Постановление БП-ВС об административной юрисдикции споров по оспариванию нормативной денежной оценки Госгеокадастра

[ANTIRAID]

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2018 року

м. Київ

Справа N 823/902/17

Провадження N 11-466апп18

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Прокопенка О.Б.,

суддів Антонюк Н.О., Бакуліної С.В., Британчука В.В., Гудими Д.А., Данішевської В.І., Золотнікова О.С., Кібенко О.Р., Князєва В.С., Лобойка Л.М., Лященко Н.П., Рогач Л.І., Саприкіної І.В., Ситнік О.М., Ткачука О.С., Уркевича В.Ю., Яновської О.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотоніський бекон" (далі - Товариство) до Золотоніської районної ради Черкаської області (далі - Золотоніська райрада), Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (далі - управління Держгеокадастру), третя особа - Кропивнянська сільська рада Золотоніського району Черкаської області, про визнання протиправним і скасування рішення

за касаційною скаргою Товариства на ухвали Черкаського окружного адміністративного суду від 9 листопада 2017 року (суддя Рідзель О.А.) та постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2018 року (у складі колегії суддів Василенка Я.М., Кузьменка В.В., Шурка О.І.),

УСТАНОВИЛА:

У червні 2017 року Товариство звернулося до суду з позовом, у якому зазначило, що воно є стороною договору оренди землі, укладеного 4 липня 2011 року із Золотоніською районною державною адміністрацією.

8 липня 2016 року Золотоніська райрада ухвалила рішення N 6-8/VII (далі - Рішення), пунктом 1.7 якого затвердила матеріали технічної документації з нормативної грошової оцінки орендованої Товариством земельної ділянки (під господарськими будівлями та дворами) в розмірі 6 млн 109 тис. 590 грн 79 коп.

Затвердження такого розміру нормативної грошової оцінки землі впливає на господарську діяльність Товариства, оскільки саме ця оцінка береться до уваги під час розрахунку розміру орендної плати. При цьому, на думку Товариства, згадане вище Рішення ухвалено органом місцевого самоврядування без дотримання встановленого законом порядку для прийняття регуляторного акта. Тому позивач просив визнати протиправним і скасувати це Рішення.

Товариство також просило визнати протиправним і скасувати витяг Міськрайонного управління у Золотоніському районі та м. Золотоноші управління Держгеокадастру від 10 лютого 2017 року N 8-28-0.3-429/2-17 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 7121586600:04:007:0004 (далі - витяг Держгеокадастру), у якому вказано, що розмір такої оцінки орендованої позивачем земельної ділянки становить 6 млн 476 тис. 166 грн 24 коп.

Черкаський окружний адміністративний суд ухвалою від 9 листопада 2017 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2018 року, провадження в адміністративній справі в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування витягу Держгеокадастру закрив на підставі пункту 1 частини першої статті 157 чинного на той час Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), оскільки справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Позивачу роз'яснено, що спір у зазначеній частині підлягає розгляду судом, юрисдикція якого поширюється на вирішення цивільного спору.

Ухвалою від 9 листопада 2017 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2018 року, Черкаський окружний адміністративний суд справу в частині визнання протиправним та скасування рішення Золотоніської райради від 8 липня 2016 року N 6-8/VII передав на розгляд Золотоніському міськрайонному суду Черкаської області.

Ухвалюючи рішення про закриття провадження у справі в частині оскарження витягу Держгеокадастру, суди дійшли висновку, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель є документом, який фіксує інформацію щодо розрахунку нормативної грошової оцінки певної земельної ділянки із застосуванням значень факторів, які характеризують відповідну земельну ділянку, та не є правовстановлюючим документом, не є "рішенням" суб'єкта владних повноважень, оскільки не породжує жодних прав, обов'язків, правових наслідків для позивача в розумінні статті 17 КАС (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року). Тому, на переконання судів першої та апеляційної інстанцій, позовну вимогу про скасування витягу не можна розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Не погодившись із судовими рішеннями про закриття провадження у справі та передачу справи до іншого суду, Товариство подало касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просило скасувати згадані вище ухвали й постанови та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що з огляду на повноваження, які законодавець закріпив за Держгеокадастром, а також на можливість самостійного застосування останнім (через відповідні територіальні підрозділи) коефіцієнтів, які змінюють остаточний розмір нормативної грошової оцінки, що має в основі затверджену відповідною районною радою технічну документацію, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку, який надає територіальний орган Держгеокадастру, є не просто фіксацією інформації, а саме "рішенням", яке впливає на права та законні інтереси позивача в розумінні КАС і має обов'язковий характер для будь-якого суб'єкта земельних правовідносин.

Дослідивши в межах, визначених частиною першою статті 341 КАС (у редакції, чинній на час здійснення касаційного перегляду), наведені в касаційній скарзі доводи щодо порушення судом апеляційної інстанції правил предметної юрисдикції, заслухавши суддю-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення, та перевіривши матеріали справи, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС (у зазначеній редакції) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 КАС справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Кожна особа має право в порядку, встановленому КАС, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси (частина перша статті 6 цього Кодексу у редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваних судових рішень).

Ужитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС).

За правилами статті 17 КАС (у редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваних судових рішень) юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Таким чином, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції і який виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Наведене узгоджується й з положеннями статей 2, 4, 19 чинного КАС, які закріплюють завдання адміністративного судочинства, визначення понять публічно-правового спору та суб'єкта владних повноважень, а також межі юрисдикції адміністративних судів.

Крім того, у частині першій статті 4 чинного КАС наведено визначення індивідуального акта, згідно з яким - це акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (пункт 19).

Відповідно до частини п'ятої статті 5 Закону України від 11 грудня 2003 року N 1378-IV "Про оцінку земель" (далі - Закон N 1378-IV) нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Згідно із частиною другою статті 20 Закону N 1378-IV дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Статтею 23 зазначеного Закону передбачено, що технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою, а земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, - районними радами. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної та картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів, є Держгеокадастр (постанова Кабінету міністрів України від 14 січня 2015 року N 15 "Про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру").

Згідно з підпунктами 27 та 36 пункту 4 зазначеної постанови Кабінету Міністрів України Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань організовує виконання на відповідній території робіт із землеустрою та оцінки земель, що проводяться з метою внесення відомостей до Державного земельного кадастру, і видає, зокрема, витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки.

Таким чином, у правовідносинах, пов'язаних з оцінкою земель та земельних ділянок, Держгеокадастр і його територіальні органи здійснюють публічно-владні управлінські функції. Тому перевірка законності їх дій (бездіяльності), рішень, зокрема під час формування даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки, оформлення таких даних у вигляді витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, має здійснюватися адміністративним судом.

Слід також звернути увагу на те, що за змістом статті 271, пункту 286.2 статті 286, статей 288, 289 Податкового кодексу України на платника плати за землю покладено обов'язок подання податковому органу витягу про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки та обчислення суми згаданої плати саме з визначеного у витязі розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Наведеними нормами у залежність від розміру цієї оцінки поставлено й мінімальний та максимальний розмір орендної плати. Отже, оформлюваний органом Держгеокадастру витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, у якому визначено конкретний розмір такої оцінки, безпосередньо пов'язаний з колом прав та обов'язків користувача відповідної земельної ділянки.

Ураховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що оскарження витягу управління Держгеокадастру має здійснюватися в порядку цивільного судочинства.

Отже, у зв'язку з неправильним застосуванням статей 3, 17 КАСсуд першої інстанції, з яким помилково погодився й апеляційний суд, безпідставно закрив провадження у справі в частині позовних вимог про скасування витягу управління Держгеокадастру.

Унаслідок цієї судової помилки безпідставно було постановлено й ухвалу про передачу справи в частині вимог щодо оскарження рішення Золотоніської райради до іншого суду через зміну предметної підсудності.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 349 КАС (у редакції, чинній на час здійснення касаційного перегляду) суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема, за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Згідно із частиною першою статті 353 КАС підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

З огляду на викладене, касаційна скарга Товариства підлягає задоволенню, а оскаржувані ухвали Черкаського окружного адміністративного суду від 9 листопада 2017 року та постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2018 року - скасуванню з направленням справи до Черкаського окружного адміністративного суду для продовження її розгляду.

Керуючись статтями 349, 353, 356, 359 КАС, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотоніський бекон" задовольнити.

2. Ухвали Черкаського окружного адміністративного суду від 9 листопада 2017 року та постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2018 рокускасувати, а справу направити до Черкаського окружного адміністративного суду для продовження її розгляду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складений і підписаний 5 липня 2018 року.

Суддя-доповідач О.Б. Прокопенко Судді: Н.О. Антонюк Л.М. Лобойко С.В. Бакуліна Н.П. Лященко В.В. Британчук Л.І. Рогач Д.А. Гудима І.В. Саприкіна В.І. Данішевська О.М. Ситнік О.С. Золотніков О.С. Ткачук О.Р. Кібенко В.Ю. Уркевич В.С. Князєв О.Г. Яновська

[ANTIRAID]

Очередное решение по юрисдикции из серии как сегодня расположены звезды. Большая палата указала, что в правоотношениях, связанных с оценкой земель и земельных участков, Госгеокадастр и его территориальные органы осуществляют публично-властные управленческие функции. Поэтому проверка законности их действий (бездействия), решений, в частности при формировании данных о нормативной денежной оценке отдельного земельного участка, оформления таких данных в виде выписки из технической документации по нормативной денежной оценки земель, должно осуществляться административным судом.

Следует также обратить внимание на то, что по смыслу статьи 271, пункта 286.2 статьи 286, статей 288, 289 Налогового кодекса Украины на плательщика платы за землю возложена обязанность представления налоговому органу выписки о размере нормативной денежной оценки земельного участка и вычисления суммы упомянутой платы именно с определенного в выписке размера нормативной денежной оценки земельного участка.

Приведенными нормами в зависимости от размера этой оценки установлены минимальный и максимальный размер арендной платы. Таким образом, оформляемое органом Госгеокадастра извлечение из технической документации по нормативной денежной оценке земель, в котором определен конкретный размер такой оценки, непосредственно связан с кругом прав и обязанностей пользователя соответствующего земельного участка.