ANTIRAID

Может это выселение по другому процессу. Например по исполнительной надписи нотариуса. Нужно идти и знакомится с материалами дела. Все зависит от того, что именно послужило основанием для открытия производства.

У Х В А Л А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 1 червня 2011 року м. Київ Колегія суддів Верховного Суду України в складі: головуючого Яреми А.Г., суддів: Григор'євої Л.І., Романюка Я.М., Гуменюка В.І., Сеніна Ю.Л.,- розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за заявою відкритого акціонерного товариства “ВТБ Банк” про тимчасове обмеження в праві виїзду за межі України у справі за позовом відкритого акціонерного товариства “ВТБ Банк” до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором за касаційною скаргою ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкас від 21 травня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 10 серпня 2010 року, встановила: У березні 2010 року відкрите акціонерне товариство “ВТБ Банк” (далі – ВАТ “ВТБ Банк”) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором. 1 квітня 2010 року ВАТ “ВТБ Банк” звернулося із заявою про тимчасове обмеження ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 у праві виїзду за кордон до виконання ними зобов’язань перед ВАТ “ВТБ Банк”. Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкас від 21 травня 2010 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 10 серпня 2010 року, заяву ВАТ “ВТБ Банк” задоволено. У поданій до Верховного Суду України касаційній скарзі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 просять скасувати зазначені ухвали та відмовити в задоволенні заяви, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права. Відповідно до п. 2 розд. ХІІІ “Перехідні положення” Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VІ “Про судоустрій і статус суддів” касаційні скарги (подання) на рішення загальних судів у кримінальних і цивільних справах, подані до Верховного Суду України до 15 жовтня 2010 року і призначені (прийняті) ним до касаційного розгляду, розглядаються Верховним Судом України в порядку, який діяв до набрання чинності цим Законом. У зв’язку із цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року в редакції, чинній до введення в дію Закону від 7 липня 2010 року. Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. Установлено, що 17 березня 2010 року ВАТ “ВТБ Банк” звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за укладеним 14 лютого 2008 року між ВАТ “ВТБ Банк” і ОСОБА_3 кредитним договором, забезпеченим договорами поруки від 14 лютого 2008 року, укладеними ВАТ “ВТБ Банк” з ОСОБА_4 і ОСОБА_5 У процесі розгляду справи 1 квітня 2010 року ВАТ “ВТБ Банк” звернулося із заявою про тимчасове обмеження відповідачів у праві виїзду за межі України на підставі ст. 6 Закону України “Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України” та ст. 217 ЦПК України. Задовольняючи позов ВАТ “ВТБ Банк”, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив із того, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом тимчасового обмеження виїзду відповідачів за межі України може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду. Підставою для застосування вказаних заходів суд зазначив ч. 3 ст. 151, п. 2 ч.1 ст. 152 ЦПК України та ст. ст. 1, 6 Закону України “Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України”. Однак із зазначеними висновками не можна погодитись із таких підстав. Закон України “Про судоустрій і статус суддів” визначає правові засади організації судової влади та здійснення правосуддя в Україні з метою захисту прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина, прав та законних інтересів юридичних осіб, інтересів держави згідно з принципом верховенства права, закріпленим ст. 8 Конституції України. Відповідно до ст. ст. 1, 2 цього Закону судова влада в Україні здійснюється незалежними та безсторонніми судами, утвореними згідно із законом, і реалізується шляхом здійснення суддями правосуддя в рамках відповідних судових процедур та у межах наданих повноважень. Стаття 7 цього Закону гарантує кожному захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону. Право кожного на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, при вирішенні спору щодо його прав та обов’язків цивільного характеру передбачено і п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню відповідно до ст. 9 Конституції України та ст. ст. 2, 8 ЦПК України. У розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод термін “суд встановлений законом” поширюється не лише на правову основу створення чи законності існування суду, але й на положення щодо його компетенції та повноважень і на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність (рішення Європейського суду з прав людини у справах: “Сокуренко і Стригун проти України” від 20 липня 2006 року та “Лавентс проти Латвії” від 7 листопада 2002 року). Повноваження судів першої та апеляційної інстанцій при вирішенні цивільних справ визначені Цивільним процесуальним кодексом України, у тому числі повноваження щодо вжиття заходів забезпечення позову. Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. Перелік заходів забезпечення позову визначено в ст. 152 ЦПК України. Серед видів такого забезпечення ст. 152 ЦПК України не передбачає вжиття судом тимчасового обмеження особи у виїзді за межі України. Відповідно до ст. 33 Конституції України право кожного вільно залишати територію України може бути обмежене лише законом. Підстави для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон передбачені Законом України “Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України”. Стаття 6 цього закону передбачає, що при наявності зазначених у цій нормі підстав для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон, громадянину може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта чи вилучено або затримано паспорт. Таким чином, ураховуючи, що в Цивільному процесуальному кодексі України відсутня правова норма, яка б надавала суду повноваження в порядку, передбаченому ст. ст. 151-153 ЦПК України, застосувати такий захід забезпечення позову як тимчасове обмеження у виїзді за межі України у зв’язку з порушенням у суді цивільної справи, слід дійти висновку про те, що суди застосували зазначений спосіб забезпечення позову з порушенням норм Цивільного процесуального кодексу України виходячи за межі своїх процесуальних повноважень. Порушення судами зазначених вимог є порушенням принципу верховенства права, проголошеного Конституцією України, та вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо вирішення справи судом, встановленим законом, оскільки ухвала про забезпечення позову прийнята судом поза межами його компетенції, тому в розумінні цих норм не можна визнати, що ухвала постановлена “судом, встановленим законом”. Відтак, ураховуючи те, що основним принципом судочинства, закріпленим Конституцією України, є законність і що відповідно до ст. 2 Закону України “Про судоустрій України” суд, здійснюючи правосуддя, на засадах верховенства права забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів суспільства і держави, при постановленні зазначених ухвал суди діяли всупереч нормам процесуального законодавства та поза межами своїх процесуальних повноважень, колегія суддів вважає, що відсутність законодавчого закріплення можливості касаційного оскарження таких ухвал не є перешкодою для їх перегляду в касаційному порядку, тому що заборона такого перегляду стосується ухвал, постановлених судом у межах своїх повноважень. Таким чином, оскільки ухвали щодо застосування способу забезпечення позову постановлені попередніми судовими інстанціями з перевищенням передбачених законом процесуальних повноважень, вони підлягають скасуванню. Керуючись ст. ст. 336, 342 ЦПК України, колегія суддів Верховного Суду України ухвалила: Касаційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 задовольнити частково. Ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкас від 21 травня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 10 серпня 2010 року скасувати. Ухвала оскарженню не підлягає. Головуючий А.Г. Ярема Судді: Л.І. Григор’єва В.І. Гуменюк Я.М. Романюк Ю.Л. Сенін http://reyestr.court.gov.ua/Review/16062992

Определение ВСУ по этому вопросу можно посмотреть здесь: http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=3240 И практики такой уже вполне достаточно: http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2703 http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2743 http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2700 http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2702 http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2701 http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2699 http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2698 http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2697 http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2696 http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2695 http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2694 http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2693 http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=1379 http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=702

Вы написали очень сумбурно. Постараюсь ответить на то, что я понял из Вашего вопроса. Я так понял, что предприятие таки получило средства. И в дальнейшем был оформлен договор ипотеки под этот кредит. В данном случае никаких нарушений нет даже если договор ипотеки был заключен позднее. В случае погашения кредита, банк обязан уведомить нотариуса о полном исполнении обязательств и соответственно нотариус снимет отягощение. Договор ипотеки должен заключаться нотариально, а вот поручительства не обязательно.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 вересня 2011 року м. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі: Головуючого Луспеника Д.Д. суддів: Гулька Б.І., Журавель В.І., Сімоненко В.М., Червинської М.Є., розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» на рішення апеляційного суду Чернігівської області від 13 квітня 2011 року, - в с т а н о в и л а: У грудні 2010 року ВАТ комерційний банк «Надра» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Посилались на те, що 16 серпня 2007 року між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір, відповідно до якого відповідач отримав кредит в розмірі 15 000,00 гривень зі строком користування кредитом до 13 лютого 2009 року включно із сплатою 34 процентів річних за користування кредитними коштами. Зобов’язання ОСОБА_3 за кредитним договором були забезпечені договором поруки, укладеним 16 серпня 2007 року між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_4 Відповідач ОСОБА_3 порушив умови кредитного договору, не сплачує банку щомісячно суми кредиту, проценти за користування кредитом, просили стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором в розмірі 32538 грн. 09 коп., понесені судові витрати. Рішенням Новозаводського районного суду міста Чернігова від 14 лютого 2011 року позов задоволено, солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра» стягнуто заборгованість за кредитним договором в розмірі 32538 грн. 09 коп. Стягнуто з відповідачів на користь позивача судовий збір в розмірі 325грн. 38 коп. – по 162 грн.69 коп. з кожного, 120 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи – по 60,00 грн. з кожного. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра» 270,00 грн. витрат за надане оголошення в пресі. Рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 13 квітня 2011 року рішення суду першої інстанції скасовано в частині стягнення зі ОСОБА_4 в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором в сумі 32538 грн. 09 коп. та в частині стягнення судових витрат. Відмовлено в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в іншій частині рішення залишене без змін. Стягнуто з відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра» на користь ОСОБА_4 282 грн. 69 коп. у рахунок відшкодування понесених судових витрат за апеляційний розгляд справи. У касаційній скарзі представник позивача просить скасувати рішення апеляційного суду, залишити в силі рішення районного суду, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав. Судом установлено, що 16 серпня 2007 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 був укладений кредитний договір, кредит наданий позичальнику строком до 13 лютого 2009 року. За виконання кредитного зобов’язання боржником поручилась відповідачка ОСОБА_4 Відповідно до п. 4.1 договору поруки, укладеному між сторонами, строк закінчення договору поруки визнано моментом повного погашення позичальником або поручителем заборгованості за кредитним договором. Відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов’язання, а також у разі зміни зобов’язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Частиною 4 ст. 559 ЦК встановлено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання зобов’язання не пред’явить вимогу до поручителя. Договором поруки, який укладений між позивачем та відповідачкою ОСОБА_4, передбачено, що строк договору поруки визначений повним погашенням заборгованості за кредитним договором. Відмовляючи в частині позову про стягнення боргу за кредитним договором з поручителя, апеляційний суд виходив із того, що умова договору поруки щодо припинення поруки повним погашенням кредитного зобов’язання не відповідає правилам ст. 252 ЦК України. Такий висновок апеляційного суду є правильним, оскільки умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов’язання перед кредитором або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов’язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам ст. 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати. Оскільки строк договору поруки не встановлено, а кредитор не пред’явив вимогу до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання кредитного зобов’язання – 13 лютого 2009 року, апеляційний суд правильно відмовив в задоволенні позову про стягнення боргу з поручителя. Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, у х в а л и л а: Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» відхилити. Рішення апеляційного суду Чернігівської області від 13 квітня 2011 року залишити без змін. Ухвала оскарженню не підлягає. Головуючий Д.Д. Луспеник Судді: Б.І. Гулько В.І. Журавель В.М. Сімоненко М.Є. Червинська http://reyestr.court.gov.ua/Review/18396637

Справа № 22-ц-926/2011 Головуючий у I інстанції –Косач І.А. Категорія –цивільна Доповідач - Скрипка А. А. РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 квітня 2011 року АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі: головуючого - судді Скрипка А.А. суддів: Бобрової І.О., Шевченка В.М. при секретарі: Марченко О.О. за участю: ОСОБА_5, її представника ОСОБА_6 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 14 лютого 2011 року у справі за позовом відкритого акціонерного товариства комерційний банк „Надра” до ОСОБА_7, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - в с т а н о в и в: В січні 2011 року відкрите акціонерне товариство комерційний банк "Надра" звернулось з позовом до ОСОБА_7, ОСОБА_5, в якому просило стягнути солідарно з відповідачів заборгованість по кредитному договору №89-05/ЕК/2007-980 в розмірі 32538,09 грн. та судові витрати. Свої позовні вимоги позивач мотивував тим, що ОСОБА_7 неналежним чином виконує свої зобов’язання по кредитному договору, у зв’язку з чим утворилась заборгованість, яку позивач і просить стягнути в солідарному порядку на свою користь з відповідачів , а також відшкодувати понесені по справі судові витрати. Оскаржуваним рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 14 лютого 2011 року позовні вимоги відкритого акціонерного товариства комерційний банк "Надра" задоволено. Стягнуто солідарно зі ОСОБА_7, ОСОБА_5 на користь відкритого акціонерного товариства комерційний банк "Надра" заборгованість за кредитним договором №89-05/ЕК/2007-980 в розмірі 32538,09 грн., судовий збір в розмірі 325,38 грн. - по 162,69 з кожного, 120 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи - по 60,00 грн. з кожного. Стягнуто зі ОСОБА_7 на користь відкритого акціонерного товариства комерційний банк "Надра" 270 грн. витрат за надане оголошення в пресі. В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить оскаржуване рішення суду першої інстанції скасувати в частині стягнення з неї суми заборгованості , оскільки у вказаній частині рішення судом першої інстанції ухвалено без додержання норм матеріального та процесуального права . Апелянт просить у вказаній частині позовних вимог ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову щодо стягнення з неї суми заборгованості . Доводи апеляційної скарги зазначають , що договір поруки є припиненим в силу вимог ч.4 статті 559 Цивільного кодексу України, оскільки банк не пред’являв до апелянта жодних вимог як протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання , так і протягом року від дня укладення договору поруки. Таким чином , апелянт зазначає, що кредитор пропустив строк пред’явлення вимоги до поручителя, який закінчився 13 серпня 2009 року. Також апелянт вказує на те, що жодних повідомлень про невиконання боржником зобов’язань за кредитним договором банком ОСОБА_5 не направлялись. За таких обставин ОСОБА_5 вважає, що договір поруки припинений . Відповідно до приписів ч. 2 статті 305 ЦПК України апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника позивача , належним чином повідомленого про час і місце розгляду справи, згідно повідомлення про вручення поштового відправлення та у відсутності відповідача ОСОБА_7, належним чином повідомленого про час і місце розгляду справи, згідно приписів ч. 1 статті 77 ЦПК України . Вислухавши суддю - доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи , перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга на підставі положень ч.1, п. 4 статті 309 ЦПК України підлягає задоволенню, а рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 14 лютого 2011 року, - скасуванню в частині стягнення зі ОСОБА_5 в солідарному порядку на користь відкритого акціонерного товариства комерційний банк '' Надра '' заборгованості за кредитним договором в сумі 32538 грн. 09 коп. та в частині стягнення зі ОСОБА_5 на користь відкритого акціонерного товариства комерційний банк '' Надра '' 162 грн. 69 коп. судового збору та 60 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи. Апеляційний суд вважає за необхідне у вказаній частині позовних вимог ухвалити нове рішення , яким відмовити в задоволенні позовних вимог відкритого акціонерного товариства комерційний банк "Надра" до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором . В іншій частині рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 14 лютого 2011року підлягає залишенню без змін. В ході судового розгляду даної справи встановлено та підтверджується її матеріалами , що 16 серпня 2007 року між відкритим акціонерним товариством комерційний банк "Надра" та ОСОБА_7 було укладено кредитний договір №89-05/ЕК/2007-980, згідно якого банк надав ОСОБА_7 кредит в сумі 15000 грн. строком по 13 лютого 2009 року включно зі сплатою за користування кредитом відсотків з розрахунку 34% річних ( а. с . 10 - 11). В забезпечення виконання взятих зобов’язань, що випливають з кредитного договору, 16 серпня 2007 року було укладено договір поруки між банком та ОСОБА_5 ( а. с. 14 -15) , відповідно до умов якого ОСОБА_5 , як поручитель, несе солідарну відповідальність перед кредитором за виконання умов кредитного договору. Відповідач ОСОБА_7 свої зобов’язання за кредитним договором виконує неналежним чином, що виражається в неповерненні кредиту в строк , передбачений умовами кредитного договору. а тому банк, відповідно до умов кредитного договору та договору поруки , звернувся з позовом про стягнення з відповідачів в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором, розмір якої складає 32538,09 грн. Розглядаючи вимоги заявленого позову по суті , суд першої інстанції прийшов до висновку, що знайшов своє підтвердження факт порушення відповідачем ОСОБА_7 зобов’язань, передбачених умовами укладеного кредитного договору, тому сума заборгованості за кредитним договором підлягає стягненню в солідарному порядку зі ОСОБА_7 та поручителя ОСОБА_5 Проте, заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги відносно того, що висновки суду першої інстанції щодо стягнення заборгованості за кредитним договором зі ОСОБА_5 не узгоджуються з нормами чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини. Апелянт вважає, що договір поруки від 16 серпня 2007 року є припиненим , тому станом на день винесення рішення суду не створював для ОСОБА_5 будь – яких обов’язків , в тому числі й повернення суми заборгованості по сплаті кредиту , відсотків та штрафних санкцій. Апеляційний суд вважає, що доводи апелянта базуються на приписах чинних норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини. Відповідно до ч.4 статті 559 Цивільного кодексу України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов’язання не встановлений або встановлений моментом пред’явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред’явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки. Таким чином, договір поруки, укладений між позивачем та ОСОБА_5, є припиненим , оскільки позивач не пред’являв до ОСОБА_5 жодних вимог протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання. Є невірним по суті висновок суду першої інстанції щодо солідарного стягнення заборгованості за кредитним договором з відповідачів , оскільки на час звернення до суду з даним позовом позивач пропустив строк пред’явлення вимоги до поручителя , який сплинув 13 серпня 2009 року . Зокрема, згідно п.4.1 договору поруки від 16 серпня 2007 року, укладеного між відкритим акціонерним товариством комерційний банк ’’ Надра ’’ та ОСОБА_5 ( а. с. 14 - 15), ’’ строк закінчення цього договору не вказується сторонами конкретно , так як він визначається моментом повного погашення позичальником та / або поручителем заборгованості по кредитному договору ’’. Апеляційний суд вважає, що така умова договору не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам статті 252 Цивільного кодексу України, згідно якої строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати. Цього в договорі поруки не встановлено. Відповідно до приписів ч.4 статті 559 Цивільного кодексу України у разі невстановлення в договорі поруки строку припинення поруки , вона припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя. В даному випадку строк виконання основного зобов’язання чітко визначено в п. п.1.3 п.1 кредитного договору - 13 лютого 2009 року ( а. с. 10 - 11). Позивачем як в суді першої інстанції, так і в апеляційному суді не представлено жодних доказів того, що протягом шести місяців від дня настання строку виконання зобов’язання, а саме у період з 13 лютого 2009 року по 13 серпня 2009 року поручителю ОСОБА_5 направлялися повідомлення про невиконання боржником ОСОБА_7 зобов’язань за кредитним договором. Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд приходить до висновку , що рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині , зокрема, стягнення заборгованості за кредитним договором з поручителя ОСОБА_5 не може бути визнано таким, що відповідає нормам матеріального права, які регулюють спірні правовідносини . Тому рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 14 лютого 2011 року підлягає скасуванню в частині стягнення зі ОСОБА_5 в солідарному порядку на користь відкритого акціонерного товариства комерційний банк '' Надра '' заборгованості за кредитним договором в сумі 32538 грн. 09 коп. та відповідно , і в частині стягнення зі ОСОБА_5 на користь відкритого акціонерного товариства комерційний банк '' Надра '' 162 грн. 69 коп. судового збору та 60 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи. Апеляційний суд вважає за необхідне ухвалити в даній частині позовних вимог нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог відкритого акціонерного товариства комерційний банк "Надра" до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором , виходячи з того, що в укладеному договорі поруки не встановлено строку припинення поруки, а тому порука припиняється , оскільки кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явив вимоги до поручителя. В іншій частині рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 14 лютого 2011року підлягає залишенню без змін. Відповідно до приписів статті 88 ЦПК України , яка регламентує розподіл судових витрат між сторонами , з відкритого акціонерного товариства комерційний банк ’’ Надра ’’ на користь відповідачки ОСОБА_5 необхідно стягнути 282 грн.69 коп. в рахунок відшкодування понесених судових витрат за апеляційний розгляд справи - 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (а.с.155) + 162 грн. 69 коп. судового збору (а.с.156) = 282 грн. 69 коп. Керуючись статтями : 252; ч. 4 статті 559 Цивільного кодексу України , статтями : 88, 303, 304, 307; ч.1, п. 4 статті 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд, - В И Р І Ш И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити . Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 14 лютого 2011 року скасувати в частині стягнення зі ОСОБА_5 в солідарному порядку на користь відкритого акціонерного товариства комерційний банк '' Надра '' заборгованості за кредитним договором в сумі 32538 грн. 09 коп. та в частині стягнення зі ОСОБА_5 на користь відкритого акціонерного товариства комерційний банк '' Надра '' 162 грн. 69 коп. судового збору та 60 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи. Відмовити в задоволенні позовних вимог відкритого акціонерного товариства комерційний банк "Надра" до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором . В іншій частині рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 14 лютого 2011року залишити без змін. Стягнути з відкритого акціонерного товариства комерційний банк '' Надра '' на користь ОСОБА_5 282 грн. 69 коп. в рахунок відшкодування понесених судових витрат за апеляційний розгляд справи. Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили. Головуючий: Судді: http://reyestr.court.gov.ua/Review/15583964

Справа № 2-1473/11 РІШЕННЯ Іменем України 25 травня 2011 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді Новака А.В.,при секретарі Харенко А.А.,розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Українська кредитно-фінансова група» про стягнення заборгованості за договором вкладу,- в с т а н о в и в : позивач звернувся до суду із вказаним позовом посилаючись на те, що між ним та відповідачем 11 листопада 2008 року було укладено договір № КВ-2473 про залучення внеску(вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок (а.с. 8-9) . 10 березня 2009 року між нею та КС «Українська кредитно-фінансова група»було укладено договір № КВ-2561 про залучення внеску(вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок (а.с. 10-11) . Відповідно до договору № КВ-2473 про залучення внеску(вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок від 11.11.2008 року, позивачем було внесено, а відповідачем прийнято грошові кошти у розмірі 15000 гривень з отриманням процентів у розмірі 27.5% річних від загальної суми. Термін дії договору було встановлено на строк 11 грудня 2009 року. Відповідно до договору № КВ-2561 про залучення внеску(вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок від 10.03.2009 року, позивачем було внесено, а відповідачем прийнято грошові кошти у розмірі 13238 гривень 30 копійок з отриманням процентів у розмірі 28% річних від загальної суми. Термін дії договору було встановлено на строк 06 квітня 2010 року. Відповідач у встановлений Договорами строк не повернув грошові кошти, а тому позивач був змушений звернутись до суду із позовною заявою. В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги позовної заяви та просив суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на користь його довірителя борг за договором № КВ-2473 про залучення внеску(вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок від 11.11.2008 року у розмірі 15000 гривень, проценти за вкладом у розмірі 4464 гривень 14 копійок, пеню у розмірі 45264 гривні 96 копійок. Крім того, стягнути з відповідача на користь його довірителя борг за договором № КВ-2561 про залучення внеску(вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок від 10.03.2009 року у розмірі 13238 гривень 30 копійок, проценти за вкладом у розмірі 359 гривень, пеню у розмірі 2406 гривень 17 копійок, моральну шкоду у розмірі 10000 гривень та вирішити питання про розподіл судових витрат. Відповідач в судовому засіданні позов визнав частково. Заперечував проти стягнення моральної шкоди та зауважив, що в конкретному випадку не можливо застосувати до правовідносин сторін ЗУ «Про захист прав споживачів», а тому пред'явлення вимог про стягнення з відповідача пені є безпідставним. Заслухавши представників сторін, дослідивши і проаналізувавши докази, які містяться в матеріалах справи, суд на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов наступних висновків. Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання. Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання сторонами. З матеріалів договорів № КВ-2473 про залучення внеску(вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок від 11.11.2008 року, № КВ-2561 про залучення внеску(вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок від 10.03.2009 року вбачається, що сторони несуть відповідальність за порушення умов Договору згідно чинного законодавства України. Відповідно до ч. 5 ст. 10 ЗУ «Про захист прав споживачів», у разі коли виконавець не може виконати(прострочує виконання) роботу(надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначена у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи(послуги), якщо інше не передбачено законодавством. В конкретному випадку, суд вважає вірним застосувати до правовідносин, що виникли між сторонами, в частині нарахування пені, норми ЗУ «Про захист прав споживачів». Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, а тому вирішуючи позов в частині вимог, щодо відшкодування моральної шкоди, суд вважає, що ці вимоги не підлягають задоволенню, оскільки в судовому засіданні факту спричинення моральної шкоди встановлено не було. За таких обставин, на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову частково. Згідно ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені витрати. Керуючись ст.ст. 212-215, 223, 294-296 ЦПК України,суд,- в и р і ш и в : Позов задовольнити частково. Стягнути з Кредитної спілки «Українська кредитно-фінансова група»на користь ОСОБА_1 суму внеску у розмірі 28238(двадцять вісім тисяч двісті тридцять вісім) гривень 30 копійок, проценти нараховані на внески у розмірі 4823(чотири тисячі вісімсот двадцять три) гривні 14 копійок, пеню у розмірі 47671(сорок сім тисяч шістсот сімдесят одну) гривню 13 копійок, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 (сто двадцять) гривень, а всього 80852(вісімдесят тисяч вісімдесят п'ятдесят дві) гривні 57 копійок. Стягнути з Кредитної спілки «Українська кредитно-фінансова група»на користь держави 807(вісімсот сім) гривень 33 копійки судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовити. Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення, а рішення яке було ухвалено без участі особи, яка її оскаржує протягом десяти днів з дня отримання копії рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва. Суддя А.Новак http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/16395466

Отменить документ на основании которого открыто исполнительное производство. Производство всего лишь остановлено, а не прекращено.

Зачем, пусть ДВС с Вас в доллар и взыскивает

Если Вы серьезно, подавайте заявление о преступлении со стороны Президента - незаконное вмешательство в деятельность суда - ст. 376 УК Украины. Только вначале сделайте копию записи судебного процесса. Ее также можно отправить в Совет Европы, ООН, Европейский суд по правам человека и Гаагский трибунал.

Если Вам нечем заняться, напишите заявление в ГоловКРУ и казначейство о нарушении бюджетной дисциплины и умышленного не исполнения решения суда, а кассацию подать стоит, указав, что апелляция не обратила внимание от кого пришли средства. Средства при этом необходимо вернуть лицу которое прислало 20 грн., как ошибочно перечисленные. Эти документы и приложите к кассации.

Иск нужно подавать по месту регистрации ответчика. Получите решение, исполнительная служба арестует счета этой фирмы и тогда, если конечно там будут эти деньги, они Вам их вернут. Направьте еще дополнительно письма в обслуживающий эту фирму банк с указанием, что Вы просите заблокировать эту сумму так как она перечислена ошибочно и по Вашей информации фирма занимается отмыванием средств полученных преступным путем. Аналогичное заявление и копию обращения в банк направьте в Госфинмониторинг. Они обязаны сразу же прекратить движения по счетам этой компании до выяснения обстоятельств. Также направьте заявление в прокуратуру. Думаю, должно будет помочь.Удачи.

Просто письменно обратитесь в банк с просьбой предоставить копии необходимых Вам документов. Письмо изложите так, что якобы документы находятся на ответственном хранении у них. К тому же, для этого также нужен соответствующий договор, копию которого также попросите.

Гражданский кодекс, статьи: 227, 230.

Без предварительного подписания допсоглашения о порядке зачисления средств с сегодняшнего числа и списании всей задолженности по пене и штрафам на конкретное число платить этому банку не советую. Большая вероятность, что в дальнейшем могут обмануть. Данное требование оформите письменно. Напишите, что согласны с предложением в случае предварительного подписания соответствующего допсоглашения и попросите указать время и место куда Вам можно подъехать, а также попросите предварительно прислать Вам допсоглашение или указать время и место где Вы со своим юристом можете с ним ознакомится.

Обратитесь непосредственно в органы опеки и они Вам подскажут, какие документы необходимо будет предоставить.

Как уже было указано Выше, для возбуждения уголовного дела нужны документы. А документы подписанные между Вами и банком являются банковской тайной. Незаконное раскрытие банковской тайны со стороны банка является уголовным преступлением. Поэтому в случае звонка из правоохранительных органов с просьбой зайти и дать пояснения по заявлению банка, сразу сообщите оперативнику, что идти Вы никуда не будете, а также уточните есть ли у него документы от банка? Затем сообщите, что нарушена банковская тайна и Вы намерены возбудить уголовное дело в отношении должностных лиц банка, а также сотрудника милиции, который способствует преступлению и фактически является сообщником. У меня практически в 100% случаев это помогало и милиция сразу же исчезала. Если Вы сами не можете так сказать, то сообщите оперативнику номер своего адвоката и пусть он это сообщит товарищу. Слово адвокат на следователей действует более внушительно.И главное без повестки в которой указан номер уголовного дела и Ваш статус (свидетель, подозреваемый, обвиняемый) ходить никуда не нужно. Если приедут домой, то сообщить, что без своего адвоката Вы никаких пояснений давать не будете - это Ваше право, даже если просто хотят Вас опросить. В свою очередь такие действия банка нельзя оставлять безнаказанными. Необходимо сразу направить письма в МВД, СБУ, прокуратуру, Верховную раду и Президенту о факте принуждения Вас к исполнению гражданско правовых отношений при помощи запугивания и использования милиции в качестве вышибал. Хорошо если такие обращения будут массовыми, коллективными и в дополнение еще от общественных организаций. Также укажите фамилию начальника службы безопасности банка (небось бывший милиционер или СБУшник), который вошел в преступный сговор с сотрудниками милиции и неправомерно раскрыл банковскую тайну своим друзьям с целью надавить на Вас. Поверьте опыту - очень помогает протрезветь банкирам.

По моему Вы же уже рассчитались с CCG, если мне не изменяет память? Вот об этом и сообщите новым товарищам, пусть между собой и разбираются. В крайнем случае можете им сообщить, что Вам прислали по электронной почте письмо от новых товарищей и Вы заплатили по этим реквизитам, кажется это именно таки и было? Пусть тоже поищут

Полный текст этого закона можно прочитать на сайте ВР: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/mai...318602251747183

Президент сегодня подписал Закон №3795-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг»; http://www.president.gov.ua/news/21569.html Вот теперь будет совсем весело. Думаю на кредитовании в Украине поставлен жирный крест.

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ 29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98 _________________________________________________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ "21" вересня 2011 р. Справа № 18/5025/1021/11 За позовом публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" м. Київ до приватного підприємства "Пакт" м. Кам'янець-Подільський про стягнення заборгованості за кредитом - 481128,94 долара США (3835078,78грн.), пені за несвоєчасне повернення кредиту - 4891,40 долара США (38989,35грн.), заборгованість за відсотками - 134127,72 доларів США (1069132,06грн.), пеню за несвоєчасне повернення відсотків - 6749,88 доларів США (53803,29грн.), комісій передбачених кредитним договором - 94978,36грн. згідно кредитного договору № 24/KBU-07 на відкриття невідновлювальної кредитної лінії (в іноземній валюті) від 14 березня 2007 року Головуючий суддя Саврій В.А. суддя Магера В.В. суддя Вибодовський О.Д. Представники сторін: Від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю від 15.09.2010р. Від відповідача: ОСОБА_2 - за довіреністю №485 від 25.06.2011р. ОСОБА_3 - за дорученням №4 З оголошенням перерви. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Суть спору: позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 4942497,89 грн. в тому числі: сума заборгованості за кредитом - 481128 доларів США 94 цента, що в еквіваленті по курсу НБУ на дату розрахунку становить 3841189,12 грн.; розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту - 5889 доларів США 60 центів, що в еквіваленті по курсу НБУ на дату розрахунку становить 47020,79 грн.; сума заборгованості за відсотками - 115293 долара США 72 цента, що в еквіваленті по курсу НБУ на дату розрахунку становить 920470,45 грн.; розмір пені за несвоєчасне повернення відсотків - 7278 доларів США 40 центів, що в еквіваленті по курсу НБУ на дату розрахунку становить 58108,57 грн.; комісії, які передбачені кредитним договором - 71533,57 грн.; пеня за несвоєчасну сплату комісії - 4175,39 грн. за кредитним договором № 24/KBU-07 на відкриття невідновлювальної кредитної лінії (в іноземній валюті) від 14 березня 2007 року. Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні в повному обсязі. Разом з тим ним подана заява по уточнення позовних вимог. У згаданій заяві позивач просить суд стягнути з відповідача: заборгованість за кредитом - 481128,94 долара США (3835078,78грн.), пеню за несвоєчасне повернення кредиту - 4891,40 долара США (38989,35грн.), заборгованість за відсотками - 134127,72 долара США (1069132,06грн.), пеню за несвоєчасне повернення відсотків - 6749,88 доларів США (53803,29грн.), комісії передбачені кредитним договором - 94978,36грн. Дана заява подана у відповідності із ст. 22 ГПК України, не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси, а тому судом приймається. Також представником позивача були подані додаткові пояснення до позовних вимог. Відповідач у раніше поданому відзиві на позов вказав що позов не визнає та просить відмовити в його задоволенні в повному обсязі. Так як виходячи із суті позовних вимог, право вимоги за кредитним договором 24/KBU-07 від 14.03.2005 року по наданню кредиту в іноземній валюті (валютна операція) у позивача виникло начебто внаслідок купівлі боргових зобов'язань попереднього позичальника ТОВ “Український промисловий банк”. За своєю правовою природою договір придбання боргових зобов'язань по цьому кредитному договору є договором факторингу - фінансуванням під відступлення права грошової вимоги, за яким фактор -ПАТ “Дельтабанк” зобов'язується передати грошові кошти третій стороні - НБУ, в обмін на борги ТОВ “Укопромбанку”, а клієнт - ТОВ “Укрпромбанк” зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи - ПП “Пакт”. Також представник вказує на те що при укладанні сторони повинні були діяти у чіткій відповідності до норм Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”, Закону України “Про банки та банківську діяльність”, ДКМУ “Про систему валютного регулювання та валютного контролю”. Представник вказує що у цій відповідності позивач повинен був мати та надати суду в підтвердження правомірності своїх вимог по даному кредитному договору банківську ліцензію, видану НБУ, генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій, письмовий дозвіл НБУ на право фінансування під відступлення грошової вимоги в іноземній валюті. Відсутність даних доказів у матеріалах справи дає підстави стверджувати про неправомірність виникнення права вимоги за відступленим контрактом. Одночасно, враховуючи, що договір про передачу активів та кредитних зобов'язань Укрпромбанку на користь ПАТ “Дельта банк” стосується дотримання валютного законодавства щодо продавця фінансових активів -ТОВ “Укрпромбанк”, то останній також повинен був володіти генеральною банківською ліцензію на право здійснення валютних операцій по торгівлі фінансовими активами та надання фінансових послуг в розумінні Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”, ДКМУ “Про систему валютного регулювання та валютного контролю”. Генеральна ліцензія на право здійснення валютних операцій повинна бути наявною у ТОВ “Укрпромбанк” станом на 30.06.10 року - на дату передачі активів. До матеріалів справи не прикладені копії таких документів. Одночасно представник звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні дані про стан особового рахунку ПП “Пакт” по виконанню даного кредитного договору станом на 30.06.2010 року. У прикладеному до позову копії витягу з акту передачі активів (додаток №11) вказуються дані станом на 1.06.2010 року - (за місяць до укладання договору по передачі активів). Поскільки договір про передачу активів від ТОВ “Укрпромбанк” до позивача ґрунтується на праві відступлення права вимоги, то у відповідності до ст. 517 ч. 2 ЦК України Боржник - ПП “Пакт” мав право не виконувати свого обов'язку ПАТ “Дельта банк” до надання доказів переходу до позивача права вимоги. Представник відповідача зазначив що прикладена до матеріалів справи копія спільного листа позивача та ТОВ “Укрпромбанк”(додаток до позову №46) без дати, реєстраційного номеру відправлення, з сканованими печатками та сканованими копіями підписів посадових осіб не може вважатись належним доказом повідомлення відповідача, як боржника, незалежно від домовленості між ПАТ “Дельта банк” та ТОВ “Укрпоромбанк” про спосіб повідомлення відповідача щодо відступлення права вимоги за договором. В зв'язку з цим відповідачем було направлено позивачу та Укрпромбанку, включаючи скаргу в НБУ, про те, що, не надаючи відповідачу належних доказів переходу права вимоги за кредитним договором до позивача, останні вчиняють дії, які підпадають під прострочку кредитора, що у відповідності до ст. 613 ЦК України дає відповідачу право не виконувати зобов'язань до отримання належного підтвердження. Також представник відповідача зауважує що до цього часу вони не отримали двохсторонньої копії чи нотаріально посвідченої копії витягу з акту передачі активів за договором від 30.06.10 року. Витяг з договору відповідачу надано лише 2.12.2010 року. Представник відповідача стверджує що позивач до цього часу не ініціював укладення додаткової угоди, так само, як і не надав суду доказів того, що ми чи то відмовились, чи ухилялись від підписання даної угоди. За таких обставин жодні скановані копії пропозицій щодо перерахування коштів за кредитними договорами при відсутності належно укладених змін до договору кредиту про порядок перерахування коштів, відкриття cпеціальних рахунків підприємству відповідача за даним кредитом свідчать про прострочку кредитора, - а саме невчинення дій, які він повинен був вчинити та погодити з відповідачем, як боржником, і без вчинення яких боржник не міг виконувати свої обов'язки за договором. Розглянувши матеріали справи по суті, господарським судом встановлено: 14 березня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»(надалі - Банк) та Приватним підприємством «Пакт»(надалі - Позичальник) укладений Кредитний договір №24/KBU-07 на відкриття невідновлювальної кредитної лінії (в іноземній валюті), що діє зі змінами та доповненнями (надалі - Кредитний договір), відповідно до якого Банк надав Позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання кредит в сумі 500000 (п'ятсот тисяч) доларів США 00 центів, зі сплатою 13 процентів річних, з порядком повернення кредитної лінії, передбаченим пунктом 1.1 Кредитного договору. Відповідно до умов п. 1.1. Кредитного договору, Кредит Позичальнику надавався для поповнення обігових коштів (придбання сировини та матеріалів для виробництва кабельно-повідникової продукції). В забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»та Приватним підприємством «Пакт»були укладені наступні договори: 1. Іпотечний договір №24/ZKBU-07/l від 14 березня 2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Кам'янець-Подільського міського нотаріального округу Шевчик Н.М., запис в реєстрі №1588 (надалі за текстом - Іпотечний договір). Відповідно до умов ч. 1 п. 1.2. Іпотечного договору Предметом іпотеки 1 є нежилі приміщення, що розташовані за адресою: Хмельницька обл., м. Кам'янець-Подільський, прос. М. Грушевського, буд. 43, до складу якого входять: приміщення виробничого корпусу №1, загальною площею 2613,0 кв.м та приміщення виробничого корпусу №2, загальною площею 1021,0 кв.м.. Відповідно до умов ч. 2 п. 1.2. Іпотечного договору Предметом іпотеки 2 є нежитлова будівля, гараж, що розташовані за адресою: Хмельницька обл., м. Кам'янець-Подільський, вул. Івана Франка, буд. 40, загальною площею 287,4 кв.м. 2. Договір застави рухомого майна (обладнання) №24/ZKBU-07/2 від 14 березня 2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Кам'янець-Подільського міського нотаріального округу Шевчик Н.М., запис в реєстрі №1589 (надалі за текстом - Договір застави рухомого майна (обладнання)), предметом застави є обладнання для виробництва кабельно-провідникової продукції у кількості 36 одиниць, перелік якого викладений у Додатку №1 до цього Договору, що є його невід'ємною частиною. На виконання умов Кредитного договору Банк надав кредит, що підтверджується розпорядженням бухгалтерії від 15 березня 2007 року на суму 380000 доларів США та розпорядженням бухгалтерії від 15 березня 2007 року на суму 120000 доларів США. В свою чергу, у відповідності, з п. 4.1. Кредитного договору, Позичальник зобов'язувався повернути кредит, шляхом перерахування коштів із свого поточного рахунку на позичковий рахунок Банку у відповідності з Графіком повернення заборгованості, а у випадку, якщо такий не був укладений - не пізніше кінцевої дати повернення Кредиту, передбаченої п. 1.1 цього Договору. Також, у відповідності до п. 4.4. Кредитного договору Позичальник зобов'язувався, сплачувати проценти щомісячно в строк з 28-го числа по останній робочий день поточного місяця на відповідний рахунок в Хмельницькій філії ТОВ «Укрпромбанк». Умовами п. 4.6 Кредитного договору визначено, що у разі несвоєчасного повернення заборгованості по Кредиту, Позичальник сплачує у строки, передбачені п. 4.4. цього Договору, проценти з розрахунку 26 процентів річних, що нараховується на суму простроченої заборгованості з дати її виникнення до дати її повного погашення. 30 червня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк»та Національним банком України був укладений та нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, Договір про передачу Активів та Кредитних зобов'язань Укрпромбанку на користь Дельта Банку, запис в реєстрі за № 2258 (надалі за текстом - Договір про передачу Активів та Кредитних зобов'язань). Відповідно до умов п. 4.1. Договору про передачу Активів та Кредитних зобов"язань в порядку, в обсязі та на умовах, визначних цим Договором, Укрпромбанк цим передає (відступає) Дельта Банку Права Вимоги за Кредитними та Забезпечувальними Договорами, що забезпечують виконання Кредитних Зобов'язань перед Національним банком, внаслідок чого Дельта Банк замінює Укрпромбанк як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов'язаннях.... Відповідно до умов п. 4.2. Договору про передачу Активів та Кредитних зобов'язань внаслідок передачі Укрпромбанком Дельта Банку Права Вимоги до Боржників, Дельта Банку переходить (відступається) право вимагати (замість Укрпромбанку) від Боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за Кредитними та Забезпечувальними Договорами. Станом на день розгляду справи у судовому засіданні за приватним підприємством „Пакт” м. Кам”янець-Подільський рахується заборгованість перед Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк»м. Київ у сумі 481128 доларів США 94 цента, що в еквіваленті по курсу НБУ на дату розрахунку становить 3841189,12 грн.; розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту - 5889 доларів США 60 центів, що в еквіваленті по курсу НБУ на дату розрахунку становить 47020,79 грн.; сума заборгованості за відсотками - 115293 долара США 72 цента, що в еквіваленті по курсу НБУ на дату розрахунку становить 920470,45 грн.; розмір пені за несвоєчасне повернення відсотків - 7278 доларів США 40 центів, що в еквіваленті по курсу НБУ на дату розрахунку становить 58108,57 грн.; комісії, які передбачені кредитним договором - 71533,57 грн.; пеня за несвоєчасну сплату комісії - 4175,39 грн. за кредитним договором № 24/KBU-07 на відкриття невідновлювальної кредитної лінії (в іноземній валюті) від 14 березня 2007 року. Аналізуючи матеріали справи і оцінюючи їх у сукупності, господарським судом враховується: Відповідно до ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Згідно ч.2 ст.345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі і погашення, види забезпечення зобов’язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов’язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту. Частиною першою ст.1054 Цивільного кодексу України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до ст. 517 Цивільного кодексу України первісний кредитор у зобов’язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов’язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов’язанні. Як вбачається з матеріалів справи 30 червня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк»та Національним банком України був укладений та нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, Договір про передачу Активів та Кредитних зобов'язань Укрпромбанку на користь Дельта Банку, запис в реєстрі за № 2258. Відповідно до умов п. 4.1. Договору про передачу Активів та Кредитних зобов’язань в порядку, в обсязі та на умовах, визначних цим Договором, Укрпромбанк цим передає (відступає) Дельта Банку Права Вимоги за Кредитними та Забезпечувальними Договорами, що забезпечують виконання Кредитних Зобов'язань перед Національним банком, внаслідок чого Дельта Банк замінює Укрпромбанк як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов'язаннях. Як вбачається з матеріалів справи відповідач неодноразово направляв позивачу заяви, клопотання про надання належних доказів переходу права вимоги за відступленими договорами. 02.12.2010 року ПП „Пакт” була направлена скарга №3198 до Національного Банку України і останньому була надана нотаріально-посвідчена копія-витяг з договору про уступку активів та витяг з додатку №2 до договору про передачу активів. Із наданого витягу з договору від 30.06.2010 року п. 4.1 позивачу передавалось право вимоги за кредитними за забезпечувальними договорами. За змістом витягу №29384401 з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, сформованого на 25.11.2010 року, всі забезпечувальні договори були зареєстровані за ТзОВ „Укрпромбанк”, а не за ПАТ „Дельта банк”, як новим кредитором. Відповідно до ст. 24 Закону України „Про іпотеку” іпотекодержатель зобов’язаний письмово в п’ятиденний строк повідомити боржника про відступлення прав за іпотечним договором і права вимоги за основним зобов’язанням. Правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку. За змістом ст.ст. 526, 1054 ЦК України сторона за кредитним договором повинна виконувати зобов'язання по сплаті кредиту відповідно до умов кредитного договору. У даному кредитному договорі №24/KBU-07 від 14.03.2007р., в п. 5.1.1 вказано, що банк зобов'язаний відкрити позичальнику позичковий рахунок для обліку заборгованості за кредитом та рахунки для сплати і нарахування процентів за даними договором. Одночасно п. 9.1 даного договору передбачено, що у випадку зміни умов придбання кредитних ресурсів або порядку виконання зобов'язань сторін за цим договором - за погодженням з Позичальником та його поручителями вносяться зміни до цього договору та договорів забезпечення протягом 10 календарних днів, з дати надіслання банком позичальнику відповідної пропозиції. Пунктами 10.3-10.4 кредитного договору №24/KBU-07 від 14.03.2007р. передбачено, що всі зміни та доповнення до цього договору вносяться в письмовій формі шляхом укладання договорів про внесення змін і доповнень, або шляхом надсилання банком позичальнику повідомлення відповідно до п.п. 2.7, 9.2 цього договору. Всі повідомлення за цим договором будуть вважатися зробленими належним чином у разі, якщо вони здійснені у письмовій формі за підписом уповноваженого представника сторони, що відправила повідомлення, засвідченої її (цієї сторони) печаткою та надіслані рекомендованим листом, кур'єром, телеграфом, або вручені особисто за адресами сторін, що зазначені у цьому договорі. Оскільки внаслідок заміни кредитора на позивача - ПАТ „Дельта Банк”, відповідач повинен був виконувати свої зобов'язання перед позивачем, то порядок виконання умов даного договору, щодо обліку строкової заборгованості (п.2.2), щодо сплати комісії (п. 2.5), сплати процентів (п. 4.4) мав виконуватись у інший спосіб, з відкриттям відповідних рахунків позивачем та внесення двохсторонніх змін до кредитного договору. Крім того відповідно до п. 6.1.10 кредитного договору №24/KBU-07 від 14.03.2007р., якщо позичальник не погоджується підписати зміни до договору в зв'язку з зміною порядку його виконання за цим договором, то кредитор має право на стягнення всіх належних йому платежів. Судом додатково звертається увага на те, що пунктами 2.2 та 4.4 кредитного договору №24/KBU-07 від 14.03.2007р. передбачалось відкриття відповідних рахунків для надання кредитних коштів та сплати процентів. Станом на дату винесення рішення між сторонами додаткової угоди укладено не було. Так, вимога відповідача про укладення додаткової угоди листом позивача від 02.12.2010р. була відхилена. Належного повідомлення про відкриті рахунки в банку позивача для відповідача по кредитному договору на лист №308 від 25.11.2010р. останньому не надійшло. Відповідно до ст.ст.33,34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. При цьому судом враховується, що позивачем, в порушення п.10.3 кредитного договору №24/KBU-07 від 14.03.2007р. не було внесено відповідних змін та доповнень до цього договору в письмовій формі, шляхом укладання додаткових договорів при фактичній зміні рахунків по сплаті кредиту, ніж то визначено в договорі. Крім того, в порушення п. 10.4 договору, позивачем не було повідомлено відповідача про відповідні зміни щодо сплати заборгованості (зміна рахунків) у спосіб визначений даним пунктом договору. Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, про недотримання позивачем умов кредитного договору №24/KBU-07 від 14.03.2007р., створило перешкоди у виконанні договірних зобов’язань боржником. Приймаючи до уваги викладене суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" м. Київ до приватного підприємства "Пакт" м. Кам'янець-Подільський про стягнення заборгованості за кредитом - 481128,94 долара США (3835078,78грн.), пені за несвоєчасне повернення кредиту - 4891,40 долара США (38989,35грн.), заборгованість за відсотками - 134127,72 доларів США (1069132,06грн.), пеню за несвоєчасне повернення відсотків - 6749,88 доларів США (53803,29 грн.), комісій передбачених кредитним договором - 94978,36грн. згідно кредитного договору № 24/KBU-07 на відкриття невідновлювальної кредитної лінії (в іноземній валюті) від 14 березня 2007 року, оскільки позивач передчасно звернувся із позовом до суду, не виконавши умови договору (п.п. 10.3, 10.4). Судові витрати покладаються на позивача відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України. Керуючись ст.ст.1, 45,12, 22, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд – В И Р І Ш И В: У позові публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" м. Київ до приватного підприємства "Пакт" м. Кам'янець-Подільський про стягнення заборгованості за кредитом - 481128,94 долара США (3835078,78грн.), пені за несвоєчасне повернення кредиту - 4891,40 долара США (38989,35грн.), заборгованість за відсотками - 134127,72 доларів США (1069132,06грн.), пеню за несвоєчасне повернення відсотків - 6749,88 доларів США (53803,29 грн.), комісій передбачених кредитним договором - 94978,36грн. згідно кредитного договору № 24/KBU-07 на відкриття невідновлювальної кредитної лінії (в іноземній валюті) від 14 березня 2007 року відмовити. Головуючий суддя В.А. Саврій Суддя В.В. Магера Суддя О.Д. Вибодовський Повний текст рішення складено та підписано 23.09.2011 р. Віддрук. 3 прим. : 1 - до справи, 2 - позивачу, 3 - відповідачу. http://reyestr.court.gov.ua/Review/18474112

Оригинал ответа:

Там было два банка, инвест и комерц. Это имеет принципиальное значение.

В каком банке Вы брали кредит Свед-инвест или Свед-коммерцбанк?

В последние года два апелляция в Киеве вообще ничего не поддерживает против банков. На сайте есть такие решения по Авалю и ОТП. Поищите FIDR и Libor.