Решение Хозяйственного суда Донецкой области о недействительности кредитного договора с Райффайзен Банк Аваль

[vekt]

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

РІШЕННЯ
іменем України

11.11.10 р. Справа № 1/191пд

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Мекрос” м. Донецьк

до відповідача: Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” м. Київ в особі Донецької обласної Дирекції

про визнання недійсним договору з додатковими угодами до нього

Суддя З.П. Азарова

В засіданні брали участь:
Представники
Від позивача: Ломоносова Н.П. – представник
Від відповідача: Гаврюшенко С.А. – представник

СУТЬ СПОРУ:

В судовому засіданнях 26.10.2010р., 02.11.2010р., 09.11.2010р. оголошувались перерви

Товариство з обмеженою відповідальністю “Мекрос” звернулось з позовом до Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” м. Київ в особі Донецької обласної дирекції про визнання недійсним кредитного договору № 010/05/00172 від 14.04.2008р.з додатковими угодами №№ 010/05/00172/1 від 10.10.2008р., 010/05/00172 від 26.01.2009р.

В обґрунтування позову позивач посилається на підписання договору неуповноваженою особою та надання кредиту в іноземній валюті, що протиречить умовам кредитного договору та чинного законодавствва, а саме: ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, ст.ст. 41, 59 Закону Украъни «Про господарські товариства”, ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України № 15-93 від 19.02.1993р. “Про систему валютного регулювання і валютного контролю”.

В якості доказів надані копії: Генеральної кредитної угоди № 010/08-3/0299 від 27.04.2006р. з додатковою угодою № 010/08-3/0299/3 від 08.04.2009р., кредитного договору № 010/05/00172 від 14.04.2008р. з додатковими угодами №№ 010/05/00172/1 від 10.10.2008р., 010/05/00172/2 від 26.01.2009р., графіку погашення заборгованості.

25.10.2010р. на адресу суду від позивача надійшли доповнення до позовних вимог, в якому він пояснив, що відповідно до пункту 5.2 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю “Мекрос”, зареєстрованого виконавчим комітетом Ворошиловської районної ради міста Донецька 02.04.2003р. згідно рішення № 100/6 реєстраційний номер запису Р04053186Ю0125634, учасниками товариства: є Товариство з обмеженою відповідальністю “Укрросінвест”, якому належало 70% в статутному капіталі ТОВ “Мекрос”, директором якого є Севастьянова І.Б.; громадянин України Мега А.М., якому належало 30% в статутному капіталі товариства. Копія протоколу загальних зборів учасників ТОВ “Мекрос” від 17.03.2008р., в якому приймалося рішення про отримання кредиту позивачем та надання згоди на укладення кредитного договору № 010/05/00172 від 14.04.2008р., містить підпис особи, зазначеної як Севастьянова І.Б., однак не містить відбитку печатки ТОВ “Укрросінвет”. В зазначений період загальні збори учасників ТОВ “Мекрос” не скликались, відповідно, жодного документа з даного приводу не складалось. За умовою трудового договору Мега А.М. повинен був попередньо узгоджувати всі питання, пов’язані з отриманням кредитних ресурсів. До спірного кредитного договору були укладені додаткові угоди № 010/05/001172/1 від 10.10.2008р. та № 010/05/001172/2 від 26.01.2009р., рішення на укладення яких загальні збори також не надавали. Таким чином, на момент укладення спірного договору у директора ТОВ “Мекрос” не було необхідного обсягу повноважень для його укладення, оскільки була відсутня згода учасників товариства. Крім того, у відношенні керівника товариства порушена кримінальна справа.

В судовому засіданні 26.10.2010р. відповідач надав відзив, в якому позов не визнав, посилаючись на прийняття загальними зборами засновників товариства рішення про отримання кредиту, а директору ТОВ “Мекрос” Мега А.М. було доручено підготувати та підписати усі необхідні для кредитування документи у тому числі кредитний договір, що підтверджується протоколом № 2 від 03.04.2006р. Згідно протоколу від 17.03.2008р. ТОВ “Мекрос” було прийнято рішення про збільшення ліміту діючої ГКУ № 010/08-3/0299 від 27.04.2006р. та доручено директору підготувати та підписати усі необхідні документи, у тому числі кредитний договір та інші необхідні договори та документи. Відповідно до протоколу № 4 від 18.09.2008р. товариством було прийнято рішення клопотати про можливість надання кредитних коштів у національній валюті за діючою кредитною угодою. Крім того, відповідно до пункту 8.11 статуту ТОВ “Мекрос” директор вирішує всі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать компетенції зборів учасників. Збори учасників товариства можуть прийняти рішення про передачу частини своїх повноважень до компетенції директора товариства. Посилання позивача на те, що єдиним законним засобом платежу на території України є національна валюта – гривня, не може бути покладено за основу визнання частини або усього кредитного договору в іноземній валюті недійсним, оскільки операція з видачі банком кредиту та його повернення не є операцією, яка передбачає реалізацію функції грошових коштів як засобу платежу.

В судовому засіданні було оголошено перерву, після якої позивач пояснив, що у відношенні засновника ТОВ “Мекрос” Мега А.М. 25.02.2009р. порушена кримінальна справа № 81-1292 за звинуваченням у скоєнні злочинів, передбачених ч. 5 ст.191, ч. 2 ст. 222, ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України. При розгляді вказаної кримінальної справи Науково-дослідним експертно-криміналістичним центром при Головному управлінні МВС України в Донецькій області була проведена криміналістична експертиза.

У судовому засіданні було оголошено перерву для надання сторонами висновку вказаної експертизи. В наступному судовому засіданні позивач виконав вимоги суду, відповідач ознайомився з наданим висновком і у судовому засіданні 11.11.2010р. відповідач надав додаткові усні пояснення, в яких зазначив, що матеріалами слідчих органів протокол від 17.03.2008р. не досліджувався, але позивач пояснив, що вказаному протоколу надана оцінка в обвинувачувальному висновку.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив, що 27.04.2006р. між Акціонерним поштово-пенсійним банком “Аваль” в особі Донецької обласної дирекції (правонаступником якого є позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Мекрос” (позичальником) була укладена Генеральна кредитна угода № 010/08-3/0299, відповідно до якої кредитор (банк, позивач) зобов’язався надавати позичальнику (відповідачу) кредитні кошти в порядку і на умовах, визначених у кредитних договорах та додаткових угодах до них, укладених в рамках цієї Генеральної угоди і які є її невід’ємними частинами. Загальний розмір позичкової заборгованості позичальника за наданими кредитами не повинен перевищувати суму 2 500 000 грн. 00 коп.

На виконання умов вказаної угоди сторони 14.04.2008р уклали кредитний договір № 010/05/00172, відповідно до якого кредитор зобов’язався надати позичальнику кредит в формі відновлювальної кредитної лінії з лімітом 990 000,00 доларів США, але не більше суми еквівалентній 5 000 000 грн. 00 коп. на дату укладення цільового договору, а позичальник зобов’язався отримати кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути кредитору, сплатити 13% річних за користування ним та комісії.

Укладеною сторонами додатковою угодою № 010/05/00172/1 від 10.10.2008р. до вказаного договору були внесені зміни, згідно з якими кредитор зобов’язався надати позичальнику кредит у сумі еквівалентній 5 000 000 грн. 00 коп. Вказаною угодою були змінені відсоткові ставки річних за надання коштів у національній валюті – 19% річних, у доларах США – 13% річних.

Додатковою угодою № 010/05/00172/2 від 26.01.2009р. сторони знову змінили відсоткові ставки річних за користування коштами у національній валюті – 21% річних, у доларах США - 13% річних.

Укладення договору в іноземній валюті відповідає статті 2 Закону України “Про банки і банківську діяльність”, яка передбачає, що кошти – гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент. Статті 47, 49 Закону України “Про банки і банківську діяльність” визначають операції банків із розміщенням залучених коштів від свого імені, на вказаних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується.

Пункт 2 статті 524 Цивільного кодексу України передбачає, що сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті, тому пунктом 1.1 оспорюваної договору встановлено, що предметом договору є надання кредиту у сумі, яка не може перевищувати 990 000 доларів США. Таким чином, сторони визначили, що кредит надається в іноземній валюті, яка може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановленому законом.

Кредитний договір за своєю правовою природою є договором позики, згідно з яким одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) (стаття 1046 Цивільного кодексу України). Відповідно до статті 1054 вказаного кодексу за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Стаття 345 Господарського кодексу України передбачає, що кредитні операції полягають у розміщенні банками від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб (позичальників) та громадян. Кредитними визнаються банківські операції,визначені як такі законом про банки і банківську діяльність. Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Кредитний договір № 010/05/00172 від 14.04.2008р. та додаткова угода № 010/05/00172/1 від 10.10.2008р. з боку позичальника (відповідача) були підписані директором Товариства з обмеженою відповідальністю “Мекрос” Мега Андрієм Миколайовичем на підставі статуту товариства.

Позивач (позичальник) вважає вказаний договір та укладені до нього додаткові угоди недійсними, оскільки договір підписаний неуповноваженою особою.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою для недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою – третьою, п’ятою та шостою ст.203 Цивільного Кодексу України, а саме: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2)особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 Цивільного кодексу України).

За приписами частини 1 статті 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Відповідно до п.1.1 Статуту ТОВ “Мекрос”, затвердженого загальними зборами акціонерів товариства (протокол №№ 1/2003 від 21.03.2003р., 1 від 29.03.2006р.) та зареєстрованого 02.04.2003р. та 30.03.2006р. Державним реєстратором виконавчого комітету Донецької міської ради, вказане товариство створено учасниками на необмежений строк згідно законодавства України, шляхом об’єднання їх майна та підприємницької діяльності його засновників (учасників) з метою отримання прибутку.

Згідно з пунктом 6.3 статуту в редакції 2003р. у створенні статутного капіталу товариства беруть участь:

Мега Андрій Миколайович – 5550 грн. 00 коп., що складає 30% статутного капіталу та Товариство з обмеженою відповідальністю “Укрросінвест” – 12 950 грн. 00 коп., що складає 70% статутного капіталу.

Згідно зі статтею 47 Закону України “Про господарські товариства” виконавчим органом акціонерного товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є правління або інший орган, визначений Статутом. Виконавчий орган вирішує всі питання діяльності акціонерного товариства, крім тих, що віднесені до компетенції загальних зборів і Наглядової ради.

Пунктом 8.1 статуту товариства в редакції 2006р., який діяв на момент укладення договору, передбачено, що вищим органом товариства є загальні збори учасників, які складаються із учасників або призначених ними представниками. Відповідно до пункту 8.5 вказаного статуту збори учасників визначаються правомочними, якщо в них беруть участь учасники (представники), що мають у сукупності більш як 60 відсотків голосів.

Пунктом 8.10 статуту товариства передбачено, що виконавчим органом товариства є директор, який вирішує всі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать до компетенції зборів учасників, а пунктом 8.13 статуту товариства визначено, що директор діє від імені товариства в межах, встановлених законодавством України та установчими документами

Директор товариства згідно вказаного статуту підписав кредитний договір з посиланням на надані йому повноваження загальними зборами товариства. Проте, як встановлено матеріалами справи, у відношенні директора товариства Слідчим управлінням МУМВС у Донецькій області була порушена кримінальна справа, в ході якої було встановлено, що директором для отримання кредиту були надані банку сфальсифіковані протоколи загальних зборів, про що стало відомо товариству в ході розслідування цієї кримінальної справи.

Так, до підписання вказаного договору був наданий протокол загальних зборів учасників товариства від 17.03.2008р., згідно з яким було прийнято рішення клопотати перед банком про кредитування до 5 000 000 грн. 00 коп., в рамках якого слід відкрити кредитну лінію та доручити директору товариства підготувати та підписати всі необхідні для кредитування документи, в тому числі кредитний договір. Однак, матеріалами кримінальної справи встановлено, що загальні збори товариства фактично не скликалися. В протоколі відсутні номер та печатка товариства. До того ж, вказаний протокол містить посилання на генеральну угоду, а не на оспорюваний кредитний договір. Отже, з вказаного протоколу неможливо вважати надання повноважень директору на укладення кредитного договору.

Протоколом № 4 загальних зборів засновників товариства від 18.09.2008р. було прийнято рішення клопотати про можливість надання кредитних коштів в національній валюті. Протокол був підписаний від імені учасників товариства Мега А.М. та Севастьяновою І.Б.

В ході розслідування кримінальної справи 19.04.2010р. була проведена криміналістична експертиза Науково-дослідним експертно-криміналістичним центром при Головному управлінні МВС України в Донецькій області, якою встановлено, що вказаний протокол підписаний не головою правління товариства Севостьяновой І.Б., а іншою особою. Таким чином, вказаний протокол є недійсним і неможливо вважати, що директор був уповноважений укладати кредитний договір від імені товариства.

В силу частини 2 статті 203 ЦКУ особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, а відповідно до частини 2 статті 207 вказаного кодексу від імені юридичної особи правочин підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами.

З огляду на надані докази, суд вважає, що директор товариства діяв без належних повноважень, не на користь товариства, що підтверджується матеріалами кримінальної справи, тому позовні вимоги про визнання недійсним кредитного договору з цієї підстави підлягають задоволенню.

В силу статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, тому керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Мекрос” задовольнити.

Визнати недійсними кредитний договір № 010/05/0017 від 14.04.2008р., укладений Відкритим акціонерним товариством “Райффайзен Банк Аваль” м. Київ в особі Донецької обласної Дирекції з Товариством з обмеженою відповідальністю “Мекрос”, та додаткові угоди №№01/05/00172/1 від 10.10.2008р., 010/05/00172/2 від 26.01.1009р.

В судовому засіданні 11.11.2010р. оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя

Рішення підписано 12.11.2010р.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/12267945