Считаете ли Вы решение справедливым и законным?  

6 голосов

  1. 1. Считаете ли Вы решение справедливым?

    • Да
      6
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      0
  2. 2. Считаете ли Вы решение законным?

    • Да
      5
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      1


Recommended Posts

Опубликовано

Справа № 22-4516/10

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Головуючий у 1-й інстанції: Геєць Ю.В.

Суддя-доповідач: Спас О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2010 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого Крилової О.В.,

суддів: Спас О.В.,

Бабак А.М.

при секретарі Семенчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» в особі регіонального відділення АТ «ОТП Банк» в м.Запоріжжя та ОСОБА_3 в особі ОСОБА_4

на рішення Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 21 квітня 2010 року

по справі за позовом публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6, про визнання кредитного договору, договору іпотеки та договору поруки недійсними,

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2009 року ПАТ «ОТП Банк», яке є правонаступником ЗАТ «ОТП Банк» (далі – Банк, позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позивач посилався на ті обставини, що 24.03.2008р. між ним та ОСОБА_3 (позичальником) укладено кредитний договір № ML-200/858/2008 від 24.03.2008 року, за яким остання отримала грошові кошти в сумі 155000 доларів США, зобов’язавшись належним чином використати та повернути суму отриманого кредиту, плату за користування кредитом. Датою повернення кредиту є 24.03.2025р.

Позивач вказував в позові, що 24.03.2008р. між ним та ОСОБА_5, ОСОБА_6 укладені договори поруки №SR-SME200/858/2008, № SR-SME200/858/2008, за якими останні зобов’язалися відповідати за належне виконання кредитних зобов’язань позичальником.

Далі позивач зазначав, що з січня 2009р. зобов’язання за договором позичальником не виконуються.

Просив стягнути з відповідачів солідарно суму в розмірі 1340686,06 грн., яка складеться з 1180217,53грн. основного боргу, 86817,81грн. процентів за користування коштами, 73 650,71грн. пені за порушення зобов’язань, а також судових витрат в сумі 1820 грн.

У березні 2010 року ОСОБА_3 подала зустрічний позов до ПАТ «ОТП Банк», треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6, про визнання кредитного договору, договору іпотеки та договору поруки недійсними,

Просила визнати недійсним кредитний договір № ML-200/858/2008 від 24.03.2008 року та зобов’язати її, ОСОБА_3, в порядку реституції повернути ЗАТ «ОТП Банк» грошові кошти в сумі 162 373,71 грн.; визнати недійсним договір іпотеки № РМL-200/858/2008, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Туріченко О.М. 24.03.2008 року за реєстраційним №816; визнати недійсним договір поруки № SR-200/858/2008 від 24.03.2008 року, укладений між ОСОБА_5 та ЗАТ «ОТП Банк» ; визнати недійсним договір поруки № SR-200/858/2008 від 24.03.2008 року, укладений між ОСОБА_6 та ЗАТ «ОТП Банк», а також покласти судові витрати на відповідача.

В обґрунтування вимог посилалася на невідповідність укладеного договору кредиту вимогам законодавства України, а саме, ст. ст. 3, 192, 533, 1054 ЦК України, ст.ст. 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів», Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 21 квітня 2010 року позовні вимоги ПАТ «ОТП Банк» залишено без задоволення.

Зустрічний позов ОСОБА_3 задоволено частково. Визнано недійсним п.3 частини №1 та п.1.4 частини №2 Кредитного договору № ML-200/858/2008 від 24.03.2008 року, укладеного між ОСОБА_3 та ПАТ «ОТП Банк».

В іншій частині у задоволені зустрічного позову про визнання недійсним кредитного договору в цілому, про застосування реституції, визнання недійсним договору іпотеки, визнання недійсними договорів поруки відмовлено.

Апеляційне провадження відкрито за апеляційними скаргами ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_3 в особі ОСОБА_4

В своїй апеляційній скарзі ПАТ «ОТП Банк», посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції у зв’язку з порушенням норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги за основним позовом та відмовити у задоволенні зустрічного позову.

В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_3 в особі ОСОБА_4, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції у зв’язку з порушенням норм матеріального права просить змінити рішення суду першої інстанції та задовольнити позовні вимоги за зустрічним позовом у повному обсязі.

В частині відмови судом першої інстанції в задоволенні позовних вимог щодо стягнення заборгованості за кредитним договором апеляційна скарга ПАТ «ОТП Банк» жодного доводу не містить.

У відповідності до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду лише в межах доводів апеляційної скарги.

Визначених ч.3, ч. 4 ст. 303 ЦПК України підстав для виходу за межі доводів апеляційної скарги не апеляційним судом не встановлено.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Відповідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції встановлені та не оспорені сторонами ті обставини, що 24.03.2008р. між позивачем та ОСОБА_3 (позичальником) укладено кредитний договір № ML-200/858/2008 від 24.03.2008 року, за яким остання отримала грошові кошти в сумі 155000 доларів США, зобов’язавшись належним чином використати та повернути суму отриманого кредиту, плату за користування кредитом. Договір складається з двох частин. Датою поверненя кредиту є 24.03.2025р. (а.с. 8, 9-15).

24.03.2008р. між позивачем та відповідачами ОСОБА_5, ОСОБА_6 укладені договори поруки №SR-SME200/858/2008, №SR-SME200/858/2008, за якими останні зобов’язалися відповідати за належне виконання кредитних зобов’язань позичальником (а.с.16-17, 18-19).

24.03.2008р. між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 для забезпечення повного і своєчасного виконання зобов’язань за кредитним договором укладено договір іпотеки № РML-200/858/2008, предметом якого є АДРЕСА_1 (а.с. 140-142).

Частково задовольняючі позовні вимоги ОСОБА_3 та визнавши недійсним п.3 частини №1 та п.1.4 частини №2 кредитного договору № ML-200/858/2008 від 24.03.2008 року, укладеного між ОСОБА_3 та ПАТ «ОТП Банк» суд першої інстанції з дотриманням вимог ст. ст. 212 – 215 ЦПК України належно оцінив надані сторонами докази, виконав всі вимоги цивільного судочинства і вирішив справу згідно з законом, вирішивши питання наявності обставин, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, суті правовідносин, що випливають із встановлених обставин, правильно застосував правові норми до цих правовідносин і дійшов вірного висновку про часткове задоволення позову.

Є правильним висновок рішення суду про наявність між Банком та позичальником правовідносин, які регулюються, у тому числі, Законом України «Про захист прав споживачів».

Зокрема, судом правильно застосовано ст. 11 вказаного Закону, згідно п.5 ч. 3, ч.4. ч. 5 якої у договорі про надання споживчого кредиту має бути зазначена річна відсоткова ставка за кредитом, зміна якої має відбуватися в попередньо визначених випадках шляхом письмового повідомлення, а до дискримінаційних правил зміни відсоткової ставки стосовно споживача застосовуються положення про несправедливі умови.

Судом першої інстанції належним чином використано п.3.3 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління НБУ №168 від 10.05.2007р., зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25.05.2007р. за №541/13808, де встановлено, що банки зобов’язані в кредитному договорі зазначати сукупну вартість кредиту з урахуванням процентної ставки за ним, визначивши її як в процентному значенні у вигляді реальної процентної ставки так і в її грошовому виразі.

Оспорюваний кредитний договір складений таким чином, що його умови не містять сукупної вартості кредиту з урахуванням процентної ставки за договором, яким не визначено її як в процентному значенні у вигляді реальної процентної ставки так і в її грошовому виразі.

За таких обставин судом вірно визнано, що п. 3 частини 1 і п.1.4 частини 2 кредитного договору не відповідають вказаним нормам матеріального права та нормативно-правовому акту НБУ, що вони є несправедливими відносно позичальника. Судом зроблено обґрунтований висновок про застосування ч. 1, ч. 5 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», якою передбачено, що умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача, а несправедливе положення договору може бути визнане недійсним.

Довід апеляційної скарги Банка про незаконність рішення суду в тій частині, що закон не забороняв в умовах кредитного договору передбачати зміну процентної ставки, не може бути прийнятий апеляційним судом. Зміна процентної ставки під час дії договору не звільняє Банк від виконання усіх вимог законодавства, зокрема, щодо визначення сукупної вартості кредиту на весь час дії договору, в тому числі і процентної ставки, в грошовому виразі. У пунктах договору, визнаних судом недійсними, процентна ставка за договором є невизначеною, а такою, що залежить від низки чинників, які неможливо передбачити та врахувати на період до 2025р., що унеможливлює визначення сукупної вартості кредиту на час дії договору.

Довід апелянта про неможливість застосування даного Закону, оскільки отриманий ОСОБА_3 кредит не є споживчим, а договір укладений з метою використання нерухомості в бізнесі спростовується матеріалами справи. В справі наявний письмовий доказ - оформлена Банком заява на видачу готівки, де відображено, що операція з видачі готівки не пов’язана із здійсненням підприємницької діяльності (а.с. 143).

Довід апеляційної скарги Банка про відповідність пунктів договору, які визнані судом недійсними, листу НБУ від 05.01.2009р., методичним вказівкам з інспектування банків, внутрішнім документам Державної іпотечної установи, є неприйнятним. Суд при ухваленні рішення виходив зі ст. 8 ЦПК України, якою визначено законодавство, відповідно до якого суд вирішує справи, та належним чином застосував норми, що мають вищу юридичну силу. Такий висновок рішення суду відповідає роз’ясненням абз. 3 п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18.12.2009р. «Про судове рішення у цивільній справі».

Довід апеляційної скарги Банка про порушення судом норм матеріального права у вигляді посилання на ст. 1056-1 ЦК України, яка не діяла на час укладення кредитного договору неспроможний спростувати висновки рішення суду. З наведеного аналізу обставин справи видно, що вказані п. 3 частини 1 і п.1.4 частини 2 оспореного договору не відповідають іншим вищевказаним нормам матеріального права, які дають законні підстави для визнання цих пунктів недійсними. Тому помилкове посилання на ст. 1056-1 ЦК України не призвело до неправильного вирішення справи.

Доводи апеляційної скарги Банку про допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права у вигляді недотримання строків здійснення процесуальних дій – попереднього судового засідання, розгляду справи, знайшли своє підтвердження. Проте, дані обставини викликані об’єктивними причинами, вони не потягли ухвалення неправильного рішення, а тому не можуть призвести до його скасування.

Доводів щодо неможливості припустити, що недійсність вказаної частини кредитного договору, мала б наслідком неможливість вчинення правочину без включення до нього даної частини, апеляційна скарга Банку не містить. Тому судом не перевіряється відповідність рішення суду ст. 217 ЦК України, оскільки це виходить за межі доводів апеляційної скарги.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 не спростовують рішення суду першої інстанції, оскільки ґрунтуються на помилковому тлумаченні вищевказаних норм матеріального права. Крім цього, ОСОБА_3 на підтвердження своїх позовних вимог всупереч ст. ст. 10, 60 ЦПК України, не надано належних та переконливих доказів, на підставі яких суд першої інстанції міг би дійти висновку про недійсність кредитного договору в цілому. В свою чергу, даний висновок унеможливлює визнання недійсними договору іпотеки та договору поруки з заявлених ОСОБА_3 підстав.

Таким чином, при розгляді справи апеляційним судом встановлено, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують його висновків.

Немає передбачених законом підстав для скасування рішення суду першої інстанції та для постановлення нового рішення по справі.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» в особі регіонального відділення АТ «ОТП Банк» в м.Запоріжжя та ОСОБА_3 в особі ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 21 квітня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий :

Судді:

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/11225796

Опубликовано

выходит, что данным решением кредит признан безпроцентным :rolleyes:

и апелляцией он оставлен в силе

что в лесу сдохло? ;)

удар по ОТП.

это весело

Ну, договір недійсний, а реституція непотрібна, чи як? Прікольно.

З.і.

Антірейд, пліз, не пиши що це рішення може використовуватися як обставина, яка не потребує доказування ) :rolleyes:

Опубликовано

Ну, договір недійсний, а реституція непотрібна, чи як? Прікольно.

З.і.

Антірейд, пліз, не пиши що це рішення може використовуватися як обставина, яка не потребує доказування ) :rolleyes:

договір дійсний тільки безвідсотковий

ви вважаєте, що справу не просто так виграли?

проте навіщо людям в апеляції домовлятися за таке рішення?

якщо його скасує касація, то що це дасть?

тільки викинуті гроші. :(

Опубликовано

Ну, договір недійсний, а реституція непотрібна, чи як? Прікольно.

З.і.

Антірейд, пліз, не пиши що це рішення може використовуватися як обставина, яка не потребує доказування ) :rolleyes:

Яка ж тут реституція, коли договір дійсний. Недійсні відсотки. Суд їх взагаллі відмінив. тому, у разі відсутності істотних умов договору, або якщо сторони не дійшли згоди стосовно них, при зверненні до суду з приводу стягнення, суд такий договір може визнати неукладеним.

Опубликовано

Яка ж тут реституція, коли договір дійсний. Недійсні відсотки. Суд їх взагаллі відмінив. тому, у разі відсутності істотних умов договору, або якщо сторони не дійшли згоди стосовно них, при зверненні до суду з приводу стягнення, суд такий договір може визнати неукладеним.

Абсолютно правильно. Потім боржник має повернути отриману суму за мінусом сплаченого.
Опубликовано

Абсолютно правильно. Потім боржник має повернути отриману суму за мінусом сплаченого.

виходить, що при неукладеності, ті самі наслідки, як і при недійсності?

тепер позичальник має повертати тіло кредиту рівними частинами

мене цікавить резулятивна частина, чи в повній мірі вона відповідає Закону?

Опубликовано

Хорошая новость!

Подскажите, пожалуйста, как мне действовать в таком случае:

У меня подан встречный иск, основаный именно на решении суда первой инстанции по FIDR, иск принят к рассмотрению, и уже назначено заседание, через несколько дней.

Вопрос, могу ли я использовать данную информацию о том, что в аппеляции подобный иск был поддержан. Как правильно донести эту информацию до суда, каким образом?

  • 2 weeks later...
Опубликовано

Хорошая новость!

Подскажите, пожалуйста, как мне действовать в таком случае:

У меня подан встречный иск, основаный именно на решении суда первой инстанции по FIDR, иск принят к рассмотрению, и уже назначено заседание, через несколько дней.

Вопрос, могу ли я использовать данную информацию о том, что в аппеляции подобный иск был поддержан. Как правильно донести эту информацию до суда, каким образом?

Берете данное решение и показываете судье просите долучити до материалов дела, еще можно туже процедуру проделать через канцелярию

кто что думает по поводу того, что бы подать на недействительность Fidr поручителем?

такое возможно?

какие могут быть подводные камни от суда?

Доводів щодо неможливості припустити, що недійсність вказаної частини кредитного договору, мала б наслідком неможливість вчинення правочину без включення до нього даної частини, апеляційна скарга Банку не містить. Тому судом не перевіряється відповідність рішення суду ст. 217 ЦК України, оскільки це виходить за межі доводів апеляційної скарги.

Апеляционный суд намекнул, что договор без процентной ставки недействительный в целом....

  • 1 month later...
Опубликовано

Яка ж тут реституція, коли договір дійсний. Недійсні відсотки. Суд їх взагаллі відмінив. тому, у разі відсутності істотних умов договору, або якщо сторони не дійшли згоди стосовно них, при зверненні до суду з приводу стягнення, суд такий договір може визнати неукладеним.

Ув. форумчане. Не отображаются посты после данного.

Вроде как далее имеется текст ходатайства. Скиньте, плиз, сюда.

Заранее спасибо.

  • 3 weeks later...
Опубликовано

Ув. форумчане. Не отображаются посты после данного.

Вроде как далее имеется текст ходатайства. Скиньте, плиз, сюда.

Заранее спасибо.

ОТП подал повторную кассацию в Высший специализированный суд и ее приняли к рассмотрению

понятно, как он это сделал, если решение было от 15 сентября, а срок на кассационное абжалование 20 дней

Правовая система у нас сказочная.

Опубликовано

что дает неукладеність?

Дает недийснисть.

Вообще в хозяйственной практике неукладенисть уже прошли-не соответствует способу защиты по 16 ГК, так что д.б. только недействительность: отсутствие существенных условий договора (стороны не досяглы згоди щодо усих истотных умов), т.е. не наступил момент заключения договора=несоответствие закону=недействительность.

  • 1 month later...
Опубликовано

ОТП подал повторную кассацию в Высший специализированный суд и ее приняли к рассмотрению

понятно, как он это сделал, если решение было от 15 сентября, а срок на кассационное абжалование 20 дней

Правовая система у нас сказочная.

А это не оно? (продолжение)

Суд підтвердив незаконність видачі банками валютних кредитів

Украина, Киев, Шевченковский район, улица Красноармейская

Согласно судебным материалам, Печерский суд расторг кредитный договор и договор ипотеки одного из клиентов банка, получившего в июне 2008 года потребительский кредит на сумму $155 тыс. и предложившего в залог трехкомнатную квартиру в Киеве по улице Красноармейской. КоммерсантЪ (Украина) 18.01.11 09:00

Вищий спеціалізований суд з цивільних і кримінальних справ визнав незаконність видачі банками валютних кредитів без індивідуальної валютної ліцензії. Ukranews 18.01.11 10:08

ВССЦКС відхилив касацію ОТП Банку на рішення Печерського райсуду Києва від 14 травня 2010 року та ухвалу колегії суддів судової палати Апеляційного суду Києва від 27 жовтня, які було прийнято не на користь банку. Корреспондент.net 18.01.11 09:46

Опубликовано

А это не оно? (продолжение)

Суд підтвердив незаконність видачі банками валютних кредитів

Украина, Киев, Шевченковский район, улица Красноармейская

Согласно судебным материалам, Печерский суд расторг кредитный договор и договор ипотеки одного из клиентов банка, получившего в июне 2008 года потребительский кредит на сумму $155 тыс. и предложившего в залог трехкомнатную квартиру в Киеве по улице Красноармейской. КоммерсантЪ (Украина) 18.01.11 09:00

Вищий спеціалізований суд з цивільних і кримінальних справ визнав незаконність видачі банками валютних кредитів без індивідуальної валютної ліцензії. Ukranews 18.01.11 10:08

ВССЦКС відхилив касацію ОТП Банку на рішення Печерського райсуду Києва від 14 травня 2010 року та ухвалу колегії суддів судової палати Апеляційного суду Києва від 27 жовтня, які було прийнято не на користь банку. Корреспондент.net 18.01.11 09:46

нет,обсуждение, решения найденного Вами здесь: http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...40&start=40
Опубликовано

нет,обсуждение, решения найденного Вами здесь: http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...40&start=40

http://antiraid.com.ua/news/8104-pojavilis...ye-kredity.html

При получении кредита на покупку недвижимости на срок до 20 лет под 14,5% (плюс 1,8%) клиент сможет выбрать плавающую или фиксированную ставку, сообщили в банке в пятницу. Минимальный первоначальный взнос – 40%. В банке говорят о невысоких валютных рисках таких займов. По словам первого заместителя председателя правления учреждения Александра Ведяхина, колебания гривны к рублю за последние пять лет не превышали 20%. Доллар в Украине с октября 2008 года подорожал на 63,5%, а евро – на 52,5%.

Не научил горький опыт ОТП банка, Сбербанк, что нельзя выдавать кредиты с Плавающей процентной ставкой.

Да и правил Постановления № 168 это противоречит.

Нежелание кредитовать в валюте банки с иностранным капиталом объясняют заботой о клиентах. "Мы не собираемся выдавать займы в иностранной валюте, в том числе в рублях. Есть риск, что курс валюты изменится, поэтому оптимальным вариантом сейчас остается кредитование в гривне",– уверен директор главного управления розничного бизнеса Правэкс-банка Тарас Кириченко.

Интересно, почему они раньше не беспокоились?

Раньше через на отмыли Доллар и Евро.

Теперь будут отмывать Рубль.

еще и заработают на нас.

  • 2 weeks later...
  • 3 months later...
Опубликовано

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 квітня 2011 року м. Київ

Колегія суддів Верховного Суду України в складі:

головуючого Патрюка М.В.,

суддів:

Гуменюка В.І., Луспеника Д.Д.,

Жайворонок Т.Є., Лященко Н.П.,-

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства “ОТП Банк” (далі – ПАТ “ОТП Банк”) до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_6 до ПАТ “ОТП Банк”, треті особи: ОСОБА_7, ОСОБА_8, про визнання кредитного договору, договору іпотеки та договору поруки недійсними за касаційною скаргою ПАТ “ОТП Банк” на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 21 квітня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 15 вересня 2010 року,

в с т а н о в и л а:

У жовтні 2009 року ПАТ “ОТП Банк” звернулося з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про стягнення боргу за кредитним договором. Свої вимоги обґрунтовувало тим, що відповідно до умов статуту закритого акціонерного товариства “ОТП Банк” (далі - ЗАТ “ОТП Банк”), а також згідно з рішенням позачергових загальних зборів акціонерів від 9 жовтня 2006 року акціонерний комерційний банк “Райффайзенбанк України” (далі - АКБ “Райффайзенбанк України”) змінив назву на ЗАТ “ОТП Банк”. На підставі рішення загальних зборів акціонерів, затвердженого протоколом № 53 від 23 квітня 2009 року, ЗАТ “ОТП Банк” змінило назву на ПАТ “ОТП Банк”. 24 березня 2008 року між ЗАТ “ОТП Банк” та ОСОБА_6 укладено кредитний договір, за умовами якого банк надав останній кредит у розмірі 155 000 (сто п’ятдесят п’ять тисяч) доларів США зі сплатою плаваючої процентної ставки. Відповідно до умов кредитного договору відповідачка ОСОБА_6 зобов’язувалась належним чином використати та повернути банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відповідну плату за користування кредитом і виконати всі інші зобов’язання, зазначені в договорі. Банк взяті на себе зобов’язання виконав у повному обсязі. Однак відповідачка ОСОБА_6, починаючи з січня 2009 року, взяті зобов’язання не виконує. Крім того, 24 березня 2008 року між ЗАТ “ОТП Банк” та ОСОБА_7 укладено договір поруки, згідно з яким ОСОБА_7 зобов’язувався відповідати за повне та своєчасне виконання боржником його боргових зобов’язань перед кредитором за кредитним договором в повному обсязі. Поручитель і боржник відповідають як солідарні боржники. Також 24 березня 2008 року між ЗАТ “ОТП Банк” та ОСОБА_8 укладено договір поруки, згідно з яким ОСОБА_8 зобов’язувалася відповідати за повне та своєчасне виконання боржником його боргових зобов’язань перед кредитором за кредитним договором у повному обсязі. Поручитель і боржник відповідають як солідарні боржники. Умовами договору поруки передбачено, що в разі невиконання позичальником боргових зобов’язань перед банком за кредитним договором поручитель зобов’язаний здійснити виконання боргових зобов’язань в обсязі, заявленому банком протягом трьох банківських днів з дати отримання відповідної письмової вимоги. Відповідні досудові вимоги були надіслані на адреси поручителів. Однак жодна з досудових вимог у визначений строк відповідачами не виконана. Ураховуючи викладене, ПАТ “ОТП Банк” просило задовольнити його позовні вимоги та стягнути з відповідачів солідарно 1 180 217 (один мільйон сто вісімдесят тисяч двісті сімнадцять) грн. 53 коп. у рахунок оплати основного боргу, 86 817 (вісімдесят шість тисяч вісімсот сімнадцять) грн. 81 коп. у рахунок оплати процентів за користування кредитом, 73 650 (сімдесят три тисячі шістсот п’ятдесят) грн. 71 коп. у рахунок сплати пені, а також судові витрати.

ОСОБА_6 звернулась із зустрічним позовом до ПАТ “ОТП Банк” про визнання недійсним кредитного договору від 24 березня 2008 року, укладеного між ЗАТ “ОТП Банк” та ОСОБА_6, визнання недійсним договору іпотеки від 24 березня 2008 року; визнання недійсним договору поруки від 24 березня 2008 року, укладеного між ЗАТ “ОТП Банк” та ОСОБА_7; визнання недійсним договору поруки від 24 березня 2008 року, укладеного між ЗАТ “ОТП Банк” та ОСОБА_8, а також зобов’язання ОСОБА_6 повернути ПАТ “ОТП Банк” грошові кошти в сумі 162 373 (сто шістдесят дві тисячі триста сімдесят три) грн. 71 коп. В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_6 зазначала, що кредитний договір укладений усупереч Закону України “Про захист прав споживачів” і містить дискримінаційні умови, протирічить валютному та цивільному законодавству.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 21 квітня 2010 року в задоволенні позову ПАТ “ОТП Банк” відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_6 задоволено частково: визнано недійсним положення пункту 3 частини № 1 та пункту 1.4 частини № 2 кредитного договору, укладеного 24 березня 2008 року між ОСОБА_6 та ЗАТ “ОТП Банк”; у решті позовних вимог відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 15 вересня 2010 року рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 21 квітня 2010 року залишено без змін.

У касаційній скарзі ПАТ “ОТП Банк” просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та ухвалити рішення про задоволення його позовних вимог і відмову в задоволенні позову ОСОБА_6, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права.

Відповідно до пункту 2 розділу XIII “Перехідні положення” Закону України від 7 липня 2010 року № 2453 – VI “Про судоустрій і статус суддів” касаційні скарги на рішення загальних судів у цивільних справах, подані до Верховного Суду України до 15 жовтня 2010 року і призначені (прийняті) ним до касаційного розгляду, розглядаються Верховним Судом України в порядку, який діяв до набрання чинності цим Законом.

У зв’язку із цим справа підлягає розгляду за правилами Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року в редакції, яка була чинною до змін, внесених згідно із Законом України від 7 липня 2010 року № 2453 – VI “Про судоустрій і статус суддів”.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову ПАТ “ОТП Банк”, суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що в позичальника відсутні порушення обов’язків щодо повернення суми кредиту, а тому банк не має правових підстав вимагати від нього дострокового повернення всієї суми кредитних коштів та сплати пені. Задовольняючи частково зустрічний позов ОСОБА_6 і визнаючи недійсним положення пункту 3 частини № 1 та пункту 1.4 частини № 2 кредитного договору, укладеного 24 березня 2008 року між ОСОБА_6 і ЗАТ “ОТП Банк”, суди виходили з того, що оспорюваний кредитний договір складений таким чином, що його умови не містять сукупної вартості кредиту з урахуванням процентної ставки за договором, яким не визначено її як в процентному значенні у вигляді реальної процентної ставки, так і в її грошовому виразі. У зв’язку із цим пункт 3 частини № 1 та пункт 1.4 частини № 2 кредитного договору є несправедливими відносно позичальника, що є підставою визнання цих положень недійсними, як зазначено в частинах першій, п’ятій статті 18 Закону України “Про захист прав споживачів”.

Проте з такими висновками судів погодитися не можна, оскільки їх зроблено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до статті 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтею 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до пункту 3.1 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, банки зобов’язані в кредитному договорі або в додатку до нього надавати детальний розпис сукупної вартості кредиту з урахуванням процентної ставки за ним, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов’язань споживача, зазначаючи при цьому значення процентної ставки та порядок обчислення процентних доходів відповідно до вибраного банком методу згідно з вимогами нормативно–правових актів Національного банку України.

На банки покладається також обов’язок зазначати в кредитному договорі сукупну вартість кредиту з урахуванням процентної ставки за ним, вартості всіх супутніх послуг та інших фінансових зобов’язань споживача, які пов’язані з отриманням, обслуговуванням і погашенням кредиту, а також зазначити її в процентному значенні та в грошовому виразі у валюті платежу за кредитним договором, у вигляді реальної процентної ставки, яка точно дисконтує всі майбутні грошові платежі споживача за кредитом до чистої суми виданого кредиту (пункт 3.3 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168).

Установлено, що 24 березня 2008 року між ЗАТ “ОТП Банк” і ОСОБА_6 укладено кредитний договір № ML-200/858/2008, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 155 000 (сто п’ятдесят п’ять тисяч) доларів США з терміном їх погашення до 24 березня 2025 року та сплатою плаваючої процентної ставки, яка складається з фіксованого процента в розмірі 3,99 % річних і FIDR – процентної ставки за строковими депозитами фізичних осіб у валюті, тотожній валюті кредиту.

Пунктом 1.4 частини № 2 кредитного договору № ML-200/858/2008 від 24 березня 2008 року передбачено, що в разі використання плаваючої процентної ставки, проценти за користування кредитом розраховуються як FIDR + фіксований процент з розрахунку річної бази нарахування процентів. За базовий FIDR сторони приймають ставку FIDR, діючу на момент укладення договору кредиту. Плаваюча процентна ставка за кредитом підлягає корегуванню протягом дії цього договору щоразу після перебігу кожного 12 (дванадцятого) календарного місяця, починаючи з дати укладання цього договору. Плаваюча процентна ставка фіксується відповідно до умов договору в перший банківській день місяця, наступного за місяцем закінчення 11/12 місячного періоду дії попередньої плаваючої процентної ставки. Із зазначених дат проценти нараховуються виходячи зі ставок FIDR (фактично діюча на дату коригування) + фіксований процент з розрахунку річної бази нарахування процентів (а.с. 9).

Плаваюча процентна ставка – процентна ставка за середньо- і довгостроковими кредитами, розмір якої може змінюватись банком в односторонньому порядку та в строки, передбачені умовами кредитного договору. Перегляд її здійснюється через узгоджені між банком і кредитором проміжки часу.

У разі зміни договору, як зазначено в частині третій статті 653 ЦК України, зобов’язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Якщо сторони досягли домовленості згідно з положеннями статей 207, 640 ЦК України та уклали кредитний договір, в якому передбачили умови виконання договору, то вони мають виконуватись і вважаються такими, що момент досягнення домовленості настав.

Укладаючи кредитний договір, сторони домовились, що для розрахунку процентів за кредитом буде використовуватись плаваюча процентна ставка, яка складається з фіксованого процента (у розмірі 3,99% річних) + FIDR (процентна ставка за строковими депозитами фізичних осіб у валюті, тотожній валюті кредиту, що розміщені в банку на строк до 366 днів, з виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору). Протягом дії кредитного договору позичальник може з’ясовувати суми нарахованих процентів, що належать до сплати, у приміщенні банку – філії або відділенні банку, в якому позичальнику відкривався поточний рахунок.

Крім того, сторони, укладаючи договір, висловили свою цілковиту згоду щодо такої зміни плаваючої процентної ставки, стосовно всієї непогашеної суми кредиту, без укладення будь–яких додаткових договорів до договору кредиту (пункт 1.4.1.1.5 кредитного договору).

Отже, виходячи з умов кредитного договору зміна розміру ставки FIDR не є зміною процентної ставки в односторонньому порядку, а є зміною розміру ставки, що прямо передбачено умовами двостороннього кредитного договору.

Суд на зазначене уваги не звернув, а також залишив поза увагою те, що, укладаючи кредитний договір, сторони погодились і з його умовами.

Відповідно до статей 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. Якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов’язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 33 та статтею 39 Закону України “Про іпотеку” передбачено право іпотекодержателя задовольнити свої вимоги за основними зобов’язаннями шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду.

Установлено, що 24 березня 2008 року між ЗАТ “ОТП Банк” та ОСОБА_6 укладено кредитний договір.

У рахунок забезпечення виконання ОСОБА_6 своїх зобов’язань за кредитним договором між ЗАТ “ОТП Банк” та ОСОБА_6 24 березня 2008 року укладено договір іпотеки, за умовами якого останньою було передано в іпотеку квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, яка є власністю іпотекодавця.

24 березня 2008 року між ЗАТ “ОТП Банк” і ОСОБА_7 укладено договір поруки, за умовами якого поручитель зобов’язувався відповідати за повне та своєчасне виконання боржником його боргових зобов’язань перед кредитором за кредитним договором у повному обсязі, при цьому боржник і поручитель відповідають як солідарні боржники.

24 березня 2008 року між ЗАТ “ОТП Банк” і ОСОБА_8 укладено договір поруки, за умовами якого поручитель зобов’язувався відповідати за повне та своєчасне виконання боржником його боргових зобов’язань перед кредитором за кредитним договором у повному обсязі, при цьому боржник і поручитель відповідають як солідарні боржники.

Станом на 23 вересня 2009 року заборгованість ОСОБА_6 складає 147 401 (сто сорок сім тисяч чотириста один) долар США 90 центів у рахунок оплати заборгованості за тілом кредиту, 10 843 (десять тисяч вісімсот сорок три) долари США 01 цент у рахунок оплати процентів за користування кредитом за період з 24 лютого 2009 року до 22 вересня 2009 року, а також 73 650 (сімдесят три тисячі шістсот п’ятдесят) грн. 71 коп. у рахунок оплати пені (а.с. 20).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов’язань у цілому або у визначеній банком частині у разі невиконання позичальником та (або) поручителем своїх боргових зобов’язань за кредитним договором (пункт 1.9.1 кредитного договору від 24 березня 2008 року).

Зазначаючи в рішенні суду, що за умовами кредитного договору боржник зобов’язаний повернути кредит протягом 17 років у строк до 24 березня 2025 року, а також здійснювати повернення кредиту щомісяця, суд не звернув уваги на те, що ОСОБА_6 порушуються умови виконання кредитного договору, що виражається в періодичних, а не щомісячних, оплатах боргу та процентів, а також, починаючи з червня 2009 року, нею не сплачуються кошти на повернення суми кредиту й процентів за користування кредитом, що є невиконанням позичальником умов кредитного договору.

Відповідно до статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.

Порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов’язання, а також у разі зміни зобов’язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності (частина перша статті 559 ЦК України).

У разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність (частина перша статті 554 ЦК України).

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову ПАТ “ОТП Банк” про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд на зазначені вимоги закону уваги не звернув, у достатньому обсязі не визначився з характером спірних правовідносин і не застосував правову норму, яка підлягає застосуванню.

Судом не з’ясовані всі обставини справи, не досліджені докази та не дана їм оцінка.

Вияснення цих обставин має суттєве значення для правильного вирішення спору.

Апеляційний суд не звернув уваги на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, у порушення вимог статті 303 ЦПК України доводів апеляційної скарги не перевірив, в ухвалі не навів конкретних обставин і фактів, що спростовують такі доводи, та помилково залишив рішення суду першої інстанції без змін.

Оскільки порушення норм матеріального та процесуального права призвело до неправильного вирішення справи, судові рішення не можуть залишатися в силі та підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів Верховного Суду України

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства “ОТП Банк” задовольнити частково.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 21 квітня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 15 вересня 2010 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для розгляду іншим суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий М.В. Патрюк

Судді: В.І. Гуменюк

Т.Є. Жайворонок

Д.Д. Луспеник

Опубликовано

Вообще, кто-нибудь заинтересован в решении этой проблемы? Откликнитесь. http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/15166467

Мне давно было об этом известно.

Просто не хотелось об этом распространятся.

Что вы имеете в виду?

как вы ее предлагаете решить?

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...