vekt

Тайсон, вы задаете правильные вопросы. На это тоже мозги нужны. Давайте подтягивайтесь быстрей. Мы им скандал устроим

Стаття 638. Укладення договору 1. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови,... що визначені законом... необхідними для договорів даного виду... Стаття 203. Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину (и далее по тексту)

У меня иск "старого образца" - по "г". Надеюсь добить. Но не рассчитываю на это. Ни один из заготовленных последующих исков с валютными лицензиями не связан. Например - неукладеный. Например - по одному только первому пункту 524 и 68 статье Конституции "Патроны" еще найдуться. Я пробовал несколько раз "дотянуть до победного конца" (не в суде) про себя логику по "г". Каждый раз упирался в то, что и по "г" валюта не катит. Ну нет у меня логики, которую можно показать в еспч. По "г" требовать индивидуалку не получается. Но, пока банк не приходит, в суд регулярно ношу нормативку и требую индивидуалку по "г" И к суду привыкну и подучусь чему нибудь. И нервишки приучить тоже полезно. Опять же в апелляции "поболтаться" тоже полезно. А дальше пойдут (как патроны из патронташа) другие иски и рассмотрения на сурьезных основаниях. Все - в еспч.

Ну это установление сейчас катит по умолчанию. Никто не обосновывает исков по НЕсобственности. Все гамузом идут по собственности. Поэтому я и предлагаю тактические решения для того, чтобы спровоцировать "их" на признание, что в собственность не передавали. Не признаются. Потому, что будет скандал.Как доказать НЕсобственность (користування) - я не знаю. Остается гонять их по избе. Пока не загоним в угол.

Коллайдер !!! Вы можете этот спам забабахать по всей Украине? По форумам. По ящикам. По сетям. Симоненко и Волга должны знать, что шила в мешке не утаить. Особенно от гривневых заемщиков.

TajSon !!! Я тоже на попугая подписываюсь !!! Поэтому продолжайте спорить !!! НЕ останавливайтесь. Повторенье - мать ученья. Знания - в массы. Серьезно.

Навскидку. ЗУпроФинпослуги относит позику к финпослугам. Так что "будь-якими особами" не получается. По моему не при делах осталась позичка. Вот ее можно "будь-якими особами". Наверно. Но позичка - категорически не в собственность

Вернитесь и прочитайте то что я только-что написал. Снова без реквизитов. Поищите в ЦКУ и убедитесь сами: Имеем право владеть, распоряжаться и использовать НА СВОЕ УСМОТРЕНИЕ Если правочином это право ограничено, то такой правочин - никчемный. Вы когда-нибудь видели в позыке ЦЕЛЬ или порядок погашения? В позыке цель не является истотной умовой. В позыке цели вообще быть не может. МВФ позик не дает. Они ж хотят, чтобы кредиты ушли на цели, которые назначит сам МВФ.

Это читать и понять будет дуже важко. Но все-равно напрягитесь. Я ж не преподаватель-методист. Я считаю это очень и очень полезным. Метод рассуждения явно перспективный и может быть применен к остальным аспектам не только валютных но и гривневых кредитов, не только по споживачам, но и по хозяйственникам. Мабуть ми помилились з "об"єктом майнових прав"? Відповідно главі 13 "РЕЧІ. МАЙНО" розділу 3 "ОБ"ЄКТИ ЦИВІЛЬНИХ ПРАВ" ЦКУ та зокрема статті 192 ЦКУ іноземна валюта є майном. Отже права щодо здійснення валютних операцій є майновими правами. Також "Стаття 177. Види об'єктів цивільних прав 1. Об'єктами цивільних прав є ... майнові права..." Тобто права щодо здійснення валютних операцій є "об"єктом цивільних прав". (звертаю увагу суду - не іноземна валюта, а права) Надалі під "правом" розуміється будь-які права щодо здійснення валютних операцій, права суб"єктів при здійсненні ними валютних відносин. Надалі під "об"єктом цивільних прав" АЖ НІЯК НЕ РОЗУМІЄТЬСЯ ІНОЗЕМНА ВАЛЮТА (!!!) Надалі під "об"єктом цивільних прав" розуміється об"єкт майнових цивільних прав щодо здійснення валютних операцій Надалі за ЦКУ: Стаття 178. Оборотоздатність об'єктів цивільних прав 2. ...Види об'єктів цивільних прав, які можуть належати ЛИШЕ ПЕВНИМ УЧАСНИКАМ ОБОРОТУ... встановлюються законом. Надалі за Декретом Преамбула: "Цей Декрет установлює режим здійснення валютних операцій на території України,... права й обов'язки суб'єктів валютних відносин..." Тобто "певними учасниками обороту" "об"єктів цивільних прав", пов"язаних з іноземною валютою, є суб"єкти валютних відносин. "Стаття 2. Право власності на валютні цінності 2. Резиденти і нерезиденти мають ПРАВО здійснювати валютні операції ..." Такими "певними учасниками обороту" "об"єктів цивільних прав" є "резиденти і нерезиденти". Не усі "резиденти і нерезиденти" є "певними учасниками обороту" "об"єктів цивільних прав", пов"язаних "лише" з оборотом таких прав, на здійснення яких надається генеральна ляцензія. Не усі. А "лише" такі, які визначені частиною другою статті 5 Декрету. Тобто з усіх резидентів та нерезидентів "ЛИШЕ" цим "певним учасникам обороту" "об"єктів цивільних прав" належить право бути такими "певними учасниками обороту". Іншим резидентам і нерезидентам таке право не належить. Тобто іншим "резидентам і нерезидентам" не належить цей "об"єкт цивільних прав" і вони не є учасниками цього обороту. А отже цивільне майнове право інших "резидентів і нерезидентів" на здійснення валютних операцій за генеральною ліцензією не належить до такого обороту, "певними учасниками" якого є особи, визначені частиною 2 статті 5 Декрету. З усього цього випливає, що, наприклад, право на одержання кредиту (Декрет,ст.5,ч.4,п."в") в іноземній валюті "іншими резидентами і нерезидентами" не належить до обороту майнових цивільних прав, "лише певними учасниками" якого є особи визначені частиною другою статті 5 Декрету. ------------------- Метод, например, касаемо споживачей: По ЗупроЛицензирование лицензия дается на ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ. А споживачи не относятся к певним учасникам, которые совершают деятельность. Какая нафиг генералка-индивидуалка. ЗупроБанки споживачей не относит даже к кругу певних учасников по банковской лицензии. По 1054 споживач берет кредит у банка, зарегистрированного в установленном порядке. Без лицензий. Правда остается скандал с лицензией от Волги.

Этот закон никогда не был сформулирован как мораторий. Уважайте юристов, которые составили этот закон. Мораторием его называют банковские трактористы-неучи с журналюгами, падкими до сенсаций, которые хотят видеть какое-то разрешение после какого-то моратория. Или я чего-то не дочитал? Кредиты нехозяйствующим субъектам являются не стабилизирующим, а ноборот, дестабилизирующим фактором для экономики. Риск - бешенный. Кредит выдается под доходы полугодовой свежести (справка о доходах), а не под бизнес-план хозяйствующего заемщика. Это риск.

Отследите по счетам. И сверте с 1046. Если в собственность, то не на счет автосалона, а только на ваш текуший счет может прийти собственность. Пусть ищут пятый угол. Куда делась причитающаяся вам по 1046 собственность. Но при этом эта собственность придет не по обязательству банка. Такого обязательства в 1046 увы нет. И отказаться от такого обязательства банк не может (как в кредите). Самого обязательства нет. Просто действие позыки начинается с момента передачи собственности. До этой передачи никто никому и ничего не обязан. Отношения то возникают только после передачи собственности. Из-за того, что позыка передается не "по обязательству" - пролетаем с 533 статьей. Там ведь "по обязательствам". И в договоре - предоставление "по обязательствам". Ну куда ни ткнись - ну нигде в собственность не передается.

По собственности. Возьмем конкретный кд. Там есть цель. Если кредит передан в собственность, то условием предоставления кредита цель быть не может. По ЦК, ести кредит мы получили в собственность, то имеем право владеть, пользоваться и распоряжаться по своему усмотрению. Реквизита не помню. По ЦК любой правочин, который ограничивает незапрещенное право физика является никчемным. Реквизита не помню. -------------- Вот как тут быть. Вопрос больше теоретический, чем практический. ------------- Но проктику можно возбудить. Предположим, что вы являетесь сторонником теории, что креди все-таки в собственность передается. Нима пытань. Подавайте в суд, что пункт договора, где прописана цель, является никчемным. И из-за того, что цель является истотной умовой по ХКУ, ЗУпроСпож, требуйте никчемности всего кд. ------------- Теоретически и логически все правильно. НО какой-то замкнутый круг. В законах противоречия? Вот поганяйте судей и банкиров по избе. Пусть поищут пятый угол. Противоречие решается просто - ни в какую собственность кредит не передается. Тогда все сходится. Длинные логические рассуждения-манипуляции нормами приводят к тому, что передача в собственность противоречит "сути кд" Стаття 1054. Кредитний договір 2. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше ... не випливає із суті кредитного договору.

По собственности. 1054: 2. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Ни в законах, ни в самом ЦК, ни в постановах НБУ нет ни единого подтверждения того, что передается в собственность. Есть только один единственный пункт 2 статьи 1054. Все остальное в законодательстве это опровергает. Например, как быть с этим? Стаття 536. Проценти 1. За користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. 2. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. ----- Кстати размер процентов устанавливается и ЦК и ЗУпроБанки. Там кредитные проценты определяются относительно учетной ставки, депозитных процентов и др. Так можно делать только за пользование чужими. И эти же законодательные огранияения не применимы к позыке. ----- А как быть с очередностью погашения (не графиком), которые есть и ЦК. Очередность погашения не может относиться к погашению собственными. Недавно ж прохлодили. ---- Вобщем, мой вывод такой, что мы не понимаем смысла второй части 1054. Например, что такое видносини? Почему "До видносин ... застосовуються", а не "видносини регулюються..." ? Вот есть только в законодательстве один этот пункт, который вроде как противоречит всему остальному. "Вроде" - это из-за непонимания. Пока не понимаем. Всему остальному противоречить не может. Вот до этого надо как-то дойти.

Ну да!!! Как поступить? Как закон велит. Или как олигарх. Как то ж надо выбирать. От же ж проблема.

Софи, зная меня, вы не могли не предположить, что ни о чем я не забыл. Может быть я не забыл даже о том, о чем вы и не догадываетесь. Ни в каком валютном обязательстве невозможно выразить эвивалент этого обязательства в той же валюте. Реально такого нет ни в одном реальном кд.

Например, по ЦКУ правочин, которым ограничиваются конституционные права, является таким, который нарушает публичный порядок и является никчемным. Каковы последствия неисполнения конституционных обязанностей? (КУ-68)

Если в КСУ есть такая статья, то что означает ухиляння от 524 ЦКУ ??? Речь ни о чем другом не идет, как о выражении обязательства. Речь не идет о предоставлении, выдаче, размещении и тому подобному. Обязательство выразили не в том. Что означает ухиляння от Конституции? Каковы последствия? Но только ж не "зоологическими выкриками" , а нормативно. Кто чего знает? Вот, если не трогать ни валюты ни кредитов, то что может получиться? Интерестно же 68 статью Конституции нарушили или нет?

Конечно правомерным ( ) !!! Но дайте же все лицензии !!!

Ну во превых нерез - это не потребитель, а кредитор а во-вторых по 270 постанове таблицу составляет не кредитор, а тот уполномоченный банк, который этот кредит обслуживает. О таком обслуживающем банке (и методике обслуживающего банка) и идет речь в 168. Кажется ж так.

Про требованиия по неукладеному и мито. Может ли вообще быть такой иск? Может неукладенистю можно только отбиваться от банковских исков, вымог, нотариальных надписей, исполнительных. Если судом будет установлена неукладенисть (не в резолютивке, а в мотивировке), подадут ли банки на реституцию сами? Вопрос больше "политический", чем юридический. ------------ Если заемщик может такой иск подать, то тезисно, какова логика такого иска? Что ставить в требованиях? Нарушено майновое право банка и нарушено право на мирне володиння заемщика "заставой/ипотекой"(ст.1 протокола1 к Конвенции). Это пока навскидку.

http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/mai...reg=v0009700-09ПОСТАНОВА №9 Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними 8. Відповідно до частини першої статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено. У зв’язку з цим судам необхідно правильно визначати момент вчинення правочину (статті 205–210, 640 ЦК тощо). Зокрема, не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо). Згідно із статтями 210 та 640 ЦК не є вчиненим також правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації. Встановивши ці обставини, суд відмовляє в задоволенні позову про визнання правочину недійсним. Наслідки недійсності правочину не застосовуються до правочину, який не вчинено. Рішенням суду не може бути зобов’язано сторони здійснити державну реєстрацію правочину, оскільки це суперечить загальним засадам цивільного законодавства — свободі договору (пункт 3 частини першої статті 3 ЦК). Норма частини третьої статті 182 ЦК щодо можливості оскарження до суду відмови у державній реєстрації, ухилення від державної реєстрації, відмови від надання інформації про реєстрацію застосовується лише щодо дій (бездіяльності) органів, які здійснюють таку реєстрацію. Вимога про визнання правочину (договору) неукладеним не відповідає можливим способам захисту цивільних прав та інтересів, передбачених законом. Суди мають відмовляти в позові з такою вимогою. У цьому разі можуть заявлятися лише вимоги, передбачені главою 83 книги п’ятої ЦК. ---------------- Значит вимоги должны быть другие. Другие в ЦКУ Стаття 16. Захист цивільних прав та інтересів судом 1. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. 2. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Глава 83 НАБУТТЯ, ЗБЕРЕЖЕННЯ МАЙНА БЕЗ ДОСТАТНЬОЇ ПРАВОВОЇ ПІДСТАВИ Стаття 1212. Загальні положення про зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави 1. Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. 2. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. 3. Положення цієї глави застосовуються також (див. ст. 16 ЦКУ) до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи. ---------------------- реституция

Стаття 345. Кредитні операції банків 1. Кредитні операції полягають у розміщенні банками від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб (позичальників) та громадян. Кредитними визнаються банківські операції, визначені як такі законом про банки і банківську діяльність. ------------ Попутно: не "...як такими..." ("Кредитними..."), а "...як такі..." - "...банківські операції..." тогда Кредитними визнаються банківські операції, визначені як "банківські операції" законом про банки і банківську діяльність ------------ Что за фигня? Блин, такая мутная статья.

Ну, положим, Мазура передрал все это с форума Антирейда. Обсуждалось.Но хождение по интернету такой бомбы должно быть всем полезным. Грядет скандал.

Как дать отвод? полгда откладывали. В любую ближайшую дату всегда ожидаю рассмотрения по сути и сразу решения. Ну как тут дать отвод? Предвзятости то нет.

От жеж как тогда получается? По ихнему ж!!! У меня несколько последних платежей сделаны неполными суммами. Понятное ж дело, что банк зачислил их в соответствии с договорной очередностью. И ничего на погашение тела не попало. Поставили нот.надпись. Эта надпись сделана с учетом этогй очередности погашения. Следовательно по ихнему ж, если давали в собственность, то очередность погашения является ничтожной. И надписи - кирдык приснился незаметно. Ну вот объясните ж мне, как вообче банк может делать какие-то расчеты, если очередность погашения ограничивает мое право собственности (319) на свое усмотрение, а не на усмотрение банка? Если они хотят побарахтаться в этих "коллизиях законов", так это удовольствие я им устрою. Пусть поищут пятый угол. Гранд!!! Внесите всю эту "ихнюю" фигню в средства затягивания процессов. И для оспаривания вымоги, и нот.надписи и по взысканию по суду и соответственно по исполнительным производствам. Вот пусть и побарахтаются "в дырках в законодательстве", которые как-будто заемщики нашли.