Recommended Posts

Опубликовано

Я не думаю, что юристы Дельты будут на это ссылаться в суде, что раз мы несколько раз платили им в банк, значит признаем их. ( хотя может они почитывают форум..) . Но с таким же успехом на их месте мог быть и другой банк, которому законно не передали права на наш кредит, а мы и не знали, что нельзя платить. Вот хотим подать ходатайство о истребовании нашего кредитного дела, пускай предоставляют оригиналы договоров итд. Они на нас в суд подали. а сами сегодня звонили и просили принести оригиналы договоров, что им нужно что-то там сверить..

Сослаться то они могут на ваши оплаты по кредиту, то, что вы не знали то тут вариант " не знание закона не освобождает от ответственности", а насчет кредитного  дела мысль правильная.

Опубликовано

Спасибо, что откликнулись. Проблема в том, что моя мама платила 2 раза на счет Дельте, когда Укрсиббанк сказал что им платить уже не надо. Не получается ли так, что этим мы подтвердили, что признаем Дельту?

Можете попросить Дельту вернуть эти средства в связи с ошибочной оплатой, а если откажут подать иск об истребовании средств.

  • 2 weeks later...
Опубликовано

Можете попросить Дельту вернуть эти средства в связи с ошибочной оплатой, а если откажут подать иск об истребовании средств.

+1

Опубликовано

Нужно нанять хорошего адвоката! Иначе на заседании суда Вас "отимеют" процедурно, даже сказать ничего не успеете.

Могу посоветовать адвоката, который реально отстоял клииента от Дельты, а клиентом он был сам.

Посоветуйте пожалуйста и мне этого адвоката.Очень надо(дельта-деятели окончательно сломили волю)

Опубликовано

Посоветуйте пожалуйста и мне этого адвоката.Очень надо(дельта-деятели окончательно сломили волю)

Какой город?

Опубликовано

andersson сказал(а) 26 Июл 2013 - 20:01:

Посоветуйте пожалуйста и мне этого адвоката.Очень надо(дельта-деятели окончательно сломили волю)

 

 

 

Где именно?

Опубликовано

andersson сказал(а) 26 Июл 2013 - 20:01:

Посоветуйте пожалуйста и мне этого адвоката.Очень надо(дельта-деятели окончательно сломили волю)

 

 

 

Где именно?

.Вкратце : автокредит в сиббанке продан дельте( со слов дельты)-документов никто в глаза не видел и я честно говоря не знаю что именно я должен увидеть) . На сегодня дельта требует 20000 гр не позднее 15 августа( это уже третье или четвертое их "последнее" предложение -было раньше за 32000 и 40/60 и 50/50 . И как бы сумма мне почти что нравится но хочеться быть уверенным что меня не наебут , а основное это мне потребуется 1-1,5 мес на сбор средств и тут нужен человек который потянет немного времени в переговорах( переписке) с дельтой (можно и с укрсибом) но при этом чтоб не увеличилась сумма( а лучше уменьшилась) .Город Киев 

Опубликовано

Так и будет , спасибо

Ребята, всем привет. Что-то тема наша поутихла.Но думаю ,что своей писаниной чуток ветку взбодрю

На этой неделе продал залоговую машину! 

Не знаю или козлы из Дельты провтыкали, или просто повезло. Заметил еще пару лет назад в вытяге из реестра обтяжень, что срок действия дельтовской записи заканчивается на два года раньше ,чем кред. договор. Дождался нужной даты и сразу , наутро к нотариусу беру новый вытяг а там все четко никаких обтяжень нема.В МРЭО снял с учета и в этот же день продал. Думаю теперь дельтуны от злости лопнут.

Думаю ситуация с реестром обтяжень идентична для большинства , попавших в этот маргарин. Так  что друзья не теряйте времени , может еще кому-нибудь повезен лишить лагуна с товарищами одого из главных козырей-предмета залога.

Опубликовано

У меня с залогом уже давно все хорошо! А вот снять с учета не могу, потому как в техпаспорте есть запись, что машинка Укрпрома! В МРЭО просят письмо с банка или справку что банка нет, а он еще в реестре есть! Как ты обошел этот момент???

Опубликовано

У меня с залогом уже давно все хорошо! А вот снять с учета не могу, потому как в техпаспорте есть запись, что машинка Укрпрома! В МРЭО просят письмо с банка или справку что банка нет, а он еще в реестре есть! Как ты обошел этот момент.

Про мою машину в витяге из реестра обтяжень  было дословно так "информация щодо данного обьекта видсутня".С этим вытягом в МРЭО и никакое письмо не просили. Ну накройняк Ваш техпаспорт можно потерять и заказать новый, одновременно со снятием с учета.

Опубликовано

Про мою машину в витяге из реестра обтяжень  было дословно так "информация щодо данного обьекта видсутня".С этим вытягом в МРЭО и никакое письмо не просили. Ну накройняк Ваш техпаспорт можно потерять и заказать новый, одновременно со снятием с учета.

интересно...

Опубликовано

Ребята, всем привет. Что-то тема наша поутихла.Но думаю ,что своей писаниной чуток ветку взбодрю

На этой неделе продал залоговую машину! 

Не знаю или козлы из Дельты провтыкали, или просто повезло. Заметил еще пару лет назад в вытяге из реестра обтяжень, что срок действия дельтовской записи заканчивается на два года раньше ,чем кред. договор. Дождался нужной даты и сразу , наутро к нотариусу беру новый вытяг а там все четко никаких обтяжень нема.В МРЭО снял с учета и в этот же день продал. Думаю теперь дельтуны от злости лопнут.

Думаю ситуация с реестром обтяжень идентична для большинства , попавших в этот маргарин. Так  что друзья не теряйте времени , может еще кому-нибудь повезен лишить лагуна с товарищами одого из главных козырей-предмета залога.

 

а указан ли срок в договоре залога?

В этом всем есть риск подставить себя уголовную ответственность.

Опубликовано

интересно...

По истечении 5 лет записи из реестра удаляются "за спливом строку".

Залогодержатель должен каждые 5 лет подтверждать обременение на залог.

(если я ничего не путаю)

 

Никаким криминалом продажа не пахнет.

Чел. продал СВОЮ собственность. Нет запрета - продал. Все.

Опубликовано

По истечении 5 лет записи из реестра удаляются "за спливом строку".

Залогодержатель должен каждые 5 лет подтверждать обременение на залог.

(если я ничего не путаю)

 

Никаким криминалом продажа не пахнет.

Чел. продал СВОЮ собственность. Нет запрета - продал. Все.

Вы совершенно правы.Так и было .Программа в компьютерном реестре автоматом удаляет записи по истечении срока.А Дельта не продлилась , я так думаю, потому что кроме кривых ксерокопий моего кредитного , залогового договоров , полученных у меня обманным путем у них больше ничего нет. А Укрпром наверное помер все таки

Опубликовано

Вот мой иск!

 

Печерський районний суд м. Києва

01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 42-А

 

 

Позивач

 

Вітько Сергій Григорович

69121, м. Запоріжжя,

вул. Дніпровські пороги 35, кв.69

тел. 050-322-02-55

       

Відповідач 1

ПАТ «Дельта банк»

01133, м. Київ, вул.. Щорса, 36-6

Поштова адреса:

04080, м. Киї'в, вул. Фрунзе, 39

ЄДРПО Банку 34047020

МФО 380236

Засоби зв'язку невідомі

 

Відповідач 2

ТОВ «Український промисловий банк»

01133, м. Київ, бульвар Л. Українки, 26

ЄДРПО Банку 19357325

МФО 321228

Засоби зв'язку невідомі

 

Відповідач 3

 

Національний Банк України

01601, м. Київ, вул. Інститутська 9,

тел. 044-253-01-80)

 

 

 

 

Ціна позову: позов немайнового характеру

 

 

Позовна заява

Про визнання договору про передачу Активів та кредитних зобов’язань Укрпромбанку на користь Дельта Банку від 30.06.2010 року недійсним.

 

30.06.2010 року між Відповідачами укладено договір передачу Активів та кредитних зобов’язань Укрпромбанку на користь Дельта Банку. Відповідно до умов договору ПАТ „Дельта Банк” набув право вимоги по кредитному договору № 057-99/К-07 від 19.02.2007 року укладеного між Позивачем та Відповідачем 2.

Рішенням судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя Нікітенко Н.П. по справі № 2/814/1524/2012 від 04.12.2012 року яким відмовлено в задоволенні позову про захист прав споживачів Вітько С.Г. та задоволенні позові вимоги ПАТ „Дельта банк” про стягнення коштів з Вітько С.Г. в сумі 326975, 21 грн. та судового збору в розмірі 3219,00 грн.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 26.02.2013 року по справі № 22ц-778/798/13 якою в задоволенні апеляційної скарги відмовлено, рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя Нікітенко Н.П. від 04.12.2012 року залишено без змін.

            Відповідно до ст.. 15 Цивільного кодексу України Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.            Статей 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним.

Вважаю, що договір від 30.06.2010 року укладений між Відповідачами про передачу Активів та кредитних зобов’язань Укрпромбанку на користь Дельта Банку укладено з порушенням вимог чинного законодавства, а тому має бути визнано недійсним з наступних підстав:

Рішенням судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя Нікітенко Н.П. по справі № 2/814/1524/2012 від 04.12.2012 року встановлено, що до договору про передачу Активів та кредитних зобов’язань Укрпромбанку на користь Дельта Банку від 30.06.2010 року слід застосовувати положення цивільного законодавства про договір факторингу. Так Ленінський районний суд в своєму рішенні від 04.12.2012 року вказав, що згідно чинного законодавства сторонами факторингової операції є фактор – особа, до якої переходить право вимоги та яка надає фінансові послуги у відносинах факторингу та клієнт – особа, яка відступає право вимоги на підставі договору факторингу. Третьою особою цих відносин є особа, стосовно якої відступається право грошової вимоги. Тобто суд фактично встановив, що між Відповідачами укладено договір факторингу.

            Відповідно до п.3 ст. 61 Цивільно процесуального кодексу України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно із ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, ч.1, 2 ст. 203 Цивільного кодексу України

Так відповідно ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочинну не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Ст. 4 Цивільного кодексу України передбачено що Основу цивільного законодавства України становить Конституція України, основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України, актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу (далі - закон).

            Так відповідно до ст.. 4 Закону України „Про фінансові послуги” фінансовими послугами вважаються послуги факторингу. Відповідно до ст. 6 Закону України Фінансові послуги  відповідно до положень цього Закону надаються суб'єктами підприємницької діяльності на підставі договору. Договір, якщо інше не передбачено законом, повинен містити назву документа, але всупереч вимогам ст.. 6 Закону України про фінансові послуги, договір укладений між Відповідачами не містить назву наданої послуги.            Частиною 1 ст. 1077 ЦК України в редакції, що діяла на момент укладення договору передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права  грошової  вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Тобто послуга факторингу є оплатною, але в супереч вимогам чинного законодавства договір укладений між Відповідачами не містить розділу про оплату послуг.            Крім того відповідно до п. 2 ст. 1079 Цивільного кодексу України клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності. Вищевказаним пунктом встановлено, що клієнтом по договору факторингу може бути не будь яка юридична особа, а тільки юридична особа - суб’єкт підприємницької діяльності.            Здійснення підприємницької діяльності регулюється Законом України „Про підприємництво”. Відповідно до ст.. 1 Закону України „Про підприємництво” Підприємництво - це безпосередня самостійна, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством.            Статей 11 Закону України „Про підприємництво” передбачено, що підприємницька діяльність припиняється у разі закінчення строку дії ліцензії або її анулювання. tab-stops:35.4pt">            21.01.2010 року Постановою правління Національного банку України № 19 правління Національного банку відкликало банківську ліцензію та ініціювало процедуру ліквідації товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” та призначило ліквідатора про що в газеті Голос України № 12(4762) від 26.01.2010 року зроблено публікацію.            На підставі Закону України „Про підприємництво” та того, що у товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” ліцензію було відкликано та почато ліквідаційну процедуру, починаючи з 21.01.2010 року товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” перестало бути суб’єктом підприємницької діяльності та не могло бути стороною у договорі факторингу.

            Крім того Статтею 91 Закону України “Про банки і банківську діяльність” (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено наслідки призначення ліквідатора, зокрема з дня прийняття рішення про відкликання ліцензії та призначення ліквідатора допускається укладення угод, пов’язаних з відчуженням майна банку чи передачею його майна третім особам, лише в порядку, передбаченому цим Законом, але законом про банки та банківську діяльність не передбачено укладання ліквідатором договору факторингу.

            Крім того Відповідачем 2 в особі ліквідатора ТОВ „Український промисловий банк” при укладені договору про передачу Активів та кредитних зобов’язань Укрпромбанку на користь Дельта Банку з Відповідачем 1 та Відповідачем 2 були перевищені обсяги цивільної дієздатності, що суперечить вимогам ч.2 ст.203 Цивільного кодексу України.

Так Постановою від 10.10.2012 року Судової палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду України по справі № 6-102цс12 яка розмішена, відповідно до ч. 3 ст. 360-7 Цивільно процесуального кодексу України на сайті Верховного Суду України за адресою www.scourt.gov.ua/clients/vs.nsf/81b1cba59140111fc2256bf7004f9cd3/ab55d06e52b210c5c2257aa30033dbe3?OpenDocument встановлено, що Статтею 91 Закону України “Про банки і банківську діяльність” (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено наслідки призначення ліквідатора, зокрема з дня прийняття рішення про відкликання ліцензії та призначення ліквідатора допускається укладення угод, пов’язаних з відчуженням майна банку чи передачею його майна третім особам, лише в порядку, передбаченому цим Законом.

Правління Національного банку України прийняло постанову про відкликання банківської ліцензії та ініціювання процедури ліквідації ВАТ Банк “БІГ-Енергія” 24 лютого 2010 року, то виходячи з вимог діючого законодавства банк втратив право укладати угоди, пов’язані з відчуженням свого майна, у тому числі і здійснювати відступлення права вимоги до своїх боржників третім особам.

Вимоги кредиторів до банку, щодо якого розпочато ліквідаційну процедуру, вирішуються з дотриманням норм законодавства про реалізацію активів банку – боржника в ході ліквідаційної процедури, зокрема положень статті 96 Закону України “Про банки і банківську діяльність” (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), якою врегульовано черговість та порядок задоволення вимог до банку, оплата витрат та здійснення платежів.

З дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії й ініціювання процедури ліквідації банку останній втрачає можливість відчуження свого майна. Банк - кредитор має право отримати від банку, щодо якого ініційовано ліквідаційну процедуру, задоволення своїх майнових вимог у спосіб, визначений Законом України “Про банки і банківську діяльність”.

По вищевказаній постанові опублікована наступна правова позиція - З дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії й ініціювання процедури ліквідації банку останній втрачає можливість відчуження свого майна. Банк - кредитор має право отримати від банку, щодо якого ініційовано ліквідаційну процедуру, задоволення своїх майнових вимог у спосіб, визначений Законом України “Про банки і банківську діяльність”.

21.01.2010 року Постановою правління Національного банку України № 19 правління Національного банку відкликало банківську ліцензію та ініціювало процедуру ліквідації товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” та призначило ліквідатора про що в газеті Голос України № 12(4762) від 26.01.2010 року зроблено публікацію.

Оскільки договір про передачу Активів та Кредитних зобов’язань Укрпромбанку на користь Дельта Банку укладено 30.06.2010 року, тобто після відкликання банківської ліцензії, виходячи із правової позиції Верховного Суду України вважаю, що його укладено незаконно і він є недійсним.

Крім того в спільному листі відповідача 1 та Відповідача 3 зазначено, що заміна кредитора у зобов’язані шляхом відступлення права вимоги за Кредитним договором була реалізована на підставі статей 92, 95 Закону України <Про банки і банківську діяльність> та положень Постанови Правління Національного банку України № 369 <Про затвердження Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства> від 28.08.2001р. з урахуванням прийнятого Національним банком України рішення щодо відчуження (шляхом передавання) активів (майна) ТОВ <Укрпромбанк>, які є предметом застави за договорами застави майнових прав і договорами іпотеки, на користь АТ <Дельта Банк>, як погашення наявної заборгованості ТОВ <Укрпромбанк> перед АТ <Дельта Банк>. Тобто відповідно до частини 1 статті 601 ЦК України, відбулося припинення зобов'язання шляхом зарахуванням зустрічних однорідних вимог

Згідно з частиною 1 статті 602 ЦК України, не допускається зарахування зустрічних вимог: про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю; про стягнення аліментів; щодо довічного утримання (догляду); у разі спливу позовної давності; в інших випадках, встановлених договором або законом.

У свою чергу, частина 1 статті 202 Господарського кодексу України закріплює, що господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини 3 статті 203 ГК України, господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Згідно з частиною 5 статті 203 ГК України, не допускається зарахування вимог, щодо яких за заявою другої сторони належить застосувати строк позовної давності і строк цей минув, а також в інших випадках, передбачених законом.

Таким чином, ЦК України та ГК України, називаючи невичерпний перелік випадків, коли зарахування зустрічних однорідних вимог є недопустимим, вказують на можливість встановлення інших, встановлених законом випадків, за яких зарахування зустрічних однорідних вимог є неправомірним.

Недопустимість зарахування зустрічних однорідних вимог у випадку, якщо стосовно банку відкрита ліквідаційна процедура, прямо випливає зі змісту частини 8 ст. 91 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (далі – Закон «Про банки»), відповідно до якої вимоги за зобов'язаннями банку, що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури. При цьому, відсутність у зазначеній статті спеціальної вказівки на неможливість припинення зобов`язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог щодо банку, відносно якого відкрита ліквідаційна процедура, не змінює оцінку аналізованих норм, оскільки зміст частини 8 статті ст. 91 Закону «Про банки» зводиться до неможливості індивідуального задоволення вимог окремих кредиторів банку поза ліквідаційною процедурою, у тому числі й шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Отже, залік зустрічних однорідних вимог під час проведення ліквідаційної процедури банку є неправомірним. Проведення такого заліку є порушенням статей 91, 93 та 96 Закону України «Про банки і банківську діяльність»

Таку позицію має і Вищий спеціалізований суд України, який листом від 16.01.2012 року, який розіслано Головам апеляційних судів областей, міст Києва та Севастополя, Автономної Республіки Крим вказав, що відповідно до статті 34 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", статті 3607 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) доводимо до Вашого відома, що згідно з частиною другою статті 214 ЦПК України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин,суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 цього Кодексу.

За наслідками розгляду заяв про перегляд судових рішень із мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанцій одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах Верховним Судом України останнім часом прийнято ряд постанов та сформульовано обов'язкові для усіх судів України правові позиції.

Серед них звертаємо увагу на такі.

Статтею 601 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Не допускається зарахування зустрічних вимог, зокрема у випадках, встановлених договором або законом (пункт п'ятий статті 602 ЦК України).

Відповідно до статей 91, 93, 96 Закону України "Про банки і банківську діяльність" у процесі ліквідаційної процедури банку визначається заборгованість кожному кредитору банку та встановлюється черговість і порядок погашення вимог кредиторів, що унеможливлює індивідуальне задоволення вимог окремого кредитора позачергово шляхом проведення зарахування зустрічних однорідних вимог (зокрема, кредиту та банківського вкладу; постанови від 24 жовтня 2011 року N 3-112гс11 (Постанова N 3-112гс11); від 3 жовтня 2011 року N 3-86гс11 (Постанова N 3-86гс11)).

            Так Верховним судом України по справі N 3-112гс11 була оголошена наступна правова позиція:

Відповідно до ст. ст. 91, 93, 96 Закону України "Про банки і банківську діяльність" в процесі ліквідаційної процедури банку визначається заборгованість кожному кредитору банку та встановлюється черговість погашення вимог кредиторів, що унеможливлює індивідуальне задоволення вимог окремого кредитора позачергово шляхом проведення зарахування зустрічних однорідних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. ст. 360-7 Цивільно процесуального кодексу України Рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.

На підставі викладеного, керуючись ст.. 8, 55, 124, 125 Конституції України, ст.ст. 15, 16, 203, 215, 601, 602, 1079 Цивільного кодексу України, ст. 1, 11 „Про підприємництво” Законом України «Про банки та банківську діяльність», Законом України „Про фінансові послуги”, Постановою Судової палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду України від 10.10.2012 року по справі № 6-102цс12 ,ст.. 3,8, 61, , 119, 120 ЦПК України:

 

ПРОШУ:

 

1. Прийняти позовну заяву до розгляду

            2. Визнати недійсним договір про передачу Активів та кредитних зобов’язань Укрпромбанку на користь Дельта Банку від 30.06.2010 року укладений між Відповідачами

 

Додаток:

1.      Копія рішення судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя Нікітенко Н.П. по справі № 2/814/1524/2012 від 04.12.2012 року;

2.      Копія Ухвали апеляційного суду Запорізької області від 26.02.2013 року по справі № 22ц-778/798/13

3.      Копія листа повідомлення про заміну кредитора підписаного Відповідачем 1 та Відповідачем 2;

4.      Копія окремих аркушів договору про передачу активів (які надавалися банком)

5.      Копія листа НБУ від 21.01.2010 року про відкликання банківської ліцензії.

6.      Копії позовної заяви та доданих до неї матеріалів для Відповідачів.

7.      Квитанція про сплату судового збору

 

Вітько С.Г

29.06.2013 року

 

А вот и определение!

 


ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МIСТА КИСВА
УХВАЛА
Справа2 757/14421/13-ц
08 линия 2013 року суддя Печерськего районного суду м. Киева Остапчук Т.В., перевiривши виконання вимог ст.ст. 107-126 ЦПК Украни по цивiльнiй справi за позовом Вiтько Сергiя Григоровича до Публiчного акцiонерного товариства <Дельта Банк» Товариства з обмеженою вiдповiдалънiстю ‘Укранський промисловий банк” про визнання договору про передачу активiв та кредитних зобов’язань недiйсним,ВС ТА НОВ ПВ:
Заяву належить розглядати в порядку цивiльного судочинства.
Вiдсутнi пiдстави для повернення заяви або вiдмови у вiдкригггi провадження у справi, встановлених ЦПК Украни.
Керуючись ст. ст. 122, 127 ЦПК Украни, -
УХВАЛ ПВ:
Вiдкрити провадження в справi.
Призначити справу до судового розгляду в залi суду в м. Киевi за адресою: 01001, м. Киiв, нул. Хрещатик, 42-А, кабiнет ]‘Г 14
на 16 липня 2013 року о 11:00 год.
В судове засiдання викликати позивача та вiдповiдачiв.
Запропонувати представникам вiдповiдачiв нагiравити суду письмовi заперечення проти позову та посилання на докази, якими вони обгрунтовуються.
Копi ухвали направити особам, яii беруть участь у справi.
Ухвала може бути оскаржена в апеляцiйному порядку окремо вiд рiшення суду виключно у випадку вiдкригггя провадження у справi з недотримання правил пiдсудностi з дня отримання П копi.
Заперечення на ухвалу можуть бути включенi до апеляцiйно скарги на рiшення суду.
Суддя
)
II 11II11I1III111IIIIII1II111I111111I1111II1IiI1I1iII1III1i1
*2бОб*4д94927*1*1*
Остапчук Т.В.
 
К сожалению повестку получил после 16.07.2013 дело назначено на 28.08.2013
ЖДУ ПОДДЕРЖКИ

 

Опубликовано

По истечении 5 лет записи из реестра удаляются "за спливом строку".

Залогодержатель должен каждые 5 лет подтверждать обременение на залог.

(если я ничего не путаю)

 

 

цікаво, это касается только залогов или и ипотек тоже?

Опубликовано

Ипотека...я проверял, не удаляется :)

Напомнило:

- Доктор Ватсон, а не завести ли нам новую домохозяйку?...

- Холмс, а чем вас не устраивает миссис Хадсон?

- Знаете Ватсон...Я давеча проверил...Она уже не заводится :(

Опубликовано

ПО одной Укрсибовской ипотеке ,переданой колекторам ...по реестру высвечивается ипотека на колекторов. 

Опубликовано

Посоветуйте пожалуйста, как лучше сделать. Я тут уже выше писала, что Дельта банк подал в суд на нас, нам лучше подать ходатайство о том, что бы они предоставили все документы в оригинале, так как они приложили к иску только копии и не все листы, или лучше подавать на них встречный иск о том, что между Укрссибом и Дельтой договор и акт приема передачи недействителен? в пятницу суд, мы написали ходатайство но тут закрались сомнения....

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...
  • Пользователи

    Нет пользователей для отображения