти шляхом сплати ануїтентних платежів у розмірі 675 грн., не заслуговують на увагу, оскільки зазначене є очевидною опискою. Враховуючи викладене, рішення районного суду підлягає скасуванню на підставі п. 3 ч.1 ст. 309 ЦПК України з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог Банку. Керуючись ст. ст. 303, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, - вирішила: Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» задовольнити частково. Рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 10 листопада 2010 року скасувати та ухвалити нове рішення. Позовні вимоги публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» достроково кредитну заборгованість станом на 6 вересня 2010 року в сумі 500 757,27 грн., із яких: 491 285,62 грн. - заборгованість за основним і простроченим кредитом, 8610,21 грн. – заборгованість за строковими і простроченими процентами, 861,44 грн. – пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту та відсоткам. Стягнути з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» 1820 грн. судових витрат. Відмовити у задоволенні позовних вимог публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_5 про дострокове стягнення кредитної заборгованості. Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів. Головуючий Судді: http://reyestr.court.gov.ua/Review/13855123

Решение апелляционного суда Николаевской области по данному делу: http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=3091 Суд установил очень важный момент, а именно: Доводи скарги колегія відхиляє, оскільки за змістом положень ч. 4 ст.559 ЦК України в разі встановлення такого терміну дії договору поруки як до виконання всіх зобов»язань за основним договором, в такому випадку строк дії договору не встановлений і кредитор може звернутися з вимогою до поручителя лише протягом шести місяців з моменту настання терміну виконання зобов’язання за основним договором, у противному випадку договір є припиненим. За найденное определение большое спасибо Кристи.

У Х В А Л А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 липня 2011 року м. Київ Колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі: Журавель В.І., Іваненко Ю.Г., Коротуна В.М. розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про дострокове стягнення кредитної заборгованості, за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» на рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області від 19 січня 2011 року ,- в с т а н о в и л а : У вересні 2010 року ПАТ «УкрСиббанк» звернулося до суду з позовом, в якому просило достроково стягнути солідарно з боржника та її поручителя кредитну заборгованість у розмірі 63 327,27 доларів США, що еквівалентно 500 757,27 грн. В обґрунтування своїх вимог банк посилався на те, що 13 вересня 2007 року між ним та ОСОБА_4 укладено кредитний договір, за яким надав їй 65 000 доларів США на термін до 13 вересня 2025 року з виплатою 10,5% річних. На забезпечення грошових зобов»язань за цим договором, в цей же день з відповідачкою укладено договір іпотеки та договір поруки з ОСОБА_5 Оскільки ОСОБА_4 неналежним чином виконує умови кредитного договору, станом на 06 вересня 2010 року утворилася заборгованість у розмірі 63 327,27 доларів США, з яких 62 123,57 доларів США – заборгованість за основним і простроченим кредитом, 1 088,77 доларів США – по строковим і простроченим процентам, 108,93 долара США – пеня, яку позивач просив стягнути солідарно з відповідачів у повному обсязі. Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 10 листопада 2010 року у задоволенні позовних вимог відмовлено. Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області від 19 січня 2011 року скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове, яким частково задоволено позов. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ «УкрСиббанк» достроково кредитну заборгованість станом на 6 вересня 2010 року в сумі 500 757,27 грн., з яких 491 285,62 грн. – заборгованість за основним і простроченим кредитом, 8610,21 грн. – заборгованість по строковим і простроченим процентам, 861,44 грн. – пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту та відсоткам. Крім того, стягнуто з відповідачки на користь позивача 1820 грн. судових витрат. У задоволенні позовних вимог до ОСОБА_5 відмовлено. У касаційній скарзі, поданій через свого представника Луценка Р.С., ПАТ «УкрСиббанк» просить змінити рішення суду апеляційної інстанції, скасувавши його в частині відмови у задоволенні позову, ухвалити в цій частині нове про стягнення заборгованості солідарно з обох відповідачів, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Посилається на неповне з’ясування обставин, які мають значення для вирішення спору. Зазначає, апеляційний суд помилково дійшов висновку про наявність передбачених законом підстав для застосування положень ч.1 ст.559 ЦК України. Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне. Відповідно до частини другої статті 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Доводи скарги та матеріали витребуваної справи не дають підстав для висновку, що судом при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені статтями 338-341 ЦПК України як підстави для скасування рішень. Згідно із частиною першою статті 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині також не можуть бути визнані як підстава для призначення справи до судового розгляду. Оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують. Доводи скарги колегія відхиляє, оскільки за змістом положень ч. 4 ст.559 ЦК України в разі встановлення такого терміну дії договору поруки як до виконання всіх зобов»язань за основним договором, в такому випадку строк дії договору не встановлений і кредитор може звернутися з вимогою до поручителя лише протягом шести місяців з моменту настання терміну виконання зобов’язання за основним договором, у противному випадку договір є припиненим. Керуючись ст. 332 ЦПК України колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у х в а л и л а : Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» відхилити, рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області від 19 січня 2011 року залишити без змін. Ухвала оскарженню не підлягає. Головуючий В.І. Журавель Судді Ю.Г. Іваненко В.М. Коротун http://reyestr.court.gov.ua/Review/17680766

Тут имеется ввиду ст.39 ЗУ "Про ипотеку":Суд вправі відмовити у задоволенні позову іпотекодержателя про дострокове звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо допущене боржником або іпотекодавцем, якщо він є відмінним від боржника, порушення основного зобов'язання чи іпотечного договору не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його прав.

Не понятная статья. Нужно видеть приговор, в чем именно заключалось мошенничество. То что написали журналисты не всегда бывает правдой.

Разместите его копию. Очень интересно почитать, что они там пишут.

УХВАЛА іменем україни 8 червня 2011 року м. Київ Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі: головуючого Дьоміної О.О., суддів: Дем’яносова М.В., Мартинюка В.І., Колодійчука В.М., Ступак О.В.,- розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства “Мегабанк” в особі Вінницького регіонального відділення публічного акціонерного товариства “Мегабанк” до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи: орган опіки та піклування Вінницької районної державної адміністрації, ОСОБА_7, про стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства “Мегабанк” в особі Вінницького регіонального відділення публічного акціонерного товариства “Мегабанк”, третя особа – ОСОБА_3, про припинення іпотеки за касаційною скаргою ОСОБА_8 й ОСОБА_9 в інтересах ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Вінницької області від 1 листопада 2010 року, в с т а н о в и л а: У січні 2010 року публічне акціонерне товариство “Мегабанк” (далі – ПАТ “Мегабанк”) в особі Вінницького регіонального відділення ПАТ “Мегабанк” звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи: орган опіки та піклування Вінницької районної державної адміністрації, ОСОБА_7, про стягнення заборгованості за кредитним договором, укладеним 30 березня 2007 року між ВАТ “Мегабанк” та ОСОБА_3, звернення стягнення на предмет іпотеки, житловий будинок із господарськими спорудами, розташований по АДРЕСА_1, та виселення з указаного вище будинку. ОСОБА_4 звернулася до суду із зустрічним позовом до ПАТ “Мегабанк” в особі Вінницького регіонального відділення ПАТ “Мегабанк” про припинення договору іпотеки, укладеного між нею та ВАТ “Мегабанк” на забезпечення кредитного договору, укладеного між ВАТ “Мегабанк” та ОСОБА_3. Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 8 вересня 2010 року позов ПАТ “Мегабанк” задоволено частково. Зустрічний позов ОСОБА_4 задоволено в повному обсязі. Рішенням апеляційного суду Вінницької області від 1 листопада 2010 року рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 8 вересня 2010 року в частині звернення стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки скасовано й ухвалено в цій частині нове рішення, яким звернено стягнення на переданий в іпотеку жилий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1, власником якого є ОСОБА_4 У зустрічному позові ОСОБА_4 про припинення іпотеки відмовлено, виключено з резолютивної частини рішення вказівку про стягнення на її користь судових витрат у розмірі 1 820 грн. У решті рішення залишено без змін. У касаційній скарзі ОСОБА_8 і ОСОБА_9 в інтересах ОСОБА_4 просять рішення апеляційного суду Вінницької області від 1 листопада 2010 року скасувати, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права й неправильним застосуванням норм матеріального права, та залишити в силі рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 8 вересня 2010 року. Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам рішення апеляційного суду в повній мірі не відповідає. Судом першої інстанції встановлено, що 30 березня 2007 року між ВАТ “Мегабанк” та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 29П/2007, відповідно до п. 1.1 якого банк зобов’язався надати ОСОБА_3 кошти – відкрити відновлювальну кредитну лінію на споживчі цілі у розмірі 74 800 доларів США строком з 30 березня 2007 року до 29 березня 2017 року, зі сплатою 13,5% річних. Сторонами досягнуто згоди щодо зміни процентної ставки за користування кредитними коштами з 1 вересня 2008 року на 14,5% річних. Кредитні кошти надавались частками та отримані ОСОБА_3 у розмірі 74 800 доларів США. Згідно з п. 1.1 кредитного договору № 29П/2007 повернення кредиту повинно було проводитися згідно з графіком, наведеним у додатку № 1 до договору, згідно з яким ОСОБА_3 був зобов’язаний повернути отримані кошти рівними платежами, у розмірі 891 долара США, починаючи з квітня 2010 року до березня 2017 року. Отже, станом на день розгляду справи, ОСОБА_3 зобов’язаний провести погашення за тілом кредиту в розмірі 4 465 доларів США. Відповідно до п. 3.3.1 кредитного договору позивач має право вимагати дострокового повернення кредиту лише у разі розірвання кредитного договору. Як убачається з пояснень представника позивача за первісним позовом та не заперечується представником ОСОБА_3 з 1 травня 2009 року останній припинив виконання зобов’язання щодо сплати відсотків за користування кредитними коштами, передбаченого п. 4.2 кредитного договору, а відтак за період з травня 2009 року до серпня 2010 року у ОСОБА_3 виникла заборгованість зі сплати процентів у розмірі 14 461 долар 33 центи США. Крім того, згідно з п. 7.2 кредитного договору, у зв’язку з неналежним виконанням ОСОБА_3 зобов’язань щодо сплати відсотків за користування кредитом та погашення тіла кредиту, передбачена відповідальність у розмірі 10% від суми невиконання, що складає 446 доларів 50 центів США за прострочення погашення тіла кредиту та 1 446 доларів 13 центів США за прострочення сплати відсотків за користування кредитом. 30 березня 2007 року на забезпечення виконання зобов’язання ОСОБА_3 за кредитним договором № 29П/2007 між ВАТ “Мегабанк” та ОСОБА_4 укладено іпотечний договір, відповідно до умов якого ОСОБА_4 Л.1. передала в іпотеку житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1, та земельної ділянки, площею 0,2500 га, кадастровий номер 0520682803020060103, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, с. Лука-Мелешківська Вінницького району Вінницької області, тобто за своїм статусом відповідно до вимог ст. 1 Закону України “Про іпотеку” ОСОБА_4 є майновим поручителем, а у відповідності до ст. 11 вказаного закону майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов’язання виключно в межах вартості предмета іпотеки. У п. 1 договору іпотеки визначено, що договором забезпечується зобов’язання за кредитним договором № 29П/2007 від 30 березня 2007 року у розмірі 74 800 доларів США, зі сплатою 13,5% річних за користування кредитом та передбачено, що договором забезпечується обтяження будь-якого збільшення основного зобов’язання та процентів за цим договором. З 1 вересня 2008 року до кредитного договору були внесені зміни щодо відсоткової ставки за користування кредитом у бік збільшення з 13,5% до 14,5%. При цьому майновий поручитель про підвищення повідомлений не був, в порядку передбаченому ст. 654 ЦК України зміни до договору іпотеки внесені не були, хоча п. 8.4 договору іпотеки передбачено що будь-які характеристики боргових зобов’язань, які не вказані в цьому договорі вважаються погодженими сторонами шляхом посилання, враховуючи їх ознайомленість з основним зобов’язанням та згоду з усіма його умовами. Відповідно до ст. ст. 610, 611, 612 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання. У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов’язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Згідно зі ст. 589 ЦК України та ст. 20 Закону України “Про заставу” в разі невиконання зобов’язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває права звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержавтель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов’язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також вимог, понесених у зв’язку із пред’явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором. Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України “Про іпотеку” у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основними зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Згідно із ч. 3 ст. 33 Закону України “Про іпотеку” звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. Відповідно до ст. 39 Закону України “Про іпотеку” також передбачено звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду. Задовольняючи позовні вимоги до ОСОБА_3, суд першої інстанції правильно виходив із того, що відповідачем не виконуються належним чином умови кредитного договору, що підтверджується матеріалами справи, та керувався наведеними вище нормами закону. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ПАТ “Мегабанк” до ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив із того, що в зв’язку зі збільшенням процентної ставки за користування кредитом збільшився обсяг відповідальності іпотекодателя, який згідно зі ст. 583 ЦК України та ст. 11 Закону України “Про іпотеку” є майновим поручителем, права та обов’язки якого передбачені параграфом З глави 49 ЦК України. Відповідно до ст. 559 ЦК України порука припиняється у разі зміни зобов’язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності, тому суд дійшов висновку, що в зв’язку з тим, що іпотекодатель своєї згоди на збільшення відсоткової ставки не надавала, зміни до договору іпотеки не були внесені належним чином та іпотека за вищезазначеним договором іпотеки підлягає припиненню. Крім того, відмовляючи в позові до ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив із норм Закону України “Про основи соціального захисту бездомних громадян та безпритульних дітей” і Закону України “Про охорону дитинства”, оскільки в будинку АДРЕСА_1, який є предметом іпотеки, відповідно до довідки Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області від 10 березня 2010 року № 338, проживають двоє неповнолітніх дітей: ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_2. Апеляційний суд, переглядаючи справу в апеляційному порядку, скасував рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення вважаючи, що неповідомлення ОСОБА_4 про внесення змін до кредитного договору щодо підвищення процентної ставки не є підставою для припинення іпотеки, оскільки така зміна не була обумовлена договором іпотеки. Однак, як суд першої інстанції так і апеляційний суд, вирішуючи справу з урахуванням збільшення процентної ставки за кредитним договором з 13,5 % до 14,5 %, не досліджували в судовому засіданні договір чи додатковий договір про збільшення процентної ставки, в матеріалах справи такий договір теж відсутній, відсутній у матеріалах справи й розрахунок заборгованості з урахуванням підвищення процентної ставки. Крім того, в матеріалах справи відсутні відомості про надіслання в установленому чинним законодавством порядку ОСОБА_3 листа з попередженням про зміну процентної ставки. За таких обставин неможливо перевірити обґрунтованість позовних вимог ПАТ “Мегабанк” щодо розміру заборгованості за кредитним договором та перевірити підстави зустрічного позову про припинення договору іпотеки. Ураховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції та апеляційного суду підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Керуючись ст. ст. 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у х в а л и л а : Касаційну скаргу ОСОБА_8 й ОСОБА_9 в інтересах ОСОБА_4 задовольнити частково. Рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 8 вересня 2010 року та рішення апеляційного суду Вінницької області від 1 листопада 2010 року скасувати. Справу за позовом публічного акціонерного товариства “Мегабанк” в особі Вінницького регіонального відділення публічного акціонерного товариства “Мегабанк” до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи: орган опіки та піклування Вінницької районної державної адміністрації, ОСОБА_7, про стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства “Мегабанк” в особі Вінницького регіонального відділення публічного акціонерного товариства “Мегабанк”, третя особа – ОСОБА_3, про припинення іпотеки передати на новий розгляд до суду першої інстанції. Ухвала оскарженню не підлягає. Головуючий О.О. Дьоміна Судді: М.В. Дем’яносов В.М. Колодійчук В.І. Мартинюк О.В. Ступак http://reyestr.court.gov.ua/Review/16772757

В первую очередь напишите заявление в банк с требованием вернуть деньги.И в этот же день подайте заявление в милицию о хищении средств с Вашего счета. Приложите квитанции о внесении средств и об остатке. Можете написать еще заявление в НБУ о хищении средств Приватбанком с Вашего счета.

Передайте большой привет тем кто выдавал кредит. Заемщик пойдет на контакт, если с ним нормально разговаривать, а не постоянно угрожать.

Раз исполнительная служба уже удерживает из зарплаты, значит квартиру реализовать не удалось и так происходит в 99% случаев. Поэтому я бы рекомендовал провести переговоры с заемщиком и расписать график погашения задолженности исходя из доходов заемщика и его семьи. Наши граждане полностью осознают, что взятый кредит необходимо вернуть, однако кредиторы любыми способами пытаются давить на заемщиков и в сжатые сроки вернуть кредит и громадные штрафы за просрочку. Но на практике это заводит в тупик, который Вы и попали.Поэтому лучшим способом вернуть деньги будет договорится с заемщиком о графике погашения кредита, при этом списать просроченные проценты и пеню. Поверьте это будет наилучшим стимулом для заемщика при возврате кредита. Потому что прижимая человека к стенке и пытаясь его выкинуть на улицу Вы не оставляете ему никаких шансов и заемщик будет сопротивляться до последнего. Яркими примерами являются отобранные квартиры банками в Литве. В квартирах при выселении снимают все, от паркета и обоев с гипсокартоном до оконных рам, заколачивая окна фанерой. Вот и попробуйте продать такую квартиру. А если еще и провести соответствующую работу с соседями, то тогда найти покупателя будет просто не реально.

Исполнительная служба действительно может выставить квартиру на торги, но только с разрешения банка. Если квартира у Вас среднестатистическая, то навряд ли найдется покупатель на квартиру с прописанными в ней детьми. К тому же существует множество способов затянуть исполнительное производство и не дать реализовать квартиру. Большинство из них описано на форуме.Я бы рекомендовал поменять свое отношение к данному вопросу. Во-первых Ваши дети супруг и Вы здоровы, а это самое главное, во-вторых Вам никто не мешает продолжать пытаться договориться с банком о дальнейшем погашении кредита и в третьих, Вы абсолютно свободны в выборе способа защиты, единственное, что за Вас это никто не будет делать.

Я так понимаю, что арест наложен в рамках дела о разделе имущества.Пока арест не будет снят и получено разрешение органов опеки на выписку несовершеннолетнего ребенка в другую квартиру официально оформить договор купли-продажи не получится. Дополнительно Вы можете написать еще заявление начальнику ЖЕКа о том, что сейчас идет суд о разделе имущества и Вы не желаете продавать свою часть. Но лучше с супругом договорится о разделе, погасить кредит и решить где будет жить ребенок.

Для того чтобы прервался срок нужно проплатить, а узнать на основании чего есть задолженность никоим образом на срок не повлияет. Вы же не пишите, что Вы признаете долг, а интересуетесь есть ли он вообще и какие документы это подтверждают.

Справа №2-2029-10 РІШЕННЯ Іменем України 20 жовтня 2010 року Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі: головуючого судді Грибанової Ю.Л. при секретарі Петренко Н.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «БТА БАНК» про визнання нотаріального виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства «БТА БАНК» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на заставлене майно, в с т а н о в и в: Позивач за основним позовом ОСОБА_1 звернувся до суду позовом, просить визнати виконавчий напис нотаріуса №330 від 30.09.2009 року таким, що не підлягає виконанню, скасувати цей виконавчий напис. В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що 20.06.2007 року між ним та ВАТ «БТА БАНК» був укладений кредитний договір № 091/08, згідно з яким позивач надав відповідачу кредит в розмірі 105000 доларів США для придбання нерухомості, а в забезпечення виконання зобов’язань він надав банку в іпотеку земельну ділянку, що знаходиться у с.Мархалівка Васильківського району . Він добросовісно сплачував кредит, але з настанням кризових явищ він не зміг сплачувати кредит в обумовленому розмірі. Відділом ДВС Васильківського міськрайонного управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за заявою ВАТ «БТА Банк» на виконання виконавчого напису № 330, вчиненого приватним нотаріусом про стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь ВАТ «БТА Банк» у розмірі 921177,40 грн. з пропозицією звернення стягнення на земельну ділянку. Вважає, що виконавчий напис виданий з порушенням чинного законодавства, оскільки його видання повинно проводитися після 30 днів з моменту одержання іпотекодавцем письмової вимоги про усунення порушень, а він її не отримував. Виконавчий напис вчиняється при безспірності вимоги, після закінчення трьохрічного строку з дня виникнення права вимоги. Відповідач не проінформував його про розмір заборгованості. Виконавчий напис повинен містити не вимогу стягнення боргу, а пропозицію звернення стягнення на предмет іпотеки. ПАТ «БТА БАНК» звернулось із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на заставлене майно, в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь «БТА Банк» заборгованість за кредитним договором № 091/08 від 20.06.2007 р. у розмірі 921177, 40 грн. і в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на земельну ділянку площею 0,25 га, яка знаходиться в с. Мархалівка Васильківського району Київської області, судові витрати. В судовому засіданні позивач свій позов підтримав в повному обсязі, зустрічний позов не визнав та пояснив, що не сплачує кредит з початку 2008 року через тяжке матеріальне становище, на протязі 20 років ще зможе погасити заборгованість, про виконавчий напис дізнався , отримавши повідомлення із ДВС, державний акт на своє ім»я він виготовив після укладення договору іпотеки. Представник відповідача основний позов не визнає, свій позов підтримує, пояснивши, що банк просить стягнути і заборгованість, і дострокове стягнення кредиту, яка оцінка на даний час будинку і земельної ділянки, вони не знають, оцінка буде проводитися при виконанні рішення суду. Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що і основний і зустрічний позови підлягають до часткового задоволення з наступних підстав. Судом встановлено, що як вбачається із п.п.1.1, 3.1 укладеного між Відкритим акціонерним товариством «БТА Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «БТА БАНК», та ОСОБА_1 кредитного договору №091\08 від 20 червня 2007 року, банк зобов»язався надати ОСОБА_1 кредит в розмірі 105000 доларів США на умовах цільового використання, забезпеченості , строковості, зворотності, зі сплатою 13,5 % річних, на період з 20 червня 2007 року по 20 червня 2027 року ( а.с.6-9). Згідно ст.ст.1054, 1050 ч.2 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов»язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов»язується повернути кредит та сплатити проценти; якщо договором встановлений обов»язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу. Це ж передбачено і в укладеному між сторонами кредитному договорі (пункти 7.1), згідно якого банк має право вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов»язань за цим договором у повному обсязі шляхом направлення відповідного повідомлення, а позичальник повинен повернути банку суму кредиту в повному обсязі, відсотки за фактичний строк його користування, в повному обсязі виконати інші зобов»язання за договором протягом 30 календарних днів з дати отримання повідомлення про таку вимогу від банку. В забезпечення виконання зобов’язань ОСОБА_1 за кредитним договором між ним та ВАТ «БТА Банк» 20 червня 2007 року було укладено договір іпотеки, відповідно до якого ОСОБА_1 надав в іпотеку належне йому на праві власності нерухоме майно, а саме земельну ділянку площею 0,2500 га, яка розташована в с. Мархалівка Васильківського району для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 3221485501:01:013:0027 ( а.с. 10-11). Згідно ст.ст.572, 575, 576, 589, 590 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов»язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна; іпотекою є застава нерухомого майна; предметом застави може бути будь-яке майно, що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення; у разі невиконання зобов»язання , забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави; звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом, заставодержатель набуває право звернення на предмет застави в разі, коли зобов»язання не буде виконане у встановлений строк, якщо інше не встановлено договором або законом. Крім того, ст.592 Цивільного кодексу України передбачає, що заставодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов»язання, забезпеченого заставою, а якщо його вимога не буде задоволена,- звернути стягнення на предмет застави у випадках, встановлених договором. Право звернення стягнення на предмет іпотеки передбачене і в договорі іпотеки (п.6), згідно якого іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання термінів виконання будь-якого із зобов»язань за кредитним договором у випадку порушення позичальником зобов»язань, передбачених умовами кредитного договору; у разі звернення стягнення на предмет іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити за рахунок предмету іпотеки свої вимоги в повному обсязі, включаючи проценти, комісії та інші платежі ; достроково стягнути наданий під забезпечення іпотекою кредит, відсотки, комісію при настанні будь-якої із умов, передбачених п.6 цього договору; іпотекодержатель може використати право звернення на предмет іпотеки і у випадку одноразового прострочення основного боргу, процентів; у разі порушення позичальником умов кредитного договору та\або порушення іпотекодавцем умов цього договору іпотекодержатель надсилає позичальнику і іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушень, у не менш ніж 30-денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги, якщо протягом встановленого строку вимога залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки. Таким чином, ОСОБА_1 20.06.2007 року отримав у позивача кредит в розмірі 105000 доларів США, що ним не заперечується, з початку 2008 року не сплачує кредит та проценти, станом на 28.09.2009 року допустив заборгованість за кредитом 996,04 доларів США, що еквівалентно 7975,09 грн., 102288,94 доларів США дострокового стягнення кредиту, що еквівалентно 819007,08 грн., 10458,14 доларів США заборгованості за відсотками, що еквівалентно 83736,24 грн., 424,66 доларів США строкової заборгованості за відсотками, що еквівалентно 3400,17 грн., а всього на суму 114167,78 доларів США, що еквівалентно 914118,58 грн. І Закон (ст.590 Цивільного кодексу України), і Договір іпотеки (п.6) передбачає право іпотекодержателя (банк) за його вибором застосувати спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки за рішенням суду або у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса. 30.09.2009 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Єрьоменко В.В. було вчинено виконавчий напис №330 з пропозицією звернути стягнення на земельну ділянку , що знаходиться в с.Мархалівка Васильківського району Київської області для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 3221485501:01:013:0027 , яка належить ОСОБА_1 і яку він передав в іпотеку за договором іпотеки, посвідченим 20.06.2007 року в забезпечення виконання кредитних зобов»язань за кредитним договором №091\08, за рахунок коштів, отриманих від реалізації зазначеного майна задовольнити вимоги стягувача ВАТ «БТА БАНК» у розмірі 103284,98 доларів США, що еквівалентно 826982,18 грн. за період з 21.01.2009 року по 28.09.2009 року, суми заборгованості за процентами в розмірі 10882,80 доларів США, що еквівалентно 87136,40 грн. Суд вважає, що вказаний виконавчий напис нотаріуса підлягає визнанню його таким, що не підлягає виконанню з наступних підстав. Згідно ст. 576 Цивільного кодексу України предметом застави може бути будь-яке майно, що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення. Однак на момент укладення договору іпотеки, і це зазначено в ньому, ОСОБА_1 надав лише договір купівлі-продажу земельної ділянки, а Державного акту в нього не було, тому вчинення виконавчого напису на підставі лише договору іпотеки без Державного акту на право власності на земельну ділянку на ім»я ОСОБА_1 не відповідає законодавству, оскільки таке майно не може бути відчужене і на нього не може бути звернене стягнення. Крім того, у відповідності зі ст.88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчий напис при безспірності заборгованості, однак із виконавчого напису, заяви банку про вчинення виконавчого напису вбачається, що мова йде і про дострокове стягнення всього кредиту, строк дії якого закінчується в 2027 році, що не є безспірним. Інші підстави, на які посилається ОСОБА_1 в обґрунтування свого позову не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні. Позовні вимоги про скасування вказаного виконавчого напису нотаріуса не підлягають до задоволення, як такі, що не передбачені законодавством. В зв»язку з порушенням позичальником ОСОБА_1 умов кредитного договору, забезпеченого іпотекою, у позивача виникає право на звернення стягнення на предмет іпотеки - земельну ділянку. Однак, приймаючи до уваги те, що Законом «Про іпотеку» передбачений обов»язок іпотекодержателя надати оцінку заставленого майна, а така оцінка не проведена, тому позовні вимоги в частині звернення стягнення на предмет іпотеки до задоволення не підлягають. У зв»язку із частковим задоволенням позову ОСОБА_1 на відповідача слід покласти обов»язок по відшкодуванню позивачу понесених ним судових витрат 8,50 грн. на сплату державного мита та 37 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи пропорційно до суми задоволених позовних вимог на підставі ст.88 ЦПК України. У зв»язку із частковим задоволенням зустрічного позову ПАТ «БТА БАНК» на позивача слід покласти обов»язок по відшкодуванню відповідачу понесених ним судових витрат 1700 грн. на сплату державного мита та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи пропорційно до суми задоволених позовних вимог на підставі ст.88 ЦПК України. На підставі наведеного, ст.ст.572, 575, 576, 589, 590, 1054, 1050 ч.2 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 11, 88, 212-215, 292, 294 ЦПК України, с у д, - В И Р І Ш И В: Позов ОСОБА_1 задовольнити частково. Визнати таким, що не підлягає виконанню , виконавчий напис приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Єрьоменко В.В. , вчинений 30 вересня 2009 року, зареєстрований в реєстрі за № 330 про звернення стягнення на земельну ділянку кадастровий номер 3221485501:01:013:0027, що розташована в с.Мархалівка Васильківського району Київської області для будівництва, обслуговування житлового будинку , господарський будівель і споруд, що належить ОСОБА_1. В задоволенні решти позовних вимог відмовити. Стягнути із Публічного акціонерного товариства «БТА БАНК» на користь ОСОБА_1 8,50 грн. державного мита та 37 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Зустрічний позов Публічного акціонерного товариства «БТА БАНК» задовольнити частково. Стягнути із ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «БТА БАНК» 7975,09 грн. заборгованості за кредитом, 819007,08 грн. дострокового стягнення кредиту, 83736,24 грн. заборгованості за відсотками , 3400,17 грн. строкової заборгованості за відсотками, 1700 грн. державного мита ,120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 915938 (дев»ятсот п»ятнадцять тисяч дев»ятсот тридцять вісім ) грн.. 58 коп. В задоволенні решти позовних вимог відмовити. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги . Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Київської області через Васильківський міськрайонний суд . СУДДЯ ГРИБАНОВА Ю.Л. http://reyestr.court.gov.ua/Review/11982307

Исходя из письма, задолженности по пене у Вас нет. Есть какая то задолженность перед банком. Вы можете попросить от ТОВ Кредит Плюс полный расчет задолженности. И гасить именно тело кредита на счет ТОВ Кредит Плюс до получения ответа от ККГ, о чем я писал выше.

Вы можете от Кредит колекшн групп попросить еще документы подтверждающие права передачи долга им. А также требовать указать за какую именно сумму была приобретена Ваша задолженность, чтобы именно эту сумму им и вернуть. До этого момента Вы можете спокойно возвращать средства ТОВ "Кредит Плюс". При этом обращаю Ваше внимание, что исходя из этого письма у Вас также отсутствует задолженность по пене. Ведь в этом письме указана задолженность по пене перед банком, а ТОВ "Кредит Плюс" ну никак не банк При погашении своего кредита ТОВ "Кредит Плюс" обязательно в платежках указывайте, что Вы гасите именно тело кредита и сохраняйте все квитанции. А кредит необходимо погасить.

На сайте есть отдельный раздел посвященный исполнительному производству: http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showforum=16 Поищите там, может найдете для себя ответы.

В наешй практике такие случаи были. Однако в дальнейшем эти решения были отменены ВСУ.

Ситуация довольно знакомая. Сотрудник банка Ольховик, на чье имя Вы писали заявление и с кем видимо общались очень любит наводить страх. На самом же деле это все пустые слова. Сейчас Вам нужно совершить следующие действия: 1. Написать заявление в прокуратуру о нарушениях при осуществлении оценки имущества (оценка произведена посторонним экспертом без вхождения в квартиру и не соответствует действительности), возбуждении уголовного дела по ст.355 УК Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань и ст.190 УК Шахрайство со стороны должностных лиц Аваля и оценщика, и приложите документы, которые Вам давали подписать. Помимо этого просите прокуратуру наложить арест на квартиру. Заявление Вы можете даже сегодня написать и подать в прокуратуру, там работают без выходных. 2. В понедельник напишите заявление в ГИС на ознакомление с материалами дела. Ознакомитесь в среду. 3. Также в понедельник можете отдельно подать исковое заявление о признании исполнительной надписи не подлежащей исполнению и заявление об обеспечении иска на остановку исполнительного производства. Потом, как получите материалы из ГИСа иск дополните. Это заявление можно подать по месту нахождения взыскателя либо открытия исполнительно производства. 4. Подайте заявление в административный суд на неправомерные действия ГИСа в части не своевременного уведомления Вас об открытии исполнительного производства и принятия оценки другого оценщика. И также просите обеспечить иск путем остановки исполнительного производства. 5. Подайте иск в районный суд к оценщику о признании оценки не действительной и заниженной. Также просите обеспечить иск наложением ареста на квартиру и остановкой исполнительного производства. И не ждите, что за Вас кто-то это будет делать, везде где будете подавать заявления нужно будет ходить и просить, чтобы их побыстрее рассмотрели и вынесли постановления и определения о наложении арестов на квартиру.

Данное решение установило, что в процедуре банкротства не признаются требования по облигациям в случае отсутствия договора о их выкупе. В принципе вот из-за таких должников банки пытаются покрывать свои убытки за счет физлиц, сдирая с них задолженность в три шкуры.

Справа №2-6/180-2010 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 206 УХВАЛА 26.05.2011 За заявою Закритого акціонерного товариства «Завод марочних вин та коньяків «Коктебель», смт. Щебетовка, м. Феодосія, про визнання банкрутом. Суддя Шкуро В.М. представники: Від кредиторів: Феодосійської МДПІ –ОСОБА_1., представник, довіреність від 17.08.2010р., ОСОБА_2., головний державний податковий ревізор – інспектор, довіреність № 57 від 31.08.2010р. ОСОБА_3., заступник керівника юридичного відділу, довіреність № 29 від 06.04.2011р., ОСОБА_4., представник, довіреність від 23.09.2010р. ПАТ «Родовід Банк» - ОСОБА_5., представник, довіреність № 1300 від 25.11.2010р. ТОВ «ОТП Факторінг Україна» - ОСОБА_6., представник, довіреність від 12.04.2011р.; ПАТ «Укрсоцбанк» - ОСОБА_7., представник, довіреність № 02-04/877 від 02.12.2010р. ПАТ «Закритий не диверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «Інвестиційний капітал I» - ОСОБА_8., представник, довіреність від 10.05.2011р. ПАТ Акціонерного банку «Південний» - ОСОБА_9., керівник юридичного відділу, довіреність №19 від 18.01.2011р. ПАТ «УкрСиббанк» - ОСОБА_10., провідний юрисконсульт, довіреність від 04.01.2011р. ТОВ «Юридична компанія «Корпіус» - ОСОБА_11., представник, довіреність від 1 7.05.2011р. Від боржника – ОСОБА_12., представник, довіреність від 30.12.2009р., ОСОБА_13., представник, довіреність від 15.11.2010р. За участю розпорядника майна – Кухта В.М., арбітражний керуючий, Гладкий І.В., помічник арбітражного керуючого. Обставини справи: Закрите акціонерне товариство «Завод марочних вин та коньяків «Коктебель» звернулось у господарський суд АР Крим з заявою про порушення справи про банкрутство у порядку статті 7 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Провадження у справі про банкрутство боржника порушено ухвалою господарського суду АР Крим від 21.12.2009р. Ухвалою господарського суду АР Крим від 24.06.2010р. відносно боржника Закритого акціонерного товариства «Завод марочних вин та коньяків «Коктебель» введено судову процедуру банкрутства – розпорядження майном строком на шість місяців, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Кухту Василя Михайловича (місце проживання: АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1), який має ліцензію арбітражного керуючого серії НОМЕР_2 від 24.02.2007р. Оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство Закритого акціонерного товариства «Завод марочних вин та коньяків «Коктебель» опубліковане в газеті «Голос України» №249 від 30.12.2010р. Відповідно до частини 1 статті 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон) конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Протягом тридцятиденного терміну для подачі письмових заяв з вимогами до боржника, надійшли заяви про визнання грошових вимог від наступних кредиторів: - Фірми «Союз – Віктан» ЛТД (Товариство з обмеженою відповідальністю) в розмірі 9750000,00 грн.; - Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» в розмірі 252964215,30 грн.; - Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим в розмірі 40457179,63 грн.; - Публічного акціонерного товариства «Донгорбанк» в розмірі 6319897,16 грн.; - Феодосійського міського центру зайнятості в розмірі 3839,86 грн.; - Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Кримської філії в розмірі 493,55 грн.; - Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Феодосії» в розмірі 7948,03 грн.; - Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» в розмірі 11087679,78 грн.; - Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» в розмірі 411778458,87 грн.; - Приватного акціонерного товариства «Всеукраїнський депозитарій цінних паперів» в розмірі 1813,21 грн.; - Пайового недиверсифікованого інвестиційного фонду закритого типу «УкрСиб Стабільні інвестиційні» Приватного акціонерного товариства «КУА-Адміністратор пенсійних фондів «УкрСибЕссетМенеджмент» в розмірі 3232575,79 грн.; - Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» в розмірі 143977663,28 грн.; - Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Південний» в розмірі 58828880,09 грн.; - Відкритого акціонерного товариства «Закритий не диверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «УкрСиб Стабільні інвестиційні» Приватного акціонерного товариства «КУА-Адміністратор пенсійних фондів «УкрСибЕссетМенеджмент» в розмірі 2340963,07 грн.; - Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» в розмірі 143977163,28 грн. Крім того до господарського суду надійшли заяви наступних кредиторів: - Публічного акціонерного товариства «Закритий не диверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «Інвестиційний капітал I» в особі Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Інвестиційний капітал Україна» в розмірі 18298009,94 грн.; - ОСОБА_14 в розмірі 500,00 грн.; - ОСОБА_15 в розмірі 1000,00 грн.; - ОСОБА_16 в розмірі 1000,00 грн.; - ОСОБА_17 в розмірі 1000,00 грн.; - ОСОБА_18 в розмірі 2000,00 грн.; - ОСОБА_19 в розмірі 1000,00 грн.; - Публічного акціонерного товариства «Родовід банк» в розмірі 2259154,04 грн. Розпорядником майна до господарського суду АР Крим подано реєстр вимог кредиторів Закритого акціонерного товариства «Завод марочних вин та коньяків «Коктебель» згідно якого після розгляду поданих кредиторами заяв, разом з розпорядником майна, боржником визнані частково вимоги наступних кредиторів: - Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим в розмірі 31245954,13 грн.; - Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» в розмірі 912397,28 грн.; - Публічного акціонерного товариства «Донгорбанк» в розмірі 4060558,23 грн.; - Приватного акціонерного товариства «Всеукраїнський депозитарій цінних паперів» в розмірі 595,64 грн.; - Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» в розмірі 131213826,57 грн.. Відхилені повністю вимоги: Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м.Феодосія» в сумі 7823,03 грн., Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» в сумі 493,55 грн., Феодосійського міського центру зайнятості в сумі 3839,86 грн. Пайового недиверсифікованого інвестиційного фонду закритого типу «УкрСиб Стабільні інвестиційні» Приватного акціонерного товариства «КУА-Адміністратор пенсійних фондів «УкрСибЕссетМенеджмент» в розмірі 3232575,79 грн., Відкритого акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «УкрСиб Стабільні інвестиційні» Приватного акціонерного товариства «КУА-Адміністратор пенсійних фондів «УкрСибЕссетМенеджмент» в розмірі 2340963,07 грн., Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Південний» в розмірі 58828880,09 грн., Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «Інвестиційний капітал I» в особі Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Інвестиційний капітал Україна» в розмірі 18298009,94 грн., Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «Інвестиційний капітал II» в особі Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Інвестиційний капітал Україна» в розмірі 18298009,94 грн. ОСОБА_14. в розмірі 500,00 грн., ОСОБА_15. в розмірі 1000,00 грн., ОСОБА_16. в розмірі 1000,00 грн., ОСОБА_17. в розмірі 1000,00 грн., ОСОБА_18. в розмірі 2000,00 грн., ОСОБА_19. в розмірі 1000,00 грн., Публічного акціонерного товариства «Родовід банк» в розмірі 2259154,04 грн. Вимоги інших кредиторів визнані повністю. Результати розгляду боржником вимог кредиторів відображені у додатковому протоколі засідання розпорядника майна і представника органу управління по спільному розгляду заявлених кредиторами грошових вимог до боржника (т.14, а.с.33-36). Усі кредитори чиї вимоги визнані або визнані частково боржником, письмово повідомлені розпорядником майна. Визнані вимоги кредиторів розпорядником майна включені у наданий суду на розгляд реєстр вимог кредиторів (т.14, а.с.37-42). Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону у попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. Судове засідання відкладалось для з’ясування позицій кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які були частково включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. В судове засідання розпорядник майна надав уточнений реєстр вимог кредиторів боржника (т.14, а.с. 37-42). Вимоги Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим в розмірі 40457179,63 грн. складаються з залишку несплаченого податкового зобов’язання з ПДВ (декларація за жовтень 2009р.) в сумі 31034818,50 грн., податкового зобов’язання з ПДВ згідно повідомлення-рішення №0000962301/3 від 14.12.2010р. в сумі 4614817,00 грн., штрафних санкцій в сумі 4596408,50 грн. та пені в сумі 211135,63 грн. (т.6, а.с.1-21) Боржник вимоги Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим визнав частково в розмірі 31245954,13 грн., в тому числі 31245954,13 грн. заборгованість з податку на додану вартість та 211135,63 грн. пені. Боржником вимоги в загальному розмірі 9211225,50 грн. відхилені на тій підставі, що вони не є узгодженими у встановленому порядку в сумі 4614817,00 грн. податку на додану вартість та 4596408,50 грн. штрафу за несплату податку на додану вартість по неузгодженому податковому зобов’язанню (т.12, а.с. 101). У підтвердження відхилених боржником вимог в сумі 9211225,50 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 4614817,00 грн. та за штрафними санкціями в сумі 4596408,50 грн. Феодосійською МДПІ виникли представлено акт перевірки №1002/23-1/31382382 від 10.06.2010р., на підставі якого винесено податкове повідомлення - рішення №0000962301/3 від 14.12.2010р. Зазначене податкове повідомлення - рішення оскаржено боржником в Окружному адміністративному суді АР Крим. Ухвалою окружного адміністративного суду АР Крим від 13.12.2010р. відкрито провадження у справі №2а-15903/10/7/0170 за позовом Закритого акціонерного товариства «Завод марочних вин та коньяків «Коктебель» до Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим про скасування податкових повідомлень-рішень та визнання рішення нечинним. Ухвалою окружного адміністративного суду АР Крим від 28.01.2011р. у справі призначено судову економічну експертизу (т.12, а.с. 146-147). Відповідно пункту 56.18 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов’язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. Оскільки на теперішній час рішення у адміністративній справі не винесено, нема підстав для висновку про наявність у боржника зобов’язання по сплаті нарахованого за таким рішенням податкового зобов’язання. Крім того, відповідно частини 4 статті 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів). Таким чином, вимоги Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим в сумі 4614817,00 грн. є неузгодженими і це означає відсутність у боржника обов’язку їх сплатити, а 4596408,50 грн. штрафних санкцій нараховані на неузгоджене податкове зобов’язання та в порушення положень статті 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» щодо мораторію на задоволення вимог кредиторів, що тягне за собою їх відхилення. Заявлені вимоги Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» в розмірі 11087679,78 грн. виникли з договорів купівлі-продажу цінних паперів №288/08 від 14.04.2008р. та №26/09 від 12.03.2009р. (т.7, а.с. 56-94). Боржник вимоги банку визнав частково в сумі 912397,28 грн., посилаючись на те, що невизнані вимоги в розмірі 412781,88 грн. є поточними. Грошові вимоги, що виникли із договору купівлі-продажу цінних паперів №Д-26/09 від 12.03.2009р. боржник не визнав, оскільки кредитором не виконані вимоги даного договору щодо зарахування облігацій емітента на рахунок останнього в цінних паперах в Депозитарії ВАТ «МФС», у зв'язку із чим у боржника не виникли зобов’язання по викупу цінних паперів. Вважає, що банк не здійснив зустрічне виконання свого обов’язку за договором купівлі-продажу цінних паперів №63/П-2009 від 10.04.2009р., тому у емітента не виникло зобов’язання оплатити облігації в повному обсязі їх загальної вартості (т.12, а.с.105, т.13, а.с.1-2). При розгляді заявлених вимог суд виходить з наступного. 14.04.2008р. між Акціонерним комерційним банком «Форум» (правонаступник - ПАТ «Банк Форум») (покупець) та Закритим акціонерним товариством «Завод марочних вин та коньяків «Коктебель» (емітент) укладено договір купівлі-продажу цінних паперів №288/08, відповідно до якого банком були придбані відсоткові іменні облігації серії А у кількості 15000 штук номінальною вартістю 15161250,00 грн. (т.7, а.с. 64). Відповідно до інформації про випуск облігацій боржника, затвердженого протоколом правління боржника від 25.12.2007 року (надалі - Інформація), термін обігу облігацій до 28.02.2011 року. Згідно із положеннями Інформації, власник облігацій (кредитор) має право отримувати процентний дохід та номінальну вартість облігацій у строк і порядок зазначений в Інформації, а саме на підставі встановленого графіку який складається з 12 процентних періодів, кожен по 91 дню. Виплата доходу за дванадцятим процентним періодом здійснюється одночасно з погашенням облігацій. Власнику також надається право на дострокове погашення номінальної вартості цінних паперів (оферта) у строки, встановлені Інформацією. У зв'язку із направленням боржнику повідомлення про достроковий викуп цінних паперів та неможливістю самого боржника сплатити повну номінальну вартість облігацій, дана заборгованість була реструктуризована договором № Д-26/09 купівлі-продажу цінних паперів від 12.03.2009р. та додатковим договором № 1 від 10.04.2009 року до нього. Боржник зобов’язався перед кредитором здійснювати погашення загальної суми по достроковому погашенню номінальної вартості цінних паперів (оферта) відповідно до графіку встановленого пунктом 1.1.1 додаткового договору № 1. Боржником не в повному розмірі виконано зобов'язання по сплаті відсоткового доходу за 6-й період, повністю не було виконано зобов'язання по сплаті відсоткового доходу за 7-й, 8-й процентні періоди, встановлені Інформацією, та не сплачено суму дострокового погашення номінальної вартості цінних паперів (оферта) за додатковим договором № 1 до договору № Д -26/09 купівлі-продажу від 12.03.2009 р. за 3-й – 7-й транші включно. Рішенням Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2010р. у справі №32/26 з боржника стягнуто заборгованість в розмірі 1515216,54 грн. за шостий, сьомий та восьмий відсоткові періоди (т.7, а.с. 75-79). Рішенням Обухівського районного суду від 03.12.2010р. стягнуто солідарно з ЗАТ «Завод марочних вин та коньяків «Коктебель» та ОСОБА_20. на користь ПАТ «Банк Форум» заборгованість за договором купівлі-продажу цінних паперів №Д-26/09 від 12.03.2009р. в сумі 6379382,52 грн. (т.7, а.с. 82-83). Відповідно представленого розрахунку, заборгованість боржника перед банком в загальному розмірі 11087679,78 грн. складається з: - заборгованості стягнутої постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2010р. у справі №32/26 в розмірі 1515216,54 грн.; - заборгованості стягнутої рішенням Обухівського районного суду від 03.12.2010р. в розмірі 6379382,52 грн.; - суми відсоткового доходу за 9-й відсотковий період в розмірі 65180,72 грн.; - суми відсоткового доходу за 10-й відсотковий період в розмірі 65180,72 грн.; - суми відсоткового доходу за 11-й відсотковий період в розмірі 65180,72 грн.; - суми відсоткового доходу за 12-й відсотковий період в розмірі 65180,72 грн.; - суми 8-го траншу в розмірі 1821382,10 грн.; - суми 9-го траншу в розмірі 1474975,74 грн. До загального розміру заборгованості кредитором включені суми з виплати відсоткового доходу з 6-го по 12-й відсоткові періоди. Статтею 23 Закону встановлено, що вимоги за зобов'язаннями боржника, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури. Абзацом 6 статті 1 Закону передбачено, що поточними кредиторами, а відповідно і вимогами з якими вони звернулися до боржника, є кредитори чиї вимоги виникли після порушення провадження у справі про банкрутство. Отже, слід враховувати, що до конкурсних вимог включаються вимоги, що виникли до порушення провадження у справі 21.12.2009р. В даному випадку, це заборгованість за 6-й та 7-й періоди з датою виплати відсоткового доходу відповідно 26.08.2009р. та 26.11.2009р. в загальному розмірі 912397,28 грн. Заборгованість за 8-й – 12-й відсоткові періоди з датами виплати відсоткового доходу 26.02.2010р., 29.05.2010р., 29.08.2010р. 29.11.2010р. та 01.03.2011р. відповідно у загальному розмірі 1671085,26 грн. є поточною, оскільки виникла після 21.12.2009р. (Інформація, т.7, а.с.73). На цій підставі грошові вимоги в розмірі 1671085,26 грн. (8-12-й відсоткові періоди; 8-9-й транші) підлягають відхиленню, як поточні. Боржник не визнав грошові вимоги, що виникли за договором купівлі-продажу цінних паперів №Д-26/09 від 12.03.2009р., посилаючись на те, що банк не здійснив зустрічне виконання свого обов'язку за вказаним договором, тим самим у емітента не виникло зобов'язання виконати взяті на себе зобов'язання, а саме - оплатити облігації в повному об'ємі їх загальної вартості. Зазначає, що договором не встановлений строк виконання обов'язку емітента оплатити вартість облігацій в разі невиконання або їх списання банком у дату, відмінну від встановленої у договорі. Суд з такою позицією боржника не погоджується, оскільки заборгованість за договором купівлі-продажу цінних паперів №Д-26/09 від 12.03.2009р. в розмірі 6379382,52 грн. стягнена з боржника рішенням Обухівського районного суду від 03.12.2010р. Відповідно статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. На цій підставі, заборгованість в розмірі 6379382,52 грн. підлягає визнанню та включенню в реєстр вимог кредиторів. Загальний розмір визнаних грошових вимог складе 9416594,52 грн. Публічним акціонерним товариством «Донгорбанк» заявлені вимоги в загальному розмірі 6319897,16 грн. (т.6, а.с.24-157). Вимоги банку виникли з договору купівлі-продажу цінних паперів №Д40/К-2008;364А/08 від 26.03.2008р., відповідно до якого ЗАТ «Завод марочних вин та коньяків «Коктебель» (емітент) зобов’язався передати у власність Публічного акціонерного товариства «Донгорбанк» (покупець) цінні папери в кількості 5000 штук за ціною однієї 1002,06 грн. Ціна угоди склала 5010300,00 грн. (т.6, а.с. 26-33, 35-36). На підставі вказаного договору Публічне акціонерне товариство «Донгорбанк» є власником 4350 штук іменних відсоткових (купонних) облігацій серії А, емітентом яких є ЗАТ «Завод марочних вин та коньяків «Коктебель». Право власності на зазначені облігації підтверджується випискою про стан рахунку у цінних паперах №201087 (т.6, а.с. 34). Відповідно статті 7 Закону України «Про цінні папери і фондовий ринок» облігація – цінний папір, що посвідчує внесення його власником грошей, визначає відносини позики між власником облігації та емітентом, підтверджує зобов’язання емітента повернути власникові облігації її номінальну вартість у передбачений умовами розміщення облігацій строк та виплатити доход за облігацією, якщо інше не передбачено умовами розміщення. Умови розміщення облігацій серії А викладені у Рішенні про закрите (приватне) розміщення облігацій ЗАТ «Завод марочних вин та коньяків «Коктебель» (далі – рішення про розміщення облігацій), затвердженого правлінням емітента від 25.12.2007р. (т.6, а.с. 84-120). Випуск облігацій серії А зареєстрований Державною комісією з цінних паперів і фондового ринку, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію випуску облігацій від 28.05.2008р. №44/2/08. Публічне акціонерне товариство «Донгорбанк» включено до переліку осіб, серед яких емітент мав намір розмістити облігації (п.8 переліку, наведеного у пункті 3.3.5 рішення про розміщення облігацій). Згідно із пунктом 3.3.9 Рішення про розміщення облігацій встановлено розмір, порядок та строки виплати власниками облігацій відсоткового доходу. Так, боржник зобов’язаний був 26.08.2009р. виплатити відсотковий дохід за 6-й відсотковий період з 26.05.2009р по 25.08.2009р., тривалість днів 91, в розмірі 216891,00 грн. 26.08.2009р. ЗАТ «Завод марочних вин та коньяків «Коктебель» частково погасив заборгованість за 6-й відсотковий період в розмірі 86761,64 грн. Кредитором розрахована заборгованість боржника з виплати відсоткового доходу, яка складає 2512933,15 грн., в тому числі: - за 6-й період – 130129,36 грн.; - за 7-й -12-й періоди – по 216891,00 грн. Заборгованість з виплати відсоткового доходу за 6-й – 10-й відсоткові періоди стягнута з боржника на користь ПАТ «Донгорбанк» рішеннями господарського суду АР Крим у справах №2-22/4932-2009 та №2-11/1374-2010 (т.6, а.с.54-56, 58-59). На теперішній час в господарському суді АР Крим перебуває справа №5002-6/6248-2010 про стягнення заборгованості з виплати відсоткового доходу за 11-й відсотковий період на суму 216891,00 грн. Ухвалою господарського суду АР Крим від 28.01.2011р. провадження у справі зупинено до проведення попереднього засіданні у справі про банкрутство Закритого акціонерного товариства «Завод марочних вин та коньяків «Коктебель» . Загалом кредитор розрахував заборгованість з виплати відсоткового доходу за відсоткові періоди станом на 21.01.2011р., яка склала 1431475,36 грн. та витрати по сплаті державного мита і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, пов’язаних з розглядом позовних заяв в загальній сумі 10684,93 грн. Окрім того, 10.04.2009р. між ПАТ «Донгорбанк» (продавець) та ЗАТ «Завод марочних вин та коньяків «Коктебель» (покупець) укладені договори купівлі-продажу цінних паперів №Д61/П-2009, №Д62/П-2009, №Д63/П-2009, №Д64/П-2009, №Д65/П-2009, №Д66/П-2009, №Д67/П-2009 (т.6, а.с. 37-50). Усього за вказаними договорами боржник був зобов’язаний викупити 4350 штук облігацій власної емісії на загальну суму 4856036,00 грн. Проте, зобов’язання за вказаними договорами боржником не виконані. Згідно статтей 526 ЦК України та 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться. Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, за вимогою кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідно до пунктів 3.2.1 вказаних договорів покупець несе відповідальність за несвоєчасність та повноту оплати суми договору. За несплату (неповну сплату) вартості цінних паперів у визначений договором строк (пункт 2), покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент виникнення порушення зобов’язання, за кожний день прострочення платежу. Відповідно зробленого кредитором розрахунку, пеня складе 10554,99 грн. та 11145,88 грн. 3% річних. Загалом сума боргу склала 6319897,16 грн., у тому числі: 4856036,00 грн. заборгованості з курсової вартості облігацій за договорами, 1431475,36 грн. заборгованості з виплати відсоткового доходу, 10554,99 грн. пені, 11145,88 грн. 3% річних, 10684,93 грн. судових витрат. Боржник вимоги ПАТ «Донгорбанк» визнав частково в розмірі 4060558,23 грн. Зазначив, що кредитором необґрунтовано нараховані проценти в сумі 433782,00 грн., необґрунтовано заявлені вимоги з викупу цінних паперів в сумі 1814872,00 грн. за договорами купівлі-продажу цінних паперів №Д66/П-2009 та №Д67/П-2009, оскільки цим договором передбачено викуп облігацій до 01.03.2011р., та кредитор врахував судові витрати в розмірі 10684,93 грн. не пов’язані з розглядом даної справи (т.12, а.с.114-115, т.13, а.с.23-25). При розгляді грошових вимог ПАТ «Донгорбанк», суд дійшов наступного висновку. Відповідно представленого розрахунку заборгованості кредитором включені до заборгованості суми з виплати відсоткового доходу з 6-го по 12-й відсоткові періоди. Статтею 23 Закону встановлено, що вимоги за зобов'язаннями боржника, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури. Абзацом 6 статті 1 Закону передбачено, що поточними кредиторами, а відповідно і вимогами з якими вони звернулися до боржника, є кредитори чиї вимоги виникли після порушення провадження у справі про банкрутство. Отже, слід враховувати, що до конкурсних вимог включаються вимоги, що виникли до порушення провадження у справі 21.12.2009р. В даному випадку, це заборгованість за 6-й та 7-й періоди з датою виплати відсоткового доходу відповідно 26.08.2009р. та 26.11.2009р. в загальному розмірі 347020,36 грн. Заборгованість за 8-й – 12-й відсоткові періоди з датами виплати відсоткового доходу 26.02.2010р., 29.05.2010р., 29.08.2010р. 29.11.2010р. та 01.03.2011р. відповідно у загальному розмірі 1084455,00 грн. є поточною, оскільки виникла після 21.12.2009р. (т.6, а.с.117). На цій підставі грошові вимоги в розмірі 1084455,00 грн. підлягають відхиленню, як поточні. Заборгованість з відшкодування судових витрат в розмір 10684,93 грн., які сплачено кредитором у зв'язку із подачею позовних заяв про стягнення заборгованості з боржника підлягає визнанню частково в розмірі 1537,29 грн., як судові витрати, пов’язані з позовним провадженням по стягненню заборгованості з виплати відсоткових доходів у справі №2-22/4932-2009, яка підлягає внесенню в реєстр вимог кредиторів. Решта суми підлягає відхиленню, як судові витрати, пов’язані із стягненням поточних вимог. Позиція боржника стосовно віднесення вимог банку в сумі 1814872,00, які виникли з договорів купівлі-продажу цінних паперів №Д66/П-2009 від 10.04.2009р. та №Д67/П-2009 від 10.04.2009р. до поточних є неспроможною з огляду на наступне. Відповідно до статті 1 Закону поточними є кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, а конкурсними – кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. Частиною 15 ст.11 Закону передбачено, що після опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство в офіційному друкованому органі всі кредитори незалежно від настання строку виконання зобов'язань мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника згідно зі статтею 14 цього Закону. Відповідно до частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних права та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини. Грошові вимоги банку виникли з цивільних зобов’язань – договору купівлі-продажу цінних паперів, укладеному до порушення провадження у справі про банкрутство, а момент виконання зазначених зобов’язань не має значення для визначення їх правової природи у процедурі банкрутства, як конкурсних, а не поточних. Опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство в офіційному друкованому органі означає умовне настання строку виконання будь-яких зобов’язань боржника, внаслідок чого усі кредитори за такими зобов’язаннями мають право подавати заяви з грошовими вимогами. Таким чином, банк за зобов’язанням по вказаним договорам купівлі-продажу є конкурсним кредитором у справі про банкрутство Закритого акціонерного товариства «Завод марочних вин та коньяків «Коктебель». А відтак, заявлені вимоги у розмірі 1814872,00 грн. підлягають визнанню і включенню в реєстр вимог кредиторів. Отже, підлягають визнанню та внесенню в реєстр вимог кредиторів вимоги ПАТ «Донгорбанк» в загальному розмірі 5235442,16 грн., в тому числі 4856036,00 грн. заборгованості з курсової вартості облігацій за договорами купівлі-продажу, 347020,36 грн. заборгованості з виплати відсоткового доходу, 10554,99 грн. пені, 11145,88 грн. 3% річних та 10684,93 грн. судових витрат. Вимоги ПАТ «Укрсоцбанк» з врахуванням уточнень в розмірі 18023248,41 доларів США, що по офіційному курсу Національного банку України на 21.12.2009р. становить 143645289,82 грн. та 25500,00 грн. судових витрат (третейського збору) ґрунтуються на договорі про надання відновлюваної кредитної лінії №83/08, укладеного 21.08.2008р. між Акціонерним комерційним банком «Укрсоцбанк» в особі Кримської республіканської філії (кредитор) та ЗАТ «Завод марочних вин та коньяків «Коктебель» (позичальник). Кредитор просить включити заявлені вимоги в розмірі 143645289,82 грн. заборгованості за кредитним договором та 25500,00 грн. судових витрат (третейський збір) в реєстр вимог кредиторів в першу чергу задоволення, як вимоги забезпечені заставою (т.10, а.с.3-10, т.13, а.с.83-89). Боржником вимоги Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» визнані частково в розмірі 131213826,57 грн. Невизнані грошові вимоги за нарахованими процентами та пенею в розмірі 12763836,71 грн. з посиланням на незаконне застосування підвищеної процентної ставки за користування кредитом та помилки у розрахунках сум пені і процентів (т.12, а.с.137-139). Позиція боржника щодо вимог ПАТ «Укрсоцбанк» зводиться до того, що банком невірно розраховано проценти та пеню за несвоєчасне повернення процентів за користування кредитом, а відтак вимоги в цій частині можуть бути визнані боржником лише в обсязі нарахування з 10.07.2009р. по 20.12.2009р. та мають складати 1007883,33 доларів США (за офіційним курсом НБУ станом на 21.12.2009р. – 8032830,14 грн.) заборгованості за процентами та 73660,42 доларів США (за офіційним курсом НБУ станом на 20.12.2009р. – 587073,54 грн.) пені за несвоєчасне повернення процентів. Не погоджується з заявленими вимогами щодо процентів нарахованих з 30.04.2009р. в сумі 1079918,38 грн. та пені за несвоєчасне повернення процентів нарахованої з 06.06.2009р. в сумі 11683918,33 грн., оскільки ці вимоги вже були задоволені рішенням постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 07.10.2009р. у справі №1034/09, яким стягнуто 117468422,89 грн. заборгованості по кредиту, яка утворилась станом на 09.07.2009р. Боржник вважає, що банк має право додатково, окрім безспірних грошових вимог, встановлених рішенням третейського суду включити лише ті вимоги, що виникли після 09.07.2009р. Дослідивши представлені докази з врахуванням уточнень, суд приходить до наступних висновків. Відповідно до умов договору про надання відновлюваної кредитної лінії № 83/08 від 21.08.2008р. позичальнику надано кредит в межах максимального ліміту заборгованості до 15 000 000,00 доларів США, шляхом надання окремими частинами (траншами), зі сплатою Lіbог (6-місячний) + 13,5 % річних, а також зі сплатою комісій, з обов'язковим погашенням всіх траншів до 29.12.2008 р., можливою подальшою виборкою після 01.01.2009 р. та кінцевим терміном повернення заборгованості до 20.02.2009 р. (далі – кредитний договір, т.10, а.с.53-67). Додатковими угодами №1 від 22.09.2008р., №2 від 16.12.2008р., №3 від 20.02.2009р., №4 від 15.03.2009р. змінено розмір процентної ставки та кінцевий термін повернення кредитної заборгованості (т.10, а.с.65-72). Відповідно пункту 4.2 кредитного договору у разі прострочення позичальником строків сплати процентів та комісій, значених цим договором та тарифами, а також прострочення строків повернення кредиту, значених п. п. 1.1.1., 2.4., 2.14.3., 3.2.5., 4.4., 5.4. цього договору, позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі 1 процента, в національній валюті України, від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період невиконання зобов'язань за цим договором. Пунктом 4.3.1 кредитного договору сторони обумовили, що у разі порушення позичальником протягом більше, ніж 30 календарних днів, вимог п.3.3.7. цього договору, він сплачує кредитору штраф у розмірі 1 процент від суми невиконаного (простроченого) зобов'язання за кожний випадок, а вимог п.п. 3.3.3., 3.3.8. цього договору - штраф у вищезазначеному розмірі, який обчислюється, відповідно, від заставної вартості предмета застави/іпотеки, зазначеної в п. 1.3. цього договору, та від суми, що підлягає достроковому погашенню. Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 07.10.2009р. у справі №1034/09 стягнено з Закритого акціонерного товариства «Завод марочних вин та коньяків «Коктебель» на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованість по кредиту в сумі 117468422,89 грн. та 25500,00 грн. третейського збору. Стягнена сума утворилась станом на 09.07.2009р. (т.10, а.с. 99-101). Відповідно представленого розрахунку загальна сума грошових вимог банку до боржника за кредитним договором станом на 21.12.2009р. в розмірі 143645289,82 грн. складається з заборгованості: - за кредитом – 119550000,00 грн.; - за процентами (встановлена рішенням третейського суду) – 2990622,99 грн.; - за процентами за період з 09.07.2009р. по 20.12.2009р. – 8082858,47 грн.; - пені за несвоєчасне повернення процентів (встановлена рішенням третейського суду) – 27799,90 грн.; - пені за несвоєчасне повернення процентів (п.4.2. кредитного договору) – за період з 09.07.2009р. по 20.12.2009р. – 587073,54 грн.; - пені за несвоєчасне повернення кредиту – 10381197,97 грн.; - штрафу за несвоєчасне повернення кредиту (п. 4.3.1 кредитного договору) – 1195500,00 грн.; - штрафу за несвоєчасне повернення процентів (п.4.3.1 кредитного договору) – 80828,55 грн.; - комісії в кінці строку кредитування (п.1.1.1 кредитного договору) – 896625,00 грн. (заперечення банку, т.13, а.с.83-89). З представлених банком заперечень на рішення боржника вбачається, що заборгованість розраховувалась з 09.07.2009р., оскільки у рішенні третейського суду від 09.07.2009р. заборгованість встановлена станом на 08.07.2009р. включно. А отже такі дії банку є цілком правомірними. Натомість боржником повністю залишені без уваги вимоги банку, зокрема 10381197,97 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 1195500,00 грн. штрафу за несвоєчасне повернення кредиту (п. 4.3.1 кредитного договору), 80828,55 грн. штрафу за несвоєчасне повернення процентів (п.4.3.1 кредитного договору), 896625,00 грн. комісії в кінці строку кредитування (п.1.1.1 кредитного договору). Можливість нарахування боржнику вказаних сум передбачена умовами кредитування, а отже правомірно здійснено банком станом на 21.12.2009р. Суд не знаходить у представлених банком розрахунках якихось помилок та вважає застосування підвищеної процентної ставки за користування кредитом цілком обґрунтованим, оскільки таке підвищення було обумовлене додатковою угодою №3 від 20.02.2009р. до кредитного договору (т.10, а.с.66-67). За таких обставин грошові вимоги Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» підлягають визнанню в повному обсязі. Але суд не погоджується з твердженням кредитора щодо внесення всієї суми заявлених вимог в першу чергу задоволення, як вимог забезпечених заставою з огляду на наступне. Згідно частині 1 статті 31 Закону у першу чергу задовольняються вимоги, забезпечені заставою. Дійсно, вимоги банку забезпечені заставою відповідно до договору застави майнових прав № 440/268281- ZО (вимоги отримання грошових коштів, що розміщені на депозитному рахунку) від 16.12.2008р. із внесеними змінами та доповненнями до нього, згідно якого заставна вартість предмету застави за погодженням сторін становить 1500000,00 грн. (т.10, а.с.82-87). Розмір основного зобов’язання згідно Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна складає 15000000,00 доларів США (т.14, а.с.24-31). Окрім того, вимоги банку забезпечені заставою відповідно договору застави №06.1-ЗЧ-06 від 19.05.2009р., укладеного між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (заставодержатель) та Акціонерним товариством «Бі енд Кей Менеджмент АГ» (В&К Мапаgеment АG) (заставодавець). Предмет застави за цим договором забезпечує вимоги банку за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №83/08 від 21.08.2008р., який укладено між банком та ЗАТ «Завод марочних вин та коньяків «Коктебель». Предметом застави є частина частки в статутному капіталі (фонді) ТОВ «Союз-Віктан Трейд» в розмірі 610 000,00 грн., що складає 61 % статутного капіталу (фонду) товариства, яка належить на праві власності Акціонерному товариству «Бі енд Кей» Менеджмент АГ» (В&К Мапаgеment АG) (заставодавець) (т.10, а.с.88-92). Також в якості забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором між банком, позичальником та Фірмою «Союз-Віктан ЛТД» (Товариство з обмеженою відповідальністю), (поручитель) було укладено договори поруки № 27-04/125 від 21.08.2008р., №06.1-П-08 від 19.05.2009р. відповідно до умов яких поручитель прийняв на себе зобов'язання у повному обсязі солідарно відповідати перед кредитором за виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, а саме: повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій, а також можливої неустойки (пені, штрафу) у розмірі та у випадках, передбачених кредитним договором (т.10, а.с. 73-81). Відповідно до частини 6 статті 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» розпорядник майна зобов’язаний окремо внести до реєстру вимог вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав. Наведену норму Закону слід розуміти так, що окремо до реєстру, а відповідно і до першої черги задоволення, вносяться вимоги, які забезпечені майном, яке є власністю саме боржника. Відповідно, якщо вимоги забезпечені не майном боржника, а третьої особи, то такі вимоги мають включатися до четвертої черги задоволення вимог кредиторів. Згідно підпункту «б» пункту 1 частини 1 статті 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у першу чергу задовольняються витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді та роботою ліквідаційної комісії, зокрема витрати на оплату державного мита і витрати заявника на публікацію оголошення про порушення справи про банкрутство. Зі змісту наведеної норми слідує, що до вимог першої черги включаються витрати на оплату державного мита і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу саме за подачу заяви про порушення провадження у справі про банкрутство. Таким чином, судові витрати (третейський збір) в розмірі 25500,00 грн. сплачені у справі постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків №1034/09 не є пов’язаними з провадженням у справі про банкрутство та мають бути включені у вимоги четвертої черги. Отже до реєстру вимог кредиторів у вимоги першої черги задоволення підлягають включенню тільки вимоги у розмірі вартості предмету застави за договором застави майнових прав від 16.12.2008р., тобто у сумі 1500000 грн. Приватним акціонерним товариством «Всеукраїнський депозитарій цінних паперів» заявлені вимоги в розмірі 1813,21 грн., в тому числі 1313,21 грн. заборгованості за договором про обслуговування емісії цінних паперів №Е-497/07 від 26.12.2007р., 500,00 грн. штрафу за невиконання умов договору (т.9, а.с.48-82). Вимоги кредитора боржником визнані в розмірі 595,64 грн. В іншій частині відхилені з огляду на те, що вимоги в сумі 717,57 грн. є поточними, а 500,00 грн. штрафу нараховані після порушення провадження у справі про банкрутство ЗАТ «Завод марочних вин та коньяків «Коктебель» під час дії мораторію на задоволення грошових вимог кредиторів в порушення статті 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (т.13, а.с.12). Суд погоджується з позицією боржника, оскільки розмір заборгованості кредитором розраховано на підставі актів-рахунків приймання-передачі депозитарних послуг станом на 31.12.2010р., а штраф за невиконання умов договору застосовано у період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів. Статтею 23 Закону встановлено, що вимоги за зобов'язаннями боржника, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури. Абзацом 6 статті 1 Закону передбачено, що поточними кредиторами, а відповідно і вимогами з якими вони звернулися до боржника, є кредитори чиї вимоги виникли після порушення провадження у справі про банкрутство. У справі про банкрутство ЗАТ «Завод марочних вин та коньяків «Коктебель» поточними вимогами є вимоги, які виникли після 21.12.2009р. Відтак, до поточних слід віднести вимоги Приватного акціонерного товариства «Всеукраїнський депозитарій цінних паперів», зобов’язання з оплати яких у боржника виникло після 21.12.2009р. Мораторій на задоволення вимог кредиторів введено одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство ухвалою суду від 21.12.2009р. Відповідно до частини 4 статті 12 Закону протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань. Відповідно рахунку №Ш-0039 від 01.03.2010р. кредитором нарахований штраф за порушення умов оплати послуг Депозитарію в розмірі 500,00 грн., тобто в період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, що є підставою для відмови в задоволенні клопотання про внесення даної суми в реєстр вимог кредиторів боржника. На цій підставі суд відмовляє Приватному акціонерному товариству «Всеукраїнський депозитарій цінних паперів» про включення до реєстру вимог кредиторів заборгованості, яка виникла після 21.12.2009р. у сумі 717,57 грн. і 500 грн. штрафу. Боржником повністю відхилені вимоги Пайового недиверсифікованого інвестиційного фонду закритого типу «УкрСиб Стабільні інвестиційні» Приватного акціонерного товариства «КУА-Адміністратор пенсійних фондів «УкрСибЕссетМенеджмент» в розмірі 3232575,79 грн. та Відкритого акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «УкрСиб Стабільні інвестиційні» Приватного акціонерного товариства «КУА-Адміністратор пенсійних фондів «УкрСибЕссетМенеджмент» в розмірі 2340963,07 грн. на тій підставі, що вони заявлені після закінчення встановленого статтею 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» для подання кредиторами письмових заяв з вимогами до боржника (т.13, а.с.19, 21). З такою позицією боржника суд погоджується з наступних підстав. Оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство Закритого акціонерного товариства «Завод марочних вин та коньяків «Коктебель» опубліковане в газеті «Голос України» №249 від 30.12.2010р. Відповідно до частини 1 ст.14 Закону конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів з дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження по справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Копії зазначених заяв та доданих до них документів кредитори надсилають боржнику та розпоряднику майна. Зі змісту наведеної норми слідує, що заява з вимогами до боржника має бути подана в межах встановлено строку саме в господарський суд, який розглядає справу про банкрутство. Отже лише за такої умови передбачений статтею 14 Закону порядок звернення кредитора з вимогами до боржника у справі про банкрутство можна вважати дотриманим. Граничний термін подачі до суду письмових заяв із вимогами до боржника відповідно до встановлених статтями 252, 253, 254 ЦК України правил обчислення строків збіг 31.01.2011р. Заяви про визнання грошових вимог Пайового недиверсифікованого інвестиційного фонду закритого типу «УкрСиб Стабільні інвестиційні» Приватного акціонерного товариства «КУА-Адміністратор пенсійних фондів «УкрСибЕссетМенеджмент» в розмірі 3232575,79 грн. та Відкритого акціонерного товариства «Закритий не диверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «УкрСиб Стабільні інвестиційні» Приватного акціонерного товариства «КУА-Адміністратор пенсійних фондів «УкрСибЕссетМенеджмент» в розмірі 2340963,07 грн. подані до господарського суду АР Крим 08.02.2011р., тобто з пропуском тридцятиденного строку звернення з вимогами до боржника, що має своїм наслідком погашення таких вимог відповідно до імперативного припису частини 2 ст.14 Закону (т.9, а.с.84-160, т.12, а.с.1-82). Встановлений частиною 1 статті 14 Закону тридцятиденний строк є присічним і поновленню не підлягає. На цій підставі суд відмовляє Пайовому недиверсифікованому інвестиційнму фонду закритого типу «УкрСиб Стабільні інвестиційні» Приватного акціонерного товариства «КУА-Адміністратор пенсійних фондів «УкрСибЕссетМенеджмент» та Відкритому акціонерному товариству «Закритий не диверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «УкрСиб Стабільні інвестиційні» Приватного акціонерного товариства «КУА-Адміністратор пенсійних фондів «УкрСибЕссетМенеджмент» у поновленні пропущеного строку для звернення до суду з письмовими заявами з вимогами до боржника. Також боржником повністю відхилені вимоги Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м.Феодосія» в сумі 7823,03 грн., Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» в сумі 493,55 грн. та Феодосійського міського центру зайнятості в сумі 3839,86 грн., як поточні (т.13, а.с.4, 8, 14) Згідно частини 1 статті 14 Закону після опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство з письмовими заявами до господарського суду звертаються конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство. Вимоги кредиторів, які виникли після порушення провадження у справі віднесені абзацом 6 статті 1 Закону до поточних. Такі вимоги згідно абзацу 8 частини 1 статті 23 Закону можуть пред’являтися тільки в межах ліквідаційної процедури. Так, заборгованість Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м.Феодосія» в сумі 7823,03 грн. виникла відповідно договору №640/05 на відпуск води із комунального водопроводу від 20.12.2005р. Відповідно до представленого розрахунку вказана заборгованість склалась за водокористування і водовідведення у листопаду 2010р., тобто виникла після порушення провадження у справі про банкрутство (т.7, а.с.33). В подальшому право вимоги цієї заборгованість було відступлено ТОВ «КД Коктебель» (т.13, а.с.119-121). Заборгованість Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» в сумі 493,55 грн. виникла за договором №7000589 про надання послуг бізнес-мережі від 01.06.2008р. за період з 01.11.2010р. до 21.12.2010р. згідно довідки-розрахунку заборгованості від 26.01.2011р. вих..№12/06-5, тобто після порушення провадження у справі про банкрутство, а отже є поточною (т.7, а.с. 12-18, 22). Заборгованість Феодосійського міського центру зайнятості в сумі 3839,86 грн. розрахована відповідно розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за 4 квартал 2010р. (т.7, а.с.4). Оскільки провадження у справі порушено ухвалою суду від 21.12.2009р., суд приходить до висновку, що кредиторами Кримським республіканським підприємством «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м.Феодосія», Відкритим акціонерним товариством «Укртелеком» та Феодосійським міським центром зайнятості неправомірно в процедурі розпорядження майном заявлені поточні вимоги. Заявлені грошові вимоги Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «Інвестиційний капітал I» в особі Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Інвестиційний капітал Україна» в розмірі 18298009,94 грн., Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «Інвестиційний капітал II» в особі Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Інвестиційний капітал Україна» в розмірі 18298009,94 грн., ОСОБА_14. в розмірі 500,00 грн., ОСОБА_15. в розмірі 1000,00 грн., ОСОБА_16. в розмірі 1000,00 грн., ОСОБА_17. в розмірі 1000,00 грн., ОСОБА_18. в розмірі 2000,00 грн., ОСОБА_19. в розмірі 1000,00 грн., Публічного акціонерного товариства «Родовід банк» в розмірі 2259154,04 грн. відхилені боржником в повному обсязі, у зв'язку із тим, що вони подані до господарського суду до публікації в офіційному засобі масової інформації оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство Закритого акціонерного товариства «Завод марочних вин та коньяків «Коктебель» (т.13, а.с.19, т.14, а.с.33-36). Дійсно, заяви про визнання грошових вимог вищезазначених кредиторів подані до господарського суду до опублікування оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство Закритого акціонерного товариства «Завод марочних вин та коньяків «Коктебель» в газеті «Голос України» №249 від 30.12.2010р. Так, заяви Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «Інвестиційний капітал II» в особі Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Інвестиційний капітал Україна» подана до господарського суду АР Крим в лютому 2010р., Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «Інвестиційний капітал I» в особі Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Інвестиційний капітал Україна» в липні 2010р., заяви фізичних осіб та ПАТ «Родовід банк» в березні 2010р. Дослідивши матеріали справи, заслухав думки сторін, суд вважає вимоги Публічних акціонерних товариств «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «Інвестиційний капітал I» та «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «Інвестиційний капітал II» в особі Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Інвестиційний капітал Україна» такими, що підлягають визнанню частково, а ПАТ «Родовід банк» повністю з наступних підстав. Відповідно до частини 1 ст.14 Закону конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів з дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження по справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Копії зазначених заяв та доданих до них документів кредитори надсилають боржнику та розпоряднику майна. Частиною 2 даної статті встановлений вичерпний перелік підстав, за наявності яких вимоги конкурсних кредиторів не розглядаються і вважаються погашеними: - вимоги, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання; - вимоги не заявлені взагалі. На підставі викладеного, подання заяви про визнання грошових вимог до опублікування оголошення в засобах масової інформації не є підставою для відхилення заявлених вимог. Грошові вимоги Публічних акціонерних товариств «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «Інвестиційний капітал II» та «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «Інвестиційний капітал I» в особі Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Інвестиційний капітал Україна» (далі – товариства) становлять по 18298009,94 грн. (т.2, а.с.102-145, т.5, а.с.7-52). Кожен з вказаних акціонерних товариств є власником 17429 штук іменних відсоткових облігацій Закритого акціонерного товариства «Завод марочних вин та коньяків «Коктебель» серії «А» у бездокументарній формі, що підтверджується виписками про стан рахунку у цінних паперах кредитора від 19.07.2010р. (т.2, а.с.107, т.5, а.с. 12). Частиною 4 статті 5 Закону України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» встановлено, що підтвердженням права власності на цінні папери є сертифікат, а в разі знерухомлення цінних паперів чи їх емісії в бездокументарній формі - виписка з рахунку у паперах, яку зберігач зобов'язаний надавати власнику цінних паперів. Відповідно підпункту 3.3.5 Рішення про закрите (приватне) розміщення облігацій ЗАТ «Завод марочних вин та коньяків «Коктебель» (надалі - Рішення про випуск облігацій»), товариства є учасниками приватного розміщення облігацій боржника (т.5, а.с.13-48). Згідно підпункту 3.2.3 Рішення про випуск облігацій, номінальна вартість однієї облігації складає 1000,00 грн. Отже загальна вартість належних кожному товариству цінних паперів складе по 17429000,00 грн. номінальної вартості облігацій. Але договори купівлі-продажу цих цінних паперів, за якими у боржника виникли б зобов’язання по сплаті товариствам номінальної вартості викуплених облігацій, суду не представлені. На цій підставі суд відмовляє у визнанні вимог товариств, які заявлені ними виходячи із номінальної вартості належних їм облігацій. Боржником не виплачено відсотковий дохід власникам облігацій за 7-й відсотковий період, який підлягав виплаті 26.11.2009 року. Згідно наведених у заявах товариств розрахунків, заборгованість боржника з виплати відсоткового доходу за 7-й відсотковий період складе 869 009,94 грн. перед кожним з товариств. Відтак, судом визнаються тільки вимоги кожного з товариств у розмірі 869 009,94 грн. невиплаченого відсоткового доходу. Публічним акціонерним товариством «Родовід банк» заявлені вимоги у загальному розмірі 2259154,04 грн. (т.3, а.с.28-131). Заявлені вимоги частково в розмірі 620599,45 грн. боржником включені в реєстр вимог кредиторів окремо, як вимоги забезпечені заставою відповідно бухгалтерського обліку боржника. Заявлені вимоги в іншій частині відхилені, як такі, що заявлені до подачі оголошення в засобах масової інформації. Суд, з позицією боржника не погоджується з огляду на наступне. За змістом абзацу 2 частини 6 статті 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» кредитори, вимоги яких забезпечено заставою майна боржника мають право подавати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника після порушення провадження у справі про банкрутство. Однак вимоги цієї категорії кредиторів незалежно від їх звернення із заявою встановлюються розпорядником майна згідно з даними обліку боржника, а також за даними державного реєстру застав. 21.02.2008р. між Закритим акціонерним товариством «Завод марочних вин та коньяків «Коктебель» (позичальник) та Публічним акціонерним товариством «Родовід банк» (банк) укладено кредитний договір №79.1/06-КЛВ-08, відповідно до якого банк відкрив позичальнику відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 176500000,00 грн., а позичальник зобов’язався повернути кредит не пізніше 21.02.2010р. та сплатити проценти за користування кредитами, на умовах, передбачених цим договором. Для забезпечення виконання зобов’язання за кредитним договором №79.1/06-КЛВ-08 від 21.02.2008р. сторони уклали договір застави №79.1/36-з.5-07 від 11.03.2009р. та договір застави рухомого майна №79.1/06-З.28-08 від 20.07.2009р. Предметом застави є належне на праві власності боржнику майно: виноматеріали, спирти коньячні на суму 46874846,74 грн.; обладнання, опис та розташування якого відображено в Додатку 1, який є невід’ємною частиною договору заставною вартістю 23251934,91 грн. Відповідно представленого банком розрахунку заборгованість за кредитним договором станом на 17.02.2010р. становить 2259154,04 грн., в тому числі: - сума поточної заборгованості за кредитом – 620599,45 грн.; - сума заборгованості за процентами – 1094813,18 грн.; - сума пені за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами – 543741,39 грн. В подальшому заявою вих. № 10.5-11-б.б/9439 від 20.04.2011р. банк збільшив розмір грошових вимог до 2290980,06 грн., в тому числі: 620599,45 грн. поточна заборгованість за кредитом, 1096428,44 грн. заборгованість за простроченими процентами, 565238,27 грн. пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами, 8713,90 грн. пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, обґрунтовуючи це допущеною ним помилкою у розрахунку кількості днів існування простроченої заборгованості (т.14, а.с.58-61) Згідно частини 1 статті 14 Закону після опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство з письмовими заявами до господарського суду звертаються конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство. Вимоги кредиторів, які виникли після порушення провадження у справі віднесені абзацом 6 статті 1 Закону до поточних. Такі вимоги згідно абзацу 8 частини 1 статті 23 Закону можуть пред’являтися тільки в межах ліквідаційної процедури. Оскільки провадження у справі порушено ухвалою суду від 21.12.2009р., а в заяві від 20.04.2011р. банк розрахував свої вимоги станом 16.03.2010р., суд приходить до висновку, що банком неправомірно в процедурі розпорядження майном заявлені поточні вимоги. З наведених вище міркувань, суд не вважає подання банком заяви про визнання грошових вимог до опублікування оголошення в засобах масової інформації підставою для відхилення заявлених вимог. За таких обставин, судом визнаються конкурсні вимоги кредитора, що утворилися станом на 21.12.2009р.: - прострочена заборгованість за кредитом – 620599,45 грн.; - заборгованість за простроченими процентами в розмірі – 1077691,44 грн.; - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами в розмірі 519470,96 грн. У визнанні заявлених вимог в сумі 73218,21 (2290980,06-2217761,85) грн. суд відмовляє, оскільки ці вимоги є поточними. Стосовно вимог фізичних осіб ОСОБА_14. в розмірі 500,00 грн., ОСОБА_15. в розмірі 1000,00 грн.,ОСОБА_16. в розмірі 1000,00 грн., ОСОБА_17. в розмірі 1000,00 грн., ОСОБА_18. в розмірі 2000,00 грн., ОСОБА_19. в розмірі 1000,00 грн. суд не погоджується наведеними боржником підставами їх відхилення і у вирішенні цих вимог виходить з наступного. Вищезазначені особи на теперішній час є учасниками Закритого акціонерного товариства «Завод марочних вин та коньяків «Коктебель» та власниками іменних акцій, що підтверджується сертифікатами іменних акцій. Відповідно до статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» кредитор – це юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов’язань до боржника. Грошове зобов’язання – зобов’язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та інших підстав, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов’язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов’язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров’ю громадян, зобов’язання з виплати авторської винагороди, зобов’язання перед засновниками (учасниками) боржника – юридичної особи, що виникли з такої участі. З огляду на наведені положення особи, які заявляють вимоги на суми вартості належних їм акцій у статутному капіталі боржника не є кредиторами. Вимоги таких осіб підлягають відхиленню, оскільки у боржника відсутній обов’язок викупити власні акції. Боржником відхилені в повному обсязі вимоги Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Південний» в розмірі 58828880,09 грн. Вимоги Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Південний» ґрунтуються на кредитному договорі №275-ПК/08, укладеного 22.08.2008р. між банком та ОСОБА_20 (позичальник), відповідно до якого банк зобов’язався надати позичальнику кредит в сумі 11500000,00 доларів США, а позичальник зобов’язався повернути кредит не пізніше 30.01.2009р. та сплатити проценти за користування кредитними коштами у розмірі 20% річних (т.11, а.с. 12-18). Зобов’язання за кредитним договором забезпечені договором поруки, укладеного між банком та ЗАТ «Завод марочних вин та коньяків «Коктебель» (поручитель), відповідно до якого поручитель зобов’язався відповідати перед кредитором за виконання ОСОБА_20. його зобов’язань (т.11, а.с. 71-72). Відповідно довідки Філії Акціонерного банку «Південний» вих. №0161-15/3БТ від 28.01.2011р. станом на 28.01.2011р. ОСОБА_20. має заборгованість за кредитним договором №275-ПК/08 від 22.08.2008р. у сумі 7418481,60 доларів США, в тому числі: заборгованість за кредитом 6705967,17 доларів США, заборгованість за нарахованими відсотками 712514,43 доларів США (т.11, а.с. 11). У відзиві на заяву про визнання кредиторських вимог боржник вважає поруку ЗАТ «Завод марочних вин та коньяків «Коктебель» за зобов’язаннями громадянина ОСОБА_20. припиненою, посилаючись на статтю 559 Цивільного кодексу України. Посилається на те, що додатковою угодою до кредитного договору від 30.08.2010р. без отримання згоди поручителя збільшено реальну вартість кредиту з 23,83% до 35,32%, що збільшило об’єм відповідальності поручителя (т.13, а.с.42). Суд у вирішенні заявлених вимог виходить з наступного. Відповідно статті 559 Цивільного кодексу України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів (ч. 1 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України). Відповідно до п.2.2 кредитного договору (в редакції додаткової угоди від 11.12.2008р.), проценти за користування кредитом нараховуються в період користування кредитом щомісячно на щоденний фактичний залишок позичкового рахунку за календарне число днів користування кредитом за ставкою, встановленою п.1.1. даного договору, в передостанній робочий день місяця (по день нарахування процентів включно, а за грудень по 31 грудня включно), а також в день повного повернення кредиту. В розрахунку кількості днів користування кредитом враховується день видачі кредиту та не враховується день його повернення. Для розрахунку суми процентів застосовується умовна кількість днів у році - 360. Нарахування процентів за кредитом припиняється, якщо настав термін повернення, вказаний в п.1.1 даного договору, та заборгованість за кредитом винесена банком на рахунки сумнівної заборгованості. Проценти, нараховані в передостанній робочий день місяця, підлягають сплаті протягом 2 (двох) робочих днів (враховуючи день нарахування). При несплаті процентів у вказаний строк заборгованість за процентами переноситься на рахунок прострочених процентів. В разі несплати процентів протягом 30 (тридцяти) календарних днів від дня їх нарахування, банк має право вжити заходи по стягненню такої заборгованості в порядку, встановленому даним договором. Номери рахунків (простроченої та сумнівної заборгованості), на які переноситься заборгованість по процентах, повідомляються позичальнику додатково. Проценти, нараховані на день повного повернення кредиту, сплачуються у порядку, вказаному в п. 2.3. даного договору. При несплаті процентів в день повернення кредиту, заборгованість по процентах переноситься на рахунок прострочених процентів на наступний робочий день. Додатковими угодами до кредитного договору змінювались строки повернення кредиту, проценти за користування кредитом та графік погашення заборгованості за кредитним договором. Так, додатковою угодою від 01.10.2009р. встановлені проценти за користування кредитом в розмір 12% річних, додатковою угодою від 20.11.2009р. сторони домовились про сплату процентів за користування кредитом в розмірі 8% річних. Згідно пункту 1.3 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором по кредитному договору солідарно з позичальником як по сплаті основного боргу за кредитом в розмірі неповерненої в термін суми кредиту, але не більш 11500000,00 доларів США, відсотків за користування кредитом, нарахованих відповідно до кредитного договору, але не більш 1028611,00 доларів США, разом: 12528611,00 доларів США, так і по сплаті неустойки у вигляді пені, штрафів, передбачених кредитним договором, збитків кредитора внаслідок невиконання позичальником зобов’язань за кредитним договором, а також будь-яких інших платежів, передбачених кредитним договором, усім своїм майном і засобами, на яке може бути звернено стягнення відповідно до чинного законодавства України. У випадку зміни терміну повернення кредиту за кредитним договором у поручителя виникає додаткова солідарна відповідальність по сплаті відсотків, нарахованих кредитором за фактичний період користування кредитом. Відповідно статті 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов’язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов’язку частково або в повному обсязі як від всіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо; солідарні боржники залишаються зобов’язаними доти, доки їхній обов’язок не буде виконаний у повному обсязі. Таким чином, відповідальність поручителя охоплює проценти за користування кредитом, розраховані згідно п. 1.1 кредитного договору, тобто сплаті підлягають проценти, що нараховуються за зазначеною процентною ставкою відповідно до п.2.2 кредитного договору. Реальна процентна ставка не є процентною ставкою в розумінні статті 1056-1 ЦК України, яка є складовою частиною відповідальності поручителя разом з основною сумою боргу, а є значенням, яке вираховується за встановленою НБУ формулою та є ставкою, яка точно дисконтує очікуваний потік майбутніх грошових платежів або надходжень упродовж очікуваного терміну дії кредитного договору до чистої балансової вартості цього кредиту. Так, заявлена банком сума кредиторських вимог не перевищує максимального розміру відповідальності, передбаченого пунктом 1.3 договору поруки та складається з суми основного боргу та нарахованих відповідно пункту 2.2 кредитного договору процентів, за ставкою, що зазначена у пункті 1.1 кредитного договору, а не за реальною ставкою. На підставі викладеного, позиція боржника щодо вимог Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Південний» є помилковою. Вимоги Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Південний» в розмірі 58828880,09 грн. визнаються судом в повному обсязі. Вимоги кредиторів Фірми «Союз – Віктан» ЛТД у загальному розмірі 9750000,00 грн., ПАО «УкрСиббанк» у загальному розмірі 252964215,30 грн. і ТОВ «ОТП Факторинг Україна» у загальному розмірі 411787458,87 грн. визнані боржником повністю та підтверджуються наданими і оглянутими в судовому засіданні документами (Фірма «Союз – Віктан» ЛТД т.5, а.с.74-81; ПАО «УкрСиббанк» т.5, а.с.83-147; ТОВ «ОТП Факторинг Україна» т.7, а.с.95-157, т.8, а.с.1-147). Після розгляду в судовому засіданні реєстру вимог кредиторів, підлягають визнанню вимоги кредиторів юридичних осіб, які звернулися до господарського суду АР Крим з вимогами до боржника, зокрема по черговості задоволення: - перша черга – 401264267,98 грн.; - третя черга – 31034818,50 грн.; - четверта черга – 461450758,88 грн.; - шоста черга – 33080366,90 грн. Вимоги конкурсних кредиторів, які заявлені після закінчення терміну, встановленого для їх подачі, або не заявлені взагалі - не розглядаються і вважаються погашеними. На підставі викладеного, керуючись ст.14, 15, 16 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкротом», статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд - УХВАЛИВ: 1. Вимоги Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим визнати частково в загальному розмірі 31 245 954,13 грн., в тому числі 31 034 818,50 грн. заборгованості з податку на додану вартість та 211 135,63 грн. пені. В іншій частині в розмірі 9 211 225,50 грн. вимоги відхилити. 2. Вимоги Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» визнати частково в розмірі 9 416 594,52 грн. В іншій частині в розмірі 1 671 085,26 грн. відхилити. 3. Вимоги Публічного акціонерного товариства «Донгорбанк» визнати частково в загальному розмірі 5 235 442,16 грн., в тому числі 4 856 036,00 грн. заборгованості з курсової вартості облігацій за договорами купівлі-продажу, 347 020,36 грн. заборгованості з виплати відсоткового доходу, 10 554,99 грн. пені, 11 145,88 грн. 3% річних, 10 684,93 грн. судових витрат. В іншій частині в розмірі 1 084 455,00 грн. вимоги відхилити. 4. Вимоги Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» визнати в повному обсязі в розмірі 143 645 289,82 грн. Зобов’язати розпорядника майна Кухту В.М. внести в реєстр вимог кредиторів 1 500 000,00 грн. в першу чергу задоволення, як вимоги забезпечені заставою, 129 872 889,86 грн. в четверту чергу та 12 272 399,96 грн. пені в шосту чергу задоволення. 5. Вимоги Приватного акціонерного товариства «Всеукраїнський депозитарій цінних паперів» визнати частково в розмірі в розмірі 595,64 грн. В іншій частині в розмірі 1217,57 грн. відхилити. 6. Відхилити грошові вимоги Пайового недиверсифікованого інвестиційного фонду закритого типу «УкрСиб Стабільні інвестиційні» Приватного акціонерного товариства «КУА-Адміністратор пенсійних фондів «УкрСибЕссетМенеджмент» в розмірі 3 232 575,79 грн., як такі, що подані з пропуском строку звернення до суду з вимогам до боржника. У поновленні пропущеного строку відмовити. 7. Відхилити грошові вимоги Відкритого акціонерного товариства «Закритий не диверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «УкрСиб Стабільні інвестиційні» Приватного акціонерного товариства «КУА-Адміністратор пенсійних фондів «УкрСибЕссетМенеджмент» в розмірі 2 340 963,07 грн., як такі, що подані з пропуском строку звернення до суду з вимогами до боржника. У поновленні пропущеного строку відмовити. 8. Відхилити грошові вимоги Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м.Феодосія» в сумі 7823,03 грн., як поточні. 9. Відхилити грошові вимоги Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» в сумі 493,55 грн., як поточні. 10. Відхилити грошові вимоги Феодосійського міського центру зайнятості в сумі 3839,86 грн., як поточні. 11. Вимоги Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «Інвестиційний капітал I» в особі Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Інвестиційний капітал Україна» визнати частково в розмірі 869 009,94 грн. В іншій частині в розмірі 17 429 000,00 грн. відхилити. 12. Вимоги Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «Інвестиційний капітал II» в особі Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Інвестиційний капітал Україна» визнати частково в розмірі 869 009,94 грн. В іншій частині в розмірі 17 429 000,00 грн. відхилити. 13. Грошові вимоги Публічного акціонерного товариства «Родовід банк» визнати частково в розмірі 2 217 761,85 грн. Грошові вимоги в розмірі 73 218,21 грн. відхилити, як поточні. Зобов’язати розпорядника майна Кухту В.М. внести грошові вимоги в розмірі 1 698 290,89 грн. та 519 470,96 грн. в реєстр вимог кредиторів в першу та шосту черги задоволення відповідно. 14. Відхилити грошові вимоги ОСОБА_14 в розмірі 500,00 грн. повністю. 15. Відхилити грошові вимоги ОСОБА_15 в розмірі 1000,00 грн. повністю. 16. Відхилити грошові вимоги ОСОБА_16 в розмірі 1000,00 грн. повністю. 17. Відхилити грошові вимоги ОСОБА_17 в розмірі 1000,00 грн. повністю. 18. Відхилити грошові вимоги ОСОБА_18 в розмірі 2000,00 грн. повністю. 19. Відхилити грошові вимоги ОСОБА_19 в розмірі 1000,00 грн. повністю. 20. Визнати грошові вимоги Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Південний» в розмірі 58 828 880,09 грн. Зобов’язати розпорядника майна Кухту В.М. внести грошові вимоги в розмірі 58 828 559,09 грн. в реєстр вимог кредиторів в четверту чергу задоволення, 321,00 грн. судових витрат в першу чергу задоволення. 21. Визнати грошові вимоги наступних кредиторів - юридичних осіб, в таких сумах: № п/п Найменування кредитора Поштові реквізити включається до реєстру вимог кредиторів (грн.) Вимоги першої черги 1. Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» 03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29 1500000,00 2. Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Південний» 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 74 321,00 3. Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» 03680, м. Київ, вул. Фізкультури, 28-Д 398065656,09 4. АТ «Родовід Банк» 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 17 1698290,89 Всього по черзі 401264267,98 Вимоги третьої черги 1. Феодосійська міжрайонна державна податкова інспекція АР Крим 98112, м. Феодосія, вул. Кримська, 82-Б 31034818,50 Всього по черзі 31034818,50 Вимоги четвертої черги 1. Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» 61005, м. Харків, пр. Московський, 60 246630358,60 2. Фірма «Союз-Віктан» ЛТД 01023, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 38Б, кв. 12 9750000,00 3. Публічне акціонерне товариство «Банк Форум» 02100, м. Київ, вул. Верховної Ради, 7 9416594,52 4. Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Південний» 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 74 58828559,09 5. Публічне акціонерне товариство «Донгорбанк» 83086, м. Донецьк, вул. Артема, 38 5213741,29 6. Приватне акціонерне товариство «Всеукраїнський депозитарій цінних паперів» 04107, м. Київ, вул. Тропініна, 7-Г 595,64 7. Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» 03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29 129872889,86 8. Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «Інвестиційний капітал I» в особі Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Інвестиційний капітал Україна» 01030, Україна, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 17/52 869009,94 9. Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «Інвестиційний капітал II» в особі Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Інвестиційний капітал Україна» 01030, Україна, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 17/52 869009,94 Всього по черзі 461450758,88 Вимоги шостої черги 1. Феодосійська міжрайонна державна податкова інспекція АР Крим 98112, м. Феодосія, вул. Кримська, 82-Б 211135,63 2. Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» 61005, м. Харків, пр. Московський, 60 6333856,70 3. Публічне акціонерне товариство «Донгорбанк» 83086, м. Донецьк, вул. Артема, 38 21700,87 4. Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» 03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29 12272399,96 5. Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» 03680, м. Київ, вул. Фізкультури, 28-Д 13721802,78 6. АТ «Родовід Банк» 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 17 519470,96 Всього по черзі 33080366,90 ВСЬОГО ПО РЕЄСТРУ 926830212,26 Відомості про майно Закритого акціонерного товариства «Завод марочних вин та коньяків «Коктебель», яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав Перелік нерухомого (рухомого) майна, що находиться в заставі (іпотеці або іншими обтяженнями) у Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» № з/п Найменування заставного майна Кількість Балансова вартість (грн.) Загальна вартість (грн.) Місце знаходження Підстава 1. Комплекс будівлі та споруди будівельного цеху Комплекс слюсарно-технічні майстерні будівельного цеху 787461,00 146787,00 976297,40 м. Феодосія, смт. Щебетівка, вул. Македонського, 19б, 19в Іпотечний договір PL 08-140/28-2 від 29.02.08р 2. Не житлова будівля, магазин Земельна ділянка площею 0,0570га кадастровий № 0111690300:01:001:0774 Об’єкт незавершеного будівництва 227294 207449,45 м. Феодосія, с. Берегове, вул. Приморська, 18а Іпотечний договір PL 08-141/28-2 від 29.02.08р 3. Будівлі та споруди. 1/100 частка не житлових будівель 7931240,85 м. Сімферополь, вул. Генерала Васильєва, 23 Іпотечний договір PL 08-142/28-2 від 29.02.08р 4. Товари (коньяк, вино) 51011776,24 м. Феодосія, смт. Щебетівка, вул. Македонського, 19 м. Феодосія, смт. Коктебель, вул. Юнге, 1 Договір застави PL 08-138/28-2 від 29.02.08р 5. Майно (основні засоби виробництва/обладнання, оргтехніка, телекомунікаційні засоби 29495644,10 Договір застави PL 08-147/28-2 від 03.03.08р 6. Транспортні засоби 25 1194192,75 Договір застави PL 08-148/28-2 від 29.02.08р 7. Майно (основні засоби/виноградники (багаторічні насадженні), шпалера (коли, дріт) 21575508,00 Договір застави PL 08-156/28-2 від 05.03.08р Перелік нерухомого (рухомого) майна, що находиться в заставі (іпотеці або іншими обтяженнями) у Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк». № з/п Найменування заставного майна Кількість Балансова вартість (грн.) Загальна вартість (грн.) Місце знаходження Підстава 1. Майнові права (вимоги отримання грошових коштів, що розміщені на депозитному рахунку за договором № 525/18-11Д від 01.12.08р про відкриття депозитного рахунку 1500000,00 Договір застави майнових прав № 440/ 268281- ZO від 16.12.08р Перелік нерухомого (рухомого) майна, що находиться в заставі (іпотеці або іншими обтяженнями) у АТ «Родовід Банк». № з/п Найменування заставного майна Кількість Балансова вартість (грн.) Загальна вартість (грн.) Місце знаходження Підстава 1. Виноматеріали, спирт коньячний 46874846,74 Договір застави № 79.1/36-з.5-07 від 11.03.2009року 2. Майно (обладнання та цех переробки винограду в смт. Коктебель, вул. Юнге, 1) 23251934,91 Договір застави № 79.1/06-З.28-08 от 20.07.2009 року - перша черга – 401264267,98 грн.; - третя черга – 31034818,50 грн.; - четверта черга – 461450758,88 грн.; - шоста черга – 33080366,90 грн. 1. Реєстр вимог кредиторів Закритого акціонерного товариства «Завод марочних вин та коньяків «Коктебель», який представлений арбітражним керуючим Кухта В.М. затвердити. 2. Вимоги конкурсних кредиторів, які заявлені після закінчення терміна, який встановлений для їх подачі, або не заявлені взагалі вважати погашеними. 3. Збори кредиторів призначити на 10 червня 2011 року на 13 годин 00 хвилин за юридичною адресою боржника (98187, АР Крим, м.Феодосія, смт. Щебетівка, вул. Леніна, 27). Суддя Господарського суду Автономної Республіки Крим підпис Шкуро В.М. http://reyestr.court.gov.ua/Review/16118990

Если Вы не присутсвовали при оглашении решения и не получали его по почте у Вас есть возможность подать апелляционную жалобу на протяжении 10 дней с момента получения либо ознакомления с решением суда. Вы это можете сделать даже после того как состоится апелляция первого ответчика не зависимо от ее результата. Только Вам не нужно присутсвовать при апелляционном рассмотрении и получять повестки на него. Почитайте ст. 318 Гражданско-процессуального кодекса http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1011.32.1&nobreak=1.

Вы не там капаете. Вот нормативка:ЗАКОН УКРАЇНИ «Про доступ до судових рішень» http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=3262-15 Решение изготавливается в единственном экземпляре, а Вам направляется копия. На копии присутствует подпись секретаря, печать суда и надпись о соответствии оригиналу. Это общие нормы установленные процессуальным законодательством. Вы можете проверить наличие подписи на оригинале решения обратившись в суд с заявлением об ознакомлении с материалами дела. И только в том случае, если на оригинале отсутствует рподпись, Вы можете говорить о не законности судебного решения.