kristi

переезд железнодорожных путуй на запрещающий свет - лишение прав..... убил человека - не лишает прав

Да этот год мы выстоили, в Наступающем году должны ВЫИГРАТЬ эту войну!!! Всем удачи, счастья, побед, сил....

в аппеляции мы были апелянтами, а третья сторона была Исполнительная служба

Мои заперечення - ЧЕРНОВИК..... читайте добовляйте.......ЗАПЕРЕЧЕННЯ Вважаю, що касаційна скарга Національного банка України на рішення Київського адміністративного апеляційного суду від 15 листопада 2012р. є необґрунтованою з наступних підстав. Умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку на час вчинення виконавчих дій, визначав Закон № 606-ХІV від 21 квітня 1999 року та Інструкція про проведення виконавчих дій, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року № 74/5 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 15 грудня 1999 року за № 865/4158 (далі - Інструкція № 74/5 від 15 грудня 1999 року) Цим Законом визначено загальні правові основи організації та діяльності державної виконавчої служби, її завдання та компетенцію, а також визначено учасників виконавчого провадження, закріплено їхнє права та обов'язки, у тому числі право стягувачів і боржників та інших учасників виконавчого провадження на оскарження дій (бездіяльності) державного виконавця та порядок цього оскарження (ст.ст. 1, 2, 5, 7, 10, 11, 111 , 85 Закону). Разом із тим аналіз положень Закону № 606-ХІV від 21 квітня 1999 року й Інструкції № 74/5 від 15 грудня 1999 року із змінами від 02 квітня 2012 року №512/5 свідчить про те, що вони не встановлюють порядок та правила проведення прилюдних торгів, а лише закріплюють, як і ст. 650 ЦК України, такий спосіб реалізації майна, як його продаж на прилюдних торгах, і відсилають до інших нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України та Міністерства юстиції України, якими повинен визначатися порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна (ст. 62 Закону № 606-ХІV від 21 квітня 1999 року та пп. 5.11, 5.12 Інструкції № 74/5 від 15 грудня 1999 року із змінами від 02 квітня 2012 року №512/5). Відповідно до положень указаних правових норм державний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення прилюдних торгів, а самі прилюдні торги з реалізації нерухомого майна організовують і проводять спеціалізовані організації, з якими державною виконавчою службою укладається відповідний договір (п. 5.11 Інструкції № 74/5 від 15 грудня 1999 року). Правила ж проведення прилюдних торгів визначені Тимчасовим положенням. Цим Тимчасовим положенням визначено, що прилюдні торги є спеціальною процедурою продажу майна, за результатами якої власником майна стає покупець, який у ході торгів запропонував за нього найвищу ціну (п. 2.2 Тимчасового положення), та передбачені певні правила проведення цих торгів,, а саме: по-перше, правила, які визначають процедуру підготовки, проведення торгів (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна; направлення письмового повідомлення державному виконавцю, стягувачу та боржнику про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна) (розд. 3); по-друге, правила, які регулюють сам порядок проведення торгів (розд. 4) і, по-третє, ті правила, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів (розд. 6). Таким чином, виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак є правочином. Такий висновок узгоджується й з нормами ст. ст. 650, 655 та ч. 4 ст. 656 ЦК України, які відносять до договорів купівлі-продажу процедуру прилюдних торгів, результатом яких є видача нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів на підставі складеного та затвердженого в установленому порядку акта державного виконавця про проведені торги (розд. 6 Тимчасового положення, пп. 244, 245, 248 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 14 червня 1994 року № 18/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 7 липня 1994 року № 152/361, ст. 34 Закону України "Про нотаріат"). Так за своєю юридичною природою прилюдні торги - це продаж майна, на яке звернено стягнення. Власником його стає покупець, який запропонував за нього під час торгів найвищу ціну. Така думка так само підтримується у Постанові №6-116цс12 Верховного Суду України 12 від 24 жовтня 2012 року м. Київ . Таким чином, під час проведення прилюдних торгів укладається угода про передачу майна у власність, сторонами якої є покупець-учасник прилюдних торгів, і продавець, відділ ДВС в особі спеціалізованої організації, що організовує та проводить ці прилюдні торги. Прилюдні торги як цілісна процедура, що включає низку дій з підготовки та проведення торгів та оформлення їх результатів відноситься до угод купівлі-продажу, та зобов’язані відповідати змісту правочину ЦК України та іншим актам законодавства. Згідно з ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей. Київський апеляційний адміністративний суд вірно скасував постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 липня 2012 року, та зазначив: Відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство юстиції України Мін'юст України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної правової політики. Відповідно до частини 10 статті 177 Сімейного кодексу України порядок провадження органами опіки та піклування визначеної законом діяльності, пов'язаної із захистом майнових прав дитини, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Такий Порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. №866. Згідно пункту 67 Порядку провадження органами опіки та піклування визначеної законом діяльності, пов'язаної із захистом майнових прав дитини дозвіл на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким має дитина надається районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом міської, районної в місті ради за поданням служби у справах дітей після проведення зазначеною службою перевірки документів за місцем знаходження майна протягом одного місяця з дня надходження заяви на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини лише у разі гарантування збереження її права на житло і оформляється рішенням, витяг з якого видається заявникам службою у справах дітей. Закон України «Про охорону дитинства»від 26 квітня 2001 р. № 2402-III визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров'я, освіту, соціальний захист та всебічний розвиток встановлює основні засади державної політики у цій сфері. Відповідно до статті 18 названого Закону держава забезпечує право дитини на проживання в таких санітарно-гігієнічних та побутових умовах, що не завдають шкоди її фізичному та розумовому розвитку. Діти - члени сім'ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем. Органи опіки та піклування зобов'язані здійснювати контроль за додержанням батьками або особами, які їх замінюють, майнових та житлових прав дітей при відчуженні жилих приміщень та купівлі нового житла. Згідно пункту 3 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 395/2011, одним з основних завдань Мін'юсту України є формування і забезпечення реалізації політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб). Так, частиною 2 статті 7 Закону № 606-XIV прямо передбачено право державного виконавця залучати для проведення виконавчих дій представників органів опіки і піклування. Відповідно до ч. 7 ст. 7 Сімейного кодексу України, дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Згідно з принципом 4 Декларації прав дитини «Дитина повинна користуватися благами соціального забезпечення. Їй має належати право на здорове зростання та розвиток; з цією метою спеціальні догляд і охорона повинні бути забезпечені як їй, так і її матері, включно дородовий і післяродовий догляд. Дитині має належати право на належне харчування, житло, розваги і медичне обслуговування ». Ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачає, що кожна дитина має право на достатній життєвий рівень. Ч. 3 ст. 17 цього ж закону передбачає, що батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки і піклування укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов'язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов'язання. Ч. 2 ст. 18 вказаного закону передбачає, що діти - члени сім'ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем. Ст. 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей» передбачає, що держава охороняє і захищає права та інтереси дітей при вчиненні правочинів щодо нерухомого майна. Неприпустимо зменшення або обмеження прав і охоронюваних законом інтересів дітей при вчиненні будь-яких правочинів стосовно жилих приміщень. Органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотриманням батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав і охоронюваних законом інтересів дітей. Для здійснення будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, потрібна попередня згода органів опіки та піклування. Ст. 3 Конвенції «Про права дитини», схваленої резолюцією 44-сесії Генеральної Асамблеї ООН 44/25 від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Постановою ВР України від 27 лютого 1991 року №789-ХІІ,передбачає, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Основним законом, який визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров'я, освіту, соціальний захист та всебічний розвиток встановлює основні засади державної політики у цій сфері, є Закон України «Про охорону дитинства», норми якого узгоджуються із вищеназваними положеннями Конвенції «Про права дитини» та не можуть тлумачитись звужено. У випадку наявності будь-якої правової колізії, неповноти, нечіткості або суперечливості законодавства, що регулює спірні правові відносини, що стосуються інтересів дитини, суд відповідно до вимог ст. З Конвенції «Про права дитини» повинен надавати перевагу якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. У т.ч. це стосується й положень такого підзаконного нормативно-правового акту, як Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5. Суди неодноразово зауважували, що одним із правочинів, який не може вчинятись без дозволу органів опіки і піклування, відповідно до статті 177 СК України є відмова від майнових прав дитини, до яких відноситься і право користування жилим приміщенням. Адже відповідно до частини другої та третьої ст.18 Закону України «Про охорону дитинства» діти члена сім'ї наймача або власника житлового приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем. Органи опіки та піклування зобов'язані здійснювати контроль за додержанням батьками або особами, які їх замінюють, майнових та житлових прав дітей при відчужені жилих приміщень та купівлі нового житла. З системного аналізу викладених норм є очевидним, що батьки та будь-які інші суб’єкти правовідносин, в т.ч. і державні органи повинні управляти майном та майновими правами, які належать дитині, з обов'язковим врахуванням потреб та інтересів дитини, зокрема, з додержанням відповідних правил про опіку та піклування. Таким чином, у випадку проживання дитини у житловому приміщенні, яке передано на реалізацію у межах виконавчого провадження, необхідно попередньо отримати дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону і без якого реалізація цього приміщення є незаконним. Отже, підпункт 4.5.9 пункту 4.5. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5 не суперечить законодавству, а навпаки – узгоджується з його нормами.

Есть вопрос!!! кто сталкивался...... По решению хозяйственного суда по взысканию денег, Исполнительная служба подала подання про запрет выезда за границу директора предприятия, в гражданский суд...... есть решение апелляционного суда, о том что решение 1 инстанции снести, и производство по делу закрыть... теперь вопрос... Куда подать это решение апелляц суда, чтоб прикордонна служба вычеркнула его из своего списка. опять в исполнительную, или прикордонныкам на границе показать?

не мешает...дарственная.. налоги минимальные, если родственики

вы такое спрашиваете.....если часто читать реестр, то там есть и решения за 2013 год, и за 2020 год, и байки байкера.....

1) позовної заяви майнового характеру 2) позовної заяви немайнового характеру 3) позовної заяви: про розірвання шлюбу 4) заяви про видачу судового наказу 5) заяви у справах окремого провадження 6) позовної заяви про захист честі та гідності фізичної особи, ділової репутації фізичної або юридичної особи, а саме: позовної заяви немайнового характеру позовної заяви про відшкодування моральної шкоди

я подала, по этому пункту , пока слушаемся......

сколько захочет, но теперь если иск оставляют без рассмотрения, судебный сбор не возвращаеться

судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» розмір мінімальної заробітної плати на 01 січня 2012 року складає 1073 грн. 00 коп. 1073*3=3219грн.

провертете реквизиты на официальном сайте суда

вы не сказали о том что в решении написанно выселиться....если есь решение о высеелении, и вы его добровольно исполнили, то ........... надо подумать....... а так когда выносят решение о выселении, некоторые живут, до принудительного выселения....

тогда нет опросов можно самому, но можно и с милицеей - заходите!!!

а кому пренадлежит кв. по документам?

как только заплатите хоть гривну, востановите срок исковой давноси и признате долг.......

надо по гуглить по занону... но недавно столкнулась с такой ситуацией...... открыли производство по месту регистрации заемщика, но имущество находилось в другом обласном центре, так вот мы писали заявление, чтоб они не передовали другим исполнителям, и обязались их возить....... так что я думаю, что если исполнителю не сильно интересно, то он обязан передать исполнительное производство по месту нахождения имущества......

требуйте с нее половину стоимости машины....вам то какая разница, на ком машина? на ней или на не законном владельце? можно еще и компенсацию за использования автомобиля, да и еще и моральный ущерб за то что не можите пользоватьця автомобилем....... не много шучу, но достать ее исками можно, чтоб сама с вами добровольно договорилась о компенсации ..... ваших переживаний.........

если вам подходит этот способ закрыть кредит(надеюсь меня не сильно побьют форумчане, я тоже против того чтоб платить банку, принципиально), ............то делайте , НО как советуют тут ...осторожно..... у меня клиет очень хотел закрыть кредит, у него 4 детей, и бороться можно было и были основания, в суде мы тянули время, чтоб не было решения суда 2 года........ за это время по акции он продал 2 кв. 1 кв . в уксим банке, 2 с прописанными детьми .... уже с коллекторами, они за время суда 2 раза поменялись, переговоры вел только с уксиббанком, но письмо о прощениии долга и о том что он ни чего не должен дали уже Коллекшен...... стремно, но он захател,........... преживали, все контралировали, ну и подстраховывались...... налоговая узнает от банка (он сам им позвонит, он же добрый) и сумма прощенная будет написанна в письме .....

ту сумму которую вам простил банк, считаеться прибылью, вы ведь ее должны были заплатить, но вам простили, вот и считаеться подарком, и надо платить налог......

невыдержила и решила высказать свое мнение........если договор рассторгнут, то его уже нет... поручительство и договор ипотеки обеспечивает только действующий договор..... исходя из этого........ ст. 559 ГК устанавливает, что поручительство прекращается с прекращением обеспеченного им обязательства, ...........поручительство может быть прекращено после окончания срока, установленного в договоре поручительства. Если такой срок не установлен и кредитор в течение шести месяцев со дня наступления срока исполнения основного обязательства не предъявит требований к поручителю, поручительство прекращается. Как и в том случае, когда кредитор не предъявит иск к поручителю в течение года со дня заключения договора поручительства, если срок основного обязательства не установлен либо установлен моментом предъявления требования. Прекращение ипотеки возможно только при наличии оснований, предусмотренных ст. 593 ГК Украины и ст. 17 Закона Украины «Об ипотеке». 1. Право залога прекращается в случае: 1) прекращение обязательства, обеспеченного залогом; 2) утраты предмета залога, если залогодатель не заменил предмет залога; 3) реализации предмета залога; 4) приобретение залогодержателем права собственности на предмет залога. Право залога прекращается также в иных случаях, установленных законом. 2. В случае прекращения права залога на недвижимое имущество в государственный реестр вносятся соответствующие данные. 3. В случае прекращения права залога вследствие исполнения обеспеченного залогом обязательства залогодержатель, во владении которого находилось заложенное имущество, обязан немедленно возвратить его залогодателю. Стаття 17. Підстави припинення іпотеки Іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; ( Абзац другий частини першої статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3273-IV ( 3273-15 ) від 22.12.2005 ) реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом. Наступні іпотеки припиняються внаслідок звернення стягнення за попередньою іпотекою. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку. ( Частина третя статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3273-IV ( 3273-15 ) від 22.12.2005 )

http://reyestr.court.gov.ua/Review/27791356http://reyestr.court.gov.ua/Review/27900761

можно еще сделоть милицейскую кнопку охраны, в месяц 80-100гр, подключение 1500-2000, и если без решения суда вызывать........

налог на прибыль...17%......... платиться в течении налогового года.........в Одессе слышала что налоговая сделала подарок и берет как за подрок 5% пока я еще не слышала, чтоб кто то заплатил, налоговой, но думаю что скоро налоговая проснеться............

реально, все делаеться буквально в один день, после продажи кв. Дельта выдаст вам письмо что вы ни чего не должны ... только заплатить налог.. с прощенной суммы......пишете письмо, приводите покупателя .... у нотариуса офомляете сделку.... выдаеться письмо...