Спецы, нужна консультация по Поручительству.

[kosugi]

но если такое право(быть истцом от имени ПАТ) указанно в Положении о филиале?

так вы считаете перспективным подать апелляцию на открытие производства по иск банка к физлицу по местунахождения филиала?

А почему считаете, что невозможно урегулировать данный вопрос?

Потому что Положение о филиале регулирует деятельность работников юридического лица выполняющих свои трудовые обязанности в обособленном территориально подразделении. В основном регулирует вопросы трудового права. А подача иска в суд это вопросы гражданско-правовые и процессуально-правовые. А здесь это называется представительством и полномочия представителю по общему правилу предоставляются доверенностью. И что прикажите, переписывать Положение каждый раз когда кто-то увольняется или изменяют объем полномочий кому-то из работников филиала!?!?!?

[АнтиОТР]

Не совсем, здесь идет речь о исках предъявляемых к юридическому лицу, тогда по желанию истца по месту нахождения филиала или юридического лица. Можно в Зачепиловский, а можно ну например Печерский.

Не понял. Я подаю на ПАТ "Банк", как на юр.лицо. В реквизитах естественно г. Киев, но в з"вязку з тим, що позов виник з діяльності Зачепиловської філії ПАТ "Банк" подаю заяву в Зачепиловский суд.

Так?

[VENERA]

Я подавав і виграв справу 2 тижні назад. Позов про припинення договору поруки. Підсудність - місцезнаходження філії банку. Д/м оплачував як за немайновий спір. В запереченнях банк вказував, зокрема, на обрання невірного способу захисту права, оскільки припинення поруки це складний юридичний факт і тому подібне. Допомогла переконати суддю ця свіжа ухвала ВСУ: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/10528923

Интересна судьба Вашего иска!

[kosugi]

Не понял. Я подаю на ПАТ "Банк", как на юр.лицо. В реквизитах естественно г. Киев, но в з"вязку з тим, що позов виник з діяльності Зачепиловської філії ПАТ "Банк" подаю заяву в Зачепиловский суд.

Так?

Совершенно верно. Это и есть п. 7, ст. 110 ЦПК. И в данном случае Положение о Зачепиловском филиале будет подтверждением существования таковой и основание для применения этой нормы для определения подсудности дела.

[АнтиОТР]

Совершенно верно. Это и есть п. 7, ст. 110 ЦПК. И в данном случае Положение о Зачепиловском филиале будет подтверждением существования таковой и основание для применения этой нормы для определения подсудности дела.

Да но в суде уже на стадии подачи искового нужно "очень настаивать", чтобы приняли к рассмотрению.

[kosugi]

Да но в суде уже на стадии подачи искового нужно "очень настаивать", чтобы приняли к рассмотрению.

У нас принимают без проблем, самые щепетильные проверяют наличие филиала и не более. По крайней мере у меня не было случаев что-бы по этим основаниям устроили футбол.

[у.zaporozhskiy]

Правила подсудности это нормы процессуального права. Нарушение норм процессуального права является основанием для отмены решения только в случае если это нарушение повлекло принятие неправильного решения по существу. А подсудность к существу решения не имеет ни какого отношения по определению.

мы такое впечатление на разных языках с Вами разговариваем.

Я говорю об определении об открытии производства.

Его ЦПК нам позволяет оспаривать.

Можно ли подать апелляционную жалобу на опредление об открытии производства (которое было открыто по иску банка к физическому лицу о взыскании по месту нахождения филии банка)???

Потому что Положение о филиале регулирует деятельность работников юридического лица выполняющих свои трудовые обязанности в обособленном территориально подразделении. В основном регулирует вопросы трудового права. А подача иска в суд это вопросы гражданско-правовые и процессуально-правовые. А здесь это называется представительством и полномочия представителю по общему правилу предоставляются доверенностью. И что прикажите, переписывать Положение каждый раз когда кто-то увольняется или изменяют объем полномочий кому-то из работников филиала!?!?!?

вы явно хотите меня запутать.

Разве положение не регулирует права и обязанности филии?

У нас принимают без проблем, самые щепетильные проверяют наличие филиала и не более. По крайней мере у меня не было случаев что-бы по этим основаниям устроили футбол.

Вы мне лучше скажите удасться ли мне отфутболить иск банка о взыскании, который подан по местунахождения филии, а не месту жительства ответчика?

[АнтиОТР]

Я говорю об определении об открытии производства.

Его ЦПК нам позволяет оспаривать.

Можно ли подать апелляционную жалобу на опредление об открытии производства (которое было открыто по иску банка к физическому лицу о взыскании по месту нахождения филии банка)???

Я так понимаю, что если Вы оспорили на попереднем - то вероятность, что оставят без розгяду.

А если уже после вынесения ришення - то поезд ушел.

Может ошибаюсь.

[АнтиОТР]

Вы мне лучше скажите удасться ли мне отфутболить иск банка о взыскании, который подан по местунахождения филии, а не месту жительства ответчика?

Мое мнение: да, получиться.

[АнтиОТР]

А еще вопрос: можно ли отфутболить иск филии ПАТ "Банк", даже если он подан по месту ответчика, на основании ч.2 ст.30 ЦПК + ч.3 ст. 95 ЦК ?

[у.zaporozhskiy]

Я так понимаю, что если Вы оспорили на попереднем - то вероятность, что оставят без розгяду.

А если уже после вынесения ришення - то поезд ушел.

Может ошибаюсь.

Вообще оспорить подсудность можно до вынесения решения.

главное граммотно восстановить сроки на апелляционное обжалование.

[kosugi]

мы такое впечатление на разных языках с Вами разговариваем.

Я говорю об определении об открытии производства.

Его ЦПК нам позволяет оспаривать.

Можно ли подать апелляционную жалобу на опредление об открытии производства (которое было открыто по иску банка к физическому лицу о взыскании по месту нахождения филии банка)???

Прошу извинить я не понял что речь идет об обжаловании определении о возбуждении дела. У меня вообще таких проблем нету, я на такие вещи внимания не обращаю, мне проще, дешевле и быстрее подать по новой чем выяснять в апелляции кто из доцентов доцентнее.

вы явно хотите меня запутать.

Разве положение не регулирует права и обязанности филии?

У филиала нет ни каких прав и обязанностей по определению. И каким-же образом Положение о филиале может регулировать то чего нету!?!?!?

Вы мне лучше скажите удасться ли мне отфутболить иск банка о взыскании, который подан по местунахождения филии, а не месту жительства ответчика?

Даже прокомментировать сложно. Я как-то более высокого мнения о своих коллегах и от судей ни когда не слышал, что-бы кто-то из банков подал иск по месту нахождения филиала. Да и за несоблюдение подсудности щимят нас без скидок, не подсудно без обид вы люди взрослые!

[у.zaporozhskiy]

Даже прокомментировать сложно. Я как-то более высокого мнения о своих коллегах и от судей ни когда не слышал, что-бы кто-то из банков подал иск по месту нахождения филиала. Да и за несоблюдение подсудности щимят нас без скидок, не подсудно без обид вы люди взрослые!

Мы уже начали находить общие точки соприкосновения.

У филиала нет ни каких прав и обязанностей по определению. И каким-же образом Положение о филиале может регулировать то чего нету!?!?!?

мне нужно видеть Положение о филии, дело, то остановлено на то основании, что рассмтривается дело по недействительности

а у меня нога поломана, не был я на заседании, где подавала ходатайство моя клиентка по неподсудности.

но ей якобы юрист банка сказал, что у филии есть такое право именно в положении, хотя в той части, которая приложенна к иску не слова о таком праве, пока не увижу положение ничего понятно не станет.

кажется, что все просто, не может филия по своему месту нахождения подавать, а вот как это обосновать, здесь уже не все так просто выходит.

[kosugi]

Мы уже начали находить общие точки соприкосновения.

У филиала нет ни каких прав и обязанностей по определению. И каким-же образом Положение о филиале может регулировать то чего нету!?!?!?

мне нужно видеть Положение о филии, дело, то остановлено на то основании, что рассмтривается дело по недействительности

а у меня нога поломана, не был я на заседании, где подавала ходатайство моя клиентка по неподсудности.

но ей якобы юрист банка сказал, что у филии есть такое право именно в положении, хотя в той части, которая приложенна к иску не слова о таком праве, пока не увижу положение ничего понятно не станет.

кажется, что все просто, не может филия по своему месту нахождения подавать, а вот как это обосновать, здесь уже не все так просто выходит.

По всем признакам перебор. Не вижу даже намека на право определения подсудности спора в Положении о филиале, вероятнее всего в нем сдублированы положения процессуального права о возможности рассмотрения исков по месту нахождения филиала.

Из возможных вариантов принятия судом иска не по месту нахождения ответчика (касательно исков банков) исключительная подсудность, альтернативная и договорная, возможно иск подан по правилам одного из этих вариантов!? У нас суды очень щепетильны в вопросах подсудности, дел то много, а кому нужны лишние.

[werter]

Стаття 207. Залишення заяви без розгляду

1. Суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо:

1) заяву подано особою, яка не має цивільної процесуальної дієздатності;

[у.zaporozhskiy]

По всем признакам перебор. Не вижу даже намека на право определения подсудности спора в Положении о филиале, вероятнее всего в нем сдублированы положения процессуального права о возможности рассмотрения исков по месту нахождения филиала.

Из возможных вариантов принятия судом иска не по месту нахождения ответчика (касательно исков банков) исключительная подсудность, альтернативная и договорная, возможно иск подан по правилам одного из этих вариантов!? У нас суды очень щепетильны в вопросах подсудности, дел то много, а кому нужны лишние.

Получается, что в данном случае банк и воспользовался альтернативной подсудностью только незаконно.

в иске четко жирным выделенно, что филия имеет право подать иск от имени банка по месту нахождения филии.

Стаття 207. Залишення заяви без розгляду

1. Суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо:

1) заяву подано особою, яка не має цивільної процесуальної дієздатності;

я именно на этом основании и составил ходатайство об оставлении иска без движения.

[kristi]

Справа №22ц-20238\10 Головуючий в 1 інстанції Бутенко М.В.

Категорія – 27\3\ Доповідач – Митрофанова Л.В.

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

09 лютого 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого: судді Митрофанової Л.В.

суддів: Соколан Н.О., Карнаух В.В.

при секретарі: Євтодій К.С.

за участю: представника Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» -Калинич Лариси Володимирівни, представника ОСОБА_3 – ОСОБА_4.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 02 жовтня 2009 року за позовом Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та договором поруки та за зустрічним позовом ОСОБА_7 до Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», ОСОБА_6 про визнання договору поруки недійсним та зустрічним позовом ОСОБА_3 до Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про визнання договору поруки недійсним,-

В С Т А Н О В И Л А:

ВАТ«Райффайзен Банк Аваль» звернулись до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та договором поруки , який уточнювали у судовому засіданні, посилаючись на ті обставини, що 27.04.2005 року між банком та ОСОБА_5 укладено кредитний договір та договір про видачу траншу кредиту на основі основного кредитного договору. З метою забезпечення своєчасного виконання зобов*язання за вказаним кредитним договором між позивачем та відповідачами ОСОБА_6, ОСОБА_3 укладено договори поруки. Оскільки, відповідач ОСОБА_5 не здійснював зобов*язання за кредитним договором, тим самим порушив його умови, тому позивач просив суд стягнути з відповідачів солідарно суму основного боргу-30647,74 доларів США., суму нарахованих та прострочених відсотків -7035,63 доларів США., суму пені -2640,67доларів США, всього 40324,04 доларів США або за офіційним курсом НБУ 310495,11 грн.

ОСОБА_7 подала до суду зустрічний позов до Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», ОСОБА_6 про визнання договору поруки недійсним, посилаючись на те, що при укладенні ОСОБА_6 з яким вона перебуває у зареєстрованому шлюбі, договору поруки, Банком не отримано згоди подружжя на вчинення правочину.

Відповідач ОСОБА_3 подав до суду зустрічний позов до Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про визнання договору поруки недійсним, посилаючись на порушення банком вимог ст..559 ЦК України, оскільки умови кредитного договору змінювались в сторону збільшення відповідальності без його згоди, як поручителя.

Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 02.10.2009 року позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та договором поруки задоволено частково. Суд стягнув суму заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_5

Зустрічний позов ОСОБА_3 до Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про визнання договору поруки недійсним, задовольнив в повному обсязі.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_7 до позовом Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», ОСОБА_6 про визнання договору поруки недійсним відмовлено.

В апеляційній скарзі Відкрите акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» ставить питання про зміну рішення суду, оскільки відповідачі були ознайомлені з умовами кредитного договору та договору траншу.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає , що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» про стягнення заборгованості з ОСОБА_5, за кредитним договором №011\03-03\321\5 від 27.04.2005 року та договором про видачу траншу Кредиту №011\03-03\321\5 від 27.04.2005 року, укладених між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» \надалі Банк\ та ОСОБА_5, та відмовляючи в задоволенні позову в частині стягнення суми заборгованості з поручителів за кредитним договором ОСОБА_6, ОСОБА_3, суд першої інстанції правильно послався на вимоги ст..ст.526,610,553,559 ЦК України та умов кредитного договору. Оскільки, відповідач ОСОБА_5 порушив свої зобов*язання шляхом невиконання суттєвих умов Кредитного договору та договору про видачу траншу кредиту, тому суд правильно стягнув суми кредитної заборгованості з відповідача ОСОБА_5

Колегія суддів вважає, що висновки суду щодо відмови в задоволенні позовних вимог в частині солідарного стягнення суми заборгованості з поручителів ОСОБА_6, ОСОБА_3, за вищевказаним кредитним договором та договором про видачу траншу кредиту, відповідають вимогам ст..ст.553,559 ЦК України.

Згідно п.9.1 основного Кредитного договору передбачено відповідальність сторін та вказано, що за порушення строків повернення кредитної заборгованості та відсотків за користування кредитом, передбачених положенням цього договору, позичальник сплачує Кредитору пеню в розмірі 0,1% від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення та штраф в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу \а.с.8\.

Отже, згідно п.1.2. договорів поруки ОСОБА_6, ОСОБА_3 взяли на себе зобов*язання, в повному обсязі відповідати перед Банком по зобов*язанням, які виникають з умов кредитного договору №011\03-03\321\5 від 27.04.2005 року \а.с.11,59\. Згода на вищевказані умови кредитного договору викладена в п 5.2. договорів поруки, щодо зміни умов кредитного договору іншими договорами – вищевказаними договорами поруки не визначено.

Однак, між Банком та ОСОБА_5 був укладений договір про видачу траншу кредиту на основі Кредитного договору №011\03-03\321\5 від 27.04.2005 року \а.с.9\, в якому, як встановлено в суді першої інстанції, чого не заперечував представник Банку в суді апеляційної інстанції, були вказані нові умови щодо видачі кредиту та передбачено, що в день отримання кредиту позичальник повинен сплатити Банку комісійну винагороду за супроводження кредитного договору в розмірі 0,95% від суми отриманого кредиту та в п.7.1 збільшено відповідальність позичальника в частині розміру пені з 0,1% до 0,5%. Таким чином, обсяг відповідальності ОСОБА_5 перед Банком суттєво збільшився, на що поручителі ОСОБА_6 та ОСОБА_3 згоди не давали.

Тому, на думку колегії суддів, при з*ясуванні обставин, з якими закон пов*язує стягнення сум заборгованості за кредитним договором солідарно з поручителем, слід виходити з вимог ч.1 ст..559 ЦК України.

Відповідно до ст..10,60 ЦПК України позивач Банк не надали як суду першої інстанції так і суду апеляційної інстанції доказів отримання Банком згоди поручителів ОСОБА_6 та ОСОБА_3 на зміну зобов*язання, внаслідок чого збільшився обсяг їх відповідальності.

Щодо позовних вимог ОСОБА_3, то суд першої інстанції відповідно до вимог ст..214 ЦПК України, правильно встановив обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення ОСОБА_3, правовідносини сторін які випливають із встановлених обставин та правову норму, яка підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Однак, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 з вищевказаних підстав, суд першої інстанції помилково вказав про визнання договору поруки укладеного між Банком та ОСОБА_3- недійсним, що не відповідає обставинам справи та є підставою згідно п.3 ст.309 ЦПК України для скасування рішення суду першої інстанції в цій частині і ухваленні нового рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_3 та визнання договору поруки таким, що припинив свою дію.

Згідно вимог ч.1 ст.559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов*язання, а також у разі зміни зобов*язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Відповідно до позовних вимог та висновку суду першої інстанції, ОСОБА_3, вказав норму матеріального права та підстави припинення договору поруки.

Отже, колегія суддів вважає, що відповідно до вимог ч.1 ст.559 ЦК України, в даному випадку кредитор не довів до відома поручителя про зміну умов кредитного договору та не одержав його згоди на продовження договору поруки на нових умовах, пов*язаних зі збільшенням відповідальності поручителя, зазначені обставини припиняють дію договору поруки.

Доводи ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в апеляційній скарзі, що є безпідставним висновок суду про необхідність включення до договору поруки умов про повернення основної суми кредиту та розміру процентів, строки їх повернення, розмір збитків, неустойки спростовуються матеріалами справи. Оскільки такий висновок суду відсутній.

Відповідно до рішення суду, суд першої інстанції дійшов висновку, що Банк не ознайомивши ОСОБА_3, ОСОБА_6 з умовами договору про видачу траншу кредиту №011\03-03\321\5 на основі кредитного договору №011\03-03\321\5 від 27.04.2005 року, позбавив їх можливості як поручителів знати суттєві умови видачі кредиту, які необхідно знати поручителю до укладення договору поруки, а саме: строк кредиту,графік погашення кредиту,процентна ставка, збільшення обсягу відповідальності. Зокрема, відповідно до вимог ст..ст.1054,553,554,559 ЦК України, якщо в основному кредитному договорі передбачено укладення іншого договору, в даному випадку-договору про видачу траншу кредиту, в якому внесено зміни до основного кредитного договору, то слід було вказати в договорі поруки про виконання умов передбачених двома договорами. Оскільки, зміна зобов*язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності, є підставою для припинення договору поруки.

Банк в договорі про видачу траншу кредиту змінив умови видачі кредиту та вказав про те, що в день отримання кредиту позичальник повинен сплатити Банку комісійну винагороду за супроводження кредитного договору в розмірі 0,95% від суми отриманого кредиту та в п.7.1 збільшено відповідальність позичальника в частині розміру пені з 0,1% до 0,5%. У договорах поруки відсутні посилання на виконання поручителями змінених умов основного кредитного договору, договором про видачу траншу кредиту. Таким чином, обсяг відповідальності ОСОБА_5 перед Банком суттєво збільшився, на що поручителі ОСОБА_6 та ОСОБА_3 згоди не давали.

Посилання Банку в скарзі, що поручителям ОСОБА_3 та ОСОБА_6 були ознайомлені з умовами кредитного договору та договору про видачу траншу кредиту, оскільки всі договори укладені в один день, спростовуються висновками суд та вимогами матеріального права.

Відповідно до ч.1 ст.559 ЦК України, у разі зміни зобов*язання за кредитним договором, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності, Банк зобов*язаний отримати згоду поручителя на такі зміни. Отже, законом передбачено- згода поручителя на зміну умов кредитного договору, а не ознайомлення поручителів зі змінами в кредитному договорі.

Позивач Банк відповідно до вимог ст..ст.10,60 ЦПК України, не надав доказів тих обставин, що поручителі ОСОБА_6 та ОСОБА_3, давала згоду на зміну зобов*язання по кредитному договору та продовження договору поруки на нових умовах, пов*язаних зі збільшенням відповідальності поручителя.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо відмови в задоволенні позову ОСОБА_7, оскільки відповідно до ст..553 ЦК України, ст.. 65 СК України до встановлених правовідносин, згідно з якою згода подружжя вимагається у разі розпорядження майном, як суб*єктом права спільної сумісної власності подружжя, не застосовується.

Доводи в скарзі щодо безпідставності відмови в позові про стягнення суми заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_6, який не ставив питання про визнання договору недійсним спростовується висновками суду.

Оскільки, судом першої інстанції встановлено порушення Банком вимог ст..ст.553,554,559 ЦК України, що стало підставою для відмови в задоволенні позову Банку про солідарне стягнення з поручителів суми заборгованості за кредитним договором та договором про видачу траншу кредиту.

Доводи Банку, що за позовом поручителі ОСОБА_6 та ОСОБА_3 не відповідають за зобов*язаннями ОСОБА_5 в частині сплати ним комісії та розмір зобов*язань поручителів перед Банком по договору про видачу траншу у порівнянні з зобов*язаннями по кредитному договору не збільшувався, спростовується висновками суду.

Як убачається з договорів поруки та відповідно до ст..553,554 ЦК України, поручителі ОСОБА_6, ОСОБА_3 відповідають по зобов*язанням боржника, які виникають з умов кредитного договору, в повному обсязі цих зобов*язань. Тому, внесення без згоди поручителів в п.3.5. договору про видачу траншу кредиту, зобов*язання сплати Банку комісійної винагороди за супроводження кредиту в розмірі 0,95% від суми отриманого кредиту та відповідно до п.9.1 кредитного договору і п. 7.1 договору про видачу траншу кредиту, збільшилась відповідальність поручителів в частині розміру пені, і є підставою для припинення договору поруки.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

В іншій частині рішення суду не оскаржено.

На підставі вищевикладеного колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду в частині визнання договору поруки недійсним –скасуванню, з ухваленням в цій частині нового рішення.

Керуючись ст.ст.303,307,309,316, ЦПК України, колегія суддів - ,

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» задовольнити частково.

Рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 02 жовтня 2009 року в частині визнання договору поруки недійсним –скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_3.

Визнати договір поруки №011\08-02\569 від 27 квітня 2005 року, укладений між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_3 таким, що припинив свою дію.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді:

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/8257206

[kristi]

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 червня 2010 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України у складі:

Романюка Я.М., Лихути Л.М., Охрімчук Л.І.,

розглянувши справу за позовом відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором та договором поруки та за зустрічним позовом ОСОБА_8 до відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», ОСОБА_6 про визнання договору поруки недійсним та зустрічним позовом ОСОБА_7 до відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»про визнання договору поруки недійсним, за касаційною скаргою відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 9 лютого 2010 року,

в с т а н о в и л а :

Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 2 жовтня 2009 року позовні вимоги відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором та договором поруки задоволено частково. Суд стягнув суму заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_5 Зустрічний позов ОСОБА_7 до відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про визнання договору поруки недійсним, задовольнив в повному обсязі. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_10 до позовом відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», ОСОБА_9 про визнання договору поруки недійсним відмовлено.

Рішенням Дніпропетровської області від 9 лютого 2010 року рішення суду першої інстанції в частині визнання договору поруки недійсним скасувати та ухвалено в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_7. Визнано договір поруки №011\08-02\569 від 27 квітня 2005 року, укладений між відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_7 таким, що припинив свою дію. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

У касаційній скарзі відкрите акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить змінити рішення апеляційного суду і стягнути на його користь у солідарному порядку з ОСОБА_5, ОСОБА_9 та ОСОБА_7 заборгованість у сумі 310 495,11 грн. У позові ОСОБА_7 та ОСОБА_9 про визнання недійсним договорів поруки відмовити.

Згідно ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України п ід час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеним обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням судом норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування відсутні.

Наведені у касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.

Касаційна скарга підлягає відхиленню, а оскаржуване судове рішення - залишенню без змін.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» відхилити і залишити рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 9 лютого 2010 року без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді

Верховного Суду України Я.М. Романюк

Л.М. Лихута

Л.І. Охрімчук

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/9749704

[kosugi]

Получается, что в данном случае банк и воспользовался альтернативной подсудностью только незаконно.

в иске четко жирным выделенно, что филия имеет право подать иск от имени банка по месту нахождения филии.

я именно на этом основании и составил ходатайство об оставлении иска без движения.

Альтернативная подсудность это право истца выбрать подсудность по месту нахождения одного из ответчиков, в исках банк заемщик у банка нету права подавать иски по месту нахождения истца. Положение о филиале тоже не может регулировать вопросы подсудности или закон или договор. А вот если в кредитном договоре указано, что все споры рассматриваются по месту нахождения филиала банка, тогда это договорная подсудность и тогда подача иска в суд по месту нахождения филиала законна.

Вы таки хотите сказать что иск подан именно филиалом!?!? Или все-же ПАТ "Банк" в лице Зачепиловского филиала и подписан неким директором Пупкиным!?!? Я об вот это:

Стаття 207. Залишення заяви без розгляду

1. Суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо:

1) заяву подано особою, яка не має цивільної процесуальної дієздатності;

[у.zaporozhskiy]

Альтернативная подсудность это право истца выбрать подсудность по месту нахождения одного из ответчиков, в исках банк заемщик у банка нету права подавать иски по месту нахождения истца. Положение о филиале тоже не может регулировать вопросы подсудности или закон или договор. А вот если в кредитном договоре указано, что все споры рассматриваются по месту нахождения филиала банка, тогда это договорная подсудность и тогда подача иска в суд по месту нахождения филиала законна.

Вы таки хотите сказать что иск подан именно филиалом!?!? Или все-же ПАТ "Банк" в лице Зачепиловского филиала и подписан неким директором Пупкиным!?!? Я об вот это:

Стаття 207. Залишення заяви без розгляду

1. Суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо:

1) заяву подано особою, яка не має цивільної процесуальної дієздатності;

Вариант Выделленный жирным.

Договорной подсудности сейчас нет.

Однак, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 з вищевказаних підстав, суд першої інстанції помилково вказав про визнання договору поруки укладеного між Банком та ОСОБА_3- недійсним, що не відповідає обставинам справи та є підставою згідно п.3 ст.309 ЦПК України для скасування рішення суду першої інстанції в цій частині і ухваленні нового рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_3 та визнання договору поруки таким, що припинив свою дію.

кто как хочет так и считает

Оскільки, зміна зобов*язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності, є підставою для припинення договору поруки.

И как это все понимать, как правильно?

Визнавати договори поруки припиненим чи припиненими правовідносини за договором поруки??

Вопрос останется наверное нерешенным.

[kosugi]

Вариант Выделленный жирным.

Договорной подсудности сейчас нет.

Однак, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 з вищевказаних підстав, суд першої інстанції помилково вказав про визнання договору поруки укладеного між Банком та ОСОБА_3- недійсним, що не відповідає обставинам справи та є підставою згідно п.3 ст.309 ЦПК України для скасування рішення суду першої інстанції в цій частині і ухваленні нового рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_3 та визнання договору поруки таким, що припинив свою дію.

кто как хочет так и считает

Оскільки, зміна зобов*язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності, є підставою для припинення договору поруки.

И как это все понимать, как правильно?

Визнавати договори поруки припиненим чи припиненими правовідносини за договором поруки??

Вопрос останется наверное нерешенным.

Не тогда 207 здесь не годится. Иск подан от имени юридического лица физическим лицом гражданско-процессуальная дееспособность которого определяется выданной ему доверенностью. А филиал вообще не является лицом ни в гражданско-правовых ни в гражданско-процессуальных отношения.

Насчет отсутствия договорной подсудности я знаю, но поскольку она была могла быть использована. Правда наиболее вероятный вариант перекручивание содержания нормы о праве подавать иски по месту нахождения филиала.

Насчет прекращения поручительства, считаю что эти обстоятельства являются основанием для отказа в удовлетворении иска о взыскании долга с поручителя.

По своей природе прекращение поручительства тождественно такому понятию как прекращение обязательства. Ни кому ведь не приходит в голову подавать иск о прекращении кредитного договора в связи с полным исполнение обязательств по нему!?!?

[у.zaporozhskiy]

Не тогда 207 здесь не годится. Иск подан от имени юридического лица физическим лицом гражданско-процессуальная дееспособность которого определяется выданной ему доверенностью. А филиал вообще не является лицом ни в гражданско-правовых ни в гражданско-процессуальных отношения.

Насчет отсутствия договорной подсудности я знаю, но поскольку она была могла быть использована. Правда наиболее вероятный вариант перекручивание содержания нормы о праве подавать иски по месту нахождения филиала.

Насчет прекращения поручительства, считаю что эти обстоятельства являются основанием для отказа в удовлетворении иска о взыскании долга с поручителя.

По своей природе прекращение поручительства тождественно такому понятию как прекращение обязательства. Ни кому ведь не приходит в голову подавать иск о прекращении кредитного договора в связи с полным исполнение обязательств по нему!?!?

именно так и было сделанно

так как вы предлагаете с этим бороться, заявлять ходатайство о неподсудности или подавать апелляционную жалобу, что ПАТ не имеет права подавать по месту нахождения своего филиали

может есть постановление Пленума, которое описывает данную ситуацию?

[kosugi]

именно так и было сделанно

так как вы предлагаете с этим бороться, заявлять ходатайство о неподсудности или подавать апелляционную жалобу, что ПАТ не имеет права подавать по месту нахождения своего филиали

может есть постановление Пленума, которое описывает данную ситуацию?

Только у Луспеныка, раздел процессуальные проблеммы.

[у.zaporozhskiy]

Только у Луспеныка, раздел процессуальные проблеммы.

там ничего нет

просто не о чем

[kosugi]

там ничего нет

просто не о чем

Отже, якщо предмет позовних вимог зводиться до стягнення заборгованості за кредитом, то суд має застосувати положення про підсудність, визначену ст. ст. 109, 110 ЦПК України. Якщо ж предметом позову є звернення стягнення на предмет іпотеки (ст. ст. 33, 39 Закону України «Про іпотеку») тощо, то суд застосовує положення про виключну підсудність.

Оскільки, як зазначалось вище, Закон України «Про захист прав споживачів» не поширюється на спори щодо виконання кредитних договорів, що впливає на визначення підсудності спору за місцем проживання споживача, то виникає питання підсудності за місцем знаходження філії банку.

Так, згідно зі ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. Статтею 95 ЦК установлено, що філією юридичної особи є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій.

Відповідно до ч. 7 ст. 110 ЦПК України позови, що виникають з діяльності філії або представництва юридичної особи, можуть пред'являтись за їх місцезнаходженням.

Статтею 2 Закону України „Про банки і банківську діяльність" визначено, що філією банку є відокремлений структурний підрозділ банку, що не має статусу юридичної особи і здійснює банківську діяльність від імені Банку.

И понимай как хочешь!?!? Больше ни чего нет, в лиге других ссылок нет, а сам знаешь искать не существующее самая неблагодарная работа.