Рішенням Вищого спеціалізованого суду України підтверджено дійсність валютних кредитів виданих без наявності індивідуальної ліцензії

[vekt]

В силу 533-3 и Декрета ни "в" ни "г" не могут работать между резидентами.

Кредит предоставляется путем последующего расчета кредитодателя-должника с заемщиком-кредитором (доп. смотри 509 ЦКУ) за свое, кредитодателя-должника обязательство предоставить кредит.

А т.к. по Декрету и 533-3 такой расчет допускается только в международных,

ТО КАКОГО ХРЕНА?!!!

Какого хрена "в" и "г" хоть вместе, хоть порознь.

КАКОГО ХРЕНА?!!!

Коференцию о чем готовят? О каких мареннях?

Один тупица будет другому рассказывать о своих галлюцинациях?

Кто туда придет? Зомби? О чем конференцировать? О галлюцинациях?

Заемщики - это просто больные на голову зомби. Всех под забор. Для выздоровления.

[nameless]

Ы ?

аб чём речь?

Тут обсуждают конкреное решение по конкретному иску, по которому, непонятно с какого перепуга, было сказанно, что для выдачи кредита нада индивидуалка.

В итоге проблема - Все валютные иски - одинаковые на ИХ, СУДЕЙ, ВЗГЛЯД.

[vekt]

Как вы уже задолбали своими лицензиями.

[Obelix]

Vekt разбушевался

Кроме негативных эмоций есть что сказать по сути? что нибудь конструктивного...

А то, что мы пытаемся играть в шахматы, а с нами играют в "Чапаева" - это ясно с самого начала

[vekt]

Есть время разбрасывать камни и время собирать камни. Сейчас момент подготовки к конференции.

Перед конференцией будем мусолить лицензии? Что на конференции будет? Опять эти лицензии?

Может сейчас момент окончательно определить свое отношение к лицензиям?

Или этот момент как обычно просрем? Кто и что скажет Полунееву?

Если есть возможность и если предоставляется момент - то что?

Голову в кусты? Под забор. Я не буду на конференции. Кто будет? Выходи.

Счас голову мылить буду.

[stairtov]

Vekt разбушевался

Кроме негативных эмоций есть что сказать по сути? что нибудь конструктивного...

А то, что мы пытаемся играть в шахматы, а с нами играют в "Чапаева" - это ясно с самого начала

а чом бы нам чапаеми не стать . Вект прав нечего тулится в индивидуалку так как она для внешних и безналом .

такчто даже при ее наличии все равно низя для наших кредитов ее применять .

ну а там все же нужен юрист и група поддержки дабы каят курица иль козачок на ся одеяло тянуть не стал!!!!

[Obelix]

Счас голову мылить буду.

а мож другую часть тела?

[alexburko]

а чом бы нам чапаеми не стать . Вект прав нечего тулится в индивидуалку так как она для внешних и безналом .

такчто даже при ее наличии все равно низя для наших кредитов ее применять .

ну а там все же нужен юрист и група поддержки дабы каят курица иль козачок на ся одеяло тянуть не стал!!!!

Я слушал пресс-конференцию в УНИАН в среду... Так оно и есть, не хватает опыта публичных выступлений, идея была хорошей - выступили пострадавшие, но сильно тушевались, видно/слышно, что волнуются, в итоге просто с запинками рассказали свои истории и "..считаю, хм...хм... несправедливо... банк навстречу не пошел... хм", то есть вопрос высветления проблемы - незаконности валютных кредитов и судебного беспредела, - был размазан. Хорошо хоть Годецкий как-то подтянул вопрос, язык подвешен.

Просто надо ПРОПИСАТЬ тексты для выступающих, сделать сценарий (как на ТВ, просто пусть подглядывают в писульку, это же пресс-конференция). А для живых дебатов - классного оратора, может просто сильного адвоката пригласить. Надо будет организаторам позвонить...

[vekt]

а мож другую часть тела?

О ! От это правильно. От с таким настроем и нада идти на эту коференцию. А там уже - шоб по самые помидоры.

[vekt]

Вопрос Полунееву: передаются ли кредитные деньги в собственность заемщика?

Если Полунеев подтвердит, что кредитные деньги передаются в собственность, то на основании ЦКУ-319 и ГКУ -345 публично обвинить Полунеева в правовой некомпетентности.

Кто готов задать такой вопрос и сделать такое публичное заявление?

[stairtov]

Я слушал пресс-конференцию в УНИАН в среду... Так оно и есть, не хватает опыта публичных выступлений, идея была хорошей - выступили пострадавшие, но сильно тушевались, видно/слышно, что волнуются, в итоге просто с запинками рассказали свои истории и "..считаю, хм...хм... несправедливо... банк навстречу не пошел... хм", то есть вопрос высветления проблемы - незаконности валютных кредитов и судебного беспредела, - был размазан. Хорошо хоть Годецкий как-то подтянул вопрос, язык подвешен.

Просто надо ПРОПИСАТЬ тексты для выступающих, сделать сценарий (как на ТВ, просто пусть подглядывают в писульку, это же пресс-конференция). А для живых дебатов - классного оратора, может просто сильного адвоката пригласить. Надо будет организаторам позвонить...

меня не пустили ябим спел всяб микрофоны привяли

[sofi]

поддерживаю vekta!

Индивидуалка для расчетов меж резидентами не годится:

1) на территории единственно законным средством платежа есть гривна, платежи в валюте по обязательствам возможны лишь за границу, см Декрет, валютные операции.

2) индивидуалка дает право на безналичные расчеты в инвалюте.

смотрим декрет: определение инвалюты, в котором указано, что это или наличка (банкоты, монеты и т.д. или средства (безналичка) внесенные в банк за границей.

т.е. если у заемщика нет счета за границей на который ему поступают там деньги, то безналичной валюты у него априори быть не может, на что же тогда может быть выдана индивидуальная лицензия?

3) кредит по индлицензии может быть выдан лишь на ОДИН год, а мы имеем долгосрочные.

Вопрос по лицензиям поднимают те юристы, которым по 227 ЦК обстряпать дельце видится за очень гонорар приличный, а вникать в суть большой облом или выше их понимания. Хотя результата окончательного еще никто не добился (положительного).

Вот и :кому война, кому мать родна.

И хотя отсутствие лицензии для банка предполагает штрааф, для нас, заемщиков, ее наличие жизнь не облегчает, так как возвратить нужно то что отрымав + %, по кредиту отрымуються деньги, их сумма в украине должна быть выражена в гривнах, и к возврату подлежит именно она. Но ни в одном решении об этом даже не упоминается. Исков с такими требованиями не встречала, чем юристы заняты? перепечаткой уже готовых исков по лицензиям.

Пусть не принимают на свой счет этот выпад участники форума, которые действительно сознательно и при этом бескорыстно помогают нам, заемщикам в этой нелегкой борьбе.

Иски по валютным основаниям все одинаковые, а должны бы отличаться, так как в одних случаях заемщик действительно получил на руки доллары, в других-

особенно на авто, где валюта на обычной писчей бумаге нарисована формата А4 (кредитный договор), ее совсем не было.

Доказательная база недействительности - разная.

Бесспорно одно - сначала банки сыграли с нами в "чапая", назвав это шахматами, теперь мы продолжаем игру в шахматы с судами, а они играют в "бои без правил". Печально то, что в эту игру могут играть только они.

Какой выход? Задолбать их шахматами? Или вообще не играть и не платить по кредитам, всем не платить. или играть в ту же что и ОНИ игру, без правил, массовым протестом.

[vekt]

особенно на авто, где валюта на обычной писчей бумаге нарисована формата А4 (кредитный договор), ее совсем не было.

Вот блин, если Полунеев будет прикрываться еще и 1046, тогда Софи может обвинить его в том, что лично она по этой позыке ничо не получила. Кредитные денгы ушли сразу дяде в автосалон. Снова правовая некомпетентность. Позыка ту не при чем.

[Василий Горбань]

Буде відпрацьовувати питання цесії, що йому ще залишається робити?...

Арешт на доходи (зарплату/пенсію). Пробувати стягнути майно подружжя, використовуючи СК...

Та швидше всього - спише...

Цесії ви маєте на увазі продасть з дисконтом кредитний портфель (даний кредит), як це робить ОТП ?

Але у мене конкретніші роздуми і питання

По перше:

У відповідності до ч.1 ст. 380 ЦПКУ "Питання про поворот виконання вирішує суд апеляційної чи касаційної інстанції, якщо, скасувавши рішення, він закриває провадження у справі, залишає позов без розгляду, відмовляє в позові повністю або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі".

В даному випадку ВССУ скасував ріш другої інстанції, залишив в силі відмовне ріш суду перш інстанції і провадження не закрив, очевидно з урахуванням права на оскарження за винятковими обставинами до ВСУ.

Банк може уже звернутись до суду про поворот виконання, але ж спочатку потрібно закрити провадження по справі !!!

Тут не підходить і ч.2 ст.380 ЦПКУ, за якою, якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернено на новий розгляд, а при новому розгляді справи в позові відмовлено або позовні вимоги задоволено в меншому розмірі, або провадження у справі закрито чи заяву залишено без розгляду, суд, ухвалюючи рішення, повинен зобов'язати позивача повернути відповідачеві безпідставно стягнене з нього за скасованим рішенням.

А що значить ч.3 ст.380 ЦПКУ: У разі неможливості повернути майно в рішенні або ухвалі суду передбачається відшкодування вартості цього майна в розмірі грошових коштів, одержаних від його реалізації.

Хто суду повинен доводити і на підставі чого що майно неможливо повернути - це, що після закриття виконавчого провадження в звязку з відсутністю в особи майна ??? Якщо так - то таке рішення (ухвалу) суд дійсно пока що не може постановляти. Чи може при розгляді зави про поворот давати свої докази про відсутність іпотечного майна в особи ? Та, окрім цого, заперечувати про передчасність розгляду заяви про поворот оскільки особа має строк на скаргу до ВСУ за винятковими ? Але ж це усе процесуальним не прописано а лише мої погляди на можливі дії.

Стаття 381. Строк подання заяв про поворот виконання

1. Якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом при новому розгляді справи або судом апеляційної чи касаційної інстанції, заява відповідача про повернення стягненого з нього за скасованим рішенням майна розглядається судом, у якому перебуває справа. Заяву про поворот виконання можна подати у межах позовної давності.

Загальної поз давності - три роки з моменту виконання рішення та стягнення на користь особи з банку ?

І основне питання, чи можливо такий розклад

Виконавець виносить постанову про зобовязання нотаріуса поновити записи в реєстрах обтяження та іпотек

Нотаріус заходить в реєстр - а там таке майно є і за такої адресою але належить іншій особі

Чи може він в цій ситуації внести записи в реєстрах про обтяження цього майна іншої особи на корись старого іпотекодержателя банку в забезпечення кредиту старого іпотекодавця і особливо, якщо новий власник придбав це майно за кредитні кошти в іншому банку та передав його іншому банку в іпотеку ???

Хто що мені може про це все пояснити і чи пройшов хто таку стадію війни з банком ?

[Василий Горбань]

Буде відпрацьовувати питання цесії, що йому ще залишається робити?...

Арешт на доходи (зарплату/пенсію). Пробувати стягнути майно подружжя, використовуючи СК...

Та швидше всього - спише...

Цесії ви маєте на увазі продасть з дисконтом кредитний портфель (даний кредит), як це робить ОТП ?

Але у мене конкретніші роздуми і питання

По перше:

У відповідності до ч.1 ст. 380 ЦПКУ "Питання про поворот виконання вирішує суд апеляційної чи касаційної інстанції, якщо, скасувавши рішення, він закриває провадження у справі, залишає позов без розгляду, відмовляє в позові повністю або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі".

В даному випадку ВССУ скасував ріш другої інстанції, залишив в силі відмовне ріш суду перш інстанції і провадження не закрив, очевидно з урахуванням права на оскарження за винятковими обставинами до ВСУ.

Банк може уже звернутись до суду про поворот виконання, але ж спочатку потрібно закрити провадження по справі !!!

Тут не підходить і ч.2 ст.380 ЦПКУ, за якою, якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернено на новий розгляд, а при новому розгляді справи в позові відмовлено або позовні вимоги задоволено в меншому розмірі, або провадження у справі закрито чи заяву залишено без розгляду, суд, ухвалюючи рішення, повинен зобов'язати позивача повернути відповідачеві безпідставно стягнене з нього за скасованим рішенням.

А що значить ч.3 ст.380 ЦПКУ: У разі неможливості повернути майно в рішенні або ухвалі суду передбачається відшкодування вартості цього майна в розмірі грошових коштів, одержаних від його реалізації.

Хто суду повинен доводити і на підставі чого що майно неможливо повернути - це, що після закриття виконавчого провадження в звязку з відсутністю в особи майна ??? Якщо так - то таке рішення (ухвалу) суд дійсно пока що не може постановляти. Чи може при розгляді зави про поворот давати свої докази про відсутність іпотечного майна в особи ? Та, окрім цого, заперечувати про передчасність розгляду заяви про поворот оскільки особа має строк на скаргу до ВСУ за винятковими ? Але ж це усе процесуальним не прописано а лише мої погляди на можливі дії.

Стаття 381. Строк подання заяв про поворот виконання

1. Якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом при новому розгляді справи або судом апеляційної чи касаційної інстанції, заява відповідача про повернення стягненого з нього за скасованим рішенням майна розглядається судом, у якому перебуває справа. Заяву про поворот виконання можна подати у межах позовної давності.

Загальної поз давності - три роки з моменту виконання рішення та стягнення на користь особи з банку ?

І основне питання, чи можливо такий розклад

Виконавець виносить постанову про зобовязання нотаріуса поновити записи в реєстрах обтяження та іпотек

Нотаріус заходить в реєстр - а там таке майно є і за такої адресою але належить іншій особі

Чи може він в цій ситуації внести записи в реєстрах про обтяження цього майна іншої особи на корись старого іпотекодержателя банку в забезпечення кредиту старого іпотекодавця і особливо, якщо новий власник придбав це майно за кредитні кошти в іншому банку та передав його іншому банку в іпотеку ???

Хто що мені може про це все пояснити і чи пройшов хто таку стадію війни з банком ?

[Obelix]

Печально то, что в эту игру могут играть только они.

Какой выход? Задолбать их шахматами? Или вообще не играть и не платить по кредитам, всем не платить. или играть в ту же что и ОНИ игру, без правил, массовым протестом.

У заемщиков как на войне...

На каждом рубеже обороны держать противника как можно дольше, до последенего патрона.

В конце концов, отойдя до Сталинграда (до ДВС) стать намертво на этом рубеже, работая активно с ДВС, торгующей организацией, оценщиком, наложив еще пару арестов на имущество.

Ведь это вы БАНКУ должны денег, а у остальных к вам претензий нет

Как показывает практика, выиграть суд и исполнить решение - далеко не одно и то же

Вы в Чапая - а мы в бокс. Главное не бздеть

Хуже ведь все равно не будет

[nameless]

Я по прежнему глубоко убеждён в том, что нужно наставивать на том, что договор недействительный, т.к. там :

1. Обязательство выражено в иностранной валюте, чего нельзя делать

2. Порядок расчётов установленный договором противоречит закону, т.к. физик не может расчитываться иностранной валютой.

Т.е. не идти по пути 227ЦК а идти по пути 215, 203 ЦК.

Обычно в исках пишут, что для расчётов нужна индивидуалка, и её нет. Но - она таки нужна. Декрет не говорит нал\безнал, он говорит - нужна. НО! Такая индивидуалка не выдаётся физикам. Т.е. Нужно либо не писать про индивидуалку, либо писать что в данном случае нет возможности её получить.

Не нужно трогать операции банка, банк много чё имеет право, не нужно забирать эти права.

Нужно настаивать на том, что Заёмщик не может быть судьектом обязанностей, выраженных в иностранной валюте, и не может проводить расчёты, установленные договором. Всилу того, что эти условия противоречат закону, и являются существенными, то требуется признание недействительности именно договор а в целом.

Как-то так.

У нас пошла жара с того, что болшая часть исков пишет: банк не может выдавать кредит, не имеет право на проценты в валюте..... но это скользко. Банк может, даже в инструкции про счета указано: заёмщик может гасить кредит и проценты с текущчего счёта банку. Но это не касается нас, т.к. кредит не был размещён на счету, а был выдан непойми-как.

Не скольско иное: 192, 524, 533 ЦК, в силу которых мы не может взять на себя обязательство платить в валюте, и проводить расчёты по этому обязательству.

Заметте, банки всегда указывают - у нас есть дозвил, мы можем размещать баксы. Ну пожалуйста, размещайте, только не нам.

Ну, как-то так:

Відповідно ст. 92, 99 Конституції, ст. ст. 192, 193, 533 Цивільного Кодексу України, здійснення правочинів з валютними цінностями та використання іноземної валюти можливі виключно на умовах, та у випадку, передбачених та дозволених законом.

Якщо ж така операція з іноземною валютою не передбачена, або не визначені умови її здійснення, здійснювати її недозволено законом.

Дійсно, Банк має право надавати кредити в іноземній валюті. Надання кредиту в іноземній валюті є законним, у випадку наявності у Банку Генеральної ліцензії та письмового дозволу НБУ. Це кореспондується з Узагальненням практики ВСУ від 07.10.2010р.

На операцію з надання і одержання кредиту в іноземній валюті, Декрет КМУ № 15-93 вимагає отримання індивідуальної ліцензії НБУ, згідно пункту „В” п.4 ст. 5.

Операції по наданню кредиту в іноземній валюті врегульовані постановою Правління Національного банку України від 17 червня 2004 р. N 270 "Положення про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам", де вказані умови та сторони таких операцій. Відповідно Постанови, резиденти можуть одержувати кредити в іноземній валюті від нерезидентів відповідно до договорів та в порядку, установленому постановою. Резиденти-позичальники одержують та погашають кредити лише в безготівковій формі. Погашення кредиту здійснюється шляхом купівлі іноземної валюти обслуговуючим банком, за гривню клієнта, яка зараховується на поточний рахунок клієнта, та списується в рахунок погашення заборгованості за кредитом.

У зв’язку з тим, що законодавством не встановлені ліміти сум таких кредитів, то індивідуальна ліцензія за п. „В” ч.4. ст.5 Декрету КМУ №15-93 на кредитування в іноземній валюті, відповідно порядку та встановлених законодавством умов, не потребується. Операція з погашення такого кредиту дозволяється без індивідуальної ліцензії НБУ якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк, відповідно п. 1.5. Постанови НБУ № 483 від 14.10.2004 р., що регламентує порядок та умови видачі резидентам і нерезидентам індивідуальних ліцензій на використання безготівкової іноземної валюти на території України як засобу платежу.

У даному випадку, посилання через п.1.5. Постанови №483 на правомірність використання іноземної валюти як засобу платежу без ліцензії є недоречним, оскільки за договором мають місце готівкові розрахунки між резидентами, що недозволені законом Позивачу. Окрім цього, Постанова НБУ не є актом, що має силу закону, та не може змінювати порядок вчинення дій, що обмежені законом, не може використовуватись за аналогією.

На операцію з розрахунків за договором в іноземній валюті, Декрет КМУ № 15-93 вимагає наявності індивідуальної ліцензії НБУ згідно пункту „Г” п. 4 ст.5., що надається встановленому колу осіб, у яке не входить Позивач. Він не є особою, що може брати на себе зобов’язання, встановлені договором, та виконувати їх.

Тобто виконання кредитного договору в іноземній валюті потребує Індивідуальної ліцензії НБУ у будь-якому разі, та банк мав би право його укладати лише з визначеним колом осіб, та лише після отримання ними відповідної ліцензії, що дозволяє такі дії.

Умови договору у конкретному випадку також не відповідають законодавству щодо порядку надання котів. Тобто, незаконними є умови цього конкретного договору з зобов’язаннями у іноземній валюті, умова виконувати зобов’язання у доларах США, умови розрахунків.

Чинним на момент укладення спірного кредитного договору законодавством України не було передбачено, що безпосередньо банківська ліцензія, дозвіл та додаток до дозволу Національного банку України надають право громадянам України здійснювати валютні операції, зокрема, брати на себе та виконувати зобов'язання за кредитним договором в іноземній валюті, в силу імперативних положень ст. ст. 192, 193, 524, 533 ЦК України, п. «г» ч. 4 ст. 5 Декрету.

За приписами ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

[stairtov]

Я по прежнему глубоко убеждён в том, что нужно наставивать на том, что договор недействительный, т.к. там :

1. Обязательство выражено в иностранной валюте, чего нельзя делать

2. Порядок расчётов установленный договором противоречит закону, т.к. физик не может расчитываться иностранной валютой.

Т.е. не идти по пути 227ЦК а идти по пути 215, 203 ЦК.

Обычно в исках пишут, что для расчётов нужна индивидуалка, и её нет. Но - она таки нужна. Декрет не говорит нал\безнал, он говорит - нужна. НО! Такая индивидуалка не выдаётся физикам. Т.е. Нужно либо не писать про индивидуалку, либо писать что в данном случае нет возможности её получить.

Не нужно трогать операции банка, банк много чё имеет право, не нужно забирать эти права.

Нужно настаивать на том, что Заёмщик не может быть судьектом обязанностей, выраженных в иностранной валюте, и не может проводить расчёты, установленные договором. Всилу того, что эти условия противоречат закону, и являются существенными, то требуется признание недействительности именно договор а в целом.

Как-то так.

У нас пошла жара с того, что болшая часть исков пишет: банк не может выдавать кредит, не имеет право на проценты в валюте..... но это скользко. Банк может, даже в инструкции про счета указано: заёмщик может гасить кредит и проценты с текущчего счёта банку. Но это не касается нас, т.к. кредит не был размещён на счету, а был выдан непойми-как.

Не скольско иное: 192, 524, 533 ЦК, в силу которых мы не может взять на себя обязательство платить в валюте, и проводить расчёты по этому обязательству.

Заметте, банки всегда указывают - у нас есть дозвил, мы можем размещать баксы. Ну пожалуйста, размещайте, только не нам.

Ну, как-то так:

Відповідно ст. 92, 99 Конституції, ст. ст. 192, 193, 533 Цивільного Кодексу України, здійснення правочинів з валютними цінностями та використання іноземної валюти можливі виключно на умовах, та у випадку, передбачених та дозволених законом.

Якщо ж така операція з іноземною валютою не передбачена, або не визначені умови її здійснення, здійснювати її недозволено законом.

Дійсно, Банк має право надавати кредити в іноземній валюті. Надання кредиту в іноземній валюті є законним, у випадку наявності у Банку Генеральної ліцензії та письмового дозволу НБУ. Це кореспондується з Узагальненням практики ВСУ від 07.10.2010р.

На операцію з надання і одержання кредиту в іноземній валюті, Декрет КМУ № 15-93 вимагає отримання індивідуальної ліцензії НБУ, згідно пункту „В” п.4 ст. 5.

Операції по наданню кредиту в іноземній валюті врегульовані постановою Правління Національного банку України від 17 червня 2004 р. N 270 "Положення про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам", де вказані умови та сторони таких операцій. Відповідно Постанови, резиденти можуть одержувати кредити в іноземній валюті від нерезидентів відповідно до договорів та в порядку, установленому постановою. Резиденти-позичальники одержують та погашають кредити лише в безготівковій формі. Погашення кредиту здійснюється шляхом купівлі іноземної валюти обслуговуючим банком, за гривню клієнта, яка зараховується на поточний рахунок клієнта, та списується в рахунок погашення заборгованості за кредитом.

У зв’язку з тим, що законодавством не встановлені ліміти сум таких кредитів, то індивідуальна ліцензія за п. „В” ч.4. ст.5 Декрету КМУ №15-93 на кредитування в іноземній валюті, відповідно порядку та встановлених законодавством умов, не потребується. Операція з погашення такого кредиту дозволяється без індивідуальної ліцензії НБУ якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк, відповідно п. 1.5. Постанови НБУ № 483 від 14.10.2004 р., що регламентує порядок та умови видачі резидентам і нерезидентам індивідуальних ліцензій на використання безготівкової іноземної валюти на території України як засобу платежу.

У даному випадку, посилання через п.1.5. Постанови №483 на правомірність використання іноземної валюти як засобу платежу без ліцензії є недоречним, оскільки за договором мають місце готівкові розрахунки між резидентами, що недозволені законом Позивачу. Окрім цього, Постанова НБУ не є актом, що має силу закону, та не може змінювати порядок вчинення дій, що обмежені законом, не може використовуватись за аналогією.

На операцію з розрахунків за договором в іноземній валюті, Декрет КМУ № 15-93 вимагає наявності індивідуальної ліцензії НБУ згідно пункту „Г” п. 4 ст.5., що надається встановленому колу осіб, у яке не входить Позивач. Він не є особою, що може брати на себе зобов’язання, встановлені договором, та виконувати їх.

Тобто виконання кредитного договору в іноземній валюті потребує Індивідуальної ліцензії НБУ у будь-якому разі, та банк мав би право його укладати лише з визначеним колом осіб, та лише після отримання ними відповідної ліцензії, що дозволяє такі дії.

Умови договору у конкретному випадку також не відповідають законодавству щодо порядку надання котів. Тобто, незаконними є умови цього конкретного договору з зобов’язаннями у іноземній валюті, умова виконувати зобов’язання у доларах США, умови розрахунків.

Чинним на момент укладення спірного кредитного договору законодавством України не було передбачено, що безпосередньо банківська ліцензія, дозвіл та додаток до дозволу Національного банку України надають право громадянам України здійснювати валютні операції, зокрема, брати на себе та виконувати зобов'язання за кредитним договором в іноземній валюті, в силу імперативних положень ст. ст. 192, 193, 524, 533 ЦК України, п. «г» ч. 4 ст. 5 Декрету.

За приписами ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

замечу что в 93 НБУ дал вказивку что срок и суму устанавливает банк тоесть законодатель передал эту функцию банку а тот в свою очередь определяет это по согласованности сторон ,ДОГОВОРОМ

это перекрывает пункт Е есть даж учебник вкоторов также сказано что законодателю нет необходимости устанавливать ограничения так как они устанавливаются самим договором из этого следует что при пункте Е также нужна индивидуалка

дней с 5 на които ветке скидывалась постанова 93 г там ещо шось с переходными положениями так вот там искидывалось именно на банк устанавливать это ограничение самим договором

[Егор Борисович]

Не до конца фишку сечете... а теперь посчитайте мне плиз какая будет ваша переплата по кредиту наперед не зная курса....за 20 лет... в абсолютном и относительном значении...если б вам посчитали вы б брали кредит...? Это все согласно закона про зах прав спож и постановы 168 нацбанка обз должно быть

Секу как положено. Если бы не читали договор, не брали бы в валюте. В валюте дешевле, выбор был. Да и процент сносный - 16, если не ошибаюсь. А сейчас переплата не такая? Не больше ли? И что, хотите сказать, что ни кто не берет кредиты на жильё? Или не авто? А об откатах сегодняшних не слыхали?

Ну вот. Вот и поговорили.

Да и вообще - насколько я знаю, а я все-таки знаю, что в основном погашают такие кредиты досрочно. Взял на двадцать - погасил за пять-семь лет. Если нет возможности, то мне Васискренне жаль. Оч трудно. Если не в материальном, то уж в моральном плане точно.

[Егор Борисович]

Я по прежнему глубоко убеждён в том, что нужно наставивать на том, что договор недействительный, т.к. там :

1. Обязательство выражено в иностранной валюте, чего нельзя делать

2. Порядок расчётов установленный договором противоречит закону, т.к. физик не может расчитываться иностранной валютой.

Т.е. не идти по пути 227ЦК а идти по пути 215, 203 ЦК.

Обычно в исках пишут, что для расчётов нужна индивидуалка, и её нет. Но - она таки нужна. Декрет не говорит нал\безнал, он говорит - нужна. НО! Такая индивидуалка не выдаётся физикам. Т.е. Нужно либо не писать про индивидуалку, либо писать что в данном случае нет возможности её получить.

Не нужно трогать операции банка, банк много чё имеет право, не нужно забирать эти права.

Нужно настаивать на том, что Заёмщик не может быть судьектом обязанностей, выраженных в иностранной валюте, и не может проводить расчёты, установленные договором. Всилу того, что эти условия противоречат закону, и являются существенными, то требуется признание недействительности именно договор а в целом.

Как-то так.

У нас пошла жара с того, что болшая часть исков пишет: банк не может выдавать кредит, не имеет право на проценты в валюте..... но это скользко. Банк может, даже в инструкции про счета указано: заёмщик может гасить кредит и проценты с текущчего счёта банку. Но это не касается нас, т.к. кредит не был размещён на счету, а был выдан непойми-как.

Не скольско иное: 192, 524, 533 ЦК, в силу которых мы не может взять на себя обязательство платить в валюте, и проводить расчёты по этому обязательству.

Заметте, банки всегда указывают - у нас есть дозвил, мы можем размещать баксы. Ну пожалуйста, размещайте, только не нам.

Ну, как-то так:

Відповідно ст. 92, 99 Конституції, ст. ст. 192, 193, 533 Цивільного Кодексу України, здійснення правочинів з валютними цінностями та використання іноземної валюти можливі виключно на умовах, та у випадку, передбачених та дозволених законом.

Якщо ж така операція з іноземною валютою не передбачена, або не визначені умови її здійснення, здійснювати її недозволено законом.

Дійсно, Банк має право надавати кредити в іноземній валюті. Надання кредиту в іноземній валюті є законним, у випадку наявності у Банку Генеральної ліцензії та письмового дозволу НБУ. Це кореспондується з Узагальненням практики ВСУ від 07.10.2010р.

На операцію з надання і одержання кредиту в іноземній валюті, Декрет КМУ № 15-93 вимагає отримання індивідуальної ліцензії НБУ, згідно пункту „В” п.4 ст. 5.

Операції по наданню кредиту в іноземній валюті врегульовані постановою Правління Національного банку України від 17 червня 2004 р. N 270 "Положення про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам", де вказані умови та сторони таких операцій. Відповідно Постанови, резиденти можуть одержувати кредити в іноземній валюті від нерезидентів відповідно до договорів та в порядку, установленому постановою. Резиденти-позичальники одержують та погашають кредити лише в безготівковій формі. Погашення кредиту здійснюється шляхом купівлі іноземної валюти обслуговуючим банком, за гривню клієнта, яка зараховується на поточний рахунок клієнта, та списується в рахунок погашення заборгованості за кредитом.

У зв’язку з тим, що законодавством не встановлені ліміти сум таких кредитів, то індивідуальна ліцензія за п. „В” ч.4. ст.5 Декрету КМУ №15-93 на кредитування в іноземній валюті, відповідно порядку та встановлених законодавством умов, не потребується. Операція з погашення такого кредиту дозволяється без індивідуальної ліцензії НБУ якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк, відповідно п. 1.5. Постанови НБУ № 483 від 14.10.2004 р., що регламентує порядок та умови видачі резидентам і нерезидентам індивідуальних ліцензій на використання безготівкової іноземної валюти на території України як засобу платежу.

У даному випадку, посилання через п.1.5. Постанови №483 на правомірність використання іноземної валюти як засобу платежу без ліцензії є недоречним, оскільки за договором мають місце готівкові розрахунки між резидентами, що недозволені законом Позивачу. Окрім цього, Постанова НБУ не є актом, що має силу закону, та не може змінювати порядок вчинення дій, що обмежені законом, не може використовуватись за аналогією.

На операцію з розрахунків за договором в іноземній валюті, Декрет КМУ № 15-93 вимагає наявності індивідуальної ліцензії НБУ згідно пункту „Г” п. 4 ст.5., що надається встановленому колу осіб, у яке не входить Позивач. Він не є особою, що може брати на себе зобов’язання, встановлені договором, та виконувати їх.

Тобто виконання кредитного договору в іноземній валюті потребує Індивідуальної ліцензії НБУ у будь-якому разі, та банк мав би право його укладати лише з визначеним колом осіб, та лише після отримання ними відповідної ліцензії, що дозволяє такі дії.

Умови договору у конкретному випадку також не відповідають законодавству щодо порядку надання котів. Тобто, незаконними є умови цього конкретного договору з зобов’язаннями у іноземній валюті, умова виконувати зобов’язання у доларах США, умови розрахунків.

Чинним на момент укладення спірного кредитного договору законодавством України не було передбачено, що безпосередньо банківська ліцензія, дозвіл та додаток до дозволу Національного банку України надають право громадянам України здійснювати валютні операції, зокрема, брати на себе та виконувати зобов'язання за кредитним договором в іноземній валюті, в силу імперативних положень ст. ст. 192, 193, 524, 533 ЦК України, п. «г» ч. 4 ст. 5 Декрету.

За приписами ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Процедура выдачи кредита предусматривает открытие счета и заёмщик,к тому же, за это платит как за доп. услугу.

[nameless]

Процедура выдачи кредита предусматривает открытие счета и заёмщик,к тому же, за это платит как за доп. услугу.

Ну да. только у большинства этих счетов НЕТ. У меня вот НЕТ.

Если у вас есть - уберите этот пункт, напишите что кредит был вам зачислен не в порядке, предусмотренным законом. Нет порядка предусмотренного законом, когда такой кредит между резидентами зачисляется на счёт. Можно:

1. От нерезидента

2. На оплату услуг Нерезеденту, но тогда валюта уходит на счёт нерезидента, и не на Ваш.

п.с. Я ж не от фанаря пишу... раз написал что нет счёта, значит нет.

А если у Вас есть текущий счёт в валюте, куда был зачислен кредит, и погашаете вы его внесением средств в кассу для пополнения счёта своего, а потом распоряжением с текщего счёта перечисляете средства на счёт банка "погашение" - то "с виду" всё законно, т.к. к вам подходит п. 1.5. Постановы № 483. Остаётся говорить о незаконности постановы, о незаконности зачисления средств.

Но я сомневаюсь у вас именно текущий счёт что что погашаете вы именно так, как я описал.

Вконце концов - я предложил своё видение, у вас есть текст ЛУЧШЕ? Жаждим видеть, будем править.

[werter]

Спасибо nameless! Вы надолго потушили егорборысовыча.

[Егор Борисович]

Ну да. только у большинства этих счетов НЕТ. У меня вот НЕТ.

Если у вас есть - уберите этот пункт, напишите что кредит был вам зачислен не в порядке, предусмотренным законом. Нет порядка предусмотренного законом, когда такой кредит между резидентами зачисляется на счёт. Можно:

1. От нерезидента

2. На оплату услуг Нерезеденту, но тогда валюта уходит на счёт нерезидента, и не на Ваш.

п.с. Я ж не от фанаря пишу... раз написал что нет счёта, значит нет.

А если у Вас есть текущий счёт в валюте, куда был зачислен кредит, и погашаете вы его внесением средств в кассу для пополнения счёта своего, а потом распоряжением с текщего счёта перечисляете средства на счёт банка "погашение" - то "с виду" всё законно, т.к. к вам подходит п. 1.5. Постановы № 483. Остаётся говорить о незаконности постановы, о незаконности зачисления средств.

Но я сомневаюсь у вас именно текущий счёт что что погашаете вы именно так, как я описал.

Вконце концов - я предложил своё видение, у вас есть текст ЛУЧШЕ? Жаждим видеть, будем править.

Все Вы правильно описали. Только было у нас несколько дел о нарушении парв потребителя именно о навязывании дополнительных оплачеваемых "скрытых" услуг. Именно - открытие таких вот счетов, о которых Вы говорите. Вы можете даже и не подозревать о том, что ежегодно, вместе с погашением кредита вносите плату за управление Вашим валютным счетом. И ни один банк, если не проговорится, или не скажет Вам об этом открыто, никогда не признается. А попросту перекроет эту услугу, каким-нибудь "Вашим" просчетом. Да, впринципе, уловок у банка масса. Вы юрист, я юрист, а он - целый юридический отдел + наемные(иногда) адвокаты + "свои" судьи и т.д. и т.п.

Так что если ты не поимел их первым, они поимеют тебя, это уж точно.

[Егор Борисович]

Спасибо nameless! Вы надолго потушили егорборысовыча.

Эт был хук слева))))))))

[nameless]

Хук справа: (Шутка)

- Договор об открытии счёта недействителен без его подписания, с карточками образцов подписи. Один экземпляр договор а у банка, один у потребителя.

У меня даже есть письмо НБУ что "Позычковый" рахунок - это вольные фантазии банка, т.к. этот счёт виртуальный, и создаётся для внутренноего пользования бухгалтерией, не имеет ничего общего с текущим.

Собственно это не новость.

Договір банківського рахунку регулюється такими положеннями законодавства:

ч. 1 та 2 ст. 1066 За договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

Постановою НБУ № 492 від 14 листопада 2003 року «Про затвердження Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах», а саме такими її положеннями:

П. 1.5., за яким Умови відкриття рахунку та особливості його функціонування передбачаються в договорі, що укладається між банком і його клієнтом, і не повинні суперечити вимогам цієї Інструкції.

П.1.8. , за яким Банки відкривають своїм клієнтам за договором банківського рахунку поточні рахунки, за договором банківського вкладу - вкладні (депозитні) рахунки.

Поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

П. 1.9., за яким Договір банківського рахунку та договір банківського вкладу укладаються в письмовій формі. Один примірник договору зберігається в банку, а другий банк зобов'язаний надати клієнту під підпис.

П. 1.14. , за яким Днем відкриття поточного рахунку клієнта вважається дата, що зазначена на заяві про відкриття цього рахунку в розділі «Відмітки банку».

П. 1.18., за яким У разі відкриття поточного рахунку клієнту в його заяві уповноважений працівник банку зазначає дату відкриття та номер рахунку. На заяві клієнта мають бути зазначені підписи одного з керівників банку або уповноваженої ним особи, на якого (яку) згідно з внутрішніми положеннями банку покладено обов'язок приймати рішення про відкриття поточних рахунків клієнтів, а також уповноважених осіб (особи) банку, які (яка) відповідно до внутрішніх положень банку здійснюють перевірку на достовірність і відповідність чинному законодавству документів та копій документів, що подаються клієнтом, а також контролюють правильність присвоєння номера рахунку клієнта та його відповідність внутрішньому плану рахунків банку.

П. 1.19., за яким Тексти заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів (за потреби) можуть бути зазначені в договорі банківського рахунку між банком і клієнтом - фізичною особою за довільною формою, але із збереженням реквізитів, передбачених у відповідних додатках до цієї Інструкції.

П. 5.2., за яким Поточний рахунок в іноземній валюті відкривається суб'єкту господарювання для зберігання грошей і проведення розрахунків у межах законодавства України в безготівковій та готівковій іноземній валюті, для здійснення поточних операцій, визначених законодавством України, для здійснення інвестицій за кордон, розрахунків за купівлю-продаж облігацій зовнішньої державної позики України, для зарахування, використання і погашення кредитів (позик, фінансової допомоги) в іноземній валюті, для надходження іноземних інвестицій в Україну відповідно до законодавства України, а також для проведення операцій, передбачених генеральною ліцензією Національного банку на здійснення валютних операцій.

Физики не выполняют эти операции, т.к. не есть хозяйствующим субъектом, и не может делать такие вещи "в межах законодавства".